Про удосконалення заходів щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в пологових будинках (акушерських стаціонарах)

Гнійно-септичні захворювання новонароджених та породіль є надзвичайно актуальною проблемою в охороні здоров'я матерів та дітей, а також одним із основних чинників у структурі материнської та дитячої смертності.

Виникненню гнійно-септичних захворювань сприяють численні джерела і фактори передачі інфекції, поліморфізм збудників, серед яких переважають умовно-патогенні мікроорганізми із набутими додатково патогенними властивостями (токсичність, інвазивність, стійкість до лікарських препаратів, антисептиків, дезінфектантів та ін.), незрілість захисних механізмів організму новонародженого і зниження їх у породіллі, порушення санітарно-протиепідемічного режиму.

Поряд із високим ступенем небезпеки для життя новонароджених та породіль ця група захворювань є прямою загрозою для виникнення групових захворювань та спалахів внутрішньолікарняних інфекцій.

З метою удосконалення профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах

1. Затвердити:

1.1. Інструкцію з організації проведення комплексу профілактичних заходів у акушерських стаціонарах (додається).

1.2. Інструкцію з організації та проведення епідеміологічного нагляду за внутрішньолікарняними інфекціями в акушерських стаціонарах (додається).

1.3. Інструкцію з лабораторного контролю якості проведення протиепідемічних заходів та стеження за внутрішньолікарняними інфекціями в акушерських стаціонарах (додається).

1.4. Інструкцію про порядок обробки рук, операційного поля під час пологів та акушерських операцій (додається).

1.5. Порядок проведення розслідування та ліквідації спалахів внутрішньолікарняних інфекцій серед роділь, породіль та новонароджених в акушерських стаціонарах (додається).

1.6. Перелік показань переведення захворілих новонароджених та недоношених дітей з акушерського стаціонару у відділення патології новонароджених (додається).

1.7. Примірне положення про лікаря-епідеміолога акушерського стаціонару (додається).

1.8. Примірне положення про комісію з питань організації профілактичних заходів щодо виникнення внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах (додається).

2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської та Головного управління охорони здоров'я і медичного забезпечення Київської міських державних адміністрацій:

2.1. Розробити та затвердити комплексні плани заходів щодо зниження захворюваності на гнійно-запальні інфекції новонароджених та породіль відповідно до конкретних умов.

2.2. Здійснювати контроль за ходом виконання цього наказу, заслуховувати питання про хід реалізації заходів на колегіях органів охорони здоров'я.

2.3. Організувати та забезпечити умови для впровадження та виконання заходів з питань профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах.

2.4. Забезпечити облік та реєстрацію внутрішньолікарняних інфекцій серед роділь, породіль та новонароджених згідно з переліком нозологічних форм.

2.5. Організувати і провести семінари з питань епідеміологічного нагляду та профілактики внутрішньолікарняних інфекцій у акушерських стаціонарах, забезпечити систематичну підготовку медичних кадрів із вказаних питань.

2.6. Забезпечити впровадження мікробіологічного моніторингу в акушерських стаціонарах.

3. Головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, на водному, повітряному, залізничному транспорті:

3.1. Забезпечити дієвий контроль за додержанням санітарно-протиепідемічного режиму в акушерських стаціонарах.

3.2. Здійснювати методичне керівництво роботою лікарів-епідеміологів акушерських стаціонарів з питань організації епідемічного нагляду та профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.

4. Управлінню організації медичної допомоги дітям і матерям (Моісеєнко Р.О.) при розробці нормативів надання медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям та новонародженим урахувати нові вимоги організації протиепідемічного режиму і перинатальних технологій в акушерських стаціонарах.

5. Вважати такими, що не застосовуються на території України:

5.1. Наказ МОЗ СРСР від 09.01.86 N 55 "Об организации работы родильных домов (отделений)".

5.2. Наказ МОЗ СРСР від 28.12.89 N 691 "О профилактике внутрибольничных инфекций в акушерских стационарах".

6. Вважати такими, що втратили чинність: Методичні рекомендації щодо санітарно-протиепідемічних заходів в родопомічних закладах, затверджені наказом МОЗ України від 05.01.96 N 4 "Про організацію та забезпечення медичної допомоги новонародженим в Україні".

7. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Державного секретаря Н.Г.Гойду.

Внутрішньолікарняна інфекція - захворювання мікробного походження, що виникло у хворого під час його знаходження в лікарні або після виписки, або будь-яке інфекційне захворювання співробітника лікарні, що розвинулося внаслідок його роботи в даному закладі незалежно від часу появи симптомів захворювання.

Внутрішньолікарняна інфекція (ВЛІ) характеризується тяжким клінічним перебігом та високою летальністю. Контингентом підвищеного ризику щодо виникнення ВЛІ є новонароджені та породіллі, особливо у відділеннях інтенсивної терапії. Основними причинами виникнення ВЛІ є незрілість захисних механізмів організму новонародженого та зниження їх у породіль, порушення правил асептики та антисептики в акушерських стаціонарах, інфікування госпітальною мікрофлорою, якій характерна стійкість до антибактеріальних препаратів.

Головним джерелом госпітальних штамів мікроорганізмів є хворі (діти, їх матері та медичний персонал) та носії інфекції. Механізмами поширення ВЛІ (внутрішньолікарняних штамів) є: контактний (головні фактори передачі - руки медичного персоналу, медична апаратура, засоби догляду за новонародженими тощо), фекально-оральний (молочні суміші, контаміновані розчини для пиття, зонди), повітряно-крапельний, трансфузійний та інші.

1.1. Відповідальність за організацію виконання заходів щодо попередження виникнення внутрішньолікарняних інфекцій та здійснення інфекційного контролю в акушерському стаціонарі несе головний лікар лікарняного закладу.

1.2. Безпосередньо у відділеннях відповідальність за організацію проведення комплексу профілактичних заходів покладається на завідуючих відділеннями.

1.3. До штатного розкладу лікувально-профілактичного закладу з кількістю ліжкового фонду від 100 і більше вводиться 0,5 посади лікаря-епідеміолога (згідно з наказом МОЗ України від 23.02.2000 N 33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я").

1.4. В акушерському стаціонарі наказом головного лікаря лікувально-профілактичного закладу створюється комісія, яка координує і організовує проведення комплексу профілактичних заходів виникнення ВЛІ в акушерських стаціонарах.

1.5. Завідуючі відділеннями, лікар-епідеміолог, старші медичні сестри відділень забезпечують своєчасне виявлення, повну реєстрацію та облік всіх форм ВЛІ.

1.6. Акушерський стаціонар необхідно закривати не менш 1 разу на рік для проведення планової заключної дезінфекції та поточного ремонту приміщення. Закриття акушерського стаціонару по поверхах не допускається.

1.7. У містах чисельністю населення 500 тис. і більше доцільне створення спеціалізованого акушерського стаціонару (інфекційного профілю) у складі багатопрофільних лікувальних закладів.

1.8. Відкриття акушерського стаціонару здійснюється за дозволом органів держсанепіднагляду після проведення санітарно-бактеріологічного контролю.

1.9. Орієнтовний норматив роботи пологового ліжка (пологове, відділення патології вагітних та післяпологове) становить 290 днів у рік.

1.10. З метою профілактики ВЛІ в акушерських стаціонарах необхідно дотримуватись нормативів структурного розподілу розрахункової кількості ліжок:

1.10.1. Приймально-оглядове відділення.

1.10.2. Патології вагітності (30% розрахункової кількості ліжок стаціонару).

1.10.3. Пологове фізіологічне відділення:

- індивідуальні пологові палати - 20% розрахункової кількості ліжок післяпологового фізіологічного відділення, але не менше 2-х ліжок;

- пологові палати (зали) на 1 і 2 ліжка - 8% розрахункової кількості ліжок післяпологового фізіологічного відділення, але не менше 2-х ліжок;

- допологові палати - 4% розрахункової кількості ліжок післяпологового фізіологічного відділення і відділення патології вагітності;

- палати інтенсивної терапії - 4% розрахункової кількості ліжок післяпологового фізіологічного відділення і відділення патології вагітності;

- післяопераційні палати - 1 ліжко в акушерських відділеннях пологових будинків з розрахунковою місткістю до 100 ліжок, 2 ліжка при розрахунковій місткості більше 100 ліжок.

1.10.4. Післяпологове фізіологічне з відділенням новонароджених - 30-40% розрахункової кількості ліжок стаціонару:

- післяпологові палати для спільного перебування породіль та новонароджених - 80-90% розрахункової кількості ліжок у післяпологових палатах відділення;

- післяпологові палати для окремого перебування породіль та новонароджених - 10-20% розрахункової кількості ліжок у післяпологових палатах відділення;

- резервні післяпологові палати - 10% розрахункової кількості ліжок у післяпологових палатах відділення;

- палати для новонароджених - 10-20% розрахункової кількості ліжок у післяпологових палатах відділення;

- резервні палати для новонароджених - 10% розрахункової кількості ліжок у післяпологових палатах відділення.

1.10.5. Післяпологове обсерваційне відділення - 30-40% розрахункової кількості стаціонару:

- індивідуальна пологова палата - не менше 10-15% розрахункової кількості післяпологових ліжок в обсерваційному відділенні;

- пологова палата на 1 ліжко - 4-5% розрахункової кількості післяпологових ліжок в обсерваційному відділенні;

- допологова палата на 1 ліжко - 6-10% розрахункової кількості післяпологових ліжок в обсерваційному відділенні;

- пологовий бокс - 5% розрахункової кількості післяпологових ліжок в обсерваційному відділенні, але не менше одного (при приймальному відділенні);

- післяпологові палати для спільного перебування породіль та новонароджених - 50% розрахункової кількості ліжок у післяпологових палатах;

- післяпологові палати для окремого перебування породіль та новонароджених - 50% розрахункової кількості ліжок у післяпологових палатах;

- резервні післяпологові палати - 30% розрахункової кількості ліжок у післяпологових палатах відділення;

- резервні палати для новонароджених - 30% розрахункової кількості ліжок у післяпологових палатах відділення.

1.10.6. Площі інших допоміжних приміщень зазначені в офіційному виданні "Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я". ДБН В.2.2-10-2001". (Розрахункова кількість ліжок (100%) дорівнює сумі ліжок відділення патології вагітності, післяпологових фізіологічного та обсерваційного відділень. Резервні ліжка в післяпологових фізіологічному та обсерваційному відділеннях не входять в розрахункову кількість ліжок пологового відділення).

1.11. Розміщення акушерських стаціонарів в пристосованих приміщеннях або в інших відділеннях лікарні на період проведення планової заключної дезінфекції забороняється.

2.1. Працівники акушерських стаціонарів входять до переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядок проведення яких встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 N 559.

2.2. Обстеження медичного персоналу акушерського стаціонару здійснюється згідно з наказом МОЗ України від 23.07.2002 N 280 "Щодо організації проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб".

2.3. Результати обстеження, що проводяться лікарями-спеціалістами (у тому числі клінічних, лабораторних, функціональних та інших досліджень), обов'язково заносяться до особистої медичної книжки встановленого зразка. Особиста медична книжка заповнюється відповідно до вимог наказу МОЗ України від 11.03.98 N 66 "Про затвердження форми первинного обліку N 1 - ОМК та Інструкції щодо порядку її ведення", зареєстрованого Міністерством юстиції 26.03.98 за N 210/2650.

2.4. У разі виявлення стоматологічної та отоларингологічної патології здійснюється обстеження на стафілококо- та стрептококоносійство. У разі виявлення з носоглотки обстежених штаму стафілокока, який має стійкість до метициліну або бета-гемолітичного стрептокока, працівник повинен бути обов'язково адекватно пролікований антибактеріальними препаратами.

2.5. Персоналу акушерських стаціонарів з метою профілактики інфекційних захворювань рекомендовано здійснювати профілактичне щеплення проти вірусного гепатиту B. За відсутності даних про щеплення проти дифтерії та туберкульозу, вони проводяться за календарем щеплень згідно з наказом МОЗ України від 31.10.2000 N 276 "Про проведення профілактичних щеплень в Україні".

З метою профілактики виникнення внутрішньолікарняних інфекцій, зумовлених патогенами, що передаються через кров (гепатит B, C, D, G та інші, ВІЛ) під час приймання пологів або інших маніпуляцій, пов'язаних з ризиком забруднення кров'ю або іншими біосубстратами, працівникам акушерських стаціонарів слід дотримуватись універсальних правил безпеки. Кожного пацієнта слід розглядати як потенційне джерело збудників інфекцій, що передаються через кров.

3.1. Персонал щоденно перед початком роботи повинен одягати чистий одяг (халат або костюм, шкарпетки, взуття, що піддається дезінфекції).

3.2. Персонал забезпечується особистими двосекційними шафами для зберігання власного одягу та взуття, одягу для роботи, а також змінного взуття.

3.3. У пологовому та операційному залі персонал працює в шапочці, рукавичках, масках та окулярах. У відділеннях новонароджених маски та окуляри використовують при проведенні інвазивних втручань. Маска обов'язково повинна вкривати ніс і рот.

За наявності епідемічного неблагополуччя щодо інфекцій з крапельним механізмом передачі маски носять у всіх відділеннях, 4-х шарові маркіровані маски змінюють кожні 4 години.

3.4. Білизну, інструменти, шприци та ін. для прийому пологів застосовувати одноразового використання.

Забезпечення білизною акушерських стаціонарів здійснюється відповідно до наказу МОЗ України від 21.12.92 N 187 "Про затвердження табелів оснащення м'яким інвентарем лікарень, диспансерів, пологових будинків, медико-санітарних частин, поліклінік, амбулаторій".

3.5. В акушерському стаціонарі слід використовувати дезінфектанти, антисептики, миючі та відбілюючі засоби, технічні засоби знезараження повітря та інвентарю, які дозволені для застосування МОЗ України.

3.6. Знезараження об'єктів навколишнього середовища, виробів медичного призначення необхідно здійснювати згідно режимам дезінфекції об'єктів в акушерських стаціонарах (таблиця 3 додатка 2).

3.7. Акушерські стаціонари забезпечуються окремим маркірованим інвентарем для прибирання приміщень.

3.8. Порядок отримання дозволу на присутність чоловіка (близьких родичів) роділлі під час пологів у пологовому залі затверджується головним лікарем лікарняного закладу. За наявності цього дозволу доцільно допускати в пологовий зал родичів (не більше 2-х осіб), про що черговий лікар робить відповідний запис в історії пологів. Вони забезпечуються халатом, косинкою, маскою, бахілами.

3.9. Виписка з акушерського стаціонару за умови фізіологічного перебігу пологів та післяпологового періоду здійснюється на 4-5 добу після пологів.

3.10. Відомості про виписаних новонародженого та породіллю з акушерського стаціонару подаються в дитячі поліклініки та жіночі консультації в той же день.

3.11. Патронажне відвідування дитини вдома здійснюється протягом перших 3-х діб після виписки із стаціонару дільничним лікарем-педіатром з наступним патронажем дільничною медичною сестрою.

3.12. Лікар акушер-гінеколог жіночої консультації (або акушерка) здійснює активний дворазовий патронаж породіль вдома (на 2-3 та 7 добу після виписки), а після оперативного розродження - крім того за показаннями.

3.13. Персонал акушерського стаціонару несе відповідальність за невиконання вимог нормативних актів, санітарних норм та гігієнічних правил згідно з чинним законодавством України.

4.1. Загальні положення

4.1.1. У відділеннях акушерського стаціонару щоденно проводиться вологе прибирання із застосуванням миючих засобів 3 рази на добу і 1 разу на добу - дезінфікуючих засобів. Інвентар для прибирання після обробки приміщення знезаражується.

4.1.2. Після прибирання або дезінфекції з метою знезараження повітря здійснюється ультрафіолетове опромінення на 1 годину з наступним провітрюванням приміщення.

4.1.3. Використані під час огляду жінок, а також при проведенні маніпуляцій інструменти та інші вироби медичного призначення підлягають дезінфекції за загальноприйнятою схемою (таблиця 3 додатка 2).

4.1.4. Перед і після проведення кожної маніпуляції слід ретельно вимити руки. Піхвові дослідження здійснюють в рукавичках одноразового використання.

4.2. Приймально-оглядове відділення

4.2.1. У приймально-оглядовому відділенні необхідно передбачити кімнату-фільтр для розмежування потоку пацієнтів до фізіологічного та обсерваційного відділень. Це відділення не може використовуватись для госпіталізації гінекологічних хворих.

4.2.2. Після опитування вагітної жінки акушерка вимірює їй температуру тіла, оглядає шкіру на наявність гнійничкових захворювань, корости, зів на наявність запалення, волосся голови на наявність педикульозу. Акушерка приймально-оглядового відділення працює в рукавичках одноразового використання.

На підставі даних обмінної карти, опитування та огляду вагітної жінки приймається рішення про її госпіталізацію у фізіологічне або обсерваційне відділення. Огляд вагітної здійснюють на тапчані, застеленому клейонкою та індивідуальною пелюшкою. Після огляду кожної роділлі пелюшку замінюють, а клейонку знезаражують. Термометри та шпателі після використання занурюють у дезрозчин.

4.2.3. При проведенні санітарної обробки вагітної бриття волосся на лобку вагітної проводити недоцільно. При необхідності волосся в межах операційного поля підстригти ножицями.

4.2.4. Випорожнення кишечнику здійснюється при відсутності протипоказань (клізма бажано одноразового використання). Унітаз після використання піддають знезараженню, одноразові паперові круги після використання знищуються.

4.2.5. Вагітна жінка приймає душ, використовуючи тверде мило в одноразовій упаковці, мочалку з індивідуального пакета, стерильний рушник. Після прийняття душу жінка одягає сорочку, халат та продезінфіковані тапочки. Дозволяється користуватися особистим новим взуттям та предметами особистої гігієни.

4.2.6. Використану під час приймання вагітної чи роділлі білизну збирають в поліетиленовий або прогумований мішок і виносять в окрему кімнату для використаної білизни.

4.2.7. Після проведення маніпуляцій руки знезаражують (згідно з Інструкцією, затвердженою цим наказом).

4.2.8. Інструменти, вироби з полімерних матеріалів, гуми, використані при огляді жінки, відразу ж занурюються у розчин дезінфектанту і після відповідної експозиції передаються для передстерилізаційної обробки та стерилізації.

4.2.9. Приймально-оглядове відділення повинно мати протипедикульозну укладку та інструкцію з її застосування. До укладки входять: клейончаста і бавовняна торби для збирання речей породіллі, оцинковане відро або лоток для спалювання або знезараження волосся, клейончаста пелерина, гумові рукавички, ножиці, густий гребінець (бажано металевий), машинка для стриження волосся, спиртівка, косинки (не менше 2), вата, лупа, столовий оцет або 5-10% оцтова кислота, протипедикульозні препарати (бензилбензоат або нітіфор та ін.), препарати для дезінсекції білизни та приміщення (А-Пар, Спрегаль, Локодин та ін.).

4.2.10. Роділь із відділення патології вагітності переводять для пологів через приймально-оглядове відділення з повним обсягом санітарної обробки.

4.2.11. Прибирати приміщення приймально-оглядового відділення необхідно 3 рази на добу (не рідше одного разу на добу з використанням дезінфікуючих і двічі на добу - з використанням миючих засобів).

4.2.12. Стіни і підлога душової кімнати після приймання кожної роділлі миються з використанням 0,5% миючого розчину, а гумовий килимок знезаражується.

4.2.13. Інвентар для прибирання (відра, тази, ганчірки) після обробки приміщення знезаражують.

4.3. Пологове відділення

4.3.1. Допологові палати розгортають із розрахунку 12% ліжок післяпологового фізіологічного відділення. Площа 9 кв. м на 1 ліжко, на 2 ліжка - 14 кв.м.

4.3.2. Пологові палати (зали) розгортають з розрахунку 8% ліжок післяпологового фізіологічного відділення, але не менше 2 ліжок. Площа на 1 ліжко 29 кв. м, на 2 ліжка - 41 кв. м.

4.3.4. Палати інтенсивної терапії - 4% розрахункової кількості ліжок післяпологового відділення і відділення патології вагітних. Площа 13 кв. м на 1 ліжко.

4.3.5. Післяопераційні палати на 1 ліжко в акушерських відділеннях лікарень (пологових будинках) з розрахунковою місткістю до 100 ліжок включно, 2 ліжка - якщо більше 100 ліжок.

4.3.6. При наявності двох і більше допологових палат необхідно дотримуватись циклічності їх заповнення.

4.3.7. У допологовій палаті ліжка повинні стояти незаправлені, їх готують безпосередньо перед прийняттям роділлі. На знезаражене ліжко слід покласти продезінфікований камерним способом матрац, подушку в стерильній наволочці, стерильне простирадло, знезаражену клейонку, стерильну підкладну пелюшку. Матрац і подушка повинні бути в суцільно зашитих клейончастих чохлах без пошкоджень останніх. Клейончасті чохли знезаражують, протираючи або зрошуючи дезінфектантом.

4.3.8. Дослідження вагітної здійснюється у спеціально обладнаній кімнаті з використанням стерильних гумових рукавичок.

4.3.9. Перед переведенням роділлі у пологовий зал їй проводять туалет зовнішніх статевих органів розчином антисептика.

4.3.10. Після переведення роділлі в пологовий зал постільну білизну необхідно зібрати в клейончастий або поліетиленовий мішок і негайно винести із відділення. Клейончасті чохли матраца і подушки, ліжко підлягають знезараженню шляхом протирання або зрошення розчином дезінфектанту. Ліжко залишається вільним до переведення в пологовий зал усіх роділь, після чого в палаті проводиться генеральне прибирання та заключна дезінфекція.

4.3.11. Вологе прибирання в допологовій палаті проводиться із застосуванням миючих засобів 3 рази на добу і 1 разу на добу - дезінфікуючих засобів. Інвентар для прибирання після обробки приміщення знезаражується. Після прибирання або дезінфекції з метою знезараження повітря застосовувати ультрафіолетове опромінення на 1 годину з наступним провітрюванням приміщення.

4.3.12. Двері в пологовий зал слід тримати постійно закритими. Особи, що не беруть участі в прийомі пологів, в пологовий зал не допускаються.

4.3.13. За наявності двох і більше пологових залів прийом пологів в них здійснюється почергово. Кожен пологовий зал працює не більше двох діб, після чого в ньому необхідно провести генеральне прибирання і заключну дезінфекцію. Поточне прибирання проводиться в перервах між пологами.

За наявності одного пологового залу пологи проводяться почергово на різних пологових ліжках, які відокремлені пересувною ширмою.

У боксованому пологовому блоці пологи проводяться почергово в окремих боксах.

4.3.14. У пологовій палаті на роділлю одягають стерильну сорочку, бахіли, зав'язують на голові косинку, вкладають на пологове ліжко, покрите стерильною клейонкою і підкладною пелюшкою. У пологах застосовуються одноразові пакети для прийому пологів.

4.3.15. Медичний персонал, що бере участь у прийомі пологів, миє руки (Інструкція, затверджена цим наказом), одягає стерильний халат, шапочку, 4-х шарову маску, окуляри, гумові рукавички.

4.3.16. Медичний персонал інших відділень, студенти, лікарі та середній медичний персонал, що проходять курси підвищення кваліфікації (не більш ніж 7 осіб), перед входом у пологовий блок одягають стерильні халати, змінне взуття, косинки, маски, які повинні знаходитись в окремих біксах перед входом у відділення.

4.3.17. Новонародженого приймають у продезінфікований, зігрітий і вкритий стерильною пелюшкою маркірований лоток. За відсутності протипоказань його необхідно викласти на живіт матері "шкіра до шкіри" після перев'язування пуповини. Контакт "шкіра до шкіри" триває не менш 30 хвилин. Після цього дитину необхідно прикрити або частково завернути в пелюшку, зберігаючи контакт з матір'ю.

У пологовому залі при відсутності протипоказань протягом перших 30 хвилин після народження новонародженого прикладають до грудей матері.

4.3.18. Для первинної обробки дитини використовують стерильний матеріал та інструментарій з індивідуальної укладки (бажано одноразового використання). Акушерка повинна помити руки, одягнути стерильні рукавички і провести первинну обробку пуповини новонародженого. Основу пуповини обробляють 70 град. етиловим спиртом або антисептиком, накривають стерильною марлевою серветкою. При вторинній обробці пуповини доцільно використовувати скобки в стерильній упаковці. Можлива обробка культі пуповини плівкоутворюючими аерозольними антисептиками, використання яких дозволено МОЗ України, згідно з доданою до них інструкцією (наказ МОЗ України від 05.01.96 N 4.

4.3.19. Одразу після обробки пуповини проводять туалет шкіри: стерильними тампонами, змоченими стерильною рослинною олією з індивідуального для кожної дитини флакона, відкритого безпосередньо перед обробкою, знімають первородну змазку, слиз, меконій. Кожний тампон змочують одноразово, після використання його викидають. Якщо дитина дуже забруднена меконієм, її спочатку обмивають під проточною теплою водою з милом, шкіру просушують стерильною пелюшкою.

4.3.20. Для відсмоктування слизу у новонародженого використовують стерильні балони та катетери (бажано одноразові).

4.3.21. Профілактику гонобленореї проводити 1% еритроміциновою або 1% тетрацикліновою мазями для очей (закладання мазі за повіки дитини).

4.3.22. Після зважування та сповивання новонародженого сповивальний стіл і ваги, лотки для прийому новонароджених, наркозні маски, катетери для відсмоктування слизу та інші предмети первинної допомоги новонародженому підлягають дезінфекції.

4.3.23. Медичний інструментарій, використаний при прийомі пологів, підлягає дезінфекції і після цього передстерилізаційній обробці та стерилізації. Лотки для послідів, грілки, міхури для льоду також після використання дезінфікують.

4.3.24. Плацентарну кров і міхури з льодом слід зберігати окремо в спеціальних холодильниках, посліди - в окремих морозильних камерах. Утилізація послідів здійснюється шляхом спалювання в спеціальних печах або захоронення у спеціально відведених місцях.

4.3.25. Білизну, використану під час прийому пологів, необхідно зібрати у поліетиленовий або клейончастий мішок і негайно винести з відділення до спеціального приміщення.

4.3.26. Використаний під час пологів перев'язувальний матеріал викидається у знезаражену миску і одразу після пологів виноситься із пологового залу. Перев'язувальний матеріал підлягає знезараженню, потім - утилізації шляхом спалення, пелюшки - пранню, миска - дезінфекції розчином дезінфектанту з послідуючим промиванням гарячою водою та сушкою.

4.3.27. У пологовому відділенні каталки для перевезення роділь і породіль повинні бути промаркеровані. Після кожного використання вони протираються стерильною ганчіркою, змоченою у дезінфікуючому розчині.

4.3.28. Після закінчення пологів пологове ліжко, матрац і подушка, що обшиті клейонкою, протираються ганчіркою, змоченою у дезінфікуючому розчині.

При проведенні дезінфекції стерильна ганчірка змочується деззасобом один раз (повторно дезрозчином її не змочують) і використовується лише для одного предмету, для інших предметів використовують іншу ганчірку. Використані ганчірки збираються і передаються в пральню для прання, після чого проводиться їх обробка в автоклаві.

4.3.29. Генеральне прибирання передпологових палат і пологових залів здійснюється за умови відсутності пацієнтів. Знезараження підлоги, кранів та раковин, столів, пологових ліжок із використанням дезінфікуючих засобів слід проводити не рідше одного разу на добу.

4.3.30. У боксованому пологовому залі після пологів обробку боксу необхідно проводити за типом заключної дезінфекції.

4.4. Післяпологове фізіологічне відділення

4.4.1. Кількість ліжок післяпологового фізіологічного відділення для породіль та новонароджених становить 30% розрахункової кількості ліжок акушерського стаціонару.

4.4.2. У розрахунковій кількості ліжок післяпологового фізіологічного відділення необхідно враховувати 10% резервних ліжок.

4.4.3. Фізіологічне післяпологове відділення створюється як відділення спільного перебування матері та дитини.

4.4.4. Кількість ліжок післяпологових палат для спільного перебування становлять 80-90% розрахункової кількості ліжок післяпологових палат відділення.

4.4.5. Площа палати на 1 ліжко зі шлюзом, вбиральнею і душовою - 16 кв. м, палати на 1 ліжко з 1 ліжечком - 19 кв. м, палати на 2 ліжка - 21 кв. м, на 2 ліжка з 2 ліжечками - 30 кв. м.

4.4.6. Палати для спільного перебування розраховуються на 1 пару матері і новонародженого, але не більш ніж 2 пари. Заселення палат необхідно здійснювати протягом однієї доби. Бажана наявність у кожній палаті туалету і душової. Допускається використання палат з умивальником без туалету.

4.4.7. Палата спільного перебування матері та дитини оснащується медичними вагами для зважування новонароджених, сповивальним столом, тумбочкою (на кожне ліжко) для зберігання білизни, лотка з медикаментами, що використовуються для догляду за шкірою та слизовими оболонками новонародженого (стерильна рослинна олія, стерильна вода для промивання очей, розфасовані для одноразового використання), ганчірки і дезінфікуючий засіб для обробки поверхні сповивальних столів, пам'ятка (інструкція) для матерів, в якій наведені основні правила догляду за новонародженими, їх годуванням, дотримання санітарно-гігієнічного режиму.

4.4.8. При спільному перебуванні матері та дитини перший туалет і догляд новонародженого протягом першої доби здійснює медична сестра, водночас навчає матір правилам догляду за новонародженим. Руки необхідно мити перед і після огляду кожної дитини.

Контроль за залишками пуповини здійснює лікар-неонатолог, а після того як пуповина відпаде, обробку пуповинного кільця проводить медична сестра. Під час проведення обробки пуповини та інвазивних маніпуляцій у новонародженого персонал повинен одягати стерильні халат і рукавички.

4.4.9. За бажанням породіллі допустимо використання для новонародженого підгузників промислового виготовлення, які мають сертифікат якості.

4.4.10. Дитину до грудей матері необхідно прикладати по "вимозі" дитини з метою профілактики лактостазу у роділлі. При виникненні лактостазу зціджування молока проводить акушерка або медична сестра із дотриманням правил асептики.

4.4.11. Для догодовування новонародженого незалежно від умов перебування його (спільно чи окремо від матері) використовують тільки грудне молоко матері, за винятком випадків, обумовлених і визначених лікарем-неонатологом медичними протипоказаннями грудного вигодовування.

4.4.12. Для напування новонароджених, яке здійснюється лише за призначенням лікаря-неонатолога, використовується стерильний 5% розчин глюкози, призначений для одноразового використання та відповідно розфасований.

4.4.13. Профілактика післяпологового лактаційного маститу проводиться біфідумбактерином, симбітером. Стерильні марлеві тампони, просочені біфідумбактерином (по 2 дози) наносять на ділянку соска та ареоли за 20-30 хвилин до годування новонародженого протягом всього часу перебування породіллі в стаціонарі.

4.4.14. При наявності протипоказань для спільного перебування матері та дитини вони перебувають в окремих палатах післяпологового відділення.

4.4.15. Перед переведенням породіллі з пологового відділення ліжка в палатах слід застелити чистою постільною білизною. Постільну білизну змінюють раз у 3 дні, а при забрудненні лохіями, кров'ю тощо - по мірі забруднення. Рушник для рук, натільну білизну змінюють кожного дня. Підкладні пелюшки замінюють по мірі забруднення, але не менш ніж 6 разів на добу, можливе використання одноразових прокладок промислового виробництва. Для догляду за молочними залозами застосовуються стерильні серветки одноразового використання, які замінюються після кожного годування дитини.

4.4.16. Туалет зовнішніх статевих органів здійснюється в спеціально обладнаній санітарній кімнаті.

4.4.17. За показаннями туалет зовнішніх статевих органів і молочних залоз породіль повинна здійснювати акушерка в палаті або в маніпуляційній кімнаті з дотриманням правил асептики та антисептики. Клейонку тапчана, гінекологічне крісло після кожної жінки слід протирати ганчіркою, зволоженою розчином дезінфектанту.

4.4.18. Використаний маніпуляційний інструментарій занурюють в розчин дезінфектанту, потім проводять передстерилізаційну очистку та стерилізацію.

4.4.19. Використану білизну збирають у баки з кришками або педальні відра з вставленими в них бавовняними, клейончастими чи поліетиленовими мішками-чохлами. Використану білизну в мішках санітарка доставляє в кімнату для проведення сортування і зберігання брудної білизни.

4.4.20. Вологе прибирання приміщень необхідно здійснювати тричі на добу: двічі з використанням миючого засобу і 1 раз - з використанням дезінфікуючого засобу. Після прибирання необхідне провітрювання: в зимовий період 15 хвилин, а в літній 30 хвилин.

При переведенні до іншого відділення або після виписки всіх породіль в палаті здійснюють прибирання за типом заключної дезінфекції.

4.4.21. Кількість ліжок палат з окремим перебуванням матері та дитини в післяпологовому фізіологічному відділенні становлять 20-30% розрахункової кількості ліжок відділення.

4.4.22. Площа палати на 1 ліжко з шлюзом, вбиральнею і душовою для породіль - 16 кв. м, на 2 ліжка - 21 кв. м.

4.4.23. Палати заповняють циклічно, синхронно з палатами (боксами) дитячого відділення протягом 3-х діб.

4.4.24. Протипоказання для спільного перебування матері та дитини визначаються лікарями акушерами-гінекологами та неонатологами.

4.4.25. Протипоказання для спільного перебування матері та дитини з боку матері:

- тяжкі форми пізніх гестозів;

- екстрагенітальні захворювання в стадії декомпенсації;

- стан після операційних втручань з тяжкими порушеннями гомеостазу;

- гострі інфекційні захворювання;

- наявність розривів промежини III ступеня.

4.4.26. Протипоказання для спільного перебування матері та дитини з боку новонародженого:

- недоношеність III-IV ступеня;

- внутрішньоутробна гіпотрофія плоду III ступеня;

- асфіксія при народженні (помірного і важкого ступенів);

- родова травма із порушеннями функцій життєво важливих систем;

- важкі вроджені вади;

- гемолітична хвороба важкого ступеня;

- синдром дихальних розладів II та III ступенів.

4.4.26. Санітарно-гігієнічний та протиепідемічний режим відділення відповідає режиму фізіологічного післяпологового відділення із спільним перебуванням матері та дитини.

4.5. Відділення новонароджених

4.5.1. Площа палати для новонароджених розрахована на 1 ліжечко - 9 кв. м, на 2 ліжечка - 12 кв. м, на 2 кувези - 12 кв. м, ізолятор на 1 ліжечко - 11 кв. м, реанімаційна палата для новонароджених - 16 кв. м.

4.5.2. Протягом усього періоду знаходження дітей в пологовому відділенні для догляду за ними використовувати лише стерильну білизну. У післяпологовому відділенні можливе використання підгузників промислового виробництва.

4.5.3. Для догляду за залишками пуповини, пуповинною культею, шкірою та слизовими оболонками дитини використовують лише стерильні ватні або ватно-марлеві тампони, перев'язувальний матеріал та інструменти. Невикористаний стерильний матеріал з укладки підлягає повторній стерилізації.

4.5.4. Перед початком сповивання медична сестра повинна одягнути водонепроникний фартух, обробити його ганчіркою, зволоженою дезінфекційним розчином або халат одноразового використання, протерти поверхні "стерильного" і "нестерильного" сповивальних столів. На "стерильний" сповивальний столик розстеляють стерильну пелюшку.

4.5.5. Новонародженого необхідно розгортати на "нестерильному" столику або в ліжку, звільнити його від зовнішньої пелюшки. Пелюшку, що прилягає до тіла, розгорнути, але не знімати (торкатися тіла дитини не можна, бо руки медичного персоналу обсіяні мікроорганізмами від зовнішньої пелюшки).

Далі медична сестра повинна продезінфікувати руки, після чого взяти дитину і покласти на стерильну пелюшку. Внутрішню пелюшку, в якій знаходилась новонароджена дитина, залишити на "нестерильному" столику (або ліжку) і до неї знезараженими руками не торкатися.

4.5.6. Підмивання дитини слід здійснювати під проточною водою так, щоб тіло не торкалося поверхні раковини. Підмиту дитину необхідно витерти стерильною пелюшкою, після чого медична сестра повторно повинна продезінфікувати руки і сповити дитину. Якщо здійснюється лікарський огляд, лікар проводить знезараження рук і фонендоскопа перед оглядом кожної дитини.

4.5.7. З "нестерильного" столика (із ліжка) слід забрати пелюшку, що залишилась, провести дезінфекцію чохла матрацу або замінити гамачок і потім туди покласти дитину.

4.5.8. Купати новонароджених можна тільки за призначенням лікаря. Емальовані ванночки або тази двічі обробляють дезінфектантом, споліскують свіжоприготовленим розчином перманганату калію (1:10000) і лише після цього наливають теплу воду. Після купання кожної дитини ванночку (таз) дезінфікують і ополіскують проточною водою.

4.5.9. Адаптовані молочні суміші, розчини для пиття використовуються для новонароджених тільки за призначенням лікаря-неонатолога.

4.5.10. Годувати кількох новонароджених з однієї пляшечки (навіть при заміні сосок) категорично забороняється. Залишки молочних сумішей в пляшечці після годування дитини виливаються.

4.5.11. Під час пролонгованого годування через зонд використовується лише пастеризоване материнське молоко або адаптовані молочні суміші, об'єм яких в інфузійній системі або в шприцевих дозаторах не повинен перевищувати за часом введення 3 години.

4.5.12. Пляшечки від молока, розчинів для пиття збираються і повертаються в кімнату для приготування молочних сумішей.

4.5.13. Не можна використовувати пляшечки для годування новонароджених з іншою метою (для зберігання медичних препаратів тощо).

4.5.14. У палаті новонароджених не рідше 4 разів на добу необхідно проводити вологе прибирання (під час годування немовлят в материнських палатах): 2 рази із застосуванням миючого засобу, 2 рази - із застосуванням дезінфектантів. Після прибирання обов'язково проводять опромінення повітря бактерицидними лампами протягом 30 хвилин та провітрюють палати.

4.5.15. Кувези дезінфікуються після перебування в них дітей, а при тривалому терміні перебування дитини - кожні 2 доби. Перед дезінфекцією кувези слід відключити від електромережі, спорожнити водяний бачок зволожувача, замінити марлеві фільтри. Дезінфекцію кувезу необхідно здійснювати поза межами дитячої палати (згідно з інструкцією виробника кувезу): в спеціальному і добре провітрюваному приміщенні відповідно до вимог інструкції з експлуатації кувезу даної конструкції.

4.5.16. Використані пелюшки поміщають у клейончасті або поліетиленові мішки, які після завершення сповивання всіх дітей виносять із відділення.

4.5.17. Балончики, катетери, газовідвідні трубки, медичний інструментарій, якщо вони не одноразового використання, після застосування занурюють в окремі ємкості з розчином дезінфектанту, після чого проводять їх передстерилізаційну обробку та стерилізацію.

4.5.18. Лікувати дітей з ознаками інфекції у відділенні новонароджених та переводити їх в обсерваційне відділення акушерського стаціонару забороняється. Вони повинні бути переведені з пологового стаціонару з моменту встановлення діагнозу в стаціонари відповідного профілю.

4.5.19. Після виписки дітей постільні речі підлягають камерній дезінфекції. У палаті (боксі) слід провести заключну дезінфекцію, включити на 1 годину бактерицидні лампи, провітрити приміщення.

4.5.20. Кімнати для виписки, окремо для фізіологічного та обсерваційного відділень, повинні знаходитись поза відділенням новонароджених. Після виписування всіх дітей у кімнаті необхідно провести заключну дезінфекцію.

4.6. Кімната для приготування молочних сумішей

4.6.1. Молочні суміші готуються для новонароджених, яким лікарем-неонатологом визначені протипоказання грудного вигодовування.

4.6.2. У фізіологічному відділенні акушерського стаціонару виділяється приміщення для приготування молочних сумішей, в якому працює спеціально навчена медична сестра.

4.6.3. Молочна кімната повинна мати електричну або газову плиту, два столи для чистого та використаного посуду, два холодильники, повітряний стерилізатор, шафу для зберігання підготовленого посуду.

4.6.4. Медична сестра молочної кімнати повинна помити руки теплою водою з милом, витерти їх стерильною серветкою, після чого молочні суміші, розфасовані в пляшечках по 1 порції, перед годуванням новонароджених доставити у палати для новонароджених.

4.6.5. Пляшечки від молока, розчинів для пиття миються гарячою проточною водою із знежирюючими засобами за допомогою спеціальної щітки, добре споліскуються, після чого стерилізуються при 180 +-2 град. C протягом 60 хвилин.

4.6.6. Використані соски необхідно промити під проточною гарячою водою і прокип'ятити протягом 30 хвилин в спеціально виділеній емальованій каструлі, після чого, не знімаючи кришки, злити воду і зберігати їх до використання у тій же ємкості не більше 24 годин.

4.7. Обсерваційне відділення

4.7.1. Кількість ліжок обсерваційного відділення становить 30-40% розрахункової кількості ліжок акушерських відділень лікарень (пологових будинків).

4.7.2. У розрахунковій кількості ліжок обсерваційного відділення додатково необхідно враховувати 10% резервних ліжок.

4.7.3. Госпіталізації до обсерваційного акушерського відділення підлягають вагітні та роділлі, які мають наступні ускладнення:

- гострі респіраторні захворювання (грип, ангіна тощо), прояви екстрагенітальних запальних захворювань (пневмонія тощо) у разі відсутності в населеному пункті спеціалізованого акушерського стаціонару;

- гарячковий стан (температура тіла вище 37,5 град. C) при відсутності клінічно виражених інших симптомів;

- тривалий безводний період (вилив навколоплідних вод за 12 і більше годин до прибуття в стаціонар);

- внутрішньоутробна загибель плоду;

- грибкові та інші захворювання волосся та шкіри (дерматит, екзема та ін.);

- гнійно-запальні ураження шкіри, підшкірно-жирової клітковини;

- гострий та підгострий тромбофлебіт;

- гострий пієлонефрит, інші інфекційні захворювання сечовидільної системи в стадії загострення;

- інфекції, що пов'язані з високим ризиком внутрішньоутробного або інтранатального зараження плоду та високої загрози зараження медичного персоналу (ВІЛ-інфекція, сифіліс, вірусні гепатити B, C, D, гонорея при відсутності спеціалізованого інфекційного пологового будинку або відділення);

- інфекції, що пов'язані з високим ризиком внутрішньоутробного або інтранатального зараження плоду та меншого ступеня загрози для медичного персоналу (токсоплазмоз, лістеріоз, цитомегалія, генітальний герпес і ін. при відсутності спеціалізованого інфекційного пологового будинку або відділення);

- туберкульоз будь-якої локалізації при відсутності спеціалізованого інфекційного пологового будинку або відділення;

- діарея;

- ранній післяпологовий період (24 години) у разі пологів поза акушерським стаціонаром;

- остеомієліт;

- нориці;

- відсутність медичної документації (обмінна карта) або неповне обстеження вагітної в умовах жіночої консультації;

- злоякісні новоутворення.

4.7.4. Переведенню до обсерваційного відділення з інших відділень підлягають вагітні, роділлі та породіллі за наступними показаннями:

- підвищення температури тіла до 38 град. C і вище (при триразовому вимірюванні через кожну годину);

- лихоманка невизначеного генезу (температура тіла до 37,5 град. C), що тривала більше однієї доби;

- встановлений діагноз післяпологового запального захворювання (ендометрит, раньова інфекція та ін.);

- прояви екстрагенітальних запальних захворювань, що не потребують переведення до спеціалізованого стаціонару (ГРВІ, ангіна, герпес та ін.).

4.7.5. Госпіталізації до обсерваційного акушерського відділення підлягають новонароджені за наступними показаннями:

- новонароджені, що народились у цьому відділенні;

- матері, які переведені із фізіологічного післяпологового відділення до обсерваційного;

- новонароджені, що народились поза акушерським стаціонаром;

- переведені із пологового блоку з клінікою вродженої інфекції.

4.7.6. У разі переведення новонародженого до обсерваційного відділення разом з ним переводу підлягає і його матір.

4.7.7. Посуд для годування новонароджених з обсерваційного відділення попередньо замочують на 15 хвилин у 2% розчині питної соди, кип'ятять у спеціально виділеній каструлі не менше 15 хвилин безпосередньо у відділенні, після чого передають у кімнату для приготування молочних сумішей.

4.7.8. Оснащення та організація роботи обсерваційного відділення повинні відповідати основним принципам фізіологічного відділення. Палати для вагітних і роділь в обсерваційному відділенні повинні бути профільовані за нозологічними формами захворювань. У палаті розміщувати не більше ніж 2 породіллі. Неприпустимо розміщення вагітних і породіль в одній палаті.

4.7.9. При необхідності переходу до обсерваційного відділення медичний персонал змінює халат, надіває бахіли. Для цього біля входу повинна бути вішалка з чистими халатами та бікс із бахілами.

4.7.10. Породіллі з інфекційними захворюваннями в стадії гострих клінічних проявів (дизентерія, сальмонельоз, черевний тиф, менінгококова інфекція, сифіліс, ВІЛ-інфекція та ін.) підлягають госпіталізації до спеціалізованого акушерського стаціонару (інфекційного профілю) або окремого боксу.

4.7.11. Медичний персонал, який здійснює прийом пологів та догляд в післяпологовому періоді за ВІЛ-інфікованою породіллею і новонародженим повинен дотримуватись правил особистої безпеки (робота в рукавичках при проведенні усіх маніпуляцій, при прийомі пологів - використання захисних окулярів або екранів) в зв'язку із небезпекою зараження ВІЛ і вірусами гепатитів з парентеральним шляхом передачі, що виникає під час аварійних ситуацій (порізи, уколи інструментами, які контаміновані кров'ю та іншими біологічними рідинами від ВІЛ-інфікованих пацієнтів, а також попадання крові і біологічних рідин на слизову оболонку ротової порожнини, носа та очей).