ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
| 27.12.2023 № 194 |
Про затвердження Положення про вимоги до системи управління страховика
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 34 від 19.03.2024 )
Відповідно до статей 7, 15, 55-1, 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 21, 23, 24, пункту 30 розділу VII Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", статей 22-25, 27-32, 114, пункту 25 розділу XV Закону України від 18 листопада 2021 року № 1909-IX "Про страхування", з метою встановлення вимог до системи управління страховиків Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Положення про вимоги до системи управління страховика (далі - Положення), що додається.
2. Страховики, які мали статус страховика до дня введення в дію Закону України "Про страхування", зобов’язані до 30 червня 2024 року (включно):
1) привести свою діяльність у відповідність до вимог, установлених Положенням (крім вимог глави 6 розділу II Положення);
2) подати до Національного банку України письмове запевнення в довільній формі про запровадження системи управління відповідно до вимог Положення та електронну копію внутрішньої політики формування технічних резервів, оформлену відповідно до вимог глави 17 розділу IV Положення.
3. Страховики під час першого визначення критеріїв значимості страховика станом на 01 січня 2026 року розраховують середні значення обсягів своєї діяльності, визначені в пункті 61 глави 6 розділу II Положення, станом на кінець кожного з двох календарних років/за два календарних роки, що передують даті оцінювання показників діяльності страховика.
4. Значимі страховики до 31 грудня 2026 року (включно) зобов’язані привести свою діяльність у відповідність до вимог Закону України "Про страхування" та Положення.
5. Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ (Сергій Савчук) після офіційного опублікування довести до відома страховиків інформацію про прийняття цієї постанови.
6. Постанова набирає чинності з 01 січня 2024 року, крім глави 6 розділу II Положення, яка набирає чинності з 01 січня 2026 року.
| Голова | А. Пишний |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
27.12.2023 № 194
ПОЛОЖЕННЯ
про вимоги до системи управління страховика
I. Загальні положення
1. Основні положення та терміни
1. Це Положення розроблено відповідно до вимог Закону України "Про Національний банк України", Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" (далі - Закон про фінансові послуги), Закону України від 18 листопада 2021 року № 1909-IX "Про страхування" (далі - Закон про страхування) з урахуванням положень Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування та ведення діяльності у сфері страхування та перестрахування (Платоспроможність II).
2. Терміни в цьому Положенні вживаються в таких значеннях:
1) агрегування даних щодо ризиків - виявлення, збір та оброблення даних про ризики, включаючи класифікацію, сегментацію, об’єднання чи розподіл даних про ризики, з урахуванням вимог щодо складання звітності про ризики, що дає змогу оцінити діяльність страховика з урахуванням ризик-апетиту;
2) валютний ризик - ризик, пов’язаний з чутливістю вартості активів та зобов’язань страховика до зміни рівня або коливання курсів валют;
3) винагорода - матеріальна виплата в грошовій формі та/або захід негрошового стимулювання члена наглядової ради чи виконавчого органу страховика (далі - органи управління), ключової особи за виконання покладених на нього (неї) посадових обов’язків, яка включає всі фіксовані та/або змінні складові винагороди, передбачені умовами укладеного між таким членом органу управління, такою ключовою особою та страховиком договору (контракту)/рішенням загальних зборів учасників (акціонерів) страховика або рішенням наглядової ради страховика;
4) виплати зі звільнення - компенсаційні виплати, пов’язані з достроковим розірванням договору (контракту) з членом органу управління, ключовою особою за ініціативою страховика та можливими обмеженнями щодо його діяльності після припинення його(її) повноважень [якщо такі виплати передбачені в договорі (контракті)];
5) внутрішні документи - документи, затверджені органом управління страховика в межах його компетенції, включаючи політику за окремими напрямами діяльності, положення, інструкції, методики, правила, стратегії, розпорядження, рішення, накази або документи, розроблені в іншій формі, з урахуванням вимог цього Положення;
6) диверсифікація - обмеження впливу факторів ризику на величину ризику за рахунок уникнення надмірної концентрації за одним портфелем, яке є методом пом’якшення ризику концентрації;
7) допустимий рівень ризику - максимальна величина ризику, яку страховик у змозі прийняти за всіма видами ризиків з огляду на здатність адекватно та ефективно управляти ризиками, а також з урахуванням обмежень, установлених законодавством;
8) змінна винагорода - складова винагороди члена органу управління, ключової особи, яка не є фіксованою винагородою згідно з цим Положенням;
9) катастрофічний ризик у страхуванні життя - ризик виникнення збитків або додаткових втрат, або недоотримання запланованих доходів, або виникнення несприятливої зміни вартості страхових зобов’язань, спричинений значною невизначеністю припущень під час формування страхових тарифів (або визначення розмірів страхових платежів) і формування технічних резервів, пов’язаних із надзвичайними або нерегулярними подіями;
10) катастрофічний ризик у страхуванні здоров’я - ризик виникнення збитків або додаткових втрат, або недоотримання запланованих доходів, або виникнення несприятливої зміни вартості страхових зобов’язань, спричинений значною невизначеністю припущень під час формування страхових тарифів (або визначення розмірів страхових платежів) і формування технічних резервів, пов’язаних зі спалахами великих епідемій, незвичайного накопичення ризиків за таких надзвичайних подій;
11) катастрофічний ризик у страхуванні іншому, ніж страхування життя, - ризик виникнення збитків або додаткових втрат, або недоотримання запланованих доходів, або виникнення несприятливої зміни вартості страхових зобов’язань, спричинений значною невизначеністю припущень під час формування страхових тарифів (або визначення розмірів страхових платежів) і формування технічних резервів, пов’язаних із надзвичайними або винятковими подіями (включаючи епідемії, карантинні обмеження, воєнно-політичні події та їх наслідки);
12) ключові процеси страховика - дії, операції, завдання, що виконуються структурними підрозділами, окремими працівниками страховика, інформаційними системами (включаючи функції, передані на аутсорсинг), що мають безпосередній та істотний вплив на досягнення цілей діяльності страховика, порушення здійснення контрольних заходів щодо таких процесів може завдати істотних збитків страховикові або його клієнтам та/або може призвести до порушення вимог законодавства України;
13) комплаєнс-ризик - ризик виникнення збитків та/або санкцій, додаткових втрат або недоотримання запланованих доходів або втрати репутації внаслідок невідповідності діяльності страховика вимогам законодавства та/або іншим вимогам (правилам, стандартам, принципам) щодо здійснення такої діяльності, яких повинен дотримуватися або прийняв рішення дотримуватися страховик, правил добросовісної конкуренції, кодексу поведінки (етики), виникнення конфлікту інтересів, а також внутрішніх документів страховика;
14) ліміти (обмеження) щодо ризиків страховика (далі - ліміт ризику) - обмеження (якісні та/або кількісні, єдиним значенням або діапазоном чи межами), установлені для контролю за величиною ризиків, на які наражається страховик протягом своєї діяльності, з метою дотримання допустимого рівня ризику;
15) майновий ризик - ризик, пов’язаний з чутливістю вартості активів та зобов’язань страховика до зміни рівня або коливання ринкових цін на нерухомість;
16) органи управління та контролю страховика - загальні збори акціонерів (учасників) страховика (далі - загальні збори страховика), наглядова рада страховика (далі - рада страховика), виконавчий орган страховика (далі - правління/дирекція);
17) особи, на яких покладено виконання ключових функцій, нагляд за якими здійснює Національний банк України (далі - Національний банк), - особи, які відповідальні за виконання ключових функцій: головний внутрішній аудитор (керівник підрозділу з внутрішнього аудиту), головний комплаєнс-менеджер [керівник підрозділу з контролю за дотриманням норм (комплаєнс)], головний ризик-менеджер (керівник підрозділу з управління ризиками), відповідальний актуарій (далі - ключові особи);
18) передавання ризику - використання страховиком ресурсів інших осіб для покриття ризику за винагороду зі збереженням наявного рівня ризику;
19) підрозділ внутрішнього аудиту - постійно діючий підрозділ, створений радою страховика, який забезпечує виконання функцій внутрішнього аудиту, визначених законодавством України та цим Положенням;
20) підрозділ з управління ризиками - постійно діючий підрозділ, створений радою страховика, який забезпечує виконання функцій з управління ризиками, визначених законодавством України та цим Положенням;
21) підрозділ контролю за дотриманням норм (комплаєнс) - постійно діючий підрозділ, створений радою страховика, який забезпечує виконання функцій контролю за дотриманням норм (комплаєнс), визначених законодавством України та цим Положенням;
22) повноваження комітету ради страховика - предмет відання комітету ради страховика, що визначається відповідно до Закону про страхування та Закону України "Про акціонерні товариства" (далі - Закон про акціонерні товариства);
23) політика винагороди - система загальних підходів, принципів і способів формування управлінських рішень у сфері оплати праці (винагороди) членів органів управління страховика та ключових осіб страховика;
24) пом’якшення або зниження ризиків - комплекс заходів, спрямованих на зменшення ймовірності прояву ризику та/або зменшення впливу ризику на результати діяльності страховика;
25) прийняття ризиків - утримання ризиків на рівні, що перебуває в межах визначеного /визначеної страховиком ризик-апетиту або схильності до ризиків та не створює загрози для клієнтів, акціонерів/учасників страховика та його фінансового стану;
26) програма стимулювання - матеріальна виплата в грошовій формі та/або захід негрошового стимулювання члена органу управління страховика, ключових осіб на підставі заздалегідь визначених критеріїв, що є одним з компонентів винагороди і може включати соціальний пакет або пільги в грошовій/негрошовій формі (включаючи забезпечення житлом або компенсацію витрат на житло, компенсацію витрат на страхування, пенсійні відрахування, забезпечення службовим автомобілем або компенсацію витрат на користування автомобілем у службових цілях, надання товарів і/або послуг безкоштовно або за пільговою ціною);
27) процентний ризик, або ризик процентної ставки - ризик виникнення збитків або додаткових втрат, або недоотримання запланованих доходів унаслідок впливу несприятливих змін процентних ставок, який пов’язаний з чутливістю вартості активів та зобов’язань страховика до строкової структури процентних ставок або до коливань процентних ставок;
28) репутаційний ризик - ризик виникнення збитків або додаткових втрат, або недоотримання запланованих доходів унаслідок несприятливого сприйняття іміджу страховика клієнтами, контрагентами, акціонерами, наглядовими та контролюючими органами;
29) ризик-апетит, або схильність до ризику - сукупна величина за всіма видами ризиків, визначена наперед та в межах допустимого рівня ризику, щодо яких страховик прийняв рішення про доцільність/необхідність їх утримання з метою досягнення його стратегічних цілей та виконання плану діяльності страховика;
30) ризик втрати працездатності - ризик виникнення збитків або додаткових втрат, або недоотримання запланованих доходів, або виникнення несприятливої зміни вартості страхових зобов’язань, викликаний змінами рівня, тренду або коливань показників втрати працездатності, інвалідності або захворюваності;
31) ризик дефолту контрагента - ризик виникнення збитків або додаткових втрат, або недоотримання запланованих доходів, або виникнення несприятливої зміни вартості страхових зобов’язань, викликаний невиконанням контрагентом своїх контрактних зобов’язань;
32) ризик довголіття - ризик виникнення збитків або додаткових втрат, або недоотримання запланованих доходів, або виникнення несприятливої зміни вартості страхових зобов’язань, викликаний змінами рівня, тренду або коливань показників смертності, якщо спадання показників смертності призводить до зростання вартості страхових зобов’язань;
33) ризик за преміями і резервами у страхуванні здоров’я - ризик виникнення збитків або додаткових втрат, або недоотримання запланованих доходів, або виникнення несприятливої зміни вартості страхових зобов’язань, викликаний коливаннями частоти настання, середніх розмірів та розподілу настання страхових випадків, а також строків їх урегулювання та розмірів страхових виплат за ризиками страхування здоров’я на дату формування технічних резервів;
34) ризик за преміями і резервами у страхуванні іншому, ніж страхування життя, - ризик виникнення збитків або додаткових втрат, або недоотримання запланованих доходів, або виникнення несприятливої зміни вартості страхових зобов’язань, викликаний коливаннями частоти настання, середніх розмірів та розподілу настання страхових випадків, а також строків їх урегулювання та розмірів страхових виплат за ризиками страхування іншого, ніж страхування життя;
35) ризик збільшення витрат у страхуванні життя - ризик виникнення збитків або додаткових втрат, або недоотримання запланованих доходів, або виникнення несприятливої зміни вартості страхових зобов’язань, викликаний змінами рівня, тренду або коливань витрат, пов’язаних з обслуговуванням договорів страхування життя та перестрахування ризиків страхування життя;
36) ризик збільшення витрат у страхуванні здоров’я - ризик виникнення збитків або додаткових втрат, або недоотримання запланованих доходів, або виникнення несприятливої зміни вартості страхових зобов’язань, викликаний змінами рівня, тренду або коливань витрат, пов’язаних з обслуговуванням договорів страхування здоров’я та перестрахування ризиків страхування здоров’я;
37) ризик інвестицій в акції - ризик, пов’язаний з чутливістю вартості активів та зобов’язань страховика до коливання ринкової вартості акцій;
38) ризик перегляду - ризик виникнення збитків або додаткових втрат, або недоотримання запланованих доходів, або виникнення несприятливої зміни вартості страхових зобов’язань, викликаний змінами рівня, тренду або коливань рівня перегляду ануїтетів у зв’язку зі змінами законодавства або змінами станів здоров’я застрахованих осіб;
39) ризик припинення дії договорів - ризик виникнення збитків або додаткових втрат, або недоотримання запланованих доходів, або виникнення несприятливої зміни вартості страхових зобов’язань, викликаний змінами рівня та коливань розірвання, редукування, поновлення, відмови від договорів страхування;
40) ризик ринкової концентрації - ризик, пов’язаний із недостатньою диверсифікованістю портфеля активів або у зв’язку зі значною схильністю до ризику дефолту одного або кількох пов’язаних емітентів цінних паперів;
41) ризик смертності - ризик виникнення збитків або додаткових втрат, або недоотримання запланованих доходів, або виникнення несприятливої зміни вартості страхових зобов’язань, викликаний змінами рівня, тренду або коливань показників смертності, якщо зростання показників смертності призводить до зростання вартості страхових зобов’язань;
42) ризик спреду - ризик, пов’язаний з чутливістю активів та зобов’язань страховика до зміни рівня або коливання кредитних спредів протягом строкової структури безризикової процентної ставки;
43) система винагороди - сукупність заходів матеріального стимулювання та нематеріального заохочення членів ради страховика та правління/дирекції, ключових осіб, спрямованих на забезпечення ефективного корпоративного управління;
44) система негрошового стимулювання - сукупність заходів страховика з надання членам органів управління, ключовим особам у негрошовій формі фіксованої та/або змінної винагороди;
45) система стримувань та противаг - розподіл повноважень між органами управління страховика та/або підрозділами страховика [включаючи раду страховика, правління/дирекцію, підрозділи з управління ризиками, контролю за дотриманням норм (комплаєнс), внутрішнього аудиту та відповідального актуарія], який забезпечує взаємну підконтрольність, а також унеможливлює (упереджує) можливість прийняття органами управління страховика рішень, що можуть призвести до негативних наслідків у діяльності страховика;
46) стратегічний ризик - ризик виникнення збитків або додаткових втрат, або недоотримання запланованих доходів унаслідок неправильних управлінських рішень та неадекватного реагування на зміни в бізнес-середовищі;
47) стрес-тестування - метод вимірювання (оцінки) потенційного впливу ризику як величину збитків, що можуть стати наслідком шокових змін різних факторів ризику (включаючи курси іноземних валют, процентні ставки та/або інші фактори), які відповідають виключним (екстремальним), але ймовірним подіям;
48) уникнення ризику - відмова від здійснення певних операцій чи володіння активом або припинення ділових відносин, які наражають страховика на ризик;
49) фактор ризику - обставина, дія, явище, що сприяє/може передувати виникненню ризику, певна загроза або вразливість, яка є в діяльності страховика;
50) юридичний ризик - ризик виникнення збитків або додаткових втрат, або недоотримання запланованих доходів унаслідок неочікуваного застосування норм законодавства через можливість їх неоднозначного тлумачення або унаслідок визнання недійсними правочину/договору (окремої його частини) у зв’язку з невідповідністю вимогам законодавства.
Інші терміни, які вживаються в цьому Положенні, використовуються в значеннях, визначених у Законі про фінансові послуги, Законі про страхування, Законі про акціонерні товариства, Законі України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон про товариства) та нормативно-правових актах Національного банку з питань регулювання діяльності надавачів небанківських фінансових послуг.
2. Сфера регулювання
3. Це Положення визначає вимоги до системи управління страховика включаючи:
1) вимоги до:
системи внутрішнього контролю страховика та системи управління ризиками страховика;
контролю за дотриманням норм (комплаєнс), внутрішнього аудиту, актуарної функції;
положення (політики) про винагороду голови та членів ради страховика, звіту про винагороду голови та членів ради страховика (далі - члени ради страховика), політики винагороди у страховику та звіту про винагороду голови та членів правління/дирекції страховика (далі - члени правління/дирекції), політики з андеррайтингу, політики перестрахування, які розробляються з метою забезпечення ефективної системи управління страховика;
2) критерії:
значимості страховика;
оцінки колективної придатності;
3) порядок складання та подання звітів та іншої інформації до Національного банку щодо системи управління страховика;
4) порядок здійснення контролю Національним банком за дотриманням вимог страховиком до системи управління.
4. Вимоги цього Положення поширюються на:
1) страховиків;
2) виконавців ключових функцій страховика: головного ризик-менеджера, головного внутрішнього аудитора, головного комплаєнс-менеджера та відповідального актуарія, включаючи особу, на яку страховик, який не є значимим, поклав виконання обов’язків головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера та відповідального актуарія.
II. Загальні вимоги до системи управління страховика
3. Загальні вимоги до побудови системи управління страховика
5. Система управління страховика повинна відповідати вимогам, визначеним Законом про страхуванням, іншими законами України та цим Положенням.
Обрання членів ради страховика для страховиків, створених у формі товариства з додатковою відповідальністю здійснюється відповідно до Закону про товариства.
Організація системи управління страховика може враховувати спрямування на сталий розвиток.
Стратегія страховика може включати оцінку впливу екологічних, соціальних та управлінських факторів на довгострокову стійкість страховика, а також визначати потреби щодо мінімізації негативного впливу цих факторів на діяльність страховика та забезпечення підтримки належних знань керівників страховика з екологічних, соціальних і управлінських питань. Важливим компонентом забезпечення сталого розвитку страховика є система управління екологічними та соціальними ризиками.
Рада страховика може інтегрувати систему управління екологічними та соціальними ризиками в загальну систему управління ризиками.
6. Страховик зобов’язаний на постійній основі забезпечувати ефективність своєї системи управління, яка повинна відповідати вимогам частини другої статті 22 Закону про страхування, включаючи наявність ефективної системи управління, організованої з урахуванням частини першої статті 22 Закону про страхування, вимог цього Положення та нормативно-правового акта Національного банку з питань авторизації надавачів фінансових послуг та умов здійснення ними діяльності.
7. Внутрішні документи (положення/політика) страховика щодо організації системи управління повинні відповідати вимогам законодавства України, включаючи вимоги цього Положення.
8. Порядок організації, проведення засідань ради страховика, складання протоколів засідань ради страховика, зберігання та надання доступу до матеріалів засідань ради страховика визначаються статутом страховика, положенням про раду страховика.
9. Рада страховика відповідно до вимог Закону про страхування з урахуванням Закону про акціонерні товариства має право утворювати постійні чи тимчасові комітети з числа осіб, які входять до її складу, для попереднього вивчення і підготовки до розгляду на засіданні питань, що належать до компетенції ради страховика.
10. Рада значимого страховика зобов’язана у складі не менше трьох осіб, які входять до складу ради страховика, утворити такі постійно діючі комітети (далі - комітети ради страховика):
1) комітет з питань аудиту (аудиторський комітет) з урахуванням вимог до аудиторського комітету, передбачених Законом України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" (далі - Закон про аудит);
2) комітет з управління ризиками;
3) комітет з питань винагород та призначень.
Рада страховика, що не є значимим, у разі не створення комітетів ради встановлює, що вирішення питань, які належать до повноваження зазначених комітетів ради, здійснюється радою страховика.
11. Порядок прийняття рішень про утворення комітетів ради страховика, перелік питань, що належатимуть до повноважень (у разі створення), визначаються в статуті страховика та/або у внутрішніх документах страховика, що регламентують діяльність комітетів ради страховика.
12. Повноваження та вимоги до комітетів ради страховика, включаючи комітет з питань аудиту/аудиторський комітет, комітет з питань винагород та призначень, комітет з управління ризиками визначаються у внутрішніх документах страховика з урахуванням вимог Закону про акціонерні товариства, Закону про страхування, включаючи вимоги щодо забезпечення радою страховика функціонування та здійснення контролю ефективності комплексної та адекватної системи управління ризиками та цього Положення щодо системи управління ризиками.
13. Повноваження комітету з управління ризиками в межах забезпечення радою страховика функціонування та здійснення контролю ефективності комплексної та адекватної системи управління ризиками можуть включати:
1) розроблення та періодичний перегляд політики з управління ризиками;
2) надання раді страховика рекомендацій, консультацій, пропозицій з питань управління ризиками;
3) здійснення моніторингу впровадження стратегії та політики управління ризиками, декларації схильності до ризиків, включаючи дотримання страховиком установленого рівня ризик-апетиту та лімітів ризиків;
4) участь у розробленні внутрішніх документів з питань управління ризиками, організаційної структури, яка забезпечить належне функціонування системи управління ризиками;
5) надання акціонерам/учасникам, раді страховика рекомендацій щодо підбору та відсторонення головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, відповідального актуарія;
6) здійснення контролю за виконанням головним ризик-менеджером, головним комплаєнс-менеджером, відповідальним актуарієм, підрозділами з управління ризиками та контролю за дотриманням норм (комплаєнс), покладених на них функцій;
7) затвердження регуляторної звітності (крім звіту про платоспроможність та фінансовий стан страховика);
8) контроль за станом виконання заходів щодо оперативного усунення недоліків, врахування рекомендацій та зауважень, наданих за результатами внутрішнього аудиту, суб’єктами аудиторської діяльності, Національним банком та іншими контролюючими органами щодо функціонування системи управління ризиками;
9) контроль за дотриманням стратегії управління ризиками під час здійснення страховиком діяльності;
10) розроблення обов’язкових до розгляду радою страховика заходів щодо мінімізації ризиків;
11) подання раді страховика не рідше одного разу на рік звітів про виконання покладених на нього функцій;
12) виконання інших функції та повноваження з питань управління ризиками, визначені радою страховика.
14. Порядок організації роботи правління/дирекції страховика, включаючи чіткий розподіл повноважень між членами правління/дирекції, а також порядок організації роботи комітетів ради страховика, ключових осіб (або осіб, які виконують такі функції) повинні визначатись у внутрішніх положеннях, що регламентують діяльність правління/дирекції страховика, комітетів ради та ключових осіб. Страховик для забезпечення ефективності своєї системи управління переглядає внутрішні положення за потреби внесення змін до них не рідше одного разу на рік.
15. Правління/дирекція страховика відповідно до вимог Закону про страхування зобов’язане/зобов’язана утворити такі постійно діючі комітети:
1) страховий комітет;
2) інвестиційний комітет.
16. До завдань страхового комітету правління/дирекції страховика може віднести:
1) прийняття рішення про визначення продуктової лінійки і тарифів;
2) здійснення оцінки ефективності вихідного перестрахування;
3) надання пропозицій та рекомендацій правлінню/дирекції, раді страховика щодо змін до порядку надання послуг страховиком, процесу андеррайтингу, механізмів і умов вихідного перестрахування.
17. До завдань інвестиційного комітету правління/дирекції страховика може віднести:
1) здійснення періодичного перегляду та надання рекомендацій щодо інвестиційної політики чи стратегії страховика;
2) забезпечення відповідності здійснення інвестицій страховиком вимогам стратегії, планам та бюджетам страховика та законодавства з питань здійснення інвестиційної діяльності;
3) надання звітів правлінню/дирекції страховика щодо ефективності здійснюваних інвестицій;
4) перегляд і надання рекомендацій щодо здійснення інвестицій страховиком та напрямів інвестування.
18. Страховик з метою впровадження ефективної системи управління з урахуванням стратегії страховика, ризик-апетиту і лімітів ризиків, обсягів діяльності та розміру страховика, складності, видів, характеру здійснюваних страховиком операцій, організаційної структури страховика, особливостей діяльності фінансової групи, до складу якої входить страховик, забезпечує наявність таких внутрішніх документів:
1) політики з андеррайтингу;
2) політики перестрахування;
3) політики з врегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків.
19. Страховик визначає політику з андеррайтингу, політику перестрахування, політику з врегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків, у цілому в межах діяльності страховика або за класами страхування (ризиками в межах класу страхування), страховими продуктами або за групою класів страхування, страхових продуктів, що мають схожі страхові ризики, та управління якими здійснюється разом.
20. Страховик здійснює контроль за дотриманням та ефективністю процедур та/або процесів, визначених у політиці з андеррайтингу, політиці перестрахування, політиці з врегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків, а також своєчасно переглядає та оновлює (актуалізує) їх відповідно до змін у законодавстві України, затвердження нових страхових продуктів та/або змін до наявних, з урахуванням інших обставин, що впливають на ринок страхування та діяльність страховика.
21. Політика з андеррайтингу повинна містити:
1) умови та порядок прийняття страховиком ризиків на страхування, визначення характеристик об’єктів страхування, що можуть бути застраховані, включаючи визначення розміру страхової суми та/або лімітів, необхідність медичного обстеження фізичних осіб та огляду об’єктів страхування;
2) обсяг інформації, потрібний для прийняття страховиком ризиків на страхування, та порядок перевірки достатності і якості такої інформації;
3) порядок здійснення страховиком оцінки ризиків, що приймаються на страхування;
4) порядок взаємодії між структурними підрозділами страховика з метою прийняття страховиком ризиків на страхування, включаючи узгодження умов страхування з умовами перестрахування, передбаченими політикою перестрахування;
5) умови та порядок здійснення процедур, зазначених у пункті 21 глави 3 розділу II цього Положення, у разі зміни умов укладеного договору страхування (перестрахування), його пролонгації або зміни інформації про об’єкт страхування та/або ступеня страхового ризику.
Порядок здійснення страховиком оцінки ризиків, визначений в підпункті 3 пункту 21 глави 3 розділу II цього Положення, що приймаються на страхування, може включати необхідність та/або особливості використання інформаційних систем страховика для здійснення андеррайтингу, порядок визначення страхового тарифу, можливість прийняття ризику на умовах інших, ніж передбачено стандартним страховим продуктом, розподіл повноважень щодо прийняття ризиків на страхування та визначення страхового тарифу/страхового платежу, можливість передачі на аутсорсинг окремих завдань/процесів/операцій з андеррайтингу страховика.
Страховик має право визначати у своїй політиці з андеррайтингу інші положення додатково до встановлених у пункті 21 глави 3 розділу II цього Положення.
Методика розрахунку страхових тарифів може бути складовою політики з андеррайтингу.
Політика з андеррайтингу може бути складовою політики з управління ризиками з урахуванням вимог розділу VII цього Положення.
22. Політика перестрахування визначається страховиком з метою врегулювання порядку здійснення вихідного перестрахування та повинна містити:
1) спосіб та процедури перестрахування, ліміти власного утримання та порядок їх розрахунку, які використовує страховик;
2) порядок визначення потреби у перестрахуванні, порядок вибору перестраховиків, умов перестрахування, визначення (розрахунку) власного утримання;
3) порядок взаємодії між структурними підрозділами страховика з метою передачі страховиком ризиків у перестрахування, включаючи узгодження умов страхування з умовами перестрахування, передбаченими цією політикою;
4) розподіл повноважень щодо прийняття рішення в разі передачі ризиків у перестрахування;
5) умови та порядок здійснення процедур, зазначених у підпунктах 2-4 пункту 22 глави II цього Положення, у разі суттєвих змін у страховому портфелі/об’єктах страхування та/або ступеня страхового ризику;
6) критерії суттєвості змін у страховому портфелі/об’єктах страхування та/або ступеня страхового ризику, порядок їх визначення та перегляду.
Страховик має право визначати у своїй політиці перестрахування інші положення додатково до встановлених у пункті 22 глави 3 розділу II цього Положення.
Політика перестрахування може бути складовою політики з управління ризиками з урахуванням вимог розділу VII цього Положення.
23. Політика з врегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків, визначається страховиком з метою встановлення порядку отримання і врегулювання заявлених вимог за подіями, що мають ознаки страхових випадків, включаючи:
1) визначення обсягу інформації, достатньої для прийняття рішення про визнання або невизнання випадку страховим та здійснення страхової виплати;
2) прийняття рішення про відмову у здійсненні страхової виплати;
3) процедури проведення оцінки збитків та/або огляду об’єктів страхування;
4) розподіл повноважень та взаємодії між структурними підрозділами страховика щодо їх врегулювання страхового випадку (включаючи узгодження з умовами перестрахування, визначеними політикою з перестрахування);
5) можливість передачі на аутсорсинг окремих завдань/процесів/операцій з врегулювання подій, що мають ознаки страхових випадків.
24. Система управління страховика повинна враховувати такі вимоги щодо обіймання посад:
1) відповідальному актуарію забороняється:
обіймати посаду голови правління/генерального директора страховика, у якому він здійснює актуарну функцію;
входити до складу ради страховика, підрозділу внутрішнього аудиту (обіймати посаду головного внутрішнього аудитора);
обіймати посаду головного ризик-менеджера страховика, у якому він здійснює актуарну функцію, за винятком випадку, зазначеного в пункті 25 глави 3 розділу II цього Положення;
обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій щодо ведення бухгалтерського обліку, реалізації страхових та/або перестрахових продуктів, врегулювання страхових випадків у страховику, у якому він здійснює актуарну функцію;
2) особа, подружжя, батько, матір, діти, рідні брати чи сестри якої обіймають посади, зазначені в підпункті 1 пункту 24 глави 3 розділу II цього Положення, або отримують винагороду, яка залежить від операційних результатів страховика, не може бути відповідальним актуарієм у цьому страховику.
25. Страховик, який не є значимим, у встановленому нормативно-правовим актом Національного банку з питань авторизації надавачів фінансових послуг та умов здійснення ними діяльності порядку має право покласти на одну особу виконання обов’язків головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, відповідального актуарія.
26. Рада страховика зобов’язана вживати заходів для запобігання виникненню конфліктів інтересів у страховику та сприяти їх врегулюванню, включаючи затвердження політики, визначеної в пункті 27 глави 3 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог Закону про страхування та цього Положення щодо системи управління страховика.
27. Політика виявлення, запобігання та управління конфліктами інтересів у страховику повинна містити:
1) обов’язки керівників, ключових осіб і працівників щодо:
запобігання, виявлення та управління конфліктами інтересів;
оперативного повідомлення про обставини, що можуть спричинити або вже спричинили конфлікт інтересів, і процедури такого повідомлення;
2) процедуру перевірки керівників, ключових осіб страховика до початку виконання ними посадових обов’язків для запобігання виникненню конфлікту інтересів під час виконання нею своїх обов’язків;
3) процедуру розгляду керівником отриманої інформації про потенційний або реальний конфлікт інтересів, визначення впливу цього конфлікту інтересів на профіль ризику страховика та прийняття рішення про вжиття відповідних заходів;
4) обов’язок керівника щодо утримання від голосування з будь-якого питання, яке може спричинити конфлікт інтересів або зашкодити об’єктивному ставленню чи належному виконанню таким керівником обов’язків перед страховиком;
5) порядок відсторонення керівника від голосування або участі іншим чином у прийнятті страховиком будь-якого рішення, щодо якого в нього є конфлікт інтересів;
6) порядок і періодичність здійснення перевірки потенційних і реальних конфліктів інтересів у страховику, що включає анкетування керівників, ключових осіб та працівників страховика;
7) процедуру врегулювання конфлікту інтересів, включаючи вжиття заходів у разі виявлення порушення вимог порядку запобігання, виявлення та управління конфліктами інтересів у страховику;
8) порядок повідомлення Національний банк про конфлікт інтересів у страховику та заходи, вжиті для врегулювання конфлікту інтересів.
4. Критерії оцінки колективної придатності та ефективності управління ради страховика та виконавчого органу страховика
28. Рада страховика та правління/дирекція страховика повинні мати колективну придатність, яка:
1) дає змогу забезпечити ефективне управління та контроль за діяльністю страховика з урахуванням розміру страховика, складності, обсягів, видів, характеру здійснюваних страховиком операцій, організаційної структури та профілю ризику страховика;
2) враховує особливості діяльності страховика як значимого та діяльності фінансової групи, до складу якої він входить.
29. Спільні/сукупні знання, навички та професійний та управлінський досвід членів правління/дирекції страховика мають бути достатніми для розуміння всіх аспектів діяльності страховика, адекватної оцінки ризиків, на які страховик може наражатися, прийняття виважених рішень, а також для забезпечення ефективного управління з урахуванням функцій, покладених на правління/дирекцію законом, статутом страховика та його внутрішніми документами.
30. Спільні/сукупні знання, навички та професійний та управлінський досвід членів ради страховика мають бути достатніми для розуміння всіх аспектів діяльності страховика, адекватної оцінки ризиків, на які страховик може наражатися, прийняття виважених рішень, а також для забезпечення ефективного управління та контролю за діяльністю страховика в цілому з урахуванням функцій, покладених на раду страховика законом, статутом страховика та його внутрішніми документами.
Не менше половини членів ради страховика, уключаючи голову ради страховика, повинні мати досвід роботи у фінансовому секторі не менше трьох років.
31. Рада страховика для визначення колективної придатності може затвердити матрицю профілю ради та правління/дирекції страховика (далі - матриця профілю), яка включає:
1) кваліфікаційні вимоги Національного банку до професійної придатності, визначені нормативно-правовим актом з питань авторизації надавачів фінансових послуг та умов здійснення ними діяльності;
2) критерії, зазначені в пунктах 33, 34 глави 4 розділу II цього Положення, яким має відповідати член ради та правління/дирекції страховика та які визначені в положеннях про відбір, оцінку та обрання кандидатів у члени ради страховика, правління/дирекцію та/або в інших внутрішніх документах страховика з урахуванням розміру страховика, складності, обсягів, видів, характеру здійснюваних страховиком операцій, організаційної структури та профілю ризику страховика, а також ураховує особливості діяльності страховика як значимого та діяльності фінансової групи, до складу якої він входить.
32. Рада страховика оцінює колективну придатність членів (кандидатів у члени) ради та правління/дирекції страховика з урахуванням критеріїв, визначених у пунктах 33, 34 глави 4 розділу II цього Положення.
33. Критерії оцінки колективної придатності включають оцінювання індивідуальної участі членів ради страховика та правління/дирекції страховика в таких напрямах:
1) загальне управління:
створення/функціонування адміністративної функції, системи внутрішнього контролю, механізмів корпоративного управління в межах фінансової групи, підбору персоналу;
оцінювання придатності членів ради та правління/дирекції, ключових осіб страховика;
створення політики та процедури навчання та підвищення кваліфікації членів органу управління страховика або в межах діяльності страховика в цілому;
створення політики та формування підходів до формування винагород;
планування передачі повноважень;
2) управління ризиками, комплаєнсу, актуарної функції, внутрішнього контролю:
визначення та дотримання стратегії з управління ризиками, ризик-апетиту, лімітів ризиків;
дотримання платоспроможності, обов’язкових вимог щодо фінансових показників;
створення незалежної функції з управління ризиками та/або оцінювання такого створення, функціонування та ефективності;
розроблення та дотримання процедур і заходів з управління ризиками;
дотримання законодавства України щодо управління ризиками;
функціонування бухгалтерського обліку страхових послуг;
забезпечення складання та подання регуляторної та іншої звітності;
створення функції комплаєнсу та/або оцінювання такого створення, функціонування та ефективності;
розроблення та дотримання положення комплаєнсу та відповідні процедури і заходи;
розроблення та впровадження механізмів повідомлення про порушення;
визначення політики з андерайтингу, перестрахування;
створення актуарної функції та/або оцінювання такого створення, функціонування та ефективності;
розроблення та дотримання політики формування технічних резервів, перевірки адекватності технічних резервів і достатності резервів збитків;
створення системи внутрішнього контролю та/або оцінювання такого створення, функціонування та ефективності;
розроблення та/або нагляд за виконанням річного плану внутрішнього аудиту;
3) управління, стратегії та прийняття рішень:
управління процесами та завданнями і можливість сприяти належному виконанню;
послідовність думок та дій і прийняття рішень відповідно до власних переконань;
розвиток корпоративної культури;
ефективне здійснення контрольної діяльності, вимоги до якої встановлені в пунктах 98-105 глави 12 розділу III цього Положення;
дотримання соціальних, етичних та професійних стандартів;
залучення зовнішніх експертів;
розвиток та дотримання стратегії та бізнес-моделі;
виявлення та використання можливостей для підвищення стійкості бізнесу;
забезпечення реалізації страхових продуктів їх цільовій аудиторії;
визначення довгострокових інтересів страховика під час оцінки страхових продуктів та ринків, на яких страховик здійснює діяльність;
комунікація щодо стратегії, політики та завдань у страховику зрозумілим та прозорим способом;
належна зовнішня комунікація та розуміння її адресатів;
організація внутрішніх процесів і прийняття рішень у цілому;
головування в органі управління страховика, комітеті;
контроль за виконавцями;
забезпечення регулярного проведення засідань;
запитування додаткової інформації для належного прийняття рішень;
забезпечення дослідження альтернативних варіантів дій під час прийняття рішень;
виявлення, запобігання та управління конфліктом інтересів у процесі прийняття рішень;
належна оцінка відповідності прийнятих рішень стратегії страховика і дотримання плану діяльності страховика.
34. Додатковими критеріями для оцінки колективної придатності членів ради та правління/дирекції може бути оцінювання індивідуальних строків членів органів управління страховика в частині строку здійснення повноважень в органі управління, функцій в межах страховика/фінансової групи, до якої входить страховик, крім строку:
1) повноважень одноосібного виконавчого органу в страховику (перебування у складі колегіального виконавчого органу страховика);
2) повноважень одноосібного виконавчого органу у страховику (перебування у складі колегіального виконавчого органу страховика) у межах страховика/фінансової групи, до якої входить страховик;
3) роботи в фінансовій установі, іншій, ніж страховик;
4) роботи зі здійснення на посадах, що передбачали здійснення управлінських функцій, та на посадах, інших, ніж управлінські.
35. Страховик самостійно визначає шкалу оцінювання виконання критеріїв, зазначених у пунктах 33, 34 глави 4 розділу II цього Положення.
36. Результати оцінювання колективної придатності ради та правління/дирекції страховика мають документуватися та ґрунтуватися на:
1) висновках, здійснених, включаючи відомості про практичний професійний досвід особи та її особисті досягнення;
2) наявності теоретичних знань, отриманих шляхом професійного розвитку, які підтверджені документально та можуть свідчити про рівень компетенції особи (відомостях у трудовій книжці/електронній трудовій книжці, дипломах, сертифікатах, свідоцтвах, кваліфікаційних посвідченнях, інших документах, отриманих на попередніх місцях роботи та в процесі професійного розвитку).
5. Вимоги до положень (політики), звітів про винагороду
37. Загальні збори страховика затверджують положення (політику) про винагороду голови та членів ради страховика за поданням ради страховика після попереднього розгляду комітетом з питань винагород та призначень (у разі його створення), а також встановлюють розмір винагороди голови та членів ради страховика.
Рада страховика затверджує політику про винагороду у страховику, крім політики винагороди голови та членів ради страховика, яка включає питання винагороди голови та членів правління страховика/генерального директора страховика та членів дирекції страховика, ключових осіб після попереднього розгляду її комітетом з питань винагород та призначень (у разі його створення) та встановлює розмір винагороди голови та членів правління/ членів дирекції/ генерального директора страховика та ключових осіб.
Правління/дирекція страховика встановлює розмір винагороди інших працівників страховика, якщо інше не передбачено законодавством України або статутом страховика.
38. Визначення та реалізація положення (політики) про винагороду голови та членів ради страховика, а також політики винагороди у страховику [далі - положення (політика) про винагороду] здійснюється з урахуванням розміру, особливостей діяльності страховика, характеру й обсягів послуг страхування, профілю ризику страховика.
39. Процедури, визначені положенням (політикою) винагороди, мають бути чіткими, задокументованими та прозорими.
40. Положення (політика) про винагороду є внутрішнім документом страховика та визначає застосування таким страховиком:
1) практики фіксованої винагороди (включаючи таку практику щодо нових працівників);
2) практики змінної винагороди за потенційні надходження (доходи), строки та ймовірність отримання яких є невизначеними;
3) виплат зі звільнення до з’ясування ефективності діяльності, досягнення цілей, виконання повноважень.
41. Орган управління та контролю страховика, визначений Законом про страхування, затверджує, за потреби переглядає та у визначеному ним порядку здійснює контроль за реалізацією положення (політики) про винагороду, яка повинна визначати критерії для встановлення:
1) фіксованої винагороди, яка одночасно:
має наперед визначений розмір відповідно до умов цивільно-правового або трудового договору (контракту), укладеного між страховиком та членом органу управління страховика, ключовою особою або встановлений рішенням загальних зборів учасників (акціонерів) страховика/рішенням ради страховика, або штатним розписом страховика;
відповідає рівню професійного досвіду, місцю члена органу управління страховика, ключової особи в організаційній структурі страховика та рівню його(її) відповідальності;
