Водночас відсутність у працівників патронатної служби зобов'язань перед державою, заборон з боку антикорупційного законодавства та їх обов'язку декларувати свої доходи несе ризики того, що судді не можуть бути впевненими у своїх працівниках. Адже, не порушуючи норм закону, помічники, наукові консультанти суддів мають право займатися будь-якою діяльністю, окрім посадових обов'язків у суді. При цьому, зважаючи на сукупність виконуваних ними обов'язків, наявність статусу державного службовця вимагала дотримання ними різного роду заборон (щодо зайняття підприємницькою чи іншою діяльністю, яка приносить прибуток, окрім наукової чи викладацької, та інші заборони, передбачені статтею 7 Закону України "Про запобігання і протидію корупції"), й обов'язку декларування своїх доходів. Це формувало в суддів об'єктивну впевненість у особі, яка щоденно сприяє своєю діяльністю в здійсненні ними правосуддя, і вбезпечувало судову систему від корупційних проявів. Унесені Законом № 889-VІІІ зміни впливають на таке становище, несуть ризик порушення частини першої статті 126 Конституції України.
Згідно із частинами третьою й четвертою статті 154 Закону № 2453-VI судді самостійно здійснюють добір помічників, які призначаються на посаду та звільняються з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді і підзвітні лише відповідному судді з питань підготовки справ до розгляду.
У своїй щоденній діяльності помічник судді здійснює підбір актів законодавства та матеріалів судової практики, які необхідні для розгляду конкретної судової справи; бере участь у попередній підготовці судових справ до розгляду, за дорученням судді готує проекти запитів, листів, інших матеріалів, пов'язаних із розглядом конкретної справи, проекти судових рішень, інших процесуальних документів, які приймаються суддею або під головуванням судді, виконавчих документів; здійснює оформлення копій судових рішень для направлення сторонам у справі та іншим особам, які беруть участь у справі, відповідно до вимог процесуального законодавства, контролює своєчасність надсилання копій судових рішень; здійснює контроль за своєчасним проведенням експертними установами призначених у справах експертних досліджень, за своєчасним виконанням органами внутрішніх справ постанов судді про примусовий привід, а в разі невиконання таких постанов - готує проекти відповідних нагадувань тощо.
За дорученням судді помічник судді: контролює надходження та приєднання до судової справи відповідних матеріалів; координує роботу секретаря судового засідання та надає йому методичну та практичну допомогу, у тому числі із забезпечення фіксування судового процесу технічними засобами; здійснює перевірку своєчасності оформлення протоколів судових засідань у справах, що знаходяться в провадженні судді; здійснює контроль за своєчасною здачею секретарем судового засідання судових справ, розглянутих під головуванням судді; здійснює підготовку та оформлення статистичних даних, звітів, узагальнень, інформації про кількість і стан розгляду суддею справ усіх категорій тощо; вивчає та узагальнює практику розгляду справ і застосування законодавства; аналізує повідомлення засобів масової інформації з питань судочинства, готує пропозиції щодо необхідності реагування на такі повідомлення відповідно до чинного законодавства; підписує непроцесуальні документи інформаційного та організаційного характеру; виконує інші доручення суддів що стосуються організації розгляду судових справ (пункти 20, 21 розділу III Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України від 25 березня 2011 року № 14).
Статтею 25 Закону України "Про Конституційний Суд України" закріплено, що помічники та наукові консультанти суддів Конституційного Суду України виконують доручення судді Конституційного Суду України зі справ конституційного провадження. При цьому статтею 25 Закону України "Про Конституційний Суд України" (у редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 889-VІІІ), науковий консультант і помічник судді Конституційного Суду України є державними службовцями, Тобто помічники та наукові консультанти суддів Конституційного Суду України також мали статус державного службовця.
Обов'язки зазначених категорій осіб за своїм характером також пов'язані безпосередньо із здійсненням конституційного правосуддя. Так, науковий консультант судді Конституційного Суду України вивчає та аналізує теорію й практику застосування законодавства України з метою забезпечення судді необхідною інформацією у справах, за якими здійснюється конституційне провадження; за дорученням судді розробляє пропозиції до проектів ухвал Конституційного Суду України, проводить експертну оцінку нормативно-правових актів з метою кваліфікованого консультування судді у справах, що перебувають у провадженні Конституційного Суду України; у разі необхідності готує пропозиції щодо листів про витребування від суб'єктів, указаних у частині другій статті 19 Закону України "Про Конституційний Суд України", документів, матеріалів та іншої інформації з питань, що готуються до розгляду колегією суддів Конституційного Суду України, Конституційним Судом України; візує проекти рішень, висновків, ухвал Конституційного Суду України, у межах доручень судді взаємодіє з науковими й вищими навчальними закладами, установами та організаціями з питань конституційного провадження тощо.
Помічник судді Конституційного Суду України, окрім згаданих вище обов'язків, до виконання яких він також організаційно долучається спільно з науковим консультантом судді, здійснює облік, передачу, опрацювання за дорученням судді кореспонденції та матеріалів з питань конституційного провадження, веде діловодство відповідно до вимог Інструкції з діловодства в Конституційному Суді України, забезпечує збереження документів та матеріалів справ, які надходять до судді; оформлює належним чином матеріали справ конституційного провадження в процесі їх розгляду та для передачі до архіву Конституційного Суду України тощо.
Законом № 889-VІІІ лише закріплено положення про непоширення його дії на працівників патронатної служби, до яких зокрема віднесено помічників суддів, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України (пункт 18 частини 3 статті 3, частина перша статті 92). Водночас функціональні обов'язки помічників суддів, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України щодо забезпечення організації здійснення суддями судочинства залишилися незмінними.
Дійсно, добір і прийняття указаних осіб на посаду має свою специфіку згідно із чинним законодавством: судді самостійно здійснюють добір помічників; помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді; помічники суддів з питань підготовки справ до розгляду підзвітні лише відповідному судді (частини третя й четверта статті 154 Закону № 2453-VІ); стаття 25 Закону України "Про Конституційний Суд України" також передбачає посади помічників, наукових консультантів судді Конституційного Суду України, які виконують доручення судді зі справ конституційного провадження.
Помічники суддів судів загальної юрисдикції та помічники наукові консультанти суддів Конституційного Суду України вирізняються з-поміж інших державних службовців лише порядком призначення на посаду та підзвітністю відповідному судді. Такий порядок існує з метою якісного здійснення правосуддя, оскільки гарантує довіру судді до помічника. Адже суддя сам обирає помічника, наукового консультанта, зважаючи на власні потреби в юристі того чи іншого фаху, а також ураховуючи особисті якості претендента на посаду.
Отже, особливий порядок добору порівняно з іншими кандидатами на зайняття посади державного службовця не може свідчити про належність указаних осіб до патронатної служби, оскільки остання в широкому розумінні становить публічне адміністрування, має політичну спрямованість і охоплює, як правило, політичні посади осіб, які мають особистий апарат.
Разом з тим відповідно до законодавства помічники та наукові консультанти суддів Конституційного Суду України, помічники суддів судів загальної юрисдикції підпорядковуються суддям лише під час забезпечення організації здійснення суддями правосуддя. Згідно із частиною третьою статті 154 Закону № 2453-VI помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду. У питаннях внутрішнього розпорядку згадані працівники підпорядковуються керівнику апарату, як і інші працівники апарату конкретного суду, у тому числі й державні службовці.
Тобто пріоритетним завданням помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів загальної юрисдикції є забезпечення організації діяльності суддів під час здійснення ними правосуддя. При цьому зазначені особи під час виконання покладених на них обов'язків щоденно стикаються із таємницею нарадчої кімнати, при підготовці матеріалів судової справи здійснюють опосередкований вплив на організацію судового процесу. Отже, кваліфікована щоденна робота помічників суддів, помічників, наукових консультантів суддів Конституційного Суду України спрямована в підсумку на забезпечення незалежності суддів як носіїв судової влади, гарантованої частиною першою статті 126 Конституції України.
Окремо Пленум Верховного Суду України зауважує, що за державними службовцями, на відміну від працівників патронатної служби, зберігається низка соціальних гарантій, яких вони набули відповідно до попереднього Закону України "Про державну службу".
Так, за державними службовцями, які згідно зі статтею 35 зазначеного Закону України "Про державну службу" набули права на отримання додаткових оплачуваних відпусток більшої тривалості, ніж передбачено статтею 58 Закону № 889-VIII, така тривалість додаткових відпусток зберігається після набрання чинності Законом № 889-VІІI. А працівники патронатних служб право на такі відпустки втрачають.
Державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889-VІII займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (пункти 9 і 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII).
Гарантії щодо призначення пенсії зберігаються лише за тими працівниками патронатної служби, які на день набрання чинності Законом № 889-VІІІ мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України. За такими особами зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII).
Крім того, згідно із частинами другою та третьою статті 92 Закону № 889-VIII працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений. Трудові відносини з працівником патронатної служби припиняються в день припинення повноважень особи, працівником патронатної служби якої він призначений. Акт про звільнення приймається керівником державної служби. Отже, помічники, наукові консультанти суддів Конституційного Суду України та помічники суддів судів загальної юрисдикції звільняються автоматично разом із закінченням повноважень патрона (судді).
Такий порядок звільнення працівників не дасть можливості роботодавцю зберегти висококваліфіковані кадри в судовій системі, адже досвідчений помічник чи науковий консультант судді є спеціалістом у сфері своїх повноважень і може бути корисним для функціонування того чи іншого суду, незважаючи на звільнення (закінчення повноважень) відповідного судді. Такі зміни в порядку звільнення вказаних працівників судової системи звужують права помічників, наукових консультантів суддів Конституційного Суду України та помічників суддів судів загальної юрисдикції, які до набрання чинності Законом № 889-VIII залишалися працівниками апарату суду та державними службовцями навіть у разі закінчення своїх повноважень у відповідного судді.
Таким чином, щодо згаданих працівників відбулося звуження змісту права на встановлення визначеного законом (а не підзаконним актом) розміру мінімального посадового окладу у фінансовій сумі (гривнях), а не у відсотковому співвідношенні до посадового окладу судді місцевого суду; звуження обсягу права на відпочинок (з огляду на втрату статусу державного службовця - скорочення тривалості щорічної основної оплачуваної відпустки з 30 календарних днів (частина перша статті 57 Закону № 889-VІII) до 24 календарних днів (стаття 75 Кодексу законів про працю України), а також втрата права на додаткову відпустку після досягнення п'ятирічного стажу державної служби (частина перша статті 58 Закону № 889-VІII).
Отже, помічники суддів, помічники, наукові консультанти суддів Конституційного Суду України, не змінюючи своїх функціональних обов'язків (де-юре й де-факто виконують ті ж обов'язки, які по суті є функціями державної служби), позбавляються деяких належних їм до цього соціальних гарантій, передбачених на законодавчому рівні, без жодних компенсацій з боку держави.
Наведене дає підстави стверджувати про невідповідність пункту 18 частини третьої статті 3 у взаємозв'язку із частиною першою статті 92 в аспекті словосполучення "помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів" Закону № 889-VІII частині третій статті 22 Конституції України.
Викладене підтверджується й міжнародними стандартами у сфері судочинства.
Як зазначила Консультативна рада європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи в пункті 31 свого Висновку № 6 (2004) щодо справедливого суду в розумний строк та ролі судді в судових процесах з урахуванням альтернативних засобів вирішення спорів, "забезпечення правосуддя включає не лише роботу суддів та інших представників юридичних професій; воно охоплює великий обсяг діяльності, яка здійснюється в межах судових установ державними службовцями та громадянами. Робота судової системи значною мірою залежить від судової інфраструктури (приміщення, обладнання, допоміжний персонал тощо)".
У пункті 65 цього ж Висновку Консультативна рада європейських суддів указує на те, що справжнє скорочення недоречних завдань, які виконує суддя, може відбуватися лише за умови надання суддям помічників з достатньою кваліфікацією в юридичній галузі ("клерків" або "референтів"), яким суддя може делегувати, за умови суддівського нагляду і відповідальності, виконання конкретних завдань, як, наприклад, вивчення законодавства та судової практики, розроблення проектів легких або стандартних документів і спілкування з адвокатами та/або громадськістю.
Крім того, відповідно до пунктів 35 й 36 Рекомендації СМ/Rес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки у судах має працювати достатня кількість суддів та кваліфікований допоміжний персонал. Для попередження виникнення й зменшення надмірного робочого навантаження в судах потрібно вжити необхідних заходів для забезпечення незалежності судової влади, щоб передати вирішення несудових питань іншим особам із відповідною кваліфікацією.
Ураховуючи наведене, вважаємо законодавчі положення щодо виведення зі сфери дії Закону України "Про державну службу" помічників і наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів та стосовно зміни регулювання оплати праці працівників апаратів судів необгрунтованими й такими, що порушують норми, частини третьої статті 22, частин першої та другої статті 126 Конституції України".
Таким чином, Пленум Верховного України вважає, що положення пункту 6 частини другої статті 14, пунктів 2, 3, 4, 5 частини першої статті 15 в аспекті державних службовців вищого корпусу державшої служби (категорія "А") у системі судової влади; абзацу вжитого пункту 18 частини третьої Прикінцевих і перехідних положень; пункту 18 частини третьої статті 3 у взаємозв'язку із частиною першою статті 92 в аспекті словосполучення "помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів" Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІ "Про державшу службу" створюють загрозу незалежності і недоторканності суддів та звужують icнуючі права працівників судової системи, що суперечить статті 6, частині третій статті 22, частинам першій і другій статті 126 Конституції України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150 та 152 Конституції України, статтями 13, 39 й 40 Закону України "Про Конституційний Суд України",
ПРОСИМО:
1. Відкрити провадження за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) пункту 6 частини другої статті 14, пунктів 2, 3, 4, 5 частини першої статті 15 в аспекті державних службовців вищого корпусу державної служби (категорія "А") у системі судової влади; абзацу п'ятого пункту 18 частини третьої Прикінцевих і перехідних положень; пункту 18 частини третьої статті 3 у взаємозв'язку із частиною першою статті 92 в аспекті словосполучення "помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів" Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ "Про державну службу" статті 6, частині третій статті 22, частинам першій та другій статті 126 Конституції України.
2. Перевірити на предмет відповідності вимогам статті 6, частини третьої статті 22, частин першої та другої статті 126 Конституції України положення пункту 6 частини другої статті 14, пунктів 2, 3, 4, 5 частини першої статті 15 в аспекті державних службовців вищого корпусу державної служби (категорія "А") у системі судової влади; абзацу п'ятого пункту 18 Прикінцевих і перехідних положень; пункту 18 частини третьої статті 3 у взаємозв'язку із частиною першою статті 92 в аспекті словосполучення "помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів" Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ "Про державну службу" та визнати ці положення такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
3. Визнати провадження за цим конституційним поданням невідкладним і розглянути його в межах місячного строку, визначеного в частині другій статті 57 Закону України "Про Конституційний Суд України".
Для участі в конституційному провадженні за цим поданням уповноважується Сімоненко Валентина Миколаївна, суддя Верховного Суду України, та Берестова Ірина Ерiївна, начальник правового управління Верховного Суду України (тел. 044 288 97 33).
Конституційне подання і додатки подаються в 3-х примірниках.
Додатки:
1. Копія постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2016 року № 9 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) щодо відповідності (конституційності) пунктів 2, 3, 4, 5 частини першої статті 15 в аспекті державних службовців вищого корпусу державної служби (категорія "А") у системі судової влади; абзацу п'ятого пункту 18 Прикінцевих і перехідних положень; пункту 18 частини третьої статті 3 у взаємозв'язку із частиною першою статті 92 в аспекті словосполучення "помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів" Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" статтям 1, 3, 6, частині третій статті 22, частині першій та другій статті 126 Конституції України.
2. Конституція України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР (витяги).
3. Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ "При державну службу (витяги).
4 Копія рішення Ради Суддів України № 16 від 25 лютого 2016 року про звернення до Верховного Суду.
5. Закон України від 7 липня 2010 року № 2453-VI року "Про судоустрій і статус суддів" (витяги).
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 рожу № 268 "Про упорядкування структури та умов оплата праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (витяги).
7. Доповідь Голови Конституційного Суду Молдови Пана Олександра Тенасе "Роль Конституційного суду республіки Молдова в укріпленні незалежності судової влади (СDL-JU(2015) 024, (Страсбург, 13 жовтня 2015 року).
8. Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
9. Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками).
10. Рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2010 року № 7-рп/2010 у справі за конституційними поданнями Вищого господарського суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 130 Конституції України (справа про фінансове забезпечення діяльності судів).
11. Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року N 19-рп/2004 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України та частини другої статті 13 Закону України "Про статус суддів" (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу).
12. Рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2008 року № 4-рп/2008 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин другої, третьої, четвертої статті 219 Регламенту Верховної Ради України (справа про Регламент Верховної Ради України).
13. Рішення Конституційного Суду України від 7 травня 2002 року № 8-рн/2002 у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб).
14. Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, затвердженого рішенням Ради суддів України від 25 березня 2011 року № 14 (витяги).
15. Кодекс законів про працю України (витяги).
16. Закон України "Про Конституційний Суд України" (витяги).
17. Висновок № 6 (2004) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо справедливого суду в розумний строк та ролі судді в судових процесах з урахуванням альтернативних засобів вирішення спорів (витяги).
18. Рекомендація СМ/Rес (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів (витяги).
19. Висновок Консультативної ради європейських суддів № 18 (2005) (витяги).
| Голова Верховного Суду України | Я.М. Романюк |