| Стаття 34. Забезпечення безпеки електронних комунікаційних мереж 1. Відповідальність за забезпечення безпеки та сталості електронних комунікаційних мереж загального користування покладається на постачальників мереж та/або послуг електронних комунікацій крім випадків пошкоджень мереж внаслідок умисних протиправних дій третіх осіб. Вимоги законодавства щодо безпеки та сталості мереж повинні враховуватися при розгортанні (створенні) та експлуатації електронних комунікаційних мереж 2. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг зобов'язані вживати відповідних технічних та організаційних заходів для забезпечення безпеки електронних комунікаційних мереж та послуг з метою гарантування цілісності власних електронних комунікаційних мереж, безперервності надання електронних комунікаційних послуг, недопущення несанкціонованого доступу до електронних комунікаційних мереж. | ||
| Стаття 35. Оперативно-технічне управління електронними комунікаційними мережами в особливий період, в умовах надзвичайного та воєнного стану 1. Управління електронними комунікаційними мережами та відповідальність за забезпечення їх сталості в особливий період, в умовах надзвичайного та воєнного стану покладається на центральний орган виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра. 2. Для забезпечення можливості оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами всіх постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг в особливий період, в умовах надзвичайного та воєнного стану створюється національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України. 3. Порядок створення та діяльності національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України визначає Кабінет Міністрів України. 4. В особливий період, в умовах надзвичайного та воєнного стану національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України виконує оперативно-технічне управління електронними комунікаційними мережами у межах повноважень, наданих йому Кабінетом Міністрів України. 5. Національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України взаємодіє з центрами управління постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, у тому числі іноземних. 6. З метою забезпечення можливості виконання функцій, покладених на національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України, постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг зобов'язані надавати інформацію про електронні комунікаційні мережі, які вони експлуатують, їх стан в обсязі та порядку, які встановлює Кабінет Міністрів України. 7. Взаємодія постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг з національним центром оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України здійснюється на договірних засадах у порядку та відповідно до умов типового договору, що затверджуються центральним органом виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра. | ||
| Розділ VІ. ДОСТУП ТА ВЗАЄМОЗ'ЄДНАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖ ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ Стаття 36. Вимоги щодо взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж при наданні послуг міжособистісних електронних комунікацій з використанням нумерації 1. Взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж при наданні послуг міжособистісних електронних комунікацій з використанням нумерації здійснюється з дотриманням таких принципів: 1) організаційні, технічні та економічні умови взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж повинні бути предметом договору між постачальниками електронних комунікаційних мереж та послуг (операторами); 2) організаційні, технічні та економічні умови взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж визначаються у порядку, затвердженому регуляторним органом. 2. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператори), що надають послуг міжособистісних електронних комунікацій з використанням нумерації зобов'язані: 1) дотримуватися технічних вимог, установлених для електронних комунікаційних мереж; 2) надавати іншим постачальникам електронних комунікаційних мереж та/або послуг (операторам), які бажають укласти договори про взаємоз'єднання, інформацію, необхідну для підготовки таких договорів, а також запропонувати умови взаємоз'єднання, не гірші тих, що запропоновані іншим постачальникам електронних комунікаційних мереж та/або послуг (операторам); 3) забезпечувати взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж у всіх технічно можливих місцях із пропускною спроможністю, необхідною для якісного надання електронних комунікаційних послуг. При цьому постачальникам електронних комунікаційних мереж та/або послуг (операторам) забороняється при проведенні взаємоз'єднання вимагати один від одного виконання будь-яких робіт, послуг, нести витрати, спрямовані на дообладнання своїх електронних комунікаційних мереж або витрати на послуги та технічні засоби електронних комунікацій, які не потрібні для забезпечення взаємоз'єднання мереж; 4) надавати на запит регуляторного органа інформацію про умови взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж; 5) дотримуватися розрахункових такс за термінацію трафіка, встановлених регуляторним органом у випадках, передбачених цим Законом; 6) своєчасно та в повному обсязі проводити розрахунки відповідно до умов договору про взаємоз'єднання; 7) не створювати перешкоди для взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж; 8) вживати заходів для забезпечення сталої роботи взаємоз'єднаних електронних комунікаційних мереж та пропуску передбаченого договором трафіка, протягом доби повідомляти один одного про пошкодження електронної комунікаційної мережі або виникнення інших обставин, що призвели або можуть призвести до зниження до неприпустимих значень показників якості електронних комунікаційних послуг; 9) обмінюватися даними обліку електронних комунікаційних послуг, що були надані через точки взаємоз'єднання їх електронних комунікаційних мереж; 10) додержуватися встановленого порядку маршрутизації трафіка при наданні послуг міжособистісних електронних комунікацій з використанням нумерації, в тому числі, не здійснювати пропуск трафіка з використанням ресурсу нумерації щодо якого не здійснювався передбачений статтею 78 цього Закону первинний розподіл. 3. Укладення договору про взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж здійснюється відповідно до обов'язкових вимог до договору про взаємоз'єднання, які встановлює регуляторний орган. Постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператор) який має намір щодо укладення договору про взаємоз'єднання або щодо зміни чи розірвання такого договору, зобов'язаний письмово подати свої пропозиції щодо взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж, відповідному постачальнику електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператору). Постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператор) який отримав письмову пропозицію щодо взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж від іншого постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператора), повинен відповісти на неї протягом 20 календарних днів із дня її одержання. 4. Постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператор) який отримав письмову пропозицію щодо взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж, має право обґрунтовано відмовити у взаємоз'єднанні з електронною комунікаційною мережею іншого оператора у разі наявності таких підстав: 1) відсутність оператора в реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг; 2) відсутність технічної можливості для здійснення взаємоз'єднання. Оператор не має права відмовити у взаємоз'єднанні з електронною комунікаційною мережею іншого оператора, крім випадків, зазначених у цій частині. 5. Регуляторний орган має право за заявою будь-якої із сторін накладати (за наявності підстав) на постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг ( оператора) зобов'язання щодо взаємоз'єднання їхніх мереж, у випадках коли це необхідно для забезпечення послуг міжособистісних електронних комунікацій з використанням нумерації, в тому числі, у разі відсутності взаємоз'єднання мереж. Таке рішення приймається з застосуванням механізму позасудового врегулювання спорів. 6. Інформація, отримана сторонами до, під час або після процесу переговорів щодо взаємоз'єднання, повинна використовуватись виключно для цілей, в яких вона була надана, з забезпеченням її конфіденційності, якщо інше не передбачено договором. Сторони не повинні передавати отриману інформацію будь-якій іншій стороні, в тому числі іншим підрозділам, дочірнім компаніям, якщо інше не передбачено договором. | ||
| Стаття 37. Вимоги щодо доступу до електронних комунікаційних мереж та їх інфраструктури 1. Оператори мають право вести переговори та укладати між собою угоди щодо технічних, економічних та організаційних умов доступу відповідно до закону. 2. Доступ включає, в тому числі: 1) доступ до елементів електронної комунікаційної мережі та пов'язаних з нею засобів і послуг, що може включати підключення обладнання за допомогою стаціонарних засобів або засобів рухомого зв'язку, в тому числі, доступ до місцевих (абонентських) ліній зв'язку та обладнання і послуг, необхідних для надання послуг через місцеву (абонентську) лінію зв'язку; 2) доступ до фізичної інфраструктури, включаючи споруди, кабельні каналізації і щогли; 3) доступ до відповідних систем програмного забезпечення, включаючи системи операційної підтримки; 4) доступ до цифрових інформаційних систем та баз даних для попереднього замовлення, надання, замовлення, надсилання запитів на здійснення технічного обслуговування та ремонту, а також виставлення рахунків; 5) доступ до ресурсу нумерації який забезпечує ідентифікацію мереж чи систем, що надають еквівалентну функціональність; 6) доступ до мереж фіксованого і мобільного зв'язку, в тому числі, для роумінгу; 7) доступ до систем умовного доступу до послуг цифрового телерадіомовлення; 8) доступ до послуг віртуальних мереж. 3. Оператор має право отримати від іншого оператора інформацію про те, чи належить йому певна інфраструктура електронних комунікаційних мереж за конкретним місцезнаходженням, та чи є на такій інфраструктурі вільне місце для надання в користування. Оператор зобов'язаний надати відповідь на такий запит в строки, що не перевищує 30 календарних днів. 4. Регуляторний орган встановлює вимоги до процедур надання та отримання доступу до кабельної каналізації, враховуючи, в тому числі, забезпечення принципу недискримінації щодо доступу для операторів, постачальників мереж електронних комунікацій, що є суб'єктами мікро-, малого та середнього підприємництва та з обмеженим географічним охопленням послугами електронних комунікацій. 5. Інформація, отримана сторонами до, під час або після процесу переговорів щодо доступу повинна використовуватись виключно для цілей, в яких вона була надана, з забезпеченням її конфіденційності, якщо інше не передбачено договором. Сторони не повинні передавати отриману інформацію будь-якій іншій стороні, в тому числі іншим підрозділам, дочірнім компаніям якщо інше не передбачено договором. 6. У разі відмови в наданні доступу до кабельної каналізації, або ненадання відповіді на запит про доступ до кабельної каналізації або недосягнення згоди щодо умов доступу, будь-яка зі сторін має право звернутись до регуляторного органа за позасудовим врегулюванням спору. | Враховуючи, що по тексту не використовується слова"стаціонарних засобів або засобів рухомого зв'язку" доцільно замінити словами "засобів фіксованого або мобільного зв'язку". | У частині другій статті 37 слова "стаціонарних засобів або засобів рухомого зв'язку" замінити словами "засобів фіксованого або мобільного зв'язку". |
| Стаття 38. Повноваження регуляторного органа щодо доступу 1. Регуляторний орган має право за заявою будь-якої із сторін прийняти, за наявності підстав, рішення передбачені цією статтею щодо забезпечення доступу. Рішення приймається із застосуванням механізму позасудового врегулювання спорів. 2. У разі, коли безпосередній зв'язок між кінцевими користувачами перебуває під загрозою через відсутність сумісності відповідних електронних комунікаційних послуг, регуляторний орган має право прийняти рішення щодо зобов'язання постачальників послуг міжособистісних електронних комунікацій з використанням нумерації забезпечити сумісність певних електронних комунікаційних послуг, що надаються ними. Таке зобов'язання застосовується в обсязі, необхідному для забезпечення зв'язку між кінцевими користувачами. 3. Регуляторний орган за обґрунтованим запитом приймає рішення щодо накладення на оператора зобов'язання з надання доступу до кабелів та пов'язаних з ними об'єктів у будівлях, або до точки доступу будинкової розподільної мережі (що знаходяться у їх володінні), яка визначена регуляторним органом як найближча до кінцевих користувачів та здатна розмістити достатню кількість підключень кінцевих користувачів, щоб бути економічно вигідною для підключення (які знаходяться у його володінні). Таке зобов'язання, а також зобов'язання з фізичного або віртуального доступу може бути накладене за рішенням регуляторного органа у разі, якщо дублювання відповідних елементів мережі електронних комунікацій є економічно неефективним або фізично неможливим. Накладене регуляторним органом зобов'язання може включати умови доступу до таких елементів мережі і пов'язаних з ними засобів та послуг щодо: прозорості, недискримінації, розподілу витрат на доступ та, за необхідності, їх коригування. При прийнятті такого рішення регуляторним органом повинні враховуватись також зобов'язання, накладені за результатами аналізу відповідного ринку. Враховуючи технічні або економічні фактори, регуляторний орган, у разі необхідності, приймає рішення щодо накладення зобов'язання із доступу. Зобов'язання передбачені цією частиною не накладаються у разі, якщо регуляторний орган встановить, що: 1) постачальник виключно оптових електронних комунікаційних послуг забезпечує альтернативні шляхи доступу до кінцевих користувачів, в тому числі шляхом надання доступу до мереж високої чи надвисокої пропускної здатності будь-яким постачальникам мереж та/або послуг електронних комунікацій на справедливих, недискримінаційних та розумних умовах. Виключення передбачені цим пунктом не поширюються на мережі, створення яких фінансується за державні кошти; 2) накладення зобов'язань ставить під загрозу економічну чи фінансову здатність до розгортання нової мережі. Зазначені у пунктах першому та другому цього абзацу підстави застосовуються постачальникам електронних комунікаційних мереж також як підстава для відмови у наданні передбаченого цією частиною доступу. В цілях застосування цієї частини регуляторний орган встановлює критерії для визначення: 1) першої точки доступу будинкової розподільної мережі; 2) точки доступу будинкової розподільної мережі, що виходить за межі першої точки концентрації або розподілу, здатної розміщувати достатню кількість з'єднань кінцевих користувачів, що дає змогу ефективному постачальнику електронних комунікаційних мереж та/або послуг подолати визначені значні бар'єри для впровадження; 3) розгортання електронних комунікаційних мереж, яке вважається новим; 4) економічних або фізичних бар'єрів, які для дублювання мереж є високими і неперехідними. 4. У разі економічної недоцільності розгортання фізичної інфраструктури електронних комунікацій, регуляторний орган приймає рішення щодо накладення на постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг зобов'язання щодо спільного використання фізичної інфраструктури або зобов'язання укладати угоди про національний роумінг, у разі, якщо це необхідно для надання на відповідній території електронних комунікаційних послуг з використанням радіочастотного спектра, відповідно до цього Закону. У разі, коли заходи передбачені цією частинами є недостатніми для забезпечення надання електронних комунікаційних послуг регуляторний орган може прийняти рішення про накладення зобов'язань з доступу до активної інфраструктури. При накладенні таких зобов'язань щодо доступу до пасивної чи активної інфраструктури регуляторний орган повинен враховувати: 1) необхідність забезпечення послугами кінцевих користувачів на всій території України, уздовж основних транспортних шляхів та на певних територіях, а також суттєвого збільшення вибору і підвищення якості електронних комунікаційних послуг для кінцевих користувачів послуг; 2) забезпечення ефективного використання радіочастотного спектра; 3) технічну можливість спільного використання та пов'язані з ним умови; 4) стан конкуренції щодо інфраструктури та послуг електронних комунікацій; 5) технологічні інновації; 6) необхідність підтримки зацікавленості постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг, на якого накладаються зобов'язання в розгортанні мереж та інфраструктури електронних комунікацій. У разі розгляду за зверненням однієї із сторін спору щодо зобов'язань, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статі, регуляторний орган має право накласти на сторону, на користь якої прийняте рішення, зобов'язання з надання спільного користування радіочастотним спектром володільцю інфраструктури на відповідній території. 5. Зобов'язання та умови, встановлені відповідно до цієї статті, повинні бути об'єктивними, прозорими, пропорційними, недискримінаційними та накладатись після проведення консультацій з учасниками ринку відповідно та з урахуванням завдань, визначених статтею 4 цього Закону. 6. Регуляторний орган повинен оцінювати результати накладених відповідно до цієї статті зобов'язань не рідше, ніж раз на п'ять років після прийняття відповідного рішення, та приймати, у разі необхідності, рішення щодо їх зміни чи скасування, враховуючи зміни, що відбуваються на ринку електронних комунікацій. | ||
| Розділ VIІ. ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙ Стаття 39. Умови застосування технічних засобів електронних комунікацій та кінцевого (термінального) обладнання 1. Умовами застосування технічних засобів електронних телекомунікацій та кінцевого (термінального) обладнання в електронних комунікаційних мережах є їх відповідність технічним вимогам та/або технічним регламентам. Технічні засоби електронних комунікацій та кінцеве (термінальне) обладнання повинні мати виданий у встановленому законодавством порядку документ про відповідність. 2. Оцінка відповідності технічних засобів електронних комунікацій та кінцевого (термінальне) обладнання здійснюється відповідно до Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" з урахуванням вимог цього Закону. | ||
| Стаття 40. Стандартизація у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра 1. Стандартизація в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра здійснюється відповідно до Закону України "Про стандартизацію" з урахуванням вимог рекомендацій Міжнародного союзу електрозв'язку. 2. У сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра застосовуються нормативні документи Міжнародного союзу електрозв'язку (МСЕ), а також документи Європейської конференції поштових та телекомунікаційних адміністрацій (CEPT), Європейської комісії з комунікацій (ECC), Європейського інституту телекомунікаційних стандартів (ETSI) шляхом посилання на них в нормативно-правових актах. 3. Рекомендації Міжнародного союзу електрозв'язку та стандарти Європейського інституту телекомунікаційних стандартів та міжнародних організацій зі стандартизації слугують основою для заохочення гармонізації електронних комунікацій та користування радіочастотним спектром. | ||
| Стаття 41. Метрологічна діяльність та обліково-звітний час у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра 1. Метрологічне діяльність у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра здійснюється відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" . 2. При здійсненні діяльності у сфері електронних комунікацій застосовується єдиний обліково-звітний час - київський. 3. У міжнародних електронних комунікаціях обліково-звітний час визначається міжнародними договорами України. | ||
| Розділ VІІІ. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ В СФЕРІ РАДІОЧАСТОТНОГО СПЕКТРУ Стаття 42. Загальні засади управління радіочастотним спектром 1. Основними принципами управління радіочастотним спектром є: 1) відкритість, об'єктивність, недискримінаційність і прозорість умов та процедур планування, виділення і розподілу радіочастотного спектра; 2) зближення розподілу смуг, номіналів радіочастот і умов користування ними в Україні з міжнародним розподілом смуг, номіналів радіочастот, визначеним для першого регіону Міжнародного союзу електрозв'язку (МСЕ) у Регламенті радіозв'язку МСЕ та СЕПТ; 3) заохочення конкуренції на основі збалансування інтересів держави, суспільства, користувачів радіочастотного спектра та користувачів електронних комунікаційних послуг; 4) забезпечення рівності законних прав та інтересів усіх фізичних і юридичних осіб, які користуються або мають намір користуватися радіочастотним спектром; 5) можливості передачі прав на користування радіочастотним спектром між постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг; 6) технологічна нейтральність щодо користування певними смугами радіочастот відповідно до законодавства; 7) забезпечення електромагнітної сумісності; 8) дотримання встановлених критеріїв ефективності користування радіочастотним спектром; 9) сприяння свободі вираження та переконань, включаючи свободи думки, отримання та розповсюдження інформації, плюралізм засобів масової інформації; 10) врахування суспільних інтересів, в тому числі щодо національної оборони і безпеки держави, громадської безпеки і правопорядку. 2. Потреби всіх користувачів радіочастотного спектра забезпечуються внесенням відповідних записів до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні. 3. Критерії та показники ефективності користування радіочастотним спектром визначаються центральним органом виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра. 4. Захист інтересів держави при користуванні радіочастотним спектром на міжнародному рівні здійснюється центральним органом виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра і регуляторним органом у межах повноважень, визначених цим Законом. 5. Міжнародна координація з іншими країнами присвоєнь радіочастот здійснюється регуляторним органом або Генеральним штабом Збройних Сил України із залученням державного підприємства, що знаходиться в сфері управління регуляторного органа. | ||
| Стаття 43. Користування радіочастотним спектром при введенні надзвичайного або воєнного стану При введенні надзвичайного або воєнного стану на всій території України чи в окремих її регіонах можуть встановлюватися тимчасові обмеження на використання радіоелектронних засобів/випромінювальних пристроїв будь-яких форм власності та призначення відповідно до порядку користування радіочастотним спектром при введенні надзвичайного або воєнного стану. | ||
| Стаття 44. Технологічна нейтральність користування радіочастотним спектром 1.Технологічна нейтральність щодо смуги радіочастот передбачає право, відповідно до визначення у плані розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні, застосовувати будь яку радіотехнологію, що відповідає мінімальним обмежувальним технічним вимогам щодо певної смуги радіочастот в межах однієї радіослужби, гармонізованим відповідно до міжнародних договорів. 2. Пропорційні та недискримінаційні обмеження для радіотехнологій встановлюються у плані розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні, у разі якщо це необхідно для: 1) уникнення радіозавад; 2) дотримання вимог законодавства щодо захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань радіообладнання, що експлуатується в складі мереж електронних комунікацій; 3) забезпечення параметрів якості електронних комунікаційних послуг; 4) забезпечення ефективного користування радіочастотним спектром; 5) забезпечення передбачених законом суспільних інтересів, пов'язаних з безпекою життя, сприянням соціальній, регіональній або територіальній єдності, культурному і мовному різноманіттю, плюралізму засобів масової інформації; 6) необхідності імплементації вимог Регламенту радіозв'язку Міжнародного союзу електрозв'язку та інших міжнародних угод з питань радіочастотного спектру, стороною яких є Україна. 3. Усі види електронних комунікаційних послуг можуть надаватись в смугах радіочастот загального користування, визначених для надання електронних комунікаційних послуг у плані розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні. 4. Передбачені частинами другою - третьою цієї статті заходи здійснюються з проведенням консультацій відповідно цього Закону. | ||
| Стаття 45. План розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні 1. Користування радіочастотним спектром в Україні здійснюється відповідно до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів. 2. План розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні та зміни до нього розробляються із врахуванням та дотриманням: 1) засад і принципів державної політики щодо розвитку сфер радіочастотного спектра та електронних комунікацій, визначених цим Законом; 2) рекомендацій Міжнародного союзу електрозв'язку, актів законодавства Європейського Союзу, рішень Європейської конференції адміністрацій зв'язку, інших міжнародних організацій, членом яких є Україна; 3) вимог щодо електромагнітної сумісності радіообладнання, випромінювальних пристроїв, радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення; 4) існуючих та пріоритетних потреб у радіочастотному спектрі для громадського правопорядку, державної безпеки та оборони; 5) процедур та умов міжнародної координації та міжнародно-правового захисту присвоєнь радіочастот України; 6) вимог щодо впровадження заходів, спрямованих на забезпечення ефективного користування радіочастотним спектром; 7) реальних потреб у радіочастотному спектрі в усіх секторах економіки України, що гуртуються на балансі відповідних потреб та можливостей; 8) принципу зменшення обмежень на шляху доступу до користування радіочастотним спектром. 3. План розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні визначає: 1) розподіл смуг радіочастот між радіослужбами відповідно до Регламенту радіозв'язку Міжнародного союзу електрозв'язку для Району один; 2) розподіл смуг радіочастот між радіослужбами в Україні; 3) розподіл смуг радіочастот на смуги спеціального користування та загального користування; 4) використання певних смуг радіочастот на засадах загальної авторизації чи індивідуальних прав, на засадах спільного чи індивідуального користування; 5) обмеження щодо типів радіомереж, радіотехнологій або електронних комунікаційних послуг для певних смуг радіочастот відповідно до частин другої та третьої статті 44 цього Закону, з зазначенням смуг радіочастот та радіослужб, яким вони відповідають, та термінів дії обмежень; 6) смуги радіочастот, в яких обмежується передача, надання в користування радіочастотного спектру; 7) достатній радіочастотний спектр у смугах спеціального користування для забезпечення потреб національної безпеки, оборони, охорони правопорядку, строки вивільнення (конверсії) спеціальними користувачами визначених смуг радіочастот загального користування (у разі необхідності). 4. План розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні розробляється центральним органом виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра на підставі пропозицій і за участю регуляторного органа, Генерального штабу Збройних Сил України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, інших зацікавлених органів державної влади України, а також громадських об'єднань та суб'єктів господарювання. Центральний орган виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра подає план розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні та зміни до нього на затвердження Кабінету Міністрів України після їх погодження регуляторним органом, Генеральним штабом Збройних Сил України та Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення у частині смуг радіочастот, виділених для потреб телебачення і радіомовлення. 5. Центральний орган виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, з урахуванням національних інтересів, організовує діяльність щодо зближення розподілу смуг радіочастот, визначеного планом розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні, з розподілом смуг радіочастот, рекомендованим Міжнародним союзом електрозв'язку та Європейським Союзом. 6. Перегляд плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні здійснює центральний орган виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра не рідше одного разу на рік як з власної ініціативи, так і у зв'язку з отриманням пропозицій від регуляторного орган, Генерального штабу Збройних Сил України. Загальні та спеціальні користувачі радіочастотного спектру мають право надавати пропозиції щодо змін до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні до регуляторного органу та Генерального штабу Збройних Сил України відповідно, а також залучатись до обговорення відповідних пропозицій. Регуляторний орган, Генеральний штаб Збройних Сил України протягом одного місяця від дня надходження від користувачів радіочастотного спектру пропозицій щодо змін до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні розглядають їх, готують висновки та у разі необхідності подають пропозиції до центрального органу виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра. 7. У разі надходження від регуляторного органу або Генерального штабу Збройних Сил України пропозицій про зміни до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні, центральний орган виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра розглядає їх, готує висновки та у разі необхідності здійснює розробку проекту відповідного рішення Кабінету Міністрів України та направляє їх на погодження зацікавленим органам державної влади протягом одного місяця від дня надходження пропозицій. 8. Кабінет Міністрів України розглядає внесені центральним органом виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра пропозиції про зміни до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні та затверджує їх протягом місяця з дати подання. 9. План розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні розміщується на електронній регуляторній платформі. Контроль за його виконанням забезпечує регуляторний орган та Генеральний штаб Збройних Сил України, відповідно. | Статтею 45 законопроекту пропонується об'єднати діючі Національну таблицю розподілу смуг радіочастот України та План використання радіочастотного ресурсу України у єдиний документ - План розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні, а також виключити будь-які умови спільного користування радіочастотним спектром загальними та спеціальними користувачами. Зокрема, пунктом 7 частини третьої статті 45 законопроекту встановлено, що План розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні визначає "достатній радіочастотний спектр у смугах спеціального користування для забезпечення потреб національної безпеки, оборони, охорони правопорядку". Відповідно до Загальноєвропейської таблиці розподілу радіочастот переважна більшість смуг радіочастот використовується загальними та спеціальними радіотехнологіями спільно, адже нестача радіочастотного спектра існує в усьому світі та підтверджується звітами Міжнародного союзу електрозв'язку. Таким чином, запровадження чіткого розподілу та виділення смуг радіочастот окремо для загальних та спеціальних користувачів знизить ефективність користування радіочастотним спектром, а також стане перешкодою для імплементації до законодавства України рішень Європейської Комісії щодо гармонізації користування радіочастотним спектром, впровадження спецкористувачами стандартів NATO. Крім того, враховуючи стислі терміни впровадження нових норм законодавства (з 2021 року) таке чітке розділення зробити за короткий період неможливо. Конверсія смуг радіочастот загального користування, що наразі зайняті спеціальними користувачами, потребує потужного фінансування, що обраховується мільярдами гривень, та значного періоду часу. Тоді як інший варіант - закріплення за спеціальними користувачами тих смуг, які ними фактично використовується на сьогодні, є неприйнятним для загальних користувачів і перешкоджатиме подальшому впровадженню нових технологій рухомого (мобільного) зв'язку в Україні. Крім того, законопроект не дає розуміння щодо форми об'єднання цих двох документів. Національна таблиця розподілу смуг радіочастот України та План використання радіочастотного ресурсу України мають абсолютно різну суть, мету та змістовне наповнення. Національна таблиця розподілу смуг радіочастот України дає відповідь на розподіл радіослужб по різним діапазонам радіочастот відповідно до Міжнародного регламенту радіозв'язку та категорії користувачів, яким надано право ними користуватись. План використання радіочастотного ресурсу України дає відповідь на використання конкретних смуг радіочастотконкретними радіотехнологіями та видами радіозв'язку із детальним технічним описом - стандартів і рекомендацій, технічних обмежень та інших умов їх використання. Спрощення комплексного аналізу цих двох документів доцільно реалізувати програмними методами шляхом створення електронної аналітичної системи, а нормативне об'єднання їх в один документ, що затверджуватиметься постановою Кабінету Міністрів України, навпаки - призведе до надмірного ускладнення документу та неможливості отримання точної інформації щодо кожного з перелічених вище питань використання радіочастотного спектру | Частину третю викласти у такій редакції: "3. План розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні єпостійно діючим нормативно-правовим актом, щозатверджується Кабінетом Міністрів України, та визначає: 1) розподіл смуг радіочастот між радіослужбами відповідно до Регламенту радіозв'язку Міжнародного союзу електрозв'язку для Району 1; 2) розподіл смуг радіочастот між радіослужбами в Україні; 3) регіональні та національні особливості роботи радіослужб у разі їх наявності; 4) призначення смуг радіочастот в Україні- смуги спеціального користування та загального користування; 5) план користування радіочастотним спектром з виділенням відповідних смуг радіочастот для конкретних радіотехнологій та видів радіозв'язку, особливості застосування радіотехнологій (умови та обмеження, технічні параметри для забезпечення електромагнітної сумісності, необхідність проведення конверсії, тощо), стандарти та інші нормативні документи, що використовуються при впровадженні цих радіотехнологій, строк припинення використання або початку використання радіотехнології у разі необхідності.". У частині сьомій статті 45 слово "рішення" замінити словом "акта" |
| Стаття 46. Державне регулювання у смугах радіочастот спеціального користування 1. Органом державного регулювання у смугах радіочастот спеціального користування та відносно спеціальних користувачів радіочастотного спектру є Генеральний штаб Збройних Сил України. 2. До спеціальних користувачів радіочастотного спектру відносяться підрозділи і організації: 1) Міністерства оборони України; 2) Служби безпеки України; 3) Служби зовнішньої розвідки України; 4) Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України; 5) Міністерства внутрішніх справ України; 6) Управління державної охорони, 7) центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки; 8) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону; 9) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань; 10) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері єдиної державної податкової та митної політики (у частині застосування радіоелектронних засобів податковою міліцією); 11) Національної поліції; 12) Національного антикорупційного бюро України; 13) Державного бюро розслідувань; 14) центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері транспорту, в частині застосування радіоелектронних засобів об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України та забезпечення польотів; 15) центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику в частині застосування радіоелектронних засобів Державною спеціальною службою транспорту; 16) системи екстреної медичної допомоги; 17) Служби судової охорони;- якщо їх діяльність пов'язана із використанням радіоелектронних засобів/випромінювальних пристроїв виключно для виконання функціональних обов'язків і за умови їх фінансування виключно за рахунок Державного бюджету України. 3. Спеціальні користувачі зобов'язані використовувати радіочастотний спектр виключно для виконання функціональних обов'язків без права використання його для здійснення підприємницької діяльності та/або передачі в користування іншим особам. Користування радіочастотним спектром у смугах спеціального користування загальними користувачами радіочастот не допускається. 4. Ввезення з-за кордону радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення здійснюється в Україні на дозвільній основі. Відповідний дозвіл видається Генеральним штабом Збройних Сил України за наявності такого типу радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення у реєстрі радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, що можуть застосовуватися на території України у смугах радіочастот спеціального користування. Порядок ввезення з-за кордону, придбання, встановлення та експлуатації радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення встановлюється Кабінетом Міністрів України. Генеральний штаб Збройних Сил України вносить до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" у формі електронних документів, видані дозволи на ввезення з-за кордону радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення в день видачі таких дозволів. Випуск радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення у відповідний митний режим, що надає змогу застосовувати їх на митній території України, здійснюється органом доходів і зборів на підставі дозволів на ввезення з-за кордону радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення, отриманих від Генерального штабу Збройних Сил України з використанням механізму "єдиного вікна" відповідно до Митного Закону України. | ||
| Стаття 47. Радіочастотний моніторинг 1. Радіочастотний моніторинг здійснюється з метою забезпечення електромагнітної сумісності, визначення стану користування радіочастотним спектром на регіональному, національному та міжнародному рівнях, визначення наявного для впровадження новітніх технологій радіочастотного спектра, розроблення пропозицій для прийняття відповідних рішень щодо підвищення ефективності користування радіочастотним спектром та визначення дотримання Україною та сусідніми державами міжнародних зобов'язань і положень Регламенту радіозв'язку Міжнародного союзу електрозв'язку у сфері радіочастотного спектра. 2. Радіочастотний моніторинг здійснюється державним підприємством, що знаходиться у сфері управління регуляторного органа, у смугах радіочастот загального користування, якими користуються загальні користувачі радіочастотного спектра, Генеральним штабом Збройних Сил України - у смугах радіочастот спеціального і загального користування, якими користуються спеціальні користувачі радіочастотного спектра. За погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот спеціального користування може здійснювати державне підприємство, що знаходиться у сфері управління регуляторного органа. Радіочастотному моніторингу підлягає кожна смуга радіочастот. 3. Радіочастотний моніторинг здійснюється державним підприємством, що знаходиться у сфері управління регуляторного органа, на платній основі. Оплату вартості таких робіт здійснює регуляторний орган на договірних засадах за рахунок коштів спеціального фонду Державного Бюджету України в розмірі 25 відсотків від рентної плати за користування радіочастотним спектром. Порядок визначення вартості заходів із радіочастотного моніторингу встановлюється регуляторним органом 4. При виявленні незаконно діючого радіообладнання чи випромінювального пристрою регуляторний орган забезпечує вжиття заходів щодо припинення його роботи. У випадку неможливості застосування заходів державного нагляду до суб'єкта, який експлуатує незаконно діюче радіообладнання чи випромінювальний пристрій, регуляторний орган звертається до органів Національної поліції для проведення спільних заходів з метою встановлення особи порушника, та інших фактичних даних, необхідних для оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідно до законодавства. | Частиною третьої статті 47 законопроекту передбачено, зокрема, що оплату вартості робіт в частині радіочастотного моніторингу здійснює регуляторний орган на договірних засадах за рахунок коштів спеціального фонду Державного Бюджету України. Слід зазначити, що планові потреби у фінансуванні на проведення радіочастотного моніторингу радіочастотного ресурсу України, передбаченого статтею 16 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" Державним підприємством "Український державний центр радіочастот" у 2019 році становили - 595 млн. грн, у 2020 році становитиме понад 620 млн. грн. Отже, для здійснення радіочастотного моніторингу за рахунок бюджетних коштів необхідно буде передбачати щорічно у Державному бюджеті України щонайменше 700 млн. грн.При цьому для реалізації вказаного положення необхідним є внесення змін до Бюджетного кодексу України , пов'язаних із створенням передбаченого спеціального фонду, а саме розробка та прийняття проекту Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України " з наведенням відповідних фінансово-економічних обґрунтувань та його обов'язковий розгляд та погодження з Міністерством фінансів України та Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики. Таким чином, за відсутності відповідного проекту Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України " та належного фінансування, передбаченого у законах про Державний бюджет України на відповідні роки, частину третю статті 47 законопроекту, пропонуємо виключити. | Частину третю викласти у редакції: "3. Радіочастотний моніторинг здійснюється державним підприємством, що знаходиться у сфері управління регуляторного органа, за рахунок користувачів радіочастотного ресурсу на платній основі. Оплата вартості таких робіт здійснюється на договірних засадах". |
| Стаття 48. Діяльність у сфері радіочастотного спектра державного підприємства, що знаходиться в сфері управління регуляторного органа 1. Державне підприємство, що знаходиться в сфері управління регуляторного органа має право здійснювати такі види діяльності у сфері радіочастотного спектра: 1) проводити розрахунки електромагнітної сумісності, здійснювати присвоєння радіочастот, сигналів розпізнавання; 2) проводити радіочастотний моніторинг користування радіочастотним спектром загальними користувачами на замовлення регуляторного органа; 3) надавати технічні обґрунтування щодо можливості застосування заявленого типу радіообладнання на території України загальними користувачами в смугах радіочастот загального користування; 4) брати участь у проведенні первинного технічного контролю радіообладнання на місці експлуатації; 5) здійснювати заходи щодо виявлення джерел радіозавад; 6) вести автоматизовану інформаційну систему управління радіочастотним спектром загального користування; 7) здійснювати заходи щодо забезпечення електромагнітної сумісності радіообладнання; 8) здійснювати технічну експертизу з питань попередньої оцінки можливості виконання умов електромагнітної сумісності радіообладнання для підготовки регуляторним органом рішення про видачу ліцензії на користування радіочастотним спектром; 9) здійснювати міжнародну координацію супутникових мереж і систем, присвоєнь радіочастот радіообладнанню та їх міжнародно-правовий захист; 10) інші види діяльності, не заборонені чинним законодавством. 2. Державне підприємство, що знаходиться в сфері управління регуляторного органа виконує роботи на платній основі на договірних засадах. За рахунок розпорядників коштів Державного бюджету України виконуються роботи, пов'язані з розрахунком щодо можливості та умов користування радіочастотним спектром для потреб телерадіомовлення та роботи, пов'язані з виявленням джерел завад у смугах радіочастот загального користування за заявою спеціальних користувачів. 3. Державне підприємство що знаходиться в сфері управління регуляторного органа за дорученням центрального органа виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, або регуляторного органа: 1) виконує роботи з міжнародної координації та реєстрації в Міжнародному союзі електрозв'язку присвоєнь радіочастот радіообладнанню України, а також роботи з міжнародної координації, попередньої публікації та реєстрації в Міжнародному союзі електрозв'язку супутникових мереж і систем України; 2) бере участь у роботі Міжнародного союзу електрозв'язку; 3) проводить заходи щодо розгляду донесень про завади або порушення Статуту, Конвенції та Адміністративних регламентів Міжнародного союзу електрозв'язку, що надходять від уповноважених органів адміністрацій зв'язку іноземних держав та міжнародних організацій; 4) здійснює оформлення експлуатаційних документів, пов'язаних з користуванням радіочастотним спектром, на суднові станції та радіоаматорам. 4. Перелік робіт та послуг, що виконуються державним підприємством що знаходиться в сфері управління регуляторного органа, відповідно до цього Закону, а також тарифи на них встановлюється регуляторним органом. 5. Державне підприємство, що знаходиться в сфері управління регуляторного органа, зобов'язане спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не більше 35 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України та зобов'язаніне менш як 50 відсотків чистого прибутку від своєї діяльності спрямовувати на впровадження ініціативної наукової і науково-технічної діяльності, фінансування інновацій та розширення власної матеріально-технічної бази, необхідної для виконання завдань, передбачених частиною першою цієї статті та адміністрування послуги перенесення номеру. | Узгодження пункту 2 частини 1 статті 48 із пропозиціями до ч.3 статті 47 З метою узгодження положень законопроекту та Закону України "Про управління об'єктами державної власності" в частині спрямування Державним підприємством, що знаходиться у сфері управління регуляторного органа частини чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України, пропонуємо частину п'яту статті 48 привести у відповідність до пункту 70 частини дванадцятої розділу XІХ "Прикінцеві та перехідні положення" законопроекту | Пункт 2 частини першої викласти у редакції: 2) проводити радіочастотний моніторинг користування радіочастотним спектром загальними користувачами відповідно до цього Закону та у порядку, визначеному регуляторним органом; Частину п'яту викласти у такій редакції: "5. Державне підприємство, що знаходиться в сфері управління регуляторного органа, зобов'язане не менш як 50 відсотків чистого прибутку від своєї діяльності спрямовувати на впровадження ініціативної наукової і науково-технічної діяльності, фінансування інновацій та розширення власної матеріально-технічної бази, необхідної для виконання завдань, передбачених частиною першою цієї статті та адміністрування послуги перенесення номеру.". |
| Розділ ІХ. КОРИСТУВАННЯ РАДІОЧАСТОТНИМ СПЕКТРОМ Стаття 49. Засади користування радіочастотним спектром загальними користувачами 1. Користування радіочастотним спектром здійснюється на засадах загальної авторизації, або індивідуальних прав - на підставі ліцензій на користування радіочастотним спектром. 2. Технічні принципи користування радіочастотним спектром визначаються у плані розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні з урахуванням особливостей відповідного радіочастотного спектра та необхідності забезпечення: 1) захисту від радіозавад та їх мінімізації; 3) створення належних умов для спільного використання радіочастотного спектра, у разі необхідності; 4) параметрів якості електронних комунікаційних послуг; 5) визначених законом цілей суспільного інтересу; 6) ефективного використання радіочастотного спектра. Права на користування радіочастотним спектром на індивідуальних засадах надаються для забезпечення одного чи декількох визначених пунктами 1-6 цієї частини завдань та з урахуванням попиту на відповідні смуги радіочастот. В інших випадках встановлюється користування радіочастотним спектром на засадах загальної авторизації. З метою спільного користування радіочастотним спектром регуляторний орган, відповідно до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні, визначає умови для спільного користування, які повинні сприяти ефективному використанню радіочастотного спектра, конкуренції та інноваціям. 3. Користування радіочастотним спектром здійснюється: 1) суб'єктами господарювання для організації надання електронних комунікаційних послуг на підставі: 1.1) ліцензій на користування радіочастотним спектром в ліцензованому діапазоні радіочастот; 1.2) загальної авторизації в неліцензованому діапазоні радіочастот; 1.3) ліцензій на мовлення, виданих Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення (для організації розповсюдження телерадіопрограм в радіомовній службі радіозв'язку); 2) суб'єктами господарювання та громадянами для технологічних, особистих та інших потреб, які не пов'язані із наданням електронних комунікаційних послуг, на підставі присвоєння радіочастот або на засадах загальної авторизації; 3) технологічними користувачами на підставі ліцензій у ліцензованому діапазоні радіочастот для технологічних потреб, які не пов'язані із наданням електронних комунікаційних послуг; 4) експлуатуючими організаціями для суднових станцій та радіообладнання для організації надання послуг електронних комунікацій на борту повітряних і морських суден, - на підставі гармонізованих та національних експлуатаційних документів, що видані у порядку та за формою, встановленими регуляторним органом; 5) радіоаматорами, що в установленому порядку підтвердили свою технічну та експлуатаційну компетенцію, а також громадськими організаціям радіоаматорів, радіогуртками, - відповідно до Регламенту аматорського радіозв'язку України та на підставі гармонізованих та національних експлуатаційних документів, що видані у порядку та за формою, встановленими регуляторним органом. 4. Експлуатація радіообладнання здійснюється відповідно до заявленого зареєстрованого присвоєння радіочастот або на підставі порядку, норм та умов користування радіочастотним спектром, що визначені регуляторним органом для реалізації засад загальної авторизації. 5. Регламент аматорського радіозв'язку України розробляє та затверджує регуляторний орган після проведення консультацій з громадськими організаціями радіоаматорів України. 6. Порядок користування радіочастотним спектром для потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні та військових формувань іноземних держав, які тимчасово перебувають на території України, а також для потреб іноземних юридичних осіб під час здійснення ними висвітлення спортивних, культурних та інших заходів в Україні визначається Кабінетом Міністрів України за поданням регуляторного органа з урахуванням положень міжнародних угод. 7. Користування радіочастотним спектром загального користування загальними користувачами здійснюється на платній основі. Ставки рентної плати за користування радіочастотним спектром, методика їх визначення, порядок її нарахування та сплати визначаються Податковим кодексом України . | ||
| Стаття 50. Умови, що застосовуються до прав користування радіочастотним спектром 1. Користувачі радіочастотного спектру зобов'язані дотримуватись таких умов загальної авторизації щодо користування радіочастотним спектром: 1) вимог до надання електронних комунікаційних послуги щодо території покриття та якості електронних комунікаційних послуг; 2) у випадках, передбачених частиною другою статті 44 цього Закону вимог щодо застосування певних радіотехнологій, визначених у плані розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні; 3) вимог щодо ефективного використання радіочастотного спектра відповідно до частини другої цієї статті; 4) технічних та експлуатаційних умов, відповідно до присвоєння радіочастот, необхідних для уникнення радіозавад та дотримання вимог законодавства щодо захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань радіообладнання; 5) встановленого максимального терміну надання прав користування радіочастотним спектром, відповідно до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні (з урахуванням змін до нього) та статей 53, 54 цього Закону; 6) умов передачі або надання в користування індивідуальних прав користування радіочастотним спектром за ініціативою користувача радіочастот відповідно до статті 55 цього Закону; 7) вимог щодо своєчасної та в повному обсязі сплати рентної плати за користування радіочастотами відповідно до Податкового кодексу України ; 8) зобов'язань, взятих в процесі отримання ліцензії на користування радіочастотним спектром чи продовження терміну її дії, що визначаються в умовах ліцензії відповідно до статті 52 цього Закону; 9) вимог щодо здійснення у передбачених цим Законом випадках та порядку, спільного користування чи обміну радіочастотним спектром або надання доступу до радіочастотного спектра для інших користувачів радіочастотного спектра на певних територіях або на території всієї країни; 10) вимог міжнародних угод з питань користування радіочастотного спектра, стороною яких є Україна; 11) умов щодо експериментального користування смугами радіочастот відповідно до статті 75 цього Закону; 12) вимог щодо отримання у передбачених цим Законом випадках ліцензій, дозволів (для спеціальних користувачів), присвоєнь радіочастот, необхідних для користування радіочастотним спектром та частотно-орбітальним ресурсом України; 13) умов, визначених у ліцензіях на користування радіочастотним спектром; 14) вимог щодо забезпечення роботи власного радіообладнання з дотриманням встановлених відповідно до цього Закону умов; 15) вимог цього Закону щодо встановлення та експлуатації радіообладнання, а також щодо зупинення або тимчасового припинення його експлуатації у разі отримання повідомлення про створення радіозавад іншому радіообладнанню чи радіоелектронним засобам або випромінювальним пристроям спеціального призначення; 16) вимог щодо повідомлення, у встановленому порядку, регуляторного органа (для загальних користувачів) або Генерального штаба Збройних Сил України (для спеціальних користувачів) про тимчасове припинення користування радіочастотним спектром на термін більше трьох місяців та відновлення користування радіочастотним спектром; 17) вимог щодо дотримання прав спеціальних користувачів радіочастотного спектра, які забезпечують безпеку і обороноздатність держави; 18) вимог щодо надання регуляторному органу, у встановленому ним порядку, інформації щодо початку користування та повного освоєння радіочастотного спектра за відповідною ліцензією; 19) вимог щодо направлення регуляторному органу повідомлення щодо наміру про спільне користування радіочастотним спектром (користування яким здійснюється на підставі ліцензії) до початку такого користування; 20) критеріїв щодо початку користування та повного освоєння радіочастотним спектром мереж чи послуг електронних комунікацій, досягнення яких є необхідним для того, щоб радіочастотний спектр вважався освоєним, встановлених регуляторним органом в залежності від радіотехнологій; 21) дотримання інших вимог щодо користування радіочастотним спектром, визначених цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами. | У пункті 3 частини першої статті 50 законопроекту зазначено, що користувачі радіочастотного спектру зобов'язані дотримуватись таких умов загальної авторизації щодо користування радіочастотним спектром - вимог щодо ефективного використання радіочастотного спектра відповідно до частини другої цієї статті. Проте, частина друга у статті 50 законопроекту - відсутня. | У пункті 3 частини першої статті 50 слова "відповідно до частини другої цієї статті" виключити. У пункті 7 після слів " Податкового кодексу України " доповнити такими словами ", а також у встановленому регуляторним органом порядку плату за радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування;". |
| Стаття 51. Отримання ліцензії на користування радіочастотним спектром 1. Суб'єкт господарювання, який подав повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій відповідно до статті 19 цього Закону та має намір здійснювати таку діяльність з користуванням радіочастотним спектром на засадах індивідуальних прав звертається до регуляторного органа із заявою про видачу ліцензії на користування радіочастотним спектром 2. Для отримання ліцензії суб'єкт господарювання подає до регуляторного органа відповідну заяву. Заява надсилається шляхом заповнення встановленої регуляторним органом форми в електронному кабінеті на електронній регуляторній платформі із застосуванням засобу кваліфікованого електронного підпису. Заява повинна містити таку інформацію: 1) повне найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця; 2) ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - для юридичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорту) - для фізичних осіб - підприємців; 3) відомості про радіочастотний спектр, необхідний для здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій; 4) відомості щодо типів радіомережі або радіотехнології, що плануються використовуватись - для смуг, щодо яких планом розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні передбачені обмеження, відповідно до частини другої статті 44 цього Закону; 5) територію, в межах якої планується користування радіочастотами; 6) термін, на який планується користування радіочастотами; 7) план освоєння радіочастот із зазначенням термінів початку та повного освоєння замовленихсмуг радіочастот, а також термінів задіяння по кожному регіону території, на якій планується користування радіочастотами. При формуванні електронної форми заяви (за пунктами 1-2 абзацу першого цієї частини) використовуються дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом автоматизованого обміну інформацією. При формуванні електронної форми заяви електронна регуляторна платформа забезпечує перевірку повноти її заповнення. Забороняється вимагати від заявників інші документи, які не передбачені цією частиною. 3. Регуляторний орган на електронній регуляторній платформі розміщує роз'яснення та надає методичну допомогу бажаючим отримати ліцензію. 4. Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо: 1) заява подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень; 2) радіотехнологія не визначена у плані розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні або заявлені типи радіообладнання, які не внесені до реєстру радіообладнання або не відповідають умовам, що визначені цим реєстром; 3) строк застосування радіотехнології, яку заявлено, згідно з планом розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні закінчується менше ніж за два роки. 5. У разі, якщо заява про видачу ліцензії залишена без розгляду, регуляторний орган інформує про це заявника у письмовій формі із зазначенням відповідних підстав протягом п'яти робочих днів від дати реєстрації заяви. Таке інформування не потребує прийняття рішення регуляторного органа. У разі усунення причин, що були підставою для винесення рішення про залишення заяви без розгляду, заявник може повторно подати заяву про видачу ліцензії. 6. Регуляторний орган в п'ятиденний строк від дня надходження заяви, надсилає до державного підприємства, що знаходиться у сфері його управління, документи, подані заявником для проведення технічної експертизи з питань попередньої оцінки можливості виконання умов забезпечення електромагнітної сумісності запланованого радіообладнання. 7. Державне підприємство протягом десяти робочих днів від дня отримання від регуляторного органа документів (без урахування термінів погодження та міжнародної координації користування радіочастотним спектром) здійснює технічну експертизу з питань попередньої оцінки можливості виконання умов електромагнітної сумісності радіообладнання і подає до регуляторного органа її результати. У разі необхідності міжнародної координації державне підприємство повідомляє про це регуляторний орган для інформування заявника про строки розгляду заяви. 8. Протягом десяти робочих днів від дати отримання від державного підприємства результатів технічної експертизи, регуляторний орган приймає рішення про видачу або про відмову у видачі ліцензії. У триденний строк після прийняття вказаного рішення витяг з рішення та рахунок на внесення плати за видачу ліцензії направляється заявнику. У рішенні про видачу ліцензії може зазначатись попередня оцінка можливості виконання умов забезпечення електромагнітної сумісності запланованого радіообладнання із діючим радіообладнанням, а також інші обмеження користування радіочастотним спектром у відповідних смугах радіочастот. 9. Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є: 1) невідповідність змісту поданих документів плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні; 2) негативні результати технічної експертизи державного підприємства з питань попередньої оцінки можливості виконання умов забезпечення електромагнітної сумісності запланованого радіообладнання; 3) недостовірність даних щодо технічних параметрів в документах, поданих заявником для отримання ліцензії; 4) раніше прийняте рішення про видачу ліцензії на користування радіочастотним спектром, що заявляється, на конкурсних засадах, крім випадків анулювання такої ліцензії; 5) невідповідність заявника, у разі видачі ліцензії, обмеженням щодо накопичення смуг радіочастот, передбаченим статтею цього 60 Закону. 10. Якщо протягом 30 календарних днів від дня направлення заявнику повідомлення про прийняття рішення щодо видачі йому ліцензії до регуляторного органу не надійшло підтвердження від державного казначейства щодо внесення плати за її видачу, регуляторний орган скасовує рішення про видачу ліцензії. 11. Зміст та форма ліцензії визначається регуляторним органом. В ліцензії не вказуються радіотехнології. 12. Ліцензія на користування радіочастотним спектром оформлюється регуляторним органом в електронному вигляді шляхом внесення відомостей, визначених відповідно до частини 11 цієї статті до ліцензійного реєстру. За зверненням суб'єкта господарювання уповноважені посадові особи регуляторного органа протягом трьох робочих днів надають (надсилають) йому в паперовій формі на безоплатній основі витяги з ліцензійного реєстру на бланку регуляторного органа. | Узгоджується із зауваженнями до статті 19. Оскільки НКРЗІ наполягає на збереженні впровадженої з грудня 2019 року норми щодо подання повідомлень до реєстру операторів, провайдерів не бажаючими, а реально починаючими діяльність в сфері електронних коммунікацій суб'єктами господарювання, відповідно документи на отримання ліцензії можуть бути подані раніше або одночасно із поданням повідомлення про початок здійснення діяльності. "Діяльність з користуванням" у цьому контексті слід замінити просто на користування радіочастотним спектром, оскільки ліцензія на користування спектром є правом на користування обмеженим природним ресурсом, а не ліцензією на вид діяльності, а у поточному формулюванні є ризик саме такого тлумачення. Стаття 51 містить норми, щодо яких допускається вільне трактування при поданні заяви про видачу ліцензії, наприклад, як у підпункті 4) частини другої: "відомості щодо типів радіомережі або радіотехнології, що плануються використовуватись - для смуг, щодо яких планом розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні передбачені обмеження, відповідно до частини другої статті 44 цього Закону". Незрозуміло щодо чого подавати відомості: радіомереж або радіотехнологій та які відомості подавати у випадку, якщо планом розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні не передбачені обмеження. Натомість у порівнянні із чинним законом видалено норму про подання установчих документів. Таким чином неможливо буде з'ясувати чи є заявник резидентом України, чи займається він діяльністю у сфері електронних комунікацій, тощо. Для залишення заяви без розгляду законопроектом передбачено здійснення у п'ятиденний термін по суті повної комплексної експертної перевірки технічних відомостей заяви, а не повноти наданих у заяві відомостей та прав підписанта, що по суті унеможливлює проведення дійсно повної та компетентної перевірки за встановлений строк (чинний закон передбачає термін у 60 робочих днів). Також недостатньо чітко прописані підстави для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії, наприклад "невідповідність змісту поданих документів плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні" (не уточнюється якого саме змісту і яких поданих документів - всіх або конкретно заяви), тощо. Законопроектом передбачено надання заявником інформації про радіотехнологію у поданих ним документах для отримання ліцензіїта встановлено, що припинення використання радіотехнологіїє однією з підстав для відмови у продовженні строку дії ліцензії. У зв'язку з цим друге речення частини одинадцятої статті 51 законопроекту, яке визначає, що в ліцензії не вказуються радіотехнологіїпотребує виключення, як таке, що не враховує інших вимог цього ж законопроекту. Разом з цим, законопроект не передбачає можливості дострокового впровадження нової радіотехнології з ініціативи ліцензіатів, що може негативно вплинути на впровадження нових радіотехнологій в Україні. | Частину першу статті 51 викласти в такій редакції: "1. Суб'єкт господарювання, який має намір користуватись радіочастотним спектром на засадах індивідуальних прав звертається до регуляторного органа із заявою про видачу ліцензії на користування радіочастотним спектром.". Підпункт 4 частини другої статті 51 викласти у такій редакції: "4) відомості щодо радіотехнології/радіотехнологій, що плануються використовуватись, а також інші технічні відомості про мережу радіозв'язку, що заявляється"; Підпункт 7 частини другої статті 51 викласти у такій редакції: "7) план освоєння радіочастот із зазначенням термінів початку та повного освоєння заявленихсмуг радіочастот, а також термінів задіяння по кожному регіону території, на якій планується користування радіочастотами, адрес встановлення РЕЗ та географічних координат". У пункті 2 частини четвертої статті 51 слова "або не відповідають умовам, що визначені цим реєстром" виключити. У частині восьмій статті 51 слова "рахунок на" замінити словом "лист". Друге речення частини одинадцятої статті 51 виключити. |
| Стаття 52. Умови ліцензій на користування радіочастотним спектром 1. При прийнятті рішення про видачу або продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним спектром регуляторний орган визначає умови такої ліцензії, відповідно до цього Закону, плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні та міжнародних угод, стороною яких є Україна. Умови ліцензії на користування радіочастотним спектром повинні визначати: 1) рівень задіяння радіочастотного спектра таможливості виконання цієї вимоги шляхомпередачі чи надання в користування радіочастотного спектру відповідно до статті 55 цього Закону; 2) параметри користування радіочастотним спектром, відповідно до законодавства, а також, граничні терміни тапланзадіяння радіочастотного спектра на території, зазначеній у ліцензії, невиконання яких є підставою для анулювання ліцензії чи застосування інших санкцій відповідно до закону; План освоєння радіочастотного спектру повинен містити терміни початку користування та (початку здійснення експлуатації радіообладнання та надання доступу до мереж чи надання послуг електронних комунікацій) в кожному регіоні (районі, області) та повного освоєння радіочастотного спектру. 3) умов, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 8, 9 статті 50 цього Закону. Регуляторний орган визначає, з проведенням консультацій відповідно до цього Закону, та оприлюднює критерії оцінки виконання зазначених у цій частині умов. 2. При визначенні умов ліцензії, у разі, якщо це необхідно для забезпечення ефективного використання радіочастотного спектра, електромагнітної сумісності, сприяння територіальному покриттю електронними комунікаційними послугами чи ефективній конкуренції, регуляторний орган передбачає відповідно до цього Закону забезпечення користувачем радіочастотного спектру: 1) спільного використання на договірних засадах пасивної або активної інфраструктури електронних комунікаційних мереж, пов'язаної з користуванням радіочастотним спектром; 2) угод про національний роумінг; 3) спільного розгортання на договірних засадах інфраструктури для надання доступу до електронних комунікаційних мереж та/або надання електронних комунікацій послуг, які потребують використання радіочастотного спектра; 4) заходів щодо забезпечення конкуренції відповідно до частини першої статті 60 цього Закону. Умови ліцензій не повинні передбачати обмеження спільного користування радіочастотним спектром у випадках, коли таке спільне користування передбачене планом розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні. Виконання умов, передбачених цією частиною, здійснюється з урахуванням законодавства про захист економічної конкуренції. 3. Регуляторний орган повинен проводити консультації, відповідно до цього Закону, перед визначенням умов ліцензії на користування радіочастотним спектром. | Стаття 52 щодо умов ліцензій на користування радіочастотним спектром містить норми, які є непрозорими та можуть викликати неоднозначне тлумачення. Загалом із цієї статті не є чітко зрозумілим які саме вимоги або обов'язки до користувача радіочастотного спектру мають містити умови ліцензії. Натомість частина третя статті 52 законопроекту передбачає обов'язковість проведення консультацій перед кожним прийняттям рішення регуляторного органа щодо видачі або відмови у видачі ліцензії на користування радіочастотним спектром, що не враховує норм, визначених, зокрема, підпунктом 7.4 частини першої статті 8, частинами третьою - п'ятою статті 25, частиною восьмою статті 51 цього ж законопроекту та фактично може блокувати діяльність регуляторного органу, звівши її до постійного проведення зазначених консультацій. Водночас, проведення вказаних консультацій у цьому випадку (перед прийняттям рішення щодо видачі/відмови у видачі ліцензії) може бути визначене як право регуляторного органа. Ефективність реалізації результатів таких консультацій була встановлена НКРЗІ під час здійснення заходів з впровадження нових радіотехнологій четвертого покоління. | У другому реченні частини першої статті 52 слово "повинні" замінити словом "можуть". Пункт 1 та 2 частини першої статті 52 викласти у такій редакції: "1) початок користування та повного освоєння радіочастотного спектру, вимоги до покриття території, можливостіпередачі чи надання в користування радіочастотного спектру відповідно до статті 55 цього Закону; 2) умови абопараметри користування радіочастотним спектром, відповідно до законодавства, а також, граничні терміни абоіншіособливостізадіяння радіочастотного спектра на території, зазначеній у ліцензії, невиконання яких є підставою для анулювання ліцензії чи застосування інших санкцій відповідно до закону;". Частину третю статті 52 викласти у такій редакції: "3. У разі, якщо визначення умов ліцензії потребує проведення консультацій з метою з'ясування можливості та доцільності встановлення певних умов та/або параметрів,Регуляторний орган повинен проводити консультації, відповідно до цього Закону, перед визначенням умов ліцензії на користування радіочастотним спектром.". |