Про удосконалення заходів щодо профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в пологових будинках (акушерських стаціонарах)

Haemophilus spp. - до ампіциліну, сульфатриметоприму, тетрацикліну, хлорамфеніколу, ципрофлоксацину, цефотаксиму.

Чутливість виділених мікроорганізмів визначається також й до препаратів, що на цей час використовуються в стаціонарі з лікувальною і профілактичною метою.

До основних показників формування госпітального штаму слід віднести:

- множинна стійкість до антибіотиків (в першу чергу до тих, що традиційно застосовуються у відділеннях);

- переважна циркуляція штамів подібних за антибіотикограмою протягом 3 і більше місяців;

- для грамнегативних бактерій найбільш небезпечна поява гентаміцинстійких штамів, для стафілококів метицилінстійких, для ентерококів - ванкоміцинрезистентних варіантів;

- стійкість до антисептиків та дезінфектантів (особливо тих, що часто використовуються у відділеннях);

- стійкість грампозитивної мікрофлори до висушування та ультрафіолетового опромінення;

- подібність за біологічними властивостями штамів, що виділяються від хворих, персоналу, епідемічно значущих об'єктів довкілля;

- госпітальним штамам також притаманна наявність факторів вірулентності, таких як ентеротоксигенність, адгезивність, гемолітична активність та інші.

1. Руки медичного персоналу мають найбільшу епідемічну значимість у передачі збудників госпітальних інфекцій.

2. З метою профілактики передачі інфекції через руки важливим заходом є забезпечення акушерських стаціонарів водопровідними кранами з механізмом ліктьового способу приведення в дію.

3. Для миття рук використовувати тверде чи рідке мило, шкіряні антисептики.

4. Тверде мило розташовується у мильницях, які мають можливість стекти залишковій воді.

5. При застосуванні рідкого мила контейнери багаторазового використання необхідно ретельно промити після закінчення в них мила, висушити і потім заповнити новою порцією мила. Не допускається додавати рідке мило у частково заповнений контейнер.

6. Допускається використання миючих засобів, що вміщують протимікробні сполуки, але не подразнюють поверхню шкіри та запобігають її мацерації.

7. Пристрої для миття рук розташовуються в зручному місці для виконання правильної тактики миття рук. У палатах, розрахованих більш ніж на 4 пацієнти, та у палатах інтенсивної терапії бажано розміщення 2 та більше пристроїв.

8. Рушники (паперові або тканинні) та серветки для витирання рук повинні бути стерильними (одноразовими). Допускається використання пристроїв для сушки рук.

9. При відсутності чи незручному розташуванні пристроїв для миття рук допускається обробка рук рідкими антимікробними засобами, які не потребують води. Дозволяється використовувати тільки ті протимікробні засоби, що зареєстровані в Україні.

10. Для профілактики контамінації рук медичного персоналу потенційно інфекційним матеріалом (кров, ліквор, інші біосубстрати) чи при роботі з абіогенними об'єктами, що забруднені інфекційним матеріалом, необхідно працювати в гумових рукавичках одноразового використання.

11. Руки необхідно мити перед надіванням та після знімання рукавичок, а також при заміні рукавичок перед наступною маніпуляцією.

12. Руки миють та обробляють дезінфікуючими засобами (можливе застосування суміші 70 град. етилового спирту з 1% вмістом гліцерину, 0,5% водний розчин хлоргексидину глюконату; 1% розчин йодопірону (по активному йоду)) та інші антисептики, що дозволені МОЗ України для обробки шкіри:

- перед та після будь-якої маніпуляції з новонародженим, роділлями та породіллями;

- перед та після проведення маніпуляцій, пов'язаних з можливим та явним пошкодженням шкіри та слизових оболонок хворого (обробка пуповинної рани, ін'єкції, встановлення катетерів та зондів тощо);

- перед та після контакту із раньовими поверхнями, інфікованими ранами;

- при контакті із стерильним матеріалом та інструментарієм;

- після контактів із біосубстратами хворого (кров, ліквор, сеча та інші);

- після контакту з абіогенними об'єктами, потенційно контамінованими госпітальною мікрофлорою (прилади, катетери, зонди та ін. після їх використання);

- після контактів з інфекційними хворими;

- перед роздачею молока та молочних сумішей для годування новонароджених, розчинів для пиття, лікарських засобів;

- перед роздачею їжі матерям.

13. Тривалість миття рук повинна бути не менше ніж 10-15 секунд. Якщо застосовується тверде чи рідке мило, руки слід ретельно намилити і впродовж вказаного часу енергійно потирати, після чого змити піну під проточною водою і витерти одноразовим стерильним рушником чи серветкою. У разі сильного забруднення рук тривалість миття збільшується.

14. Бактеріологічний контроль якості миття та обробки рук здійснюється методом змивів.

15. Для обробки шкіри операційного поля, зовнішніх статевих органів та внутрішньої поверхні стегон роділлі застосовується йодонат, йодопірон, хлоргексидин глюконат, спиртова настойка йоду 5% та інші шкірні антисептики, які дозволені в установленому порядку. Крім того, перед пологами через природні пологові шляхи у роділь з наявними в анамнезі кольпіту, вульвовагініту і т.ін. можливе застосування для обробки зовнішніх статевих органів, області промежини та статевих шляхів плівасепт - антисептичної емульсії.

До спалахів внутрішньолікарняних інфекцій (ВЛІ) новонароджених, роділь та породіль відносяться 3 і більше випадків, які виникли в акушерському стаціонарі протягом 1-3 днів, в межах коливань інкубаційного періоду (до 7 днів), пов'язаних між собою одним джерелом інфекції та спільними факторами передачі.

1. Порядок проведення розслідування при виникненні спалаху ВЛІ:

1.1. Про випадок виникнення спалаху ВЛІ слід негайно повідомити управління охорони здоров'я міських та обласних державних адміністрацій, територіальну санітарно-епідеміологічну службу згідно з наказом МОЗ України від 23.05.2002 р. N 190 "Про надання позачергових повідомлень Міністерству охорони здоров'я України".

1.2. Для проведення розслідування причин виникнення та ліквідації ВЛІ в акушерському стаціонарі управлінням охорони здоров'я обласної чи міської державних адміністрацій терміново створюється надзвичайна протиепідемічна комісія, до складу якої входить начальник чи заступник з питань охорони материнства і дитинства, головні акушер-гінеколог, педіатр, неонатолог та епідеміолог управління охорони здоров'я. При необхідності надається допомога Міністерства охорони здоров'я України, а також залучаються співробітники кафедр медичних та науково-дослідних інститутів.

1.3. Комісія з урахуванням конкретних обставин складає план заходів з відображенням обсягу та послідовності проведення розслідування та ліквідації спалаху ВЛІ.

1.4. Наказом управління охорони здоров'я акушерський стаціонар за епідемічними показаннями негайно закривається.

1.5. Припиняється прийом вагітних та роділь у цей акушерський стаціонар. Негайно слід розгорнути резервне приміщення для прийому вагітних та роділь.

1.6. Новонароджені, що захворіли, ізолюються у відділеннях інтенсивної терапії із забезпеченням цілодобового медичного обслуговування (реанімаційної та інтенсивної терапії).

1.7. Здорові породіллі та новонароджені, які були в контакті із захворілими або носіями, виписуються із акушерського стаціонару тільки після отримання бактеріологічного підтвердження про відсутність інфекції. За ними встановлюється щоденний лікарський або сестринський патронаж на строк максимального інкубаційного періоду того захворювання, що виникло, але не менш ніж на 10 днів.

1.8. Виявлених хворих слід негайно госпіталізувати в спеціально виділений для цього стаціонар.

1.9. Вагітні, які знаходяться у відділенні патології і не можуть за станом здоров'я бути виписані додому, після ретельного клінічного та бактеріологічного обстеження переводяться в резервне приміщення. Забороняється брати із собою предмети догляду та особисті речі, що були у вжитку.

1.10. Здійснюють одночасне протягом 3-х днів бактеріологічне обстеження всього персоналу акушерського стаціонару на патогенні та умовно-патогенні бактерії і віруси, а також предмети довкілля, які могли стати причиною спалаху.

2. Під час проведення розслідування та ліквідації причин виникнення спалаху комісія здійснює наступні заходи:

2.1. Аналіз захворюваності ВЛІ новонароджених та породіль в цьому та функціонально з'єднаному з ним закладі:

- під час спалаху;

- за місяць, що передував виникненню групового захворювання;

- при необхідності - за більш тривалий період часу.

2.2. Аналіз захворілих повинен включати:

- вивчення особливостей клінічних проявів ВЛІ новонароджених та породіль;

- вивчення етіологічної структури ВЛІ і біологічних властивостей виділених збудників, передусім антибіотикорезистентності;

- вивчення даних мікробіологічної лабораторії, яка проводить поточні дослідження в стаціонарі про виділення з біологічного матеріалу умовно-патогенних та патогенних мікроорганізмів протягом 3-х місяців, при необхідності і більше;

- вивчення інфекційної захворюваності (носійства) серед медичного персоналу та породіль;

- аналіз даних санітарно-бактеріологічного обстеження об'єктів навколишнього середовища в лікувальному закладі;

- виявлення джерела інфекції;

- визначення ведучих факторів передачі та умов, що сприяли виникненню групового захворювання;

- збір інформації про виявлення передумов і передвісників епіднеблагополуччя.

3. Аналіз захворюваності ВЛІ в акушерському стаціонарі необхідно проводити на основі:

- матеріалів офіційної реєстрації випадків інфекційної захворюваності ("Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове та гостре професійне отруєння, незвична реакція на щеплення" ф. 058/о, журнал обліку інфекційних захворювань ф. 060/о);

- результатів вивчення історій пологів (ф. 096/о) та карток розвитку новонароджених (ф. 097/о);

- результатів вивчення журналів відділень (палат) для новонароджених (ф. 102/о) та журналів запису оперативних втручань в стаціонарі (ф. 008/о);

- інформації про захворюваність, що поступала від дитячих поліклінік та лікарень, жіночих консультацій, гінекологічних та хірургічних відділень лікарень для дорослих;

- протоколів (карток) патологоанатомічних досліджень (ф. 013/о);

- результатів досліджень за життя і посмертних за останні 1-3 місяці даних ЗАГСу про померлих новонароджених та породіль.

4. При вивченні особливостей клінічного перебігу ВЛІ новонароджених необхідно врахувати:

- початок захворювання;

- співвідношення важких і легких форм клінічного перебігу ВЛІ.

5. З метою вивчення етіологічної структури ВЛІ та характеристики виділених збудників необхідно провести наступні дослідження:

- матеріалу, що виділений із патологічного вогнища (з кількісним визначенням збудника);

- виділень (сеча, фекалії, мокрота);

- крові (при наявності септіцемії, сепсису);

- ліквору (при менінгеальних проявах);

- матеріалу від осіб, що знаходились в контакті з хворими.

Необхідно проводити внутрішньовидове типування виділених мікроорганізмів з визначенням сероварів, фаговарів, антибіотикограм і, при можливості, визначення плазмоїдного профілю. Дані про моно- і політип збудників значно полегшують вирішення питання щодо шляхів та факторів передачі ВЛІ.

5. Вивчення інфекційної захворюваності у медичного персоналу проводити за 1-3 місяці за:

- фактами непрацездатності;

- табелями обліку робочого часу;

- даними диспансерного нагляду.

5.1. Під час спалаху, з метою виявлення джерела збудників інфекції серед медичного персоналу слід проводити бактеріологічне дослідження біологічного матеріалу відповідно до етіології та нозологічної форми спалаху:

- при стафілококовій етіології спалаху (золотистий стафілокок) необхідно проводити обстеження медичного персоналу на носійство стафілокока на слизових оболонках передніх відділень носа, при стрептококовій інфекції досліджуються матеріал із зіву;

- при захворюваннях, етіологічним чинником яких є грамнегативні умовно патогенні бактерії, важливого значення набувають дослідження, які направлені на виявлення осіб із в'ялим перебігом ниркової патології (пієлонефрити) та кишковими захворюваннями;

- при виникненні групового захворювання, збудником якого є сальмонела та інші кишкові інфекції, проводиться бактеріологічне дослідження фекалій;

- при спалахах, що обумовлені грибами роду Candida, обстежують виділення із носоглотки.

6. Під час проведення розслідування спалаху необхідно скласти із вказаними прізвищами списки наступних категорій осіб:

- захворілих і померлих дітей під час групових інфекційних захворювань в акушерському стаціонарі (таб. 1 додатка 1);

- новонароджених та породіль, що знаходились в контакті із захворілими та померлими (таб. 2 додатка 1);

- новонароджених та породіль, які перенесли захворювання не менш ніж за 1-3 місяці до виникнення спалаху (таб. 3 додатка 1);

- медичного персоналу, що перенесли захворювання за 1-3 місяці до виникнення спалаху (таб. 4 додатка 1).

7. Виявлення джерела інфекції групового захворювання проводять на основі даних клінічного та мікробіологічного обстеження медичного персоналу, породіль і новонароджених.

8. Проводять внутрішньовидове типування виділених збудників для виявлення конкретних шляхів та факторів передачі, оскільки під час групових захворювань відбувається розширення масштабів санітарно-бактеріологічних досліджень на патогенні та умовно патогенні мікроорганізми з урахуванням припустимого етіологічного фактора (таб. 5 додатка 1).

9. Висновки про тип спалаху (харчового, контактного, водного тощо), шляхи (харчовий, контактний, парентеральний тощо) та фактори передачі (лікарські форми, молочні суміші, інструменти, апаратура, руки тощо) визначають на основі обстеження новонароджених, породіль та медичного персоналу, співставлення даних санітарно-бактеріологічного обстеження об'єктів навколишнього середовища.

10. Необхідно виявити фактори, що сприяли виникненню цих групових захворювань:

- несвоєчасна ізоляція та переведення захворілих;

- лікування малих форм ВЛІ в акушерському стаціонарі;

- порушення циклічності заповнення палат;

- порушення в роботі централізованого стерилізаційного відділення, аптеки, молочної кімнати, дезінфекційних камер;

- використання нестерильної білизни;

- порушення в постачанні білизни, в роботі пральні;

- недотримання медичним персоналом санітарно-гігієнічних та протиепідемічних правил і вимог;

- аварійні ситуації в системі водопостачання, каналізації, вентиляції, електромережі;

- нерегулярне навчання медичного персоналу з питань дотримання протиепідемічного режиму, в т.ч. правил миття рук;

- недостатня забезпеченість миючими, дезінфікуючими та засобами стерилізації або їх використання з порушенням інструкції;

- невідповідність кількості пологів потужності стаціонару;

- недостатня матеріально-технічна оснащеність пологового будинку (відділення);

- інше.

11. На основі аналізу захворюваності на ВЛІ новонароджених, їх етіологічної структури, особливостей клінічного перебігу, умов, що сприяли виникненню групового захворювання, біологічної характеристики штамів, які циркулюють в стаціонарі, необхідно зробити висновки про причини групового захворювання, про тип епідемічного процесу, джерело інфекції, шляхи та фактори передачі, що обумовили виникнення захворювання. З урахуванням цих висновків слід терміново розробити та реалізувати комплекс протиепідемічних і профілактичних заходів щодо локалізації та ліквідації групових ВЛІ захворювань.

12. При групових захворюваннях на кишкові інфекції з профілактичною метою усім контактним новонародженим доцільно призначати симбітер (протягом 8-10 днів по 1 дозі 2 рази на день) або інші пробіотики згідно з інструкціями до їх застосування.

13. При групових захворюваннях респіраторними інфекціями усім контактним дітям призначають інтерферон по 2 краплі в ніс через 4 години протягом 3-4 днів. Ампула з розведеним препаратом має бути використана протягом 1 години. При цьому піпетки для закапування розчину інтерферону повинні використовуватися одноразово для кожної дитини окремо.

14. У комплексі заходів щодо усунення спалаху необхідно відобразити вимоги до ліквідації виявлених порушень в роботі акушерського стаціонару та пропозиції щодо запобігання епідемічних ускладнень в майбутньому.

15. Заключне повідомлення про результати проведеного розслідування спалаху та прийняті заходи подаються Міністерству охорони здоров'я України не пізніше, ніж через 15 днів після його закінчення.

1. Посада лікаря-епідеміолога акушерського стаціонару вводиться до штатного розкладу лікувально-профілактичного закладу згідно наказу МОЗ України від 23.02.2000 N 33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я".

2. На посаду лікаря-епідеміолога призначається спеціаліст, який має вищу медичну освіту (спеціаліст, магістр), спеціалізацію зі спеціальності "Епідеміологія" (інтернатура, курси спеціалізації) та сертифікат з цієї спеціальності.

3. Посада лікаря-епідеміолога акушерського стаціонару затверджується головним лікарем лікувально-профілактичного закладу згідно з існуючим законодавством.

4. Лікар-епідеміолог в своїй роботі безпосередньо підпорядковується головному лікарю ЛПЗ.

5. В своїй діяльності лікар-епідеміолог керується цим Положенням, законодавчими, нормативними документами органів охорони здоров'я, посадовою інструкцією.

6. Головним завданням лікаря-епідеміолога акушерського стаціонару є своєчасне виявлення ВЛІ, обгрунтування і організація заходів щодо проведення профілактики та зниження рівня захворюваності госпітальними інфекціями на підставі даних епідеміологічної діагностики (моніторингу).

7. Лікар-епідеміолог акушерського стаціонару здійснює:

7.1. Розробку плану заходів з питань профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерському стаціонарі.

7.2. Розробку для акушерського стаціонару системи (програми) епідеміологічного нагляду за госпітальними інфекціями.

7.3. Виявлення усіх форм гнійно-запальних інфекцій шляхом проведення проспективного спостереження, оперативного і ретроспективного аналізу медичної документації.

7.4. Щоденну (оперативну) реєстрацію всіх форм гнійно-запальних інфекцій.

7.5. Аналізує щоденну інформацію із структурних підрозділів про випадки інфекційних захворювань серед хворих та медичного персоналу.

7.6. Виявлення випадків порушення санепідрежиму в акушерському стаціонарі.

7.7. Аналіз інформації щодо результатів бактеріологічних досліджень.

7.8. Аналіз інформації про використання антибактеріальних препаратів.

7.9. Розробку рекомендацій щодо ізоляції хворих з ВЛІ.

7.10. Участь в розслідуванні спалахів ВЛІ в акушерських стаціонарах.

7.11. Контроль медичних оглядів і щеплень персоналу акушерських стаціонарів.

7.12. Аналіз інформації про незвичайні реакції на введення імунобіологічних препаратів, розслідує причини їх виникнення.

7.13. Ретроспективний аналіз захворюваності.

7.14. Поточний аналіз захворюваності.

7.15. Інформування головного лікаря лікарняного закладу про ситуації, що потребують невідкладних профілактичних і лікувальних заходів.

8. Лікар-епідеміолог має право:

8.1. Використовувати статистичні методи досліджень для вирішення епідеміологічних завдань.

8.2. Дати оцінку ситуації щодо конкретної нозології на підставі даних епіднагляду та аналізу захворюваності.

8.3. Прогнозувати епідеміологічну ситуацію.

8.4. Надавати конкретні рекомендації, націлені на підсилення заходів профілактики ВЛІ, згідно з даними епіднагляду та епідситуації.

8.5. На своєчасне отримання доступної інформації.

9. Лікар-епідеміолог несе відповідальність:

9.1. За виконання функцій і завдань, які покладені на нього.

9.2. За неправильне і неповне використання своїх прав.

9.3. За стан трудової дисципліни, виконання обов'язків.

9.4. За якість проведення профілактичних та протиепідемічних заходів в акушерському стаціонарі.

9.5. За якість і правильність ведення документації.

1. Комісія працює відповідно до положення та плану, затвердженим головним лікарем лікувально-профілактичного закладу.

2. Засідання комісії повинно проводяться щомісячно, а у разі ускладнення епідситуації - по мірі необхідності.

3. До складу комісії входять заступник головного лікаря закладу охорони здоров'я (він же і очолює комісію), завідуючі структурними підрозділами, а також лікар-епідеміолог акушерського стаціонару та головна акушерка.

4. Комісія здійснює:

4.1. Проведення занять з персоналом з питань дотримання санітарно-гігієнічних та протиепідемічних вимог.

4.2. Прийом заліку у медичного персоналу двічі на рік за темами занять, про що робиться відмітка в санітарній книжці.

4.3. Розробку комплексу заходів щодо попередження виникнення ВЛІ в стаціонарі згідно аналізу висновків санітарно-епідеміологічного обстеження стаціонару, що проводяться бактеріологічною лабораторією, а також територіальною СЕС. Комплекс заходів затверджує головний лікар лікарняного закладу.

4.4. Слухання звітів завідуючих відділень про кожний випадок гнійно-септичної інфекції, спалаху внутрішньолікарняної інфекції.

4.5. Розробку рекомендацій щодо з'ясування причин виникнення гнійно-септичних інфекцій, попередження спалаху інфекції.

4.6. Розробку рекомендацій щодо ізоляції хворих та контактних пацієнтів.

4.7. Контролює ефективність проведення необхідних заходів у кожному випадку ВЛІ.

4.8. Надає рекомендації щодо закриття стаціонару та проведення позапланової дезінфекції.

4.9. Забезпечення взаємодії з СЕС у вирішенні питань профілактики ВЛІ в акушерських стаціонарах.

4.10. Рішення Комісії оформляються протоколом, вводяться в дію наказом головного лікаря і доводяться до відома співробітників лікарняного закладу.

Примітки:

1. В графах 6-12, 18-20 дається повна розшифровка виділеного збудника із зазначенням роду, виду, серо- або фаговару.

2. В графах 14, 17, 18, 24, 25, 26 вносяться результати по кожній пробі із позитивним результатом.

Примітки:

Примітки:

Примітка.

* Допускається використовувати інші дезінфекційні засоби, зареєстровані в Україні, відповідно до режимів, які регламентовані Методичними вказівками, які в установленому порядку затверджені Головним державним санітарним лікарем України.