Державні будівельні норми України Будинки і споруди Заклади охорони здоровя ДБН В.2.2-10-2001

Дані Норми поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих будинків і споруд усіх типів закладів охорони здоров'я незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності, а також приміщень медичного призначення, вбудованих чи таких, що входять до складу інших типів будинків.

Вимоги цих Норм є обов'язковими для юридичних та фізичних осіб - суб'єктів інвестиційної діяльності на території України незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності.

Перелік видів будинків і споруд закладів охорони здоров'я наведений у додатку А *.

Перелік нормативних документів, на які наведені посилання в цих Нормах, наведений у додатку Б *.

Терміни та їх визначення наведені у додатку В.

1.1. При проектуванні нового будівництва і реконструкції будинків, приміщень і споруд закладів охорони здоров'я, прямо не пов'язаних з виконанням лікувального процесу (навчальної частини клінічних лікарень, житлових і загальних приміщень будинків дитини, комплексів побутового обслуговування, спортивних споруд лікувальних закладів та ін.), необхідно керуватись відповідними чинними нормативними документами.

1.2. Розрахункові показники потужності (місткість, пропускна спроможність) для закладів охорони здоров'я та їх структурних підрозділів наведені в додатку Г.

Потужність і структура закладів охорони здоров'я приймаються згідно із завданням на проектування.

1.3. При проектуванні закладів охорони здоров'я для зручного доступу інвалідів і використання ними приміщень необхідно передбачати заходи, пристрої і пристосування у відповідності з вимогами даних Норм, ДБН В.2.2.-9, ВСН-62, а також відповідних нормативних довідкових документів і посібників до них. Додаткові заходи визначаються завданням на проектування.

1.4. Не допускається розміщати у житлових та громадських будинках стаціонари, підстанції швидкої медичної допомоги, бактеріологічні лабораторії; у житлових будинках - аптечні склади.

1.5. Аптеки, жіночі консультації, стоматологічні поліклініки, кабінети лікарів загальної практики (сімейні лікарі) та інші кабінети лікарського прийому (за винятком дерматовенерологічних, інфекційних, фтизіатричних), в тому числі приватно практикуючих лікарів, які не мають у своєму складі рентгенівських кабінетів (за винятком рентгенприміщень з рентгендентальними апаратами з й 60-90 мВ та 7-10 мА) та інших джерел іонізуючого випромінювання (за винятком джерел лазерного випромінювання I та II ступеня небезпеки), роздавальні пункти молочних кухонь допускається розміщувати у житлових і громадських будинках за умови дотримання протипожежних, санітарно-гігієнічних вимог, що забезпечують оптимальний режим експлуатації житлових та робочих приміщень.

<...>

11.1. Аптеки розміщують в окремому будинку чи вбудовують в громадські та житлові будинки.

11.2. У громадських чи житлових будинках аптеки слід розміщувати на першому поверсі.

11.3. Приміщення для зберігання легкозаймистих і горючих рідин слід проектувати згідно з п. 4.4.

11.4. В аптеках необхідно передбачати можливість під'їзду і розвантаження автотранспорту.

11.5. Площі приміщень аптек наведені у додатку Ф, таблиця Ф.1.

11.6. Проектування лікарняних аптек в лікувально-профілактичних закладах визначається завданням на проектування. При місткості стаціонару до 200 ліжок необхідно передбачати аптечний розподільний пункт.

Для обслуговування декількох лікувально-профілактичних закладів передбачаються міжлікарняні аптеки.

11.7. Лікарняна аптека може розміщуватись як в окремому будинку, так і в будинку стаціонару або поліклініки. У випадку розміщення в будинку стаціонару вона повинна мати окремий вхід і бути відокремлена від приміщень іншого призначення протипожежними перегородками 1-го типу.

11.8. До лікарняних аптек необхідно передбачати можливість під'їзду автомашин.

11.9. Площу приміщень лікарняних і міжлікарняних аптек приймати за додатком Ф, таблиця Ф.2.

11.10. Аптечні кіоски розміщуються у відокремлених приміщеннях (не менше 8 кв. м) без виділення торговельного залу тільки в капітальних спорудах: на заводах, фабриках, вокзалах, аеропортах.

11.11. Аптечні кіоски можуть розміщуватись на перших поверхах житлових та громадських будинків за наявності окремого входу, підведення інженерних комунікацій (водопостачання, каналізація, теплопостачання), наявності вентиляції та забезпечення площі приміщень не менше 21 кв. м, в тому чіслі 8 кв. м - зона розміщення обладнання робочих місць персоналу; 10 кв. м - зона обслуговування населення; 3 кв. м - вбиральня.

11.13. В аптечних кіосках організується одне робоче місце, що відокремлене від покупців подвійним склом з отвором для відпуску медикаментів.

11.14. Аптечні пункти розміщуються у відокремлених приміщеннях з виділенням або без виділення торговельного залу в капітальних будинках при лікувально-профілактичних та санаторно-курортних закладах (медичних центрах, лікарнях, амбулаторно-поліклінічних закладах, медико-санітарних частинах та ін.).

11.15. Організацію робочого міста працівника приймати відповідно до п. 11.13.

11.16. Площа аптечного пункту повинна складати не менше 18 кв. м.

11.17. Аптечні склади розміщуються в окремо розташованих спеціально улаштованих будинках.

11.18. Допустимо розміщення аптечних складів у громадських будинках, а також у допоміжних будинках промислових підприємств за умови влаштування вантажно-розвантажувальної площадки для під'їзду машин (рампа з навісом) поза фронтом вікон приміщень з постійним перебуванням людей. Висота рампи повинна відповідати рівню днища кузова вантажного автомобіля, ширина 2 м. За узгодженням із органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду при дотриманні санітарних вимог до рівня шуму можливе інше розміщення вантажно-розвантажувального майданчика.

11.19. При розміщенні аптечних складів на цокольному поверсі слід керуватися вимогами ДБН В.2.2-9. Розташування у підвальних поверхах можливе за відсутності там комунікацій та при дотриманні чинних санітарно-гігієнічних вимог і норм протипожежної безпеки.

11.20. У структуру аптечного складу входять приміщення зберігання лікарських засобів, побутові і допоміжні приміщення.

11.21. Площа приміщень зберігання в аптечному складі повинна складати не менше 30 кв. м. Набір приміщень і умови зберігання у них визначаються завданням на проектування відповідно до переліку лікарських засобів, що зберігаються.

11.22. Аптечні склади повинні мати мінімальний набір побутових і допоміжних приміщень: кімнату персоналу (0,75 кв. м на одного працівника, але не менше 8 кв. м), вбиральню (за розрахунком, але не менше 2 кв. м), приміщення зберігання предметів прибирання (4 кв м) або шафу в залежності від потужності закладу.

У залежності від потужності складів до складу приміщень можуть включатися адміністративні приміщення відповідно до СНІП 2.09.04.

<...>

АПТЕКА - заклад, в якому зберігають, готують та відпускають медичним закладам та продають населенню лікувальні засоби, перев'язочні матеріали, предмети санітарії та догляду за хворими.

АПТЕКА ЛІКАРНЯНА - входить до складу лікарні і забезпечує її лікувальними засобами та іншими предметами аптечного асортименту.

АПТЕКА МІЖЛІКАРНЯНА - аптека, що забезпечує лікувальними засобами та іншими предметами аптечного асортименту декілька лікарень.

АПТЕЧНИЙ КІОСК - структурний підрозділ аптеки (закладу охорони здоров'я), що здійснює роздрібну реалізацію готових лікарських засобів, які дозволені до відпуску без рецептів.

АПТЕЧНИЙ ПУНКТ - структурний підрозділ аптеки (закладу охорони здоров'я), що здійснює роздрібну реалізацію готових лікарських засобів, які дозволені до відпуску за рецептами і без рецептів, та виробів медичного призначення.

АПТЕЧНИЙ СКЛАД - заклад аптечного управління, який приймає, зберігає і відпускає аптечним та лікувально-профілактичним закладам лікувальні засоби, перев'язочні матеріали, предмети гігієни і санітарії, медичне обладнання, інструментарій та інші медичні товари.

1) Склад приміщень і площа визначаються завданням на проектування залежно від потужності аптек.

2) В чисельнику - площа виробничих приміщень аптек, які обслуговують населення, в знаменнику - які обслуговують населення і лікувально-профілактичні заклади (ЛПЗ).

3) Передбачається окремий зовнішній вхід через тамбур.

4) Приміщення можуть мати груповий шлюз площею не менше 7 кв. м.

5) Площа приміщення для холодильної установки визначається потужністю обладнання.

6) Функція приміщення визначається завданням на проектування.

7) Допускається зберігання легкозаймистих та горючих рідин у вбудованих вогнетривких шафах з дверцями завширшки не менше 0,7 та заввишки не менше 1,2 м. Місце розташування шафи повинно бути відокремлене від тепловивідних поверхонь та проходів, до неї повинен бути забезпечений вільний прохід.

8) В центральних районних аптеках - 36 кв. м.

9) Передбачається завданням на проектування при покладенні на аптеку відповідних функцій.

10) В чисельнику - площа з урахуванням обслуговування інших аптек або ЛПЗ, в знаменнику - з урахуванням обслуговування інших аптек і ЛПЗ.

1) За наявності в лікувально-профілактичному закладі інфекційного відділення з зовнішнім входом.

2) При зберіганні більше 100 кг - в окремо розташованій будівлі.