( Підпункт 3 пункту 134 глави 19 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 28 від 21.03.2026 )
134-1. Банк під час розрахунку розміру експозиції за активом / фінансовим зобов’язанням, зваженої за кредитним ризиком, що забезпечена прийнятним інструментом профінансованого забезпечення, згідно з формулами (5), (6) включає боргові цінні папери, визначені в підпункті 3 пункту 134 глави 19 розділу IV цього Положення, у розмірі 80% їх ринкової (справедливої) вартості.
( Г лаву 19 розділу IV доповнено новим пунктом 134-1 згідно з Постановою Національного банку № 28 від 21.03.2026 )
20. Вимоги до прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення та врахування його під час пом’якшення кредитного ризику
135. Банк має право для цілей пом’якшення кредитного ризику враховувати інструмент непрофінансованого забезпечення за одночасного дотримання таких умов:
1) надавач прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення у формі:
гарантійного інструменту - є прийнятним надавачем забезпечення згідно з пунктом 136 глави 20 розділу ІV цього Положення;
контргарантії - є прийнятним надавачем забезпечення згідно з пунктом 137 глави 20 розділу IV цього Положення;
2) інструмент непрофінансованого забезпечення наданий у формі:
гарантійного інструменту - є прийнятним інструментом згідно з пунктом 138 глави 20 розділу IV цього Положення;
контргарантії - є прийнятним інструментом згідно з пунктом 139 глави 20 розділу IV цього Положення;
3) значення ваги ризику експозиції щодо надавача прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення, визначене згідно з вимогами розділів II, III цього Положення, є нижчим (кращим) за значення ваги ризику експозиції, яка забезпечена таким прийнятним інструментом непрофінансованого забезпечення;
4) частина експозиції, яка забезпечена прийнятним інструментом непрофінансованого забезпечення, та частина експозиції, яка не забезпечена таким інструментом, мають однакову пріоритетність у задоволенні вимог кредиторів контрагента згідно з умовами правочину та нормами законодавства про банкрутство;
5) строк дії інструменту непрофінансованого забезпечення дорівнює або є більшим за строк виконання зобов’язання за експозицією.
Якщо строк дії інструменту непрофінансованого забезпечення є меншим за строк виконання зобов’язання за експозицією, то банк має право враховувати такий інструмент для цілей пом’якшення кредитного ризику за умови, що початковий строк його дії є більше ніж один рік і на дату розрахунку експозиції, зваженої за кредитним ризиком, залишковий строк його дії є більше ніж 90 календарних днів (включно).
( Підпункт 5 пункту 135 глави 20 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
136. Банк має право віднести до прийнятних надавачів непрофінансованого забезпечення у формі гарантійного інструменту:
1) центральні уряди, центральні банки;
2) регіональні уряди, органи місцевого самоврядування;
3) багатосторонні банки розвитку;
4) міжнародні організації, визначені в статті 118 Регламенту ЄС № 575;
5) юридичні особи публічного права;
6) банки;
7) суб’єктів господарювання, які мають кредитний рейтинг, включаючи материнську компанію контрагента, дочірні компанії контрагента, дочірні компанії материнської компанії контрагента;
8) центральних контрагентів.
137. Банк має право віднести до прийнятних надавачів непрофінансованого забезпечення у формі контргарантії:
1) центральні уряди, центральні банки;
2) регіональні уряди, органи місцевого самоврядування;
3) багатосторонні банки розвитку, до яких застосовується вага ризику 0% згідно з вимогами глави 9 розділу III цього Положення;
4) міжнародні організації, визначені у статті 118 Регламенту ЄС № 575;
5) юридичні особи публічного права, значення ваг ризику експозицій яких визначаються згідно з пунктами 61-63, 66 глави 8 розділу III цього Положення.
137-1. Банк не враховує інструментів непрофінансованого забезпечення під час пом’якшення кредитного ризику, якщо надавач такого забезпечення має ознаки високого кредитного ризику, визначені в розділі XVII Положення № 351 .
( Г лаву 20 розділу IV доповнено новим пунктом 137-1 згідно з Постановою Національного банку № 28 від 21.03.2026 )
138. Банк має право віднести до прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення гарантійний інструмент, який одночасно відповідає таким вимогам:
1) гарантійний інструмент є прямим - банк має право вимагати безпосередньо від надавача забезпечення виконання зобов’язань контрагента перед банком;
2) визначена / визначений сума / рівень покриття експозиції гарантійним інструментом;
( Підпункт 2 пункту 138 глави 20 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 28 від 21.03.2026 )
2-1) виконується одна з таких умов:
гарантійний інструмент покриває всі види платежів, які контрагент має здійснити за експозицією;
сума / рівень покриття експозиції гарантійним інструментом у разі виключення окремих видів платежів за експозицією з-під забезпечення скоригована / скоригований для коректного відображення часткового покриття експозиції забезпеченням;
( Підпункт 2-1 пункту 138 глави 20 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 28 від 21.03.2026 )
3) гарантійний інструмент є безвідкличним, незаперечним та безумовним – правочин про гарантійний інструмент не містить умов, виконання яких залежить від обставин, що є поза прямим контролем банку та які б давали змогу надавачу гарантійного інструменту:
( Абзац перший підпункту 3 пункту 138 глави 20 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
змінити в односторонньому порядку умови правочину та/або припинити його дію;
( Абзац другий підпункту 3 пункту 138 глави 20 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
збільшити вартість гарантійного інструменту внаслідок погіршення кредитоспроможності контрагента;
уникнути сплати коштів за гарантійним інструментом (повністю / частково) в установлений у правочині строк у разі невиконання контрагентом зобов’язань перед банком;
( Абзац четвертий підпункту 3 пункту 138 глави 20 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
зменшити строк дії гарантійного інструменту;
4) правочин про гарантійний інструмент у разі визнання банком дефолту контрагента / невиконання контрагентом зобов’язань перед банком згідно з умовами правочину:
передбачає право / обов’язок банку вимагати від надавача забезпечення сплатити кошти за гарантійним інструментом;
не встановлює зобов’язання банку вжити заходів щодо повернення / стягнення боргу з контрагента (досудове врегулювання, проведення претензійно-позовної роботи, звернення стягнення на предмет забезпечення) як передумови для сплати за відповідним гарантійним інструментом;
( Абзац третій підпункту 4 пункту 138 глави 20 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 99 від 03.09.2026 )( Підпункт 4 пункту 138 глави 20 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 28 від 21.03.2026 )
5) правочин про гарантійний інструмент є дійсним, законним та обов’язковим до виконання відповідно до норм права, які застосовуються до правочину, що підтверджується обґрунтованим юридичним висновком, актуальним на дату розрахунку експозиції, зваженої за кредитним ризиком;
( Підпункт 5 пункту 138 глави 20 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
6) правочин про гарантійний інструмент у формі гарантії відповідає уніфікованим правилам для гарантій або іншим міжнародним документам, що регулюють питання здійснення операцій за гарантіями, з урахуванням міжнародної стандартної банківської практики та особливостей, визначених цим Положенням, що не суперечать законодавству України, – якщо у правочині про гарантійний інструмент у формі гарантії встановлено, що на неї поширюються уніфіковані правила для гарантій або інші міжнародні документи, що регулюють питання здійснення операцій за гарантіями;
( Підпункт 6 пункту 138 глави 20 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
7) правочин про гарантійний інструмент у формі акредитиву відповідає уніфікованим правилам та звичаям для документарних акредитивів або іншим міжнародним документам, розробленим Міжнародною торговельною палатою (далі - МТП), що регулюють питання проведення розрахунків за акредитивами, затвердженими МТП, з урахуванням міжнародної стандартної банківської практики та особливостей, визначених цим Положенням, що не суперечать законодавству України, – якщо в правочині про гарантійний інструмент у формі акредитиву встановлено, що на нього поширюються зазначені уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів або інші міжнародні документи, розроблені МТП, що регулюють питання проведення розрахунків з акредитивами.
( Підпункт 7 пункту 138 глави 20 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 99 від 03.09.2026 )( Підпункт 8 пункту 138 глави 20 розділу IV виключено на підставі Постанови Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
139. Банк має право віднести до прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення контргарантію, яка одночасно відповідає таким вимогам:
1) гарантійний інструмент, щодо якого надано контргарантію, відповідає вимогам пункту 138 глави 20 розділу IV цього Положення;
( Підпункт 1 пункту 139 глави 20 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
2) визначена / визначений сума / рівень покриття експозиції контргарантією;
( Підпункт 2 пункту 139 глави 20 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 28 від 21.03.2026 )
2-1) виконується одна з таких умов:
контргарантія покриває всі види платежів, які контрагент має здійснити за експозицією;
сума / рівень покриття експозиції контргарантією в разі виключення окремих видів платежів за експозицією з-під забезпечення скоригована / скоригований для коректного відображення часткового покриття експозиції забезпеченням;
( Підпункт 2-1 пункту 139 глави 20 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 28 від 21.03.2026 )
3) контргарантія є безвідкличною, незаперечною та безумовною – правочин не містить умов, виконання яких залежить від обставин, що є поза прямим контролем банку та які б давали змогу надавачу контргарантії:
( Абзац перший підпункту 3 пункту 139 глави 20 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
змінити в односторонньому порядку умови правочину та/або припинити його дію;
( Абзац другий підпункту 3 пункту 139 глави 20 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
збільшити вартість контргарантії внаслідок погіршення кредитоспроможності надавача гарантійного інструменту / контрагента;
( Абзац третій підпункту 3 пункту 139 глави 20 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
уникнути сплати коштів за контргарантією (повністю / частково) в установлений у правочині строк у разі невиконання надавачем гарантійного інструменту зобов’язань перед банком;
( Абзац четвертий підпункту 3 пункту 139 глави 20 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
зменшити строк дії контргарантії;
( Абзац п'ятий підпункту 3 пункту 139 глави 20 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
4) правочин про контргарантію в разі визнання банком дефолту контрагента / невиконання контрагентом зобов’язань перед банком згідно з умовами правочину:
передбачає право / обов’язок надавача непрофінансованого забезпечення, на користь якого надана контргарантія, вимагати від контргаранта сплатити кошти за контргарантією;
не встановлює зобов’язання надавача непрофінансованого забезпечення / банку вжити заходів щодо повернення / стягнення боргу з контрагента (досудове врегулювання, проведення претензійно-позовної роботи, звернення стягнення на предмет забезпечення) як передумови для сплати за контргарантією;
( Абзац третій підпункту 4 пункту 139 глави 20 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 99 від 03.09.2026 )( Підпункт 4 пункту 139 глави 20 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 28 від 21.03.2026 )
5) правочин за контргарантією є дійсним, законним та обов’язковим до виконання відповідно до норм права, які застосовуються до правочину, що підтверджується обґрунтованим юридичним висновком, актуальним на дату розрахунку експозиції, зваженої за кредитним ризиком;
( Підпункт 5 пункту 139 глави 20 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
6) правочин про контргарантію відповідає уніфікованим правилам для гарантій або іншим міжнародним документам, що регулюють питання здійснення операцій за контргарантіями, з урахуванням міжнародної стандартної банківської практики та особливостей, визначених цим Положенням, що не суперечать законодавству України, – якщо у правочині про контргарантію встановлено, що на неї поширюються уніфіковані правила для гарантій або інші міжнародні документи, що регулюють питання здійснення операцій за контргарантіями;
( Підпункт 6 пункту 139 глави 20 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
7) банк сформував судження, ґрунтуючись на інформації, отриманій банком з усіх доступних джерел, про те, що забезпечення виконання надавачем забезпечення зобов’язань перед банком згідно з контргарантією є надійним та контргарантія є не менш ефективною, ніж пряма гарантія такого надавача забезпечення.
( Підпункт 7 пункту 139 глави 20 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
140. Банк розраховує розмір експозиції за активом, зваженої за кредитним ризиком, що забезпечена прийнятними інструментами непрофінансованого забезпечення, за такою формулою:
| див. зображення | (8), |
де ЕКСКРi - розмір і-ої експозиції, зваженої за кредитним ризиком;
( Абзац другий пункту 140 глави 20 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
m - загальна кількість частин і-ої експозиції, що забезпечені прийнятними інструментами непрофінансованого забезпечення;
j - порядковий номер частини і-тої експозиції, що забезпечена прийнятним інструментом непрофінансованого забезпечення;
( Абзац п'ятий пункту 140 глави 20 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
ВРНФЗj - значення ваги ризику j-тої частини i-ої експозиції, що забезпечена прийнятним інструментом непрофінансованого забезпечення, визначене згідно з вимогами розділів II, III цього Положення із застосуванням припущення, що контрагентом за j-тою частиною i-ої експозиції є надавач цього інструменту;
( Абзац шостий пункту 140 глави 20 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
ВРі - значення ваги ризику і-тої експозиції, визначене згідно з вимогами розділів II, III цього Положення.
141. Банк розраховує розмір експозиції за фінансовим зобов’язанням, зваженої за кредитним ризиком, що забезпечена прийнятними інструментами непрофінансованого забезпечення, за такою формулою:
| див. зображення | (9), |
де ЕКСКРі - розмір і-ої експозиції, зваженої за кредитним ризиком;
( Абзац другий пункту 141 глави 20 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
m - загальна кількість частин і-ої експозиції, що забезпечені прийнятними інструментами непрофінансованого забезпечення;
j - порядковий номер частини і-тої експозиції, що забезпечена прийнятним інструментом непрофінансованого забезпечення;
( Абзац п'ятий пункту 141 глави 20 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
ВРНФЗj - значення ваги ризику j-тої частини i-ої експозиції, що забезпечена прийнятним інструментом непрофінансованого забезпечення, визначене згідно з вимогами розділів II, III цього Положення із застосуванням припущення, що контрагентом за j-тою частиною i-ої експозиції є надавач цього інструменту;
( Абзац шостий пункту 141 глави 20 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
ВРі - значення ваги ризику і-тої експозиції, визначене згідно з вимогами розділів II, III цього Положення;
CCF - коефіцієнт кредитної конверсії (CCF), визначений для і-тої експозиції.
142. Банк визначає вартість прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення в сумі покриття експозиції цим інструментом, яка дорівнює сумі грошових коштів, яку надавач інструменту згідно з правочином, укладеним між банком та таким надавачем, зобов’язаний сплатити банку в разі визнання банком дефолту контрагента / невиконання контрагентом зобов’язань перед банком згідно з умовами правочину.
( Абзац перший пункту 142 глави 20 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
Банк коригує вартість прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення в такий спосіб:
1) якщо валюта прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення є відмінною від валюти експозиції (англійською мовою currency mismatch), банк визначає скориговану вартість прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення згідно з пунктом 143 глави 20 розділу IV цього Положення;
2) якщо залишковий строк виконання вимог за прийнятним інструментом непрофінансованого забезпечення є меншим, ніж залишковий строк виконання зобов’язань за експозицією (англійською мовою maturity mismatch), банк визначає скориговану вартість прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення згідно з пунктом 144 глави 20 розділу IV цього Положення;
( Підпункт 2 пункту 142 глави 20 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
3) якщо виконуються одночасно умови підпунктів 1, 2 пункту 142 глави 20 розділу IV цього Положення, банк визначає скориговану вартість прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення згідно з пунктом 143 глави 20 розділу IV цього Положення, надалі коригується згідно з пунктом 144 глави 20 розділу IV цього Положення.
143. Банк визначає скориговану вартість прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення, якщо валюта прийнятного інструменту є відмінною від валюти експозиції, за такою формулою:
| СВНФЗ(в) = ВНФЗ • (1 - 11,314%) | (10), |
де СВНФЗ(в) - скоригована вартість прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення;
( Абзац другий пункту 143 глави 20 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
ВНФЗ - вартість прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення.
( Абзац третій пункту 143 глави 20 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
144. Банк визначає скориговану вартість прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення, якщо на дату розрахунку експозиції, зваженої за кредитними ризиком, залишковий строк виконання вимог за прийнятним інструментом непрофінансованого забезпечення є меншим, ніж залишковий строк виконання зобов’язань за експозицією, за такою формулою:
( Абзац перший пункту 144 глави 20 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
| СВНФЗ(с) = ВНФЗ • | t - 0.25 | (11), |
| T- 0.25 |
де СВНФЗ(с) - скоригована вартість прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення;
( Абзац другий пункту 144 глави 20 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
ВНФЗ - вартість прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення або скоригована вартість прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення, визначена згідно з пунктом 143 глави 20 розділу IV цього Положення, якщо дотримано одночасно умови підпунктів 1, 2 пункту 142 глави 20 розділу IV цього Положення;
t - мінімальний залишковий строк, по завершенню якого банк може втратити право звернення стягнення на отримане забезпечення відповідно до умов правочину, укладеного між банком та надавачем забезпечення (далі - мінімальний строк), виражений у повних роках. Показник t = T, якщо значення показника t більше за значення показника Т;
( Абзац четвертий пункту 144 глави 20 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 28 від 21.03.2026, № 99 від 03.09.2026 )
T - максимальний залишковий строк повного виконання зобов’язань за експозицією відповідно до умов правочину, укладеного між банком та контрагентом (далі - максимальний строк), виражений у повних роках. Показник T = 5, якщо кількість повних років, що залишається до настання залишкового строку повного виконання зобов’язань за експозицією, становить більше п’яти років.
( Абзац п'ятий пункту 144 глави 20 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 28 від 21.03.2026, № 99 від 03.09.2026 )
144-1. Банк визначає кількість повних років для показників t / T у формулі (10), якщо мінімальний строк / максимальний строк не є цілим числом, із застосуванням методу "факт / факт" (використовується фактична кількість днів у році) з округленням до двох знаків після коми.
( Главу 20 розділу IV доповнено новим пунктом 144-1 згідно з Постановою Національного банку № 28 від 21.03.2 026 )
145. Банк має право для показника ВРНФЗj у формулах (8), (9) визначити значення ваги ризику в розмірі 0% за одночасного дотримання таких умов:
( Абзац перший пункту 145 глави 20 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
1) надавачем прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення у формі гарантійного інструменту є центральний уряд / центральний банк, значення ваги ризику до експозицій якого визначається в розмірі 0% згідно з пунктами 47, 49, 50 глави 6 розділу III цього Положення;
( Підпункт 1 пункту 145 глави 20 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 91 від 01.08.2025 )
2) валюта гарантійного інструменту є національною валютою країни, в якій зареєстрований контрагент, та відповідає валюті експозиції щодо такого контрагента.
146. Банк у разі застосування прийнятних інструментів непрофінансованого забезпечення з різними строками виконання, наданих одним надавачем, розподіляє згідно з визначеним у внутрішньобанківському положенні порядком експозиції на частини, кожна з яких забезпечена лише одним прийнятним інструментом непрофінансованого забезпечення.
Вимоги пунктів 140, 141 глави 20 розділу IV цього Положення застосовуються до кожної окремої частини експозиції, що забезпечена лише одним прийнятним інструментом непрофінансованого забезпечення.
147. Банк, якщо гарантійні інструменти на портфельній основі, мають два рівні покриття (індивідуальний рівень покриття та портфельний ліміт покриття), приймає вартість таких гарантійних інструментів для врахування під час пом’якшення кредитного ризику на рівні індивідуального рівня покриття за одночасного дотримання таких умов:
1) правочин щодо надання гарантійного інструменту на портфельній основі не містить умови щодо обмеження кожної окремої експозиції на рівні портфельного ліміту покриття;
2) банк використав не більше 50% від суми ліміту за гарантійним інструментом на портфельній основі, що розрахована на рівні портфельного ліміту покриття відповідно до умов правочину щодо надання гарантійного інструменту на портфельній основі.
Банк має право визначити граничний обсяг суми ліміту за гарантійним інструментом на портфельній основі, що є вищим, ніж встановлений в абзаці першому підпункту 2 пункту 147 глави 20 розділу IV цього Положення, за умови, що банк на підставі судження довів відсутність ризику повного вичерпання ліміту до кінця строку дії такого гарантійного інструменту;
3) банк здійснює регулярний (не рідше одного разу на 12 місяців) моніторинг стану використання портфельного ліміту покриття з урахуванням інформації про здійснені / очікувані виплати згідно з вимогою банку та прогнозні виплати за гарантійним інструментом на портфельній основі.
( Розділ IV доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
148. Банк у разі недотримання вимог пункту 147 глави 20 розділу IV цього Положення визначає вартість гарантійного інструменту на портфельній основі на рівні портфельного ліміту покриття.
( Розділ IV доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
Додаток 1
до Положення про визначення
банками України мінімального
розміру експозицій, зважених
за кредитним ризиком
(пункт 5 глави 1 розділу I)
Мінімальний перелік
методик та процедур щодо визначення банком мінімального розміру експозицій, зважених за кредитним ризиком, які повинні бути передбачені внутрішньобанківським положенням
1. Процедури та порядок підготовки, погодження, прийняття та перегляду рішень банку, які стосуються визначення значень ваг ризику експозицій, включаючи:
1) процедуру та порядок вибору підходу до визначення значень ваг ризику експозицій: із застосуванням / без застосування кредитних рейтингів;
2) процедуру та порядок визначення переліку / переліків груп експозицій, значення ваг ризиків яких визначатимуться із застосуванням / без застосування кредитних рейтингів;
3) процедуру та порядок визначення рейтингового агентства / рейтингових агентств, кредитні рейтинги якого / яких застосовуватимуться під час визначення значень ваг ризику експозицій;
4) процедуру та порядок припинення застосування кредитних рейтингів, визначених обраним рейтинговим агентством / обраними рейтинговими агентствами.
2. Процедури та порядки отримання, актуалізації інформації від рейтингового агентства / рейтингових агентств про кредитні рейтинги експозицій / контрагентів / інших фінансових інструментів контрагентів.
3. Процедури та порядки включення експозиції до однієї з груп експозицій, що встановлені Положенням про визначення банками України мінімального розміру експозицій, зважених за кредитним ризиком (далі - Положення), включаючи:
1) критерії визначення контрагента центральним урядом / регіональним урядом, органом місцевого самоврядування іноземної країни, юридичною особою публічного права, багатостороннім банком розвитку, центральним контрагентом;
2) критерії визначення фінансового інструменту регіонального уряду / органу місцевого самоврядування / юридичної особи публічного права, аналогічні до фінансового інструменту центрального уряду;
3) критерії визначення фінансового інструменту юридичної особи публічного права, аналогічні до фінансового інструменту центрального уряду / регіонального уряду / органу місцевого самоврядування;
4) процедуру та порядок визначення експозицій, профінансованих у відповідній валюті, включаючи пріоритетність визначення експозицій, профінансованих у разі перевищення сукупної суми експозицій над сукупною сумою зобов’язань у відповідній валюті
5) процедури, методики та порядки визначення роздрібних експозицій, включаючи:
процедуру та порядок визначення груп пов’язаних із суб’єктами МСП контрагентів;
процедуру та порядок отримання інформації від учасників КІП про валовий розмір експозицій груп пов’язаних із суб’єктами МСП контрагентів перед учасниками КІП;
методику та періодичність визначення сукупного валового розміру експозицій банку та учасників КІП щодо суб’єкта МСП та групи пов’язаних із суб’єктом МСП контрагентів;
6) процедури та порядки визначення дефолтних експозицій, включаючи:
процедуру, методику та порядок розрахунку відношення сукупної суми коригування вартості фінансового інструменту на розмір очікуваних збитків до суми боргу за правочином щодо фінансового інструменту;
процедуру, методику та порядок розрахунку рівня забезпеченості дефолтної експозиції житловою нерухомістю;
7) процедуру та порядок визначення інструментів капіталу та інструментів субординованого боргу, включаючи:
критерії визначення характеристик фінансового інструменту, аналогічних до характеристик інструменту основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня банку, встановлених у Положенні № 196;
порядок та періодичність отримання інформації щодо включення / невключення інструменту капіталу до переліку активів, допущених до торгів на організованому фондовому ринку, яка відповідає періодичності оновлення цього переліку.
4. Процедури та порядки проведення банком аналізу норм права, що застосовуються до правочинів, укладених банком з центральними контрагентами / учасниками клірингу, щонайменше на предмет:
1) відокремлення прав, зобов’язань та активів банку на рівні учасника клірингу та на рівні центрального контрагента від прав, зобов’язань та активів інших клієнтів учасника клірингу;
2) передавання прав, зобов’язань та активів банку іншим учасникам клірингу в разі неплатоспроможності або банкрутства учасника клірингу, включаючи аналіз умов, строків передавання прав, зобов’язань та активів банку, та за якою вартістю передбачається їх передавання.
5. Процедури та порядки визначення інструментів профінансованого та непрофінансованого забезпечення прийнятним забезпеченням, включаючи:
1) перелік, критерії та вимоги до прийнятних інструментів профінансованого та непрофінансованого забезпечення, перелік прийнятних надавачів непрофінансованого забезпечення;
2) процедури та порядки здійснення контролю за:
законністю, дійсністю, обов’язковістю виконання правочинів щодо інструментів пом’якшення кредитного ризику;
дотриманням критеріїв та принципів прийнятності забезпечення;
3) критерії стабільної вартості інструментів профінансованого забезпечення та критерії, що свідчать про те, що немає суттєвої позитивної кореляції між вартістю інструменту пом’якшення кредитного ризику та кредитоспроможністю контрагента;
4) процедури та порядки формування банком судження щодо впевненості в досягненні належного захисту від кредитного ризику в разі використання інструменту профінансованого забезпечення;
5) процедури та критерії визнання боргового цінного папера без кредитного рейтингу прийнятним інструментом профінансованого забезпечення;
6) процедури та порядок розподілу експозиції на незабезпечену частину та одну / кілька забезпечених частин, включаючи:
процедуру та порядок визначення пріоритетності врахування забезпечення інструментів пом’якшення кредитного ризику за наявності декількох таких інструментів;
процедуру та порядок визначення розміру незабезпеченої частини експозиції та кожної забезпеченої частини експозиції, яка забезпечена одним прийнятним інструментом;
процедуру та порядок урахування прийнятних інструментів непрофінансованого забезпечення з різними строками виконання;
7) процедуру та порядок урахування під час пом’якшення кредитного ризику гарантійного інструменту на портфельній основі, що має два рівні покриття (індивідуальний рівень покриття та портфельний ліміт покриття), включаючи визначення рівня покриття, що застосовується банком за гарантійним інструментом на портфельній основі.
6. Процедури та порядки складання, актуалізації юридичних висновків, що складаються згідно з вимогами Положення, та отримання інформації, на підставі якої здійснюється відповідний аналіз.
7. Методика визначення мінімального розміру експозицій, зважених за кредитним ризиком, яка ґрунтується на відображенні операцій банком у бухгалтерському обліку, включаючи дані аналітичного та управлінського обліку, згідно з обліковою політикою та внутрішньобанківськими положеннями з питань бухгалтерського обліку.
( Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку № 28 від 21.03.2026, № 99 від 03.09.2026 )
Додаток 2
до Положення про визначення
банками України мінімального
розміру експозицій, зважених
за кредитним ризиком
(пункт 24 глави 3 розділу I)
Визначення значення коефіцієнта кредитної конверсії (CCF)
Таблиця
( Додатдок 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 91 від 01.08.2025 )
Додаток 3
до Положення про визначення
банками України мінімального
розміру експозицій, зважених
за кредитним ризиком
(підпункт 1 пункту 34 глави 4 розділу II)
Визначення ступеня кредитної якості експозиції на підставі кредитного рейтингу
1. Ступінь кредитної якості експозиції на підставі довгострокового кредитного рейтингу експозиції / контрагента / іншого фінансового інструменту контрагента визначається згідно з таблицею 1.
Таблиця 1
2. Ступінь кредитної якості експозиції на підставі короткострокового кредитного рейтингу експозиції / іншого фінансового інструменту контрагента визначається згідно з таблицею 2.
Таблиця 2
( Додаток 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 99 від 03.09.2026 )
Додаток 4
до Положення про визначення
банками України мінімального
розміру експозицій, зважених
за кредитним ризиком
(пункт 51 глави 6 розділу III)
Порядок визначення експозиції профінансованою у відповідній валюті
1. Банк з метою визначення експозиції щодо центрального уряду / центрального банку / регіонального уряду / органу місцевого самоврядування профінансованою у відповідній валюті дотримується такої послідовності:
1) визначає сукупну суму експозицій щодо центрального уряду, центрального банку, регіонального уряду, органу місцевого самоврядування, щодо яких передбачається застосувати значення ваг ризику згідно з підпунктами 2, 3 пункту 49, пунктом 50 глави 6, пунктами 56, 57 глави 7 розділу III Положення про визначення банками України мінімального розміру експозицій, зважених за кредитним ризиком (далі - Положення), за дотримання умови, що експозиція номінована та профінансована в одній і тій самій валюті (далі - сукупна сума експозицій);
2) визначає сукупний розмір зобов’язань, які обліковуються у валюті, що відповідає валюті експозицій банку, зазначених у підпункті 1 пункту 1 додатка 4 до Положення (далі - сукупна сума зобов’язань).
Банк має право включати до сукупної суми зобов’язань у гривні розмір власного капіталу, якщо валютою експозицій, зазначених у підпункті 1 пункту 1 додатка 4 до Положення, є гривня;
3) порівнює сукупну суму експозицій, визначену згідно з підпунктом 1 пункту 1 додатка 4 до Положення, із сукупною сумою зобов’язань, визначеною згідно з підпунктом 2 пункту 1 додатка 4 до Положення.
За результатами такого порівняння:
профінансованими визначає експозиції, які не перевищують сукупної суми зобов’язань у відповідній валюті;
непрофінансованими визначає експозиції, які перевищують сукупну суму зобов’язань у відповідній валюті.
2. Банк у внутрішньобанківському положенні встановлює пріоритетність визначення експозицій профінансованими в разі перевищення сукупної суми експозицій над сукупною сумою зобов’язань у відповідній валюті.
Додаток 5
до Положення про визначення
банками України мінімального
розміру експозицій, зважених
за кредитним ризиком
(пункт 87 глави 12 розділу III)
Порядок визначення переліку суб’єктів МСП, до експозицій яких застосовується значення ваги ризику 75%
1. Банк з метою визначення переліку суб’єктів МСП, до експозицій яких застосовується значення ваги ризику 75% (далі - перелік), дотримується такої послідовності:
1) визначає суб’єктів МСП, щодо яких банк має експозиції, крім експозицій за операціями з цінними паперами, деривативами, а також операцій, що забезпечені житловою нерухомістю;
2) визначає щодо кожного суб’єкта МСП, визначеного в підпункті 1 пункту 1 додатка 5 до Положення про визначення банками України мінімального розміру експозицій, зважених за кредитним ризиком (далі - Положення):
юридичних осіб, що включаються до групи пов’язаних контрагентів з цим суб’єктом МСП згідно з вимогами Інструкції № 368 та щодо яких банк / учасник КІП має експозиції;
валовий розмір експозицій банку та учасників КІП щодо цього суб’єкта МСП;
валовий розмір експозицій банку та учасників КІП щодо всіх юридичних осіб, уключених до групи пов’язаних контрагентів з цим суб’єктом МСП;
3) розраховує сукупний валовий розмір експозицій банку та всіх учасників КІП щодо суб’єкта МСП, визначеного згідно з підпунктом 1 пункту 1 додатка 5 до Положення, та щодо всіх юридичних осіб, уключених до групи пов’язаних контрагентів, визначених згідно з підпунктом 2 пункту 1 додатка 5 до Положення (далі - сукупний валовий розмір експозицій).
До сукупного валового розміру експозицій уключаються валові розміри всіх експозицій, включаючи дефолтні експозиції (включаючи дефолтні експозиції, забезпечені житловою нерухомістю), експозиції за операціями з цінними паперами і деривативами, крім експозицій, забезпечених житловою нерухомістю;
4) порівнює щодо кожного суб’єкта МСП, визначеного згідно з підпунктом 1 пункту 1 додатка 5 до Положення, такі величини:
сукупний валовий розмір експозицій щодо суб’єкта МСП, визначений згідно з підпунктом 3 пункту 1 додатка 5 до Положення;
абсолютний граничний розмір експозицій, встановлений у підпункті 1 пункту 86 глави 12 розділу III Положення (48 млн грн).
Банк за результатами такого порівняння визначає суб’єкта МСП, сукупний валовий розмір експозицій щодо якого не перевищує граничного розміру експозицій;
5) уключає до кошика роздрібних експозицій валовий розмір експозицій банку щодо суб’єкта МСП, який визначений згідно з абзацом четвертим підпункту 4 пункту 1 додатка 5 до Положення.
До валового розміру експозицій банку щодо суб’єкта МСП включаються валові розміри всіх експозицій, крім дефолтних експозицій (включаючи дефолтні експозиції, забезпечені житловою нерухомістю), експозицій за операціями з цінними паперами і деривативами, експозицій, забезпечених житловою нерухомістю;
6) визначає розрахунковий валовий розмір експозицій, який відповідає відносному граничному значенню експозицій, встановленому у підпункті 2 пункту 86 глави 12 розділу III Положення (0,2%).
Розрахунковий валовий розмір експозицій є добутком сукупного валового розміру експозицій, уключених до кошика роздрібних експозицій згідно з підпунктом 5 пункту 1 додатка 5 до Положення, та відносного граничного значення експозицій;
7) порівнює щодо кожного суб’єкта МСП, уключеного до кошика роздрібних експозицій, такі величини:
валовий розмір експозицій банку щодо суб’єкта МСП;
розрахунковий валовий розмір експозицій, визначений згідно з підпунктом 6 пункту 1 додатка 5 до Положення.
Банк за результатами такого порівняння визначає суб’єктів МСП, валовий розмір експозицій щодо яких не перевищує розрахункового валового розміру експозицій. Такі суб’єкти МСП включаються до переліку.
Додаток 6
до Положення про визначення
банками України мінімального
розміру експозицій, зважених
за кредитним ризиком
(пункт 96 глави 14 розділу III)
Приклади визначення значень ваг ризику дефолтних експозицій
Таблиця
| № з/п | Складові розрахунку | Варіант 1 | Варіант 2 | Варіант 3 |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Сукупна сума валового розміру дефолтної експозиції та суми боргу контрагента за правочином, яка списана банком за рахунок резерву, з них: | 100 | 100 | 100 |
| 2 | сума боргу контрагента за правочином, яка списана банком за рахунок резерву | 0 | 40 | 10 |
| 3 | Сукупна сума коригування вартості фінансового інструменту на розмір очікуваних збитків, з них: | 25 | 41 | 11 |
| 4 | сума оціночного резерву під очікувані кредитні збитки, що обліковується за балансовим рахунком з обліку резервів | 25 | 1 | 1 |
| 5 | сума оціночного резерву під очікувані кредитні збитки, за рахунок якого було списано у збиток частину боргу за правочином щодо фінансового інструменту, що обліковується за позабалансовим рахунком | 0 | 40 | 10 |
| 6 | Відсоток сукупної суми коригування вартості фінансового інструменту на розмір очікуваних збитків від сукупної суми валового розміру дефолтної експозиції та суми боргу контрагента за правочином, яка списана банком за рахунок резерву та яка обліковується за позабалансовим рахунком відповідно до Інструкції № 14 (рядок 3 цієї таблиці / рядок 1 цієї таблиці • 100%) | 25% (більше або дорівнює 20%) | 41% (більше або дорівнює 20%) | 11% (<20%) |
| 7 | Значення ваги ризику дефолтної експозиції | 100% | 100% | 150% |
