Про затвердження Правил пошуково-рятувального забезпечення польотів державної авіації України

3. Особливості порядку дій екіпажу ПРПС під час проведення АРПР (пошуково-рятувальних робіт)

Кліматичні, географічні та гідрометеорологічні особливості району проведення АРПР (пошуково-рятувальних робіт).

Можливості пошуково-рятувальних сил і засобів з пошуку та рятування тих, хто зазнав лиха.

Способи пошуку та рятування тих, хто зазнав лиха.

Особливості проведення АРПР (пошуково-рятувальних робіт) у районі базування (на місцевості з однотипним ландшафтом, з ненасиченою аеродромною мережею, у лісистій місцевості, у горах, над водною поверхнею тощо).

Заходи безпеки під час проведення АРПР (пошуково-рятувальних робіт).

Нормативи оцінок проведення АРПР (пошуково-рятувальних робіт).

4. Порядок надання звіту про проведення АРПР (пошуково-рятувальних робіт).

Приміщення для розміщення льотного екіпажу чергового пошуково-рятувального повітряного судна (далі - ПРПС) і членів рятувальної парашутно-десантної групи (далі - РПДГ) повинно бути розташоване поблизу командно-диспетчерського пункту (далі - КДП) (командного пункту, пункту управління) авіаційної частини, яка базується на аеродромі чергування, та місця стоянки чергового ПРПС.

Для розміщення особового складу, який несе цілодобове чергування з пошуково-рятувального забезпечення польотів повітряних суден, доцільно передбачити такі приміщення:

клас підготовки екіпажу чергового ПРПС та членів РПДГ;

спальне приміщення;

кімната відпочинку;

склад для зберігання аварійно-рятувального, парашутно-десантного майна, техніки та спеціального спорядження.

У класі підготовки екіпажу чергового ПРПС та РПДГ повинні бути:

телефонний та гучномовний зв’язок з КДП (КП, ПУ) аеродрому;

світлова та звукова сигналізація для приведення екіпажу в готовність № 1 та підйому його в повітря;

опис документів;

інструкція екіпажу чергового ПРПС;

опис обладнання, інвентарю і майна; інструкція з протипожежної безпеки;

планшет дислокації пошуково-рятувальних сил і засобів;

таблиця фактичних метеорологічних умов (електронне табло);

схема зв’язку, управління та взаємодії під час проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування (далі - АРПР) (пошуково-рятувальних робіт);

таблиця міжнародних знаків, які застосовуються під час пошуку і рятування;

таблиці найвигідніших висот польоту при радіотехнічному і візуальному пошуку, а також дальностей візуального виявлення людей, ПС на місцевості;

плакати "Організація ПРЗ польотів авіації";

плакати "Місця відкриття аварійних люків, фюзеляжу, ліхтарів ПС та порядок вилучення екіпажу та пасажирів";

планшет "Заходи безпеки під час проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування (пошуково-рятувальних робіт)";

наглядна агітація.

У спеціально відведеному місці повинна зберігатися необхідна затверджена документація:

Правила пошуково-рятувального забезпечення польотів державної авіації України;

інструкція екіпажам літаків і вертольотів, які залучаються до пошуково-рятувального забезпечення польотів авіації;

керівництво з льотної експлуатації цього типу повітряного судна;

інструкція з виконання польотів у районі аеродрому;

основні правила польотів у повітряному просторі України;

карти масштабу 1:200 000 (1:500 000), палетки із сіткою візуального пошуку до них;

польотна документація;

книга приймання та здавання чергування, документації та майна;

інші необхідні документи за рішенням командира авіаційної частини.

Спальні приміщення обладнуються залежно від конкретних умов дислокації і повинні забезпечувати високий ступінь готовності і нормальний відпочинок особового складу.

Харчування особового складу, задіяного на чергування з ПРЗ польотів у готовності № 1,2, повинно бути організоване на аеродромі, у приміщенні чергового екіпажу або в іншому місці, яке визначається командиром авіаційної частини та забезпечує отримання команди на виліт і зліт в установлені терміни.

У кімнаті відпочинку необхідно мати: м’які меблі, телевізор, радіоточку, настільні ігри, періодичну пресу тощо.

Розміщення приміщень та їх обладнання повинні забезпечувати виконання завдань з пошуково-рятувального забезпечення польотів авіації у встановлені терміни.

Приміщення для льотного екіпажу чергового ПРПС та РПДГ забезпечується первинними засобами пожежогасіння згідно з нормами, визначеними у нормативно-правових актах з пожежної безпеки.

__________

Примітки:

1. Рятувальне майно та спеціальне спорядження, що вказані в пунктах 1-13, складаються в контейнери типу КАС-150 (КАС-90) тощо та перед заступанням на чергування завантажуються у пошуково-рятувальне повітряне судно (далі - ПРПС). Майно (крім плавзасобів) пакується в герметичні мішки (пакети).

2. Майно та спеціальне спорядження, що вказані в пунктах 14-29, завантажуються тільки у вертольоти.

3. Човен типу ЛАС-5М-3 або пліт типу ПСН-6А та рятувальні жилети (пояси) розконсервовуються та завантажуються в передбачену для них упаковку підготовленими до застосування.

4. На зовнішній поверхні мішків (контейнерів) кріпиться (наноситься) опис майна та виконується маркування у вигляді кольорових кільцевих смуг, які позначають вміст комплекту:

червона - медикаменти та засоби застосування медичної допомоги;

синя - вода та продовольче майно;

жовта - обмундирування, спальні мішки, намет;

чорна - радіостанції, сигнальні засоби тощо.

5. На ПРПС, що здійснюють чергування на приморських напрямках та мають обладнання для скидання бомб, повинно бути по два буї для позначення місця затоплення і/або по дві ОМАБ (ОМАБ-25-8Н; ОМАБ-25-12Д) для забезпечення заходу на посадку ПРПС.

6. Вертольоти, направлені для виконання робіт у разі аварій та катастроф у національній економіці, стихійних та екологічних лих, перед вильотом на завдання укомплектовуються майном та спорядженням, вказаним згідно з переліком, у повному обсязі.

7. Цей перелік за рішеннями органів управління авіації центральних органів виконавчої влади та Збройних Сил України може доповнюватися (змінюватись) з урахуванням кліматичних, географічних та гідрометеорологічних умов виконання польотів на проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування (пошуково-рятувальних робіт).

__________

Примітки:

1. Предмети льотно-технічного майна та спорядження для особового складу рятувальної парашутно-десантної групи (далі - РПДГ) видаються начальнику пошуково-рятувальної і парашутно-десантної служби авіаційної частини (на штатну кількість персоналу РПДГ) та використовуються персоналом РПДГ під час проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування (далі - АРПР) (пошуково-рятувальних робіт (далі - ПРР)), проведення тренувань та виконання стрибків з парашутом.

2. Укладання медичного майна комплектів та сумок лікаря (фельдшера) РПДГ проводиться відповідно до вимог Правил медичного забезпечення польотів державної авіації України.

3. Цей перелік за рішеннями органів управління авіації центральних органів виконавчої влади та Збройних Сил України може доповнюватися (змінюватись) з урахуванням кліматичних, географічних та гідрометеорологічних умов виконання польотів на проведення АРПР (ПРР).

Готовність № 3 - пошуково-рятувальне повітряне судно (далі - ПРПС), автомобілі та інші пошуково-рятувальні засоби підготовлені до використання і перебувають у визначених місцях.

Льотний, технічний склад, рятувальна парашутно-десантна група (далі - РПДГ) та наземна пошуково-рятувальна група (далі - НПРГ) перебувають на заняттях, роботах чи на відпочинку.

Виліт ПРПС, а також вихід НПРГ - не пізніше ніж через 1 годину 30 хвилин після подання команди.

Готовність № 2 - ПРПС готові до вильоту, аварійно-рятувальне майно перебуває на борту та готове до використання. Льотний екіпаж, технічний склад та персонал РПДГ перебувають у спеціально визначеному місці поблизу ПРПС.

Екіпажі отримали вказівки щодо організації вильоту і способу пошуку. Завдання з пошуку уточнюються перед вильотом, а за потреби - у польоті.

Особовий склад НПРГ перебуває у визначених місцях, майно та спорядження НПРГ завантажені на транспортний засіб і підготовлені до використання.

Виліт вертольотів і вихід НПРГ - не пізніше ніж через 20 хвилин, а виліт літаків - через 30 хвилин після подання команди.

Готовність № 1 - ПРПС готові до негайного вильоту, наземні джерела електроживлення підключено, аварійно-рятувальне майно перебуває на борту ПРПС і підготовлено до негайного використання. Льотний екіпаж та персонал РПДГ - у ПРПС на робочих місцях, а технічний склад - поблизу ПРПС.

Завдання екіпажам визначені, а в разі потреби уточнюються в польоті, командири екіпажів ПРПС перебувають на радіозв’язку з пунктом управління польотами.

НПРГ перебуває в готовності до негайного виходу для виконання завдання.

Виліт вертольотів і вихід НПРГ - не пізніше ніж через 10 хвилин, а виліт літаків - через 15 хвилин після подання команди.

Строк чергування екіпажів ПРПС:

у готовності № 1 - не більше 2 годин (якщо температура повітря нижче мінус 10 °С - не більше 1 години);

у готовності № 2 - не більше 2 діб (при чергуванні у готовності № 2 на період польотів з переходом надалі у готовність № 3 - не більше 7 діб);

у готовності № 3 - не більше 15 діб.

Чергові ПРПС та їх екіпажі, які знаходяться на чергуванні у готовності № 3, дозволяється залучати для виконання завдань, пов’язаних із ліквідацією надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, термінових санітарних завдань, удосконалення підготовки пошуково-рятувальних сил (тренування льотних екіпажів, РПДГ та виконання стрибків з парашутом у районі аеродрому), а також для виконання польотів за планами льотної підготовки за умови дотримання встановлених термінів вильоту на пошук.

За письмовим дозволом органів управління авіації центральних органів виконавчої влади та Збройних Сил України екіпаж чергового ПРПС, який чергує у готовності № 2, може переводиться в готовність № 3 на час виконання польоту (польотів) згідно з плановою таблицею польотів з переведенням надалі в готовність № 2.

Запит на зміни ступенів готовності екіпажу чергового ПРПС надається командиром авіаційної частини, де здійснюється чергування ПРПС, у встановленому порядку по технічних засобах зв’язку.

Залучати чергові ПРПС та їх екіпажі, які знаходяться на чергуванні в готовності № 1, 2, засоби з ПРЗ польотів, персонал забезпечення чергування до виконання завдань, не пов’язаних із забезпеченням чергування, забороняється.

Зміна чергових ПРПС та їх екіпажів здійснюється з урахуванням початку їх чергування через 1 годину після сходу сонця (на аеродромах чергування з протиповітряної оборони) і закінчення денного чергування за 30 хвилин до заходу сонця (за рівнем підготовки льотного складу до виконання пошуково-рятувальних робіт).

На аеродромах, де чергування з протиповітряної оборони не здійснюється, зміна чергових ПРПС та їх екіпажів проводиться з урахуванням початку їх чергування о 9.00 (за київським часом) і закінчення денного чергування за 30 хвилин до заходу сонця (за рівнем підготовки льотного складу до виконання пошуково-рятувальних робіт).

Про зміну чергових сил та засобів надається доповідь відповідному командиру авіаційної частини та оперативному черговому координаційного центру пошуку і рятування.

Одночасно із передачею сигналу "SOS" або "Лихо" включаються сигнал "Лихо" на апаратурі розпізнавання і сигнал "Аварія" на відповідачі органів обслуговування повітряного руху/управління повітряним рухом.

У разі виконання польотів за межами України встановлюється код 7700 ("Лихо") на відповідачі обслуговування повітряного руху/управління повітряним рухом.

Відповідні аварійні стадії встановлюються органом управління повітряним рухом (обслуговування повітряного руху) (далі - УПР/ОПР) або Головним авіаційним координаційним центром пошуку і рятування (далі - ГАКЦПР) за таких умов:

стадія "НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ" (INCERFA) оголошується, коли:

не було жодного донесення з борту повітряного судна (далі - ПС) упродовж 30 хвилин з часу, коли мало бути отримане останнє донесення, чи з часу першої невдалої спроби встановити зв’язок з таким ПС;

ПС не прибуло упродовж 30 хвилин після закінчення розрахункового часу прибуття або останнього повідомлення, за винятком тих випадків, коли немає жодного сумніву щодо безпеки ПС й осіб, які перебувають на його борту;

стадія "ТРИВОГА" (ALERFA) оголошується, коли:

після стадії "НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ" наступні спроби встановити зв’язок з ПС чи наведення довідок про нього з інших джерел не дали жодних нових відомостей про це ПС;

ПС, якому було надано дозвіл на посадку, не здійснило її упродовж 5 хвилин після закінчення розрахункового часу посадки, і з цим ПС не вдалося встановити зв’язок;

отримано інформацію про те, що експлуатаційна ефективність ПС знизилась, але не настільки, щоб стала ймовірною потреба вимушеної посадки, за винятком тих випадків, коли є дані, які знімають побоювання щодо безпеки ПС та осіб, що перебувають на його борту;

стало відомо (або є припущення), що ПС стало об’єктом незаконного втручання;

стадія "ЛИХО" (DETRESFA) оголошується, коли:

після стадії "ТРИВОГА" подальші спроби встановити зв’язок з ПС були невдалими і всі зусилля щодо більш широкого наведення довідок указують на ймовірність того, що це ПС зазнало лиха;

вважається, що запас палива на борту ПС є недостатнім для того, щоб це ПС досягло місця, придатного для безпечної посадки;

отримано інформацію про те, що експлуатаційна ефективність ПС знизилася до такого ступеня, що стала ймовірною потреба вимушеної посадки;

отримано інформацію або є достатні підстави вважати, що ПС має намір здійснити або здійснило вимушену посадку, за винятком тих випадків, коли є достатня упевненість у тому, що ПС та особам, які перебувають на його борту, не загрожує безпосередня небезпека і вони не потребують негайної допомоги.

1. Титульний аркуш.

2. Аркуш погодження.

3. Зміст.

4. Скорочення.

5. Загальні положення (призначення плану, сфера застосування, правова основа, відповідальність посадових осіб за організацію пошуково-рятувального забезпечення польотів (далі - ПРЗП)).

6. Характеристика аеродрому (розташування, географічні координати, кроки, пожежне водопостачання, порядок руху по аеродрому та місця в’їзду).

7. Район відповідальності аеродрому за пошук і рятування (межі району, географічні та кліматичні особливості, важкодоступна місцевість).

8. Класифікація надзвичайних ситуацій, пов’язаних з авіаційною подією (за рівнем, види надзвичайних ситуацій та їх характеристика, коди надзвичайних ситуацій та їх назви).

9. Організація оповіщення (сигнали оповіщення та порядок їх оголошення, технічні засоби оповіщення, порядок оповіщення, дії посадових осіб під час оповіщення).

10. Пошуково-рятувальні сили і засоби (далі - ПРСЗ).

10.1. Аварійно-рятувальна команда (далі - АРК) (призначення, склад, укомплектованість технікою та персоналом, основні технічні характеристики техніки, обладнання та оснащення, ступінь готовності, порядок збору за сигналами).

10.2. Наземна пошуково-рятувальна команда (далі - НПРГ) аеродрому (призначення, склад, укомплектованість технікою та персоналом, основні технічні характеристики техніки, обладнання та оснащення, ступені готовності, порядок збору за сигналами).

10.3. Пошуково-рятувальне повітряне судно (далі - ПРПС) аеродрому (призначення, укомплектованість рятувальниками, спеціальним майном і спорядженням, основі характеристики щодо пошуку і рятування, ступені готовності, порядок приведення у готовність до дій).

10.4. Рятувальна парашутно-десантна група (далі - РПДГ) (призначення, склад, укомплектованість спеціальним майном і спорядженням, порядок приведення у готовність до дій).

10.5. Сили і засоби єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної системи пошуку і рятування на морі, що можуть залучатися у разі необхідності (склад, відомча приналежність, дислокація, ступені готовності до дій, зв’язок).

11. Організація управління.

11.1. Пункти управління на аеродромі та взаємодіючих органів управління (відомча приналежність, дислокація, зв’язок).

11.2. Організація зв’язку (схеми зв’язку, засоби зв’язку, порядок ведення радіозв’язку в аварійних ситуаціях, документація, що знаходиться на пунктах управління, розрахунок персоналу пунктів управління).

11.3. Координатор операції з авіаційного пошуку і рятування (далі - АПР) на аеродромі.

11.4. Штаб операції з АПР (призначення, склад, організація роботи).

12. Організація взаємодії (мета, завдання, організація і здійснення взаємодії).

13. Обов’язки посадових осіб під час організації та проведення операцій з АПР.

14. Функції органу управління повітряним рухом (далі - УПР) на аеродромі в аварійних ситуаціях. Управління повітряним рухом ПРПС.

15. Функції експлуатантів, що базуються на аеродромі при виникненні аварійної ситуації.

16. Проведення операцій з АПР.

16.1. Дії органів управління та ПРСЗ під час загрози виникнення авіаційної події (далі - АП).

16.2. Дії органів управління та ПРСЗ у разі виникнення АП на аеродромі.

16.3. Дії органів управління ПРСЗ у разі виникнення АП за межами аеродрому, коли місце події відоме.

16.4. Дії органів управління та ПРСЗ у разі виникнення АП за межами аеродрому, коли місце події не відоме.

16.5. Процедури проведення пошуку і рятування у важкодоступній місцевості (горах, лісах, болотах тощо).

16.6. Оточення місця АП, маркування та порядок допуску.

16.7. Порядок залучення додаткових сил і засобів, організація зустрічі та супроводження взаємодіючих сил і засобів.

16.8. Надання медичної допомоги постраждалим внаслідок АП.

16.9. Дії щодо загиблих внаслідок АП.

16.10. Евакуація повітряного судна, що втратило спроможність самостійно рухатися на території аеродрому.

16.11. Організація документування операції з АПР.

17. Підготовка органів управління та ПРСЗ до дій за призначенням.

18. Додатки.

18.1. Графічний план аеродрому.

18.2. Карта з позначеними: районом відповідальності за пошук і рятування, адміністративним поділом до району включно, підрайонами пошуку і рятування у даному регіоні, місцями розташування чергових авіаційних, наземних сил і засобів, портами (причалами), органами управління системи АПР, у тому числі УПР/ОПР, зони дії наземних радіотехнічних засобів (далі - РТЗ) тощо.

18.3. Схема зв’язку та управління під час проведення операцій з АПР.

18.4. Схема оповіщення.

18.5. Табель оснащення ПРСЗ аеродрому.

18.6. Форми повідомлень та звітів.

18.7. Формалізовані плани пошуку і рятування.

18.8. Розташування командного пункту (далі - КП) (пункту управління), органів ОПР/УПР, зони дії наземних РТЗ.

18.9. Дислокація медичних закладів для евакуації тих, хто зазнав лиха.

18.10. Алгоритми дій посадових осіб КП (пункту управління) у разі отримання сигналу "Лихо".

1. Загальні положення

2. Організація взаємодії:

1) завдання взаємодії;

2) межі районів (підрайонів, зон) відповідальності за пошук і рятування;

3) функції взаємодіючих органів управління та сил при організації та проведенні авіаційного пошуку і рятування (далі - АПР);

4) організація чергування пошуково-рятувальних сил і засобів (далі - ПРСЗ) та органів управління ними;

5) порядок оповіщення про повітряні судна (далі - ПС), що зазнають або зазнали лиха;

6) порядок залучення ПРСЗ до проведення пошуку і рятування;

7) організація управління та зв’язку.

3. Порядок взаємодії:

1) при повсякденній діяльності;

2) при виникненні аварійної ситуації з ПС на аеродромі;

3) при виникненні АП за межами аеродрому, якщо місце події відоме;

4) при виникненні АП за межами аеродрому, якщо місце події невідоме.

4. Додатки:

1) карта з позначеними: районами відповідальності за пошук і рятування, місцями розташування ПРСЗ, органами управління, аеродромною мережею тощо;

2) довідкові дані про взаємодіючі органи управління;

3) ПРСЗ, місця дислокації, час готовності до виходу (вильоту), належність та зв’язок;

4) схема оповіщення про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

5) форми повідомлення та донесень;

6) формалізовані плани пошуку і рятування;

7) порядок надання звітів про проведення операції з авіаційного пошуку і рятування (пошуково-рятувальних робіт) та їх форми.

__________

Примітки:

1. Строки виявлення тих, хто зазнав лиха, вказані для екіпажів ПРПС з моменту подачі команди на виліт з готовності № 2.

2. До строків виявлення тих, хто зазнав лиха, включається час на зліт, політ у район лиха, радіотехнічний та візуальний пошук, десантування РПДГ та рятувального майна і спорядження, посадку вертольота на місце події.

3. Строки виявлення тих, хто зазнав лиха поза межами аеродромів, розраховуються залежно від віддалення району лиха і базування ПРПС за формулою

де:

Т - строк виявлення тих, хто зазнав лиха;

V - швидкість польоту ПРПС;

Д - віддалення аеродрому вильоту ПРПС від району лиха;

tв - нормативний час вильоту ПРПС з готовності № ...;

tп - час пошуку (tп = 1 година, коли відомі координати місця події, tп = 2 години, коли координати місця події невідомі).

Повітряні судна, що залучаються до проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування (далі - АРПР), пошуково-рятувальних робіт (далі - ПРР), повинні бути обладнані пошуковою радіотехнічною апаратурою типів АРК-У2, АРК-УД тощо.

Для виконання рятувальних робіт літаки повинні мати пристрої для десантування парашутним способом вантажів, а вертольоти - обладнання для підняття тих, хто зазнав лиха, з води або з суші у режимі висіння.

Основними характеристиками, що визначають ефективність пошуково-рятувальних повітряних суден (далі - ПРПС), є:

ширина смуги обстеження (дельта L);

пошукова продуктивність (N);

максимальна площа обстеження (Sобст.мах).

Ширина смуги обстеження визначається дальністю дії Д пошукової апаратури за сигналами радіомаяків або аварійних радіостанцій і коефіцієнтом К, який ураховує перекриття сусідніх смуг обстеження і залежить від точності навігації. Ширина смуги обстеження вираховується за формулою

де К приблизно дорівнює 0,75.

Під пошуковою продуктивністю повітряних суден (далі - ПС) розуміється площа суші або водної поверхні, яку літак (вертоліт) може обстежити за допомогою пошукових радіотехнічних засобів протягом 1 години.

Пошукова продуктивність визначається за формулою

де:

V - дійсна швидкість горизонтального польоту.

Максимальна площа обстеження визначається за формулою

де: tмах -

максимальний термін горизонтального польоту ПРПС.

Площа обстеження визначається за формулою

де:

tобст.

-

час обстеження;

t - час, необхідний на політ ПРПС від аеродрому до району пошуку і назад;

R - дальність польоту до району пошуку.

Характеристики, що визначають ефективність ПРПС, наведено у таблиці.

Знаючи площу району пошуку Sпош і визначивши площу обстеження одним ПРПС, можна розрахувати необхідну кількість ПРПС n для обстеження всього району пошуку цим типом ПРПС за мінімальний строк: n = Sпош / Sобст.

Під час проведення ПРР уночі залучаються вертольоти Ми-8, які обладнано двома додатковими фарами типу ПРФ-4, що забезпечують освітлення з висоти 150 м і посадку на непозначені майданчики.

__________

Примітки:

1. Максимальний радіус польоту приведено для умов штилю, а також для висот і швидкостей та варіантів заправки паливних баків, що вказані в таблиці.

2. Величини Д, DL, N визначені для середньо пересіченої місцевості у районі пошуку. У разі пошуку над гірською і лісистою місцевістю величини Д, DL, N можуть зменшуватися у 1,5-2 рази.

3. Під час пошуку ПРПС, які обладнані апаратурою АРК-УД, величини Д, DL, N збільшуються у 1,5-2 рази.

Для посадки пошуково-рятувального вертольота можуть використовуватися рівні ділянки місцевості (луг, поле, лісова галявина тощо), які мають твердий ґрунт, а в зимовий період - озера і ріки, що замерзли.

Під час підбору майданчика (мінімальні розміри майданчиків для зльоту і посадки вертольотів наведено в таблиці) враховуються:

наявність перешкод навколо майданчика;

стан ґрунту поверхні майданчика (сніг, пісок тощо);

наявність предметів, що заважають виконанню посадки і зльоту (камінці, пеньки, кущі, предмети, які піднімаються повітряними потоками несучого гвинта та заважають пілотуванню і роботі двигунів).

Для забезпечення безпеки зльоту і посадки майданчики влітку за можливості поливають водою, а взимку очищують від снігу.

Після оцінки вищезазначених елементів і виконання необхідних робіт із підготовки майданчика до прийому вертольотів необхідно здійснити обладнання майданчика, яке включає:

позначення місця посадки;

обладнання конуса (стріли, сигнальні дими тощо) для визначення напрямку вітру;

позначення меж майданчика.

Межі майданчика позначаються через 50 м прапорцями влітку білого, а взимку чорного (червоного) кольорів, вночі - ліхтарями.

Місце приземлення вертольота позначається прапорцями, які встановлюють на відстані 15 м один від одного. Відстань між посадковими воротами під час посадки декількох вертольотів повинна бути не менше 75 м. Вночі використовують ліхтарі або запалюють плошки.

Для визначення напрямку вітру під час посадки і зльоту вертольотів виставляється конус. Конус виготовляється з матеріалу чорного (червоного) і білого кольорів, кріпиться до металевого кільця діаметром 40-45 см. Кільце з конусом прикріпляється до кілка з таким розрахунком, щоб незалежно від напрямку вітру воно могло вільно крутитися. Конус встановлюється на відкритому місці на відстані 50-100 м від майданчика і не повинен заважати вертольотам, які заходять на посадку або злітають. Для визначення напрямку вітру можна також використовувати димові шашки, димове вогнище, стрілу тощо, але щоб при цьому дим не заважав підходу і посадці вертольотів.