Про затвердження Правил пошуково-рятувального забезпечення польотів державної авіації України

Екіпажі ПС при перевезенні пасажирів, які не мають парашутів, та екіпажі вертольотів, що виконують польоти на гранично малих висотах, можуть не одягати підвісну систему рятувальних парашутів.

При виконанні польотів над водним простором, вздовж берегової смуги і з приморських аеродромів всі члени екіпажу повинні перебувати в морському рятувальному комплекті (МРК, ВМРК) або в рятувальних авіаційних жилетах (поясах) відповідно до цих Правил.

12. Індивідуальні та групові засоби рятування і життєзабезпечення повинні бути сертифіковані, піддані випробовуванню і прийняті в експлуатацію (на озброєння).

1. Пошуково-рятувальні сили і засоби - ПРПС з екіпажем і аварійно-рятувальним обладнанням, РПДГ з АР ПДМТ і СС, а також засобами їх доставки до місця лиха (парашутами, рятувальними контейнерами, парашутними платформами тощо), АРК та НПРГ, органи і пункти зв'язку та управління.

2. До ПРСЗ належать:

1) АРК аеродромів (злітно-посадкових майданчиків);

2) НПРГ аеродромів (злітно-посадкових майданчиків);

3) ПРПС;

4) РПДГ;

5) наземні транспортні засоби підвищеної прохідності;

6) пересувні ПУ (засоби радіозв'язку);

7) засоби зв'язку і радіотехнічного та радіолокаційного забезпечення польотів.

1. Для проведення АРР на аеродромах авіаційних частин наказом командира авіаційної частини створюються АРК.

2. Завдання АРК:

ліквідація пожежі на ПС;

рятування членів екіпажу, пасажирів та надання їм першої медичної (домедичної) допомоги;

евакуація цінного обладнання, вантажу, авіаційної техніки (за можливості) на аеродромі;

евакуація (прибирання) ПС з місця АП (злітно-посадкової смуги);

забезпечення оточення місця АП.

3. Склад АРК:

пожежний (пожежно-рятувальний) підрозділ (пост);

медичний підрозділ (медичний пост аеродрому);

інженерно-авіаційний підрозділ (команда технічної допомоги);

підрозділ авіаційної безпеки;

водно-рятувальний підрозділ (водно-рятувальний пост).

4. Підрозділи АРК підпорядковуються начальнику АРК та забезпечуються зв'язком з керівником польотів (далі - КрП) на аеродромі та начальником АРК.

5. Пожежний (пожежно-рятувальний) підрозділ формується з атестованого персоналу штатної пожежної команди авіаційної частини та призначений для гасіння пожеж на ПС з метою створення умов для евакуації екіпажів та пасажирів, а також для безпосереднього рятування тих, хто зазнав лиха на борту ПС.

6. Табель оснащення, строки готовності та кількість вогнегасних речовин і пожежних автомобілів визначаються наказом командира авіаційної частини відповідно до категорії аеродрому за рівнем необхідного пожежного захисту.

7. Категорії аеродромів за рівнем необхідного пожежного захисту визначено Правилами визначення придатності до експлуатації аеродромів та злітно-посадкових майданчиків ДА України.

За необхідності (в окремих випадках допускається) забезпечення встановленого рівня необхідного пожежного захисту на аеродромі досягається за рахунок залучення сил і засобів центральних та місцевих органів виконавчої влади відповідно до планів взаємодії (угод).

8. Пожежний (пожежно-рятувальний) підрозділ забезпечується зв'язком з бойовим резервом, який знаходиться в місті розташування пожежної команди.

9. Медичний підрозділ формується за рахунок сил і засобів медичного пункту авіаційної частини та призначений для надання першої медичної допомоги потерпілим безпосередньо на місці АП, сортування потерпілих і підготовки їх до евакуації до закладів охорони здоров'я.

10. До складу медичного підрозділу входить лікар (фельдшер), який призначається зі складу медичного персоналу авіаційної частини.

11. Медичний підрозділ оснащується санітарним автомобілем та комплектом медичного і санітарно-господарського майна відповідно до Правил медичного забезпечення польотів державної авіації України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 30 вересня 2015 року № 519, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2015 року за № 1287/27732.

12. Роботу медичного підрозділу на аеродромі організовує начальник медичної служби авіаційної частини, а за його готовність до виконання завдань за призначенням відповідає начальник (керівник) медичного підрозділу авіаційної частини.

13. Інженерно-авіаційний підрозділ (команда технічної допомоги) формується персоналом з числа інженерно-технічного складу авіаційної частини та призначений для:

забезпечення відкриття основних і аварійних виходів із ПС, яке зазнало лиха, а за необхідності - прорубування додаткових виходів спільно з пожежно-рятувальним підрозділом;

вентиляції салону ПС;

надання допомоги при евакуації потерпілих із ПС і з місця АП;

евакуації (прибирання) ПС з місця АП (злітно-посадкової смуги).

14. Команда технічної допомоги забезпечується транспортним засобом для перевезення персоналу та буксирування причепа. Причіп технічної допомоги комплектується відповідно до переліку матеріальних засобів для комплектування причепа технічної допомоги, наведеного у додатку 6 до цих Правил.

15. Підрозділ авіаційної безпеки, який залучається до АРР на аеродромі у складі АРК, формується з персоналу чергових та помічників чергових по стоянці ПС авіаційних підрозділів і персоналу команди оточення аеродрому та призначений для:

огородження та позначення місця АП;

контролю доступу до місця АП;

організації пропуску та супроводу до місця АП взаємодіючих пошукових та аварійно-рятувальних сил і засобів;

охорони особистих речей, багажу, коштів та вантажу, які зняті з ПС, бортових засобів реєстрації польотної інформації, запобігання зникненню фрагментів літака;

запобігання паніці.

16. Підрозділ забезпечується спеціальними стрічками для позначення місця проведення АРР та сигнальними засобами.

17. Водно-рятувальний підрозділ утворюється на аеродромах, де зліт і захід на посадку ПС здійснюються над водною поверхнею та під час проведення амфібійних польотів. Призначений для рятування постраждалих на водній поверхні.

18. Водно-рятувальний підрозділ формується з персоналу ПР і ПДС і штатної РПДГ авіаційної частини та комплектується рятувальним катером і засобами рятування у кількості, що забезпечує рятування екіпажів ПС, які виконують польоти на аеродромі.

19. Склад водно-рятувального підрозділу, а також перелік необхідних аварійних засобів на катері визначаються наказом командира авіаційної частини та Інструкцією з виконання польотів у районі аеродрому (далі - ІВП) залежно від типів ПС, що експлуатуються на аеродромі.

20. Відповідно до плану взаємодії або за окремо укладеною угодою функції водно-рятувального підрозділу можуть виконувати відповідні підрозділи інших центральних та місцевих органів виконавчої влади та ЗСУ.

21. Персонал АРК допускається до виконання АРР наказом командира авіаційної частини після проходження відповідної підготовки та здавання ними заліків з питань АПР.

22. Склад персоналу АРК, який має допуск до виконання АРР у складі АРК на добу (льотну зміну), табель оснащення та строки готовності визначаються наказом командира авіаційної частини.

23. Начальник АРК призначається наказом командира авіаційної частини з числа персоналу інженерно-авіаційної служби (далі - ІАС), який пройшов відповідну підготовку (навчання), позитивно склав заліки та здатний керувати силами і засобами при проведенні АРР на аеродромі, у тому числі тими, які залучаються для підсилення (нарощування) відповідно до планів взаємодії (угод). Начальник АРК функціонально підпорядковується КрП на аеродромі.

24. При проведенні АРР начальник АРК виконує обов'язки координатора на місці проведення робіт та підпорядковується координатору операції з АПР.

25. Начальник АРК відповідає за постійну готовність команди до проведення АРР та зобов'язаний:

знати район аеродрому і робочу схему району;

знати схеми компоновки ПС, яке зазнало лиха, місця розташування на ньому аварійно-рятувального обладнання і способи приведення його в робочий стан, основні та аварійні виходи, місця прорубування обшивки фюзеляжу;

здійснювати заходи щодо оснащення АРК засобами і спорядженням, необхідними для проведення АРР;

брати участь у проведенні теоретичної та практичної підготовки особового складу АРК;

проводити інструктаж особового складу АРК та перевіряти його готовність до дій за призначенням;

забезпечувати своєчасне прибуття підрозділу до місця АП або місця збору;

керувати проведенням АРР при АП;

знати порядок спільного проведення АРР розрахунками АРК та аварійно-рятувальними підрозділами, що прибувають для підсилення відповідно до планів взаємодії.

Начальник АРК перед початком польотів зобов'язаний:

отримати інструктаж у КрП на аеродромі;

перевірити наявність і готовність підрозділів АРК, а також наявність і справність аварійно-рятувального обладнання;

організувати перевірку справності і надійності зв'язку між підрозділами АРК та з КрП на аеродромі на виділеному каналі управління проведенням АРР.

Начальник АРК за відповідною командою "Готовність" або "Тривога" зобов'язаний:

довести до підрозділів АРК час і місце збору;

з'ясувати характер та масштаби аварійної ситуації та порядок проведення АРР;

з прибуттям підрозділів до місця збору (місця події) перевірити їх склад та готовність до проведення АРР, доповісти на ПУ та координатору операції з АПР.

Начальник АРК у разі виконання функцій координатора на місці проведення робіт зобов'язаний:

визначити порядок проведення АРР та довести завдання підрозділам АРК та сил підсилення;

керувати проведенням АРР;

забезпечувати безпеку персоналу, який бере участь у АРР, з урахуванням виправданого ризику;

надавати пропозиції координатору операції з АПР про залучення додаткових аварійно-рятувальних сил і засобів у разі потреби;

після завершення АРР надавати координатору операції з АПР донесення щодо проведення АРР.

26. За результатами теоретичної підготовки, практичних занять, тренувань і навчань персонал АРК повинен знати:

сигнали оповіщення і дії під час оголошення тривоги або готовності;

порядок дій при проведенні АРР;

склад та порядок використання аварійно-рятувального майна і спеціального спорядження (далі - АРМ і СС), якими оснащуються аварійно-рятувальні підрозділи АРК;

способи проникнення у ПС при АП;

методи рятування людей у різних умовах;

будову і порядок застосування ручних первинних засобів пожежогасіння;

теорію горіння і загорання матеріалів і тактику гасіння пожеж;

способи надання першої домедичної допомоги тим, хто зазнав лиха;

правила евакуації тих, хто зазнав лиха, до закладів охорони здоров'я;

правила евакуації ПС з льотного поля аеродрому,

а також вміти швидко і ефективно виконувати свої посадові обов'язки при організації та проведенні АРР.

1. Для проведення наземних ПРР, спрямованих на пошук, рятування і захист людей, у тому числі надання їм невідкладної медичної допомоги під час виникнення АП за межами аеродрому (у РВ аеродрому), та участі у проведенні АРР на аеродромі створюються НПРГ.

2. Персонал НПРГ у разі залучення до виконання АРР на аеродромі підпорядковується координатору на місці проведення робіт (начальнику АРК) та бере участь у проведенні АРР.

3. У кожній авіаційній частині створюється НПРГ із не менше ніж подвійним складом персоналу, який пройшов відповідну підготовку (навчання), позитивно склав залік з питань АПР та допущений наказом командира авіаційної частини до виконання ПРР і АРР на аеродромі та поза його межами.

4. Очолює НПРГ начальник, який призначається з числа персоналу ІАС, має відповідну підготовку (пройшов навчання), здав заліки з питань АПР та допущений наказом командира авіаційної частини до проведення ПРР і АРР.

5. Начальник НПРГ відповідає за підготовку особового складу групи, своєчасне заступання на чергування, постійну готовність до проведення ПРР, збереження аварійно-рятувального майна (далі - АРМ), використання його за призначенням і дотримання заходів безпеки при проведенні ПРР членами групи.

Він зобов'язаний:

виконувати функції координатора на місці проведення робіт;

виконувати функції координатора авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт;

залучати НПРГ до дій у складі АРК при АП на аеродромі за командою КрП на аеродромі (координатора операції з АПР);

знати плани дій на випадок АП у РВ аеродрому;

організовувати зв'язок з ПРСЗ, що залучаються до дій відповідно до планів взаємодії;

добре знати РВ аеродрому, вміти орієнтуватися на місцевості, користуватися картою, палеткою із сіткою візуального пошуку тощо;

уміти відкривати аварійні люки фюзеляжів, визволяти із ПС, яке зазнало лиха, членів екіпажів та пасажирів;

знати заходи безпеки під час проведення ПРР;

уміти готувати майданчики для посадки ПРВ та вести радіозв'язок;

уміти гасити (локалізувати) пожежі, надавати першу медичну допомогу тим, хто зазнав лиха, та доставляти їх у найближчі заклади охорони здоров'я;

знати розміщення найближчих закладів охорони здоров'я, їх спеціалізацію та кількість ліжко-місць;

за аварійним сигналом "Готовність" або "Тривога" забезпечити прибуття НПРГ зі спорядженням і устаткуванням на виділених для цього транспортних засобах до місця, оголошеного під час сповіщення.

Начальник НПРГ перед початком польотів зобов'язаний:

отримати інструктаж у КрП на аеродромі;

перевірити наявність, екіпірування особового складу НПРГ, знання ним функціональних обов'язків і готовність транспортного засобу;

перевірити наявність та стан АРМ і СС, топографічних карт, палеток тощо;

організувати перевірку справності засобів зв'язку та налаштування їх на виділені канали (частоти) управління під час проведення ПРР;

доповісти КрП на аеродромі про заступання НПРГ на чергування за 15 хвилин до зльоту екіпажу розвідника погоди (початку польотів).

Начальник НПРГ під час отримання команди (сигналу) на вихід зобов'язаний:

оголосити збір особового складу команди;

отримати завдання на ПРР (АРР) і після його уточнення довести до особового складу НПРГ час, місце АП, кількість членів екіпажу та пасажирів, які зазнали лиха, наявність АРМ і СС на ПС, порядок дій, найбільш імовірний район пошуку, послідовність огляду квадратів, характеристику місцевості, наявність населених пунктів, порядок зв'язку, спосіб пошуку, час на пошук та заходи безпеки;

забезпечити своєчасний вихід команди.

Начальник НПРГ при виході в район пошуку зобов'язаний:

скласти (уточнити) план пошуку / план рятування і довести його до членів команди;

організувати пошук ПС, яке зазнало лиха, його пасажирів і членів екіпажу;

систематично доповідати на командний пункт (далі - КП) (ПУ) про хід і результати пошуку.

Начальник НПРГ після виявлення потерпілих зобов'язаний:

доповісти на КП (ПУ) про факт виявлення потерпілих;

сфотографувати (провести відеозйомку) місця події до проведення заходів, які можуть порушити положення деталей на місці події;

вжити екстрених заходів з надання необхідної допомоги пасажирам і екіпажу ПС, яке зазнало лиха, при цьому (за можливості) забезпечити збереження положення ПС та (або) його деталей;

за наявності вогнищ (пожеж) вжити заходів з їх гасіння;

вжити заходів для екстреної евакуації потерпілих з місця події;

доповісти керівнику ПРР про вжиті заходи і необхідну допомогу;

забезпечити охорону місця події і збереження положення ПС та (або) його деталей.

Начальник НПРГ після закінчення ПРР зобов'язаний:

організувати повернення команди на аеродром базування;

доповісти рапортом (усно і письмово) командиру авіаційної частини про результати ПРР.

6. До складу НПРГ призначаються 8 - 10 осіб (фахівців) з таких спеціальностей: літак (вертоліт) і двигун, авіаційне обладнання, засоби аварійного покидання літака, авіаційне озброєння, радіоелектронне обладнання, бортові засоби державного розпізнавання, медичний працівник (лікар, фельдшер), радист і пожежник-рятувальник.

Залежно від характеру та масштабу АП НПРГ підсилюється силами і засобами АРК за рішенням командира авіаційної частини (координатора операції з АПР).

7. Для перевезення персоналу та майна НПРГ виділяється транспортний засіб підвищеної прохідності із запасом пального не менше ніж на 250 км пробігу.

8. НПРГ оснащується завчасно вкладеними в тару АРМ і СС, засобами життєзабезпечення, інструментом і медичним майном відповідно до переліку аварійно-рятувального майна та спеціального спорядження наземної пошуково-рятувальної групи згідно з додатком 7 до цих Правил.

За рішенням керівника ОУА ЦОВВ та ЗСУ, враховуючі умови базування ПС, типи ПС, які експлуатуються на аеродромі та характер завдань авіаційної частини, може визначатися додаткове майно для НПРГ, перелік якого затверджується наказом командира авіаційної частини.

9. Майно НПРГ перебуває на зберіганні в техніко-експлуатаційній частині авіаційної техніки (далі - ТЕЧ АТ) авіаційної частини, або в іншому місці (підрозділі), яке визначене наказом командира авіаційної частини. За його зберігання, комплектацію та оновлення відповідає начальник ТЕЧ АТ (підрозділу) або особа, яка йому підпорядкована, що визначається наказом командира авіаційної частини.

В авіаційних комендатурах (організаціях (установах), в яких штатами не передбачено ТЕЧ АТ) місце зберігання майна НПРГ та посадова особа, яка відповідає за його зберігання, комплектацію та оновлення, визначається наказом відповідного командира (керівника) комендатури (організації, установи).

10. Начальник НПРГ і його заступник зобов'язані знати РВ аеродрому (район проведення АПР), впевнено орієнтуватися на місцевості, вміти користуватися картою, палеткою, компасом і володіти навиками руху по пересіченій місцевості за заданим маршрутом, вміти готувати майданчики для вертольотів і позначати їх вдень і вночі, вести радіозв'язок, організовувати нічліг, забезпечувати заходи безпеки при проведенні ПРР.

11. Для успішного вирішення завдань пошуку і рятування персонал НПРГ зобов'язаний:

1) знати:

правила надання першої медичної допомоги;

розташування на ПС засобів об'єктивного контролю і вміти їх вилучати;

способи і заходи безпеки під час евакуації людей;

засоби і способи зв'язку та сигналізації, а також порядок їх застосування при проведенні ПРР;

сигнали візуальної сигналізації, які застосовуються при проведенні ПРР, порядок їх розташування на місцевості з використанням підручних засобів;

заходи безпеки при проведенні ПРР;

2) вміти:

надавати першу медичну допомогу потерпілим;

користуватися АРМ і СС;

ліквідувати пожежі на ПС;

відкривати аварійні люки, ліхтарі кабін (двері, рампи тощо) і розкривати (прорубувати) фюзеляжі;

вивільняти членів екіпажу і пасажирів із ПС, які потерпіли лихо;

підбирати і позначати майданчики для посадки вертольотів;

3) бути підготовленим до виживання в екстремальних умовах;

4) мати добру фізичну підготовку.

12. Медичний працівник, який входить до складу НПРГ зобов'язаний вміти:

надавати безпосередньо на місці лиха домедичну (медичну) допомогу;

швидко і грамотно користуватися засобами медичної укладки;

визначати черговість евакуації, вид транспортування і забезпечувати своєчасну евакуацію тих, хто зазнав лиха, до закладів охорони здоров'я.

1. Для проведення АРПР (ПРР) з метою виявлення місця АП, надання першої домедичної допомоги і евакуації тих, хто зазнав лиха з місця АП, ліквідації наслідків надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, перевезення рятувальних підрозділів до місця події, постраждалих до закладів охорони здоров'я, а також для виконання інших завдань, що потребують оперативності дій, призначаються ПРПС з підготовленим екіпажем та РПДГ.

2. Крім спеціально виділених ПРПС для виконання візуального пошуку і евакуаційних робіт використовуються (призначаються) ПС, які не мають на борту пошуково-рятувального обладнання - резервні, санітарні, лісопатрульні, а також ПС, які знаходяться поблизу району пошуку.

3. На екіпажі ПРПС покладаються:

пошук і рятування екіпажів та пасажирів ПС, які зазнали лиха;

встановлення радіозв'язку з тими, хто зазнає або зазнав лиха;

наведення наземних ПРСЗ до тих, хто зазнав лиха;

передача тим, хто зазнав лиха, вказівок щодо виходу до найближчого населеного пункту, річки, мосту тощо, звідки можливо провести евакуацію;

евакуація тих, хто зазнав лиха, з режиму висіння над сушею або водною поверхнею;

вибір посадкового майданчика з повітря, визначення його придатності для посадки і здійснення посадки;

парашутне та безпарашутне десантування РПДГ, десантування АРМ і СС;

після здійснення посадки евакуація з ПС, яке зазнало лиха, постраждалих та надання їм першої домедичної допомоги, локалізація та гасіння пожежі на ПС;

надання доповідей на КП (ПУ) про хід і результати проведення АРПР (ПРР).

4. Програми підготовки льотних екіпажів спрямовуються на засвоєння одного або декількох із нижчезазначених прийомів відповідно до типу проведеної операції:

забезпечення точності при виконанні різних схем пошуку, витримування ліній шляху і відносної висоти;

виконання польотів на малих висотах, що застосовуються в звичайних схемах пошуку або в схемах контурного пошуку;

десантування предметів постачання і засобів життєзабезпечення (вибір курсу і висоти підходу, визначення точки десантування);

надання допомоги екіпажам та пасажирам ПС, яке здійснило вимушену посадку на водну поверхню;

посадка на обмежені майданчики і зліт з них;

підйом людей на борт вертольота за допомогою лебідки (спускових пристроїв).

5. Екіпажі ПРПС, які призначаються на чергування (залучаються до АРПР), зобов'язані:

1) знати:

сигнали лиха, порядок їх прийому і передачі в аварійних ситуаціях;

правила перевірки працездатності і застосування аварійного каналу радіозв'язку бортового аварійно-рятувального спорядження і аварійно-рятувальних засобів;

методи пошуку над сушею і водною поверхнею за допомогою радіотехнічних засобів і візуально;

правила ведення радіозв'язку з потерпілими лиха, іншими пошуковими екіпажами, НПРГ (РПДГ), морськими (річковими) суднами;

способи наведення ПРСЗ на місце події;

способи вивільнення постраждалих із ПС, евакуації потерпілих з місця події;

правила десантування РПДГ та вантажів з ПС парашутним і безпарашутним способами;

правила виживання в різних кліматичних і фізико-географічних умовах;

правила підготовки польотних карт (технічних засобів навігації) відповідно до вибраного способу пошуку і застосування палетки;

методику надання домедичної допомоги потерпілим;

2) вміти:

застосовувати різні способи пошуку і рятування у взаємодії з іншими ПС і наземними (морськими, річковими) силами і засобами;

самостійно і грамотно оцінювати обстановку і можливості свого ПС і наземних (морських, річкових) ПРСЗ;

виконувати посадку на незнайомі та непозначені майданчики з урахуванням усіх факторів, які впливають на безпеку польотів (для ПРВ);

здійснювати десантування авіаційних рятувальників парашутним (на сушу та водну поверхню) та безпарашутним (на сушу за допомогою бортових лебідок та спускових пристроїв, на водну поверхню, а також на водну поверхню штурмовим способом) способами і евакуацію потерпілих та рятувальників з режиму висіння над сушею та над водною поверхнею на борт ПС (для ПРВ);

висадку РПДГ та прийом постраждалих і РПДГ у режимі висіння, у тому числі із застосуванням спускового пристрою і лебідки як над земною (особливо у гірській та пересіченій місцевостях), так і над водною поверхнями.

1. Для надання допомоги екіпажам та пасажирам ПС, які зазнали лиха, в авіаційних частинах створюються штатні (підрозділ згідно зі штатом / штатним розписом авіаційної частини) або позаштатні РПДГ (група, що формується за рахунок персоналу ПР і ПДС та медичного персоналу авіаційної частини).

2. Для успішного вирішення завдань з пошуку і рятування персонал РПДГ зобов'язаний:

1) знати:

розташування на ПС засобів об'єктивного контролю і вміти їх вилучати;

засоби зв'язку та сигналізації, а також порядок їх застосування при проведенні ПРР;

сигнали візуальної сигналізації і вміти їх викладати на місцевості з використанням підручних засобів;

способи евакуації людей;

заходи безпеки при проведенні ПРР;

2) вміти:

ліквідовувати пожежі на ПС;

відкривати аварійні люки, ліхтарі кабін (двері, рампи тощо) і розкривати (прорубувати) фюзеляжі;

вивільняти членів екіпажу і пасажирів із ПС, які зазнали лиха;

аналізувати метеообстановку;

користуватися АРМ і СС;

підбирати і позначати майданчики для посадки вертольотів;

надавати першу домедичну допомогу постраждалим на місці події;

3) бути підготовленим до:

стрибків з парашутом вдень та вночі у простих та складних метеорологічних умовах, на ліс, на воду, з вантажним контейнером;

безпарашутного десантування з вертольоту у режимі висіння за допомогою бортових лебідок і спускових пристроїв та евакуації потерпілих на борт ПРВ;

штурмового десантування на водну поверхню (для аеродромів, район відповідальності яких за пошук і рятування включає морську акваторію (великі водойми));

виживання в екстремальних умовах;

4) мати добру фізичну підготовку.

3. Персонал РПДГ зобов'язаний вміти:

здійснювати точне приземлення з парашутом з мінімальною розосередженістю групи без заподіяння травм собі, пошкодження або втрати обладнання;

точно розраховувати точки приземлення при покиданні ПС на різних висотах;

виконувати стрибки з парашутом на ділянки суші і водної поверхні за різних метеорологічних умов, вдень та вночі;

спускатися з дерев за допомогою або без мотузок чи інших пристосувань для спуску.

Медичний працівник, який входить (або може входити) до складу РПДГ, також зобов'язаний вміти:

надавати безпосередньо на місці лиха домедичну допомогу;

швидко і грамотно користуватися засобами медичної укладки;

визначати черговість евакуації, вид транспортування і забезпечувати своєчасну евакуацію тих, хто зазнав лиха, до закладів охорони здоров'я.

4. Крім відпрацювання техніки парашутного та безпарашутного десантування і ознайомлення з відповідними правилами, персонал штатної (позаштатної) РПДГ зобов'язаний пройти підготовку в якості членів наземного пошуково-рятувального підрозділу (НПРГ).

1. У ДА органами управління, що здійснюють функції з управління в системі АПР, є:

КЦПР ЗСУ;

ПУ авіації НГУ;

ГЦУС ДПС України;

орган управління на аеродромі - КП (ПУ);

орган УПР на аеродромі - командно-диспетчерський або стартовий командний пункт (далі - КДП);

інші ПУ авіації (за рішенням відповідних керівників).

2. Функції органів управління системи АПР визначено правилами АПР в Україні.

3. До персоналу органів управління системи АПР у ДА належать:

оперативні чергові КЦПР ЗСУ (ПУ авіації НГУ, ГЦУС ДПС України);

оперативні чергові КП (ПУ) аеродромів ДА;

КрП на аеродромах ДА.

4. Персонал органів управління АПР та керівники ПР і ПДС авіаційних частин зобов'язані:

1) знати:

порядок організації пошуку і рятування у районі АПР України та в РВ свого аеродрому;

склад чергових сил і засобів, порядок їх залучення до проведення ПРР (операцій з АПР);

порядок прийому і передачі інформації про ПС, яке зазнає або зазнало лиха;

порядок управління черговими ПРСЗ і координації їх дій під час проведення ПРР (операцій з АПР);

2) вміти:

давати розпорядження на переведення чергових ПРСЗ у відповідні ступені готовності під час отримання сигналу лиха або перевірок їх готовності;

розробляти пропозиції координатору операції з АПР щодо організації і проведення ПРР (операцій з АПР);

здійснювати контроль за вильотом і виходом чергових ПРСЗ і їх діяльністю під час проведення ПРР (операцій з АПР);

розробляти і оформляти план проведення ПРР, план пошуку і рятування (операції з АПР).

1. Увесь персонал, який залучається до проведення АПР у складі ПРСЗ та органів управління системи АПР, зобов'язаний пройти відповідну підготовку (навчання).

2. Підготовка персоналу підрозділів, які входять до складу АРК авіаційних частин, проводиться за програмою аварійно-рятувальної підготовки, що розробляється і затверджується ЦОВВ та ЗСУ, у сфері управління яких є авіаційні частини, та здійснюється у процесі спеціальної підготовки, яка проводиться в авіаційних частинах.

3. Відповідно до програми підготовки, методичних вказівок (рекомендацій) ОУА ЦОВВ та ЗСУ в авіаційних частинах розробляється план підготовки (тематичний план) на навчальний рік з навчання персоналу підрозділів АРК, до якого включаються теоретична підготовка, тренування, навчання та визначаються порядок і послідовність навчання (підготовки).

При складанні тематичних планів враховується технічна оснащеність підрозділів АРК, а також рівень теоретичної підготовки і натренованість персоналу.

План підготовки (тематичний план) на навчальний рік затверджується відповідним керівником ОУА ЦОВВ та ЗСУ.

4. Персонал пожежно-рятувального підрозділу повинен пройти спеціальну протипожежну підготовку у відповідних навчально-методичних (навчальних) центрах (закладах), одержати необхідні знання та навики в проведенні АРР і наданні домедичної та іншої допомоги потерпілим в умовах пожежі і задимленості на борту ПС та отримати відповідний сертифікат (свідоцтво).

5. Професійна підготовка і тренування пожежно-рятувальних розрахунків проводяться із застосуванням принципу постійної підготовки в об'ємі, що забезпечує їх готовність до виконання усіх видів покладених на них спеціальних завдань із гасіння пожеж і рятування людей.

6. Персонал пожежно-рятувальних підрозділів один раз на 5 років зобов'язаний проходити курс підвищення кваліфікації у відповідних центрах (закладах) підготовки з отриманням відповідного сертифіката (свідоцтва).

7. Медичний персонал авіаційної частини, який залучається до пошуково-рятувальних та АРР у складі медичного підрозділу АРК, РПДГ, НПРГ, проходить фахову підготовку за спеціальними програмами під керівництвом начальника медичної служби.

8. В авіаційних частинах з метою закріплення теоретичних знань і набуття практичних навичок персоналом підрозділів АРК при проведенні пошукових та АРР проводяться один раз на два роки навчання ПРСЗ із залученням взаємодіючих органів управління та сил і засобів відповідно до плану заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС на аеродромі (злітно-посадковому майданчику).

9. За результатами проведених навчань командир авіаційної частини в тижневий строк надає до відповідного ОУА ЦОВВ та ЗСУ звіт, який містить результати аналізу відповідності рівня забезпечення проведення АРР і рівня підготовки особового складу АРК щодо ефективності їх дій на випадок виникнення аварійних ситуацій з ПС на аеродромі.

10. Керівництво теоретичною підготовкою персоналу підрозділів АРК та тренуваннями АРК здійснює заступник командира авіаційної частини.

За фахову підготовку персоналу підрозділів АРК відповідають керівники підрозділів, від яких призначається персонал.

11. Підготовка персоналу НПРГ проводиться за програмою, що розробляється і затверджується ЦОВВ та ЗСУ, у сфері управління яких є авіаційні частини, та здійснюється у процесі спеціальної підготовки, яка проводиться в авіаційних частинах.

12. Відповідно до програми підготовки, методичних вказівок (рекомендацій) ОУА ЦОВВ та ЗСУ в авіаційних частинах (організаціях, установах) розробляється план підготовки (тематичний план) на навчальний рік з навчання персоналу НПРГ, до якого включаються теоретична підготовка, тренування та навчання.

План підготовки (тематичний план) на навчальний рік затверджується відповідним керівником ОУА ЦОВВ та ЗСУ.

13. Підготовку персоналу НПРГ організовує заступник командира авіаційної частини відповідно до плану підготовки (тематичного плану) на навчальний рік із залученням представників медичної, штурманської, ІАС, зв'язку та радіотехнічного забезпечення (далі - РТЗ), ПР і ПДС та інших служб.

14. За підготовку НПРГ до виконання завдань за призначенням відповідає командир авіаційної частини.

15. Контроль за підготовкою НПРГ авіаційних частин (організацій, установ) здійснює начальник ПР і ПДС ОУА ЦОВВ та ЗСУ за підпорядкованістю.

16. Підготовка екіпажів ПРПС здійснюється відповідно до вимог нормативно-правових актів ДА, які визначають порядок льотної підготовки, а також програм підготовки льотних екіпажів до виконання АРПР (ПРР), які розробляються та затверджуються відповідним ЦОВВ та ЗСУ.

Підготовка екіпажів ПРПС проводиться у процесі льотної підготовки авіаційної частини (організації, установи).

17. За підготовку льотних екіпажів ПРПС до виконання АРПР (ПРР) відповідає командир авіаційної частини.

18. Підготовка персоналу штатних та позаштатних РПДГ здійснюється відповідно до програм, розроблених та затверджених відповідним ЦОВВ і ЗСУ, методичних рекомендацій ОУА ЦОВВ та ЗСУ і проводиться у системі індивідуальної (професійної) підготовки за планами (тематичними планами) на навчальний рік, а також в організаціях (установах), які мають право здійснювати таку підготовку.

19. Організація підготовки персоналу штатних та позаштатних РПДГ авіаційної частини покладається на заступника командира авіаційної частини та здійснюється начальником ПР і ПДС авіаційної частини із залученням представників медичної, штурманської, інженерно-авіаційної служб, зв'язку та інших спеціалістів. Безпосередню підготовку персоналу РПДГ здійснює начальник РПДГ авіаційної частини.

Контроль підготовки персоналу РПДГ авіаційної частини здійснює начальник ПР і ПДС ОУА ЦОВВ та ЗСУ за підпорядкованістю.

20. Підготовка персоналу ПР і ПДС та РПДГ як авіаційних рятувальників проводиться за трьома рівнями:

початковий (для спеціалістів ПР і ПДС та штатних РПДГ, які вперше призвані (прийняті) на службу (роботу) в авіаційну частину) - у системі індивідуальної (професійної) підготовки та у навчальних закладах шляхом перепідготовки з отриманням відповідного свідоцтва (документа);

поточний (для спеціалістів ПР і ПДС та штатних РПДГ, які повинні підтримувати певний рівень класної кваліфікації для подальшого виконання функціональних обов'язків на своїй посаді) - шляхом навчання у системі індивідуальної (професійної) підготовки, під час проведення навчальних зборів, навчання тощо та навчання з підвищення кваліфікації у навчальних закладах;

підвищений (для спеціалістів ПР і ПДС та штатних РПДГ, які успішно виконують свої функціональні обов'язки і мають бажання у подальшому кар'єрному рості) - шляхом навчання в начальних закладах з отриманням відповідного сертифіката (свідоцтва) встановленого зразка.

21. Підготовка персоналу ПР і ПДС також включає:

навчання застосуванню пошуково-рятувального обладнання під час демонстрації практичних дій та/або перегляду навчальних відеоматеріалів;

стажування під час проведення реальних операцій з АПР або участь у них спостерігачами;

проведення навчань, під час яких персонал навчається координувати окремі питання та заходи в процесі моделювання операції з АПР.

22. За підготовку персоналу РПДГ до виконання завдань за призначенням відповідає командир авіаційної частини.

23. Для проведення теоретичних занять і практичних тренувань та з метою підвищення їх ефективності і максимального наближення до реальних умов в авіаційних частинах створюється навчально-тренувальна база щодо підготовки та навчання персоналу, який залучається до дій у складі ПРСЗ (парашутне містечко, обладнаний клас, полігон, димова камера, макет ПС тощо).

24. За створення, використання та розвиток навчально-тренувальної бази, а також підтримання її в робочому стані відповідає командир авіаційної частини.

25. Підготовка персоналу органів управління системи АПР здійснюється відповідно до програм, розроблених та затверджених ДСНС, які визначають порядок підготовки посадових осіб до управління (координації) ПРСЗ при проведенні АПР.

26. Відповідно до програм (планів) практичної підготовки на кожен календарний рік авіаційному персоналу державної авіації, професійна діяльність якого пов'язана з виконанням парашутних стрибків, встановлюються річні норми стрибків з парашутом, за виконання яких він отримує винагороду (далі - річні норми).

Річні норми встановлюються Міністерством оборони України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, командуванням Національної гвардії України, Генеральним штабом Збройних Сил України та командуваннями видів Збройних Сил України.

27. Підготовка персоналу органів управління системи АПР включає:

теоретичну і практичну підготовку відповідно до плану підготовки (тематичного плану) на навчальний рік;

комплексні тренування з виконанням тренувальних польотів чергових ПРПС, десантуванням РПДГ, виходом НПРГ та наведенням їх на об'єкт пошуку, виконання АРР на аеродромі підрозділами АРК;

підготовку до проведення контролю готовності ПРСЗ до чергування;

підготовку до проведення інструктажів, які проводяться перед заступанням на чергування ПРСЗ з метою доведення оперативної обстановки і заходів безпеки при виконанні ПРР.

28. Організацію підготовки персоналу органів управління системи АПР в авіаційній частині здійснює заступник командира авіаційної частини відповідно до плану підготовки (тематичного плану) на навчальний рік.

29. Персонал органів управління системи АПР, начальники ПР і ПДС авіаційних частин та ОУА ЦОВВ та ЗСУ, координатори операції з АПР на аеродромі, координатори на місці проведення робіт 1 раз на 3 роки зобов'язані пройти курси підвищення кваліфікації з питань АПР.

Підвищення кваліфікації відповідного персоналу забезпечує ДСНС України.

30. Організація проходження курсу підвищення кваліфікації з питань АПР та контроль організації підготовки персоналу органів управління системи АПР в авіаційних частинах покладаються на керівників ОУА ЦОВВ та ЗСУ через відповідні ПР і ПДС.

31. Персонал органів управління системи АПР, який не пройшов відповідну підготовку (курси підвищення кваліфікації) до управління (координації) ПРСЗ при проведенні ПРР та АРР, до виконання обов'язків з АПР не допускається.

32. Заступник командира авіаційної частини через начальника ПР і ПДС авіаційної частини складає графіки проведення навчань і тренувань, розробляє плани їх проведення, готує необхідну документацію, організовує та контролює хід виконання навчань і тренувань, проводить розбір, у ході якого аналізує дії персоналу і дає їм оцінку.

33. Відповідно до тематичного плану практичні тренування проводяться:

пожежно-рятувальними, водно-рятувальними і медичними підрозділами - 1 раз на місяць;

всіма іншими (позаштатними) підрозділами АРК - щокварталу;

АРК у повному складі - 1 раз на рік;

НПРГ - 2 рази на рік;

ГКрП, обслугою КП (ПУ) - щокварталу;

РПДГ:

з парашутно-десантної підготовки - 1 раз на місяць та під час виконання польотів або планових стрибків з парашутом;

з АРП - щокварталу;

у складі екіпажів ПРПС- щокварталу.

34. Оцінка якості підготовки ПРСЗ до проведення ПРР (АРР) здійснюється згідно з Нормативами оцінки якості підготовки пошуково-рятувальних сил і засобів до проведення пошуково-рятувальних робіт (аварійно-рятувальних робіт), наведеними в додатку 8 до цих Правил.

1. У системі АПР навчання з пошуку і рятування проводяться з метою перевірки і вдосконалення планів заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС, алгоритмів дій, взаємодії у системі АПР, навиків персоналу органів управління, сил і засобів системи АПР.

2. Основними видами навчань у системі АПР є:

зв'язкові - передбачають використання усіх засобів зв'язку між усіма потенційними користувачами для забезпечення надійності зв'язку в реальних аварійних ситуаціях, проводяться за планами органів управління системи АПР один раз на півроку;

координаційні (штабні) - передбачають імітацію заходів реагування на аварійну ситуацію з ПС на основі сценаріїв можливого її розвитку, проводяться один раз на рік, якщо не проводилися комплексні навчання (тренування), або у разі необхідності підтримання фахового рівня;

комплексні навчання (тренування) - передбачають імітацію заходів реагування на аварійну ситуацію з ПС на основі сценаріїв можливого її розвитку, проводяться один раз на два роки. У них беруть участь з реальним розгортанням органи управління, сили і засоби системи АПР.

3. Методичні рекомендації щодо проведення навчань на аеродромах ДА (у РВ аеродромів) розробляються Головним управлінням державної авіації України.

1. Пошуково-рятувальні засоби, ПУ, що використовуються в системі АПР, підлягають сертифікації відповідно до законодавства України.

2. ПР і ПДС та авіаційні рятувальники ДА, на яких покладається виконання АПР, підлягають атестації відповідно до законодавства України.

1. Для організації та здійснення ПРЗ польотів, забезпечення проведення АПР у РВ аеродрому, а також залучення ПРСЗ авіаційних частин для участі у проведенні АПР в авіаційному районі пошуку і рятування України організовується чергування відповідних сил та засобів авіаційних частин, а саме:

1) ПРСЗ:

ПРПС:

на визначених аеродромах під час проведення на них польотів та при забезпеченні аеродромів, на яких здійснюється чергування з протиповітряної оборони (далі - ППО), - у готовності № 2;

на аеродромах зльоту та посадки ПС, які виконують перельоти, або коли аеродром є запасним - у готовності № 3;

на визначених аеродромах за окремим розпорядженням відповідного ОУА ЦОВВ та ЗСУ.

У разі укладання договорів командирами авіаційних частин на чергування ПРПС в ЄСПАРПР чергування здійснюється в ступенях готовності, які обумовлені договорами.

РПДГ у складі сил нарощування до ПРПС на всіх аеродромах, де виконуються польоти, - у готовності № 2 або у готовностях № 2 і № 3 на визначених аеродромах;

НПРГ на всіх аеродромах, де виконуються польоти, - у готовності № 2. У РВ аеродромів, а також на аеродромах зльоту та посадки ПС, які виконують перельоти, на аеродромах, які залученні для чергування ПС з ППО, під час несення чергування ПРПС - у готовності № 3.

АРК на всіх аеродромах, де виконуються польоти, - у готовності № 2. У РВ аеродромів, а також на аеродромах зльоту та посадки ПС, які виконують перельоти, на аеродромах, які залученні на чергування з ППО, під час несення чергування ПРПС - у готовності № 3;

2) радіотехнічних засобів на міжнародній аварійній УКХ частоті 121,5 МГц:

на всіх аеродромах, де виконуються польоти, на аеродромах зльоту та посадки ПС, які виконують перельоти, коли аеродром є запасним, на аеродромах, які залученні на чергування з ППО та під час чергування ПРПС;

на вузлах зв'язку і радіопеленгації на КХ на частотах радіопеленгації, які вказано в регламентах засобів радіозв'язку і радіо-світлотехнічного забезпечення польотів, - цілодобово: на аварійних частотах 8364 кГц і 12546 кГц або на аварійних частотах 2182 кГц і 4182 кГц за командою - після отримання повідомлення про ПС, що зазнає або зазнало лиха;

в органах управління повітряним рухом (обслуговування повітряного руху) (далі - органах УПР/ОПР) аеродромів під час їх роботи з обслуговування хоча б одного ПС;

3) персоналу органів управління:

чергові розрахунки КЦПР ЗСУ (КЦ видів авіації ЗСУ), ПУ авіації НГУ, ГЦУС ДПС України, органів УПР/ОПР аеродромів, органів управління на аеродромі (КП, ПУ) та інших ПУ авіації за рішенням відповідних керівників - цілодобово.

2. Під час виконання черговими силами з ППО завдань бойового чергування необхідні ПРСЗ переводяться в готовність № 1.

Переведення здійснюється органами управління на аеродромі при виникненні аварійної ситуації з ПС та в інших випадках, визначених посадовими інструкціями.

3. Чергування ПРСЗ та органів управління ними на аеродромах під час виконання на них польотів здійснюються в межах району УПР (району польотної інформації) із залученням ПРСЗ територіальної підсистеми ЄДСЦЗ та ЄСПАРПР до проведення ПРР у зазначеному районі.

4. Виконання польотів на аеродромі дозволяється за наявності ПРПС у готовності № 2 на ньому або на іншому аеродромі, який знаходиться на відстані ефективного використання (радіуса дії) ПРПС. У випадку, коли це не забезпечується, відповідний керівник ОУА ЦОВВ та ЗСУ приймає рішення про відрядження ПРПС від інших авіаційних частин до аеродрому, який не забезпечений черговим ПРПС, або вирішує питання про організацію чергування ПРПС від суб'єктів ЄСПАРПР. Основні характеристики пошуково-рятувальних повітряних суден наведені в додатку 9 до цих Правил.

5. Залучення до чергування та виконання робіт з пошуку і рятування ПРСЗ авіаційних частин здійснюється відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України, рішеннями ОУА ЦОВВ та ЗСУ, а також інших керівників відповідно до їх повноважень.

6. Екіпажі ПРПС несуть чергування відповідно до інструкції екіпажу чергового пошуково-рятувального повітряного судна на аеродромі, наведеної у додатку 10 до цих Правил, та розташовуються поблизу командно-диспетчерського пункту (далі - КДП) (КП) авіаційної частини в спеціально обладнаному приміщенні. Вимоги щодо обладнання приміщення для екіпажу чергового пошуково-рятувального повітряного судна та рятувальної парашутно-десантної групи наведені у додатку 11 до цих Правил.

Інструкція екіпажу ПРПС відпрацьовується штабом авіаційної частини із залученням начальника ПР і ПДС авіаційної частини та затверджується командиром авіаційної частини.