Про затвердження Положення про ліцензування банків

112. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стає консолідуючою компанією або проміжною компанією, задовільним, якщо така юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті.

113. Національний банк визнає майновий стан фізичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку, задовільним, якщо станом на відповідну дату:

1) фізична особа має власні грошові кошти та інше майно (активи) у сумі рівній або більшій, ніж більша з таких величин:

величина частини регулятивного капіталу банку, пропорційна частці, яку розмір істотної участі особи після набуття або збільшення становить у статутному капіталі банку (розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує відповідній даті);

величина частини мінімального розміру регулятивного капіталу банку, установленого Національним банком, пропорційна частці, яку розмір істотної участі особи після набуття або збільшення становить у статутному капіталі банку (мінімальний розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує відповідній даті);

ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку;

2) джерела власних коштів фізичної особи є підтвердженими відповідно до пунктів 165-172 глави 19 розділу III цього Положення;

3) фізична особа є платоспроможною відповідно до пункту 178 глави 19 розділу III цього Положення;

4) фізична особа надала до Національного банку інформацію про фінансові ресурси, за рахунок яких прямо/опосередковано придбаватиме істотну участь у банку в разі здійснення фізичною особою оплати акцій/частки в статутному капіталі банку/юридичної особи, через яку набувається/збільшується істотна участь у банку.

114. Національний банк оцінює фінансовий/майновий стан юридичної/фізичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та здійснила часткову оплату прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку до подання до Національного банку документів для погодження, з урахуванням критеріїв, визначених пунктами 119 та 123 глави 15 розділу III цього Положення, станом на відповідну дату, визначену в підпункті 2 пункту 118 глави 15 розділу III цього Положення (у частині, що стосується здійсненої оплати).

115. Додатковим критерієм оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку, що потребує додаткової капіталізації, є надання цією особою інформації щодо фінансових ресурсів, які спрямовуватимуться нею на таку капіталізацію (у сумі, пропорційній частці, яку розмір участі, що набувається або збільшується, становить у статутному капіталі банку).

116. Додатковим критерієм оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стає контролером банку, є надання цією особою інформації щодо фінансових ресурсів, які спрямовуватимуться нею на надання фінансової підтримки банку відповідно до бізнес-плану, що подається такою особою до Національного банку.

117. Національний банк під час погодження фактично набутої або збільшеної істотної участі в банку оцінює фінансовий/майновий стан:

1) юридичної особи, яка набула або збільшила істотну участь у банку шляхом оплати її придбання;

2) юридичної особи, яка набула або збільшила істотну участь у банку безоплатно;

3) юридичної особи, яка набула або збільшила істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стала кінцевим власником банку;

4) юридичної особи, яка набула або збільшила істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стала консолідуючою компанією;

5) юридичної особи, яка набула або збільшила істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стала проміжною компанією;

6) фізичної особи, яка прямо або опосередковано набула або збільшила істотну участь у банку.

118. Відповідною датою для оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи згідно з главою 15 розділу III цього Положення є:

1) у разі фактичного набуття або збільшення істотної участі в банку за безоплатним правочином - робочий день, що передує даті набуття або збільшення істотної участі;

2) у разі фактичного набуття або збільшення істотної участі в банку за оплатним правочином - робочий день, що передує даті оплати придбання істотної участі в банку.

119. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку за оплатним правочином, задовільним, якщо:

1) розмір власних коштів юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, або на будь-яку іншу дату в періоді між останньою звітною датою та відповідною датою включно є рівним або більшим, ніж ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до пунктів 147-149 глави 18 розділу III цього Положення;

2) юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, та на дату визначення розміру власних коштів юридичної особи (якщо ці дати є різними);

3) юридична особа станом на відповідну дату має грошові кошти в сумі не меншій, ніж ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку, ці кошти не є залученими від інших осіб із умовою повернення та відповідають вимогам, визначеним у пункті 158 глави 18 розділу III цього Положення;

4) траса платежу грошових коштів, використаних для прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку, є розкритою згідно з пунктами 158, 159 глави 18 розділу III цього Положення.

120. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку за безоплатним правочином, задовільним, якщо юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті.

121. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стала кінцевим власником банку, задовільним, якщо:

1) розмір власних коштів юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, або на будь-яку іншу дату в періоді між останньою звітною датою та відповідною датою включно є рівним або більшим, ніж більша з таких величин:

величина частини регулятивного капіталу банку пропорційна частці, яку розмір істотної участі після набуття або збільшення становить у статутному капіталі банку (розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує даті підтвердження розміру власних коштів);

величина частини мінімального розміру регулятивного капіталу банку, установленого Національним банком, пропорційна частці, яку розмір істотної участі після набуття або збільшення становить у статутному капіталі банку (мінімальний розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує даті підтвердження розміру власних коштів);

ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку в разі оплатного придбання;

2) джерела власних коштів юридичної особи є підтвердженими відповідно до пунктів 147-149 глави 18 розділу III цього Положення;

3) юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, та на дату визначення розміру власних коштів юридичної особи (якщо ці дати є різними).

122. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стала консолідуючою компанією або проміжною компанією, задовільним, якщо така юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті.

123. Національний банк визнає майновий стан фізичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку, задовільним, якщо станом на відповідну дату:

1) фізична особа має власні грошові кошти та інше майно (активи) у сумі рівній або більшій, ніж більша з таких величин:

величина частини регулятивного капіталу банку пропорційна частці, яку розмір істотної участі після набуття або збільшення становить у статутному капіталі банку (розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує відповідній даті);

величина частини мінімального розміру регулятивного капіталу банку, установленого Національним банком, пропорційна частці, яку розмір істотної участі після набуття або збільшення становить у статутному капіталі банку (мінімальний розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує відповідній даті);

ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку в разі її оплатного придбання;

2) джерела власних коштів фізичної особи є підтвердженими відповідно до пунктів 165-172 глави 19 розділу III цього Положення;

3) частка грошових коштів у загальній сумі власних коштів фізичної особи є рівною або більшою, ніж ціна придбання істотної участі в банку в разі здійснення фізичною особою оплати акцій/частки в статутному капіталі банку/юридичної особи, через яку набуто/збільшено істотну участь у банку;

4) фізична особа є платоспроможною відповідно до пункту 178 глави 19 розділу III цього Положення.

124. Додатковим критерієм оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку, що потребує додаткової капіталізації, є надання цією особою інформації про фінансові ресурси, які спрямовуватимуться нею на таку капіталізацію (у сумі, пропорційній частці розміру набутої або збільшеної участі в статутному капіталі банку).

125. Додатковим критерієм оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку і в результаті такого набуття або збільшення стала контролером банку, є надання цією особою інформації про фінансові ресурси, які будуть спрямовані нею на надання фінансової підтримки банку відповідно до бізнес-плану, що подається такою особою до Національного банку.

126. Національний банк під час здійснення контролю за фінансовим/майновим станом власників істотної участі в банку оцінює:

1) фінансовий стан юридичної особи, яка прямо та/або опосередковано володіє істотною участю в банку;

2) майновий стан фізичної особи, яка прямо та/або опосередковано володіє істотною участю в банку.

127. Відповідною датою для оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи згідно з главою 16 розділу III цього Положення є:

1) для щорічного контролю за фінансовим/майновим станом юридичної/фізичної особи - 01 січня року, у якому здійснюється оцінка;

3) для позапланового контролю - дата, визначена Національним банком та повідомлена юридичній/фізичній особі.

128. Національний банк має право визнати фінансовий стан юридичної особи - власника істотної участі в банку незадовільним, якщо станом на відповідну дату юридична особа має ознаку/ознаки незадовільного фінансового стану, визначену/визначені в пункті 160 глави 18 розділу III цього Положення.

129. Національний банк має право визнати майновий стан фізичної особи - власника істотної участі в банку незадовільним, якщо станом на відповідну дату фізична особа не є платоспроможною відповідно до пункту 178 глави 19 розділу III цього Положення.

130. Якщо консолідуючою компанією, фінансовий стан якої оцінюється відповідно до глав 12, 14 та 15 розділу III цього Положення, є публічна компанія, прямими власниками істотної участі в якій є фізичні особи, які одночасно є власниками істотної участі в банку, але немає особи, яка здійснює контроль за такою публічною компанією, застосовуються такі критерії:

1) для оцінки фінансового стану такої публічної компанії застосовуються критерії, визначені для оцінки фінансового стану юридичних осіб - кінцевих власників, а не юридичних осіб - консолідуючих компаній;

2) для оцінки майнового стану фізичної особи - прямого власника істотної участі в публічній компанії застосовується тільки критерій платоспроможності.

131. Національний банк, якщо юридична особа є одночасно засновником новоствореного банку та/або особою, яка здійснює оплату набуття або збільшення істотної участі в банку, та/або консолідуючою компанією, та/або кінцевим власником банку, визнає фінансовий стан цієї юридичної особи задовільним у разі його відповідності критеріям оцінки щодо всіх категорій юридичних осіб, до яких вона відноситься.

132. Національний банк не здійснює оцінку фінансового стану:

1) міжнародної фінансової установи;

2) держави;

3) територіальної громади;

4) особи, якій акції банку та/або акції/частка в статутному капіталі юридичної особи в ланцюгу володіння корпоративними правами в банку передані в управління;

5) особи, якій передано право голосу акцій на загальних зборах учасників банку за довіреністю/довіреностями від учасника/учасників банку.

133. Юридична особа подає до Національного банку для оцінки фінансового стану свою фінансову звітність та документи, визначені у главі 18 розділу III цього Положення.

134. Фінансова звітність юридичної особи, яка подається до Національного банку, має бути складена станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, а також станом на дату підтвердження розміру власних коштів юридичної особи (якщо таке підтвердження вимагається та здійснюється станом на іншу дату, ніж остання звітна дата). Така фінансова звітність має включати всі форми фінансової звітності з примітками, передбачені законодавством, що застосовується до юридичної особи.

135. Фінансова звітність української компанії засвідчується її керівником і головним бухгалтером (за наявності такої посади) та подається з відміткою органів статистики про її прийняття (або разом із документом, який підтверджує її прийняття органами статистики).

136. Фінансова звітність іноземної компанії засвідчується її уповноваженим представником.

137. Фінансова звітність подається:

1) на консолідованій основі - юридичною особою, яка є кінцевим власником банку або консолідуючою компанією (або може набути такого статусу в результаті набуття або збільшення істотної участі в банку);

2) на консолідованій або індивідуальній основі (на розсуд юридичної особи) - банком, небанківською фінансовою установою, юридичною особою, яка має інвестиційний рівень кредитного рейтингу, а також публічною компанією;

3) на індивідуальній основі - іншою юридичною особою.

138. Фінансова звітність юридичної особи подається разом зі звітом (висновком) аудитора, складеним за підсумками проведеної перевірки достовірності та повноти фінансової звітності, її відповідності вимогам положень (стандартів) бухгалтерського обліку країни, у якій зареєстровано головний офіс юридичної особи, та/або міжнародним стандартам фінансової звітності.

139. Звіт (висновок) аудитора підлягає оформленню згідно з вимогами законодавства, що застосовується до такого аудитора.

140. Фінансова звітність банків, зареєстрованих в Україні, до Національного банку згідно з цим Положенням не подається.

141. До Національного банку, якщо цим Положенням вимагається підтвердження розміру власних коштів юридичної особи, надається інформація аудитора або консультанта, що містить розрахунок розміру власних коштів юридичної особи станом на визначену цим Положенням дату та висновок щодо наявності або відсутності в неї власних коштів у необхідному розмірі, зроблені аудитором або консультантом на підставі даних фінансової звітності юридичної особи.

Форма, за якою надається інформація відповідно до пункту 141 глави 18 розділу III цього Положення, затверджується розпорядчим актом Національного банку та розміщується на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку.

142. Розрахунок розміру власних коштів юридичної особи здійснюється шляхом зменшення суми власного капіталу (чистих активів) юридичної особи, зазначеної у фінансовій звітності, на:

1) суму резервного капіталу юридичної особи;

2) суму простроченої більше ніж на 90 днів дебіторської заборгованості, яка становить понад п’ять відсотків активів юридичної особи (за вирахуванням сформованих за нею резервів);

3) суму дебіторської заборгованості суб’єктів господарювання та суму фінансових вкладень (інвестицій) у суб’єктів господарювання, які були припинені/ліквідовані, які перебувають у стадії припинення/ліквідації, щодо яких встановлено режим зовнішнього управління та/або розпочато справу про визнання їх неплатоспроможними/банкрутами (за вирахуванням сформованих за нею резервів);

4) суму раніше здійснених фінансових вкладень (інвестицій) в акції банків та/або в акції/частки в статутних капіталах юридичних осіб, які мають пряму або опосередковану участь у банках;

5) суму власних коштів юридичної особи, що підлягає підтвердженню в межах процедури погодження Національним банком набуття або збільшення істотної участі в іншому банку протягом строку розгляду Національним банком відповідного пакета документів;

6) суму внесків до статутного капіталу, отриману юридичною особою, за якою зміни до установчих документів не затверджені уповноваженим органом юридичної особи та/або не зареєстровані в порядку, установленому законодавством, що застосовується до юридичної особи;

7) суму коштів, які не можуть бути спрямовані до статутного капіталу іншої юридичної особи відповідно до вимог законодавства, що застосовується до юридичної особи;

8) суму активів, що виникають під час консолідації, а саме: гудвіл, нематеріальні активи та курсові різниці, яка підлягає вирахуванню для здійснення розрахунку власних коштів на підставі консолідованої фінансової звітності юридичної особи.

143. Розрахунок розміру власних коштів юридичної особи, уключаючи небанківську фінансову установу, може здійснюватися за альтернативною методикою, визначеною законодавством, яке застосовується до такої юридичної особи, зокрема нормативно-правовим актом органу, який здійснює регулювання та нагляд за її діяльністю. Інформація аудитора/консультанта в цьому випадку має містити розрахунок з описом методики, за якою такий розрахунок здійснено, а також посилання на положення законодавства, якими передбачено її застосування. Національний банк за результатом аналізу здійсненого аудитором/консультантом розрахунку розміру власних коштів юридичної особи, виходячи зі свого професійного судження, має право відхилити його з огляду на невідповідність застосованої методики сутності перевірки, що здійснюється відповідно до цього Положення, та вимагати від юридичної особи подання розрахунку, проведеного відповідно до цього Положення.

144. Розмір власних коштів банку, зареєстрованого в Україні, є рівним розміру його регулятивного капіталу, визначеного відповідно до нормативно-правових актів Національного банку щодо порядку регулювання діяльності банків України та, у разі потреби, скоригованого (зменшеного) за результатами здійснення нагляду за діяльністю такого банку з урахуванням необхідності дотримання банком установлених Національним банком пруденційних нормативів після здійснення внеску до статутного капіталу банку або набуття/збільшення участі в ньому.

145. Розмір власних коштів іноземного банку є рівним розміру його регулятивного капіталу або аналогічної розрахункової величини, що визначається відповідно до вимог законодавства країни місцезнаходження іноземного банку з урахуванням необхідності дотримання ним пруденційних нормативів, установлених органом, який здійснює регулювання та нагляд за діяльністю іноземного банку, після здійснення внеску до статутного капіталу банку / до приписного капіталу філії іноземного банку або набуття/збільшення участі в ньому.

146. До інформації аудитора/консультанта щодо розміру власних коштів іноземного банку має додаватися висновок органу іноземної країни, який здійснює регулювання та нагляд за його діяльністю, що підтверджує суму наявного регулятивного капіталу (аналогічної розрахункової величини) та суму регулятивного капіталу (аналогічної розрахункової величини) іноземного банку, необхідну для виконання ним пруденційних нормативів після здійснення внеску до статутного капіталу банку / до приписного капіталу філії іноземного банку або набуття/збільшення участі в ньому. Зазначений висновок не подається, якщо іноземний банк має інвестиційний рівень кредитного рейтингу.

147. Юридична особа для підтвердження джерел власних коштів подає до Національного банку документи, що підтверджують правові підстави отримання грошових коштів та іншого майна, за рахунок яких сформовано власний капітал юридичної особи. Документи та інформація надаються для підтвердження того, що грошові кошти і майно, за рахунок яких сформовано власний капітал юридичної особи:

1) отримані в результаті правочинів, уключаючи правочини, вчинені попередніми власниками, зміст яких не суперечить законодавству, вчинених на ринкових умовах, які не мають ознак фіктивності та/або удаваності та спрямовані на досягнення економічного результату та/або особистих цілей;

2) не залучені від інших осіб з умовою повернення.

Юридична особа для підтвердження джерел власних коштів додатково зобов'язана в разі отримання вимоги Національного банку підтвердити, що грошові кошти перебували в обігу в безготівковій формі на рахунках, відкритих у фінансових установах, які відповідно до закону мають право на надання фінансових платіжних послуг із відкриттям рахунків, в Україні/за кордоном, уключно з переказами цих коштів між рахунками, ураховуючи рахунки їх попередніх власників, безперервно протягом одного року до відповідної дати.

147-1. Національний банк має право вимагати від юридичної особи надання документів та інформації для підтвердження того, що грошові кошти перебували в обігу в безготівковій формі на рахунках, відкритих у фінансових установах, які відповідно до закону мають право на надання фінансових платіжних послуг із відкриттям рахунків, в Україні/за кордоном, уключно з переказами цих коштів між рахунками, ураховуючи рахунки їх попередніх власників, безперервно протягом одного року до відповідної дати, якщо подані документи за професійним судженням Національного банку:

1) не підтверджують/підтверджують не в повному обсязі відповідність джерел походження власних коштів та/або траси платежу грошових коштів вимогам підпунктів 1, 2 пункту 147 та/або підпунктів 1, 2 пункту 158 глави 18 розділу III цього Положення;

2) не є достатніми для оцінки фінансового стану юридичної особи;

3) є такими, що можуть містити недостовірну інформацію та/або дані, які свідчать про те, що фінансовий стан юридичної особи не відповідає вимогам, визначеним у главах 12-16 розділу III цього Положення, щодо відповідних випадків оцінки фінансового стану.

148. Юридична особа на свій розсуд визначає обсяг документів та інформації, що подає до Національного банку для підтвердження джерел власних коштів. Національний банк має право вимагати подання додаткових документів та інформації з метою перевірки дотримання вимог пункту 147 глави 18 розділу III цього Положення, уключаючи документи та інформацію щодо підстав отримання грошових коштів або майна третіми особами.

149. Вимоги щодо надання інформації та документів для підтвердження джерел власних коштів не застосовуються до банку, юридичної особи, яка має інвестиційний рівень кредитного рейтингу, публічної компанії.

150. Юридична особа для підтвердження своєї фінансової стійкості надає до Національного банку інформацію, що містить здійснений аудитором або консультантом аналіз фінансового стану юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, і станом на дату підтвердження розміру власних коштів юридичної особи (якщо таке підтвердження вимагається та здійснюється станом на іншу дату, ніж остання звітна дата).

Форма, за якою надається інформація відповідно до пункту 150 глави 18 розділу III цього Положення, затверджується розпорядчим актом Національного банку та розміщується на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку.

151. Юридична особа є фінансово стійкою, якщо аудитор або консультант за результатом аналізу її фінансового стану дійшов висновку, що в юридичної особи немає пов’язаних із її діяльністю фінансових труднощів, котрі негативно впливають на здатність юридичної особи виконувати в повному обсязі/у належні строки взяті на себе зобов’язання та/або можуть негативно вплинути на діяльність і/або фінансовий стан банку та осіб, пов’язаних із такою юридичною особою.

152. Орієнтовний перелік фінансових показників для аналізу фінансового стану юридичних осіб (крім банків), порядок розрахунку та критерії аналізу показників фінансового стану юридичної особи визначені в додатку 1 до цього Положення. Аудитор або консультант має право розраховувати інші фінансові показники (коефіцієнти) та/або використовувати інші методики розрахунку фінансових показників за умови наведення в інформації про фінансовий стан аргументованих пояснень щодо доцільності їх застосування та опису цих методик. Аудитор/консультант обирає методику розрахунку фінансових показників для аналізу фінансового стану юридичної особи з урахуванням її інформативності та можливості давати цілісну оцінку фінансового стану юридичної особи. Національний банк за результатом аналізу здійсненого аудитором/консультантом розрахунку фінансових показників юридичної особи, виходячи зі свого професійного судження, має право відхилити його з огляду на невідповідність застосованої методики сутності перевірки, що здійснюється відповідно до цього Положення, та вимагати від юридичної особи подання розрахунку, проведеного відповідно до цього Положення.

153. Для аналізу фінансового стану банку використовуються значення обов’язкових пруденційних нормативів, установлених законодавством, що застосовується до такого банку.

154. Аналіз фінансового стану юридичної особи на основі даних її фінансової звітності та іншої інформації незалежно від обраної методики має враховувати характер і масштаб діяльності, галузеву та регіональну специфіку юридичної особи, містити оцінку істотних факторів, пов’язаних із її діяльністю.

155. Аудитор/консультант, аналізуючи фінансовий стан юридичної особи, встановлює, чи є в неї реальні активи, які залежно від виду економічної діяльності використовує юридична особа протягом звітного періоду. Реальними активами юридичної особи є основні засоби, запаси, а також здійснені юридичною особою фінансові вкладення та інвестиції, що враховуються за їх справедливою вартістю. Аудитор/консультант робить висновок щодо наявності або відсутності в юридичної особи реальних активів у інформації про фінансовий стан юридичної особи.

156. Національний банк під час розгляду наданої інформації про фінансовий стан юридичної особи має право вимагати:

1) подання документів, що були використані аудитором або консультантом для аналізу, якщо вони не були подані до Національного банку;

2) подання додаткових пояснень щодо обраних аудитором або консультантом методів аналізу, здійснених ним розрахунків, сформованих за результатами аналізу висновків;

3) здійснення аналізу фінансового стану юридичної особи-нерезидента за додатковими параметрами в разі, якщо за професійним судженням Національного банку такий аналіз необхідний для підтвердження фінансової стійкості юридичної особи.

157. Юридична особа для підтвердження наявності грошових коштів, за рахунок яких нею здійснено внесок до статутного капіталу новоствореного банку, внесок до статутного капіталу банку під час його збільшення або придбання/збільшення істотної участі в банку, подає до Національного банку виписку/довідку банку про стан рахунку, що підтверджує наявність коштів на рахунку юридичної особи станом на відповідну дату.

158. Траса платежу є розкритою, якщо юридична особа подала Національному банку документи та інформацію щодо руху коштів за її рахунками та рахунками інших осіб, підстав переказу коштів між цими рахунками, а також попередніх власників грошових коштів для підтвердження того, що грошові кошти:

1) отримані в результаті правочинів, уключаючи правочини, вчинені попередніми власниками, зміст яких не суперечить законодавству, вчинених на ринкових умовах, які не мають ознак фіктивності та/або удаваності та спрямовані на досягнення економічного результату та/або особистих цілей;

2) не є коштами, залученими від інших осіб з умовою повернення.

Юридична особа для розкриття траси платежу додатково зобов'язана на вимогу Національного банку підтвердити, що грошові кошти перебували в обігу в безготівковій формі на рахунках, відкритих у фінансових установах, які відповідно до закону мають право на надання фінансових платіжних послуг із відкриттям рахунків, в Україні/за кордоном, уключно з переказами цих коштів між рахунками, ураховуючи рахунки їх попередніх власників, безперервно протягом одного року до відповідної дати. Національний банк має право вимагати таке підтвердження у випадках, передбачених у пункті 147- 1 глави 18 розділу III цього Положення.

159. Юридична особа на свій розсуд визначає обсяг документів та інформації щодо розкриття траси платежу для подання до Національного банку. Національний банк має право вимагати подання додаткових документів та інформації для перевірки дотримання вимог, визначених пунктом 158 глави 18 розділу III цього Положення, уключаючи документи й інформацію щодо підстав отримання грошових коштів третіми особами.

160. Національний банк має право визнати фінансовий стан юридичної особи незадовільним на останню звітну дату, що передує відповідній даті, та/або на дату підтвердження розміру власних коштів юридичної особи, якщо це різні дати, за наявності однієї з таких ознак:

1) порушення справи про припинення/ліквідацію юридичної особи або про визнання її неплатоспроможною (банкрутом), установлення щодо юридичної особи режиму зовнішнього управління;

2) нездійснення юридичною особою основного виду діяльності протягом року, що передує даті, на яку здійснюється оцінка фінансового стану юридичної особи;

3) невиконання юридичною особою грошових зобов’язань на загальну суму один мільйон гривень (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті) і більше протягом п’яти днів поспіль у періоді року, що передує даті, станом на яку здійснюється оцінка фінансового стану юридичної особи;

4) накладення арешту на всі активи юридичної особи або значну їх частину на підставі виконавчих документів;

5) наявність судового спору за участі юридичної особи, негативне рішення за яким може призвести до втрати нею всіх належних їй активів або значної їх частини.

161. Фізична особа надає до Національного банку для оцінки її майнового стану заповнену на відповідну дату і підписану нею інформацію про майновий стан фізичної особи за формою згідно з додатком 2 до цього Положення, розрахунок відповідності розміру її власних грошових коштів та іншого майна (активів) відповідному критерію оцінки майнового стану, передбаченого в цьому Положенні, і визначені цим Положенням документи.

162. Розрахунок розміру власних коштів фізичної особи здійснюється на підставі даних, зазначених в інформації про майновий стан [за вирахуванням акцій банків, якими володіє фізична особа (у тому числі опосередковано) на дату заповнення інформації про майновий стан], шляхом зменшення загальної вартості майна (активів) фізичної особи на загальну суму її майнових зобов'язань.

162-1. Розмір власних коштів фізичної особи, яка набуває (фактично набула) або збільшує (фактично збільшила) істотну участь у банку та яка на відповідну дату володіє істотною участю в іншому банку, додатково зменшується на більшу з таких величин:

1) величину частини регулятивного капіталу такого іншого банку, пропорційну частці, яку розмір участі фізичної особи становить у його статутному капіталі (розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує відповідній даті);

2) величину частини мінімального розміру регулятивного капіталу банку, установленого Національним банком, пропорційну частці, яку розмір участі фізичної особи становить у статутному капіталі такого іншого банку (мінімальний розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує відповідній даті).

163. Фізична особа для підтвердження даних щодо майна (активів) і доходів фізичної особи, зазначених в інформації про майновий стан, подає до Національного банку такі інформацію та документи/копії документів:

1) документи, що посвідчують право власності на майно (активи);

2) документи, на підставі яких набуто право власності на майно (активи);

2-1) документи, на підставі яких набуто право власності на майно (активи), суму доходу від відчуження якого (яких) уключено до інформації про майновий стан;

2-2) документи, на підставі яких відчужено майно (активи), суму доходу від відчуження якого (яких) уключено до інформації про майновий стан;

3) документи, що підтверджують відсутність обтяжень майна (активів) станом на відповідну дату (за винятком обтяжень, установлених для забезпечення виконання фізичною особою зобов’язань, зазначених в інформації про майновий стан);

4) інформацію про ринкову вартість емісійних цінних паперів, визначену відповідно до статті 9 Закону про акціонерні товариства;

5) виписку/довідку про стан рахунку фізичної особи в банку/кредитній установі в Україні/за кордоном (подається з метою підтвердження суми коштів на рахунку);

6) звіт про оцінку майна, проведену оцінювачем відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність, оформлений згідно з вимогами законодавства країни, що застосовується до оцінювача.

164. Фізична особа для підтвердження даних щодо її зобов’язань, зазначених в інформації про майновий стан, подає до Національного банку такі документи або їх копії:

1) правочини, на підставі яких виникли майнові зобов’язання фізичної особи;

2) документи, що підтверджують отримання фізичною особою майна за правочинами, на підставі яких у неї виникли майнові зобов’язання, а також виконання фізичною особою зобов’язань за цими правочинами, та/або інформація кредиторів фізичної особи щодо стану розрахунків за укладеними з нею правочинами.

165. Джерела власних коштів фізичної особи вважаються підтвердженими, якщо:

1) сума доходів фізичної особи за період, у якому нею були здійснені витрати на придбання та/або збільшення ринкової вартості кожного відмінного від грошових коштів об’єкта майна, зазначений в інформації про майновий стан, і/або попередні періоди, зменшена на суму витрат фізичної особи за відповідний період/періоди, крім витрат на придбання та/або збільшення ринкової вартості такого об’єкта майна, уключаючи витрати на придбання іншого, ніж такий об’єкт, майна, є рівною або більшою вартості придбання такого об’єкта майна та витрат, які були здійснені фізичною особою для збільшення його ринкової вартості станом на відповідну дату;

2) сума доходів фізичної особи за періоди, у яких нею були отримані зазначені в інформації про майновий стан грошові кошти, та всі наступні періоди до відповідної дати, зменшена на суму витрат фізичної особи за такі періоди, є рівною або більшою суми власних коштів фізичної особи, розрахованої відповідно до пункту 162 глави 19 розділу III цього Положення;

3) фізичною особою здійснено сплату податків, зборів та інших обов’язкових платежів у зв’язку з отриманням доходів, зазначених в інформації про майновий стан;

4) фізичною особою подано до Національного банку документи щодо доходів, зазначених в інформації про майновий стан, та документи щодо підтвердження джерел власних коштів.

166. Фізична особа для підтвердження джерел власних коштів подає до Національного банку такі інформацію та документи/копії документів:

1) податкові декларації з усіма додатками та доповненнями (у разі їх наявності) за періоди, за які в інформації про майновий стан подані дані щодо доходів фізичної особи, разом із довідкою про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), виданою контролюючим органом;

2) довідку компетентного органу країни, податковим резидентом якої є фізична особа, про стан виконання нею обов'язків зі сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів станом на відповідну дату.

167. Фізична особа, якщо законодавством іноземної країни, податковим резидентом якої вона є, не передбачене подання фізичними особами податкових декларацій та/або не передбачена можливість отримання від контролюючого органу іноземної країни інформації про суми отриманих фізичною особою доходів і сплачених податків, зборів та інших обов’язкових платежів за періоди, за які подані податкові декларації, та про наявність або відсутність у фізичної особи заборгованості зі сплати податків, зборів та інших платежів, для підтвердження джерел власних коштів, подає до Національного банку такі інформацію та документи/копії документів:

1) письмове запевнення фізичної особи про неможливість подання цих документів із посиланням на положення нормативно-правових актів іноземної країни, що це підтверджують, а також відповідні витяги з таких нормативно- правових актів;

2) інформацію особи, яка відповідно до законодавства іноземної країни надає професійні послуги у сфері бухгалтерського обліку та оподаткування, щодо підтвердження суми отриманих фізичною особою доходів і сплачених податків, зборів та інших обов’язкових платежів за періоди, за які подані податкові декларації або в інформації про майновий стан подані дані щодо доходів (якщо подання податкових декларацій законодавством не передбачене), а також про наявність або відсутність у фізичної особи заборгованості зі сплати податків, зборів та інших платежів станом на відповідну дату.

168. Фізична особа, яка відповідно до законодавства не подавала податкові декларації за будь-який із періодів, за які в інформації про майновий стан нею подані дані щодо доходів, має право подати до Національного банку замість податкових декларацій витяг (відомості) із інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених фізичній особі доходів і утриманих з неї податків, зборів та інших обов’язкових платежів або інформацію контролюючого органу, що містить такі відомості.

169. Фізична особа подає до Національного банку для підтвердження даних щодо її витрат, зазначених в інформації про майновий стан, правочини (або їх копії), на підставі яких фізичною особою понесені (будуть понесені) ці витрати.

170. Фізична особа подає до Національного банку для підтвердження джерел власних коштів документи, на підставі яких отримано доходи, грошові кошти або інше майно, документи та інформацію щодо вартості майна (іншого, ніж грошові кошти) на момент його отримання фізичною особою, попередніх власників грошових коштів і майна, правових підстав їх отримання. Документи та інформація надаються для підтвердження того, що грошові кошти та майно, зазначені в інформації про майновий стан, та грошові кошти, за рахунок яких фізичною особою набуто та збільшено ринкову вартість майна, суму доходу від відчуження якого включено до інформації про майновий стан:

1) отримані в результаті правочинів, уключаючи правочини, вчинені попередніми власниками, зміст яких не суперечить законодавству, вчинених на ринкових умовах, які не мають ознак фіктивності та/або удаваності та спрямовані на досягнення економічного результату та/або особистих цілей;

2) не залучені від інших осіб з умовою повернення;

3) грошові кошти зберігаються в безготівковій формі на рахунках, відкритих у фінансових установах, які відповідно до закону мають право на надання фінансових платіжних послуг із відкриттям рахунків, в Україні/за кордоном, уключно з переказами цих коштів між рахунками, ураховуючи рахунки їх попередніх власників, безперервно протягом одного року до відповідної дати (крім випадків, передбачених у пункті 170- 1 глави 19 розділу III цього Положення).

170-1. Документи та інформація для підтвердження того, що грошові кошти перебувають в обігу в безготівковій формі на рахунках, відкритих у фінансових установах, які відповідно до закону мають право на надання фінансових платіжних послуг із відкриттям рахунків, в Україні/за кордоном, безперервно протягом одного року до відповідної дати, можуть не подаватися, якщо такі грошові кошти належали:

1) державі (в особі відповідного органу державної влади);

2) територіальній громаді (в особі відповідного органу місцевого самоврядування);

3) міжнародній фінансовій установі;

4) публічній компанії;

5) банку;

6) страховій компанії;

7) юридичній особі за умови, що кошти отримані нею із підтверджених джерел, що відповідають вимогам пункту 147 глави 18 розділу III цього Положення.

Національний банк має право вимагати надання додаткових пояснень, інформації та/або документів, у тому числі від контрагентів юридичної особи, з метою перевірки отримання юридичною особою коштів із підтверджених джерел, уключаючи документи, передбачені в пункті 147- 1 глави 18 розділу III цього Положення.

171. Фізична особа на свій розсуд визначає обсяг документів та інформації щодо джерел власних коштів, що подається до Національного банку. Національний банк має право з метою підтвердження фізичною особою джерел власних коштів вимагати подання додаткових документів та інформації, уключаючи документи та інформацію щодо підстав отримання грошових коштів та іншого майна третіми особами.

172. Фізична особа має право не вказувати в інформації про майновий стан джерела її власних коштів та не подавати до Національного банку визначені цим Положенням документи для підтвердження цих джерел, якщо зазначене в інформації про майновий стан майно було набуте фізичною особою більше ніж за 15 років до відповідної дати, та за умови, що:

1) майно перебуває у власності фізичної особи безперервно;

2) немає будь-яких спорів фізичної особи з третіми особами щодо права власності на це майно;

3) у фізичної особи немає заборгованості зі сплати податків, зборів та інших платежів станом на відповідну дату.

173. Фізична особа на свій розсуд визначає обсяг і перелік майна та доходів для подання до Національного банку в інформації про майновий стан відповідно до цього Положення.