Про Програму соціально-економічного розвитку м. Києва на 2009 рік

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Київська міська рада

1. Затвердити Програму соціально-економічного розвитку м. Києва на 2009 рік згідно з додатком.

2. З метою фінансування об'єктів, передбачених Програмою соціально-економічного розвитку м. Києва на 2009 рік, відповідно до затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації та для забезпечення введення в експлуатацію цих об'єктів доручити виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) за погодженням з постійною комісією Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку вносити зміни та доповнення до зазначеної Програми в межах загальних асигнувань спеціального фонду міського бюджету по головних розпорядниках коштів.

3. Головному управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) при оформленні дозвільних документів на виконання проектних робіт та на будівництво житлових будинків передбачати здійснення розрахунків щодо забезпеченості населення об'єктами соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, об'єкти охорони здоров'я тощо) та щодо їх розміщення і будівництва одночасно із спорудженням житлових будинків.

4. Головному управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) призупиняти дію дозволу на розміщення тимчасових споруд (в т. ч. МАФів) у разі виникнення заборгованості по сплаті пайового внеску за відповідним запитом Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

5. Комунальному підприємству "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" реєструвати право власності на об'єкти, у тому числі незавершеного будівництва та їх частини, з метою подальшого продажу чи передачі в іпотеку відповідно до чинного законодавства України.

6. Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Головному управлінню комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунальному підприємству "Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" реєструвати право власності на об'єкти завершеного будівництва відповідно до чинного законодавства України.

7. Головному управлінню контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у разі прострочення термінів сплати пайового внеску забудовниками (інвесторами), що здійснюють будівництво (реконструкцію) об'єктів, призупиняти дію ордера на тимчасове порушення благоустрою за відповідним запитом Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та відновлювати його дію після отримання листа від Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про погашення заборгованості, що виникла.

8. Комунальному об'єднанню "Центр містобудування та архітектури" рекомендувати при видачі позитивного висновку експертизи кошторисної документації відокремлювати вартість понесених забудовником (інвестором) загальних витрат і витрат на прокладання інженерно-транспортних мереж та інших витрат, пов'язаних з виконанням технічних умов щодо забезпечення об'єкта містобудування.

9. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) забезпечити щоквартально подання Київській міській раді письмового звіту про хід виконання Програми соціально-економічного розвитку м. Києва на 2009 рік.

10. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Програма соціально-економічного розвитку м. Києва на 2009 рік (далі - Програма) розроблена відповідно до вимог законів України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації", "Про столицю України - місто-герой Київ", Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року.

Відповідно до оцінки тенденцій соціально-економічного розвитку міста Києва в 2008 році, наявних проблем і можливих ризиків у Програмі визначено цілі та завдання соціальної та економічної політики міської влади на 2009 рік, спрямовані на зменшення негативного впливу фінансово-економічної кризи, створення сприятливих умов для посткризового розвитку з метою формування якісного та безпечного середовища життєдіяльності населення м. Києва.

Заходи Програми фінансуються за рахунок коштів бюджету м. Києва, субвенцій з державного бюджету, коштів підприємств, міжнародних фінансових організацій та інвесторів.

У процесі виконання Програма може уточнюватися. Зміни та доповнення до Програми затверджуються Київською міською радою за поданням постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Для оцінки повноти та якості реалізації програмних завдань і заходів виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) здійснюватиметься моніторинг виконання Програми.

Соціально-економічна ситуація в Україні в 2008 році характеризувалась високою інфляційною динамікою та загостренням у другому півріччі кризових явищ, спричинених світовою фінансовою кризою, політичною нестабільністю, відсутністю ефективних антикризових дій на загальнодержавному рівні, що, в свою чергу, позначилось на розвитку міста Києва. Значний негативний вплив здійснили:

скорочення попиту на промислову продукцію проміжного та кінцевого споживання столичних виробників з боку як зовнішнього, так і національного ринків;

скорочення кредитування, що негативно позначилось на розвитку видів економічної діяльності, орієнтованих переважно на внутрішній ринок (будівництво, машинобудування, роздрібна торгівля), та відповідно зменшило попит на продукцію суміжних галузей;

нестабільність валютно-курсової ситуації, а також падіння рівня оплати праці насамперед на промислових і будівельних підприємствах міста, у сфері фінансових послуг, операцій з нерухомим майном, оренди, в результаті чого пересічний киянин втратив частину своїх заощаджень, а в сукупних видатках багатьох осіб із середнім рівнем доходів зросла до критичного рівня питома вага кредитних зобов'язань, що обмежило споживчий попит з боку населення;

втрати як корпоративних доходів, так і доходів населення з відповідним невиконанням планових показників надходжень до бюджетів та, в свою чергу, невиконанням функціональних зобов'язань Уряду щодо фінансового забезпечення здійснення містом столичних функцій;

відсутність належного законодавчого забезпечення антикризової політики міської влади, в окремих випадках прийняття неадекватних нормативно-правових актів, наприклад, рішення щодо обмеження відрахувань пайової участі інвесторів (забудовників) на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста; а також невиконання планів надання цільових субвенцій з державного бюджету для вирішення гострих проблем господарського комплексу м. Києва (на будівництво та розвиток мережі метрополітенів, на соціально-економічний розвиток), що істотно обмежило можливості реалізації соціальних програм капітального будівництва - спорудження навчальних закладів, закладів медичного обслуговування, будівництва та реконструкції мережі каналізації, теплопостачання, водопроводу, сучасних транспортних розв'язок і доріг, станцій метрополітену.

Незважаючи на наявність численних обмежень, у 2008 році вдалося досягти позитивних результатів щодо виконання Програми соціально-економічного розвитку м. Києва, частково мінімізувати вплив фінансово-економічної кризи та зберегти позитивну динаміку розвитку економіки та соціальної сфери міста, про що свідчить порівняльний аналіз основних показників соціально-економічного розвитку Києва, інших регіонів та України в цілому.

Валова додана вартість. За попередніми даними у 2008 році зростання обсягів ВДВ у реальному обчисленні склало 8,9 % (номінальне 169,2 млрд. грн., або майже 61,7 тис. грн. у розрахунку на особу населення). У структурі ВДВ на частку сфери послуг припадало 86,2 %, матеріального виробництва - 13,8 %, у т. ч. промисловості - 9,2 %, що відповідає світовим тенденціям розвитку столичних міст.

Промисловість. Протягом 2008 року реалізовано промислової продукції та надано послуг промислового характеру на суму 35,2 млрд. грн. (12,8 тис. грн. на особу населення). Крива динаміки обсягів виробництва промислової продукції засвідчує низьку стійкість промислового комплексу столиці до впливу негативних зовнішніх чинників. Починаючи з серпня 2008 року, відбувалось прискорення темпів падіння обсягів промислового виробництва порівняно з попереднім місяцем - з 0,1 % у вересні до 16,1 % у грудні, що пов'язано з негативним впливом світової фінансово-економічної кризи, яка призвела до погіршення ситуації у банківському секторі й ускладнила доступ до фінансових ресурсів, обумовила різке скорочення як зовнішнього, так і внутрішнього попиту на промислову продукцію. Зокрема, зменшились обсяги державних замовлень (відмінено окремі процедури тендерних закупівель, державою не виконувались договірні зобов'язання перед виробниками, майже повністю припинено розрахунки за виготовлену продукцію і надані послуги), суттєво зменшився попит на металопродукцію та будівельні матеріали через скорочення обсягів капітального будівництва.

Найбільше скорочення обсягів виробництва характерне для підприємств машинобудування - 86,8 % рівня 2007 року, легкої промисловості - 92,5 %, оброблення деревини та виробництва виробів із деревини - 92,5 %, з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції - 95,2 % та металургії та оброблення металу - 95,1 %. Зростання виробництва зберегли підприємства: целюлозно-паперової промисловості, видавничої справи (110,0 %), харчової промисловості (103,8 %), хімічної і нафтохімічної промисловості (102,2 %). Загалом, за підсумками року, обсяг виробництва у промисловості зменшився на 1,5 % порівняно з 2007 роком (по Україні - на 3,1 %).

Понад 81 % промислового виробництва зосереджено на підприємствах переробної промисловості. Порівняно з 2007 роком у структурі виробництва зросла частка харчової промисловості з 20,9 до 21,8 %, целюлозно-паперової промисловості і видавничої справи - з 10,6 до 11,0 %, металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів - з 5,7 до 6,3 %.

Позитивними тенденціями розвитку промислового комплексу м. Києва в 2008 році є: зростання обсягів інвестицій в основний капітал у машинобудуванні, металообробці, хімічній та нафтохімічній промисловості; приріст на 10,4 % продуктивності праці; збільшення на 8,3 % експорту промислової продукції; створення 7,7 тис. нових робочих місць. Поглиблено інноваційні трансформації промисловості, що проявилось у зростанні до 42,5 % (у 2007 році - 40,0 %) питомої ваги високотехнологічної продукції (сертифікованої за стандартами ISO), впровадженні нових технологій та виготовленні нових видів продукції. Протягом 2008 року підприємства міста впровадили 300 нових технологічних процеси (на 10,0 % більше, ніж у 2007 році), з яких 166 - маловідходні та ресурсозберігаючі технології; освоїли 630 найменувань інноваційних видів продукції (на 5,5 % більше); подальшого розвитку зазнала мережа технопарків (нині в місті діє 8 технопарків, які створили новий технологічний продукт на суму 26,6 млн. грн., що на 45,5 % більше показника 2007 року).

Інвестиційна діяльність . За очікуваними даними підприємствами-забудовниками міста за рахунок усіх джерел фінансування буде освоєно 44880 млн. грн. інвестицій в основний капітал, що в порівнянних цінах становитиме 91 % показника 2007 року. В технологічній структурі інвестицій частка витрат на будівельні та монтажні роботи всіх видів становитиме 50,3 %; на придбання машин, обладнання, виробничого інструменту і господарчого інвентарю - 43,5 %; на інші капітальні роботи й інші витрати - 6,2 %.

Протягом першого півріччя 2008 року спостерігалось збільшення обсягів інвестицій в основний капітал за всіма видами економічної діяльності. Підвищенню інвестиційної активності сприяло прийняття Міської цільової програми підготовки та проведення в м. Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу , що обумовило розширення інтересів інвесторів за межі традиційних сфер (будівництво об'єктів торговельного призначення, розважальних комплексів, житлових будинків, готелів і офісних центрів, паркінгів тощо) за рахунок збільшення інвестиційних пропозицій щодо об'єктів комунального господарства, транспортно-дорожньої інфраструктури (будівництво транспортно-пересадочних вузлів, реконструкція транспортних розв'язок і площ з будівництвом об'єктів громадського призначення тощо), спортивної інфраструктури.

Однак у другому півріччі загострення фінансової кризи спричинило погіршення можливостей залучення банківських кредитних ресурсів, ресурсів міжнародного ринку капіталу, а також скорочення надходжень до спеціального фонду бюджету міста. Так, за підсумками січня - вересня 2008 року порівняно з відповідним періодом попереднього року у структурі джерел фінансування інвестицій в основний капітал частка кредитів банків та інших позик зменшилась на 2,5 відсоткових пункти (з 18,4 до 15,9 %); коштів державного бюджету - на 0,9 в. п. (з 2,2 % до 1,3 %), коштів іноземних інвесторів - на 0,8 в. п. (з 2,4 % до 1,6 %), коштів населення на будівництво власних квартир - на 3,4 в. п. (з 16,8 % до 13,4 %). Натомість зросла частка коштів інвестиційних фондів - на 3,4 в. п. до 10,8 %; коштів місцевих бюджетів - на 1,7 в. п. до 10,0 %. Основним джерелом інвестування залишаються власні кошти підприємств і організацій - 45,1 % загального обсягу інвестицій в основний капітал (у 2007 році - 42,5 %).

Порівняно з попереднім роком змінилась структура інвестицій за видами економічної діяльності, що пов'язано зі зменшенням обсягів їх освоєння в операціях з нерухомим майном, орендою, інжинірингом і наданням послуг підприємцям (за січень - вересень 2008 року 94,1 % величини аналогічного періоду 2007 року); транспорті та зв'язку (71,6 %); промисловості (98,8 %); освіті (94,3 %); охороні здоров'я і наданні допомоги (60,0 %). Позитивні зрушення відбулись у будівництві (148,2 % інвестицій в основний капітал внесено за 9 місяців 2008 року), фінансовій діяльності (120,8 %); торгівлі, ремонті автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку (106,0 %); сфері надання комунальних та індивідуальних послуг (171,5 %).

Зовнішньоекономічна діяльність. Під впливом нестабільної економічної та політичної ситуації в Україні та у світі в цілому, розвиток столичної економіки у другій половині 2008 року характеризувався уповільненням темпів зростання соціально-економічних показників порівняно з попередніми роками. Серед основних чинників такого процесу слід зазначити погіршення умов торгівлі, підвищення витратності виробництва, прискорення інфляційних процесів і охолодження світової економіки.

У сфері прямих іноземних інвестицій також відбулось деяке уповільнення темпів зростання. Очікується, що сукупний капітал нерезидентів у м. Києві зросте на 48,0 % (темп зростання у 2007 році становив 171,5 %) і на кінець 2008 року досягне рівня 14055,0 млн. дол. США, що в розрахунку на особу населення становитиме 5254,2 дол. США. Така динаміка насамперед зумовлена скороченням обсягів будівництва житла, "замороженням" уже розпочатих будівельних робіт, зменшенням частки залучених джерел фінансування, таких як грошові внески, внески у вигляді цінних паперів, рухомого та нерухомого майна, "згортанням" інвестиційної діяльності нерезидентів у зв'язку з можливими економічними ризиками.

Основною формою інвестування залишаються грошові внески - 4056,7 млн. дол. США протягом 9 місяців 2008 року (96,5 % загального обсягу прямих іноземних інвестицій) та внески у вигляді рухомого і нерухомого майна - 78,2 млн. дол. США (1,9 %).

У січні - вересні 2008 року у структурі прямих іноземних інвестицій зарубіжних країн в економіку міста за видами економічної діяльності левова частка припадала на фінансову діяльність - 5546,7 млн. дол. США (у 1,9 раза більше, ніж за відповідний період 2007 року); торгівлю, ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку - 2353,0 млн. дол. США (у 1,4 раза більше); операції з нерухомістю, оренду, інжиніринг та надання послуг підприємцям - 2304,6 млн. дол. США (у 1,7 раза більше); будівництво - 1430,0 млн. дол. США (у 1,4 раза більше). У розвиток промислових підприємств залучено 936,0 млн. дол. США або 6,8 % усіх капіталовкладень (у 1,2 раза більше надходжень іноземних інвестицій аналогічного періоду минулого року), в т. ч. у переробну промисловість внесено 843,4 млн. дол. США (6,2 %).

Найбільші суми прямих іноземних інвестицій за підсумками 9 місяців 2008 року надійшли з Кіпру - 33805,4 млн. дол. США або 27,8 % їх загального обсягу, Нідерландів - 1781,0 млн. дол. США (13,0 %), Австрії - 1290,4 млн. дол. США (9,4 %); Сполученого Королівства - 821,9 млн. дол. США (6,0 %); Віргінських (Британських) островів - 691,9 млн. дол. США (5,0 %); Сполучених Штатів Америки - 661,6 млн. дол. СІЛА (4,8 %).

У 2008 році обсяги зовнішньоторговельного обороту товарами склали 41473,8 млн. дол. США: експорт - 8653,2 млн. дол. США і збільшився порівняно з 2007 роком на 62,1 %, імпорт - 32820,7 млн. дол. США і збільшився на 35,2 %. Таким чином, збереглася тенденція випереджального зростання імпорту, що обумовлено дією чинників, які мали місце у 2007 році: з одного боку, це зниження митних тарифів, спрощення процедури митного оформлення, потреба в імпортованому обладнанні для модернізації підприємств, зростання цін на енергоносії, підвищення споживчого попиту з боку населення, особливо в першому півріччі; з іншого, це низька конкурентоспроможність товарів київських підприємств на європейському ринку, особливо товарних груп промислового призначення, відсутність у більшості підприємств міжнародної сертифікації ISO, перебування багатьох експортоорієнтованих виробництв на стадії технологічного оновлення, зменшення зовнішнього попиту під впливом світової фінансової кризи. Від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами збільшилось до 24167,5 млн. дол. США, коефіцієнт покриття експортом імпорту становив лише 0,26 (в середньому в Україні - 0,79).

Основу товарної структури зовнішньої торгівлі, як і раніше, утворюють мінеральні продукти; механічне обладнання, машини та механізми; транспортні засоби; продукція хімічної та пов'язаних із нею галузей промисловості (понад 2/3 загального обсягу імпорту); продукти тваринного та рослинного походження, готові харчові продукти; недорогоцінні метали та вироби з них; продукція хімічної та пов'язаних із нею галузей промисловості (майже 2/3 загального обсягу експорту).

Споживчий ринок. Незважаючи на погіршення доступності споживчого кредитування, високий рівень інфляції, введення мораторію на зняття депозитних вкладень, обсяги роздрібного товарообігу в 2008 році порівняно з попереднім роком збільшились на 17,5 % до 46,5 млрд. грн. (майже 17,0 тис. грн. у розрахунку на особу населення). Цьому сприяло розширенням мережі підприємств торгівлі та громадського харчування як за рахунок будівництва нових сучасних торговельних комплексів, так і шляхом пристосування приміщень нежилого фонду та прибудов до потреб споживчого ринку, а також підвищення ефективності їх роботи.

Позитивними явищами є зростання в загальному обсязі товарообороту питомої ваги: непродовольчих товарів (з 67,5 % у 2007 році до 68,9 % у 2008 році); товарів вітчизняних виробників (відповідно з 50,0 до 51,0 %, у т. ч. продовольчої групи - з 84,0 до 86,4 %); товарів, проданих через мережу спеціалізованих магазинів (з 48,8 до 50,0 %), а також поліпшення забезпеченості населення торговельними площами (з 3030 кв. м на 10 тис. населення у 2007 році до 3230 кв. м у 2008 році). Основними проблемами на споживчому ринку міста залишаються: недостатня розвиненість оптової ланки торгівлі та торговельної мережі в окремих мікрорайонах міста, в зонах нового будівництва; значна частка продажу товарів на організованих і неформальних ринках, через дрібнороздрібну мережу, що обмежує надходження фінансових активів у офіційний грошовий обіг; низькій рівень обслуговування на речових і продовольчих ринках.

У 2008 році обсяги реалізації платних послуг зросли на 33,8 % до 61,5 млрд. грн., з яких 28,3 % надано населенню. В розрахунку на одного мешканця це становило 22,3 тис. грн. проти 18,3 тис. грн. у попередньому році. У структурі реалізованих послуг домінують послуги, які є обов'язковими, або відіграють першочергове значення у життєдіяльності людей (послуги житлово-комунального господарства, пасажирського транспорту, зв'язку - майже 85 % загального обсягу).

Підприємствами побутового обслуговування реалізовано населенню послуг на суму 1,4 млрд. грн., що в розрахунку на особу населення становить близько 529 грн. і в 1,4 раза перевищує показник 2007 року. Розширення мережі підприємств сфери побуту значною мірою сприяло формуванню здорової конкуренції та стримуванню росту цін і тарифів на відповідні послуги - нині споживачу пропонується широкий спектр послуг, розрахований на різний рівень доходів. За 2008 рік до реалізації програми "Турбота" залучено 950 побутових підприємств, якими здійснено пільгове обслуговування понад 80 тисяч малозабезпечених громадян міста Києва, це на 3600 одиниць більше, ніж у 2007 році.

Доходи населення. Рівень життя населення визначальною мірою залежить від розвитку ринку праці, продуктивної зайнятості населення, рівня заробітної плати, соціальних виплат (пенсій, стипендій), стабільності цінової ситуації.

Аналіз динаміки та структури доходів і витрат населення міста Києва свідчить про істотне підвищення впродовж 2004 - 2008 років рівня їхнього життя. Основним джерелом доходів киян залишається заробітна плата, соціальні виплати та допомоги, питома вага яких у структурі грошових доходів поступово зростає.

Найбільші темпи зростання номінальної середньомісячної заробітної плати спостерігались у 2005 - 2008 роках, що обумовлено підвищенням у законодавчому порядку рівня мінімальної заробітної плати, активізацією економічної діяльності, зокрема у сфері малого та середнього бізнесу. Згідно з попередніми даними, за підсумками 2008 року рівень номінальної середньомісячної заробітної плати в м. Києві порівняно з минулим роком збільшився на 33,7 % і становив 3074,0 грн., що в 1,7 раза більше відповідного показника по Україні та значно перевищує розміри встановлених соціальних гарантій, а саме: у 5,6 раза - рівень мінімальної заробітної плати та в 4,6 раза - прожитковий мінімум для працездатної особи. Частка працівників, яким нарахована заробітна плата нижче прожиткового мінімуму для працездатної особи, скоротилась з 19,0 % у 2004 році до 6 % у 2008 році.

Однак під впливом суттєвого зростання споживчих цін на товари та послуги приріст реальної заробітної плати істотно відставав від приросту номінальної заробітної плати, при цьому відбулося сповільнення темпів її росту з 121,0 % у 2006 році до 112,3 % в 2007 році та 107,8 % - у 2008 році.

Кризова ситуація в економіці вже позначилась на рівні нарахування та своєчасності виплати заробітної плати в м. Києві. Починаючи з жовтня місяця 2008 року спостерігається скорочення рівня середньомісячної заробітної плати у промисловості, будівництві, операціях з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям. Наприкінці року заборгованість по виплаті заробітної плати порівняно з початком року зросла у 8 разів, переважно за рахунок несвоєчасної виплати заробітної плати на промислових підприємствах і підприємствах будівельної галузі. Зазначені сфери економічної діяльності є найбільш чутливими до негативних проявів фінансової кризи. Основними причинами наявності боргів із заробітної плати є: несвоєчасні розрахунки замовників, у т. ч. центральних органів виконавчої влади, за виконані роботи та надані послуги; відсутність державного оборонного замовлення для підприємств Міноборони; неефективне управління державними підприємствами (наявність значних обсягів дебіторської і кредиторської заборгованості, та, як наслідок, збитковість підприємств); незабезпечення центральними органами виконавчої влади здійснення дієвого контролю за додержанням законодавства про працю; порушення керівниками підприємств норм чинного законодавства щодо першочерговості виплати заробітної плати.

Міською владою в межах наданих повноважень вживались заходи, спрямовані на поліпшення ситуації: проводились регулярні обстеження (перевірки) підприємств і організацій міста на предмет контролю за своєчасною і не нижче визначеного державою мінімального розміру оплатою праці, за результатами яких надано рекомендації щодо усунення порушень, передано до органів прокуратури більше сотні матеріалів обстежень для вжиття відповідних заходів прокурорського реагування. Проте недосконалість чинного законодавства стосовно притягнення до відповідальності керівників за порушення норм оплати праці суттєво обмежує можливості міської влади.

Вагома роль щодо забезпечення мінімальних стандартів життя відводиться програмам соціальної підтримки населення, зорієнтованим на дотримання загальнодержавних соціальних гарантій з урахуванням специфіки ситуації в м. Києві. Реалізуються міська та районні комплексні програми "Турбота" на 2006 - 2010 роки , в рамках яких додатково до передбачених законодавством соціальних виплат надається допомога найбільш малозабезпеченим і соціальне незахищеним верствам населення. Зокрема, запроваджено щомісячні виплати одноразової адресної допомоги в сумі від 75 до 150 грн. пенсіонерам, які отримують пенсійну виплату, що не перевищує двох з половиною розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (допомога виплачується понад 500 тисячам пенсіонерів м. Києва). Надаються різноманітні види щомісячної та щоквартальної допомоги, а також адресна матеріальна допомога малозабезпеченим киянам у зв'язку з регулюванням цін на хліб і хлібобулочні вироби.

Ринок праці. Місто Київ є новатором серед регіонів України в започаткуванні довгострокових програм зайнятості населення. В жовтні 2008 року затверджено Київську міську програму "Зайнятість населення на 2009 - 2012 роки" , в якій враховані ризики розвитку ринку праці столиці, пов'язані зі світовою фінансово-економічною кризою і структурною перебудовою міської економіки, та передбачено відповідні заходи сприяння продуктивній зайнятості киян, їх захисту на випадок безробіття. За підсумками 2008 року Київ характеризується найвищими серед регіонів України показниками рівня зайнятості населення працездатного віку та рівня працевлаштування незайнятого населення, найнижчим рівнем безробіття, збережено позитивний баланс між кількістю прийнятих і кількістю вибулих працівників на підприємствах, в організаціях і установах міста.

Протягом року створено 86,3 тис. нових робочих місць, що майже на 3 % більше, ніж у 2007 році, та на 41,4 % перевищує встановлене Урядом завдання. На відміну від більшості регіонів України, де робочі місця створюються переважно за рахунок самозайнятості та найманих працівників у фізичних осіб - підприємців (здебільшого, це низькооплачувана зайнятість), у Києві більше половини новостворених робочих місць призначено для працівників у юридичних осіб. На початок 2009 року в загальноміській базі даних налічувалось 24,1 тис. вільних робочих місць (вакантних посад). На одного шукаючого роботу, який звернувся до служби зайнятості, припадало чотири вакансії (порівнюючи, в середньому в Україні на одне вільне робоче місце претендують три особи).

Наявність вакантних посад, а також проведення спільно з роботодавцями й іншими соціальними партнерами активної роботи щодо пошуку місця зайнятості для вивільнених працівників дозволили запобігти істотному зростанню безробіття. Так, станом на початок 2009 року 1,8 тис. підприємств подали списки на вивільнення 35,3 тис. осіб, згідно з чинним законодавством наступив термін вивільнення у 22,8 тис. працівників, із них фактично вивільнено у зв'язку з реорганізацією (ліквідацією) підприємства 6,1 тис. (переважно на підприємствах, організаціях, установах переробної промисловості; державного управління; торгівлі, ремонту автомобілів, побутового виробництва, та предметів особистого вжитку; операцій з нерухомим майном, оренди, інжиніринга та надання послуг підприємцям).

На кінець року рівень зареєстрованого безробіття становив 0,6 %, що в 5 разів менше середньоукраїнської величини (3,0 %); рівень безробіття, визначений за методологією Міжнародної організації праці (2,8 %), є значно нижчим не лише в порівнянні з іншими регіонами України, а й з більшістю країн Європейського Союзу (в середньому по ЄС - 6,9 %, зокрема Естонія - 4,1 %, Словенія - 4,6 %, Латвія - 6,0 %, Польща, Німеччина - 7,7 %).

Слід відмітити, що ринок праці відзначається певною інерційністю і його реакція має кількамісячний часовий лаг порівняно з динамікою економічних перетворень. Тому збільшення кількості вивільнених працівників імовірно спостерігатиметься на початку 2009 року. З метою запобігання масовим вивільненням міською владою в межах її компетенції була активізована робота з посилення контролю за нормуванням праці, дотриманням норм статті 49 Кодексу законів про працю Українита статті 20 Закону України "Про зайнятість населення". Київським міським центром зайнятості на підприємствах, де передбачається або відбувається вивільнення працівників, регулярно проводяться виїзні консультації щодо наявності вакансій, переліку послуг центрів зайнятості та можливостей професійної перепідготовки.

Фінанси. До Зведеного бюджету України в 2008 році в м. Києві надійшло податків, зборів та інших обов'язкових платежів в обсязі 51,3 млрд. грн. (125,1 % величини 2007 року). У структурі доходів значну частку займають податок на прибуток підприємств (25,0 %, або 12804,1 млн. грн.) та податок з доходів фізичних осіб (19,2 %, або 9859,8 млн. грн.).

Доходи загального та спеціального фонду бюджету м. Києва (без урахування субвенцій) порівняно з минулим роком зросли на 22,5 % та склали 16,1 млрд. грн. Значних змін у структурі доходів не відбулося - основним джерелом надходжень до загального фонду бюджету м. Києва традиційно залишається податок з доходів фізичних осіб, питома вага якого становить 78,4 %, та плата за землю - 11,8 %.

Рівень виконання затвердженого на 2008 рік показника доходів бюджету м. Києва становив 81,5 %, що пов'язано з погіршенням соціально-економічної ситуації під впливом світової фінансово-економічної кризи. Так, у жовтні до загального фонду міського бюджету надійшло 82,5 % планової величини, листопаді - 66,0 %, грудні - 65,0 %. Насамперед зменшились надходження податку з доходів фізичних осіб (унаслідок скорочення штатних працівників або переведення їх на неповну зайнятість чи відправлення в неоплачувані відпустки, невиплат або зниження розміру премій, зростання на багатьох промислових підприємствах міста заборгованості з виплати заробітної плати), по платі за землю, інших платежах. Схожа динаміка характерна для надходжень до спеціального фонду бюджету міста, за якими виконання затвердженого річного показника склало 68,7 %.

Ускладнило ситуацію недоотримання м. Києвом субвенції з державного бюджету: при плані 2,6 млрд. грн. фактично надійшло 2,46 млрд. грн. Слід відмітити, що діюча система міжбюджетних відносин не сприяє соціально-економічному розвитку міста, оскільки значні кошти бюджету м. Києва вилучаються до Державного бюджету України, а обсяги субвенцій з Державного бюджету є недостатніми для фінансового забезпечення здійснення містом столичних функцій.

Фінансово-економічна криза негативно позначилась на фінансових результатах суб'єктів господарювання від звичайної діяльності до оподаткування. За попередніми розрахунками в 2008 році фінансові результати зросли порівняно з минулим роком на 10,0 %. Водночас збиткове працювало майже 35,0 % підприємств, їхні збитки збільшились порівняно з минулим роком у 3,2 раза та склали 19200,0 млн. грн. Найбільше зростання обсягів збитків спостерігалось у фінансовій діяльності, операціях із нерухомим майном, орендою, інжинірингом і наданням послуг підприємцям.

Вимоги банків за наданими кредитами (включаючи нараховані відсотки) збільшились до 310 млрд. грн. Враховуючи стрімке зростання готівкового курсу валюти, а також ріст відсоткових ставок за кредитами (лише в жовтні в середньому на 1,9 відсоткових пункти), це обмежило споживчий попит зі сторони суб'єктів господарювання та населення.

Введення в дію найважливіших об'єктів на території міста. Істотне недовиконання надходжень до спеціального фонду міського бюджету, зокрема до бюджету розвитку та до цільового фонду спеціально фонду міського бюджету, обмежило можливості фінансування капітальних вкладень, які затверджені Програмою соціально-економічного розвитку м. Києва. З метою поліпшення ситуації Київською міською державною адміністрацією підготовлено проект розпорядження "Про основні напрямки організації бюджетного процесу" , в якому визначено заходи, спрямовані на забезпечення стабільного функціонування бюджетної системи в умовах економічної кризи. Реалізовано заходи, покликані збільшити додаткові джерела бюджетних надходжень (підвищено штрафні санкції за порушення правил зупинки та стоянки, розроблено Положення про розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд у м. Києві ); посилено внутрішній фінансовий контроль, а також контроль за додержанням головними розпорядниками бюджетних коштів процедур закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти відповідно до вимог чинного законодавства; внесено зміни до бюджету міста Києва, покликані оптимізувати структуру бюджетних видатків тощо. Ці та інші заходи дозволили продовжувати будівництво найважливіших об'єктів соціальної інфраструктури.

Вагомим результатом є введення в експлуатацію таких соціальне значимих для м. Києва об'єктів: станції метро "Червоний Хутір" Сирецько-Печерської лінії метрополітену в Дарницькому районі; автомобільної дороги від Харківської площі до станції "Червоний Хутір"; трьох дитячих садків на 640 місць (дитячого садка в Деснянькому районі на вул. Милославській, дитячого садка і садка-школи "Перевесло" на житловому масиві Позняки в Дарницькому районі); трьох прибудов до шкіл на 140 уч. місць (спеціалізованої школи № 107 на вул. Введенській та середньої школи № 193 на вул. Світлицького у Подільському районі; басейну школи № 115 на вул. Кавказькій у Солом'янському районі); дитячої музичної школи ім. Кабалевського в Солом'янському районі; дитячої поліклініки на 480 відвідувань за зміну на житловому масиві Позняки в Дарницькому районі; парку Національного технічного університету; парку Відрадного у Солом'янському районі; каналізаційного колектора Д = 1200 мм по вул. Здолбунівській. Відкрито навчальний корпус педагогічного коледжу на вул. Маршала Тимошенка, 13-б в Оболонському районі.

За рахунок коштів міського бюджету введено 65,9 тис. кв. м загальної житлової площі (2 будинки на вул. Милославській, діл. 1 та діл. 4, будинок № 7 на ж/м Позняки, 3 м-н, будинки на вул. Алма-Атинській, 39, вул. Рогозівській, 1-а, вул. Бальзака, 4 - 6, секц. Г).

Продовжувалось спорудження водопровідних мереж і каналізаційних колекторів, зокрема будівництво другої нитки Головного міського каналізаційного колектора, що дасть змогу провести ремонтно-відновлювальні роботи на нині діючій основній нитці колектора та забезпечить надійне відведення стоків всієї правобережної частини міста, виконувались роботи з модернізації Бортницької станції аерації (БСА).

Важливим напрямком діяльності міської влади було вирішення транспортних проблем. Проводились роботи по: будівництву Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену від станції "Либідська" до станції "Виставковий центр" (I пусковий комплекс від ст. "Либідська" до ст. "Васильківська"), та підготовчі роботи по будівництву Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену від ст. "Глибочицька" до ст. "Райдужна" з відгалуженням у бік житлового масиву Вигурівщина-Троєщина; комплексній реконструкції лінії швидкісного трамваю від вул. Старовокзальної до Кільцевої дороги; будівництву тролейбусної лінії від Амурської площі по вулицях О. Трутенка, Академіка Вільямса, Маршала Якубовського до вул. В. Касіяна та тролейбусної лінії по вул. Горького - Володимирській - Либідській площі; реконструкції транспортних розв'язок на Московській площі та на перетині вул. Щусєва з вул. Тираспільською біля ст. м. "Сирецька" з будівництвом підземного пішохідного переходу; будівництву Подільського мостового переходу через р. Дніпро з лівобережними та правобережними переходами, вул. Здолбунівської на ділянці від Харківського шосе до вул. Тепловозної, на ділянці від залізничних колій до Дніпровської набережної.

Реалізовані програмні заходи щодо впорядкування дорожнього руху та збільшення пропускної спроможності вулично-шляхової мережі м. Києва, зокрема проводились роботи з будівництва II черги Автоматизованої системи керування дорожнім рухом (АСКДР), будівництва відкритих "кишень" на зупинках для відстою транспорту, впровадження одностороннього руху на вулицях міста, облаштування велосипедних доріжок, запровадження єдиної системи паркувального простору, влаштування пристроїв примусового зниження швидкості руху, встановлення інформаційних табло та дорожніх знаків зі змінною інформацією, заміни лампових світлофорів і світлофорного обладнання, запровадження автоматизованої системи оплати проїзду в міському пасажирському транспорті "Соціально-транспортна картка киянина".

Основними проблемами розвитку міста Києва є:

• Інфраструктури обмеження практично за всіма основними напрямами забезпечення життєдіяльності населення міста.

У транспортному комплексі:

недостатній рівень розвитку вулично-шляхової мережі міста (перевантаженість деяких напрямків руху через низьку пропускну спроможність і щільність автошляхів з одночасним збільшенням пасажиро- та вантажопотоку; брак мостових переходів; наявність значної частки неякісного покриття автошляхів і трамвайних колій з граничним спрацюванням);

невідповідність між зростаючим навантаженням на громадський транспорт і розвитком маршрутної мережі (розширення площ житлових масивів, особливо в лівобережній частині міста, збільшення чисельності населення та підвищення його мобільності загострили проблеми забезпечення швидкого, зручного та безпечного транспортного сполучення між усіма функціональними зонами столиці);

дефіцит парку громадського транспорту, високий ступінь фізичного та морального зносу основних виробничих фондів транспортних підприємств і підприємств з утримання транспортної інфраструктури.

У комунальному господарстві:

рівень зносу каналізаційних мереж досяг 35 %, обладнання - 70 %, через корозію в аварійному стані знаходиться Головний міський каналізаційний колектор (нормативний строк використання закінчився в 1992 році), його подальша експлуатація може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій загальнодержавного масштабу в разі аварійного скиду великої кількості неочищених каналізаційних стоків в акваторію р. Дніпро;

відпрацювали свій експлуатаційний термін очисні споруди Бортницької станції аерації, де проходять очистку побутові стічні води та стоки промислових підприємств;

діючі потужності дозволяють переробити лише п'яту частину побутових відходів Києва.

У сфері енерго- та теплопостачання:

висока питома вага морально застарілого та фізично зношеного обладнання (понад 27 % кабельних ліній відпрацювали 30 років і більше, 41 % трансформаторних підстанцій експлуатується понад 25 років; у зв'язку з тривалим терміном (понад 25 років) експлуатації потребують відновлення та модернізації 53 % магістральних теплових мереж, 45 % теплових розподільчих мереж та 51 % теплових мереж "Житлотеплоенерго", 69 % обладнання автономних теплових пунктів);

щорічне збільшення максимального навантаження на електромережу на 5 - 6 %. В окремих частинах міста склався дефіцит потужностей через відсутність джерел живлення. Це стримує реалізацію програм розвитку Київського метрополітену, міського електротранспорту, введення в дію житлових комплексів, об'єктів соціальної сфери тощо;

теплопостачання новобудов здійснюється за рахунок діючих потужностей теплових джерел і резервів пропускної здатності раніше побудованих магістральних теплових мереж. На цей час наявні резерви вичерпано в центральній частині міста, районах житлових масивів Позняки, Осокорки, Оболонь, Відрадний, Батиєво-Олександрівський, Нивки, Лівобережний.

Перелічені проблеми обумовлені відсутністю упродовж десятиліть комплексного підходу до територіального розвитку міста Києва. В зв'язку з цим у 2008 році міською владою ініційована розробка Концепції розвитку м. Києва на період до 2025 року як базового документа для розробки Генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони до 2025 року, що враховуватиме реальні демографічні прогнози, транспортну, екологічну, архітектурну й історичну складові, перспективи розвитку приміської зони.

• Надмірна соціальна стратифікація та низький рівень доходів значної частини киян в умовах вирівнювання внутрішніх і світових цін та швидкого зростання вартості життя, невирішеність низки соціальних проблем, зокрема:

у зв'язку з демографічними тенденціями до постаріння населення та зростання кількості осіб пенсійного віку, поглибленням диференціації рівня доходів громадян необхідним є застосування нових механізмів соціального захисту. Екстенсивний характер окремих соціальних програм, які за своїм змістом спрямовані не на подолання причин бідності, а на збільшення кількості осіб, що одержують соціальну допомогу, призводять до нераціональних витрат бюджетних коштів, а також сприяють зростанню пасивності серед населення щодо пошуку місця реалізації свого трудового потенціалу;

зростання рівня загальної захворюваності мешканців міста, швидке поширення хвороб крові та кровотворних органів, туберкульозу й інших небезпечних захворювань вказують на необхідність істотного підвищення ефективності функціонування системи охорони здоров'я міста, поліпшення якості та доступності медичної допомоги. Подальшого розвитку потребує мережа амбулаторно-поліклінічних закладів, насамперед, у районах нової забудови, а також окремих спеціалізованих медичних закладів. На функціонуванні системи охорони здоров'я негативно позначається високий рівень фізичної і моральної зношеності обладнання лікувальних закладів (медичного обладнання для клініко-діагностичних лабораторій, реанімаційних, стерилізаційних та ін.), незадовільним є технічних стан будівель медичних закладів і допоміжних споруд;

на відносно низькому рівні залишається забезпеченість населення житлом, за цим показником (21 м2) Київ поступається більшості європейських столиць;

існує дефіцит окремих потужностей об'єктів соціального захисту, неприйнятним з огляду на стандарти розвинутих країн є рівень пристосованості міського середовища до потреб осіб із вадами фізичного розвитку, про що свідчить брак спеціальних підйомників на громадському транспорті, пандусів і підйомників у житлових будинках і громадських місцях;

широкий спектр проблем пов'язаний із поширенням безпритульності та бездоглядності. Діти, які покинуті батьками або самі покинули сім'ю, займаються бродяжництвом, жебракуванням, крадіжками, ведуть аморальний спосіб життя. Окрім цього, вони виступають потенційним джерелом інфекційних хвороб для оточуючих, зокрема, у зв'язку зі значним розповсюдженням серед таких дітей захворюваності на туберкульоз.

• Висока енерго- та матеріалозатратність економіки, недостатні темпи техніко-технологічного оновлення промислового виробництва на інноваційній основі. На фоні світової фінансово-економічної кризи загострились проблеми, вирішення яких є необхідною умовою подальшого виходу промисловості з періоду рецесії та повернення до ефективного розвитку. Основними з них є:

недостатній рівень інноваційної активності промислових підприємств;

висока фізична зношеність виробничих фондів (у машинобудуванні - 58 %, легкій промисловості - 46 %, виробництві та розподіленні електроенергії, газу і води - 61 %), значний відсоток виробництв, що функціонують на основі застарілих ресурсозатратних технологій;

наявність значної кількості збиткових підприємств;

нестача кваліфікованої робочої сили та інженерно-технічних працівників, спроможних продукувати інновації, за рахунок відтоку їх у попередні роки та відсутності стратегії підготовки кадрів робітничих професій;

неефективне використання виробничих потужностей, площ і територій великих промислових підприємств.

• Недостатній розвиток організаційних передумов для повноцінної реалізації економічного потенціалу міста.

• Зростання рівня забруднення природного середовища внаслідок відставання темпів модернізації очисних споруд і впровадження нових технологій уловлення, переробки й утилізації шкідливих речовин від темпів збільшення техногенного навантаження.

Виходячи з оцінки тенденцій соціально-економічного розвитку м. Києва та України в цілому, прогнозу ймовірності впливу зовнішніх і внутрішніх політичних, економічних та інших чинників, основні ризики та загрози для розвитку міста в 2009 році пов'язані з рецесією економіки, підвищенням цін на природний газ, збереженням негативної зовнішньоекономічної кон'юнктури.

За прогнозами фахівців Міністерства економіки України, в першому півріччі 2009 року в Україні очікується подальше згортання інвестиційної активності. Поліпшення ситуації найбільш ймовірне в другій половини 2009 року. У випадку, якщо Україна за тисячу кубометрів газу сплачуватиме понад 230 доларів, слід очікувати підвищення цін на пальне для підприємств і населення, на електроенергію, на залізничні перевезення для суб'єктів підприємницької діяльності. За таких умов виробництво скоротиться не лише у тих видах економічної діяльності, які задовольняють зовнішній попит, але й у внутрішньо орієнтованих галузях. Для м. Києва існують наступні ризики:

• подальше скорочення виробництва в металургійному комплексі України по ланцюгу міжгалузевих зв'язків викличе падіння попиту на гірничо-рудне та гірничо-шахтне устаткування, залізничні послуги, продукцію відповідних машинобудівних компаній. Насамперед, це негативно позначиться на обсягах замовлень на продукцію ДП "Дарницький вагоноремонтний завод", ЗАТ "Укрвторчермет", ДП "Завод "Арсенал" (який нині практично не має укладених договорів на реалізацію готової продукції у 2009 році) та ряд інших підприємств;

• скорочення попиту на житло та комерційну нерухомість матиме схожі до вищеназваних ланцюгові ефекти стосовно столичних підприємств (у т. ч. "бюджетоутворюючих"), що спеціалізуються на випуску інших неметалевих виробів, окремих видах продукції хімічної та машинобудівної промисловості (ВАТ "Завод ЗБК ім. С. Ковальської", АК ХК "Київміськбуд", ВАТ "ДБК-4", ТОВ "Кнауф Гіпс Київ", ЗАТ "Отіс");

• очікування подальшого знецінення гривні, її конвертація у валюту, зокрема з метою резервації коштів, необхідних для погашення валютних кредитів, негативно позначаться на платоспроможному попиті населення, що відобразиться на сфері послуг (операції з нерухомим майном, оренда, фінансова діяльність, страхування, індивідуальні послуги тощо) і роздрібній торгівлі, особливо з реалізації непродовольчих товарів і товарів тривалого вжитку. Головні ризики тут стосуються зайнятості та ринку праці, оскільки саме в перелічених видах діяльності працює значна частина населення столиці. Можливе погіршення ситуації на ринку праці пов'язується теж із відсутністю адекватної нормативно-правової підтримки з боку держави: немає Державної програми зайнятості населення на 2008 - 2009 роки, Державної програми розвитку трудового потенціалу на період до 2010 року, не вирішене питання надання допомоги регіонам та визначення на загальнодержавному рівні механізму фінансування заходів сприяння зайнятості в умовах масового вивільнення працівників;

• критичне погіршення фінансового стану підприємств житлово-комунального господарства міста у разі збереження діючих тарифів.

У випадку реалізації перелічених ризиків у 2009 році можна очікувати такі взаємообумовлюючі реакції: вивільнення працівників із промислових підприємств та підприємств сфери послуг, зростання рівня безробіття, збільшення заборгованості по виплаті заробітної плати, зниження реальних грошових доходів населення; зменшення надходжень до міського бюджету від податку з доходів фізичних осіб; зменшення надходжень до Державного бюджету України та неспроможність на належному рівні профінансувати субвенцію на виконання столичних функцій, на реалізацію заходів Програми підготовки та проведення в м. Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу , інших державних програм; скорочення обсягів фінансування та відставання від запланованого графіка спорудження об'єктів транспортної й інженерної інфраструктури м. Києва.

На вирішення цих проблем і ризиків спрямовані заходи, передбачені Програмою соціально-економічного розвитку м. Києва на 2009 рік.

Стратегічною метою міської влади є створення якісного та безпечного середовища життєдіяльності населення м. Києва, гідних умов життя і рівних можливостей для всебічного розвитку кожного киянина, побудова конкурентоспроможної економіки, яка забезпечить продуктивну, високооплачувану зайнятість та фінансово-бюджетні ресурси, необхідні для сталого розвитку міста, ефективного виконання ним столичних функцій.

На 2009 рік визначено наступні пріоритетні цілі та завдання діяльності міської влади, спрямовані на реалізацію поставленої мети, зменшення негативного впливу фінансово-економічної кризи, недопущення подальшого розгортання кризових явищ та створення сприятливих умов для посткризового розвитку, що враховують реальні ресурсні можливості міста, включаючи бюджетні ресурси, можливості залучення інвестиційних ресурсів, банківських кредитних ресурсів, ресурсів підприємств і організацій, ресурсів національного та міжнародного ринків капіталу:

• розбудова та модернізація міської інфраструктури в контексті підготовки та проведення в м. Києві фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу