110. Банк, який виступає учасником клірингу та діє у власних інтересах / інтересах клієнта, банк, який виступає клієнтом учасника клірингу, визначає значення ваги ризику експозиції в розмірі 0% за внесками до гарантійного фонду центрального контрагента для забезпечення виконання розрахунків за операціями, зазначеними в пункті 108 глави 16 розділу III цього Положення.
111. Банк, який виступає учасником клірингу та діє у власних інтересах / інтересах клієнта, банк, який виступає клієнтом учасника клірингу, визначає значення ваги ризику експозиції щодо центрального контрагента / учасника клірингу за операцією іншою, ніж операція з деривативом, операція репо / зворотного репо та операція, зазначена в абзаці другому пункту 108 глави 16 розділу III цього Положення, згідно з вимогами глави 10 розділу III цього Положення.
112. Банк, який виступає клієнтом учасника клірингу, визначає значення ваги ризику торгової експозиції щодо учасника клірингу за операцією з центральним контрагентом, яка здійснюється таким учасником клірингу в інтересах банку, як для експозиції щодо банку-контрагента згідно з вимогами глави 10 розділу III цього Положення, якщо не дотримуються умови для визначення значення ваги ризику згідно з пунктами 105, 106 глави 16 розділу III цього Положення.
113. Банк визначає розмір торгової експозиції:
1) за операцією з деривативом - як розмір експозиції за деривативом, визначений згідно з розділом III Положення № 89;
2) за операцією репо / зворотного репо, наданою маржею, внеском до гарантійного фонду (без урахування внесків, що були використані центральним контрагентом для забезпечення розрахунків між учасниками клірингу) - як балансову вартість активу, що визнаний у бухгалтерському обліку за операцією репо / зворотного репо, наданою маржею, внеском до гарантійного фонду.
114. Банк, який виступає учасником клірингу та діє в інтересах клієнта, має право зменшити розмір торгової експозиції щодо клієнта на розмір балансової вартості гарантійного забезпечення, яке надане клієнтом для здійснення операції з центральним контрагентом та передане центральному контрагенту.
115. Банк у разі відкликання в центрального контрагента ліцензії на провадження клірингової діяльності центрального контрагента, починаючи з першого робочого дня, що настає за 90 календарним днем з дня її відкликання, визначає значення ваги ризику:
1) торгової експозиції щодо такого центрального контрагента - відповідно до вимог глави 11 розділу III цього Положення;
2) експозиції за внесками до гарантійного фонду / зобов’язаннями здійснити внески до гарантійного фонду (непрофінансовані внески) такого центрального контрагента - у розмірі 1000%;
3) іншої експозиції щодо такого центрального контрагента - відповідно до вимог глави 11 розділу III цього Положення.
17. Визначення значення ваги ризику для іншої експозиції
116. Банк визначає значення ваги ризику іншої експозиції (експозиції, яка не включена до жодної з груп експозицій, зазначених у підпунктах 1-14 пункту 16 глави 2 розділу I цього Положення) у розмірі:
1) 0% - для експозиції за:
готівковими коштами, крім коштів, переданих на зберігання інкасаторській компанії;
золотом, що зберігається в касі / сховищі банку;
золотом, що є власністю банку та перебуває на відповідальному зберіганні в іншому банку;
2) 20% - для експозиції за готівковими коштами, що передані на зберігання інкасаторській компанії;
3) 100% - для експозиції за:
необоротним активом;
дебіторською заборгованістю з придбання необоротних активів;
активом з права користування, базовим активом якого є матеріальний актив;
іншим активом.
117. Банк визначає значення ваги ризику експозиції за активами (їх частинами), не включеними до вирахувань з капіталу відповідно до вимог Положення № 196:
1) у розмірі 100% - для експозиції за:
відстроченим податковим активом;
нематеріальним активом у вигляді комп’ютерного програмного забезпечення / прав на комп’ютерну програму;
2) у розмірі 250% - для експозиції за фінансовим інструментом, який перебуває під кредитним ризиком та визначений значним вкладенням в інструменти капіталу установ фінансового сектору;
3) у розмірі, визначеному згідно з вимогами глав 9-11 розділу III цього Положення, залежно від контрагента за такою експозицією - для експозиції за фінансовим інструментом, який перебуває під кредитним ризиком та визначений незначним вкладенням в інструменти капіталу установ фінансового сектору.
118. Банк для операції з поставним форвардом визначає значення ваги ризику експозиції за операцією таким, що дорівнює значенню ваги ризику експозиції за активом, що придбається / поставляється, яке визначається із застосуванням вимог глав 6-16, підпункту 1 пункту 116 глави 17 розділу III цього Положення.
119. Банк - продавець (позичальник) за операцією репо визначає розмір експозиції, зваженої за кредитним ризиком, як суму таких величин:
1) розмір експозиції за цінним папером, зваженої за кредитним ризиком, із застосуванням:
балансової вартості цінного папера, проданого / переданого покупцю (кредитору) за операцією репо, визначеної згідно з Інструкцією № 14;
значення ваги ризику цінного папера, визначеного із застосуванням вимог глав 6-16 розділу III цього Положення; та
2) розмір експозиції щодо контрагента, зваженої за кредитним ризиком, із застосуванням:
балансової вартості цінного папера, проданого / переданого покупцю (кредитору) за операцією репо, визначеної згідно з Інструкцією № 14;
значення ваги ризику контрагента, визначеного із застосуванням вимог глав 6-16 розділу III цього Положення.
IV. Пом’якшення кредитного ризику
18. Загальні вимоги
120. Банк має право пом’якшувати кредитний ризик за експозицією шляхом урахування інструментів пом’якшення кредитного ризику під час розрахунку розміру експозиції, зваженої за кредитним ризиком.
Інструментами пом’якшення кредитного ризику є:
1) прийнятні інструменти профінансованого забезпечення - інструменти, які відповідають вимогам глави 19 розділу IV цього Положення щодо профінансованого забезпечення;
2) прийнятні інструменти непрофінансованого забезпечення - інструменти, які відповідають вимогам глави 20 розділу IV цього Положення щодо непрофінансованого забезпечення.
121. Банк не застосовує пом’якшення кредитного ризику, якщо розмір експозиції, зваженої за кредитним ризиком, визначений з урахуванням інструменту пом’якшення кредитного ризику, є більшим, ніж розмір експозиції, зваженої за кредитним ризиком, визначений без застосування інструментів пом’якшення кредитного ризику.
( Пункт 121 глави 18 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 91 від 01.08.2025 )
122. Банк для пом’якшення кредитного ризику за експозицією з урахуванням одного / кількох інструментів пом’якшення кредитного ризику дотримується такої послідовності:
1) розділяє згідно з визначеним у внутрішньобанківському положенні порядком експозицію на такі частини:
одну / кілька забезпечених частин (частина експозиції, що забезпечена одним інструментом пом’якшення кредитного ризику);
незабезпечену частину (частина експозиції, що не забезпечена жодним інструментом пом’якшення кредитного ризику);
2) визначає із застосуванням вимог глави 3 розділу II, глав 19, 20 розділу IV цього Положення розмір:
забезпеченої (забезпечених) частини (частин) експозиції - розмір забезпеченої частини експозиції не може перевищувати вартості інструменту пом’якшення кредитного ризику;
незабезпеченої частини експозиції.
Розмір забезпеченої / незабезпеченої частини експозиції за фінансовим зобов’язанням визначається без урахування коефіцієнта кредитної конверсії (CCF);
3) розраховує розмір експозиції, зваженої за кредитним ризиком, що забезпечена інструментами пом’якшення кредитного ризику, відповідно до вимог глав 19, 20 розділу IV цього Положення із застосуванням ваг ризику окремо до кожної забезпеченої частини експозиції.
19. Вимоги до прийнятного інструменту профінансованого забезпечення та врахування його під час пом’якшення кредитного ризику
123. Банк має право для цілей пом’якшення кредитного ризику враховувати інструмент профінансованого забезпечення за одночасного дотримання таких умов:
1) інструмент профінансованого забезпечення є прийнятним згідно з вимогами пункту 124 глави 19 розділу IV цього Положення;
2) інструмент профінансованого забезпечення відповідає критеріям та принципам прийнятності забезпечення, що визначені в пункті 107 розділу X Положення № 351 ;
( Підпункт 2 пункту 123 глави 19 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 91 від 01.08.2025 )
3) немає суттєвого впливу погіршення кредитоспроможності контрагента на вартість інструменту профінансованого забезпечення;
4) інструмент профінансованого забезпечення має достатню ринкову ліквідність, про що свідчать щонайменше такі ознаки:
вартість інструменту профінансованого забезпечення протягом тривалого проміжку часу є достатньо стабільною, що забезпечує обґрунтовану впевненість банку в забезпеченні пом’якшення кредитного ризику в розмірі, що визначений відповідно до вимог глави 19 розділу IV цього Положення;
немає суттєвої позитивної кореляції між вартістю інструменту профінансованого забезпечення та кредитоспроможністю контрагента (суттєве зниження вартості інструменту профінансованого забезпечення не є фактором суттєвого погіршення кредитоспроможності контрагента; критичне погіршення кредитоспроможності контрагента не є фактором суттєвого зниження вартості інструменту профінансованого забезпечення);
5) емітент інструменту профінансованого забезпечення у вигляді цінних паперів не є контрагентом банку або пов’язаною з таким контрагентом особою;
6) строк невиконання контрагентом зобов’язань за експозицією не перевищує 30 календарних днів - якщо надавачем інструменту профінансованого забезпечення є пов’язана з банком особа відповідно до вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність";
7) правочин щодо інструменту профінансованого забезпечення, крім правочину, укладеного з державним підприємством та підприємством, 50 відсотків і більше акцій (часток, паїв) якого є у державній власності, передбачає право банку на позасудове звернення стягнення на інструмент профінансованого забезпечення з наступного робочого дня за днем, коли не відбулося виконання контрагентом зобов’язань за експозицією в термін, визначений правочином / у сумі, що підлягає сплаті;
8) правочин щодо інструменту профінансованого забезпечення:
є дійсним, законним та обов’язковим до виконання відповідно до норм права, які застосовні до правочину, що підтверджується актуальним обґрунтованим юридичним висновком на дату розрахунку експозиції, зваженої за кредитним ризиком;
містить положення, що надають банку всі необхідні повноваження для використання інструменту профінансованого забезпечення з метою пом’якшення кредитного ризику в разі його реалізації;
9) строк невиконання контрагентом зобов’язань за експозицією не перевищує семи робочих днів - якщо інструмент профінансованого забезпечення є одним з інструментів, що зазначені в підпунктах 2, 3 пункту 124, підпунктах 1, 2, 11, 12 пункту 125 глави 19 розділу IV цього Положення.
124. Банк має право визначати прийнятним профінансованим забезпеченням такі інструменти:
1) заставу / забезпечення на підставі права довірчої власності (далі - застава), предметом якої є майно / майнові права, визначені в пункті 125 глави 19 розділу IV цього Положення;
2) грошове покриття, що розміщене в банку за умови забезпечення безперечного контролю та доступу банку до цих коштів у разі невиконання контрагентом зобов’язань перед банком;
3) грошові кошти / інструменти, ідентичні до грошових коштів, що розміщені в іншому банку - за умови дотримання вимог пункту 128 глави 19 розділу IV цього Положення;
4) кошти, цінні папери, надані / отримані банком за операціями репо / зворотного репо - за умови дотримання вимог пунктів 132 або 133 глави 19 розділу IV цього Положення.
125. Банк має право визначати прийнятним інструментом профінансованого забезпечення заставу, предметом якої є таке майно / майнові права:
1) інструмент, ідентичний до грошових коштів, розміщений в банку;
2) майнові права на грошові кошти контрагента чи майнового поручителя, розміщені на вкладному (депозитному) рахунку в банку;
3) борговий цінний папір, який емітований центральним урядом / центральним банком та який:
має кредитний рейтинг, відповідно до якого ступінь кредитної якості такого цінного папера, визначений згідно з вимогами розділів II, III цього Положення, становить 1, 2, 3, 4 або
відповідає вимогам пунктів 132-134 глави 19 розділу IV цього Положення;
4) борговий цінний папір, який емітований регіональним урядом / органом місцевого самоврядування та який:
згідно з пунктом 57 глави 7 розділу III цього Положення є експозицією щодо центрального уряду, ступінь кредитної якості такого цінного папера, визначений на підставі кредитного рейтингу центрального уряду відповідно до вимог розділів II, III цього Положення, становить 1, 2, 3, 4 або
має кредитний рейтинг, на підставі якого ступінь кредитної якості такого цінного папера, визначений згідно з вимогами розділів II, III цього Положення, становить 1, 2, 3;
5) борговий цінний папір, який емітований юридичною особою публічного права та який:
згідно з пунктом 62 глави 8 розділу III цього Положення є експозицією щодо центрального уряду, ступінь кредитної якості такого цінного папера, визначений на підставі кредитного рейтингу центрального уряду відповідно до вимог розділів II, III цього Положення, становить 1, 2, 3, 4 або
має кредитний рейтинг, на підставі якого ступінь кредитної якості такого цінного папера, визначений згідно з вимогами розділів II, III цього Положення, становить 1, 2, 3;
6) борговий цінний папір, який емітований багатостороннім банком розвитку та який:
згідно з підпунктом 1 пункту 68 глави 9 розділу III цього Положення має значення ваги ризику 0% або
має кредитний рейтинг, на підставі якого ступінь кредитної якості такого цінного папера, визначений згідно з вимогами розділів II, III цього Положення, становить 1, 2, 3;
7) борговий цінний папір, який емітований міжнародною організацією та який згідно з пунктом 71 глави 9 розділу III цього Положення має значення ваги ризику 0%;
8) борговий цінний папір, який емітований іншим банком / інвестиційною фірмою та який:
має кредитний рейтинг, на підставі якого ступінь кредитної якості такого цінного папера, визначений згідно з вимогами розділів II, III цього Положення, становить 1, 2, 3 або
не має кредитного рейтингу та відповідає умовам, визначеним у пункті 126 глави 19 розділу IV цього Положення;
9) борговий цінний папір, який емітований суб’єктом господарювання та який має кредитний рейтинг, на підставі якого ступінь кредитної якості такого цінного папера, визначений згідно з вимогами розділів II, III цього Положення, становить 1, 2, 3;
10) акції, конвертовані корпоративні облігації, які включені до основних індексів, визначених у Регламенті ЄС № 2016/1646;
11) золото, що розміщене на зберіганні в банку;
12) майнові права на золото контрагента чи майнового поручителя, що розміщене на вкладному (депозитному) рахунку в банку.
126. Банк має право визначити прийнятним інструментом профінансованого забезпечення борговий цінний папір, який емітований іншим банком / інвестиційною фірмою та не має кредитного рейтингу, за одночасного дотримання таких умов:
1) борговий цінний папір перебуває в обігу на фондовій біржі, що включена до переліку, визначеного в Регламенті ЄС № 2016/1646;
2) пріоритетність погашення вимог за борговим цінним папером згідно із законодавством про банкрутство, що застосовується до емітента цього цінного папера, та правочином, укладеним між банком та надавачем профінансованого забезпечення, відповідає пріоритетності погашення вимог за звичайними незабезпеченими боргами цього емітента;
3) інші боргові цінні папери емітента, які мають однакову з цим борговим цінним папером пріоритетність погашення вимог згідно із законодавством про банкрутство, що застосовується до емітента, мають кредитний рейтинг, на підставі якого їх ступінь кредитної якості, визначений згідно з вимогами розділів II, III цього Положення, становить 1, 2, 3;
4) на дату розрахунку експозиції, зваженої за кредитним ризиком, у банку немає інформації, яка б свідчила про те, що в разі визначення кредитного рейтингу боргового цінного папера, ступінь кредитної якості, визначений на підставі такого рейтингу згідно з вимогами розділів II, III цього Положення, становив би вище (гірше) ніж 3. Банк для отримання такої інформації вживає всіх можливих заходів згідно з процедурою та порядком щодо збору такої інформації, які визначені у внутрішньобанківському положенні;
5) борговий цінний папір для цілей пом’якшення кредитного ризику має достатню ринкову ліквідність, визначену згідно з критеріями, які визначені банком на підставі обґрунтованого судження банку щодо належної впевненості в досягненні в найкоротший строк пом’якшення кредитного ризику в разі його реалізації та які встановлені у внутрішньобанківському положенні.
127. Банк застосовує кредитний рейтинг за борговими цінними паперами, визначеними у підпунктах 3-5, абзацах першому та третьому підпункту 6, абзацах першому та другому підпункту 8, підпункті 9 пункту 125 глави 19 розділу IV цього Положення, щодо яких у наявності є кілька кредитних рейтингів, із застосуванням вимог пункту 33 глави 4 розділу II цього Положення.
128. Банк має право визначати прийнятним інструментом профінансованого забезпечення заставу, предметом якої є майнові права на грошові кошти / інструменти, ідентичні до грошових коштів, що розміщені в іншому банку, за одночасного дотримання таких умов:
1) банк, у якому розміщено грошові кошти / інструменти, ідентичні до грошових коштів:
має кредитний рейтинг, на підставі якого ступінь кредитної якості, визначений згідно з вимогами розділів II, III цього Положення, становить 1, 2, 3;
поінформований банком згідно з процедурою та порядком, визначеним у внутрішньобанківському положенні, про те, що майнові права на такі грошові кошти / інструменти, ідентичні до грошових коштів, перебувають у заставі банку;
має право здійснювати платежі за рахунок таких грошових коштів / інструментів, ідентичних до грошових коштів, виключно в разі отримання попередньої згоди банку та спрямування платежів на виконання зобов’язань перед банком за експозицією, забезпеченою такою заставою;
2) вимога банку щодо звернення стягнення на предмет застави до банку, в якому розміщено грошові кошти / інструменти, ідентичні до грошових коштів, є безвідкличною та безумовною;
3) правочин про заставу майнових прав на грошові кошти / інструменти, ідентичні до грошових коштів, є дійсним, законним та обов’язковим до виконання відповідно до норм права, що застосовуються до правочину, що підтверджено актуальним обґрунтованим юридичним висновком на дату розрахунку експозиції, зваженої за кредитним ризиком.
129. Банк розраховує розмір експозиції за активом, зваженої за кредитним ризиком, що забезпечена прийнятними інструментами профінансованого забезпечення, за такою формулою:
| див. зображення | (5), |
де ЕКСКРi - розмір і-ої експозиції, зваженої за кредитним ризиком;
m - загальна кількість частин і-ої експозиції, що забезпечені прийнятними інструментами профінансованого забезпечення;
j - порядковий номер частини і-тої експозиції, що забезпечена прийнятним інструментом профінансованого забезпечення;
див. зображення - розмір j-тої частини експозиції, що забезпечена прийнятним інструментом профінансованого забезпечення. Розмір j-тої частини експозиції, що забезпечена прийнятним інструментом профінансованого забезпечення, не може перевищувати ринкової (справедливій) вартості прийнятного інструменту профінансованого забезпечення;
ВРПФЗj - значення ваги ризику:
прийнятного інструменту профінансованого забезпечення, що забезпечує j-ту частину експозиції, визначене згідно з вимогами пункту 131 глави 19 розділу IV цього Положення, або
прямої експозиції банку щодо іншого банку, в якому розміщені прийнятні інструменти профінансованого забезпечення у формі грошових коштів / інструментів, ідентичних до грошових коштів, що визначене згідно з вимогами розділів II, III цього Положення;
ВРі - значення ваги ризику і-тої експозиції, визначене згідно з вимогами розділів II, III цього Положення.
130. Банк розраховує розмір експозиції за фінансовим зобов’язанням, зваженої за кредитним ризиком, що забезпечена прийнятними інструментами профінансованого забезпечення, за такою формулою:
| див. зображення | (6), |
де ЕКСКРі - розмір і-ої експозиції, зваженої за кредитним ризиком;
m - загальна кількість частин і-ої експозиції, що забезпечені прийнятними інструментами профінансованого забезпечення;
j - порядковий номер частини і-тої експозиції, що забезпечена прийнятним інструментом профінансованого забезпечення;
див. зображення - розмір j-тої частини експозиції, що забезпечена прийнятним інструментом профінансованого забезпечення. Розмір j-тої частини експозиції, що забезпечена прийнятним інструментом профінансованого забезпечення, визначається без застосування коефіцієнта кредитної конверсії (CCF) та не може перевищувати ринкової (справедливої) вартості прийнятного інструменту профінансованого забезпечення;
ВРПФЗj - значення ваги ризику:
прийнятного інструменту профінансованого забезпечення, що забезпечує j-ту частину експозиції, визначене згідно з вимогами пункту 131 глави 19 розділу IV цього Положення, або
прямої експозиції банку щодо іншого банку, в якому розміщені прийнятні інструменти профінансованого забезпечення у формі грошових коштів / інструментів, ідентичних до грошових коштів, що визначене згідно з вимогами розділів II, III цього Положення;
ВРі - значення ваги ризику і-тої експозиції, визначене згідно з вимогами розділів II, III цього Положення;
CCFі - коефіцієнт кредитної конверсії (CCF), визначений для і-тої експозиції.
131. Банк визначає значення ваги ризику прийнятного інструменту профінансованого забезпечення (ВРПФЗj ) згідно з вимогами розділів II, III цього Положення як до прямої експозиції банку за таким інструментом.
Банк включає до розрахунку формул (5), (6) значення ваги ризику прийнятного інструменту профінансованого забезпечення (ВРПФЗj ) у розмірі не менше (не краще), ніж 20%, крім випадків, визначених у пунктах 132-134 глави 19 розділу IV цього Положення.
132. Банк має право для розрахунку формул (5), (6) визначити значення ваги ризику (ВРПФЗj ) прийнятного інструменту профінансованого забезпечення за операцією репо в розмірі 0% за одночасного дотримання таких вимог:
1) експозиція / прийнятний інструмент профінансованого забезпечення є грошовими коштами / борговими цінними паперами, випущеними центральними урядами / центральними банками, до яких застосовується значення ваги ризику 0% відповідно до глави 6 розділу III цього Положення;
2) експозиція та прийнятний інструмент профінансованого забезпечення номіновані в одній валюті;
3) строк завершення операції репо становить не більше ніж один день або вартість експозиції та вартість прийнятного інструменту профінансованого забезпечення переоцінюється за ринковою (справедливою) вартістю щоденно;
4) здійснення грошових розрахунків за операцією репо забезпечується:
кліринговою установою / Центральним депозитарієм цінних паперів / Національним банком, якщо операція репо здійснюється відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки);
розрахунковими системами ЄС / розрахунковими системами, визнаними в ЄС у порядку, визначеному законодавством ЄС, які використовуються для здійснення розрахунків за операціями репо, якщо операція репо здійснюється відповідно до законодавства інших країн;
5) строк від дати останньої переоцінки вартості експозиції та вартості прийнятного інструменту профінансованого забезпечення до дати поставки / отримання маржі, використання забезпечення за операцією репо становить не більше чотирьох робочих днів;
6) правочин щодо операції репо:
відповідає встановленим стандартним вимогам до правочинів, які укладаються під час провадження професійної діяльності на фондовому ринку;
містить положення про негайне припинення операції в разі невиконання контрагентом своїх зобов’язань за операцією;
7) контрагент за операцією репо належить до основних учасників ринку, якими є:
центральні уряди / центральні банки, які мають кредитний рейтинг, на підставі якого ступінь кредитної якості експозиції, визначений згідно з вимогами розділів II, III цього Положення, становить 1, 2, 3, 4;
багатосторонні банки розвитку, визначені в параграфі 2 статті 117 Регламенту ЄС № 575;
міжнародні організації, визначені у статті 118 Регламенту ЄС № 575;
банки;
інвестиційні фірми;
центральні контрагенти.
133. Банк має право під час розрахунку формул (5), (6) визначити значення ваги ризику прийнятного інструменту профінансованого забезпечення (ВРПФЗj ) за операцією репо в розмірі 10% за одночасного дотримання вимог підпунктів 1-6 пункту 132 глави 19 розділу IV цього Положення.
134. Банк має право під час розрахунку формул (5), (6) визначити значення ваги ризику прийнятного інструменту профінансованого забезпечення (ВРПФЗj ) за операцією іншою, ніж операція репо, в розмірі 0% за одночасного дотримання таких вимог:
1) експозиція та прийнятний інструмент профінансованого забезпечення номіновані в одній валюті;
2) прийнятним інструментом профінансованого забезпечення є грошове покриття / інструмент, ідентичний до грошових коштів / боргові цінні папери центрального уряду, центрального банку, визначені в підпункті 3 пункту 125 глави 19 розділу IV цього Положення;
3) значення ваги ризику боргових цінних паперів центрального уряду, центрального банку, визначене згідно з розділами II, III цього Положення в розмірі 0%, та до розрахунку формул (5), (6) такі цінні папери включаються в розмірі 80% їх ринкової (справедливої) вартості, якщо прийнятним інструментом профінансованого забезпечення є боргові цінні папери центрального уряду, центрального банку.
20. Вимоги до прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення та врахування його під час пом’якшення кредитного ризику
135. Банк має право для цілей пом’якшення кредитного ризику враховувати інструмент непрофінансованого забезпечення за одночасного дотримання таких умов:
1) надавач прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення у формі:
гарантійного інструменту - є прийнятним надавачем забезпечення згідно з пунктом 136 глави 20 розділу ІV цього Положення;
контргарантії - є прийнятним надавачем забезпечення згідно з пунктом 137 глави 20 розділу IV цього Положення;
2) інструмент непрофінансованого забезпечення наданий у формі:
гарантійного інструменту - є прийнятним інструментом згідно з пунктом 138 глави 20 розділу IV цього Положення;
контргарантії - є прийнятним інструментом згідно з пунктом 139 глави 20 розділу IV цього Положення;
3) значення ваги ризику експозиції щодо надавача прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення, визначене згідно з вимогами розділів II, III цього Положення, є нижчим (кращим) за значення ваги ризику експозиції, яка забезпечена таким прийнятним інструментом непрофінансованого забезпечення;
4) частина експозиції, яка забезпечена прийнятним інструментом непрофінансованого забезпечення, та частина експозиції, яка не забезпечена таким інструментом, мають однакову пріоритетність у задоволенні вимог кредиторів контрагента згідно з умовами правочину та нормами законодавства про банкрутство;
5) початковий строк дії прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення є більшим ніж один рік, та на дату розрахунку експозиції, зваженої за кредитним ризиком, залишковий строк такого інструменту є більшим, ніж 90 календарних днів (включно), якщо строк виконання за прийнятним інструментом непрофінансованого забезпечення менший від строку виконання зобов’язання за експозицією.
136. Банк має право віднести до прийнятних надавачів непрофінансованого забезпечення у формі гарантійного інструменту:
1) центральні уряди, центральні банки;
2) регіональні уряди, органи місцевого самоврядування;
3) багатосторонні банки розвитку;
4) міжнародні організації, визначені в статті 118 Регламенту ЄС № 575;
5) юридичні особи публічного права;
6) банки;
7) суб’єктів господарювання, які мають кредитний рейтинг, включаючи материнську компанію контрагента, дочірні компанії контрагента, дочірні компанії материнської компанії контрагента;
8) центральних контрагентів.
137. Банк має право віднести до прийнятних надавачів непрофінансованого забезпечення у формі контргарантії:
1) центральні уряди, центральні банки;
2) регіональні уряди, органи місцевого самоврядування;
3) багатосторонні банки розвитку, до яких застосовується вага ризику 0% згідно з вимогами глави 9 розділу III цього Положення;
4) міжнародні організації, визначені у статті 118 Регламенту ЄС № 575;
5) юридичні особи публічного права, значення ваг ризику експозицій яких визначаються згідно з пунктами 61-63, 66 глави 8 розділу III цього Положення.
138. Банк має право віднести до прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення гарантійний інструмент, який одночасно відповідає таким вимогам:
1) гарантійний інструмент є прямим - банк має право вимагати безпосередньо від надавача забезпечення виконання зобов’язань контрагента перед банком;
2) визначена сума / рівень покриття експозиції гарантійним інструментом.
Гарантійний інструмент має забезпечувати виконання усіх зобов’язань перед банком за експозицією в повному обсязі. Сума / рівень покриття експозиції гарантійним інструментом підлягає коригуванню (зменшенню) банком у разі виключення окремих видів платежів з-під забезпечення;
3) гарантійний інструмент є безвідкличним, незаперечним та безумовним - правочин про гарантійний інструмент не містить умов, які надають право надавачу забезпечення в односторонньому порядку:
оскаржити, зменшити, припинити дію гарантійного інструменту;
збільшити вартість гарантійного інструменту внаслідок погіршення кредитоспроможності контрагента;
не сплатити кошти за гарантійним інструментом (повністю / частково) в установлений у правочині строк у разі невиконання контрагентом зобов’язань перед банком;
зменшити строк дії гарантійного інструменту;
4) правочин про гарантійний інструмент передбачає право / обов’язок банку в разі ознак дефолту контрагента / невиконання контрагентом зобов’язань перед банком згідно з правочином вимагати від надавача забезпечення сплатити кошти за гарантійним інструментом та не встановлює зобов’язання банку вжити заходів щодо погашення контрагентом боргу як передумови для сплати за відповідним гарантійним інструментом;
5) правочин про гарантійний інструмент:
є дійсним, законним та обов’язковим до виконання відповідно до норм права, які застосовуються до правочину;
складений іноземною мовою, перекладений на українську мову, справжність підпису перекладача засвідчено нотаріально, крім правочину, який складений іноземною мовою з одночасним наведенням його тексту українською мовою;
6) правочин про гарантійний інструмент у формі гарантії відповідає уніфікованим правилам для гарантій або іншим міжнародним документам, що регулюють питання здійснення операцій за гарантіями, з урахуванням міжнародної стандартної банківської практики та особливостей, визначених цим Положенням, що не суперечать законодавству України;
7) гарантійний інструмент у формі акредитиву відповідає уніфікованим правилам та звичаям для документарних акредитивів або іншим міжнародним документам, розробленим Міжнародною торговельною палатою (далі - МТП), що регулюють питання проведення розрахунків за акредитивами, затвердженими МТП, з урахуванням міжнародної стандартної банківської практики та особливостей, визначених цим Положенням, що не суперечать законодавству України;
8) юридичний висновок є актуальним на дату розрахунку експозиції, зваженої за кредитним ризиком, та підтверджує дотримання вимог, установлених у підпунктах 1-7 пункту 138 глави 20 розділу IV цього Положення.
139. Банк має право віднести до прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення контргарантію, яка одночасно відповідає таким вимогам:
1) гарантійний інструмент, щодо якого надано контргарантію, відповідає вимогам підпунктів 1-7 пункту 138 глави 20 розділу IV цього Положення;
2) визначена / визначений сума / рівень покриття експозиції контргарантією.
Контргарантія має забезпечувати виконання всіх зобов’язань перед банком за експозицією в повному обсязі. Сума / рівень покриття експозиції контргарантією підлягає коригуванню (зменшенню) банком у разі виключення окремих видів платежів з-під забезпечення;
3) контргарантія є безвідкличною, незаперечною та безумовною - правочин не містить умов, які надають право надавачу забезпечення в односторонньому порядку:
оскарження, зменшення, припинення дії контргарантії;
збільшення вартості контргарантії внаслідок погіршення кредитоспроможності надавача гарантійного інструменту / контрагента;
несплату коштів за контргарантією (повністю / частково) в установлений у правочині строк у разі невиконання надавачем гарантійного інструменту зобов’язань перед банком;
зменшення строку дії контргарантії;
4) контргарантія передбачає право / обов’язок банку в разі невиконання надавачем гарантійного інструменту зобов’язань перед банком згідно з правочином вимагати від надавача контргарантії кошти за контргарантією та не встановлює зобов’язання банку вжити заходів щодо погашення надавачем гарантійного інструменту боргу як передумови для сплати за контргарантією;
5) правочин за контргарантією:
є дійсним, законним та обов’язковим до виконання відповідно до норм права, які застосовуються до правочину;
складений іноземною мовою, перекладений на українську мову, справжність підпису перекладача засвідчено нотаріально, крім правочину, який складений іноземною мовою з одночасним наведенням його тексту українською мовою;
6) правочин про контргарантію відповідає уніфікованим правилам для гарантій або іншим міжнародним документам, що регулюють питання здійснення операцій за контргарантіями, з урахуванням міжнародної стандартної банківської практики та особливостей, визначених цим Положенням, що не суперечать законодавству України;
7) банк сформував судження, ґрунтуючись на інформації, отриманій банком з усіх доступних джерел, про те, що забезпечення виконання контрагентом зобов’язань перед банком згідно з контргарантією є надійним та контргарантія є не менш ефективною, ніж пряма гарантія такого надавача забезпечення.
140. Банк розраховує розмір експозиції за активом, зваженої за кредитним ризиком, що забезпечена прийнятними інструментами непрофінансованого забезпечення, за такою формулою:
| див. зображення | (7), |
де ЕКСКРi - розмір і-ої експозиції, зваженої за кредитним ризиком;
m - загальна кількість частин і-ої експозиції, що забезпечені прийнятними інструментами непрофінансованого забезпечення;
j - порядковий номер частини і-тої експозиції, що забезпечена прийнятним інструментом непрофінансованого забезпечення;
ВРНФЗj - значення ваги ризику прямої експозиції банку щодо надавача прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення, що забезпечує j-ту частину експозиції, визначене згідно з вимогами розділів II, III цього Положення;
ВРі - значення ваги ризику і-тої експозиції, визначене згідно з вимогами розділів II, III цього Положення.
141. Банк розраховує розмір експозиції за фінансовим зобов’язанням, зваженої за кредитним ризиком, що забезпечена прийнятними інструментами непрофінансованого забезпечення, за такою формулою:
| див. зображення | (8), |
де ЕКСКРі - розмір і-ої експозиції, зваженої за кредитним ризиком;
m - загальна кількість частин і-ої експозиції, що забезпечені прийнятними інструментами непрофінансованого забезпечення;
j - порядковий номер частини і-тої експозиції, що забезпечена прийнятним інструментом непрофінансованого забезпечення;
ВРНФЗj - значення ваги ризику прямої експозиції щодо надавача прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення, що забезпечує j-ту частину експозиції, визначене згідно з вимогами розділів II, III цього Положення;
ВРі - значення ваги ризику і-тої експозиції, визначене згідно з вимогами розділів II, III цього Положення;
CCF - коефіцієнт кредитної конверсії (CCF), визначений для і-тої експозиції.
142. Банк визначає вартість прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення в сумі покриття експозиції цим інструментом, яка дорівнює сумі грошових коштів, яку надавач інструменту згідно з правочином, укладеним між банком та таким надавачем, зобов’язаний сплатити банку в разі ознак дефолту контрагента / невиконання контрагентом зобов’язань перед банком.
Банк коригує вартість прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення в такий спосіб:
1) якщо валюта прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення є відмінною від валюти експозиції (англійською мовою currency mismatch), банк визначає скориговану вартість прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення згідно з пунктом 143 глави 20 розділу IV цього Положення;
2) якщо строк виконання вимог за прийнятним інструментом непрофінансованого забезпечення є меншим, ніж строк виконання зобов’язань за експозицією (англійською мовою maturity mismatch), банк визначає скориговану вартість прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення згідно з пунктом 144 глави 20 розділу IV цього Положення;
3) якщо виконуються одночасно умови підпунктів 1, 2 пункту 142 глави 20 розділу IV цього Положення, банк визначає скориговану вартість прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення згідно з пунктом 143 глави 20 розділу IV цього Положення, надалі коригується згідно з пунктом 144 глави 20 розділу IV цього Положення.
143. Банк визначає скориговану вартість прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення, якщо валюта прийнятного інструменту є відмінною від валюти експозиції, за такою формулою:
| СВНФЗ(в) = ВНФЗ • (1 - 11,314%) | (9), |
де СВНФЗ(в) - скоригована вартість прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення;
ВФЗ - вартість прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення.
144. Банк визначає скориговану вартість прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення, якщо строк виконання вимог за прийнятним інструментом непрофінансованого забезпечення є меншим, ніж строк виконання зобов’язань за експозицією, за такою формулою:
| СВНФЗ(с) = ВНФЗ • | t - 0.25 | (10), |
| T- 0.25 |
де СВНФЗ(с) - скоригована вартість прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення;
ВНФЗ - вартість прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення або скоригована вартість прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення, визначена згідно з пунктом 143 глави 20 розділу IV цього Положення, якщо дотримано одночасно умови підпунктів 1, 2 пункту 142 глави 20 розділу IV цього Положення;
t - мінімальний строк, по завершенню якого банк може втратити право звернення стягнення на отримане забезпечення відповідно до умов правочину, укладеного між банком та надавачем забезпечення, виражений у повних роках. Показник t = T, якщо значення показника t більше за значення показника Т;
T - максимальний кінцевий строк повного виконання зобов’язань за експозицією відповідно до умов правочину, укладеного між банком та контрагентом, виражений у повних роках. Показник T = 5, якщо кількість повних років, що залишається до настання кінцевого строку повного виконання зобов’язань за експозицією, становить більше п’яти років.
145. Банк має право для показника ВРНФЗj у формулах (7), (8) визначити значення ваги ризику в розмірі 0% за одночасного дотримання таких умов:
1) надавачем прийнятного інструменту непрофінансованого забезпечення у формі гарантійного інструменту є центральний уряд / центральний банк, значення ваги ризику до експозицій якого визначається в розмірі 0% згідно з пунктами 47, 49, 50 глави 6 розділу III цього Положення;
( Підпункт 1 пункту 145 глави 20 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 91 від 01.08.2025 )
2) валюта гарантійного інструменту є національною валютою країни, в якій зареєстрований контрагент, та відповідає валюті експозиції щодо такого контрагента.
146. Банк у разі застосування прийнятних інструментів непрофінансованого забезпечення з різними строками виконання, наданих одним надавачем, розподіляє згідно з визначеним у внутрішньобанківському положенні порядком експозиції на частини, кожна з яких забезпечена лише одним прийнятним інструментом непрофінансованого забезпечення.
Вимоги пунктів 140, 141 глави 20 розділу IV цього Положення застосовуються до кожної окремої частини експозиції, що забезпечена лише одним прийнятним інструментом непрофінансованого забезпечення.
Додаток 1
до Положення про визначення
банками України мінімального
розміру експозицій, зважених
за кредитним ризиком
(пункт 5 глави 1 розділу I)
Мінімальний перелік
методик та процедур щодо визначення банком мінімального розміру експозицій, зважених за кредитним ризиком, які повинні бути передбачені внутрішньобанківським положенням
1. Процедури та порядок підготовки, погодження, прийняття та перегляду рішень банку, які стосуються визначення значень ваг ризику експозицій, включаючи:
1) процедуру та порядок вибору підходу до визначення значень ваг ризику експозицій: із застосуванням / без застосування кредитних рейтингів;
2) процедуру та порядок визначення переліку / переліків груп експозицій, значення ваг ризиків яких визначатимуться із застосуванням / без застосування кредитних рейтингів;
3) процедуру та порядок визначення рейтингового агентства / рейтингових агентств, кредитні рейтинги якого / яких застосовуватимуться під час визначення значень ваг ризику експозицій;
4) процедуру та порядок припинення застосування кредитних рейтингів, визначених обраним рейтинговим агентством / обраними рейтинговими агентствами.
2. Процедури та порядки отримання, актуалізації інформації від рейтингового агентства / рейтингових агентств про кредитні рейтинги експозицій / контрагентів / інших фінансових інструментів контрагентів.
3. Процедури та порядки включення експозиції до однієї з груп експозицій, що встановлені Положенням про визначення банками України мінімального розміру експозицій, зважених за кредитним ризиком (далі - Положення), включаючи:
1) критерії визначення контрагента центральним урядом / регіональним урядом, органом місцевого самоврядування іноземної країни, юридичною особою публічного права, багатостороннім банком розвитку, центральним контрагентом;
2) критерії визначення фінансового інструменту регіонального уряду / органу місцевого самоврядування / юридичної особи публічного права, аналогічні до фінансового інструменту центрального уряду;
3) критерії визначення фінансового інструменту юридичної особи публічного права, аналогічні до фінансового інструменту центрального уряду / регіонального уряду / органу місцевого самоврядування;
4) процедуру та порядок визначення експозицій, профінансованих у відповідній валюті, включаючи пріоритетність визначення експозицій, профінансованих у разі перевищення сукупної суми експозицій над сукупною сумою зобов’язань у відповідній валюті
5) процедури, методики та порядки визначення роздрібних експозицій, включаючи:
процедуру та порядок визначення груп пов’язаних із суб’єктами МСП контрагентів;
процедуру та порядок отримання інформації від учасників КІП про валовий розмір експозицій груп пов’язаних із суб’єктами МСП контрагентів перед учасниками КІП;
методику та періодичність визначення сукупного валового розміру експозицій банку та учасників КІП щодо суб’єкта МСП та групи пов’язаних із суб’єктом МСП контрагентів;
6) процедури та порядки визначення дефолтних експозицій, включаючи:
процедуру, методику та порядок розрахунку відношення сукупної суми коригування вартості фінансового інструменту на розмір очікуваних збитків до суми боргу за правочином щодо фінансового інструменту;
процедуру, методику та порядок розрахунку рівня забезпеченості дефолтної експозиції житловою нерухомістю;
7) процедуру та порядок визначення інструментів капіталу та інструментів субординованого боргу, критерії визначення характеристик фінансового інструменту, аналогічні до характеристик інструменту основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня банку, встановлених у Положенні № 196.
4. Процедури та порядки проведення банком аналізу норм права, що застосовуються до правочинів, укладених банком з центральними контрагентами / учасниками клірингу, щонайменше на предмет:
1) відокремлення прав, зобов’язань та активів банку на рівні учасника клірингу та на рівні центрального контрагента від прав, зобов’язань та активів інших клієнтів учасника клірингу;
2) передавання прав, зобов’язань та активів банку іншим учасникам клірингу в разі неплатоспроможності або банкрутства учасника клірингу, включаючи аналіз умов, строків передавання прав, зобов’язань та активів банку, та за якою вартістю передбачається їх передавання.
5. Процедури та порядки визначення інструментів профінансованого та непрофінансованого забезпечення прийнятним забезпеченням, включаючи:
1) перелік, критерії та вимоги до прийнятних інструментів профінансованого та непрофінансованого забезпечення, перелік прийнятних надавачів непрофінансованого забезпечення;
2) процедури та порядки здійснення контролю за:
законністю, дійсністю, обов’язковістю виконання правочинів щодо інструментів пом’якшення кредитного ризику;
дотриманням критеріїв та принципів прийнятності забезпечення;
3) критерії стабільної вартості інструментів профінансованого забезпечення та критерії, що свідчать про те, що немає суттєвої позитивної кореляції між вартістю інструменту пом’якшення кредитного ризику та кредитоспроможністю контрагента;