КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
VIII сесія IV скликання
Р І Ш Е Н Н Я
N 1051/2461 від 28.12.2004
Про Програму соціально-економічного
та культурного розвитку м. Києва на 2005 рік
( Із змінами, внесеними згідно з Рішеннями Київміськради N 117/2693 ( ra0117023-05 ) від 24.02.2005 N 197/2772 ( ra0197023-05 ) від 31.03.2005 N 252/2827 ( ra0252023-05 ) від 21.04.2005 )
Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 26 Закону України"Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) Київськаміська рада В И Р І Ш И Л А:
1. Затвердити Програму соціально-економічного та культурногорозвитку Києва на 2005 рік згідно з додатком 1.
2. Головному управлінню містобудування, архітектури тадизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київськоїміської державної адміністрації) при погодженні дозвільнихдокументів на виконання проектних робіт та на будівництво житловихбудинків передбачати здійснення розрахунків щодо забезпеченостінаселення об'єктами соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади,загальноосвітні школи, об'єкти охорони здоров'я тощо) та щодо їхрозміщення і будівництва одночасно із спорудженням жилих будинків.
3. Головному управлінню комунальної власності м. Києвавиконавчого органу Київради (Київської міської державноїадміністрації), Головному управлінню житлового забезпеченнявиконавчого органу Київради (Київської міської державноїадміністрації) оформляти правоустановчі документи на правовласності на об'єкти нерухомого майна виключно за наявностідовідки Головного управління економіки та інвестицій виконавчогооргану Київради (Київської міської державної адміністрації) провиконання умов щодо пайової участі у створенні соціальної таінженерно-транспортної інфраструктури м. Києва.
4. Управлінню державного архітектурно-будівельного контролювиконавчого органу Київради (Київської міської державноїадміністрації):
4.1. Видавати дозволи на будівництво (реконструкцію) за умовоформлення замовниками з Головним управлінням економіки таінвестицій виконавчого органу Київради (Київської міськоїдержавної адміністрації) договорів щодо сплати пайових внесків настворення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктурим. Києва.
4.2. Акти про приймання в експлуатацію закінченихбудівництвом об'єктів реєструвати виключно за наявності довідокГоловного управління економіки та інвестицій виконавчого органуКиївради (Київської міської державної адміністрації) про сплатупайових внесків на створення соціальної та інженерно-транспортноїінфраструктури м. Києва.
5. Внести зміни і доповнення до додатків 1 та 2 рішенняКиївради від 27.02.2003 N 271/431 ( ra0271023-03 ) "Про пайовуучасть (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальноїта інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва" згідно здодатком 2.
6. З метою фінансування об'єктів, передбачених Програмоюсоціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2005рік, відповідно до затвердженої у встановленому порядкупроектно-кошторисної документації та для забезпечення введення вексплуатацію цих об'єктів доручити виконавчому органу Київради(Київській міській державній адміністрації) за погодженням зпостійною комісією Київради з питань бюджету тасоціально-економічного розвитку вносити зміни та доповнення дозазначеної Програми в межах загальних асигнувань спеціальногофонду міського бюджету по головних розпорядниках коштів.
7. Виконавчому органу Київради (Київській міській державнійадміністрації):
7.1. Доручити районним у м. Києві державним адміністраціям:
- у своїх розпорядженнях на перепланування таперепрофілювання об'єктів виробничого та невиробничогопризначення, що спричиняє зміни функціонального призначення цихоб'єктів, передбачати умови щодо перерахування пайових внесків настворення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м.Києва за нормативами згідно з рішенням Київради від 27.02.2003N 271/431 ( ra0271023-03 );
- провести інвентаризацію діючих дозволів на розміщення тавідкриття об'єктів торгівлі, побутового обслуговування,ресторанів, кафе, гральних закладів тощо з метою виявленняпорушень умов щодо перерахування пайових внесків на створеннясоціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва.
Вжити заходів щодо припинення дії дозволів, виданих безсплати пайових внесків на створення соціальної таінженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, до вирішення цьогопитання.
7.2. Привести свої нормативно-правові акти у відповідність доцього рішення.
7.3. Інформувати Київську міську раду про хід виконанняПрограми соціально-економічного розвитку м. Києва на 2005 рік тасоціальний стан міста щоквартально не пізніше 45 днів післязакінчення звітного періоду.
8. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійнукомісію Київради з питань бюджету та - соціально-економічногорозвитку.
Київський міський голова О.Омельченко
Додаток
до рішення Київської міської
ради
від 28.12.2004 N 1051/2461
ПРОГРАМА
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ТА КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ
М. КИЄВА НА 2005 РІК
ЗМІСТ
Вступ
1. Оцінка тенденцій соціально-економічного розвитку м. Києва
1.1. Особливості та тенденції соціально-економічного розвитку
1.2. Головні досягнення, можливості та проблеми розвитку
економіки і соціальної сфери
2. Цілі та пріоритети соціально-економічного і культурного
розвитку м. Києва в 2005 р.
3. Основні напрями соціально-економічного і культурного розвитку
м. Києва в 2005 р.
3.1. Бюджетно-фінансова політика
3.1.1. Фінансові ресурси
3.1.2. Інвестиційна політика
3.2. Земельні відносини
3.2.1. Земельні відносини і територіальний розвиток міста
3.3. Ринкові перетворення
3.3.1. Реформування відносин власності
3.3.2. Розвиток підприємництва та малого бізнесу
3.3.3. Ринкова інфраструктура
3.3.4. Фінансовий ринок
3.3.4.1. Оздоровлення та зміцнення банківської системи
3.3.4.2. Розвиток небанківських фінансових установ
3.3.5. Фондовий ринок
3.4. Міське господарство
3.4.1. Капітальне будівництво
3.4.2. Міський транспорт і зв'язок
3.4.3. Житлово-комунальне господарство
3.4.3.1. Реформування житлово-комунального господарства
3.4.3.2. Житлове будівництво, забезпечення населення
житлом, соціальне житло
3.4.3.3. Комунальне господарство
3.5. Соціальний розвиток
3.5.1. Демографічна ситуація та міграційна політика
3.5.2. Зайнятість населення і ринок праці
3.5.3. Доходи, заробітна плата та соціальний захист
населення
3.5.3.1. Грошові доходи населення та заробітна плата
3.5.3.2. Соціальний захист населення
3.6. Гуманітарна сфера
3.6.1. Охорона здоров'я
3.6.2. Освіта
3.6.3. Культура
3.6.4. Туризм і рекреація
3.6.5. Фізичне виховання та спорт
3.7. Споживчий ринок
3.7.1. Ринок товарів і послуг, торгова мережа
3.7.2. Розвиток системи державних закупівель
3.8. Реальний сектор економіки
3.8.1. Структурні зміни
3.8.2. Паливно-енергетичний комплекс. Енергозабезпечення
та енергозбереження
3.8.3. Промислова політика
3.8.4. Науково-технічна та інноваційна діяльність
3.9. Зовнішньоекономічна діяльність
3.10. Природокористування і діяльність з підтримання безпеки
середовища життєдіяльності людини
3.10.1. Охорона навколишнього природного середовища та
природно-техногенна безпека
3.10.2. Охорона праці
3.10.3. Громадська безпека
Додатки
ВСТУП
Цілеспрямована діяльність органів Київської міської владищодо забезпечення високих темпів економічного зростання тастворення умов для підвищення рівня життя населення дозволилаістотно поліпшити позиції столиці серед регіонів України та вийтина провідне місце за переважною більшістю характеристиксоціально-економічяого розвитку (зокрема, темпами реструктуризаціїта модернізації господарського комплексу, інноваційнимпотенціалом, рівнем диверсифікації та інтенсивностіміжрегіональних і зовнішньоекономічних зв'язків, величиною доходіві якістю середовища життєдіяльності населення тощо), демонструвативисоку інвестиційну привабливість, відкритість і готовність доактивної участі в європейських і світових інтеграційних процесах,виступаючи тим самим каталізатором реформування національноїекономіки та соціально-економічних трансформацій в іншихадміністративно-територіальних одиницях України.
Програма соціально-економічного та культурного розвиткум. Києва на 2005 рік (далі - Програма) підготовлена виходячи зосновних завдань Стратегії соціально-економічного розвиткум. Києва до 2015 року, затвердженої розпорядженням Київськоїміської державної адміністрації від 29 листопада 2004 року N 2168( ra2168017-04 ), та спрямована на розроблення і втіленнякомплексу заходів щодо практичної реалізації основних стратегічнихпріоритетів поступу столиці задля подальшого поліпшення якостіжиття киян, підвищення їх добробуту, покращання демографічниххарактеристик, забезпечення сталого економічного зростання таекологічної безпеки життєдіяльності.
Законодавчим підґрунтям для розроблення Програми є: ЗакониУкраїни "Про місцеві державні адміністрації" ( 586-14 ), "Продержавне прогнозування та розроблення програм економічного ісоціального розвитку України" ( 1602-14 ); Концепція державноїрегіональної політики ( 341/2001 ); Закон України "Про столицюУкраїни - місто-герой Київ" ( 401-14 ); Указ Президента Українивід 28 квітня 2004 р. N 493 ( 493/2004 ) "Про стратегіюекономічного і соціального розвитку України на 2004-2015 роки -Шляхом європейської інтеграції"; Послання Президента України доВерховної Ради України "Концептуальні засади стратегіїекономічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки"Європейський вибір" ( n0001100-02 ); Державна програмасоціально-економічного розвитку м. Києва на період до 2010 року,затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня1997 р. N 1409 ( 1409-97-п ); Генеральний план розвитку м. Києвана період до 2020 року (затверджений рішенням Київради від 28березня 2002 р. N 370/1804 ( ra0370023-02 ); довгостроковігалузеві та комплексні міські програми.
Структура Програми відповідає "Типовій структурі програмиекономічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим,області, району, міста на короткостроковий період", затвердженійпостановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 р. N 621( 621-2003-п ).
Враховуючи результати аналізу динаміки та тенденційсоціально-економічного розвитку м. Києва, а також оцінкуресурсного, в тому числі фінансового, потенціалу, досвідуправління попередніх років і досягнення світової практикиуправління столичними містами, в Програмі сформульовані ключовіпроблеми, що постають перед міською владою, визначені цілі тапріоритети розвитку м.Києва в 2005 році, шляхи та механізми їхреалізації.
У 2005 році головні зусилля міської влади будуть спрямованіна закріплення досягнутих темпів економічного зростання на базійого інноваційно-інвестиційної складової, забезпечення доступу дорезультатів економічного зростання жителів міста, справедливоїоплати праці, повноцінного відновлення робочої сили та задіяннястимулів до збільшення індивідуальних доходів громадян.
Завдання і заходи Програми узгоджені з бюджетом м. Києва. Впроцесі виконання Програма може уточнюватись із метою врахуваннятрансформацій, що відбуватимуться в економіці країни та міста.Зміни та доповнення до Програми затверджуються Київською міськоюрадою за поданням постійної комісії з питань бюджету тасоціально-економічного розвитку.
Дня оцінки повноти та якості реалізації програмних завданьздійснюватиметься моніторинг виконання Програми.
1. Оцінка тенденцій соціально-економічного
розвитку м. Києва
1.1. Особливості та тенденції соціально-економічного
розвитку
Аналіз особливостей і тенденцій соціально-економічногорозвитку м. Києва свідчить про подальше закріплення позитивнихнадбань, досягнутих за попередні роки. Ресурсний потенціал,диверсифікована структура економіки, особливості, надані містустоличним статусом, у поєднанні з узгодженими діями центральних імісцевих органів влади, дозволили Києву одному з перших вийти натраєкторію сталого економічного зростання.
Основними чинниками позитивних зрушень в економіці містастали:
посилення конкурентних позицій на внутрішньому та зовнішньомуринках, збільшення обсягів інвестицій і будівництва;
зростання доходів населення та обсягів споживання;
стабільна фінансова ситуація, незважаючи на підвищенняінфляції наприкінці року.
У 2004 році закріпились позитивні тенденції щодо створеннястабільної бази для проведення економічних і соціальних реформ,підвищення рівня життя населення.
Розвиток реального сектора економіки, реалізація заходівпідтримки населення, реформування системи оплати праці таподаткової системи дозволили знизити рівень бідності, підвищитиреальні доходи населення, величина яких у розрахунку на одну особує найвищою в Україні. В 2004 р. грошові доходи киян зростуть до25,120 млрд. грн. (на 16,5%), заробітна плата працівників великихі середніх підприємств збільшиться на 25,0%, малих - на 15,6%, щовказує на утримання соціального вектора економічної політики встолиці.
За темпами росту й обсягами валової доданої вартості (ВДВ) урозрахунку на одного жителя (у 2004 р. цей показник очікується нарівні 17,5 тис. грн.) м. Київ є лідером серед регіонів України.Номінальна величина ВДВ досягне 46,5 млрд. грн., що на 8,0% більшепорівняно з попереднім роком. Збільшення обумовлене розширеннямсукупного попиту, зростанням експорту, поліпшенням фінансовогостану підприємств. У структурі ВДВ частка сфери послуг становить84,8%, матеріального виробництва - 15,2%, що відповідає світовимтенденціям розвитку столичних міст.
Динаміка промисловості м. Києва свідчить про сталу тенденціюнарощування виробництва. В 2003 р. порівняно з попереднім рокомобсяг промислової продукції збільшився на 14,5%, у 2004 р.очікується зростання на 17,0%. Місто характеризується найбільшдиверсифікованою серед регіонів України структурою промисловості.За останні роки збільшилась питома вага економічно та соціальноефективних її галузей: обробної промисловості - до 84,0%, у томучислі: харчової та переробної промисловості - до 25,0%,машинобудування - до 18,3%, хімічної та нафтохімічноїпромисловості - до 15,0%; целюлозно-паперової промисловості,видавничої справи - до 9,5%; виробництва неметалевих мінеральнихвиробів - до 7,0%. Прискорення темпів зростання галузей, яківиробляють продукцію кінцевого споживання, обумовлене збільшеннямінвестиційного попиту підприємств і споживчого попиту населення врезультаті підвищення їх грошових доходів.
Значна увага приділяється вибору пріоритетів
науково-технічного та інноваційного розеитку, а саме: створенню
енерго- та ресурсозберігаючих, екологічно безпечних технологій,
виробництву власних інформаційних технологій, конкурентоздатних
матеріалів і речовин, у тому числі, імпортозамінюючих,
технологічному і технічному оновленню виробничих фондів. Так, у
2004 р. на 25,8% очікується збільшення обсягу виробництва
високотехнологічної продукції, сертифікованої за міжнародними
стандартами, впровадження 520 нових технологічних процесів (на
60,0% більше порівняно з 2003 р.).
Реалізація стратегії сталого соціально-економічного розвиткуміста вимагає нарощування інвестиційних ресурсів, поліпшенняструктури інвестиційних джерел і оптимізації напрямів їхвикористання. В м. Києві зосереджено найбільші обсягиінвестиційних ресурсів держави (понад 16% інвестицій в основнийкапітал і більше третини прямих іноземних інвестицій).
Щорічно збільшуються темпи освоєння інвестицій. У структурікапітальних інвестицій основну частішу (понад 85%) складаютьінвестиції в основний капітал, майже 53% яких спрямовується накапітальне будівництво. Основними джерелами інвестицій в основнийкапітал залишаються власні кошти підприємств та організацій (майже38%) і кошти приватних осіб (30%), водночас намітилась тенденціядо зростання частки кредитних інвестиційних ресурсів (до 9,4%).
У 2004 р. приріст іноземних інвестицій очікується в сумі390,0 млн. дол. США, або 938,9 дол. США накопиченим підсумком урозрахунку на одного мешканця. Переважна більшість інвестиційнадходить від країн з розвинутою економікою (Західна Європа, США іКанада) та офшорних зон.
Однак для забезпечення сталого зростання економіки містаобсяги інвестиційних ресурсів є недостатніми. Інноваційний шляхрозвитку промисловості та орієнтація її на виробництво новихтехнологічно складних виробів вимагає комплексної модернізації іфінансової підтримки підприємств, більшість з яких не здатнінакопичувати власні кошти для розширення і модернізаціївиробництва або одержувати довгострокові кредити від комерційнихбанків.
Важливим фактором диверсифікації економіки є розвиток малогота середнього бізнесу. Показники кількості підприємств,чисельності працюючих на них та обсягу реалізованої продукціїмають тенденцію до зростання, що відіграє позитивну роль узабезпеченні зайнятості населення, збільшенні доходів бюджету,покращенні соціально-економічної ситуації. На початок 2004 р. вмісті діяло 43,9 тис. суб'єктів малого підприємництва (16,1%загальної кількості малих підприємств України). Більше двох третинпідприємств малого бізнесу функціонує у сфері торгівлі та послуг,решта - у виробничій.
Позитивні тенденції нарощування економічного потенціалу містасупроводжуються фінансовою стабільністю значної частини суб'єктівгосподарювання столиці. Порівняно з 2003 р. на 29,0% очікуєтьсязростання загального фінансового результату від звичайноїдіяльності до оподаткування. Вирішальну роль у цьому процесівідіграють прибутки підприємств із виробництва електроенергії,газу та води, фінансової діяльності, фінансового посередництва тастрахування, пошти та зв'язку (їх питома вага в загальному обсязіфінансового результату становитиме близько 92,0%).
Суттєвим гальмом розвитку економіки міста є збитковістьчастини підприємств, установ та організацій, що породжує проблемунеплатежів і накопичення боргових зобов'язань. На кінець 2004 р.передбачається зменшення кількості збиткових підприємств на 4,8%.
Одним із пріоритетів розвитку м. Києва є капітальнебудівництво, завдяки якому відбувається поповнення соціальної таінженерно-транспортної інфраструктури міста, розширюється житловийфонд. За останні роки введено в дію нові станції метрополітену,велись роботи по будівництву загальноміських магістралей,підземних переходів, що сприяло поліпшенню шляхового сполучення тазовнішнього вигляду міста.
Спорудження житла залишається ключовим напрямом капітальногобудівництва. За темпами введення в експлуатацію житлової площім. Київ є лідером серед регіонів України. Водночас даний сегментгосподарства столиці залишається одним із найпроблемніших: зодного боку, існуючі темпи будівництва не задовольняютьзростаючого платоспроможного попиту, з іншого - недостатній рівеньдоходів населення, високі відсоткові ставки на кредити під купівлюжитла в комерційних банках, незначні обсяги спорудженнясоціального житла за нинішнього рівня цін на квартири недозволяють більшості киянам вирішити житлові проблеми.
За останні роки намітилась тенденція до поліпшеннядемографічної ситуації і стабілізації чисельності населення,поступово збільшується рівень народжуваності при одночасномузменшенні показника смертності. Позитивна динаміка кількостіжителів міста підтримується міжрегіональним перерозподіломмігрантів і пояснюється вищими за середньоукраїнський рівнямиоплати праці та життя населення. Середньорічна чисельністьнаявного населення м. Києва в 2004 р. очікується на рівні 2647,9тис. осіб.
Завдяки реалізації активної політики сприяння зайнятостізбільшилась кількість працевлаштованих із 19,8 тис. осіб у 2003 р.до 22,7 тис. у 2004 р. (очікувана). За рахунок створення новихробочих місць (в основному в оптовій і роздрібній торгівлі,обробній промисловості, будівництві) знижується навантаження наодне вільне робоче місце.
Позитивними є тенденції в гуманітарній сфері міста.Особливостями функціонування системи охорони здоров'я ставрозвиток сімейної медицини, оптимізація інфраструктури, підвищенняефективності її використання та якості наданих послуг. Так, заостанні роки проведено роботи по оптимізації мережі закладівохорони здоров'я відповідно до етапів впровадження сімейноїмедицини, зросла потужність та ефективність роботи деннихстаціонарів при амбулаторно-поліклінічних закладах і стаціонаріввдома.
В освіті розширювалась мережа закладів нового типу,диверсифікувались їх форми та джерела фінансування, здійснюваласьмодернізація навчального процесу. В культурній сфері створювалисьпередумови для піднесення національної культури на якісно новийрівень розвитку, реалізовувались новітні мистецькі проекти. Уфізичній культурі та спорті забезпечено збереження та використанняза призначенням фізкультурно-спортивних закладів, розвивалась їхмережа.
Збільшились обсяги зовнішнього оборону міста. Середпромислових підприємств міста основними експортерами залишаютьсяДАКХ "Артем" (Шевченківський район), КиДАЗ "Авіант" (Святошинськийрайон), Київське державне підприємство "Ізумруд" (Святошинськийрайон), ЗАТ "Завод "Ленінська кузня" (Подільський район). ВАТ"Київський маргариновий завод" (Голосіївський район).
Здійснюється комплекс заходів, спрямований на поліпшенняприродокористування в столиці, зокрема, на зниження забрудненняатмосферного повітря, раціоналізацію і захист водних ресурсів,поліпшення стану зелених насаджень, удосконалення схемирозміщення, складання та утилізації відходів. На підприємствахміста впроваджуються екологічно безпечні технології, проведеновстановлення та реконструкцію пилогазоочисного обладнання.Продовжується паспортизація потенційно небезпечних об'єктів,виконується комплекс заходів щодо знезараження територій івиробничих площ підприємств.
У м. Києві відмічається поліпшення громадської безпеки.Впродовж 2004 р. зменшились злочини загальнокримінальноїспрямованості, кількість скоєних навмисних тяжких тілеснихушкоджень, у тому числі зі смертельними наслідками, крадіжкидержавного та колективного майна. Однак рівень розкриття злочинівзалишається низьким.
1.2. Головні досягнення, можливості та проблеми
розвитку економіки і соціальної сфери
Аналіз тенденцій соціально-економічного розвитку столиці тастану виконання Програми соціально-економічного і культурногорозвитку міста Києва на 2004 р. ( ra_268023-03 ) свідчать прозагальну ефективність здійснюваних у м. Києвісоціально-економічних перетворень. Досягнення економічноїстабільності, структурні реформи, виважена бюджетна політика,зростання попиту та розширення внутрішнього ринку забезпечилипіднесення економічної активності в більшості галузей економікиміста, стабільно високі темпи економічного зростання та на ційоснові підвищення рівня життя мешканців столиці.
Перспективи розвитку м. Києва пов'язані з закріпленнямпозитивних тенденцій останніх років, їх поглибленням на основіширшого використання цілого ряду можливостей і особливостей, асаме:
вигідне географічне розташування на перехресті численнихтранспортних шляхів сполучення, які проходять із заходу на схід (зкраїн Західної та Центральної Європи в Росію і на Кавказ), а такожіз півночі на південь (з Росії та країн Балтики й Скандинавії уПівденно-Східну Європу), що створює передумови для поглибленняторговельних відносин;
столичний статус м. Києва;
високий професійний, освітній і культурний рівень киян,наявність висококваліфікованих інженерів, технологів, робітників іслужбовців-менеджерів, відносна дешевизна робочої сили порівняно ззарубіжними країнами, міграційний приплив кваліфікованої робочоїсили;
потужний економічний потенціал, розвинена системакомунікацій;
великий культурний і туристично-рекреаційний потенціал,сконцентрований у мережі об'єктів культури і мистецтва, унікальнихприродних пам'ятках; статус міста як члена почесного спискуісторичних міст ООН, унікальність пам'яток історії, культури йархітектури підвищують його туристично-екскурсійні можливості;
привабливість м. Києва з точки зору престижності проживання,якості середовища життєдіяльності, різноманітностікультурно-мистецьких і суспільних подій;
можливості для подальшого просторового розвитку - наявністьплощадок перспективної забудови високої цінності, резервипланувального каркасу, значні територіальні ресурси у власностітериторіальної громади м. Києва.
Поряд з успіхами, що мають місце в соціально-економічномурозвитку м. Києва, існує ряд проблем, які потребують вирішення.
Бюджетно-фінансова сфера:
недосконалість міжбюджетних відносин, що спричиняєнедостатність надходжень до місцевих бюджетів для забезпеченняміського розвитку та здійснення ефективної соціальної політики;
переважно фіскальна спрямованість податково-бюджетноїполітики при недостатньому врахуванні важливості функційстимулювання;
наявність податкових боргів підприємств.
Міське господарство:
низький рівень платоспроможності більшості населення, який недозволяє вирішувати житлові проблеми власними силами,нерозвиненість фінансово-кредитних механізмів залучення коштівнаселення у житлове будівництво (іпотечне кредитування),обмеженість бюджетних коштів, які спрямовуються у будівництвосоціального житла;
повільні темпи здійснення реконструкції застарілого житловогофонду;
повільне оснащення наявного житлового фонду засобами облікута регулювання споживання води і тепла;
застаріла та фізично зношена матеріально-технічна базакомунальної інфраструктури, недостатня розгалуженість інженернихмереж;
високий ступінь зносу рухомого складу пасажирськоготранспорту, низька комфортність проїзду в переважній більшостівидів громадського транспорту, переповненість рухомого складу вгодини "пік".
Соціальний розвиток:
один із найнижчих в Україні показників народжуваності,зумовлений рівнем освіти населення та міським способом життя, атакож недостатнім рівнем стимулювання народжуваності та допомогимолодим сім'ям;
доволі висока (на фоні показників столиць економічнорозвинених країн) смертність чоловіків працездатного віку;
невідповідність професійної структури населення попиту наринку праці, наявним (у тому числі новостворюваним) робочиммісцям;
значний рівень диференціації доходів населення, наявністьзаборгованості з виплат заробітної плати (крім підприємств,установ та організацій, що фінансуються з місцевого бюджету).
Гуманітарна сфера:
відставання темпів будівництва об'єктів соціальної сфери,особливо на нових житлових масивах від темпів будівництва житла;
неефективна діяльність багатьох районних у м. Києві державнихадміністрацій щодо підготовки необхідної передпроектної тапроектної документації та спорудження об'єктів гуманітарногопризначення;
обмежене фінансове забезпечення не дозволяє підтримуватиефективне функціонування та розвивати заклади культури імистецтва, фізкультури та спорту, які задовольняють суспільнонеобхідні потреби населення.
Реальний сектор економіки:
значна ступінь зношеності основних засобів виробництва,неефективне використання виробничих площ і земельних ділянок;
повільні темпи переходу на інноваційну модель розвиткупромислового комплексу, що обумовлено нерозвиненістю ринкутехнологій, патентів та іншої інтелектуальної продукції;
недостатньо високі обсяги інвестування виробничої сфери;
низький рівень використання таких джерел інвестування, якбанківські кредити, кошти інвестиційних фондів, коштинерезидентів, а також недостатнє використання механізмів іпотеки,лізингу, концесії тощо;
недотримання платіжної дисципліни, пов'язане з низькоюекономічною ефективністю діяльності деяких підприємств міста;
висока енерго- та матеріалоємність і, як наслідок,собівартість продукції, що відбивається на ціноутворенні.
Зовнішньоекономічна діяльність:
неефективна структура експорту, висока залежність розвиткуекономіки міста від кон'юнктури зовнішніх ринків.
Охорона навколишнього природного середовища:
недостатня інвестиційна підтримка екологічно небезпечнихгалузей щодо впровадження новітніх ресурсозберігаючих, екологічночистих технологій;
неефективне функціонування системи поводження з відходами, щопризвело до накопичення значної кількості відходів виробництва іспоживання, ускладнило проблему їх переробки та складування.
2. Цілі та пріоритети соціально-економічного
і культурного розвитку м. Києва в 2005 р.
З метою забезпечення подальшого прискореного розвитку міста,враховуючи наявні досягнення, можливості та існуючі проблеми,основними цілями соціально-економічного і культурного розвиткум. Києва в 2005 р. визначено:
поліпшення якості, рівня та умов життя киян за рахуноксоціалізації трансформаційних процесів;
створення умов для підвищення ефективності таконкурентоздатності економіки міста на засадах переходу доінноваційної моделі її розвитку.
Задля динамічного підвищення життєвого рівня населенняміською владою створюватимуться умови щодо:
- формування збалансованого та соціально орієнтованого ринкупраці, забезпечення продуктивної зайнятості всього працездатногонаселення, відновлення стимулів високопродуктивної праці таоптимізації механізмів розв'язання гострих соціальних проблемзайнятості, виконання активних програм коригування ринку праці,пом'якшення наслідків та запобігання структурному і прихованомубезробіттю, працевлаштування молоді, сприяння створенню новихробочих місць (зокрема, за рахунок підтримки підприємництва йлегальних форм індивідуальної трудової діяльності);
- вирівнювання економічних можливостей і посилення соціальноїмобільності населення за рахунок доступності якісної освіти,кваліфікованої праці, підприємницької діяльності;
- зниження рівня бідності шляхом активізації підтримкисоціально вразливих верств населення, запровадження консолідованоїсистеми адресної соціальної допомоги, подальшого розвитку системисоціального страхування та пенсійного забезпечення;
- реформування механізмів функціонування галузей гуманітарноїсфери за рахунок зміни їх бюджетного фінансування на основізапровадження мінімальних соціальних нормативів із урахуваннямефективності використання бюджетних коштів і якості наданих послугнаселенню міста. Одночасно проводитиметься розширення їхгосподарської самостійності та діяльності некомерційнихорганізацій, які спроможні надавати населенню якісні соціальніпослуги;
- пом'якшення наслідків і запобігання процесам депопуляції задопомогою збереження та поліпшення стану здоров'я населення черезпідвищення доступності та ефективності законодавче гарантованоїмедичної допомоги, підтримання санітарно-епідеміологічногоблагополуччя;
- збільшення обсягів будівництва житла для пільговихкатегорій населення, надання пільгових довгострокових кредитів длямолодих сімей.
Підвищення конкурентоздатності економіки міста
здійснюватиметься за рахунок створення умов для проведення
структурних зрушень, модернізації та оновлення основних фондів,
зростання ефективності діяльності підприємств шляхом:
- стимулювання розвитку пріоритетних виробництв і видівпродукції наукомістких галузей, які здатні істотно вплинути нарозвиток економіки та зростання експортного потенціалу міста;
- реструктуризації неефективних суб'єктів господарюваннякомунальної форми власності та відкритих акціонерних товариств ізконтрольним пакетом акцій у власності міста з виділеннямпідприємств і виробництв, що підлягають перепрофілюванню,ліквідації, консервації або конверсії, в тому числі застосуванняпроцедури банкрутства;
- розроблення та реалізація заходів щодо закриття і виведенняз експлуатації технічно та технологічно відсталого, фізичнозношеного обладнання з метою зменшення можливих негативнихнаслідків техногенних катастроф, а також економії фінансовихресурсів;
- сприяння впровадженню енергозберігаючих і маловідходнихтехнологій та обладнання; перепрофілювання або закриттяенергоємних підприємств і виробництв комунальної форми власності,які не мають перспектив для впровадження енергозберігаючихтехнологій;
- створення сприятливих умов для залучення інвестицій черезвпровадження механізму муніципальних внутрішніх і зовнішніх позик,системи іпотечного кредитування та лізингу, забезпеченняпрозорості взаємовідносин у сфері інвестиційної діяльності;
- розвиток малого підприємництва шляхом впровадженняспрощених механізмів реєстрації і виходу з бізнесу, полегшеннядоступу до кредитних ресурсів, зокрема, за допомогою створенняспеціалізованих установ із мікрокредитування, вдосконаленнярегуляторної політики.
Запорукою досягнення високої динаміки економічного зростанняє поглиблення ринкових перетворень та вдосконалення процесівуправління і регулювання господарською діяльністю, а саме:
- забезпечення якісно нового рівня приватизаційних процесівіз поступовою заміною фіскальної спрямованості приватизації наінвестиційно-інноваційну; організаційне забезпечення жорсткоїсистеми протидії "тіньовій" приватизації, здійснення всебічноїпередприватизаційної підготовки комунальних підприємств дляпідвищення їх інвестиційної привабливості;
- формування повноцінного конкурентного середовища шляхомліквідації пільг і преференцій окремим суб'єктам господарювання,постійного контролю за формуванням цін на ринках соціальноважливих товарів і послуг;
- розвиток фінансово-бюджетної системи міста за рахунокудосконалення правил і процедур міського бюджетування, поліпшеннясистеми державних закупівель для ефективного використаннябюджетних коштів.
У результаті виконання визначених цілей і вирішенняпроблемних питань передбачається забезпечити сталий розвитокекономіки та на цій основі суттєво поліпшити рівень і умови життякиян. При цьому міська влада спиратиметься переважно на власнісили, ефективно використовуючи матеріальні та фінансові ресурситериторіальної громади міста.
Ресурсний потенціал, диверсифікована структура економіки,особливості, надані місту столичним статусом, у поєднанні зузгодженими діями центральних та місцевих органів влади, дозволятьзабезпечити сталий розвиток і економічне зростання м. Києва.
3. Основні напрями соціально-економічного
і культурного розвитку м. Києва в 2005 р.
3.1. Бюджетно-фінансова політика
3.1.1. Фінансові ресурси
Успішне вирішення комплексу завдань щодо забезпечення сталогоекономічного та соціального зростання, функціонування і розвиткурізних сфер економіки міста значною мірою залежить від економічноїефективності фінансової політики, орієнтованої на поступовезростання та формування необхідних обсягів фінансових ресурсів.
Фінансові ресурси міста Києва характеризують можливостібюджету, позабюджетних фондів, визначають потенціал підприємств іорганізацій, установ банківської сфери, обумовлюють напрямиспівпраці з іноземними інвесторами.
Динаміка і структура балансу фінансових ресурсів міста Києвасвідчить, що вагомою складовою його формування є ресурсиДержавного і місцевого бюджетів, які спрямовуються на регулюваннята стимулювання економічних і соціальних процесів.
Структура зведеного балансу фінансових
ресурсів м. Києва,
А. Джерела формування фінансових ресурсів
------------------------------------------------------------------
| Показник | 2004 | 2005 |
| | очікуване | прогноз |
|------------------------------------+-----------+---------------|
|I. Ресурси бюджетів, всього | 21,1 | 19,6 |
|------------------------------------+-----------+---------------|
|II. Ресурси підприємств і | 23,8 | 21,5 |
|організацій всього: | | |
|------------------------------------+-----------+---------------|
|III. Ресурси позабюджетних | 8,5 | 8,5 |
|фондів, всього: | | |
|------------------------------------+-----------+---------------|
|IV. Кредитні ресурси, надані | 43,6 | 47,7 |
|банками м. Києва, на розвиток | | |
|господарського комплексу м. Києва | | |
|------------------------------------+-----------+---------------|
|V. Кошти іноземних інвесторів на | 3,0 | 2,7 |
|розвиток господарського комплексу | | |
|м. Києва | | |
|------------------------------------+-----------+---------------|
|Всього доходів | 100 | 100 |
------------------------------------------------------------------
Б. Напрями використання
------------------------------------------------------------------
| | 2004 | 2005 |
| | очікуване | прогноз |
|-------------------------------------+------------+-------------|
|I. Видатки бюджетів, всього | 18,6 | 17,0 |
|-------------------------------------+------------+-------------|
|II. Видатки підприємств і | 26,2 | 23,5 |
|організацій всього | | |
|-------------------------------------+------------+-------------|
|III. Видатки позабюджетних | 4,0 | 4,3 |
|фондів, всього | | |
|-------------------------------------+------------+-------------|
|IV. Видатки на реалізацію програм | 47,9 | 52,3 |
|розвитку народного господарства | | |
|м. Києва за рахунок кредитів банків | | |
|-------------------------------------+------------+-------------|
|V. Витрати іноземних інвесторів на | 3,3 | 2,9 |
|розвиток народного господарства | | |
|м. Києва | | |
|-------------------------------------+------------+-------------|
|Всього видатків | 100 | 100 |
------------------------------------------------------------------
У 2004 р. очікується мобілізувати до бюджетів усіх рівнівмайже 14,7 млрд. грн., що на 11,5% більше порівняно з минулимроком.
За прогнозами Державної податкової адміністрації у м. Києвідо Державного бюджету України платниками податків обов'язковихплатежів міста у 2005 р. буде сплачено 11354,8 млн. грн., що на5,6% більше порівняно з 2004 р. Основною складовою надходженьзалишаються податок на додану вартість та податок на прибутокпідприємств (6400,0 млн. грн.), або 56% від загальної сумиподатків і платежів мобілізованих до Державного бюджету України.
За прогнозними розрахунками Головного фінансового управліннянадходження до бюджету міста у 2005 р. становитимуть 4959,6 млн.грн.
Основними джерелами наповнення міського бюджету будутьподаток з доходів фізичних осіб (2562,4 млн. грн.), плата за землю(420,0 млн. грн.), єдиний податок на підприємницьку діяльність(168,2 млн. грн.).
Позитивні тенденції нарощування економічного потенціалу містасупроводжується фінансовою стабільністю значної частини суб'єктівгосподарювання міста.
В загальному обсязі фінансових ресурсів значна питома вагаприпадає на ресурси підприємств та організацій - 23,8%.
Внаслідок зменшення податкового навантаження на суб'єктівгосподарювання, збільшення сум амортизаційних відрахувань іактивного застосування процедур відновлення платоспроможності абовизнання боржника банкрутом, у 2005 р. очікується покращенняфінансового стану підприємств, збільшення кількості прибуткових тазменшення збиткових підприємств на 4,2%.
Сума прибутку, що зостанеться в розпорядженні суб'єктівгосподарювання міста за прогнозними розрахунками, складе11210,0 млн. грн., амортизаційні відрахування - 6700 млн. грн.
Амортизаційний фонд та чистий прибуток будуть головнимичинниками збільшення інвестицій в основний капітал суб'єктівгосподарювання, необхідних для інтенсивного оновлення виробництвата основних фондів виробничого призначення.
У розрізі складових джерел фінансових ресурсів найбільшийприріст у 2005 р. прогнозується по кредитних ресурсах банків нарозвиток господарського комплексу м. Києва (на 30% у порівнянні з2004 роком), ресурсах позабюджетних фондів на 17,8%.
Кошти іноземних інвесторів зростуть на 8% і у структурідоходів балансу фінансових ресурсів становитимуть 2,7%.
Структура формування балансу фінансових ресурсів
м. Києва на 2005 р.
Ресурси бюджетів 16314,4 млн. грн.; 20%
Ресурси позабюджетних фондів 7055,9 млн. грн.; 8%
Кошти іноземній інвесторів на розвиток
господарського комплексу 2253,4 млн. грн.; 3%
Ресурси підприємств і організацій 17910,0 млн. грн.; 21%
Кредитні ресурси, надані банками
м. Києва, на розвиток господарського
комплексу 39730,0 млн. грн.; 48%
Основним завданням міської влади щодо формування необхідногообсягу фінансових ресурсів, є забезпечення безперебійностізапланованих податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів.