ДП "Укренерговугілля" - 79,6 % (у 2003 році - 82,9 %).
Значно нижчий середнього (97,6 %) рівень оплати всіма видами платежів у 2004 році мав місце у таких обласних енергопостачальних компаніях:
ВАТ "Донецькобленерго" - 77,9 % (у 2003 році - 71,2 %),
ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" - 90,5% (у 2003 році - 77,0%),
ВАТ "ЕК "Чернівціобленерго" - 87,7 % (у 2003 році - 86,7 %),
ВАТ "ЕК "Закарпаттяобленерго" - 81,7 % (у 2003 році - 83,3%),
ВАТ "ЕК "Миколаївобленерго" - 86,3 % (у 2003 році - 85,0 %),
МДКП "Розділтеплокомуненерго" - 63,8 % (у 2003 році - 88,5%),
ЗАТ "Східно-Кримська Енергетична Компанія" - 88,3% (у 2003 році - 72,7 %).
Незважаючи на заходи, вжиті НКРЕ з метою стимулювання постачальників електричної енергії за регульованим тарифом до покращання розрахунків за електроенергію, куповану на Оптовому ринку електричної енергії, їх загальна заборгованість перед ОРЕ зросла більше ніж на 3% (додаток 2.4.3). При цьому темпи нарощування заборгованості знизилися більш ніж у 2 рази порівняно з 2003 роком.
Слід відзначити, що при загальному зростанні заборгованості обласних енергопостачальних компаній перед ОРЕ ряд компаній забезпечили зменшення рівня заборгованості у поточному році, порівняно з минулим:
ВАТ "ЕК "Хмельницькобленерго" - з 154,1 млн. грн. до 151,3 млн. грн.,
ВАТ "ЕК "Чернігівобленерго" - з 80,4 млн. грн. до 76,4 млн. грн.,
ЗАТ "ЕЙ-І-ЕС Рівнеенерго" - з 32,1 млн. грн. до 22,5 млн. грн.,
АК "Харківобленерго" - з 732,2 млн. грн. до 708,4 млн. грн.,
ВАТ "Запоріжжяобленерго" - з 950,8 млн. грн. до 896,5 млн. грн.,
ВАТ "Сумиобленерго" - з 169,1 млн. грн. до 159,6 млн. грн.,
ВАТ "Волиньобленерго" - з 66,8 млн. грн. до 59,8 млн. грн.,
ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" - з 534,6 млн. грн. до 522,8 млн. грн.,
ЗАТ "А.Е.С Київобленерго" - з 66,2 млн. грн. до 43,9 млн. грн.,
ВАТ "Прикарпаттяобленерго" - з 139,6 млн. грн. до 127,5 млн. грн.,
ДПЕМ ВАТ "Атомсервіс" " - з 0,899 млн. грн. до 0,0 млн. грн.,
ВАТ "Львівобленерго" - з 377,4 млн. грн. до 345,5 млн. грн.,
ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" - з 49,5 млн. грн. до 30,9 млн. грн.,
ВАТ "Полтаваобленерго" - з 118,5 млн. грн. до 94,3 млн. грн.,
ВАТ "Тернопільобленерго" - з 170,2 млн. грн. до 159,8 млн. грн.,
ВАТ "Черкасиобленерго" - з 215,9 млн. грн. до 191,9 млн. грн.,
ВАТ "Кіровоградобленерго" - з 141,1 млн. грн. до 113,1 млн. грн.,
ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" - з 52,9 млн. грн. до 31,8 млн. грн.
Крім повної поточної оплати, енергопостачальні компанії, приватизовані відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 18.10.2000 N 404-р, N 405-р, N 406-р, N 407-р, N 408-р, N 409-р, N 410-р у 2004 році щоквартально повинні сплачувати 1/12 частину суми реструктуризованого боргу, загальна сума якого становила 757 млн. грн. У 2004 році ці компанії сплатили 99054,0 тис. грн. з 252371,0 тис. грн., що обумовлено невиконанням ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" своїх інвестиційних зобов'язань.
Незважаючи на вжиті заходи у 2004 році заборгованість перед українськими виробниками електричної енергії зросла на 26,3 млн. грн., або на 0,17 %, і на 01.01.2005 становила 15790 млн. грн.
Розрахунки споживачів з енергопостачальними організаціями та оптовим ринком електричної енергії
У 2004 році рівень розрахунків споживачів за електричну енергію значно покращався і становив 98,1%, що в порівнянні з попереднім роком більше на 3,6 відсоткового пункту.
У повному обсязі розрахувалися та частково зменшили заборгованість за електричну енергію споживачі 20 енергопостачальних компаній. Одночасно не виконали своїх зобов'язань по розрахунках з постачальниками електричної енергії споживачі 17 енергокомпаній, а саме:
АК "АК "Вінницяобленерго" - 99,4%,
ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" - 99,3%,
ВАТ "ЕК" Житомиробленерго" - 98,3%,
АЕК "Київенерго" - 98,3%,
ВАТ "Черкасиобленерго" - 98,7%,
МДКП "Розділтеплокомуненерго" - 98,4%,
ВАТ "ПЕМ-Енерговугілля" - 98,2%,
ДТГО "Південно-західна залізниця" - 99,9%.
Нижче середнього рівня по галузі розрахувалися 9 енергопостачальних компаній:
Новояворівське КП "Міські електричні мережі" - 97,1%,
ВАТ "ЕК "Миколаївобленерго" - 96,6%,
ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" - 92,5%,
ВАТ "Донецькобленерго" - 90,9%,
ЗАТ "Східно-Кримська Енергетична Компанія" - 89,7%,
ВАТ "Крименерго" - 87,3%,
ВАТ "ЕК "Чернівціобленерго - 87,1%,
ВАТ "ЕК "Закарпаттяобленерго" - 85,4%,
ДП "Укренерговугілля" - 80,1%.
У результаті покращення збутової роботи компаній та відключення споживачів-боржників підвищився рівень розрахунків за спожиту електричну енергію практично всіх категорій споживачів. У 2004 році повністю розрахувались споживачі залізничної галузі - 100%, сільських господарств - 113,7%, організації місцевого бюджету - 101,6% та інші споживачі - 100,7% (додаток 2.4.6).
Розрахунки споживачів залізничної галузі (100%) досягли повної оплати за рахунок найвищого рівня збору коштів у областях Закарпатській (100,6%), Кіровоградській (102,2%), Миколаївській (100,4%), Одеській (100,3%), Івано-Франківській (100,6%), Сумській (101,9%), Черкаській (100,3%), а також підприємства ДП "Укренерговугілля" (195%). Разом з тим, окремі споживачі залізниці не розрахувались із своїми кредиторами, а саме: у Запорізькій (99,9%), Херсонській (99,9%), Дніпровській (99,8%), Тернопільській (99,8%), Волинській (98,7%), Кримській (98,2%), Чернівецькій (97,9%) областях, а також з постачальниками електричної енергії ЗАТ "А.Е.С. Київобленерго" (94,2%), ТОВ "Сервіс-Інвест" (98,8%) (додаток 2.4.7.
Розрахунки споживачів сільських господарств (113,7%) досягли повної оплати у областях Вінницькій (114,2%), Волинській (116,6%), Запорізькій (137,2%), Кримській (111,7%), Одеській (118,3%), Тернопільській (249,8%), Харківській (118,8%), Херсонській (209,6%), Хмельницькій (115,4%). Не забезпечили повну оплату споживачі енергокомпаній ДПЕМ ВАТ "Атомсервіс" (74,1%), ДП "Укренерговугілля" (99,3%) (додаток 2.4.7.
Розрахунки споживачів органів місцевого бюджету (101,6%) досягли повної оплати за рахунок найвищого рівня збору коштів у підприємств АЕК "Київенерго" (116,3%), ЗАТ "Східно-Кримська Енергетична Компанія" (116,3%), ДПЕМ ВАТ "Атомсервіс" (110,6%), ДТГО "Південно-західна залізниця" (105,0%), ДП "Південна залізниця" (107,8%). Незадовільно розрахувались споживачі органів місцевого бюджету у Закарпатській області (98,1%) та енергокомпаній ВАТ "ПЕМ-Енерговугілля" (98,7%), Новояворівського КП "Міські електричні мережі" (98,4%), Львівської державної залізниці (94,0%) (додаток 2.4.6.
Розрахунки інших споживачів (100,7%) досягли повної оплати у Миколаївській (105,9%), Сумській (103,5%), Харківській (105,3%) областях.
Незадовільний рівень збору коштів склався у Вінницькій (98,4%), Донецькій (98,0%) областях, а також у підприємств МДКП "Розділтеплокомуненерго" (96,4%), ВАТ "ПЕМ-Енерговугілля" (98,4%) та ДП Укренерговугілля" (76,9%).
Покращився рівень розрахунків промислових споживачів і досяг 99,5% (у 2003 році - 99,2%). Найкращі розрахунки за спожиту електричну енергію промислових споживачів у Донецькій (104,5%), Харківській (113,2%) і Херсонській (106,2%) областях, а також у підприємств ДПЕМ ВАТ "Атомсервіс" (112,9%) та Львівської державної залізниці (105,6%). Разом з цим, незадовільно розраховувалися споживачі промислових підприємств Черкаської області - 96,2%, АР Крим - 98,3%, а також споживачі ВАТ "ПЕМ-Енерговугілля" - 98,8% та ДП "Укренерговугілля" - 80,2%.
Неповністю розрахувалися за електричну енергію організації державного бюджету (99,7%). Не забезпечили повну оплату коштів за електричну енергію споживачі органів державного бюджету у областях Волинській (95,0%), Донецькій (97,9%), Київській (92,9%), Луганській (97,5%), Івано-Франківській (ВАТ "Прикарпаттяобленерго") (97,0%) та м. Севастополі (96,0%), а також у підприємств-постачальників електричної енергії ДПЕМ ВАТ "Атомсервіс" (85,6%), ТВО "Сервіс-Інвест" (88,0%), Львівській державній залізниці (94,8%). Повністю розрахувались за спожиту електричну енергію споживачі органів державного бюджету в Чернівецькій (104,8%), Запорізькій (103,5%), Тернопільській (103,2%) областях, а також споживачі підприємств-постачальників електричної енергії МДКП "Розділтеплокомуненерго" (103,7%), ВАТ "ПЕМ-Енерговугілля" (106,9%), ЗАТ "Східно-Кримська Енергетична Компанія (104,5%)", Новояворівське КП "Міські електричні мережі" (118,8%), ДП "Укренерговугілля" (113,4%), ДТГО "Південно-західна залізниця" (105,9%)та ДП "Південна залізниця" (116,6%).
Незадовільний стан розрахунків за спожиту електричну енергію у звітному році мали споживачі, які належать до категорії житлово-комунальних господарств (89,5%) та населення (91,6%).
Споживачі житлово-комунальних господарств у поточному році не забезпечили повну оплату коштів енергокомпаніям у Дніпропетровській (76,8%), Донецькій (79,4%), Житомирській (87,3%), Закарпатській (52,0%), Луганській (68,3%), Миколаївській (76,8%) областях, а також у АЕК "Київенерго" (86,8%), МДКП "Розділтеплокомуненерго" (82,1%), ВАТ "ПЕМ-Енерговугілля" (87,7%), ЗАТ "Східно-Кримська Енергетична Компанія" (78,6%), Новояворівське КП "Міські електричні мережі" (87,6%), ДП "Укренерговугілля." (66,1%), ДП "Південна залізниця" (95,6%). Повністю розрахувалися за спожиту електричну енергію з енергокомпаніями споживачі житлово-комунальних господарств у Рівненській (113,1%) та Тернопільській (113,9%) областях.
Значно покращилися розрахунки за електричну енергію споживачів, віднесених до категорії населення, які за звітний період зросли на 7,2% та досягли 91,6 % (додаток 2.4.7).
Забезпечили повну оплату електричної енергії споживачі Одеської (144,6%), Хмельницької (106,8%), Чернігівської (106,5%), Івано-Франківської (103,2%) областей, а також ДПЕМ ВАТ "Атомсервіс" (107,0%) та Львівська державна залізниця (103,2%). Найгірше розраховується населення Дніпропетровської (86,6%), Херсонської (79,4%), Донецької (71,6%), Луганської (71,1%), Закарпатської (69,1%), Чернівецької (64,5%) областей, АР Крим (61,5%), та споживачі ДП "Укренерговугілля" (74%) та ЗАТ "Східно-Кримської Енергетичної Компанії" (85,1%).
У зв'язку з незадовільним станом платіжної дисципліни окремих споживачів у цілому за 12 місяців 2004 року заборгованість за спожиту електроенергію збільшилась на 350,0 млн. грн. (додаток 2.4.8).
Найбільший приріст (більше мільйона гривень) заборгованості споживачів за спожиту електричну енергію допустили 11 енергопостачальних компаній: ВАТ "АК "Вінницяобленерго" - 2,3 млн. грн., ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" - 31,7 млн. грн., ВАТ "Донецькобленерго" - 150,7 млн. грн., ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" - 6,4 млн. грн., ВАТ "ЕК "Закарпаттяобленерго" - 40,8 млн. грн., АЕК "Київенерго" - 17,6 млн. грн., ВАТ "Крименерго" - 94,2 млн. грн., ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" - 60,5 млн. грн., ВАТ "Черкасиобленерго" - 4,5 млн. грн., ВАТ "ЕК "Чернівціобленерго" - 24,0 млн. грн., ВАТ "ПЕМ-Енерговугілля" - 4,3 млн. грн., ДП "Укренерговугілля" - 229,6 млн. грн.
Зменшили заборгованість споживачі 18 енергопостачальних компанії, а саме:
ВАТ "Волиньобленерго" - 2,4 млн. грн., ВАТ "Запоріжжяобленерго" - 25,4 млн. грн., ЗАТ "А.Е.С. Київобленерго" - 7,3 млн. грн., ВАТ "Кіровоградобленерго" - 1,7 млн. грн., ВАТ "Львівобленерго" - 11,3 млн. грн., ВАТ "ЕК "Миколаївобленерго" - 6,9 млн. грн., ВАТ "Полтаваобленерго" - 9,7 млн. грн., ВАТ "Прикарпаттяобленерго" - 4,6 млн. грн., ЗАТ "ЕЙ-І-ЕС "Рівнеенерго" - 7,7 млн. грн., ВАТ "Сумиобленерго" - 2,5 млн. грн., ВАТ "ЕК "Севастопольенерго" - 0,7 млн. грн., ВАТ "Тернопільобленерго" - 24,3 млн. грн., АК "Харківобленерго" - 41,8 млн. грн., ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" - 4,7 млн. грн., ВАТ "ЕК "Хмельницькобленерго" - 8,6 млн. грн., ВАТ "ЕК "Чернігівобленерго" - 6,9 млн. грн., ДПЕМ ВАТ "Атомсервіс" - 1,7 млн. грн., ТОВ "Сервіс-Інвест" 2,9 млн. грн. (додаток 2.4.8).
Структура заборгованості станом на 1 січня 2005 року за категоріями споживачів наведена в додатку 2.4.9.
По енергопостачальній компанії ВАТ "Луганськобленерго", дія ліцензії якої була призупинена до 01.01.2005 через претензійно - позовну роботу із споживачами, заборгованість зменшилась на 34,1 млн. грн.
Стан виконання завдань з погашення реструктуризованого боргу по приватизованим енергокомпаніям відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 18.10.2000 року NN 404-410 наведено у додатку 2.4.10.
З метою вирішення питання погашення заборгованості за електричну енергію спожиту до 01.01.2003 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 06.08.2003 N 1228 "Про проведення розрахунків з погашення заборгованості за електричну енергію". В робочій групі, створеній зазначеною постановою для вирішення питань, пов'язаних з проведенням розрахунків з погашення заборгованості за електричну енергію та перевірки відповідності сум заборгованості, стосовно яких проводяться розрахунки та їх відповідності сумам заборгованості, визначеним за результатами інвентаризації, активну участь брали представники НКРЕ.
У 2004 році відбулося 18 засідань міжвідомчої робочої групи. На засіданнях робочої групи було розглянуто та погоджено ряд заходів, внаслідок чого у 2004 році було повернуто боржниками додатково 113 млн. грн. Водночас слід зазначити, що кардинально вирішити проблему реструктуризації та повернення накопичених за минулі роки боргів можливо тільки на законодавчому рівні.
2.5. Фінансування розвитку енергетики України з ОРЕ за рахунок цільової надбавки
Частиною п'ятою статті 14 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік" визначено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2004 рік є надходження за рахунок цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію.
Згідно зі статтею 51 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік" у 2004 році кошти збору за рахунок цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, отримані до спеціального фонду України, спрямовуються, відповідно, на заходи по завершенню будівництва енергоблоків атомних та гідроакумулюючих електростанцій, комплексної програми будівництва вітрових електростанцій, підтримку будівництва та переоснащення підприємств з видобутку кам'яного вугілля, надання кредитів на оплату екологічної броні електропостачання при несплаті або неповній оплаті за спожиту електричну енергію споживачами та створення і впровадження теплоенергетичних когенераційних модулів, утилізації вугільного метану.
На виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", постанов Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 N 2002 "Про затвердження Механізму справляння збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію" та від 26.12.2003 N 2043 "Про затвердження Порядку використання надходжень від збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію" Комісія постановами від 31.12.2003 N 1484 і N 1485 "Про збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію на 2004 рік" встановила на 2004 рік для ДП "Енергоринок" розмір збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну енергію - 1660 млн. грн. та розмір збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну енергію для виробників електричної енергії, що продають електричну енергію поза оптовим ринком електричної енергії - 11,60 грн/МВт.год. Обсяг продажу електричної енергії виробників, що продають електричну енергію поза оптовим ринком електричної енергії у 2004 році становив понад 100 млн. кВт.год.
З метою підвищення надходження коштів до Спеціального фонду Державного бюджету України, Комісія постановою від 22.07.2004 N 752 "Про внесення зміни до постанови НКРЕ від 31.12.2003 N 1484" збільшила розмір збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію для виробників електричної енергії, що продають електричну енергію поза оптовим ринком електричної енергії з 11,6 грн/МВт.год до 12,52 грн/МВт.год.
Комісія постановою від 31.01.2004 N 106 "Про перерахування коштів від збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію" передбачила авансове перерахування оптовим постачальником електричної енергії до Спеціального фонду Державного бюджету України у останній банківський день розрахункового місяця до 90% від очікуваної суми надходження до Спеціального фонду Державного бюджету України.
Все це дало можливість у 2004 році наповнити коштами Спеціальний фонд Державного бюджету України у передбачених Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" обсягах - 960 млн. грн. та спрямувати їх у повному обсязі на фінансування заходів розвитку галузі. Так, у 2004 році на добудову енергоблоку N 2 Хмельницької АЕС було виділено 200 млн. грн., енергоблоку N 4 Рівненської АЕС - 300 млн. грн., Ташлицької ГАЕС - 50,7 млн. грн., Запорізької АЕС - 10 млн. грн. та Дністровської ГАЕС - 80 млн. грн. Заходи з реалізації комплексної програми будівництва вітрових електростанцій були профінансовані на 80 млн. грн.
На 2005 рік у зв'язку з передбаченим Законом України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" збільшенням розміру збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію на суму 300 млн. грн. порівняно із 2004 роком Національна комісія регулювання електроенергетики України постановою від 29.12.2004 N 1262 встановила розмір збору коштів у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну енергію у розмірі 14,63 грн/МВт.год для всіх виробників електричної енергії, що продають електричну енергію поза оптовим ринком електричної енергії.
Фінансування проекту реконструкції Старобешівської ТЕС здійснюється за рахунок додаткових відрахувань в платежах за відпущену електричну енергію ВАТ "Донбасенерго" в Оптовий ринок електричної енергії України. Відповідно до постанови НКРЕ від 29.03.2002 N 325 "Про додаткові платежі ВАТ "Донбасенерго" у 2004 році сума додаткових платежів, що спрямовуються на фінансування проекту реконструкції Старобешівської ТЕС, становила 64,3 млн. грн.
Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року N 648-р "Про заходи щодо реконструкції та модернізації теплоелектростанцій у період до 2010 року" схвалено план реконструкції теплоелектростанцій і повернення кредитів, використаних з цією метою.
2.6. Стан та вдосконалення системи комерційного обліку на оптовому ринку електричної енергії
У звітному періоді НКРЕ проведено аналіз комерційного обліку електричної енергії на ОРЕ.
Однією із основних проблем комерційного обліку електричної енергії ОРЕ є облік електричної енергії на межі ДП "НЕК "Укренерго" - постачальники електричної енергії. Оскільки ця межа є границею між Оптовим ринком електричної енергії України та постачальниками електричної енергії, переважна більшість приладів обліку знаходиться на підстанціях ДП "НЕК "Укренерго". Невирішеною проблемою залишається перевантаження вторинних кіл вимірювальних трансформаторів струму та напруги і одночасне використання вторинних кіл вимірювальних трансформаторів струму для комерційного обліку електроенергії та потреб автоматики.
Аналіз стану обліку електричної енергії показав, що у більшості постачальників електричної енергії за регульованим тарифом для збору погодинної інформації щодо обсягів купівлі-продажу електричної енергії на ОРЕ використовуються операційно-інформаційні комплекси енергосистеми, які дозволяють на основі телевимірювань з достатньою достовірністю отримувати погодинні дані. Така система комерційного обліку електричної енергії діє тимчасово до завершення переходу на застосування автоматизованих систем комерційного обліку електричної енергії.
У 2004 році продовжувалися роботи з модернізації систем обліку енергопостачальних компаній. На кінець року на підстанціях енергопостачальних компаній та міждержавних лініях електропередач встановлено 2529 приладів погодинного обліку електричної енергії. Це створює умови поступового переходу від користування даними операційно-інформаційних комплексів енергосистеми до ведення погодинного обліку електричної енергії приладами Автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії.
Станом на кінець звітного року засобами погодинного обліку повністю обладнані всі міждержавні електромережі, по яких здійснюються міждержавні перетоки електричної енергії із Словаччиною, Угорщиною, Польщею, Росією (у напрямках Росія-Центр, Північний Кавказ), Молдова тощо.
Слід зазначити, що протягом звітного періоду робота щодо встановлення у споживачів розрахункових приладів диференційованого (погодинного) обліку та АСКОЕ велась і серед постачальників електричної енергії за нерегульованим тарифом. Так, НКРЕ постановою від 23.07.2003 N 723 зобов'язала ДП "Енергоринок" при укладанні договорів з постачальниками електричної енергії за нерегульованим тарифом обов'язковою умовою договору передбачати встановлення засобів погодинного обліку на всіх точках споживання електричної енергії. Завдяки цьому наприкінці 2004 року із загального обсягу електроенергії 12220,96 млн. кВт.год., що купувалась на ОРЕ постачальниками електричної енергії за нерегульованим тарифом, 99% електроенергії купувалося незалежними постачальниками через системи комерційного погодинного обліку. Діяльність НКРЕ щодо організації та розвитку комерційного обліку електричної енергії на енергоринку України була спрямована, перш за все, на створення відповідної нормативної бази і виконання прийнятих раніше рішень з цього питання.
Відповідно до програм створення та поетапного впровадження автоматизованої систем комерційного обліку електричної енергії Оптового ринку електричної енергії України НКРЕ погоджені, розроблені ДП "Енергоринок" технічні вимоги до системи збору, обробки та обміну даними комерційного обліку електричної енергії в Оптовому ринку, які є частиною технічних вимог до всієї АСКОЕ ОРЕ.
Також на замовлення ДП "Енергоринок" було розроблено програмне забезпечення для уніфікованого протоколу передачі даних (УППД) від суб'єктів ОРЕ до головного оператора ОРЕ, який потребує подальшого удосконалення та випробування в реальних умовах роботи.
НКРЕ вважає, що для реалізації проекту АСКОЕ ОРЕ першочергово необхідно розробити єдине технічне завдання з визначенням єдиних вимог до автоматизованої системи комерційного обліку ОРЕ.
Розробка такого документа сприяла б прискореному впровадженню АСКОЕ ОРЕ, створенню АСКОЕ Головного оператора ОРЕ України.
2.7. Щодо закупівлі електроенергії на Оптовому ринку електричної енергії України для експорту та імпорту електричної енергії
Протягом 2004 року ДПЗД "Укрінтеренерго" провело закупівлю електричної енергії на ОРЕ з метою її подальшого експорту в обсязі 5100296 МВт.год., що на 52800 МВт.год., або на 1,04% менше ніж у 2003 році. Для експорту до країн-учасниць UCTE обсяг закупівлі електроенергії на ОРЕ склав 4182515 МВт.год., що на 93865 МВт.год., або на 2,19% менше ніж у минулому році. До Республіки Молдова - 917781 МВт.год., що на 39082 МВт.год. або на 4,4% більше, ніж у 2003 році.
Діючі у 2004 році тарифи для купованої ДПЗД "Укрінтеренерго" на ОРЕ електроенергії з метою подальшого її експорту забезпечували покриття витрат підприємства та рентабельність цієї діяльності на достатньому рівні.
Разом з цим, встановлений для ДПЗД "Укрінтеренерго" пільговий тариф купівлі електроенергії на ОРЕ для подальшого її експорту не враховує дотаційних сертифікатів для населення, за рахунок чого підприємство від діяльності експорту електроенергії отримує відповідний балансовий прибуток.
Обсяг імпортованої електроенергії в 2004 році за середньозваженим тарифом 80,3 грн. за 1 МВт.год. склав 25230 МВт.год., тобто порівняно з 2003 роком зменшився на 188435 МВт.год., або на 88,19%.
У 2004 році на паритетних умовах здійснювався також транзит електричної енергії з Єдиної енергетичної системи Російської Федерації через об'єднану енергетичну систему України до енергетичної системи Республіки Молдова. Оператором такого транзиту російської електричної енергії через ОЕС України виступало ДПЗД "Укрінтеренерго". В 2004 році обсяг зазначеного транзиту електроенергії становив близько 917 781 МВт.год.
У зв'язку із введенням в експлуатацію у 2004 році енергоблоків N 2 Хмельницької АЕС і N 4 Рівненської АЕС та прийнятим рішенням Уряду щодо необхідності організації експорту електроенергії, Комісією було затверджено тариф купівлі ДП "НАЕК "Енергоатом" електричної енергії в ОРЕ для подальшого її експорту до Російської Федерації в обсягах понадпланового відпуску електричної енергії АЕС, визначеного Прогнозним балансом електроенергії та палива.
Динаміка закупівлі електроенергії на ОРЕ для її експорту та динаміка імпорту електроенергії з Росії в 2003-2004 роках наведена у додатку 2.7.1.
2.8. Стан реалізації Концепції функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії України
Концепція функціонування та розвитку ОРЕ, затверджена постановою КМУ від 16.11.2002 N 1789 охоплює практично всю електроенергетичну галузь, а також ринки енергетичного палива. На сьогодні - це єдиний урядовий документ, підготовлений на високому рівні, який визначає коротко- та середньострокові перспективи розвитку енергоринку - поетапний перехід від діючої моделі єдиного покупця до повномасштабного конкурентного ринку електроенергії - ринку двосторонніх контрактів з балансуючим ринком для узгодження попиту та пропозиції на незаконтрактовані обсяги електроенергії (додаток 2.8.1.
За 2 роки, що пройшли з часу прийняття Концепції, здійснено суттєві кроки для реалізації першого етапу її впровадження. Досягнуто значного покращення розрахунків за електроенергію та зниження втрат електроенергії в мережах. Проведено удосконалення законодавства та інше.
Організація роботи щодо впровадження Концепції покладена на Міжвідомчу комісію з координації роботи, пов'язаної з реалізацією Концепції функціонування та розвитку ОРЕ, створеної постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2004 N 328. У розробці та впровадженні положень Концепції приймають участь всі заінтересовані міністерства та відомства при провідній ролі НКРЕ. Керівником Міжвідомчої комісії призначено Голову НКРЕ, заступником - заступника міністра енергетики. До складу Комісії також увійшли представник секретаріату КМУ, голова підкомітету профільного комітету Верховної ради, Член НКРЕ, відповідальний за розвиток ОРЕ, заступники міністрів економіки, фінансів, юстиції, директор ДП "Енергоринок", директор ДП "НЕК "Укренерго" та директор ВАТ "Укргідроенерго" - представник Ради ОРЕ. Рішення Міжвідомчої комісії в межах її компетенції є обов'язковими для виконання органами виконавчої влади.
На відкритому засіданні Міжвідомчої комісії в червні 2004 року схвалено План заходів, спрямованих на реалізацію положень Концепції функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії України (перший етап - першочергові заходи на 2004-2005 роки).
Міжвідомчою комісією створені відповідні робочі групи за напрямками реалізації положень Концепції:
"Законодавче підґрунтя та регулювання діяльності ОРЕ" під керівництвом члена НКРЕ Гончарової Л.Г.;
"Організаційна структура, договірна система оформлення відносин та засади саморегулювання ОРЕ" під керівництвом першого заступника директора ДП "Енергоринок" Гаркавенка М.П.;
"Економічні засади функціонування ОРЕ та його розвитку" під керівництвом директора з економічних питань ДП "НАЕК "Енергоатом" Рачина М.Е.;
"Механізми фінансових розрахунків між учасниками ОРЕ та система забезпечення виконання фінансових зобов'язань" під керівництвом начальника Управління енергоринку НКРЕ Вишинського С.Б.;
"Виробничо-технологічна система забезпечення роботи ОРЕ" під керівництвом начальника служби оптимізації енергетичних режимів ДП "НЕК "Укренерго" Денисевича К.Б.
Міжвідомчою комісією опрацьовано та схвалено План заходів першого етапу реалізації концепції - Першочергових заходів на 2004-2005 роки, спрямованих на вирішення проблем, без розв'язання яких неможливо перейти до наступних етапів розвитку ОРЕ. У першу чергу це:
1. Забезпечення повної оплати електричної енергії споживачами і, відповідно, повної оплати електричної енергії, закупленої в ОРЕ, для чого необхідно:
врегулювати правову колізію між правом енергопостачальника відключати неплатників і положеннями Закону "Про питну воду та питне водопостачання", що забороняють відключення водопостачання та водовідведення;
забезпечити віднесення до захищених статей Державного бюджету коштів на оплату електроенергії бюджетними установами та споживачами, що мають право на пільги;
упорядкувати застосування пільг та субсидій, визначивши джерела їх фінансування;
посилити відповідальність за несанкціоноване споживання електроенергії, в тому числі шляхом скорочення терміну відключення споживачів, що мають заборгованість.
2. Законодавче розв'язання проблеми накопиченої заборгованості.
Для подальшого поетапного впровадження основних положень Концепції Планом заходів передбачено:
розробка та впровадження пропозицій щодо визначення джерел фінансування реконструкції та модернізації ТЕС, а також розробка проектів законів "Про інвестиції в електроенергетику", "Про особливості приватизації майна підприємств електроенергетики" та внесення зміни до Закону України "Про електроенергетику" щодо визначення порядку будівництва нових об'єктів енергетики. Важливим кроком у виконанні цього заходу є прийняття Урядом Плану реконструкції та модернізації ТЕС;
врегулювання питання формування ринку допоміжних послуг в об'єднаній енергетичній системі України - визначення їх переліку, та принципів ціноутворення на цьому ринку;
розробка та затвердження Правил взаємодії між суб'єктами ОРЕ щодо обміну інформацією та Програми створення і впровадження системи комерційного обліку та інформаційної системи ОРЕ;
вдосконалення системи економічного регулювання в електроенергетиці, зокрема, розробка та прийняття Закону України "Про основи державного регулювання суб'єктів природних монополій та суміжних ринків у паливно-енергетичному комплексі", а також запровадження окремого бухгалтерського обліку за різними видами діяльності, як основи для поступового зниження обсягів перехресного субсидіювання одних видів діяльності за рахунок інших;
вдосконалення тарифної політики в електроенергетиці, запровадження механізмів, стимулюючих енергокомпанії до скорочення виробничих витрат та втрат електроенергії;
впорядкування системи експорту, імпорту та транзиту електроенергії, зокрема, внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" щодо розробки механізму формування ціни електроенергії, що купується на ОРЕ для подальшого експорту та порядку доступу до міждержавних мереж, принципів розподілу потужності і формування тарифів за транзит електроенергії;
формування цілісної правової бази діяльності електроенергетичної галузі, опрацювання пропозицій щодо розробки Електроенергетичного кодексу України та Концепції енергетичного законодавства, підготовку нової редакції Закону України "Про електроенергетику".
Для подальшого розвитку конкуренції на ОРЕ передбачено:
забезпечити обмеження адміністративного втручання в управління грошовими потоками на ОРЕ шляхом прийняття змін до Закону України "Про електроенергетику" що передбачають пропорційну оплату за відпущену електроенергію, адаптацію законодавства України до норм законодавства ЄС (3504), зменшення фінансового тиску на споживачів;
розробити методи моніторингу стану конкуренції на ОРЕ, відповідно до вимог директив ЄС 2003 року та запровадити економічні стимули для розвитку конкуренції;
удосконалити методологію встановлення тарифів на послуги енергокомпаній з врахуванням всіх суспільно необхідних витрат на виробництво електричної енергії атомними електростанціями, гідроелектростанціями, та тарифів на послуги ДП "НЕК "Укренерго";
опрацювати необхідність включення в структуру тарифу атомних станцій майбутніх витрат на виведення їх з експлуатації відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних з забезпеченням ядерної безпеки";
розширення конкурентної частини ринку генерації через переведення потужних сучасних ТЕЦ до роботи за ціновими заявками (з врахування досвіду Харківської ТЕЦ-5).
Для забезпечення справедливої конкуренції на ринку генерації необхідно прискорити створення конкурентних ринків енергетичного палива та недискримінаційного доступу виробників електроенергії до цих ринків. Одним з першочергових заходів є прийняття Верховною Радою України Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу".
Слід зазначити, що протягом 2004 року ряд зазначених заходів, зокрема щодо пропорційної товарній продукції оплати за відпущену електростанціями в ОРЕ електроенергію, розширення переліку об'єктів генерації, що працюють за ціновими заявками, створення оптового ринку енергетичного вугілля та ряд інших заходів виконано або знаходиться в стадії виконання.
Завершення в цілому першого етапу впровадження Концепції ОРЕ дозволить виконати основні завдання підготовчого етапу до впровадження моделі повномасштабного конкурентного ринку електричної енергії.
2.9. Завдання на 2005 рік щодо основних напрямів вдосконалення роботи ОРЕ
1. Продовжити роботу щодо підвищення рівня оплати електричної енергії, що продається та купується на ОРЕ, посилювати відповідальність за невиконання зобов'язань з оплати купленої на ОРЕ електричної енергії та її несанкціоноване споживання.
2. Продовжувати поетапне та комплексне розв'язання проблеми боргів в ОРЕ: розробити механізми запобігання подальшому накопиченню боргів в структурі ОРЕ, сприяти вирішенню питання реструктуризації та погашення взаємної заборгованості між учасниками ОРЕ, накопиченої за минулі періоди для послаблення тиску кредиторів на енергетичні підприємства, недопущення їх штучного банкрутства, "тіньової" приватизації.
3. Продовжити роботу з подальшого поглиблення конкурентних засад діяльності на ОРЕ, оптимізації методології ціно- та тарифоутворення і створення механізмів протидії недобросовісній конкуренції на ОРЕ. Здійснити заходи щодо оптимізації цін на електроенергію, яка виробляється на атомних і теплових станціях.
4. Здійснити практичні заходи впровадження першого етапу Концепції функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії відповідно до схваленого Міжвідомчою Комісію Плану заходів.
5. Розробити та затвердити програми поетапного впровадження систем комерційного обліку електричної енергії та інформаційного обміну в ОРЕ.
6. Сприяти процесу залучення інвестицій в енергетичну галузь з метою реконструкції та модернізації генеруючого обладнання та зниження рівня понаднормативних витрат, оптимізації податкового режиму, в тому числі методів нарахування податкових зобов'язань в електроенергетичній галузі.
7. Продовжити роботу щодо розширення складу виробників, що працюють за ціновими заявками.
8. Створити умови для забезпечення повної поточної оплати за електричну енергію, включаючи електричну енергію, спожиту бюджетними установами та організаціями і споживачам, які мають пільги та субсидії, та екологічно небезпечними підприємствами що мають аварійну броню.
9. Здійснювати моніторинг стану монополізації ринку електроенергії.
3. Цінова і тарифна політика в електроенергетиці
Проведення тарифної політики в галузі електроенергетики є одним з головних напрямків діяльності НКРЕ.
НКРЕ здійснює регулювання цін (тарифів) на продукцію (послуги) суб'єктів підприємницької діяльності в електроенергетиці керуючись принципами, визначеними чинним законодавством, основним з яких є принцип забезпечення балансу економічних інтересів виробників і споживачів продукції та послуг.
Реалізація цього принципу передбачає встановлення економічно обґрунтованих тарифів і цін на продукцію та послуги, рівень яких має враховувати поточні та інвестиційні витрати природних монополій і відповідну величину прибутку. При визначенні величини цін і тарифів береться до уваги також економічний стан споживачів, рівень платоспроможного попиту.
Відповідно до повноважень, передбачених чинним законодавством, НКРЕ затверджує тарифи на відпуск електричної енергії для виробників електричної енергії: ДП "НАЕК "Енергоатом", ТЕЦ, ГЕС, ВЕС і блок-станцій та затверджує тарифи на передачу і постачання електроенергії суб'єктами підприємницької діяльності, що займають монопольне становище на ринку електричної енергії.
Генеруючі компанії ТЕС здійснюють свою діяльність в умовах конкуренції. Вони продають вироблену електричну енергію в Оптовий ринок за ціновими заявками.
Ціни на електричну енергію, яку постачають суб'єкти підприємницької діяльності, що мають ліцензію на постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом, визначаються в договорах між постачальником і споживачем електричної енергії.
Процедура прийняття рішень при затвердженні цін і тарифів була прозорою і здійснювалася на відкритих засіданнях НКРЕ. При розгляді питань щодо встановлення тарифів та цін на засідання НКРЕ запрошувалися заінтересовані сторони, представники органів виконавчої влади та засобів масової інформації.
3.1. Регулювання тарифів на виробництво електричної енергії Формування тарифів на продажу електричної енергії теплових електростанцій
Формування тарифів продажу електричної енергії теплових електростанцій (ТЕС) в ОРЕ здійснюється згідно з Правилами Оптового ринку електричної енергії України погодинно і складається з таких платежів:
за вироблену електроенергію - в структурі тарифу становить 73,3%;
за робочу потужність - в структурі тарифу становить 14,3%;
за маневреність - в структурі тарифу становить 10,7%;
зменшення платежу енергоблокам за порушення режиму роботи - в структурі тарифу становить - 0,5%;
інші платежі - в структурі тарифу складають 2,2%.
У 2004 році тариф продажу електроенергії генеруючими компаніями ТЕС в ОРЕ зріс порівняно з 2003 роком з 12,94 до 14,75 коп/кВт.год (на 14,0%). У структурі тарифу відбулося зменшення цільової надбавки з 0,26 коп/кВт.год до 0,14 коп/кВт.год та збільшення собівартості виробництва електроенергії з 11,76 коп/кВт.год до 13,12 коп/кВт.год (на 11,6%). При цьому рентабельність виробництва електричної енергії збільшилась на 2,32% (з 10,1% у 2003 році до 12,42% у 2004 році).
Основним фактором зростання собівартості виробництва електроенергії є збільшення паливної складової з 9,28 коп/кВт.год до 10,00 коп/кВт.год (на 7,7%) та збільшення умовно-постійних витрат з 2,47 коп/кВт.год до 3,11 коп/кВт.год (на 26,0%). Обсяг відпуску електричної енергії в ОРЕ генеруючими компаніями ТЕС у 2004 році зменшився порівняно з 2003 роком на 7,5 млрд. кВт.год, або на 12,3%.
Зростання паливної складової в структурі собівартості виробництва електроенергії відбулося за рахунок зростання цін на природний газ з 316,8 до 350,2 (на 10,2%), та вугілля 155,4 грн/т до 161,8 грн/т (на 4,1%) з врахуванням витрат на транспортування.
У додатку 3.1.1 наведено середній тариф закупівлі електроенергії у генеруючих компаній ТЕС у 2003-2004 роках.
Структура тарифу закупівлі електроенергії у генеруючих компаній ТЕС у 2003-2004 роках наведена у додатку 3.1.2.
Протягом 2004 року НКРЕ було вжито ряд заходів, спрямованих на оптимізацію механізму ціноутворення на електричну енергію, що відпускається в ОРЕ виробниками, які працюють за ціновими заявками (теплові електростанції та Харківська ТЕЦ-5). Зокрема, із внесенням до Правил ОРЕ змін згідно з якими максимальна ціна за маневреність формується у нічні години доби і до числа ціноутворюючих належать блоки, які були розвантажені або потенційно могли бути розвантаженими в нічний період більше ніж на 50% від максимальної заявленої робочої потужності блоку, створено значні стимули для виробників щодо розвантаження енергоблоків в нічні години навантаження енергосистеми. Крім того, враховуючи різні режими роботи енергоблоків, що беруть участь у покритті графіку споживання енергосистеми України та працюючих в Дострові Бурштинської ТЕС", у 2004 році було внесено відповідні зміни до Правил ОРЕ, згідно з якими ціна за маневреність формується окремо для блоків, які працюють в "острові Бурштинської ТЕС" та для блоків, які працюють в іншій частині ОЕС України.
Слід також відзначити, що у зв'язку з виявленням у 2003-2004 роках випадків нечесної конкуренції серед виробників, які працюють за ціновими заявками (різкого заниження рівня цінових пропозицій), НКРЕ ініціювала розробку і забезпечила введення в дію єдиного порядку та механізму формування цінових заявок.
Формування тарифів на продажу електричної енергії виробниками, які не працюють за ціновими заявками
Національна комісія регулювання електроенергетики України згідно з Законом України "Про електроенергетику" забезпечує формування та затвердження тарифів для ліцензіатів, які здійснюють підприємницьку діяльність з виробництва електричної енергії та не працюють за ціновими заявками:
ДП "НАЕК "Енергоатом";
теплоелектроцентралей (ТЕЦ);
гідроелектростанцій (ГЕС);
вітрових електростанцій (ВЕС).
У 2004 році затвердження тарифів на відпуск виробленої електричної енергії відбувалося на відкритих засіданнях Комісії. Затвердження тарифів на відпуск електричної енергії здійснювалося на основі аналізу структури тарифу та обґрунтованих статей витрат і фінансового результату від операційної та звичайної діяльності з урахуванням вимог Законів України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та "Про оподаткування прибутку підприємств", що дозволило уникнути необґрунтованого підвищення тарифів і забезпечило подальше ефективне функціонування і розвиток підприємств. Крім того, Комісією при визначенні тарифів враховувалися інвестиційні програми модернізації та реконструкції підприємств. Динаміка середнього тарифу закупівлі електроенергії у генеруючих компаній ТЕС та структура тарифу закупівлі електроенергії у генеруючих компаній у 2003-2004 роках наведені у додатках 3.1.1 та 3.1.2.
У 2004 році Комісія чотири рази переглядала тариф ДП "НАЕК "Енергоатом" та його структуру. Це було викликано необхідністю включення до тарифу додаткових витрат, пов'язаних з виконанням програм безпеки діючих енергоблоків, з добудовою нових енергоблоків, із підвищенням ціни на свіже ядерне паливо, тощо.
Постановою НКРЕ від 27.02.2004 N 196 затверджено тариф 6,65 коп. за 1 кВт.год без цільової надбавки. До складу тарифу включені додаткові витрати на обслуговування та погашення облігацій в сумі 122,6 млн. грн., кошти від розміщення яких мали спрямовуватись на добудову енергоблоків N 2 Хмельницької та N 4 Рівненської АЕС.
Постановою НКРЕ від 24.03.2004 N 276 затверджено тариф 6,85 коп. за 1 кВт.год без цільової надбавки. Тариф встановлений за розрахунками ДП "НАЕК "Енергоатом" на 2004 рік. До складу тарифу у повному обсязі включені витрати, зокрема на:
виконання паливної програми з урахуванням підвищення ціни на свіже ядерне паливо в сумі 1597,9 млн. грн.;
фінансування заходів з підвищення безпеки атомних електростанцій в сумі 734 млн. грн., що відповідає плану, затвердженому Міністерством палива та енергетики України на 2004 рік;
відрахування до фонду ядерно-паливного циклу в сумі 120 млн. грн.;
кошти для погашення кредитів Промінвестбанку та Ощадного банку України в сумі 93,0 млн. грн.
З урахуванням введення в експлуатацію енергоблоків N 2 Хмельницької та N 4 Рівненської АЕС у 2004 році до тарифу включені додаткові витрати:
на оплату праці в сумі 18,9 млн. грн. (з нарахуваннями) у зв'язку зі збільшенням чисельності працівників, які будуть зайняті на експлуатації нових блоків;
кошти на закупівлю ядерного палива для першого завантаження енергоблоків N 2 Хмельницької та N 4 Рівненської АЕС ядерним паливом в сумі 292,7 млн. грн.
Постановою НКРЕ від 14.04.2004 N 379 затверджено тариф 6,91 коп. за 1 кВт.год без цільової надбавки. На виконання доручення Президента України щодо забезпечення фінансування енергоблоків N 2 Хмельницької та N 4 Рівненської АЕС у повному обсязі Комісія включила до тарифу компанії додаткові кошти для фінансування будівництва об'єктів соціального призначення у 30-кілометровій зоні навколо Хмельницької та Рівненської АЕС в сумі 98 млн. грн.
Постановою НКРЕ від 19.11.2004 N 1124 внесені зміни до структури тарифу, якою передбачено погашення заборгованості перед Запорізькою ОДА в сумі 53 млн. грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 N 1448 за рахунок додатково отриманого ДП "НАЕК "Енергоатом" чистого прибутку у 2004 році та витрати з прибутку на поповнення обігових коштів в сумі 87,8 млн. грн.
Крім цього, у 2004 році Спеціальним фондом Державного бюджету, джерелом наповнення якого є цільова надбавка до оптової ринкової ціни на електроенергію, було передбачене фінансування добудови енергоблоків N 2 Хмельницької та N 4 Рівненської АЕС в обсязі 500 млн. грн., Запорізької АЕС - 10 млн. грн. та Ташлицької ГАЕС - 50,7 млн. грн., що сформувало надбавку до тарифу у розмірі 0,69 коп. за 1 кВт.год. Динаміка інвестицій в будівництво об'єктів ДП "НАЕК "Енергоатом" наведена в додатку 3.1.3.
З урахуванням коштів Спеціального фонду Держбюджету тариф ДП "НАЕК "Енергоатом" у 2004 році практично становив 7,60 коп. за 1 кВт.год (6,91 + 0,69), був достатнім для виконання виробничої програми та розвитку компанії і дозволив завершити будівництво та ввести в експлуатацію енергоблоки N 2 Хмельницької та N 4 Рівненської АЕС (додаток 3.1.4.
Враховуючи те, що тариф затверджувався не з початку року, середньорічний тариф ДП "НАЕК "Енергоатом" у 2003 році становив 6,48 коп/кВт.год та у 2004 році 6,81 коп/кВт.год (додаток 3.1.5).
Тарифи на електричну енергію, вироблену на теплоелектроцентралях (ТЕЦ), протягом 2004 року встановлювались відповідно до "Тимчасового порядку розрахунку і затвердження тарифу на відпуск електричної енергії суб'єктами підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії - теплоелектроцентралями (ТЕЦ) та надання звітних даних", затвердженого Постановою НКРЕ від 22.02.2002 N 190. За 2004 рік Комісією було встановлено тарифи для двадцяти трьох ТЕЦ.
Рівень тарифів на відпуск електричної енергії для ТЕЦ визначався в залежності від обсягів виробництва електричної та теплової енергії, технічного стану електростанцій, режиму роботи обладнання, витрат умовного палива на виробництво електричної та теплової енергії, вартості палива та величини умовно-постійних витрат. Враховуючи зазначені вище фактори, річне коливання тарифів для ТЕЦ, які продають електричну енергію в ОРЕ становило від 11,45 для ВАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" (до 20,28 коп. за 1 кВт.год для ТОВ "КримТЕЦ" (до складу якого входять Сімферопольська ТЕЦ, Сакські теплові мережі та Камиш-Бурунська ТЕЦ)).
Середній тариф відпуск електричної енергії для ТЕЦ у 2004 році становив 13,17 коп. за 1 кВт.год проти 12,86 коп. за 1 кВт.год у 2003 році. Зростання тарифу відбулось в основному за рахунок подорожчання природного газу з 276,25 грн. до 327,3 грн. за 1000 м. куб. та подорожчання транспортування природного газу на 3,75 грн. за тис. м. куб (додаток 3.1.6).
Протягом 2004 року тарифи на відпуск електроенергії для ГЕС ВАТ "Укргідроенерго" НКРЕ переглянула одинадцять разів.
