| Стаття 17. Усунення порушень законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр 1. Постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг, користувач радіочастотного спектру, який одержав припис уповноваженої посадової особи регуляторного органа, розпорядження регуляторного органа про усунення порушень законодавства про електронні комунікації та/або радіочастотний спектр, зобов'язаний у встановлений у приписі чи розпорядженні строк усунути порушення та подати регуляторному органу інформацію у письмовій формі про їх усунення. Строк усунення виявлених порушень зазначається у приписі відповідно до граничних строків усунення певних типів порушень законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр, що встановлюються регуляторним органом. У разі документально підтвердженої неможливості усунення порушень протягом зазначеного в приписі строку, на підставі звернення суб'єкта господарювання регуляторний орган приймає рішення про подовження такого строку, але не більше, ніж на 60 робочих днів. 2. У разі невиконання припису у встановлений у ньому строк, регуляторний орган в термін, що не перевищує 25 робочих днів з моменту встановлення факту невиконання припису, зафіксованого відповідним актом позапланової перевірки, приймає рішення про винесення розпорядження про усунення порушень, в якому: 1) визначає відповідно до Закону заходи з усунення порушень та строки їх реалізації; 2) накладає, за наявності підстав, адміністративно-господарські санкції, вживає інші заходи, передбачені законом; 3) зобов'язує припинити діяльність з надання електронних комунікаційних мереж та/або послуг без повідомлення про початок такої діяльності та/або експлуатацію радіообладнання без присвоєнь радіочастот та вживає відповідні адміністративно господарські санкції; 4) у разі встановлення факту експлуатації радіообладнання з порушенням зазначених у присвоєнні радіочастот параметрів, приймає, у разі необхідності, рішення про тимчасове зупинення чи зміну умов його експлуатації, на період до усунення виявлених порушень, а також про застосування технічних заходів з усунення радіозавад за рахунок користувача радіочастот, з вини якого створюються такі радіозавади. Тимчасове зупинення чи зміна умов використання радіообладнання мовлення здійснюється регуляторним органом виключно у випадках встановлення факту загрози для життя або здоров'я людей, з обов'язковим інформуванням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у триденний термін. 3. У разі наявності у регуляторного органа інформації про здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій та радіочастотного спектру без подання повідомлення про початок діяльності та/або користування радіочастотним спектром без присвоєнь радіочастот (у передбачених цим Законом випадках) та у разі неможливості проведення заходів державного нагляду (контролю), з метою встановлення власників незаконно діючих засобів електронних комунікацій, радіообладнання/випромінювальних пристроїв та їх вилучення, а також усунення порушень законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр, регуляторний орган забезпечує проведення спільних заходів у порядку взаємодії регуляторного органа та правоохоронних органів, який визначається їх спільними нормативно-правовими актами. Під час проведення спільних заходів уповноважені регуляторним органом посадові особи мають право надавати в межах своїх повноважень обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про електроні комунікації та радіочастотний спектр, складати в установленому законом порядку протоколи про вчинення адміністративного правопорушення вживати інших заходів, передбачених законом, у тому числі відносно власників (балансоутримувачів) споруд або земельних ділянок, на яких встановлені незаконно діючі засоби електронних комунікацій, радіообладнання (у разі, якщо вони відмовляються надати інформацію про власника незаконно діючого радіообладнання) 4. У разі наявності доказів того, що порушення умов, визначених статтею 51 цього Закону та/або умов відповідної ліцензії, становлять загрозу для громадської безпеки, громадського здоров'я або ризики створення серйозних економічних або операційних проблем для інших користувачів радіочастотного спектра, регуляторний орган у встановленому ним порядку вживає невідкладних тимчасових заходів для усунення вказаних загроз та ризиків на період до прийняття остаточного рішення шляхом обмеження передбачених ліцензією прав користування радіочастотним спектром, в тому числі їх призупинення чи визначення певних технічних параметрів користування радіочастотним спектром. Такі заходи застосовуються на термін, що не перевищує двадцять робочих днів. У разі якщо вказані заходи не були завершені у вказаний термін, він може бути продовжений рішенням регуляторного органа не більше, ніж на три місяці. До вжиття передбачених цією частиною заходів регуляторний орган зобов'язаний запропонувати користувачу радіочастотного спектру, щодо якого вони вживаються, надати у встановлений строк пояснення, а також запропонувати заходи з усунення відповідних загроз чи ризиків. | ||
| Стаття 18. Оскарження рішень регуляторного органа та його уповноважених посадових осіб щодо здійснення державного нагляду (контролю) 1. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, користувачі радіочастотного спектра, щодо яких здійснюються заходи державного нагляду (контролю), мають право звернутися до регуляторного органа із скаргою на незаконні дії його посадових осіб при здійсненні державного нагляду (контролю). Така скарга може бути подана під час проведення заходів державного нагляду (контролю) або в термін, що не перевищує десяти робочих днів після їх завершення. Подання скарги не зупиняє здійснення заходів нагляду (контролю) чи заходів з усунення порушень, що оскаржуються. 2. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, користувачі радіочастотного спектра, щодо яких здійснюються заходи державного нагляду (контролю), мають право оскаржити результати заходів державного нагляду (контролю) та прийняті відповідно до них рішення у судовому порядку. 3. У разі оскарження в судовому порядку припису уповноваженої посадової особи регуляторного органа чи розпорядження регуляторного органа перевірка виконання вимог такого припису або розпорядження не може проводитись до набрання чинності остаточним рішенням суду з цього питання. | В статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" нема такого терміну: "остаточне рішення суду". Пропонуємо в частині третій статті 18 даного Законопроекту замінити слова "остаточним рішення суду" на "судовим рішенням", оскільки в нормі вже міститься умова про набрання чинності таким рішенням. | В частині третій статті 18 слова "остаточним рішення суду" замінити словами "судовим рішенням". |
| Розділ ІV. ЗАГАЛЬНА АВТОРИЗАЦІЯ Стаття 19. Повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій 1. Господарська діяльність у сфері електронних комунікацій здійснюється на засадах загальної авторизації, за виключенням передбачених цим Законом випадків користування радіочастотним спектром та ресурсами нумерації. 2. Суб'єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, повинні до початку такої діяльності надіслати до регуляторного органа повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій (далі - повідомлення). Обов'язок з надання повідомлення не поширюється на надання послуг міжособистісних електронних комунікацій без використання нумерації. 3. Повідомлення надсилається шляхом заповнення електронної форми на електронній регуляторній платформі із застосуванням засобу кваліфікованого електронного підпису та повинно місити наступну інформацію: 1) повне найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця; 2) ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - для юридичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорту) - для фізичних осіб - підприємців; 3) місцезнаходження для юридичної особи або місце проживання - для фізичної особи-підприємця; 4) відомості про керівника юридичної особи та, за бажанням суб'єкта господарювання про інших осіб, уповноважених вчиняти дії від його імені; 5) контактні дані: номер (номери) телефону, електронна та поштова адреси, адреса веб-сайту де розміщена інформація про електронні комунікаційні послуги; 6) виду електронних комунікаційних послуг та/або доступу до електронних комунікаційних мереж, які планується надавати, що вказується з урахуванням орієнтовного переліку видів роздрібних, оптових електронних комунікаційних послуг та доступу до електронних комунікаційних мереж, що затверджується регуляторним органом. Інформація вноситься до повідомлення шляхом проставляння відмітки напроти найменування відповідного типу та виду послуг чи доступу. У разі відсутності в орієнтовному переліку певного найменування, воно зазначається в довільній формі; 7) територія, на якій планується надання електронних комунікаційних послуг та/або доступу до мереж (інформація вноситься шляхом проставляння відмітки напроти відповідних адміністративно-територіальних одиниць); 8) передбачувана дата початку діяльності. При формуванні електронної форми повідомлення за пунктами 1, 3, 4 частини першої цієї статті використовуються дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом автоматизованого обміну інформацією. При зміні зазначених даних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні зміни повинні автоматично відображатись у реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг. При формуванні електронної форми повідомлення електронна регуляторна платформа забезпечує перевірку повноти та коректності її заповнення. 4. Після надсилання відповідно до цієї статті повідомлення суб'єкт господарювання має право на здійснення діяльності з надання електронних комунікаційних послуг та/або доступу до мереж відповідно до цього Закону. 5. Після надсилання повідомлення суб'єкту господарювання надсилається через електронний кабінет витяг з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та декларація, передбачена частиною шостою цієї статті про підтвердження того, що суб'єкт господарювання подав повідомлення відповідно до цієї статті. 6. Декларація надається за встановленою регуляторним органом формою та повинна містити детальний опис вимог законодавства та умов, за яких суб'єкт господарювання має право подавати заявки на право встановлювати на земельних ділянках та об'єктах інфраструктури елементи електронних комунікаційних мереж, вести переговори про взаємоз'єднання мереж, отримувати доступ або взаємоз'єднання мереж для того, щоб полегшити здійснення вказаних прав в інших органах державної влади, місцевого самоврядування або з іншими суб'єктами господарювання. 7. У разі зміни відомостей, зазначених у пунктах 5-8 частини першої цієї статті, суб'єкт господарювання зобов'язаний внести відповідні зміни до електронної форми повідомлення на електронній регуляторній платформі не пізніше десяти робочих днів з дня настання таких змін. У разі припинення діяльності з надання електронних комунікаційних послуг (послуги) кінцевим користувачам, суб'єкт господарювання не пізніше, ніж за три місці до припинення такої діяльності повинен надати інформацію про це до регуляторного органу для оприлюднення на електронній регуляторній платформі. 8. За подання повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій, внесення змін до відомостей, зазначених у повідомленні, внесення відомостей до реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, отримання витягів з вказаного реєстру та декларації, передбаченої частиною шостою цієї статті плата не справляється. | Норми статей 19-20 законопроекту повністю нівелюють прогресивні зміни, запроваджені Законом України 18 вересня 2019 року № 102-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню" , та повертають процедуру подання до реєстру всіх "бажаючих"здійснювати таку діяльність. Подібна норма, що існувала в законодавстві до вересня 2019 року, призвела до наповнення реєстру тисячами суб'єктів господарювання, які в реальності зазначену ними діяльність не здійснювали, їх намір залишився лише наміром в реєстрі. Запропонована законопроектом норма призведе до неможливості визначення і розуміння державними органами точної кількості суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері електронних комунікацій на відповідній території країни, а також до дезорієнтації споживачів в частині можливості отримання відповідних послуг, укладення договорів тощо. Вважаємо, що такі норми є концептуально неприйнятними і пропонуємо їх викласти в редакції Закону № 102-IX , що набрав чинності 25 грудня 2019 року. Частинами п'ятою, шостою, восьмою статті 19 передбачено видання регуляторним органом такого документу, як "декларація", що видається безоплатно суб'єкту господарювання та повинна містити детальний опис вимог законодавства та умов, за яких суб'єкт господарювання має право подавати заявки на право встановлювати на земельних ділянках та об'єктах інфраструктури елементи електронних комунікаційних мереж, вести переговори про взаємоз'єднання мереж, отримувати доступ або взаємоз'єднання мереж для того, щоб полегшити здійснення вказаних прав в інших органах державної влади, місцевого самоврядування або з іншими суб'єктами господарювання. Зазначені норми є необґрунтованими, неприйнятними та потребують виключення,оскільки по суті перекладають обов'язки суб'єкта господарювання щодо декларування ним добровільного виконання законодавства України на державний орган. Зазначене також може призвести до масового уникнення відповідальності суб'єктів господарювання за порушення законодавства у цій сфері. Крім того, зазначена "декларація", не згадується в інших статтях законопроекту, у тому числі тих, що передбачають визначення термінів та повноваження регуляторного органу. Пунктом 7 частини третьої статті 19 законопроекту передбачено, що повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій повинно містити інформацію щодо території, на якій планується надання електронних комунікаційних послуг та/або доступу до мереж (інформація вноситься шляхом проставлення відмітки напроти відповідних адміністративно-територіальних одиниць). Зазначена норма потребує уточнення в частині проставлення такої відмітки відповідно до Державного класифікатора об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ). | Статтю 19 викласти у такій редакції: "1. Господарська діяльність у сфері електронних комунікацій здійснюється на засадах загальної авторизації, за виключенням передбачених цим Законом випадків користування радіочастотним спектром та ресурсами нумерації. 2. Суб'єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, повинні протягом місяця від початку такої діяльностінадіслати до регуляторного органу повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій (далі - повідомлення). Подальше здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій без подання повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій забороняється. Обов'язок з надання повідомлення не поширюється на надання послуг міжособистісних електронних комунікацій без використання ресурсу нумерації. 3. Повідомлення надсилається шляхом заповнення електронної форми на електронній регуляторній платформі із застосуванням засобу кваліфікованого електронного підпису та повинно містити наступну інформацію: 1) повне найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця; 2) код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України - для юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) - для фізичних осіб - підприємців; 3) місцезнаходження для юридичної особи або місце проживання - для фізичної особи - підприємця; 4) адреса для листування; 5) контактні дані: номери телефону, факсу, електронна адреса, адреса офіційної сторінки в мережі Інтернет (за наявності); 6) прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) керівника та, за необхідності, інших осіб, уповноважених вчиняти дії від його імені; 7) територія, на якій здійснюється діяльність у сфері електронних комунікацій. Інформація зазначається згідно з Державним класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) та вноситься шляхом проставляння відмітки напроти відповідних адміністративно-територіальних одиниць КОАТУУ; 8) вид та опис електронних комунікаційних послуг. Інформація вноситься до повідомлення шляхом проставляння відмітки напроти найменування відповідного виду послуг чи доступу. У разі відсутності в орієнтовному переліку видів електронних комунікаційних послуг, затвердженому регуляторним органом, послуги, яку надає суб'єкт господарювання, вид та опис такої послуги надається в довільній формі; 9) інформація про отримані ліцензії, дозволи - у разі здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій, яка передбачає використання обмеженого (радіочастотного та/або номерного) ресурсу (при заповненні даної інформації автоматично використовуються дані відповідних реєстрів, що містяться на регуляторній платформі); 10) зобов'язання заявника виконувати передбачені законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері електронних комунікацій обов'язки постачальника електронних комунікаційних мереж та послуг. При формуванні електронної форми повідомлення за пунктами 1, 3, 6частини третьої цієї статті використовуються дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом автоматизованого обміну інформацією. При зміні зазначених даних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні зміни повинні автоматично відображатись у реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг. При формуванні електронної форми повідомлення електронна регуляторна платформа забезпечує перевірку повноти та коректності її заповнення. Повідомлення підписується керівником або особою, яка може вчиняти дії від імені суб'єкта господарювання, або особисто фізичною особою - підприємцем. Датою подання повідомлення вважається дата його вхідної реєстрації в регуляторному органі. Повідомлення вважається неподаним у разі невідповідності зазначеної у ньому інформації вимогам, наведеним у частині третій цієї статті, про що суб'єкт господарювання повідомляється протягом п'яти робочих днів. 4. Після поданнявідповідно до цієї статті повідомлення суб'єкт господарювання має право на здійснення діяльності з надання електронних комунікаційних послуг та/або доступу до мереж відповідно до цього Закону. 5. Уповноважені регуляторним органом посадові особи протягом п'яти робочих днів з дати реєстрації повідомлення забезпечують внесення відповідних відомостей до реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та надсилають суб'єкту господарювання через електронний кабінет витяг з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг. 6. Відповідальність за достовірність і повноту відомостей, зазначених у повідомленні, покладається на керівника суб'єкта господарювання, який подав таке повідомлення, або відповідно на фізичну особу - підприємця. 7. У разі зміни відомостей, зазначених у частинітретійцієї статті або виявленні помилки у поданому повідомленні, суб'єкт господарювання зобов'язаний подати виправлені даніне пізніше десяти робочих днів з дня настання таких змін. У разі припинення діяльності з надання електронних комунікаційних послуг (послуги) кінцевим користувачам, суб'єкт господарювання не пізніше, ніж за три місяці до припинення такої діяльності повинен надати інформацію про це до регуляторного органу для оприлюднення на електронній регуляторній платформі. 8. За подання повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій, внесення змін до відомостей, зазначених у повідомленні, внесення відомостей до реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, отримання витягів з вказаного реєстру плата не справляється.". |
| Стаття 20. Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг 1. Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг ведеться регуляторним органом в електронному вигляді за встановленими ним порядком та формою. 2. Реєстр містить такі відомості: 1) порядковий номер запису в реєстрі; 2) дата внесення запису до реєстру (дата надходження повідомлення відповідно до статті 19 цього Закону); 3) інформація, зазначена в повідомленні відповідно до частини третьої статті 19 цього Закону; 4) інформація про надані права користування радіочастотним спектром (із зазначенням смуг (номіналів) радіочастот) та ресурсами нумерації (із зазначенням виділеної нумерації) та рішення регуляторного органа щодо надання, продовження терміну дії, переоформлення чи анулювання відповідних ліцензій та дозволів; 5) інші наявні в регуляторного органа відомості, передбачені формою такого реєстру. 3. Виключення з реєстру здійснюється: 1) на підставі заяви суб'єкта господарювання, що подається через електронний кабінет на електронній регуляторній платформі. Така заява повинна бути подана за три місяці до припинення діяльності у сфері електронних комунікацій (крім випадків відсутності користувачів послуг такого постачальника); 2) на підставі даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення діяльності юридичної особи чи припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. 4. Плата за включення до реєстру чи виключення з нього не справляється. 5. На електронній регуляторній платформі повинна безоплатно забезпечуватись можливість пошуку в реєстрі даних, зокрема, за найменуванням суб'єкта господарювання, видами послуг та іншими наявними параметрами, а також формування та отримання витягів з реєстру. | Частиною третьою статті 20 законопроекту передбачені підстави виключення з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг. Слід зазначити, що неподання до НКРЗІ звітності та інформації більше 30% суб'єктів господарювання, включених до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, призводить до неможливості дослідити реальний стан ринку, визначити кількість "гравців" на ньому. Вважаємо за необхідне передбачити у вказаній статті положення щодо виключення з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг за рішенням регуляторного органа, а також визначити однією з підстав для виключення з реєстру акта уповноважених посадових осіб регуляторного органа про відсутність суб'єкта перевірки за місцем реєстрації. | Частини першу, другу та третю статті 20 викласти у такій редакції: 1. Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг ведеться регуляторним органом (його уповноваженими особами)в електронному вигляді за встановленими ним порядком та формою. 2. Реєстр містить такі відомості: 1) дата надходження повідомлення відповідно до статті 19 цього Закону; 2) інформація, зазначена в повідомленні відповідно до частини третьої статті 19 цього Закону; 3) інші наявні в регуляторного органа відомості, передбачені формою такого реєстру. 3. Виключення з реєстру здійснюється: 1) уповноваженими регуляторним органом посадовими особамина підставі заяви суб'єкта господарювання, що подається через електронний кабінет на електронній регуляторній платформі. Така заява повинна бути подана за три місяці до припинення діяльності у сфері електронних комунікацій (крім випадків відсутності користувачів послуг такого постачальника); 2) за рішенням регуляторного органу на підставі: 2.1) даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення діяльності юридичної особи чи припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; 2.2) на підставі акта уповноважених посадових осіб регуляторного органа про відсутність суб'єкта перевірки за місцем реєстрації." |
| Стаття 21. Умови загальної авторизації у сфері електронних комунікацій 1. Суб'єктам господарювання забезпечується свобода постачання електронних комунікаційних мереж та послуг з дотриманням вимог, передбачених цим Законом. Електронна комунікаційна послуга включає, зокрема, такі типи послуг: послуга доступу до мережі Інтернет; послуга міжособистісної електронної комунікації; послуги, що складаються повністю або головним чином з передачі сигналів, в тому числі: для здійснення міжмашинної взаємодії; для мовлення. 2 На господарську діяльність з надання електронних комунікаційних послуг та доступу до електронних комунікаційних мереж поширюються лише: 1) умови загальної авторизації, передбачені частиною третьою цієї статті; 2) встановлені цим Законом вимоги щодо регулювання питань: 2.1) користування радіочастотним спектром та ресурсами нумерації; надання універсальних послуг; 2.2) забезпечення доступу та взаємоз'єднання мереж, спільного використання фізичної інфраструктури електронних комунікацій; 2.3) забезпечення умовного доступу до цифрових телевізійних та радіослужб; 2.4) накладення регуляторних зобов'язань на постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг з істотним ринковим впливом. 3. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг зобов'язані дотримуватись таких умов загальної авторизації: 1) надавати повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій та інформацію про зміну зазначених у ньому даних, відповідно до статті 19 цього Закону; 2) надавати передбачену законом регуляторну звітність та інформацію на запити регуляторного органа та інших органів державної влади в межах їх компетенції, відповідно до статей 12, 23 цього Закону; 3) здійснювати захист персональних даних при замовленні та наданні електронних комунікаційних послуг відповідно до Закону України "Про захист персональних даних" ; 4) здійснювати захист конфіденційності електронних комунікацій відповідно до Конституції України та закону; 5) забезпечувати прозорість в розкритті інформації для цілей забезпечення наскрізного підключення, надавати регуляторному органу інформацію, необхідну для перевірки точності такого розкриття, а також виконувати інші зобов'язання, пов'язані з доступом та взаємоз'єднанням відповідно до цього Закону. Дія цього пункту поширюється лише на діяльність з надання доступу до електронних комунікаційних мереж; 6) виконувати обов'язки, пов'язані з наданням електронних комунікаційних послуг кінцевим користувачам, крім послуг міжособистісних електронних комунікацій без використання нумерації, відповідно цього Закону; 7) виконувати обов'язки, пов'язані з користуванням радіочастотним спектром відповідно до статті 50 цього Закону; 8) виконувати обов'язки, пов'язані з користуванням ресурсом нумерації відповідно статті 82 цього Закону; 9) дотримуватись технічних регламентів та технічних вимог (технічних специфікацій) відповідно до закону; 10) надавати доступ до своїх електронних комунікаційних мереж уповноваженим законом органам державної влади (їх посадови особам) для правомірного зняття інформації в електронних комунікаційних мережах у випадках та в порядку, встановлених законом; 11) забезпечувати відповідно до закону передачу повідомлень від органів державної влади до громадськості для попередження про надзвичайні ситуації; 12) забезпечувати відповідно до закону зв'язок користувачів із службами екстреної допомоги, та зв'язок між екстреними службами та органами державної влади, органами місцевого самоврядування під час надзвичайних ситуацій. 4. Частина третя цієї статті містить виключний перелік умов загальної авторизації. Умови загальної авторизації не включають зобов'язання, що застосовуються до постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг згідно із законодавством в інших сферах. 5. До прав користування радіочастотним спектром або ресурсами нумерації застосовуються лише умови загальної авторизації, пов'язані з цими правами, зазначені у статтях 50 та 82 цього Закону, відповідно. 6. Постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) мають права та обов'язки, передбачені статтею 15 цього Закону. 7. Умови та процедури щодо загальної авторизації можуть бути змінені лише в об'єктивно обґрунтованих випадках, пропорційно та з урахуванням завдань, передбачених статтею 4 цього Закону. | В умовах стрімкої цифровізації суспільства набувають поширення факти розповсюдження в мережі Інтернет матеріалів порнографічного характеру за участі неповнолітніх. З метою забезпечення нормативної бази для регулювання діяльності постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг щодо протидії розповсюдженню дитячої порнографії через телекомунікаційні мережі, пропонуємо доповнити частину третю статті 21 законопроекту в частині зобов'язання постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг на підставі рішення суду обмежувати доступ кінцевим користувачам до ресурсів, через які здійснюється розповсюдження дитячої порнографії. | Частину третю статті 21 доповнити пунктом 13 такого змісту: "13) на підставі рішення суду обмежувати доступ своїх абонентів до ресурсів, через які здійснюється розповсюдження дитячої порнографії.". |
| Стаття 22. Права постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг 1. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг мають права на: 1) постачання електронних комунікаційних послуг та/або доступу до мереж відповідно до цього Закону; 2) отримання у встановленому законодавством порядку доступу до земельних ділянок та інфраструктури для розгортання (створення) та експлуатації електронних комунікаційних мереж, а також на планування та розвиток власних електронних комунікаційних мереж; 3) отримання та використання відповідно до цього Закону радіочастотного спектра для надання електронних комунікаційних послуг та доступу до електронних комунікаційних мереж; 4) отримання та використання відповідно до цього Закону ресурсів нумерації з національного плану нумерації для надання електронних комунікаційних послуг та/або доступу до мереж; 5) постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, які надають послуги кінцевим користувачам мають право на: 5.1) ведення переговорів щодо взаємоз'єднання мереж з іншими постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг та, якщо це відповідає законодавству, отримання доступу та/або взаємоз'єднання своїх електронних комунікаційних мереж з електронними комунікаційними мережами інших постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг; 5.2) призначення у випадках та порядку, встановлених цим Законом, для надання універсальної послуги (послуг) на певних територіях, призначених для забезпечення доступом до універсальних послуг та на отримання компенсації збитків (витрат), у разі їх наявності, від розгортання мереж для забезпечення такого доступу; 6) об'єднання електронних комунікаційних послуг у тарифні плани та пакети послуг і отримання від кінцевих користувачів оплати вартості пакетів послуг; 7) спільне використання інфраструктури електронних комунікаційних мереж та її елементів на договірних засадах відповідно до цього Закону; 8) установлення технічних засобів електронних комунікацій в приміщеннях, що належать їм на належних правових підставах, з дозволу власника приміщення та розміщення на елементах інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту та електроенергетики технічних засобів електронних комунікацій на договірних засадах в порядку, встановленому законодавством; 9) припинення діяльності у сфері електронних комунікацій або часткового припинення діяльності з надання електронних комунікаційних послуг або певного їх виду або на певній території, відповідно до цього Закону; 10) інші права, встановлені цим Законом. 2. Право власності та право на технічне обслуговування і експлуатацію електронних комунікаційних мереж може належати будь-якій фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності або юридичній особі, незалежно від форм власності, які є резидентами України. Надання електронних комунікаційних мереж та послуг на території України є виключним правом юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані відповідно до законодавства України (резиденти України). 3. З метою поліпшення якості електронних комунікаційних послуг постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг із залученням інших зацікавлених сторін та у координації з регуляторним органом можуть розробляти відповідно до законодавства кодекси (стандарти) поведінки, які можуть використовуватись (на добровільних засадах) при наданні електронних комунікаційних послуг, а також здійснювати моніторинг їх виконання. | ||
| Стаття 23. Регуляторна звітність 1. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, загальні користувачі радіочастотного спектру зобов'язані складати та безоплатно надавати до регуляторного органа в передбачених цим Законом цілях регуляторну звітність щодо здійснення діяльності в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, певних її видів. Регуляторна звітність подається через електронну регуляторну платформу відповідно до встановлених регуляторним органом інструкцій щодо їх заповнення, строків і порядку подання. Регуляторний орган встановлює регуляторну звітність для виконання своїх повноважень передбачених цим Законом. 2. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, які здійснюють діяльність також в сферах господарської діяльності, інших ніж електронні комунікації, в цілях подання регуляторної звітності, в тому числі, необхідної для аналізу ринків електронних комунікацій, повинні вести окремий бухгалтерський облік діяльності, пов'язаної з наданням електронних комунікаційних мереж та/або послуг, із метою визначення всіх складових елементів витрат і доходів, пов'язаних з такою діяльністю, підстав та методів, що використовуються для їх розрахунку, в тому числі, деталізовану розбивку основних засобів та структурних витрат, згідно з законодавством про фінансовий та бухгалтерський облік. На суб'єктів підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат зазначені в цій частині вимоги поширюються в частині окремого обліку доходів. | Статтю 23 доповнити частиною третьою такого змісту: "3. У разі виявлення ознак невиконання вимог законодавства про електронні комунікації та/або радіочастотний спектр за результатами аналізу поданої постачальниками електронних комунікаційних мереж та послуг регуляторної звітності, уповноважені посадові особи регуляторного органа звертаються до відповідного постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг з запитом про надання пояснення щодо виявлених ознак невиконання вимог законодавства у сфері електронних комунікацій та/або радіочастотного спектра, а постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг зобов'язаний у строки, вказані у запиті, надати обґрунтовані пояснення по суті та за потреби підтвердити їх засвідченими в установленому порядку копіями документів (електронними копіями). Строк для надання відповіді регуляторному органу залежить від обсягу інформації і не може бути меншим десяти та перевищувати двадцять п'ять робочих днів з дня відправлення відповідного звернення. Такий строк може бути продовжений не більше ніж на десять робочих днів уповноваженою посадовою особою регуляторного органа за обґрунтованим зверненням постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг. У разі отримання в установлені строки достатньої інформації, що підтверджує виконання постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг вимог законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр, уповноважена посадова особа регуляторного органа повідомляє про це відповідного постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг протягом десяти робочих днів. За наявності отриманої в установлені строки достатньої інформації, що підтверджує порушення вимог законодавства про електронні комунікації та/або радіочастотний спектр, регуляторним органом вживаються заходи реагування, передбачені статтею 17 цього Закону. У разі ненадходження в установлений строк запитуваної інформації або надходження інформації, недостатньої для прийняття рішення про наявність чи відсутність порушень вимог законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр, уповноважена посадова особа регуляторного органа повторно звертається до постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг з вимогою надати пояснення або уточнити надані пояснення щодо виявлених ознак невиконання вимог законодавства у сфері електронних комунікацій та/або радіочастотного спектру у встановлений відповідно до вимог цієї частини строк. У разі ненадходження в установлений строк запитуваної інформації або у разі надходження інформації, недостатньої для прийняття рішення про наявність чи відсутність порушень вимог законодавства про електронні комунікації та/або радіочастотний спектр, після повторного звернення уповноваженої посадової особи регуляторного органа, регуляторний орган приймає рішення про проведення позапланової перевірки постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг.". |
| Стаття 24. Географічні огляди розгортання мереж широкосмугового доступу та доступності універсальних послуг 1. Регуляторний орган проводить географічні огляди доступності на всій території України мереж широкосмугового доступу (фіксованих та мобільних) та послуг голосових електронних комунікацій у фіксованому місці, а також оновлює їх не менше ніж раз на рік. 2. Географічний огляд повинен включати: 1) обстеження поточного географічного охоплення території України електронними комунікаційними мережами та послугами, передбаченими частиною першою цієї статті; 2) прогноз охоплення, не менше, ніж на наступний за здійсненням огляду рік, території України електронними комунікаційними мережами та послугами, передбаченими частиною першою цієї статті, в тому числі, інформацію про заплановані розгортання таких мереж, їх значні оновлення або розширення, а також про заплановане надання послуг голосових електронних комунікацій у фіксованому місці. Такі географічні огляди включають набір даних, деталізований по кожному населеному пункту, які характеризують доступність відповідних електронних комунікаційних мереж та послуг, в тому числі, щодо наявності електронних комунікаційних мереж, їх пропускної здатності, постачальників таких мереж та/або послуг та якості послуг, які можуть відображатись, в тому числі за допомогою цифрових інструментів на багаторівневій карті (геоінформаційній системі). 3. Методику проведення та оновлення географічних оглядів, передбачених частиною першою цієї статті, встановлює регуляторний орган за погодженням з центральним органом виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра. З метою проведення географічних оглядів регуляторний орган має право вимагати від постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, органів державної влади та органів місцевого самоврядування надання інформації, зазначеної в частині другій цієї статті, відповідно до вказаної методики. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування зобов'язані надавати на запит регуляторного органа передбачену частиною другою цієї статті. 4. Якщо географічний огляд свідчить, що на певній території відсутні мережі широкосмугового доступу чи послуги голосових електронних комунікацій у фіксованому місці та не планується протягом року з моменту здійснення огляду розгортання таких мереж чи надання послуг, регуляторний орган приймає рішення про визначення цієї території (з чітким визначенням її географічних меж) такою, на якій має бути здійснено забезпечення доступу до мереж широкосмугового доступу чи послуг голосових електронних комунікацій у фіксованому місці відповідно до цього Закону. 5. Регуляторний орган надсилає до усіх постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, що здійснюють відповідні види діяльності на визначеній згідно з частиною четвертою цієї статті території, запити про надання інформації щодо їхнього наміру розгортати мережі широкосмугового доступу чи надавати послуги голосових електронних комунікацій у фіксованому місці протягом прогнозного періоду. Регуляторний орган встановлює перелік інформації і форму повідомлення щодо наміру з розгортання мереж широкосмугового доступу з урахуванням інформації, що включається до географічних оглядів розгортання мереж відповідно до частини другої цієї статті. 6. Регуляторний орган, центральний орган виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані враховувати результати географічного огляду та призначення територій відповідно до частини четвертої цієї статті при: 1) розробці національного плану розвитку мереж широкосмугового доступу; 2) визначенні зобов'язань щодо покриття електронними комунікаційними послугами при наданні ліцензії на користування радіочастотним спектром; 3) визначенні наявності доступу до універсальних послуг та вжитті відповідно до цього Закону заходів з їх забезпечення; 4) фінансуванні заходів з розвитку електронних комунікаційних мереж та послуг за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів; 5) прийнятті інших рішень відповідно до цього Закону. 7. З метою доступності для кінцевих користувачів інформації про наявність електронних комунікаційних послуг в різних населених пунктах регуляторний орган забезпечує розміщення даних географічного огляду на електронній регуляторній платформі з визначеним ним рівнем деталізації та в форматі, які є зручними для вибору постачальника електронних комунікаційних послуг. | ||
| Стаття 25. Консультації з учасниками ринку, іншими зацікавленими сторонами 1. Регуляторний орган проводить консультації з постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг, користувачами радіочастотного спектра, іншими зацікавленим сторонами при здійснені передбачених цим Законом заходів, які мають суттєвий вплив на відповідний ринок, в тому числі щодо конкурсних засад розподілу радіочастотного спектру, аналізу ринків та прийняття рішень за його результатами, вжиття заходів із забезпечення доступності універсальних послуг, в інших випадках, передбачених законодавством, а також на вимогу асоціацій (об'єднань) учасників ринку чи суб'єктів щодо яких приймається рішення (вживається захід). 2. З метою належного врахування інтересів кінцевих користувачів регуляторний орган за участю інших зацікавлених органів державної влади забезпечує здійснення консультацій з кінцевими користувачами, в тому числі, споживачами з інвалідністю, з виробниками та постачальниками електронних комунікаційних засобів, постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг з питань, пов'язаних з правами кінцевих користувачів, включаючи еквівалентний доступ і вибір для споживачів з інвалідністю. 3. Доступ до участі в консультаціях, передбачених частинами першою та другою цієї статті та оприлюднення їх результатів забезпечується регуляторним органом, в тому числі через електронну регуляторну платформу. На електронній регуляторній платформі повинен бути оприлюднений проект рішення чи іншого документа, що підлягає процедурі консультації, дата його оприлюднення, строк подання коментарів і пропозицій та орієнтовний строк прийняття відповідних рішень за результатами консультацій. Вказана інформація також надсилається через електронний кабінет постачальникам електронних комунікаційних мереж та/або послуг щодо яких приймається рішення (захід), та в електронному вигляді іншим зацікавленим особам, які внесли свої електронні адреси до списку розсилки з питань консультацій на електронній регуляторній платформі. 4. Регуляторний орган повинен надати зацікавленим сторонам можливість прокоментувати проект відповідного рішення (заходів) у термін, встановлений ним з урахуванням складності питання, але не менший, ніж 30 календарних днів. Щодо рішень регуляторного органа, термін для прийняття яких визначений цим Законом менше ніж 30 календарних днів, регуляторний орган визначає період консультацій в межах відповідного терміну, але не менше 5 робочих днів. Термін для консультацій щодо проектів нормативно-правових актів не може бути меншим 30 календарних днів. 5. Протягом п'ятиробочих днів з моменту завершення строку консультацій регуляторний орган публікує узагальнену інформацію щодо результатів обговорень, в тому числі, щодо отриманих коментарів і пропозицій та позиції регуляторного органа щодо цих коментарів. 6. Консультації щодо регуляторних актів здійснюються відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею. | У зв'язку з тим, що зауваження та пропозиції операторів телекомунікацій, які надаються останніми під час розробки регуляторним органом нормативно-правових регуляторних актів, потребують ґрунтовного аналізу та, як наслідок, потребують значного часу, пропонуємо у частині п'ятій статті 25 законопроекту слово "п'яти" замінити словом "тридцяти". | У частині п'ятій статті 25 законопроекту слово "п'яти" замінити словом "тридцяти". Частину шосту викласти у такій редакції: "6. Регуляторний орган за потреби взаємодіє з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування шляхом: ініціювання розгляду та участі у розгляді питань, пов'язаних зі сферами регулювання, у тому числі підготовки пропозицій щодо шляхів врегулювання відповідних відносин; внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проектів законів та актів Кабінету Міністрів України; направлення проектів нормативно-правових актів регуляторного органа до органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування для висловлення позиції. Мотивоване та обґрунтоване відхилення пропозицій та зауважень органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування щодо проектів нормативно-правових актів регуляторного органа не є перешкодою у прийнятті відповідних актів.". |
| Стаття 26. Загальні засади позасудового врегулювання спорів 1. Регуляторний орган здійснює врегулювання спорів, що виникають між постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг у зв'язку з реалізацією їх прав та/або виконанням їх обов'язків: 1) передбачених цим Законом, або нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, зокрема: взаємоз'єднання мереж, які виникають на будь-яких етапах укладання, зміни, виконання та розірвання договору про взаємоз'єднання мереж; доступу до мереж та інфраструктури електронних комунікацій, які виникають на будь-яких етапах укладання, зміни, виконання та розірвання договору про доступ; національного роумінгу та перенесення номерів; здійснення передбачених цим Законом заходів із спільного інвестування та розгортання електронних комунікацій мереж; 2) передбачених договором, який регулює відносини передбачені даним Законом. 2. Регуляторний орган на підставі звернення будь-якої із сторін розглядає відповідно до статті 27 цього Закону спір та приймає обов'язкове до виконання рішення в термін, що не перевищує двох місяців з моменту надходження звернення. Цей термін може бути подовжений на час, необхідний для проведення експертизи чи отримання доказів. Загальний термін врегулювання спору не повинен перевищувати чотирьох місяців з моменту надходження звернення. 3. Регуляторний орган повинен вирішувати спори відповідно до принципів і завдань, зазначених в частині другій статті 3 та статті 4 цього Закону, а також принципів процесуальної рівності та змагальності сторін. Будь-які зобов'язання, накладені регуляторним органом в результаті вирішення спору, повинні відповідати цьому Закону. 4. Рішення регуляторного органа за результатами розгляду спору повинне містити обґрунтування та оприлюднюватись на електронній регуляторній платформі, крім їх положень (частин), що містять інформацію з обмеженим доступом. 5. Звернення до регуляторного органа щодо позасудового врегулювання спору не перешкоджає праву кожної із сторін звернутися до суду. 6. У разі виникнення спору між постачальниками електронних комунікацій мереж та/або послуг України та інших країн, регуляторний орган вживає заходів щодо сприяння їх врегулюванню згідно з міжнародними договорами України у співпраці компетентними органами відповідних країн та міжнародними організаціями. | ||
| Стаття 27. Порядок позасудового розгляду спорів та прийняття рішень 1. Регуляторний орган встановлює порядок розгляду спорів між постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг, який визначає, в тому числі, вимоги щодо: 1) форми, змісту і порядку подання заяв для вирішення спорів; 2) проведення переговорів між сторонами з метою врегулювання спору; 3) надання та збору доказів, проведення експертизи, у разі необхідності; 4) підготовки до розгляду спору, в тому числі, щодо створення робочих груп для попереднього розгляду спору і надання пропозицій регуляторному органу щодо його вирішення; 5) порядку повідомлення сторін про проведення засідань, інших заходів з розгляду спору; 6) процедури розгляду спорів, в тому числі, в електронній формі. 2. Сторони спору мають право: 1) ознайомлюватись з матеріалами розгляду спору; 2) надавати регуляторному органу докази, пояснення, запити, інші документи щодо предмету спору, обґрунтовувати свою позицію, в тому числі щодо заперечень іншої сторони або інших зацікавлених осіб, які беруть участь у розгляді спору; 3) одержувати копії рішень, інших процесуальних документів регуляторного органа щодо врегулювання спору; 4) оскаржувати рішення регуляторного органа до суду; 5) здійснювати інші права, передбачені цим Законом та правилами розгляду спорів, встановленими регуляторним органом. Заявник має право відмовитися від своїх вимог. Відповідач вправі визнати заяву. Сторони можуть закінчити розгляд спору шляхом укладення мирової угоди. Сторони при розгляді спору повинні користуватися своїми правами на добросовісній та справедливій основі. 3. Заява щодо вирішення спору залишається без розгляду регуляторним органом в таких випадках: 1) предмет спору не відноситься до компетенції регуляторного органа; 2) спір між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав знаходиться на розгляді регуляторного органа, суду чи третейського суду або вступило в силу рішення за результатами такого розгляду спору; 3) між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду чи його розгляд в інший передбачений законом спосіб позасудового врегулювання спору, засвідчена копія якого надана до регуляторного органа; 4) заява щодо врегулювання спору подана особою, яка не має відповідних повноважень. 4. Регуляторного орган припиняє розгляд спору, у разі якщо: 1) після початку розгляду спору стали відомі обставини, зазначені в частині третій цієї статті; 2) надходження від заявника заяви про відмову від звернення про врегулювання спору; 3) укладення сторонами мирової угоди; 4) припинення діяльності суб'єкта господарювання, який був однією із сторін у справі. 5. Регуляторний орган на підставі заяви будь-якої із сторін спору приймає рішення про застосування тимчасових заходів захисту прав заявника, відповідно до передбачених цим Законом повноважень, шляхом видання припису утриматись від певних дій, заходів, які можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення щодо врегулювання спору. Тимчасові заходи діють протягом періоду, визначеного рішенням регуляторного органа, але не довше, ніж до набрання чинності рішенням щодо спору, крім випадків їх скасування чи зміни регуляторним органом за зверненням будь-якої із сторін спору, або в судовому порядку. 6. Рішення регуляторного органа, прийняті в ході розгляду спору, набувають сили з дня їх прийняття. 7. Рішення, прийняті регуляторним органом у ході розгляду спору, у тому числі, процесуальні, є виконавчими документами, обов'язковими до виконання сторонами спору. | Уточнити в підпункті 5 частини другої статті 27, що "Відповідач вправі визнати заявлену йому вимогу". Викласти більш чітко редакцію підпункта 4 частини четвертої статті 27, а саме: "відбулось припинення юридичної особи (державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця), яка була однією із сторін у справі". Привести у відповідність частину шосту статті 27 щодо набрання чинності рішенням регуляторного органу із частиною п'ятою цієї статті, де йдеться також про набрання чинності рішенням регуляторного органу. У частині сьомій статті 27 віднесення всіх рішень регуляторного органу, у тому числі, процесуальних, до виконавчих документів, зобов'язує дотримуватися статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" щодо змісту таких рішень. Стаття 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначає вимоги до виконавчого документа, зокрема серед яких скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.Тобто, недоцільно всі рішення регуляторного органу, у тому числі, процесуальні, відносити до виконавчих документів. Варто викласти частину сьому статті 27 в такій редакції: "Рішення, прийняті регуляторним органом за наслідками розгляду спору, а також про застосування тимчасових заходів захисту прав заявника, є виконавчими документами, обов'язковими до виконання сторонами спору". | У пункті 5 частини другої статті 27 слова "визнати заяву" замінити словами "заявлену йому вимогу". Пункт 4 частини четвертої статті 27 викласти у такій редакції: 4) відбулось припинення юридичної особи (державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця), яка була однією із сторін у справі. Частину сьому статті 27 викласти у такій редакції: "7. Рішення, прийняті регуляторним органом за наслідками розгляду спору, а також про застосування тимчасових заходів захисту прав заявника, є виконавчими документами, обов'язковими до виконання сторонами спору.". |
| Розділ V. ЕЛЕКТРОННІ КОМУНІКАЦЙНІ МЕРЕЖІ Стаття 28. Створення електронних комунікаційних мереж 1. Розміщення на земельних ділянках об'єктів будівництва, що є частиною електронних комунікаційних мереж чи їх інфраструктури здійснюється відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". 2. Уздовж повітряних, підземних кабельних ліній електронних комунікаційних мереж та споруд електронних комунікацій встановлюються охоронні зони, а в разі необхідності утворюються просіки (захисні лісові ділянки) відповідно до законодавства. Порядок установлення та визначення розмірів охоронних зон і просік, порядок їх маркування та проведення робіт у цих зонах, в тому числі, перелік робіт, здійснення яких потребує погодження з операторами електронних комунікацій, встановлюються Кабінетом Міністрів України. 3. Оператори мають право вимагати від власників земельних ділянок або землекористувачів установлення сервітутів до категорії земель, визначених Земельним кодексом України , для розгортання та експлуатації електронних комунікаційних мереж загального користування та/або інфраструктури. Встановлення сервітуту для розгортання та експлуатації електронних комунікаційних мереж та його припинення здійснюється відповідно до Земельного та Цивільного кодексів України з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею. 4. Використання державного майна, комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, для розміщення постачальниками електронних комунікаційних послуг своїх технічних засобів електронних комунікацій здійснюється у порядку та у спосіб, що визначені Законом України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж". 5. Доступ до елементів інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі що не перебувають у власності постачальників електронних комунікаційних послуг та/або мереж для розгортання загальнодоступних електронних комунікаційних мереж здійснюється відповідно до Закону України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж". Доступ до фізичної інфраструктури постачальників електронних комунікаційних послуг та/або мереж для розгортання загальнодоступних електронних комунікаційних мереж здійснюється відповідно до цього Закону. 6. Оператору або уповноваженим ними особам дозволяється в порядку, встановленому законодавством, прокладати кабельні підземні, підводні та наземні лінії електронних комунікацій через мости, тунелі, колектори, вулиці, шляхи, будівлі, ліси і води, а також використовувати для цього опори ліній електропередачі та опори інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики. 7. Встановлення (розміщення) технічних засобів електронних комунікацій, споруд електронних комунікаційних мереж на елементах інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі, об'єктах фізичної інфраструктури електронних комунікацій до яких отримано доступ, здійснюється на підставі проектної документації з доступу 8. Забороняється вимагати від операторів, отримання або подання будь-яких додаткових дозвільних документів для розміщення технічних засобів електронних комунікацій, споруд електронних комунікаційних мереж на елементах інфраструктури відповідного об'єкта будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі, об'єктах фізичної інфраструктури електронних комунікацій крім передбачених законом. 9. Дообладнання технічних засобів електронних комунікацій, споруд електронних комунікаційних мереж, розміщених на елементах інфраструктури відповідного об'єкта будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі, об'єктах фізичної інфраструктури електронних комунікацій потребує погодження з власником такої інфраструктури та не потребує отримання та подання будь-яких інших дозвільних документів, погодження органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами. 10. Порядок введення в експлуатацію технічних засобів електронних комунікацій, споруд електронних комунікаційних мереж, розміщених на елементах інфраструктури відповідного об'єкта будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі, об'єктах фізичної інфраструктури електронних комунікацій визначається оператором або уповноваженими ними особами. 11. Забудовники зобов'язані обладнати нові об'єкти житлово-побутового, культурного, лікувального та іншого призначення всіх форм власності мережами і пристроями для організації надання електронних комунікаційних послуг. 12. Оператор має право за власний рахунок розгорнути свою мережу до точки доступу до внутрішньобудинкової фізичної інфраструктури. У разі відсутності в будівлі внутрішньобудинкової фізичної інфраструктури для розгортання мережі, в тому числі, високошвидкісної, оператор, постачальник електронних комунікаційних мереж має право довести свою мережу до приміщення абонента, за наявності згоди абонента, та за умови скорочення до мінімуму впливу на приватну власність третіх осіб. 13. Розгортання (створення), реконструкція і модернізація електронних комунікаційних мереж мають забезпечувати дотримання показників якості послуг електронних комунікацій, встановлених законодавством. | У назві розділу V слово " КОМУНІКАЦЙНІ" замінити словом "КОМУНІКАЦІЙНІ". У частині тринадцятій статті 28 слово "показників" замінити словом "параметрів". | |
| Стаття 29. Спільне розташування і використання елементів інфраструктури електронних комунікаційних мереж 1. Оператор має право пропонувати іншим операторам, постачальникам електронних комунікаційних мереж, доступ до фізичної інфраструктури своєї електронної комунікаційної мережі, спільне встановлення та/або використання елементів мережі та інфраструктури з метою розміщення елементів їхніх електронних комунікаційних мереж. 2.Технічні, організаційні та фінансові умови доступу та спільного розташування та використання операторами елементів мереж та/або фізичної інфраструктури для розгортання (створення) електронних комунікаційних мереж визначаються відповідно до законодавства на договірних засадах, крім випадків, встановлених частиною третьою цієї статті, та статтею 30 цього Закону. 3. Якщо оператор отримав право відповідно до закону встановлювати об'єкти на-, над- чи під державною, комунальною або приватною власністю, регуляторний орган з метою захисту навколишнього середовища, охорони здоров'я, громадської безпеки або виконання цілей планування територій, може прийняти у встановленому ним порядку такі рішення: 1) про зобов'язання здійснення спільного розміщення та/або спільного використання встановлених з використанням таких прав елементів електронної комунікаційної мережі та фізичної інфраструктури електронних комунікацій; 2) про заходи з координації робіт, пов'язаних з розгортанням елементів мереж електронних комунікацій на відповідних територіях, згідно з частиною третьою цієї статті. Рішення регуляторного органа, передбачені цією частиною приймається відповідно до законодавства на підставі звернення зацікавленого оператора, постачальника електронних комунікаційних мереж, після проведення консультацій та з урахуванням принципів об'єктивності, прозорості, недискримінації та пропорційності. 4. У передбачених частиною другою цієї статті випадках регуляторний орган здійснює у встановленому ним порядку: 1) заходи із координації процесу спільного розташування і використання елементів мереж та пов'язаних з ними об'єктів операторами, постачальниками електронних комунікаційних мереж; 2) забезпечення створення і функціонування із застосуванням електронної регуляторної платформи єдиного інформаційного пункту з питань спільного розташування і використання елементів електронних комунікаційних мереж та їх фізичної інфраструктури; 3) встановлення методики розподілу витрат, пов'язаних з спільним користуванням об'єктами та координацією робіт з розгортання (створення) електронних комунікацій мереж. | ||
| Стаття 30. Особливості доступу до фізичної інфраструктури електронних комунікаційних мереж для розгортання високошвидкісних мереж 1. Оператор зобов'язаний в установленому регуляторним органом порядку задовольняти обґрунтовані письмові запити інших операторів на надання доступу до фізичної інфраструктури своєї електронної комунікаційної мережі з метою розміщення елементів високошвидкісних мережі. Доступ повинен надаватись на справедливих та обґрунтованих умовах, в тому числі, щодо плати за, доступ. 2. Регуляторний орган затверджує порядок надання доступу до фізичної інфраструктури електронних комунікацій для розгортання високошвидкісних мереж, який повинні зокрема, містити: 1) вимоги до оформлення запиту на надання доступу до фізичної інфраструктури електронних комунікацій; 2) вимоги та строки для надання відповіді на запит на надання доступу до фізичної інфраструктури електронних комунікацій; 2) критерії наявності чи відсутності підстав для відмови в доступі, в тому числі, щодо придатності фізичної інфраструктури для розміщення високошвидкісних мереж; 3) строки розроблення та видачі технічних умов з доступу; 4) порядок та строки розроблення і погодження проектної документації з доступу; 5) порядок та строки укладення договору з доступу; 6) методику визначення плати за доступ; 7) порядок та умови припинення користування елементами інфраструктури об'єкта доступу; 8) порядок розміщення інформації, передбаченої статтями 31, 33 цього Закону, в єдиному пункті доступу до інформації про фізичну інфраструктуру електронних комунікацій на електронній регуляторній платформі. 3. У разі отримання запиту про надання доступу до фізичної інфраструктури, оформленого з порушенням законодавства, оператор повинен протягом 10 робочих днів з моменту його отримання повідомити про це оператора, постачальника електронних комунікаційних мереж що надіслав запит, зазначивши суть порушень. У разі отримання оформленого відповідно до законодавства запиту про надання доступу до фізичної інфраструктури оператор повинен розглянути запит та надати відповідь в термін, що не перевищує двох місяців з дати його отримання. 4. Оператор має право відмовити у доступі до фізичної інфраструктури своєї мережі, в тому числі видачі технічних умов, погодженні проекту технічної документації, з таких підстав: 1) фізична інфраструктура, доступ до якої запитується, технічно не придатна для розміщення елементів високошвидкісних мереж; 2) відсутність місця для розміщення елементів високошвидкісної мережі, з урахуванням запланованих потреб оператора, постачальника електронних комунікаційних мереж, які він повинен обґрунтувати; 3) документально підтвердженої компетентними органами загрози громадській безпеці та здоров'ю населення у разі надання доступу, що запитується; 4) документально підтвердженої загрози цілісності і безпеці мереж електронних комунікацій, об'єктів критичної інформаційної інфраструктури; 5) наявності ризику суттєвих перешкод для запланованого оператором надання електронних комунікаційних послуг, а також послуг, що надаються з використанням фізичної інфраструктури, доступ до якої запитується, ризик суттєвого зниження якості таких послуг; 6) наявність інших засобів фізичного доступу до фізичної інфраструктури електронних комунікацій, придатних для розміщення елементів високошвидкісних мереж, за умови надання такого доступу на справедливих і обґрунтованих умовах. Відмова в наданні доступу до фізичної інфраструктури повинна містити підстави та обґрунтування причин відмови. Забороняється відмова у наданні доступу до фізичної інфраструктури, передбаченого частиною першою цієї статті, з інших підстав, ніж визначені у цій частині. 5. У разі відмови у наданні доступу, або ненадання відповіді протягом двох місяців з дати отримання запиту на доступу, або не досягнення згоди щодо умов доступу, в тому числі ціни, будь-яка зі сторін має право звернутись до регуляторного органа щодо позасудового врегулювання спору відповідно до цього Закону. Рішення регуляторного органа з врегулювання спору щодо ціни доступу повинне враховувати: завдання, визначені в статті 4 цього Закону; необхідність відшкодування витрат оператора на надання доступ до його інфраструктури; вплив запитуваного доступу на бізнес-плани оператора, в тому числі інвестиції у фізичну інфраструктуру для високошвидкісних мереж. | ||
| Стаття 31. Прозорість інформації щодо фізичної інфраструктури електронних комунікаційних мереж для розгортання високошвидкісних мереж 1. З метою подання запиту на доступ до фізичної інфраструктури електронних комунікацій відповідно до статті 30 цього Закону, оператор має право на отримання інформації про існуючу фізичну інфраструктуру, в тому числі, інших операторів - відомостей щодо наявності існуючої фізичної інфраструктури на конкретних територіях (розташування і прокладення існуючої фізичної інфраструктури) з рівнем деталізації та у порядку, визначених регуляторним органом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, Генеральним штабом Збройних сил України та Службою безпеки України. 2. Оператори мають право розміщувати передбачену частиною першою цієї статті інформацію в єдиній точці доступу до інформації про фізичну інфраструктуру електронних комунікацій. 3. Доступ до зазначеної у частині першій цієї статті інформації надається шляхом: 1) оприлюднення її в електронній формі через єдину точку доступу до інформації про фізичну інфраструктуру електронних комунікацій на електронній регуляторній платформі; 2) надання володільцем інфраструктури на письмовий запит оператора інформації, відсутньої в єдиній точці доступу до інформації про фізичну інфраструктуру електронних комунікацій. В такому запиті має бути вказана територія на якій планується розгортання високошвидкісних мереж. 4. Термін надання інформації інфраструктури - 30 календарних днів з моменту надходження запиту. 5. Оператор за відсутності підстав для відмови в доступі, передбачених частиною четвертою статті 30 цього Закону зобов'язаний задовольняти обґрунтовані письмові запити інших операторів щодо надання технічних умов доступу до їх інфраструктури. У такому запиті повинні бути вказані конкретні складові фізичної інфраструктури, яких стосується розміщення елементів мережі високої пропускної здатності. Запит повинен бути задоволений в термін, що не перевищує одного місяця з дати його отримання, на основі пропорційних, недискримінаційних і прозорих умов та з урахуванням обмежень щодо доступу до інформації, передбачених частиною четвертою цієї статі. 6. У разі виникнення спору щодо передбачених цією статтею прав та зобов'язань, кожна зі сторін має право звернутись до регуляторного органа щодо позасудового врегулювання спору відповідно до цього Закону. Регуляторний орган повинен вирішити такий спір в термін, що не перевищує двох місяців. 7. Оператори, які отримали доступ до інформації відповідно до цієї статті, повинні забезпечити захист інформації з обмеженим доступом. | ||
| Стаття 32. Взаємодія операторів при розгортанні фізичної інфраструктури високошвидкісних електронних комунікаційних мереж 1. Кожен оператор має право на проведення переговорів з іншими операторами щодо укладення договорів стосовно взаємодії із розгортання фізичної інфраструктури з метою розміщення елементів високошвидкісних мереж. Такі переговори та діяльність не є предметом обов'язкового погодження Антимонопольним комітетом України. 2. Оператор при здійсненні робіт з розгортання фізичної інфраструктури, які повністю або частково фінансуються за рахунок державних коштів, повинен задовольняти на прозорих і недискримінаційних умовах будь-який обґрунтований запит щодо взаємодії з розгортання мереж, поданий іншим оператором з метою розміщення елементів високошвидкісної мережі. Такий запит повинний бути задоволений оператором у разі, якщо: 1) це не призведе до додаткових витрат оператора, в тому числі, через перенесення термінів попередньо запланованих робіт з розгортання інфраструктури; 2) це не перешкоджатиме розгортанню власної електронної комунікаційної мережі; 3) запит поданий не пізніше ніж за місяць до подання звернення до уповноважених органів щодо затвердження чи погодження проектів робіт, проведення їх експертизи чи повідомлення про початок їх проведення (у разі необхідності). 3. У разі недосягнення домовленостей щодо взаємодії з розгортання мереж, у випадках, передбачених частиною другою цієї статті, протягом одного місяця з дати отримання запиту на проведення переговорів, кожна зі сторін має право звернутись до регуляторного органа щодо позасудового врегулювання спору відповідно до цього Закону. Регуляторний орган повинен вирішити такий спір в термін, що не перевищує двох місяців, з дотриманням принципу пропорційності, та визначити, в разі необхідності, справедливі і недискримінаційні умови, в тому числі, щодо оплати. 4. Передбачені цією статтею та статтею 33 цього Закону вимоги не поширюються на роботи невеликого масштабу за їх вартістю, обсягами та тривалістю, критерії яких встановлює регуляторний орган, або в інших передбачених законом випадках, пов'язаних з розгортанням (створенням) критичної інформаційної інфраструктури. | ||
| Стаття 33. Прозорість у плануванні робіт з розгортання фізичної інфраструктури високошвидкісних електронних комунікаційних мереж 1. З метою ведення переговорів щодо угод з взаємодії розгортання електронних комунікаційних мереж, зазначених у статті 32 цього Закону, оператор повинен на письмовий запит (в тому числі, в електронній формі) іншого оператора надавати інформацію про поточні або заплановані роботи, з розгортанням фізичної інфраструктури його мережі, для яких отримані передбачені законодавством документи, або подані заявки на їх отримання, зокрема: 1) відомості про розташування і вид робіт; 2) відомості про елементи інфраструктури електронних комунікацій, щодо яких заплановані роботи; 3) запланована дата початку робіт та їх тривалість; 4) точку доступу. Оператор, що звертається з запитом про надання інформації про поточні або заплановані роботи з розгортання фізичної інфраструктури повинен зазначити в запиті територію, на якій він планує розгортати елементи високошвидкісних мереж та іншу інформацію відповідно до законодавства. 2. Оператор, забезпечує надання доступу до зазначеної у частині першій цієї статті інформації одним або декількома таких способів: 1) оприлюднення в електронній формі через єдину точку доступу до інформації про фізичну інфраструктуру електронних комунікацій на електронній регуляторній платформі; 2) оприлюднення на своєму веб-сайті; 3) надання на запит оператора інформації, відсутньої в єдиній точці доступу до інформації, про фізичну інфраструктуру електронних комунікацій. 3. Оператор може відмовити в задоволенні запиту: 1) якщо він забезпечив доступ до запитуваної інформації відповідно до пунктів 1 чи 2 частини другої цієї статті; 2) щодо інформації, визначеної регуляторним органом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, Генеральним штабом Збройних сил України та Службою безпеки України. 4. У разі виникнення спору щодо передбачених цією статтею прав та обов'язків, кожна зі сторін має право звернутись до регуляторного органа щодо позасудового врегулювання спору відповідно до цього Закону. Регуляторний орган повинен вирішити такий спір в термін, що не перевищує двох місяців. 5. Вся необхідна інформація про вимоги законодавства щодо умов і порядку здійснення робіт із розгортання фізичної інфраструктури електронних комунікацій, повинна бути оприлюднена в електронній формі через єдину точку доступу до інформації про фізичну інфраструктуру електронних комунікацій на електронній регуляторній платформі |