Про заходи щодо поліпшення організації та підвищення якості кардіологічної допомоги населенню України

За останні 6 років (1985-1991 рр.) якість кардіологічної допомоги населенню України дещо підвищилась, про що свідчить значне поліпшення виявлення хворих гіпертонічною хворобою, ішемічною хворобою серця, зниження тимчасової непрацездатності у зв'язку з ішемічною хворобою серця, летальності при інфаркті міокарда, інших гострих і підгострих формах ішемічної хвороби серця, а також смертності населення від хвороб системи кровообігу.

В той же час в діяльності кардіологічної служби України мають місце істотні недоліки і невирішені проблеми: низьке виявлення хворих стенокардією, зростання поширеності цереброваскулярних хвороб з гіпертонією та інфаркту міокарда, первинної інвалідності у зв'язку з хворобами системи кровообігу, смертності від інфаркту міокарда, гіпертонічної хвороби та судинних уражень головного мозку.

До цього часу незавершена організація типових обласних кардіологічних диспансерів: у Житомирській, Київській, Харківській областях та м. Києві вони ще не організовані.

Залишається недостатньою організація у відкритих обласних кардіологічних диспансерах типових стаціонарів. Повільно впроваджується комп'ютеризація кардіологічної служби.

З метою поліпшення організації та підвищення якості кардіологічної допомоги населенню України З А Т В Е Р Д Ж У Ю:

1. Положення про обласний кардіологічний диспансер (додаток 1).

2. Тимчасові штатні нормативи медичного персоналу типового обласного кардіологічного диспансеру на 240 ліжок (додаток 2).

3. Положення про спеціалізоване кардіологічне відділення для хворих інфарктом міокарда з блоком інтенсивної терапії і реанімації (додаток 3).

4. Орієнтовний перелік медичного обладнання кардіологічного відділення з блоком інтенсивної терапії і реанімації для хворих інфарктом міокарда (додаток 4).

5. Тимчасові штатні нормативи медичного персоналу спеціалізованих кардіологічних відділень для хворих інфарктом міокарда в складі міських, обласних лікарень, в тому числі клінічних (додаток 5).

6. Тимчасові штатні нормативи медичного персоналу неспеціалізованих кардіологічних відділень міських, обласних лікарень, в тому числі клінічних (носять рекомендаційний характер), додаток 6.

7. Положення про кардіологічний кабінет поліклініки (додаток 7).

8. Положення про головного кардіолога управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської міської державної адміністрації, відділу охорони здоров'я Ради Міністрів Республіки Крим та департаменту охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації (додаток 8).

9. Порядок направлення хворих на долікування в санаторії профспілок після гострого інфаркту міокарда, нестабільної стенокардії, хірургічних втручань з приводу аневризми серця і аортокоронарного шунтування (додаток 9).

10. Інструкцію по медичному відбору хворих, які перенесли гострий інфаркт міокарда і направляється на доліковування в санаторії профспілок (додаток 10).

11. Інструкцію по медичному відбору хворих ішемічною хворобою серця, які перенесли аортокоронарне шунтування, резекцію анавризми серця і ендоваскулярну балонопластику, що направляються на доліковування в санаторії профспілок (додаток 11).

12. Інструкцію по медичному відбору хворих з порушенням серцевого ритму, без перенесеного гострого порушення коронарного кровообігу та хірургічного втручання на серці і коронарних судинах, які направляються на доліковування в санаторії профспілок (додаток 12).

13. Порядок проведення диспансеризації хворих, які перенесли інфаркт міокарда (додаток 13).

14. Рекомендації щодо діагностики, клінічної класифікації ішемічної хвороби серця (ІХС), диспансерного нагляду за хворими хронічними формами захворювання, експертизи тимчасової непрацездатності і контролю їх лікування (додаток 14).

16. Перелік орієнтовних показників поширеності (виявлення за даними профілактичних оглядів, відвідувань населенням поліклінік та медсанчастин) основних серцево-судинних захворювань згідно з рішенням колегії МОЗ України N 3/2 від 29.03.88 та епідеміологічних досліджень Українського НДІ кардіології ім. М.Д.Стражеска (додаток 16).

17. Пропозиції щодо первинної профілактики ішемічної хвороби серця та гіпертонічної хвороби у осіб з підвищеним ризиком захворювання (додаток 17).

18. Рекомендації для лікаря-практика по виявленню і проведенню діагностики, лікування хворих з вродженими і набутими пороками серця (додаток 18).

19. Рекомендації щодо діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності (ХСН) (додаток 19).

20. Пропозиції Українського НДІ кардіології ім. М.Д.Стражеска щодо використання немедикаментозних методів лікування кардіологічних хворих (додаток 20).

21. Пропозиції Українського НДІ кардіології по впровадженню в в практику лікувально-профілактичних установ областей (міст) України кардіологічної анкети ВООЗ (запитальника Роуза), карт N 1-2 прогнозування мозкових інсультів та гострих інфарктів міокорда, а також Міннесотського коду (додаток 21) відсутній).

22. Правила посмертної діагностики, заповнення та шифрування лікарських свідоцтв про смерть при ішемічній хворобі серця та артеріальній гіпертензії (додаток 22).

23. Перелік найбільш інформативних лабораторних, клінічних та біохімічних досліджень в діагностиці основних серцево-судинних захворювань (згідно з рекомендаціями Українського організаційно-методичного центру по лабораторній діагностиці серцево-судинних захворювань (додаток 23).

24. Перелік інструментальних досліджень, рекомендованих для діагностики основних серцево-судинних захворювань (додаток 24).

25. Перелік найбільш інформативних радіонуклідних методів дослідження основних серцево-судинних захворювань (згідно з рекомендаціями Українського організаційно-методичного кардіологічного центру (додаток 25).

1. Начальнику Головного управління організації медичної допомоги і медичного страхування А.П.Картишу та головному кардіологу МОЗ України В.О.Боброву:

1.1. Проводити щороку поглиблений аналіз стану кардіологічної допомоги населенню, результати обговорювати на апаратних нарадах МОЗ України, на семінарах головних терапевтів і кардіологів України та вчених радах Українського НДІ кардіології.

1.2. Вивчити до 01.06.93 потребу в спеціалізації та удосконаленні знань і практичних навичок завідуючих кардіологічними відділеннями обласних, міських і центральних районних лікарень, лікарів-кардіологів і терапевтів в інститутах і факультетах удосконалення лікарів, на курсах стажування та інформації з питань кардіології.

Підготувати відповідні пропозиції на 1993-1995 рр. Головному управлінню учбових закладів, кадрів і науки.

2. Начальнику Головного управління учбових закладів, кадрів і науки МОЗ України С.Б.Бєлан забезпечити постійно діючу систему підготовки лікарів-кардіологів, терапевтів по невідкладній кардіології у відповідності з п.1.2 цього наказу.

3. Начальнику Головного економічного управління Л.М.Кіри**** після проведення нормування праці в кардіологічних установах відкорегувати штатні нормативи медичного персоналу типового обласного кардіологічного диспансеру на 240 ліжок, спеціалізованого кардіологічного відділення для хворих на інфаркт міокарда на 60 ліжок, неспеціалізованого загальнокардіологічного відділення на 60 ліжок та поліклінік міських, центральних районних і районних лікарень.

4. Завідуючому Виробничим відділом Українського центру інформаційних технологій та національного реєстру Р.М.Львовій:

4.1. До 01.06.93 відкорегувати програму комп'ютеризації кардіологічної служби і необхідну документацію для її реалізації.

4.2. Надавати організаційно-методичну допомогу управлінням охорони здоров'я держадміністрацій регіонів України по налагодженню та контролю роботи комп'ютерів.

4.3. Здійснювати машинний контроль показників кардіологічної служби, представлених з областей і міст України на магнітних носіях (дискетах).

5. Генеральним директорам Українського державного об'єднання "Політехмед" В.Ф.Девку та НВО "Укрфармація" О.І.Клімову поліпшити забезпечення кардіологічної служби, як пріоритетної, медичною апаратурою, інструментарієм, медикаментами і реактивами згідно з заявками в межах виділених фондів (додатки 23-25).

6. Організовані на базі Українського НДІ кардіології Республіканський організаційно-методичний кардіологічний центр (наказ МОЗ УРСР від 15.07.77 N 422), Республіканський протиінфарктний центр (наказ МОЗ УРСР від 09.11.70 N 468), Республіканський науково-організаційний та контрольний центр по лабораторній службі (наказ МОЗ УРСР від 26.06.68 N 185) перейменувати в:

6.1. Український організаційно-методичний кардіологічний центр.

6.2. Український організаційно-методичний протиінфарктний центр.

6.3. Український організаційно-методичний центр по лабораторній діагностиці серцево-судинних захворювань.

7. Керівником Українського організаційно-методичного кардіологічного центру призначити на громадських засадах директора Українського НДІ кардіології І.К.Следзевську.

8. Керівником Українського організаційно-методичного протиінфарктного центру призначити на громадських засадах керівника відділу інфаркту міокарда і відновлювального лікування Українського НДІ кардіології І.К.Следзевську.

9. Рекомендувати начальникам управлінь охорони здоров'я обласних та Севастопольської держадміністрацій, завідуючому відділом охорони здоров'я Ради Міністрів Республіки Крим, генеральному директору Департаменту охорони здоров'я Київської міської держадміністрації:

9.1. Разом з ректорами медвузів та інститутів удосконалення лікарів провести в II кв. 1993 р. спільні засідання колегій управлінь і вчених рад з метою розробки заходів щодо підвищення якості кардіологічної допомоги населенню.

9.2. Протягом 1993 р. завершити організацію типових обласних кардіологічних диспансерів з стаціонарами, згідно з наведеною в додатку 1 до цього наказу структурою типового обласного кардіологічного диспансеру (при неможливості їх збудувати - за рахунок перепрофілювання ліжкового фонду).

9.3. Встановлювати посади лікарів-кардіологів і медичних сестер в поліклініках міських, центральних районних і районних лікарень з розрахунку одна посада на 30 тис. дорослого населення, а в районах з меншою кількістю населення - одна посада на район.

9.4. Розробити і до 01.06.93 направити в Головне управління учбових закладів, кадрів і науки для узгодження плани-заявки підготовки і підвищення кваліфікації завідуючих кардіологічними відділеннями, лікарів-кардіологів та терапевтів з питань кардіології в інститутах і факультетах удосконалення лікарів, на курсах стажування та інформації на 1993-95 рр. (з врахуванням діючих в Україні орієнтовних нормативів підвищення кваліфікації лікарів не рідше 1 разу в 5 років).

9.5. Надати право головним лікарям міських і центральних районних лікарень:

9.5.1. Встановлювати орієнтовні нормативи навантаження лікарів-кардіологів амбулаторно-поліклінічних установ залежно від конкретних умов (демографічного складу населення, захворюваності, інвалідності, компактності дільниць, забезпечення автотранспортом, епідемічних ситуацій тощо).

9.5.2. Організувати в стаціонарах центральних районних лікарень кардіологічні відділення на 25-30 ліжок залежно від потреби з встановленням посади завідуючого відділенням.

9.5.3. Проводити доплату лікарям-терапевтам після відповідної їх підготовки з кардіології (в лікарнях, в штатному розкладі яких не зареєстровані посади лікарів-кардіологів) в розмірі 30-50% від основного окладу з урахуванням навантаження та якості спеціалізованої медичної допомоги кардіологічним хворим і кінцевих результатів діяльності (в межах фонду заробітної плати).

10. Наказ МОЗ УРСР від 11.01.91 N 10 "Про заходи по організації і впровадженню в УРСР комп'ютеризації кардіологічної служби" вважати таким, що зберігає чинність.

11. Вважати такими, що втратили чинність, наказ МОЗ СРСР від 30.10.78 N 1038 "Заходи по подальшому розвитку кардіологічної допомоги населенню".

Наказ МОЗ СРСР від 23.09.61 N 1000 "Про заходи щодо удосконалення організації роботи амбулаторно-поліклінічних установ".

Наказ МОЗ СРСР від 25.03.83 N 322 "Про штатні нормативи медичного персоналу кардіологічних диспансерів".

Наказ МОЗ СРСР від 05.09.85 N 1175 "Про заходи щодо посилення профілактики гіпертонічної хвороби".

Наказ МОЗ СРСР від 30.05.86 N 770 "Про порядок проведення загальної диспансеризації населення".

Наказ МОЗ УРСР від 14.12.77 N 670 "Про організацію виконання в республіці постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 22 вересня 1977 р. N 870 "Про заходи по подальшому поліпшенню народної охорони здоров'я".

Наказ МОЗ УРСР від 27.01.78 N 50 "Про затвердження порядку направлення хворих, які перенесли гострий інфаркт міокарда на долікування в санаторії профспілок".

Наказ МОЗ УРСР від 21.12.79 N 813 "Про заходи по подальшому поліпшенню кардіологічної допомоги населенню в УРСР".

Наказ МОЗ УРСР від 01.11.82 N 580 "Про додаткові заходи по покращанню охорони здоров'я населення".

Наказ МОЗ УРСР від 29.04.84 N 245-а "Про додаткові заходи по подальшому вдосконаленню кардіологічної допомоги населенню УРСР".

Контроль за виконанням цього наказу покладаю на заступника міністра В.І.Мальцева.

1.1. Обласний кардіологічний диспансер є головним в системі охорони здоров'я України організаційно-методичним та лікувально-профілактичним закладом в області по наданню спеціалізованої медичної допомоги хворим серцево-судинними захворюваннями.

1.2. Кардіологічний диспансер організовується в установленому порядку один в області, є самостійним закладом, має круглу печатку, штамп із своїм найменуванням.

1.3. Кардіологічний диспансер безпосередньо підпорядкований і знаходиться на бюджеті управління охорони здоров'я обласної державної адміністрації. Диспансер згідно з цим положенням свою роботу виконує під методичним керівництвом Головного управління організації медичної допомоги і медичного страхування Міністерства охорони здоров'я України, Українського організаційно-методичного кардіологічного центру (Українського НДІ кардіології ім. М.Д.Стражеска) та управління охорони здоров'я обласної державної адміністрації.

1.4. Диспансер очолює головний лікар, який призначається і звільняється згідно установленого порядку.

1.5. Головний лікар кардіологічного диспансеру є позаштатним головним кардіологом управління охорони здоров'я обласної державної адміністрації і відповідає за організацію кардіологічної допомоги населенню області.

2. Основними завданнями обласного кардіологічного диспансеру є:

2.1. Надання висококваліфікованої спеціалізованої діагностично-лікувальної та консультативної допомоги хворим серцево-судинними захворюваннями на догоспітальному, госпітальному та поліклінічному етапах.

2.2. Впровадження в практику нових методів діагностики та лікування, аналіз їх ефективності, поширення передового досвіду роботи кращих кардіологічних установ, а також впорядкування посмертної діагностики.

2.3. Організація підготовки і підвищення кваліфікації лікарів-кардіологів, терапевтів, фельдшерів і медичних сестер з питань кардіології.

Організація та проведення науково-практичних конференцій, семінарів з цих питань.

2.4. Здійснення постійного організаційно-методичного керівництва усіма підрозділами кардіологічної служби (спеціалізованими кардіологічними бригадами швидкої медичної допомоги, кардіологічними відділеннями в стаціонарах та кардіологічними кабінетами в поліклініках) та контроль якості їх роботи.

2.5. Надання організаційно-медичної та консультативної допомоги лікувально-профілактичним закладам по організації своєчасного виявлення ранніх форм ішемічної хвороби серця та початкових стадій артеріальних гіпертензій, виявлення осіб, які мають фактори ризику, що сприяють розвитку серцево-судинних захворювань; покращанню якості діагностики, лікування і диспансеризації кардіологічних хворих і вказаних осіб з факторами ризику.

2.6. Удосконалення організації та контроль за роботою дистанційних консультативно-діагностичних центрів (кабінетів) з передачою ЕКГ по телефону; здійснення заходів по підвищенню функціонального навантаження та покращанню якості їх роботи (укомплектуванню їх штатом і підвищення його кваліфікації, забезпечення необхідними апаратами, приладами та папером для реєстрації ЕКГ).

2.7. Організація і реалізація заходів по проведенню первинної та вторинної багатофакторної профілактики ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії.

2.8. Організація і проведення санітарно-просвітньої роботи щодо профілактики серцево-судинних захворювань.

2.9. Здійснення постійного контролю ефективності проведення заходів шляхом:

2.9.1. Аналізу і експертної оцінки рівня діагностики (в тому числі диференціальної) ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби, адекватності лікування, ефективності диспансеризації, первинної і вторинної профілактики серцево-судинних захворювань.

2.9.2. Машинного (при допомозі комп'ютерів) контролю за основними показниками кардіологічної служби: захворюваності, поширеності основних серцево-судинних захворювань, тимчасової непрацездатності, первинної інвалідності та смертності в зв'язку з хворобами системи кровообігу а також забезпечення населення кардіологічними ліжками і кардіологами.

2.9.3. Контролю за ходом виконання директивних і нормативних документів Міністерства охорони здоров'я України (з питань кардіології) в області.

2.9.4. Оцінки роботи обласного кардіологічного диспансеру по кінцевих результатах: поліпшення здоров'я населення і кардіологічної служби (зниження захворюваності інфарктом міокарда, порушеннями мозкового кровообігу у хворих з артеріальною гіпертензією, зниження тимчасової непрацездатності, інвалідності і смертності від серцево-судинних захворювань).

2.10. Вивчення перспективної потреби:

2.10.1. Розвитку мережі кардіологічних установ в області.

2.10.2. Забезпечення населення і кардіологічної служби медикаментами, медичною апаратурою і інструментарієм (складання разом з обласними відділеннями об'єднання "Укрфармація" та "Політехмед" заявок в межах виділених фондів).

2.11. Складання щорічних і перспективних планів удосконалення якості кардіологічної допомоги населенню області.

2.12. Організаційно-методичний відділ обласного кардіологічного диспансеру:

2.12.1. Забезпечує методичне керівництво і координацію організаційно-методичної роботи в лікувально-профілактичних закладах кардіологічного профілю.

2.12.2. Проводить аналіз діяльності закладів кардіологічного профілю за матеріалами статистичних звітів та перевірки (експертизи) стану кардіологічної допомоги населенню.

2.12.3. Розробляє разом з головним кардіологом комплексні і перспективні плани по поліпшенню якості роботи закладу, рівня медичного обслуговування хворих, спеціалізації та удосконалення знань лікарів-кардіологів, терапевтів та середнього медичного персоналу з питань кардіології, впровадження в практику досягнень кардіології.

2.12.4. Несе персональну відповідальність за вивчення і узагальнення передового досвіду роботи кращих установ кардіологічного профілю в зоні діяльності диспансеру і здійснює контроль за його впровадженням.

2.12.5. Розробляє організаційно-методичні матеріали за основними розділами роботи (проведенню цільових профілактичних оглядів населення з метою виявлення хворих ішемічною хворобою серця, артеріальною гіпертензією, диспансеризації, вдосконаленню діагностики і лікування), які доводить до відома керівників лікувально-профілактичних закладів на території діяльності диспансеру.

2.12.6. Організовує і бере участь в конференціях, активах, нарадах з питань кардіології.

2.12.7. Здійснює консультативно-методичну допомогу лікарям-кардіологам і терапевтам лікувально-профілактичних закладів з питань організації кардіологічної допомоги і підвищення якості медичного обслуговування кардіологічних хворих на території діяльності диспансеру.

2.12.8. Організує силами відповідних працівників диспансеру систематичну курацію кардіологічних хворих, експертизу тимчасової непрацездатності, інвалідності і смерті від хвороб системи кровообігу в кардіологічних закладах області.

На підставі отриманих даних розробляє відповідні практичні рекомендації.

2.13. Відділення статистики обласного кардіологічного диспансеру:

2.13.1. Здійснює організаційно-методичне керівництво статистичною роботою в усіх установах кардіологічного профілю в області, а саме:

2.13.2. Здійснює організацію і контроль статистичного обліку і звітності шляхом проведення інструктажів, семінарів, декадників, курсів для керівників та працівників статистики медичних закладів кардіологічного профілю, лікарів-кардіологів з питань проведення статистичного обліку, розробки кількісних і якісних показників кардіологічної служби, складання статистичної державної звітності.

2.13.3. Бере участь в складанні зведених звітів з питань кардіології, розробляє і аналізує їх.

2.13.4. Проводить разом з управлінням охорони здоров'я обласної державної адміністрації статистичне вивчення захворюваності, тимчасової непрацездатності, інвалідності, летальності і смертності від серцево-судинних захворювань, віддалених результатів лікування.

2.13.5. Готує статистичні дані про стан здоров'я населення, кадри, мережу і діяльність кардіологічних закладів в області.

2.13.6. Несе відповідальність за якість проведення статистичного обліку та звітності кардіологічних установ на території діяльності диспансеру.

3. Кардіологічний диспансер здійснює статистичний облік, розробку показників кардіологічної служби, готує і подає звіт по формах і в строки, згідно державної звітності України, з врахуванням внесених в 1991 році органами державної статистики змін в статистичну звітність (опубліковані Міністерством охорони здоров'я України за N МС 01/13 від 13.02.1992 р.).

4. Структура типового обласного кардіологічного диспансеру на 240 ліжок.

Типовий обласний кардіологічний диспансер на 240 ліжок складається з:

4.1. Спеціалізованого відділення для хворих інфарктом міокарда з блоком інтенсивної терапії і реанімації на 60 ліжок.

4.2. Відділення відновлювального лікування (реабілітації) на 30 ліжок.

4.3. Відділення хронічної ішемічної хвороби серця на 60 ліжок.

4.4. Відділення артеріальних гіпертензій на 60 ліжок.

4.5. Відділення загальнокардіологічного профілю на 30 ліжок.

4.6. Відділення функціональної діагностики.

4.7. Лабораторій: клінічної, біохімічної та радіоізотопної.

4.8. Рентгенологічного відділення (з проведенням ангіографії).

4.9. Організаційно-методичного відділу з відділенням медичної статистики, математичної групи з комп'ютером і медичним архівом.

4.10. Диспансерно-поліклінічного відділення на 500-600 відвідувань протягом зміни, з кабінетами хронічної ішемічної хвороби серця, артеріальних гіпертензій, цереброваскулярних хвороб, відновлювального лікування, лікувальної фізкультури і психопрофілактики.

4.11. Допоміжних служб:

4.11.1. Служби приготування їжі.

4.11.2. Патологоанатомічного відділення.

4.11.3. Пральні і дезинфекційного відділення.

4.11.4. Відділення централізованої стерилізації.

4.11.5. Аптеки.

4.11.6. Гаража для автомашин.

4.11.7. Ремонтних майстерень.

4.11.8. Пансіонату для хворих, які прибули з області не консультацію та амбулаторне обстеження.

4.11.9. Гуртожитку для медичних працівників, які прибули з області для підвищення кваліфікації.

Примітка: 1. Орієнтовна структура стаціонару обласного кардіологічного диспансеру на 200 ліжок така:

1.1. Спеціалізоване відділення для хворих інфарктом міокарда з блоком інтенсивної терапії і реанімації на 50 ліжок.

1.2. Відділення реабілітації на 25 ліжок.

1.3. Відділення хронічної ішемічної хвороби серця на 50 ліжок.

1.4. Відділення артеріальних гіпертензій на 50 ліжок.

1.5. Відділення загальнокардіологічного профілю на 25 ліжок.

2. Орієнтовна структура стаціонару обласного кардіологічного диспансеру на 120 ліжок така:

2.1. Спеціалізоване відділення для хворих інфарктом міокарда з блоком інтенсивної терапії і реанімації на 40 ліжок.

2.2. Відділення хронічної ішемічної хвороби серця на 40 ліжок.

2.3. Відділення артеріальних гіпертензій на 40 ліжок.

1.1. Посади лікарів-кардіологів встановлюються:

1.1.1. В стаціонарі з розрахунку одна посада на:

- 20 ліжок для хворих інфарктом міокарда;

- 25 ліжок для інших кардіологічних хворих.

1.1.2. В диспансерно-поліклінічному відділенні:

1.1.2.1. Для надання планової консультативної допомоги населенню області - з розрахунку 0,08 посади на 100 тисяч дорослого населення.

1.1.2.2. Для надання екстреної та організаційно-методичної допомоги населенню області - з розрахунку 0,04 посади на 100 тисяч дорослого населення.

1.2. Посади лікарів інших спеціальностей встановлюються з розрахунку:

1.2.1. Лікаря-офтальмолога - одна посада на 500 ліжок.

1.2.2. Лікаря-невропатолога - одна посада на 400 ліжок в стаціонарі та 0,5 посади для роботи в кабінеті цереброваскулярних хвороб в поліклініці.

1.2.3. Лікаря-лаборанта - одна посада на:

- 120 ліжок (в стаціонарі);

- 25 посад лікарів-кардіологів в полікліниці, призначених згідно з п.п. 1.1.2.1 і 1.1.2.2 цього додатка.

1.2.4. Лікаря-рентгенолога при наявності відповідного обладнання і апаратури - одна посада на:

- 240 ліжок в стаціонарі;

- 15-20 посад лікарів кардіологів в поліклініці.

1.2.5. Лікаря функціональної діагностики - одна посада на:

- 100 ліжок в стаціонарі;

- на 8 лікарів-кардіологів в поліклініці.

1.2.6. Лікаря-фізіотерапевта - одна посада на 240 ліжок.

1.2.7. Лікаря лікувальної фізкультури - одна посада на 240 ліжок.

1.2.8. Посада завідуючого відділенням встановлюється:

1.2.8.1. В стаціонарі при наявності у відділенні не менше 60 ліжок.

1.2.8.2. В поліклініці при наявності 4 посад лікарів-кардіологів, 8 посад лікарів інших спеціальностей.

1.2.9. Посади завідуючих лабораторіями, рентгенологічним та фізіотерапевтичним відділеннями встановлюються в кожному диспансері.

1.2.10. Посади завідуючого організаційно-методичним відділом (лікаря-методиста) та завідуючого відділенням медичної статистики встановлюються в кожному диспансері.

2.1. Посада медичних (палатних) сестер встановлюється з розрахунку 1 цілодобовий пост на:

- 15 ліжок для хворих інфарктом міокарда;

- 25 ліжок для інших хворих,

2.2. Посада медичних сестер процедурної встановлюється з розрахунку 1 посада:

2.2.1. В стаціонарі - на 60 ліжок.

2.2.2. В диспансерно-поліклінічному відділенні - на 20 посад лікарів-кардіологів.

2.3. Посада медичних сестер в лікарських кабінетах встановлюється в кожному кабінеті.

2.4. Посада лаборантів з середньою освітою встановлюється розрахунку 1 посада на:

- 120 ліжок;

- 8 посад лікарів-кардіологів.

2.5. Посада фельдшерів-лаборантів встановлюється в межах нормативів посад лаборантів, передбачених пунктом 2.4., в співвідношенні з лаборантами 2:1.

2.6. Посада рентген-лаборантів встановлюється відповідно до посад лікарів-рентгенологів.

2.7. Посади медичних сестер фізіотерапевтичного відділення встановлюються з розрахунку 1 посада на 15 тисяч умовних фізіотерапевтичних одиниць в рік.

2.8. Посади інструкторів лікувальної фізкультури встановлюються з розрахунку 1 посада на 60 ліжок.

2.9. Посади медичних сестер відділення (кабінетів) функціональної діагностики встановлюються з розрахунку 2 посади на кожну посаду лікаря, передбачену пунктом 1.3.5.

2.10. Посади медичних сестер прийомного відділення встановлюються з розрахунку 1 посада на 120 ліжок.

2.11. Посади медичних статистиків з середньою освітою встановлюються в залежності від кількості лікарів-кардіологів:

2.11.1. Від 5 до 10 - 0,5 посади.

2.11.2. Понад 10 - 1 посада.

2.12. Посади медичних реєстраторів встановлюються для:

2.12.1. Довідкового бюро - 1 посада на 240 ліжок.

2.12.2. Реєстратури - з розрахунку 1 посада на 5 посад лікарів-кардіологів.

2.13. Посади старших медичних сестер відділень встановлюються відповідно до посад завідуючих відділень.

2.14. Посада головної медичної сестри встановлюється при наявності в диспансері 240 і більше ліжок.

3.1. Посади молодших палатних сестер по догляду за хворими встановлюються з розрахунку 1 цілодобовий пост на 30 ліжок.

3.2. Посади санітарок-буфетниць встановлюються з розрахунку 1 посада на 30 ліжок.

3.3. Посади санітарок-прибиральниць встановлюються з розрахунку 1 посада на 50 ліжок.

3.4. Посади санітарок-банщиць встановлюються з розрахунку 1 посада на 80 ліжок.

3.5. Посади санітарок процедурного кабінету встановлюються відповідно до посад медичних сестер цього кабінету.

3.6. Посади санітарок лікарських кабінетів встановлюються з розрахунку 1 посада на 3 посади лікарів-кардіологів.

3.7. Посади санітарок лабораторій встановлюються з розрахунку 1 посада на 4 посади лікарів-лаборантів (включаючи посаду завідуючого), фельдшерів-лаборантів і лаборантів.

3.8. Посади санітарок рентгенологічного відділення (кабінету) встановлюються з розрахунку одна посада на 240 ліжок.

3.9. Посади санітарок фізіотерапевтичного відділення (кабінету) встановлюються з розрахунку 1 посада на 2 посади медичних сестер по фізіотерапії.

3.10. Посади санітарок для переносу та супроводження хворих встановлюються з розрахунку 1 посада на 120 ліжок.

3.11. Посади сестер-господарок встановлюються:

3.11.1. В стаціонарі - відповідно до посад завідуючих відділеннями.

3.11.2. В диспансерно-поліклінічному відділенні - 1 посада на 10 і більше посад лікарів-кардіологів.

4. Штатні нормативи медичного персоналу для блока інтенсивної терапії та реанімації наведені в додатку 5 до цього наказу.

5. Медичний персонал для дистанційного консультативно-діагностичного центру (кабінету):

5.1. Лікарське обслуговування дистанційного консультативно-діагностичного центру (кабінету) здійснюється штатними лікарями диспансеру.

5.2. Посади медичних сестер, підготовлених по функціональній діагностиці, встановлюються з розрахунку 1 посада в зміну роботи, яка не укомплектована медичними сестрами згідно пункту 2.9 цього додатка.

6. Посади техніків та інженерів-програмістів для забезпечення роботи обладнання і апаратури встановлюються на розсуд адміністрації диспансеру залежно від обсягу і специфіки роботи.

7. Персонал для оформлення медичної документації:

7.1. Посади медичних реєстраторів для оформлення медичної документації з застосуванням звукозаписувальної апаратури (магнітофонів, диктофонів) з виконанням машинописних робіт встановлюються в межах загальної чисельності медичного персоналу з розрахунку 1 посада:

- на 75-100 ліжок (з урахуванням ліжок для новонароджених);

- на 10 посад лікарів, які здійснюють амбулаторний прийом.

8. Персонал відділення централізованої стерилізації:

8.1. Посади старшої медичної сестри та посади санітарок відділення централізованої стерилізації встановлюються адміністрацією диспансеру залежно від обсягу роботи в межах загальної кількості посад медичного персоналу.

9. Персонал аптеки (укомплектовується, коли диспансер не обслуговується госпрозрахунковою аптекою):

9.1. Посада завідуючого-провізора встановлюється в диспансері на 100 і більше ліжок.

9.2. Посади провізорів-технологів або фармацевтів встановлюються з розрахунку 1 посада на 120 ліжок.

9.3. 0,5 посади провізора-аналітика встановлюється в диспансері при наявності не менше 240 ліжок.

9.4. Посади санітарок-мийниць встановлюються з розрахунку 0,4 посади на кожну посаду провізора-технолога та фармацевта.

10. Персонал кухні:

10.1. Посади службовців і професійних робітників кухні встановлюються згідно з діючими штатними нормативами.

1. Спеціалізоване кардіологічне відділення для хворих інфарктом міокарда є структурним підрозділом лікувально-профілактичної установи, на базі якої воно організоване. В складі відділення організуються блок інтенсивної терапії і реанімації, лабораторія для проведення екстрених аналізів, приміщення для проведення реанімації.

2. Основні завдання відділення і блоку є:

2.1. Здійснення висококваліфікованого лікування хворих гострою коронарною недостатністю (ГМІ) та інфарктом міокарда (ІМ) і небезпечними для життя порушеннями серцевого ритму.

2.2. Підвищення рівня теоретичних знань та навчання персоналу лікувальних установ практичним навикам по лікуванню і нагляду за хворими ГКН, ІМ, а також гострою недостатністю кровообігу будь-якої етіології, в тому числі способам і методам кардіореанимації.

2.3. Здійснення науково-методичного керівництва роботою спеціалізованих кардіологічних бригад станції швидкої медичної допомоги, а також усіх інших лікарів швидкої допомоги, які беруть безпосередню участь в поданні медичної допомоги цьому контингенту хворих, з метою забезпечення послідовності висококваліфікованого лікування на всіх етапах, включаючи догоспітальний.

3. Блоки інтенсивної терапії і реанімації в інфарктних відділеннях лікарень і кардіологічних диспансерів приймають, з метою надання швидкої і невідкладної медичної допомоги таких ургентних хворих:

3.1. Інфарктом міокарда в перші 24 години після виникнення захворювання та в пізніші строки при наявності таких ускладнень: гострої серцевої недостатності, кардіогенного шоку, тромбоемболії легенової артерії, рецидивуючого больового синдрому, небезпечних для життя порушень серцевого ритму.

3.2. Нестабільною прогресуючою стенокардією з ЕКГ-змінами.

3.3. Реанімованих після зупинки кровообігу (в тому числі раптової).

3.4. Такими порушеннями серцевого ритму:

3.4.1. Пароксизмальними шлуночковими тахікардіями.

3.4.2. Суправентрикулярними тахікардіями з нестійкою гемодінамікою.

3.4.3. Гостро посталими повними AV-блокадами серця.

3.5. В синкопальному стані, обумовленому порушеннями серцевого ритму та провідності.

3.6. Гіпертонічними кризами з ускладненим перебігом (за винятком гострого порушення мозкового кровообігу).

4. У зв'язку з основними завданнями спеціалізованих відділень його персонал проводить таку роботу:

4.1. Здійснює діагностику і лікування хворих, що поступили у відділення.

4.2. Здійснює постійно оперативний зв'язок з станцією швидкої медичної допомоги з метою вироблення і уточнення показання і протипоказання для госпіталізації в спеціалізоване відділення, повідомляє про наявність вільних місць у відділенні, а також в деяких випадках надає консультативну допомогу бригадам швидкої допомоги з питань діагностики і лікування хворих кардіологічними захворюваннями.

4.3. Проводить учбові заняття з медперсоналом з основ кардіореанімації.

4.4. Організує і проводить практичні конференції з питань надання меддопомоги хворим ГКН і ІМ.

5. Відділення повинно мати:

5.1. Спеціально обладнаний блок інтенсивної терапії і реанімації.

5.2. Приміщення для проведення реанімації.

5.3. Приміщення для проведення операційних втручань (катетеризація серця та крупних судин, трахеотомія, ендокардіальна стимуляція серця та інш.).

5.4. Приміщення для зберігання медичного обладнання, медикаментів, медичної документації.

5.5. Незнижуваний запас медикаментів, необхідних для проведення реанімації та інтенсивної терапії.

5.6. Приміщення для організації лабораторії з метою проведення екстренних аналізів.

5.7. Приміщення для відпочинку чергового персоналу.

6. Кількість у відділенні ліжок визначається начальниками управлінь охорони здоров'я обласних та Севастопольської міської державних адміністрацій, відділом охорони здоров'я Республіки Крим, департаменту охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації залежно від потреби в них, наявності підготовлених кадрів, приміщень та спеціального медичного обладнання.

7. Штати встановлюються у відповідності з діючими штатними нормативами.

8. Відділення можуть бути базою медінституту, інституту вдосконалення лікарів, науково-дослідного інституту, медучилища.

9. Відділення очолюється завідуючим, який призначається і звільняється згідно установленим порядком. Він керує відділенням самостійно і безпосередньо підпорядковується керівникові установи та його заступнику по медичній (лікувальній) частині.