Про затвердження Правил охорони праці у газовому господарстві підприємств чорної металургії

Падіння тиску повинно бути:

для внутрішньоцехових газопроводів - не більше ніж 1%;

для зовнішніх газопроводів - не більше таких значень:

при діаметрі газопроводу до 300 мм і менше - 2,0%;

понад 300 до 1000 мм - 1,5%;

понад 1000 мм - 1,0%.

Крім цього, під час перевірки фланцевих та нарізних з'єднань і сальникових ущільнень мильним розчином не повинно бути витікання повітря або інертного газу.

5. Випробування газорегулюючих пунктів і газорегулюючих установок

5.1. Випробування газопроводів і газового обладнання ГРП і ГРУ повинно проводитися на міцність і щільність повітрям або інертним газом від засувки на вхідному газопроводі до засувки на вихідному газопроводі з усіма імпульсними лініями до контрольно-вимірювальних приладів та до кранів перед цими приладами.

Елементи керування регуляторів тиску і головок скидних запобіжних клапанів під час випробування на міцність і щільність відкриваються, якщо вони не розраховані за паспортом на ці тиски.

5.2. Норми випробувальних тисків у ГРП і ГРУ повинні бути:

на міцність - 1,25 Р; на щільність - Р, де Р - розрахунковий тиск газу в трубопроводі на високому боці.

5.3. Під час випробування ГРП і ГРУ на міцність випробувальний тиск в системі повинен витримуватися протягом одної години, після чого тиск знижують до норм, визначених для випробувань на щільність, і проводять зовнішній огляд обладнання та перевірку мильною емульсією усіх з'єднань для виявлення дефектних місць. ГРП і ГРУ вважаються такими, що витримали випробування, якщо видимого падіння тиску за манометром під час випробувань не було, а також немає деформацій, тріщин та інших пошкоджень.

5.4. Випробування ГРП і ГРУ на щільність повинно проводитися впродовж 12 годин. При цьому падіння тиску, обчислене за формулою пункту 4.9 глави 4 розділу XVI цих Правил, під час випробування не повинно перевищувати 1% початкового тиску. Після випробування ГРП на щільність з вимкненими регуляторами і головками скидних запобіжних клапанів повинно бути проведено друге випробування на щільність з ввімкненими регуляторами і головками запобіжних скидних клапанів відповідно до норм, зазначених у паспортах на це обладнання.

5.5. Дефекти, виявлені в обладнанні в процесі проведення випробування ГРП і ГРУ, повинні бути усунені після зниження тиску до атмосферного. Дефекти в зварних швах (непровар, тріщини тощо) повинні усуватися шляхом вирубки або вирізки усього шва і повторного зварювання.

Нещільні фланцеві та нарізні з'єднання повинні бути розібрані та зібрані знову. Після усунення виявлених дефектів випробування на щільність необхідно повторити.

6. Випробування апаратів і газопроводів установок газоочищення доменного газу

6.1. Норми випробувальних тисків і порядок випробування апаратів і газопроводів установок газоочищення доменного газу повинні відповідати вимогам СНиП III-18-75 та цих Правил. Випробувальні тиски для апаратів і газопроводів газоочищення повинні відповідати зазначеним у додатку 7.

6.2. Випробування апаратів і газопроводів установок газоочищення доменного газу та газопроводу на міцність і щільність на ділянках можна проводити з використанням змонтованого обладнання і арматури (якщо вони були попередньо випробувані на відповідний тиск для цієї ділянки) або без обладнання і арматури зі встановленням спеціальних заглушок, розрахованих на відповідний максимальний тиск, прийнятий для випробувань цієї ділянки. Допускається встановлювати заглушки замість запірних клапанів свічок і шламових клапанів скруберів, електрофільтрів і водовідокремлювачів, а також засувок скруберів і електрофільтрів, якщо вони розраховані на тиск 1,25 Р.

6.3. Випробування апаратів установки газоочищення і газопроводів на ділянках на міцність і щільність повинні проводитися у два етапи.

Перший етап - тиск на випробувальній ділянці доводиться до 0,07 МПа, після чого проводять огляд і виявлення дефектів. Усунення виявлених дефектів (нещільність швів, пропускання повітря через сальники, прокладки тощо) повинно проводитися після зниження тиску до атмосферного.

Другий етап - проводиться перевірка на міцність доведенням тиску до випробувального значення, при якому ділянка для випробування витримується протягом п'яти хвилин, після чого тиск знижується до робочого і проводиться другий огляд ділянки для випробування з перевіркою щільності.

6.4. Підйом і зниження тиску на ділянках, що випробовуються, повинні проводитися повільно: ступенями по 0,025 МПа із затримкою на кожному ступені не менше ніж на п'ять хвилин.

Огляд ділянок під час випробування дозволяється проводити тільки через 10 хвилин після того, як встановиться постійний тиск. Забороняється проводити огляд ділянок для випробування, обстукування окремих швів, виправлення дефектів і ремонтні роботи під час підіймання тиску.

6.5. Тривалість випробувань апаратів газоочищення і газопроводів на щільність по ділянках повинна бути не меншою ніж одна година.

6.6. Ділянка газоочищення для випробування вважається такою, що витримала випробування на щільність, якщо падіння тиску, обчислене за формулою, наведеною в пункті 4.9 глави 4 розділу XVI цих Правил, не перевищить:

під час випробування з обладнанням і арматурою без заглушок - 3%;

під час випробування із заглушками без обладнання і арматури - 2%.

17.1. Для забезпечення раціонального газорозподілу за цехами-споживачами, підтримання нормального газового режиму і забезпечення безпечної експлуатації газопроводів і газових установок, а також підвищення надійності та оперативності керування і контролю за роботою газового господарства в цілому на підприємствах повинна бути організована відповідна (диспетчерська) служба газового господарства, яка включає в себе автоматизований облік і автоматизоване керування на базі технічних засобів збирання та обробки інформації.

17.2. Диспетчерські пункти газового господарства на підприємствах, які будуються і реконструюються, повинні бути обладнані обчислювальною мікропроцесорною технікою, промисловими персональними комп'ютерами, відеодисплеями або мнемонічними панно, пристроями для друкування. Кількість вимірів параметрів керування та обсяг інформації, що передаються до ДПГГ, повинні визначатися проектом і забезпечувати можливість оперативного втручання диспетчера в керування системою газопостачання. Застосування обчислювальної мікропроцесорної техніки повинно забезпечувати оптимальний автоматичний перерозподіл газів у разі зміни умов газоспоживання.

17.3. До ДПГГ повинна передаватися така інформація: сигналізація про граничні значення параметрів температури, тиску, кількості газу, аналіз поточних значень цих параметрів, інтегральні витрати газу на вводах газопроводів, який надходить на підприємство, до всіх великих і найбільш віддалених споживачів, на працюючі в автоматичному режимі об'єкти, а також на вводах газопроводів інших підприємств.

17.4. Інформація, що передається до ДПГГ, повинна відображатися на мнемосхемах, які відображені на дисплеях комп'ютерів і (або) на мнемонічних панно залежно від складності об'єкта, і фіксуватися пристроєм, що друкує.

Керування дросельними клапанами, засувками на газопроводах, у тому числі засувками на перемичках між газопроводами доменного, коксового і природного газів, може здійснюватися залежно від варіанта оснащення засобами автоматизації з клавіатури комп'ютерів або органами керування з мнемосхеми.

Формування завдання регулятора тиску виконується комп'ютером або локальними датчиками, вмонтованими у мнемосхеми.

17.5. Установки оперативного контролю, регулювання, зв'язку та сигналізації об'єктів газового господарства на ДПГГ повинні забезпечуватися електроенергією за I категорією.

Для електропостачання обчислювальної техніки повинні бути додатково передбачені установки безперебійного живлення.

17.6. ДПГГ повинен мати телефонний зв'язок з усіма цехами, які виробляють і використовують газ. Повинен обов'язково бути влаштований прямий телефонний зв'язок - з приміщеннями керування кожною доменною піччю, з машинними залами цехів уловлювання і кантувальними кабінами коксових батарей, диспетчерськими пунктами коксохімічного виробництва і великих газоспоживаючих цехів, а також ТЕЦ, з газоочистками доменного і феросплавного газів, ГУБТ, газопідвищувальними і газокомпресорними станціями, районною газорозподільчою станцією, газорятувальною службою, пожежною охороною підприємства, медпунктом, основними службами газового цеху, диспетчером підприємства та працівником, на якого покладено виконання обов'язків головного енергетика.

ДПГГ великих підприємств повинні бути обладнані оперативним радіозв'язком і мати оперативну автомашину, ремонтну групу та обхідників з магнітофонами для запису команд диспетчера.

17.7. На ДПГГ повинна бути виведена охоронна сигналізація від об'єктів газового господарства, що працюють без постійних обслуговуючих працівників.

17.8. ДПГГ необхідно розміщувати окремо або спільно з диспетчерськими пунктами інших видів енергогосподарства підприємства. Будинок ДПГГ повинен бути першого або другого ступеня вогнетривкості.

Введення горючих газів до ДПГГ не допускається. Диспетчерські пункти не дозволяється розміщувати в приміщеннях категорії А.

17.9. У диспетчера в оперативному підпорядкуванні повинні перебувати аварійно-ремонтна бригада і спеціально обладнана автомашина. В обов'язки зазначеної бригади повинно входити виконання всіх робіт, що пов'язані з аварійним відключенням обладнання, яке працює без постійних обслуговуючих працівників.

17.10. У складі газового цеху великих підприємств повинні бути гараж для оперативної машини і приміщення для аварійно-ремонтної бригади, яке забезпечене прямим зв'язком та сигналізацією з ДПГГ.

17.11. Для ремонту та обслуговування обчислювальної техніки локальних обчислювальних мереж на ДПГГ повинна бути створена дільниця автоматичної системи управління, яка перебуває в оперативному підпорядкуванні диспетчера.

1. Загальні вимоги

1.1. Розмежування дільниць обслуговування і нагляду між газовим цехом або газовою службою і цехами, у підпорядкуванні яких перебувають цехові газопроводи і установки, а також між цехами, що мають загальний газопровід, повинні бути оформлені наказом (розпорядженням) по підприємству з доданням схем суміжних ділянок з чітким визначенням відповідальності.

1.2. Під час постачання підприємства газом від магістральних або міських газопроводів межею обслуговування газопроводів повинна бути межа підприємства. При цьому, крім вимикального пристрою, встановленого за межами підприємства, що перебуває в підпорядкуванні організації, яка постачає газ, повинно бути встановлено вимикальний пристрій на вводі газопроводу на підприємство на його території.

У разі подачі газу металургійним підприємством іншому підприємству межею обслуговування газопроводу є межа території підприємства, що постачає газ.

1.3. Межею обслуговування між газовим цехом або газовою службою і цехом-споживачем повинна бути засувка на відводі від міжцехового газопроводу до цеху-споживача, що перебуває у підпорядкуванні газового цеху або газової служби.

1.4. ГРП можуть бути у підпорядкуванні як газового цеху або газової служби підприємства, так і цеху-споживача. Якщо ГРП перебуває у підпорядкуванні газового цеху або газової служби, тоді межею обслуговування повинна бути засувка за ГРП, керування якою перебуває у підпорядкуванні газового цеху або газової служби, а за її відсутності - межею є зовнішній бік будівлі цеху-споживача.

Якщо ГРП перебуває у підпорядкуванні цеху-споживача, межею обслуговування повинна бути засувка перед ГРП, що перебуває у підпорядкуванні газового цеху або газової служби. ГРУ повинні належати до газового господарства цеху споживача та бути у його підпорядкуванні.

1.5. Кожний об'єкт газового господарства повинен мати технічний паспорт.

Під час експлуатації в паспорті повинні зазначатися усі зміни, які внесено в об'єкт, з доданням креслень або схем змін, а також дані про проведені капітальні ремонти. Ведення паспортів покладається на керівництво цеху, в якому є об'єкти газового господарства.

1.6. Регулятори різного призначення, автоматичні, сигналізатори, індикатори загазованості тощо повинні мати паспорти заводів-виробників.

1.7. На окремих об'єктах газового цеху, а також в цехах, до складу яких входять об'єкти газового господарства, повинен вестися агрегатний журнал із зазначенням про виконання ремонтів, ревізій і налагодження приладів агрегатів, а також експлуатаційний журнал, в який повинні записуватися несправності, що виявлені протягом кожної зміни, а також заходи з ліквідації несправностей і строки їх виконання.

Ці журнали повинні вестися за формою, затвердженою працівником, на якого покладено виконання обов'язків головного інженера підприємства. Журнали повинні бути прошнуровані і знаходитися у чергового працівника об'єкта газового господарства, який повинен вести регулярні записи в експлуатаційному журналі.

1.8. Для контролю за правильним веденням паспортів, а також документації з експлуатації та ремонту об'єктів газового господарства в газовому цеху, газовиробляючих і газоспоживаючих цехах наказом по підприємству повинна бути створена постійно діюча загальновиробнича комісія під головуванням уповноваженого працівника.

1.9. Усі однотипні апарати, а також вузли та деталі на кожному об'єкті газового господарства, в тому числі колони газопроводів, компенсатори, конденсатовідвідники, засувки, свічки тощо, повинні бути зашифровані та пронумеровані. Номери та шифри повинні бути написані на видних місцях обладнання та конструкцій.

Безпосередньо біля агрегату або біля місця перебування обслуговуючих працівників повинні бути вивішені чіткі схеми газових пристроїв із зазначенням номерів та шифрів, присвоєних цим пристроям.

1.10. Засувки, крани та вентилі перед обладнанням на газопроводах повинні піддаватися ревізії та випробуванню відповідно до чинних державних або відомчих технічних умов.

1.11. Газопроводи, газові установки та газове устаткування підлягають планово-попереджувальним оглядам, ревізії та ремонтам у строки, що передбачені графіками, затвердженими головним інженером або головним енергетиком підприємства, або працівником, на якого покладено виконання цих обов'язків. Під час складання графіків ремонту необхідно дотримуватися строків, що зазначені в паспортах або інструкціях заводів-виробників, з урахуванням місцевих умов експлуатації кожного виду устаткування. При цьому не менше одного разу на рік повинна проводитися ревізія з розбиранням регулятора тиску, захисних клапанів, фільтрів тощо, якщо згідно з паспортами заводів-виробників цього устаткування не потрібне проведення більш частих ревізій.

1.12. Справність дії автоблокувань і сигналізації повинна перевірятися згідно з інструкцією щодо експлуатації приладів не менше одного разу на місяць способом імітації, а також під час планової зупинки газоспоживаючого агрегату при досягненні заданого граничного параметра. Ревізія систем автоблокувань і сигналізації повинна здійснюватися в строки, що зазначені в паспортах або технічних умовах заводів-виробників.

1.13. Щільність приєднання імпульсних труб та гумовотканинних рукавів до штуцерів газопроводів та контрольно-вимірювальних приладів, розташованих у приміщеннях, повинна перевірятися не менше одного разу на тиждень, а зовні приміщення - не менше одного разу на місяць. Перевірка щільності повинна здійснюватися візуально або за допомогою газоаналізаторів.

1.14. Огляд газопроводів, газових установок і газового обладнання необхідно здійснювати не менше двох разів на рік.

Огляд повинен включати перевірку:

стану та справності дії затворів, свічок, конденсатовідвідників, компенсаторів, регуляторів, пилоспускних пристроїв, запірної арматури, газопальникових пристроїв та пристроїв для продування і сигналізації;

водяних затворів щільності люків і свічок;

щільності швів і фланцевих з'єднань газопроводів і апаратів, розташованих усередині будівель;

стану трубопроводів, положення трубопровідної арматури, колон, їх опорних сідел та башмаків, анкерних болтів і надземної частини фундаментів;

дотримання цих Правил та розроблених на підприємстві відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98 інструкцій з охорони праці.

За результатами огляду повинні складатися акти із зазначенням необхідних заходів з усунення виявлених дефектів та робіт з планово-попереджувальних ремонтів.

Акти цехових комісій повинні затверджуватися уповноваженим працівником цеху та зберігатися в цеховій документації. Для контролю копії затверджених актів цехових комісій повинні направлятися до відповідного відділу підприємства, а за його відсутності - відповідальному спеціалісту з експлуатації газового господарства.

Про всі роботи, що проведені для виконання заходів, зазначених в актах, необхідно робити запис у агрегатному журналі (пункт 1.7 глави 1 розділу XVIII цих Правил) з відповідною позначкою в паспорті.

1.15. Зовнішні поверхні міжцехових та цехових газопроводів, а також газових апаратів повинні через кожні п'ять років, а фланці та болти - через кожні два роки фарбуватися олійною фарбою, лаком або іншим покриттям, що витримує температурні зміни та вплив атмосферних опадів.

На газопроводи та установки, у тому числі опорні конструкції, площадки та сходи, що розташовані в місцях, забруднених корозійноактивними газами або парами, не менше одного разу на три роки повинно наноситися спеціальне антикорозійне покриття.

Необхідність дострокового нанесення такого покриття визначається цеховою комісією, яка проводить огляд газопроводів, газових установок і газового обладнання відповідно до пункту 1.14 глави 1 розділу XVIII цих Правил.

1.16. Вогневі роботи (зварювання, газове різання тощо) на вибухопожежонебезпечних об'єктах газового господарства повинні виконуватися відповідно до вимог Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за N 541/5732 (далі - НПАОП 0.00-5.12-01).

1.17. Газове різання та зварювання на діючих зовнішніх газопроводах і апаратах дозволяється проводити за надлишкового тиску газу в них не менше ніж 0,5 кПа, але не більше ніж:

для доменного газу - 5,0 кПа;

для феросплавного, коксового та інших токсичних газів - 3,0 кПа;

для природного газу - 1,0 кПа.

Для газопроводів змішаного газу верхня допустима межа тиску повинна визначатися за газом, що переважає в суміші за обсягом. Врізування нових газопроводів у діючі, що перебувають під зазначеним вище тиском, допустимо проводити тільки на зовнішніх газопроводах і апаратах.

Для зменшення можливості загоряння коксового газу до початку роботи необхідно обробити поверхню газопроводів, фланців та заглушок вапняним молоком.

Електрозварювальні роботи на газопроводах під час ремонтів дозволяється проводити за надлишкового тиску газу в них не більше ніж 0,3 МПа.

Для контролю за тиском газу в місці виконання робіт повинно бути встановлено манометр, за яким повинен бути організований постійний нагляд впродовж всієї роботи.

1.18. Не дозволяється проводити газове різання та зварювання на діючих газопроводах та апаратах, що перебувають під розрідженням.

1.19. Під час проведення газового різання або зварювання на діючих газопроводах для уникнення утворення великого полум'я місця виходу газу необхідно чеканити азбестовим шнуром і обмазувати м'якою шамотною глиною, змішаною з азбестовою кришкою. На місці проведення робіт необхідно мати первинні засоби пожежогасіння.

1.20. Після врізування в діючий газопровід виконаний зварний шов необхідно перевірити на щільність мильним розчином.

1.21. Під час виконання зварювання чи газового різання в приміщеннях (місцях), де прокладено газопроводи, і там, де є газоспоживаючі агрегати, повинна проводитися перевірка повітря на загазованість, при цьому вміст кисню в пробах повинен бути не менше ніж 99% від вмісту кисню в навколишньому середовищі. Відбір проб повітря необхідно проводити: для газу, який легший за повітря (коксовий, природний тощо), - з верхньої зони; для газу, що важчий за повітря (пропан-бутан тощо), - з нижньої зони; для доменного, феросплавного та конверторного газів - з верхньої та нижньої зон. Протягом всього часу проведення зварювання чи газового різання зазначені приміщення (місця) повинні добре провітрюватися.

1.22. За необхідності відключення ділянки газопроводу або газового апарата з наступним виконанням робіт всередині нього останній повинен бути відділений від діючих газопроводів за допомогою наявних запірних пристроїв; при цьому за вимикальним запірним пристроєм повинна бути встановлена листова заглушка. Якщо вимикальним пристроєм є листова засувка, встановлювати заглушку не потрібно.

Не дозволяється відключати газопровід іншими способами.

1.23. Для звільнення від газу відключених апаратів і ділянок газопроводу необхідно здійснювати їх продування інертним газом або повітрям, причому газопроводи коксового та змішаного газів з компонентом коксового газу повинні бути попередньо продуті парою. Закінчення продування апаратів та газопроводів токсичних газів необхідно визначати проведенням аналізів, за яких вміст оксиду вуглецю в двох послідовно взятих пробах з внутрішньої порожнини газопроводів або апарата не буде перевищувати 20 мг/куб.м.

Закінчення продування газопроводів природного газу необхідно визначати аналогічно, проведенням аналізу на вміст метану, якого в пробах повинно бути не більше ніж 1% за обсягом, або на вміст кисню, якого в пробах не повинно бути менше 99% від його вмісту в навколишньому середовищі.

Закінчення продування газопроводу зрідженого газу необхідно визначати за вмістом пропан-бутану, якого повинно бути не більше ніж 0,5% за обсягом.

1.24. Газопроводи та апарати під час заповнення газом повинні продуватися до повного витискування всього повітря. Продування з випуском газоповітряної суміші в топки печей та інших агрегатів забороняється. Перед продуванням газопроводу засувки повинні бути встановлені в необхідне положення, водяні затвори залиті водою, а всі люки, лази та свічки щільно зачинені, за винятком тієї свічки, через яку буде проводитися продування.

Продування газопроводів необхідно проводити безперервно і послідовно по ділянках з поступовим наближенням до споживача. Підпалювання газу, що випускається під час продування, забороняється. Закінчення продування повинно визначатися тільки шляхом аналізу проб газу з кінцевої свічки, на яку ведеться продування. При цьому вміст кисню в газі не повинен перевищувати 1% в двох послідовно відібраних пробах.

1.25. У період продування газопроводу біля місць викиду газоповітряної суміші в атмосферу в радіусі 50 м повинно бути призупинено рух всіх видів транспорту, заборонено використання відкритого вогню та проведення зварювальних робіт, а також перебування працівників, не пов'язаних з продуванням газопроводу. На час продування газопроводів та окремих апаратів біля місць викидів газу повинні виставлятися спеціальні спостережні пости.

1.26. Обладнання і демонтаж заглушок, а також зміна вимірювальних діафрагм на діючих газопроводах повинні проводитися за надлишкового тиску газу в них не менше ніж 0,5 кПа, але не більше для:

доменного газу - 4,0 кПа;

коксового та змішаного з ним газу - 3,0 кПа;

феросплавного, конверторного, нетоксичних і змішаних з ними газів - 2,0 кПа.

1.27. Проведення працівниками ремонтних та інших робіт всередині газопроводів та апаратів токсичних газів дозволяється тільки після відключення та звільнення їх від газу відповідно до вимог пунктів 1.22, 1.23 глави 1 розділу XVIII цих Правил.

Крім цього, повітряне середовище в газопроводах і апаратах у процесі проведення робіт повинно перевірятися на вміст оксиду вуглецю, а під час продування інертним газом - і на вміст кисню відбором та аналізом проб повітря не рідше ніж через кожну годину в місцях, що найбільш погано вентилюються.

1.28. Не допускається використовувати відкритий вогонь:

для обігрівання газопроводів;

для виявлення витоків газу, за винятком арматури в коксохімічному виробництві, герметичність якої дозволяється перевіряти факелом відповідно до вимог Правил безпеки в газовому господарстві коксохімічних підприємств і виробництв, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 N 61, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28.04.2007 за N 441/13708 (НПАОП 27.1-1.10-07).

Перевірка щільності з'єднань і арматури газопроводів, нарізних та фланцевих з'єднань, швів тощо повинна проводитися мильним або іншим піноутворюючим розчином. При від'ємних температурах в розчин необхідно додавати хлористий кальцій або хлористий натрій.

1.29. Роботи, що зазначені в пунктах 1.17, 1.28 глави 1 розділу XVIII цих Правил, - газонебезпечні і повинні виконуватися відповідно до вимог розділу XIX цих Правил.

1.30. Мінімально допустимий тиск газу безпосередньо перед споживчим агрегатом (після органів регулювання) не повинен бути нижче ніж 0,5 кПа.

У разі падіння тиску газу нижче мінімально допустимого рівня споживачі газу повинні бути негайно відключені. Відключення повинно бути проведено вручну навіть за наявності автоматичного вимикального пристрою. При цьому необхідно візуально переконатися в надійності їх відключення.

1.31. Режим споживання газу цехами підприємства повинен визначатися розпорядженням уповноваженого працівника газового господарства на підставі плану газоспоживання, затвердженого головним інженером підприємства або особи, що виконує його обов'язки.

Працівники цехів, що виробляють та використовують горючі гази, повинні терміново повідомляти уповноваженого працівника газового господарства про всі зміни режиму виробництва та використання газу.

Розпорядження уповноваженого працівника газового господарства є обов'язковими для негайного виконання, а за відсутності ДПГГ контроль за режимом надходження та використання газу повинно бути покладено на відповідну службу підприємства.

1.32. Продувальні свічки не повинні використовуватися для випуску в атмосферу надлишкового газу, за винятком аварійних випадків (якщо вжито необхідних заходів безпеки).

1.33. Заходи протипожежного захисту об'єктів газового господарства підприємств повинні відповідати вимогам НАПБ А.01.001-04.

Газові господарства повинні бути забезпечені засобами пожежогасіння відповідно до Рекомендацій щодо оснащення об'єктів первинними засобами пожежогасіння за НАПБ А.01.001-04.

2. Експлуатація газопроводів

2.1. За станом газопроводів повинен бути встановлений систематичний нагляд. Не рідше одного разу на добу необхідно проводити огляд газопроводів, опорних конструкцій і запірної арматури вздовж всієї траси; при цьому повинна бути перевірена справність конденсатовідвідників, дросельних клапанів та інших пристроїв. Перевірка справності запірної арматури повинна здійснюватися не рідше одного разу на квартал.

Огляд компенсаторів та запірної арматури повинен проводитися не рідше одного разу на місяць. Взимку особливу увагу необхідно звертати на обігрівання або утеплювання місць, де можливе обмерзання.

Щільність цехових газопроводів повинна перевірятися при робочому тиску газу один раз на півріччя візуальним оглядом. Щільність фланцевих з'єднань та арматури повинна перевірятися нанесенням мильного розчину.

Усі виявлені несправності повинні бути негайно усунені. Результати оглядів і перевірки справності пристроїв на газопроводах повинні бути занесені в експлуатаційний журнал (пункт 1.7 глави 1 розділу XVIII цих Правил) із зазначенням вжитих заходів з усунення несправностей.

Строки систематичних оглядів та перевірок справності окремих пристроїв газопроводів під час їх експлуатації повинні відповідати графіку або розпорядженню по цеху.

2.2. У разі різкого падіння тиску газу в газопроводах, що працюють з надлишковим тиском, повинні бути вжиті заходи для підтримання надлишкового тиску газу в газопроводі, поки споживачів не буде сповіщено та відключено. При цьому надлишковий тиск газу в одному з міжцехових газопроводів повинен підтримуватися за рахунок перепускання газу з іншого газопроводу.

Для короткочасного підтримання надлишкового тиску в цехових газопроводах допускається подача в них пари з дотриманням вимог пункту 2.3 глави 2 розділу XVIII цих Правил.

2.3. Подачу пари в газопроводи для пропарювання, продування і відігрівання необхідно проводити поступово відповідно до заводської інструкції. Підняття температури газу не повинно перевищувати 15 град.С на годину.

Не дозволяється піднімати температуру газу в газопроводах понад 65 град.С.

2.4. Якщо тиск газу на будь-якій ділянці газопроводу падав до нуля, то перед пуском повинні бути продуті газом, крім цієї ділянки, всі наступні в напрямку течії газу газопроводи, у тому числі цехові газопроводи і відводи до споживачів.

Продування газопроводів повинно проводитися відповідно до вимог пунктів 1.23-1.25 глави 1 розділу XVIII цих Правил.

2.5. За відкладенням нафталіну та утворенням льоду в газопроводах повинен бути встановлений ретельний контроль шляхом періодичних вимірів перепадів тиску. Видалення з газопроводів льодових пробок та нафталінових відкладень повинно проводитися обігріванням парою згідно з вимогами пункту 2.3 глави 2 розділу XVIII цих Правил.

2.6. Нівелювання діючих газопроводів з метою виявлення можливої їх деформації повинно проводитися один раз на п'ять років, а тих, що споруджуються, - щорічно протягом двох років після закінчення будівництва. Результати нівелювання повинні зіставлятися з проектними даними та результатами попереднього нівелювання.

Відхилення від проектних відміток, що може призвести до небезпечного перерозподілу навантажень на опори та порушити схему конденсатовідведення, повинні бути негайно ліквідовані.

Якщо поблизу фундаментів опор діючих газопроводів проводились роботи, пов'язані з риттям котлованів або траншей, нівелювання газопроводів на цих ділянках повинно проводитися за тих же умов, як і для споруджених заново.

3. Експлуатація газового обладнання газоспоживаючих агрегатів

3.1. Перед пуском у роботу газоспоживаючих агрегатів необхідно перевіряти топки та димоходи, використовуючи для цього вентилятор для подачі повітря до пальників або димосос, а якщо їх немає - тягу димової труби. Час провітрювання повинен бути зазначений в технологічній інструкції. Перевірка справності димососа та його балансування необхідно проводити під час планових оглядів та ремонтів обладнання.

3.2. До розпалювання газоспоживаючого агрегату повинні бути продуті газом газопровід перед колектором агрегату через свічку, а потім колектор агрегату через кінцеву свічку.

Продування газопроводу та колектора агрегату повинно проводитися при закритих засувках на пальниках.

3.3. Безпосередньо перед запалюванням пальників необхідно перевірити наявність достатнього тиску газу в газопроводі перед газоспоживаючим агрегатом, а при подачі повітря від дуттьових пристроїв - і тиску повітря. До того ж повинна бути перевірена наявність розрідження в топці або димопроводі (до регулюючого клапана), а у разі необхідності повинна бути відрегульована тяга.

3.4. Вимикальний пристрій на газопроводі перед пальником дозволяється відкривати тільки після піднесення до пальника запальника, факела чи іншого засобу запалювання газу. Подачу газу без піднесення запальника, факела чи іншого запалювального засобу допускається проводити (крім котлів), якщо температура кладки в розігрітій зоні перевищує 800 град.С.

3.5. Під час запалювання пальників у топку необхідно подавати мінімальну кількість повітря, що забезпечує повне згоряння газу та унеможливлює відрив полум'я від пальника. Тяга повинна бути обмежена.

Пальник необхідно запалювати в такому порядку:

прикрити регулюючі дросельні клапани повітропроводів дуттьових пальників, а регулюючі шайби інжекційних пальників закрити;

відкрити швидкодіючий відсічний клапан на газопроводі дуттьових пальників та зафіксувати у відкритому стані. Відкрити засувку або крани на останньому по ходу газу пальнику і плавно подати газ на відкрите полум'я запальника (факела). Потім послідовно відкрити засувки на решті пальників.

Відсічний швидкодіючий клапан на газопроводі вводиться в дію після досягнення сталої роботи пальників.

Якщо газ під час подачі через перший пальник не загориться або, загорівшись, у процесі регулювання згасне, необхідно припинити подачу газу, провітрити топку і димоходи, перевірити тиск газу та повітря і після усунення несправностей розпочати повторне запалювання.

Газ та повітря під час запалювання і регулювання пальників необхідно подавати поступово і тільки при сталому тиску.

У разі збільшення навантаження на пальник спочатку необхідно збільшити подачу газу, потім повітря; при зменшенні навантаження спочатку необхідно скоротити подачу повітря, а потім - газу. Визначення режимних витрат палива необхідно проводити в процесі прогрівання топки або робочого простору.

3.6. Якщо агрегати працюють на різних видах палива і мають спільний димопровід, пуск агрегатів на газовому паливі повинен проводитися при непрацюючих агрегатах, що використовують інші види палива.

Порядок пуску агрегатів на газовому паливі при працюючих на інших видах палива агрегатах, зупинка яких за технологією виробництва неможлива, визначається працівником, на якого покладено виконання обов'язків головного інженера підприємства.

3.7. Під час ремонту чи довготривалої зупинки (тривалість якої в кожному конкретному випадку визначається заводською інструкцією або працівником, відповідальним за безпечну експлуатацію газового господарства) газоспоживаючих агрегатів їх газопроводи необхідно відключити від діючих газопроводів запірними пристроями та листовими засувками чи заглушками після них.

Продувальні свічки після відключення газопроводу повинні залишатися у відкритому стані.

Пуск агрегату після довготривалої зупинки або зупинки після проведення ремонту всередині агрегату дозволяється за наявності акта про перевірку газопроводів, димопроводів та контрольно-вимірювальних приладів.

3.8. Не дозволяється залишати без нагляду включені в роботу газоспоживаючі агрегати, за винятком обладнання, контроль за яким здійснюється з диспетчерського пункту при додержанні таких вимог:

обладнання повинно бути розміщене у відокремленому приміщенні, оснащеному охоронною сигналізацією та контрольним освітленням у вибухобезпечному виконанні;

котли повинні бути обладнані засобами автоматики безпеки, автоматичного контролю та регулювання відповідно до СНиП 2.04.14-88.

3.9. Перевірка стану димоходів газоспоживаючих агрегатів повинна проводитися під час кожного чергового планово-попереджувального ремонту агрегатів або у разі порушення режиму тяги. Не допускається експлуатувати газоспоживаючі агрегати, якщо вони несправні або несправні прилади контролю параметрів регулювання, а також за відсутності тяги.

3.10. Огляд та ремонт топок агрегатів з наявністю в них працівників дозволяється тільки після відключення агрегатів від діючих газопроводів (згідно з вимогами пункту 1.22 глави 1 розділу XVIII цих Правил) та загального димоходу, провітрювання і аналізу повітря на вміст шкідливих речовин. Усі дверці топки та люки повинні бути відчинені. За необхідності в топки повинно примусово подаватися чисте повітря. До того ж під час виконання зазначених робіт працівники повинні додержуватися вимог розділу XIX цих Правил.

4. Експлуатація обладнання для газополуменевої обробки металів

4.1. Роботи з газового різання, зварювання та інших видів газополуменевої обробки металів, а також використання відкритого полум'я від інших джерел допустимо за таких мінімальних відстаней (по горизонталі):

до групових газобалонних установок - 10 м;

до окремих балонів з киснем та горючими газами - 5 м;

до трубопроводів горючих газів, а також до газорозбірних постів:

при ручних роботах - 3 м;

при механізованих роботах - 1,5 м.

4.2. Під час роботи пересувних газорозбірних постів, газ до яких подається від окремих балонів, дозволяється установлювати на одному візку спеціальної конструкції балон з горючим газом та балон з киснем. Балони повинні бути закріплені для унеможливлення їх удару один об одний або падіння.

Під час роботи балони із зрідженим газом повинні бути у вертикальному положенні. Балони зі стисненими газами дозволяється встановлювати з нахилом, але при цьому вентиль повинен бути спрямований вгору.

4.3. Максимально допустима температура балона із зрідженим газом повинна бути не більше ніж 45 град.С. Балони, що встановлюються в приміщеннях, повинні бути від радіаторів опалення та інших опалювальних приладів на відстані не менше ніж 1 м, а від джерел тепла з відкритим вогнем - не менше ніж 5 м. Не допускається потрапляння на балони із зрідженим газом прямих сонячних променів або інших теплових випромінювань.

4.4. Переносні пальники та пересувні агрегати дозволяється приєднувати до газопроводів (у тому числі зрідженого газу) за допомогою гумовотканинних рукавів відповідно до ГОСТ 9356-75* класу 1, розрахованих на тиск 0,63 МПа. Довжина рукава, як правило, не повинна перевищувати 30 м. Він повинен складатися не більше ніж з трьох окремих кусків, з'єднаних між собою спеціальними двосторонніми ніпелями.

У виняткових умовах, за розпорядженням керівництва цеху, допустимо використання рукавів довжиною 50 м. Кінці рукавів повинні надійно кріпитися на газопроводі та на пальнику хомутами. Вимикальний кран (крім крана, що є на пальнику або пересувному агрегаті) повинен бути розташований до рукава.

4.5. Не дозволяється проводити газове зварювання, різання та інші види газополуменевої обробки металів з використанням зріджених газів в цокольних і підвальних приміщеннях, а також у колодязях, шахтах та інших підземних спорудах.

4.6. Не допускається відбирати зріджений газ з балона пересувного поста, якщо тиск у ньому зменшено нижче необхідного.

4.7. Коксовий газ, що використовують для газополуменевої обробки металів у закритих приміщеннях, повинен підлягати додатковому очищенню від сірководню та нафталіну, при цьому вміст сірководню в очищеному газі не повинен перевищувати 0,02 г/куб.м, а нафталіну - бути не більше ніж 0,01 г/куб.м взимку і не більше ніж 0,05 г/куб.м влітку.

4.8. Підходи до всіх газорозбірних постів повинні бути вільними. Балони не дозволяється встановлювати в проходах і проїздах.

4.9. Газозварювальники та різальники не повинні проводити ремонт пальників, різаків та іншої апаратури на робочому місці.

4.10. Під час запалювання пальників або різака в першу чергу повинен бути трохи відкритий вентиль кисню, потім - відкритий вентиль горючого газу і після короткочасного продування рукава для видалення повітря - запалення горючої суміші газів.

Під час роботи полум'я пальника (різака) повинно бути спрямоване в бік, протилежний джерелу газозабезпечення. Якщо неможливо виконати зазначену вимогу, джерело газозабезпечення повинне бути огороджене металевими щитами або ширмами з негорючих матеріалів.

4.11. Не допускається продувати рукава для горючих газів киснем і кисневий рукав горючим газом, а також заміняти рукава під час роботи.

5. Експлуатація вибухопожежонебезпечних об'єктів

5.1. У приміщеннях категорії А перевірка щільності фланцевих і нарізних з'єднань газопроводів, арматури та приладів мильною емульсією повинна проводитися в строк, передбачений заводською інструкцією з експлуатації обладнання, але не менше одного разу на місяць.

5.2. На всіх дверях приміщення категорії А повинні бути зазначені категорія приміщення і клас вибухонебезпечної зони. У цих приміщеннях на видимих місцях повинні бути вивішені плани ліквідації аварій і списки телефонів першої необхідності.

5.3. Роботи з ремонту електрообладнання в приміщеннях категорії А можна виконувати тільки після вимкнення електромережі. За необхідності потрібно користуватися переносними акумуляторними світильниками у вибухобезпечному виконанні.

5.4. Для приміщень категорії А зберігання обтиральних і мастильних матеріалів допустимо в металевих шафах або ящиках, які щільно зачиняються, і в кількості, що не перевищує добового використання. Не допускається обтиральні та інші горючі матеріали зберігати в приміщеннях ГРП.

5.5. Не дозволяється палити та користуватися відкритим вогнем поблизу зовнішніх установок, а також поблизу і всередині приміщення категорії А; для цього на видимих місцях повинні бути встановлені знаки безпеки, що відповідають ГОСТ 12.4.026-76*.

6. Експлуатація газорегулюючих пунктів і газорегулюючих установок

6.1. Під час виконання робіт у приміщенні ГРП повинні бути відкриті замки на основному та запасному (за наявності) виходах.

6.2. Обслуговування обладнання ГРП і ГРУ повинно проводитися в строки, передбачені графіком. При цьому не менше одного разу на рік повинні проводитися поточний ремонт обладнання і розбирання регуляторів тиску, запобіжних клапанів і фільтрів, якщо в паспортах заводів-виробників на це обладнання не зазначено інших строків обслуговування.

6.3. Перевірка настроювання і спрацьовування запобіжних запірних і скидних клапанів повинні проводитися не менше одного разу на два місяці, а також після кожної їх ревізії та ремонту. За наявності в ГРП і ГРУ запобіжно-запірних клапанів настроювання спрацювання повинно проводитися при тиску на 15% більше від розрахункового. Настроювання скидних охоронних клапанів повинно виконуватися на початок відкривання (у разі підвищення тиску на 5%) і повного відкривання (у разі підвищення тиску на 15%).

6.4. Подача газу споживачам по байпасу ГРП і ГРУ допускається на час ревізії або ремонту обладнання за умови постійного перебування в ГРП або біля ГРУ чергового працівника, який регулює тиск газу на виході з ГРП або ГРУ. При цьому манометри повинні встановлюватися на байпасі до і після регулюючої засувки та бути добре видимими обслуговуючим працівникам. Під час знімання для ремонту скидного запобіжного клапана або манометра замість них повинні встановлюватися випробувані клапан і манометр.

6.5. Тиск газу на виході з ГРП і ГРУ повинен регулюватися відповідно до визначених режимів тиску в газопроводах біля споживачів. Пульсація тиску газу на виході з ГРП і ГРУ більше ніж 10% від заданого робочого тиску не допускається.

6.6. Фільтри, що встановлені в ГРП і ГРУ, перед розкриттям для очищення повинні відключатися засувками і дублюватися заглушками. Кришку фільтра можна знімати тільки після того, коли перевірено, що у фільтрі немає тиску.

Корпус фільтра після виймання фільтрувальної насадки (касети) повинен старанно очищатися. Розбирання і очищення касети повинно проводитися поза приміщенням ГРП.

6.7. Записи про роботи з технічного обслуговування обладнання ГРП і ГРУ та усунення наявних відхилень від їх нормальної експлуатації повинні робитися в експлуатаційному журналі. Результати ремонтів (ревізій) обладнання ГРП і ГРУ, що пов'язані із заміною деталей і вузлів, повинні бути записані в паспорт ГРП і ГРУ.

6.8. Двері приміщень ГРП і ГРУ за відсутності в них обслуговуючих працівників повинні бути зачинені на замок або обладнані охоронною сигналізацією. Із зовнішнього боку будівлі ГРП або на огорожі ГРУ на видному місці необхідно зробити попереджувальні написи "Вогненебезпечно. Газ".

7. Експлуатація газопідвищувальних, газокомпресорних і газотурбінних розширювальних станцій

7.1. З початку пуску кожного агрегату ГПС, ГКС і ГТРС і до закінчення регулювання робочого режиму або аварійної зупинки машини біля щита постійно повинен перебувати черговий працівник, який за необхідності в будь-який момент повинен зупинити машину, що запускається.

7.2. Експлуатація ГПС, ГКС і ГТРС можлива без постійних обслуговуючих працівників у разі їх повної автоматизації, дистанційного керування та контролю. Періодичний обхід і обслуговування повністю автоматизованих ГПС, ГКС і ГТРС повинні проводити не менше двох працівників відповідно до графіків, затверджених уповноваженим працівником підприємства. Експлуатацію неавтоматизованих ГПС, ГКС і ГТРС повинні здійснювати не менше двох працівників за зміну. Працюючі агрегати повинні бути під постійним наглядом обслуговуючих працівників.

7.3. Вентиляцію або продування газопроводів потрібно здійснювати при зупинених електродвигунах машин.

7.4. Пуск газодувок, нагнітачів, компресорів або ГУБТ повинен проводитися тільки натисненням пускових кнопок, розташованих безпосередньо біля машин або на щиті керування машинами.

7.5. У разі виникнення порушень заданих режимів або виявлення в працюючому нагнітачі, компресорі або ГУБТ несправності машини повинні бути негайно зупинені.

7.6. У разі падіння тиску газу в колекторі всмоктування нижче ніж 0,5 кПа, припинення подачі електроенергії або води для охолодження, а також під час аварій на загальних комунікаціях повинні бути негайно зупинені всі агрегати.

7.7. У разі одночасної раптової зупинки всіх нагнітачів або компресорів через спрацювання захисного блокування або припинення подачі електроенергії повинні бути негайно вимкнені електродвигуни всіх машин.

Для підтримування надлишкового тиску в системах нагнітальної станції засувки на всмоктувальному і нагнітальному боках не повинні закриватися. Байпас між колекторами всмоктування і нагнітання повинен бути також відкритим.

7.8. Експлуатація ГПС і ГКС, а також проведення оглядів і ремонтів обладнання станцій повинні виконуватися згідно з вимогами биркової системи.

8. Експлуатація установок для охолодження і очищення доменного газу від пилу

8.1. Робота установок для охолодження і очистки доменного газу від пилу (далі - установки газоочистки) повинна здійснюватися тільки під надлишковим тиском. Під час короткочасних зупинок однієї з доменних печей її установка газоочистки не повинна відключатися від міжцехового газопроводу; надлишковий тиск в ній повинен підтримуватися за рахунок газу інших печей; під час роботи тільки однієї печі надлишковий тиск в установці газоочистки повинен підтримуватися за рахунок перепуску в систему доменного, коксового або природного газу.

8.2. Під час випуску пилу з сухих пиловловлювачів доменного цеху проведення будь-яких робіт на території установки газоочистки і на площадках скруберів та електрофільтрів не допускається, якщо відстань від місця робіт до місця випуску пилу менше ніж 50 м.

8.3. Перевірка справності дії усіх засувок гідрозатворів, скруберів та електрофільтрів, приладів контролю і сигналізації рівня води в скруберах, електрофільтрах, а також промивання виносних поплавкових пристроїв і прочищення труб, що з'єднують скрубер з поплавковою камерою, промивання, очищення лотків і трубопроводів зворотного циклу газоочистки від відкладень шламу повинні проводитися в денну зміну відповідно до інструкції підприємства, затвердженої працівником, на якого покладено виконання обов'язків головного інженера підприємства.

8.4. Усі роботи з обслуговування скруберів, електрофільтрів, труб-розпилювачів, дросельних груп, краплеуловлювачів, а також очистка форсунок, промивання водяних затворів, внутрішній огляд, зміна коронуючих електродів, очищення осаджувальних труб і електродів, очищення і промивання лотків і трубопроводів стічних вод тощо належать до газонебезпечних і повинні виконуватися з дотриманням вимог розділу XIX цих Правил.

8.5. Зупинка і пуск установки газоочистки повинні проводитися з урахуванням місцевих умов і зазначених далі вимог.

Під час зупинки доменної печі без запалення газу на колошнику установка газоочистки повинна відключатися від печі відсічним клапаном, а компенсаційний газопровід міжконусного простору установки газоочистки - листовими засувками на колошнику, при цьому газопроводи та апарати установки газоочистки повинні залишатися під тиском з боку міжцехового газопроводу чистого газу. Продувальні свічки на газопроводах і апаратах повинні бути закритими. Подача води на зрошування скруберів не повинна припинятися, але може бути скорочена.

Під час зупинки доменної печі із запаленням газу на колошнику компенсаційний газопровід і газопровід установки газоочистки міжконусного простору повинні відключатися на колошнику листовими засувками, потім повинні закриватися засувки на зазначених газопроводах з боку установки газоочистки і засувки дренажної лінії компенсаційного газопроводу, після чого повинні відкриватися свічки на них, а у відключені газопроводи повинна подаватися пара.

Установка газоочистки повинна відключатися від печі відсічним клапаном, потім від міжцехового газопроводу чистого газу дисковою і листовою засувками (або заглушками), після чого повинні відкриватися продувальні свічки на апаратах газоочистки і газопроводу і до них повинна подаватися пара. Подача пари в газопроводи неочищеного, напівчистого, чистого газу і в компенсаційний газопровід під час вентиляції скрубера дозволяється без припинення подачі води в апарати. Подача пари безпосередньо в скрубер після його вентиляції повинна проводитися тільки тоді, якщо відкрито свічки і люки та вжито заходів, що унеможливлюють подачу води в скрубер у цей час.

Якщо відсікаючий клапан розташовано після пиловловлювача (в напрямку течії газу), за відсікаючим клапаном з боку скрубера повинна бути свічка, яка після закриття відсікаючого клапана і відключення установки газоочистки від міжцехового газопроводу чистого газу повинна відкриватися для вентиляції газопроводу забрудненого газу на ділянці від скрубера до відсікаючого клапана.

Під час пуску установки газоочистки подача пари в газопроводи неочищеного газу, в компенсаційний газопровід і газопроводи напівчистого газу повинна проводитися при відкритих свічках після подачі води на всі апарати установки газоочистки.

8.6. Планові зупинки (пуски) доменних печей та їх установок газоочистки повинні виконуватися згідно із ПОР, заздалегідь складеним керівництвом доменного і газового цехів і затвердженим працівником, на якого покладено виконання обов'язків технічного директора (головного інженера) підприємства.