Про затвердження Положення про ліцензування банків

Відповідно до статей 7, 15, 56 Закону України "Про Національний банк України" , з метою вдосконалення порядку створення банків та ліцензування їх діяльності Правління Національного банку України

1. Затвердити Положення про ліцензування банків (далі - Положення), що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, нормативно-правові акти Національного банку України згідно з переліком, що додається.

3. Національний банк України розглядає пакети документів, подані заявниками до набрання чинності цією постановою, згідно з вимогами та в порядку, що визначені Положенням про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів , затвердженим постановою Правління Національного банку України від 08 вересня 2011 року № 306, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2011 року за № 1203/19941 (зі змінами).

4. Банки зобов’язані забезпечити відповідність приміщень, у яких ними здійснюється обслуговування клієнтів (далі - приміщення), вимогам глави 28 розділу IV Положення щодо забезпечення доступу маломобільних груп населення до послуг, що надаються банками, згідно з таким графіком:

1) упродовж першого року з дня набрання чинності цією постановою банки зобов’язані забезпечити повну відповідність таким вимогам Положення:

не менше 50% приміщень, розташованих у місті Києві, обласних центрах і в містах із кількістю мешканців більше 300 000 осіб;

не менше 30% приміщень, розташованих у інших населених пунктах України;

2) упродовж другого року з дня набрання чинності цією постановою:

усіх приміщень, розташованих у місті Києві, обласних центрах і в містахіз кількістю мешканців більше 300 000 осіб;

не менше 70% приміщень, розташованих у інших населених пунктах України;

3) упродовж третього року з дня набрання чинності цією постановою - усіх приміщень.

5. Банк, якому станом на дату набрання чинності цією постановою були передані в управління власні акції та/або акції/частки в статутному капіталі будь-якої юридичної особи в ланцюгу володіння корпоративними правами цього банку, зобов’язаний з метою дотримання вимог пункту 265 глави 30 розділу V Положення впродовж року з дня набрання чинності цією постановою припинити управління такими акціями/частками та здійснити їх повернення установнику управління.

6. Ознаки небездоганної ділової репутації, визначені пунктом 65 глави 6 розділу II Положення (пов’язані з володінням фізичною особою істотною участю в банку/іноземному банку, можливістю здійснювати значний/вирішальний вплив на управління чи діяльність банку/іноземного банку та/або обійманням посади керівника банку або керівника підрозділу внутрішнього аудиту банку/перебуванням у складі органу управління або на посаді керівника підрозділу внутрішнього аудиту іноземного банку, що був віднесений до категорії неплатоспроможних або ліцензія якого була відкликана за ініціативою Національного банку України/уповноваженого органу іноземної країни), не застосовуються до фізичної особи, якщо така особа була погоджена Національним банком України на посаду в іншому банку (було погоджено призначення особи/визначено відповідність її професійної придатності та ділової репутації) або якщо такій особі було надано погодження (дозвіл) на набуття істотної участі в іншому банку після прийняття Національним банком України/уповноваженим органом іноземної країни рішення про неплатоспроможність банку/іноземного банку або відкликання в нього ліцензії.

7. Ознаки небездоганної ділової репутації, визначені пунктом 69 глави 7 розділу II Положення (пов’язані з володінням юридичною особою істотною участю в банку/іноземному банку та/або можливістю здійснювати значний/вирішальний вплив на управління чи діяльність банку/іноземного банку, що був віднесений до категорії неплатоспроможних або ліцензія якого була відкликана за ініціативою Національного банку України/уповноваженого органу іноземної країни), не застосовуються до юридичної особи, якщо такій особі було надано погодження (дозвіл) на набуття істотної участі в іншому банку після прийняття Національним банком України/уповноваженим органом іноземної країни рішення про неплатоспроможність банку/іноземного банку або відкликання в нього ліцензії.

8. Банки, які використовують для надання Національному банку України інформації щодо своїх відокремлених підрозділів програмний комплекс "Система внесення інформації до електронної форми Державного реєстру банків за допомогою електронних повідомлень про відкриття, зміну відомостей про відокремлений підрозділ банку, що надсилаються банками, "Банк-Інфо" (далі - Система Банк-Інфо), надають визначені Положенням інформацію та документи щодо відокремлених підрозділів у період із дати набрання чинності цією постановою до дати введення в експлуатацію WEB-версії Системи Банк- Інфо з урахуванням таких особливостей:

1) інформація через Систему Банк-Інфо надається за визначеною нею формою;

2) додатково банки надсилають Національному банку України скановані копії повідомлень, оформлені згідно з підпунктом 1 пункту 430, підпунктом 1 пункту 435 глави 54 розділу VIII Положення, засобами електронної пошти Національного банку України або через Систему Банк-Інфо.

9. Департаменту методології (Іваненко Н.В.) після офіційного опублікування довести до відома банків України інформацію про прийняття цієї постанови.

10. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на першого заступника Голови Національного банку України Рожкову К.В.

11. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.

1. Це Положення розроблене відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про акціонерні товариства", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та інших законів України з метою визначення:

1) порядку та умов створення банків та отримання ними банківських ліцензій;

2) особливостей створення державних банків;

3) порядку погодження статутів банків і змін до них;

4) порядку погодження набуття та збільшення істотної участі в банках;

5) кваліфікаційних вимог до керівників і окремих категорій працівників банків, а також порядку їх погодження;

6) вимог до фінансового стану юридичних осіб і майнового стану фізичних осіб, які є або мають намір стати власниками істотної участі в банках, а також принципів (критеріїв) і методики оцінки їх фінансового/майнового стану;

7) вимог до ділової репутації керівників та окремих категорій працівників банків, ключових осіб банків, юридичних і фізичних осіб, які є або мають намір стати власниками істотної участі в банках, а також принципів (критеріїв) оцінки їх ділової репутації;

8) вимог до початку банками нового виду діяльності та надання ними нового виду фінансових послуг;

9) порядку та умов відкриття відокремлених підрозділів банків на території України;

10) порядку відкриття дочірніх банків, філій та представництв банків на території інших країн;

11) порядку акредитації філій та представництв іноземних банків на території України;

12) порядку припинення здійснення банківської діяльності за ініціативою учасників банку.

2. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

1) Антимонопольний комітет - Антимонопольний комітет України;

2) аудитор - аудитор або юридична особа, що надає аудиторські послуги;

3) вирішальний вплив на управління або діяльність юридичної особи - пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами акціями, часткою в статутному капіталі або правами голосу за акціями, часткою в статутному капіталі юридичної особи в розмірі від 50 відсотків, та/або незалежна від формального володіння можливість здійснення такого впливу на управління чи діяльність юридичної особи;

4) відповідальний працівник - відповідальний за здійснення фінансового моніторингу працівник, який за посадою є членом правління банку;

5) відповідна дата - визначена цим Положенням дата, станом на яку здійснюється оцінка фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи або з урахуванням якої визначається дата такої оцінки;

6) Єдиний державний реєстр - Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

7) Закон про акціонерні товариства - Закон України "Про акціонерні товариства" ;

8) Закон про банки - Закон України "Про банки і банківську діяльність" ;

9) Закон про продаж державних банків - Закон України "Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків, у капіталізації яких взяла участь держава" ;

10) Закон про реєстрацію юридичних осіб - Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" ;

11) Закон про систему гарантування - Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ;

12) Закон про спрощені процедури - Закон України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків" ;

13) Закон про фінансові послуги - Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ;

14) заявник - особа, яка самостійно або через уповноваженого представника звертається до Національного банку України з клопотанням про здійснення процедури, передбаченої цим Положенням. Якщо особа заявника для окремої процедури не визначена у відповідних розділах і главах цього Положення, то заявником є банк;

15) звітна дата - дата, станом на яку юридична особа складає фінансову звітність згідно з вимогами законодавства України (для українських компаній) або вимогами законодавства іноземної країни (для іноземних компаній);

16) значний вплив на управління або діяльність юридичної особи - пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами акціями, часткою в статутному капіталі або правом голосу за акціями, часткою в статутному капіталі юридичної особи в розмірі від 10 до 50 відсотків та/або незалежна від формального володіння можливість здійснення такого впливу на управління чи діяльність юридичної особи;

17) інвестиційний рівень кредитного рейтингу - довгостроковий кредитний рейтинг за міжнародною шкалою за зобов’язаннями в іноземній валюті не нижче, ніж рівень "ВВВ-" за класифікацією рейтингових агентств "Standard & Poor’s" або "Fitch-Ratings" і рівень "Ваа3" за класифікацією рейтингового агентства "Moody’s Investors Service";

18) іноземний банк - іноземна компанія, яка має статус банку/кредитної установи відповідно до законодавства іноземної країни та здійснює залучення коштів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб на умовах повернення, а також надання кредитів від свого імені та на власний ризик;

19) іноземна компанія - юридична особа, головний офіс якої зареєстровано в іноземній країні;

20) Кваліфікаційна комісія - консультативно-дорадчий колегіальний орган, створений за рішенням Правління Національного банку України, до повноважень якого належить проведення тестування та співбесід із керівниками, керівниками підрозділів внутрішнього аудиту (кандидатами на ці посади) у банках, філіях іноземних банків, іншими особами для надання пропозицій і рекомендацій Комітету з нагляду щодо погодження (відмови в погодженні), визначення ділової репутації та професійної придатності керівників, керівників підрозділів внутрішнього аудиту;

21) кваліфікована фондова біржа - фондова біржа, яка відповідає хоча б одному з таких критеріїв:

фондова біржа створена відповідно до законодавства країни - члена Європейського Союзу;

сукупна ринкова капіталізація компаній, акції яких уключено (допущено) до торгів на такій біржі, перевищує еквівалент 100 мільярдів доларів США станом на останній місяць року, що передує року, у якому біржа визнається кваліфікованою для цілей цього Положення;

22) кваліфіковане бюро кредитних історій - найбільше за кількістю наявних у відповідній країні кредитних історій бюро кредитних історій (інший суб’єкт, до функцій якого належать збирання, оброблення, зберігання і використання інформації, що становить кредитну історію), яке поширює свою діяльність на країну, у якій постійно проживає фізична особа/у якій зареєстровано головний офіс юридичної особи. Якщо фізична особа постійно проживає на території України/юридична особа зареєстрована відповідно до законодавства України, то кваліфікованими бюро кредитних історій є Перше всеукраїнське бюро кредитних історій, Українське бюро кредитних історій і Міжнародне бюро кредитних історій;

23) керівник із ліцензування - керівник структурного підрозділу Національного банку України, відповідального за ліцензування банків;

24) кінцевий власник банку - власник істотної участі в банку (фізична особа, юридична особа, уключаючи публічну компанію), у структурі власності якої немає інших власників істотної участі в банку, визначених відповідно до цього Положення, міжнародна фінансова установа, держава (в особі відповідного органу державної влади), територіальна громада (в особі відповідного органу місцевого самоврядування);

25) ключова особа банку - фізична особа, яка є працівником банку або надає банку послуги відповідно до цивільно-правового договору та не є керівником банку та/або власником істотної участі в банку, але має можливість суттєво впливати на прийняття рішень із основних напрямів діяльності банку (кредитної, інвестиційної, облікової політики, політики управління активами, іншої політики, стратегії банку);

26) Комісія з цінних паперів - Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

27) Комітет з нагляду - Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України;

28) консолідуюча компанія - юридична особа, акціями/часткою у статутному капіталі якої володіє кінцевий власник банку - фізична особа та через яку така фізична особа опосередковано володіє істотною участю в банку;

29) консультант - фізична або юридична особа, яка/працівники якої має/мають достатню кваліфікацію для здійснення розрахунків і оцінки фінансового стану юридичної особи, що підтверджується поданими до Національного банку України документами про освіту, свідоцтвами/сертифікатами/дипломами про отримання професійних знань;

30) міжнародна фінансова установа - установа, з якою Уряд України уклав угоду про співробітництво та для якої згідно із законами України встановлено привілеї та імунітети;

31) Національний банк - Національний банк України;

32) новостворений банк - юридична особа, що має намір здійснювати банківську діяльність;

33) органи управління банку - рада банку та правління банку;

34) остаточний ключовий учасник - ключовий учасник - фізична особа, ключовий учасник - юридична особа, яка в своєму складі не має ключових учасників; держава (в особі відповідного органу державної влади), територіальна громада (в особі відповідного органу місцевого самоврядування), міжнародна фінансова установа та публічна компанія;

35) оцінювач - незалежний суб’єкт оціночної діяльності;

36) перехідний банк - банк, який створено під час виведення неплатоспроможного банку з ринку відповідно до Закону про систему гарантування, єдиним акціонером якого є Фонд гарантування вкладів до дня продажу цього перехідного банку інвестору (об’єднанню інвесторів);

37) право голосу за акціями - право голосу у вищому органі управління юридичної особи, що виникає з володіння акціями/часткою в статутному капіталі цієї юридичної особи;

38) проміжна компанія - юридична особа, яка володіє істотною участю в банку та яка не є його кінцевим власником або консолідуючою компанією;

39) публічна компанія - іноземна компанія, створена у формі публічного акціонерного товариства, акції якої включені до біржових списків (пройшли процедуру лістингу) і допущені до торгів у регульованому сегменті кваліфікованої фондової біржі;

40) рада банку - наглядова рада банку;

41) траса платежу - маршрут проходження грошових коштів за банківськими рахунками від відправника (ініціатора платежу) до отримувача;

42) українська компанія - юридична особа, яка створена та зареєстрована відповідно до законодавства України;

43) уповноважена особа Національного банку - член Правління Національного банку або керівник з ліцензування, на якого покладені повноваження щодо прийняття визначених цим Положенням рішень;

44) уповноважений представник - фізична особа, яка має право на вчинення відповідних дій від імені фізичної або юридичної особи на підставі закону, статуту, довіреності або іншого документа щодо надання таких повноважень відповідно до законодавства;

45) участь - пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами акціями, часткою в статутному капіталі юридичної особи;

46) член Правління Національного банку - Голова або перший заступник, або заступник Голови Національного банку, який здійснює загальне керівництво банківським наглядом;

47) Фонд гарантування вкладів - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Інші терміни в цьому Положенні вживаються у значеннях, наведених у Законі про банки та інших законах України.

3. Національний банк під час вчинення дій, передбачених цим Положенням, керується такими принципами:

1) рівноцінності сутності та форми. Національний банк згідно з цим принципом оцінює правочини, операції, обставини та події з точки зору їх економічного, правового та фактичного змісту;

2) співмірності (пропорційності) регуляторних вимог. Вимоги Національного банку згідно з цим принципом до банків, їх керівників, власників істотної участі в банках та інших осіб, які оцінюються або перевіряються, а також підходи Національного банку до оцінки відповідності таким вимогам мають ураховувати обставини та умови конкретної ситуації, за якої проводяться процедури, визначені цим Положенням (уключаючи розмір банку, види здійснюваної ним діяльності та притаманні їй ризики, фінансовий стан банку та власників істотної участі в ньому);

3) поєднання принципів правової визначеності та обґрунтованого сумніву. Принцип правової визначеності передбачає встановлення цим Положенням конкретних наперед визначених вимог до банків, їх керівників, власників істотної участі в банках та інших осіб, які оцінюються або перевіряються, умов здійснення ними певної діяльності та документів, що подаються ними до Національного банку в межах передбачених цим Положенням процедур. Національний банк за наявності обґрунтованого сумніву щодо відповідності таких осіб, їх діяльності та/або поданих ними документів установленим вимогам, або наявності інформації, яка потребує додаткової оцінки, має право вимагати надання уточнень, пояснень і/або додаткових документів, необхідних для отримання ним упевненості в тому, що встановлені Законом про банки та цим Положенням вимоги дотримуються належним чином;

4) комплексного аналізу. Цей принцип полягає в усебічному аналізі Національним банком кожної особи для прийняття передбачених цим Положенням рішень щодо неї.

4. Національний банк застосовує своє професійне судження для прийняття рішень, визначених цим Положенням. Професійним судженням є висновок та/або оцінка Національного банку щодо фактів, подій, обставин, осіб, що ґрунтується на знаннях і досвіді Національного банку у сфері банківського регулювання та нагляду, практичному застосуванні положень законодавства України, а також на комплексному та всебічному аналізі:

1) інформації та документів, поданих до Національного банку в межах передбаченої цим Положенням процедури;

2) інформації та документів, наявних у Національного банку, уключаючи отримані в результаті здійснення ним банківського регулювання та нагляду;

3) інформації, отриманої Національним банком під час перевірки/уточнення даних, що містяться в поданих до Національного банку документах;

4) інформації з відкритих джерел.

Професійне судження формується Національним банком з урахуванням визначених у пункті 3 глави 1 розділу I цього Положення принципів.

Оцінка Національним банком кількісних або якісних параметрів або обставин, щодо яких Законом про банки або цим Положенням визначені чіткі критерії, не є застосуванням професійного судження.

5. Заявник подає до Національного банку документи в межах здійснення процедур за цим Положенням згідно з визначеними цим Положенням переліками та вимогами.

6. Заявник має право подати до Національного банку додатково будь-які документи щодо його звернення з письмовим обґрунтуванням доцільності їх подання.

7. Заявник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, що містяться в поданих до Національного банку документах.

8. Документи, що подаються до Національного банку відповідно до цього Положення, мають викладатися українською мовою та не містити виправлень і неточностей.

9. Документи, складені іноземною мовою, для подання до Національного банку мають перекладатися на українську мову (справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально). Не перекладаються на українську мову документи, складені іноземною мовою, у разі одночасного наведення їх тексту українською мовою.

10. Документи, які видані в іноземній країні, для подання до Національного банку мають легалізовуватися в установленому законом порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

11. Заявник у разі неможливості дотримання визначених пунктом 10 глави 2 розділу I цього Положення вимог щодо оформлення документів, виданих в іноземній країні, з незалежних від нього причин подає до Національного банку відповідні обґрунтовані пояснення. Національний банк має право розглянути документи, видані в іноземній країні, оформлені без дотримання визначених пунктом 10 глави 2 розділу I цього Положення вимог, якщо визнає пояснення заявника обґрунтованими та не матиме сумнівів щодо достовірності документів і викладеної в них інформації.

12. Документи щодо юридичної особи, які видані в іноземній країні та легалізація яких не передбачена міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, подаються до Національного банку за підписом керівника або іншого уповноваженого представника юридичної особи.

13. Документи щодо фізичної особи, які видані в іноземній країні та легалізація яких не передбачена міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, подаються до Національного банку за підписом фізичної особи або її уповноваженого представника.

14. Документи, отримані з електронних джерел, засвідчуються підписом:

1) фізичної особи, щодо якої такі документи видані, або її уповноваженого представника;

2) уповноваженого представника юридичної особи, щодо якої такі документи видані.

15. Заявник має право подати до Національного банку копію документа, якщо цим Положенням не встановлено обов’язку щодо подання оригіналу документа, засвідчену в такому порядку:

1) копія документа, виданого уповноваженим державним органом, засвідчується органом, який видав цей документ, або нотаріально;

2) копія документа фізичної особи засвідчується підписом такої особи або її уповноваженого представника;

3) копія документа юридичної особи засвідчується підписом її уповноваженого представника.

Копія будь-якого документа, що подається до Національного банку згідно з цим Положенням, може бути засвідчена нотаріально за бажанням заявника.

Копія документа може бути засвідчена самим заявником у визначених цим Положенням випадках.

16. Пакет документів, що подається до Національного банку відповідно до цього Положення, має включати документ, що підтверджує повноваження особи, яка підписала документи від імені заявника.

17. До Національного банку подається або оригінал документа, що визначає повноваження уповноваженого представника, або його копія, засвідчена відповідно до пункту 15 глави 2 розділу I цього Положення.

18. Пакет документів, що подається до Національного банку згідно із цим Положенням, має супроводжуватися клопотанням про його розгляд. Клопотання має містити опис усіх документів у пакеті з назвами, датами видачі, органами (особами), що їх видали. Клопотання підписується особисто заявником - фізичною особою або керівником заявника - юридичної особи.

19. Заявник у разі подання до Національного банку неповного пакета документів має зазначити в клопотанні перелік неподаних документів, причини їх неподання, а також строки, у які заявник має намір їх подати до Національного банку.

20. Заявник має право визначити себе або свого уповноваженого представника як контактну особу для здійснення офіційної комунікації з Національним банком засобами електронної пошти, зазначивши про це в клопотанні та зазначивши адресу електронної пошти для такої комунікації. Заявник письмово повідомляє Національний банк про припинення офіційної комунікації засобами електронної пошти.

21. Документи подаються до Національного банку на паперових носіях, а також у вигляді електронних копій (далі - електронні копії документів), якщо інше не передбачено цим Положенням. Документи в окремих випадках також подаються в електронній формі у форматі xlsx або іншому форматі, визначеному Національним банком.

22. Електронні копії документів мають створюватися у вигляді файлів, які містять скановані з паперових носіїв зображення документів.

23. Сканування з паперових носіїв зображень документів здійснюється з урахуванням таких вимог:

1) документ сканується у файл формату pdf;

2) сканована копія кожного окремого документа зберігається як окремий файл;

3) файл повинен мати коротку назву латинськими літерами, що відображає зміст і реквізити документа;

4) документи, що містять більше однієї сторінки, скануються в один файл;

5) роздільна здатність сканування має бути не нижче ніж 300 dpi.

24. Електронні копії документів подаються на цифрових носіях або надсилаються до Національного банку засобами електронної пошти (для банків). Електронні копії документів можуть надсилатися на адресу електронної пошти працівника Національного банку, відповідального за розгляд пакета документів.

25. Дані, наведені в документах на паперових носіях, мають перевагу в разі наявності розбіжностей між даними, що містяться в документах на паперових носіях, і в електронних копіях документів. Національний банк має право вимагати від заявника надання пояснень щодо розбіжностей між документами на паперових носіях та їх електронними копіями, а також усунення цих розбіжностей.

26. Заявник має право не подавати до Національного банку документи, що раніше подавалися до Національного банку, за умови, що такі документи є дійсними та оформленими згідно з вимогами цього Положення, а інформація, яка в них міститься, є актуальною. Заявник з метою врахування таких документів під час розгляду пакета документів подає до Національного банку клопотання, у якому наводить перелік раніше поданих документів із зазначенням їх назв, дат видачі, органів (осіб), що їх видали, інформацію про те, у складі якого пакета документів документи раніше подавалися до Національного банку, а також запевнення, що ці документи є дійсними, а інформація, яка в них міститься, є актуальною.

27. Вимоги пункту 26 глави 2 розділу I цього Положення не поширюються на документи, що підтверджують статус особи на певну дату, а також до документів, що мають обмежений строк дії.

28. Національний банк має право вимагати від заявника подання документів, які не подані заявником згідно з пунктом 26 глави 2 розділу I цього Положення, якщо строк зберігання раніше поданих документів закінчився, документи передані до архівної установи та/або якщо доступ до таких документів є ускладненим з інших причин.

29. Документ, що не має визначеного строку дії, може подаватися до Національного банку, якщо він був виданий не раніше ніж за один місяць до дати подання до Національного банку, якщо документ був виданий в Україні, або за три місяці до дати подання, якщо документ був виданий в іноземній країні.

30. Заявник у разі неможливості подання документа, визначеного цим Положенням, з незалежних від нього причин, подає до Національного банку обґрунтоване пояснення неможливості такого подання. Національний банк має право розглянути пакет документів без такого документа, якщо визнає пояснення заявника обґрунтованим і не матиме сумнівів щодо достовірності та актуальності викладеної в ньому інформації.

31. Національний банк розміщує на сторінці офіційного Інтернет-представництва форми документів, які згідно з цим Положенням подаються до Національного банку в електронній формі у форматі xlsx або іншому форматі, визначеному Національним банком.

32. Національний банк здійснює розгляд поданого заявником пакета документів протягом строку, визначеного Законом про банки, іншими законами України та цим Положенням для відповідної процедури.

33. Перебіг строку розгляду пакета документів починається з дня, наступного за днем подання заявником до Національного банку повного пакета документів, визначеного цим Положенням.

34. Національний банк відповідно до вимог Закону про банки має право під час розгляду поданого заявником пакета документів запитувати та отримувати від банку, його учасників, власників істотної участі в банку, осіб, які мають намір набути або збільшити істотну участь у банку, осіб, які входять до складу 10 найбільших остаточних ключових учасників банку, а також інших осіб, діяльність яких оцінюється або перевіряється, додаткову інформацію, документи та пояснення, необхідні для повного та всебічного аналізу й прийняття ним мотивованого рішення відповідно до цього Положення.

35. Національний банк має право надати заявникові зауваження до поданого пакета документів, якщо документи не відповідають вимогам цього Положення та/або законодавства України.

36. Національний банк запитує визначені в пункті 34 глави 3 розділу I цього Положення інформацію, документи та пояснення та надає визначені в пункті 35 глави 3 розділу I цього Положення зауваження протягом установленого законодавством України строку розгляду пакета документів.

37. Національний банк установлює строк подання заявником визначених у пункті 34 глави 3 розділу I цього Положення інформації, документів і пояснень і/або врахування визначених у пункті 35 глави 3 розділу I цього Положення зауважень. Перебіг строку розгляду пакета документів зупиняється та поновлюється після отримання всіх додаткових/виправлених документів, інформації та пояснень.

38. Національний банк має право зупинити перебіг строку розгляду пакета документів, поданого відповідно до цього Положення, у разі виявлення обставин, що можуть вплинути на прийняття Національним банком відповідного рішення, до з’ясування таких обставин, але не більше ніж на 30 днів. Національний банк повідомляє заявника про зупинення перебігу строку розгляду пакета документів протягом п’яти робочих днів із дня прийняття такого рішення.

39. Національний банк має право продовжити строк розгляду пакета документів, поданого відповідно до цього Положення, на підставі обґрунтованого клопотання заявника та встановити строк, на який продовжено строк розгляду. Національний банк повідомляє заявника про продовження строку розгляду пакета документів і строк, на який його продовжено, протягом п’яти робочих днів із дня прийняття такого рішення.

40. Національний банк має право повернути поданий заявником пакет документів без прийняття рішення за цим пакетом у разі невідповідності поданих документів вимогам цього Положення та/або законодавства України, якщо протягом строку, установленого Національним банком, не враховані зауваження Національного банку, надані відповідно до пункту 35 глави 3 розділу I цього Положення.

41. Національний банк має право повернути поданий заявником пакет документів на клопотання заявника до прийняття рішення за цим пакетом.

42. Правління Національного банку, Комітет з нагляду або уповноважена особа Національного банку приймають рішення, визначені цим Положенням.

43. Заявник має право подати до Національного банку клопотання про прийняття рішення за пакетом документів, якщо в пакеті документів немає документів, подання яких є неможливим з об’єктивних причин, із зобов’язанням подати ці документи протягом певного строку. Національний банк має право прийняти рішення, визначене цим Положенням, із зобов’язанням заявника щодо подання документів, яких не вистачає, у встановлений у цьому рішенні строк.

44. Уповноважена особа Національного банку приймає рішення про:

1) повернення пакета документів заявникові не з ініціативи заявника (рішення приймає член Правління Національного банку);

2) зупинення перебігу строку розгляду пакета документів (рішення приймає член Правління Національного банку);

3) повернення пакета документів заявникові за клопотанням заявника (рішення приймає керівник із ліцензування);

4) продовження строку розгляду пакета документів за клопотанням заявника (рішення приймає керівник із ліцензування).

45. Національний банк має право здійснювати офіційну комунікацію із заявником засобами електронної пошти під час розгляду пакета документів. Така комунікація може включати:

1) запитування додаткової інформації, документів і пояснень, необхідних для прийняття рішення згідно із цим Положенням;

2) отримання від заявника або його уповноваженого представника інформації, пояснень та електронних копій документів.

46. Повідомлення Національного банку, направлене в порядку комунікації засобами електронної пошти, є належним чином відправленим заявнику за умови отримання на електронну пошту працівника Національного банку, який його відправив, підтвердження доставлення цього повідомлення. Національний банк у разі неотримання такого підтвердження протягом одного робочого дня надсилає відповідне повідомлення заявнику на паперових носіях.

47. За розгляд Національним банком поданого заявником відповідно до цього Положення пакета документів справляється плата в розмірі, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку. Заявник подає копію платіжного документа про здійснення такої плати разом з поданням до Національного банку пакета документів. Національний банк повертає пакет документів без розгляду протягом трьох робочих днів у разі неподання заявником копії платіжного документа про здійснення плати.

48. Повторне подання заявником пакета документів, який був повернутий Національним банком згідно з пунктом 40 глави 3 розділу I цього Положення, не потребує здійснення заявником повторної оплати, якщо повторне подання пакета документів здійснюється протягом трьох місяців із дня повернення пакета документів Національним банком.

49. Пакет документів, який був повернутий Національним банком згідно з пунктом 40 або 41 глави 3 розділу I цього Положення, у разі його повторного подання до Національного банку має відповідати вимогам цього Положення та законодавства України станом на дату його повторного подання. Датою подання пакета документів є дата його повторного подання.

50. Особливості розгляду Національним банком пакетів документів у межах різних процедур визначаються відповідними розділами та главами цього Положення.

51. Національний банк здійснює ідентифікацію фізичних і юридичних осіб на підставі визначених цим Положенням документів.

52. Ідентифікація громадянина України, який постійно проживає в Україні, здійснюється на підставі таких документів:

1) копій сторінок паспорта громадянина України, що містять фотографію фізичної особи, а також інформацію про її прізвище, ім’я, по батькові, дату народження, реєстрацію місця її проживання, серію та номер паспорта, дату видачі та найменування органу, що його видав (якщо паспорт оформлено у вигляді книжечки), або копій обох сторін паспорта громадянина України (якщо його оформлено у вигляді картки, що містить безконтактний електронний носій);

2) щодо фізичної особи, паспорт якої оформлено у вигляді книжечки, - копії документа з інформацією про реєстраційний номер облікової картки платника податків або копії сторінки паспорта з відміткою про відмову від прийняття такого реєстраційного номера (якщо особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомила про це контролюючий орган);

3) щодо фізичної особи, паспорт якої оформлено у вигляді картки, що містить безконтактний електронний носій, - копії документа з інформацією про реєстрацію місця проживання фізичної особи.

53. Ідентифікація громадянина України, який виїхав на постійне проживання за кордон, здійснюється на підставі таких документів:

1) копій сторінок паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що містять фотографію фізичної особи, а також інформацію про її прізвище, ім’я, дату народження, номер паспорта, дату видачі та найменування органу, що його видав, строк дії паспорта, а також відмітку про виїзд особи на постійне проживання за кордон;

2) копії документа з інформацією про реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

3) копії документа з інформацією про місце постійного проживання фізичної особи;

4) копії документа, що підтверджує правові підстави постійного проживання фізичної особи на території іноземної країни.

54. Ідентифікація іноземного громадянина, який постійно проживає в іноземній країні, здійснюється на підставі таких документів:

1) копій сторінок паспорта фізичної особи, що містять її фотографію, а також інформацію про її прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце постійного проживання, серію та номер паспорта, дату видачі та найменування органу, що його видав, а також строк дії паспорта (за наявності);

2) копії документа з інформацією про реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

3) копії документа з інформацією, що підтверджує місце постійного проживання фізичної особи (якщо такої інформації в паспорті немає).

55. Ідентифікація іноземного громадянина, який постійно/тимчасово проживає в Україні, здійснюється на підставі таких документів:

1) копій усіх сторінок посвідки на постійне/тимчасове проживання фізичної особи в Україні;

2) копії документа з інформацією про реєстраційний номер облікової картки платника податків в Україні (за наявності);

3) копій сторінок паспорта іноземного громадянина, що містять фотографію фізичної особи, а також інформацію про її прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, номер паспорта, дату видачі та найменування органу, що його видав, строк дії паспорта, а для осіб, які постійно проживають в Україні, - також відмітку про виїзд особи на постійне проживання (якщо така відмітка проставляється згідно із законодавством країни, громадянином якої є особа).

56. Ідентифікація української компанії здійснюється на підставі таких документів:

1) копії установчого документа;

2) копії реєстру власників іменних цінних паперів (акцій) компанії, яка є акціонерним товариством.

57. Копія установчого документа української компанії може не подаватися, якщо:

1) установчий документ оприлюднений на порталі електронних сервісів Єдиного державного реєстру (до Національного банку подається інформація про розміщення установчого документа на цьому порталі);

2) компанія створена та/або діє на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України (до Національного банку подається копія рішення про створення або про провадження діяльності компанією на підставі модельного статуту, підписаного її засновниками).

58. Ідентифікація іноземної компанії, головний офіс якої зареєстрований в іноземній країні, здійснюється Національним банком на підставі таких документів:

1) витягу з торговельного, банківського, судового реєстру або іншого офіційного документа, виданого уповноваженим органом іноземної країни, що підтверджує реєстрацію компанії в країні, у якій зареєстровано її головний офіс, і містить інформацію про ідентифікаційний/реєстраційний номер/код і адресу компанії, її учасників (акціонерів) і керівників;

2) копії установчих документів.

59. Національний банк здійснює оцінку ділової репутації юридичних і фізичних осіб у разі:

1) погодження статуту новоствореного банку - щодо фізичних і юридичних осіб - засновників цього банку, фізичних і юридичних осіб, які набувають істотної участі в ньому, а також керівників зазначених юридичних осіб;

2) погодження набуття або збільшення істотної участі в банку - щодо фізичних і юридичних осіб, які набувають або збільшують істотну участь у банку, а також керівників зазначених юридичних осіб;

3) погодження на посади керівників банку, керівника підрозділу внутрішнього аудиту (кандидатів на ці посади) - щодо цих осіб;

4) контролю за відповідністю вимогам законодавства України власника істотної участі в банку - щодо фізичних і юридичних осіб, які володіють істотною участю в банку, а також керівників зазначених юридичних осіб;

5) моніторингу відповідності вимогам законодавства України керівників банку, керівника підрозділу внутрішнього аудиту - щодо цих осіб.

60. Ділова репутація юридичної або фізичної особи є бездоганною, якщо щодо такої особи немає ознак небездоганної ділової репутації, визначених у главах 6 та 7 розділу II цього Положення, а також якщо Національним банком не визнано ділову репутацію особи небездоганною з інших підстав відповідно до глави 8 розділу II цього Положення.

61. Оцінка Національним банком ділової репутації особи та її визнання небездоганною у випадках, визначених Законом про банки, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами Національного банку, не є визначенням ділової репутації особи відповідно до цивільного законодавства України.

62. Ознаками небездоганної ділової репутації фізичної особи, пов’язаними з дотриманням закону та публічного порядку, є:

1) наявність в особи судимості, яка не погашена та не знята в установленому законом порядку, за вчинення злочинів проти власності, злочинів у сфері господарської діяльності, злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, незалежно від ступеня їх тяжкості, а також за вчинення інших умисних злочинів, якщо такі злочини законодавством країни, у якій особу засуджено за вчинення відповідного злочину, віднесено до злочинів середньої тяжкості, тяжких або особливо тяжких злочинів;

2) застосування Україною, іноземними державами (крім держав, які здійснюють збройну агресію проти України), міждержавними об’єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до особи (застосовується протягом строку дії санкцій і протягом трьох років після їх скасування або закінчення строку, на який їх було введено);

3) включення особи до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (застосовується протягом строку перебування особи в переліку та протягом 10 років після її виключення з нього);

4) позбавлення особи права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю згідно з вироком або іншим рішенням суду (застосовується впродовж строку дії такого покарання);

5) неналежне виконання особою обов’язків зі сплати податків, зборів або інших обов’язкових платежів, якщо загальна сума несплати дорівнює або перевищує 100 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, установленої законодавством України на період, у якому вчинено порушення, або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, далі - суттєве порушення податкових зобов’язань (застосовується протягом строку цього порушення та протягом трьох років після його усунення).

63. Ознаками небездоганної ділової репутації фізичної особи, пов’язаними з виконанням фінансових зобов’язань, є:

1) неналежне виконання особою обов’язків зі сплати податків, зборів або інших обов’язкових платежів, яке не є суттєвим порушенням податкових зобов’язань (застосовується протягом строку цього порушення);

2) порушення (невиконання або неналежне виконання) особою зобов’язання фінансового характеру, сума якого перевищує 300 тисяч гривень (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті), а строк порушення перевищує 30 днів поспіль, перед будь-яким банком або іншою юридичною чи фізичною особою протягом останніх трьох років.

64. Ознаками небездоганної ділової репутації фізичної особи, пов’язаними з професійною діяльністю, є:

1) припинення повноважень (звільнення) особи на вимогу державного органу протягом останніх трьох років;

2) звільнення особи протягом останніх п’яти років за систематичне або одноразове грубе порушення особою своїх посадових обов’язків та/або правил трудового розпорядку, порушення законодавства про протидію корупції, вчинення розкрадання, зловживання владою/службовим становищем або іншого правопорушення;

3) перебування особи на посаді керівника банку або керівника підрозділу внутрішнього аудиту банку (виконання обов’язків за посадою) протягом більше шести місяців з моменту обрання (призначення) без погодження Національним банком особи на цю посаду [застосовується з першого дня сьомого місяця після обрання (призначення) особи на посаду та протягом трьох років із дати усунення цього порушення];

4) надання особою недостовірної інформації Національному банку яка, за професійним судженням Національного банку, вплинула або могла вплинути на прийняття Національним банком рішення (застосовується протягом трьох років із дня надання такої інформації).

65. Ознаками небездоганної ділової репутації фізичної особи, пов’язаними з обійманням посад або володінням істотною участю в банках або інших кредитних установах, є:

1) володіння істотною участю в банку станом на будь-яку дату протягом року, що передує даті рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних або про відкликання в банку банківської ліцензії за ініціативою Національного банку (крім відкликання банківської ліцензії у зв’язку з нездійсненням банком жодної банківської операції протягом року з дня її отримання);

2) перебування протягом більше шести місяців на посаді керівника банку (крім заступника головного бухгалтера) або керівника підрозділу внутрішнього аудиту банку (або виконання обов’язків за посадою) протягом року, що передує даті рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних або про відкликання в банку банківської ліцензії за ініціативою Національного банку (крім відкликання банківської ліцензії у зв’язку з нездійсненням банком жодної банківської операції протягом року з дня її отримання);

3) можливість незалежно від обіймання посад і володіння участю в банку надавати обов’язкові вказівки або іншим чином визначати чи істотно впливати на дії банку станом на будь-яку дату протягом року, що передує даті рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних або про відкликання в банку банківської ліцензії за ініціативою Національного банку (крім відкликання банківської ліцензії у зв’язку з нездійсненням банком жодної банківської операції протягом року з дня її отримання);

4) володіння істотною участю в іноземному банку станом на будь-яку дату протягом року до прийняття уповноваженим органом іноземної країни рішення про визнання цього банку неплатоспроможним або про відкликання ліцензії на здійснення банківської/кредитної діяльності (крім відкликання ліцензії під час ліквідації іноземного банку за ініціативою власників);

5) перебування протягом більше шести місяців у складі органу управління або на посаді керівника підрозділу внутрішнього аудиту/контролю іноземного банку протягом року до прийняття уповноваженим органом іноземної країни рішення про визнання цього банку неплатоспроможним або про відкликання ліцензії на здійснення банківської/кредитної діяльності (крім відкликання ліцензії під час ліквідації іноземного банку за ініціативою власників);

6) можливість незалежно від обіймання посад і володіння участю надавати обов’язкові вказівки або іншим чином визначати чи істотно впливати на дії іноземного банку станом на будь-яку дату протягом року до прийняття уповноваженим органом іноземної країни рішення про визнання цього банку неплатоспроможним або про відкликання ліцензії на здійснення банківської/кредитної діяльності (крім відкликання ліцензії під час ліквідації іноземного банку за ініціативою власників);

7) невиконання особою протягом останніх трьох років узятих на себе особистих зобов’язань і/або гарантійних листів, наданих Національному банку;

8) припинення повноважень (звільнення) особи чи її переведення на іншу посаду протягом останніх трьох років, якщо йому передувала вимога Національного банку щодо заміни цієї особи на посаді в зв’язку з неналежним виконанням особою посадових обов’язків, яке призвело до порушення банком законодавства України.