антиішемічна, гіпотензивна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: антиангінальний засіб, вазодилататор, що впливає переважно на венозні судини, розслаблює також артерії; за рахунок цього зменшується венозне повернення до серця; у такій спосіб знижуються шлуночковий кінцевий діастолічний тиск і об'єм (переднавантаження); дія на артерії, а при вищих дозах на артеріоли, призводить до зниження системного судинного опору (післянавантаження), що, в свою чергу, зменшує роботу серця; вплив як на переднавантаження, так і на після навантаження призводить до подальшого зменшення потреби серця в кисні; препарат спричиняє перерозподіл кровотоку до субендокардіальних відділів серця, якщо коронарна циркуляція частково утруднена атеросклеротичними ураженнями; останній ефект, можливо, пояснюється селективною дилатацією великих коронарних судин; дилатація колатеральних артерій, викликана нітратами, може поліпшувати перфузію ішемізованих ділянок; у пацієнтів із застійною серцевою недостатністю нітрати поліпшують гемодинаміку у спокої та при навантаженні; при ІХС препарат підвищує толерантність до фізичного навантаження, розслабляє мускулатуру бронхів, а також м'язів ШКТ, жовчовидільного та сечовидільного трактів; діє як донор оксиду азоту (N0), що призводить до розслаблення непосмугованих м'язів судин шляхом стимуляції гуаніліл циклази та наступного збільшення концентрації циклічного гуанозилмонофосфату; останній вважається медіатором розслаблення; T після в/в інфузії становить 10 хв;
1/2
метаболізується з утворенням ізосорбіду-2-мононітрату та
ізосорбіду-5-мононітрату з T , що становлять, відповідно
1/2
1,5-2 год та 4-6 год; обидва метаболіти фармакологічно активні;
виводиться з сечею, практично повністю у формі метаболітів; після
розприскування в ротовій порожнині аерозолю активна речовина дуже
швидко всмоктується слизовою оболонкою; дія препарату починається
вже через 1-3 хв після застосування, C досягається протягом
макс
3-6 хв; T - 30-60 хв; протягом 90-120 хв концентрація в плазмі
1/2
крові повертається до вихідного рівня; метаболізується з
утворенням ізосорбіду-2-мононітрату та ізосорбіду-5-мононітрату з
T , що становлять відповідно 1,5-2 год та 4-6 год; обидва
1/2
метаболіти мають фармакологічну активність; при пероральному
застосуванні препарат проходжить швидкий метаболізм у печінці,
завдяки чому досягається значно вища біодоступність - 60-100% (при
пероральному застосуванні - 15-30%); лікарська форма табл.
ретард - в ШКТ активна речовина вивільнюється з табл.
пролонгованої дії повільно, протягом декількох год; абсорбція
активної речовини висока; біодоступність при прийомі - 22%;
терапевтична концентрація досягається через 30 хв, C - 1 год;
макс
зв'язування з білками плазми крові - 30%; T - 12 год; ізосорбід
1/2
динітрат метаболізується в печінці з утворенням
ізосорбіду-2-мононітрату (T - 1,5-2 год) та
1/2
ізосорбіду-5-мононітрату (T - 4-6 год); обидва метаболіти мають
1/2
фармакологічну активність; виводиться нирками; від 80 до 100%
введеної перорально разової дози виводиться із сечею протягом
24 год, переважно у формі метаболітів.
Показання для застосування ЛЗ: нестабільна стенокардія; ГІМ; г. лівошлуночкова серцева недостатність; для полегшення або збільшення тривалості методів реваскуляризації, а також для запобігання або зменшення коронароспазму при перкутанній транслюмінальній коронароангіопластії; профілактика і лікування нападів стенокардії; ГІМ; с-м легеневої гіпертензії.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: в/в терапію розпочинають з дози 2 мг/год; потім дозу доводять до індивідуальних потреб, середня доза становить 7,5 мг/год, максимальна доза звичайно не перевищує 8 мг/год; пацієнтам із серцевою недостатністю можуть знадобитися вищі дози - до 10 мг/год, та в деяких випадках до 50 мг/год; інтракоронарне введення - звичайна доза 1 мг уводиться у вигляді болюсної ін'єкції перед надуванням балона, препарат може вводитися й надалі в дозах, що не перевищують 5 мг протягом 30 хв; інтракоронарно препарат слід уводити при постійному моніторингу показників серцево-судинної системи; залежно від типу та ступеня тяжкості захворювання, додатково до звичайного обстеження (симптоми, АТ, ЧСС, діурез) проводять інвазійні процедури для визначення гемодинамічних параметрів; для розприскування у ротовій порожнині доза повинна бути адаптована для індивідуальних потреб пацієнта; за відсутності інших рекомендацій для припинення нападу стенокардії або перед фізичним чи емоційним навантаженням, що може спричинити напад, слід упорснути аерозоль у ротову порожнину 1-3 рази з інтервалом між упорскуваннями 30 секунд; разову дозу (до 3 упорскувань) для припинення нападу стенокардії можна збільшувати лише за рекомендацією лікаря; при гострому ІМ або г. серцевій недостатності починають з 1-3 упорскувань, у разі відсутності ефекту протягом 5 хв можна зробити ще одне впорскування; якщо і в наступні 10 хв поліпшення не спостерігається, можна повторити застосування аерозолю під ретельним контролем АТ; можлива толерантність, а також перехресна толерантність з іншими препаратами нітратної групи; щоб запобігти зниженню або втраті ефекту, слід уникати частого прийому високих доз; табл. ретард за відсутності інших рекомендацій застосовувати незалежно від прийому їжі по 20 мг 2 р/добу; другу/наступну дозу слід приймати не раніше, ніж через 6-8 год після прийому першої дози; при підвищеній потребі в нітропрепаратах денну дозу можна збільшити до 20 мг 3 р/добу з інтервалом 6 год; табл. пролонгованої дії - по 40 мг 1 р/добу або по по 20 мг 2 р/добу, другу/наступну дозу слід приймати не раніше, ніж через 6-8 год після прийому першої дози; при підвищеній потребі в нітропрепаратах денну дозу можна збільшити до 40 мг 2 р/добу, рекомендовано останню дозу приймати близько 18-ї год; табл. ретард по 60 мг - по 1 табл. 1 р/добу; при підвищеній потребі в нітропрепаратах денну дозу можна збільшити до 1 табл. 2 р/добу; лікування слід розпочинати з найменших доз, поволі збільшуючи дозу до необхідної; МДД - 120 мг; тривалість курсу лікування визначається індивідуально; прийом препарату не можна різко припиняти.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: падіння АТ та/або ортостатична гіпотензія; рефлекторне збільшення ЧСС, загальмованість, запаморочення і відчуття слабкості; головний біль; нудота, блювання, почервоніння, АР шкіри; при сильному падінні АТ може спостерігатися посилення симптоматики стенокардії; колаптоїдні стани з брадикардією (порушенням серцевого ритму з уповільненням ЧСС) і синкопою (напади з раптовою втратою свідомості, запамороченням, пов'язані з порушенням мозкового кровообігу внаслідок значного уповільнення серцевого ритму); ексфоліативний дерматит.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; г. судинній недостатності (шок, судинний колапс); кардіогений шок при неможливості корекції кінцевого діастолічного тиску лівого шлуночка за допомогою відповідних заходів; виражена артеріальна гіпотензія (систолічний тиск нижче ніж 90 мм рт.ст.); гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія; констриктивний перикардит; тампонада серця.
Форми випуску ЛЗ: концентрат для інфузій, 10 мг/мл по 2 мл в амп., р-н для ін'єкцій 0,1% по 10 мл в амп., спрей дозований під'язиковий, 1,25 мг/дозу по 15 мл (300 доз) у фл., аерозоль дозований, 1,25 мг/дозу по 15 мл (200 доз, 300 доз) у флаконах; табл. по 10 мг, по 20 мг; табл. сублінгвальні по 5 мг, табл. пролонгованої дії по 10 мг, 20 мг, по 40 мг, по 60 мг, по 80 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: р-н д/і - зберігати при t не вище 25 град.С; розведений препарат має бути уведений протягом 24 год; термін зберігання - 5 років; аерозоль - зберігати при t 15-25 град.С; термін придатності - 4 роки; табл.ретард - зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 5 років; табл. - зберігати при t не вище 30 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Ізо-мік(ТМ), ЗАТ "Трудовий колектив Київського підприємства по виробництву бактерійних препаратів "Біофарма" для ТОВ "НВФ "Мікрохім"
Ізо-мік(ТМ), ТОВ "НВФ "Мікрохім"
Ізо-мік(R), ВАТ "Фармак" для ТОВ "НВФ "Мікрохім"
Ізо-мік(R) 10, Ізо-мік(R) 20, Ізо-мік(R) 5, Нітросорбіт, ВАТ "Луганський хімфармзавод" для ТОВ "НВФ "Мікрохім"
Ізодинітрат, ВАТ "Фармак"
Нітросорбіт, ЗАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ"
Нітросорбіт, ВАТ "Монфарм"
II. Аеросоніт, "GlaxoSmithKline Pharmaceuticals S.A." для "GlaxoSmithKline Export Limited", Польща/Великобританія
Ізодиніт(R), "Balkanpharma-Dupnitza AD", Болгарія
Ізокет(R), "Schwarz Pharma AG", Німеччина
Кардикет(R) ретард, "Schwarz Pharma AG", Німеччина
Кардоніт(R), "Polfa" Warsaw Pharmaceutical Works SA, Польща
Нітросорбіт, ТОВ "Фармапол-Волга", Російська Федерація
Нітросорбіт, ВАТ "Фармстандарт-УфаВІТА", Російська Федерація Нітросорбіт, "Elegant India", Індія
Нітросорбіт Н.С., ВАТ "Щолківський вітамінний завод", м. Щолково-1, Московська обл., Російська Федерація
Нітросорбіт-Русфар, ТОВ "РУСІЧІ-ФАРМА", м. Москва, Російська Федерація
- Ізосорбіда мононітрат (Isosorbide mononitrate)*
Фармакотерапевтична група: C01DA14 - вазодилататори, що застосовуються в кардіології.
Основна фармакотерапевтична дія: антиангінальна,
антиішемічна, гіпотензивна,
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: спричиняє релаксацію гладкої мускулатури судин і вазодилатацію; Він розширює одночасно периферичні вени й артерії, що призводить до збільшення ємності венозних судин і зменшення зворотного венозного повернення в серце, і, як наслідок, до редукування шлуночкового кінцевого діастолічного тиску і переднавантаження; вплив на артеріальні судини спричиняє зниження їх системного опору (постнавантаження), полегшуючи роботу серця; одночасний вплив на перед- і постнавантаження призводить до зменшення споживання кисню міокардом; спричиняє перерозподіл кровотоку до субендокардіальних шарів, коли вінцевий кровотік частково зменшений завдяки наявності атеросклеротичних бляшок; дилатація спричинена нітратами поліпшує перфузію постстенозної ділянки міокарда; нітрати усувають ексцентричний коронарний стеноз і можуть зменшити венозні спазми, поліпшують гемодинаміку в стані спокою та при навантаженні у пацієнтів із застійною серцевою недостатністю; шляхом зниження потреб у кисні та збільшення його доставки обмежується площа ушкодженого міокарда; препарат показаний хворим з ІМ; чинить дію й на інші органи і системи, розслаблює бронхіальну мускулатуру, м'язи ШКТ, біліарного і сечового трактів; ефект препарату проявляється через 20 хв та триває протягом 8 год; абсорбція після перорального прийому майже повна; C досягається через 1 год після прийому;
макс
метаболізується у неактивні метаболіти; тільки 2% препарату
екскретується з сечею; T - 4-5 год; після перорального прийому
1/2
швидко і повністю всмоктується у ШКТ, не піддається метаболізму
першого проходження в печінці і має високу системну
біодоступність; завдяки спеціальній технології виготовлення однієї
форми препарату, пелет, вивільнення ізосорбідумононітрату
здійснюється у два етапи: 30% дози вивільняються одразу, а 70% -
повільно, забезпечуючи плато C протягом 5 год після прийому.
макс
Показання для застосування ЛЗ: профілактика нападів стенокардії та лікування стенокардії після перенесеного ІМ; лікування хр. серцевої недостатності в комбінації з серцевими глікозидами, діуретиками, інгібіторами АПФ.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослим рекомендовано внутрішньо перед прийомом їжі; для профілактики стенокардії звичайна доза становить 20 мг 2-3 р/добу; добова доза може варіювати від 20 до 120 мг, розподілена на 3 прийоми залежно від тяжкості перебігу захворювання; при проведенні будь-якого дозувального режиму для запобігання розвитку нітратної толерантності необхідно забезпечити 10-12 год безнітратного інтервалу; при супутньому лікуванні застійної серцевої недостатності доза препарату підбирається індивідуально, залежно від реакції пацієнта - початкова доза - 20 мг 2-3 р/добу; препарати пролонгованої призначають дорослим по 1 капс. (50 мг ізосорбіду мононітрату) 1 р/добу (вранці); МДД - 50 мг; пацієнтам літнього віку корекція дози непотрібна; тривалість лікування залежить від перебігу захворювання.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: головний біль; артеріальна гіпотензія та/або неуважність; запаморочення, сонливість, рефлекторна тахікардія, слабкість; нудота, блювання, дилатація судин шкіри з почервонінням, шкірні АР; рефлекторна тахікардія і симптоматична пальпітація в результаті симпатоміметичної дії внаслідок зменшення системного АТ; колапс із порушенням ритму і брадикардією.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; г. циркуляторна недостатність, тяжка артеріальна гіпотензія або гіповолемія, стан колапсу, шоку; г. ІМ з низьким тиском шлуночкового наповнення; виражена анемія; нещодавно перенесена черепно-мозкова травма або крововилив у мозок; глаукома; вагітність, період годування груддю, дитячий вік.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 10 мг, по 20 мг, по 40 мг; табл. пролонгованої дії по 100 мг; капс. пролонгованої дії по 40 мг; по 50 мг, по 60 мг; табл., вкриті оболонкою, з модифікованим вивільненням по 50 мг
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 2 роки; табл. пролонгованої дії - термін придатності - 5 років.
Торгова назва:
I. Мононітросид, ЗАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ"
II. Ізомоніт, "Actavis UK Ltd" для "Actavis group HF", Великобританія/Ісландія
Ефокс(R) Лонг, "Schwarz Pharma AG", Німеччина
Конпин 100, "TAD Pharma GmbH", Німеччина
Монолонг, "CTS Chemical Industries Ltd.", Ізраїль
Моносан, Моносано, "Pro. Med. CS. Praha" a.s., Чеська Республіка
Монотрат, Монотрат ОД, "Sun Pharmaceutical Industries Ltd", Індія
Олікард ретард(R), "Solvay Pharmaceuticals GmbH", Німеччина
Плодин, "Jaka-80 Radovis Macedonija" AD, Македонія
- Молсидомін (Molsidomine)
Фармакотерапевтична група: C01DX12 - вазодилататори, що застосовуються в кардіології.
Основна фармакотерапевтична дія: антиангінальна,
антиішемічна, гіпотензивна, антиагрегантна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: активний метаболіт молсидоміну - лінсидомін (SIN1A) - сполука, що знижує тонус гладеньких м'язів стінок судин та чинить антиагрегантну дію; розслаблення гладеньких м'язів сприяє збільшенню об'єму вен та об'єму судинного русла, що веде до зменшення венозного повернення, за рахунок чого зменшується тиск наповнення обох шлуночків, що зменшує навантаження на серце і покращує гемодинамічні умови у коронарному кровообігу; розширення артеріальних судин веде до зниження периферичного опору, через що зменшується навантаження на серце, зменшується напруження міокарда і як наслідок - знижується потреба міокарда в кисні; зменшує спазм коронарних артерій і розширює їх великі гілки; антиагрегантна дія має клінічне значення при лікуванні ІХС; не спричиняє тахіфілаксії; після прийому внутрішньо у ШКТ всмоктується приблизно 90%; початок дії проявляється через 20 хв після прийому, час дії після застосування разової дози становить 4-6 год; C -
макс
через 30-60 хв; біодоступність становить 65%, з білками плазми
зв'язується на 11%; біотрансформує у печінці ферментним шляхом до
активного метаболіту - сидноніміну 1, який не ферментативним
шляхом трансформується до N-морфоліно-N-аміноацетонітрилу -
лінсидоміну; молсидомін виділяється з сечею - 90-95% (2% у
незмінному стані) і калом - 3-4%; загальний кліренс дорівнює
40-80 л/г; T - 1,6 год, а у випадку тяжкої печінкової
1/2
недостатності збільшується (при цирозі печінки - приблизно
13,1 год); T збільшується при тяжкій печінковій недостатності
1/2
до 7,5 год; препарат не кумулюється в організмі;
T = 0,65 +- 0,37 год для табл. 2 мг;
max
C = 38,895 +- 13,494 нг/мл T = 2,07 +- 0,55 год для табл.
max max
ретард 8 мг; препарат не підлягає значною мірою метаболізму ефекту
"первинного проходження", тому в велике коло кровообігу потрапляє
майже вся кількість препарату, що всмоктується; їжа не впливає на
всмоктування препарату; тривалість дії - 6 год.
Показання для застосування ЛЗ: профілактика нападів стенокардії; хр. серцева недостатність.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: для профілактики нападів стенокардії - по 4-12 мг/добу після прийому їжі; терапію починають з 1-2 мг 4-6 р/добу протягом 1-2 діб, після чого збільшують дозу до 2-4 мг 2-3 р/добу при необхідності; особам літнього віку з печінковою або нирковою недостатністю та пацієнтам з низьким АТ слід застосовувати нижчі дози, які встановлюються індивідуально; звичайно пероральна початкова доза складає 2 мг 3 р/добу після їжі, а в тяжких випадках - 4 р/добу; цю дозу можна збільшувати у разі потреби, іноді до 16 мг/добу; табл. ретард 8 мг - по 1 табл. 2 р/добу.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: серцево-судинна система - зниження АТ, ортостатична гіпотензія; ЦНС - головний біль, що виникає на початку лікування і зникає при продовженні лікування, запаморочення; ШКТ - нудота; шкіра - почервоніння обличчя, дуже рідко шкірний висип.
Протипоказання до застосування ЛЗ: кардіогенний шок; артеріальна гіпотензія; вагітність (особливо I триместр); період годування груддю; глаукома, особливо закритокутова форма; г. стадія ІМ, особливо зі зниженням АТ; гіперчутливість до препарату, кардіогенний шок, артеріальна гіпотензія, глаукома, зниження центрального венозного тиску.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 2 мг, по 4 мг, табл. ретард по 8 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Диласидом, Молсидомін, "Polfa" Warsaw Pharmaceutical Works S.A., Польща
Сиднофарм, "Sopharma" JSC, Болгарія
- Нітрогліцерол (Nitroglycerol)**
Фармакотерапевтична група: C01DA02 - вазодилататори, що застосовуються в кардіології. Органічні нітрати.
Основна фармакотерапевтична дія: антиангінальна,
антиішемічна, гіпотензивна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: викликає розслаблення гладких м'язів судин, що приводить до вазодилатації; при цьому розслаблюються як периферичні артерії, так і вени, що сприяє венозному депонуванню крові і зменшує венозне повернення до серця; таким чином знижується шлуночковий кінцевий діастолічний тиск і об'єм (переднавантаження); дія на артерії, а при вищих дозах на артеріоли, приводить до зниження системного судинного опору (післянавантаження); вплив як на переднавантаження, так і післянавантаження приводить до подальшого зменшення споживання серцем кисню; препарат викликає перерозподіл кровотоку до субендокардіальних відділів серця, якщо коронарна циркуляція частково утруднена атеросклеротичними ураженнями; дилатація колатеральних артерій, викликана нітратами, може поліпшувати перфузію постстенотичного міокарда; нітрати протидіють появі та усувають спазм коронарних артерій; у пацієнтів із застійною серцевою недостатністю нітрати поліпшують гемодинаміку в спокої та при навантаженні; цей позитивний ефект відбувається за рахунок зазначених гемодинамічних ефектів; зменшуючи потреби в кисні і збільшуючи його постачання, нітрати обмежують ушкодження міокарда при ІМ; вплив на інші системи органів включає розслаблення мускулатури бронхів, а також м'язів ШКТ, жовчного та сечового трактів; препарат діє як донатор оксиду азоту, який приводить до розслаблення гладких м'язів судин шляхом стимуляції гуанілатциклази і подальшого збільшення концентрації циклічного внутрішньоклітинного гуанозилмонофосфату; таким чином стимулюється гуанозилмонофосфатзалежна протеїнкіназа, і внаслідок цього змінюється фосфорилування різних протеїнів в клітині гладких м'язів; це приводить до дефосфорилування легких ланцюжків міозину і зниженню контрактильності; метаболізм препарату відбувається в печінці, а також у багатьох інших тканинах і клітинах, наприклад в еритроцитах; дуже швидко і майже повністю метаболізується в організмі; продукти розпаду мають незначну судинорозширюючу дію або взагалі не мають такої дії; під дією ензимів гліцерилу тринітрат зазнає ступінчастого денітрування до гліцерилу динітратів, гліцерилу мононітратів і, нарешті, до гліцерилу; для цього процесу необхідний ензим глутатіон-S-трансфераза, який міститься у багатьох тканинах і клітинах; гліцерил засвоюється в процесі метаболізму проміжних продуктів (синтез білків, глікогену, ліпідів і рибонуклеїнових кислот), частково окислюється до СО і
2
видихається; гліцерилу динітрати та гліцерилу мононітрати
утворюють також глюкуроніди і виводяться із сечею та в менших
кількостях потрапляють у жовчні протоки; мононітратні похідні
гліцерилу тринітрату були знайдені в людській сечі; накопичення
гліцерилу тринітрату або його метаболітів не відбувається; T -
1/2
2-4 хв; виведення метаболітів відбувається через нирки; немає
відомостей про необхідність спеціального підбору дози для
пацієнтів похилого віку чи для пацієнтів з нирковою або печінковою
недостатністю; після прийому табл. одна частина препарату
всмоктується миттєво, єфект дії препарату вже настає протягом
10 хв, друга частина звільняється повільно у ШКТ протягом
8-10 год; час терапевтичної дії становить 10-12 год; C
макс
досягається через 1-4 год після перорального прийому;
біодоступність змінюється у межах 38 +- 26%; препарат надходить в
усі рідини тіла; при першому проходженні через печінку препарат
швидко метаболізується під впливом глутатіонредуктази з утворенням
динітрату та мононітрату; метаболіти динітрат і мононітрат мають
менший вазодилататорний ефект; при сублінгвальному застосуванні
аерозоль швидко всмоктується із ротової порожнини і надходить
безпосередньо у системний кровотік; біодоступність аерозолю має
істотні між- та внутрішньоіндивідуальні відмінності і становить в
середньому приблизно 39%; початок дії аерозолю настає дуже швидко;
ефект розвивається в межах 1-1,5 хв і триває протягом 30 хв;
максимальний рівень в плазмі досягається в межах 4 хв; при
сублінгвальному застосуванні T - 2,5-4,4 хв.
1/2
Показання для застосування ЛЗ: нестабільна стенокардія, вазоспастична стенокардія (стенокардія Принцметала); ГІМ; г. лівошлуночкова недостатність; гіпертонічний криз з декомпенсацією серцевої діяльності; контрольована гіпотензія (для досягнення певного зниження АТ під час проведення операції).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дозу підбирають індивідуально; починають з низьких доз і поступово збільшують їх до необхідних; рекомендується дозування від 0,75 до 8 мг на год, зрідка - до 10 мг/год; при тяжкій стенокардії потрібно лікування у відділенні інтенсивної терапії з дозами 2-8 мг/год; при г. лівошлуночковій недостатності (набряк легенів) та при ІМ спочатку повільно в/в вводять 1 мг гліцерилу тринітрату протягом 3 хв, після чого 1-2 дні проводять тривалу інфузію зі швидкістю від 2 до 8 мг на год; для пацієнтів з гіпертонічним кризом доза становить 2-8 мг гліцерилу тринітрату при безперервному контролі АТ і ЧСС; при контрольованій гіпотензії, залежно від типу наркозу і потрібного рівня зниження АТ, доза становить від 2 до 10 мкг на 1 кг маси тіла на хвилину під контролем ЕКГ та інвазивним контролем АТ; для пацієнтів з тяжкою печінковою чи нирковою недостатністю дозування в/в введення гліцерилу тринітрату, особливо при застосуванні високих доз, може потребувати корекції, залежно від стану пацієнта; препарат у формі р-ну для ін'єкцій можна застосовувати розведеним або нерозведеним; р-н сумісний з інфузійними р-нами звичайного застосування, такими як, наприклад, фізіологічний сольовий р-н, 5-40% р-н глюкози, р-н Рінгера, р-ни, що містять білок; доза у формі табл. залежить від тяжкості захворювання; індивідуальну дозу слід розділити таким чином, щоб забезпечити 12-год безнітратний період, що попередить розвиток толерантності до нітратів; звичайно приймають від 1 до 2 табл. по 2,9-5,2 мг 2 р/добу; у більш тяжких випадках приймають по 2 табл. по 5,2 мг 2-3 р/добу; якщо у пацієнта напади стенокардії трапляються вдень, таблетки слід приймати вранці та в другій половині дня; таким чином період низької концентрації нітрату припадає на ніч; якщо у пацієнта напади трапляються частіше вночі, слід приймати препарат у другій половині дня та ввечері; коли досягається достатній клінічний ефект, дозу можна зменшити до мінімально ефективної; максимальна разова доза нітрогліцерину становить 13 мг; залежно від чутливості хворого до нітратів, здійснюють по 1-2 розпилення аерозолю сублінгвально у положенні сидячи; у разі необхідності дозу можна збільшити до максимальної - 3 розпилення протягом 15 хв; з метою профілактики - за 5-10 хв до фізичного навантаження здійснюють 1 розпилення препарату; г. лівошлуночкова недостатність (з/без набряку легень), г. ІМ - рекомендована доза - 1-3 розпилення (0,4-1,2 мг) під контролем системи кровообігу (систолічний АТ повинен бути вище 100 мм рт.ст.); у разі незадовільного ефекту процедуру можна повторити у тій самій дозі через 10 хв; перед коронарографією з метою запобігання спазмам коронарних судин рекомендується здійснити 1-2 розпилення (0,4-0,8 мг).
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: головний біль ("нітратний головний біль"; падіння АТ та/або запаморочення при зміні положення тіл; сонливість, рефлекторне підвищення ЧСС та відчуття слабкості, нечіткістю зору; нудота, блювання, почервоніння шкіри, АР, в окремих випадках - ексфоліативний дерматит; відчуття неспокою, блідість, підвищене потовиділення; посилення симптоматики стенокардії. Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; г. судинній недостатності (шок, судинний колапс); кардіогенний шок, у разі неможливості корекції кінцевого діастолічного тиску лівого шлуночка за допомогою відповідних заходів; тяжка гіпотензія (систолічний тиск нижче 90 мм рт.ст.); гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія з обструкцією шляхів відтоку; констриктивний перикардит (обмежуюче запалення серцевої сумки); тампонада серця;
Форми випуску ЛЗ: р-н для інфузій 0,1% по 10 мл в амп.; концентрат для інфузій, 1 мг/мл по 5 мл в амп., концентрат для інфузій, 5 мг/мл по 2 мл (10 мг) в амп., концентрат для приготування розчину для інфузій по 2 мл (10 мг/мл) в ампулах; спрей дозований під'язиковий, 0,4 мг/дозу по 15 мл (300 доз) у фл., капс. пролонгованої дії по 6.5 мг; табл. сублінгвальні по 0,5 мг; табл., вкриті оболонкою, по 2,9 мг, по 5,2 мг; табл. пролонгованої дії по 6,5 мг; аерозоль, 0,4 мг/дозу по 180 доз у балонах.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності р-н д/і - 5 років, капс., табл. - 5 років, аерозолю - 3 роки.
Торгова назва:
I. Нітро-мік(ТМ), Нітрогліцерин, ЗАТ "Біофарма"; ЗАТ "Біолік" для ТОВ Науково-виробнича фірма "Мікрохім"
Нітро-мік(ТМ), ТОВ "НВФ "Мікрохім"
Нітрогліцерин, ВАТ "Луганський ХФЗ" для ТОВ НВФ "Мікрохім"
Нітрогліцерин, ТОВ "Фармамед" для ТОВ "НВФ "Мікрохім"
Нітрогліцерин, Філія ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС" для ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС"
Нітрогліцерин, Нітрогранулонг, ЗАТ "Технолог"
Нітрогліцерин-Здоров'я, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я"
Нітромінт(R), "EGIS" Pharmaceuticals PLC, Угорщина
II. Нитро, "Orion Corporation", Фінляндія
Нітротайм, "Sagmel Inc.", США
Нітрогліцерин, ТОВ "Озон", Російська Федерація
Нітрогліцерин, ВАТ "Фармстандарт-Октябрь", Російська Федерація
Нітрогліцерин, "Genom Biotech Pvt.Ltd.", Індія
Нітрогранулонг, ВАТ "Фармстандарт-УфаВІТА", Російська Федерація
Нітрофорте, "KRKA d.d., Novo mesto", Словенія
Перлінганіто, "Schwarz Pharma AG", Німеччина
Сустак міте, Сустак форте, "KRKA d.d., Novo mesto", Словенія
11. Серцеві глікозиди
- Дігоксин (Digoxin)*
Фармакотерапевтична група: C01AA05 - серцеві глікозиди. Глікозиди наперстянки.
Основна фармакотерапевтична дія: позитивна інотропна, антиаритмічна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: виявляє позитивну інотропну дію, збільшує систолічний та ударний об'єми серця, подовжує ефективний рефрактерний період, уповільнює AV-провідність та уріджує ЧСС; застосування препарату при хр. серцевій недостатності призводить до підвищення ефективності серцевих скорочень, помірного діуретичного ефекту; швидко та практично повністю всмоктується в ШКТ; терапевтична концентрація в крові досягається через 1 год, C - через
макс
1,5 год після прийому; початок дії настає через 30 хв - 2 год
після прийому; одночасний прийом з їжею знижує швидкість, але
не ступінь абсорбції; незначна кількість біотрансформується в
печінці; у незначній кількості проникає через плаценту та у грудне
молоко; T - 58 год та залежить від віку та стану здоров'я
1/2
пацієнта (у людей молодого віку - 36 год, літнього - 68 год),
значно подовжується при нирковій недостатності, при анурії T
1/2
збільшується до декількох діб; 50-70% препарату виводиться з
організму із сечею в незміненому вигляді; р-н д/і зв'язується з
білками плазми крові на 20-40%, співвідношення концентрації
дигоксину в сироватці крові і міокарді становить 1:67; у кількості
80-85% препарат у незміненому вигляді виводиться нирками
(фільтрація і секреція), кількість, що залишається, піддається
біотрансформації у печінці і виводиться у вигляді неактивних
метаболітів з калом; у дітей до 12 років дигоксин практично не
піддається біотрансформації; T - 30-40 год і залежить від стану
1/2
здоров'я і віку пацієнта (при підвищенні співвідношення сполучної
тканини маси тіла T - 6-8 діб); зниження кліренсу ендогенного
1/2
креатиніну до 50 мл/хв вимагає зниження підтримуючої дози
препарату на 1/3 - 1/2; чутливість у дітей до 10-12 років до
серцевих глікозидів знижена, що вимагає для досягнення
терапевтичного ефекту вищих доз препарату у порівнянні з
підлітками і дорослими.
Показання для застосування ЛЗ: застійна серцева недостатність; мерехтіння та тріпотіння передсердь (для регуляції ЧСС); суправентрикулярна пароксизмальна тахікардія; р-н д/і - фібриляція і тріпотіння передсердь, пароксизмальні надшлуночкові тахіаритмії, хр. застійна серцева недостатність
Спосіб застосування та дози ЛЗ: у дорослих для швидкої дигіталізації застосовують по 0,5-1 мг/добу, а потім кожні 6 год по 0,25-0,75 мг протягом 2-3 діб; після досягнення терапевтичного ефекту застосовують у підтримуючих дозах 0,25 мг - 0,5 мг/добу за 1-2 прийоми; для повільної дигіталізації лікування відразу починають з підтримуючих доз 0,125-0,5 мг/добу за 1-2 прийоми; насичення настає приблизно через 1 тиждень після початку терапії; у дітей віком старше 2 років для швидкої дигіталізації застосовують із розрахунку 0,03-0,06 мг/кг/добу; для повільної дигіталізації застосовують у дозі, яка становить 1/4 дози для швидкого насичення; р-н д/і - в/в дорослим вводять у дозі 0,25-0,5 мг (1-2 мл 0,025% р-ну); вводять повільно у 10 мл 5% р-ну глюкози або ізотонічного р-ну натрію хлориду; у перші дні лікування вводять 1-2 р/добу, у наступні - 1 р/добу протягом 4-5 днів, після чого переходять на приймання per os у підтримуючих дозах; дози насичення у дітей залежно від віку - недоношеним новонародженим 0,02-0,03; доношеним новонародженим 0,03-0,04; від 1 міс до 2 років 0,04-0,06; від 2 до 10 років 0,03-0,04; старше 10 років 0,03; через можливість збільшення T у хворих літнього
1/2
віку і розвитку кумулятивного ефекту, пацієнтам старших вікових
груп рекомендується визначати кліренс креатиніну; при зниженні
кліренсу креатиніну до 50 мл/хв необхідно зменшити підтримуючу
дозу Дигоксину на 30-50%.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: серцево-судинна система - порушення ритму та провідності (синусова брадикардія, екстрасистолія, AV-блокада, пароксизмальна передсердна тахікардія, фібриляція шлуночків); ШКТ - анорексія, нудота, блювання, діарея, порушення вісцерального кровообігу; ЦНС - головний біль, невралгія, сонливість, сплутаність свідомості, депресія, г. психоз; органи зору - порушення зорового сприйняття (сприйняття навколишніх предметів у зеленому, білому або жовтому кольорі); система кровотворення - еозинофілія, тромбоцитопенія; АР - шкірні висипи, гіперемія шкіри; інші - гінекомастія (рідко).
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до дигоксину або до інших компонентів препарату; глікозидна інтоксикація; виражена синусова брадикардія; AV-блокада; гіпертрофічний субаортальний стеноз; ізольований мітральний стеноз; г. ІМ; нестабільна стенокардія; с-м WPW; тампонада серця; шлуночкова тахікардія; запальні і дистрофічні зміни міокарда з порушенням серцевого ритму, с-м Адамс-Стокса-Морганьї, виражена брадикардія, гіперкальціємія, гіпокаліємія, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, с-м каротидного синуса, аневризма грудного відділу аорти, г. ІМ.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 0,1 мг, по 0,25 мг; р-н для ін'єкцій, 0,25 мг/мл по 1 мл в амп.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності табл. - 5 років, р-н д/і - 3 роки.
Торгова назва:
I. Дигоксин, Філія ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС" для ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС"
Дигоксин, ЗАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ"
Дигоксин-Здоров'я, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я"
- Корглікон (Corglycon)*
Фармакотерапевтична група: C01AX04** - кардіологічні препарати. Інші серцеві глікозиди. Препарати конвалії.
Основна фармакотерапевтична дія: позитивна інотропна, антиаритмічна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: належить до полярних (гідрофільних) глікозидів, за механізмом дії подібний до строфантину, відрізняється більш тривалою дією і більш вираженим стимулюючим впливом на блукаючий нерв; виявляє позитивний інотропний ефект (збільшує силу і скоротливість міокарда), обумовлений високоспецифічним
+ +
пригніченням Na /K -АТФази в міокарді, що приводить до збільшення
внутрішньоклітинного вмісту натрію, зростання обміну між натрієм і
кальцієм, і, як наслідок, до підвищення внутрішньоклітинного
вмісту кальцію, відповідального за скоротливість кардіоміоцитів;
сприяє зменшенню частоти шлуночкових скорочень, подовжує діастолу,
внаслідок чого поліпшується внутрішньосерцева і системна
гемодинаміка; збільшує ефективний рефрактерний період і знижує
швидкість проведення імпульсів через AV-вузол; підвищення
скоротливості міокарда, поліпшення гемодинаміки і зниження
активності симпатичної нервової системи в умовах серцевої
недостатності сприяє пригніченню механізмів нейрогуморальної
вазоконстрикції, зниженню загального периферичного опору судин і
венозного тонусу. У хворих на хронічну серцеву недостатність
зменшує виразність клінічних симптомів і підвищує толерантність до
фізичного навантаження; після прийому внутрішньо слабко
абсорбується із ШКТ; біодоступність становить 20-40%; прийом їжі
може змінювати швидкість і повноту всмоктування; слабко
зв'язується з білками плазми, незначно проникає в сполучну (в тому
числі в жирову) тканину; T - 28-36 год; виводиться повністю
1/2
нирками у незміненому вигляді; в організмі не акумулює; у літніх
пацієнтів або у пацієнтів з ожирінням концентрація корглікону в
крові вища, що потребує корекції підтримуючої дози; у пацієнтів з
порушеннями функції нирок виведення препарату зменшується, що
вимагає корекції режиму дозування; ефект препарату, після в/в
введення, спостерігається через 3-5 хв, досягає максимуму в межах
30 хв; не зв'язується з білками плазми, не метаболізується в
організмі; екскретується в незміненому вигляді переважно з сечею.
Практично не має кумулятивної дії; T - 28 год.
1/2
Показання для застосування ЛЗ: хр. серцева недостатність при непереносимості препаратів дигіталісу; г. серцева недостатність, застійна хр. серцева недостатність в стадії декомпенсації.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослим у перший день лікування по 0,6 мг 2-3 р/добу, у наступні дні залежно від клінічної картини і переносимості препарату - по 0,6 мг 1-2 р/добу, зранку і ввечері. МДД - 0,18 мг; в/в введення здійснюють протягом 5-6 хв у 10-20 мл ізотонічному р-ну натрію хлориду 1-2 р/добу; дорослим вводять у разовій дозі 0,5-1 мл, дітям віком від 2 до 5 років - по 0,2-0,5 мл, від 6 до 12 років - по 0,5-0,75 мл; при введенні 2 р/добу інтервал між ін'єкціями дорівнює 8-10 год; для дорослих максимальна в/в разова доза - 1 мл, МДД - 2 мл.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: серцево-судинна система - порушення провідності і ритму серця (брадикардія, шлуночкові аритмії, подовження AV-проведення з розвитком блокад різного ступеня); ЦНС - головний біль, стомлюваність, слабкість, безсоння, сплутаність свідомості, запаморочення, біль і парестезії у кінцівках, занепокоєння, апатія; ШКТ - нудота, блювання, анорексія, дискомфорт та болі в епігастрії, діарея; орган зору - випадання полів зору, порушення колірного сприйняття, зниження гостроти зору; інше - посилення легеневої вентиляції, гіпокаліємія, алергійні реакції; рідко, при тривалому застосуванні - гінекомастія.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до серцевих глікозидів, глікозидна інтоксикація, брадикардія, с-м гіперчутливості каротидного синуса, AV-блокада різного ступеня, СССВ без водія ритму, гіпертрофічна кардіоміопатия, ізольований мітральний стеноз, г. ІМ, нестабільна стенокардія, с-м WPW, серцева недостатність з порушенням діастолічної функції, екстрасистолія, гіпокаліємія, гіперкальціємія; в/в - дітям до 2 років.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 0,0006 г; р-н для ін'єкцій, 0,6 мг/мл по 1 мл в амп.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; термін придатності - 5 років; р-н д/і - зберігати при t 8-15 град.С; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
I. Коргликон, Філія ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС" для ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС"
Коргликон(R), АТ "Галичфарм"
- Строфантин (Strophantin)*
Фармакотерапевтична група: C01AC01 - серцевий глікозид.
Основна фармакотерапевтична дія: позитивна інотропна, антиаритмічна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: серцевий глікозид, виділений із Strophanthun gratus; підвищує силу і швидкість скорочення міокарда (позитивний інотропний ефект), знижує ЧСС (негативний хронотропний ефект), зменшує AV-провідність (негативний дромотропний ефект); при серцевій недостатності збільшує ударний і хвилинний об'єм серця, поліпшує спорожнення шлуночків, що призводить до зменшення розмірів серця і зниження потреби міокарда в кисні; механізм дії строфантину G полягає у пригніченні натрій/калій-АТФ-ази в мембранах клітин міокарда, порушенні чуттєвих нервових закінчень парасимпатичної системи в серці і рефлекторному стимулюванні активності вагуча; ефект препарату виявляється через 3-10 хв після в/в введення; максимальний ефект розвивається через 0,5-2 год після досягнення насичення; тривалість дії - 1-3 діб; зміни ЕКГ при застосуванні - виглядять у виді подовження інтервалу QT, зниженні інтервалу ST нижче ізолінії, збільшенні інтервалу РР, збільшенні інтервалу PQ, Т-зубець зглажується і може інвертувати; близько 40% введеної кількості строфантину G вступає у зв'язок з білками плазми крові; препарат не зазнає біотрансформації, із організму виділяється нирками у незміненому вигляді; терапевтичний ефект спостерігається вже через 5-10 хв після в/в введення і досягає максимуму через 15-30 хв; T - 23 год; кумулятивний
1/2
ефект практично відсутній.
Показання для застосування ЛЗ: г. серцева недостатністіь хр. серцева недостатність IIb-III стадії (III-IV стадії за класифікацією NYHA), суправентрикулярна тахікардія, мерехтлива аритмія.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводять в/в повільно малими дозами; при середньому темпі дигіталізації у період насичення зазвичай вводять по 0,25 мг 2 р/добу з інтервалом 12 год; тривалість періоду насичення у середньому становить 2 дні, проте вона, як і адекватність доз, повинна визначатися індивідуально для кожного хворого на підставі оцінки клінічних показників ефективності препарату; при необхідності можна вводити додатково по 0,1-0,15 мг з інтервалами від ЗО хв до 2 год; підтримуюча доза не перевищує 0,25 мг/добу; максимальна разова доза препарату для дорослих становить 0,25 мг; МДД не повинна перевищувати 1 мг; для в/в введення препарат розводять у 10-20 мл ізотонічного р-ну натрію хлориду; введення здійснюють повільно протягом 5-6 хв, оскільки при цій формі введення рідше розвивається токсичний ефект; якщо препарат неможливо ввести у вену, то його вводять в/м; у зв'язку з болючістю цієї процедури, в м'яз спочатку вводять 2% р-н новокаїну (5 мл), а потім через ту ж саму голку - призначену дозу препарату в 1 мл 2% р-ну новокаїну; при цьому шляху введення дозу препарату підвищують у 1,5 раза; вищі дози для дорослих в/в: разова - 0,0005 г (0,5 мг), МДД - 0,001 г (1 мг); дітям: добові дози, вони ж дози насичення при застосуванні 0,025% р-ну - новонародженим - 0,06-0,07 мл/кг; до 3 років - 0,04-0,05 мл/кг; від 4 до 6 років - 0,4-0,5 мл/кг; від 7 до 14 років - 0,5-1 мл, підтримуюча доза становить 1/2-1/3 дози насичення.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: серцево-судинна система - порушення ритму серця (брадіаритмія, шлуночкова тахікардія) та провідності (AV-блокада); ШКТ - нудота, блювота, пронос, у тяжких випадках - брижвий інфаркт; ЦНС - головний біль, стомленість, безсоння, психічні розлади (депресія, галюцинації, психози), порушення зору; ендокринна система - гінекомастія у чоловіків; АР.
Протипоказання до застосування ЛЗ: глікозидна інтоксикація, ГІМ, шлуночкова тахікардія, виражена брадикардія, AV-блокада II та III ступеня, СССВ, гіперкальціємія, гіпокаліємія, ізольований мітральний стеноз, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, перикардит, с-м каротидного синуса, аневризма грудного відділу аорти, с-м WPW.
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій 0,025% по 1 мл в амп.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
I. Строфантин Г, Філія ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС" для ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС"
Строфантин К, АТ "Галичфарм"
Строфантин- Дарниця, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця"
12. Адреноміметичні лікарські засоби
12.1. (альфа)-, (бета)-адреноміметики