Про удосконалення заходів щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в пологових будинках (акушерських стаціонарах)

4.7.12. Порядок здійснення маніпуляцій ВІЛ-інфікованим пацієнткам та догляд за ними визначено в наказах МОЗ України від 25.05.2000 N 120 "Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД" та від 15.12.2000 N 344 "Про затвердження методичних рекомендацій з удосконалення організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД".

4.7.13. При народженні дітей з аномаліями розвитку, ознаками внутрішньоутробної інфекції та гіпоксії плода, а також у разі народження мертвого плоду, хронічних або гострих запальних захворювань породіллі, при безводному проміжку більше 12 годин послід направляється на морфологічні та мікробіологічні дослідження.

4.7.14. Прибирання палат відділення проводити не рідше 4 разів на добу, двічі із застосуванням 0,5% миючого розчину, двічі - із застосуванням деззасобів. Після кожного прибирання проводиться опромінення повітря бактерицидними лампами протягом 1 години та провітрювання палат.

4.7.15. Використаний медичний інструментарій підлягає попередній дезінфекції, після чого проводиться передстерилізаційна очистка і стерилізація.

4.7.16. Після виписки породіль та новонароджених проводиться заключна дезінфекція палат з обов'язковою камерною обробкою постільної білизни.

4.8. Відділення патології вагітності

4.8.1. Санітарно-протиепідемічний режим повинен відповідати режиму фізіологічного пологового відділення.

4.8.2. У палатах повинно бути не більше 4-х ліжок.

4.9. Порядок збору використаної білизни, обробки транспорту, зберігання чистої білизни

4.9.1. Використану білизну слід негайно видалити із відділення через спеціальні шахти для сортування в спеціально виділеному приміщенні поза функціональними підрозділами акушерського стаціонару.

4.9.2. Розбирання, перелік та комплектування використаної білизни проводити у спеціальному халаті, гумових рукавичках, шапочці, окремому взутті. Розібрану білизну необхідно складати у бавовняний мішок, який, у свою чергу, необхідно помістити у клейончастий мішок і в такому вигляді доставити до пральні. Пересуватися по відділенню в одязі, що використовується при цьому, не дозволено.

4.9.3. Після передачі білизни в пральню у приміщенні проводиться прибирання із використанням дезінфікуючих засобів, не менше ніж на одну годину включається бактерицидна лампа. Санітарний одяг здається для прання.

4.9.4. Транспорт після перевезення використаної білизни підлягає дезінфекції, яку проводить персонал пологового будинку шляхом зрошення дезінфектантом із розприскувача на спеціально виділеній території пральні.

Для обробки транспорту необхідно мати ганчірку, деззасоби (зважені і упаковані порціями), тару для приготування розчинів дезінфектанту, розприскувач, спецодяг, засоби індивідуального захисту. Після зрошення дезінфектантом автотранспорту витримують необхідну експозицію 15 хв., після чого транспорт висушують ганчіркою.

4.9.5. У пральні пологового будинку слід виділити окремі ємкості для замочування і окреме обладнання для прання білизни для новонароджених та породіль. Білизну акушерського стаціонару необхідно прати окремо від білизни інших відділень багатопрофільної лікарні. Не допускається використання синтетичних миючих засобів для прання білизни для новонароджених.

У комунальній пральні прання білизни акушерського стаціонару необхідно здійснювати у спеціально виділені дні.

Потоки чистої і брудної білизни під час обробки та прання не повинні перехрещуватись.

4.9.6. Отриману після прання білизну необхідно складати у випраний і прокип'ячений тканинний мішок, який, у свою чергу, помістити в продезінфікований клейончастий або прогумований мішок. У відділення білизна потрапляє у внутрішньому мішку, із якого її необхідно витягти і розмістити на спеціальних стелажах в кімнаті для зберігання чистої білизни. Використані мішки передаються у приміщення для сортування брудної білизни і підлягають подальшому пранню.

4.9.7. Перед отриманням і роздаванням чистої білизни сестра-господарка повинна помити руки теплою водою з милом, одягнути чистий халат, фартух.

4.9.8. У пральні чисту після прання білизну слід сортувати за видом і зберігати на спеціально виділеному стелажі. Чисту білизну зберігають на полицях шаф у вигляді комплектів по 30-50 штук, загорнутих у простирадла. Тут же, у спеціально виділеному місці, зберігають і постільні речі, доставлені після дезінфекції.

4.9.9. Випрану натільну білизну для роділь і породіль, рушники, серветки для молочних залоз, підкладні пелюшки, білизну для новонароджених необхідно комплектувати в індивідуальні пакети і стерилізувати при 132 +-2 град. C і тиску 0,2 МПа протягом 20 хвилин.

4.10. Обробка взуття

4.10.1. В акушерських стаціонарах слід використовувати індивідуальне змінне взуття лише із нетканих матеріалів, дозволяється використання особистого взуття.

4.10.2. Змінне взуття підлягає камерній дезінфекції відповідно до режиму, наведеному у таблиці 3 додатка 2.

4.10.3. У разі неможливості камерної обробки в носок взуття закладають вату або ганчір'я, змочене 10% розчином формаліну, складають в клейончастий або щільний поліетиленовий мішок, зав'язують і витримують протягом двох годин, після чого ганчірку (вату) виймають і внутрішню поверхню взуття насичують 10% розчином аміаку. Через 30 хвилин взуття провітрюють і зберігають у спеціально виділеній шафі (тумбочці).

4.11. Пологовий зал сімейного типу

4.11.1. Пологовий зал сімейного типу є підрозділом акушерського стаціонару.

4.11.2. В організації діяльності пологового залу необхідно дотримуватись діючих галузевих нормативних документів.

4.11.3. Керівництво здійснює завідуючий пологовим відділенням.

4.11.4. Приміщення для організації пологового залу сімейного типу повинне бути просторим з наявністю індивідуального санітарного блоку, бажане його розміщення у відносній близькості від традиційного пологового залу і операційної, але мати окремий вхід і вихід. Бажано мати підвищену звукоізоляцію. Внутрішній інтер'єр повинен бути наближений до домашнього, крім ліжка для породіллі, повинен бути куточок для членів сім'ї.

4.11.5. Медичне обладнання, медикаменти необхідно розмістити у віддаленні від роділлі та членів сім'ї.

4.11.6. Показання для прийому пологів у пологовому залі сімейного типу:

- фізіологічне протікання цієї вагітності;

- відсутність тяжкої екстрагенітальної патології;

- фізіологічні пологи.

4.11.7. Детальний порядок прийому пологів у пологовому залі сімейного типу розробляється в кожному лікарняному закладі, враховуючи специфіку, профіль та обсяг надання медичної допомоги у ньому.

Епідеміологічний нагляд за внутрішньолікарняними інфекціями (ВЛІ) - це система моніторингу за динамікою епідемічного процесу щодо внутрішньолікарняних інфекцій (захворюваність, летальність, носійство), факторами та умовами, що впливають на їх виникнення та розповсюдження, а також аналіз і узагальнення одержаної інформації для розробки профілактичних та протиепідемічних заходів.

1.1. Епідеміологічний нагляд за ВЛІ, загальне методичне керівництво і контроль за проведенням протиепідемічних та профілактичних заходів в лікувально-профілактичних закладах здійснюється органами держсанепіднагляду.

1.2. Відповідальність за організацію проведення епідеміологічного нагляду в акушерському стаціонарі несе головний лікар ЛПЗ та головний державний санітарний лікар адміністративної території.

1.3. Постійний епідеміологічний нагляд та організацію проведення протиепідемічних і профілактичних заходів, включаючи аналіз бактеріологічних досліджень, оперативний та ретроспективний аналіз епідситуації в лікувальному закладі здійснює лікар-епідеміолог акушерського стаціонару або спеціально підготовлений з питань епіднагляду за ВЛІ фахівець, який призначається наказом головного лікаря.

1.4. В епідеміологічному нагляді беруть участь лікувально-профілактичні заклади: акушерські та гінекологічні стаціонари, дитячі поліклініки та стаціонари, жіночі консультації, хірургічні кабінети та відділення, прозектура та ін., оскільки внутрішньолікарняні інфекції новонароджених та роділь розвиваються і виявляються не тільки в акушерських стаціонарах, а й після виписки та характеризуються різноманітністю клінічних проявів.

1.5. Епідеміологічний нагляд за ВЛІ в акушерських стаціонарах передбачає:

- виявлення, облік і реєстрацію всіх випадків гнійно-запальних захворювань (ГЗЗ);

- виявлення груп і факторів ризику щодо виникнення ВЛІ;

- виявлення передумов і передвісників ускладнення епідемічної ситуації;

- аналіз даних мікробіологічного моніторингу, включаючи видовий склад колонізуючих агентів, збудників гнійно-запальних інфекцій у новонароджених, породіль, медичного персоналу, мікроорганізмів, які контамінують об'єкти довкілля стаціонару, антибіотикорезистентність виділених штамів;

- аналіз захворюваності на гнійно-запальні інфекції серед новонароджених та породіль;

- аналіз захворюваності на гнійно-запальні інфекції у медичного персоналу;

- оцінка і прогнозування епідемічної ситуації щодо розвитку ВЛІ;

оцінка ефективності профілактичних заходів, що проводяться.

2.1. За внутрішньолікарняні інфекції (санітарно-епідемічну ситуацію в акушерському стаціонарі) слід вважати гнійно-запальні захворювання (ГЗЗ) новонароджених та породіль, які виникли протягом перебування в акушерському стаціонарі або протягом 7 діб після виписки з нього (максимальний інкубаційний період).

2.2. Груповим захворюванням або спалахом ВЛІ слід вважати виникнення 3-х і більше внутрішньолікарняних захворювань, які сталися в межах коливань одного інкубаційного періоду та пов'язані з одним джерелом інфекцій і спільними факторами передачі.

2.3. На кожен випадок ГЗЗ у стаціонарі (відділенні) одразу після його встановлення подається екстрене повідомлення в санітарно-епідеміологічну станцію відповідної території (ф. 058/о), а також здійснюється запис у журналі реєстрації інфекційних хворих (ф. 060/о) стаціонару (відділення).

2.4. Реєструвати випадки внутрішньоутробної інфекції (ВУІ) необхідно кожний окремо.

2.5. Облік та реєстрацію ГЗЗ слід здійснювати за наступним переліком захворювань:

2.5.1. У новонароджених:

- кон'юнктивіт і дакріоцистит;

- піодермія;

- флебіт пуповинної вени;

- панарицій, пароніхій;

- омфаліт;

- отит;

- імпетіго (пухирчатка), пемфігус, везикулопустульоз;

- псевдофурункульоз;

- мастит;

- ентероколіт;

- пневмонія;

- абсцес;

- флегмона;

- менінгіт, менінгоенцефаліт;

- остеомієліт;

- сепсис, септицемія;

- постін'єкційні інфекції;

- сальмонельоз;

- вірусні гепатити B, C;

- інші інфекційні захворювання;

- грип, ОРЗ.

2.5.2. У породіль:

- післяопераційні інфекції акушерської рани, у тому числі нагноєння і розходження швів;

- ендометрит;

- перитоніт, у т.ч. після кесарева розтину;

- сепсис;

- мастит;

- постін'єкційні інфекції;

- грип, ОРЗ;

- пневмонія;

- цистит, уретрит, пієлонефрит;

- сальмонельози;

- вірусні гепатити B, C, A;

- інші інфекційні захворювання.

2.6. Якщо ГЗЗ у новонароджених і у породіль виникло після виписки із стаціонару, то екстрене повідомлення подається дитячою поліклінікою, жіночою консультацією та іншими стаціонарами за місцем проживання в адміністративно-територіальну санітарно-епідеміологічну станцію протягом 12 годин з моменту виявлення захворювання.

2.7. Санітарно-епідеміологічна станція протягом 12 годин повинна передати інформацію про виявлене інфекційне захворювання новонароджених та породіль в акушерський стаціонар за місцем пологів для організації та проведення протиепідемічних заходів.

2.8. Не пізніше наступного дня з моменту отримання екстреного повідомлення лікар-епідеміолог територіальної СЕС та співробітник пологового будинку (відділення), що відповідальний за протиепідемічний режим, повинні провести детальне епідеміологічне розслідування щодо виявлення можливого джерела інфекції, шляхів та факторів передачі, організувати і здійснити заходи з метою попередження подальшого розповсюдження захворювання.

2.9. У разі виникнення ВЛІ лікар-епідеміолог акушерського стаціонару лікарняного закладу із завідувачами структурними підрозділами повинні:

- провести активне виявлення причин виникнення ВЛІ шляхом здійснення оперативного і ретроспективного аналізу документації;

- контролювати подальше виявлення і щоденну (оперативну) реєстрацію всіх форм гнійно-септичних інфекцій;

- виявити випадки порушення санепідрежиму;

- проаналізувати результати бактеріологічних досліджень, отримані протягом попередніх 3-х місяців;

- незвичайних реакцій на введення імунобіологічних і інших препаратів, розслідувати причини їх виникнення та інформувати керівництво закладу з метою прийняття невідкладних заходів.

2.10. Епідеміологічний діагноз виставляється окремо по кожному випадку ГЗЗ у стаціонарі.

2.11. Епідеміологічне розслідування включає: постановку діагнозу ВЛІ, розкриття причин, умов та механізмів виникнення епідемічного процесу, його специфічних рис, внутрішніх зв'язків та закономірностей шляхом опитування роділлі, інших членів сім'ї, а також із ряду звітних документів (історія пологів, історія розвитку новонароджених, обмінна карта пологового будинку, історія хвороби, карта амбулаторного хворого). Крім того, проводиться аналіз даних мікробіологічного моніторингу в акушерському стаціонарі.

Епідеміологічний аналіз захворюваності передбачає вивчення рівня, структури та динаміки захворюваності на ВЛІ для оцінки епідемічної ситуації в акушерському відділенні. Згідно даних аналізу розробляється комплекс протиепідемічних заходів. Оперативний та ретроспективний аналіз передбачає вивчення захворюваності на ВЛІ за локалізацією патологічного процесу, етіологією та термінами їх розвитку, а також біологічних властивостей, перш за все антибіотикорезистентності, штамів, що виділяються.

3.1. Оперативний (поточний) аналіз захворюваності на ВЛІ проводиться на основі даних щоденної реєстрації всіх випадків ГЗЗ за первинним діагнозом.

3.2. У ході оперативного аналізу захворюваності проводиться оцінка поточного епідемічного стану в стаціонарі і вирішується питання про благополуччя або ускладнення в епідситуації та адекватність проведених заходів або необхідності їх посилення.

3.3. Оперативний аналіз захворюваності ВЛІ проводиться з урахуванням:

- клінічної форми ГЗЗ;

- терміну виникнення захворювання;

- етіології захворювання;

- результатів бактеріологічного дослідження матеріалу від здорових новонароджених;

- результатів бактеріологічного дослідження змивів з епідемічно значимих об'єктів довкілля стаціонару;

- факторів перинатального ризику з боку матері і дитини;

- методів інвазивного втручання;

- біологічних властивостей, в т.ч. антибіотикорезистентності штамів мікроорганізмів, які виділялися;

- кількості та асортименту антимікробних препаратів, які застосовувалися;

- складу акушерської бригади, що приймала пологи;

- дати пологів;

- дати виписки або переводу в інший стаціонар;

- переміщення в межах стаціонару (з палати в палату, з відділення у відділення);

- тривалості перебування в стаціонарі;

- тривалості антибіотикотерапії, якщо така призначалась, із зазначенням назви препаратів, дозування прийому та методів введення.

3.4. Ретроспективний аналіз захворювання на ВЛІ новонароджених та породіль проводиться шляхом визначення наступних критеріїв:

- багатолітньої динаміки захворюваності, її тенденції (зростання, зниження, стабілізації) та темпу;

- даних помісячного та річного рівнів захворюваності;

- порівняльної характеристики захворюваності у відділеннях;

- структури захворюваності за локалізацією патологічного процесу та етіологічного фактора;

- аналізу видового складу мікроорганізмів, якими колонізуються немовлята;

- аналізу видового складу мікроорганізмів, які виділяються з об'єктів довкілля стаціонару;

- антибіотикорезистентності виділених штамів мікроорганізмів;

- аналізу оперативних втручань в пологах і частоти ВЛІ, пов'язаних з ними;

- співвідношення легких та тяжких форм ГЗЗ;

- захворюваності за термінами клінічних проявів (під час перебування в стаціонарі і після виписки);

- питомої ваги групових захворювань та аналізу захворюваності під час спалаху;

- аналізу летальності з урахуванням локалізації патологічного процесу та етіології;

- аналізу санепідстану лікарняного закладу.

3.5. При проведенні аналізу захворюваності новонароджених слід віддиференціювати ВЛІ від випадків реалізації внутрішньоутробної інфекції.

3.6. Після проведення ретроспективного аналізу захворюваності новонароджених та породіль необхідно визначити:

- закономірності епідемічного процесу;

- основні джерела інфекцій;

- головні фактори передачі;

- розробити профілактичні та протиепідемічні заходи, які відповідають конкретній епідемічній ситуації в даному акушерському стаціонарі;

- осіб, що могли стати джерелом збудника інфекцій. Негайно здійснити заходи, які спрямовані на обмеження їх ролі в розповсюдженні ВЛІ. Джерелами інфекції є хворі новонароджені, породіллі і медичний персонал з патологією носоглотки (гайморити, синусити та ін.), сечовивідного та шлунково-кишкового трактів, (гастроентерит, ентероколіт), шкіри та підшкірної клітковини (гнійно-запальні процеси), прилади та інструментарій, які не підлягають термічній обробці.

3.7. Епідеміологічний аналіз передбачає також виявлення осіб з хронічними інфекціями за результатами диспансеризації медичного персоналу та своєчасності їх лікування.

Мікробіологічний моніторинг - це один із основних компонентів епідеміологічного нагляду, який дає змогу визначити етіологічну структуру ВЛІ, виявити появу та циркуляцію госпітального штаму і дати оцінку якості протиепідемічного режиму.

4.1. Мікробіологічний моніторинг здійснюється лікувально-профілактичними закладами, адміністративно-територіальними СЕС, дезінфекційними станціями.

4.2. Мікробіологічний контроль стерильності проводиться лікувально-профілактичними закладами (у разі наявності баклабораторії) 1 раз на місяць, санітарно-епідеміологічними або дезінфекційними станціями - 1 раз в квартал.

4.3. Постійному бактеріологічному дослідженню підлягають тільки епідемічно значущі об'єкти довкілля:

- лікарські форми для ін'єкцій, які готуються в аптеках ЛПЗ;

- лікарські форми для обробки слизових оболонок та догляду за шкірою новонароджених;

- частини апаратів штучного дихання або тих, що використовуються для інтенсивної терапії;

- розчини для напування новонароджених;

- шовний матеріал;

- матеріал для перев'язування;

- хірургічні рукавички;

- набори для первинної та вторинної обробки новонароджених;

- матеріали для новонароджених в стерильних біксах;

- матеріали для операційних в стерильних біксах;

- індивідуальні комплекти для прийому пологів;

- зонди, катетери;

- інші вироби медичного призначення.

4.4. Стерильні матеріали та інструментарій досліджується лише у разі його неодноразового використання. Інструменти одноразового використання та матеріали, що закуповуються як стерильні, не підлягають постійному мікробіологічному обстеженню, якщо не виникає підозра на їх роль у виникненні ВЛІ.

4.5. Санітарно-бактеріологічні дослідження об'єктів навколишнього середовища проводяться в наступних випадках:

- за епідемічними показаннями;

- періодичний контроль дотримання санітарно-протиепідемічного режиму в пологовому стаціонарі 1 раз в 3 місяці;

- з метою контролю якості заключної дезінфекції перед відкриттям акушерського стаціонару.

4.6. Під час розшифровки етіологічної структури ВЛІ новонароджених та породіль необхідно враховувати результати лабораторних досліджень в акушерському стаціонарі та відомості, які надходять від дитячих поліклінік та стаціонарів, жіночих консультацій, гінекологічних та хірургічних стаціонарів, прозектури.

4.7. Відомості про мікробіологічне підтвердження або зміни в діагнозі протягом 12 годин необхідно передати у територіальну СЕС з метою послідуючої інформації акушерських стаціонарів.

4.8. Мікробіологічний моніторинг передбачає визначення мікроорганізмів, що циркулюють в стаціонарі на основі результатів бактеріологічного обстеження новонароджених та породіль з діагнозом ГЗЗ, здорових новонароджених, медичного персоналу (хворих та носіїв), а також результатів санітарно-бактеріологічних досліджень.

4.9. При виявленні ВЛІ та виділенні збудника інфекції доцільно провести внутрішньовидове типування, визначення епідемічних маркерів: антибіотикограму, серо-, біо- або фаговарів, плазмідний профіль.

4.10. У разі виявлення змін у спектрі домінуючих видів мікроорганізмів, що викликають ВЛІ, а також змін профілю їх антибіотикорезистентності необхідно внести корективи в уже складену систему профілактичних та протиепідемічних заходів з метою попередження і забезпечення зниження захворюваності на ВЛІ.

5.1. Необхідно визначити фактори ризику розвитку внутрішньолікарняних інфекцій у новонароджених:

5.1.1. Перинатальні фактори ризику розвитку внутрішньолікарняних інфекцій у новонароджених:

- обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез матері (тривале безпліддя, екстрагенітальна патологія, самовільне переривання вагітності);

- ускладнений перебіг вагітності (загроза переривання вагітності, запальні урогенітальні захворювання, гострі респіраторні захворювання, екстрагенітальна патологія);

- перинатальна персистенція цитомегаловірусу, вірусу гепатиту B, герпес-вірусу, ентеровірусів, ротавірусів в організмі матері, плода та новонародженого;

- інтра- та рання постнатальна колонізація новонародженого госпітальними штамами бактерій, що циркулюють у пологовому закладі.

5.1.2. Інтранатальні фактори ризику розвитку внутрішньолікарняних інфекцій у новонароджених:

- ускладнення пологів (патологічні пологи, прееклампсія, еклампсія, акушерські втручання, кесарів розтин, гостра інтранатальна гіпоксія).

5.1.3. Постнатальні фактори ризику розвитку внутрішньолікарняних інфекцій у новонароджених:

- заходи реанімації та інтенсивної терапії у новонароджених (інтубація, штучна вентиляція легень, інфузійна терапія, катетеризація магістральних судин, харчування через зонд);

- передчасне народження;

- перинатальна асфіксія;

- знаходження новонародженого в акушерському стаціонарі окремо від матері;

- відсутність материнського молока;

- застосування катетерів, зондів, шприців багаторазового використання тощо;

- інфекційні ускладнення у породіль, післяопераційні інфекції, сепсис;

- порушення санітарно-гігієнічних вимог до режиму годування хворих і недоношених новонароджених.

5.2. У разі наявності 2-3 і більше факторів ризику у новонародженої дитини необхідно проводити індивідуальний контроль мікрофлори організму, а при потребі - корекцію порушень мікробіоценозу кишечнику бактерійними препаратами (біфідумбактерин, лактобактерин, симбітер та ін.).

5.3. Спостереження за клінічними особливостями постнатальної адаптації новонароджених з групи ризику щодо ВЛІ та частотою виникнення у них патологічних станів необхідно проводити у співставленні з результатами мікробіологічного моніторингу.

6.1. Постійний нагляд за санітарно-технічним станом акушерського стаціонару, попередження виникнення передумов епідемічного неблагополуччя, якими є аварійні чи інші ситуації, що сприяють контамінації мікроорганізмами абіотичних об'єктів навколишнього середовища стаціонару.

6.2. Своєчасно виявлення ситуацій, що є передвісниками епідемічного неблагополуччя:

- наявність колонізації умовно-патогенними мікроорганізмами організму новонароджених, породіль, роділь, персоналу без формування їх нагноєння;

- виникнення серед циркулюючих в акушерському стаціонарі штамів домінуючих видів грамнегативних мікроорганізмів (синьогнійна паличка, клебсієла, протей, ентеробактер тощо), а також золотистих стафілококів з маркерами госпітальних штамів (множинна стійкість до антибіотиків, у тому числі до метициліну) або підвищення середньорічної частоти висіву певних видів мікроорганізмів;

- зростання частоти виявлення умовно-патогенних мікроорганізмів на епідемічно значимих предметах довкілля в пологовому залі, дитячих палатах, операційних (більш 15% від кількості відібраних змивів);

- перевищення допустимих рівнів бактеріального обсіменіння повітря в приміщеннях акушерського стаціонару;

- виникнення навіть одного випадку гнійно-септичних інфекцій з наявними клінічними ознаками.

6.3. Виникненню передумов та передвісників епідемічного неблагополуччя сприяють:

- порушення в постачанні гарячої і холодної води;

- аварії у водопровідній і каналізаційній мережах;

- перебої в постачанні білизни;

- порушення строків знезараження м'якого інвентарю камерним способом;

- перебої у постачанні дезінфектантів, а також заниження їх концентрації у робочих розчинах;

- порушення енергозабезпечення та теплопостачання;

- порушення експлуатації систем припливно-витяжної вентиляції та кондиціонування повітря;

- перебої у роботі технічних засобів знезараження повітря;

- перевантаження палат;

- відсутність повного набору приміщень, необхідних для функціонування акушерського стаціонару;

- змішування потоків породіль обсерваційного та фізіологічного відділень, а також із хворими гінекологічного профілю;

- порушення графіку циклічності заповнення і заключної дезінфекції палат.

6.4. Про виявленні вищезазначених порушень слід інформувати головного лікаря лікувально-профілактичного закладу, який, в свою чергу, повинен інформувати головного державного санітарного лікаря адміністративної території, а також організувати проведення заходів щодо негайного їх усунення.

6.5. Санацію постійних і резидентних бактеріоносіїв S.aureus проводити в плановому порядку препаратами направленої дії, що зареєстровані в Україні. Щоденно проводити санацію медичного персоналу недоцільно. Через 1-2 тижні після проведеної санації необхідно провести бактеріологічний контроль її якості.

6.6. За наявності епідемічних показань проводиться позачергове обстеження медичного персоналу:

- слизових оболонок передніх відділів носу на носійство S.aureus, якщо етіологічним агентом спалаху (групового захворювання) є стафілокок;

- матеріалу із зіву при стрептококовій етіології захворювань;

- при захворюваннях, що викликані грамнегативними мікроорганізмами або ентерококами, слід виявляти осіб з в'ялим перебігом патології нирок (пієлонефрити) і кишковими захворюваннями;

- фекалій при спалахах сальмонельозів та інших кишкових інфекцій;

- виділень з носоглотки при спалахах, обумовлених грибами роду Кандида.

6.7. Бактеріологічні дослідження здійснюється бактеріологічними лабораторіями пологового будинку, а у разі їх відсутності бактеріологічними лабораторіями СЕС.

6.9. З метою визначення домінуючих видів УПМ, які колонізують новонароджених, проводять мікробіологічний контроль за становленням кишкової мікрофлори здорових доношених новонароджених 4-6 діб життя. Дослідження здійснюють 1 раз на квартал шляхом одноразового (або протягом одного циклу функціонування палат, що складає 5-7 діб) обстеження 10 дітей. Проводять дослідження фекалій новонароджених з визначенням титру біфідобактерій, лактобактерій, видового та кількісного складу мікроорганізмів. Дослідженню підлягають також шкіряні покрови цих же новонароджених методом "пелюшкового тесту".

6.10. У випадках, коли 40% і більше штамів, виділених під час разового обстеження об'єктів довкілля, від медичного персоналу та колонізованих новонароджених ідентичні за видом, необхідно здійснити ідентифікацію в середині виду з визначенням біовару, серовару, фаготипу, а також профілю їх антибіотикорезистентності.

Далі необхідно провести співставлення зі штамами, виділеними від новонароджених, що хворіли на ГЗЗ під час перебування у стаціонарі (якщо такі мали місце протягом 3 місяців перед виникненням встановленого ГЗЗ).

Подібність штамів, виділених від новонароджених, медичного персоналу та з об'єктів довкілля за біохімічними, серологічними характеристиками і антибіотикограмою, свідчить про формування госпітального штаму в даному стаціонарі (відділенні) і потребує проведення протиепідемічних заходів, а також корекції мікрофлори у новонароджених бактерійними препаратами.

6.11. При первинному зверненні вагітної в жіночу консультацію необхідно провести обстеження на HBsAg. Позитивні результати скринінгу необхідно підтвердити в конфірматорному тесті. При підтвердженому носійстві HBsAg слід провести подальше обстеження вагітної на маркери гепатиту.

6.12. Новонароджені, які народилися від матерів носіїв HBsAg, підлягають вакцинації згідно до діючого календаря профілактичних щеплень (наказ МОЗ України від 31.10.2000 N 276 "Про проведення профілактичних щеплень в Україні").

6.14. Роділлям, що входять до груп ризику щодо пери- та інтранатального інфікування плода та новонародженого мікробіологічне обстеження здійснюється за висновками лікаря акушерського стаціонару. У таких випадках обстеженню підлягають:

- навколоплідні води, які відбирають шляхом трансвагінальної пункції плідного міхура наприкінці першого періоду пологів для здійснення бактеріологічного та цитологічного дослідження;

- вагінальний вміст - для бактеріологічного та бактеріоскопічного дослідження відбирають в кінці першого періоду родів;

- послід - для бактеріологічного, вірусологічного та гістологічного дослідження.

6.16. У новонароджених, в яких виявлено 3 і більше факторів ризику, мікробіологічний контроль за мікрофлорою здійснюється на 3-5 добу життя. Дослідженню підлягають фекалії, змиви з носоглотки та пуповинної культі.

6.17. Проводять співставлення біологічних властивостей, включаючи чутливість до антибактеріальних препаратів, штамів мікроорганізмів, виділених з навколоплідних вод, вагінального вмісту матері зі штамами, виділеними від новонароджених з метою визначення етіології бактеріальної інфекції, можливого часу інфікування новонародженого, підстав для діагнозу ВЛІ.

6.18. Результати бактеріологічних досліджень, які проводились лабораторією лікарняного закладу, поліклініки після виписки із акушерського стаціонару передаються в адміністративно-територіальну СЕС.

Протиепідемічні заходи спрямовані на переривання встановленого епідемічного неблагополуччя.

7.1. Новонароджених, роділь та породіль при виявленні ГЗЗ переводять у спеціалізовані лікарні (відділення) з моменту встановлення діагнозу.

7.2. Роділлі та новонароджені, що знаходилися у контакті із хворими, залишаються в тій же палаті. Госпіталізація в цю палату нових пацієнтів не дозволяється до закінчення карантину.

7.3. Одразу після виписки контактних з хворим на ГЗЗ передається інформація із акушерського стаціонару в територіальну дитячу поліклініку та жіночу консультацію, які здійснюють щоденний контроль протягом 10 діб.

7.4. При виявленні випадку ГЗЗ серед контактних осіб проводиться епідеміологічна діагностика.

7.5. При наявності передумов, що негативно впливають на стан протиепідемічного режиму в лікарняному закладі, головний державний санітарний лікар виносить постанову про припинення експлуатації акушерського стаціонару до усунення виявлених недоліків.

8.1. Оцінка ефективності проведених заходів проводиться на основі стану епідемічних обставин в акушерському стаціонарі. Оцінюватись може як комплекс проведених заходів, так і окремі заходи. Ефективність окремих заходів доцільно вивчати при апробаціях нових форм та методів роботи, дослідженні окремих методик та препаратів.

8.2. Дані епідеміологічного нагляду являються основою для планування та проведення ефективної, науково обгрунтованої системи профілактичних і протиепідемічних заходів, які направлені на зниження ВЛІ в акушерських стаціонарах.

Інструкція призначена для бактеріологічних лабораторій лікувально-профілактичних закладів, санітарно-епідеміологічних, дезінфекційних станцій

1.1. Лабораторний контроль якості проведення комплексу санітарно-гігієнічних заходів в акушерських стаціонарах включає в себе санітарно-бактеріологічні дослідження епідемічно значимих об'єктів довкілля та бактеріологічні дослідження біологічного матеріалу.

1.2. Санітарно-бактеріологічний контроль комплексу санітарно-гігієнічних заходів з профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах проводиться лабораторіями санітарно-епідеміологічних і дезінфекційних станцій в порядку здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду не рідше ніж 1 раз на квартал. Позачерговий санітарно-бактеріологічний контроль проводять за епідемічними показаннями, а також з метою оцінки якості виконаних профілактичних заходів при відкритті акушерського стаціонару.

1.3. Лікувально-профілактичні заклади (ЛПЗ) забезпечують мікробіологічне стеження за видовим складом та біологічними властивостями, перш за все антибіотикорезистентністю, збудників внутрішньолікарняних інфекцій та штамів мікроорганізмів, що циркулюють в стаціонарі, а також поточний контроль за дотриманням протиепідемічного режиму (контроль мікробного забруднення об'єктів довкілля (змиви з епідемічно значущих об'єктів), повітря один раз на місяць, контроль стерильності інструментів, перев'язочного матеріалу, операційної білизни, рук хірургічного персоналу, операційного поля 1 раз на місяць).

Бактеріологічному дослідженню підлягають: матеріал від хворих новонароджених, породіль, роділь в залежності від нозологічної форми інфекції (кров, ліквор, сеча, виділення з ран, таке інше). Дослідження біологічного матеріалу та санітарно-бактеріологічний контроль проводиться в бактеріологічних лабораторіях ЛПЗ або при їх відсутності в баклабораторіях СЕС.

1.4. Для підтвердження внутрішньоутробного інфікування в пологовому залі для мікробіологічних досліджень відбираються:

- навколоплідні води;

- шлунковий вміст новонароджених груп ризику.

1.5. Лабораторії, що проводять дослідження, повинні відповідати вимогам ДСП 9.9.5-080-02, мати дозвіл режимної комісії на роботу, оформлений згідно вимог ДСП 9.9.5-064-2000, і акредитовані в системі МОЗ України у встановленому порядку.

1.6. Поточний санітарно-бактеріологічний контроль з метою моніторингу за видовим складом та біологічними властивостями мікроорганізмів, що циркулюють в стаціонарі, проводиться в операційних блоках, пологових залах, процедурних, палатах "мати-дитина", дитячих, відділеннях і палатах інтенсивної терапії, післяпологових відділеннях, маніпуляційних, перев'язувальних, післяопераційних палатах, асептичних відділеннях (блоках), палатах, палатах для новонароджених, кімнатах для вторинної обробки новонароджених, кімнатах для приготування молочних сумішей, прийомних відділеннях, санітарних пропускниках, централізованих стерилізаційних.

1.6.1. Орієнтовний перелік епідемічно значимих об'єктів, що підлягають санітарно-бактеріологічному контролю:

- пологовий зал: лоток, підготовлений до прийому новонародженого; балон і катетер для відсмоктування слизу у немовляти; шланг вакуум-екстрактора, щітки для миття рук, руки акушерки, фартух акушерки, шланг і маска наркозного апарату, частини апаратів штучної вентиляції легень - зволожувач усередині і ті, що контактують із слизовими оболонками новонароджених, насадка і шланг кисневої підводки. На стерильність - набір для первинної та вторинної обробки немовляти, індивідуальний комплект для породіль, комплект для акушерки, якщо не використовуються одноразові набори промислового виробництва;

- палати немовлят: зонди і балони для відсмоктування слизу, руки дитячої сестри, фартух дитячої сестри, дитяча білизна, щітки для миття рук, насадка і шланг кисневої підводки, олія для обробки немовлят, очні краплі, питні розчини, молочні суміші і питні розчини, стерильні ватяні кульки і марлеві серветки (на стерильність), частини апарату штучної вентиляції легень, насадка і шланг кисневої підводки;

- передопераційна й операційна: внутрішня поверхні мисок для обробки рук хірургів, чисті щітки для миття рук; фартухи; маска і шланг наркозного апарату; шланг вакуум-насоса; операційне поле; руки хірурга після обробки. На стерильність - шовний матеріал, підготовлений для оперативних втручань, шприци, голки, стерильні розчини, стерильні рукавички членів операційної бригади;

- кімната для приготування молочних сумішей: дитяче харчування; руки медичної сестри; лійки, соски, внутрішня поверхня каструлі для виготовлення сумішей, внутрішня поверхня холодильників. На стерильність - марлеві серветки для закупорювання підготовлених пляшечок; лійки, соски, стерильні пляшечки для молочних сумішей;

- післяпологова палата: грудні залози та руки породіллі перед годуванням;

- приймальне відділення: руки акушерки, мочалки чисті, пелюшка, щітки для миття рук.

1.6.2. Крім того, санітарно-бактеріологічному контролю підлягають (вибірково) посуд харчоблоку та буфетів роздаточних відділень.

1.6.3. При відсутності у приміщеннях, особливо в операційних блоках і пологових залах, вентиляційної системи, яка забезпечує не менш ніж 8-кратний обмін повітря, поточному бактеріологічному дослідженню підлягають проби повітря.

1.7. Відібраний матеріал повинен бути доставлений до лабораторії не пізніше 2 годин після відбору, упакований і оформлений згідно вимог нормативних документів. Направлення на бактеріологічне (санітарно-бактеріологічне) дослідження оформляється за формами медичної облікової документації N 204/0, 205/0, затверджених наказом МОЗ України від 04.01.2001 N 1 "Про затвердження форм медичної облікової документації, що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів".

1.8. Усі штами мікроорганізмів, що виділені з крові, ліквору, при групових захворюваннях, спалахах, а також при летальних випадках, повинні бути надіслані до лабораторії вищого рівня для підтвердження результату і подальшого аналізу.

1.9. Робота із штамами здійснюється згідно вимог "Положения о порядке учета, хранения, обращения, отпуска и пересылки культур бактерий, вирусов, риккетсий, грибов, простейших, микоплазм, бактерийных токсинов, ядов биологического происхождения".

1.10. Імунобіологічні препарати, що використовуються при проведенні досліджень, повинні бути зареєстровані, дозволені для використання в Україні, мати документи, що засвідчують їх якість і зберігатися згідно з нопмативних документів про застосування.

1.11. Дезінфекційні засоби, зареєстровані в Україні, використовуються, відповідно до режимів, які регламентовані методичними вказівками, і в установленому порядку затверджені Головним державним санітарним лікарем України.

1.12. Загальні вимоги щодо приготування поживних середовищ, реактивів та індикаторів визначені в ГОСТ 10444.1-84.

2.1. Порядок проведення досліджень виділень верхніх дихальних шляхів

2.1.1. Забір матеріалу проводять із носа та зіву сухим стерильним тампоном натщесерце або не раніше 2-3 годин після прийому їжі окремими тампонами. Посів матеріалу на поживні середовища проводять не пізніше 2 годин після забору одним із 2 запропонованих методів:

- прямий посів тампоном на середовища ЖСА або Байд-Паркер;

- взятий сухим тампоном матеріал в лабораторії вміщують в пробірку з 5 куб. см стерильного фізіологічного розчину, ретельно струшують, перемішують, наносять 0,1 куб. см на одне з вищеназваних поживних середовищ і розтирають шпателем.

++++ зливний ріст;

+++ суцільний ріст ізольованих колоній;

++ значний ріст (до 100 колоній);

+ одиничні колонії (10-25).

2.1.3. Для визначення масивності обсіменіння верхніх дихальних шляхів в разі висіву 0,1 куб. см змивної рідини підраховують кількість колоній, що виросли на чашці, ідентичних за морфологією та пігментоутворенням, та перераховують кількість мікроорганізмів, що знімаються на тампон.

2.2. Дослідження фекалій вагітних жінок та новонароджених групи ризику

2.2.1. Забір матеріалу для мікробіологічного обстеження жінок групи ризику проводять безпосередньо в приймальному відділенні. Мікробіологічний контроль за мікрофлорою новонароджених, у яких виявлено 2-3 фактори ризику, здійснюють на 3-5 добу життя.

2.2.2. Засівають фекалії за методом Гоулда на поживні середовища Ендо, 5% кров'яний агар, ЖСА, Сабуро та на середовище збагачення для патогенних ентеробактерій.

2.2.3. Хід дослідження і ідентифікація виділених культур проводиться згідно МУ 04-723/3, 1984 р., МР N 2500-81. Для ідентифікації доцільно використовувати діагностичні набори, зареєстровані в Україні.

2.2.4. При дослідженні фекалій на дріжджеподібні гриби роду Candida 0,1 г матеріалу вносять в 5 куб. см фізіологічного розчину і 0,1 куб. см суспензії висівають на чашку з середовищем Сабуро, рівномірно розтираючи шпателем. Посіви інкубують при температурі 37 +-1 град. C протягом 24 годин, а потім при 22 +-1 град. C до 5 діб. Колонії грибів роду Candida круглі, гладенькі, сметаноподібної консистенції. Для виділення чистої культури підозрілі колонії відсівають на скошений агар Сабуро або в чашки по секторах і через 72 годин росту в термостаті проводиться подальша їх ідентифікація.

При посіві на картопляний агар петлею (прорізуючи агар до основи чашки) визначається характерна для грибів роду Candida філаментація (утворення псевдоміцелію), яка вивчається під малим збільшенням мікроскопу.

Ферментативні властивості культур вивчаються на пептонній воді з 1-2% вуглеводів - глюкоза, лактоза, сахароза та мальтоза в присутності індикатору (pH 6,0-6,5).