Посилання скопійовано

Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Рекомендацій щодо вживання термінів та визначень з безпеки руху поїздів

Міністерство транспорту України | Наказ, Рекомендації від 03.06.2004 № 464

3.5.1.20 наскрізний поїзд

транзитний поїзд

Поїзд, який проходить без розформування (переробляння) хоча б одну дільничну або сортувальну станцію.

(Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов / Под ред. М.М.Уздина)

3.5.1.21 дільничний поїзд

Поїзд, який проходить без розформування (переробляння) по дільниці від однієї дільничної станції до другої.

(Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов / Под ред. М.М. Уздина)

3.5.1.22 вивізний поїзд

Поїзд, призначений вивозити вагони (групи вагонів) із вузлової станції на найближчі станції дільниці.

(Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов / Под ред. М.М.Уздина)

3.5.1.23 передавальний поїзд

Поїзд, призначений вивозити вагони (групи вагонів) з однієї станції залізничного вузла на іншу.

(Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов / Под ред. М.М.Уздина)

3.5.1.24 збірний поїзд

Поїзд, який возить вагони (групи вагонів), призначені на проміжні станції прилеглої дільниці та забирає вагони (групи вагонів), завантажені на проміжних станціях прилеглої дільниці.

(Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов / Под ред. М.М.Уздина)

3.5.1.25 високошвидкісний поїзд

Пасажирський поїзд, який рухається зі швидкістю понад 200 км/год.

(Тимчасова інструкція з організації швидкісного руху пасажирських поїздів. Вимоги до інфраструктури та рухомого складу)

3.5.1.26 швидкісний поїзд

Пасажирський поїзд, який рухається зі швидкістю 161-200 км/год.

3.5.1.27 прискорений поїзд

Пасажирський поїзд, який рухається зі швидкістю 141-160 км/год.

3.5.1.28 поїзна робота

Проходження поїзда від пункту формування до пункту призначення з виконуванням технологічних операцій на шляху прямування.

(Положення про класифікацію транспортних подій на залізничному транспорті України. Затверджено наказом Міністерства транспорту України N 800 від 16.10.2003 р., п. 2.5)

3.5.1.29 інтенсивний рух поїздів

Розміри (частота) руху пасажирських та вантажних поїздів (у сумі) за графіком на двоколійних ділянках більше ніж 50 пар і одноколійних - більше ніж 24 пари на добу.

(Правила технічної експлуатації залізниць України, стор. 124)

3.5.1.30 особливо інтенсивний рух поїздів

Розміри (частота) руху пасажирських та вантажних поїздів (у сумі) за графіком на двоколійних ділянках більше ніж 100 пар і на одноколійних - більше ніж 48 пар на добу.

(Правила технічної експлуатації залізниць України, стор. 125)

3.5.1.31 малодіяльні ділянки

Ділянки з розмірами руху пасажирських і вантажних поїздів (у сумі) за графіком не більше 8 пар на добу.

(Правила технічної експлуатації залізниць України, стор. 125)

3.5.1.32 тривалість фактичного проходження поїзда

Зареєстрований календарний проміжок часу проходження всього поїзда через вісь станції без зупиняння (31).

---------------

(31) За ДСТУ 3966: "зупиняти", "зупиняння" - дія, "зупинити", "зупинення" - подія, "зупинка" - місце.

3.5.1.33 час фактичного [прибуття] [відправлення] поїзда

Зареєстрований календарний час [повного зупинення] [початку рухання] поїзда.

(Пропозиція розробників)

3.5.1.34 вікно

Час, протягом якого призупиняють рух поїздів на перегоні, окремих коліях перегону або станції для проведення ремонтно-будівельних робіт.

(Правила технічної експлуатації залізниць України, стор. 122)

3.5.1.35 гарантійна дільниця

Частина залізничної мережі, обмежена пунктами технічного обслуговування поїздів, за безпечне прямування якою вагонів без відчеплення від поїздів відповідають працівники пунктів технічного обслуговування.

(Правила технічної експлуатації залізниць України, стор. 123)

3.5.1.36 дільниця обертання локомотивів

Частина залізничної мережі, обмежена пунктами обертання локомотивів.

(Правила технічної експлуатації залізниць України, стор. 123)

3.5.1.37 поїзні документи

Комплект документів, потрібних для перевозіння (супроводжування) вагонів як порожніх, так і завантажених від місця відправлення до місця призначення.

(Управление експлуатационной работой и качеством перевозок на железнодорожном транспорте: Учебник для вузов / Под ред. П.С.хрунтова)

3.5.1.38 поїзний диспетчер

Змінний працівник, який одноособово керує рухом поїздів на підпорядкованій йому залізничній дільниці.

(Управлений експлуатационной работой и качеством перевозок на железнодорожном транспорте: Учебник для вузов / Под ред. П.С.хрунтова)

3.5.1.39 телефонограма керівника робіт

Зареєстроване повідомлення керівника робіт про стан робіт, передане телефоном службовим особам, що керують рухом поїздів.

(Пропозиція розробників)

3.5.2 Роздільчі пункти

3.5.2.1 роздільчий (32) пункт

Пункт, що ділить залізничну лінію на перегони чи блок-ділянки.

(Правила технічної експлуатації залізниць України, стор. 128)

---------------

(32) За ДСТУ 3966: "роздільчий" (рос. "разделительный", "разделяющий") - призначений розділяти, "роздільний" (рос. "разделимый") - призначений для того, щоб його розділяти.

3.5.2.2 блок-ділянка

Частина міжстанційного перегону за умови автоблокування або автоматичної локомотивної сигналізації, застосовного як самостійний засіб сигналізації та зв'язку, обмежена прохідними світлофорами (покажчиками меж блок-ділянок) або прохідним світлофором (покажчиком межі блок-ділянки) і станцією.

(Правила технічної експлуатації залізниць України, стор. 121)

3.5.2.3 автоматична локомотивна сигналізація як самостійний засіб сигналізації та зв'язку

АЛСО

Система, за якої рух поїздів на перегоні відбувається за сигналами локомотивних світлофорів, а роздільчими пунктами є позначені межі блок-ділянок.

(Правила технічної експлуатації залізниць України, стор. 121)

3.5.2.4 перегін

Частина залізничної лінії, обмежена суміжними станціями, роз'їздами, обгінними пунктами або колійними постами.

(Правила технічної експлуатації залізниць України, стор. 126)

3.5.2.5 міжпостовий перегін

Перегін, обмежений колійними постами або колійним постом і станцією.

(Правила технічної експлуатації залізниць України, стор. 125)

3.5.2.6 міжстанційний перегін

Перегін, обмежений станціями, роз'їздами та обгінними пунктами.

(Правила технічної експлуатації залізниць України, стор. 125)

3.5.2.7 станція

Роздільчий пункт із колійним розвитком, що дає змогу виконувати операції з приймання, відправляння, схрещування й обганяння (33) поїздів, операції з приймання, видавання (34) вантажів та обслуговування пасажирів, а за умови розвинених колійних пристроїв - маневрову роботу з розформування та формування поїздів і технічні операції з поїздами.

(Правила технічної експлуатації залізниць України, стор. 129)

---------------

(33) За ДСТУ 3966: "обганяти", "обганяння" - дія, "обігнати", "обігнання" - подія, "обгін" - місце.

(34) За ДСТУ 3966: "видавати", "видавання" - дія, "видати", "видання" - подія, "видача" - те, що видають.

3.5.2.8 вантажна станція

Станція, призначена для масового навантажування та вивантажування вантажів.

(Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов / Под ред. М.М.Уздина)

3.5.2.9 пасажирська станція

Станція, призначена для приймання та відправляння пасажирських поїздів, маневрової роботи з поїздами та групами пасажирських вагонів.

3.5.2.10 вокзал

Комплекс споруд, призначений для обслуговування пасажирів (продажу проїзних документів, посадки-висадки пасажирів, обробки багажу, вантажобагажу, надання послуг пасажирам).

(Правила перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України. Затверджено наказом Міністерства транспорту України N 297 від 28.07.1998 р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.10.1998 р. N 620/3060)

3.5.2.11 сортувальна станція

Станція, призначена для масового розформовування та формування вантажних поїздів, виконування вантажних, комерційних та технологічних операцій.

3.5.2.12 дільнична станція

Станція, на якій виконують операції приймання, відправляння транзитних пасажирських та вантажних поїздів із змінюванням локомотивів, локомотивних бригад, технічне та комерційне оглядання вагонів, розформовування-формування збірних та дільничних поїздів, операції навантажування-вивантажування вантажів, обслуговування пасажирів, приймання-видавання багажу та пошти.

(Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов / Под ред. М.М.Уздина)

3.5.2.13 проміжна станція

Станція, на якій виконують регулярні операції пропускання, схрещення, обганяння поїздів, маневрову роботу зі збірними поїздами, операції навантажування-вивантажування вантажів, обслуговування пасажирів.

3.5.2.14 прикордонна станція

Станція, розташована перед кордоном із суміжною державою.

(Правила технічної експлуатації залізниць України, стор. 128)

3.5.2.15 передавальна прикордонна станція

Остання перед суміжною державою дільнична чи сортувальна станція, призначена для виконування операцій з технічного й комерційного оглядання вагонів, що їх передають у суміжну державу, а також для виконування операцій з перевізними документами.

(Правила технічної експлуатації залізниць України, стор. 128)

3.5.2.16 роз'їзд

Роздільчий пункт на одноколійних лініях, що має колійний розвиток, призначений для схрещування й обганяння поїздів.

(Правила технічної експлуатації залізниць України, стор. 128)

3.5.2.17 обгінний пункт

Роздільчий пункт на двоколійних лініях, що має колійний розвиток, який дає змогу обганяти поїзди і в потрібних випадках - переводити поїзд із головної колії на іншу.

(Правила технічної експлуатації залізниць України, стор. 125)

3.5.2.18 колійний пост

Роздільчий пункт на залізничних лініях, що не має колійного розвитку.

Примітка. Колійного розвитку не має блокпост у разі напівавтоматичного блокування, пост примикання на одноколійному перегоні з двоколійною вставкою, передвузловий пост тощо.

(Правила технічної експлуатації залізниць України, стор. 124)

3.5.2.19 пасажирський зупинковий пункт

Пункт на перегоні, що не має колійного розвитку і призначений тільки для того, щоб садити чи висаджувати пасажирів (роздільчим пунктом не слугує).

(Правила технічної експлуатації залізниць України, стор. 126)

3.5.2.20 допоміжний пост

Пост на перегоні, що не має колійного розвитку та призначений тільки для обслуговування пункту примикання під'їзної колії (для поїздів, що проїжджають по всьому перегону, роздільчим пунктом бути не може).

(Правила технічної експлуатації залізниць України, стор. 122)

3.5.3 Організація технічної роботи станції

3.5.3.1 технологічний процес роботи станції

Документ, який встановлює порядок і норми на виконування технічних, вантажних і комерційних операцій із складами і вагонами, взаємодію між парками станції й організування роботи станції за планом.

(Пропозиція Укрзалізниці (ЦД))

3.5.3.2 технічно-розпорядчий акт

Нормативний документ, що регламентує безпечне й безперешкодне приймання, відправляння та проходження поїздів через станцію, безпеку внутрішньостанційної маневрової роботи й дотримування техніки безпеки.

(Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов / Под ред.

М.М.Уздина)

3.5.3.3 схематичний план станції

Затверджена начальником залізниці однониткова схема колійного розвитку станції з нанесенням пронумерованих та позначених стрілок, світлофорів, переїздів із вказанням ординат їх, розташування відносно осі пасажирської будівлі.

(Железнодорожный транспорт: Энциклопедия / Гл. ред. Н.С.Конарев)

3.5.3.4 маневрова робота маневри

Будь-які пересування рухомого складу залізничного транспорту станційними й іншими коліями для забезпечення поїзної роботи і виробничої діяльності підприємств.

(Положення про класифікацію транспортних подій на залізничному транспорті України. Затверджено наказом Міністерства транспорту України N 800 від 16.10.2003 р., п. 2.3)

3.5.3.5 керівник маневрів

Працівник, що безпосередньо керує діями всіх осіб, які беруть участь у маневрах, без указівки якого машиніст локомотива, що виконує маневри, не має права урухомлювати (35) локомотив.

(Правила технічної експлуатації залізниць України, стор. 124)

---------------

(35) Згідно [10] "урухомлювати" - приводити в рух

3.5.3.6 (маневровий) склад

Група вагонів, зчеплених між собою та з локомотивом, що виконує маневри.

(Правила технічної експлуатації залізниць України, стор. 125)

3.5.3.7 маневровий рейс

Пересування локомотива з вагонами або без них з однієї колії на іншу зі зміною напрямку руху.

(Пропозиція Укрзалізниці (ЦД))

3.5.3.8 комерційне оглядання вагонів

Система обслуговування вантажних вагонів та контейнерів, що перебувають у складах або поїздах, а також порожніх вагонів та контейнерів до та після навантаження з огляданням вантажу, його збереженості, правильності розміщення та кріплення, усунення несправностей, які не потребують відчеплення вагонів від складу.

(Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов / Под ред. М.М.Уздина)

3.5.3.9 технічне оглядання вагонів

Система обслуговування вагонів, що перебувають у складах або поїздах, а також порожніх вагонів під час готування їх до навантажування з огляданням, ремонтними та профілактичними роботами, які не потребують відчеплення вагонів від складу.

(Железные дороги. Общий курс: Учебник для вузов / Под ред. М.М.Уздина)

3.5.3.10 стрілковий пост

Один або кілька стрілкових переводів незцентралізованого керування, обслуговувані одним або кількома черговим стрілкового поста або старшим черговим стрілкового поста.

(Правила технічної експлуатації залізниць України, стор. 130)

3.5.3.11 станційний пост централізації

Пост на станції, у якому зосереджено керування групою сцентралізованих стрілок і сигналів.

(Правила технічної експлуатації залізниць України, стор. 130)

3.5.3.12 стрілковий район

Група суміжних стрілкових постів, що перебувають під контролем одного старшого чергового стрілкового поста.

(Правила технічної експлуатації залізниць України, стор. 130)

3.5.3.13 головна частина поїзда

Математично розрахована довжина першої третини поїзда, яку вимірюють у фізичних вагонах.

(Пропозиція розробників)

3.5.3.14 середня частина поїзда

Математично розрахована довжина другої третини поїзда, яку вимірюють у фізичних вагонах.

(Пропозиція розробників)

3.5.3.15 остання третина поїзда

хвостова частина поїзда

Математично розрахована довжина останньої третини поїзда, яку вимірюють у фізичних вагонах.

Примітка. Переводячи розрахунки в умовних вагонах, округлюють як у математиці.

(Пропозиція розробників)

3.5.3.16 черговий станції

Змінний помічник начальника станції, який одноособово розпоряджається прийманням, відправлянням і пропусканням поїздів, а також іншими переміщуваннями рухомого складу на головних та приймально-відправчих коліях станції (а де немає маневрового диспетчера - і на інших коліях).

(Правила технічної експлуатації залізниць України, стор. 131)

3.5.4 Рух поїздів

3.5.4.1 ведення поїзда з особливою пильністю

Постійна, підвищена увага локомотивної бригади до умов руху поїзда.

("Пропозиція розробників)

3.5.4.2 екстрене гальмування

Гальмування, що його застосовують, щоб не гайно зупинити поїзд, екстреним розрядженням магістралі, та реалізування максимальної гальмової сили.

(Правила технічної експлуатації залізниць України, стор. 123)

3.5.4.3 службове гальмування

Гальмування ступенями визначеної величини для плавного зниження швидкості чи зупинення поїзда у заздалегідь передбаченому місці.

(Правила технічної експлуатації залізниць України, стор. 127)

3.5.4.4 повне службове гальмування

Гальмування, якого досягають зменшенням тиску в магістралі в один прийом на 1,5-1,7 кгс/кв см. Цей вид гальмування необхідно використовувати за необхідності зупинки поїзда чи зменшення швидкості на більш короткій відстані, ніж при виконанні ступінчастого гальмування.

(Інструкція з експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України)

3.5.4.5 ступінчасте гальмування

Службове гальмування, якого досягають зменшенням тиску в магістралі ступенями для регулювання швидкості руху поїзда або його зупинення.

(Інструкція з експлуатації гальм рухомого складу на залізницях України)

3.5.4.6 шлях гальмування

Відстань, яку проходить поїзд або одиниця залізничного рухомого складу до повного зупинення за час гальмування, від моменту переведення ручки крана машиніста або ручки крана екстреного гальмування в гальмівне положення.

Примітка. Гальмовий - стосовний гальма; гальмівний - здатний гальмувати.

(Правила технічної експлуатації залізниць України, стор. 123)

3.5.4.7 ступінчасте гальмування допоміжним гальмом локомотива і електропневматичним гальмом поїзда

Гальмування, якого досягають періодичним підвищенням тиску в гальмівних циліндрах незалежно від зміни тиску в гальмівній магістралі.

(Інструкція з експлуатації гальм, рухомого складу на залізницях України)

3.5.4.8 особи, пов'язанні безпосередньо з рухом поїздів

Працівники, професійна діяльність яких прямо пов'язана з процесом перевозіння: ведення поїздів, готування маршрутів приймання (відправляння) або пропускання поїздів на станції, ведення поїздів дільницею, технічне обслуговування поїздів, утримування колії, штучних споруд, технічних засобів електропостачання, сигналізації, централізації та зв'язку тощо.

(Пропозиція розробників)

3.5.4.9 регламент переговорів

Правила, що регламентують порядок надання вказівок та доповідей, за допомогою яких ведуть всі розмови між працівниками, задіяними в про цесі руху поїздів.

(Пропозиція розробників)

3.6 Пожежна безпека

3.6.1 горіння

Екзотермічна реакція окиснювання речовин, супроводжувана виділенням диму та (або) виникненням полум'я і (або) свічення.

(Правила безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажа ми при перевезенні їх залізничним транспортом. Затверджено наказом Міністерства транспорту України N 567 від 16.10.2000 р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.11.2000 р. за N 857/5078, стор. 4)

3.6.2 самозаймання

Початок горіння без впливу джерела запалювання.

(ДСТУ 2272-93)

3.6.3 горючість

Здатність речовин до горіння під впливом джерела запалення.

(Правила безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним транспортом. Затверджено наказом Міністерства транспорту України N 567 від 16.10.2000 р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.11.2000 за N 857/5078, стор. 4)

3.6.4 пожежа

Неконтрольоване горіння, поза спеціальним вогнищем, розповсюджене в часі і просторі.

(ДСТУ 2272-93)

3.6.5 загроза пожежі

Ситуація, що склалася на об'єкті, характеризована ймовірністю виникнення пожежі, що перевищує нормативну.

(ДСТУ 2272-93)

3.6.6 виникнення пожежі

Сукупність процесів, що призводять до пожежі.

(ДСТУ 2272-93)

3.6.7 причина пожежі

Явище чи обставини, що безпосередньо спричинюють виникнення пожежі.

(ДСТУ 2272-93)

3.6.8 загиблий унаслідок пожежі

Особа, смерть якої має прямий причинний зв'язок з пожежею (від тілесних ушкоджень, одержаних унаслідок впливу основних небезпечних факторів пожежі, вторинних проявів небезпечних факторів пожежі, а також механічних порушень анатомічної цілісності організму, отриманих під час евакуації з місця пожежі та її гасіння); особа, смерть якої настала безпосередньо під час пожежі або протягом одного місяця з дня отримання травм на пожежі, що встановлено на підставі висновку судово-медичної експертизи або результатів лікарського обстеження.

(Постанова КМУ від 26.12.2003 р. N 2030

3.6.9 травмованець на пожежі

Особа, що зазнала тілесних або інших ушкоджень унаслідок впливу небезпечних факторів пожежі (її вторинних проявів), а також механічних порушень анатомічної цілісності організму, отриманих під час евакуації з місця пожежі та її гасіння, що підтверджено довідкою з лікувального закладу

(Постанова КМУ від 26.12.2003 р. N 2030)

3.6.10 прямі збитки від пожежі

Оцінені в грошовому вираженні матеріальні цінності, знищені та (або) пошкоджені внаслідок безпосереднього впливу небезпечних факторів пожежі.

(Постанова КМУ від 26.12.2003 р. N 2030)

3.6.11 побічні збитки від пожежі

Оцінені у грошовому вираженні витрати на гасіння пожежі (вартість вогнегасних речовин, пально-мастильних матеріалів тощо), ліквідацію її наслідків (враховуючи соціальноекономічні та екологічні втрати), у тому числі на відбудову об'єкта: втрати, зумовлені простоєм у виробництві, перервою в роботі, зміною графіка руху транспортних засобів тощо.

(Постанова КМУ від 26.12.2003 р. N 2030)

3.6.12 група горючості

Класифікаційна характеристика здатності матеріалів до горіння.

(ГОСТ 12.1.044-89)

3.6.13 індекс поширення полум'я

Умовний безрозмірний показник, що характеризує здатність матеріалів запалюватись, поширювати полум'я по поверхні і виділяти тепло.

(ГОСТ 12.1.044-89)

3.6.14 коефіцієнт димоутворення

Показник, що характеризує оптичну щільність диму, що утворюється при полум'яному горінні або термоокиснювальній деструкції (тлінні) певної кількості твердої речовини (матеріалу) в умовах спеціальних випробувань.

(ГОСТ 12.1.044-89)

3.6.15 показник токсичності продуктів горіння

Відношення кількості матеріалу до одиниці об'єму замкнутого простору, в якому газоподібні продукти, що утворюються при горінні матеріалів, викликають загибель 50% піддослідних тварин.

(ГОСТ 12.1.044-89)

3.6.16 горючий матеріал

Матеріал, що під впливом вогню або високої температури спалахує, чи тліє, чи обвуглюється та продовжує горіти, чи тліти, чи обвуглюватись після ліквідування джерела запалювання.

(ДСТУ 2272-93)

3.6.17 негорючий матеріал

Матеріал, який під впливом вогню чи високої температури не спалахує, не тліє і не обвуглюється.

(ДСТУ 2272-93)

3.6.18 важкогорючий матеріал

Матеріал, який під впливом вогню або високої температури спалахує, чи тліє, чи обвуглюється та продовжує горіти, чи обвуглюватись при наявності джерела запалювання, а після його ліквідування горіння чи тління припиняється.

(ДСТУ 2272-93)

3.6.19 вогнестійкість

Здатність будівельних конструкцій і елементів зберігати свою несучу здатність, а також чинити отворів виникненню наскрізних отворів чи прогріванню до критичних температур і поширенню вогню.

(ДСТУ 2272-93)

3.6.20 межа вогнестійкості

Інтервал часу (у годинах чи хвилинах), від початку вогневого стандартного випробування зразків до виникнення одного з граничних станів елементів і конструкції.

(ДСТУ 2272-93)

3.6.21 вогнезахищений вибір (матеріал, конструкція)

Вибір (матеріал, конструкція) знижена пожежна небезпека якого є наслідком вогнезахисту.

(ДСТУ 22 72-93)

3.6.22 локалізація пожежі

Дії спрямовані на запобігання можливості подальшого поширення горіння і створення умов для його успішної ліквідації наявними силами та засобами.

(ДСТУ 2272-93)

3.6.23 ліквідація пожежі

Дії спрямовані на остаточне припинення горіння, а також на виключення можливості його повторного виникнення.

(ДСТУ 2272-93)

3.6.24 вогнегасна речовина

Речовина, яка має такі фізико-хімічні властивості, що дозволяють створити умови для припинення горіння.

(ДСТУ 2272-93)

3.6.25 вогнезахист

Зниження пожежної небезпеки матеріалів та конструкцій методом спеціальної обробки або нанесення покриття.

(ДСТУ 2272-93)

3.6.26 поверхневий вогнезахист

Вогнезахист поверхні виробу, матеріалу, конструкції.

(ДСТУ 2272-93)

3.6.27 антипірен

Речовини чи суміші, які додають у матеріал (речовину) органічного походження для зниження його горючості.

(ДСТУ 2272-93)

3.6.28 протипожежні вимоги

Інженерно-технічні обладнання чи організаційні заходи, спрямовані на запобігання пожежі чи її розповсюдження та гасіння. Як правило, містяться у нормативно-технічних та правових актах державного чи відомчого рівнів.

(ДСТУ 2272-93)

3.6.29 план пожежогасіння об'єкта

Документ, що визначає основні питання організації гасіння пожежі, яка поширилася на об'єкті.

(ДСТУ 2272-93)

3.6.30 протипожежне водопостачання

Комплекс інженерно-технічних: споруд, призначених для забирання й транспортування води, зберігання її запасів та використання її для пожежогасіння.

(ДСТУ 2272-93)

3.6.31 протидимний захист

Комплекс організаційних та технічних заходів, спрямованих на запобігання впливу на людей диму, підвищеної температури та токсичних продуктів горіння.

(ДСТУ 2272-93)

3.6.32 пожежна профілактика

Комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки людей, запобігання пожежі, обмеження її розповсюдження, а також створення умов для успішного гасіння пожежі.

(ДСТУ 2272-93)

3.6.33 евакуація людей під час пожежі

Вимушений процес руху людей із зони, де можливий вплив на них небезпечних факторів пожежі.

(ДСТУ 2272-93)

3.6.34 план евакуації під час пожежі

Документ, у якому вказано евакуаційні шляхи та виходи, визначено правила поведінки людей, а також порядок і послідовність дій обслуговуючого персоналу на об'єкті при виникненні пожежі.

(ДСТУ 2272-93)

3.6.35 евакуаційний вихід

Вихід із будинку (споруди), безпосередньо назовні. Вихід із приміщення, що веде назовні до коридору чи сходової клітки безпосередньо через суміжне приміщення.

(ДСТУ 2272-93)

3.6.36 система запобігання пожежі

Комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на виключення умов виникнення пожежі.

(ДСТУ 2272-93)

3.6.37 правила пожежної безпеки

Комплекс положень, які визначають порядок дотримування вимог та норм пожежної безпеки при будівництві та експлуатації об'єкта.

(ДСТУ 2272-93)

3.6.38 протипожежний стан об'єкта

Стан об'єкта, що характеризується кількістю пожеж та рівнем збитків від них, а також травм, отруєнь і загиблих людей, рівень реалізації вимог пожежної безпеки, рівень боєготовності пожежних підрозділів та добровільних формувань, а також протипожежної агітації та пропаганди.

(ДСТУ 2272-93)

3.6.39 протипожежний режим

Комплекс встановлених норм поведінки людей, правил виконання робіт та експлуатації об'єкта (виробу), спрямованих на забезпечення його пожежної безпеки.

(ДСТУ 2272-93)

3.6.40 пожежний нагляд

Функція органів пожежної охорони, яка полягає у здійсненні контролю за виконанням заходів, спрямованих на забезпечення пожежної безпеки об'єктів та підвищення ефективності боротьби з пожежами.

(ДСТУ 2272-93)

3.6.41 установка пожежогасіння

Сукупність стаціонарних технічних засобів для гасіння пожежі за рахунок випуску вогнегасної речовини.

(ДСТУ 2273-93)

3.6.42 вогнегасник

Переносне чи пересувне обладнання для гасіння пожежі за рахунок випуску вогнегасної речовини.

(ДСТУ 22 73-93)

3.6.43 установка пожежної сигналізації

Сукупність технічних засобів, установлених на об'єкті що його захищають, для виявлення пожежі, обробляння, подавання в заданому вигляді повідомлення про пожежу на цьому об'єкті спеціальної інформації та (чи) подавання команд на включення автоматичних установок пожежогасіння та технічних обладнань.

(ДСТУ 22 73-93)

3.6.44 пожежний гідрант

Пристрій для відбору води із водопровідної мережі для гасіння пожежі.

(ДСТУ 2273-93)

3.6.45 пожежний кран

Комплект, який складається із клапана, встановленого на пожежному трубопроводі й обладнаного пожежною з'єднувальною головкою, а також пожежного рукава з ручним стволом.

(ДСТУ 22 73-93)

3.6.46 внутрішній пожежний кран

Кран, що його встановлюють на мережі внутрішнього протипожежного водопроводу і обладнаний пристроями для підключення напірного пожежного рукава.

(ДСТУ 22 73-93)

3.6.47 зовнішній пожежний кран

Пожежний кран розташований поза приміщення.

(ДСТУ 2273-93)

3.6.48 пожежний рукав

Гнучкий трубопровід для транспортування вогнегасних речовин, обладнаний пожежними з'єднувальними головками.

(ДСТУ 2273-93)

3.6.49 пожежна з'єднувальна головка

Швидкозмикальна арматура для з'єднування пожежних рукавів та приєднання їх до пожежного обладнання і пожежних насосів.

(ДСТУ 2273-93)

3.6.50 рукавна з'єднувальна головка

Головка для швидкого з'єднування пожежних рукавів.

(ДСТУ 2273-93)

3.6.51 пожежна колонка

Знімний пристрій, що його встановлюють на пожежний гідрант для відбору води.

(ДСТУ 2273-93)

3.6.52 ізолюючий протигаз

Пристрій, що ізолює органи дихання від навколишнього середовища та забезпечує газовою сумішшю, придатною для дихання.

(ДСТУ 2273-93)

3.6.53 установка пінного пожежогасіння

Установка пожежогасіння, в якій як вогнегасну речовину використовують водні розчини піноутворювачів.

(ДСТУ 2273-93)

3.6.54 установка газового пожежогасіння

Установка пожежогасіння, в якій як вогнегасну речовину використовують вогнегасні гази.

(ДСТУ 2273-93)

3.6.55 установка вуглекислотного пожежогасіння

Установка пожежогасіння, в якій як вогнегасну речовину використовують двоокис вуглецю.

(ДСТУ 2273-93)

3.6.56 установка порошкового пожежогасіння

Установка пожежогасіння, в якій як вогнегасну речовину використовують вогнегасні порошкові суміші.

(ДСТУ 2273-93)

3.6.57 пожежний сповіщувач

Пристрій для формування сигналу про пожежу.

(ДСТУ 2273-93)

3.6.58 ручний пожежний сповіщувач

Пожежний сповіщувач із ручним способом приведення в дію.

(ДСТУ 2273-93)

3.6.59 тепловий пожежний сповіщувач

Автоматичний пожежний сповіщувач, який реагує на певне значення температури та (чи) швидкість її наростання.

(ДСТУ 2273-93)

3.6.60 димовий пожежний сповіщувач

Автоматичний пожежний сповіщувач, який реагує на аерозольні продукти горіння.

(ДСТУ 2273-93)

3.6.61 радіоізотопний пожежний сповіщувач

Димовий пожежний сповіщувач, який спрацьовує внаслідок виливу продуктів горіння на іонізаційний струм робочої камери сповіщувача.

(ДСТУ 2273-93)

3.6.62 оптичний пожежний сповіщувач

Димовий пожежний сповіщувач який спрацьовує внаслідок впливу продуктів горіння на поглинання або розсіювання електромагнітного випромінювання сповіщувача.

(ДСТУ 2273-93)

3.6.63 пожежний приймально-контрольний прилад

Складова частина установки пожежної сигналізації для приймання інформації від пожежних сповіщувачів, виробляння сигналу про виникнення пожежі чи несправності установки, та для подальшого передавання й видавання команд на інші пристрої.

(ДСТУ 2273-93)

3.7 Небезпечні вантажі

3.7.1 небезпечний вантаж

Речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних чинників можуть під час перевозіння спричиняти вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об'єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробовування в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин.

(Закон України "Про перевезення небезпечних вантажів". Уведено в дію Постановою Верховної Ради України від 06.06.2000 р. N 1644-III ст. 1)

3.7.2 пов'язана з небезпечними вантажами аварійна ситуація

Умови, відмінні від умов нормального перевозіння вантажів, пов'язані із загорянням, витіканням, розсипанням небезпечного вантажу, пошкодженням тари або рухомого складу з небезпечним вантажем і які можуть призвести чи призвели до вибуху, пожежі, отруєння, опромінення, захворювання, опіків, обморожень, загибелі людей і тварин, небезпечних для природного середовища наслідків, а також випадки, коли в зоні аварії на залізниці виявилися вагони, контейнери або вантажні місця з небезпечними вантажами.

(Пропозиція розробників)

3.7.3 зона транспортної аварії

Територія, на якій перебувають пошкоджений рухомий склад, розсипи, розливи вантажу і яка збільшена за периметром на додаткову смугу шириною 15 м і більше.