Спосіб застосування та дози ЛЗ: добова доза для дорослих - 3 табл./добу у три прийоми; тривалість лікування залежить від тяжкості та перебігу захворювання; табл. пролонгованої дії призначають по 2 табл./добу: по 1 табл. під час їди, вранці та ввечері; тривалість лікування визначається лікарем індивідуально, за необхідності схема лікування може бути переглянута через 3 місяці.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: АР; ШКТ - нудота, блювання біль у епігастральній ділянці живота, діарея, диспепсія; загальні порушення - астенія; ЦНС - головний біль, запаморочення, можливе виникнення екстрапірамідних симптомів (тремор, ригідність, акінезія, нестійкість), зокрема у пацієнтів із хворобою Паркінсона; шкіра й п/ш тканини - висип, свербіж, кропив'янка; судинні порушення - ортостатична гіпотензія, почервоніння обличчя.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; період годування груддю.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 20 мг, табл., вкриті оболонкою, з модифікованим вивільненням по 35 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t до 30 град.C; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Енерготон, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця"
Кардазин-Здоров'я, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я"
Кардуктал, ЗАТ "Технолог"
Тридуктан, Тридуктан МВ, ТОВ "Фарма Старт"
Трикард, ВАТ "Київський вітамінний завод"
Тримектал, ТОВ "Авант" для ТОВ "Седа-Фарм Аптека 7 х 7"
Триметазидин-Астрафарм, ТОВ "АСТРАФАРМ"
II. Адексор, "EGIS" Pharmaceutical works Ltd (за ліцензією компанії "Les Laboratoires Servier"), Франція/Угорщина
Кардимакс, Кардимакс SR, "USV Limited", Індія
Кардитал, "Genom Biotech Pvt. Ltd.", Індія
Метазидин, "Polfa" Pabianice Pharmaceutical Works, Польща
Предуктал(R), "Les Laboratories Servier", Франція
Предуктал(R) MR, "Les Laboratoires Servier Industrie"; "ANPHARM Sp. Akc." для "Les Laboratoires Servier", Франція/Польща/Франція
Тримектал, "Unimax Laboratories" для "Norton International Pharmaceutical Inc.", Індія/Канада
Тримектал, "Unimax Laboratories" для "American Norton Corporation", Індія/США
Тримет, "Torrent Pharmaceuticals Ltd", Індія
Триметазидин-Ратіофарм, "Merckle GmbH"/"ratiopharm GmbH", Німеччина
- Мілдронат (Mildronate)
Фармакотерапевтична група: C01EB17 - препарати, що впливають на серцево-судинну систему.
Основна фармакотерапевтична дія: кардіопротекторна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: структурний аналог (гама)-бутиробетаїну, попередника карнітину; пригнічуючи активність (гама)-бутиробетаінгідроксилази, знижує біосинтез карнітину і транспорт довголанцюгових жирних кислот крізь мембрани клітин, перешкоджає накопиченню в клітинах активованих форм неокислених жирних кислот - похідних ацилкарнітину А, таким чином попереджуючи їх несприятливу дію; мілдронат відновлює рівновагу процесів доставки кисню і його споживання в клітинах; попереджує порушення транспорту АТФ, одночасно з цим активує гліколіз, що відбувається без додаткового споживання кисню; в результаті зниження концентрації карнітину посилено синтезується (гама)-бутиробетоїн, якому притаманні судинорозширюючі властивості; механізм дії мілдронату визначає широкий спектр його фармакологічних ефектів; препарат підвищує працездатність, зменшує симптоми психічного і фізичного перенапруження, при серцевій недостатності поліпшує скорочувальну здатність міокарда, збільшує толерантність до фізичного навантаження, при стабільній стенокардії II і III функціонального класу підвищує фізичну працездатність хворих і знижує частоту нападів стенокардії; при г. і хр. ішемічних порушеннях мозкового кровообігу мілдронат поліпшує циркуляцію крові в осередку ішемії, сприяючи перерозподілу мозкового кровотоку на користь ішемізованої ділянки; мілдронату властива також тонізуюча дія на ЦНС, він усуває функціональні порушення соматичної і вегетативної нервової системи, у тому числі при абстинентному с-мі у хворих на хр. алкоголізм; препарат також має позитивний вплив на дистрофічно змінені судини сітківки і на клітинний імунітет; C досягається
макс
відразу ж після введення; T - 3-6 год; після перорального
1/2
прийому препарат швидко всмоктується із ШКТ; мілдронат у формі
сиропу після одноразового прийому внутрішньо величина C в
макс
крові і час її досягнення залежать від дози, при цьому час
досягнення C коливається в межах від 1 до 2,3 год; після
макс
одноразового застосування дози 400 мг T - 4 год, а при її
1/2
застосуванні протягом 8 днів T досягає 10 год; на
1/2
фармакокінетику мілдронату суттєвий вплив має наявність їжі в
шлунку, яка гальмує всмоктування препарату.
Показання для застосування ЛЗ: у складі комплексної терапії ІХС (стенокардія, ІМ, хр. серцева недостатність і дисгормональна кардіопатія); підліткам від 12 до 16 років - у формі сиропу при функціональних порушеннях діяльності серцево-судинної системи, кардіоміопатії.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослим в/в при серцево-судинних захворюваннях і порушеннях мозкового кровообігу у складі комплексної терапії добова доза становить 5-10 мл р-ну (0,5-1 г відповідно) у 2 прийоми, мінімальний курс лікування - 4-6 тижнів; можливий пероральний прийом - у складі комплексної терапії - 0,5-1,0 г/добу на один прийом (або розділити добову дозу на 2 прийоми), курс лікування - 4-6 тижнів; при кардіалгії на фоні дисгормональної дистрофії міокарда - внутрішньо по 0,5 г/добу день на один прийом (або розділити на 2 прийоми), курс лікування - 12 днів; у формі сиропу - при серцево-судинних захворюваннях і порушеннях мозкового кровообігу у складі комплексної терапії по 0,5-1,0 г (2-4 мірні ложки) на добу, на 1 прийом або розділити добову дозу на 2 прийоми; підліткам від 12 до 16 років для лікування функціональних порушень діяльності серцево-судинної системи і кардіоміопатії - по 12,5-25 мг/кг/добу, не перевищуючи 1 г (4 мірні ложки) одноразово або ділять на 2 прийоми.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: свербіж, диспептичні явища, тахікардія, збудження, зміни АТ.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів препарату, підвищення внутрішньочеревного тиску (при порушенні венозного відтоку, внутрішньочеревних пухлинах); вагітність, лактація, дитячий вік до 12 років.
Форми випуску ЛЗ: капс. по 0,25 г, по 0,5 г, р-н для ін'єкцій 10% по 5 мл, сироп
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 4 роки.
Торгова назва:
I. Метамакс, Метилдронат, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" II. Мілдронат, JS Company "Grindeks", Латвія
Мілдронат, Публічне Акціонерне Товариство "Гріндекс" для Публічне Акціонерне Товариство "Гріндекс", Польща/Латвія
- Фосфокреатин (Fosfocreatine)*
Фармакотерапевтична група: C01BB06 - інші кардіологічні препарати.
Основна фармакотерапевтична дія: кардіопротекторна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: покращує метаболізм і зберігає енергетичний потенціал і структуру м'язових клітин серця і скелетної мускулатури; ефективно гальмує процеси деградації клітинних мембран серцевого та скелетних м'язів при їх гіпоксії, ішемії та реперфузії, а також при алергічному ушкодженні; стабілізує саркоплазматичну мембрану ішемізованих кардіоміоцитів, попереджує енергетичний дефіцит міокарда, сприяє підтриманню скорочувальної активності міокарда при ішемії та прискорює відновлення скорочувальної функції серцевого м'язу після реперфузії; попереджує розвиток гіпоксичної контрактури міокарда; за рахунок пригнічення тромбогенезу і збереження структури і функції ендотелію судин покращує мікроциркуляцію, що сприяє зменшенню розмірів зони ішемії і некрозу тканин; введення препарату сприяє збереженню фізіологічної функції клітин провідної системи ішемізованого міокарда, зменшує ектопічну активність шлуночків серця; при одноразовій в/в інфузії C спостерігається на 3-5 хв після введення; специфічно
макс
накопичується в тканинах серця, мозку і скелетних м'язах - в
клітинах, в яких вже на перших хвилинах ішемії виникає дефіцит
фосфокреатину; виведення з крові є двофазовим, T в першій фазі
1/2
дорівнює 5 хв, в другій - 50 хв; в тканинах печінки і легень
накопичення фосфокреатину незначне; ефект від в/в інфузії
зберігається протягом 4-5 год після виведення препарату із плазми
крові; виводиться нирками.
Показання для застосування ЛЗ: у складі комплексної терапії: г. ІМ; г. і хр. серцева недостатність; інтраопераційна ішемія міокарда; с-м Лериша і інтраопераційна ішемія кінцівок; г. порушення мозкового кровообігу, енцефалопатії; метаболічні порушення міокарда в умовах гіпоксії: міокардіосклероз, старече серце, кардіоміопатія в результаті гіпертензії, хр. ішемічна кардіоміопатія; профілактика розвитку с-му фізичного перенапруження і покращання адаптації до екстремальних фізичних навантажень.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: при г. ІМ в першу добу вводять 2-4 г в/в струминно з подальшою крапельною інфузією 8-16 г в 200 мл води для ін'єкцій, фізіологічного р-ну або 5% р-ну глюкози протягом 2 год; на другу добу - по 2-4 г в/в крапельно 2 р/добу; на третю добу - по 2 г в/в крапельно 2 р/добу; при необхідності курс інфузії препарату по 2 г 2 р/добу можна проводити протягом 6 днів; найкращі результати лікування реєструвались у хворих, яким перше введення препарату здійснювали не пізніше, ніж через 6-8 год від появи клінічних проявів захворювання; при хр. серцевій недостатності вводять в/в крапельно по 1-2 г 2 р/добу протягом 10-14 днів; при інтраопераційній ішемії міокарда препарат вводять у складі звичайного кардіоплегічного р-ну в кількості 3 г на 1 л; препарат додають до складу р-ну безпосередньо перед введенням; рекомендується проведення курсу інфузії препарату по 2 г 2 р/добу протягом 3-5 днів перед операцією та протягом 1-2 днів після неї; при метаболічних порушеннях міокарда і в умовах гіпоксії препарат вводять в/в 1-2 г на добу у вигляді болюсної ін'єкції або крапельної інфузії; при небезпеці розвитку інтраопераційної ішемії кінцівок, рекомендується в/в струминно ввести 2-4 г препарату до операції з наступною інфузією 8-10 г протягом операції та періоду реперфузії; при гіпоксичних, ішемічних, травматичних і токсичних ураженнях ЦНС можлива інфузія препарату в дозі 120 мг/кг маси тіла хворого на добу.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: помірне, короткочасне зниження АТ при швидкій в/в ін'єкції у дозі, яка перевищує 1 г; АР.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; у високих дозах (5-10 г/добу) протипоказаний хворим з нирковою недостатністю.
Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для інфузій по 1 г у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 30 град.С; термін зберігання - 3 роки.
Торгова назва:
II. Неотон, "Alfa Wassermann S.p.A.", Італія
13. Антиаритмічні лікарські засоби
13.1. Антиаритмічні засоби I класу
13.1.1. Клас I А
- Прокаїнамід (Procainamide)*
Фармакотерапевтична група: C01BA02 - антиаритмічні препарати IA класу.
Основна фармакотерапевтична дія: антиаритмічна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: чинить мембраностабілізуючу дію; гальмує вхідний швидкий потік іонів натрію, знижує швидкість деполяризації у фазу 0, пригнічує провідність, сповільнює реполяризацію; знижує збудливість міокарда передсердь і шлуночків; збільшує тривалість ефективного рефрактерного періоду потенціалу дії (в ураженому міокарді - більшою мірою). Уповільнення провідності, що спостерігається незалежно від величини потенціалу спокою, більше виражено в передсердях і шлуночках, менше - в AV-вузлі; непрямий М-холіноблокуючий ефект порівняно з хінідином і дизопірамідом виражений менше, тому парадоксального поліпшення AV-провідності звичайно не відзначається; впливає на фазу 4 деполяризації мембран клітин, знижує автоматизм інтактного й ураженого міокарда, пригнічує функцію синусного вузла й ектопічних водіїв ритму в деяких хворих; активний метаболіт прокаїнаміду N-ацетилпрокаїнамід має виражену активність антиаритмічних засобів III класу, подовжує тривалість їхнього потенціалу дії; має слабкий негативний інотропний ефект (без істотного впливу на серцевий викид); має ваголітичні й вазодилатуючі властивості, що обумовлює тахікардію й зниження АТ, загального периферичного судинного опору; електрофізіологічні ефекти проявляються в розширенні комплексу QRS і подовженні інтервалів PQ і QT; час досягнення максимального ефекту при прийманні внутрішньо становить 60-90 хв; всмоктується зі шлунка через 15-30 хв, його C після прийому внутрішньо
макс
спостерігається через 1 год; ефективна терапевтична концентрація в
плазмі крові становить 4-10 мкг/мл; при терапевтичній концентрації
15% новокаїнаміду перебуває у зв'язаному стані з білками плазми
крові, а інша його частина - із тканинами (печінка, нирки,
селезінка, легені, м'язи); переважним шляхом біотрансформації
новокаїнаміду є N-ацетилювання; основним його метаболітом є
N-ацетилновокаїнамід; він повільніше виводиться з організму, ніж
новокаїнамід, тому його середня концентрація в 1,5 раза вище, ніж
новокаїнаміду; метаболіт чинить однакову з ним антиаритмічну дію;
до 90% новокаїнаміду виводиться із сечею за рахунок клубочкової
фільтрації й канальцевої секреції; до 50% новокаїнаміду виводиться
в незміненому вигляді, 8-14% - у вигляді його дериватів, 7,4-24% -
у вигляді інших метаболітів; через 6-8 год із сечею виводиться
50-60% препарату; T - 3-4 год, а його ацетильованої форми -
1/2
близько 4 год; фармакокінетика змінюється у хворих з порушенням
функції нирок, серця й печінки. T збільшується в 3 рази при
1/2
зниженні клубочкової фільтрації до 10 мл/хв, у 2 рази - при
зниженні хвилинного об'єму серця й ураженні печінки; у хворих із
серцевою недостатністю й ІМ препарат погано всмоктується з ШКТ,
тому його варто вводити парентерально; в осіб літнього віку дозу
новокаїнаміду необхідно зменшити; при в/в введенні час досягнення
C становить кілька хв; при концентрації в плазмі 2-4 мг/л
макс
новокаїнамід деякою мірою нормалізує ритм серця, 4-10 мг/л -
ефективний, більше 8 мг/л - токсичний; близько 15% новокаїнаміду
зв'язується з білками плазми; відносно мало гідролізується
естеразами плазми; у більшості тканин, крім мозку, концентрація
новокаїнаміду вища, ніж у плазмі; при в/в введенні через 1-1,5 год
рівень препарату в крові знижується на 50%; крива
"концентрація-час" при такому шляху введення має 2 фази: швидку,
зумовлену швидким переходом новокаїнаміду у кров, і повільну, що
не залежить від концентрації препарату в крові (середня
константа - 5,1 год, T - 3,5 год); біотрансформується в печінці
1/2
з утворенням N-ацетилновокаїнаміду (при повільному ацетилюванні -
лише 7-12%, при швидкому - близько 23%). N-ацетилновокаїнамід діє
подібно до новокаїнаміду; виділяється нирками шляхом клубочкової
фільтрації і канальцевої секреції; 50-60% - у незміненому вигляді;
близько 15% прийнятої дози виявляється в сечі у вигляді
N-ацетилновокаїнаміду; 2-10% - у вигляді параамінобензойної
кислоти. T - 3-4 год, а його ацетилрегульованої форми - близько
1/2
4 год; звичайно новокаїнамід не кумулює, але у хворих із серцевою
і нирковою недостатністю екскреція його уповільнена і при
тривалому застосуванні може статися кумуляція; при нирковій
недостатності T подовжується до 7-17 год (а ацетильованого
1/2
препарату - до 40 год); при тяжкій печінковій недостатності
метаболізм новокаїнаміду подовжується на 1/3; при лужній сечі
екскреція новокаїнаміду знижується; при гемодіалізі новокаїнамід і
його ацетильований метаболіт діалізують; проходить крізь плаценту
і проникає в грудне молоко.
Показання для застосування ЛЗ: пароксизми миготливої аритмії або тріпотіння передсердь, пароксизмальна шлуночкова тахікардія, шлуночкова екстрасистолія; операції на серці, великих судинах і легенях для попередження й лікування розладів серцевого ритму.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослим внутрішньо при шлуночковій екстрасистолії; перша доза становить 0,25-0,5-1,0 г, наступні - 0,25-0,5 г кожні 4-6 год; при пароксизмах миготливої аритмії або тріпотінні передсердь рекомендується застосувати "навантажувальну" дозу препарату - 1,25 г; якщо ця доза неефективна, то через 1 год додатково приймають препарат у дозі 0,75 г і далі через кожні 2 год - у дозі 0,5-1,0 г до купірування пароксизму; при необхідності добова доза може бути доведена до 3 г; дітям новокаїнамід для перорального прийому дозується із розрахунку 40-100 мг/кг/доб; у лікарській формі табл. застосовують дітям вагою від 10 кг і більше; добову дозу поділяють на 4 прийоми для дітей 1-2 року життя, на 3 прийоми для дітей більш старшого віку; тривалість лікування залежить від ефективності й переносності препарату; при пароксизмальній шлуночковій тахікардії дорослим вводять в/в 0,2-0,5 г за 10 хв під контролем ЕКГ та АТ; у випадку зниження АТ більше ніж на 2 кПа (15 мм рт.ст.) вводять симпатоміметики (мезатон) або введення препарату припиняють; при пароксизмі миготливої аритмії чи мерехтінні передсердь - дорослим вводять по 0,5-1 г в/м 4 р/добу, до припинення нападу, але не більше 3 днів; після відновлення ритму продовжують вводити дорослим по 0,5 г 4 р/добу протягом 2 днів, під контролем ЕКГ і АТ.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ЦНС - депресія, міастенія, запаморочення, головний біль, судоми, сонливість, психотичні реакції із продуктивною симптоматикою, атаксія; ШКТ - гіркота в роті, нудота, блювання, діарея; органи кровотворення й системи гемостазу - лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія з позитивною пробою Кумбса; органи чуття - порушення смаку; серцево-судинна система зниження АТ, шлуночкова пароксизмальна тахікардія, AV-блокада, асистолія; інше - лікарський червоний вовчак (у 30% хворих при тривалості терапії більше 6 місяців); АР.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; передсердно-шлуночкові блокади II і III ступеня, блокада гілок пучка Гіса, виражена серцева недостатність; аритмії, пов'язані з глікозидною інтоксикацією; судинна гіпотензія; ниркова й печінкова недостатність, паркінсонізм, червоний вовчак, БА, міастенія.
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій 10% по 5 мл в амп., табл. по 0,250 г.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності табл. - 1 рік 6 міс, р-ну - 3 роки.
Торгова назва:
I. Новокаїнамід-Дарниця, Новокаїнамід-Дарниця(R), ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця"
13.1.2. Клас IB
- Лідокаїн (Lidocaine)*
Фармакотерапевтична група: C01BB01 - антиаритмічний засіб IB кл.
Основна фармакотерапевтична дія: антиаритмічна, анестезуюча. Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: пригнічує проведення не тільки больових імпульсів, але й імпульсів іншої модальності; швидко гідролізується в слаболужному середовищі тканин і після короткого латентного періоду діє протягом 60-90 хв; анестезуюча дія лідокаїну в 2-6 разів сильніша, ніж прокаїну; при місцевому застосуванні розширює судини, не чинить місцевоподразнюючої дії; при запаленні (тканинний ацидоз) анестезуюча активність знижується; ефективний при усіх видах місцевого знеболювання; розширює судини; не проявляє подразнюючої дії на тканини; крім основної місцевоанестезуючої дії, чинить антиаритмічну дію; антиаритмічна активність обумовлена пригніченням фази 4 (діастолічної деполяризації) у волокнах Пуркин'є, зменшенням автоматизму, пригніченням ектопічних осередків збудження; на швидкість швидкої деполяризації (фаза 0) не впливає або незначно знижує; збільшує проникність мембран для іонів калію, прискорює процес реполяризації й скорочує потенціал дії; при застосуванні в середніх терапевтичних дозах не змінює збудливість синусно-передсердного вузла, мало впливає на провідність і скоротливість міокарда; при в/в введенні діє швидко і коротко (10-20 хв); при в/в введенні C досягається практично
макс
з моментом введення ("на голці") і становить 45-90 с, при в/м
введенні - через 5-15 хв; у плазмі зв'язується з білками на
50-80%; з в'язування лідокаїну з білками плазми значною мірою
залежить від концентрації препарату й (альфа)-1-ацид глікопротеїну
(ААГ) у плазмі; зв'язування з білками плазми збільшується в
пацієнтів з уремією і реципієнтів ниркової трансплантації і
посилюється після гострого ІМ, що характеризуються збільшенням
рівня ААГ; високе зв'язування з білками може зменшувати дію
вільного лідокаїну або спричиняти загальне підвищення концентрації
препарату в плазмі крові; стабільна концентрація в крові
встановлюється через 3-4 год при безупинному в/в введенні (у
хворих з г. ІМ - через 8-10 год); терапевтичний ефект розвивається
при концентрації 1,5-5 мкг/мл; розподіл швидкий, об'єм розподілу -
1 л/кг; легко проникає крізь гістогематичні бар'єри, включаючи
гемато-енцефалічний бар'єр; спочатку надходить у тканини з високим
темпом кровопостачання: серце, мозок, нирки, легені, печінка,
селезінка; потім - у жирову і м'язову тканини; проникає крізь
плаценту, в організмі немовляти виявляється 40-55% від
концентрації препарату в організмі матері; метаболізується за
участю мікросомальних ферментів печінки; швидкість метаболізму
визначається кровотоком у печінці і, як результат, може бути
порушена в пацієнтів після ІМ і/чи із застійною серцевою
недостатністю; у результаті біотрансформації лідокаїну утворюються
метаболіти - моноетил-гліцинексилідид (МЕГКС) і гліцинексилідид,
що мають значно менш виражену антиаритмічну активність; близько
90% виводиться у формі метаболітів і 10% - у незміненому вигляді
нирками; виведення незміненого препарату із сечею частково
залежить від pН сечі; кисла сеча призводить до збільшення частки,
виведеної із сечею; T після в/в болюсного введення - 1,5-2 год
1/2
(у немовлят - 3 год); при в/в інфузії - до 3 год і більше;
метаболіти мають T - 2 год і 10 год відповідно; при порушенні
1/2
функції печінки T може збільшуватися в 2 рази і більш.
1/2
Показання для застосування ЛЗ: шлуночкова екстрасистолія і тахіаритмії, у т.ч. при г. ІМ, у післяопераційному періоді.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: перед введенням лідокаїну необхідно проводити пробу на чутливість; для досягнення антиаритмічної дії; введення починають з болюсу в/в в дозі 1-2 мг/кг маси тіла протягом 3-4 хв; середня разова доза - 80 мг, максимальна разова доза - 100 мг; потім переходять на краплинну інфузію зі швидкістю 20-55 мкг/кг/хв (максимум 2 мг/хв) у 5% р-ні глюкози або у фізіологічному р-ні; краплинні інфузії можуть застосовуватися протягом 24-36 год; при необхідності на фоні краплинної інфузії можна повторити в/в введення в дозі 40 мг через 10 хв після першого болюсу. в/м препарат вводять по 2-4 мг/кг (максимальна разова доза - 200 мг) з інтервалами 4-6 год; в окремих випадках використовують більш високі дози - по 600 мг кожні 3-4 год; дітям при аритмії вводять в/в струминно 1 мг/кг зі швидкістю 25-50 мг/хв, через 5 хв можливо повторне введення (сумарна доза не повинна перевищувати 3 мг/кг); при необхідності переходять на інфузійне введення зі швидкістю 30 мкг/кг/хв; максимальна добова доза для дітей визначається масою тіла дитини і становить 4-5 мг/кг для дітей віком старше 3-х років.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ЦНС і периферична нервова система - запаморочення, головний біль, слабкість, руховий неспокій, ністагм, втрата свідомості, сонливість, зорові і слухові порушення, тремор, тризм, судоми (ризик їхнього розвитку підвищується на тлі гіперкапнії й ацидозу), с-м "кінського хвоста" (параліч ніг, парестезії) - спричиняє частіше інших місцевоанестезуючих засобів; параліч дихальних м'язів, зупинка дихання, блок моторний і чутливий, респіраторний параліч (частіше розвивається при субарахноїдальній анестезії), оніміння язика (при використанні в стоматології); серцево-судинна система -зниження АТ, тахікардія - при введенні з вазоконстриктором, периферична вазодилатація, колапс, біль у грудній клітці, аритмії, блокада серця, зупинка дихання і серцевої діяльності; АР - шкірний висип, кропивниця (на шкірі й слизових оболонках), свербіж шкіри, ангіоневротичний набряк, генералізований ексфоліативний дерматит, анафілактичний шок; сечовидільна система - мимовільне сечовипускання; система травлення - нудота, блювання, мимовільна дефекація; місцеві реакції при спінальній анестезії - біль у спині, при епідуральній анестезії - випадкове влучення в субарахноїдальний простір; інші - стійка анестезія, зниження лібідо і/чи потенції, пригнічення дихання аж до зупинки, гіпотермія, відчуття жару, холоду або оніміння кінцівок, злоякісна гіпертермія.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, а також до інших амідних місцевоанестезуючих ЛЗ; тяжкі кровотечі, інфікування місця передбачуваної ін'єкції; захворювання серцево-судинної системи: WPW-синдром; AV-блокада II і III ступеня і порушення внутрішньошлуночкової провідності; синдром Морганьї-Адамса-Стокса; виражена брадикардія; СССВ; кардіогенний шок; значне зниження функції лівого шлуночка; наявність в анамнезі епілептиформних судом на лідокаїн, міастенія; функціональна недостатність печінки, що супроводжується зниженням печінкового кровотоку (хр. серцевій недостатності, цирозі); прогресування серцево-судинної недостатності (звичайно внаслідок розвитку блокад серця і шоку); коагулопатії різного генезу, артеріальна гіпотензія, психоз, істерія.
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій 2%, 10%.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Лідокаїн-Дарниця, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця"
Лідокаїн-Здоров'я, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я"
Лідокаїну гідрохлорид, Одеське ВХФП "Біостимулятор" у формі ТОВ
II. Екокаїн, "L. Molteni & C.dei Fratelli Alitti Societa di Esercizio" S.p.A. для "Molteni Dental" s.r.l., Італія
- Мексилетин (Mexiletine)*
Фармакотерапевтична група: C01BB02 - антиаритмічні препарати IB класу.
Основна фармакотерапевтична дія: антиаритмічна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: пригнічує швидкий трансмембранний потік іонів натрію, має мембраностабілізуючу та місцевоанестезуючу дії; препарат зменшує швидкість деполяризації та автоматизм водіїв ритму, швидкість проведення збудження у волокнах Гіса-Пуркін'є, незначно знижує ефективний рефрактерний період та більшою мірою тривалість потенціалу дії (ПД), підвищує співвідношення ефективного рефрактерного періоду до тривалості ПД; мало впливає на гемодинамічні показники; добре та швидко всмоктується у ШКТ; у плазмі крові препарат на 50-60% зв'язується з білками; 85% метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів; екскреція препарату головним чином відбувається з жовчю та лише 10-15% виводиться з сечею у незмінному вигляді; T - 11 год, при
1/2
серцевій недостатності або при порушенні функції печінки він може
подовжуватись до 25 год, при г. ІМ до 15-17 год, а при тяжкій
нирковій недостатності підвищується на 30-35%; препарат проникає
через плаценту; потрапляє в грудне молоко.
Показання для застосування ЛЗ: профілактика та лікування шлуночкових екстрасистолій, шлуночкових тахіаритмій.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначають спочатку по 400 мг, потім по 200 мг кожні 6-8 год; можливо призначення препарату по 200-300 мг 3 р/добу, за необхідності дозу підвищують на 50-150 мг кожні 3 доби; МДД - 800 мг, при нирковій недостатності - не більше 600 мг; у деяких випадках разову дозу доводиться збільшувати до 600 мг; у подальшому, залежно від терапевтичного ефекту, дозу можна поступово зменшити; термін лікування залежить від тяжкості та перебігу захворювання.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: зміни смакових відчуттів, нудота, блювання, діарея, запори, ністагм, порушення акомодації, атаксія, дизартрія, тремор, парестезія, сонливість, сплутаність свідомості, запаморочення; брадикардія, гіпотензія; не виключена аритмогенна дія (розвиток шлуночкових екстрасистолій, мерехтіння передсердь), дерматит, порушення сечовиділення, психози, судоми.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, СССВ, брадикардія, гіпотензія, кардіогенний шок, г. ниркова та печінкова недостатність, вагітність, дитячий вік; у період лактації препарат призначають лише за життєво-необхідних обставин; при цьому необхідно вирішити питання про припинення годування груддю.
Форми випуску ЛЗ: капс. по 0,2 г.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
I. Мексаритм, ЗАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ"
- Фенітоін (Phenytoin)*
Фармакотерапевтична група: N03AB02 - протисудомні засоби.
Основна фармакотерапевтична дія: антиаритмічна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: протиаритмічна активність реалізується через зниження центральних адренергічних впливів на серце, стабілізацію мембран кардіоміоцитів при збільшенні їх проникності для іонів калію; скорочує рефрактерний період, збільшує тривалість інтервалу QRS; усуває (50 +- 90%) суправентрикулярні і шлуночкові аритмії, спричинені передозуванням серцевих глікозидів, але малоефективний при суправентрикулярних аритміях іншого ґенезу; чіткий ефект відзначається при порушеннях ритму під час наркозу, катетеризації серця, після операцій на серці, тобто коли порушена функція центральних структур, що регулюють активність симпатичної нервової системи; індукує мікросомальні ферменти печінки, посилюючи метаболізм препаратів, які застосовують одночасно; при застосуванні всередину легко всмоктується; швидкість абсорбції відрізняється у різних пацієнтів, тому час досягнення C
макс
достатньо варіабельний - 3-15 год; вільно проникає крізь
гістогематичні бар'єри і швидко розподіляється по органах і
тканинах; проникає в спинномозкову рідину, слину, сперму,
шлунковий і кишковий сік, жовч, грудне молоко, крізь плаценту;
концентрації в плазмі крові матері дорівнюють концентраціям у
плазмі плода; зв'язування з білками плазми - 90% і більше;
метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів;
загальний неактивний метаболіт -
5-(р-гідроксифеніл)-5-фенілгідантоїн; T - 30 год; встановлено,
1/2
що метаболізується постійна кількість активної речовини у зв'язку
з насиченням ферментної системи, яка відповідає за метаболізм
фенітоїну, що настає при досягненні терапевтичних концентрацій;
тому незначне підвищення дози може призвести до непропорційно
значного підвищення концентрацій активної речовини в плазмі і часу
напіввиведення.
Показання для застосування ЛЗ: шлуночкові аритмії (порушення ритму серця, які обумовлені інтоксикацією серцевими глікозидами або інтоксикацією трициклічними антидепресантами; профілактика шлуночкових аритмій після операцій на серці; шлуночкові аритмії під час наркозу, катетеризації серця, коронарографії; порушення ритму, які пов'язані з органічним ушкодженням ЦНС, особливо при епілепсії; вроджений с-м подовженого інтервалу Q-T при неефективності монотерапії (бета)-адреноблокаторами; шлуночкові аритмії на фоні г. ІМ).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: всередину при аритмії - по 1 табл. 4 р/добу (ефект проявляється на 3-5 день), потім зменшують до 3 р/добу; для швидкого досягнення терапевтичної концентрації (на 1-2 день) - по 2 табл. 5 разів у перший день, потім по 1 табл. 5 р/добу - на 2-3 день і по 1 табл. 2-3 р/добу - з 4 дня лікування; у дітей добова доза при пероральному прийомі - 2-4 мг/кг/добу.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ЦНС і периферичної нервова система - ністагм, атаксія, сплутаність свідомості, зміни настрою, м'язова слабкість, порушення координації рухів, запаморочення, порушення сну, нерозбірлива мова або заїкання, тремтіння рук, минуща нервозність, периферична невропатія; ШКТ - нудота, блювання, закреп, токсичний гепатит, ушкодження печінки, гіперплазія ясен (частіше спостерігається у пацієнтів віком до 23 років, може виникати протягом перших шести місяців терапії і починається з гінгівіту); система кровотворення - тромбоцитопенія, лейкопенія, гранулоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія, мегалобластна анемія; ендокринна система - гіпертрихоз, укрупнення рис обличчя, включаючи потовщення губ, розширення кінчика носа і висунення нижньої щелепи; обмін речовин - порушення засвоєння глюкози внаслідок інгібірування визволення інсуліну, порушення метаболізму вітаміну D і розвиток гіпокальціємії; кістково-м'язова система - контрактура Дюпюітрена, периферична поліартропатія, можуть розвиватися остеомаляція рахіт (при тривалому застосуванні, відсутності адекватної дієти, достатнього сонячного випромінення в період лікування); АР - шкірний висип, який може бути продромальною ознакою більш тяжких шкірних реакцій (с-м Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз), еозинофілія, гарячка, лімфаденопатія.
Протипоказання до застосування ЛЗ: серцева недостатність (с-м Адамса-Стокса, AV-блокада II і III ступеня, СА-блокада, синусова брадикардія); порушення функції печінки і нирок; кахексія; порфірія; гіперчутливість до фенітоїну.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 0,117 г
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; термін придатності - 4 роки.
Торгова назва:
I. Дифенін, ВАТ "Луганський ХФЗ"
Дифенін(R), ЗАТ "Київський вітамінний завод"
13.1.3. Клас IC
- Пропафенон (Propafenone)*
Фармакотерапевтична група: C01BC03 - антиаритмічні засоби I класу.
Основна фармакотерапевтична дія: антиаритмічна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: має помірний блокуючий вплив на (бета)-адренорецептори; зменшує максимальну швидкість деполяризації та амплітуду потенціалу дії у волокнах Пуркіньє, не впливає на потенціал спокою; найбільш виражений ефект реєструється в системі Гісса-Пуркіньє; доведена ефективність при органічних ураженнях серця, в тому числі, у пацієнтів, які перенесли ІМ; добре всмоктується після перорального прийому; C досягається через
макс
2-3 год; низька системна біодоступність (5-50%) після однократної
дози пояснюється ефектом першого проходження (екстенсивний
метаболізм при першому проходженні через печінку); біодоступність
збільшується при підвищенні дози; стан рівноважних концентрацій
досягається на 3-4 день, біодоступність збільшується на 100%; їжа
підвіщує біодоступність препарату; метаболізується в печінці;
головний метаболіт 5-OH-пропафенон має майже таку антиаритмічну
активність, як і незмінена субстанція; зв'язування з білками
плазми - 85-95%; об'єм розподілення становить 1,1-1,6 л/кг; T -
1/2
2,8-11 год для суб'єктів з екстенсивним метаболізмом і 17 год і
більше - для суб'єктів з низьким метаболізмом; лише 1% незміненого
препарату виводиться нирками; приблизно 38% виводиться через
нирки, з фекаліями - до 53% у вигляді метаболітів, протягом
48 год.
Показання для застосування ЛЗ: лікування суправентрикулярних тахіаритмій, таких як AV-вузлова тахікардія, суправентикулярна тахікардія у пацієнтів з WPW с-мом і пароксизмальна форма миготливої аритмії; шлуночкові тахіаритімії тяжкого ступеня.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендовані дози для дорослих - терапевтична доза для пацієнтів з масою тіла 70 кг, як правило, становить 450-600 мг/день (по 150 мг 3 р/добу або по 300 мг, 2 р/добу); у деяких випадках може знадобитися підвищення добової дози до 900 мг (300 мг 3 р/добу) - МДД; пацієнтам з меншою масою тіла необхідно відповідно зменшити дозу; збільшувати дозу рекомендується поступово, з інтервалом 3-4 дні; тривалість лікування визначається клінічним станом хворого.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: брадикардія, шлуночкова тахікадія, порушення провідності синусового або AV-вузла, брадиартимія, застійна серцева недостатность; у пацієнтів похилого віку з порушеннями функції міокарда - циркуляторні порушення з постуральною гіпотензією; при прийомі високих доз - скарги з боку ШКТ (втрата апетиту, нудота, блювання, метеоризм і запори, сухість у роті, гіркий присмак, втрата чутливості у ротовій порожнині та парестезія, порушення зору, запаморочення і пропасниця); стомлюваність, головний біль, психічні розлади, такі як тривога та сплутаність свідомості, неспокій та порушення сну; при передозуванні - судоми; екстрапірамідні симптоми та АР (почервоніння, свербіж, екзантема, висип); у пацієнтів, схильних до бронхоспазму, - порушення дихання; підвищення рівнів атинуклеарних а/т, лейкопенія та/або гранулоцитопенія, або тромбоцитопенія, агранулоцитоз; холестаз як реакція надчутливості та/або порушення функції печінки; зниження потенції.
Протипоказання до застосування ЛЗ: AV-блокада II та III ст. за відсутності кардіостимулятора; блокада правої ножки пучка Гісса одночасно з блокадою однієї з гілок лівої ножки пучка Гісса (біфасцикулярна блокада) за відсутності кардіостимулятора; застійна серцева недостатність; кардіогенний шок (крім аритмогенного); тяжка симптоматична брадикардія (ЧСС < 50 уд/хв); СССВ; артеріальна гіпотензія (при показниках артеріального систолічного АТ <90 мм рт.ст.); гіпокаліємія, гіперкаліємія (не обхідна корекція порушень калієвого обміну до початку лікування); тяжкі хр. обструктивні захворювання легенів; міастенія; гіперчутливість до препарату; тяжка печінкова недостатність.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 150 мг, по 300 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t до 25 град.С; термін придатності - 5 років.
Торгова назва:
II. Пропанорм(R), "Pro. Med. CS. Praha" a.s., Чеська Республіка
Ритмокард, "Genom Biotech Pvt.Ltd.", Індія
Ритмонорм, "Abbott GmbH & Co. KG", Німеччина
13.2. Антиаритмічні препарати II класу
13.2.1. (бета)-адреноблокатори
- Бісопролол (Bisoprolol)* (див. п.1.1.)
- Есмолол (Esmolol)
Фармакотерапевтична група: C07AB09 - селективні блокатори (бета)-адренорецепторів.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: антиангінальна, антигіпертензивна, антиаритмічна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: кардіоселективний блокатор (бета) -адренорецепторів зі
1
швидким початком і дуже малою тривалістю дії; у терапевтичних
дозах не має власної симпатоміметичної і мембранстабілізуючої
активності; зменшує стимульоване катехоламінами утворення цАМФ з
2+
АТФ, знижує внутрішньоклітинний потік Са , зменшує ЧСС,
сповільнює провідність, знижує скоротність міокарда; дія препарату
починається з моменту введення, максимальний терапевтичний ефект
розвивається через 2 хв після введення і закінчується через
10-20 хв після припинення інфузії; має ензиматично лабільну ефірну
ланку, внаслідок чого швидко метаболізується і має короткий час
напівжиття в плазмі крові; чинить негативну інотропну дію; T
1/2
після в/в введення - 9 хв; метаболізується естеразами еритроцитів
до вільного кислого метаболіту ALS-8123, який має слабку (менше
0,1% від есмололу) (бета)-блокуючу активність; його T -
1/2
3,7 год; менше 2% препарату виводиться із сечею в незміненому
вигляді; кислий метаболіт виводиться із сечею; на 55% зв'язується
з білками плазми крові.
Показання до застосування ЛЗ: суправентрикулярні тахіаритмії, включаючи мерехтіння передсердь, тріпотіння передсердь; синусова тахікардія; тахікардія, АГ, в тому числі під час і після операцій; для швидкої регуляції частоти шлуночкового ритму в пацієнтів з фібриляцією передсердь або тріпотінням передсердь у періоди перед операцією, після операції та в інших випадках, коли потрібно проведення швидкої регуляції частоти шлуночкового ритму з використанням препарату короткої дії; при некомпенсованій синусовій тахікардії, при якій необхідно специфічне втручання для швидкої регуляції ЧСС; не призначений для застосування при хр. станах.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: суправентрикулярна тахіаритмія - дозування слід добирати індивідуально, шляхом титрування, при якому кожний крок містить навантажувальну дозу і наступну підтримуючу дозу; навантажувальна доза завжди становить 500 мкг/кг маси тіла (0,05 мл/кг при концентрації препарату 10 мг/мл), яка вводиться протягом 1 хв; ефективною підтримуючою дозою препарату для лікування суправентрикулярної тахіаритмії є 50-200 мкг/кг/хв, хоча використовувалися і такі високі дози, як 300 мкг/кг/хв; для невеликої кількості пацієнтів достатньою є доза 25 мкг/кг/хв; схема початку лікування і підтримуючої терапії - навантажувальна доза 500 мкг/кг/хв протягом 1 хв, потім підтримуюча доза 50 мкг/кг/хв протягом 4 хв; при позитивному результаті - підтримуюча доза 50 мкг/кг/хв; при негативному результаті протягом 5 хв - повторити введення з дозуванням 500 мкг/кг/хв протягом 1 хв; підвищити підтримуючу дозу до 100 мкг/кг/хв протягом 4 хв; при позитивному результаті - підтримуюча доза 100 мкг/кг/хв.; при негативному результаті протягом 5 хв - повторити введення з дозуванням 500 мкг/кг/хв протягом 1 хв; підвищити підтримуючу дозу до 150 мкг/кг/хв протягом 4 хв; при позитивному результаті: введення підтримуючої дози 150 мкг/кг/хв.; при негативному результаті - повторити введення з дозуванням 500 мкг/кг/хв протягом 1 хв; підвищити підтримуючу дозу до 200 мкг/кг/хв і залишити на цьому рівні; при досягненні бажаного ступеня зниження ЧСС або граничного рівня безпеки, необхідно припинити введення навантажувальної дози і знизити базовий інтервал дозування при підтримуючому введенні з 50 мкг/кг/хв до 25 мкг/кг/хв або ще нижче; за необхідності інтервал між кроками титрування можна збільшити з 5 до 10 хв; з появою побічних реакцій можна знизити дозування препарату або припинити введення; фармакологічні побічні реакції повинні припинитися протягом 30 хв.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: серцево-судинна системи - безсимптомна гіпотензія, симптоматична гіпотензія (потовиділення, запаморочення), порушення периферичного кровообігу, блідість, приплив крові до обличчя, брадикардія (ЧСС менше 50 уд/хв), біль у грудях, непритомність, набряк легенів і AV-блокада, брадикардія/синусова пауза/асистолія; ЦНС - запаморочення, сонливість, сплутаність свідомості, головний біль, психомоторне збудження, відчуття втоми, парестезії, астенія, депресія, порушення мислення, занепокоєння, анорексія, судоми; органи дихання - бронхоспазм, утруднення дихання, задишка, назальна гіперемія, хрипи; ШКТ - нудота, блювання, диспепсія, закреп, сухість у роті і відчуття дискомфорту в ділянці живота, порушення смакових відчуттів; шкіра (у місці введення) - побічні реакції в місці ін'єкції, включаючи запалення і ущільнення, набряки, почервоніння або зміна забарвлення шкіри, печіння в місці ін'єкції, тромбофлебіт і місцевий некроз шкіри при екстравазації; інше - затримка сечі, порушення мовлення, зору, біль у міжлопатковий ділянці, озноб і пропасниця; у періопераційному періоді - брадикардія і бронхоспазм.