Про затвердження Рекомендацій щодо вживання термінів та визначень з безпеки руху поїздів

Основні правила слововживання й використовування українських термінів на державному рівні встановлено в ДСТУ 3966-2000 "Термінологія. Засади і правила розробляння стандартів на терміни та визначення понять". Цей стандарт розроблено в Українському науково-дослідному інституті стандартизації, сертифікації та інформатики (УкрНДІССІ) Держстандарту України згідно з постановою колегії Держстандарту України N 10-97 від 02.09.1997 р., п. 2 "Про перегляд КНД 50-011-93 Основні положення та порядок розробки стандартів на терміни та визначення" та згідно з планом державної стандартизації на 1998 р. (код 09.1.001-98).

ДСТУ 3966 розроблено на заміну КНД 50-011-93, щоб усунути труднощі, непорозуміння та суперечності, які виникали в процесі роботи (розробляння, експортування, погоджування) над термінологічними стандартами через неправильне розуміння неточно сформульованих настанов КНД 50-011-93, а також через невідповідність деяких вимог сучасному станові справ. Зокрема, чітко визначено об'єкт стандартизації (п. 7.4, 7.4.11.3) та статус складників змісту стандарту на терміни і визначення понять, удосконалено процедуру розробляння їх. Додатки Г і Д доповнено погодженими з Інститутом української мови НАН України вимогами до термінів та визначень понять, дотримування яких сприятиме:

- усталюванню однозначності термінів;

- уніфікуванню мовних засобів, необхідному для внутрімовного гармонізування науково-технічної термінології;

- шліфуванню українського науково-технічного стилю мовлення.

Дотримування цих норм також дасть змогу:

- полегшити сприймання й розуміння науково-технічного тексту;

- впорядкувати і пришвидшити процес узгоджування й удосконалювання української науково-технічної термінології;

- випрацювати українську термінологію, що відповідатиме традиціям, духові й структурі сучасної української літературної мови.

ДСТУ 3966-2000 відповідає ISO 704 Principles and methods of terminology (Засади і методи термінології) в частині загальних (міжнародних) вимог до термінів і визначень понять, до яких, зокрема, належить вимога чітко розрізняти фундаментальні поняття: предмету, процесу, властивості. Крім того стандарт містить вимоги до термінів, зумовлені специфікою української мови, головне місце серед яких належить правилам вживання дієслів, віддієслівних іменників, віддієслівних прикметників та дієприкметників. Ці правила беруть свій початок від рекомендацій для укладачів словників, вироблених Інститутом української наукової мови Української академії наук, спираються на рекомендації низки Міжнародних наукових конференцій "Проблеми української науково-технічної термінології" (Львів, 1992, 1993, 1994, 1996). Зокрема, на 3-ій конференції секція 2 "Теоретичні засади формування української науково-технічної термінології" ухвалила рекомендувати:

а) для подавання понять, позначуваних у російській мові дієприкметниками, в українській мові вживати окремі засоби:

- перебування у стані дії позначати дієприкметниками та описовими конструкціями,

- властивості об'єктів і суб'єктів, дії-прикметниками.

- назви об'єктів і суб'єктів дії - іменниками;

б) розрізняти засоби позначання понять процесу й наслідку процесу.

Отже, щоб задовольнити основні вимоги до термінів, забезпечити внутрімовну згармонізованість української термінології та однозначну зрозумілість і несуперечливість українського науково-технічного стилю, убезпечити від руйнування, відродити і розвивати цілісність та системність структури української наукової і ділової мови, розробляючи нормативні документи. ДСТУ 3966 рекомендує, зокрема, дотримуватися правил словотворення й слововживання, викладених у п.п. Г.4.1, Г.9.1 - Г.9.11.

Для кожного з таких фундаментальних понять, як дія, подія і наслідок дії, зважаючи на те, що найзагальніша назва дії в українській мові - дієслово недоконаного виду, треба вживати різні самостійні терміни, зокрема, дію треба позначати віддієслівними іменниками з суфіксом - ння, утвореними від дієслів недоконаного виду: ізолювання, класифікування, повертання, згинання, устатковування. подію - віддієслівними Іменниками із суфіксом - ння, утвореними від дієслів доконаного виду: заізолювання, розкласифікування, повернення, зігнення, устаткування, а об'єкти - відповідними однокореневими іменниками з іншими суфіксами або без них: ізоляція, класифікація, поворот, згин, устатковання ([9], Г.4.1). Низку інших прикладів подано в таблиці 1 та в [16], а правила сполучності таких іменників із деякими частовживаними словами - в таблиці 2.

Поряд із такими іменниками вживають дієслова недоконаного й доконаного видів, від яких ці Іменники утворено, щоб:

дати змогу в нормативних документах вживати дієслова на правах застандартованих термінів, оскільки для української мови дієслівний спосіб позначання дії (процесу) природніший за іменниковий;

уточнити значення віддієслівних іменників на позначення дії і події, необхідних для викладу текстів в українському науковому й діловому стилях;

допомогти краще сприймати і розуміти іменники, які означають абсолютно те саме, що й відповідні дієслова, наприклад:

[видовжування {видовжувати}] [видовження {видовжити}]

[Збільшування {збільшувати}] [збільшення {збільшити}] довжини{-у} тіла

Терміни, що означають назви виконавців дії та засобів і способів виконування дії, у розгорнутій формі мають таку структуру:

<назва суб'єкта (для) <назва дії> (<назва об'єкта >),

наприклад: прилад для вимірювання тиску; алгоритм розв'язування задачі.

Примітка 1. Тут словом суб'єкт позначено як власне виконавця дії, так і засіб чи спосіб виконування дії; (для), (<назва об'єкта >) - необов'язкові складники.

Примітка 2. Кожна з трьох назв-складників терміна може складатися з іменника та його означення чи означень (прикметники, дієприкметники чи іменники, що виражають ознаки пояснюваного іменника): електронний прилад для точного вимірювання атмосферного тиску, алгоритм наближеного розв'язування осесиметричної задачі теплопровідності.

Назву дії у таких мовних конструкціях треба завжди позначати віддієслівним іменником, утвореним від дієслова недоконаного виду, тобто іменником, що означає загальну назву дії. Не можна в таких випадках уживати іменники, що означають подію ([9], Г.9.2).

Активні дійові властивості суб'єктів дії (36) (їхню здатність чи призначеність виконувати дію, спрямовану на об'єкт дії (37) треба позначати:

- віддієслівними прикметниками, утвореними за допомогою суфіксів -льн(ий), - івн(ий) та -ч(ий) від основи інфінітива недоконаного виду: вимірювальний прилад, гальмівний пристрій, виконавчий орган, або

- іменниками, утвореними від відповідних прикметників за допомогою суфікса -їсть: вибиральність [вибиральна здатність), гальмівність (гальмівна здатність) пристрою тощо ([9], Г.9.3).

Пасивні дійові властивості об'єктів дії (їхню здатність чи призначеність виконувати пасивну роль у дії - піддаватися впливові суб'єкта дії) тре ба позначати:

- віддієслівними прикметниками, утвореними у допомогою суфіксів -н(ий), - овн(ий). -енн(ий), -анн(ий) від основи інфінітива доконаного виду: змінний тиск:, виліковна хвороба, скориговний напрям, здеформовне тіло, здійсненна процедура, здоланна перешкода, або

- іменниками, утвореними від відповідних прикметників за допомогою суфікса -їсть: виліковність хвороби, скориговність напряму, здеформовність тіла тощо, здійсненність процедури, здоланність перешкоди ([9], Г.9.4).

Неперехідні дійові властивості суб'єктів дії (їхню здатність чи призначеність виконувати неперехідну дію (38)) треба позначати:

- віддієслівними прикметниками, утвореними за допомогою суфіксів: -к(ий), - лив(ий), -уч(ий), -ав(ий), -ив(ий) від основи інфінітива недоконаного виду; летка олія, мінливий відтінок, плавучий док, світивий об'єкт, або

- іменниками, утвореними від відповідних прикметників за допомогою суфікса -їсть: леткість олії, мінливість відтінку, плавучість доку, світивість об'єкта тощо ([9], Г.9.5).

Неперехідна дія - дія, у якій немає об'єкта дії або його не можна вирізнити.

(До неперехідної дії належать: взаємодія - перетинатися, радитися; дія, спрямована на себе, - змінюватися, згинатися; дія, ні на кого й ні на що не спрямована, - летіти, падати).

Не можна активні та неперехідні дійові властивості суб'єктів дії позначати активними дієприкметниками ([9], Г.9.6). Наприклад:

неправильно: ріжучий інструмент, підштовхуючий локомотив, вловлюючий тупик, плаваючий док;

правильно: різальний інструмент, підштовхувальний локомотив, вловлювальний тупик, плавучий док.

Ознаки стану об'єктів, спричиненого подіянням на них суб'єктів (подією), треба позначати:

- пасивними дієприкметниками доконаного виду, утвореними від основи інфінітива доконаного виду за допомогою суфіксів н(ий), -т(ий): змінений тиск, заправлена балка, вилікувана хвороба, скоригований напрям, здеформоване тіло, вимитий ґрунт, або

- Іменниками, утвореними від відповідних дієприкметників за допомогою суфікса -їсть: скоригованість напряму, здеформованість тіла, вимитість грунту тощо ((9], Г.9.7)).

Ознаки стану об'єктів, спричиненого діянням на них суб'єктів (перебуванням у процесі), треба позначати:

- пасивними дієприкметниками недоконаного виду, утвореними від основи інфінітива недоконаного виду за допомогою суфіксів -н(ий), -т(ий): змінюваний тиск, виліковувана хвороба, коригований напрям, деформоване тіло, митий грунт, або

- іменниками, утвореними від відповідних дієприкметників за допомогою суфікса -їсть: коригованість напряму, деформованість тіла тощо ([9], Г.9.8).

Не можна дієприкметники недоконаного виду як засіб позначання стану, спричиненого перебуванням у дії, вживати для позначання:

стану, спричиненого подією ([9], Г.9.7), або

здатності об'єкта піддаватися дії ([9], Г.9.4),

Такі поняття треба позначати засобами прямої призначеності, зазначеними в п.п. Г.9.8, Г.9.7 та Г.9.4, наприклад:

коригований напрям - напрям, що перебуває у процесі коригування ([9], Г.9.8);

скоригований напрям- напрям, який уже скориговано ([9], Г.9.7);

скориговний напрям - напрям, який можна скоригувати ([9], Г.9.4);

коригованість напряму - характеристика стану напряму, що перебуває в процесі коригування, наприклад: поточна швидкість коригування напряму ((9], Г.9.8));

скоригованість напряму - характеристика стану напряму, який вже скориговано. наприклад: величина, на яку скориговано напрям ([9]. Г.9.7);

скориговність напряму - характеристика здатності напряму піддаватися коригуванню, наприклад: максимально можлива швидкість коригування напряму піддаватися коригуванню, наприклад: максимально можлива швидкість коригування напряму ([9], Г.9.4).

Назви активних і пасивних учасників процесу (суб'єктів чи об'єктів) треба позначати віддієслівними іменниками, найпоширенішими твірниками яких є суфікси -ач, -альник, -ник, -ар та ін.: подрібнювач, копіювальник, виробник, кресляр. Не рекомендовано вживати для цього прикметники чи дієприкметники в іменниковому значенні:

неправильно: напрямна чи напрямляюча, правильно: напрямник чи напрямниця;

неправильно: комлектуючі, комлектуюча, правильно: комплектовання, комплектівка;

неправильно: складова, правильно: складник.

Віддієслівні іменники із суфіксом -к(а) можна вживати на позначення об'єктів, суб'єктів та наслідків дії і не можна вживати на позначення дії чи події (Г.9.10):

неправильно: оцінка (дія), правильно: оцінка (наслідок дії), оцінювання (дія), оцінений (подія);

неправильно: викрутка (дія), правильно; викрутка (інструмент);

викручування (дія), викручення (подія);

Добираючи терміни для розроблянні нормативної документації, треба віддавати перевагу термінам українського походження перед запозиченими. Однак, у разі доцільності запозичення, іншомовні терміни треба пристосовувати до законів української мови (асимілювати). Зокрема, запозичаючи назву процесу, треба, насамперед, від іншомовного слова утворити українське дієслово недоконаного виду, а далі - всі необхідні похідні слова, наприклад так, як відбулося з похідними від запозиченого слова форма: процес - формувати, формування, сформувати, сформування; наслідок - формовання, формація то що. Не можна стандартувати іншомовні іменники на позначення дії, що закінчуються на -иія, - інґ, -мент та ін., які не даватимуть змоги розрізняти поняття дії і події і тим руйнуватимуть структуру української мови. Такими іменниками можна позначати інші поняття: наслідки дії, об'єкти, суб'єкти тощо, наприклад: процес - публікування, сляб(інґ)ування, сортування; об'єкт - публікація, сляб, слябінґ, сорт, асортимент ([9], Г.9.11).

Правила словотворення і слововживання на позначення процесових понять компактно можна подати так.

У науково-технічному і діловому стилі мовлення всі мовні засоби треба вживати відповідно до їх прямої призначеності [9,19]. Зокрема, на позначення понять:

дії треба вживати дієслова недоконаного виду та віддієслівні іменники, утворені від цих дієслів за допомогою суфіксів: -ння, -ття: ізолювання, класифікування, повертання, знімання, устатковування

події треба вживати дієслова доконаного виду та віддієслівні іменники, утворені від цих дієслів за допомогою суфіксів: - ння, -ття: заізолювання, розкласифікування, повернення, зняття, устаткування

дійових властивостей треба вживати віддієслівні прикметники:

активних - із суфіксами: - льн(ий), -івн(ий, -ч(ий):

вимірювальний прилад, гальмівний пристрій, виконавчий орган

пасивних - із суфіксами: -н(ий). -овн(ий), -енн(ий), -анн(ий): змінний тиск, виліковна хвороба, скориговний напрям, здеформовне тіло, здійсненна процедура, здоланна перешкода

неперехідних - із суфіксами: - к(ий), -лив(ий), -уч(ий), -ав(ий). -ив(ий): летка олія, мінливий відтінок, плавучий док, блукавий струм, світивий об'єкт

стану, спричиненого дією чи подією треба вживати дієприкметники та дієприслівники

активного - дієприслівники із суфіксами: -чи, -виш:

повертаючи, повернувши, знімаючи, знявши

пасивного дієприкметники із суфіксами: -н(ий), -т(ий);

повертаний повернений, зніманий знятий

неперехідного - дієприкметники із суфіксами: - л(ий); прілий, зіпрілий, горілий, згорілий

Засадничі правила ДСТУ 3966 і конкретні приклади їхнього застосування було винесено на голосування науково-технічної комісії з питань термінології при Держстандарті України, створеної у 1996 р. для вирішування спірних термінологічних питань, до складу якої увійшли провідні фахівці-термінологи з усієї України. Нижче подано конкретні приклади правил використовування слів в українській термінології, схвалені цією комісією.

(44) ДСТУ 3647-97, ДСТУ 3801-98, ДСТУ 3896-99.

Приклади:

Нижче подано деякі правила, яких треба дотримуватися, формулюючи визначення понять чи викладаючи будь-який науково-технічний текст [9]:

- зворотні дієслова (що закінчуються на -ся) можна вживати лише стосовно неперехідної дії (у якої є активний виконавець, але немає пасивного об'єкта, на якого спрямовано дію):

неправильно: він змінюється (деформується, нагрівається) кимось (чимось),

правильно: його змінює (деформує, нагріває) хтось (щось),

він змінюється (деформується, нагрівається) десь (за певних умов);

- безособову форму дієслова (що закінчується на -но) можна вживати лише у реченнях, де не зазначено виконавця дії:

неправильно: його змінено (здеформовано, нагріто) кимось,

правильно: його змінив (здеформував, нагрів) хтось.

його змінено (здеформовано, нагріто) десь (за певних умов);

- прикметники в іменному складеному присудку мають форму називного відмінка:

неправильно: він є зміненим (здеформованим, нагрітим),

правильно: він (є) змінений (здеформований, нагрітий);

- іменники в іменному складеному присудку мають форму називного відмінка, якщо вказують на постійну ознаку:

неправильно: він є нагрівачем, правильно: він є нагрівач, він - нагрівач;

форму орудного відмінка, якщо вказують на тимчасову чи нехарактерну ознаку;

за певних умов він слугує нагрівачем;

- прийменник при можна вживати лише тоді, коли він означає розташованість об'єкта поряд з іншим: посилання при іншомовному терміні-відповіднику, знак при переході; та інші похідні/переносні поняття: заклад при установі, комісія при закладі. В інших випадках уживають інші мовні засоби:

неправильно: при наявності, при пожежі,

правильно: за наявності, у разі наявності, у разі пожежі, під час пожежі;

неправильно: при взаємодії,

правильно: взаємодіючи, у разі взаємодії, під час взаємодії, у процесі взаємодії;

- прийменник по можна вживати лише тоді, коли він означає: просторові відносини об'єктів: розкласти по комірках, рухати по землі, розташувати по один бік, наповнити по риску; у значенні - після: по закінченні, та деякі інші поняття: по два в кожному. наказ по інституту, відрядити по товар. В інших випадках вживають інші мовні засоби:

неправильно: цех по виробництву..., робити по замовленню;

правильно: цех (для) виробляння..., робити на замову;

- прийменник для можна вживати лише тоді, коли він означає:

призначеність суб'єктів, засобів, способів, об'єктів для дії та для особи: інструмент для обробляння, інструмент для токаря;