Про затвердження Положення про ліцензування банків

174. Дані про невиконані фінансові зобов’язання фізичної особи та про понесені нею витрати в періодах, за які Національному банку подається інформація про майновий стан, уключаються до цієї інформації в повному обсязі та в обов’язковому порядку.

175. Фізична особа, яка перебуває в шлюбі:

1) уключає до інформації про майновий стан дані про всі невиконані фінансові зобов’язання за правочинами, стороною яких є чоловік/дружина фізичної особи (за умови, якщо такі правочини укладені під час їх перебування в шлюбі), а також суми витрат, понесених у відповідному періоді на законних підставах (в Україні та за кордоном) її чоловіком/дружиною;

2) має право включити до інформації про майновий стан дані про майно, яке є спільною власністю подружжя станом на відповідну дату, незалежно від того, на кого з подружжя оформлені правовстановлюючі документи на таке майно, а також про суми доходів, отриманих у відповідному періоді на законних підставах (в Україні та за кордоном) її чоловіком/дружиною.

176. Фізична особа, яка перебуває в шлюбі, подає до Національного банку документи, визначені цим Положенням, щодо майна, майнових зобов’язань, доходів і витрат чоловіка/дружини.

177. Фізична особа подає до Національного банку для підтвердження наявності грошових коштів, за рахунок яких фізичною особою здійснено внесок до статутного капіталу новоствореного банку, внесок до статутного капіталу банку під час його збільшення або придбання/збільшення істотної участі в банку, виписку/довідку про стан її рахунку в банку, що підтверджує наявність коштів станом на відповідну дату.

178. Фізична особа є платоспроможною, якщо немає підстав уважати, що особа неспроможна виконувати всі майнові зобов'язання відповідно до умов правочинів, укладених такою особою, та/або майновий стан особи, та/або стан виконання нею майнових зобов'язань погіршаться в подальшому. Такими підставами є невиконання/неналежне виконання фізичною особою своїх зобов'язань або загроза невиконання/неналежного виконання таких зобов'язань, накладення арешту на все майно фізичної особи або значну його частину на підставі виконавчих документів, наявність судового спору за участю фізичної особи, негативне рішення за яким може призвести до втрати фізичною особою всього належного їй майна (доходів) або їх значної частини, майбутня втрата постійного джерела доходів фізичної особи, про яку стало відомо, погіршення майнового стану фізичної особи, що настало або ймовірно настане, унаслідок яких фізична особа може стати неспроможною виконувати свої майнові зобов'язання.

179. Фізична особа подає до Національного банку для підтвердження її платоспроможності письмове запевнення про те, що не має підстав для погіршення майнового стану, визначених у пункті 178 глави 19 розділу III цього Положення. Письмове запевнення має містити обґрунтування, що таких підстав немає, та засвідчувати, що таких підстав:

1) на відповідну дату немає;

2) не було або вони усунені протягом року, що передує відповідній даті (якщо вони були, то надається їх детальний опис, причини їх виникнення та підтвердження їх усунення);

3) не буде з огляду на наявну в особи інформацію та її очікування.

180. Аудитором, який здійснює перевірку фінансової звітності юридичної особи, що подається до Національного банку для оцінки фінансового стану юридичної особи, та може здійснювати розрахунок розміру власних коштів юридичної особи та/або аналіз її фінансової стійкості, є особа, яка постійно проживає (головний офіс якої зареєстровано) у країні, у якій зареєстрована та здійснює свою діяльність юридична особа, фінансова звітність якої перевіряється, та яка має право надавати аудиторські послуги відповідно до законодавства цієї країни.

181. Національний банк має право в разі отримання клопотання юридичної особи або банку дозволити подання звіту (висновку) щодо фінансової звітності юридичної особи та/або інформації про розмір її власних коштів та/або інформації про фінансовий стан юридичної особи, підготовлених аудитором, який не відповідає вимогам пункту 180 глави 20 розділу III цього Положення, якщо в країні, у якій зареєстрована та здійснює свою діяльність юридична особа, відсутні особи, які мають право надавати аудиторські послуги, або обраний іноземний аудитор має суттєво вищу кваліфікацію, досвід та визнання, ніж аудитор країни місцезнаходження юридичної особи.

182. Оцінювачем, який може здійснювати оцінку вартості майна фізичної особи та готує звіт, що подається до Національного банку для оцінки майнового стану фізичної особи, є особа, яка постійно проживає (головний офіс якої зареєстровано) у країні, у якій знаходиться майно, що підлягає оцінці, та яка має право оцінювати майно відповідно до законодавства цієї країни.

183. Національний банк має право в разі отримання клопотання фізичної особи або банку дозволити подання звіту про оцінку вартості майна, підготовленого оцінювачем, який не відповідає вимогам пункту 182 глави 20 розділу III цього Положення, якщо в країні, у якій знаходиться майно, що підлягає оцінці, відсутні особи, які мають право здійснювати оцінку майна, або якщо обраний іноземний оцінювач має суттєво вищу кваліфікацію, досвід та визнання, ніж оцінювач країни проживання фізичної особи.

184. Консультантом, який здійснює розрахунок розміру власних коштів юридичної особи та/або аналіз її фінансової стійкості, що подаються до Національного банку, є особа, яка постійно проживає (головний офіс якої зареєстровано) у країні, у якій зареєстрована та здійснює свою діяльність юридична особа, фінансовий стан якої оцінюється, та яка має право надавати відповідні консультаційні послуги відповідно до законодавства цієї країни.

185. Національний банк має право в разі отримання клопотання юридичної особи або банку дозволити подання інформації про розмір власних коштів юридичної особи та/або інформації про її фінансовий стан, підготовлених консультантом, який не відповідає вимогам пункту 183 глави 20 розділу III цього Положення, якщо в країні, у якій зареєстрована та здійснює свою діяльність юридична особа, відсутні особи, які мають право надавати відповідні консультаційні послуги, або обраний іноземний консультант має суттєво вищу кваліфікацію, досвід та визнання, ніж консультант країни місцезнаходження юридичної особи.

186. Національний банк має право перевіряти документи аудиторів, оцінювачів і консультантів.

Національний банк під час перевірки документів оцінювача має право звертатися з письмовим запитом до суб’єктів оціночної діяльності, які відповідно до законодавства мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, для проведення рецензування звіту про оцінку майна.

187. Національний банк має право в разі виникнення за результатами аналізу документів аудиторів, оцінювачів і консультантів сумнівів щодо інформації, викладеної в таких документах, або отримання за результатами рецензування звіту про оцінку майна висновку про визнання оцінки майна такою, що не відповідає вимогам законодавства:

1) вимагати від юридичної/фізичної особи та/або аудитора/оцінювача/консультанта надання пояснень, додаткових документів і/або інформації;

1-1) вимагати від юридичної/фізичної особи надання оформленої згідно з вимогами законодавства рецензії на звіт про оцінку майна;

2) відхилити підготовлений аудитором/оцінювачем/консультантом документ та вимагати від юридичної/фізичної особи подання документа, підготовленого з урахуванням коментарів Національного банку тим самим або іншим аудитором/ оцінювачем/консультантом.

187-1. Національний банк у разі отримання за результатами рецензування звіту про оцінку майна висновку про визнання оцінки майна такою, що не відповідає вимогам законодавства, має право відхилити такий звіт про оцінку майна та вимагати від юридичної/фізичної особи подання звіту, підготовленого відповідно до вимог законодавства з оцінки майна.

188. Національний банк погоджує статут новоствореного банку перед його державною реєстрацією як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі.

189. Засновник новоствореного банку або уповноважений усіма засновниками представник є заявником під час погодження статуту новоствореного банку.

190. Заявник для погодження статуту новоствореного банку подає до Національного банку документи, визначені в статті 17 Закону про банки, а саме:

1) заяву про погодження статуту новоствореного банку;

2) рішення єдиного засновника або протокол із рішеннями зборів засновників про створення новоствореного банку, розміщення його акцій та іншими рішеннями, передбаченими нормативно-правовим актом Комісії з цінних паперів щодо реєстрації випусків акцій під час заснування акціонерних товариств, або його засвідчену копію;

3) договір про створення новоствореного банку (засновницький договір), що містить положення, визначені в Законі про акціонерні товариства та нормативно-правовому акті Комісії з цінних паперів щодо реєстрації випусків акцій під час заснування акціонерних товариств, або його засвідчену копію (не подається в разі заснування новоствореного банку однією особою);

4) рішення єдиного засновника або протокол із рішеннями установчих зборів про заснування новоствореного банку, затвердження його статуту, результатів розміщення акцій, обрання ради та правління новоствореного банку, призначення його головного бухгалтера, затвердження бізнес-плану новоствореного банку та іншими рішеннями, передбаченими нормативно- правовим актом Комісії з цінних паперів щодо реєстрації випусків акцій під час заснування акціонерних товариств, або його засвідчену копію;

5) статут новоствореного банку, що містить інформацію, визначену Законом про банки, Законом про акціонерні товариства та іншими законодавчими актами України, у трьох примірниках;

6) документи для ідентифікації всіх засновників новоствореного банку, визначені в главі 4 розділу I цього Положення;

7) анкети кожного із засновників новоствореного банку за формою, затвердженою розпорядчим актом Національного банку та розміщеною на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку (окремо для юридичних і фізичних осіб);

8) документи для оцінки ділової репутації всіх засновників новоствореного банку, визначені в главі 9 розділу II цього Положення;

9) документи для оцінки фінансового/майнового стану всіх засновників новоствореного банку, визначені в главах 18-19 розділу III цього Положення;

10) відомості про осіб, які є пов’язаними з новоствореним банком згідно зі статтею 52 Закону про банки;

11) засвідчену копію тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій новоствореного банку, виданого Комісією з цінних паперів;

12) дозвіл Антимонопольного комітету на концентрацію у випадках, передбачених законодавством України, або попередній висновок Антимонопольного комітету про те, що немає необхідності в отриманні такого дозволу (його засвідчену копію), або запевнення заявника в тому, що немає необхідності в отриманні такого дозволу;

13) засвідчені копії платіжних документів про сплату засновниками новоствореного банку внесків до його статутного капіталу, що підтверджують формування статутного капіталу новоствореного банку в повному обсязі;

14) таблицю формування статутного капіталу новоствореного банку за формою, затвердженою розпорядчим актом Національного банку та розміщеною на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку;

15) відомості про структуру власності новоствореного банку та всіх осіб, які набудуть істотної участі в новоствореному банку після його державної реєстрації як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі, відповідно до вимог нормативно-правового акта Національного банку щодо порядку подання відомостей про структуру власності банку;

16) документи для погодження набуття істотної участі в новоствореному банку особами, які набудуть опосередкованої істотної участі в новоствореному банку після його державної реєстрації як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі, визначені розділом V цього Положення.

191. Статут новоствореного банку оформляється відповідно до вимог Закону про реєстрацію юридичних осіб і на титульному аркуші має містити в правому верхньому куті вільне місце для штампа Національного банку про його погодження.

192. Національний банк приймає рішення про погодження статуту новоствореного банку або відмову в його погодженні протягом трьох місяців із дня подання заявником усіх визначених у пункті 190 глави 21 розділу IV цього Положення документів (рішення приймає Правління Національного банку).

193. Національний банк має право відмовити в погодженні статуту новоствореного банку за наявності підстав, визначених у статті 18 Закону про банки.

194. Національний банк одночасно із або до прийняття рішення про погодження статуту новоствореного банку розглядає питання та приймає рішення про погодження або заборону набуття істотної участі в новоствореному банку відповідно до вимог розділу V цього Положення (рішення приймає Правління Національного банку).

195. Національний банк має право повернути пакет документів, поданий для погодження статуту новоствореного банку, без розгляду, якщо до закінчення визначеного пунктом 192 глави 21 розділу IV цього Положення строку:

1) Національний банк прийняв рішення про заборону набуття опосередкованої істотної участі в новоствореному банку хоча б однією особою, яка набуде такої участі після державної реєстрації новоствореного банку як юридичної особи;

2) Національний банк не прийняв рішення про погодження набуття опосередкованої істотної участі в новоствореному банку хоча б однією особою, яка набуде такої участі після державної реєстрації новоствореного банку як юридичної особи.

Правління Національного банку приймає рішення про повернення пакета документів, поданого для погодження статуту новоствореного банку, без розгляду.

196. Національний банк протягом трьох робочих днів після прийняття ним рішення про погодження статуту новоствореного банку письмово повідомляє заявника про погодження статуту новоствореного банку та надсилає заявникові два примірники погодженого статуту новоствореного банку, підписані уповноваженою особою Національного банку та засвідчені у визначеному Національним банком порядку.

197. Національний банк письмово повідомляє заявника про відмову в погодженні статуту новоствореного банку та надсилає заявникові копію відповідного рішення.

198. Формування статутного капіталу новоствореного банку здійснюється в порядку, установленому Законом про банки, з урахуванням особливостей, визначених у главі 22 розділу IV цього Положення.

199. Засновники новоствореного банку акумулюють кошти для формування його статутного капіталу на накопичувальному рахунку, що відкривається в Національному банку.

200. Заявник для відкриття накопичувального рахунку з метою формування статутного капіталу новостворюваного банку одночасно з поданням документів для погодження статуту подає до Національного банку документи, визначені нормативно-правовими актами Національного банку щодо відкриття рахунків.

201. Кошти для формування статутного капіталу новостворюваного банку до часу їх внесення на накопичувальний рахунок, відкритий у Національному банку, можуть акумулюватися на рахунку в будь-якому банку України на підставі відповідного рішення зборів засновників або єдиного засновника новостворюваного банку.

202. Кошти на рахунок, відкритий у банку України для акумулювання коштів засновників новостворюваного банку та їх внесення на накопичувальний рахунок, відкритий у Національному банку, надходять у безготівковій формі з власних поточних рахунків юридичних і фізичних осіб.

203. Засновники новоствореного банку протягом п’яти робочих днів із дня відкриття накопичувального рахунку в Національному банку перераховують на нього кошти, акумульовані на відкритому в банку Україні рахунку для формування статутного капіталу в повному обсязі.

204. Перерахунок коштів у іноземній вільно конвертованій валюті, унесених нерезидентами до статутного капіталу новоствореного банку, у національну валюту України здійснюється за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату надходження іноземної валюти на рахунок новоствореного банку з метою оплати його акцій під час заснування.

205. Національний банк у разі прийняття ним рішення про відмову в погодженні статуту новоствореного банку або повернення пакета документів без розгляду повертає засновнику новоствореного банку кошти з накопичувального рахунку, відкритого в Національному банку за його заявою протягом трьох робочих днів із дня надходження відповідної заяви до Національного банку.

206. Найменування банку та його відокремлених підрозділів має відповідати вимогам Закону про банки, Закону про акціонерні товариства та інших нормативно-правових актів України.

207. Банк за згодою Національного банку має право використання в своєму найменуванні слів "Україна", "національний", "центральний" і похідних від них.

Додавати до свого найменування слово "державний", використовувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України має право лише державний банк.

208. Банк для отримання згоди на використання в найменуванні банку визначених пунктом 207 глави 23 розділу IV цього Положення слів подає до Національного банку клопотання з обґрунтуванням потреби такого використання.

209. Національний банк приймає рішення про надання згоди (відмову в наданні згоди) на використання в найменуванні банку слів, визначених пунктом 207 глави 23 розділу IV цього Положення, протягом одного місяця з дати отримання відповідного клопотання від заявника (рішення приймає Правління Національного банку).

210. Національний банк письмово повідомляє заявника про прийняття рішення про надання згоди на використання в найменуванні банку визначених пунктом 207 глави 23 розділу IV цього Положення слів або про відмову в наданні такої згоди із обґрунтуванням підстав відмови.

211. Банк та його відокремлені підрозділи мають право використовувати комерційне (фірмове) найменування відповідно до законодавства України.

212. Новостворений банк протягом семи днів після внесення державним реєстратором запису до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію новоствореного банку як юридичної особи письмово повідомляє про це Національний банк.

213. Новостворений банк протягом одного року з дня його державної реєстрації як юридичної особи подає до Національного банку документи для отримання банківської ліцензії.

214. Заявник для отримання банківської ліцензії подає до Національного банку інформацію та документи згідно з вимогами статті 19 Закону про банки, а саме:

1) заяву про видачу новоствореному банку банківської ліцензії за формою, затвердженою розпорядчим актом Національного банку та розміщеною на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національого банку;

2) засвідчені копії зареєстрованого Комісією з цінних паперів звіту про результати розміщення акцій та свідоцтва про реєстрацію випуску акцій новоствореного банку;

3) стратегію та бізнес-план новоствореного банку та витяг із рішення установчих зборів або єдиного засновника новоствореного банку про їх затвердження або засвідчену копію такого рішення;

4) інформацію про наявні в новоствореному банку банківське обладнання, комп’ютерну техніку, програмне забезпечення та комунікаційні засоби, потрібні для надання банківських та інших фінансових послуг, захисту інформації/документів від підроблення, викривлення та знищення, ведення бухгалтерського обліку та складання щоденного балансу та статистичної звітності, проведення розрахунків і участі в системі електронних платежів Національного банку, що відповідають вимогам нормативно-правових актів Національного банку, а також нормативно-правових актів Фонду гарантування вкладів щодо порядку формування та ведення бази даних про вкладників - фізичних осіб і подання звітності;

5) інформацію про наявні в новоствореному банку приміщення, уключаючи касовий вузол, їх технічний стан і організацію охорони, які відповідають вимогам нормативно-правових актів Національного банку та законодавства України щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;

6) організаційну структуру банку, оформлену згідно з додатком 3 до цього Положення, а також витяг із рішення уповноваженого органу новоствореного банку про її затвердження або засвідчену копію такого рішення;

7) засвідчені копії внутрішніх положень новоствореного банку з питань:

корпоративного управління та системи внутрішнього контролю - положення про загальні збори акціонерів, раду та правління новоствореного банку, про підрозділи внутрішнього контролю [підрозділ внутрішнього аудиту, підрозділ з управління ризиками, підрозділ контролю за дотриманням норм (комплаєнс)], про кредитний комітет, про комітет з питань управління активами та пасивами, про комітет з питань аудиту (аудиторський комітет) та комітет з питань винагород (у разі їх утворення), комітет з управління ризиками (у разі його утворення) й інші комітети ради та правління новоствореного банку (у разі їх створення);

надання банківських та інших фінансових послуг - положення, що визначають загальні вимоги щодо порядку надання таких послуг, порядок прийняття рішень, підрозділи та виконавців, відповідальних за надання послуг, а також відповідальність за порушення порядку надання послуг;

політики управління активами та пасивами, кредитної, інвестиційної, облікової політики новоствореного банку - положення, що визначають зазначені політики;

запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

8) документи щодо обрання (призначення) керівників і керівника підрозділу внутрішнього аудиту, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера новоствореного банку та документи для їх погодження на посади, визначені розділом VI цього Положення;

9) інформацію про колективну придатність правління/ради банку за формою, визначеною розпорядчим актом Національного банку та розміщеною на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку.

214-1. Новостворений банк зобов’язаний повідомляти Національний банк про будь-які суттєві зміни в інформації та/або документах, визначених у пункті 214 глави 24 розділу IV цього Положення та поданих ним до Національного банку з метою отримання банківської ліцензії, протягом трьох робочих днів із дня настання/виявлення таких змін.

214-2. Стратегія банку, зазначена в підпункті 3 пункту 214 глави 24 розділу IV цього Положення, складається не менше ніж на три наступних роки та має містити інформацію щодо:

1) концепції розвитку банку, його стратегічних цілей і шляхів їх досягнення;

2) економічного середовища діяльності банку (маркетингове дослідження ринку, конкурентна позиція та переваги банку, питома вага банку на ринку банківських послуг) з огляду на регіон діяльності банку;

3) визначених цілей розвитку бізнесу банку (мета створення та завдання банку, структура активно-пасивних операцій банку, стратегія управління ризиками, розвиток мережі банку, участь у банківських групах і холдингах із зазначенням їх типу, материнської компанії та сфери діяльності).

215. Бізнес-план, зазначений у підпункті 3 пункту 214 глави 24 розділу IV цього Положення, складається на три роки та має відповідати таким вимогам:

1) містити інформацію щодо:

основних напрямів діяльності банку, уключаючи роздрібний, корпоративний напрями та напрям щодо роботи із суб’єктами малого бізнесу;

стратегії діяльності банку на наступні три роки (на кожен рік окремо);

фінансово-економічних показників діяльності банку (оцінка дотримання пруденційних нормативів та нормативу обов’язкового резервування, необхідні для забезпечення дотримання банком пруденційних нормативів заходи);

факторів впливу на діяльність банку за несприятливого сценарію та заходів, що можуть зменшити вплив таких факторів;

плану фінансування банку (інформація про потреби банку у фінансуванні, збільшенні статутного капіталу банку, розміри фінансування, його строки та джерела походження коштів для його здійснення);

організаційного та матеріально-технічного забезпечення банку, уключно з системою управління банку, матеріально-технічною базою банку, забезпечення банку приміщенням (на праві власності чи користування), управління персоналом;

осіб, обраних/призначених на посади керівників банку, керівника підрозділу внутрішнього аудиту, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера банку, їх професійної придатності та ділової репутації;

2) усі фінансово-економічні показники в бізнес-плані розраховуються на три роки з урахуванням допустимих ризиків (сприятливий і несприятливий сценарії);

3) складений на підставі реалістичних даних і не включає припущення та можливі прогнози, які неможливо підтвердити розрахунками;

4) свідчить про здатність банку генерувати доходи протягом наступних трьох звітних років в обсязі, достатньому для підтримки капіталу та ліквідності банку на необхідному рівні, ведення прибуткової операційної діяльності, а також дотримання банком вимог нормативно-правових актів Національного банку, уключаючи випадок реалізації несприятливого сценарію.

216. Національний банк має право перевіряти відповідність банківського обладнання, комп’ютерної техніки, програмного забезпечення та приміщень новоствореного банку вимогам нормативно-правових актів Національного банку.

217. Національний банк приймає рішення про надання банківської ліцензії чи про відмову в її наданні протягом трьох місяців із дня отримання повного пакета документів, визначених пунктом 214 глави 24 розділу IV цього Положення (рішення приймає Правління Національного банку).

218. Національний банк одночасно з або до прийняття рішення про надання банківської ліцензії в строк, установлений у пункті 217 глави 24 розділу IV цього Положення, розглядає питання та приймає рішення про погодження або відмову в погодженні на посади керівників, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, керівника підрозділу внутрішнього аудиту новоствореного банку відповідно до вимог розділу VI цього Положення.

219. Національний банк має право відмовити в наданні банківської ліцензії новоствореному банку за наявності підстав, визначених у статті 19-1 Закону про банки.

220. Національний банк має право повернути пакет документів, поданий для отримання новоствореним банком банківської ліцензії, без розгляду, якщо до закінчення строку, визначеного пунктом 217 глави 24 розділу IV цього Положення:

1) Національний банк прийняв рішення про відмову в погодженні на посаду хоча б одного з керівників новоствореного банку та/або його головного ризик-менеджера, та/або його головного комплаєнс-менеджера, та/або керівника його підрозділу внутрішнього аудиту;

2) Національний банк не прийняв рішення про погодження на посаду хоча б одного з керівників новоствореного банку та/або його головного ризик-менеджера, та/або його головного комплаєнс-менеджера, та/або керівника його підрозділу внутрішнього аудиту.

Правління Національного банку приймає рішення про повернення пакета документів, поданого для отримання банківської ліцензії новоствореного банку, без розгляду.

221. Національний банк вносить відомості про новостворений банк до Державного реєстру банків протягом трьох робочих днів після прийняття рішення про надання новоствореному банку банківської ліцензії.

222. Новостворений банк після надання йому банківської ліцензії та внесення відомостей про нього до Державного реєстру банків набуває статусу банку та отримує право на здійснення банківської діяльності.

223. Національний банк письмово повідомляє банк про надання йому банківської ліцензії, включення відомостей про нього до Державного реєстру банків і надає витяг із Державного реєстру банків про надання банку права на здійснення банківської діяльності (далі - витяг із Державного реєстру банків) за формою згідно з додатком 4 до цього Положення протягом двох робочих днів із дня прийняття рішення про видачу банківської ліцензії.

Витяг із Державного реєстру банків підписується керівником із ліцензування.

224. Національний банк письмово повідомляє заявника про відмову в наданні банківської ліцензії новоствореному банку з обґрунтуванням підстав такої відмови.

226. Банк у разі зміни найменування протягом трьох робочих днів із дня державної реєстрації пов’язаних із цим змін до його статуту подає до Національного банку разом із повідомленням, визначеним у пункті 384 глави 45 розділу VII цього Положення, клопотання про надання витягу із Державного реєстру банків.

Національний банк уносить відомості про зміну найменування банку до Державного реєстру банків протягом п’яти робочих днів після отримання від банку повідомлення про проведення державної реєстрації змін до його статуту відповідно до пункту 384 глави 45 розділу VII цього Положення.

Національний банк письмово повідомляє банк про внесення змін до відомостей про нього, що містяться в Державному реєстрі банків, та надсилає банку витяг із Державного реєстру банків за формою згідно з додатком 4 до цього Положення.

Витяг із Державного реєстру банків підписується керівником із ліцензування.

227. Створення, реєстрація випуску акцій і видача банківської ліцензії перехідному банку здійснюються за спрощеною процедурою, яка визначається спільним нормативно-правовим актом Національного банку, Фонду гарантування вкладів та Комісії з цінних паперів.

228. Банк після втрати ним статусу перехідного змінює своє найменування, виключивши з нього слово "перехідний", та подає до Національного банку одночасно пакети документів для:

1) погодження статуту банку в новій редакції;

2) отримання банківської ліцензії;

3) погодження на посадах керівників і керівника підрозділу внутрішнього аудиту, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, відповідального працівника банку.

229. Банк, який у рамках приведення діяльності перехідного банку у відповідність до вимог законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності здійснив збільшення статутного капіталу, додатково до документів, зазначених у підпункті 1 пункту 228 глави 25 розділу IV цього Положення, подає документи для оцінки фінансового/майнового стану юридичних і фізичних осіб, які здійснили додаткові внески до статутного капіталу перехідного банку в розмірі одного й більше відсотка його статутного капіталу (з урахуванням його зміни), згідно з розділом III цього Положення.

230. Національний банк приймає рішення про погодження або відмову в погодженні статуту банку в новій редакції у зв’язку з утратою ним статусу перехідного банку та зміною найменування протягом двох місяців із дати подання пакета документів до Національного банку (рішення приймає Комітет з нагляду).

Національний банк має право відмовити в погодженні статуту банку, статутний капітал якого збільшено під час приведення діяльності перехідного банку у відповідність до вимог законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності, у разі визнання незадовільним фінансового/майнового стану хоча б однієї юридичної/фізичної особи, яка здійснила додаткові внески до статутного капіталу перехідного банку в розмірі одного й більше відсотка статутного капіталу (з урахуванням його зміни).

231. Національний банк одночасно з або до прийняття рішення про погодження або відмову в погодженні статуту банку в новій редакції в строк, установлений у пункті 230 глави 25 розділу IV цього Положення, розглядає питання та приймає рішення щодо:

1) підтвердження або відмови в підтвердженні відповідності банку вимогам, установленим для надання банківської ліцензії в главі 24 розділу IV цього Положення за процедурою прийняття рішення про надання або відмову в наданні банківської ліцензії (рішення приймає Комітет з нагляду);

2) погодження або відмову в погодженні на посади керівників і керівника підрозділу внутрішнього аудиту, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, відповідального працівника банку відповідно до розділу VI цього Положення.

232. Банк у разі прийняття Національним банком рішення про погодження його статуту в новій редакції забезпечує проведення державної реєстрації статуту в Єдиному державному реєстрі та протягом п’яти днів повідомляє про проведення державної реєстрації змін до статуту банку Національний банк засобами електронної пошти.

233. Національний банк у разі прийняття ним рішення про підтвердження відповідності банку вимогам, установленим для надання банківської ліцензії, протягом трьох робочих днів після державної реєстрації статуту банку в новій редакції та отримання від банку повідомлення про це вносить зміни до відомостей про банк, що містяться в Державному реєстрі банків.

234. Національний банк письмово повідомляє банк про внесення змін до відомостей про нього, що містяться в Державному реєстрі банків, та надсилає банку витяг із Державного реєстру банків за формою згідно з додатком 4 до цього Положення.

235. Державний банк створюється відповідно до вимог статті 7 Закону про банки.

236. Національний банк здійснює погодження статуту державного банку під час його створення в порядку, визначеному в главі 21 розділу IV цього Положення, з урахуванням таких особливостей:

1) документи, визначені в підпунктах 2-4, 6-9, 16 пункту 190 глави 21 розділу IV цього Положення, до Національного банку не подаються;

2) подається додатково копія постанови Кабінету Міністрів України про створення державного банку.

237. Банк має право розпочати новий вид діяльності або надання нового виду фінансових послуг, визначених Законом про банки та Законом про фінансові послуги, за таких умов:

1) банк не є об’єктом застосування заходів впливу, які обмежують можливість початку такого виду діяльності або надання такого виду фінансових послуг;

2) банк належним чином виконує вимоги законодавства України щодо окремого виду діяльності/виду фінансових послуг;

3) банк не віднесено до категорії проблемних;

4) початок нового виду діяльності/надання нового виду фінансових послуг є економічно обґрунтованим і відповідає стратегії та бізнес-плану банку.

237-1. Банк зобов’язаний повідомити Національний банк про початок нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг у разі:

1) початку надання фінансових послуг у межах професійної діяльності на ринках капіталу, визначених частиною другою статті 41 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки";

2) початку здійснення інвестиційної діяльності, яка не є наданням фінансових послуг (крім інвестицій, про які банк має повідомляти Національний банк згідно з нормативно-правовим актом Національного банку про порядок регулювання діяльності банків в Україні);

3) випуску власних цінних паперів (крім акцій);

4) здійснення нового виду діяльності, не визначеного частиною дев’ятою статті 47 Закону про банки.

238. Банк не пізніше, ніж за один місяць до початку нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг, визначеного в пункті 237-1 глави 27 розділу IV цього Положення, повідомляє про це Національний банк шляхом подання такої інформації та документів:

1) повідомлення банку про початок нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг за формою, затвердженою розпорядчим актом Національного банку та розміщеною на сторінці офіційного Інтернет- представництва Національного банку;

2) організаційної структури банку, оформленої згідно з додатком 3 до цього Положення з урахуванням початку банком нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг, витяг із рішення уповноваженого органу банку про її затвердження або його засвідчену копію;

3) копій внутрішніх положень банку, що регулюють здійснення ним нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг;

4) інформації та документів для підтвердження виконання банком вимог законодавства України щодо окремого виду діяльності/послуг;

5) економічного обґрунтування початку нового виду діяльності/надання нового виду фінансових послуг, що містить посилання на положення стратегії та бізнес-плану банку, які передбачають можливість його здійснення/надання, короткий опис планів банку щодо подальшого розвитку нового виду діяльності/нового виду фінансових послуг (розроблені банківські продукти, канали їх продажу, територія покриття, можливі кадрові зміни, пов’язані з новим видом діяльності/наданням нового виду фінансових послуг), очікувані доходи згідно з бізнес-планом банку.

239. Національний банк протягом одного місяця з дня подання банком усіх документів, визначених пунктом 238 глави 27 розділу IV цього Положення, повідомляє банк про результати їх розгляду (рішення приймає Комітет з нагляду).

240. Національний банк надсилає банку лист із повідомленням про порушення ним вимог цього Положення в таких випадках:

1) банк не подав усі документи, визначені пунктом 238 глави 27 розділу IV цього Положення;

2) подані документи не відповідають вимогам Національного банку та/або економічне обґрунтування початку нового виду діяльності/надання нового виду фінансових послуг здійснено на підставі недостовірних або нереалістичних показників;

3) банк не виконує умови початку нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг, визначені в пункті 237 глави 27 розділу IV цього Положення.

Банк не має права розпочати новий вид діяльності або надання нового виду фінансових послуг, визначеного в пункті 237-1 глави 27 розділу IV цього Положення, до усунення ним порушень, зазначених у листі Національного банку.

241. Банк після усунення порушень, зазначених у листі Національного банку, має право повторно звернутися до Національного банку з відповідним повідомленням і документами/інформацією. Пакет документів, поданий банком повторно, розглядається Національним банком у строк і згідно з процедурою, визначеною пунктами 239, 240 глави 27 розділу IV цього Положення.

242. Банк забезпечує безперешкодний доступ до послуг, які надаються ним згідно з банківською ліцензією, особам з інвалідністю та іншим маломобільним групам населення згідно з вимогами законодавства України.

243. Приміщення банку, у яких здійснюється обслуговування клієнтів, повинні бути доступними та облаштованими для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення відповідно до державних будівельних норм, правил і стандартів, що документально підтверджується фахівцем із питань технічного обстеження будівель і споруд, який має кваліфікаційний сертифікат.

244. Банк розміщує інформацію про умови доступності приміщення банку для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення в місці, доступному для візуального сприйняття клієнтом, біля входу до приміщення банку, а якщо банк не має власного входу до приміщення з вулиці - біля центрального входу до будівлі, у якій розташоване приміщення банку.

Банк зобов'язаний розмістити кнопку виклику працівника банку біля входу до приміщення банку, а якщо банк не має власного входу до приміщення з вулиці - біля центрального входу до будівлі, у якій розташоване приміщення банку.

245. Пряме володіння істотною участю в банку настає, якщо особа володіє 10 і більше відсотками акцій у статутному капіталі банку на праві власності.

246. Опосередковане володіння істотною участю в банку настає, якщо:

1) особа володіє участю в банку через юридичних осіб і розмір участі такої особи в банку розрахований згідно з пунктом 249 глави 29 розділу V цього Положення, становить 10 і більше відсотків;

2) особа прямо або через юридичних осіб здійснює контроль одного або кількох учасників банку, яким належить 10 і більше відсотків акцій у статутному капіталі банку;

3) особа має право голосу за акціями, що становлять 10 і більше відсотків статутного капіталу банку, на загальних зборах учасників банку згідно з довіреністю/довіреностями від одного або кількох учасників банку, якщо така довіреність/довіреності передбачає/передбачають:

право участі та голосування на всіх загальних зборах учасників банку, що можуть бути скликані та проведені протягом періоду від одного року з дати видачі;

надання особі як повіреному права голосу з усіх питань, що можуть бути внесені на розгляд загальних зборів учасників банку, та відсутність інструкцій з голосування щодо них;

4) особа отримала в управління 10 і більше відсотків акцій у статутному капіталі банку та/або акції/частку в статутному капіталі будь-якої юридичної особи в ланцюгу володіння корпоративними правами в банку, що призвело до набуття нею значного або вирішального впливу на управління чи діяльність банку;

5) особа має незалежну від формального володіння можливість значного/вирішального впливу на управління чи діяльність банку.

247. Спільне володіння істотною участю в банку настає, якщо участь у банку в розмірі 10 і більше відсотків його статутного капіталу належить групі осіб, які є:

1) асоційованими особами;

2) особами, пов’язаними правочином та/або спільними економічними інтересами, відносинами економічної та/або організаційної залежності;

3) іншими особами, які спільно набули істотної участі в банку та/або заявили про спільність такого набуття публічно та/або в документах, наданих банку, Національному банку, органу державної влади або управління, органу місцевого самоврядування.

248. Розмір участі особи в банку розраховується шляхом додавання її прямої та опосередкованої участі в банку за всіма ланцюгами володіння корпоративними правами в банку.

249. Розмір опосередкованої участі особи в банку розраховується шляхом множення розміру часток участі осіб за кожним рівнем володіння корпоративними правами у відповідному ланцюгу володіння корпоративними правами в банку за такою формулою:

див. зображення

де РОУ - розмір розрахункової опосередкованої участі в банку;

У - розмір участі особи (групи осіб) в юридичній особі, у відсотках;

n - кількість рівнів володіння корпоративними правами в банку.

250. Порядок розрахунку розміру опосередкованої участі особи в банку, визначений в пункті 249 розділу V цього Положення, не поширюється на розрахунок участі в банку особи за тією ланкою ланцюга володіння корпоративними правами в банку, за якою вона здійснює контроль юридичної особи, яка прямо та/або опосередковано володіє участю в банку. Розмір опосередкованої участі особи в банку за ланкою ланцюга володіння корпоративними правами, за якою вона здійснює контроль юридичної особи, яка прямо та/або опосередковано володіє участю в банку, дорівнює розміру участі в банку юридичної особи, щодо якої здійснюється контроль. Розмір опосередкованої участі в банку групи осіб, визначених у пункті 247 глави 29 розділу V цього Положення, які спільно володіють істотною участю в банку та здійснюють контроль юридичної особи, яка прямо та/або опосередковано володіє участю в банку, дорівнює розміру участі в банку юридичної особи, щодо якої здійснюється контроль.

251. Розмір опосередкованої участі в банку особи, якій учасник/учасники банку передав/передали за довіреністю/довіреностями права голосу за акціями, дорівнює розміру частки, яку такі акції становлять у статутному капіталі банку.