ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
| 28 травня 2026 року № 57 |
Про затвердження Положення про встановлення підвищених значень пруденційних нормативів для банків України
Відповідно до статей 7, 15, 55, 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 35, 35-2, 66, 67 Закону України "Про банки і банківську діяльність", з урахуванням положень Директиви Європейського Парламенту і Ради 2013/36/ЄС від 26 червня 2013 року про доступ до діяльності кредитних установ і пруденційний нагляд за кредитними установами, про внесення змін до Директиви 2002/87/ЄС та про скасування Директив 2006/48/ЄС та 2006/49/ЄС (зі змінами), з метою забезпечення стабільної діяльності банків і своєчасного виконання ними зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами Правління Національного банку України постановляє:
1. Затвердити Положення про встановлення підвищених значень пруденційних нормативів для банків України (далі - Положення), що додається.
2. Національний банк України встановлює для банків підвищені значення нормативів достатності капіталу:
1) у 2026 році - з урахуванням 50 відсотків додаткового розміру капіталу, визначеного згідно з Положенням;
2) починаючи з 2027 року - з урахуванням 100 відсотків додаткового розміру капіталу, визначеного згідно з Положенням.
3. Департаменту інтегрованого нагляду за банками (Андрій Котюжинський) після офіційного опублікування довести до відома банків інформацію про прийняття цієї постанови.
4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України Дмитра Олійника.
5. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.
| Голова | Андрій ПИШНИЙ |
Інд. 24
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
28 травня 2026 року № 57
Положення
про встановлення підвищених значень пруденційних нормативів для банків України
І. Загальні положення
1. Основні положення та терміни
1. Це Положення розроблено відповідно до Закону України "Про Національний банк України" (далі - Закон про Національний банк), Закону України "Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон про банки) та спрямоване на забезпечення підтримання банками на достатньому рівні капіталу та ліквідності для покриття всіх суттєвих ризиків, що притаманні їх діяльності та загрожують їх функціонуванню (життєздатності), забезпечення стабільної діяльності банків та своєчасного виконання ними зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами, створення банками запасу капіталу для підвищення спроможності протистояти ризикам.
2. Це Положення розроблено з урахуванням положень:
1) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2013/36/ЄС від 26 червня 2013 року про доступ до діяльності кредитних установ і пруденційний нагляд за кредитними установами, про внесення змін до Директиви 2002/87/ЄС та про скасування Директив 2006/48/ЄС та 2006/49/ЄС (зі змінами);
2) Настанов Європейського органу банківського нагляду щодо загальних процедур і методологій для процесу наглядового перегляду та оцінки (SREP) та наглядового стрес-тестування відповідно до Директиви 2013/36/EU (EBA/GL/2022/03, 18 березня 2022 року) [англійською мовою Guidelines on common procedures and methodologies for the supervisory review and evaluation process (SREP) and supervisory stress testing under Directive 2013/36/EU].
3. Терміни, що використовуються в цьому Положенні, уживаються в такому значенні:
1) бізнес-модель банку - система організації діяльності банку, що визначає цільові сегменти клієнтів, основні продукти та послуги, джерела формування доходів, структуру активів і зобов’язань, а також здатність банку забезпечувати життєздатність та стійкість своєї діяльності у середньо- та довгостроковій перспективі;
2) буфер ліквідності (LCRbuffer ) - показник, який відображає додаткову потребу в ліквідності для покриття специфічних для банку ризиків, які недооцінені банком або не покриваються мінімальними значеннями нормативів ліквідності;
3) додатковий розмір капіталу P2R (англійською мовою Pillar 2 Requirement) - показник, що визначає додатковий розмір капіталу, необхідний для покриття суттєвих ризиків, притаманних діяльності банку, які недооцінені банком та/або не покриваються мінімальними значеннями нормативів достатності капіталу;
4) загальна оцінка SREP (англійською мовою Supervisory Review and Evaluation Process) - числовий показник (бал) загального ризику для життєздатності банку, що визначений за результатами оцінки SREP;
5) загальні вимоги до капіталу OCR (англійською мовою Overall Capital Requirement) - значення нормативів достатності капіталу, яке є сумою підвищених / мінімальних значень нормативів достатності капіталу та комбінованого буфера капіталу;
6) керівник підрозділу банківського нагляду - керівник структурного підрозділу Національного банку України (далі - Національний банк), до функцій якого належить здійснення безвиїзного банківського нагляду (далі - підрозділ банківського нагляду);
7) мінімальне значення нормативу ліквідності - значення коефіцієнта покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRВВ ), установлене згідно з Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 368, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2001 року за № 841/6032 (зі змінами) (далі - Інструкція № 368);
8) мінімальні значення нормативів достатності капіталу - мінімальні значення нормативу достатності основного капіталу 1 рівня (НОК1 ), нормативу достатності капіталу 1 рівня (НК1 ), нормативу достатності регулятивного капіталу (НРК ) / спеціальне значення нормативу достатності регулятивного капіталу (НРК ) для спеціалізованих банків довірчого управління, установлені згідно з Інструкцією № 368;
9) норматив ліквідності - коефіцієнт покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRВВ ), вимоги щодо розрахунку якого встановлені згідно з Інструкцією № 368;
10) нормативи достатності капіталу - норматив достатності основного капіталу 1 рівня (НОК1 ), норматив достатності капіталу 1 рівня (НК1 ), норматив достатності регулятивного капіталу (НРК ), вимоги щодо розрахунку яких установлені згідно з Інструкцією № 368;
11) оцінка SREP - оцінювання Національним банком фінансового стану банку, ризиків, притаманних його діяльності, життєздатності бізнес-моделі банку, адекватності капіталу та ліквідності банку ризикам, на які наражається або може наражатися банк, якості корпоративного управління в банку, ефективності систем управління ризиками та внутрішнього контролю;
12) підвищене значення нормативу ліквідності - значення нормативу ліквідності, установлене відповідно до цього Положення Національним банком для банку на індивідуальній основі, яке визначається як сума мінімального значення нормативу ліквідності та значення буфера ліквідності (LCRbuffer );
13) підвищені значення нормативів достатності капіталу TSCR (англійською мовою Total SREP Capital Requirement) - значення нормативів достатності капіталу, установлені відповідно до цього Положення Національним банком для банку на індивідуальній основі, які визначаються як сума мінімальних значень нормативів достатності капіталу та відповідного значення P2R;
14) процес ICAAP (англійською мовою Internal Capital Adequacy Assessment Process) - процес оцінки достатності внутрішнього капіталу банку згідно з вимогами Положення про організацію процесу оцінки достатності внутрішнього капіталу в банках України та банківських групах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 2021 року № 161 (зі змінами) (далі - Положення № 161);
15) процес ILAAP (англійською мовою Internal Liquidity Adequacy Assessment Process) - процес оцінки достатності внутрішньої ліквідності банку згідно з вимогами Положення про організацію процесу оцінки достатності внутрішньої ліквідності в банках України та банківських групах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19 липня 2024 року № 88 (зі змінами) (далі - Положення № 88);
16) ризик концентрації - імовірність виникнення збитків або додаткових втрат, або недоотримання запланованих доходів унаслідок несприятливого впливу на фінансовий стан банку інших видів ризиків, спричинених наявною концентрацією активів щодо одного боржника / контрагента / групи пов’язаних контрагентів, видів економічної діяльності (галузева концентрація) або продуктів;
17) уповноважена посадова особа Національного банку - член Правління Національного банку, який здійснює загальне керівництво та контролює діяльність підрозділу банківського нагляду відповідно до розподілу функціональних обов’язків між Головою Національного банку, його першим заступником та заступниками Голови Національного банку.
Термін "професійне судження" уживається в цьому Положенні у значенні, наведеному в Законі про банки.
Інші терміни, що вживаються в цьому Положенні, використовуються в значеннях, визначених законами України та нормативно-правовими актами Національного банку.
4. Це Положення регулює порядок визначення та встановлення Національним банком згідно з частиною десятою статті 67 Закону про банки підвищених значень пруденційних нормативів достатності капіталу та ліквідності для банків.
2. Загальні підходи щодо визначення та встановлення підвищених значень пруденційних нормативів для банків
5. Національний банк у визначених ним порядку та спосіб визначає та встановлює підвищені значення таких пруденційних нормативів:
1) норматив достатності регулятивного капіталу (НРК ) (далі - норматив НРК );
2) норматив достатності капіталу 1 рівня (НК1 ) (далі - норматив НК1 );
3) норматив достатності основного капіталу 1 рівня (НОК1 ) (далі - норматив НОК1 );
4) коефіцієнт покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRВВ ) (далі - коефіцієнт LCRВВ ).
6. Установлені Національним банком підвищені значення пруденційних нормативів для банку є обов’язковими для виконання банком.
7. Національний банк за результатами проведеної оцінки SREP визначає підвищені значення пруденційних нормативів для банку із застосуванням професійного судження, сформованого з урахуванням принципів, визначених статтею 67 Закону про банки, а також на підставі:
1) даних звітності банку з урахуванням проведених банком річних коригувань звітності (за наявності);
2) даних звітів банку щодо процесу оцінки достатності внутрішнього капіталу / ліквідності (далі - звіт щодо процесу ICAAP / ILAAP);
3) величини ризиків, притаманних діяльності банку, визначеної Національним банком;
4) результатів першого і другого етапів оцінки стійкості банку, здійсненої згідно з Положенням про здійснення оцінки стійкості банків і банківської системи України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2017 року № 141 (зі змінами) (далі - Положення № 141);
5) результатів виконання банком програми капіталізації / реструктуризації, складеної за результатами оцінки стійкості, здійсненої із застосуванням трьох етапів згідно з Положенням № 141.
8. Національний банк під час визначення підвищених значень пруденційних нормативів для банку має право враховувати:
1) отриману в результаті додаткового дослідження інформацію про операції, обставини та події, які мають або можуть мати вплив на величину ризиків, притаманних діяльності банку, або стратегію його діяльності;
2) тимчасові особливості регулювання та нагляду за банками, визначені Національним банком відповідно до статей 7-1, 15 Закону про Національний банк в умовах воєнного стану чи під час особливого періоду, або за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, а також обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи країни.
9. Національний банк у разі реорганізації банків шляхом приєднання та подання банками - учасниками реорганізації до Національного банку документів для отримання дозволу на реорганізацію / попереднього висновку про погодження проєкту плану реорганізації, складених відповідно до вимог Положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 27 червня 2008 року № 189, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2008 року за № 845/15536 (зі змінами), визначає для банку-правонаступника підвищені значення пруденційних нормативів з урахуванням очікуваного ефекту від реорганізації банків, строків реорганізації згідно з планом реорганізації.
10. Національний банк оприлюднює інформацію про встановлені підвищені значення пруденційних нормативів у розрізі кожного банку, щодо якого вони встановлені, на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку до 31 грудня поточного року.
II. Порядок визначення підвищених значень пруденційних нормативів
3. Визначення підвищених значень нормативів достатності капіталу банків TSCR
11. Національний банк визначає підвищені значення нормативів достатності капіталу TSCR для банку з урахуванням оцінки:
1) величини недооцінених банком ризиків, що враховуються під час оцінки дотримання мінімальних значень нормативів достатності капіталу, - кредитний ризик, ринковий ризик, операційний ризик;
2) величини ризиків, що не покриваються мінімальними значеннями нормативів достатності капіталу, - процентний ризик банківської книги, ризик концентрації, комплаєнс-ризик, інші суттєві ризики, на які банк наражається під час своєї діяльності;
3) достатності капіталу банку для покриття ризиків, що становлять загрозу для життєздатності бізнес-моделі банку, з урахуванням оцінки рівня організації його корпоративного управління та внутрішнього контролю, включаючи якість системи управління ризиками, проведеної згідно з розділом IV цього Положення.
12. Національний банк визначає підвищене значення нормативу НРК як суму:
1) мінімального значення нормативу НРК, установленого згідно з Інструкцією № 368;
2) визначеного для банку значення P2R згідно з пунктом 15 глави 4 розділу II цього Положення.
13. Національний банк визначає підвищене значення нормативу НК1 як суму:
1) мінімального значення нормативу НК1, установленого згідно з Інструкцією № 368;
2) визначеного для банку значення P2RК1 згідно з пунктом 22 глави 4 розділу II цього Положення.
14. Національний банк визначає підвищене значення нормативу НОК1 як суму:
1) мінімального значення нормативу НОК1, установленого згідно з Інструкцією № 368;
2) визначеного для банку значення P2RОК1 згідно з пунктом 23 глави 4 розділу II цього Положення.
4. Визначення додаткового розміру капіталу P2R
15. Національний банк визначає додатковий розмір капіталу P2R з використанням такої формули:
P2R = P2Rrisks + P2Rconcentration + P2RBM,
де
1) P2Rrisks - показник, що визначається залежно від бала оцінки SREP за елементом "Достатність капіталу банку", визначеного згідно з главою 14 розділу IV цього Положення (далі - бал CAP), та оцінки ризиків, притаманних діяльності банку, проведеної банком і Національним банком.
Показник P2Rrisks набуває значення в межах діапазону значень показника P2Rrisks згідно з таблицею 1 підпункту 1 пункту 15 глави 4 розділу II цього Положення.
Таблиця 1
| № з/п | Бал CAP | Діапазон значень показника P2Rrisks | |
| мin, % | мax, % | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | 1 | 0 | 0,825 |
| 2 | 2 | 0 | 1,550 |
| 3 | 3 | 0,600 | 2,275 |
| 4 | 4 | 0,825 | 3,000 |
;
2) P2Rconcentration - показник, що визначається як сума значень показників за видами концентрації, розрахованих із використанням індексу Герфіндаля-Гіршмана (англійською мовою Herfindahl-Hirschman Index) (далі - HHI) для оцінки концентрації кредитного портфеля банку, та набуває значення в межах діапазону значень показника P2Rconcentration згідно з таблицею 2 підпункту 2 пункту 15 глави 4 розділу II цього Положення.
Таблиця 2
;
3) P2RBM - показник, що визначається залежно від бала оцінки SREP за елементом "Бізнес-модель банку" (далі - бал BM), визначеного згідно з главою 12 розділу IV цього Положення. Показник P2RBM набуває значення в межах діапазону значень показника P2RBM згідно з таблицею 3 підпункту 3 пункту 15 глави 4 розділу II цього Положення.
Таблиця 3
| № з/п | Бал BM | Діапазон значень показника P2RBM | |
| мin, % | мax, % | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | 1 | 0 | 2,000 |
| 2 | 2 | 0,333 | 2,333 |
| 3 | 3 | 0,667 | 2,667 |
| 4 | 4 | 1,000 | 3,000 |
.
16. Визначення значення P2Rrisks ґрунтується на даних звіту щодо процесу ІСААР банку. Значення показника P2Rrisks у межах діапазону значень згідно з таблицею 1 підпункту 1 пункту 15 глави 4 розділу II цього Положення визначається з урахуванням:
1) суттєвості кожного виду ризику, врахованого банком під час оцінки достатності капіталу банку за економічною перспективою за сценарієм без урахування стрес-тестування за даними звіту щодо процесу ICAAP.
Рівень суттєвості ризику визначається як співвідношення величини ризику до сукупної експозиції під ризиком або до регулятивного капіталу банку.
Розраховане значення суттєвості ризику може бути скориговано Національним банком (збільшено / зменшено), якщо є хоча б один з таких факторів:
є / немає зауваження / зауважень стосовно адекватності використаних банком методів та інструментів для забезпечення повноти оцінки притаманних банку ризиків за результатами оцінювання (верифікації) Національним банком якості звіту щодо процесу ІСААР банку;
величина ризику, визначена банком за економічною перспективою без урахування стрес-тестування, є значно більшою / меншою порівняно із середнім значенням / медіаною величини ризику, розрахованим / розрахованою щодо подібних банків;
2) оцінки впливу ризику (кредитний ризик, ринковий ризик, операційний ризик, які покриваються мінімальними вимогами до капіталу) на достатність капіталу, що є необхідним для дотримання банком установлених мінімальних значень нормативів достатності капіталу.
Оцінка впливу ризику розрахунково визначається шляхом збільшення величини сукупної експозиції під ризиком на розмір перевищення величини ризику за економічною перспективою без урахування стрес-тестування за даними звіту щодо процесу ICAAP над його величиною за нормативною перспективою;
3) оцінки впливу ризику (процентний ризик банківської книги, ризик концентрації, комплаєнс-ризик, інші суттєві види ризиків, на які банк наражається під час своєї діяльності, що не покриваються мінімальними значеннями нормативів достатності капіталу) на достатність капіталу, що є необхідним для дотримання банком установлених мінімальних значень нормативів достатності капіталу.
Оцінка впливу ризику розрахунково визначається шляхом збільшення величини сукупної експозиції під ризиком на величину ризику, розрахованого банком за економічною перспективою без урахування стрес-тестування за даними звіту щодо процесу ICAAP;
4) оцінки адекватності використаних банком підходів (методів та інструментів) до оцінки ризиків у межах процесу ІСААР;
5) результатів оцінки Національним банком якості процесу ІСААР банку, що здійснюється шляхом аналізу звіту щодо процесу ICAAP з урахуванням проведеної Національним банком оцінки ризиків банку;
6) результатів оцінки Національним банком якості управління окремим видом ризику, ефективності системи управління ризиками та системи внутрішнього контролю банку в цілому;
7) особливостей діяльності банку та порівняння з показниками подібних банків (англійською мовою horizontal benchmarking);
8) іншої інформації, отриманої під час нагляду, щодо діяльності банку.
17. Значення показника P2Rrisks, визначене згідно з підпунктом 1 пункту 15 та пунктом 16 глави 4 розділу II цього Положення, може бути збільшено на два процентних пункти в разі виявлення ознак здійснення банком ризикової діяльності.
18. Визначення значення показника P2Rconcentration у межах діапазону значень таблиці 2 підпункту 2 пункту 15 глави 4 розділу II цього Положення здійснюється з урахуванням:
1) рівня концентрації кредитного портфеля банку за видами активів, який визначається на підставі значення показника HHI та є:
мінімальним - якщо значення ННІ дорівнює "0";
низьким - якщо значення ННІ становить від "0" до 0,1 (включно);
середнім - якщо значення ННІ становить від 0,1 до 0,18 (включно);
високим - якщо значення ННІ становить понад 0,18;
2) суттєвості кредитного ризику для банку;
3) рівня ризиків, притаманних окремим видам операцій, напрямам діяльності банку, географічним регіонам ведення діяльності, дочірнім компаніям чи філіям / відділенням банку;
4) результатів оцінки банком величини капіталу, необхідного для покриття ризику концентрації за економічною перспективою, за даними звіту щодо процесу ICAAP;
5) результатів оцінки Національним банком якості управління кредитним ризиком;
6) бала оцінки SREP за елементом "Достатність капіталу банку", визначеного згідно з главою 14 розділу IV цього Положення.
19. Для визначення P2Rconcentration використовуються:
1) дані статистичної звітності банку в частині структури кредитного портфеля за галузями економіки, продуктами, боржниками / групами боржників;
2) значення прогнозних показників, отриманих від банку, включаючи дані звіту щодо процесу ІСААР банку.
20. Визначення значення показника P2RBM у межах діапазону значень таблиці 3 підпункту 3 пункту 15 глави 4 розділу II цього Положення здійснюється з урахуванням:
1) бала оцінки SREP за елементом "Рівень організації корпоративного управління та внутрішнього контролю банку", визначеного згідно з главою 13 розділу IV цього Положення;
2) ефективності функціонування системи управління ризиками банку, включаючи функціонування інформаційних систем, спроможних забезпечити комплексний контроль за реалізацією стратегії банку та досягненням показників, передбачених бізнес-планом банку;
3) рівня ризиків, притаманних окремим видам операцій, напрямам діяльності банку, географічним регіонам ведення діяльності, дочірнім компаніям чи філіям / відділенням банку;
4) заходів банку, які спрямовані на поліпшення фінансового стану банку / усунення недоліків у діяльності;
5) особливостей діяльності банку та порівняння з показниками подібних банків (англійською мовою horizontal benchmarking);
6) результатів інспекційних перевірок та іншої інформації, отриманої під час нагляду щодо діяльності банку.
21. Оцінювання (верифікація) Національним банком якості звіту щодо процесу ІСААР банку ґрунтується на результатах:
1) аналізу організації функціонування процесу ІСААР банку в частині дотримання банком принципів, визначених у Положенні № 161, та врахування рекомендацій Національного банку щодо поліпшення процесу ІСААР банку;
2) аналізу повноти визначення та оцінки банком суттєвих ризиків, що притаманні його діяльності;
3) оцінки адекватності підходів банку до визначення достатності внутрішнього капіталу для покриття ризиків за економічною та нормативною перспективами;
4) оцінки ефективності контрольних механізмів процесу ІСААР та його інтегрованості із системою корпоративного управління, системою внутрішнього контролю, системою управління ризиками банку;
5) кількісної оцінки впливу результатів оцінки Національним банком суттєвих ризиків банку на достатність капіталу, що є необхідною для дотримання банком установлених мінімальних / підвищених значень нормативів капіталу.
22. Національний банк визначає додатковий розмір капіталу до значення нормативу НК1 для банку за такою формулою:
P2RК1 = P2R • 75%.
23. Національний банк визначає додатковий розмір капіталу до значення нормативу НОК1 для банку за такою формулою:
P2RОК1 = P2R • 56,25%.
5. Визначення підвищеного значення нормативу ліквідності (коефіцієнта LCR ВВ )
24. Національний банк визначає підвищене значення нормативу ліквідності (коефіцієнта LCRВВ ) для банку з урахуванням оцінки:
1) потенційного відпливу коштів, на який може наражатися банк унаслідок реалізації специфічних для банку ризиків, що не покриваються мінімальним значенням нормативу ліквідності;
2) зміни обсягу високоякісних ліквідних активів унаслідок реалізації специфічних для банку ризиків, що не покриваються мінімальним значенням нормативу ліквідності.
25. Національний банк визначає підвищене значення нормативу ліквідності (коефіцієнта LCRВВ ) для банку як суму:
1) мінімального значення нормативу ліквідності (коефіцієнта LCRВВ ), установленого згідно з Інструкцією № 368;
2) визначеного для банку розміру буфера ліквідності (LCRbuffer ) згідно з пунктом 26 глави 5 розділу II цього Положення.
26. Національний банк визначає розмір буфера ліквідності (LCRbuffer ) залежно від бала оцінки SREP за елементом "Достатність ліквідності банку", визначеного згідно з главою 15 розділу IV цього Положення (далі - бал LIQ). Буфер ліквідності набуває значення в межах діапазону значень показника LCRbuffer згідно з таблицею 4 пункту 26 глави 5 розділу II цього Положення.
Таблиця 4
| № з/п | Бал LIQ | Значення діапазону LCRbuffer | |
| мin, % | мax, % | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | 1 | 0 | 30,000 |
| 2 | 2 | 10,000 | 45,000 |
| 3 | 3 | 20,000 | 65,000 |
| 4 | 4 | 30,000 | 80,000 |
.
27. Визначення значення LCRbuffer ґрунтується на даних звіту щодо процесу ІLААР банку. У межах діапазону значень таблиці 4 пункту 26 глави 5 розділу II цього Положення значення показника LCRbuffer визначається з урахуванням:
1) результатів оцінки банком величини необхідної ліквідності за економічною та нормативною перспективами за даними звіту щодо процесу ILAAP;
2) повноти врахування банком у процесі ІLААР притаманних його діяльності суттєвих ризиків, що мають вплив на ліквідну позицію банку за звичайних або стресових умов;
3) оцінки впливу суттєвих ризиків, притаманних діяльності банку, пов’язаних із ліквідністю, на достатність ліквідності, що є необхідною для дотримання банком установленого мінімального значення нормативу ліквідності.
Оцінка впливу ризиків визначається шляхом зміни величини чистого очікуваного відпливу грошових коштів на величину ризиків, розрахованих банком за економічною перспективою з урахуванням стрес-тестування за даними звіту щодо процесу ILAAP;
4) використаних банком підходів (методів та інструментів) до оцінки ризику ліквідності в межах процесу ІLААР;
5) результатів оцінки Національним банком якості процесу ІLААР банку, що здійснюється шляхом аналізу звіту щодо процесу ILAAP з урахуванням проведеної Національним банком оцінки ризиків банку;
6) результатів оцінки Національним банком якості управління банком ризиками ліквідності та фінансування, а також ефективності системи управління ризиками та системи внутрішнього контролю банку;
7) особливостей діяльності банку та порівняння з показниками подібних банків (англійською мовою horizontal benchmarking);
8) результатів інспекційних перевірок та іншої інформації щодо ліквідності банку, отриманої під час нагляду.
28. Оцінювання (верифікація) Національним банком якості звіту щодо процесу ІLААР банку ґрунтується на результатах:
1) аналізу організації функціонування процесу ІLААР банку в частині дотримання банком принципів, визначених у Положенні № 88, та врахування рекомендацій Національного банку щодо поліпшення процесу ІLААР банку;
2) аналізу повноти визначення та оцінки банком суттєвих ризиків, пов’язаних із ліквідністю, притаманних його діяльності;
3) оцінки адекватності підходів банку до визначення достатності внутрішньої ліквідності за економічною та нормативною перспективами;
4) оцінки ефективності контрольних механізмів процесу ІLААР та його інтегрованості із системою корпоративного управління, системою внутрішнього контролю, системою управління ризиками банку;
5) кількісної оцінки впливу результатів оцінки Національним банком суттєвих ризиків банку на достатність ліквідності, що є необхідною для дотримання банком установленого мінімального / підвищеного значення нормативу ліквідності.
III. Порядок встановлення для банку підвищених значень пруденційних нормативів
6. Оформлення результатів
29. Інформація про результати проведеної Національним банком під час здійснення безвиїзного банківського нагляду оцінки суттєвих ризиків, притаманних діяльності банку, відображається у звіті про оцінку банку (SREP).
30. Інформація, що міститься у звіті про оцінку банку (SREP), є інформацією з обмеженим доступом і власністю Національного банку для внутрішнього використання та не підлягає розголошенню. Розкриття Національним банком інформації, що міститься у звіті про оцінку банку (SREP), здійснюється в порядку, визначеному Законом про банки.
31. Національний банк надсилає до банку листа з інформацією про результати проведеної оцінки SREP, включаючи інформацію про затверджені Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайта платіжної інфраструктури (далі - Комітет з питань нагляду) загальний бал SREP та оцінки (бали) кожного елемента SREP, а також рекомендації щодо діяльності банку (за потреби).
Лист надсилається з урахуванням вимог до надсилання документів, які містять інформацію, що становить банківську таємницю, установлених Правилами зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 14 липня 2006 року № 267, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2006 року за № 935/12809 (зі змінами) (далі - Правила № 267).
Національний банк у разі визначення для банку підвищених значень пруденційних нормативів у порядку, установленому цим Положенням, у листі, який надсилає банку, повідомляє про початок адміністративного провадження.
7. Затвердження результатів
32. Рішення про встановлення підвищених значень пруденційних нормативів (нормативу НРК, нормативу НК1, нормативу НОК1, коефіцієнта LCRВВ ) для банків на індивідуальній основі, графіка їх поетапного досягнення (за потреби) приймає Правління Національного банку.
33. Процедурні рішення, що приймаються до початку безпосереднього розгляду Правлінням Національного банку питання про вирішення адміністративної справи, приймає уповноважена посадова особа Національного банку / керівник підрозділу банківського нагляду.
34. Днем початку адміністративного провадження у справі про встановлення Національним банком підвищених значень пруденційних нормативів для банку є день складення (дата реєстрації) листа, передбаченого пунктом 31 глави 6 розділу III цього Положення.
35. Перебіг строку в адміністративному провадженні починається з наступного дня після настання події, з якою пов’язано його початок.
36. Національний банк повідомляє банк про початок адміністративного провадження невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів після його початку шляхом надсилання листа з урахуванням вимог до надсилання документів, які містять інформацію, що становить банківську таємницю, установлених у Правилах № 267.
У листі зазначаються права та обов’язки учасника адміністративного провадження, включаючи порядок ознайомлення з матеріалами адміністративної справи, а також способи подання ним своїх пояснень і зауважень у справі та строк, протягом якого учасник адміністративного провадження має право їх подати.
37. Банк не пізніше сьомого робочого дня з дня отримання листа Національного банку з повідомленням про початок адміністративного провадження зобов’язаний надіслати Національному банку лист в електронній формі про ознайомлення з інформацією щодо зафіксованих обставин, що можуть бути підставою для встановлення Національним банком підвищених значень пруденційних нормативів, за підписом керівника банку (особи, яка виконує його обов’язки). Банк має право в такому листі надати Національному банку пояснення / зауваження / обґрунтовані заперечення щодо обставин, а також надати необхідні документи або їх копії (електронні копії).
38. Лист з повідомленням про початок адміністративного провадження вважається таким, що доведено до відома банку в разі настання хоча б однієї з таких подій:
1) неотримання банком із незалежних від Національного банку причин листа протягом семи робочих днів із дня надсилання листа відповідно до пункту 31 глави 6 розділу III цього Положення;
2) отримання / неотримання від банку листа з інформацією про ознайомлення у порядку та у строки, установлені в пункті 37 глави 7 розділу III цього Положення, з інформацією щодо зафіксованих обставин, що можуть бути підставою для встановлення Національним банком підвищених значень пруденційних нормативів.
39. Національний банк має право під час адміністративного провадження зупинити адміністративне провадження для перевірки достовірності поданих банком документів / інформації та/або отримання документів / інформації від банку, якщо відсутність такої перевірки та/або таких документів / інформації перешкоджає об’єктивному вирішенню справи.
Національний банк повідомляє банк про зупинення адміністративного провадження в листі з наведенням обґрунтування.
40. Перебіг строку адміністративного провадження відновлюється з дня припинення обставини, що спричинила зупинення адміністративного провадження.
41. Рішення Національного банку про встановлення підвищених значень пруденційних нормативів для банку повинно містити:
1) назву та розмір підвищеного значення пруденційного нормативу;
2) дату, з якої підвищені значення пруденційних нормативів установлюються для банку;
3) оцінку обставин, виявлених Національним банком, із зазначенням висновків, зроблених на підставі такої оцінки виявлених обставин;
4) інформацію про право банку оскаржити таке рішення;
5) інформацію про спосіб, порядок і строк оскарження рішення, включаючи інформацію про вид суду, до якого банк може подати позов;
6) інформацію про те, що оскарження рішення в судовому порядку не зупиняє його виконання, із зазначенням правових підстав для цього.
42. Національний банк надсилає банку рішення про встановлення підвищених значень пруденційних нормативів для банку згідно з вимогами до надсилання документів, які містять інформацію, що становить банківську таємницю, установленими Правилами № 267.
43. Адміністративне провадження завершується в день прийняття Національним банком рішення у справі.
8. Планування капіталу, ліквідності
44. Банк зобов’язаний з 01 січня року, що настає після дня прийняття Національним банком рішення про встановлення для банку підвищених значень пруденційних нормативів, або іншої дати, визначеної Національним банком, дотримуватися установлених підвищених значень пруденційних нормативів:
1) нормативу НРК;
2) нормативу НК1;
3) нормативу НОК1;
4) коефіцієнта LCRВВ.
45. Банк дотримується підвищених значень нормативів достатності капіталу за умови одночасного забезпечення виконання таких вимог:
1) фактичне значення нормативу достатності регулятивного капіталу (НРК ) становить не менше ніж сукупний розмір мінімального значення цього нормативу та значення P2R;
2) фактичне значення нормативу достатності капіталу 1 рівня (НК1 ) становить не менше ніж сукупний розмір мінімального значення цього нормативу та значення P2RК1;
3) фактичне значення нормативу достатності основного капіталу 1 рівня (НОК1 ) становить не менше ніж сукупний розмір мінімального значення цього нормативу та значення P2RОК1.
46. Банк дотримується підвищеного значення коефіцієнта покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRВВ ) за умови забезпечення виконання такої вимоги: фактичне значення коефіцієнта покриття ліквідністю за всіма валютами (LCRВВ ) становить не менше ніж сукупний розмір мінімального значення нормативу ліквідності (коефіцієнта LCRВВ ) та буфера ліквідності (LCRbuffer ).
47. Банк, якому Національний банк не встановив підвищені значення пруденційних нормативів (нормативу НРК / нормативу НК1 / нормативу НОК1 / коефіцієнта LCRВВ ), забезпечує дотримання мінімальних / нормативних значень пруденційних нормативів, установлених згідно з Інструкцією № 368.
48. Банк ураховує установлені підвищені значення пруденційних нормативів (нормативу НРК, нормативу НК1, нормативу НОК1, коефіцієнта LCRВВ ) у стратегії банку, бізнес-плані, плані відновлення діяльності банку, плані фінансування банку в кризових ситуаціях, процесах ICAAP / ILAAP.
49. Банк, щодо якого Національний банк встановив підвищені значення пруденційних нормативів та який здійснює свою діяльність згідно з планом фінансового оздоровлення / письмовою угодою, укладеною з Національним банком, що передбачають заходи стосовно поліпшення рівня капіталізації або ліквідності, за потреби оновлює діючі плани / угоди.
9. Контроль за дотриманням банками підвищених значень пруденційних нормативів
50. Національний банк здійснює контроль за дотриманням банками встановлених підвищених значень пруденційних нормативів (нормативу НРК / нормативу НК1 / нормативу НОК1 / коефіцієнта LCRВВ ) згідно з періодичністю контролю за дотриманням пруденційних нормативів, установленою в главі 1 розділу IX Інструкції № 368 .
51. Недотримання банком установлених підвищених значень пруденційних нормативів може бути підставою для розгляду Національним банком питання щодо застосування заходів впливу згідно зі статтею 73 Закону про банки та Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року № 346, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 вересня 2012 року за № 1590/21902 (зі змінами).
IV. Оцінка SREP
10. Основні положення щодо проведення оцінки SREP
52. Оцінка SREP здійснюється в порядку та спосіб, визначені Національним банком, з метою сприяння забезпеченню фінансової стійкості та стабільності банківської системи, захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків.
53. Життєздатність банку визначається на підставі аналізу фінансових показників, передбачених бізнес-планом та стратегією банку щодо достатності капіталу та ліквідних коштів для покриття ризиків, на які наражається чи може наражатися банк, з урахуванням фактичного досягнення банком запланованих показників, передбачених фінансовими планами банку в попередні періоди, а також оцінки рівня організації корпоративного управління та внутрішнього контролю банку.
54. Процес оцінки SREP уключає:
1) аналіз та оцінку бізнес-моделі та стратегії банку;
2) оцінку рівня організації корпоративного управління та внутрішнього контролю банку, включаючи оцінку створеної банком системи управління ризиками;
3) оцінку ризиків, що створюють загрозу втрати капіталу, та оцінку достатності капіталу для покриття цих ризиків (далі - достатність капіталу);
4) оцінку ризиків ліквідності та фінансування (джерел ліквідності) для покриття цих ризиків (далі - достатність ліквідності);
5) аналіз даних звітів банків щодо процесу ICAAP / ILAAP;
6) оцінку фінансового стану банку шляхом щоквартального моніторингу основних кількісних та якісних показників з метою виявлення змін у фінансовому стані та профілі ризику банку, відповідності вимогам банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку;
7) оцінку заходів, ужитих банком для поліпшення його фінансового стану;
8) визначення загальної оцінки ризиків та життєздатності банку, а також визначення загального бала SREP.
55. Оцінка SREP та визначення загального бала SREP здійснюється на підставі оцінки таких елементів SREP:
1) бізнес-моделі банку;
2) рівня організації корпоративного управління та внутрішнього контролю банку;
3) достатності капіталу банку;
4) достатності ліквідності банку.
56. Рішення про затвердження загального бала SREP та оцінок (бала) кожного елемента SREP приймає Комітет з питань нагляду із застосуванням професійного судження, сформованого з урахуванням принципів, визначених статтею 67 Закону про банки.
11. Загальна оцінка SREP
57. На підставі результатів проведеної оцінки SREP:
1) формується висновок щодо життєздатності банку з урахуванням достатності капіталу банку, достатності ліквідності банку та якості управління ризиками, притаманними діяльності банку, здатності бізнес-моделі банку до генерації прийнятного рівня доходів протягом наступних 12 місяців для покриття ризиків, на які наражається чи може наражатися банк;
2) визначаються подальші наглядові дії щодо банку із застосуванням принципу пропорційності, що передбачає врахування розміру банку в банківській системі, складності, обсягу, видів, характеру здійснюваних ним операцій, організаційної структури банку, профілю ризику банку, особливостей діяльності банку як системно важливого (за наявності такого статусу), діяльності банківської групи, до складу якої входить банк, фінансового стану банку та власників істотної участі в ньому, затвердженої стратегії банку.
58. Загальний бал SREP повинен відповідати таким вимогам:
1) характеризувати рівень ризику, що створює загрозу для життєздатності банку;
2) визначатися на підставі оцінок елементів SREP, що ураховують результати кількісної оцінки суттєвих ризиків, притаманних діяльності банку, та якості управління цими ризиками;
3) свідчити про потребу вжиття / про те, що немає потреби у вжитті подальших наглядових дій щодо банку для недопущення погіршення його фінансового стану та усунення недоліків і проблем в його діяльності, проведення інспекційної перевірки банку, застосування заходів впливу до банку та/або його керівників / власників істотної участі за наявності обґрунтованих підстав.
59. Загальний бал SREP може бути визначений від 1 до 4 балів та "F" з урахуванням висновку, який ґрунтується на характеристиках загального бала SREP, наведених у додатку 1 до цього Положення.
60. Загальний бал SREP та бал кожного елемента SREP є цілим числом за шкалою від 1 до 4, а саме: "1" - низький рівень ризику, "2" - середньонизький рівень (від низького до середнього рівня) ризику, "3" - середньовисокий рівень (від середнього до високого рівня) ризику, "4" - високий рівень ризику (далі - бальна оцінка, бал).
Значення розрахованого бала за кожним елементом SREP округлюється до цілого числа. Бал набуває значення "1", якщо значення розрахованого бала становить менше ніж 0,50.
61. Загальний бал SREP "1" свідчить про те, що притаманні діяльності банку ризики створюють низький рівень ризику для життєздатності банку.
Загальний бал SREP "2" свідчить, що в діяльності банку є певна невідповідність щодо управління ризиками, яка не становить загрози інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.
Загальний бал SREP "3" свідчить про те, що в діяльності банку є невідповідність щодо управління ризиками, яка в разі її неусунення може створити загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.
Загальний бал SREP "4" свідчить, що в діяльності банку є суттєва невідповідність щодо управління ризиками, що створює загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.
Загальний бал SREP може бути визначений як "F" - характеризує безпосередній ризик для життєздатності банку, визначається, якщо на дату оцінки банк віднесено до категорії проблемних або є обґрунтовані підстави для застосування до банку заходу впливу у вигляді віднесення банку до категорії проблемного, неплатоспроможного або відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
