Як очікується, в 2004 р. кількість діючих у м. Києвітуристичних фірм становитиме 750 одиниць. Туристичні фірми містаобслуговують більше третини іноземних туристів, які відвідуютьУкраїну, та майже дві третини туристів, що виїжджають за кордон.Щорічно збільшуються обсяги внутрішнього туризму.
Основні показники розвитку туризму і рекреації
2003 2004 2005
звіт очікуване прогноз
Кількість туристів, охоплених
внутрішнім туризмом, тис. осіб 305,2 350,7 403,4
Кількість туристів, які
виїжджали за кордон, тис.осіб 248,4 254,3 306,2
Кількість обслуговуваних
туристів, тис. осіб 746,9 440,9 559,4
Кількість туристичних фірм, од. 1121 837 990
З метою стимулювання туристичної діяльності розроблено тазатверджено Програму розвитку туризму в м. Києві до 2010 року( ra0020023-04 ), якою передбачено ряд заходів щодо створенняконкурентноспроможного на світовому ринку туристичного продукту,здатного максимально задовольнити потреби населення в активному іповноцінному відпочинку, та забезпечення на цій основікомплексного розвитку міста при збереженні екологічної рівноваги іраціональному використанні культурної та природної спадщини.Економічна ефективність Програми спрямована на збільшеннянадходжень до бюджету від туристичної діяльності, зростанняобсягів кредитних і інвестиційних ресурсів, залучених у туристичнугалузь. Соціальна ефективність Програми направлена на покращеннязайнятості населення м. Києва шляхом збільшення кількості робочихмісць (щорічний середній приріст робочих місць за рахунок туризмудорівнюватиме 8,7%), а також підготовки фахівців відповідноїкваліфікації та спеціалізації. Якщо в 2002 р. в туристичній галузібуло зайнято близько 15 тис. осіб, а з урахуванням інших галузей(транспорт, торгівля, зв'язок тощо) і тимчасово працюючих протягомактивного туристичного сезону - 75,7 тис., то в 2004 р. ціпоказники становитимуть відповідно 16,3 і 82,3 тис. осіб.
Затверджено Порядок проведення екскурсійної діяльності ум. Києві ( ra0089023-04 ) та Порядок надання туристичних послуг ум. Києві ( ra0088023-04 ), що дозволить впорядкувати туристичну йекскурсійну діяльність у столиці, сприятиме підвищенню якості таконкурентоспроможності туристичних послуг на міжнародному ринку.
В 2004 р. проведено ряд заходів (відкриті чемпіонати м. Києваз техніки велосипедного, гірського, водного туризму, першістьдитячого громадського туристського клубу "Робінзон" з технікипішохідного туризму (крос-похід), Третю Київську міжнароднувиставку-ярмарок "Київ - древня та сучасна столиця України",XI спеціалізований традиційний київський туристичний салондитячого, молодіжного та сімейного відпочинку "Канікули, Весна -Літо 2004" та ін.), покликаних розвивати інтерес населення,стимулювати розвиток в'їзного і внутрішнього туризму. З метоюрекламування та реалізації туристичного продукту м. Києва взятоучасть у міжнародних туристичних виставках-ярмарках.
Водночас ефективному використанню конкурентних перевагм. Києва, обумовлених його багатою історико-культурною спадщиноюта столичним статусом, заважає низка невирішених проблем, а саме:
- невідповідність потужності та якісних характеристиктуристичної та рекреаційної інфраструктури, включаючи готельнегосподарство, міжнародним нормам і стандартам;
- надмірна бюрократизація процесу затвердження проектіврозбудови об'єктів готельного та санаторно-курортногогосподарства, дозвілля і розваг;
- низький рівень маркетингових досліджень у сферітуристично-екскурсійної та санаторно-курортної діяльності,слабкість інформаційно-рекламного забезпечення на внутрішньому і,особливо, зовнішньому ринках;
- недосконалість територіальної організації
туристично-екскурсійних маршрутів та інформаційної інфраструктури,
недостатній кваліфікаційний рівень екскурсоводів.
Основними пріоритетами розвитку туризму та рекреації в2005 році:
- підвищення якості та розширення обсягів послуг туризму тарекреації;
- створення матеріально-технічного, кадрового таінформаційного ресурсу, необхідного для ствердження наміжнародному ринку туристичних і рекреаційних послуг;
- поліпшення інвестиційного клімату в галузі туризму тарекреації.
З метою створення умов для прискореного розвитку галузінеобхідне виконання таких основних завдань:
- розширення та вдосконалення інфраструктури туризму тарекреації. Планується: створити міські туристично-інформаційніцентри та розширити мережу екскурсійно-інформаційних пунктів;впровадити нові туристичні маршрути та тематичні екскурсійніпрограми; відкрити пункт прокату туристичного спорядження йінвентарю; завершити роботу по створенню Генеральної схемикомплексного розвитку туристичної інфраструктури в Києві на періоддо 2010 р.;
- удосконалення системи обслуговування на туристичнихмаршрутах, зокрема: облаштування інформаційними знаками місцьбезкоштовного автомобільного тимчасового паркування біляекскурсійних об'єктів; встановлення вказівників знаходженняосновних туристсько-екскурсійних об'єктів; створення у структуріГУМВС України в м. Києві спеціального підрозділу (туристичнумуніципальну міліцію), який має забезпечувати безпеку туристів іздійснювати контроль за проведенням екскурсій особами, які немають на це відповідного дозволу, а також за поселенням туристів,у тому числі ділових, у приватних квартирах без відповідногодозволу; створення міського екскурсійно-методичного центру;розроблення нової редакції Програми забезпечення безпеки туристівта екскурсантів у м. Києві та підготовка Концепції екскурсійноїдіяльності в м. Києві;
- проведення рекламної роботи щодо просування туристичногопродукту на внутрішньому і світових ринках туристичної індустрії,а саме: видання рекламно-довідкової літератури(туристично-екскурсійних довідників, рекламних проспектів,листівок і буклетів), в тому числі іноземними мовами; проведеннярекламно-інформаційних заходів за кордоном для укріпленнятуристичного іміджу міста; участь у міжнародних виставках,салонах, форумах і біржах; заснування в м. Києві спеціалізованогоінформаційно-рекламного туристичного агентства; підтримкатуристичного сервера м. Києва в мережі Інтернет; висвітлення в ЗМІроботи туристичних організацій;
- забезпечення сприятливих умов для інвесторів з метоюзалучення інвестицій у туризм і рекреацію. Програмою передбачено:внести відповідні пропозиції про доповнення і зміни до діючогозаконодавства з питань туризму та оподаткування; ввести пільговеоподаткування земельних ділянок, на яких розташовані підприємстватуристично-рекреаційного комплексу, що сприятиме розвитку йогоматеріальної бази, зменшенню вартості послуг і підвищеннюконкурентоспроможності;
- стимулювання розвитку внутрішнього туризму. В цьомунапрямку передбачається: створити міський клуб туристів, міськубібліотеку туристичної літератури, міську школу туризму дляпідготовки громадських кадрів (керівників походів, тренерів,інструкторів, суддів туристських змагань); забезпечити організаціюта проведення туристично-спортивних заходів, щорічних традиційнихсвяткувань і виставок;
- розвиток рекреаційних зон. Передбачено: облаштувати тарозвивати інфраструктуру паркової зони та зон дозвілля, розвиватиіндустрію розваг на базі зон відпочинку, розширити мережуспортивних парків на базі великих спортивних комплексів.
У 2005 р. виконання заходів Програми дозволить розширитимережу туристично-рекреаційної інфраструктури, поліпшити їїкількісні та якісні характеристики. За прогнозними оцінками,очікується збільшення чисельності іноземних туристів до 281,4 тис.осіб, туристів, які виїжджали за кордон, - до 305,2 тис., що,відповідно, на 21 і 20% більше порівняно з попереднім роком. На700 номерів планується розширити місткість готелів міста як шляхомреконструкції діючих, так і відкриття 4 нових готелів. Прогнознезростання доходів від вітчизняного та іноземного туризму в 2005 р.становитиме відповідно 60 і 30%.
Основні показники розвитку туризму і рекреації
у м. Києві
------------------------------------------------------------------
| Показник |Одиниця| 2003 | 2004 | 2005 |
| |виміру | звіт |очікуване| прогноз|
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|Кількість туристичних фірм | од. | 1121 | 837 | 990 |
|----------------------------| |--------+---------+--------|
|у тому числі діючих | | 784 | 750 | 850 |
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|Кількість обслугованих | тис. | 746,8| 440,9| 559,4|
|туристів | чол. | | | |
|----------------------------| |--------+---------+--------|
|у тому числі іноземних | | 193,2| 232,6| 281,4|
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|Крім того, іноземних | тис. | 7,4| 8,9| 10,7|
|туристів, обслугованих без | чол. | | | |
|поселення в закладах | | | | |
|розміщення | | | | |
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|Кількість туристів, які | тис. | 248,4| 254,3| 305,2|
|виїжджали за кордон | чол. | | | |
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|Крім того, туристів, які | тис. | 24,2| 25,3| 30,4|
|виїжджали за кордон, | чол. | | | |
|обслугованих без поселення в| | | | |
|закладах розміщення | | | | |
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|Кількість туристів, | тис. | 305,2| 350,7| 403,4|
|охоплених внутрішнім | чол. | | | |
|туризмом | | | | |
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|Кількість екскурсантів | тис. | 134,1| 208,3| 278 |
| | чол. | | | |
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|Доходи від вітчизняного | тис. |230296,0| 368473,6|589557,7|
|туризму | грн. | | | |
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|Доходи від іноземного | тис. |159762,6| 207691,4|269998,8|
|туризму | грн. | | | |
------------------------------------------------------------------
3.6.5. Фізичне виховання та спорт
Місто Київ є провідним центром спортивного життя країни.Завдяки зусиллям міської влади впродовж останніх років вдалосязберегти та розширити мережу спортивних споруд і об'єктів. Якочікується, на кінець 2004 р. тут функціонуватиме 30 стадіонів,45 плавальних басейнів, 616 спортивних зали, 5 споруд зі штучнимльодом, 1330 спортивних майданчиків. Працює 74 дитячо-юнацькихспортивних школи, 3 школи вищої спортивної майстерності, одинліцей спортивного профілю, вище училище фізичної культури іспорту, в яких займається спортом понад 32,8 тис. осіб. Кількістьнаселення, охоплена всіма видами фізкультурно-оздоровчої роботи,збільшиться порівняно з 2003 р. на 1,2 тис. осіб.
У м. Києві щорічно проводиться близько 500 змагань міського,всеукраїнського та міжнародного рівнів. Значну увагу приділяєтьсяпідготовці спортивного резерву до складу збірних команд України зрізних видів спорту та олімпійської збірної України.
Здійснюється робота щодо передачі об'єктів соціальної сфериспортивного призначення до комунальної власності територіальноїгромади міста, продовжується створення на базі спортивних спорудахтренажерних залів, реабілітаційно-відновлювальних центрів,консультативних пунктів.
Проте фізична культура і спорт поки ще не стали необхідноюрисою життя населення столиці.
Галузь потребує вирішення багатьох проблем, найважливішими зяких є:
- незадовільна якість багатьох спортивних споруд, якіперебувають у підпорядкуванні житлових органів;
- припинення діяльності спортивних об'єктів (особливобасейнів і стадіонів) окремих підприємств і організацій, щопов'язано з неможливістю їх подальшого утримання через високівитрати на комунальні потреби;
- недостатність уваги до фізичного виховання в дошкільних,загальноосвітніх і вищих навчальних закладах, зокрема,недотримання вимог щодо введення третього уроку фізкультури натиждень у ЗОШ, відсутність у багатьох недержавних ВНЗ навчальногопроцесу з предмета "Фізична культура";
- брак сучасних спортивних споруд, які б відповідалиміжнародним стандартам;
- невисока пропускна спроможність спортивних споруд з окремихвидів фізичної культури і спорту;
- відсутність матеріально-технічної бази та відповідногообладнання для роботи з інвалідами.
Пріоритети в сфері фізичної культури і спорту визначаютьсяЗаконом України "Про фізичну культуру і спорт" ( 3808-12 ); УказомПрезидента України "Про додаткові заходи щодо державної підтримкирозвитку фізичної культури і спорту в Україні" ( 998/2002 ),міською Цільовою комплексною програмою "Фізичне виховання -здоров'я нації" ( 963/98 ), Державною програмоюсоціально-економічного розвитку м. Києва на період до 2010 року( 1409-97-п ) (підпрограма "Фізична культура і спорт у м. Києві"),іншими національними та міськими програмами. Основними з них є:
- зміцнення матеріально-технічної бази фізкультури і спорту; - підтримка дитячих і юнацьких спортивних шкіл;
- пропаганда здорового та активного способу життя;
- сприяння у досягненні високих спортивних результатівстоличними спортсменами.
Відповідно до пріоритетів, найважливішими завданнями роботиміської влади в сфері фізичної культури і спорту на 2005 р. є:
- створення фінансових, економічних і морально-етичних умов,які б забезпечили зростання галузі як невід'ємної складовоїчастини забезпечення здоров'я нації;
- проведення реконструкції діючих і будівництво новихоб'єктів фізичної культури і спорту, зокрема: будівництво критоїльодової арени на вул. Мельникова, 46; реконструкціялегкоатлетичного манежу школи вищої спортивної майстерності напр. П.Тичини, 18-А; реконструкція та будівництво спортивногокомплексу в парку культури та відпочинку "Партизанська слава" навул. Тростянецькій, 60; виконання проектних робіт по спорудженнюКиївської міської спортивної та реабілітаційно-оздоровчої базидефлімпійської та параолімпійської підготовки(фізкультурно-оздоровчий комплекс, плавальний басейн, футбольнеполе, 2 спортивно-ігрових майданчики); спортивного комплексу дляігрових видів спорту;
- продовження роботи щодо передачі спортивних споруд, якіналежать підприємствам, організаціям, установам та знаходяться взанедбаному стані і не можуть на належному рівні утримуватися, докомунальної власності міста;
- створення умов для занять фізичною культурою і спортомлюдям з обмеженими фізичними можливостями, створення в усіхрайонах міста центрів із фізичної реабілітації і спорту інвалідів;
- проведення оздоровчих і спортивно-масових заходів (дитячихспартакіад, легкоатлетичних змагань серед вихованцівдитячо-юнацьких спортивних шкіл, змагань з інвалідного спорту,спортивних заходів, присвячених визначним датам тощо), розширеннямережі роботи оздоровчих груп в зонах масового відпочинку,створення в усіх районах міста центрів фізичного здоров'я "Спортдля всіх";
- участь у створенні необхідних умов для якісної підготовкиспортсменів і їх успішного виступу на чемпіонатах Європи, світу,Олімпійських і Параолімпійських іграх;
- вирішення питання щодо надання на пільгових умовахспортивних споруд для занять вихованців ДЮСШ, СДЮШОР,спортсменів-інвалідів і деяких інших соціально вразливих категорійгромадян, що дозволить зменшити розмір оплати за такі заняття тарозширити чисельність осіб, які відвідують спортивні секції набезоплатній основі;
- забезпечення ліцензування підприємницької діяльності вгалузі фізичної культури і спорту;
- перегляд механізму формування контрольних показниківмісцевих бюджетів з урахуванням сучасних вимог розвиткуінфраструктури фізичної культури і спорту, збільшення обсягівфінансування спортивних шкіл.
У результаті виконання запланованих заходів очікуєтьсяподальше розширення мережі спортивних майданчиків і спортивнихоб'єктів. За рахунок розширення мережі та активізації пропагандиздорового способу життя прогнозується зростання до 158,5 тис.населення, охопленого всіма видами фізкультурно-оздоровчої роботи,до 33,2 тис. збільшиться кількість дітей, що займаються в дитячихспортивних школах.
Основні показники розвитку фізичної культури
і спорту в м. Києві
------------------------------------------------------------------
| Показник |Одиниця| 2003 | 2004 | 2005 |
| |виміру | звіт |очікуване| прогноз|
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|Стадіони |одиниць| 30| 30| 31|
|----------------------------| |--------+---------+--------|
|Спортивні майданчики | | 1313| 1330| 1340|
|----------------------------| |--------+---------+--------|
|Плавальні басейни | | 45| 45| 46|
|----------------------------| |--------+---------+--------|
|Стрілецькі тири | | 210| 210| 211|
|----------------------------| |--------+---------+--------|
|Спортивні зали | | 587| 616| 618|
|----------------------------| |--------+---------+--------|
|Споруди зі штучним льодом | | 5| 5| 5|
|----------------------------| |--------+---------+--------|
|Приміщення для проведення | | 778| 780| 785|
|фізкультурно-оздоровчої | | | | |
|роботи | | | | |
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|Кількість населення, | тис. | 156304| 157500| 158500|
|охоплена всіма видами | осіб | | | |
|фізкультурно-оздоровчої | | | | |
|роботи | | | | |
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|Дитячо-юнацькі спортивні |одиниць| 74| 74| 74|
|школи | | | | |
|----------------------------+-------+--------+---------+--------|
|Кількість дітей, що | тис. | 32344| 32850| 33200|
|займаються в ДЮСШ, СДЮШОР, | осіб | | | |
|ШВСМ | | | | |
|----------------------------| |--------+---------+--------|
|Кількість фахівців із | | 4704| 4710| 4720|
|фізичного виховання | | | | |
------------------------------------------------------------------
3.7. Споживчий ринок
3.7.1. Ринок товарів і послуг, торгова мережа
На споживчому ринку продовжуються процеси активної розбудовиінфраструктури галузі, підвищується якість торговельногообслуговування населення. Загальний обсяг роздрібноготоварообороту у 2004 р. складе 10,5 млрд. грн. і збільшився упорівнянні з попереднім роком на 30%.
За рахунок впровадження сучасних технічних засобів ітехнологій відбуваються якісні зміни в роботі підприємствторгівлі, громадського харчування та побуту: розвиваються передовіформи організації торгівлі, зокрема мережею структури,оптово-роздрібні центри, створюються приватні підприємствагромадського харчування та сервісні центри з надання населеннюширокого спектру побутових послуг тощо.
Обсяг роздрібного товарообігу в розрахунку
на 1 мешканця, грн.
(Графічне зображення не наводиться)
Споживчий ринок міста являє собою розвинуту мережупідприємств торгівлі, яка постійно розширюється, так, протягом2004 р. введено в експлуатацію 177 сучасних підприємств роздрібноїторгівлі та 308 закладів ресторанного господарства на 15,2 тис.посадкових місць.
Роздрібний товарообіг міста цілеспрямовано орієнтується напродукцію вітчизняного товаровиробника, збільшується реалізаціяпродовольчих товарів місцевих підприємств харчової та переробноїпромисловості, частка непродовольчих товарів у загальномуроздрібному товарообігу зросте до 58,6%.
Основні показники розвитку торгівлі та
ресторанного господарства
------------------------------------------------------------------
| Показники | 2003 | 2004 | 2005 |
| | звіт |очікуване| прогноз |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Кількість магазинів | 4313 | 4490 | 4625 |
|(стаціонарних), од. | | | |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Загальна площа торгових приміщень,| 846,7| 865,1| 874,3|
|тис. кв. м | | | |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Кількість підприємств ресторанного| 2370 | 2678 | 2692 |
|господарства, од. | | | |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Кількість місць в об'єктах | 137,9| 153,1| 154,9|
|ресторанного господарства, тис. | | | |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Роздрібний товарообіг, всього | 7961,9| 10510,0| 13453,0|
|(у цінах відповідних років), | | | |
|млн. грн. | | | |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Темпи росту товарообігу (в | 125,9| 130 | 118 |
|порівнянні з попереднім роком), % | | | |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Питома вага продажу непродовольчих| 56,0| 58,6| 60,0|
|товарів у загальному обсязі | | | |
|роздрібного товарообігу, % | | | |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Питома вага продажу товарів | | | |
|вітчизняного виробництва, %: | | | |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|- продовольчих товарів | 85,1| 86,0| 87,0|
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|- непродовольчих товарів | 38,2| 39,7| 41,0|
------------------------------------------------------------------
Основними проблемами в розвитку споживчого ринку є:
- недостатній рівень забезпечення окремих мікрорайонів містаоб'єктами стаціонарної роздрібної торгівлі, які здатні забезпечитивисокий рівень торговельних послуг і традиційними магазинамисамообслуговування (універмагами, універсамами тощо);
- низькі темпи впровадження передових технологій щодопідвищення рівня торговельного обслуговування населення;
- відсутність гарантованих високих стандартів якості товаріві безпеки споживання.
У 2005 р. споживчий ринок буде розвиватись шляхом підвищенняйого насиченості за рахунок зростання обсягів власного тавітчизняного виробництва конкурентоспроможної продукції і послугпри одночасному збільшенні купівельної спроможності всіх верствнаселення, а також поліпшення торговельного обслуговування тагромадського харчування населення. У зв'язку з цим передбачаютьсянаступні заходи:
- забезпечити необхідними товарами підприємства торгівлі, якіздійснюють обслуговування інвалідів та ветеранів війни, хворих нацукровий діабет, дітей раннього віку;
- надання пріоритетного розвитку ринку послуг підприємствстаціонарної роздрібної торгівлі;
- забезпечити заготівлю та закладку плодоовочевої продукціїна довгострокове зберігання підприємствам, які здійснюютьобслуговування торговельної мережі міста, пільгових категорійнаселення, лікувальних і учбових закладів;
- надавати допомогу торговельним організаціям і підприємствамхарчової та переробної промисловості в отриманні пільговихсезонних кредитів для закупівлі зерна, плодоовочевої продукціїтощо.
У результаті реалізації вищезазначених заходів у 2005 р.передбачається отримати такі результати:
- збільшення на 18% обсягу роздрібного товарооборотупідприємств, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі таресторанного господарства, доведення його до 13,4 млрд. грн.;
- забезпечення зростання питомої ваги продажу непродовольчихтоварів у загальному обсязі товарообороту до 60,0%;
- розширення пропозиції товарів вітчизняного виробництва тазабезпечення зростання їх питомої ваги у загальному обсязітоварообороту: продовольчих - до 87%, непродовольчих - до 41%;
- посилення контролю за дотриманням прав споживачів і задотриманням виробниками заявлених показників безпеки та якостітоварів.
Послідовно розширювалась і сфера побутового обслуговуваннянаселення, яка забезпечувала потреби жителів міста в різноманітнихпобутових послугах. Кількість підприємств побутовогообслуговування в 2004 р. налічуватиме 30 тис. одиниць. Поступовозбільшується мережа ательє з індивідуального пошиття одягу,трикотажних виробів, створюються сучасні сервісні центри зобслуговування складної побутової техніки, ремонту та виготовленнюювелірних виробів, комп'ютерної техніки, пунктів прокатувідеокасет, сучасних фотосалонів.
Розвиток сфери побутового обслуговування
населення м. Києва
------------------------------------------------------------------
| Показники | 2003 | 2004 | 2005 |
| | звіт |очікуване| прогноз |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Обсяг наданих побутових послуг, | 260,0| 280,5| 290,0|
|млн. грн. | | | |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Реалізовано побутових послуг на | 99,0| 107,0| 108,5|
|одну особу населення, грн. | | | |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Кількість підприємств побутового | 2765 | 3010 | 3080 |
|обслуговування, одиниць | | | |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|у тому числі по основних видах: | | | |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|- ремонт та індивідуальне пошиття | 634 | 662 | 667 |
|взуття | | | |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|- ремонт та індивідуальне пошиття | 194 | 221 | 230 |
|швейних, трикотажних, хутряних і | | | |
|шкіряних виробів, головних уборів | | | |
|та виробів текстильної галантереї | | | |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|- ремонт побутових машин і | 197 | 223 | 225 |
|приладів, ремонт і виготовлення | | | |
|металовиробів | | | |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|- ремонт і виготовлення меблів | 19 | 26 | 30 |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|- хімічна чистка і фарбування | 44 | 52 | 55 |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|- послуги пралень | 48 | 57 | 60 |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|- ремонт і будівництво житла на | 5 | 10 | 13 |
|замовлення населення | | | |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|- послуги лазень та душів | 5 | 8 | 8 |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|- послуги перукарень | 768 | 822 | 825 |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|- послуги фотосалонів | 167 | 171 | 174 |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|- послуги пунктів прокату | 25 | 31 | 32 |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Кількість працюючих, осіб | 15681 | 18680 | 19380 |
|----------------------------------+--------+---------+----------|
|Кількість новоствореннх робочих | 350 | 379 | 435 |
|місць, одиниць | | | |
------------------------------------------------------------------
Основними заходами щодо прискорення розвитку сфери побутовогообслуговування будуть:
- створення підприємств європейського рівня, якізабезпечували б високий рівень, комплексність обслуговування тасервісні умови для споживача;
- сприяння організації та розвитку видів послуг, особливосоціально важливих, попит на які не задовольняється, наближення їхдо місць проживання та роботи населення;
- організація належного рівня підготовки, перепідготовки тапідвищення кваліфікації кадрів;
- розширення системи пільгового обслуговування соціальнонезахищених категорій громадян;
- організація та проведення конкурсів професійноїмайстерності серед фахівців сфери побутового обслуговування;
- впорядкування територіальної організації та розширеннямережі об'єктів побуту на території міста, особливо у житловихмасивах Позняки, Осокорки та Новобіличі.
Від реалізації заходів у 2005 р. очікується розширення мережіоб'єктів побутового обслуговування (особливо підприємств поремонту та будівництву житла на замовлення населення, ательє поремонту і виготовленню меблів), що сприятиме створенню здоровоїконкуренції, поліпшенню якості обслуговування, стримуватимезростання цін на послуги, дасть можливість задовольнити потреби впослугах представників різних прошарків населення.
3.7.3. Розвиток системи державних закупівель
Діяльність системи державних закупівель м. Києва регулюєтьсязагальнодержавними нормативними актами, а також розпорядженнямиКиївської міської державної адміністрації "Про організаційнізаходи щодо функціонування системи закупівель товарів, робіт іпослуг на території м. Києва за рахунок коштів місцевих бюджетів"від 21.04.2004 р. N 655, "Про закупівлю товарів, робіт і послуг зарахунок коштів зовнішнього запозичення м. Києва" від 14.08.2003 р.N 1500 ( ra1500017-03 ).
Прозорість використання, державних коштів забезпечуєтьсяміською владою через публікацію оголошень про здійсненнязакупівель в інформаційно-аналітичному бюлетені "Вісник державнихзакупівель", надсилання запрошень учасникам торгів, розміщенняінформації з питань державних закупівель у мережі Інтернет.
Загальна сума державних коштів, визначених місцевимибюджетами для закупівлі товарів, робіт і послуг у 2004 р.становить 1905171,8 тис. грн. Серед них на кошти місцевих бюджетівприпадає 99,5%, Державного бюджету України - 0,3, інші державнікошти - 0,2%.
Існуюча система державних закупівель у м. Києві функціонує врамках чинного загальнодержавного законодавства, однак потребуєвдосконалення і переходу на якісно новий рівень з урахуваннямсучасних тенденцій у розвитку великих міст столичного рівня.
Програмними заходами щодо вдосконалення та розвитку системидержавних закупівель м. Києва в 2005 р. є:
- створення системи моніторингу та поширення інформації зрізноманітних питань державних закупівель - на міському рівні;
- створення комп'ютеризованої системи планування тауправління державними закупівлями з метою реалізаціївищезазначеного нормативного акта та ефективного витрачання коштівмісцевих бюджетів;
- аналіз кошторисних пропозицій щодо переліку процедур;
- підвищення кваліфікації спеціалістів з питань організаціїта проведення торгів (тендерів на здійснення державнихзакупівель);
- проведення нарад-семінарів з питань дотримання вимогзаконодавства України щодо проведення процедур закупівель.
Внаслідок впровадження програмних заходів у 2005 р.очікується вдосконалення системи державних закупівель на основісучасних інформаційних технологій. Комп'ютеризація системипланування та управління державними закупівлями дозволитьзабезпечити взаємодію численних територіально розосередженихдержавних бюджетоотримувачів і необмеженої кількостітоваровиробників та вирішити наступні завдання:
формування плану закупівель товарів, робіт і послуг напоточний фінансовий рік;
забезпечення вибору постачальників по кожному видузакуповуваного товару тільки на конкурсній основі;
ведення реєстрів закупівель;
аналіз плану закупівель на всіх рівнях управління;
аналіз номенклатури та цінових параметрів закупівель.
Реалізація вказаних заходів у цілому сприятиме створеннюконкурентного середовища при здійсненні закупівлі товарів, робіт іпослуг за рахунок державних коштів, забезпеченню прозоростіпроцедур закупівель та досягненню оптимального і раціональноговикористання державних коштів.
3.8. Реальний сектор економіки
3.8.1. Структурні зміни
Місто Київ є одним із найбільш потужних регіонів України. Якочікується, в 2004 р. валова додана вартість у Києві перевищить46,5 млрд. грн. (у фактичних цінах), що на 8,0% більше порівняно зпопереднім роком. Частка міста у загальному обсязі випускупродукції України складає понад 14%, ВДВ - 17%. Така розбіжністьпояснюється особливістю виробництва, спеціалізацією на видахдіяльності сфери послуг.
Структура економіки м. Києва принципово відрізняється відінших регіонів України, що пояснюється його столичним статусом зособливими, притаманними йому функціями. Останні роки активнорозвиваються: обробна промисловість, виробництво та розподіленняелектроенергії, газу та води, торгівля, готелі та ресторани,фінансова діяльність, операції з нерухомістю, державне управління.Найбільшою за питомою вагою залишається торгівля - 27,7%. Питомавага промисловості становила в 2003 р. 12,2%, транспорту ізв'язку - 15,5, операцій з нерухомістю, здавання під найм іпослуги юридичним особам - 14,8, фінансова діяльність - 7,1,державне управління - 5,7, освіта - 3,8, охорона здоров'я - 2,5%.
На 1 січня 2004 р. із загальної кількості об'єктів державногореєстру 3486 об'єктів були державними (2,2%), 2745 - комунальними(1,7%), 41937 - приватними (26,4%), 105660 (66,4%) - колективними,5294 (3,3%) - власності міжнародних організацій та юридичних осібінших держав. Із загальної кількості об'єктів комунальноївласності 48 становили підприємства обробної промисловості,16 - текстильної промисловості та пошиття одягу, 716 -підприємства й організації освіти, 192 - торгівлі і громадськогохарчування, 243 - управління, 257 - охорони здоров'я, фізичноїкультури та соціального забезпечення.
Розподіл об'єктів державного реєстру за
формами власності, на 1 січня 2004 р.
Колективна - 67%
Міжнародних організацій та
юридичних осіб інших держав - 3%
Державна - 2%
Комунальна - 2%
Приватна - 26%
Стратегічною метаю трансформації господарського комплексуміста є перетворення його на центр високотехнологічних виробництв,постіндустріальних послуг, сервісний центр і центр міжнароднихзв'язків, що буде досягнуто в результаті дії відповіднихмеханізмів, найважливішими з яких виступають бюджетно-фінансова,інвестиційна й інноваційна політика, механізми формуванняконкурентного середовища та підтримки внутрішніх виробниківтоварів і послуг.
У зв'язку з тим, що структурна демонополізація економіки восновному завершена, вже у найближчій перспективі пріоритетногозначення набудуть більш складні механізми демонополізації міськоїекономіки, до яких слід віднести:
- зменшення або й зняття бар'єрів, які заважають вступусуб'єктам господарювання на існуючі ринки;
- заохочення вступу на монопольні ринки нових агентівекономічної діяльності;
- захист інтересів підприємців і споживачів від неправомірнихобмежень конкуренції та впливу тіньового сектора економіки;
- ліцензування діяльності природних монополій на власних ісуміжних ринках; обмеження діяльності органів виконавчої влади навнутрішньому ринку міста;
- удосконалення управління майном підприємств, якізалишаються у власності міста та є важливими для здійснення нимсвоїх функцій.
Для реалізації зазначених напрямів застосовуватиметьсядиференційований галузевий підхід, формуватимуться виключні умовидля діяльності ринків, які забезпечують суспільні інтереси, атакож мають потужний експортний та інноваційний потенціали.Заплановано використання конкурсних засад у залученні підприємствприватного бізнесу для здійснення послуг автомобільноготранспорту, обслуговування та експлуатації житлового фонду,технічної інвентаризації, вивозу та утилізації сміття, доставкипенсій, збору комунальних платежів.
Структурні зрушення в економіці міста вимагають застосуваннямеханізму підтримки міського виробника, який на сучасному етапідостатньо розроблений і застосовується Київською міською державноюадміністрацією. Пріоритет надається підтримці підприємств, якіперебувають у комунальній власності або передані до сфериуправління міської влади. Форми підтримки досить різноманітні,найважливішими з них є:
- розміщення на конкурсних засадах місцевого замовлення навиробництво товарів і послуг для задоволення потреб міста, якефінансуватиметься за рахунок коштів бюджету;
- сприяння в отриманні пільгових кредитів, а також наданняфінансової допомоги за рахунок міського бюджету;
- надання пільг у межах компетенції Київради,реструктуризація заборгованості перед містом, зокрема щодомісцевих податків і зборів, оплати послуг комунальногогосподарства тощо;
- посилення застосування кооперації та комбінування міжпідприємствами міста. Пошук партнерів для підприємств міста, яківиробляють високоліквідну продукцію із задоволення кінцевогопопиту через застосування кооперативних зв'язків з київськимипідприємствами;
- залучення іноземних партнерів до київських підприємств зметою створення спільних підприємств і просування київськихвиробників на міжнародні ринки.
- реклама продукції міських виробників, у тому числі шляхомучасті у виставках-ярмарках у Києві, інших містах та державах,рекламі у засобах масової інформації, зовнішній рекламі.
Внаслідок реалізації стратегічної цілі очікується формуванняконкурентноздатної економіки інноваційного типу, що на етапі до2005 р. означає сучасну модернізацію, спрямовану на запровадженнягнучких технологій із високою часткою програмно-інформаційнихелементів. Для м. Києва - це новий якісний рівень, девизначальними стають такі критерії, як технологічна незалежність,забезпечена генерацією передових науково-технічних ідей таекспортом результатів науково-дослідних ідослідно-конструкторських робіт; рівень використаннянауково-технічних досягнень як партнерів так і суперників;можливість переключення з одних інформаційних технологій на інші.
3.8.2. Паливно-енергетичний комплекс.
Енергозабезпечення та енергозбереження
Одним із визначальних критеріїв для оцінки економічноїпотужності міста є його енергетичний потенціал, який забезпечуєподальший розвиток міського господарства та посилює йогоенергетичну безпеку.
Головні завдання ПЕК - це своєчасне, повне та безперебійнезабезпечення якісним паливом, електричною і тепловою енергієюматеріальне виробництво, невиробничу сферу, населення такомунально-побутових споживачів.
Енергетичний потенціал м. Києва складають 3 ТЕЦ зустановленою електричною потужністю 1360 МВт і тепловою 2042Гкал/год, 556 котелень сумарною тепловою потужністю 10044,6Гкал/год, у тому числі 122 котельні потужністю до 3 Гкал/год,понад 2900 км теплових мереж у двотрубному обчисленні, з яких 7,5відсотків перебувають у ветхому і аварійному стані, 2675центральних теплових пунктів та бойлерних, з яких близько 30відсотків перебуває у зношеному стані.
Київські ТЕЦ, районні котельні і промислово-виробничікотельні повністю забезпечують споживачів міста в електроенергіїта на 92% - у централізованій теплоенергії.
Основним видом палива для ТЕЦ і котелень є природний газ,частка якого складає 95-98%, решта приходиться на вугілля татопковий мазут. Питомі витрати палива ТЕЦ на відпускелектроенергії становлять в середньому 229-242 г у.п/кВт-г, навідпущену з колекторів теплоенергію - 142-144 кг у.п./Гкал привідповідних середньоукраїнських показниках 352-372 гу.п/кВт.г і167-171 кг у.п/Гкал. Устаткування ТЕЦ загалом відповідаєекологічним вимогам і нормативам.
Споживання палива, тис.т у.п.
2002 2003 2004 2005
4674,0 5091,5 5092,0 5280,0
Виробництво теплоенергії на ТЕЦ продовжує зростати так, яквоно є значно ефективнішим ніж виробництво котельнями. В минуломуроці котельні забезпечували понад 10 млн. Гкал річноготеплоспоживання, що становило 50,3% від загальної потреби міста, ау 2004 р. цей показник зменшиться до 49,5%.
Негативним фактором в теплопостачанні міста є те, щотеплозабезпечення ряду підприємств, населення та соціальної сфериздійснюється дрібними неефективними котельнями, в якихексплуатується фізично та морально зношене обладнання, щообумовлює значні перевитрати палива, забруднення довкілля тапризводить до зниження надійності та якості теплопостачання, Такихкотелень у місті близько 130 одиниць, у тому числі 97 одиниць набалансі АЕК "Київенерго".