Про затвердження Технічного завдання для здійснення оцінки стійкості банків і банківської системи України у 2022 році

6) завищення на 10% та більше суми вартості застави (з урахуванням коефіцієнта ліквідності забезпечення, визначеного згідно з вимогами Положення № 351) та RC, уключаючи вимоги пункту 120 розділу Х Положення № 351;

7) невідповідність значення РЭ методиці банку щодо визначення значень коефіцієнтів PD у межах установлених діапазонів значень згідно з вимогами Положення № 351;

8) некоректне застосування CCF для фінансових зобов'язань;

9) інших випадків коригування аудитором компонентів (коефіцієнтів) розрахунку розміру кредитного ризику.

24. Системним порушенням уважається порушення, визначене в пункті 23 розділу IV цього Технічного завдання, що має повторюваний характер, притаманне всім боржникам/контрагентам з однотипними характеристиками та має спільну причину виникнення.

25. Банк під час оцінки активів має виправити системне порушення в повному обсязі (за всіма активами), а аудитор має відобразити результати виправлення системного порушення в повному обсязі у Звіті про результати першого етапу оцінки стійкості банку та в інформації, що надається Національному банку згідно з підпунктом 2 пункту 16 розділу IV цього Технічного завдання. Виправлене системне порушення не враховується як порушення для цілей застосування пунктів 20-22 розділу IV цього Технічного завдання.

Системне порушення, що не було виправлене банком під час оцінки активів з об'єктивних причин, ураховується як одне порушення для цілей застосування пунктів 20-22 розділу IV цього Технічного завдання.

26. Оцінка активів, зазначених у підпункті 1 пункту 4 розділу II цього Технічного завдання, проводиться з наданням відповідних коментарів та зазначенням здійснених коригувань.

27. Оцінка активів та визначення розміру кредитного ризику за ними здійснюється відповідно до вимог Положення № 351 та Постанови № 39/Правил № 160 із застосуванням професійного судження. У Звіті про результати першого етапу оцінки стійкості банку має зазначатись інформація, яка є важливою для розуміння та об'єктивної оцінки Національним банком застосованого аудитором професійного судження.

28. За кредитами, що підлягають оцінці, мають переглядатися кредитні справи та робочі документи, методи оцінки кредитоспроможності (скорингу) позичальників, бізнес-плани та грошові потоки боржників, а також (за наявності) будь-які рішення щодо оцінки кредитоспроможності (скорингу) боржників, які приймалися банком на підставі сформованого судження. Виявлені помилки в зазначених документах мають бути виправлені банком.

29. Під час перевірки кредитів, що оцінюються банком на груповій основі, перевіряється дотримання банком вимог Положення № 351 стосовно:

1) об'єднання таких кредитів у групи з однорідними характеристиками кредитного ризику;

2) визначення кількості календарних днів прострочення боргу;

3) визначення рівня покриття боргу заставою.

30. Усі кредити боржника/контрагента, що оцінюються на індивідуальній основі (у тому числі ті, що не включені до вибірки), мають бути перекласифіковані до нижчого (гіршого) класу, за винятком випадків, передбачених у пункті 27 розділу ІІ Положення № 351, якщо будь-який кредит такого боржника/контрагента, що оцінюється на індивідуальній основі, було перекласифіковано до нижчого (гіршого) класу. Така перекласифікація кредитів одного боржника враховується як одне порушення для цілей застосування пунктів 20-22 розділу IV цього Технічного завдання незалежно від кількості сегментів, що містять кредити цього боржника.

31. Під час оцінки якості кредитів, відібраних відповідно до підпункту 1 пункту 4 розділу II цього Технічного завдання, здійснюється оцінювання достовірності оцінки та прийнятності забезпечення за цими кредитами в такому порядку.

Забезпечення, яке є предметом аудиторської перевірки в межах проведення щорічної перевірки фінансової звітності банку, перевіряється аудитором на відповідність його оцінки ринковій вартості.

Стосовно забезпечення, яке не є предметом аудиторської перевірки в межах проведення щорічної перевірки фінансової звітності банку, аудитором формується судження щодо прийнятності та обґрунтованості оцінки його вартості.

Відповідні коригування здійснюються, якщо отримана в результаті оцінки активів вартість застави за кредитами є нижчою, ніж вартість застави згідно з даними банку більше ніж на 10%.

Перевірка вартості застави, зареєстрованої на тимчасово окупованій території України та/або території проведення операції об'єднаних сил станом на звітну дату, здійснюється з коригуванням вартості такої застави до нуля (за винятком предметів застави, на які поширюється дія Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо основних фондів, розташованих на території районів та міст обласного значення, не включених до переліку, затвердженого Указом Президента України від 07 лютого 2019 року № 32/2019 "Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях").

32. Під час оцінки якості кредитів боржників - ФО, за якими заставою є інші види застави, крім нерухомого майна та транспортних засобів, або ж застави немає, відібраних відповідно до підпункту 1 пункту 4 розділу II цього Технічного завдання, здійснюється перевірка коректності процедур визначення кількості календарних днів прострочення боргу з урахуванням вимог пункту 36 розділу II Положення № 351. Перевіряється врахування вимог пункту 36 розділу II Положення № 351 у методиках і процедурах, які передбачені внутрішньобанківськими положеннями щодо визначення розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, згідно з переліком, зазначеним у додатку 1 до Положення № 351.

33. Під час оцінки якості кредитів, боржників - ЮО та ФО, відібраних відповідно до підпункту 1 пункту 4 розділу II цього Технічного завдання, за якими відбулася подія реструктуризації боргу, здійснюється оцінювання відповідності такої реструктуризації вимогам Постанови № 39/Правил № 160. Реструктуризована заборгованість за кредитами боржників - ЮО та ФО, за якими відповідно до вимог Постанови № 39/Правил № 160 не було визнано настання події дефолту, перевіряється на наявність умов, зазначених у підпункті 4 пункту 1 Постанови № 39/у підпункті 4 пункту 2 Правил № 160.

34. Рішення щодо проведення/непроведення поглибленої перевірки якості активів банку приймається керівником робочої групи аудитора згідно з пунктами 20, 21 розділу IV цього Технічного завдання.

35. Детальний перелік здійснених аудитором коригувань за результатами оцінки активів банку включається до Звіту про результати першого етапу оцінки стійкості банку, який складається відповідно до вимог, зазначених у розділі VII цього Технічного завдання.

36. Банк складає реєстр об'єктів нерухомого майна банку станом на звітну дату, який містить відповідні поля інформації щодо:

1) ідентифікації об'єкта нерухомого майна банку, уключаючи таку інформацію: вид, кількісна характеристика (площа, одиниці тощо), місцезнаходження об'єкта нерухомого майна;

2) дати визнання в балансі об'єкта нерухомого майна банку; дати, до якої планується продаж об'єкта нерухомого майна банку;

3) інформації про здійснення останньої незалежної оцінки справедливої вартості об'єкта нерухомого майна банку;

4) балансової вартості об'єкта нерухомого майна банку на дату визнання в балансі та на звітну дату;

5) розміру заборгованості ЮО або ФО, за якою банком отримане майно, що перейшло у власність банку як заставодержателя, на дату визнання в балансі такого об'єкта нерухомого майна;

6) причин, через які банк станом на звітну дату не здійснив продаж майна, що перейшло у власність банку як заставодержателя.

Банк систематизує об'єкти нерухомого майна банку в порядку зменшення їх балансової вартості.

37. Банк здійснює перевірку достовірності (відповідності) та повноти інформації, що міститься в реєстрі об'єктів нерухомого майна банку. Така перевірка включає:

1) вивіряння даних на відповідність (вивіряння банківських автоматизованих перевірок, що підтверджують відповідність інформації в реєстрі кредитів первинним джерелам інформації);

2) специфічні перевірки полів (виявлення пропущених та/або невідповідних значень, форматів, повторюваних значень тощо);

3) перехресні перевірки полів.

38. Аудитор підтверджує повноту реєстру об'єктів нерухомого майна банку та загальну балансову вартість нерухомого майна банку, визначеного в підпункті "е" пункту 1.3 глави 1 розділу II Інструкції № 368, та за відібраними згідно з пунктом 39 розділу VI цього Технічного завдання об'єктами нерухомого майна надає судження про:

1) відповідність балансової вартості нерухомого майна банку ринковій вартості;

2) відповідність балансової вартості нерухомого майна, що перейшло у власність банку як заставодержателя, зазначеної в реєстрі об'єктів нерухомого майна банку, та вартості такого нерухомого майна до визнання в балансі банку;

3) наявність та повноту сформованих резервів на відшкодування можливих втрат від судового оскарження права банку на майно, що перейшло у власність банку як заставодержателя;

4) об'єктивність наведених банком причин щодо неможливості продажу майна, що перейшло у власність банку як заставодержателя, із зазначенням постанови державного/приватного виконавця або рішення суду (за наявності) про арешт такого нерухомого майна, що унеможливлює виставлення його на торги.

39. Перевірці підлягають сім об'єктів нерухомого майна банку з найбільшою балансовою вартістю на звітну дату, серед яких чотири об'єкти нерухомого майна банку - інвестиційна нерухомість та необоротні активи, утримувані для продажу, і три об'єкти нерухомого майна, що перейшло у власність банку як заставодержателя.

40. Перевірка вартості об'єктів нерухомого майна банку здійснюється на підставі поточних ринкових цін на звітну дату. Перевірка вартості майна, щодо якого банк використовує метод обліку за первісною вартістю (собівартістю), здійснюється за меншою з двох таких оцінок.

Балансова вартість майна коригується з дати підписання звіту про оцінку до звітної дати на підставі розрахунку зміни середніх цін на нерухоме майно у відповідному регіоні з використанням джерел інформації, доступних для широкого загалу, та іншої відповідної доступної інформації (порівняльні бази даних).

Коментар/висновок має надаватися аудитором щодо останньої оцінки майна, яке обліковується за переоціненою вартістю (справедливою вартістю), уключаючи дату такої оцінки та використану методологію.

41. Обраний банком метод оцінки нерухомого майна після його первинного визнання перевіряється на відповідність вимогам нормативно-правових актів Національного банку з бухгалтерського обліку.

42. Перевірка вартості об'єктів нерухомого майна банку, зареєстрованих на тимчасово окупованій території України та/або території проведення операції об'єднаних сил, здійснюється з урахуванням такого:

1) у разі продажу банком після звітної дати об'єктів нерухомого майна, зареєстрованих на тимчасово окупованій території України та/або території проведення операції об'єднаних сил, здійснюється коригування балансової вартості таких об'єктів нерухомого майна до балансової вартості, що дорівнює розміру коштів, отриманих банком від їх продажу. Продаж банком основних фондів, зареєстрованих на такій території, перевіряється щодо його здійснення за справедливою вартістю, фактичного надходження грошових коштів від продажу цих основних фондів та напрямів використання таких коштів банком;

2) якщо після звітної дати об'єкти нерухомого майна, зареєстровані на тимчасово окупованій території України та/або території проведення операції об'єднаних сил, не були продані, то здійснюється коригування балансової вартості таких основних фондів до балансової вартості, що дорівнює нулю (за винятком основних фондів, на які поширюється дія Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо основних фондів, розташованих на території районів та міст обласного значення, не включених до переліку, затвердженого Указом Президента України від 07 лютого 2019 року № 32/2019 "Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях").

43. Коригування вартості нерухомого майна банку здійснюється, якщо отримана під час перевірки вартість такого майна за кожним окремим об'єктом є нижчою, ніж відповідна вартість згідно з даними банку, більше ніж на 10%. За потреби здійснюється коригування фінансової звітності.

44. Мінімальні вимоги до Звіту про результати першого етапу оцінки стійкості банку та строки його подання до Національного банку визначаються Положенням про здійснення оцінки стійкості банків і банківської системи України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2017 року № 141 (зі змінами) (далі - Положення про оцінку стійкості банків), та додатком 3 до цього Технічного завдання.

45. На запит Національного банку до Звіту про результати першого етапу оцінки стійкості банку має надаватись інформація та/або пояснення.

46. За результатами оцінки активів та перевірки вартості нерухомого майна банку здійснюються коригування:

1) кредитного ризику;

2) вартості нерухомого майна;

3) інші коригування (за потреби).

47. Банк відображає коригування, зазначені у Звіті про результати першого етапу оцінки стійкості банку, у фінансовій та статистичній звітності не пізніше ніж на перше число місяця, наступного за місяцем, у якому банк подав Звіт про результати першого етапу оцінки стійкості банку до Національного банку.

48. Національний банк здійснює перевірку дотримання банком/аудитором вимог цього Технічного завдання, Положення про оцінку стійкості банків, перевірку висновків аудитора, наведених у Звіті про результати першого етапу оцінки стійкості банку.

49. Національний банк з урахуванням результатів перевірки якості кредитів, відібраних відповідно до вимог підпункту 2 пункту 18 та підпункту 2 пункту 19 розділу IV цього Технічного завдання, здійснює екстраполяцію результатів на всі кредити, уключені до відповідних сегментів кредитів банку, за винятком кредитів, за якими розмір кредитного ризику за розрахунками банку дорівнює або перевищує 95%.

50. Екстраполяція результатів перевірки якості кредитів передбачає розрахунок величини кредитного ризику за кредитами, що не включені до вибірки.

Для екстраполяції відібрані кредити сегментуються за ознаками, наведеними в підпунктах 1, 3 і 4 пункту 12 розділу ІІІ цього Технічного завдання. Екстраполяція здійснюється в межах кожного сегмента. Екстраполяція не здійснюється, якщо до базової або поглибленої вибірки було відібрано всіх боржників сегмента.

Для екстраполяції розраховуються коефіцієнти міграції кредитів між працюючими і непрацюючими кредитами, а також коефіцієнти РЭ та ЬОЭ за кредитами, що не включені до вибірки.

Коефіцієнти міграції кредитів між працюючими і непрацюючими кредитами розраховуються як співвідношення обсягу працюючих/непрацюючих кредитів у вибірці після перевірки їх якості та обсягу працюючих/непрацюючих кредитів перед їх перевіркою.

Для розрахунку коефіцієнтів міграції ураховується як міграція з працюючих кредитів у непрацюючі, так і навпаки.

Коефіцієнт РЭ для працюючих кредитів, що не включені до вибірки, розраховується за формулою, наведеною у підпункті 1 пункту 6 додатка 2 до цього Технічного завдання. Коефіцієнт PD для непрацюючих кредитів, що не включені до вибірки, становить 1.

Коефіцієнт LGD для кредитів, що не включені до вибірки, розраховується за формулою, наведеною у підпункті 3 пункту 6 додатка 2 до цього Технічного завдання, за працюючими і непрацюючими кредитами окремо.

51. Величина кредитного ризику за кредитами, що не включені до вибірки, розраховується окремо за працюючими і непрацюючими кредитами за наведеними в колонці 8 таблиці 4 додатка 2 формулами, де боржникам встановлюються коефіцієнти РО працюючого/непрацюючого портфеля, до якого вони мігрують. Коефіцієнти LGD зберігаються на рівні, що є характерним для працюючого/непрацюючого портфеля, з якого вони мігрують.

Кредитний ризик за всім портфелем банку розраховується як сума кредитного ризику портфеля, що підлягав екстраполяції (за кредитами, що не включені до вибірки), та кредитного ризику за кредитами, що включені до вибірки.

52. Екстраполяція не здійснюється, якщо:

1) керівником робочої групи аудитора прийнято рішення щодо непроведення поглибленої перевірки якості активів банку відповідно до пункту 34 розділу V цього Технічного завдання;

2) коефіцієнт кредитного ризику, визначений за результатами поглибленої перевірки якості кредитів, є меншим або дорівнює коефіцієнту кредитного ризику, розрахованому банком станом на звітну дату за кредитами, що не включені до вибірки.

53. Національний банк за результатами першого етапу оцінки стійкості банку з урахуванням екстраполяції результатів перевірки якості кредитів згідно з розділом VIII цього Технічного завдання здійснює перерахунок (коригування) величини кредитного ризику та НКР банку.

54. Національний банк здійснює перевірку якості (достовірності) оцінки:

1) вартості майна (крім земельних ділянок) шляхом верифікації звітів СОД про оцінку майна та/або направлення їх на рецензування до ФДМУ;

2) грошової вартості земельних ділянок шляхом верифікації звітів СОД з експертної грошової оцінки земельних ділянок та/або направлення їх на рецензування до СРО.

55. Національний банк передає за згодою банку звіт СОД про оцінку майна (крім земельних ділянок) та/або звіт СОД з експертної грошової оцінки земельних ділянок (далі - звіт про оцінку майна) на рецензування до ФДМУ/СРО в разі відмови банку/аудитора від доопрацювання Звіту про результати першого етапу оцінки стійкості банку в установленому Національним банком обсязі, якщо Національний банк установив, що визначена у звіті вартість майна не відповідає ринковій вартості та/або звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

56. Відмова банку від надання згоди на передавання звіту про оцінку майна на рецензування до ФДМУ/СРО унеможливлює завершення процедури здійснення перевірки якості (достовірності) оцінки вартості майна, у зв'язку з чим вартість майна, зазначена в такому звіті, вважається недостовірною і не враховується/вираховується в повному обсязі під час розрахунку величини кредитного ризику, НКР, розміру ОК, РК, значень нормативів Н2 і Н3 згідно з пунктом 58 розділу IX цього Технічного завдання.

57. Національний банк здійснює розрахунок величини кредитного ризику, НКР, розміру ОК, РК, значень нормативів Н2 і Н3 банку без урахування/з вирахуванням вартості такого майна в повному обсязі згідно з пунктом 58 розділу IX цього Технічного завдання, якщо:

1) немає письмової згоди банку на передавання звіту про оцінку майна на рецензування до ФДМУ/СРО;

2) за результатами рецензування звіту про оцінку майна ФДМУ/СРО встановлено, що звіт про оцінку майна не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті про оцінку майна, після виправлення зазначених недоліків; або звіт про оцінку майна не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та/або непрофесійним і не може бути використаний.

58. Національний банк за наявності однієї із ситуацій, наведених у пункті 57 розділу IX цього Технічного завдання, визначає:

1) величину кредитного ризику, НКР без урахування вартості майна, що отримане банком у заставу;

2) розмір ОК та РК без урахування вартості майна, що отримане банком у заставу, зменшений на вартість нерухомого майна банку;

3) необхідний рівень нормативів Н2 і Н3 банку з урахуванням підпунктів 1 і 2 пункту 58 розділу IX цього Технічного завдання та вартості активів і позабалансових зобов'язань, зважених за ступенем кредитного ризику (RWA) відповідно до вимог !нструкції № 368, без урахування вартості нерухомого майна банку.

59. Національний банк за результатами першого етапу оцінки стійкості банку з урахуванням екстраполяції результатів перевірки якості кредитів та перевірки якості (достовірності) оцінки вартості майна, що отримане банком у заставу, здійснює перерахунок (коригування) величини кредитного ризику та НКР банку.

60. Національний банк за результатами двох етапів (першого та другого) оцінки стійкості банку здійснює розрахунок розміру РК і ОК, значень нормативів Н2 і Н3 банку відповідно до вимог Інструкції № 368, розпорядчого акта Національного банку, що визначає методику розрахунку економічних нормативів, з урахуванням екстраполяції результатів першого етапу оцінки стійкості банку та перевірки якості (достовірності) оцінки вартості майна, здійсненої на другому етапі оцінки стійкості банку.

61. Національний банк за результатами оцінки стійкості банку, щодо якого Національний банк прийняв рішення про проведення оцінки стійкості із застосуванням двох етапів, визначає необхідний рівень нормативу Н2 та необхідний рівень нормативу Н3 як суму значення нормативу Н2/нормативу Н3, розрахованого за результатами першого етапу оцінки стійкості, та розміру відхилення.

Відхилення визначається як різниця між значенням нормативу Н2/нормативу Н3, установленим Інструкцією № 368, та значенням нормативу Н2/нормативу Н3, розрахованим за результатами двох етапів (першого та другого) оцінки стійкості.

62. Стрес-тестування банку здійснюється:

1) на підставі даних бухгалтерського обліку, статистичної звітності та інших даних банку станом на звітну дату, скоригованих з урахуванням результатів першого та другого етапів оцінки стійкості банку;

2) з використанням моделі стрес-тестування Національного банку шляхом аналізу впливу прогнозного погіршення кредитної якості активів та реалізації ринкового ризику на фінансовий результат, зважені на ризик активи, ОК та РК банку протягом прогнозного періоду відповідно до базового та несприятливого макроекономічних сценаріїв.

63. Банк для проведення стрес-тестування надає на запит Національного банку дані фінансової звітності та іншу інформацію про господарську діяльність великих боржників/контрагентів - ЮО, наведених у підпункті 1 пункту 18 розділу IV цього Технічного завдання, у форматі, обсягах та строки, що установлені Національним банком.

64. У межах стрес-тестування здійснюється прогноз показників фінансової звітності банку (балансу та звіту про фінансові результати) на три роки вперед після звітної дати, ґрунтуючись на припущенні про статичний баланс. Тобто припускається, що активи та зобов'язання банку, що погашаються протягом періоду прогнозування, заміщуються подібними за типом, якістю та строковістю фінансовими інструментами.

Зміни статей балансу банку в прогнозних періодах можливі виключно внаслідок однієї або кількох таких подій:

1) за активами: зміни обмінного курсу національної валюти, рівня знецінення активів (доформування і розформування резервів), зростання заборгованості клієнтів унаслідок використання безвідкличних позабалансових кредитних зобов'язань, переоцінки справедливої вартості цінних паперів;

2) за зобов'язаннями - зміни обмінного курсу національної валюти;

3) за акціонерним капіталом: отримання чистого прибутку/збитку в прогнозних періодах, що переходить у статті "нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" чи "статутний капітал".

65. Стрес-тестування передбачає аналіз великих боржників/контрагентів -ЮО банку на індивідуальній основі, ураховуючи їх профіль ризиків і характеристики забезпечення.

66. Оцінка кредитного ризику великих боржників/контрагентів - ЮО банку здійснюється з урахуванням прогнозних змін у балансі та звіті про фінансовий результат цих боржників/контрагентів. Розрахунок розміру кредитного ризику в прогнозних періодах здійснюється на підставі зміни класу боржника/контрагента та розрахунку відповідних прогнозних значень показників РО, LGD, ЕAD відповідно до вимог Положення № 351.

Усі інші кредити щодо боржників/контрагентів підлягають стрес-тестуванню на портфельній основі.

67. Розрахунок розміру ОК, РК, значень нормативів Н2, Н3 за результатами трьох етапів оцінки стійкості банку здійснюється на кінець кожного року прогнозного періоду окремо за базовим та несприятливим макроекономічними сценаріями.

68. Національний банк за результатами оцінки стійкості банку, щодо якого Національний банк прийняв рішення про проведення оцінки стійкості із застосуванням трьох етапів, визначає необхідний рівень нормативу Н2 та необхідний рівень нормативу Н3 відповідно до моделі стрес-тестування Національного банку.

69. Оцінка стану списання банком знецінених фінансових активів (у цілому або частини) за рахунок оціночних резервів під очікувані кредитні збитки складається з двох етапів:

1) перевірки відповідності внутрішньобанківських процедур (правил) щодо списання знецінених фінансових активів вимогам законодавства України, МСФЗ та Положення про визначення критеріїв для списання знецінених фінансових активів банків України за рахунок оціночних резервів під очікувані кредитні збитки, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 13 квітня 2020 року № 49 (далі - Положення № 49), оцінки ефективності внутрішньобанківських процедур (правил);

2) оцінки дотримання банком внутрішніх процедур (правил), зазначених у підпункті 1 пункту 69 розділу XII цього Технічного завдання, за списаними знеціненими фінансовими активами, а також за відібраними згідно з пунктом 74 розділу XII цього Технічного завдання несписаними знеціненими фінансовими активами в розрізі боржників - ЮО та ФО.

70. Оцінка дотримання банком внутрішніх процедур (правил) за списаними з балансу банку знеціненими фінансовими активами включає перевірку наявності критеріїв, на підставі яких станом на звітну дату відбулося списання знецінених фінансових активів за рахунок оціночних резервів під очікувані кредитні збитки відповідно до вимог Положення № 49.

71. Оцінка дотримання банком внутрішніх процедур (правил) за відібраними знеціненими фінансовими активами включає: оцінку пояснень банку щодо несписання знецінених фінансових активів з балансу банку за наявності критеріїв, зазначених у Положенні № 49; оцінку обгрунтованості визначених банком очікувань щодо відновлення фінансових активів; визначення валової балансової вартості знецінених фінансових активів, за якими, за судженнями аудитора, немає підстав для їх подальшого відображення в балансі банку.

72. Для здійснення оцінки дотримання банком внутрішніх процедур (правил) за відібраними знеціненими фінансовими активами банк у розрізі видів боржників - ЮО та ФО складає реєстр знецінених фінансових активів, у якому за кожним боржником зазначає фінансові активи, за якими станом на звітну дату сформовано резерв під очікувані кредитні збитки відповідно до вимог МСФЗ 9 у повній сумі їх валової балансової вартості.

73. До фінансових активів належать кредити та фінансова дебіторська заборгованість, строк погашення якої згідно з умовами договору перевищує три місяці. Банк систематизує реєстр знецінених фінансових активів у розрізі видів боржників у порядку зменшення сукупної валової балансової вартості фінансових активів.

Реєстр знецінених фінансових активів містить відповідні поля інформації

щодо:

1) ідентифікації боржника - ЮО та ФО, уключаючи таку інформацію: пов'язана/непов'язана з банком особа; місцезнаходження боржника згідно з документами, які на дату перевірки є в кредитній/юридичній справі боржника; належність боржника до групи ЮО під спільним контролем/групи пов'язаних контрагентів; дохід боржника за рік; етап, на якому перебуває боржник у разі ініціювання процедури ліквідації боржника - ЮО;

2) заборгованості за фінансовим активом, уключаючи таку інформацію: балансовий рахунок обліку основної суми боргу фінансового активу; валова балансова вартість фінансового активу; вартість застави/забезпечення за фінансовим активом, урахована банком під час розрахунку кредитного ризику; відсоток балансової вартості фінансового активу, що покривається заставою/забезпеченням;

3) стану заборгованості за фінансовим активом, уключаючи таку інформацію: кількість повних місяців з дня прострочення погашення боргу (його частини); кількість повних місяців з дня отримання будь-яких платежів за фінансовим активом; кількість повних місяців з дня визнання 100% оціночного резерву під кредитні збитки; суму платежів, отриману банком протягом останніх 36 місяців, у тому числі від реалізації застави;

4) наявності критеріїв, визначених у пункті 6 Положення № 49, для списання фінансового активу та інших критеріїв для списання фінансового активу відповідно до внутрішньобанківських процедур (правил);

5) обґрунтованих пояснень банку щодо наявності підстав для подальшого обліку на балансі валової балансової вартості фінансового активу та оціночного резерву під кредитні збитки.

74. Відбір несписаних знецінених фінансових активів має здійснюватися керівником робочої групи аудитора на підставі наданого банком реєстру знецінених фінансових активів. До вибірки включаються знецінені фінансові активи таких боржників:

1) 20 перших ЮО, сукупна валова балансова вартість фінансових активів кожного з яких становить не менше ніж 1% від РК банку. Якщо до вибірки за зазначеним критерієм потрапляє менше ніж 10 ЮО, то до вибірки в порядку зменшення сукупної валової балансової вартості додатково включаються наступні ЮО (у цьому разі розмір вибірки не повинен перевищувати 10 ЮО);

2) 20 перших ФО.

75. У Звіті про результати першого етапу оцінки стійкості банку зазначаються:

1) висновки про відповідність/невідповідність внутрішньобанківських процедур (правил) щодо списання знецінених фінансових активів вимогам законодавства України, МСФЗ та Положення № 49; рекомендації щодо шляхів підвищення ефективності внутрішньобанківських процедур (правил);

2) інформація про списані знецінені фінансові активи із зазначенням валової балансової вартості фінансових активів станом на звітну дату;

3) інформація про несписані знецінені фінансові активи із зазначенням валової балансової вартості фінансових активів, за якими, за судженнями аудитора, немає підстав для їх подальшого відображення в балансі банку;

4) інша інформація, яка є важливою для розуміння та об'єктивної оцінки Національним банком застосованого аудитором професійного судження.

76. Результати оцінки стійкості банку, оцінка стійкості якого здійснювалась із застосуванням двох етапів, зазначаються в пояснювальній записці, підготовленій з метою інформування Правління Національного банку та подальшого затвердження ним результатів оцінки стійкості банку. Пояснювальна записка має містити таку інформацію:

1) результати проведеної аудитором оцінки активів банку, уключаючи інформацію про визначений розмір кредитного ризику, наявність/відсутність потреби в коригуванні розміру кредитного ризику та/або вартості забезпечення/майна;

2) результати проведеної екстраполяції або інформацію про відсутність потреби в екстраполяції із зазначенням підстав;

3) результати проведеної аудитором перевірки вартості майна банку;

4) результати перевірки якості (достовірності) оцінки вартості майна та здійснені Національним банком коригування величини кредитного ризику, НКР, розміру ОК, РК, значень нормативів Н2 і Н3 на вартість майна;

5) визначений необхідний рівень нормативу Н2/необхідний рівень нормативу Н3, розрахований за результатами оцінки стійкості банку;

6) результати проведеної аудитором оцінки стану списання знецінених фінансових активів банку.

Пояснювальна записка про результати оцінки стійкості банку має бути підписана директорами департаментів банківського нагляду та фінансової стабільності або особами, які виконують їх обов'язки. До пояснювальної записки про результати оцінки стійкості банку додаються презентація про результати оцінки стійкості банку та Звіт про результати першого етапу оцінки стійкості банку.

77. Результати оцінки стійкості банку, оцінка стійкості якого здійснювалась із застосуванням трьох етапів, зазначаються у Звіті про результати оцінки стійкості банку із застосуванням трьох етапів, зразок оформлення якого наведено в додатку 4 до цього Технічного завдання.

78. Звіт про результати оцінки стійкості банку із застосуванням трьох етапів уключає:

1) розрахунок розміру РК і ОК, значень нормативів Н2 і Н3 за результатами двох етапів (першого та другого) відповідно до вимог інструкції № 368, розпорядчого акта Національного банку, що визначає методику розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків, та трьох етапів оцінки стійкості банку окремо за базовим та несприятливим сценаріями на кінець кожного року прогнозного періоду відповідно до вимог цього Технічного завдання;

2) визначення необхідного рівня нормативу Н2 та необхідного рівня нормативу Н3 на звітну дату за результатами трьох етапів оцінки стійкості банку відповідно до вимог цього Технічного завдання для забезпечення дотримання банком нормативних значень нормативів Н2 та Н3, установлених Інструкцією № 368, розпорядчим актом Національного банку, що визначає методику розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків, та граничних значень нормативів Н2 та Н3, установлених Національним банком.