Про затвердження Положення про ліцензування банків

1) розмір власних коштів юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, або на будь-яку іншу дату в періоді між такою останньою звітною датою та відповідною датою включно є рівним або більшим, ніж величина розміру участі в статутному капіталі новоствореного банку, що набувається юридичною особою, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до пунктів 147-149 глави 18 розділу III цього Положення;

2) юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених у пункті 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, та на дату визначення розміру власних коштів юридичної особи (якщо ці дати є різними).

101. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка набуває опосередкованої істотної участі в новоствореному банку та стає консолідуючою компанією або проміжною компанією, задовільним, якщо така юридична, особа є фінансово стійкою згідно з пунктами 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених у пункті 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті.

102. Національний банк визнає майновий стан фізичної особи - засновника новоствореного банку задовільним, якщо станом на відповідну дату:

1) фізична особа має власні грошові кошти в сумі рівній або більшій, ніж сума здійсненого нею внеску до статутного капіталу новоствореного банку, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до пунктів 165-172 глави 19 розділу III цього Положення;

2) фізична особа є платоспроможною відповідно до пункту 178 глави 19 розділу III цього Положення.

103. Національний банк визнає майновий стан фізичної особи, яка набуває опосередкованої істотної участі в новоствореному банку, задовільним, якщо станом на відповідну дату:

1) фізична особа має власні кошти, що складаються з грошових коштів та іншого майна (активів), у сумі рівній або більшій, ніж величина розміру участі у статутному капіталі новоствореного банку, що набувається фізичною особою, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до вимог пунктів 165-172 глави 19 розділу III цього Положення;

2) фізична особа є платоспроможною відповідно до пункту 178 глави 19 розділу III цього Положення.

104. Національний банк під час погодження змін до статуту банку у зв'язку зі збільшенням його статутного капіталу, надання дозволу на дострокове погашення субординованого боргу з метою спрямування коштів на збільшення статутного капіталу оцінює фінансовий/майновий стан юридичних і фізичних осіб, які здійснили додаткові внески, спрямовують кошти субординованого боргу до статутного капіталу банку в розмірі одного й більше відсотка статутного капіталу (з урахуванням його збільшення).

105. Відповідною датою для оцінки фінансового стану юридичної особи/майнового стану фізичної особи згідно з главою 13 розділу III цього Положення є робочий день, що передує даті внесення особою коштів до статутного капіталу банку, даті клопотання про надання дозволу на дострокове погашення субординованого боргу відповідно.

106. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка здійснює додатковий внесок до статутного капіталу банку, якій банк достроково погашає субординований борг, задовільним, якщо:

1) розмір власних коштів юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, або на будь-яку іншу дату в періоді між такою останньою звітною датою та відповідною датою включно є рівним або більшим, ніж сума здійсненого нею внеску до статутного капіталу банку, сума субординованого боргу до погашення відповідно, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до пунктів 147-149 глави 18 розділу III цього Положення;

2) юридична особа має станом на відповідну дату грошові кошти в сумі не меншій, ніж сума її внеску до статутного капіталу банку;

3) траса платежу грошових коштів, які вносяться до статутного капіталу банку, є розкритою згідно з пунктами 158, 159 глави 18 розділу III цього Положення.

107. Національний банк визнає майновий стан фізичної особи, яка здійснює внески до статутного капіталу банку, задовільним, якщо станом на відповідну дату фізична особи має власні грошові кошти в сумі рівній або більшій, ніж сума здійсненого нею внеску до статутного капіталу банку, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до пунктів 165-172 глави 19 розділу III цього Положення.

107-1. Національний банк визнає майновий стан фізичної особи, якій банк достроково погашає субординований борг, задовільним, якщо станом на відповідну дату фізична особа має власні грошові кошти та інше майно (активи) у сумі, рівній або більшій, ніж сума субординованого боргу до погашення, а джерела власних грошових коштів фізичної особи є підтвердженими відповідно до пунктів 165-172 глави 19 розділу III цього Положення.

108. Національний банк під час погодження набуття або збільшення істотної участі в банку оцінює фінансовий/майновий стан:

1) юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та яка здійснює оплату акцій банку та/або акцій/частки у статутному капіталі юридичної особи, через яку набувається або збільшується істотна участь у банку;

2) юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стає кінцевим власником банку;

3) юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стає консолідуючою компанією;

4) юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стає проміжною компанією;

5) фізичної особи, яка прямо або опосередковано набуває або збільшує істотну участь у банку.

109. Відповідною датою для оцінки фінансового/майнового стану юридичних/фізичних осіб згідно з главою 14 розділу III цього Положення є:

1) у разі погодження набуття або збільшення істотної участі в банку юридичною особою - робочий день, що передує даті подання до Національного банку документів для такого погодження;

2) у разі погодження набуття або збільшення істотної участі в банку фізичною особою - будь-який робочий день у періоді 15 днів до дати подання до Національного банку документів для такого погодження.

110. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та яка після погодження Національного банку здійснює оплату акцій банку та/або акцій/частки у статутному капіталі юридичної особи, через яку набувається або збільшується істотна участь у банку, задовільним, якщо:

1) розмір власних коштів юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, або на будь-яку іншу дату в періоді між останньою звітною датою та відповідною датою включно є рівним або більшим, ніж ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до пунктів 147-149 глави 18 розділу III цього Положення;

2) юридична особа є фінансово стійкою згідно з пунктами 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, та на дату визначення розміру власних коштів юридичної особи (якщо ці дати є різними);

3) юридична особа надала до Національного банку інформацію про фінансові ресурси, за рахунок яких нею здійснюватиметься пряме/опосередковане придбання істотної участі в банку.

111. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стає кінцевим власником банку, задовільним, якщо:

1) розмір власних коштів юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, або на будь-яку іншу дату в періоді між останньою звітною датою та відповідною датою включно, є рівним або більшим, ніж більша з таких величин:

величина частини регулятивного капіталу банку, пропорційна частці, яку розмір істотної участі особи після набуття або збільшення становить у статутному капіталі банку (розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує даті підтвердження розміру власних коштів);

величина частини мінімального розміру регулятивного капіталу банку, установленого Національним банком, пропорційна частці, яку розмір істотної участі особи після набуття або збільшення становить у статутному капіталі банку (мінімальний розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує даті підтвердження розміру власних коштів);

ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку;

2) джерела власних коштів юридичної особи є підтвердженими відповідно до пунктів 147-149 глави 18 розділу III цього Положення;

3) юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, та на дату визначення розміру власних коштів юридичної особи (якщо ці дати є різними).

112. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стає консолідуючою компанією або проміжною компанією, задовільним, якщо така юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті.

113. Національний банк визнає майновий стан фізичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку, задовільним, якщо станом на відповідну дату:

1) фізична особа має власні грошові кошти та інше майно (активи) у сумі рівній або більшій, ніж більша з таких величин:

величина частини регулятивного капіталу банку, пропорційна частці, яку розмір істотної участі особи після набуття або збільшення становить у статутному капіталі банку (розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує відповідній даті);

величина частини мінімального розміру регулятивного капіталу банку, установленого Національним банком, пропорційна частці, яку розмір істотної участі особи після набуття або збільшення становить у статутному капіталі банку (мінімальний розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує відповідній даті);

ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку;

2) джерела власних коштів фізичної особи є підтвердженими відповідно до пунктів 165-172 глави 19 розділу III цього Положення;

3) фізична особа є платоспроможною відповідно до пункту 178 глави 19 розділу III цього Положення;

4) фізична особа надала до Національного банку інформацію про фінансові ресурси, за рахунок яких прямо/опосередковано придбаватиме істотну участь у банку в разі здійснення фізичною особою оплати акцій/частки в статутному капіталі банку/юридичної особи, через яку набувається/збільшується істотна участь у банку.

114. Національний банк оцінює фінансовий/майновий стан юридичної/фізичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та здійснила часткову оплату прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку до подання до Національного банку документів для погодження, з урахуванням критеріїв, визначених пунктами 119 та 123 глави 15 розділу III цього Положення, станом на відповідну дату, визначену в підпункті 2 пункту 118 глави 15 розділу III цього Положення (у частині, що стосується здійсненої оплати).

115. Додатковим критерієм оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку, що потребує додаткової капіталізації, є надання цією особою інформації щодо фінансових ресурсів, які спрямовуватимуться нею на таку капіталізацію (у сумі, пропорційній частці, яку розмір участі, що набувається або збільшується, становить у статутному капіталі банку).

116. Додатковим критерієм оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стає контролером банку, є надання цією особою інформації щодо фінансових ресурсів, які спрямовуватимуться нею на надання фінансової підтримки банку відповідно до бізнес-плану, що подається такою особою до Національного банку.

117. Національний банк під час погодження фактично набутої або збільшеної істотної участі в банку оцінює фінансовий/майновий стан:

1) юридичної особи, яка набула або збільшила істотну участь у банку шляхом оплати її придбання;

2) юридичної особи, яка набула або збільшила істотну участь у банку безоплатно;

3) юридичної особи, яка набула або збільшила істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стала кінцевим власником банку;

4) юридичної особи, яка набула або збільшила істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стала консолідуючою компанією;

5) юридичної особи, яка набула або збільшила істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стала проміжною компанією;

6) фізичної особи, яка прямо або опосередковано набула або збільшила істотну участь у банку.

118. Відповідною датою для оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи згідно з главою 15 розділу III цього Положення є:

1) у разі фактичного набуття або збільшення істотної участі в банку за безоплатним правочином - робочий день, що передує даті набуття або збільшення істотної участі;

2) у разі фактичного набуття або збільшення істотної участі в банку за оплатним правочином - робочий день, що передує даті оплати придбання істотної участі в банку.

119. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку за оплатним правочином, задовільним, якщо:

1) розмір власних коштів юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, або на будь-яку іншу дату в періоді між останньою звітною датою та відповідною датою включно є рівним або більшим, ніж ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до пунктів 147-149 глави 18 розділу III цього Положення;

2) юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, та на дату визначення розміру власних коштів юридичної особи (якщо ці дати є різними);

3) юридична особа станом на відповідну дату має грошові кошти в сумі не меншій, ніж ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку, ці кошти не є залученими від інших осіб із умовою повернення та відповідають вимогам, визначеним у пункті 158 глави 18 розділу III цього Положення;

4) траса платежу грошових коштів, використаних для прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку, є розкритою згідно з пунктами 158, 159 глави 18 розділу III цього Положення.

120. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку за безоплатним правочином, задовільним, якщо юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті.

121. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стала кінцевим власником банку, задовільним, якщо:

1) розмір власних коштів юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, або на будь-яку іншу дату в періоді між останньою звітною датою та відповідною датою включно є рівним або більшим, ніж більша з таких величин:

величина частини регулятивного капіталу банку пропорційна частці, яку розмір істотної участі після набуття або збільшення становить у статутному капіталі банку (розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує даті підтвердження розміру власних коштів);

величина частини мінімального розміру регулятивного капіталу банку, установленого Національним банком, пропорційна частці, яку розмір істотної участі після набуття або збільшення становить у статутному капіталі банку (мінімальний розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує даті підтвердження розміру власних коштів);

ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку в разі оплатного придбання;

2) джерела власних коштів юридичної особи є підтвердженими відповідно до пунктів 147-149 глави 18 розділу III цього Положення;

3) юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, та на дату визначення розміру власних коштів юридичної особи (якщо ці дати є різними).

122. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стала консолідуючою компанією або проміжною компанією, задовільним, якщо така юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті.

123. Національний банк визнає майновий стан фізичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку, задовільним, якщо станом на відповідну дату:

1) фізична особа має власні грошові кошти та інше майно (активи) у сумі рівній або більшій, ніж більша з таких величин:

величина частини регулятивного капіталу банку пропорційна частці, яку розмір істотної участі після набуття або збільшення становить у статутному капіталі банку (розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує відповідній даті);

величина частини мінімального розміру регулятивного капіталу банку, установленого Національним банком, пропорційна частці, яку розмір істотної участі після набуття або збільшення становить у статутному капіталі банку (мінімальний розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує відповідній даті);

ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку в разі її оплатного придбання;

2) джерела власних коштів фізичної особи є підтвердженими відповідно до пунктів 165-172 глави 19 розділу III цього Положення;

3) частка грошових коштів у загальній сумі власних коштів фізичної особи є рівною або більшою, ніж ціна придбання істотної участі в банку в разі здійснення фізичною особою оплати акцій/частки в статутному капіталі банку/юридичної особи, через яку набуто/збільшено істотну участь у банку;

4) фізична особа є платоспроможною відповідно до пункту 178 глави 19 розділу III цього Положення.

124. Додатковим критерієм оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку, що потребує додаткової капіталізації, є надання цією особою інформації про фінансові ресурси, які спрямовуватимуться нею на таку капіталізацію (у сумі, пропорційній частці розміру набутої або збільшеної участі в статутному капіталі банку).

125. Додатковим критерієм оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку і в результаті такого набуття або збільшення стала контролером банку, є надання цією особою інформації про фінансові ресурси, які будуть спрямовані нею на надання фінансової підтримки банку відповідно до бізнес-плану, що подається такою особою до Національного банку.

126. Національний банк під час здійснення контролю за фінансовим/майновим станом власників істотної участі в банку оцінює:

1) фінансовий стан юридичної особи, яка прямо та/або опосередковано володіє істотною участю в банку;

2) майновий стан фізичної особи, яка прямо та/або опосередковано володіє істотною участю в банку.

127. Відповідною датою для оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи згідно з главою 16 розділу III цього Положення є:

1) для щорічного контролю за фінансовим/майновим станом юридичної/фізичної особи - 01 січня року, у якому здійснюється оцінка;

3) для позапланового контролю - дата, визначена Національним банком та повідомлена юридичній/фізичній особі.

128. Національний банк має право визнати фінансовий стан юридичної особи - власника істотної участі в банку незадовільним, якщо станом на відповідну дату юридична особа має ознаку/ознаки незадовільного фінансового стану, визначену/визначені в пункті 160 глави 18 розділу III цього Положення.

129. Національний банк має право визнати майновий стан фізичної особи - власника істотної участі в банку незадовільним, якщо станом на відповідну дату фізична особа не є платоспроможною відповідно до пункту 178 глави 19 розділу III цього Положення.

130. Якщо консолідуючою компанією, фінансовий стан якої оцінюється відповідно до глав 12, 14 та 15 розділу III цього Положення, є публічна компанія, прямими власниками істотної участі в якій є фізичні особи, які одночасно є власниками істотної участі в банку, але немає особи, яка здійснює контроль за такою публічною компанією, застосовуються такі критерії:

1) для оцінки фінансового стану такої публічної компанії застосовуються критерії, визначені для оцінки фінансового стану юридичних осіб - кінцевих власників, а не юридичних осіб - консолідуючих компаній;

2) для оцінки майнового стану фізичної особи - прямого власника істотної участі в публічній компанії застосовується тільки критерій платоспроможності.

131. Національний банк, якщо юридична особа є одночасно засновником новоствореного банку та/або особою, яка здійснює оплату набуття або збільшення істотної участі в банку, та/або консолідуючою компанією, та/або кінцевим власником банку, визнає фінансовий стан цієї юридичної особи задовільним у разі його відповідності критеріям оцінки щодо всіх категорій юридичних осіб, до яких вона відноситься.

132. Національний банк не здійснює оцінку фінансового стану:

1) міжнародної фінансової установи;

2) держави;

3) територіальної громади;

4) особи, якій акції банку та/або акції/частка в статутному капіталі юридичної особи в ланцюгу володіння корпоративними правами в банку передані в управління;

5) особи, якій передано право голосу акцій на загальних зборах учасників банку за довіреністю/довіреностями від учасника/учасників банку.

133. Юридична особа подає до Національного банку для оцінки фінансового стану свою фінансову звітність та документи, визначені у главі 18 розділу III цього Положення.

134. Фінансова звітність юридичної особи, яка подається до Національного банку, має бути складена станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, а також станом на дату підтвердження розміру власних коштів юридичної особи (якщо таке підтвердження вимагається та здійснюється станом на іншу дату, ніж остання звітна дата). Така фінансова звітність має включати всі форми фінансової звітності з примітками, передбачені законодавством, що застосовується до юридичної особи.

135. Фінансова звітність української компанії засвідчується її керівником і головним бухгалтером (за наявності такої посади) та подається з відміткою органів статистики про її прийняття (або разом із документом, який підтверджує її прийняття органами статистики).

136. Фінансова звітність іноземної компанії засвідчується її уповноваженим представником.

137. Фінансова звітність подається:

1) на консолідованій основі - юридичною особою, яка є кінцевим власником банку або консолідуючою компанією (або може набути такого статусу в результаті набуття або збільшення істотної участі в банку);

2) на консолідованій або індивідуальній основі (на розсуд юридичної особи) - банком, небанківською фінансовою установою, юридичною особою, яка має інвестиційний рівень кредитного рейтингу, а також публічною компанією;

3) на індивідуальній основі - іншою юридичною особою.

138. Річна фінансова звітність юридичної особи подається разом зі звітом (висновком) аудитора, складеним за підсумками проведеної перевірки достовірності та повноти такої фінансової звітності, її відповідності вимогам положень (стандартів) бухгалтерського обліку країни, у якій зареєстровано головний офіс юридичної особи, та/або міжнародним стандартам фінансової звітності.

Звіт (висновок) аудитора, складений за підсумками проведеної перевірки річної фінансової звітності, має відповідати вимогам, установленим міжнародними стандартами аудиту та законодавством країни, в якій зареєстрований головний офіс юридичної особи.

Проміжна фінансова звітність юридичної особи подається разом зі звітом (висновком) аудитора щодо огляду такої проміжної фінансової звітності.

Звіт (висновок) аудитора щодо огляду проміжної фінансової звітності має відповідати вимогам, установленим міжнародними стандартами завдань з огляду, та законодавством країни, в якій зареєстрований головний офіс юридичної особи.

139. Звіт (висновок) аудитора підлягає оформленню згідно з вимогами законодавства, що застосовується до такого аудитора.

140. Фінансова звітність банків, зареєстрованих в Україні, до Національного банку згідно з цим Положенням не подається.

141. До Національного банку, якщо цим Положенням вимагається підтвердження розміру власних коштів юридичної особи, надається інформація аудитора або консультанта, що містить розрахунок розміру власних коштів юридичної особи станом на визначену цим Положенням дату та висновок щодо наявності або відсутності в неї власних коштів у необхідному розмірі, зроблені аудитором або консультантом на підставі даних фінансової звітності юридичної особи.

Форма, за якою надається інформація відповідно до пункту 141 глави 18 розділу III цього Положення, затверджується розпорядчим актом Національного банку та розміщується на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку.

142. Розрахунок розміру власних коштів юридичної особи здійснюється шляхом зменшення суми власного капіталу (чистих активів) юридичної особи, зазначеної у фінансовій звітності, на:

1) суму резервного капіталу юридичної особи;

2) суму простроченої більше ніж на 90 днів дебіторської заборгованості, яка становить понад п’ять відсотків активів юридичної особи (за вирахуванням сформованих за нею резервів);

3) суму дебіторської заборгованості суб’єктів господарювання та суму фінансових вкладень (інвестицій) у суб’єктів господарювання, які були припинені/ліквідовані, які перебувають у стадії припинення/ліквідації, щодо яких встановлено режим зовнішнього управління та/або розпочато справу про визнання їх неплатоспроможними/банкрутами (за вирахуванням сформованих за нею резервів);

4) суму раніше здійснених фінансових вкладень (інвестицій) в акції банків та/або в акції/частки в статутних капіталах юридичних осіб, які мають пряму або опосередковану участь у банках;

5) суму власних коштів юридичної особи, що підлягає підтвердженню в межах процедури погодження Національним банком набуття або збільшення істотної участі в іншому банку протягом строку розгляду Національним банком відповідного пакета документів;

6) суму внесків до статутного капіталу, отриману юридичною особою, за якою зміни до установчих документів не затверджені уповноваженим органом юридичної особи та/або не зареєстровані в порядку, установленому законодавством, що застосовується до юридичної особи;

7) суму коштів, які не можуть бути спрямовані до статутного капіталу іншої юридичної особи відповідно до вимог законодавства, що застосовується до юридичної особи;

8) суму активів, що виникають під час консолідації, а саме: гудвіл, нематеріальні активи та курсові різниці, яка підлягає вирахуванню для здійснення розрахунку власних коштів на підставі консолідованої фінансової звітності юридичної особи.

143. Розрахунок розміру власних коштів юридичної особи, уключаючи небанківську фінансову установу, може здійснюватися за альтернативною методикою, визначеною законодавством, яке застосовується до такої юридичної особи, зокрема нормативно-правовим актом органу, який здійснює регулювання та нагляд за її діяльністю. Інформація аудитора/консультанта в цьому випадку має містити розрахунок з описом методики, за якою такий розрахунок здійснено, а також посилання на положення законодавства, якими передбачено її застосування. Національний банк за результатом аналізу здійсненого аудитором/консультантом розрахунку розміру власних коштів юридичної особи, виходячи зі свого професійного судження, має право відхилити його з огляду на невідповідність застосованої методики сутності перевірки, що здійснюється відповідно до цього Положення, та вимагати від юридичної особи подання розрахунку, проведеного відповідно до цього Положення.

144. Розмір власних коштів банку, зареєстрованого в Україні, є рівним розміру його регулятивного капіталу, визначеного відповідно до нормативно-правових актів Національного банку щодо порядку регулювання діяльності банків України та, у разі потреби, скоригованого (зменшеного) за результатами здійснення нагляду за діяльністю такого банку з урахуванням необхідності дотримання банком установлених Національним банком пруденційних нормативів після здійснення внеску до статутного капіталу банку або набуття/збільшення участі в ньому.

145. Розмір власних коштів іноземного банку є рівним розміру його регулятивного капіталу або аналогічної розрахункової величини, що визначається відповідно до вимог законодавства країни місцезнаходження іноземного банку з урахуванням необхідності дотримання ним пруденційних нормативів, установлених органом, який здійснює регулювання та нагляд за діяльністю іноземного банку, після здійснення внеску до статутного капіталу банку / до приписного капіталу філії іноземного банку або набуття/збільшення участі в ньому.

146. До інформації аудитора/консультанта щодо розміру власних коштів іноземного банку має додаватися висновок органу іноземної країни, який здійснює регулювання та нагляд за його діяльністю, що підтверджує суму наявного регулятивного капіталу (аналогічної розрахункової величини) та суму регулятивного капіталу (аналогічної розрахункової величини) іноземного банку, необхідну для виконання ним пруденційних нормативів після здійснення внеску до статутного капіталу банку / до приписного капіталу філії іноземного банку або набуття/збільшення участі в ньому. Зазначений висновок не подається, якщо іноземний банк має інвестиційний рівень кредитного рейтингу.

147. Юридична особа для підтвердження джерел власних коштів подає до Національного банку документи, що підтверджують правові підстави отримання грошових коштів та іншого майна, за рахунок яких сформовано власний капітал юридичної особи. Документи та інформація надаються для підтвердження того, що грошові кошти і майно, за рахунок яких сформовано власний капітал юридичної особи:

1) отримані в результаті правочинів, уключаючи правочини, вчинені попередніми власниками, зміст яких не суперечить законодавству, вчинених на ринкових умовах, які не мають ознак фіктивності та/або удаваності та спрямовані на досягнення економічного результату та/або особистих цілей;

2) не залучені від інших осіб з умовою повернення.

Юридична особа для підтвердження джерел власних коштів додатково зобов'язана в разі отримання вимоги Національного банку підтвердити, що грошові кошти перебували в обігу в безготівковій формі на рахунках, відкритих у фінансових установах, які відповідно до закону мають право на надання фінансових платіжних послуг із відкриттям рахунків, в Україні/за кордоном, уключно з переказами цих коштів між рахунками, ураховуючи рахунки їх попередніх власників, безперервно протягом одного року до відповідної дати.

147-1. Національний банк має право вимагати від юридичної особи надання документів та інформації для підтвердження того, що грошові кошти перебували в обігу в безготівковій формі на рахунках, відкритих у фінансових установах, які відповідно до закону мають право на надання фінансових платіжних послуг із відкриттям рахунків, в Україні/за кордоном, уключно з переказами цих коштів між рахунками, ураховуючи рахунки їх попередніх власників, безперервно протягом одного року до відповідної дати, якщо подані документи за професійним судженням Національного банку:

1) не підтверджують/підтверджують не в повному обсязі відповідність джерел походження власних коштів та/або траси платежу грошових коштів вимогам підпунктів 1, 2 пункту 147 та/або підпунктів 1, 2 пункту 158 глави 18 розділу III цього Положення;

2) не є достатніми для оцінки фінансового стану юридичної особи;

3) є такими, що можуть містити недостовірну інформацію та/або дані, які свідчать про те, що фінансовий стан юридичної особи не відповідає вимогам, визначеним у главах 12-16 розділу III цього Положення, щодо відповідних випадків оцінки фінансового стану.

148. Юридична особа на свій розсуд визначає обсяг документів та інформації, що подає до Національного банку для підтвердження джерел власних коштів. Національний банк має право вимагати подання додаткових документів та інформації з метою перевірки дотримання вимог пункту 147 глави 18 розділу III цього Положення, уключаючи документи та інформацію щодо підстав отримання грошових коштів або майна третіми особами.

149. Вимоги щодо надання інформації та документів для підтвердження джерел власних коштів не застосовуються до банку, юридичної особи, яка має інвестиційний рівень кредитного рейтингу, публічної компанії.

150. Юридична особа для підтвердження своєї фінансової стійкості надає до Національного банку інформацію, що містить здійснений аудитором або консультантом аналіз фінансового стану юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, і станом на дату підтвердження розміру власних коштів юридичної особи (якщо таке підтвердження вимагається та здійснюється станом на іншу дату, ніж остання звітна дата).

Форма, за якою надається інформація відповідно до пункту 150 глави 18 розділу III цього Положення, затверджується розпорядчим актом Національного банку та розміщується на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку.

151. Юридична особа є фінансово стійкою, якщо аудитор або консультант за результатом аналізу її фінансового стану дійшов висновку, що в юридичної особи немає пов’язаних із її діяльністю фінансових труднощів, котрі негативно впливають на здатність юридичної особи виконувати в повному обсязі/у належні строки взяті на себе зобов’язання та/або можуть негативно вплинути на діяльність і/або фінансовий стан банку та осіб, пов’язаних із такою юридичною особою.

152. Орієнтовний перелік фінансових показників для аналізу фінансового стану юридичних осіб (крім банків), порядок розрахунку та критерії аналізу показників фінансового стану юридичної особи визначені в додатку 1 до цього Положення. Аудитор або консультант має право розраховувати інші фінансові показники (коефіцієнти) та/або використовувати інші методики розрахунку фінансових показників за умови наведення в інформації про фінансовий стан аргументованих пояснень щодо доцільності їх застосування та опису цих методик. Аудитор/консультант обирає методику розрахунку фінансових показників для аналізу фінансового стану юридичної особи з урахуванням її інформативності та можливості давати цілісну оцінку фінансового стану юридичної особи. Національний банк за результатом аналізу здійсненого аудитором/консультантом розрахунку фінансових показників юридичної особи, виходячи зі свого професійного судження, має право відхилити його з огляду на невідповідність застосованої методики сутності перевірки, що здійснюється відповідно до цього Положення, та вимагати від юридичної особи подання розрахунку, проведеного відповідно до цього Положення.

153. Для аналізу фінансового стану банку використовуються значення обов’язкових пруденційних нормативів, установлених законодавством, що застосовується до такого банку.

154. Аналіз фінансового стану юридичної особи на основі даних її фінансової звітності та іншої інформації незалежно від обраної методики має враховувати характер і масштаб діяльності, галузеву та регіональну специфіку юридичної особи, містити оцінку істотних факторів, пов’язаних із її діяльністю.

155. Аудитор/консультант, аналізуючи фінансовий стан юридичної особи, встановлює, чи є в неї реальні активи, які залежно від виду економічної діяльності використовує юридична особа протягом звітного періоду. Реальними активами юридичної особи є основні засоби, запаси, а також здійснені юридичною особою фінансові вкладення та інвестиції, що враховуються за їх справедливою вартістю. Аудитор/консультант робить висновок щодо наявності або відсутності в юридичної особи реальних активів у інформації про фінансовий стан юридичної особи.

156. Національний банк під час розгляду наданої інформації про фінансовий стан юридичної особи має право вимагати:

1) подання документів, що були використані аудитором або консультантом для аналізу, якщо вони не були подані до Національного банку;

2) подання додаткових пояснень щодо обраних аудитором або консультантом методів аналізу, здійснених ним розрахунків, сформованих за результатами аналізу висновків;

3) здійснення аналізу фінансового стану юридичної особи-нерезидента за додатковими параметрами в разі, якщо за професійним судженням Національного банку такий аналіз необхідний для підтвердження фінансової стійкості юридичної особи.

157. Юридична особа для підтвердження наявності грошових коштів, за рахунок яких нею здійснено внесок до статутного капіталу новоствореного банку, внесок до статутного капіталу банку під час його збільшення або придбання/збільшення істотної участі в банку, подає до Національного банку виписку/довідку банку про стан рахунку, що підтверджує наявність коштів на рахунку юридичної особи станом на відповідну дату.

158. Траса платежу є розкритою, якщо юридична особа подала Національному банку документи та інформацію щодо руху коштів за її рахунками та рахунками інших осіб, підстав переказу коштів між цими рахунками, а також попередніх власників грошових коштів для підтвердження того, що грошові кошти:

1) отримані в результаті правочинів, уключаючи правочини, вчинені попередніми власниками, зміст яких не суперечить законодавству, вчинених на ринкових умовах, які не мають ознак фіктивності та/або удаваності та спрямовані на досягнення економічного результату та/або особистих цілей;

2) не є коштами, залученими від інших осіб з умовою повернення.

Юридична особа для розкриття траси платежу додатково зобов'язана на вимогу Національного банку підтвердити, що грошові кошти перебували в обігу в безготівковій формі на рахунках, відкритих у фінансових установах, які відповідно до закону мають право на надання фінансових платіжних послуг із відкриттям рахунків, в Україні/за кордоном, уключно з переказами цих коштів між рахунками, ураховуючи рахунки їх попередніх власників, безперервно протягом одного року до відповідної дати. Національний банк має право вимагати таке підтвердження у випадках, передбачених у пункті 147- 1 глави 18 розділу III цього Положення.

159. Юридична особа на свій розсуд визначає обсяг документів та інформації щодо розкриття траси платежу для подання до Національного банку. Національний банк має право вимагати подання додаткових документів та інформації для перевірки дотримання вимог, визначених пунктом 158 глави 18 розділу III цього Положення, уключаючи документи й інформацію щодо підстав отримання грошових коштів третіми особами.

160. Національний банк має право визнати фінансовий стан юридичної особи незадовільним на останню звітну дату, що передує відповідній даті, та/або на дату підтвердження розміру власних коштів юридичної особи, якщо це різні дати, за наявності однієї з таких ознак:

1) порушення справи про припинення/ліквідацію юридичної особи або про визнання її неплатоспроможною (банкрутом), установлення щодо юридичної особи режиму зовнішнього управління;

2) нездійснення юридичною особою основного виду діяльності протягом року, що передує даті, на яку здійснюється оцінка фінансового стану юридичної особи;

3) невиконання юридичною особою грошових зобов’язань на загальну суму один мільйон гривень (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті) і більше протягом п’яти днів поспіль у періоді року, що передує даті, станом на яку здійснюється оцінка фінансового стану юридичної особи;

4) накладення арешту на всі активи юридичної особи або значну їх частину на підставі виконавчих документів;

5) наявність судового спору за участі юридичної особи, негативне рішення за яким може призвести до втрати нею всіх належних їй активів або значної їх частини.

161. Фізична особа надає до Національного банку для оцінки її майнового стану заповнену на відповідну дату і підписану нею інформацію про майновий стан фізичної особи за формою згідно з додатком 2 до цього Положення, розрахунок відповідності розміру її власних грошових коштів та іншого майна (активів) відповідному критерію оцінки майнового стану, передбаченого в цьому Положенні, і визначені цим Положенням документи.

162. Розрахунок розміру власних коштів фізичної особи здійснюється на підставі даних, зазначених в інформації про майновий стан [за вирахуванням акцій банків, якими володіє фізична особа (у тому числі опосередковано) на дату заповнення інформації про майновий стан], шляхом зменшення загальної вартості майна (активів) фізичної особи на загальну суму її майнових зобов'язань.

162-1. Розмір власних коштів фізичної особи, яка набуває (фактично набула) або збільшує (фактично збільшила) істотну участь у банку та яка на відповідну дату володіє істотною участю в іншому банку, додатково зменшується на більшу з таких величин:

1) величину частини регулятивного капіталу такого іншого банку, пропорційну частці, яку розмір участі фізичної особи становить у його статутному капіталі (розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує відповідній даті);

2) величину частини мінімального розміру регулятивного капіталу банку, установленого Національним банком, пропорційну частці, яку розмір участі фізичної особи становить у статутному капіталі такого іншого банку (мінімальний розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує відповідній даті).