Про схвалення Концепції функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії України

Кабінет Міністрів України

1. Схвалити Концепцію функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії України (далі - Концепція).

2. Національній комісії регулювання електроенергетики разом з Міністерством палива та енергетики, Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерством фінансів, Міністерством юстиції за участю інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади в двомісячний термін розробити та подати Кабінетові Міністрів України для затвердження проект плану заходів, спрямованих на реалізацію положень Концепції, та пропозиції щодо утворення Міжвідомчої комісії з координації роботи, пов'язаної з реалізацією Концепції.

1. Загальні положення

1.1. Мета та завдання Концепції

1.2. Огляд поточної ситуації в електроенергетиці

2. Терміни та їх тлумачення

3. Аналіз результатів функціонування оптового ринку електричної енергії

3.1. Організаційно-правові та економічні засади функціонування оптового ринку електричної енергії

3.1.1. Організаційно-правові засади функціонування оптового ринку електричної енергії

3.1.2. Економічні засади функціонування оптового ринку електричної енергії

3.2. Позитивний досвід та проблеми, що заважають ефективному функціонуванню оптового ринку електричної енергії

3.3 Договір до Європейської енергетичної хартії та гармонізація з ним законодавства України

3.4 Світовий досвід розвитку оптових ринків електричної енергії

4. Мета подальшого розвитку оптового ринку електричної енергії та принципи його функціонування

4.1. Мета подальшого розвитку оптового ринку електричної енергії

4.2. Принципи функціонування оптового ринку електричної енергії

5. Напрями подальшого розвитку оптового ринку електричної енергії

5.1. Удосконалення системи відносин на оптовому ринку електричної енергії

5.1.1. Суб'єкти оптового ринку електричної енергії та їх статус

5.1.2. Організаційна структура оптового ринку електричної енергії

5.1.3. Система договірних відносин в оптовому ринку електричної енергії

5.2. Економічні основи та фінансові механізми функціонування оптового ринку електричної енергії

5.3. Виробничо-технологічна система оптового ринку електричної енергії

5.3.1. Диспетчерське управління та баланс попиту і пропозицій

5.3.2. Система забезпечення роботи оптового ринку електричної енергії - інформаційний обмін, вимірювальне і програмне забезпечення

6. Завдання, які повинні бути розв'язані в процесі функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії, їх пріоритетність та заходи, необхідні для розв'язання завдань

6.1. Завдання

6.1.1. Розвиток об'єднаної енергетичної системи України та її інтеграція із суміжними енергосистемами, включаючи європейську

6.1.2. Покращення фінансового стану в електроенергетичній галузі

6.1.3. Збільшення відкритості ринку та розвитку конкурентного середовища для виробників та постачальників електричної енергії

6.1.4. Удосконалення тарифної та інвестиційної політики

6.1.5. Створення умов для розвитку ринку палива для електростанцій

6.2. Заходи, необхідні для розв'язання завдань

6.2.1. Вдосконалення системи державного регулювання

6.2.2. Вдосконалення нормативно-правової бази, що регулює взаємовідносини в електроенергетиці та на оптовому ринку електричної енергії

6.2.3. Розвиток конкурентного середовища для виробників і постачальників електричної енергії

6.2.4. Створення механізмів, що забезпечують повну оплату електричної енергії за рахунок вимоги кредитного покриття, та страхування цінових ризиків в оптовому ринку електричної енергії

6.2.5. Розв'язання проблеми боргів в оптовому ринку електричної енергії та їх дисбалансу

6.2.6. Забезпечення повної поточної оплати за електричну енергію

6.2.7. Недопущення обмеження платоспроможного попиту на оптовому ринку електричної енергії

6.2.8. Усунення адміністративного втручання в управління грошовими потоками на оптовому ринку електричної енергії

6.2.9. Зниження рівня нормативних та понаднормативних втрат в електричних мережах

6.2.10. Врегулювання процедур здійснення експорту, імпорту та транзиту електричної енергії, включаючи вдосконалення митного законодавства

6.2.11. Поетапне впровадження нових систем комерційного обліку електричної енергії та інформаційного обміну на всіх етапах купівлі-продажу електричної енергії

6.2.12. Впровадження механізмів забезпечення виконання договірних зобов'язань як між самими учасниками оптового ринку електричної енергії, так і між учасниками оптового ринку електричної енергії і споживачами електричної енергії. Посилення відповідальності за порушення договірних зобов'язань учасниками оптового ринку електричної енергії та правопорушення в електроенергетиці

6.2.13. Створення Кодексу електричних мереж з урахуванням забезпечення рівних умов доступу до мережі всіх учасників оптового ринку електричної енергії

6.2.14. Удосконалення податкового законодавства та оптимізація оподаткування в електроенергетичній галузі

6.2.15. Створення сприятливих умов для будівництва та модернізації об'єктів об'єднаної енергетичної системи

7. Державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в електроенергетиці

7.1. Мета та завдання державного регулювання в електроенергетиці

7.2. Ліцензування видів діяльності в електроенергетиці

7.3. Моніторинг функціонування оптового ринку електричної енергії та діяльності суб'єктів електроенергетики, інших учасників оптового ринку електричної енергії

7.4. Формування цінової та тарифної політики

7.5. Регулювання експорту, імпорту та транзиту електричної енергії

7.6. Напрями розвитку державного регулювання

8. Етапи розвитку оптового ринку електричної енергії: умови переходу до кожного етапу, склад заходів, нормативно-правове забезпечення. Оцінка соціально-економічних результатів розвитку оптового ринку електричної енергії

8.1. Перший етап - першочергові заходи

8.2. Другий етап - середньострокові заходи

8.3. Третій етап - довгострокові заходи

8.4. Оцінка соціально-економічних результатів розвитку оптового ринку електричної енергії

1.1. Мета та завдання Концепції

Метою цієї Концепції є вдосконалення організаційно-правових та економічних засад оптового ринку електричної енергії (далі ОРЕ) для забезпечення підвищення ефективності виробництва, передачі, розподілу та постачання електричної енергії, надійності постачання та подальшого розвитку конкурентного середовища.

Завданнями Концепції є:

1) аналіз стану ОРЕ з визначенням позитивного досвіду та проблем що заважають його ефективному функціонуванню;

2) визначення мети і напрямів подальшого розвитку ОРЕ та принципів його функціонування, а також шляхів удосконалення:

системи відносин на ОРЕ (в тому числі договірних) та забезпечення примусового виконання договірних зобов'язань;

державного регулювання діяльності суб'єктів ОРЕ;

механізму ціноутворення з метою мінімізації питомих витрат на виробництво, передачу та постачання і, як наслідок, оптимізації ціни;

3) розроблення заходів з реалізації завдань, спрямованих на вдосконалення функціонування та розвитку ОРЕ.

1.2. Огляд поточної ситуації в електроенергетиці

Електроенергетика є базовою галуззю національної економіки, ефективне функціонування якої є необхідною умовою стабілізації, структурних перетворень економіки, задоволення потреб населення та суспільного виробництва в електричній енергії. Від надійного і сталого функціонування галузі значною мірою залежать темпи виходу України із скрутного економічного становища та рівень енергетичної безпеки держави.

Економічна криза в державі зумовила значне загострення фінансової ситуації і в електроенергетиці.

Енергетичне обладнання також майже вичерпало технічний ресурс, що призводить до зростання потреб у коштах на реконструкцію, ремонт та технологічне обслуговування.

Незадовільно вирішуються питання щодо залучення технічних інновацій, технологічної модернізації та інвестицій.

Обсяг виробництва електричної енергії в об'єднаній енергетичній системі України (далі - ОЕС) становив, МВт.г:

У 2001 році, незважаючи на кризовий фінансово-економічний та технічний стан, в якому продовжують перебувати підприємства електроенергетичної галузі, вдалося не лише припинити спад обсягів виробництва електричної енергії, але й перевищити досягнутий в минулому році рівень.

Обсяг виробництва електричної енергії електростанціями України у цілому за 2001 рік становив 172,2 млрд. кВт.г, що на 1,4 млрд. кВт.г, або на 0,8 відсотка, більше ніж за 2000 рік. У тому числі електростанціями Мінпаливенерго вироблено 166,2 млрд. кВт.г. При цьому тепловими електростанціями вироблено 77,9 млрд. кВт.г, атомними електростанціями - 76,2 млрд. кВт.г, гідроелектростанціями - 12,1 млрд. кВт.г.

Основну частку в загальному обсязі виробітку електричної енергії за 2001 рік становив виробіток тепловими електростанціями - 45,3 відсотка, атомними електростанціями - 44,2 відсотка, гідроелектростанціями - 7,0 відсотка, теплоелектроцентралями - 3,4 відсотка.

За 2001 рік на експорт передано 2,6 млрд. кВт.г, що на 0,2 млрд. кВт.г більше ніж у 2000 році.

Обсяги споживання електричної енергії (брутто) в розрізі ОЕС за 1996-2001 роки становили, МВт.г:

У 2001 році спостерігалося зростання обсягів загального споживання електричної енергії. Обсяг споживання електричної енергії (брутто) за 2001 рік на 2,2 млрд. кВт.г, або на 1,3 відсотка, більше ніж у 2000 році.

Відпуск електричної енергії споживачам становив 122,5 млрд. кВт.г і зменшився порівняно з 2000 роком на 0,4 млрд. кВт.г, або на 0,3 відсотка.

При надходженні в електричні мережі 0,4-750 кВ обсягу електричної енергії 157,07 млрд. кВт.г технологічні витрати електричної енергії (далі - ТВЕ) на її транспортування в цілому становили 33,7 млрд. кВт.г, або 21,4 відсотка, проти розрахунково-нормативних 14,2 відсотка. У минулому році цей показник дорівнював 30,9 млрд. кВт.г, або 19,9 відсотка. Понаднормативний обсяг ТВЕ за 2001 рік становив 11,3 млрд. кВт.г, або 33,6 відсотка загальної величини витрат.

Вжиття Кабінетом Міністрів України заходів щодо повноти розрахунків за електричну енергію дало змогу у поточному році збільшити обсяг надходження коштів на рахунки виробників електричної енергії і, як наслідок, покращити експлуатаційне та ремонтне обслуговування енергетичного устаткування електростанцій, а це позитивно вплинуло на техніко-економічні показники і на економіку галузі.

Відсоток оплати електричної енергії енергопостачальними компаніями становив:

За 2001 рік рентабельність діяльності енергетичних компаній Мінпаливенерго становила 8,4 відсотка, у тому числі:

Рентабельність енергопостачальних компаній знизилась на 4,02 відсотка та залишилася від'ємною (-7,36 відсотка), що пояснюється в основному зростанням обсягів понаднормативних втрат електричної енергії.

Порівняно з 2000 роком спостерігається підвищення собівартості електричної енергії по всіх енергетичних компаніях, у тому числі, копійок:

Це пояснюється такими факторами:

ціна 1 тони вугілля в енергогенеруючих компаніях збільшилася порівняно з відповідним періодом минулого року на 12,2 гривні;

з 1 січня 2001 р. для теплових та атомних електростанцій скасовано пільговий коефіцієнт 0,5 за спеціальне використання водних ресурсів (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999 р. N 1494), унаслідок чого збільшилася плата за воду.

Середньовідпускний тариф на електричну енергію енергетичних компаній збільшився порівняно з минулим роком на 1,03 копійки і становить 10,95 копійки за 1 кВт.г (9,92 копійки в минулому році), у тому числі, копійок:

Збільшення тарифу на електричну енергію, що відпускається ДП НАЕК "Енергоатом" в ОРЕ на 0,74 копійки за 1 кВт.г порівняно з відповідним періодом минулого року пояснюється встановленням тарифу 8,46 копійки за 1 кВт.г, у тому числі цільової надбавки 1,23 копійки за 1 кВт.г для добудови енергоблоків N 2 Хмельницької та N 4 Рівненської АЕС.

З 1 серпня 2001 р. на електричну енергію, що відпускається Київською ГАЕС ДАГК "Дніпрогідроенерго" в ОРЕ, постановою НКРЕ від 24 липня 2001 р. N 747, затверджено тариф 19,5 копійки за 1 кВт.г, у тому числі цільова надбавка 1 копійка за 1 кВт.г, для забезпечення виконання зобов'язань держави у фінансуванні будівництва першої черги Дністровської ГАЕС, а також постановою НКРЕ від 24 липня 2001 р. N 751 затверджено тариф на відпуск ДАГК "Дніпрогідроенерго" електричної енергії в ОРЕ 2,34 копійки за 1 кВт.г, у тому числі цільова надбавка 1 копійка за 1 кВт.г, для забезпечення виконання зобов'язань держави у фінансуванні будівництва першої черги Дністровської ГАЕС.

У зв'язку із зниженням рівня водності басейну р. Дністра та зменшенням обсягів виробництва електричної енергії з 1 листопада 2001 р. на електричну енергію, що відпускається ДАЕК "Дністрогідроенерго" в ОРЕ, затверджений тариф становить 4,58 копійки за 1 кВт.г, у тому числі цільова надбавка 1 копійка за 1 кВт.г для забезпечення виконання зобов'язань держави у фінансуванні будівництва першої черги Дністровської ГАЕС.

Середній відпускний тариф на електричну енергію, вироблену тепловими електростанціями, зріс за рахунок впровадження комплексу стимулюючих заходів щодо подання виробниками, що працюють за ціновими заявками, більшої кількості заявок робочої потужності енергоблоків та більшого діапазону їх навантаження шляхом коригування рівня граничної ціни системи (далі - ГЦС) та величини коефіцієнта постійних витрат, що застосовується для розрахунку ціни робочої потужності.

На сьогодні електроенергетичне обладнання галузі вкрай зношене і використовується на межі технічних можливостей. На кінець 2001 року понад 95 відсотків енергоблоків відпрацювало свій розрахунковий ресурс, який становить 100 тис. годин, у тому числі 72 відсотка перевищило граничний ресурс - 170 тис. годин. Більше ніж 53 відсотки знаходяться в експлуатації понад 220 тис. годин, що перевищує прийняту у світовій практиці межу фізичного зносу та морального старіння.

За даними Мінпаливенерго, на 1 січня 2002 р. з 31,2 млн. кВт установленої потужності теплових електричних станцій лише 28,4 млн. кВт можуть нести навантаження.

Як показали розрахунки, до 2005 року кількість обладнання з терміном експлуатації 30 і більше років становитиме майже 80 відсотків.

Ресурс роботи ядерних енергоблоків з реакторами типу ВВЕР - 440 та ВВЕР - 1000 становить 30 років. Ураховуючи терміни введення в експлуатацію діючих енергоблоків (значна частина блоків атомних електростанцій введена в експлуатацію ще в 1980-1983 роках), після 2010 року можна очікувати виходу з експлуатації енергоблоків з реакторами типу ВВЕР. Заміна їх на нові потребує величезних капіталовкладень (приблизно 2 тис. доларів США за 1 кВт установленої потужності).

Для запобігання виходу з ладу електроенергетичного обладнання нагальною є необхідність забезпечення надходження інвестицій в галузь.

У 2001 році на відновлення і будівництво основних фондів електроенергетичної галузі за рахунок усіх джерел фінансування було витрачено 2,115 млрд. гривень порівняно з 1,553 млрд. гривень у 2000 році, що перевищує на 36 відсотків обсяг освоєних інвестицій за минулий рік.

Основні інвестиції та капіталовкладення спрямовувалися на оновлення ліній електропередачі, реконструкцію та модернізацію енергогенеруючих потужностей, будівництво житла та об'єктів соціальної сфери.

У 2001 році реконструйовано та модернізовано 902 МВт енергогенеруючих потужностей (310 МВт - енергоблок N 11 Придніпровської ТЕС, 592 МВт - гідроагрегати Дніпровського каскаду ГЕС), 949,4 кілометра повітряних ліній електропередачі, 158,6 тис. кВА трансформаторних потужностей. Це дало змогу ввести та оновити основні фонди на загальну суму 5718 млн. гривень.

Результати аналізу темпів оновлення основних фондів підприємств Мінпаливенерго у 2001 році свідчать, що ситуація повільно поліпшується, але основні фонди все ще перебувають у незадовільному стані. Таку ситуацію зумовлює відсутність достатнього обсягу фінансування. Якщо десять років тому головним джерелом фінансування капітального будівництва були централізовані бюджетні кошти, то в останні роки частка бюджетного фінансування в енергетичній галузі становить лише 1-4 відсотки.

Складне економічне та фінансове становище підприємств електроенергетичної галузі зумовило необхідність фінансування проектів реабілітації об'єктів електроенергетичної галузі через залучення коштів міжнародних фінансових організацій - Європейського банку реконструкції та розвитку, Світового банку, а також іноземних комерційних банків.

У 2001 році продовжувалися роботи з реалізації чотирьох інвестиційних проектів: реабілітації ГЕС і управління в системі, реконструкції енергоблоків N 4 Старобешівської та N 8 Зміївської ТЕС, реабілітації системи теплопостачання м. Києва. Загальна сума іноземного капіталу в рамках цих проектів становить близько 493 млн. доларів США.

Торік отримано від ЄБРР 5,5 млн. і від МБРР - 16,64 млн. доларів США. За кредитами німецьких комерційних банків KfW і АКА для реалізації проекту реконструкції енергоблока N 8 Зміївської ТЕС використано 18,8 млн. євро.

Проекти, що реалізуються, ґрунтуються на нових перспективних технологіях і ноу-хау та мають стратегічно важливе значення для України в частині підвищення енергоефективності та енергозбереження, підвищення рівня безпеки і екологічної ситуації, збільшення частки використання власних енергоресурсів та їх диверсифікації. Всі ці проекти є пілотними, на їх основі створюються передумови для накопичення науково-виробничого досвіду роботи за перспективними технологіями для їх широкомасштабного розповсюдження в галузі.

Реалізація проектів є передумовою подальшого розвитку української енергетики з метою переорієнтації на власні енергоресурси, освоєння нових високоефективних енергозберігаючих технологій спалення низькоякісних видів вугілля і розв'язання екологічних проблем в електроенергетичній галузі.

Разом з міжнародними фінансовими організаціями готуються до реалізації нові проекти (завершення будівництва енергоблоків N 4 Рівненської і N 2 Хмельницької АЕС, реабілітація ГЕС Дніпровського каскаду (II етап), завершення будівництва Дністровської ГАЕС).

Розробляються нові форми залучення інвестиційних ресурсів, які базуються на різних співвідношеннях державного та приватного капіталу і не потребують державних гарантій (створення спільних підприємств, продаж акцій під інвестиційні зобов'язання стратегічних інвесторів та інші моделі фінансування).

Так, розроблено умови проведення конкурсу на кращі інвестиційні пропозиції щодо завершення будівництва трьох енергоблоків потужністю по 225 МВт на Добротворській ТЕС-2.

Разом з Фондом державного майна опрацьовується модель фінансування робіт, пов'язаних із завершенням будівництва Дністровської ГАЕС.

Планується будівництво за участю канадської корпорації "Нортланд Пауер Інк." газотурбінної установки потужністю 140 МВт для Дарницької ТЕС.

У рамках програми зниження та торгівлі квотами на викиди парникових газів розглядаються декілька проектів реабілітації ТЕС. Найбільш відпрацьованим є проект Сімферопольської ТЕЦ, для реалізації якого планується використати японський "м'який" кредит у розмірі 100 млн. доларів США під 0,75 відсотка річних з терміном повернення кредиту 40 років, у тому числі 10 років пільгові.

З метою підвищення експортного потенціалу розроблено техніко-економічне обгрунтування реабілітації Бурштинської ТЕС, разом з Російською Федерацією розглядаються варіанти будівництва вставки постійного струму та інші проекти.

Однак існує ряд факторів, які стримують надходження інвестицій в електроенергетику. Одним з чинників, який негативно впливає на інвестиційну привабливість підприємств електроенергетичної галузі, є їх заборгованість. Зокрема, незважаючи на помітне поліпшення надходження коштів платежів за енергоресурси, дебіторська заборгованість підприємств електроенергетики за відпущену споживачам електричну енергію зросла протягом 2001 року на 1,8 млрд. гривень, або на 24,8 відсотка, і становила на початку 2002 року 9,2 млрд. гривень.

Одним з основних інструментів залучення інвестицій в електроенергетику є приватизація.

В Україні відбулося два етапи приватизації:

у 1997-1998 роках під інвестиційні зобов'язання продано пакети акцій розміром від 20 до 45 відсотків статутних фондів дев'яти з 27 обласних енергопостачальних компаній;

у 2001 році відповідно до затвердженої Державної програми приватизації на 2000-2002 роки на тендерних засадах продано контрольні пакети акцій ще шести обласних енергопостачальних компаній. На цьому етапі, на відміну від першого, було створено умови для покращення фінансово-економічного стану обласних енергопостачальних компаній - реструктуризовано борги за куповану в ОРЕ електричну енергію, запроваджено спеціальну методику тарифоутворення.

Продовжується робота з підготовки до приватизації наступної групи енергопостачальних компаній. Вже узгоджено запропонований Фондом державного майна перелік підприємств, пакети акцій яких планується виставити на продаж у 2002 році, до якого увійшли пакети акцій дев'ятнадцяти обласних енергопостачальних компаній:

пакети акцій 12 обласних енергопостачальних компаній, де в державній власності залишився пакет акцій у розмірі понад 50 відсотків, передбачається виставити для продажу на конкурсі;

пакети акцій 7 обласних енергопостачальних компаній, де контрольний пакет акцій у власності держави вже не знаходиться, планується виставити для продажу на фондовій біржі.

Відповідно до затвердженої Державної програми приватизації на 2000-2002 роки і Послання Президента України до Верховної Ради України необхідно провести в межах прозорих процедур приватизацію не лише енергопостачальних, а й енергогенеруючих компаній, з акцентом на залучення ефективних власників в електроенергетичну галузь.

Для підвищення конкурентоспроможності української економіки шляхом забезпечення потреб споживачів в електричній енергії за мінімальною можливою ціною на основі конкуренції між її виробниками, та між постачальниками електричної енергії, надійного і безперебійного електропостачання споживачів, а також фінансової стабільності та прибутковості галузі і зацікавленості до неї з боку потенційних вітчизняних та іноземних інвесторів у 1996 році в Україні створено оптовий ринок електричної енергії.

Нова економічна система ринкових відносин в електроенергетичній галузі України запроваджувалася з урахуванням того, що зазначена галузь функціонує в умовах об'єднаної енергетичної системи яка об'єднує електростанції, електричні і теплові мережі, інші об'єкти електроенергетики спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної енергії при централізованому управлінні цим режимом. Це значною мірою обумовило порядок ціноутворення на ОРЕ, купівлі-продажу електричної енергії, умови оформлення договірних відносин та інфраструктуру ОРЕ.

На державному рівні схвалено створення такої системи ОРЕ, яка була б випробуваною, простою, прозорою і враховувала б особливості енергетичної системи та структуру галузі.

Першочерговою умовою ефективного функціонування ОРЕ було на договірних засадах визнано обов'язкове забезпечення фінансових договірних зобов'язань шляхом акредитива, або авансових платежів та визначення порядку погашення старих боргів, які виникли між суб'єктами до впровадження ОРЕ.

У цій Концепції вживаються терміни визначені Законом України "Про електроенергетику", ліцензійними умовами здійснення підприємницької діяльності в електроенергетиці, договором між членами оптового ринку електричної енергії.

Для цілей цієї Концепції терміни, наведені нижче, вживаються у такому значенні:

балансовий механізм - механізм, призначений для забезпечення балансу рівня виробництва та споживання в реальному масштабі часу;

балансуючий ринок електричної енергії - система відносин з купівлі та продажу обсягів дисбалансу, які виникають між договірними та фактичними обсягами купленої та проданої електричної енергії;

Кодекс електричних мереж - звід правил, у яких викладено порядок взаємодії суб'єктів ОРЕ, які використовують електричну енергію та передавальні мережі та права та обов'язки суб'єктів ОРЕ згідно з технологічними вимогами;

кредитне покриття - фінансова гарантія забезпечення виконання договірних зобов'язань з оплати купленої на ОРЕ електричної енергії (авансові платежі, депозити, акредитиви, банківська гарантія тощо);

норми Європейського права стосовно електроенергетики - Європейська енергетична хартія, Договір до Енергетичної хартії, генеральна угода по тарифах та торгівлі (ГАТТ), директиви, рішення та резолюції Європейського парламенту, які регулюють відносини в енергетичному секторі економіки;

оператор магістральних та міждержавних мереж - суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснює діяльність з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами;

оператор ринку - суб'єкт підприємницької діяльності, який розробляє на основі заявок виробників та прогнозування споживання графік виробництва, виконує функції оператора комерційного обліку і розпорядника системи розрахунків та здійснює виставлення рахунків від виробника до постачальника, від виробника до споживача і відповідні суми платежів від кожного учасника ОРЕ для оплати оператору системи та оператору магістральних та міждержавних мереж;

оператор системи - державне підприємство, яке здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаною енергетичною системою України та визначається центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці;

оператори передачі місцевими мережами - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричних мережами;

повномасштабний конкурентний ринок електричної енергії - ринок, який включає ринок прямих товарних поставок електричної енергії на основі двосторонніх договорів купівлі-продажу електричної енергії між виробниками та постачальниками і між виробниками та споживачами та балансуючий ринок;

Програма інтеграції України до Європейського Союзу - Програма, схвалена Указом Президента України від 14 вересня 2000 р. N 1072 (8.3 "Енергетика" Розділ 8. "Секторальна політика"), якою, зокрема, передбачено створення ефективної нормативно-правової бази функціонування лібералізованих енергетичних ринків України та системи їх державного регулювання з урахуванням вимог законодавства Європейського Союзу;

ринок двосторонніх договорів - система договірних відносин з купівлі-продажу електричної енергії відповідно до договорів між виробниками та постачальниками і між виробниками та споживачами;

ринок системних допоміжних послуг - система відносин з надання та оплати послуг з надання резерву потужності, регулювання частоти, регулювання напруги та інше;

ринок фінансових контрактів - система відносин з купівлі-продажу фінансових контрактів;

роздрібний ринок електричної енергії - система відносин, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та кінцевими споживачами;

система забезпечення роботи ОРЕ - інформаційний обмін, вимірювальне і програмне забезпечення;

система саморегулювання ОРЕ - саморегулювання діяльності суб'єктів ОРЕ з метою досягнення балансу комерційних інтересів через загальні збори членів ОРЕ, раду ОРЕ, аудитора ОРЕ, арбітражну комісію;

спотовий ринок - система відносин з купівлі-продажу електричної енергії, відповідно до якої формується єдина погодинна гранична ціна системи на основі цінових заявок виробників електричної енергії та прогнозу споживання на добу вперед;

стандартизовані договори - договори, які укладаються на біржі;

строкові контракти - контракти, які укладаються через систему біржової торгівлі для страхування цінових ризиків.

3.1. Організаційно-правові та економічні засади функціонування оптового ринку електричної енергії

3.1.1. Організаційно-правові засади функціонування оптового ринку електричної енергії

Оптовий ринок електричної енергії є єдиною впорядкованою системою взаємовідносин між суб'єктами господарської діяльності у разі здійснення купівлі-продажу електричної енергії. Основні правові та організаційні засади, які визначають загальні умови функціонування діючої моделі ОРЕ визначені Конституцією України, Законом України "Про електроенергетику" (із змінами і доповненнями), рішенням Конституційного Суду України від 12 лютого 2002 р. N 3-рп/2002 (справа про електроенергетику), нормативними актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Національної комісії регулювання електроенергетики України.

Згідно з пунктом 5 статті 92 Конституції України засади організації та експлуатації енергосистем визначаються виключно законами України. Правовою базою функціонування ОРЕ є прийнятий 16 жовтня 1997 р. Верховною Радою України Закон України "Про електроенергетику". Цей нормативний акт відіграє найбільшу роль у регулюванні відносин на ОРЕ, оскільки визначає загальні положення діяльності ОРЕ та закріплює статус його суб'єктів, а також повноваження державних органів у цих відносинах. Зокрема цим Законом встановлено, що купівля електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких більші за граничні показники, а також на вітроелектростанціях, незалежно від величини встановленої потужності чи обсягів відпуску електричної енергії (крім електричної енергії, виробленої на теплоелектроцентралях, які входять до складу енергопостачальників, для споживання на території здійснення ліцензованої діяльності), та весь її оптовий продаж здійснюється на оптовому ринку електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється.

Оскільки купівля-продаж електричної енергії в ОРЕ здійснюється в межах об'єднаної енергетичної системи і в умовах постійного та безперервного в часі збалансування виробництва і споживання електричної енергії, то й порядок розрахунків оптової ринкової ціни на електричну енергію в ОРЕ та порядок розрахунків за продану і куплену електричну енергію в ОРЕ встановлено особливий.

Значний вплив на відносини на ОРЕ справив прийнятий 22 червня 2000 р. Закон України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про електроенергетику", яким визначено порядок розрахунків на ОРЕ через механізм розподільчих рахунків та встановлено виключно грошову форму розрахунків. Слід також зазначити, що згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" від 10 січня 2002 р. у тексті Закону України "Про електроенергетику" слова "розподільчі рахунки" та "розподільчий рахунок" замінено відповідно словами "поточні рахунки із спеціальним режимом використання" та "поточний рахунок із спеціальним режимом використання". Згідно з Законом оптовий ринок електричної енергії України створюється на підставі договору, яким визначаються мета і умови діяльності ОРЕ, права, обов'язки і відповідальність його учасників.

Договір між членами оптового ринку електричної енергії України (далі - Договір) було підписано 15 листопада 1996 року. У Договорі врегульовано питання термінології, визначено органи ОРЕ, порядок їх створення і діяльності, загальні обов'язки членів ОРЕ, інфраструктуру ОРЕ, закріплено порядок внесення змін до Договору. Договір містить невід'ємні додатки, які визначають економічні та фінансові механізми функціонування ОРЕ - Правила оптового ринку електричної енергії (далі - Правила ринку), Інструкцію про порядок розрахунків, Інструкцію про порядок використання коштів ОРЕ, Інструкцію про порядок нарахування та обліку витрат. Згідно із Законом та Договором, сторонами договору, на підставі якого створюється ОРЕ, є:

виробники електричної енергії, які одержали ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії; постачальники електричної енергії, які одержали ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом;

постачальники електричної енергії, які одержали ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом;

державне підприємство "Енергоринок" (далі - ДП "Енергоринок"), яке одержало ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії;

державне підприємство "Національна енергетична компанія" "Укренерго", що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаною енергетичною системою України і передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, яке одержало ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами.

Засадами функціонування ОРЕ згідно із Законом є:

рівноправний доступ до ОРЕ та послуг електричних мереж усіх суб'єктів підприємницької діяльності з виробництва та постачання електричної енергії після отримання відповідної ліцензії на право здійснення цих видів діяльності;

купівля та продаж електричної енергії відповідно до Правил ринку;

визначення цін на електричну енергію енергогенеруючих компаній та оптових цін за Правилами ринку;

укладення учасниками ОРЕ договорів купівлі-продажу електричної енергії з суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює оптове постачання електричної енергії відповідно до договору, на підставі якого створюється ОРЕ.

Для забезпечення функціонування ОРЕ Договором передбачено діяльність:

загальних зборів - щорічних та позачергових загальних зборів членів ОРЕ;

ради ОРЕ - сукупності голосуючих і неголосуючих директорів, які виконують свої повноваження згідно з Договором;

секретаріату ради ОРЕ, підпорядкованого голові ради ОРЕ;

розпорядника системи розрахунків - ДП "Енергоринок" або компетентної третьої сторони в ролі розпорядника системи розрахунків;

розпорядника коштів ОРЕ - ДП "Енергоринок" або компетентної третьої сторони в ролі розпорядника коштів ОРЕ;

оператора магістральних та міждержавних електричних мереж - Національної енергетичної компанії (НЕК)"Укренерго";

оператора системи - центру диспетчерського управління об'єднаною енергетичною системою України - НЕК "Укренерго";

оператора системи комерційного обліку - сторони, на ім'я якої зареєстрована система комерційного обліку і яка експлуатує систему комерційного обліку;

оператора зовнішнього перетоку - оператора електричної мережі поза межами України, яка безпосередньо сполучена з розташованими в Україні магістральними та міждержавними електричних мережами;

банкіра ОРЕ - уповноваженого банку, у якому відкритий поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії;

аудитора ОРЕ - незалежної аудиторської фірми, яка здійснює аудит ОРЕ від імені його членів;

арбітражної комісії для вирішення суперечних питань, пов'язаних з роботою ОРЕ.

Аналіз юридичної природи Договору свідчить, що він містить значні відмінності від звичайного цивільно-правового договору, які дають підстави вважати його нормативно-правовим договором. Йдеться про те, що згідно із статтею 153 Цивільного кодексу України цивільно-правовий договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Проте для Договору такої згоди недостатньо. Згідно із Законом України "Про електроенергетику" Договір має бути погоджений з центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці, НКРЕ та з Антимонопольним комітетом. Крім цього, положення Договору фактично є обов'язковими не лише для суб'єктів, що його підписали (на відміну від цивільно-правового договору, який породжує права і обов'язки лише для його сторін, крім чітко визначених винятків, передбачених статтями 160 і 164 Цивільного кодексу). Законодавство (практично усі умови та правила здійснення ліцензійної діяльності на ОРЕ) імперативно передбачає, що будь-яка діяльність на ОРЕ здійснюється відповідно до Договору та додатків до нього, насамперед Правил ринку. Таким чином, будь-яка діяльність на ОРЕ здійснюється відповідно до Договору, тобто його положення фактично є обов'язковими не лише для суб'єктів, які його підписали.

Зважаючи на те, що значна частина учасників ОРЕ є монополіями, функціонування ОРЕ здійснюється з урахуванням положень Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11 січня 2001 р., Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 7 червня 1996 р., Закону України "Про природні монополії" від 20 квітня 2000 року.

Постановою Верховної Ради України від 15 травня 1996 р. N 191/96-ВР затверджено Національну енергетичну програму України до 2010 року. Незважаючи на те, що Програма не носить нормативно-правового характеру, вона все ж становить значний інтерес у зв'язку з тим, що визначає основні напрями подальшого розвитку енергетичного законодавства України, в тому числі й тієї його частини, що регулює відносини на ОРЕ.

Правову основу функціонування ОРЕ та державного регулювання в електроенергетиці становлять також Укази Президента України. Серед найважливіших з них слід зазначити:

Укази Президента України від 21 травня 1994 р. N 244 "Про заходи щодо ринкових перетворень в галузі електроенергетики України" і від 4 квітня 1995 р. N 282 "Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України", якими було започатковано ринкові перетворення в галузі та визначено організаційну структуру ОРЕ;

Указ Президента України від 21 квітня 1998 р. N 335 "Питання Національної комісії з регулювання електроенергетики України", згідно з яким утворена у 1994 році Національна комісія з питань електроенергетики, перейменована на Національну комісію регулювання електроенергетики; затверджено положення про НКРЕ, встановлено, що на рішення про встановлення цін і тарифів не поширюється обов'язковість реєстрації в Мін'юсті;

Указ Президента України від 14 квітня 2000 р. N 598 "Про Міністерство палива та енергетики України", яким було затверджено Положення про Міністерство палива та енергетики України - центральний орган виконавчої влади, який здійснює державне управління паливно-енергетичним комплексом;

Указ Президента України від 3 грудня 2001 р. N 1169 "Про додаткові заходи щодо реформування електроенергетичної галузі", яким регулюються питання приватизації енергетичних компаній.

Діяльність суб'єктів та взаємовідносини на ОРЕ великою мірою регулюється актами Кабінету Міністрів України. Зокрема до найважливіших актів слід віднести постанови:

від 19 лютого 1996 р. N 207 "Про забезпечення роботи оптового ринку електричної енергії України";

від 13 липня 1995 р. N 516 "Про плату за видачу та переоформлення НКРЕ ліцензій на здійснення певних видів підприємницької діяльності" (з подальшими змінами);

від 15 лютого 1999 р. N 189 "Про затвердження порядку здійснення державного нагляду в електроенергетиці";

від 29 квітня 1999 р. N 753 "Про порядок видачі ліцензій НКРЕ на здійснення окремих видів підприємницької діяльності";

від 24 березня 1999 р. N 441 "Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі" (із подальшими змінами, визначеними у постанові від 9 квітня 2002 р. N 475 "Про внесення змін до порядку постачання електричної енергії споживачам");

від 21 липня 1999 р. N 1312 "Про затвердження положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику";

від 5 листопада 1999 р. N 2043 "Про затвердження тимчасових умов функціонування оптового ринку електричної енергії";

від 5 травня 2000 р. N 755 "Про утворення державного підприємства "Енергоринок";

від 5 червня 2000 р. N 922 "Про затвердження статуту державного підприємства "Енергоринок";

від 19 липня 2000 р. N 1136 "Про врегулювання відносин на оптовому ринку електричної енергії України". Цією постановою встановлено порядок визначення уповноваженого банку, в якому відкриваються розподільчі рахунки (поточні рахунки із спеціальним режимом використання) для зарахування коштів за електричну енергію, порядок і терміни відкриття розподільчих рахунків для зарахування коштів за електричну енергію, Положення про порядок проведення розрахунків за електричну енергію;

від 19 липня 2000 р. N 1139 "Про затвердження порядку застосування санкцій за порушення законодавства про електроенергетику";

від 4 квітня 2001 р. N 320 "Про перехід об'єднаної енергетичної системи України на паралельну роботу з єдиною енергетичною системою Російської Федерації";

від 21 травня 1997 р. N 487 "Про вдосконалення системи розрахунків за спожиту електричну і теплову енергію". Ця постанова втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 7 травня 2000 р. N 776.

Крім зазначених постанов Кабінетом Міністрів України також неодноразово приймалися постанови та розпорядження, які регулювали порядок здійснення розрахунків на ОРЕ і діяли протягом обмеженого періоду часу.

Позитивно на подальший розвиток відносин на ОРЕ вплинуло розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2001 р. N 133-р "Про систему заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для розвитку електроенергетичної галузі". В цьому розпорядженні, зокрема, підтверджується, що в енергопостачальних компаній відсутні обмеження права відключення від джерел енергопостачання споживачів, які мають заборгованість з оплати електричної енергії, а також забороняється органам виконавчої влади втручатися в діяльність енергопостачальних компаній, пов'язану з відключенням споживачів, які мають заборгованість з оплати електричної енергії.

Також слід відзначити розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. N 451-р "Про затвердження плану заходів щодо реалізації довгострокової тарифної політики на оптовому ринку електричної енергії України".

Значна нормативно-правова база була напрацьована Національною комісією регулювання електроенергетики України. Зокрема, НКРЕ своїми постановами врегульовує такі питання:

затвердження Договору, додатків, змін і доповнень до нього;