ПОР повинен містити принципову схему всього комплексу споруд із зазначенням на ній положення усіх відсікаючих пристроїв. У ПОР повинна бути зазначена послідовність виконання усіх операцій. До початку робіт ПОР повинен бути вивчений всіма виконавцями робіт.
9. Експлуатація газового тракту та установок для охолодження і очищення феросплавного газу від пилу
9.1. Під час зупинки установки газоочистки та обладнання ГВС для ремонту, а також на випадок аварії апарати та обладнання необхідно відключити та встановити заглушки з боку джерела надходження газу.
9.2. У разі вимкнення напруги або у разі аварійної зупинки однієї з газодувок з диспетчерського пункту газового господарства автоматично закривається швидкодіючий відсікаючий клапан на нагнітальному патрубку зупиненої газодувки і електричної засувки, що встановлена за ним для запобігання надходженню газу з нагнітального газопроводу в тракт установки газоочистки і далі в електропіч.
9.3. Для уникнення утворення вибухонебезпечної суміші в газопроводах і апаратах установки газоочистки під час продування і заповнення газом газ повинен подаватися тільки після повного попереднього витиснення повітря парою або інертним газом (за його наявності).
Під час заповнення газовідвідного тракту повітрям на випадок ремонтів або тривалих зупинок газ попередньо повинен бути витиснений парою або інертним газом. Закінчення заповнення газового тракту повітрям визначається відповідно до пункту 1.23 глави 1 розділу XVIII цих Правил.
Під час заповнення газопроводів газом повинен здійснюватися постійний контроль вмісту кисню в газовій суміші.
9.4. Перед пуском електропечі та подачею газу в установку газоочистки, щоб уникнути підсмоктування повітря, повинні бути старанно перевірені положення вимикальних пристроїв на газовому тракті та продувальних свічках, а також герметичність люків і лазів апаратів установки газоочистки.
9.5. У разі підвищення вмісту кисню і водню в газі до меж, зазначених у технологічній інструкції, повинна спрацьовувати попереджувальна сигналізація. Під час відключення печі та у разі підвищення вмісту кисню та водню в феросплавному газі понад встановлені межі повинні спрацьовувати автоматичні системи блокування безпеки:
відключення установки газоочистки;
зупинки газодувок, що відсмоктують газ з печі;
відсічки газодувок від нагнітального колектора газоочисної споруди.
10. Експлуатація газоскидних пристроїв
10.1. Гази, які скидаються через ГСП, повинні спалюватися.
10.2. Під час скидання газу працівники повинні перебувати поза обслуговуючими площадками та сходами ГСП. Усі роботи з нормального обслуговування ГСП з майданчика біля газоскидних клапанів повинні проводитися при відключеній автоматиці, повному закритті газоскидних клапанів і лише тоді, якщо подається інертний газ або пара в стояки за клапанами.
Вхід на сходи повинен бути зачинений на замок і мати відповідний попереджувальний напис.
10.3. Усі роботи з обслуговування ГСП - газонебезпечні і повинні виконуватися з дотриманням вимог розділу XIX цих Правил.
11. Експлуатація контрольно-вимірювальних приладів
11.1. Контрольно-вимірювальні прилади повинні мати тавро або пломбу органів Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
11.2. Контрольно-вимірювальні прилади у процесі експлуатації повинні проходити перевірку згідно з ДСТУ 2708-99 "Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація і порядок проведення". Робочі манометри, крім цього, повинні не менше одного разу на шість місяців додатково перевірятися за допомогою контрольного манометра. Якщо немає контрольного манометра, перевірку дозволяється проводити за допомогою іншого перевіреного робочого манометра. Не допускається використовувати контрольно-вимірювальні прилади у разі, якщо:
на приладі немає пломби або тавра про проведення перевірки;
прострочено строк перевірки;
є ушкодження або несправності.
11.3. Рідинні манометри дозволяється використовувати для періодичних вимірів тільки при тиску газу до 0,03 МПа.
11.4. Продування імпульсних газових проводок необхідно проводити парою, стисненим повітрям або газом при від'єднаних приладах і датчиках. Продування парою повинно виконуватися від приладу в газопровід. Продування стисненим повітрям здійснюється в бік газопроводу з відключенням імпульсної проводки від газопроводу і випуском повітря в атмосферу. Продування газом здійснюється в бік приладу на свічку приєднанням імпульсної проводки за допомогою гнучкого шланга. Продування повинно виконуватися працівником, що обслуговує контрольно-вимірювальні прилади. Роботи із продування - газонебезпечні та повинні виконуватися відповідно до розділу XIX цих Правил.
XIX. Організація безпечного проведення газонебезпечних робіт
1. Газорятувальна служба
1.1. На кожному металургійному підприємстві, де виробляються або споживаються горючі гази, повинна бути організована ГРС.
1.2. Структура, штати та службові приміщення газорятувальних підрозділів, а також табель оснащення газорятувальних станцій повинні відповідати вимогам "Положения о газоспасательной службе и добровольной газоспасательной дружине на предприятиях Министерства металлургии СССР", затвердженого Міністерством металургії СРСР 06.09.90.
2. Характеристика газонебезпечних місць та робіт
2.1. Газонебезпечними місцями є такі, в повітрі яких утримуються або раптово можуть з'явитися токсичні гази (пари або пил), вміст яких перевищує ГДК, визначену ГОСТ 12.1.005-88, що може призвести до отруєння працівників чи вибуху. Газонебезпечними є також місця, де можуть накопичитися інертні гази (азот, аргон) або зменшитися концентрація кисню нижче за 19%, що може призвести до задухи працівників.
2.2. Усі роботи, що проводяться в газонебезпечних місцях, належать до газонебезпечних робіт.
2.3. Газонебезпечні місця залежно від характеру та ступеня забрудненості повітря шкідливими речовинами розподіляються на чотири групи.
2.4. До I групи належать місця, де короткочасне перебування працівників без газозахисної апаратури може призвести до тяжкого або смертельного отруєння, а також задухи.
Роботи, що виконуються в цих місцях, повинні проводитися за нарядом-допуском працівниками цехів. Роботи, що належать до I групи, проводяться в ізолювальних кисневих респіраторах, апаратах зі стисненим повітрям або в шлангових апаратах під наглядом газорятувальника або члена ДГРД.
2.5. До II групи належать місця, де вміст токсичних газів (пари чи пилу) у повітрі перебільшує ГДК або спостерігається зменшення концентрації кисню менше ніж 19% і де тривале перебування працівників без газозахисної апаратури смертельно небезпечне.
Роботи, що виконуються в цих місцях, повинні проводитися за нарядом-допуском працівниками цехів, які навчені роботі в ізолювальних кисневих респіраторах, апаратах з повітрям або в шлангових апаратах. Роботи, що належать до II групи, проводяться за наявності газозахисної апаратури під наглядом газорятувальника або члена ДГРД.
Необхідність застосування газозахисної апаратури визначає виконавець газонебезпечних робіт (далі - виконавець робіт) залежно від вмісту шкідливих речовин у повітрі.
2.6. До III групи належать місця, де можуть з'явитися токсичні гази (пара або пил) у кількостях, що перевищують ГДК.
Роботи, що виконуються в цих місцях за умови відсутності газовиділення, належать до III групи і повинні проводитися постійними обслуговуючими працівниками без наряду-допуску.
У місцях перебування постійних обслуговуючих працівників, де можливе виділення газу гостронаправленої дії (оксид вуглецю, окисли азоту, сірководню), повинні бути встановлені прилади постійного газового контролю.
Одночасні роботи в місцях, де не встановлені прилади постійного газового контролю, і роботи, які виконуються за участю сторонніх організацій або працівників інших цехів, повинні проводитися за нарядом-допуском після перевірки газорятувальником або членом ДГРД вмісту у повітрі шкідливих речовин.
У газонебезпечних місцях III групи, де здійснюється експлуатація газового обладнання постійними обслуговуючими працівниками, повинні бути встановлені спеціальні шафи для зберігання газозахисних апаратів, що використовуються працівниками у випадках, якщо вміст шкідливих речовин у повітрі перевищує ГДК.
2.7. До IV групи належать місця, де є або можливі виділення природного, попутного або зрідженого газів.
Роботи, що виконуються в цих місцях, належать до IV групи і повинні проводитися за нарядом-допуском під наглядом газорятувальника або члена ДГРД.
Роботи, що виконуються в цих місцях за умови, якщо немає газовиділення (вміст кисню в повітрі не менше ніж 19%), належать до IV групи і повинні проводитися постійним обслуговуючим працівником без наряду-допуску.
Роботи, що виконуються одночасно в цих місцях за участю сторонніх організацій або працівниками інших цехів, повинні проводитися за нарядом-допуском під наглядом газорятувальника або члена ДГРД, які споряджені газорятувальною апаратурою.
У місцях, що належать до IV групи, шафи для зберігання газозахисних апаратів встановлюються тільки в тому разі, якщо можливе зниження вмісту кисню в повітрі менше ніж 19%.
Необхідність застосування газозахисної апаратури визначається виконавцем робіт залежно від вмісту кисню в повітрі.
2.8. На підприємствах (у газовому цеху, а також у цехах або на виробництвах, що виробляють і споживають горючі гази) повинні бути розроблені переліки газонебезпечних місць та газонебезпечних робіт з розбивкою їх за групами. У цих переліках повинно бути зазначено, які роботи можуть виконуватися за технологічними інструкціями для умов нормальної експлуатації.
Технологічні інструкції для умов нормальної експлуатації обладнання (далі в главах 3, 4 розділу XIX цих Правил - інструкції для умов нормальної експлуатації) складаються на підприємстві і затверджуються працівником, на якого покладено виконання обов'язків головного інженера підприємства.
2.9. Переліки газонебезпечних місць та газонебезпечних робіт відповідно до пунктів 2.1, 2.2 глави 2 розділу XIX цих Правил складаються начальником цеху (підрозділу, відділення при безцеховій структурі) або особою, що виконує його обов'язки, погоджуються службою головного енергетика (виробничим, технічним або виробничо-технічним відділом), газорятувальною службою, службою охорони праці та затверджуються головним інженером підприємства або особою, яка виконує його обов'язки.
2.10. Переліки газонебезпечних місць та газонебезпечних робіт переглядаються у випадках зміни технологічного режиму.
2.11. Роботи під час ліквідації аварій повинні виконуватися відповідно до ПЛАС без оформлення наряду-допуску. Після ліквідації прямої небезпеки для працівників та матеріальних цінностей роботи з приведення газопроводів та газового обладнання до технічно справного стану повинні проводитися з оформленням наряду-допуску чи без нього залежно від того, до якої групи належать газонебезпечні роботи згідно з переліком газонебезпечних місць та газонебезпечних робіт.
3. Порядок оформлення документації на проведення газонебезпечних робіт
3.1. На проведення газонебезпечних робіт, зазначених у пунктах 2.4-2.7 глави 2 розділу XIX цих Правил, повинні видаватися наряд-допуск на проведення робіт у газонебезпечних місцях (додаток 8) і план організації та проведення газонебезпечних робіт (додаток 9).
На проведення газонебезпечних робіт за інструкціями для умов нормальної експлуатації видається тільки наряд-допуск.
3.2. Список працівників, які мають право видачі наряду-допуску на проведення планових газонебезпечних робіт, і таких, що мають право видавати наряди-допуски на виконання газонебезпечних робіт за інструкціями для умов нормальної експлуатації, а також список виконавців робіт визначаються наказом по підприємству (виробництву). Списки повинні переглядатися за необхідності, але не менше одного разу на рік.
3.3. Наряд-допуск на планові газонебезпечні роботи має право видавати тільки керівник газонебезпечних робіт (далі - керівник робіт), визначений планом організації та проведення газонебезпечних робіт.
3.4. На газонебезпечні роботи, що проводяться за інструкціями для умов нормальної експлуатації, наряд-допуск мають право видавати уповноважені працівники, на яких покладено виконання функцій начальника або майстра зміни (дільниці, служби), які є керівниками цих робіт за належністю.
3.5. На газонебезпечні роботи на приведення газопроводів та газового обладнання до технічно справного стану після ліквідації (локалізації) аварії наряд-допуск видається технічним працівником, який має право видавати наряди-допуски та був відповідальним за ліквідацію наслідків аварії.
3.6. Наряд-допуск повинен видаватися завчасно з урахуванням необхідності виконання підготовчих робіт.
3.7. Наряд-допуск і корінець наряду-допуску повинні виписуватися тільки чорнилами (кульковою ручкою). Записи повинні бути зрозумілими (розбірливими). Виправлення в тексті та підписи відповідальних працівників під копіювальний папір не допускаються.
3.8. Наряди-допуски повинні реєструватися в спеціальному журналі в цеху або на виробництві та в газорятувальній службі під час їх погодження. Зразки форми журналу для обліку в цеху (дільниці, виробництві) нарядів-допусків на проведення газонебезпечних робіт і форми журналу для обліку в газорятувальній службі нарядів-допусків на проведення газонебезпечних робіт наведені відповідно в додатках 10 і 11. Кожному наряду-допуску присвоюється черговий номер.
3.9. Наряд-допуск повинен оформлятися тільки на одну газонебезпечну роботу, на одну бригаду і на одну робочу зміну.
3.10. У пункті 8 наряду-допуску "Необхідні заходи безпеки" повинно бути передбачено створення безпечних умов не тільки для осіб, які виконують газонебезпечні роботи, але і для працівників, які працюють на суміжній території, сусідніх агрегатах або в сусідніх цехах.
3.11. План організації та проведення газонебезпечної роботи оформлюється згідно з додатком 9 цих Правил. Він складається керівником робіт, узгоджується з керівниками газорятувальної служби, служби охорони праці та пожежної охорони (під час проведення вогневих робіт) і затверджується головним інженером підприємства або особою, яка виконує його обов'язки.
3.12. У плані організації та проведення газонебезпечних робіт повинні бути передбачені:
підготовчі заходи до виконання газонебезпечної роботи;
послідовність і порядок виконання окремих операцій газонебезпечних робіт із зазначенням відповідальних осіб, які виконують ці операції;
заходи, що забезпечують безпечні умови для осіб, які виконують газонебезпечні роботи, і безпеку для працівників, які працюють на суміжній території, сусідніх агрегатах або в сусідніх цехах.
3.13. До плану організації та проведення газонебезпечної роботи повинні додаватися відповідні креслення або схеми, а за необхідності й акти приймання тимчасових площадок, підмостків, риштування.
3.14. На оформлення плану організації та проведення газонебезпечної роботи поширюються вимоги пункту 3.7 глави 3 розділу XIX цих Правил.
3.15. Уся документація, яка пов'язана з виконанням газонебезпечних робіт, повинна бути у визначеного наказом по підприємству (розпорядженням по цеху, виробництву) уповноваженого працівника, на якого покладено виконання функцій начальника зміни тощо.
3.16. Наряди-допуски повинні зберігатися не менше одного місяця.
3.17. До документації, зазначеної в пункті 3.15 глави 3 розділу XIX цих Правил, повинні належати:
перелік газонебезпечних місць та газонебезпечних робіт з розбивкою їх за групами;
перелік газонебезпечних робіт, що виконуються за інструкціями для умов нормальної експлуатації;
списки працівників, які мають право видавати наряди-допуски на проведення робіт у газонебезпечних місцях, що виконуються відповідно до планів організації та проведення газонебезпечних робіт і за інструкціями для умов нормальної експлуатації;
список керівників робіт;
список виконавців робіт;
журнал для обліку в цеху (дільниці, виробництві) нарядів-допусків на проведення газонебезпечних робіт;
чисті бланки нарядів-допусків і планів організації та проведення газонебезпечних робіт.
3.18. На робочому місці чергового ГРС (газорятувального пункту, поста) повинні бути:
перелік газонебезпечних місць та газонебезпечних робіт з розбивкою їх за групами;
перелік газонебезпечних робіт, що виконуються за інструкціями для умов нормальної експлуатації;
списки працівників, які мають право видавати наряди-допуски на проведення робіт у газонебезпечних місцях, що виконуються відповідно до планів організації та проведення газонебезпечних робіт і за інструкціями для умов нормальної експлуатації;
список керівників робіт;
список виконавців робіт;
журнал для обліку в газорятувальній службі нарядів-допусків на проведення газонебезпечних робіт.
4. Обов'язки керівників і виконавців робіт
4.1. Головний інженер підприємства або особа, що виконує його обов'язки, зобов'язаний організувати роботу із забезпечення дотримання вимог цих Правил у цілому по підприємству.
4.2. На кожну газонебезпечну роботу, що проводиться за нарядом-допуском, призначають керівника і виконавця робіт, а також працівника, відповідального за підготовку та проведення газонебезпечних робіт.
4.3. Керівниками робіт можуть бути уповноважені працівники, які мають право видавати наряди-допуски, а також інші інженерно-технічні працівники. Їх призначають наказом по підприємству (виробництву).
4.4. Виконавцями робіт, що проводяться за нарядом-допуском і планом організації та проведення газонебезпечних робіт, можуть бути інженерно-технічні працівники на посаді не нижче майстра цеху, список яких повинен затверджуватися наказом по підприємству (виробництву).
4.5. Виконавцями робіт за інструкціями для умов нормальної експлуатації можуть бути інженерно-технічні працівники, а також висококваліфіковані працівники, список яких повинен затверджуватися наказом по підприємству (виробництву).
Під час виконання газонебезпечних робіт I, II і IV груп вони повинні мати посвідчення на право роботи в газозахисних апаратах.
4.6. Під час проведення газонебезпечних робіт, пов'язаних з викидом токсичних газів (пари або пилу) в атмосферу або які відзначаються складністю, великою кількістю учасників і тривалістю, керівником робіт повинен бути начальник цеху чи його заступник або особи, що виконують їх обов'язки, а виконавцем робіт - інженерно-технічний працівник на посаді не нижче майстра.
4.7. Керівниками та виконавцями робіт можуть бути призначені працівники, які мають досвід роботи у газовому господарстві не менше двох років і які брали участь у виконанні зазначених робіт. В окремих випадках керівниками та виконавцями робіт можуть призначатися працівники, які мають досвід виконання цих робіт не менше одного року, пройшли навчання з питань охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05, медичний огляд відповідно до вимог пункту 4.13 розділу IV цих Правил, мають посвідчення на виконання газонебезпечних робіт, пройшли атестацію на право виконання цих робіт.
4.8. У цехах, які не мають газового господарства, але обладнання та комунікації яких розташовані у газонебезпечних місцях, керівниками та виконавцями робіт можуть бути інженерно-технічні працівники або висококваліфіковані працівники цих цехів, які пройшли навчання з охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05 і НАПБ В.01.030-86/120 та атестовані на проведення газонебезпечних робіт. Список цих працівників затверджується наказом по підприємству (виробництву).
4.9. Усі газонебезпечні роботи I, II і IV груп повинні виконуватися за обов'язковим погодженням з газорятувальною службою підприємства і під наглядом газорятувальника або члена ДГРД.
4.10. Чергування газорятувальника або члена ДГРД призначається в кожному конкретному випадку керівником робіт за погодженням з представником ГРС. Про це робиться відповідний запис у наряді-допуску.
4.11. Керівник робіт зобов'язаний забезпечити до визначеного строку виконання усіх підготовчих заходів, передбачених у наряді-допуску і плані організації та проведення газонебезпечних робіт або за інструкціями для умов нормальної експлуатації (необхідних відключень, тимчасових загорож, додаткового освітлення, вентиляції тощо).
4.12. Керівник робіт перед початком газонебезпечних робіт повинен разом з виконавцем робіт, відповідальним за підготовку робочого місця, газорятівником і технічним керівником перевірити стан робочого місця, а також повноту і якість виконання підготовчих заходів, передбачених у наряді-допуску, плані організації та проведення газонебезпечних робіт.
За відсутності зауважень зазначені працівники ставлять свій підпис у наряді-допуску і на його корінці. Вручення наряду-допуску виконавцю робіт є допуском бригади до виконання газонебезпечних робіт.
Корінець наряду-допуску залишається у керівника робіт для контролю.
4.13. Керівник робіт зобов'язаний здійснювати періодичний, а під час виконання особливо небезпечних робіт - постійний контроль за ходом виконання усіх заходів та справністю агрегатів і газового обладнання.
4.14. Керівник робіт відповідає за технічне керівництво роботою, правильність виконання робіт, за кваліфікацію працівників, призначених виконавцями робіт, за повноту і якість їх інструктажу з охорони праці та дотримання працюючими вимог з охорони праці.
4.15. Перед початком виконання газонебезпечних робіт виконавець газонебезпечних робіт повинен проінструктувати усіх працівників відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05 з охорони праці під час виконання цієї роботи та про порядок виконання роботи кожним працівником, після чого кожний працівник, який пройшов інструктаж, повинен розписатися у наряді-допуску. Якщо виконавцем робіт є висококваліфікований працівник, інструктаж з охорони праці повинен проводити керівник робіт.
4.16. Під час проведення газонебезпечних робіт виконавець робіт повинен перебувати безпосередньо біля місця проведення робіт і не виконувати інші роботи.
4.17. Виконавець робіт повинен контролювати виконання працівниками у процесі роботи всіх заходів безпеки, передбачених нарядом-допуском.
4.18. У процесі проведення газонебезпечних робіт усі розпорядження щодо порядку їх проведення повинні даватися виконавцем робіт. Вони є обов'язковими для усіх членів бригади. Присутні під час проведення робіт інші уповноважені працівники можуть давати вказівки тільки через виконавця робіт.
4.19. Виконавець робіт постійно стежить за правильним виконанням операцій. У разі перевищення загазованості повітря понад допустимі норми він подає команду членам бригади про негайне використання газозахисної апаратури або вихід їх із загазованої зони.
4.20. У разі виникнення небезпечної ситуації або погіршення самопочуття працівників виконавець робіт зобов'язаний негайно припинити проведення робіт, повідомити керівника робіт і вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки працівників.
4.21. Після перерви у роботі допуск бригади до роботи здійснюється виконавцем робіт у присутності газорятувальника або члена ДГРД цеху з повідомленням керівника робіт та технолога цеху після перевірки стану повітряного середовища робочих місць, якщо умови не змінились.
4.22. Виконавець робіт після її виконання зобов'язаний:
організувати прибирання робочих місць, матеріалів, інструменту та обладнання силами бригади;
вивести бригаду з місця робіт, перевірити наявність усіх її членів;
розписатися у наряді-допуску із зазначенням часу закінчення робіт і здати його керівникові робіт;
за відсутності претензії від керівника робіт організувати доставку газозахисної апаратури в ГРС, розписатися у відривному талоні та відпустити газорятувальника.
4.23. Укінці робочого дня під час перенесення робіт на другий день виконавець робіт зобов'язаний:
закінчити роботи, які унеможливлювали б виділення газу або забруднюючих речовин в оточуюче середовище;
організувати прибирання робочих місць, матеріалів, інструменту та обладнання;
здати наряд-допуск керівникові робіт;
за відсутності претензії від керівника робіт організувати доставку газозахисної апаратури в ГРС.
4.24. Керівник робіт після закінчення виконання газонебезпечних робіт зобов'язаний:
особисто переконатися у наявності усіх учасників робіт;
доповісти про виконання робіт особі, що видала наряд-допуск;
дати вказівки про знімання тимчасових огороджень, площадок, риштовань, попереджувальних плакатів і дозволити технологу включити агрегат (апарат) у роботу;
розписатися у корінці наряду-допуску із зазначенням часу закінчення робіт та здати його в ГРС.
4.25. Керівник робіт під час перенесення газонебезпечної роботи на наступний (інший) день після закінчення робочого дня зобов'язаний упевнитися в надійності виконаних робіт, у неможливості виділення газів або токсичних речовин і чистоті робочих місць, одержати від виконавця робіт наряд-допуск.
4.26. Наступного дня до перерваної роботи можна приступити тільки після огляду керівником і виконавцем газонебезпечних робіт, газорятувальником (членом ДГРД) і технологом цеху (дільниці, відділу) місця роботи, перевірки виконання заходів безпеки і рівня загазованості повітря на місці виконання робіт.
4.27. Представник ГРС (відповідальний працівник зміни, газорятувальник на дільниці, в пункті) під час узгодження наряду-допуску на проведення газонебезпечної роботи зобов'язаний:
призначити газорятувальника, записати його прізвище у наряді-допуску та корінці наряду-допуску;
провести цільовий інструктаж з охорони праці (і газобезпеки) з газорятувальником і виконавцями робіт відповідно до НПАОП 0.00-4.12-05;
перевірити відповідність зазначеної у наряді-допуску групи газонебезпеки та необхідних заходів з охорони праці, відповідність посади і прізвища виконавця робіт та наявність підписів членів бригади у наряді-допуску щодо проведення інструктажу з охорони праці;
за відсутності зауважень до оформлення наряду-допуску зареєструвати його із зазначенням місця і характеру робіт, що виконуються, розписатися у наряді-допуску та його корінці (узгодити наряд-допуск), присвоїти їм однакові номери;
за наявності посвідчень видати виконавцям робіт газозахисні апарати під розпис у журналі для обліку в газорятувальній службі нарядів-допусків на проведення газонебезпечних робіт (додаток 11).
4.28. Газорятувальник (член ДГРД) під час виконання газонебезпечних робіт бригадою контролює рівень загазованості робочих місць, стежить за станом працівників і додержанням ними заходів газобезпеки. У разі підвищення загазованості понад допустимі норми або зменшення вмісту кисню нижче 19% дає вказівку виконавцю робіт про негайне використання членами бригади газозахисної апаратури або вихід їх із газонебезпечної зони.
4.29. Технічний керівник, відповідальний працівник зміни, на дільниці яких проводяться газонебезпечні роботи, зобов'язані:
забезпечити безпечне проведення підготовчих робіт і самих газонебезпечних робіт;
попередити працівників про проведення газонебезпечних робіт і зробити відповідний запис у журналі приймання-здачі змін;
перевірити готовність об'єкта до проведення газонебезпечних робіт, а також повноту та якість виконання цих робіт після їх закінчення;
повідомити виконавця робіт та осіб, які виконують ці роботи, про можливі випадки на виробництві, за яких робота повинна бути призупинена.
4.30. Виконавці робіт є відповідальними за невиконання необхідних заходів з охорони праці, передбачених у наряді-допуску або інструкціями для умов нормальної експлуатації.
4.31. Працівники, які виконують газонебезпечні роботи зобов'язані:
пройти інструктаж з охорони праці відповідно до НПАОП 0.00-4.12-05 і розписатися в наряді-допуску;
ознайомитися з умовами, характером та обсягом робіт на місці їх виконання;
виконувати тільки ту роботу, яка зазначена у наряді-допуску;
починати виконувати роботи тільки за вказівкою виконавця робіт;
застосовувати засоби індивідуального захисту згідно з НПАОП 27.0-3.01-08;
додержуватися вимог з охорони праці, передбачених нарядом-допуском або інструкціями для умов нормальної експлуатації;
знати ознаки отруєння шкідливими речовинами, місця розташування засобів зв'язку та сигналізації, порядок евакуації постраждалих із небезпечної зони;
уміти надати першу долікарську допомогу постраждалим, користуватися засобами індивідуального захисту, рятувальним оснащенням та інструментом;
стежити за станом учасників роботи, надавати їм необхідну допомогу. При погіршенні власного самопочуття або виявленні ознак нездужання інших членів бригади припинити роботу і негайно повідомити виконавця робіт;
припинити роботу у разі виникнення небезпечної ситуації, а також на вимогу виконавця робіт або керівника робіт;
після закінчення роботи привести у порядок робоче місце, прибрати інструменти, облаштування і здати газозахисну апаратуру в ГРС.
5. Підготовчі роботи
5.1. Підготовка об'єкта до проведення на ньому газонебезпечних робіт здійснюється працівниками цеху (виробництва) під керівництвом відповідального за її підготовку.
5.2. Для підготовки об'єкта (обладнання, комунікацій тощо) до газонебезпечних робіт виконується увесь комплекс підготовчих робіт, передбачених у відповідних інструкціях та наряді-допуску. При цьому повинні бути вжиті заходи для зменшення рівня небезпеки робіт зниженням тиску, усуненням шкідливих та вибухонебезпечних продуктів, виключенням їх надходження із суміжних технологічних систем, виключенням можливих джерел іскроутворення.
5.3. Місце проведення газонебезпечних робіт, що пов'язане з можливістю викидів вибухонебезпечних і шкідливих речовин, повинно бути позначено (огороджено). За необхідності повинні бути виставлені пости, щоб виключити можливість проникнення сторонніх працівників у небезпечну зону.
Радіус небезпечної зони під час проведення газонебезпечних робіт I групи повинен бути не менше ніж 50 м.
5.4. Електроприводи рухомих механізмів повинні бути відключені від джерел живлення видимим розривом і від'єднані від цих механізмів. На пускових пристроях апаратів та в електророзподільних пристроях повинні бути вивішені плакати "Не вмикати. Працюють люди", які знімають після закінчення робіт за вказівкою керівника робіт.
5.5. У період підготовки до проведення газонебезпечних робіт перевіряють наявність і справність необхідних механізмів, упорів для установки домкратів, інструментів, матеріалів, газозахисної апаратури та інших засобів захисту, драбин, площадок і огороджень.
За відсутності капітальних площадок і сходів повинні бути улаштовані тимчасові риштування.
Риштування повинні бути виконані відповідно до проекту з двома виходами у формі маршових сходів або трапів під кутом 45 град., огороджених перилами. Елементи риштувань та підмостків повинні бути виготовлені з деревини хвойних або листяних порід. Площадка повинна бути виконана такою, щоб відстань між найнижчою дотичною точкою газопроводу і площиною риштувань була не менше ніж 400 мм. Розмір площадки повинен відповідати нормативним значенням з розрахунку найбільшої кількості учасників роботи. Площадка повинна бути огороджена перилами висотою не менше ніж 1200 мм. Настил площадки виготовляється з напуском із суцільною обортовкою висотою 150-200 мм і повинен бути розрахований на навантаження не менше ніж 200 кг/кв.м.
5.6. За необхідності відключення ділянки газопроводу, продуктопроводу з токсичними або вибухонебезпечними речовинами, агрегату та іншого обладнання необхідно перевірити наявність та стан вимикальних пристроїв. Заглушки, які встановлюються на трубопроводах, повинні мати хвостовики, що виходять за межі фланців. На хвостовику повинно бути вибите клеймо з буквою "З" та зазначено тиск, на який розраховано заглушку, номер заглушки та діаметр газопроводу. При цьому товщина металу заглушок повинна бути не менше ніж 4 мм.
6. Вимоги до газозахисної апаратури, інструменту та освітлення
6.1. Під час виконання газонебезпечних робіт повинні застосовуватися ізолювальні або шлангові засоби індивідуального захисту органів дихання. Забороняється застосовувати фільтруючі протигази.
6.2. Перевірка та випробування газозахисної апаратури проводиться на спеціальних приладах газорятівною службою в строки, що визначені заводами-виробниками, з відповідним записом результатів перевірки в журналі чи протоколі-анкеті для перевірки газозахисної апаратури.
6.3. За справність стану газозахисної апаратури, що видається працівникам, несе відповідальність старший зміни ГРС.
6.4. Запобіжні пояси, поясні карабіни і мотузки для страхування повинні бути випробувані з оформленням відповідного акта і записом у спеціальному журналі та мати прикріплену бирку із зазначенням на ній номера та наступного строку випробування.
6.5. Запобіжні пояси, карабіни та мотузки для страхування повинні підлягати огляду кожного разу до і після їх використання і не менше двох разів на рік випробовуватися на міцність.
6.6. Під час огляду поясів і карабінів необхідно стежити за тим, щоб вони не мали механічних ушкоджень, металеві частини їх були міцно приклепані до тканинної основи і не мали слідів корозії.
6.7. Прядивні мотузки для страхування повинні бути діаметром не менше ніж 13 мм і не мати потертості та слідів гнилі.
6.8. Не допускається використовувати пояси і мотузки із синтетичних матеріалів, які не пройшли оцінку їх властивостей відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.
6.9. Під час виконання газонебезпечних робіт повинні застосовуватися молотки, кувалди, карбівки, черпаки, скребачки, відра тощо з кольорового металу, а інструменти та пристосування з чорного металу повинні мати покриття, яке виключає іскроутворення під час удару. Інструменти для рубки металу та ключі, якщо останні не обміднені, повинні бути густо змащені тавотом, солідолом або технічним вазеліном.
6.10. Не дозволяється застосовувати електродриль та інші електричні іскронебезпечні інструменти.
6.11. Під час виконання газонебезпечних робіт повинні застосовуватись переносні світильники, у тому числі акумулятори, у вибухозахисному виконанні напругою 12 В.
7. Проведення газонебезпечних робіт
7.1. До виконання газонебезпечних робіт допускаються працівники, які пройшли навчання з питань охорони праці та медичний огляд відповідно до вимог пунктів 4.12, 4.13 розділу IV цих Правил, уміють користуватися газозахисними апаратами та мають посвідчення на право виконання газонебезпечних робіт.
7.2. Починати виконання газонебезпечних робіт, а також відлучатися від робочого місця можна тільки з дозволу виконавця робіт.
7.3. Під час виконання особливо газонебезпечних робіт (карбування газопроводів під тиском, установлення та виймання заглушок зі значним виділенням вибухонебезпечних або токсичних речовин тощо) повинно бути встановлено чергування пожежної команди та працівників медичного пункту з необхідною апаратурою та медикаментами. Необхідність чергування визначає керівник робіт.
7.4. Газонебезпечні роботи, що проводяться за планом організації та проведення газонебезпечних робіт, повинні виконуватися тільки у денний час.
7.5. Газонебезпечні роботи усіх груп, включаючи роботи в колодязях, лежаках, прохідних тунелях водопроводів газоочистки, резервуарах, топках печей і всередині апаратів, повинні виконуватися бригадою у складі не менше двох працівників під наглядом газорятувальника або представника ДГРД.
Профілактичні щозмінні огляди стану газового обладнання, що працює на нетоксичному газі, допускається проводити одним працівником відповідно до заводської інструкції, а на токсичному газі - під наглядом газорятувальника або представника ДГРД.
Ремонтні роботи в колекторах, колодязях, лежаках, прохідних тунелях водопроводів установки газоочистки, резервуарах, топках печей і всередині апаратів повинні виконуватися бригадою у складі не менше трьох працівників під наглядом газорятувальника.
7.6. Працівники, що виконують газонебезпечні роботи в колодязях, резервуарах, топках і апаратах, повинні одягати запобіжні пояси, споряджені лямками з кільцем для кріплення мотузок страхування відповідно до ГОСТ 12.4.089-90 "ССБТ. Строительство. Пояса предохранительные. Общие технические требования".
Пояс повинен використовуватися тільки з наплічними ремінцями і мотузками для страхування. Вільний кінець мотузки повинен бути надійно прикріплений.
7.7. Працівники, що виконують газонебезпечні роботи в колодязях, резервуарах та інших ємностях, повинні бути у взутті без сталевих підків, захисних носків і цвяхів або одягати на взуття галоші.
7.8. Працівники, що виконують газонебезпечну роботу з викидами газу, повинні бути одягнені в костюм із важкоспалимих матеріалів, що унеможливлюють накопичення статичної електрики.
7.9. Під час виконання газонебезпечної роботи в приміщеннях відповідно до норм повинен бути забезпечений повітрообмін природною або штучною вентиляцією.
Відключення (установка заглушок) ділянок газопроводів, газового та технологічного устаткування повинно проводитися поза приміщенням.
7.10. Під час роботи в тунелях, критих траншеях та інших подібних умовах, якщо візуальний зв'язок неможливо підтримувати, повинна бути організована звукова сигналізація по заздалегідь затвердженому коду (шахтофон, телефон, радіозв'язок). У цьому випадку працівники повинні брати з собою резервний газозахисний апарат.
8. Додаткові заходи безпеки під час роботи всередині ємностей
8.1. Ємності, що підлягають розкриттю, очищенню або ремонту, повинні бути звільнені від продуктів, відключені від діючого обладнання і систем трубопроводів за допомогою заглушок і, залежно від властивостей продуктів, що в них містяться, промиті, пропарені гострою парою, продуті інертним газом і чистим повітрям.
8.2. Нагріті ємності перед спуском в них працівників повинні бути охолоджені до температури не більше ніж 30 град.С. У виняткових випадках за необхідності проведення робіт при більшій температурі повинні бути розроблені додаткові заходи безпеки (безперервне продування свіжим повітрям, застосування термозахисних костюмів, часті перерви у роботі тощо).
8.3. За необхідності перебування в ємності трьох і більше працівників повинні бути розроблені та вжиті заходи безпеки, що передбачають збільшення числа спостерігачів (не менше одного спостерігача на одного працюючого в ємності), порядок виходу та евакуації працівників, порядок розміщення шлангів і забірних патрубків шлангових протигазів, сигнально-рятувальних мотузок, засобів зв'язку та сигналізації.
8.4. Під час проведення робіт в ємності спостерігач повинен перебувати біля люка (лазу) ємності у такому ж спорядженні, що і працюючі, маючи у себе газозахисний апарат у положенні "напоготові".
8.5. Усі роботи всередині колодязів, колекторів, тунелів, резервуарів та інших ємностей необхідно виконувати тільки із застосуванням засобів індивідуального захисту органів дихання відповідно до вимог Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28.12.2007 N 331, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.04.2008 за N 285/14976 (НПАОП 0.00-1.04-07).
8.6. Драбини, що застосовуються працівниками для спуску і виконання роботи всередині ємності та підіймання з неї, мають відповідати вимогам ГОСТ 26887-86 "Площадки и лестницы для строительно-монтажных работ. Общие технические условия".
Робочі місця, міцність, стійкість і стан драбин повинні відповідати вимогам Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 N 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за N 573/13840 (НПАОП 0.00-1.15-07).
8.7. Працівник під час спуску в ємність і під час виходу із неї не повинен тримати в руках ніяких речей. Усі необхідні для роботи інструменти та матеріали повинні подаватися в ємність способом, що виключає їх падіння і травмування працюючих.
8.8. Після закінчення роботи всередині ємності керівник робіт перед закриттям люків повинен особисто упевнитися, що в ємності не залишились працівники, інструмент, матеріали, сторонні речі.
8.9. Проведення робіт у колодязях, каналізаційних мережах, тунелях і подібних їм спорудах повинно бути узгоджено з керівниками цехів, технологічно пов'язаних з цими об'єктами, які повинні вжити заходів, що виключають викиди токсичних і вибухонебезпечних продуктів до місць проведення робіт.
8.10. На період проведення робіт відкриті люки колодязів повинні бути огороджені, а у нічний час - освітлені.
8.11. Вогневі роботи всередині ємностей повинні проводитися після ретельного їх пропарювання та вентиляції, при повністю відкритих люках (лазах) і після контролю наявності вибухонебезпечних і токсичних газів, пари в їх атмосфері, концентрація яких не повинна перевищувати граничнодопустимої концентрації.
Начальник управління організації державного нагляду в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду | В.Іванченко |
Додаток 1
до Правил охорони праці
у газовому господарстві
підприємств чорної
металургії
МАТЕРІАЛИ
для запірної арматури залежно від умов її експлуатації за тиском газу та температурою
------------------------------------------------------------------
| Матеріал | Тиск газу, МПа |Температура, град.С |
|-----------------------+-------------------+--------------------|
|Сірий чавун |до 0,6 |не нижче 35 |
|Ковкий чавун |до 1,6 |те ж саме |
|Вуглецева сталь |до 1,6 |не нижче 40 |
|Легована сталь |до 1,6 |нижче 40 |
|Бронза або латунь |до 1,6 |не нижче 35 |
------------------------------------------------------------------
Начальник управління організації державного нагляду в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду | В.Іванченко |
Додаток 2
до Правил охорони праці
у газовому господарстві
підприємств чорної
металургії
МІНІМАЛЬНА ВІДСТАНЬ
у просвіті між газопроводами та іншими трубопроводами (включаючи ізоляцію) у разі їх спільного прокладання та перехрещування
------------------------------------------------------------------
|Характеристика супутнього трубопроводу|Мінімальна відстань, мм, |
| | від газопроводу |
| | при діаметрі |
| |-------------------------|
| |до 500 мм | більше ніж |
| |включно | 500 мм |
|--------------------------------------+----------+--------------|
|Газопроводи горючих газів: | | |
| діаметр до 500 мм включно | 300 | 600 |
| діаметр більше ніж 500 мм | 600 | 600 |
|Киснепроводи: | | |
| тиск 0,01 МПа, діаметр 500 мм і | 300 | 600 |
|менше | | |
| тиск до 0,01 МПа, діаметр більше | 600 | 800 |
|ніж 500 мм | | |
| тиск більше ніж 0,01 МПа до 1,6 МПа,| 600 | 600 |
|діаметр 200 мм і менше | | |
| тиск більше ніж 0,001 МПа до | 800 | 800 |
|1,6 МПа, діаметр більше ніж 200 мм | | |
| тиск більше ніж 1,6 МПа до 4,0 МПа, | 1000 | 1000 |
|діаметр 200 мм і менше | | |
|Інші трубопроводи: | | |
| діаметр 50 мм і менше |чотири зовнішні діаметри |
| |трубопроводів |
| діаметр більше ніж 50 мм до 300 мм | 200 | 200 |
| діаметр більше ніж 300 мм | 300 | 500 |
------------------------------------------------------------------
Начальник управління організації державного нагляду в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду | В.Іванченко |
Додаток 3
до Правил охорони праці
у газовому господарстві
підприємств чорної
металургії
МІНІМАЛЬНА ВІДСТАНЬ
у просвіті між газопроводами та іншими трубопроводами (включаючи ізоляцію) у разі їх спільного прокладання та перехрещування
------------------------------------------------------------------
|Характеристика супутнього трубопроводу| Мінімальна відстань |
| | від цехових |
| | газопроводів, мм |
|--------------------------------------+-------------------------|
|Кисневі трубопроводи: | |
| при тиску до 1,6 МПа і діаметрі |чотири зовнішні діаметри |
|50 мм та менше |кисневого трубопроводу |
| при тиску до 1,6 МПа і діаметрі |250 |
|більше ніж 50 мм до 250 мм включно | |
| при тиску до 1,6 МПа і діаметрі |300 |
|більше ніж 250 мм | |
| при тиску вище 1,6 МПа до 4,0 МПа |350 |
|незалежно від діаметра | |
|Інші трубопроводи, в тому числі | |
|газопроводи горючих газів: | |
| при діаметрі більше ніж 50 мм |діаметр меншого |
|до 300 мм |трубопроводу, але не |
| |менше ніж 100 мм |
| при діаметрі більше ніж 300 мм |300 |
------------------------------------------------------------------
Начальник управління організації державного нагляду в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду | В.Іванченко |
Додаток 4
до Правил охорони праці
у газовому господарстві
підприємств чорної
металургії
МАРКИ СТАЛІ
залежно від виду труб і їх зовнішнього діаметра в районах з розрахунковою зимовою температурою зовнішнього повітря мінус 40 град.С і вище
------------------------------------------------------------------
| N |Стандарт або | Марка сталі, стандарт або |Зовнішній |
|з/п |технічні умови| технічні умови на сталь | діаметр |
| |на труби | |труби, мм |
|----------------------------------------------------------------|