• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Формулярного довідника з використання протимікробних та антигельмінтних засобів

Міністерство охорони здоровя України  | Наказ, Довідник від 05.09.2008 № 516 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Довідник
  • Дата: 05.09.2008
  • Номер: 516
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Довідник
  • Дата: 05.09.2008
  • Номер: 516
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
спектиноміцину штами), Hafnia alvei, Klebsiella spp., Moraxella
(Branhamella) catarrhalis, Morganella morganii, Proteus spp.,
Providencia spp., Pasteurella multocida, Plesiomonas shigelloides,
Pseudomonas spp., Salmonella spp., включаючи, Salmonella
enteridis/typhi, Serratia spp., Shigella spp., Vibrio spp.,
Yersinia enterocolitica: анаеробні бактерії; в/в введення протягом
30 хв однієї дози препарату призводить до пікової концентрації в
плазмі 11 мкг/мл для дози 250 мг, 23 мкг/мл для дози 500 мг і
49 мкг/мл для дози 1 г; однак немає абсолютної фармакокінетичної
пропорційної залежності між введеною дозою та C або AUC; в/в
макс
болюсна ін'єкція протягом 5 хв однієї дози призводить до пікової
концентрації в плазмі рівної приблизно 52 мкг/мл для дози 500 мг і
112 мкг/мл для дози 1 г; через 6 год після в/в введення 500 мг
рівень в плазмі знижується до 1 мкг/мл і менше; при введенні
багаторазових доз з інтервалом у 8 год у пацієнтів з нормальною
функцією нирок кумуляції не відбувається; у пацієнтів з нормальною
функцією нирок T - 1 год; зв'язування з білками плазми
1/2
становить 2%; 70% в/в дози виводиться з сечею в незмінному вигляді
протягом 12 год; концентрація в сечі, що перевищує 10 мкг/мл,
підтримується протягом 5 год після введення дози 500 мг; при
режимах введення 500 мг кожні 8 год або 1 г кожні 6 год кумуляції
в плазмі та сечі не спостерігалося; добре проникає в більшість
рідин та тканин організму, у тому числі в цереброспинальну рідину
хворих на бактеріальний менінгіт, досягаючи концентрації, що
перевищує необхідну для пригнічення більшості бактерій;
фармакокінетика у дітей така сама, як і у дорослих; T у дітей
1/2
до 2 років приблизно 1,5-2,3 год, спостерігається лінійна
фармакокінетика в діапазоні доз 10-40 мг/кг.
Показання для застосування ЛЗ: інфекції, спричинені одним або кількома чутливими до нього збудниками (пневмонії, включаючи госпітальну), менінгіт, інфекції черевної порожнини, інфекції сечового тракту, гінекологічні інфекції, включаючи ендометрит та запальні захворювання малого таза, інфекції шкіри та м'яких тканин, септицемія, емпірична терапія при підозрі на бактеріальну інфекцію у дорослих хворих із фебрильними епізодами на фоні нейтропенії, як монотерапія або в комбінації з антивірусними або протигрибковими препаратами.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: в/в ін'єкції протягом 5 хв або в/в вливання 15-30 хв; для в/в ін'єкцій розводиться стерильною водою для ін'єкцій (5 мл на 250 мг меропенему), що забезпечує концентрацію 50 мг/мл; для в/в вливань розводиться одним із сумісних розчинників (50-200 мл) - 0,9% р-н натрію хлориду, 5%, 10% р-н глюкози, 5% р-н глюкози з 0,02% натрію бікарбонату, 5% р-н глюкози з 0,15% р-ном калію хлориду, 2,5% або 10% р-н манітолу; дорослим дозування і тривалість терапії повинні встановлюватися залежно від типу і тяжкості інфекції та стану пацієнта; рекомендована добова доза - 500 мг в/в кожні 8 год при лікуванні пневмоній, інфекцій сечового тракту, гінекологічних інфекцій (ендометрит і запальні захворювання органів малого таза), інфекцій шкіри і м'яких тканин; 1 г в/в кожні 8 год при лікуванні госпітальних пневмоній, перитоніту, при підозрі на бактеріальну інфекцію у хворих з нейтропенією, а також при септицемії; при лікуванні менінгіту рекомендована доза 2 г кожні 8 год; слід приділяти особливу увагу у випадках монотерапії хворим у критичному стані з відомою або підозрюваною інфекцією нижніх дихальних шляхів, викликаною Pseudomonas aeruginosa.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: локальні реакції при в/в введенні - запалення в місці введення, тромбофлебіт, біль у місці ін'єкції; системні АР - ангіоневротичний набряк та анафілактичний шок; шкіра - висипання, свербіж, кропив'янка, рідко поліморфна еритема, с-м Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз; ШКТ - біль у черевній порожнині, нудота, блювання, діарея, псевдомембранозний коліт; кров - оборотна тромбоцитемія, еозинофілія, тромбоцитопенія, лейкопенія та нейтропенія (включаючи надзвичайно поодинокі випадки агранулоцитозу), рідко позитивний прямий або непрямий тест Кумбса, часткове скорочення часу утворення тромбопластину; зміни лабораторних показників - транзиторне зростання концентрацій білірубіну, трансаміназ, лужної фосфатази та молочної дегідрогенази в сироватці, кожного окремо або в комбінаціях; ЦНС - головний біль, парестезія, рідко судоми; інше - оральний та вагінальний кандидоз.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; діти віком до 3 місяців.
Форми випуску ЛЗ: порошок для приготування р-ну для ін'єкцій по 500 мг, по 1000 мг у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 30 град.С; не заморожувати; приготовлений р-н використати негайно, хоча приготовлені р-ни зберігають стабільність при t не вище 25 град.С або при охолодженні (4 град.С); термін придатності - 4 роки.
Торгова назва:
II. Меронем, "Sumitomo Pharmaceuticals Co. Ltd." для "AstraZeneca UK Limited", Японія/Великобританія
2.2. Тетрацикліни
А/б широкого спектру дії, значення яких загалом втрачено
через ріст резистентності. Залишаються препаратами вибору при
інфекціях, викликаних хламідіями (трахома, пситакоз, сальпінгіт,
уретрит, венерична лімфогранульома), рикетсіями (в т.ч.
Ку-лихоманка), бруцелами, спірохетами, в т.ч. B. burgdorferi
(кліщовий бореліоз, або хвороба Лайма). Застосовують також при
респіраторних та геніальних інфекціях, викликаних мікоплазмами,
при вугровому висипі, інфекціях ротової порожнини, загостренні
хр. бронхіту, лептоспірозі у пацієнтів з алергією до пеніциліну.
Накопичуються у кістковій тканині, викликають забарвлення та
пошкодження зубів. Тетрацикліни не можна призначати дітям до
8 років, вагітним та жінкам, що годують, пацієнтам з нирковою
недостатністю (окрім доксицикліну), при ГЧ. Доксициклін, порівняно
з тетрацикліном, має вищу біодоступність при прийомі п/о
(знижується при одночасному прийомі препаратів заліза), більш
довготривалий T (призначають 1-2 р/добу) й він краще
1/2
переноситься.
- Доксициклін (Doxycycline)*
Фармакотерапевтична група. J01AA02 - тетрацикліни.
Основна фармакотерапевтична дія ЛЗ: бактеріостатична.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: антимікробний ефект реалізується шляхом пригнічення
синтезу білків м/о; ефективний щодо широкого спектру грам(+) і
грам(-) бактерій і деяких інших м/о: Rickettsiae, в тому числі
Rickettsia tsutsugamushi, Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia
psittaci, Chlamydia trachomatis, Neisseria
gonorrhoeae, Calymmatobacterium granulomatis, Borrelia
burgdorferi, Borrelia recurrentis, Borrelia duttonii, Ureaplasma
urealyticus (T-Mycoplasma), грам(-) м/о родини Acinetobacter,
родини Bacteroides, родини Fusobacterium, Campylobacter fetus, м/о
родини Brucella, Iersinia pestis, Francisella tularensis,
Bartonella bacilliformis, Clostridium species, Treponema pallidum
і Treponema pertenue, Listeria monocytogenes, Leptotrichia
buccalis (попередня назва - Fusobacterium fusiform), Plasmodium
falciparum, Leptospira, Vіbrіо сhоlеrае, ентеротоксигенна
Escherichia coli; препарат призначений для лікування інфекційних
захворювань, спричинених чутливими до препарату грам(-) м/о:
родини Shigella; Escherichia coli; Enterobacter aerogenes;
Moraxella catarrhalis; а також Neisseria gonorrhoeae, Haemophilus
influenzae (інфекції респіраторного тракту); Klebsiella (інфекції
респіраторного тракту і сечовивідних шляхів). призначений для
лікування інфекційних захворювань, спричинених чутливими до
препарату грам(+) м/о: родина Streptococcus, Bacillus anthracis;
застосовують для лікування інфекцій ВДШ, спричинених
бета-гемолітичними стрептококами групи А і Streptococcus
pneumoniae, інфекцій верхніх і нижніх дихальних шляхів, а також
шкіри і підшкірної клітковини, спричинених Staphylococcus aureus;
повністю всмоктується після перорального прийому; прийом їжі
не впливає на всмоктування; після прийому 200 мг максимальна
концентрація в сироватці становила у середньому 2,6 мкг/мл через
2 год і знижувалась до 1,45 мкг/мл через 24 год; при нормальній
функції нирок (кліренс креатиніну близько 75 мл/хв) протягом
72 год виводилось 40% дози; при тяжкій нирковій недостатності
(кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) ступінь виведення може
знизитись до 1-5% за 72 год; T - 18-22 годі не відрізнявся у
1/2
людей з нормальною функцією нирок і при тяжкій нирковій
недостатності.
Показання для застосування ЛЗ: американський кліщовий рикетсіоз, висипний тиф і група висипних тифів, Ку-пропасниця, везикульозний рикетсіоз і кліщова пропасниця; епідемічний зворотний тиф; кліщовий зворотний тиф; інфекції респіраторного тракту; орнітоз; лімфогранульома венерична; неускладнені уретральні, ендоцервікальні або ректальні хламідійні інфекції у дорослих; г. орхоепідидиміт; неускладнена гонорея; негонококовий уретрит (НГУ); венерична гранульома (донованоз); трахома; кон'юнктивіт із включеннями (паратрахома); рання (стадія 1 і 2) хвороби Лайма; бруцельоз (у комбінації із стрептоміцином); чума; туляремія; сибірка, включаючи сибірку, що передається повітряним шляхом (після впливу даного збудника): зменшує захворюваність або прогресування захворювання після контакту з аерозольованим збудником Bacillus anthracis; бартонельоз; коли пеніцилін протипоказаний, доксициклін є альтернативним препаратом для лікування актиномікозу, спричиненого різновидом Actinomyces; сифілісу; невенеричного сифілісу; лістеріозу; інфекції Вінсента (г. некротичного виразкового гінгівіту); при г. кишковому амебіазі, acne vulgaris (додаткове лікування); лікування і профілактика малярії, спричиненої хлорохінінстійким P. falciparum; лептоспірозу; холери; профілактика висипного тифу Куста; діареї мандрівника.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: терапію проводити протягом 24-48 год після того, як симптоми пропасниці зникли; при стрептококових інфекційних захворюваннях терапія повинна бути продовжена протягом 10 днів; звичайна доза для дорослих становить 200 мг у перший день лікування (одноразово або по 100 мг кожні 12 год) та 100 мг/добу у наступні дні (одноразово або 50 мг кожні 12 год); при більш серйозних інфекційних захворюваннях (особливо хр. інфекційних захворювань сечового тракту) необхідно приймати 200 мг щоденно; при кліщовій пропасниці, поворотному епідемічному тифі і висипному епідемічному тифі - одноразово перорально 100 або 200 мг, залежно від тяжкості захворювання, у подальшому - по 100 мг кожні 12 год протягом 7 днів; при ранній хворобі Лайма (стадія 1 і 2) - 100 мг 2 р/добу протягом 14-60 днів; неускладнена уретральна, ендоцервікальна або ректальна інфекція у дорослих, спричинена Chlamydia trachomatis - 100 мг внутрішньо двічі на день протягом 7 днів; г. орхоепідидиміт, спричинений C. trachomatis або N. Gonorrhoeae - у комплексі з цефалоспор инами доксициклін 100 мг внутрішньо 2 р/добу на день протягом 10 днів; негонококовий уретрит - 100 мг внутрішньо двічі на день не менше 7 днів; лімфогранульома венерична, спричинена Chlamydia trachomatis - по 100 мг перорально двічі на день не менше 21-го дня; сифіліс - по 100 мг внутрішньо двічі на день протягом 2 тижнів (альтернатива пеніцилінотерапії), якщо тривалість хвороби менше року, в іншому разі - протягом 4 тижнів; вугровий висип - 50-100 мг/добу протягом 12 тижнів.
Побічна дія ЛЗ та ускладнення при застосуванні ЛЗ: кровотворна та лімфатична системи - гемолітична анемія, тромбоцитопенія, нейтропенія та еозинофілія; імунна система - АР, гіпотензія, перикардит, ангіоневротичний набряк, загострення системного червоного вовчака, задишка, сироваткова хвороба, периферичні набряки, тахікардія і кропив'янка; обмін речовин - анорексія; нервова система - головний біль, доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія; розлади слуху і вестибулярного апарату - шум у вухах; серцево-судинна система - припливи; ШКТ - біль у животі, нудота, блювання, діарея, глосит, дисфагія, диспепсія, ентероколіт, псевдомембранозний коліт, діарея, запальні ушкодження аногенітальної ділянки (внаслідок кандидозу), езофагіт і виразкоутворення виразки; розлади гепатобіліарної системи - порушення печінкової функції, гепатит; шкіра - реакції фоточутливості шкіри, фото-оніхолізис, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, с-м Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз; скелетно-м'язовий апарат - артралгія і міальгія; нирки і сечові шляхи - підвищення рівня залишкового азоту сечовини.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до тетрациклінів.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 100 мг, табл. розчинні по 100 мг, капс. по 100 мг, 200 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; термін придатності - 4 роки.
Торгова назва.
I. Доксициклін, ЗАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ"
Доксицикліну гідрохлорид, Харківське державне фармацевтичне підприємство "Здоров'я народу"
Доксициклін-Дарниця, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця"
Доксициклін-М, ВАТ "Монфарм"
Доксициклін Солютаб-Авант(ТМ) зі смаком ананаса, апельсина, ванілі, полуниці, ТОВ "Авант" для ТОВ "Седа-Фарм Аптека 7 х 7"
II. Вібраміцин(R) Д, "Pfizer PGM" для "Pfizer International Inc.", Франція/США
Докси-М-Ратіофарм, "Merckle GmbH" для "ratiopharm International GmbH", Німеччина/Німеччина
Доксибене, "Eurand S.p.A." для "Merckle GmbH"/"ratiopharm GmbH", Італія/Німеччина
Доксибене, "Merckle GmbH" для "ratiopharm GmbH", Німеччина
Доксициклін, Pharmaceutiucal Factory, N24-MEKOPHAR, В'єтнам
Доксициклін, "Replekfarm A.D.", Республіка Македонія
Доксициклін, "Polfa" Tarchomin Pharmaceutical Works SA, Польща
Доксициклін Солютаб-Нортон, "Unimax Laboratories" для "Norton International Pharmaceutical Inc", Індія/Канада
Доксицикліну гідрохлорид, Федеральне державне унітарне підприємство "Московське ВХФО ім. М.О. Семашка" (ФДУП "Мосхімфармпрепарати" ім. М.О. Семашка), Російська Федерація
Доксицикліну гідрохлорид, РУР "Борисовський завод медичних препаратів", Борисов, Республіка Білорусь
Докусицикліну гідрохлорид, РУП "Бєлмедпрепарати", Республіка Білорусь
Медоміцин, "Medochemie Ltd", Кіпр
Юнідокс Солютаб(R), "Astellas Pharma Europe B.V.", Нідерланди
- Тетрациклін (Tetracycline)*
Фармакотерапевтична група: J01AA07 - антибактеріальні засоби для системного застосування.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: тетрациклін має широкий спектр антибактеріальної активності; порушує утворення комплексу між транспортною РНК та рибосомою, що призводить до порушення синтезу білка мікробною клітиною; активний відносно більшості грам(+) та грам(-) бактерій, спірохет, лептоспор, рикетсій, збудників трахоми, орнітозу, крупних вірусів; малоактивний або неактивний відносно синьогнійної палички, протея, більшості грибів, вірусів грипу, кору, поліомієліту.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: після прийому внутрішньо всмоктується до 66% прийнятої дози; зв'язується з білками на 65%; добре проникає у різні органи та тканини, а також у біологічні рідини: жовч, синовіальну, асцитичну, цереброспінальну (в останній концентрація становить 10-25% від такої в плазмі), вибірково накопичується у кістках, печінці, селезінці, пухлинах, зубах; проникає через плаценту та в грудне молоко; метаболізму не піддається; виділяється з організму в основному з сечею і калом, частково з жовчю; при прийомі внутрішньо виділяється з калом 20-50% від прийнятої дози; виділення через нирки відбувається шляхом клубочкової фільтрації.
Показання до застосування ЛЗ: пневмонія, бронхіт, гнійний плеврит, підгострий септичний ендокардит, бактеріальна та амебна дизентерія, коклюш, ангіна, скарлатина, гонорея, бруцельоз, туляремія, висипний i поворотний тиф, пситакоз, інфекції сечостатевих шляхів, хр. холецистит, гнійний менінгіт, профілактика післяопераційних інфекцій.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: приймати внутрішньо під час або одразу після їжі, запиваючи водою; рекомендована доза - 0,2-0,4 г 3-4 р/добу; максимальна добова доза - 4 г; курс лікування - 5-7 днів, але після усунення симптомів захворювання препарат приймають ще протягом 1-3 днів.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: підвищення внутрішньочерепного тиску, порушення ходи, зниження апетиту, нудота, блювання, запаморочення, діарея, ураження слизових оболонок рота та ШКТ (глосит, стоматит, гастрит, проктит), шкірні реакції, набряк Квінке, фотосенсибілізація, панкреатит, світлобоязнь, пігментація шкіри, зубної емалі.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; грибкові захворювання, порушення функції печінки, захворювання нирок, вагітність, лактація; дитячий вік до 8 років.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 0,1 г N 10, N 20.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Тетрацикліну гідрохлорид, ВАТ "Вітаміни"
Тетрацикліну гідрохлорид, ЗАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ"
II. Імекс, "Merz Pharma GmbH & Co KGaA" для "Merz Pharmaceuticals GmbH", Німеччина
Тетрациклін, ВАТ "Нижфарм", Російська Федерація
Тетрациклін, РУП "Бєлмедпрепарати", Республіка Білорусь
- Метациклін (Metacycline)*
Фармакотерапевтична група: J01AA05 - антибактеріальні засоби для системного застосування, тетрацикліни.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: напівсинтетичний а/б широкого спектра дії; чинить бактеріостатичну дію, інгібуючи синтез білків м/о; активний щодо більшості грам(+) (стафілококи, стрептококи, пневмококи) і грам(-) (шигели, сальмонели, рикетсії, спірохети, аеробактер) м/о, хламідій, мікоплазм, збудників орнітозу, пситакозу, трахоми та деяких інших найпростіших.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: добре всмоктується в травному тракті; ефективна
концентрація в плазмі крові виникає через 1 год після введення і
зберігається протягом 12 год; T - 10-12 год; 49-60% зв'язується
1/2
з білками плазми крові; виводиться з організму із сечею, жовчю і з
випорожненнями.
Показання до застосування ЛЗ: г. і хр. бронхіти, пневмонії, гнійні плеврити, підгострі септичні ендокардити, амебна дизентерія, коклюш, ангіна, скарлатина, бруцельоз, туляремія, висипний і поворотний тиф, пситакоз, інфекції сечових шляхів, хр. холецистит, гнійний менінгіт, інфекції шкіри і м'яких тканин (флегмони, абсцеси, фурункульоз), остеомієліт, ендометрит, ендоцервіцит, простатит, сифіліс, гнійні ускладнення хірургічних операцій.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: разова доза - 0,3 г, добова - 0,6 г; при важкому перебігу хвороби доза може бути подвоєна; приймають 2-3 р/добу в рівних дозах за 1 год до або через 2 год після їжі, запиваючи великою кількістю рідини; курс лікування 7-10 днів, терапію слід проводити ще 1-2 дні після зникнення клінічних симптомів захворювання.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: зниження апетиту, нудота, блювання, діарея, глосит, стоматит, гастрит, проктит, АР, набряк Квінке, кандидоз, дефіцит вітамінів групи В.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до тетрациклінів; вагітність; діти до 8 років; з обережністю призначають при хворобах нирок, печінки та лікуванні лейкопенії.
Форми випуску ЛЗ: капс. по 0,3 г.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігають при кімнатній t; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Метацикліну гідрохлорид - ЗАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ"
2.3. Аміноглікозиди
Мають бактерицидну дію, активні переважно відносно аеробної грам(-) флори сімейства Enterobacteriaceae, причому до амікацину можуть бути чутливими багато штамів бактерій, резистентних до інших аміноглікозидів. Анаероби є резистентними. Стрептоміцин та канаміцин є активними відносно туберкульозних мікобактерій; гентаміцин, тобраміцин, нетилміцин і амікацин - відносно P. aeruginosa. Враховуючи резистентність пневмококів, аміноглікозиди (в т.ч. гентаміцин) не можна застосовувати для лікування позалікарняної П. Активність аміноглікозидів знижується при гіпоксії та ацидозі. Практично не всмоктуються у ЖКТ, вводять парентерально. Погано проникають через тканинні бар'єри, в легені, спинномозкову рідину, жовч. Не метаболізуються, виводяться нирками. При нирковій недостатності кумулюються, необхідна корекція доз. Фармакокінетика є варіабельною, тому слід проводити терапевтичний лікарський моніторинг. Основними небажаними реакціями є нефротоксичність і ототоксичність, які найчастіше зустрічаються у дітей, людей похилого віку та при вихідному порушенні функції нирок і слуху. Можуть погіршувати нервово-м'язову передачу, не повинні призначатися пацієнтам з міастенією, на фоні та після введ. міорелаксантів. Застосовують при різноманітних інфекціях, в т.ч. нозокоміальних, викликаних аеробною грам(-) флорою; при підозрі на змішану етіологію - у поєднанні з бета-лактамами і антианаеробними препаратами (лінкозаміди). Гентаміцин і стрептоміцин використовують також при бактеріальному ендокардиті (у поєднанні з пеніциліном чи ампіциліном).
- Амікацин (Amikacin)*
Фармакотерапевтична група: J01GB06 - аміноглікозиди
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: напівсинтетичний а/б широкого спектра дії; активно проникає крізь бактеріальну клітинну мембрану; має бактерицидні властивості; до спектра дії входять аеробні грам(-) бактерії та деякі грам(+) м/о; антибактеріальна дія аміноглікозидів проти різних штамів м/о коливається; активний проти грам(-) бактерій, таких як Pseudomonas species, E. coli, Proteus, Providencia species, Klebsiella, Enterobacter, Serratia species, Acinetobacter species; виявляє активність при стафілококових інфекціях, і його за деяких умов можна застосовувати як базову терапію при лікуванні відомих або підозрюваних хвороб, спричинених чутливими штамами стафілококів у пацієнтів з алергією на інші а/б, та при змішаних стафілококово-грам(-) інфекціях.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: швидко всмоктується після в/м введення; максимальна
концентрація досягається через 1 год після введення препарату,
терапевтичні концентрації зберігаються протягом 10-12 год; після
в/в краплинного введення концентрація в плазмі крові перевищує ту,
що спостерігається при в/м введенні, C досягається через
макс
30 хв; терапевтична концентрація зберігається протягом 10-12 год;
розподіляється у легенях, печінці, міокарді, селезінці, кістковій
тканині, плевральному та перитонеальному ексудатах, синовіальній
рідині, бронхіальному секреті, жовчі; вибірково накопичується у
кірковому шарі нирок; проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр у
спинномозкову рідину, крізь плацентарний бар'єр і виявляється в
крові плода та амніотичній рідині; T - 2,2-2,5 год; зв'язування
1/2
з білками крові становить < 10%; виводиться у незміненому вигляді
нирками шляхом клубочкової фільтрації, утворюючи високу
концентрацію в сечі.
Показання до застосування ЛЗ: бактеріальна пневмонія, спричинена грам(-) бактеріями; інфекції ЦНС, включаючи менінгіт і вентрикуліт; внутрішньочеревинні інфекції, включаючи перитоніт; інфекції жовчних шляхів; інфекції кісток і суглобів; інфекції шкіри та м'яких тканин, включаючи інфекції опікових ран; бактеріальна септицемія; вторинні ускладнені інфекції сечових шляхів.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводиться в/м або в/в; звичайні дози для дітей від 12 років і дорослих по 5 мг/кг кожні 8 год або по 7,5 мг/кг кожні 12 год протягом 7-10 днів; максимальні дози для дорослих - до 15 мг/кг/добу, розподіливши добову дозу на 2 введення; у тяжких випадках та при інфекціях, спричинених Pseudomonas, добову дозу розподіляють на 3 введення; максимальна добова доза - 1,5 г, максимальна курсова доза не повинна перевищувати 15 г; тривалість лікування звичайно становить 3-7 днів при в/в введенні та 7-10 днів - при в/м.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нефротоксичність (значне підвищення або зниження частоти виділення сечі або кількості сечі, підвищена спрага, втрата апетиту, нудота, блювання), протеїнурія, циліндрурія, підвищення рівня креатиніну, залишкового азоту, нейротоксичність (посмикування м'язів, затерплість, епілептичні напади, дзвін у вухах), ототоксичність (втрата або зниження слуху, подзенькування, гудіння або відчуття наповненості у вухах), вестибулярна токсичність (порушення координації рухів, тремтіння, нудота, блювання); рідко - гіперчутливість або нейром'язове блокування (затруднення подиху, тяжкість і слабкість), АР (шкірні висипання, свербіж, пропасниця, набряк Квінке), зміна складу периферичної крові (анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія), підвищення активності трансаміназ крові.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до аміноглікозидної групи та їх похідних; тяжка ниркове недостатність, неврит слухового нерва; вагітність, лактація.
Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін'єкцій по 0,1; 0,25 г у фл.; р-н для ін'єкцій, 50; 250 мг/мл по 2 мл в амп.; р-н для ін'єкцій (250 мг/мл) по 1 мл, 2 мл, 4 мл в амп.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С.
Торгова назва:
I. Аміцил, ВАТ "Київмедпрепарат"
Амікацин-КМП, ВАТ "Київмедпрепарат"
II. Амікацину сульфат, LOK-BETA Pharmaceuticals
Амікін, "Bristol-Myers Squibb", Італія
Флекселіт, Pharmaceutical laboratories "Bros Ltd", Греція
Лорікацин, "Exir Pharmaceutical Co.", Іран
- Гентаміцин (Gentamicin)*
Фармакотерапевтична група: J01GB03 - антибактеріальні засоби для системного застосування. Аміноглікозиди.
Основна фармакотерапевтична дія: бактерицидна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: а/б широкого спектру дії; у великих концентраціях знижує
бар'єрні функції клітинних мембран та викликає загибель м/о;
високочутливі до препарату грам(-) м/о - Proteus spp. (в т.ч.
індолпозитивні та індолнегативні штами), E. coli, Klebsiella spp.,
Salmonella spp., Shigella spp., Campylobacter spp.; грам(+) м/о -
Staph. spp. (в т.ч. пеніцилінорезистентні). Чутливі при МПК
4-8 мг/л - Serratia spp., Klebsiella spp., Pseudomonas spp.
(в т.ч. Pseudomonas aeruginosa), Acinetobacter spp., Citrobacter
spp., Providencia spp. Резистентні до гентаміцину (МПК більше
8 мг/л) - Neisseria meningitidis, Treponema pallidum, Str. spp.
(включаючи Str. pneumoniae та штами групи D), Bacteroides spp.,
Clostridium spp., Providencia rettgeri; у комбінації з
пеніцилінами, що діють на синтез клітинної стінки м/о, проявляє
активність відносно Enterococcus faecalis, Enterococcus faecium,
Enterococcus durans, Enterococcus avium, практично всіх штамів
Str. faecalis і їх різновидів (в т.ч. Str. faecalis liguifaciens,
Str. faecalis zymogenes), Str. faecium, Str. durans;
резистентність м/о розвивається повільно, проте можлива неповна
перехресна стійкість з неоміцину та канаміцину; не діє на гриби,
віруси, найпростіші; після в/м або в/в введення разової середньої
терапевтичної дози терапевтичні концентрації в крові створюються
приблизно через 0,5-1,5 год та зберігаються протягом 8-12 год;
після в/м введення час досягнення C - 0,5-1,5 год після
макс
30-хвилинної в/в інфузії - 30 хв, після 60 хвилинної в/в - 15 хв;
C після введення дози 1,5 мг/кг становить 6 мкг/мл; зв'язок з
макс
білками плазми до 10%; виявляється у терапевтичних концентраціях у
печінці, нирках, легенях, у плевральній, перикардіальній,
синовіальній, перитонеальній, асцитичній та лімфатичній рідинах,
сечі, у видіоленнях з ран, гної, грануляціях; низькі концентрації
спостерігаються в жировій тканині, м'язах, кістках, жовчі,
грудному молоці, водянистій волозі ока, бронхіальному секреті,
мокротинні та спинномозковій рідині; у терапевтичних концентраціях
у дорослих не проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр, при
менінгіті концентрація його в спинномозковій рідині збільшується;
T у дорослих - 2-4 год, у дітей віком від 1 тижня до
1/2
6 місяців - 3-3,5 год, у новонароджених та недоношених дітей з
масою тіла більше 2 кг - 5,5 год, з масою тіла менше 1,5 кг -
11,5 год, до 2 кг - 8 годи; виводиться в основному нирками в
незміненому вигляді; у незначних кількостях - з жовчю; при
нормальній функції нирок за першу добу виводиться 70-95%; у
пацієнтів зі зниженою клубочковою фільтрацією виведення значно
знижується; виводиться при гемодіалізі - через кожні 4-6 год
концентрація зменшується на 50%; перитонеальний діаліз менш
ефективний - за 48-72 год виводиться 25% дози; при повторних
введеннях препарат накопичується, головним чином в лімфатичному
просторі внутрішнього вуха та в проксимальних відділах ниркових
канальців.
Показання для застосування ЛЗ: інфекції дихальних шляхів: бронхіт, пневмонія, емпієма плеври; ускладнені урогенітальні інфекції: пієлонефрит, цистит, уретрит, простатит, гонорея, ендометрит; інфекції кісток та суглобів; інфекції шкіри та м'яких тканин; інфіковані опіки, інфіковані рани; абдомінальні інфекції: перитоніт, пельвіоперитоніт; гнійно-септичні захворювання, що виникають на фоні проведення цитостатичної, променевої терапії та при застосуванні імуносупресантів; інфекції ЦНС, в тому числі менінгіт; септицемія.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводять в/м або в/в; звичайна добова доза для дорослих пацієнтів з тяжкими інфекціями становить 3 мг/кг в/м, розподілена на 2-3 введення; максимальна добова доза для дорослих становить 5 мг/кг, розподілена на 3-4 введення; тивалість лікування - 7-10 діб, при тяжких та ускладнених інфекціях курс терапії може бути продовжений; у таких випадках рекомендується здійснювати контроль за функцією нирок, слуху та вестибулярного апарату.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ототоксичність - шум у вухах, зниження слуху, вестибулярні та лабіринтні порушення, необоротна глухота; нефротоксичність - олігурія, азотемія, протеїнурія, мікрогематурія, нирковий тубулярний некроз; ШКТ - нудота, блювання, підвищення активності печінкових трансаміназ, гіпербілірубінемія; органи кровотворення - анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія; нервова система - посмикування м'язів, парестезії, відчуття оніміння, епілептичні напади, головний біль, сонливість, у дітей - психоз; АР - шкірний висип, свербіж, гарячка, ангіоневротичний набряк, еозинофілія; також у дітей - гіпокальціємія, гіпокаліємія, гіпомагніємія; інші: гарячка, розвиток суперінфекції.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; неврит слухового нерва; хр. ниркова недостатність з азотемією та уремією; міастенія, паркінсонізм; ботулізм; літній вік; діти до 3-х років; вагітність (особливо I триместр) та період лактації; попереднє лікування ототоксичними препаратами.
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій, 40 мг/1 мл по 2 мл (80 мг) в амп., порошок для приготування р-ну для ін'єкцій по 0,08 г у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Гентаміцину сульфат, Дочірнє підприємство "Львівдіалік" ДАК "Укрмедпром", м. Львів, Україна
Гентаміцину сульфат, АТ "Галичфарм"
Гентаміцину сульфат, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я",
Гентаміцину сульфат-Дарниця, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця"
II. Гентаміцин, "Lek d.d. Ljubljana", Словенія
Гентаміцин, "Hemofarm" AD, Сербія
Гентаміцин-К, "KRKA d.d., Novo mesto", Словенія
Гентаміцину сульфат, ВАТ "Красфарма", Російська Федерація
Гентаміцину сульфат, РУП "Бєлмедпрепарати", Республіка Білорусь
- Канаміцин (Kanamycin)*
Фармакотерапевтична група: J01GB04 - протимікробні засоби для системного застосування. Аміноглікозиди.
Основна фармакотерапевтична дія: бактерицидна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: активний проти більшості грам(+) та грам(-) м/о, а також кислотостійких бактерії; діє на штами мікобактерій туберкульозу, в тому числі на стійкі до стрептоміцину, ПАСК, ізоніазиду; порушує синтез білка в мікробній клітині; ефективний відносно м/о, стійких до тетрацикліну, еритроміцину, левоміцетину; при в/м введенні швидко надходить у кров, терапевтична концентрація зберігається протягом 8-12 год; проникає в плевральну порожнину, синовіальну рідину, бронхіальний секрет, жовч, крізь плацентарний бар'єр; у нормі не проходить крізь гематоенцефалічний бар'єр, однак при запаленні мозкових оболонок концентрація його у спинномозковій рідині досягає 30-60% від такої у плазмі крові; виводиться нирками за 24-48 год.
Показання для застосування ЛЗ: гнійно-септичні захворювання (сепсис, менінгіт, перитоніт, септичний ендокардит), інфекційно-запальні захворювання органів дихання (пневмонія, емпієма плеври, абсцес легенів), інфекції нирок та сечовивідних шляхів, гнійні ускладнення у післяопераційному періоді, інфіковані опіки, туберкульоз (у випадку стійкості мікобактерій до стрептоміцину та фтивазиду).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводиться в/м; при лікуванні інфекцій нетуберкульозної етіології доза для дорослих становить 0,5 г кожні 8-12 год, добова доза становить 1-1,5 г; максимальна разова доза - 1,0 г з інтервалом між введеннями 12 год, максимальна добова доза - 2 г; тривалість лікування - 5-7 днів; кратність не більше 2-3 р/добу; для лікування туберкульозу дорослим по 1,0 г 1 р/добу; лікування триває 1 місяць та більше (вводять протягом 6 днів щоденно, на 7 день - перерва).
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, блювання, діарея, АР, нейром'язова блокада, парестезії, дисбактеріоз; можливе подразнення на місці введення; при тривалому застосуванні - розвиток невриту слухового нерва, нефротоксичні реакції (мікрогематурія, альбумінурія, циліндрурія).
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість, неврит слухового нерва, порушення функції печінки та нирок, непрохідність кишечнику, період новонародженності, недоношені діти.
Форми випуску ЛЗ: порошок для приготування р-ну для ін'єкцій по 1 г у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t до 20 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
I. Канаміцин-КМП, ВАТ "Київмедпрепарат"
- Нетилміцин (Netilmicin)*
Фармакотерапевтична група: J01GB07 - аміноглікозиди.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: бактерицидна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: механізм дії якого полягає у пригніченні нормального
синтезу білка м/о; проявляє свою активність у низьких
концентраціях, впливає на широкий спектр патогенних бактерій,
включаючи E. coli, Klebsiella spp., Enterobacter spp., Serratia
spp., Citrobacter spp., Proteus spp. (індол-позитивні та
індол-негативні), включаючи Proteus mirabilis, P. morganii,
P. rettgeri, P. vulgaris, Pseudomonas aeruginosa та Neisseria
gonorrhoeae; також діє in vitro на штами Hemophilus influenzae,
Salmonella spp., Shigella spp. та стафілококи, які продукують і
не продукують пеніциліназу, включаючи метицилін-резистентні штами,
на деякі штами Providencia spp., Acinetobacter spp. та Aeromonas
рр.; виявляються штами, стійкі до амікацину, але чутливі до
нетилміцину: Str. pneumoniae, більшість інших штамів стрептококів,
особливо групи D, та анаеробні організми, такі як Bacteriodes sp.
чи Clostridium sp.; у комбінації з пеніциліном G проявляє
синергічний бактерицидний ефект щодо більшості штамів
Str. faecalis (ентерококів); комбінування нетилміцину та
карбеніциліну або тикарциліну призводить до синергічної дії проти
багатьох штамів Pseudomonas aeruginosa; після в/м введення C
макс
досягається протягом 30-60 хв і вимірюваний рівень зберігається
протягом 12 год; при в/в введенні протягом 3-5 хв C може бути
макс
у 2 рази вища, ніж при 30-хвилинній в/в інфузії; препарат,
призначений у дозі 2 мг/кг кожні 8 год або 3 мг/кг кожні 12 год
дорослим пацієнтам з нормальною функцією нирок, не накопичується в
сироватці; виявляється в сироватці, тканинах, мокротинні та в
перикардіальній, плевральній, синовіальній і перитонеальній
рідинах; зв'язування з білками низьке; T - 2,5 год; у пацієнтів
1/2
з нормальною функцією нирок приблизно 80% введеної дози виводиться
нирками; екскретується головним чином шляхом клубочкової
фільтрації; у пацієнтів з порушенням функції нирок препарат
виводиться повільніше, ніж у пацієнтів з нормальною функцією
нирок.
Показання до застосування ЛЗ: бактеріємія, септицемія (включаючи сепсис новонароджених); тяжкі інфекційні захворювання дихальних шляхів; інфекції нирок та сечостатевих шляхів; інфекції шкіри та м'яких тканин; інфекції кісткової тканини та суглобів; опіки, рани, периопераційні інфекції; внутрішньочеревні інфекції (включаючи перитоніт); інфекції ШКТ; в періопераційному періоді застосування препарату може бути розпочато до операції і тривати після операції для лікування підозрюваного або доведеного інфікування чутливими м/о; г. неускладнена гонорейна інфекція у чоловіків (уретра, пряма кишка) та жінок (уретра, шийка матки, пряма кишка) при незміненій функції нирок.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендовані дози для в/в та в/м введення ідентичні; тривалість лікування пацієнтів становить 7-14 днів; у разі терапії ускладнених інфекцій може бути необхідним триваліший курс лікування; дорослі - рекомендована доза при лікуванні інфекцій сечових шляхів або системних інфекцій, що не загрожують життю, становить 4-6 мг/кг/добу трьома рівними порціями кожні 8 год, або двома рівними порціями кожні 12 год, або 1 р/добу; для дорослих з масою тіла 50-90 кг може бути застосована доза в 150 мг кожні 12 год або в 100 мг кожні 8 год; пацієнти, які страждають на інфекційні захворювання з високим ризиком летальності, можуть отримувати до 7,5 мг/кг/добу в трьох рівних дозах кожні 8 год; цю дозу слід зменшити до 6 мг/кг/добу або нижче при позитивній динаміці клінічних ознак (через 48 год; при лікуванні хворих з порушеною функцією нирок дозування повинно підбиратися індивідуально; в/в методу може бути віддано перевагу у випадках, коли у пацієнта хр. серцева недостатність, гематологічні порушення, має сильні опіки або знижену м'язову масу; гонорея у чоловіків та жінок - одноразово в/м 300 мг; інфекції сечових шляхів (неускладнені інфекції, особливо у випадку хр. перебігу та рецидиву без ознак ниркової недостатності)) - в/м одноразово 3 мг/кг, курс лікування 7-10 днів.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нефротоксичність, нейротоксичність; ото токсичність; інше - головний біль, нездужання, розлад зору, дезорієнтація, тахікардія, гіпотензія, відчуття серцебиття, тромбоцитоз, парестезія, висип, озноб, гарячка, затримка рідини, блювання, діарея, анафілаксії; можливе виникнення стану, подібного до с-му Фанконі, що супроводжувався аміноацидурією та метаболічним ацидозом; дуже рідко - с-му Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз; місцево - біль у місці ін'єкції, локальна реакція; зміни в результатах лабораторних аналізів - підвищення рівня цукру в крові, вмісту лужної фосфатази, АСТ або АЛТ, білірубіну, калію, зміни інших показників функції печінки, зниження рівня Hb, кількості лейкоцитів та тромбоцитів, еозинофілія, анемія та ріст протромбінового часу.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість або серйозні токсичні реакції на нетилміцин або інші аміноглікозиди; непереносимість будь-якого компонента препарату; вагітність та період лактації.
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій по 2 мл (25 мг/мл) у фл.; р-н для ін'єкцій по 2 мл (200 мг) у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Нетроміцин, "Schering-Plough Central East AG", Бельгія/США/Швейцарія.
- Тобраміцин (Tobramycin)*
Фармакотерапевтична група: J01GB01 - аміноглікозиди.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: а/б широкого спектра дії; пригнічує ріст і розвиток грам(-) і грам(+) м/о; спричиняє загибель клітин; високоактивний щодо грам(-) бактерій: E. coli, Proteus spp., Pseudomonas aeruginosa, Klebsiella spp., Enterobacter spp., Salmonella spp., Shigella spp., а також деяких грам(+) м/о: стафілококів (у тому числі стійких до пеніциліну, метициліну, деяких цефалоспоринів), деяких штамів стрептококів; має синергізм дії з бета-лактамними а/б щодо Str. spp.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: при в/м введенні швидко і повністю всмоктується; C
макс
виявляється через 40-90 хв після введення; при в/м введенні
1 мг/кг C становить 3-7 мг/л; T - 2 год; не зв'язується з
макс 1/2
білками сироватки крові; 80-84% введеної дози виводиться з сечею в
активній формі; внаслідок поганого розчинення у жирах,
бактерицидна концентрація у лікворі не досягається; виділяється з
жовчю у незначній кількості; при в/м введенні 1 мг/кг максимальна
концентрація в сечі становить 75-100 мг/л, після введення 2 мг/кг
максимальна концентрація - 320 мг/л; проникає через плаценту, може
досягти токсичної концентрації у тканинах плода.
Показання до застосування ЛЗ: тяжкі бактеріальні інфекції (септицемія у новонароджених, дітей та дорослих); інфекції нижніх відділів дихального тракту (у тому числі при муковісцидозі, емпіемі плеври); менінгіт, інфекції черевної порожнини (у тому числі перитоніт), інфекції шкіри і кісток, ускладнені і рецидивуючі інфекції сечового тракту.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: р-н для ін'єкцій вводять в/м або в/в крапельно; дози встановлюються індивідуально, залежно від показників, тяжкості захворювання, віку пацієнтів; разова доза для дорослих і дітей старше 1 року становить 1 мг/кг, добова - 3 мг/кг; максимальна добова доза - 4 мг/кг; добову дозу для дорослих розділяють на 3 введення; тривалість курсу лікування становить 5-10 днів, за необхідності - 3-6 тижнів; при порушенні функції нирок і у хворих похилого віку слід зменшити дозу і збільшити інтервали між введеннями; доза не повинна перевищувати 1 мг/кг на добу.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: необоротні ураження вестибулярної та слухової гілок VIII пари черепно-мозкових нервів з частковою або повною двобічною глухотою, запамороченнями, вертиго, шумом у вухах, головним болем, порушенням орієнтації, а також можливі сонливість, парестезії, м'язові фасцикуляції, судоми, порушення функції нирок (олігурія, циліндрурія, протеїнурія, канальцеві порушення, підвищення рівня креатиніну і азоту сечовини), анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, лейкоцитоз, еозинофілія, нудота, діарея, підвищення активності трансаміназ і ЛДГ, рівня білірубіну, гіпокальціємія, гіпонатріємія, гіпомагнемія, пропасниця, висипання, шкірний свербіж, анафілаксія.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до аміноглікозидів; міастенія, паркінсонізм, хр. печінкова недостатність, порушення функції VIII пари черепно-мозкових нервів, дегідратація, вагітність, період лактації, особи похилого віку.
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій по 1 мл (40 мг), по 2 мл (80 мг) в амп.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; термін придатності - 5 років.
Торгова назва:
II. Бруламіцин, TEVA Pharmaceutical Industries Ltd, Ізраїль
2.4. Макроліди
Мають бактеріостатичну дію й переважно активні відносно грам(+) коків (крім MRSA і ентерококів) та внутрішньоклітинних збудників (хламідії, мікоплазми, легіонели, кампілобактери). Грам(-) м/о сімейства Enterobacteriaceae P. aeruginosa і B. fragilis є резистентними. Серед макролідів помірну активність проти H. influenzae мають кларитроміцин і азитроміцин. Задовільно всмоктуються при пероральному прийомі (їжа знижує біодоступність) та розподіляються у багатьох тканинах і секретах (погано проникають через гематоенцефалічний бар'єр). Створюють високі тканинні й внутрішньоклітинні концентрації. Метаболізуються в печінці, виводяться, в основному, через ШКТ. При нирковій недостатності корекцію доз не проводять (виняток - кларитроміцин). Найчастіші небажані реакції - диспепсичні явища. АР спостерігаються рідко. При в/в введ. може розвиватися флебіт.