Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводиться в/м та в/в та приймається перорально; дорослим - 600-1800 мг в день, розподілені на 3 або 4 рівні дози; при наявності інфекційних захворювань черевної порожнини, запальних захворювань органів малого таза у жінок, а також при інших ускладнених або тяжких інфекціях звичайно призначають 2400-2700 мг/добу, розподілені на 2, 3 або 4 однакові дози; при легких формах інфекції і при наявності більш чутливого до терапії збудника лікувальний ефект досягається і при призначенні менших доз препарату - 1200-1800 мг/добу, розподілених на 3-4 однакові дози; успішно застосовувалися дози препарату, які сягали 4800 мг/добу; не рекомендується призначати одноразові дози більше 600 мг в/м; запальні захворювання органів таза, викликані Chlamydia trachomatis - 900 мг в/в кожні 8 год + в/в а/б, активний відносно грам(-) аеробних збудників; продовжувати введення препарату в/в протягом якнайменше 4 днів і потім принаймні протягом 48 год після покращання стану пацієнта; надалі продовжувати прийом внутрішньо 450 мг кожні 6 год до завершення 10-14-денного циклу терапії; токсоплазмовий енцефаліт у хворих на СНІД - в/в у дозі 600-1200 мг кожні 6 год протягом 2 тижнів, потім 300-600 мг перорально кожні 6 год (курс терапії становить 8-10 тижнів); пневмоцистна пневмонія у пацієнтів зі СНІДом - в/в 600-900 мг кожні 8 год протягом 21 дня разом з примахіном; концентрація препарату у р-ні для інфузій не повинна перевищувати 18 мг/мл, а швидкість введення не повинна перевищувати 30 мг/хв; вводити дозу вищу за 1200 мг за 1 год інфузії не рекомендується.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ШКТ - біль у животі, нудота, блювання і пронос, явища езофагіту; реакції гіперчутливості - макуло-папульозний висип, кропив'янка, генералізований кореподібний висип легкого і середнього ступеня вираженості, мультиформна еритема, що нагадує с-м Стівенса-Джонсона, анафілактоїдні реакції; печінка - жовтяниця і порушення функції; шкіра і слизові оболонки - свербіж, вагініт, ексфоліативний і везикуло-бульозний дерматит; гемопоез - транзиторна нейтропенія (лейкопенія), еозинофілія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату або лінкоміцину; міастенія; патологія щитовидної залози.
Форми випуску ЛЗ: капс. по 150 мг, по 300 мг, р-н для ін'єкцій, 150 мг/мл по 2 мл або 4 мл в амп.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 20-25 град.С; термін придатності - 5 років.
Торгова назва:
I. Кліндаміцин-М, ВАТ "Монфарм"
II. Далацин Ц, "Pfizer Manufacturing Belgium N.V." для "Pfizer Inc.", Бельгія/США
Далацин Ц фосфат, "Pharmacia N.V./S.A" та "Pfizer Manufacturing Belgium N.V." для "Pfizer Inc.", Бельгія/США
Далацин Ц(ТМ), "Pharmacia H.V./S.A." для "Pfizer Inc.", Бельгія/США
Кліндагексал(R), "Salutas Pharma GmbH" підприємство компанії "Hexal AG", Німеччина/Німеччина
Кліндаміцин, "Balkanpharma-Razgrad AD", Болгарія
Кліндаміцин-Нортон, "Neon Antibiotics Pvt. Ltd." та "Venus Remedies Ltd." для "Norton International Pharmaceutical Inc.", Індія/Канада
2.6. Глікопептиди
Мають бактерицидну активність відносно аеробних та анаеробних грам(+) бактерій (на ентерококи діють бактеріостатично). Застосовують при тяжких інфекціях, викликаних полірезистентними грам(+) коками, включаючи MRSA (метилен резистентний S. aureus), ентерококи та пеніцилінорезистентні пневмококи.
- Ванкоміцин (Vancomycin)*
Фармакотерапевтична група: J01XA01 - протимікробні засоби для системного застосування. Глікопептидні антибіотики.
Основна фармакотерапевтична дія: бактерицидна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: механізм дії полягає у пригніченні синтезу бактеріальної
стінки; ефективний відносно багатьох грам(+) бактерій, у тому
числі Staph. aureus та Staph. epidermidis (включаючи гетерогенні
метицилінрезистентні штами); стрептококи, у тому числі
Str. pyogenes, Str. pneumoniae (включаючи пеніцилінрезистентні
штами), Str. agalactiae, групу зеленящих стрептококів, Str. bovis
і ентерококи (наприклад, Enterococcus faecalis); Clostridium
difficile (у тому числі токсикогенні штами-збудники
псевдомембранозного ентероколіту), а також дифтероїди; in vitro
чутливі Listeria monocitogenes, Lactobacillus species, Actinomyces
species, Clostridium species, Bacillus species; відсутня
перехресна резистентність до інших а/б; погано всмоктується в ШКТ,
тому вводиться парентерально; після в/в введення досягається
C , що підтримується на цьому рівні протягом майже 60 хв, після
макс
чого знижується плавно протягом 11-12 год; багаторазові введення
не впливають на концентрацію в плазмі крові; майже 55% зв'язується
з білками плазми крові; після в/в введення інгібуюча для м/о
концентрація препарату виявляється в плевральній, перикардіальній,
асцитичній та синовіальній рідинах, у сечі, рідині перитонеального
діалізу, у тканині вушка передсердя; погано проникає через м'яку
мозкову оболонку в нормі, але в умовах її запалення добре проникає
в спинномозкову рідину; у незначних кількостях він виявляється в
жовчі, виділяється в грудне молоко; T становить в середньому
1/2
4-6 год; через 2-3 дні після в/в введень з інтервалом 6-12 год
спостерігається тенденція до його накопичення в організмі;
виводиться з організму переважно нирками в практично незміненому
стані; протягом перших 24 год із сечею виділяється близько 75% від
введеної парентерально дози; незначною мірою препарат виділяється
з жовчю.
Показання для застосування ЛЗ: тяжкі інфекції - сепсис, септицемія, остеомієліт, інфекції НДШ, шкіри і підшкірних структур, ендокардиті, псевдомембранозному коліті, ентероколіті, викликаних чутливими м/о.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводять в/в краплинно, зі швидкістю не більш 10 мг/хв, при тривалості інфузії не менш 60 хв; дорослим призначають по 500 мг кожні 6 год або по 1000 мг кожні 12 год (30 мг/кг/день).
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: анафілактоїдні реакції (гіпотензія, утруднення та порушення дихання, кропив'янка, свербіж, чхання); припливи крові до верхньої половини тулуба, біль і м'язовий спазм у грудях і спині, що проходять протягом приблизно 20 хв, але в окремих випадках - протягом декількох год; рідше - недостатність, азотемія, інтерстиціальний нефрит, порушення слуху, запаморочення, шум у вухах, оборотна нейтропенія, тромбоцитопенія, еозинофілія, пропасні реакції, нудота, озноб, висипи (включаючи ексфоліативний дерматит), с-м Стівенса-Джонсона, васкуліт, флебіт у місці введення.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість, зниження слуху; безпека застосування препарату під час вагітності не встановлена; лактація.
Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну по 0,5 г, по 1,0 г у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; термін зберігання - 3 роки.
Торгова назва:
II. Ванкоміцин-Вокате, Pharmaceutical company "VOCATE S.A." на заводі "ANFARM HELLAS S.A.", Греція
Ванкоміцин-Тева, "TEVA Pharmaceutical Works Private Limited Company" для "TEVA Pharmaceutical Industries Ltd", Угорщина/Ізраїль
Едицин, "Lek d.d. Ljubljana", Словенія
2.7. Оксазолідинони
- Лінезолід (Linezolid)*
Фармакотерапевтична група: J01XX08 - антибактеріальні засоби для системного застосування.
Основна фармакотерапевтична дія: антимікробна активність.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: синтетичний протимікробний засіб; селективно інгібує
синтез білка в бактеріях; активний in vitro відносно аеробних
грам(+) бактерій, деяких грам(-) бактерій та анаеробних м/о:
грам(+) аероби Corynebacterium jeikeium, Enterococcus faecalis
(включаючи глікопептидрезистентні штами), Enterococcus faecium
(включаючи глікопептидрезистентні штами), Enterococcus
casseliflavus, Enterococcus gallinarum, Listeria monocytogenes,
Staph. aureus (включаючи метицилінрезистентні штами),
Staph. epidermidis, Staph. haemolyticus, Str. agalactiae,
Str. intermedius, Str. pneumoniae (включаючи штами з проміжною
чутливістю до пеніциліну і пеніцилінрезистентні штами);
Str. pyrogenes, стрептококи групи Viridans, стрептококи групи С.
грам(-) аероби Pasteurella canis, Pasteurella multocida; грам(+)
анаероби Clostridium perfringens, PeptoStr. anaerobius, PeptoStr.
spp.; грам(-) анаероби Bacteroides fragilis, Prevotella spp.;
інші: Chlamydia pneumoniae; м/о з проміжною чутливістю: Legionella
spp., Moraxella catarrhalts, Mycoplasma spp.; перехресної
резистентності між лінезолідом та іншими препаратами не існує;
резистентність відносно лінезоліду розвивається повільно; після
одноразового введення дози 600 мг - C 12,90 мкг/мл, T -
макс 1/2
4,40 год; в основному виводиться із сечею; незначно - з калом.
Показання для застосування ЛЗ: нозокоміальна пневмонія; позагоспітальна пневмонія; інфекції шкіри і м'яких тканин; ентерококові інфекції, включаючи спричинені резистентними до ванкоміцину штамами Enterococcus faecalis і faecium.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначається 2 р/добу в/в; р-н для інфузій слід вводити протягом 30-120 хв; пацієнтів, які почали лікування з парентеральної форми, за клінічними показаннями можна переключити на будь-яку лікарську форму препарату для прийому внутрішньо - у такому разі добір дози не потрібний, оскільки біодоступність лінезоліду при прийомі внутрішньо становить майже 100%; дорослі: нозокоміальна пневмонія, позагоспітальна пневмонія, інфекції шкіри та м'яких тканин (включаючи форми, що супроводжуються бактеріємією) - 600 мг в/в кожні 12 год 10-14 днів; ентерококові інфекції - 600 мг в/в кожні 12 год 14-28 днів; тривалість лікування залежить від збудника, локалізації та тяжкості інфекції, а також від клінічного ефекту.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: біль, спазм у животі, здуття, відхилення гематологічних показників та показників функції печінки, діарея, головний біль, кандидомікоз, нудота, зміна смакових відчуттів, блювання, минуща анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія і панцитопенія; рідко - нейропатія (периферична, зорового нерву), особливо при перевищенні максимальної рекомендованої тривалості лікування в 28 днів.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті плівковою оболонкою, по 600 мг, р-н для інфузій, 2 мг/мл по 300 мл у системах для в/в введення.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; після відкриття вміст пакета слід використати негайно; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
II. Зивокс, "Pfizer Pharmaceuticals LLS" та "Pharmacia & Upjohn Company" для "Pfizer Inc.", США
2.8. Інші антибіотики
- Хлорамфенікол (Chloramphenicol)
Фармакотерапевтична група. J01BA01 - антибактеріальні засоби для системного застосування.
Основна фармакотерапевтична дія: протимікробна, антибактеріальна (бактеріостатична).
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: а/б широкого спектра дії; ефективний відносно багатьох
грам(+) і грам(-) бактерій (збудників гнійних інфекцій, черевного
тифу, дизентерії, менінгококових інфекцій, гемофільних бактерій,
бруцел та ін.), рикетсій, хламідій, спірохет, деяких великих
вірусів; діє на штами бактерій, що стійкі до пеніциліну,
стрептоміцину, сульфаніламідів; малоактивний відносно
кислотостійких бактерій, синьогнійної палички, клостридій та
найпростіших; порушує синтез білків у клітинах м/о; стійкість м/о
до препарату розвивається відносно повільно, і при цьому
не виникає перехресна стійкість до інших хіміотерапевтичних
засобів; добре і швидко всмоктується після прийому внутрішньо:
C досягається через 2-3 год, терапевтична концентрація в крові
макс
зберігається протягом 4-5 год після прийому; проникає в органи,
тканини та рідини організму, проходить крізь гематоенцефалічний
бар'єр, добре проникає в спинномозкову рідину, проходить крізь
плаценту, виявляється в материнському молоці; терапевтичні
концентрації препарату при застосуванні його внутрішньо
спостерігаються у скловидному тілі, рогівці, райдужній оболонці,
водявій волозі ока; виводиться в основному із сечею (головним
чином у вигляді неактивних метаболітів), частково - з жовчю і
калом; в кишечнику під впливом кишкових бактерій гідролізується з
утворенням неактивних метаболітів.
Показання для застосування ЛЗ: черевний тиф, паратиф, сальмонельози, шигельоз, бруцельоз, туляремія, висипний тиф та інші рикетсіози, трахома та інфекційні процеси іншої етіології.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначають внутрішньо, за 30 хв до їди (у разі нудоти та блювання - через 1 год); дорослі - по 0,25-0,5 г 3-4 р/добу; добова доза - 2 г; в особливо тяжких випадках (черевний тиф, перитоніт та ін.) - до 4 г на добу у 3-4 прийоми (максимальна добова доза для дорослих) під суворим контролем стану крові та функції печінки і нирок; курс лікування - 7-10 днів; за показаннями, за умови доброї сприйнятливості та відсутності змін в кровотворній системі можливо продовження курсу лікування до 2 тижнів.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, блювання, подразнення слизових оболонок, галюцинації, порушення зору, слуху, лейкопенія, тромбоцитопенія, ретикулоцитопенія, зменшення рівня Hb, цитоплазматична вакуолізація ранніх еритроцитарних форм, апластична анемія; у дітей до 1 року зрідка можливий розвиток кардіоваскулярного колапсу (грей-с-м); можливе пригнічення мікрофлори кишечнику, розвиток дисбіозу, вторинної грибкової інфекції.
Протипоказання до застосування ЛЗ: пригнічення кровотворення, гіперчутливість до препарату; захворювання шкіри (псоріаз, екзема, грибкові ураження); вагітність, лактація; діти до 1 року; ГРВІ, ангіна, тяжкі ураження печінки, нирок..
Форми випуску ЛЗ: табл. по 0,25 г, по 0,5 г, порошок для приготування р-ну для ін'єкцій по 0,5 г, по 1,0 г у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; термін придатності - 5 років.
Торгова назва.
I. Левоміцетин, АТ "Київський вітамінний завод"
Левоміцетин, ВАТ "Лубнифарм"
Левоміцетин-КМП, ВАТ "Київмедпрепарат"
Левоміцетин, ЗАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ"
Левоміцетин-Дарниця, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця"
- Тейкопланін (Teicoplanin)
Фармакотерапевтична група: J01XA - глікопептидні а/б.
Основна фармакотерапевтична дія: бактерицидна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: глікопептиднид а/б системної дії, продукт ферментації
Acinoplanes teichomyceticus; активний проти аеробних та анаеробних
грам(+) бактерій; інгібує ріст чутливих м/о за рахунок втручання в
біосинтез мембран клітин; активний проти стафілококів (включаючи
резистентні до метициліну та інших бета-лактамних а/б штамів),
стрептококів, ентерококів, дифтероїдів і клостридій, включаючи
Clostridium difficile; не викликає бактеріальної резистентності та
перехресної резистентності, окрім тейкопланіну і ванкоміцину;
активний проти таких грам(+) аеробів: паличкоподібних бактерій,
лістерій, родококів/еритрококів, стафілококів - золотистого та
незолотистого (у 5-15%), стрептококів, у тому числі
St. pneumoniae; анаеробів: клостридій, пептострептококів,
еубактерій, Propionibacterium acnes, грам(+) аероби, такі як
актиноміцети, еризипелотрикс, гетероферментативні лактобацили,
Leuconostoc, Nocardia asteroides, Pediococcus; а також грам(-)
аероби, такі як коки; бацили та інші м/о: хламідії, мікобактерії,
мікоплазми, рикетсії, трепонеми; тільки застосовується лише
парентерально, оскільки не всмоктується після перорального
прийому; після в/м введення препарату у разовій дозі 3-6 мг/кг
біодоступність становить 90-94%; профіль концентрації препарату у
сироватці крові після в/в введення характеризується двостадійним
розподілом зі швидкою та тривалою фазами і становить приблизно
0,3-3 год; T від 70 до 100 год; такий тривалий T дозволяє
1/2 1/2
застосовувати препарат 1 р/добу; концентрація у сироватці крові
через 5 хв після разової в/в ін'єкції у дозі 3 або 6 мг/кг у
здорових осіб становить відповідно 53,4 та 111,8 мг/л; легко
проникає в шкіру, міокард, легеневу тканину; плевральну,
синовіальну та перитонеальну рідину, кістки та досягає
максимальних концентрацій, які порівняні з такими у сироватці
крові після в/м; проникає в лейкоцити та підвищує їх
антибактеріальну активність; до цереброспинальної рідини,
еритроцитів і жирів практично не надходить; приблизно 90-95%
зв'язується з білками сироватки крові; при парентеральному
застосуванні приблизно 80% прийнятої дози виводиться із сечею у
незміненому вигляді за 16 діб; у осіб з нормальною функцією нирок
практично повністю виводиться у незміненій формі із сечею; при
нирковій недостатності виводиться повільніше, спостерігається
порушення співвідношення між T та кліренсом креатиніну.
1/2
Показання для застосування ЛЗ: тяжкі інфекцій дихальних шляхів; сечових шляхів (верхніх та нижніх); шкіри та м'яких тканин; кісток і суглобів; сепсис/септицемії; ендокардитів; перитоніту, пов'язаного з безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом; для лікування інфекцій в осіб з АР на бета-лактамні а/б; для профілактики виникнення інфекцій, спричинених грам(+) м/о: у стоматології; при маніпуляціях/оперативних втручаннях на ВДШ (у тому числі при загальній анестезії), урологічних, гінекологічних або втручаннях на ШКТ, а також для інтраперитонеального введення у пацієнтів з хр. амбулаторним перитонеальним діалізом.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: вводиться парентерально: в/в болюсно (шляхом швидкої (3-5 хв) ін'єкції або інфузійно (30 хв), в/м або внутрішньоперитонеально; для дорослих доза призначається залежно від тяжкості захворювання: 6 мг/кг (приблизно 400 мг) в/в разово призначають у перший день, далі - 6 мг/кг (приблизно 400 мг) в/в або в/м або 3 мг/кг (200 мг) в/в або в/м призначають 1 р/добу; пацієнтам з більшою, ніж 85 кг вагою тіла, препарат призначають у дозі 6 мг/кг; при дуже тяжких інфекціях, що загрожують життю (сепсис, ендокардит, інфекції кісток і суглобів, тяжкі пневмонії, складні інфекції), призначають у початковій дозі 6 мг/кг (приблизно 400 мг), 2 р/добу протягом 1-4 днів з подальшим переходом на підтримуючу добову дозу 6 мг/кг в/в або в/м; більшість пацієнтів досягає клінічного ефекту при лікуванні протягом 48-72 год; у разі ендокардиту або остеомієліту застосовують не менше 3 тижнів; внутрішньоперитонеальне введення - дорослим пацієнтам з нирковою недостатністю та вторинним перитонітом при амбулаторному перитонеальному діалізі призначають додатково 20 мг на 1 л діалізної рідини з попереднім в/в введенням 400 мг (за наявності пропасниці); визначення концентрації тейкопланіну у сироватці крові допомагає визначенню оптимальних терапевтичних доз; дозволяється продовжувати лікування довше, ніж 7 днів, забезпечуючи половину ендоперитонеальної дози протягом другої доби (20 мг/л кожної діалізної упаковки) та знижуючи на 1/4 початковий рівень протягом третього тижня (20 мг/л нічної упаковки; для профілактики ендокардиту у дорослих при стоматологічних операціях: 400 мг вводять в/в під час анестезії; пацієнтам з клапанними вадами серця після їх протезування необхідно призначати у комбінації з аміноглікозидами.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: місцеві реакції (біль, флебіти, підшкірні абсцеси), АР (висипи на шкірі, еритема, свербіж, пропасниця, бронхоспазм або анафілаксія); підвищення активності ферментів (трансамінази та/або лужної фосфатази), сироваткового креатиніну, еозинофілія, тромбоцитопенія, лейкопенія; нудота, блювання, діарея, запаморочення, головний біль, астенія, набряки, дискомфорт у грудній клітині, тахікардія, підвищення вмісту сечової кислоти у сироватці крові, активності амілази.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до глікопептидних а/б; вагітність, лактація, період ново народжуваності.
Форми випуску ЛЗ: порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін'єкцій по 200 мг або по 400 мг у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t менше 30 град.С; після розчинення і приготування готового р-ну він зберігає свою активність протягом 24 год при t 4 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Таргоцид, "Gruppo Lepetit S.p.A." для "Laboratoires Aventis" компанії "Aventis Pharma", Італія/Франція
- Рифампіцин (Rifampicin)* (також див. п. 3. "Протитуберкульозні засоби")
Фармакотерапевтична група: J04AB02 - протитуберкульозні засоби. Антибіотики. Рифампіцин.
Основна фармакотерапевтична дія: бактерицидна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: напівсинтетичний а/б групи рифаміцину,
протитуберкульозний препарат I ряду; механізм дії обумовлений
зниженням синтезу РНК м/о; широкий спектр дії з найбільш вираженою
активністю відносно мікобактерій туберкульозу, атипових
мікобактерій різних видів (за винятком M. fortuitum), грам(+)
коків (стафілококів, стрептококів), паличок сибірки, клостридій,
грам(-) коків - N. meningitidis і N. gonorrhoeae (чутливі, однак
швидко набувають стійкості); H. influenzae, H. ducreyi,
B. pertussis, B. antracis, L. monocytogenes, F. tularensis,
Legionella pneumophila, Rickettsia prowazekii, Mycobacterium
leprae; має віруліцидну дію відносно до вірусу сказу, пригнічує
розвиток рабічного енцефаліту; стійкість до препарату розвивається
швидко; перехресної стійкості до інших протитуберкульозних засобів
(за винятком інших рифаміцинів) не виявлено; добре всмоктується в
ШКТ, біодоступність при прийманні натще становить 95%; створює
ефективні концентрації в мокротинні, слині, назальному секреті,
легенях, плевральному та перитонеальному ексудатах, нирках,
печінці; добре проникає всередину клітин, крізь гематоенцефалічний
бар'єр (при туберкульозному менінгіті виявляється в спинномозковій
рідині в ефективних концентраціях); проникає крізь плаценту та
виявляється в грудному молоці; зв'язується з білками плазми на
60-90%, розчиняється в ліпідах; C спостерігається через 2 год
макс
після прийому натще, через 4 год - після їжі; терапевтична
концентрація підтримується 8-12 год (для високочутливих м/о -
24 год); здатен накопичуватися в легеневій тканині та тривало
зберігати концентрацію в кавернах; метаболізується в печінці з
утворенням активного метаболіту; T - 3-5 год; виводиться
1/2
переважно з жовчю та сечею, у незначній кількості - з фекаліями;
при в/в краплинному введенні C спостерігається під кінець
макс
інфузії; на терапевтичному рівні концентрація препарату при в/в
введенні підтримується протягом 8-12 год, відносно високочутливих
збудників - протягом 24 год.
Показання для застосування ЛЗ: туберкульоз легенів та інших органів (у комплексній терапії); туберкульозний менінгіт (у комплексній терапії); інфекційно-запальні захворювання, у тому числі в комплексній терапії остеомієліту, тяжких форм стафілококової інфекції, пневмонії, пієлонефриту, лепри, легіонельозу, гонореї, отиту, холециститу; профілактика та лікування атипових мікобактеріозів у ВІЛ-інфікованих пацієнтів (у комплексній терапії); профілактика розвитку рабічного енцефаліту при сказі та менінгіту у носіїв менінгококу.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: призначають дорослим по 450-900 мг в 1-2 р/добу; при лікуванні туберкульозу у дорослих і дітей - по 10 мг/кг 1 р/добу або по 15 мг/кг 2-3 рази на тиждень; загальна тривалість протитуберкульозної терапії індивідуальна, обумовлена терапевтичним ефектом та може становити 1 рік і більше; максимальна добова доза для дорослих - 1200 мг; в/в рекомендується при г. прогресуючих та розповсюджених формах деструктивного туберкульозу легень, тяжких гнійно-септичних процесах при необхідності швидкого створення високих концентрацій препарату в крові, а також у випадках, коли прийом препарату внутрішньо утруднений або погано переноситься хворими; при в/в введенні добова доза становить 0,45 г, при тяжких швидко прогресуючих формах - 0,6 г і вводиться в один прийом протягом 45-50 хв (із швидкістю введення 60-80 крапель/хв); тривалість застосування в/в способу введення залежить від переносимості препарату і може становити 1-1,5 місяця з подальшим переходом на прийом внутрішньо; при лікуванні туберкульозу у хворих на ЦД в/в введення поєднують із введенням інсуліну; препарат слід призначати у поєднанні з іншими протитуберкульозними засобами (стрептоміцином, ізоніазидом, етамбутолом), до яких збережена чутливість мікобактерій туберкульозу; при інфекціях нетуберкульозної етіології залежно від локалізації процеса при в/в введенні добова доза становить від 0,3 до 0,9 г; добову дозу розподіляють на два введення; тривалість лікування встановлюється індивідуально залежно від ефективності і переносимості і може становити 7-10 днів; в/в введення слід припинити, як тільки з'явиться можливість для прийому рифампіцину внутрішньо.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ШКТ - нудота, блювання, діарея, зниження апетиту, розвиток дисфункції підшлункової залози та печінки, підвищення рівня печінкових трансаміназ, білірубіну в крові, рідко - медикаментозний гепатит, псевдомембранозний коліт; АР - висипання, кропив'янка, набряк Квінке, бронхоспазм, грипоподібний с-м (головний біль, гарячка, біль у кістках), шкірний с-м (почервоніння, сльозотеча, свербіж шкіри голови та обличчя); система кровотворення - тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура, еозинофілія, лейкопенія, нейтропенія, гемолітична анемія; ЦНС - головний біль, атаксія, порушення зору; сечовивідна система - некроз канальців нирок, інтерстиціальний нефрит, г. ниркова недостатність (оборотна); ендокринна система - порушення менструального циклу; інші - оранжево-червоне забарвлення сечі, калу, слини, мокротиння, поту, сліз.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до рифаміцинів; тяжкі порушення функцій печінки та нирок, нещодавно перенесений (менше 1 року) інфекційний гепатит.
Форми випуску ЛЗ: капс. 150 мг, 300 мг, порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін'єкцій по 0,15 г в амп.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва:
I. Рифампіцин, ЗАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ"
Рифампіцин, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця",
II. Бенеміцин, "Polfa" Tarchomin Pharmaceutical Works, Польща
Р-цин, "Lupin Ltd", Індія
Рифампіцин, РУП "Бєлмедпрепарати", Республіка Білорусь
Рифампіцин-Ферейн, ЗАТ "Бринцалов-А", Російська Федерація
- Фосфоміцин (Fosfomycin)*
Фармакотерапевтична група: J01XX01 - антибактеріальні засоби для системного застосування.
Основна фармакотерапевтична дія: бактерицидна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: природний а/б; інгібує початковий етап утворення
клітинної стінки бактерій; перешкоджає прилипанню бактерій до
епітеліальних клітин урогенітального тракту; ефективний відносно
більшості грам(+) (Enterococcus spp., в т.ч. Enterococcus
faecalis, Staph. spp., у т.ч. Staph. aureus, Staph. saprophyticus,
Staph. epidermidis; Str. spp., в т.ч. Str. faecalis) та грам(-)
збудників (E. coli, Citrobacter spp., в т.ч. Citrobacter diversus,
Citrobacter freundii; Enterobacter spp., у т.ч. Enterobacter
aerogenes; Klebsiella spp., в т.ч. Klebsiella pneumoniae;
Morganella morganii, Proteus mirabilis, Proteus vulgaris; Serratia
spp., в т.ч. Serratia marcescens; Pseudomonas spp., в т.ч.
Pseudomonas aeruginosa); не діє на анаеробну флору; зв'язок з
білками плазми - 10%; C при повільній в/в інфузії 0,5 г і
макс
1 г - 28 мг/л та 46 мг/л відповідно; може кумулювати; T
1/2
1,5-2 год; виводиться на 90-100% нирками протягом 24 год у
незміненому вигляді, незначна частина - з жовчю.
Показання для застосування ЛЗ: бактеріальні інфекції різної локалізації (при тяжкому перебігу інфекцій у комбінаціях з іншими а/б, частіше з бета-лактамними): інфекції дихальних шляхів (пневмонія); інфекції сечостатевої системи (пієлонефрит, простатит); інфекції ШКТ та черевної порожнини (холецистит, абсцеси); хірургічні інфекції (остеомієліт, гнійний артрит); гінекологічні інфекції (ендометрит, сепсис).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослим разова доза - 30-60 мг/кг (2-4 г) кожні 8-12 год; добова доза 6-16 г; в/в краплинне введення - одноразову дозу препарату розчиняють в 100-500 мл 0,9% ізотонічного р-ну натрію хлориду для ін'єкцій, вводять краплинно протягом 1-2 год 2 р/добу; в/в болюсно - одноразову дозу препарату вводять протягом 5 хв та більше; на кожні 2 г використовують 20 мл 0,9% ізотонічного р-ну натрію хлориду для розведення, вводять препарат 2-4 р/добу.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нервова система та органи чуття - головний біль, запаморочення, слабкість; ШКТ - діарея, нудота, печія, псевдомембранозний коліт; інші - вагініт, риніт, дисменорея, біль нелокалізований, біль у горлі, біль у животі, біль у спині, шкірні висипання; АР - висипання, кропив'янка, шкірний свербіж, анафілактичний шок.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; виражена ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв); дитячий вік до 5 років.
Форми випуску ЛЗ: гранули для приготування р-ну для перорального застосування по 8 г (3 г/пакет) у пакетах, порошок для приготування р-ну для ін'єкцій по 1 г, по 2 г у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 3 роки.
Торгова назва:
II. Монурал(R), "Zambon Group S.p.A." та "Zambon Switzerland Ltd", Італія/Швейцарія
Урофосфабол(R), ТОВ "АБОЛмед", Російська Федерація
Фосміцин, "Meiji Seika Kaisha Ltd", Японія
- Спектиноміцин (Spectinomycin)
Фармакотерапевтична група: J01XX04 - антибактеріальні засоби для системного застосування.
Основна фармакотерапевтична дія: бактеріостатична.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: а/б, який продукується Streptomyces spectabilis; інгібує
синтезу білка в бактеріальних клітинах; активний відносно
більшості штамів Neisseria gonorrhoeae; можлива ендемічна
резистентність; дослідження in vitro не виявили перехресної
резистентності N. Gonorrhoeae до спектиноміцину гідрохлориду і
пеніциліну; після введення в/м у разовій дозі 2 г або 4 г
абсорбується швидко і повністю; через 1 год після ін'єкції 2 г
досягається C , яка становить 100 мкг/мл; через 1 год після
макс
ін'єкції 4 г досягається C , яка становить 160 мкг/мл; через
макс
8 год зберігаються концентрації від 15 до 30 мкг/мл;
не зв'язується з білками плазми; виводиться з сечею у незміненому
вигляді; протягом 24-48 год після ін'єкції у сечі виявляється від
70 до 90% введеної дози; T становить приблизно 2 год.
1/2
Показання для застосування ЛЗ: г. гонорейний уретрит і проктит у чоловіків і г. гонорейний цервіцит і проктит у жінок, якщо ці захворювання спричинені чутливими штамами Neisseria gonorrhoeae і не піддаються лікуванню пеніциліном; альтернативне лікування шанкроїду (спричиненого H. ducrei).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендована доза - 2 г одноразово в/м для дорослих; така ж доза рекомендується і для хворих у разі, якщо антибіотикотерапія, що проводилася раніше, виявилася неефективною; у випадках, які важко піддаються лікуванню, а також у районах, де розповсюджені антибіотикорезистентні штами, рекомендовані дози для дорослих до 4 г одноразово; при необхідності введення 4 г препарату (10 мл) дозу можна розподілити на дві ін'єкції у різні місця.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: болючість у місці ін'єкції, кропив'янка, запаморочення, нудота, озноб, пропасниця і зниження діурезу (без змін показників ниркової функції, що використовуються для діагностики нефротоксичності); при багаторазових введеннях - зниження рівня Hb і гематокриту, зниження кліренсу креатиніну, а також підвищення активності лужної фосфатази і АСТ та концентрації сечовини у крові; рідко повідомлялося про анафілаксію та анафілактоїдні реакції.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату.
Форми випуску ЛЗ: порошок для приготування суспензії для ін'єкцій по 2 г у фл.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t 15-25 град.С; приготовану суспензію зберігати при t не вище +25 град.С і використати протягом 24 год; термін придатності 5 років.
Торгова назва:
II. Кірин, "Medochemie Ltd", Кіпр
Тробіцин, "Pharmacia N.V./S.A."; "Pfizer Manufacturing Belgium N.V."; "Pharmacia & Upjohn International Inc."; "Upjohn Suzhou Pharmaceutical Co., Ltd" для "Pfizer Inc.", Бельгія/США/Китай
2.9. Нітроімідазоли
Дуже активні відносно анаеробів та найпростіших. Ефективні для лікування антибіотикоасоційованого коліту, викликаного C. difficile. Метронідазол і тінідазол застосовують для ерадикації H. pylori при ВХШДК. Лікарські форми для місцевого застосування використовують при лікуванні вугрового висипу. Добре всмоктуються із ШКТ, метронідазол за неможливості прийому п/о можна вводити в/в. Добре розподіляються в організмі, проходять через ГЕБ.
Метаболізуються в печінці, виводяться переважно з сечею, T
1/2
метронідазолу приблизно = 8,5 год, тінідазолу приблизно =
11-12 год, орнідазолу приблизно = 12-14 год (T не змінюються
1/2
при нирковій недостатності, у новонароджених можуть збільшуватися
до >= 1 доби). В цілому добре переносяться, небажані реакції
виникають при призначенні у високих дозах. Орнідазол, на відміну
від метронідазолу і тінідазолу, не викликає дисульфірамоподібну
реакцію, оскільки не інгібує ацетальдегіддегідрогеназу.
- Метронідазол (Metronidazole)*
Фармакотерапевтична група: J01XD01 - Антибактеріальні засоби. Похідні імідазолу.
Основна фармакотерапевтична дія: бактерицидна.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: належить до сімейства нітро-5-імідазолів і має широкий
спектр дії відносно анаеробних м/о PeptoStr., Clostridium sp.,
Bacteroides sp., Fusobacterium, Prevotella, Veilonella;
найпростіших Trichomonas vaginalis, Giardia intestinalis (Lamblia
intestinalis), Entamoeba histolytica; при прийомі через рот швидко
і майже повністю всмоктується (80% за год); T дорівнює
1/2
8-10 год, зв'язування з білками крові незначне - не більше 10-20%;
швидко потрапляє в тканини та біологічні рідини (легені, нирки,
печінку, шкіру, жовч, спинномозкову рідину, слину, сім'яну рідину,
вагінальний секрет, грудне молоко) і проходить крізь плацентарний
бар'єр; метаболізм відбувається шляхом окислення в печінці;
виведення препарату здійснюється на 40-70% через нирки (у
незміненій формі - близько 20% від прийнятої дози); у хворих з
печінковою недостатністю T залишається без змін; C після
1/2 макс
в/в введення досягається через 1 год.
Показання для застосування ЛЗ: інфекції, спричинені чутливими до препарату м/о, включаючи інфекції очеревини - апендицит, холецистит, перитоніт; гінекологічні та післяпологові інфекції - післяпологовий сепсис, тазовий абсцес, параметрит; інфекції дихальних шляхів - гангренозна пневмонія, емпіема, абсцес легенів; інфекції ЦНС - менінгіт, абсцес головного мозку; інші інфекції - септицемія, газова гангрена, остеомієліт; профілактика післяопераційних інфекцій, лікування амебного абсцесу печінки.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: для лікування інфекцій, спричинених анаеробними м/о - дорослі (з масою тіла приблизно 70 кг) і діти старше 12 років: початкова доза становить 15 мг/кг маси тіла, підтримуюча доза - 7,5 мг/кг маси тіла кожні 8 год, протягом трьох діб; потім препарат вводять у тій самій дозі, кожні 12 год; максимальна добова доза не повинна перевищувати 4 г; середній курс терапії становить 7-10 днів, для лікування тяжчих інфекцій - до 2-3 тижнів; для попередження післяопераційних анаеробних ускладнень дорослим і дітям старше 12 років - в/в 15 мг/кг протягом 30-60 хв; введення препарату необхідно припинити за 1 год до початку операції, при потребі через 8 і навіть через 12-16 год після операції можна ввести 7,5 мг/кг; порушення ниркової функції істотно не впливає на фармакокінетичні показники препарату, тому дозу можна не змінювати; при амебіазі препарат приймають протягом 7 днів - дорослі 1,5 г на добу (за 3 прийоми); лямбліоз лікують протягом 5 днів по 750-1000 мг на добу; лікування трихомоніазу - див. п. 5.3. "Засоби для лікування трихомоніазу"; при неспецифічних вагінітах призначають по 500 мг 2 рази на добу протягом 7 днів; при лікуванні анаеробних інфекцій дорослим призначають 1,0-1,5 г на добу.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ШКТ - болі в епігастрії, нудота, блювання, пронос; запалення слизової оболонки ротової порожнини, смакові розлади, анорексія; виняткові випадки панкреатиту; реакції гіперчутливості - висипка, свербіж, почервоніння, кропивниця; пропасниця, ангіоневротичний набряк, виняткові випадки анафілактичного шоку; поодинокі випадки пустульозної висипки; периферична та ЦНС - периферична сенсорна нейропатія; головний біль, судоми, запаморочення, атаксія; психічні розлади - психотичні розлади, у тому числі сплутанність свідомості, галюцинації; порушення зору - тимчасові порушення зорових функцій, такі як диплопія, міопія; гематологія - агранулоцитоз, нейтропенія та тромбоцитопенія, печінка - відхилення від норми тестів функції печінки, холестатичний гепатит; під час лікування сеча може набувати червоно-коричневого забарвлення.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, перший триместр вагітності, період годування груддю; гіперчутливість до похідних імідазолу.
Форми випуску ЛЗ: табл. по 200 мг, по 250 мг, по 400 мг, по 500 мг, табл., вкриті оболонкою по 400 мг, капс. по 500 мг, р-н для інфузій 0,5% по 100 мл у фл.,
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t не вище 25 град.С; термін придатності - 5 років.
Торгова назва:
I. Інтезол МІ, Комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація"
Метронідазол, ТОВ "Ніко"
Метронідазол, Дочірнє підприємство "Фарматрейд"
Метронідазол, ТОВ "Юрія-Фарм"
Метронідазол, ВАТ "Монфарм"
Метронідазол, ЗАТ "Трудовий колектив Київського підприємства по виробництву бактерійних препаратів "Біофарма"
Метронідазол, ВАТ "Лубнифарм",
Метронідазол-Новофарм, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Новофарм-Біосинтез"
Метронідазол, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я",
II. Ефлоран, "KRKA d.d., Novo mesto", Словенія
Кліон, "Richter Gedeon Ltd": ЗАТ "Гедеон Ріхтер - РУС", Угорщина/Росія
Метрид, "Claris Lifesciences Limited", Індія
Метрогіл(R), "Unique Pharmaceutical Laboratories" (відділення фірми "J.B. Chemicals & Pharmaceuticals Ltd"), Індія
Метрозол, "Genom Biotech Pvt.Ltd.", Індія
Метронідазол (Метро), Opso Saline Ltd, Бангладеш
Метронідазол Б. Браун, "B. Braun Melsungen AG", Німеччина
Метронідазол-Нортон, "Unimax Laboratories" для "Norton International Pharmaceutical Inc.", Індія/Канада
Метронідазол, "Orchid Healthcare", Індія
Метронідазол, "Scan Biotec", Індія
Новізол, "CTS Chemical Industries Ltd.", Ізраїль
Трикасайд, "Pharmascience Inc.", Канада
Трихополо, "Polpharma" Pharmaceutical Works S.A., Польща
Флагіл(R), "Famar Lion" та "Aventis Pharma Specialite" для "Laboratori Aventis", Франція
- Тінідазол (Tinidazole)
Фармакотерапевтична група. J01XD02 - протимікробні засоби для системного застосування. Похідні імідазолу.
Основна фармакотерапевтична дія ЛЗ: синтетичний препарат групи імідазолу, що проявляє антипротозойну та антитрихомонадну активність; до препарату чутливі Trihomonas vaginalis, Entamoeba histolytica i Giardia lamblia. Тинідазол активний щодо Gardnerella vaginalis, діє бактерицидно на анаеробні бактерії: Bacterioides fragilis, Bacterioides melaninogenicus, Bactericides spp., Clostridium spp., Eubacterium spp., Fusobakterium spp., Peptococcus spp., PeptoStr. spp. та Veillonella spp..
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для
аналогів: механізм дії засобів групи нітроімідазолу пов'язаний з
індукцією внутрішньоклітинної редукції специфічного метаболізму
анаеробних м/о; впливає на спіральну структуру ДНК, перериває
синтез нуклеїнових кислот, що викликає загибель клітин; швидко і
повністю всмоктується після перорального прийому; C настають
макс
протягом 2 год після застосування і повільно знижуються з T
1/2
12-14 год; біодоступність становить понад 90%; у високій
концентрації накопичується в осередках запалення, у слині, жовчі,
жіночих статевих органах, грудному молоці, проникає крізь
гематоенцефалічний бар'єр; немає необхідності змінювати дозування
для пацієнтів з ураженням нирок; зв'язування з протеїнами плазми
становить приблизно 12%; виводиться печінкою та нирками; протягом
5 днів 60-65% екскретується з сечею, 20-25% у незмінному вигляді;
приблизно 12% тинідазолу виводиться з калом.
Показання для застосування ЛЗ: профілактика післяопераційних інфекцій, спричинених анаеробними бактеріями, особливо після операцій на товстому кишечнику, ШКТ та після гінекологічних операцій; в хірургічній стоматології перед операціями або видаленням зуба; лікування анаеробних інфекцій: інтраперитонеальні інфекції (перитоніт, абсцес); гінекологічні інфекції (ендометрит, ендоміометрит, абсцес труб та яєчників); бактеріальна септицемія; післяопераційні інфекції ран; інфекції шкіри та м'яких тканин; інфекції дихальних шляхів (пневмонії, емпієма, абсцес легенів); неспецифічний вагініт; г. виразковий гінгівіт; урогенітальний трихомоніаз у чоловіків та жінок; змішані трихомонадні та кандидозні інфекції; лямбліоз; кишковий амебіаз, амебне ураження печінки.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: схема застосування залежить від показань; профілактика післяопераційних інфекцій - разова доза 2 г внутрішньо приблизно за 12 год до операції; анаеробні інфекції - початкова доза 2 г у перший день, а потім по 1 г 1 р/добу або по 500 мг 2 р/добу, тривалість терапії становить 5-6 днів, однак її за необхідності можна продовжити понад 7 днів; неспецифічний вагініт - оптимально 2 г внутрішньо одноразово, ефективність терапії підвищувалась із застосуванням препарату по 2 г 1 р/добу протягом двох днів (повне дозування - 4 г); г. виразковий гінгівіт - внутрішньо 2 г одноразово.; урогенітальний трихомоніаз - див. п. 5.3. "Засоби для лікування трихомоніазу"; змішані трихомонадні та кандидозні інфекції - рекомендовано застосування комбінованої терапії - тинідазол внутрішньо + введення тинідазолу та ністатину вагінально; лямбліоз - див. п. 5.5. "Засоби для лікування лямбліозу"; кишковий амебіаз, амебне ураження печінки - див. п. 5.2. "Засоби для лікування амебіазу".