2.4. Стаціонарні газорозбірні пости можуть бути розташовані в місцях споживання газу на стінах, колонах та інших конструкціях з дотриманням таких мінімальних відстаней:
до ізольованих провідників та електрокабелю - 1 м;
до оголених проводів - 2 м.
Забороняється:
встановлювати газорозбірні пости зріджених газів на відстані ближче ніж 10 м від відкритих підвалів, колодязів та інших заглиблень;
проводити газове зварювання, різання та інші види газополуменевої обробки металів з використанням зріджених газів у цокольних та підвальних приміщеннях, а також у колодязях, шахтах та інших підземних спорудах;
ремонтувати пальники, різаки та іншу апаратуру на робочому місці;
продувати рукав для горючих газів киснем і кисневий рукав горючим газом, а також взаємно міняти рукави під час роботи.
Підвали та приямки, розташовані на відстані менше ніж 25 м від газорозбірних постів зрідженого газу, повинні бути обладнані автоматичними газоаналізаторами з сигналізацією, що спрацьовує за вмісту зрідженого газу не більше ніж 20% нижньої концентраційної межі самозаймання. Колодязі повинні бути обладнані люками з двома кришками. Газорозбірні пости повинні бути надійно захищені від механічних пошкоджень.
2.5. Стаціонарні газорозбірні пости повинні бути розміщені в металевих шафах з отворами для вентиляції. Шафи повинні бути пофарбовані олійною фарбою в червоний колір і мати напис білою фарбою - "Горючий газ", "Небезпечно!". Під час роботи дверці шафи повинні бути відчинені, а за відсутності працівника, який користується постом, - зачинені на замок. Газорозбірні пости повинні бути пронумеровані.
Відстань між шафами газорозбірних постів для кисню та горючого газу повинна бути не менше ніж 150 мм. Шафи повинні розміщуватися на висоті не менше ніж 0,6 м від підлоги до низу шафи.
Підходи до всіх газорозбірних постів повинні бути вільними. Не дозволяється встановлювати балони у проходах і проїздах.
2.6. Стаціонарні газорозбірні пости для ацетилену та газів - замінників ацетилену повинні бути обладнані відповідною арматурою та рідинними затворами закритого типу або сухими затворами. Рідинні затвори повинні в зимовий період заповнюватися незамерзаючою рідиною.
Для природного і зрідженого газів замість запобіжних затворів допустимо встановлювати зворотний клапан.
Запобіжні затвори рідинного чи сухого типу, а також зворотні клапани повинні виготовлятися та використовуватися відповідно до прийнятих величин тиску та витрати газу.
2.7. Залежно від типу пальників та різаків для газополуменевої обробки тиск горючих газів перед ними повинен відповідати вимогам ГОСТ 8856-72* "Аппаратура для газопламенной обработки. Давление горючих газов" (далі -ГОСТ 8856-72*).
Нижня межа тиску для першого розряду газів - замінників ацетилену повинна відповідати зазначеній у характеристиці пальника чи різака, але бути не нижче ніж 3,0 кПа, через те що вона не регламентується ГОСТ 8856-72*.
2.8. Під час забезпечення газорозбірних постів природним або зрідженим газом, що подається газопроводом, тиск газу в газопроводі не повинен перевищувати 0,15 МПа. Якщо тиск газу в газопроводі більше ніж 0,15 МПа, до запобіжного рідинного чи сухого затвора або зворотного клапана повинна бути передбачена газорегулююча установка.
2.9. У разі забезпечення газорозбірного поста газом від балона, на останньому повинен бути встановлений редуктор для зменшення тиску газу, який одночасно виконував би функції зворотного клапана.
2.10. До одного рідинного затвора, сухого затвора або зворотного клапана може бути приєднаний тільки один різак. Якщо газорозбірний пост живить машину, що обслуговується одним оператором, то кількість пальників чи різаків, що встановлені на машині, обмежується тільки пропускною здатністю затвора або клапана.
2.11. Якщо регулятори тиску газу встановлено в комплексі з обладнанням для газополуменевої обробки, в тому числі в пристроях для газового різання заготовок машин безперервного лиття заготовок, а також на газорозподільних щитах, вони повинні розглядатися як газорегулюючі установки і під час їх обладнання та експлуатації необхідно дотримуватися вимог розділів VII, XIV і XVI цих Правил.
Для діючих установок МБЛЗ, якщо неможливо винести газорозподільні щити вище рівня землі, працівником, на якого покладено виконання обов'язків головного інженера підприємства, повинні бути розроблені та затверджені заходи, що забезпечували б безпечну експлуатацію ГРП.
VIII. Вибухопожежонебезпечні об'єкти газового господарства
8.1. Категорії будівель та приміщень з вибухопожежної і пожежної безпеки визначаються за НАПБ Б.07.005-86 і повинні відповідати вимогам НАПБ А.01-001-04.
8.2. Класифікація вибухонебезпечних зон біля газових установок всередині та зовні приміщень стосовно встановленого в цих зонах електрообладнання повинна проводитися згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.21-98.
При цьому зовнішні та внутрішні цехові наземні трубопроводи для горючих газів, у яких підтримується надлишковий тиск, а також шафові установки загального призначення належать до вибухобезпечних об'єктів.
До них також належать зони біля трубопровідної арматури, клапанів, фланцевих з'єднань, контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, приміщення газопідвищувальних станцій доменного газу при тиску газу на виході до 15 кПа, газоочисток доменного газу, конденсатовідвідників всіх горючих газів та їх сумішей, шафові газорегулюючі установки. Газопроводи та газові установки, що працюють під розрідженням, а також конденсатовідвідники всіх горючих газів та їх сумішей, що розміщуються в колодязях, належать до вибухонебезпечних об'єктів.
8.3. Вимоги до об'єктів газового господарства, що розміщені в приміщеннях категорії А, наведено в пунктах 8.4-8.28 розділу VIII цих Правил.
8.4. Будівлі категорії А повинні стояти окремо або бути прибудованими до будівель цехів. Улаштування вбудованих приміщень категорії А усередині будинків категорій Г і Д повинно відповідати ДБН В.2.2-9-99 "Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення".
8.5. Відстань від окремо розташованих будівель і прибудов категорії А до інших будівель і споруд, виміряна безпосередньо від зовнішніх стін будинків категорії А, повинна бути не меншою до:
будівель і споруд I і II ступенів вогнестійкості категорій А, Б, В та III ступеня вогнестійкості категорій Г і Д - 9 м;
будівель і споруд IV і V ступенів вогнестійкості категорій Г і Д - 12 м;
найближчої рейки залізничної колії - 10 м;
найближчої рейки залізничної колії гарячих перевезень - 15 м;
краю проїжджої частини автомобільних доріг - 5 м;
закритих і відкритих електропідстанцій, розподільних пристроїв і трансформаторних підстанцій - відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98;
місць з відкритим вогнем, а також зливу чавуну та шлаку - 25 м;
осі траси повітряної ЛЕП - не менше ніж 1,5 висоти опори;
твірної надземних газопроводів з тиском 0,6 МПа і менше, що не належать до цього об'єкта, - 5 м;
твірної надземних газопроводів з тиском газу більше ніж 0,6 МПа до 1,2 МПа - 10 м;
інших надземних трубопроводів, що не належать до цього об'єкта, - 5 м;
від краю підмурків будинків категорії А і зовнішніх установок до:
підземних водопроводів і напірної каналізації - 5 м;
самопливної каналізації - 3 м;
зовнішньої стінки каналу теплопроводу - 2 м;
кабелів силових і зв'язку - 0,6 м.
8.6. Прибудовувати приміщення категорії А дозволяється до будівель I і II ступенів вогнестійкості категорій Г і Д, в яких не використовуються горючі гази, а також категорії А тільки під час використання в них горючих газів.
Не дозволяється прибудовувати приміщення категорії А до загальних і побутових приміщень.
8.7. Під час прибудови приміщень категорії А до будинків інших категорій необхідно дотримуватися таких вимог:
прибудова повинна проводитися до будинків I і II ступенів вогнестійкості з боку глухих газонепроникних стін, які мають межу вогнестійкості не менше ніж 0,75 години;
приміщення, які прибудовуються, повинні мати покрівлю, що не знімається, при цьому площа вікон повинна бути не менше ніж 0,05 кв.м на 1 куб.м об'єму прибудованого приміщення;
у стіні, що відокремлює прибудоване приміщення від інших приміщень, допустимо улаштування дверей з тамбурами-шлюзами;
відстань по горизонталі від бокових стін прибудованих приміщень до дверей і вікон основного будинку повинна бути не менше ніж 3 м.
8.8. До будівель категорії А допустимо прибудовувати електропідстанції, які до них належать, відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.
8.9. Будівлі газового господарства категорії А повинні бути без горищ, I та II ступенів вогнестійкості.
У будівлях, в яких використовуються гази з відносною густиною по відношенню до повітря більше ніж 0,8, улаштовувати підвали не допускається.
Приміщення категорії А не дозволяється розміщувати на цокольних поверхах.
8.10. У перекриттях двоповерхових будівель категорії А повинні бути отвори (відкриті або перекриті ґратчастим настилом). Площа зазначених отворів у приміщеннях, в яких використовуються гази з відносною густиною по відношенню до повітря 0,8 і менше, повинна бути не менше ніж 15%, а в приміщеннях, в яких використовуються гази з відносною густиною по відношенню до повітря більше ніж 0,8, - не менше 10% загальної площі приміщення кожного поверху разом з площею цих отворів.
На виробництвах, де необхідно запобігти поширенню сильнодіючих отруйних речовин (перший клас небезпеки за ГОСТ 12.1.005-88), улаштовувати отвори в міжповерхових перекриттях не допускається.
8.11. Об'ємно-планувальні рішення будівель категорії А повинні унеможливлювати утворення непровітрюваних, застійних зон (мішків) і передбачати улаштування відповідної вентиляції.
8.12. У приміщеннях категорії А, в яких використовуються горючі гази з відносною густиною по відношенню до повітря більше ніж 0,8, не допустиме улаштування відкритих траншей, приямків, підпільних каналів і тунелів.
Улаштування відкритих приямків і незасипаних каналів усередині приміщень категорії А допустимо у разі використання в них газів з відносною густиною по відношенню до повітря 0,8 і менше, якщо канали та приямки неминуче необхідні відповідно до умов технологічного процесу. У такому випадку приямки та канали глибиною більше ніж 0,5 м повинні бути забезпечені безперервно діючою припливною або припливно-витяжною вентиляцією.
8.13. Для засклення вікон і світлових ліхтарів у приміщеннях категорії А повинно використовуватися віконне скло. Не дозволяється використовувати армоване скло, склоблоки та склопрофіліт.
8.14. У перекритті другого поверху повинен бути виконаний монтажний отвір, огороджений по периметру на висоту 1,2 м. Отвір повинен бути в зоні дії крана машинного залу.
8.15. Територія, на якій розміщено будівлі та прибудовані приміщення категорії А, що стоять окремо, повинна мати легке огородження висотою не менше ніж 1,25 м.
8.16. Об'єкти газового господарства, що споруджуються у приміщеннях категорії А, і зовнішні установки повинні бути запроектовані з повною автоматизацією, дистанційним керуванням і контролем із диспетчерського пункту або суміжного приміщення, яке не має вибухонебезпечних зон для забезпечення відповідних умов експлуатації без постійних обслуговуючих працівників.
8.17. Обладнання в приміщеннях категорії А повинно бути розміщено так, щоб були вільні проходи шириною не менше ніж 1,0 м як між частинами, що виступають, окремих апаратів, машин, комунікацій, так і між обладнанням і конструкціями будівлі (стінами, колонами).
8.18. Не допускається розміщувати в приміщеннях категорії А і на зовнішніх газових установках обладнання, яке не має до них відношення.
8.19. Газові колектори, за допомогою яких підводиться газ у приміщення категорії А, повинні бути зовні будівель. Допустимо розміщувати їх на негорючих нескидних дахах будівель I і II ступенів вогнестійкості.
8.20. Контроль за складом горючих газів у повітрі приміщень категорії А повинен здійснюватися автоматичними газоаналізаторами, що мають звукову та світлову сигналізацію на випадок перевищення граничнодопустимої концентрації. Крім подачі світлового та звукового сигналів, автоматичний газоаналізатор повинен автоматично вмикати аварійну вентиляцію у разі, якщо концентрація нетоксичних газів сягне 20% нижньої концентраційної межі займання або концентрація токсичних газів у повітрі приміщення сягне граничнодопустимої.
Сигнальні лампи та звукові сповіщувачі повинні розміщуватися у щитових приміщеннях або біля входу в приміщення категорії А, у диспетчерському пункті газового господарства, а звукові, крім того, - у машинному залі.
Датчики газоаналізаторів і газоіндикаторів повинні розміщуватися в місцях найбільш вірогідного виділення або скупчення газів.
8.21. Приміщення категорії А повинні бути обладнані системами автоматичного протипожежного захисту, пожежною і охоронно-пожежною сигналізацією. Сповіщувачі протипожежної сигналізації повинні бути розміщені зовні біля входу у приміщення.
8.22. Опалення і вентиляція приміщень об'єктів газового господарства повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 і цих Правил, параметри мікроклімату повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99, освітленість - ДБН В.2.5-28-2006.
8.23. Система загальнообмінної вентиляції приміщень категорії А, прибудованих до будівель категорій Г і Д, повинна бути окремою від загальнообмінних систем витяжної вентиляції цих будівель.
8.24. Вмикання аварійних вентиляторів повинно здійснюватися автоматично газоаналізаторами у разі досягнення у приміщенні граничнодопустимої концентрації токсичних газів або 20% від нижньої концентраційної межі вибуховості нетоксичних горючих газів.
8.25. Вибір і розташування електрообладнання для вибухонебезпечних зон повинні виконуватися відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.
Електрообладнання вибухонебезпечних зон повинно відповідати вимогам державних стандартів на вибухозахищене електрообладнання.
8.26. Електропроводка силових і освітлювальних ліній в приміщеннях категорії А повинна виконуватися відповідно до СНиП 3.05.07-85 "Системы автоматизации".
8.27. Контрольно-вимірювальні прилади, засоби сигналізації та зв'язку загального призначення, що використовуються для контролю і керування устаткуванням у приміщеннях категорії А, повинні бути розміщені у сусідньому відокремленому приміщенні, яке не має імпульсних трубних проводок і вибухонебезпечних зон. При цьому роздільна стіна повинна бути глухою, газонепроникною з межею вогнестійкості не менше ніж 0,75 години. У стіні допустимо обладнувати отвори для вводу кабелів і проводів у захисних трубах. Ввідні отвори повинні бути газонепроникними, щільно замуровані негорючими матеріалами.
У приміщеннях категорії А допустимо встановлення приладів і засобів автоматики загального призначення за умови розміщення їх у герметичних шафах, що продуваються повітрям під надлишковим тиском відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 і з викидом цього повітря в атмосферу.
8.28. У приміщеннях категорії А все технологічне, електричне, вентиляційне, опалювальне обладнання і металеві трубопроводи повинні бути заземлені через з'єднання струмопровідними перемичками вздовж усієї цієї системи у безперервне електричне коло і через приєднання кожної системи не менше ніж у двох місцях до контурів заземлення електрообладнання і захисту від блискавки з додержанням вимог НПАОП 40.1-1.21-98.
Улаштування в приміщенні щитів і пультів керування імпульсними трубними проводками усіх видів горючих газів незалежно від тиску не допускається.
IX. Газорегулюючі пункти і газорегулюючі установки
9.1. Зменшення тиску та підтримання його на заданому рівні в системах газозабезпечення повинно проводитися:
у газорегулюючих пунктах, що споруджуються на території підприємства;
у газорегулюючих установках, що споруджуються у приміщеннях, де розташовані газоспоживаючі агрегати.
9.2. ГРП і ГРУ залежно від величини тиску газу на вході в них діляться на:
ГРП і ГРУ середнього тиску з тиском газу більше ніж 0,1 до 0,3 МПа;
ГРП і ГРУ високого тиску з тиском газу більше ніж 0,3 до 1,2 МПа.
9.3. ГРП залежно від призначення і технологічної необхідності належить розміщувати:
у приміщеннях, які стоять окремо, або в прибудовах до будівель відповідно до вимог пунктів 9.3-9.19 розділу IX цих Правил, при цьому частину обладнання ГРП (засувки, фільтри, скидні запобіжні клапани тощо) допустимо розміщувати на огороджених площадках зовні приміщення ГРП;
на дахах виробничих будинків I, II і III ступенів вогнестійкості, в яких розміщуються споживачі газу, при цьому утеплення дахів повинно бути виконано з неспалимих матеріалів;
у шафах, встановлених на стінах зовні будівель, в яких споживається газ, які мають ступінь вогнестійкості не нижче III, при цьому відстань від бокових стінок шаф до вікон і дверей та інших отворів по горизонталі повинна бути не менше ніж 1 м, а до проїжджої частини доріг - не менше ніж 3 м. Розміщення шафових ГРП під вікнами будинків не допустимо. Шафи ГРП повинні бути з негорючих матеріалів і мати у верхній та нижній частинах отвори для вентиляції. Шафи повинні обігріватися підводом гарячої води або пари. Стінки шаф повинні бути теплоізольовані, а дверцята їх замикатися на замок;
у шафах, встановлених зовні будинків на окремих опорах з негорючих матеріалів та на опорах і площадках газопроводів;
на відкритих огороджених площадках під навісами, якщо за певних кліматичних умов забезпечуються відповідні параметри експлуатації обладнання.
9.4. Прибудова приміщень ГРП до адміністративних і санітарно-побутових приміщень, а також розміщення на стінах цих приміщень шафових ГРП забороняється.
9.5. Ширина головних проходів у приміщенні ГРП повинна бути не менше ніж 0,8 м. Другий вихід з приміщення ГРП повинен передбачатися при довжині приміщення більше ніж 6 м.
9.6. Приміщення ГРП повинно мати природну, постійно діючу вентиляцію, яка забезпечує не менше ніж трикратний повітрообмін за одну годину.
9.7. Біля ГРП повинно бути передбачено приміщення контрольно-вимірювальних приладів з окремим входом (виходом), відділене від приміщення регуляторів газонепроникною, глухою стіною з межею вогнестійкості не менше ніж 0,75 години.
У цьому приміщенні повинен бути телефон прямого зв'язку з диспетчерським пунктом газового господарства підприємства.
9.8. ГРУ у відкритому або шафовому виконанні необхідно розміщувати безпосередньо в приміщеннях цехів і котелень, де розташовано агрегати - споживачі газу, незалежно від тиску газу на вході до ГРУ. Приміщення, в яких розміщуються ГРУ, повинні належати до категорій Г і Д і бути не нижче III ступеня вогнестійкості.
ГРУ не дозволяється розміщуватися у вбудованих приміщеннях, ізольованих від решти будівлі цеху (наприклад у пунктах керування, щитових приміщеннях тощо), а також під головними робочими площадками, в замкнених заглиблених місцях і під сходовими маршами.
9.9. У сталеплавильних, прокатних, термічних та інших великих цехах допустимо улаштування як одного ГРУ для усіх цехових споживачів, так і кількох для кожної окремо розміщеної групи газоспоживаючих агрегатів.
Подача газу від однієї ГРУ до газоспоживаючих агрегатів, розташованих у інших приміщеннях одного будинку, допустима за умови, якщо в будь-який час доби забезпечено вільний доступ обслуговуючих працівників в приміщення, де встановлено ГРУ і газоспоживаючі агрегати.
9.10. ГРУ повинні бути розміщені в легкодоступних для їх обслуговування місцях, де виключена можливість їх механічного пошкодження, немає вібрації і теплових впливів. ГРУ повинні бути на відстані не менше ніж 5 м від місця вивантаження, зберігання і транспортування гарячого металу або бути огороджені від нього вогнетривкою перегородкою. Відкриті ГРУ повинні мати огородження з вогнетривких матеріалів.
9.11. Кожна лінія ГРП і ГРУ повинна мати фільтр, запобіжно-запірний клапан, регулятор тиску газу, свічки, вимикальні пристрої з високого і низького боків, манометри для вимірювання тиску після регулятора і перепаду тиску на фільтрі.
Кожний вузол ГРП і ГРУ, який складається з паралельно ввімкнених ліній, повинен мати байпас, скидний запобіжний клапан на низькому боці (кількість їх визначається проектом), а також реєструючі манометри на газових колекторах ГРП з високого і низького боків. Перед скидними запобіжними клапанами пружинного типу можна встановлювати вимикальну арматуру, яка повинна бути опломбована у відкритому положенні. Байпас потрібно розміщувати зовні приміщення.
У шафових ГРП і ГРУ за наявності резервної лінії регулювання улаштування байпасу необов'язкове.
9.12. На кожній лінії регулювання повинні бути струмопровідні перемички в обхід усіх фланцевих з'єднань і арматури; імпульсний опір заземлювача розтікання струму повинен бути не більше ніж 10 Ом.
9.13. Запобіжно-запірні клапани на ГРП і ГРУ не повинні встановлюватися у цехах металургійних підприємств, де згідно з умовами виробництва неможливі перерви у подачі газу.
9.14. Замість обладнання фільтрів на кожній лінії ГРП допустимо централізоване встановлення фільтрів зовні приміщення ГРП за обов'язкової наявності резервного фільтра. У ГРП і ГРУ, віддалених від попереднього ГРП цієї системи, яка має фільтри, або від пункту очищення газу менше ніж на 1000 м, встановлення фільтрів необов'язкове.
Вісцинові фільтри і сепаратори, які встановлюються перед ГРП або на пунктах очищення газу на вводах газопроводів на підприємствах і працюють під тиском більше ніж 0,07 МПа, повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів з охорони праці.
9.15. ГРП і ГРУ повинні мати сигналізацію, яка сповіщає про підвищення і зниження тиску газу понад встановлені межі на низькому боці з виводом сигналів до диспетчерських пунктів або у приміщення чергового працівника.
9.16. Скидні запобіжні клапани на ГРП і ГРУ, у тому числі вмонтовані в регулятори тиску, повинні забезпечувати повне відкриття клапана і скидання надлишкової кількості газу через свічки у разі збільшення розрахункового тиску не більше ніж на 15%.
Діаметр свічки після запобіжного клапана повинен бути не менше діаметра вихідного патрубка клапана.
9.17. Фланцеві з'єднання вимикальних пристроїв кожної лінії ГРП перед і після регулятора повинні мати з боку регулятора оброблені прокладки у вигляді кільця, замість яких у разі вимикання лінії на ремонт повинні встановлюватися листові заглушки.
9.18. Після регулятора тиску перед засувкою повинна встановлюватися продувальна свічка для настроювання регулятора, що розрахована на пропускання не менше ніж 15% газу від продуктивності регулятора.
9.19. На газопроводах, що підводять газ до ГРП, у тому числі до шафових, зовні приміщень (шаф) повинні бути штуцери для періодичного спуску конденсату до спеціальних ємностей.
9.20. На газопроводах, що підводять і відводять газ перед і після ГРП не ближче ніж 5 м і не далі ніж 100 м від приміщення регуляторів, повинні бути встановлені вимикальні пристрої. Зазначені вимикальні пристрої можна не встановлювати, якщо вони передбачені на відводі від міжцехового газопроводу та на вводі до цеху не далі ніж 100 м від приміщення регуляторів ГРП. Засувку не встановлюють також після ГРП, який живить тільки один цех (об'єкт). Перед ГРП повинна встановлюватися засувка з електроприводом.
9.21. На газопроводі перед ГРУ повинен встановлюватися вимикальний пристрій. Встановлення вимикального пристрою на газопроводі після ГРУ не вимагається.
9.22. Скидні свічки від запобіжних скидних клапанів повинні виводитися на висоту відповідно до вимог пункту 5.17 розділу V цих Правил.
9.23. Рівні звуку під час експлуатації ГРП і ГРУ на постійних робочих місцях і на території підприємства не повинні перевищувати значень, передбачених ГОСТ 12.1.003-83* і ДСН 3.3.6.037-99, параметри мікроклімату повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99, освітленість - ДБН В.2.5-28-2006.
X. Газопідвищувальні, газокомпресорні та газотурбінні розширювальні станції
1. Загальні вимоги
1.1. Вимоги цього розділу поширюються:
на газопідвищувальні станції горючих газів з надлишковим тиском на лінії всмоктування, обладнані відцентровими нагнітачами або газовидувачами;
на газокомпресорні станції горючих газів з надлишковим тиском на лінії всмоктування, обладнані поршневими або відцентровими компресорами;
на газотурбінні розширювальні станції з газовими утилізаційними безкомпресорними турбінами, призначеними для доменного газу.
1.2. Під час спорудження двоповерхових ГПС і ГКС, у яких на другому поверсі будуть розташовані машини з електродвигунами, а на першому поверсі газопроводи та інше обладнання, обидва поверхи повинні бути з'єднані не менше ніж двома маршовими сходами, що розташовані в протилежних кінцях будівлі з безпосереднім виходом назовні.
1.3. ГПС та ГКС можна розташовувати в прибудовах до цехів, у яких знаходяться агрегати, що забезпечуються газом з цих станцій. ГТРС повинні бути розташовані або в окремих будівлях, або в приміщеннях, зблокованих з будівлею газоочистки доменного газу.
За сприятливих кліматичних умов машинний зал ГПС, ГКС та ГТРС може бути частково або повністю відкритим (з розташуванням обладнання під наметом).
Фундаменти під основні агрегати (нагнітач, компресор з двигуном, турбіна з генератором) не повинні з'єднуватися з конструкціями будівель (фундаментами, стінами, перекриттями тощо).
Газопроводи та інші трубопроводи, що приєднуються до машини, не повинні жорстко кріпитися до конструкції будівлі, в іншому разі повинні бути компенсуючі пристрої.
Ширина основного проходу вздовж приміщення та між машинами повинна бути не менше ніж 1,5 м.
1.4. ГПС, ГКС та ГТРС, що працюють без постійних працівників, повинні бути обладнані автоматичною пожежною сигналізацією.
ГПС, ГКС та ГТРС повинні бути обладнані витяжною вентиляцією.
На постійних робочих місцях параметри мікроклімату, шуму, освітленості та електромагнітних полів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 та ДСН 3.3.6.042-99, ГОСТ 12.1.003-83* та ДСН 3.3.6.037-99, ДБН В.2.5-28-2006, ДСН 3.3.6.096-2002.
1.5. Електродвигуни ГПС і ГКС та електроприймачі ГТРС повинні належати до першої категорії надійності електропостачання.
1.6. Керування основним обладнанням ГПС, ГКС та ГТРС повинно бути дистанційним. Крім того, на місцевому щиті кожного електродвигуна нагнітача, компресора та ГУБТ повинні бути аварійні кнопки "Стоп" для ручної аварійної зупинки електродвигунів.
1.7. Продування і вентиляція газовидувачів, нагнітачів та компресорів, що працюють на коксовому газі, а також на сумішах з іншими газами, повинна здійснюватися парою, при цьому повинен виключатися безпосередній контакт зазначених горючих газів з повітрям у вентиляційній системі або системі, що продувається.
Під час роботи на збагаченому коксовому, доменному, феросплавному та конверторному газах та їх сумішах допустимо застосування для продування газовидувачів, нагнітачів, компресорів та ГУБТ азоту або стисненого повітря.
1.8. Ущільнення валів та інших місць можливих витоків із газовидувачів, компресорів та ГУБТ повинні мати місцеві відсмоктувачі з викиданням газу в атмосферу через спеціальні свічки відповідно до вимог пунктів 5.17-5.19 розділу V цих Правил.
1.9. На газопроводах ГПС і ГКС та кожній ГУБТ, що підводять і відводять газ, повинні бути встановлені засувки з електроприводом, що дають змогу за необхідності відключати всю станцію.
На газопроводах кожного газонагнітача або газокомпресора, що підводять і відводять газ для їх відключення від колекторів, повинні встановлюватися дискові та листові (при тиску газу до 0,04 МПа) засувки. При тиску газу вище ніж 0,04 МПа повинні передбачатися заглушки. Листові засувки або заглушки повинні встановлюватися з боку газонагнітача або газокомпресора.
1.10. Для монтажу, демонтажу та ремонту газонагнітачів і газокомпресорів та їх електродвигунів, а також ГУБТ та їх допоміжного обладнання в приміщеннях станцій повинні встановлюватися вантажопідіймальні механізми. У ГПС, ГКС та ГТРС, що споруджуються, з кількістю агрегатів більше двох повинні встановлюватися електричні крани з додержанням вимог НПАОП 40.1-1.21-98.
2. Газопідвищувальні станції
2.1. Газопроводи кожного газовидувача або нагнітача, що підводять і відводять газ, повинні мати лази, свічки та продувальні штуцери з боку нагнітача до засувок, а також штуцери з кранами для встановлення манометрів. Крім того, на газопроводі, що відводить газ, у разі необхідності повинен бути протипомпажний пристрій для скидання газу в газопровід, що підводить газ.
2.2. Для відведення конденсату з нижньої частини корпусів газовидувачів та нагнітачів з найнижчих місць газопроводів повинні бути встановлені конденсатовідвідники. Висота водяного затвора конденсатовідвідників повинна дорівнювати розрахунковому тиску газу плюс 5,0 кПа, але не менше ніж 20,0 кПа. Скидання стічних вод повинно відповідати вимогам пунктів 3.9, 3.10 глави 3 розділу VI цих Правил.
Конденсатовідвідники повинні бути розташовані вище рівня землі. Якщо в існуючих ГПС конденсатовідвідники розташовані нижче рівня землі, то під час реконструкції ГПС їх необхідно встановити поза будівлею станцій в колодязях. Колодязі повинні бути I та II ступенів вогнестійкості, мати два виходи з вертикальними сходами, припливну вентиляцію, яка б забезпечувала не менше восьмикратного обміну повітря за одну годину, та електричне освітлення у вибухобезпечному виконанні.
Отвори для введення зливних труб в камеру колодязя повинні бути надійно ущільнені масою, що не горить. Канали для зливних труб повинні мати природну вентиляцію з винесенням свічки назовні.
2.3. Для запобігання зниженню тиску газу в підвідних колекторах нижче допустимої межі 0,5 кПа на ГПС, які реконструюються, або нових ГПС, що споруджуються, необхідно здійснити такі заходи:
з'єднати колектори ГПС, що підводять та відводять газ, байпасом з дросельним клапаном, який автоматично спрацьовує у разі зниження тиску в газопроводі для підведення газу нижче ніж 1,0 кПа та перепускає частину газу з нагнітального колектора у всмоктувальний;
влаштувати світлозвукову сигналізацію, що автоматично подає сигнали на робоче місце машиністів або у диспетчерський пункт газового господарства під час зниження тиску газу на лінії всмоктування до 0,5 кПа.
Під час зниження тиску газу нижче ніж 0,5 кПа повинно спрацьовувати автоблокування з чергової зупинки нагнітачів для зменшення продуктивності роботи станції у разі зменшення надходження до неї газу. Крім того, для зупинки усіх нагнітачів разом на щиті контрольно-вимірювальних приладів ГПС і в диспетчерському пункті газового господарства повинен бути встановлений аварійний ключ.
2.4. Якщо змащення підшипників централізоване, повинно бути влаштоване блокування, що забезпечує зупинку електродвигунів машин у разі зниження тиску масла в системі нижче встановленої паспортом допустимої межі.
У схемі блокування повинно бути передбачено теплове реле нагрівання підшипників, а також реле осьового зсуву.
2.5. На ГПС, що споруджуються, повинні використовуватися газовидувачі та нагнітачі з фланцями, що оброблені по поверхні роз'єднання з ущільнювальними канавками.
3. Газокомпресорні станції
3.1. Під час виготовлення, реконструкції та експлуатації поршневих компресорних установок необхідно дотримуватися вимог діючих нормативних актів.
3.2. Газопроводи усіх ступенів компресії кожного компресора повинні бути послідовно з'єднані байпасами зі встановленими на них засувками. Крім того, газопроводи останнього ступеня нагнітання повинні бути з'єднані з колектором для скидання газу в аварійних випадках.
3.3. Для зменшення вібрації газопроводів, що викликається пульсацією тиску газу, прокладати газопроводи необхідно з мінімальною кількістю поворотів максимально можливого радіуса.
3.4. Аварійне скидання газу в атмосферу, а також скидання вмісту середовища під час обкатки компресорів після ремонту повинно виконуватися з нагнітальної лінії останнього ступеня крізь глушник. Глушник аварійних продувок завжди повинен бути з'єднаний з атмосферою. Засувка для вимикання повинна бути розташована перед глушником.
3.5. Арматура газопроводів усередині компресорної станції повинна бути сталевою незалежно від тиску.
3.6. Посудини та апарати компресорної установки, які належать до посудин, що працюють під тиском, повинні бути обладнані контрольно-вимірювальними приладами і захисними пристроями відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів з охорони праці.
3.7. Вода з газового холодильника повинна відводитися у виробничу каналізацію або в окремий оборотний цикл водопостачання компресорної станції.
Допускається скидання води після газових холодильників у загальну каналізацію або в інші оборотні цикли за умови встановлення на відвідному водопроводі за холодильником (у напрямку руху) пристрою, що забезпечує скидання газу в атмосферу. Цей пристрій повинен виключати потрапляння газу в загальну каналізацію у разі зіпсування трубок у холодильнику.
3.8. На газопроводі до і після сепаратора повинні бути встановлені засувки.
На сепараторах повинні бути встановлені скидний клапан та автоматичний регулятор рівня конденсату.
У разі незначного виділення конденсату з газу замість установки регулятора рівня допустимо улаштовувати світлозвукову сигналізацію оповіщення машиністів або диспетчера про накопичення конденсату в сепараторі до встановленого рівня.
На корпусі сепаратора повинні бути люки для періодичного внутрішнього очищення порожнини сепаратора.
3.9. На газопроводах останнього ступеня нагнітання кожного компресора поблизу вихідного колектора повинен бути встановлений зворотний клапан.
Якщо немає сепараторів, на газопроводі останнього ступеня нагнітання повинен бути встановлений скидний захисний клапан.
3.10. Вихлопні труби від захисних клапанів повинні бути виведені з будівлі згідно з вимогами пунктів 5.17-5.19 розділу V цих Правил. На цих трубах не повинно бути пристроїв для вимикання.
3.11. Електродвигуни компресорів повинні автоматично вимикатися під час зниження тиску газу в газопроводі всмоктування, тиску охолоджувальної води та мастила нижче встановленої межі та у разі підвищення температури охолоджувальної води та мастила вище встановленої межі.
При цьому повинен подаватися сигнал на робоче місце машиніста або в диспетчерський пункт (під час роботи станції без обслуговуючих працівників).
3.12. Підготовка монтажних робіт, ревізії компресорів, їх монтаж, випробування та приймання повинні здійснюватися з додержанням вимог СНиП 3.05.05-84 "Технологическое оборудование и технологические трубопроводы".
4. Газотурбінні розширювальні станції
4.1. Під час спорудження ГТРС повинна бути передбачена повна їх автоматизація без обслуговуючих працівників. Дистанційне керування та контроль за роботою ГУБТ повинні здійснюватися з диспетчерського пункту енергогосподарства і з місцевого щита, розташованого в допоміжних приміщеннях ГТРС, а керування регулюючими діафрагмами повинно здійснюватися з пульта керування доменної печі з передачею на пульт відповідних сигналів про стан роботи ГУБТ.
4.2. Газопідігрівник доменного газу повинен бути розташований поза будівлею ГТРС. Сполучення між робочою площадкою ГУБТ і газопідігрівником повинно бути зручним.
4.3. Усі зварні шви на газопроводі та компенсаторах між газопідігрівачем і турбіною після їх монтажу або ремонту повинні бути перевірені фізичними методами контролю.
4.4. На байпасному газопроводі, що з'єднує газопроводи середнього тиску з газопроводом низького тиску, що обминає ГУБТ, повинні бути встановлені засувки з обох боків байпаса зі свічкою між ними, розташованою перед засувкою біля газопроводу низького тиску.
4.5. На ГТРС, що споруджуються, листова засувка на газопроводі після ГУБТ повинна бути розташована на висоті не менше ніж 8 м від землі і так, щоб виключити можливість потрапляння газу в приміщення ГУБТ.
Виходи з будівлі ГУБТ поблизу засувки повинні бути обладнані тамбурами-шлюзами, а найближча стіна будівлі повинна бути глухою.
4.6. Установки ГУБТ повинні бути оснащені:
системами автоматичного регулювання кількості обертів, температури газу перед турбіною і мастила в маслобаці;
захисними пристроями для автоматичного зупинення ГУБТ під час порушення роботи турбіни, зміни параметрів тиску і температури мастила та газу за турбіною вище або нижче допустимих величин, передбачених в інструкції заводу-виробника, з передачею сигналу на відкриття відповідних дроселів дросельної групи;
аварійною сигналізацією у разі досягнення граничних значень параметрів, попереджувальною сигналізацією відхилення від заданих параметрів газу, мастила, води, інертного газу та порушення роботи турбіни і газопідігрівника;
сигналізацією про положення усіх основних технологічних засувок на схемі, що розташована в диспетчерському пункті енергогосподарства.
4.7. Живлення пристроїв керування, захисту та сигналізації ГТРС, а також їх резервних маслонасосів та аварійного освітлення повинно здійснюватися постійним струмом напругою 220 В. Крім того, при ГТРС повинна бути передбачена акумуляторна установка, розташована в приміщенні будівлі ГТРС.
4.8. У кабельних спорудах (приміщеннях) ГТРС повинно бути передбачено автоматичне пожежогасіння.
XI. Установки для охолодження і очищення доменного газу від пилу
1. Загальні вимоги
1.1. Під час будівництва нових і реконструкції існуючих доменних печей, крім установки для очищення доменного газу від пилу, повинна бути установка для очищення газу з міжконусного простору або система газопилопридушення.
1.2. Газопроводи та апарати газоочистки доменного газу (скрубери, електрофільтри, труби-розпилювачі, водовідокремлювачі, дросельні групи тощо) повинні бути розміщені на відкритих майданчиках.
У будівлях повинно бути розміщено обладнання для керування, контролю та постачання газових установок всіма видами енергії.
Будівлі газоочистки, приміщення КВПіА доменних печей, приміщення насосних станцій оборотної води газоочисток, приміщення шламових насосних повинні бути забезпечені індикаторами загазованості або автоматичними засобами контролю повітряного середовища на наявність оксиду вуглецю.
Параметри мікроклімату, шуму, освітленості та електромагнітних полів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6.042-99, ГОСТ 12.1.003-83*, ДСН 3.3.6.037-99, ДБН В.2.5-28-2006 та ДСН 3.3.6.096-2002.
1.3. Нові установки для очищення доменного газу, що заново споруджуються, повинні бути автоматизовані, мати дистанційне керування і контролюватися з диспетчерського пункту газового господарства.
1.4. Межа обслуговування газоочищення газовим цехом з боку доменної печі повинна визначитися згідно з вимогами пункту 1.1 глави 1 розділу XVIII цих Правил.
Дросельна група, що входить в систему газоочистки, повинна обслуговуватися доменним цехом.
1.5. Для відключення установки газоочистки кожної доменної печі повинні встановлюватися:
з боку колектора чистого доменного газу - дискова засувка і листова механізована засувка (заглушка) до неї в напрямку течії газу;
з боку доменної печі - відсікаючий клапан на газопроводі неочищеного газу, який знаходиться у віданні доменного цеху;
з боку ГУБТ - дискова засувка і обладнання для установки заглушки.
1.6. Для відключення вирівнювального газопроводу повинні бути встановлені з боку газоочистки - дискова засувка, а з боку колошника печі - листова засувка.
1.7. Для відключення газопроводу газоочистки міжконусного простору повинні бути встановлені з боку газоочистки - дискова і листова засувки, а з боку колошника печі - листова засувка.
1.8. Вода на газоочистку кожної доменної печі повинна подаватися двома незалежними водоводами, з'єднаними між собою перемичками, кожний з яких має пропускну здатність не менше ніж 100% від максимальних витрат води на газоочистку.
На кожному водоводі в насосній станції повинні бути встановлені зворотні клапани, а в галереї водоводів кожної газоочистки - сигналізатори падіння тиску води з подачею сигналів у приміщення КВПіА газоочистки і в диспетчерський пункт газового господарства.
1.9. Надійність дії та надійність електропостачання насосних станцій, що подають воду на газоочистку, повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения" (далі - СНиП 2.04.02-84).
Усі засувки на водоводах повинні бути з висувним шпинделем або мають бути засувки поворотні з першим класом щільності та покажчиком положення засувки.
1.10. Для запобігання утворенню відкладень у водоводах вода зворотного циклу повинна у разі необхідності підлягати хімічній обробці.
1.11. Уся вода, що надходить на газоочистку, повинна з боку всмоктування очищуватися від механічних домішок згідно з вимогами СНиП 2.04.02-84. Для цього в насосній станції повинні бути встановлені фільтри. Розміри вічка сітчастих фільтрів повинні бути менше вихідного отвору форсунок.
1.12. Не дозволяється споруджувати в районі газоочистки доменного газу інші будівлі і установки, що не мають до неї прямого відношення.
1.13. Відстань між окремими газоочисними апаратами (скруберами, електрофільтрами тощо) повинна бути не менше ніж 2 м.
Для газоочисток, що споруджуються, відстань від апаратів повинна бути не менше ніж:
до будівель, що належать до газоочистки, - 5 м;
до будівель, що не належать до газоочистки, - 25 м;
до ближньої рейки залізничної колії - 10 м;
до краю проїзної частини автошляху доменного цеху - 5 м;
до загальнозаводської автомобільної дороги - 10 м;
до конвеєрних галерей - 10 м;
те ж саме в обмежених умовах у разі обладнання галереї постійно діючою припливно-всмоктувальною вентиляцією - 5 м;
до надземних трас трубопроводів, що не належать до газоочистки, - 5 м;
до грануляційних басейнів - 20 м.
1.14. На газоочистках, що споруджуються та реконструюються, настили площадок для обслуговування апаратів і газопроводів та сходів до цих площадок повинні бути ґратчастими, зі сталевих полос, поставлених на ребро.
1.15. Площадки скруберів і електрофільтрів повинні бути з'єднані між собою на кожному ярусі та мати два входи.
1.16. Для підіймання вантажів на площадки скруберів та електрофільтрів повинні застосовуватися стаціонарні вантажопідіймальні механізми.
1.17. На площадках скруберів і електрофільтрів для обслуговування повинні бути передбачені стаціонарна розводка електрокабелю, трубопроводів газу і кисню для проведення ремонтних робіт, а також електромережі напругою 12 В.
1.18. Територія установки газоочистки повинна бути заасфальтована або забетонована.
1.19. Установка для очищення доменного газу від пилу повинна відповідати вимогам СНиП III-18-75 "Металлические конструкции" (далі - СНиП III-18-75) і цим Правилам.
2. Газопроводи установок газоочистки
2.1. Газопровід неочищеного доменного газу від пиловловлювача до скрубера повинен мати мінімальну протяжність, якомога меншу кількість поворотів і не мати фланцевих з'єднань.
Зсередини газопровід повинен бути футерований стійким проти спрацювання матеріалом. Повинні бути передбачені заходи, що виключають місцеве зминання кожуха скрубера в місці приєднання до нього газопроводів неочищеного газу.
Газопровід неочищеного газу повинен бути розрахований на таку швидкість газу, при якій у ньому було б виключене осідання пилу та інтенсивне спрацювання футеровочного матеріалу.
З боку пиловловлювачів і газоочистки газопровід неочищеного газу до газоочистки повинен бути обладнаний вводами пари.
2.2. Газопроводи газоочистки, на яких встановлюються механізовані листові засувки або заглушки, повинні бути розташовані на висоті не менше ніж 8 м від рівня поверхні землі до нижньої твірної газопроводів.
2.3. На газопроводах напівчистого газу в місцях можливого відкладання шламу (на поворотах і розширеннях) повинні бути встановлені бризкала та передбачатися люки.
2.4. Вирівнювальний газопровід повинен приєднуватися до труб-розпилювачів газопроводу напівчистого газу, мати нахил до нижнього рівня не менше 0,01. На найнижчому рівні повинна бути приєднана дренажна лінія діаметром не менше ніж 150 мм з відсікаючою засувкою. Скидання конденсату повинно проводитися в скрубер.
3. Скрубери
3.1. Кут нахилу нижнього конічного днища до горизонталі повинен бути не менше ніж 60 град.
Під час реконструкції скруберів без збільшення їх діаметра допускається зберігати днища з кутом нахилу 45 град.
Конічне днище знизу повинно мати патрубок із замковим пристроєм.
3.2. Скрубери, що споруджуються, повинні бути без насадкового типу. Всередині скруберів не повинно бути деталей, що виступають і які не підлягають безперервному зрошуванню водою.
3.3. Скрубери повинні бути обладнані форсунками, що дають змогу їх прочищати в робочому режимі. Положення форсунок і їх конструкція повинні забезпечувати рівномірний розподіл зрошувальної води по всьому перетину скрубера і змивання його стінок.
3.4. Колектори, що живлять стояки скруберів водою, повинні бути розташовані в опалювальному водорозподільному приміщенні газоочистки. Не дозволяється прокладати ці водоводи на майданчиках скруберів. Зливання води повинно здійснюватися поза приміщенням водорозподільного пункту струменем води під обов'язковим наглядом чергових працівників.
3.5. У місці з'єднання форсункових колекторів кожної зони зрошування скрубера до вертикальних стояків повинні бути встановлені дискові засувки. На кожному підводі води до форсунок також повинні бути встановлені засувки (або фланцеві з'єднання для установки засувки) і пристрої для прочищення форсунок у робочому режимі. Стояки та форсункові колектори кожної зони зрошування повинні бути обладнані пристроями для їх прочистки.
3.6. Зливання води зі скрубера повинно здійснюватися двома незалежними одна від одної, одночасно працюючими трубами, розрахованими кожна на 100%-ну пропускну спроможність, що приєднані до конічної частини скрубера на різній висоті та утворюють гідрозатвор висотою не менше ніж 5 м кожний.
У скруберах підвищеного тиску кожна труба водяного затвора повинна мати:
дросельний клапан, що керується поплавковим або іншим рівноцінним пристроєм;
пристрій для вимикання, що розташований біля конічного днища скрубера;
самостійний злив води з розривом струменя;
у верхній частині труби гідрозатвора повинен бути патрубок для сполучення його з атмосферою.
Дросельні клапани та зливні труби за ними повинні бути виготовлені зі стійких до спрацювання матеріалів. Труби прямошовні повинні бути розміщені так, щоб виключалося спрямування струменя води та газу в бік приміщення газоочистки під час вибивання.
3.7. Поплавкові пристрої дросельних клапанів повинні бути розташовані зовні скрубера із забезпеченням можливості почергового їх ремонту під час роботи скрубера.
У камеру поплавкового пристрою повинна бути підведена вода для її промивання. З'єднувальні труби між скрубером і поплавковим пристроєм повинні мати нахил у бік скрубера, пристрій для їх продування і прочищення та фланці для встановлення заглушок.
3.8. Продувальні свічки скруберів повинні мати клапани, що самоцентруються і щільно перекриваються, обладнані лебідками з ручним або електричним приводом з керуванням із землі.
3.9. У патрубок над запірним клапаном днища скрубера повинен бути врізаний штуцер з електричною засувкою з підведенням води від вертикальних стояків для промивання відкладень шламу та аварійного заповнення водяного затвора скрубера, а також штуцер для спуску шламу після зупинки скрубера.
3.10. Кожний скрубер повинен мати покажчик рівня води в скрубері, а також світлозвукову аварійну сигналізацію максимально і мінімально допустимого рівня води в скрубері з передачею показників і сигналів у приміщення КВПіА газоочистки або диспетчерський пункт газового господарства.
3.11. Для доступу всередину скрубера під час виконання ремонтних робіт скрубер повинен мати необхідну кількість люків. У нижній циліндричній частині скрубера повинно бути два люки. Усередині скрубера біля люків повинні бути вертикальні косинці для кріплення конструкцій тимчасового настилу для проведення ремонтних робіт.
3.12. Корпус, опори та фундаменти скруберів повинні бути розраховані на навантаження, що враховують, крім власної маси споруди, масу води в нижній частині скруберів до рівня на 2 м вище верхньої твірної газопроводу, що підводить неочищений газ, а також умовне навантаження з розрахунку суцільного шару шламу товщиною 100 мм по всій внутрішній поверхні скруберів на всю його висоту.
Під час виплавлення в доменних печах спеціальних марок чавуну товщина відкладення шламу повинна братися 500 мм.
4. Дросельні групи