Про затвердження Правил безпеки в газовому господарстві коксохімічних підприємств і виробництв

Відповідно до Закону України "Про охорону праці"

1. Затвердити Правила безпеки в газовому господарстві коксохімічних підприємств і виробництв (далі - Правила), що додаються.

2. З уведенням у дію цих Правил уважати такими, що не поширюються на коксохімічні підприємства та виробництва на території України Правила безпеки в газовому господарстві підприємств чорної металургії (ПБГЧМ-86), затверджені постановою Держгіртехнагляду СРСР від 18.03.86 N 5 і наказом Міністерства чорної металургії СРСР від 08.05.86 N 611 (НПАОП 27.1-1.10-86).

3. Наказ увести в дію з 1 червня 2007 року.

4. Начальнику управління організації державного нагляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду Іванченку В.І. в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Начальнику управління правового та юридичного забезпечення Прохорову В.В. у встановленому порядку внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці.

6. Головному редактору журналу "Охорона праці" Яковенку М.Г. опублікувати наказ у черговому номері журналу.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника голови Держгірпромнагляду Дєньгіна А.П.

1. Загальні положення

1.1. Ці Правила безпеки в газовому господарстві коксохімічних підприємств і виробництв (далі - Правила) поширюються на проектування, будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, ремонт, експлуатацію об'єктів газового господарства коксохімічних підприємств і виробництв, пов'язаних із виробництвом, транспортуванням, підготовкою, очищенням власного коксового та пекококсового газу, прийняттям очищеного доменного газу з доменних цехів металургійного виробництва, природного газу, зріджених вуглеводневих газів (далі - ЗВГ), що використовуються як паливо на коксохімічних підприємствах і виробництвах із робочим тиском: коксового (пекококсового) та доменного газу до 0,1 МПа (1 кгс/кв. см); природного газу до 1,2 МПа (12 кгс/кв.см); ЗВГ до 1,6 МПа (16 кгс/кв.см).

До коксового газу, що використовується як технологічний газ у технології виробництва хімічних продуктів, установлюються вимоги за цими Правилами.

Вимоги та положення цих Правил є обов'язковими для юридичних і фізичних осіб, які здійснюють проектування, будівництво та експлуатацію об'єктів газового господарства незалежно від форм власності та видів діяльності.

1.2. До об'єктів газового господарства належать: міжцехові, цехові газопроводи та газопроводи, що знаходяться всередині приміщень з розташованими на них пристроями та арматурою; газообладнання печей, котлів і інших агрегатів, що споживають газ як паливо; машинні зали з установленими в них нагнітачами коксового газу; газопідвищувальні станції; газозмішувальні установки; газорегулювальні пункти; цехи та об'єкти з охолодження, очищення коксового газу, уловлювання та виділення з коксового газу хімічних продуктів коксування; опалювальні системи коксових батарей, пекококсових печей, установок сухого гасіння коксу (далі - УСГК), гаражів розморожування вугілля, трубчастих печей, сушильних установок; установки для підігріву вугільної шихти; газопостачання лабораторій; газоскидні пристрої; газопроводи пекококсового газу та установки з його очищення на Авдіївському та Запорізькому коксохімічних підприємствах.

1.3. Дія цих Правил не поширюється на:

газові установки та газопроводи, що переробляють і транспортують газ, що не використовується як паливо;

газові установки та газопроводи з надлишковим тиском природних горючих газів більше 1,2 МПа (12 кгс/кв. см), а також із надлишковим тиском ЗВГ більше 1,6 МПа (16 кгс/кв.см);

газонаповнювальні пункти та станції;

газифіковані комунально-побутові об'єкти, розташовані на території підприємства (виробництва).

1.4. На зазначені у пункті 1.3 об'єкти газового господарства поширюються Правила безпеки в газовому господарстві підприємств чорної металургії (ПБГЧМ - 86), затверджені постановою Держгіртехнагляду СРСР 18.03.86 N 5 і наказом Міністерства чорної металургії СРСР від 08.05.86 N 611 (далі - НПАОП 27.1-1.10-86).

1.5. Порядок і строки приведення діючих коксохімічних підприємств і виробництв у відповідність з вимогами цих Правил визначаються в кожному конкретному випадку роботодавцями по узгодженню з територіальними органами Державного нагляду за охороною праці.

Якщо в умовах діючого виробництва окремі вимоги Правил не можуть бути виконані без значної їх перебудови, то доцільність, порядок і строки приведення діючих об'єктів газового господарства у відповідність з вимогами цих Правил визначаються в кожному конкретному випадку суб'єктами господарської діяльності (роботодавцями) та генеральною проектною організацією з узгодження з територіальними органами Державного нагляду за охороною праці.

1.6. Складання та затвердження інструкцій, умови їх перегляду, організація навчання персоналу з експлуатації об'єктів газового господарства підприємства, перевірка знань і підвищення кваліфікації працюючих повинні здійснюватися відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).

1.7. У цехах, що переробляють або використовують горючі гази, розпорядженням по цеху повинна бути призначена особа з числа інженерно-технічних працівників, відповідальна за безпечну експлуатацію газового господарства цеху.

Особи, відповідальні за безпечну експлуатацію газового господарства окремих цехів, повинні мати стаж роботи в газовому господарстві не менше ніж три роки.

1.8. На кожному коксохімічному підприємстві (виробництві) в цехах повинні бути складені та затверджені роботодавцем такі документи:

перелік об'єктів, газопроводів, трубопроводів, що відносяться до газового господарства, з зазначенням номерів об'єктів, ділянок з датами уведення в експлуатацію;

перелік газонебезпечних місць і робіт по об'єктах газового господарства з розбивкою на групи;

схеми газопроводів з зазначенням споживачів, запірної арматури, що вимикає, конденсатовідвідників, газових апаратів;

паспорти об'єктів газового господарства;

інструкції з питань охорони праці.

1.9. Газонебезпечні роботи на об'єктах газового господарства повинні виконуватися відповідно до вимог розділу 12.11 цих Правил.

1.10. До зварювальних робіт на об'єктах газового господарства допускаються зварники, газорізальники, атестовані відповідно до вимог Правил атестації зварників, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України 19.04.96 N 61, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31.05.96 за N 262/1287 (далі - НПАОП 0.00-1.16-96), і вимогами статті 17 Закону України "Про охорону праці".

1.11. Працівники, які приймаються на роботу з експлуатації та обслуговування об'єктів газового господарства, повинні проходити попередній медичний огляд, а працюючі - періодичний огляд згідно з порядком, установленим статтею 17 Закону України "Про охорону праці".

1.12. При проектуванні, будівництві та експлуатації газового господарства коксохімічних підприємств і виробництв необхідно враховувати вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 N 1788.

1.13. Для проведення газонебезпечних робіт не дозволяється залучення осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок.

1.14. У роботі з цими Правилами використовуються дані щодо граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин (далі - ГДК) у повітрі робочої зони та у повітрі населених місць, найбільш характерних для коксохімічного виробництва, з указівкою класів небезпеки, визначених відповідно до Правил технічної експлуатації коксохімічних підприємств, затверджених наказом Мінпромполітики України 05.07.2002 N 305.

2. Терміни та визначення понять, що застосовуються в цих Правилах

3. Позначення та скорочення

АУП - автоматичні установки пожежегасіння;

АУПС - автоматичні установки пожежної сигналізації;

ВСН - ведомственные строительные нормы;

ГДК - граничнодопустима концентрація;

ГКС - газокомпресорна станція;

ГПС - газопідвищувальна станція;

ГРП - газорегулювальний пункт;

ГРС - газорятувальна служба;

ГРУ - газорегулювальна установка;

ГСП - газоскидний пристрій;

ДБН - державні будівельні норми;

ДГРД - добровільна газорятувальна дружина;

ДПГГ - диспетчерський пункт газового господарства;

ДСП - державні санітарні правила;

ЗВГ - зріджений вуглеводневий газ;

ЗВТ - засоби вимірювальної техніки;

ЛЕП - лінія електропередачі;

МЗ - машинний зал;

НАПБ - нормативно-правовий акт з питань пожежної безпеки;

НКМВ - нижня концентраційна межа вибуховості;

НКМП - нижня концентраційна межа поширення полум'я;

НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці;

ОНТП - общесоюзные нормы технологического проектирования;

ОРД - отраслевая рабочая документация;

СНиП - строительные нормы и правила;

ССБТ - система стандартов безопасного труда;

ТЕС - теплоелектростанція;

ТЕЦ - теплоелектроцентраль;

ТУ - технічні умови;

УСГК - установка сухого гасіння коксу.

4. Загальні вимоги безпеки при роботі з горючими газами, газопроводами і газовими установками

4.1. Циркулюючі гази, що використовуються як паливо на коксохімічних підприємствах і виробництвах (коксовий, доменний, природний, зріджений вуглеводневий газ (далі - ЗВГ)), повинні відповідати вимогам технічних умов, затверджених у встановленому порядку.

Вміст пилу в доменному газі після його очищення не повинен перевищувати 4 мг/куб. м.

Вимоги технічних умов установлюються тільки на очищений коксовий газ.

4.2. Експлуатація газопроводів і газової апаратури повинна здійснюватися під надлишковим тиском газу не менше, ніж 500 Па, за винятком газозбірників коксових і пекококсових печей, що працюють з мінімальним тиском газу відповідно до вимог технологічного процесу, а також за винятком газопроводів і газової апаратури з транспортування коксового газу та хімічних продуктів від газозбірників до нагнітачів машинного залу, що працюють під розрідженням.

4.3. Тиск (розрідження) газу для розрахунків треба приймати за паспортною характеристикою машини (компресора, нагнітача), що забезпечує транспортування газу.

4.4. Газопроводи та газові установки повинні розташовуватися на відкритих майданчиках з забезпеченням вільного їх провітрювання. Розташування газопроводів і установок у закритих приміщеннях дозволяється лише в тих випадках, коли це обумовлено умовами технологічного процесу.

4.5. Газопроводи на території підприємства (виробництва) повинні бути надземними. У цехах на ділянках підведення газу до окремих печей, установок і агрегатів дозволяється прокладання газопроводів у каналах з дотриманням вимог підпункту 5.5.14 цих Правил.

4.6. З'єднання деталей газопроводів між собою повинне здійснюватися зварюванням. Фланцеві з'єднання дозволяються тільки в місцях установлення заглушок, приєднання газопроводів до фланцевого обладнання, арматури та апаратів, а на окремих ділянках газопроводів - у випадках, коли це необхідно за умовами монтажу або експлуатації.

Монтажні стики труб для газопроводів з робочим тиском до 0,1 МПа (1 кгс/кв. см), діаметром 1000 мм і більше повинні виконуватися зварюванням за допомогою бандажів.

Роз'ємні з'єднання газопроводів повинні виконуватися за допомогою фланців. Застосовування нарізних з'єднань дозволяється для приєднання ЗВТ, а також арматури та обладнання, що виготовляються тільки з нарізними з'єднаннями.

4.7. Віднесення газопроводів до міжцехових і цехових вирішується при проектуванні шляхом встановлення межі проектування (підпункт п. 13.1.1 щодо розмежування ділянок газопроводів при експлуатації).

4.8. Газові апарати в місцях, де потрібно забезпечити доступ усередину та в нижні їх частини для провітрювання, повинні бути обладнані люками.

Газопроводи доменного газу діаметром 300 мм і більше повинні бути обладнані люками безпосередньо за засувками по ходу газу, а на закільцьованих газопроводах люки треба влаштовувати по обидва боки засувки.

Замкнена ділянка газопроводу доменного газу діаметром 1200 мм і більше та довжиною більше 25 м повинна мати не менше ніж два люки (на початку та в кінці ділянки).

Діаметр люка в просвіті повинен дорівнювати діаметру газопроводу при його діаметрі до 600 мм і 600 мм - при діаметрі газопроводу 600 мм і більше.

Необхідність улаштування люків на газопроводах коксового газу встановлюється проектною організацією з узгодженням з роботодавцями.

4.9. Установлення вибухових клапанів на газових апаратах і газопроводах не дозволяється.

4.10. Зовнішні поверхні корпусів газових апаратів і газопроводів, у тому числі газопроводів, що підлягають теплоізоляції, після закінчення монтажу та випробування повинні бути двічі пофарбовані оливною фарбою, лаками або іншими покриттями, що витримують температурні зміни та вплив атмосферних опадів.

Фарбування газопроводів повинно виконуватися відповідно до стандарту "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки", затвердженого Держстандартом СРСР 12.12.68 протоколом N 156 (далі - ГОСТ 14202-69), та Технічних умов на виготовлення, монтаж, випробування, захист від корозії, фарбування газопроводів коксового та доменного газів тиском 0,035 МПа (0,35 кгс/кв. см) (далі - ТУ - 85811).

Окремі елементи (опорні поверхні, підп'ятники, сідла, хомути та інше), фарбування яких після монтажу не може бути виконане, повинні бути пофарбовані до монтажу.

Газопроводи та газові установки, включаючи опори та опорні конструкції, майданчики та сходи, розташовані в місцях з можливим забрудненням корозійноактивними газами або парами, повинні бути захищені спеціальним антикорозійним покриттям або виготовлені з корозійностійких матеріалів.

4.11. Будівлі та газові установки повинні бути обладнані блискавкозахистом відповідно до вимог "Инструкции по устройству молниезащиты зданий и сооружений", затвердженої Міненерго СРСР 12.10.87 (далі - РД 34.21.122-87).

4.12. Всі газові машини та апарати повинні бути заземлені незалежно від місця їх розташування. Газопроводи повинні заземлюватися при введенні в будівлі цехів і при виведенні з них, як правило, на контури заземлення цехових електроустановок.

Зовнішні газопроводи повинні заземлюватися через кожні 250 м.

Опір розтіканню струму заземлювача повинен бути не більше ніж 10 Ом.

У місцях установлення фланцевих з'єднань повинні бути влаштовані постійні струмопровідні перемички.

4.13. Продувні свічки повинні встановлюватися в кінці газопроводу поблизу заглушки та безпосередньо перед засувками по ходу газу, за винятком засувок на відведеннях газу, якщо довжина відведення до засувки менше 3 м, а також у верхніх точках газопроводів і газових установок. При кільцевій системі газопроводів свічки повинні встановлюватися по обидва боки засувки.

4.14. Перетин продувної свічки повинен вибиратися з розрахунку забезпечення п'ятикратного зміну об'єму, що продувається, не більше ніж за 30 хвилин.

Діаметр продувних свічок повинен бути не менше ніж 40 мм.

Продувні свічки повинні бути виведені вище рівня покрівлі в місці виходу свічки або вище обслуговувального майданчика газопроводу не менше ніж на 2,5 м для природного газу та 4,0 м - для коксового та доменного газів. При цьому, якщо відстань від гребня даху або ліхтаря до свічки менше ніж 20 м, свічка газопроводів коксового та доменного газів повинна бути виведена на 4 м вище гребня даху або ліхтаря.

Вихідний отвір продувних свічок на газопроводах повинен бути на висоті не менше ніж 10 м від рівня землі.

4.15. Не дозволяється поєднувати продувні свічки різних газів, а також окремих ділянок газопроводів, роз'єднаних запірною трубопровідною арматурою.

Конструкція верхньої частини продувної свічки повинна виключати можливість попадання в неї атмосферних опадів і забезпечувати спрямування струменів газу вбік від найближчих робочих місць.

На свічці за засувкою (по ходу газу) повинен бути встановлений штуцер з краном, призначений для відбору проб повітря або газу при продуванні газопроводу, а також для перевірки щільності засувки свічки.

4.16. Устя продувних свічок повинні розміщуватися не ближче ніж 30 м по горизонталі від повітрязаборів систем вентиляції будівель і споруд. При відстані менше ніж 30 м отвори свічок повинні бути вище повітрозабору не менше ніж на 8 м.

4.17. На газопроводах і газових апаратах повинна застосовуватися арматура, що вимикає, для газового середовища класу герметичності не нижче ніж "В" відповідно до вимог стандарту "Арматура трубопроводная запорная. Нормы герметичности затворов", затвердженого Держстандартом СРСР 28.10.77 протоколом N 2720 (далі - ГОСТ 9544-75).

Установлення бронзових кранів або засувок із бронзовими кільцями на газопроводах коксового газу не дозволяється.

4.18. На газопроводах і апаратах повинні встановлюватися засувки з висувним шпинделем.

Пробки кранів повинні мати риску, що визначає положення пробки крана, а рукоятки кранів - мати обмежники повороту. Самозмащувальні крани повинні мати стрілку, що показує відкривання крана.

4.19. При виборі матеріалу запірної арматури треба враховувати умови експлуатації її по тиску газу та температурі згідно з даними, наведеними в табл. 1.

Таблиця 1.

На газопроводах повинна бути встановлена сталева фланцева трубопровідна арматура.

При наявності в діючих каталогах заводів-виготовлювачів сталевої арматури необхідних параметрів застосовування чавунної арматури не дозволяється.

Чавунну арматуру з умовним проходом більше ніж 200 мм, незалежно від наявності паспорта, маркування та строку зберігання, перед установленням треба піддати ревізії та гідравлічному випробуванню на міцність і щільність. Дані випробувань з сталевої арматури приймати за паспортами заводів-виготовлювачів, а при відсутності паспортів випробування на міцність і щільність робити на місці монтажу. Протікання арматури регламентується ГОСТ 9544-75.

4.20. Засувки з електроприводом повинні встановлюватися при діаметрі газопроводу 400 мм і більше. Електропривод також повинен установлюватися на засувках меншого діаметра при розташуванні їх на висоті більше 10 м або в незручних для обслуговування місцях, а також при наявності автоматизації. Усі засувки повинні мати ручне керування, а засувки з електроприводом, крім того, місцеве керування із землі або майданчика (незалежно від наявності дистанційного керування).

Дозволяється встановлення засувок тільки з ручним приводом у місцях їх рідкого використання.

Уся електрифікована трубопровідна арматура повинна бути заземлена.

4.21. Установлення на газопроводах і апаратах гідравлічних затворів як пристрою, що вимикає, не дозволяється.

Зазначена заборона не поширюється на постійно діючі гідрозатвори скруберів, електрофільтрів, конденсатовідвідників і тому подібних апаратів, передбачених проектною документацією.

4.22. Для повного відключення окремих ділянок газопроводів, агрегатів, що використовують газ, і газових апаратів від діючих газопроводів після дискових засувок (по ходу газу) повинні встановлюватися сталеві болтові заглушки.

4.23. Листи заглушок діаметром до 2,0 м, що перекривають газопровід, повинні виготовлятися із цілого листа. Для заглушок з діаметром більше 2,0 м дозволяється застосовувати листи, зварені з двох частин, з відповідною їх обробкою та випробуванням на щільність швів.

4.24. Листи заглушок, що перекривають газопровід, повинні бути розраховані на відповідний тиск газу з урахуванням діаметра газопроводу, при мінімальній товщині листів не менше ніж 4 мм.

Заглушки повинні мати хвостовики, що виступають за межі фланців. На хвостовиках повинне бути вибите клеймо з буквою "З", з вказівкою величин тиску газу та діаметра газопроводу.

4.25. Трубопровідна арматура повинна бути легко доступна для управління, огляду та ремонту.

4.26. До місць установлення регулювальної арматури та арматури, що вимикає, на газопроводах повинне бути передбачене підведення пари. Уводи пари в газопроводи повинні виконуватися відповідно до вимог пункту 4.35 цих Правил.

4.27. Для обслуговування засувок, дросельних пристроїв, вимірювальних діафрагм, хвильових і сальникових компенсаторів і іншої арматури та обладнання, що розташовані на висоті 2,2 м і більше, повинні бути влаштовані стаціонарні майданчики та сходи до них. Зазначена висота обчислюється від рівня землі, настилів, перекриттів тощо до верхнього положення деталі, що обслуговується. Настили для майданчиків і сходів повинні виконуватися з рифленої сталі. Застосовування настилів з просічної сталі не дозволяється.

4.28. Майданчики для обслуговування арматури, встановленої на газопроводі діаметром 300 мм і більше, повинні влаштовуватися по обидва боки газопроводу, а при діаметрі газопроводу менше 300 мм дозволяється влаштовувати майданчики з одного боку.

4.29. Улаштування майданчиків і їх огороджень для обслуговування газопроводів повинне відповідати вимогам стандарту "Лестницы маршевые, площадки и ограждения стальные. Технические условия", затвердженого наказом N 71 Держстандарту СРСР від 28.04.78 (далі - ГОСТ 23120-78). При цьому ширина майданчиків повинна бути не менше ніж 1 м від частин обладнання, що виступають, а висота огородження - 1,2 м.

4.30. Для об'єктів газового господарства, що споруджуються заново, та тих, що реконструюються, сходи до майданчиків постійного обслуговування обладнання повинні мати кут нахилу 45 град., а до майданчиків періодичного обслуговування обладнання - 60 град.

Улаштування сходів до обслуговувальних майданчиків повинне відповідати вимогам ГОСТ 23120-78.

4.31. Для доступу до майданчиків для постійного обслуговування обладнання довжиною від 6 м до 12 м повинні передбачатися двоє сходів, розташованих в протилежних кінцях майданчика, з яких одні сходи повинні бути маршові. При довжині майданчика більше 12 м всі сходи повинні бути маршовими.

Для доступу до майданчиків для періодичного обслуговування обладнання, що розташовані в будівлях цехів, дозволяється улаштування вертикальних сходів висотою не більше ніж 3 м.

На міжцехових газопроводах і відведеннях до цехів при спорудженні багатоярусних майданчиків дозволяється влаштування вертикальних сходів між майданчиками, при цьому висота сходів повинна бути не більше ніж 3 м.

4.32. При неможливості компенсації температурних деформацій газопроводів за рахунок їх самокомпенсації повинні встановлюватися П-подібні або хвилясті компенсатори.

Установлення сальникових компенсаторів дозволяється тільки на міжцехових газопроводах коксового газу низького тиску - до 0,1 МПа (1,0 кгс/кв. см).

У лінзових і дискових компенсаторах, що встановлюються на горизонтальних ділянках газопроводів осушеного газу, в кожну хвилю повинен бути врізаний короткий штуцер з пробкою, а на газопроводах вологого газу кожна хвиля повинна бути оснащена двома штуцерами, призначеними для заливання та спускання антраценового масла.

П-подібні компенсатори повинні виготовлятися гнутими з безшовних труб діаметром до 500 мм або звареними із труб заводського виготовлення з перевіркою зварених швів фізичними методами контролю, або з застосовуванням відводів, що круто загнуті. На газопроводах, що споруджують вперше, компенсатори повинні встановлюватися без фланців (приварюватися).

4.33. На креслениках компенсатора повинні бути дані вказівки щодо величини попереднього розтягання (або стискання) компенсатора. Попереднє розтягання (або стискання) компенсаторів повинне робитися безпосередньо перед їх установленням з урахуванням температури навколишнього повітря, що повинно бути зафіксоване в акті на їх установлення.

4.34. Міжцехові газопроводи доменного, коксового газів по всій довжині через кожні 150 м - 200 м, а також у місцях установлення конденсатовідвідників повинні бути обладнані пристроями для введення пари. Розрахунковий тиск пари, що подається в газопроводи, не повинен перевищувати 1,2 МПа (12 кгс/кв. см).

4.35. Уводи пари в газопроводи періодичної дії повинні бути виконані у вигляді коротких штуцерів із запірною арматурою на паро- та газопроводі. Установлення клапана на штуцері газопроводу не дозволяється. На час пропарювання штуцери повинні з'єднуватися гнучким шлангом або металевою трубою. По закінченні пропарювання шланг або труба повинні від'єднуватися, а на штуцері газопроводу після засувки або крана повинна встановлюватися заглушка.

4.36. Місця розташування арматури та приладів у темний час доби повинні мати штучне освітлення.

4.37. Дозволяється розміщення приміщень і установок категорії Д під газопроводами коксового та доменного газів, а також усіх інших приміщень, що обслуговують ці газопроводи

4.38. У місцях, де за умовами монтажу або експлуатації може виникнути необхідність розтиснення фланців газопроводу для встановлення або заміни засувок, заглушок, вимірювальних діафрагм тощо, на газопроводах повинні встановлюватися спеціальні упори для домкратів.

4.39. При проектуванні газопроводів не дозволяється їх прокладання з тупиковими ділянками, особливо на газопроводах, що знаходяться під розрідженням.

4.40. Газопроводи коксового, доменного та природного газів низького тиску в місцях близького взаємного розташування повинні бути з'єднані короткими перемичками з засувками, що забезпечують подачу газу з одного газопроводу в інший при аварійному падінні тиску в одному з них.

Засувки повинні мати електропривод з дистанційним керуванням.

5. Вимоги безпеки при прокладанні міжцехових і цехових газопроводів

5.1. Загальні вимоги

5.1.1. Прокладання газопроводів територією коксохімічних підприємств і виробництв повинне здійснюватися, як правило, надземним способом (на колонах) і відповідати вимогам будівельних норм "Генеральные планы промышленных предприятий", затверджених постановою Держстандарту СРСР 30.12.80 N 213 (далі - СНиП II-89-80). Дозволяється прокладання газопроводів по стінах і дахах виробничих будівель I і II ступенів вогнестійкості категорії Д, а також категорії Г, якщо в них горючі гази, рідини та тверді речовини спалюються або утилізуються як паливо.

Не дозволяється прокладання газопроводів по стінах і дахах будівель категорії Г, якщо в них циркулюють негорючі речовини та матеріали в гарячому, розпеченому або розплавленому стані та при їх обробці має місце виділення променистого тепла, іскор і полум'я.

Під віконними прорізами будівель передбачати фланцеві або нарізні з'єднання на газопроводах не дозволяється.

5.1.2. По стінах і дахах будівель категорії А дозволяється прокладання тільки тих газопроводів, що мають відношення до виробництв, розміщених у цих будівлях.

5.1.3. При прокладанні газопроводів, що споруджуються вперше та реконструюються, по стінах будівель відстань у просвіті між утворювальною газопроводу та стіною повинна відповідати розмірам, наведеним у табл. 2.

Таблиця 2.

При встановленні на газопроводах хвилястих компенсаторів відстань у просвіті між хвилею компенсатора та стіною повинна бути не менше ніж 300 мм.

5.1.4. Газопроводи, прокладені по зовнішніх стінах будівель, якщо є потреба, повинні бути захищені від стікаючої з покрівлі води для запобігання їх зледеніння.

5.1.5. Газопроводи, що прокладають по стінах будівель, не повинні перетинати віконні та дверні прорізи.

5.1.6. Опорні конструкції газопроводів (колони) повинні бути виконані з металу або залізобетону.

5.1.7. Зварювання всіх елементів металевих опор, а також деталей, що приварюють до стінок газопроводів (наприклад, ребер жорсткості), повинне виконуватися суцільними звареними швами.

5.1.8. Газопроводи повинні щільно укладатися на сідла. При цьому поперечні зварені стики газопроводів з урахуванням їх температурних деформацій повинні знаходитися від краю опор на відстані 500 мм і більше, а поздовжні шви повинні розташовуватися вище опори та з видимої сторони. У місцях виконання складних вузлів, обумовлених перепадами висот, наявністю арматури на газопроводах, дозволяється скорочувати зазначену відстань до 200 мм.

5.1.9. Дозволяється приварювання кронштейнів до газопроводів низького та середнього тиску для кріплення опор супутніх трубопроводів і обслуговувальних майданчиків. При цьому приварювання повинне здійснюватися або до кільцевих ребер жорсткості, або до стінок газопроводів товщиною не менше ніж 6 мм. Огородження майданчиків не повинне безпосередньо опиратися на газопроводи.

5.1.10. Дозволяється спільне прокладання на одних опорах або естакадах газопроводів горючих газів з трубопроводами інших газів, води, пари, конденсату, смоли та масел, а також кисню при дотриманні таких вимог:

додаткові трубопроводи на діючих газопроводах дозволяється прокладати лише з дозволу генеральної проектної організації та роботодавця;

у кожному окремому випадку при прокладанні супутнього трубопроводу по існуючих газопроводах повинен бути зроблений перевірочний розрахунок міцності та стійкості газопроводу та його опорних конструкцій з урахуванням додаткового навантаження та фактичного стану металоконструкцій газопроводу;

при прокладанні газопроводів разом з трубопроводами корозійноактивних рідин останні повинні розташовуватися нижче або з боків газопроводів на відстані не менше ніж 500 мм від них.

При наявності на трубопроводах корозійноактивних рідин фланцевих з'єднань обов'язкове улаштування захисних козирків, що запобігають попаданню корозійних рідин на газопроводи та їх опорні конструкції.

Не дозволяється розміщення фланцевих з'єднань і запірної арматури трубопроводів корозійноактивних рідин у межах просторових колон, а також над сходами та майданчиками;

супутні трубопроводи повинні розміщуватися на відстані не менше 300 мм від місця розташування на газопроводах люків, свічок, засувок і інших елементів;

дренажі супутніх трубопроводів повинні бути відведені на відстань, що виключає попадання дренажного продукту на газопроводи, опорні конструкції та їх елементи, на арматуру газопроводів і конденсатовідвідників;

кожен газопровід відносно супутніх трубопроводів повинен мати для доступу один вільний бік;

на газопроводах, де передбачений обгороджений прохід для персоналу, супутні трубопроводи повинні прокладатися поза цим проходом.

5.1.11. При прокладанні киснепроводів разом із газопроводами, крім вимог пункту 5.1.10, повинні дотримуватися такі вимоги:

не дозволяється прокладання на естакадах міжцехових газопроводів (крім відводів до окремих цехів) більше двох киснепроводів при тиску кисню більше від 0,01 МПа (0,1 кгс/кв. см) до 1,6 МПа (16 кгс/кв. см) незалежно від їхніх діаметрів;

при спільному прокладанні газопроводів і киснепроводів трубопровідна арматура та фланцеві з'єднання газопроводів і киснепроводів повинні бути зміщені в плані відносно один одного на відстань не менше ніж 1 м.

5.1.12. Дозволяється прокладання по газопроводу електроліній напругою до 380 В, призначених для обслуговування газового господарства (кабелі диспетчеризації, сигналізації, освітлення та живлення електроприводів засувок газопроводів), за умови, що електропроводка буде виконана броньованим кабелем або в сталевих трубах.

5.1.13. Дозволяється прокладання трубопроводів горючих газів разом з кабельними галереями (естакадами) на загальних будівельних конструкціях при дотриманні таких вимог:

кабельна галерея (естакада) повинна розташовуватися нижче газопроводів. Відстань у просвіті між утворювальними газопроводів, конструкцією галереї або крайнім кабелем естакади повинна бути не менше ніж 1 м. Повинні передбачатися самостійні сходи та майданчики для обслуговування кабелів і засобів пожежогасіння;

кабельні муфти повинні розміщуватися на відстані не менше ніж 3 м від місць установлення трубопровідної арматури, люків і сальникових компенсаторів;

основні несучі будівельні конструкції кабельної галереї та газопроводів повинні бути з залізобетону з межею вогнестійкості не менше REI 45 або у сталі з межею вогнестійкості не менше REI 15.

5.1.14. Кабельні галереї (естакади) можуть перетинати естакади трубопроводів горючих газів як зверху, так і знизу незалежно від відносної до повітря густини горючих газів, що транспортуються, при дотриманні таких вимог:

відстань між утворювальною газопроводів і конструкціями, що обгороджують галереї (естакади), у просвіті повинна бути не менше ніж 0,5 м при проходженні галереї (естакади) під газопроводами та не менше ніж 2 м при проходженні галереї (естакади) над газопроводами;

на ділянці перетинання естакад газопроводів і кабельних галерей (естакад) муфти на кабелях повинні розміщуватися не ближче ніж 3 м від утворювальної газопроводу;

спорудження спільної опори для кабельної галереї (естакади) та газопроводів у місці їх перетинання не дозволяється.

5.1.15. При паралельному прокладанні кабельних галерей (естакад) і газопроводів по самостійних трасах відстань від зовнішніх конструкцій кабельних галерей (естакад), що обгороджують галереї, до утворювальних газопроводів повинна прийматися не менше ніж 8 м.

5.1.16. Газопроводи, що споруджують вперше, повинні прокладатися з ухилом не менше:

0,005 для насичених вологою доменного, коксового газів;

0,003 для вологого природного газу;

0,001 для осушених газів.

Ухил газопроводу прямого коксового газу від газозбірника коксової батареї до газового сепаратора рекомендується виконувати максимально можливим (до 0,05), виходячи з умов фактичного планування території підприємства.

5.1.17. Для відведення конденсату з усіх низьких точок газопроводів вологих газів і перед основними великими цехами-споживачами повинні встановлюватися конденсатовідвідники.

5.2. Прокладання міжцехових газопроводів при будівництві та ремонтах

5.2.1. Міжцехові газопроводи повинні прокладатися згідно з вимогами СНиП II-89-80.