• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження загальноміської комплексної програми "Сімя, діти, молодь міста Києва. 2009-2011"

Київська міська рада | Рішення від 19.02.2009 № 58/1113
Реквізити
  • Видавник: Київська міська рада
  • Тип: Рішення
  • Дата: 19.02.2009
  • Номер: 58/1113
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Київська міська рада
  • Тип: Рішення
  • Дата: 19.02.2009
  • Номер: 58/1113
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
III сесія VI скликання
РІШЕННЯ
19.02.2009 № 58/1113
Про затвердження загальноміської комплексної програми "Сім'я, діти, молодь міста Києва. 2009-2011"
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 3, 7 Закону України "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю", частини другої статті 4, частин першої, третьої, четвертої статті 5, частини третьої статті 10 Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", Закону України "Про загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004-2008 роки", Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо вдосконалення соціальної роботи з дітьми, молоддю та сім'ями", Декларації "Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні"та з метою створення ефективної системи підтримки сім'ї, дітей та молоді, забезпечення сприятливих умов становлення, розвитку і самореалізації молодого покоління в місті Києві Київська міська рада
ВИРІШИЛА:
1. Затвердити загальноміську комплексну програму "Сім'я, діти, молодь міста Києва. 2009-2011" згідно з додатком.
2. Встановити, що Головне управління у справах сім'ї та молоді виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є відповідальним за виконання загальноміської комплексної програми "Сім'я, діти, молодь міста Києва. 2009-2011".
3. Головним управлінням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), задіяним у виконанні загальноміської комплексної програми "Сім'я, діти, молодь міста Києва. 2009-2011", передбачати видатки на її реалізацію при формуванні бюджетних запитів на 2009 та наступні роки в межах граничних обсягів видатків.
4. Головному управлінню у справах сім'ї та молоді виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) раз на півроку подавати Київській міській раді звіт про хід виконання загальноміської комплексної програми "Сім'я, діти, молодь міста Києва. 2009-2011".
5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань сім'ї, молоді та спорту та постійну комісію Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.
Київський міський головаЛ.Черновецький
Додаток
до рішення
Київської міської ради
від 19.02.2009 № 58/1113
ЗАГАЛЬНОМІСЬКА КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА
"СІМ'Я, ДІТИ, МОЛОДЬ МІСТА КИЄВА. 2009-2011"
СТРУКТУРА ПРОГРАМИ
Загальноміська комплексна програма "Сім'я, діти, молодь міста Києва. 2009-2011" (далі - Програма) складається з двох розділів. У першому - "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРОГРАМИ" - визначена мета, основні завдання, очікувані результати, підходи та головні принципи формування, система реалізації, управління, фінансування й контролю за здійсненням програми. Другий розділ - "ОСНОВНІ НАПРЯМИ ТА ЗАХОДИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИКИ СТОСОВНО СІМ'Ї, ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ м. КИЄВА" - визначає основні напрями діяльності в галузі реалізації державної політики стосовно сім'ї, дітей та молоді в місті Києві, які являють собою систему комплексних заходів щодо вирішення нагальних проблем у певній сфері їх життєдіяльності.
Державна політика стосовно сім'ї, дітей та молоді в місті Києві має таке спрямування:
1. Забезпечення ефективності реалізації державної сімейної політики.
2. Працевлаштування й розвиток підприємницьких ініціатив молоді.
3. Соціальна підтримка і надання соціальних послуг сім'ї, дітям та молоді.
4. Підвищення освітнього потенціалу, сприяння творчому й інтелектуальному розвиткові дітей та молоді, їх національно-патріотичному вихованню.
5. Формування здорового способу життя, оздоровлення та організація змістовного дозвілля, профілактика негативних явищ серед підростаючого покоління.
6. Заходи із організації позашкільної освіти.
7. Розвиток громадської активності підростаючого покоління, залучення молоді до роботи в органах виконавчої влади і місцевого самоврядування.
8. Розвиток міжнародного співробітництва у сфері державної політики стосовно сім'ї, дітей та молоді.
9. Науково-методичне та інформаційне забезпечення здійснення державної політики стосовно сім'ї, дітей та молоді.
РОЗДІЛ 1.
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРОГРАМИ
1.1. СТАНОВИЩЕ СІМ'Ї, ДІТЕЙ І МОЛОДІ м. КИЄВА ТА НЕОБХІДНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМИ ЯК ЗАСОБУ РЕАЛІЗАЦІЇ КОМПЛЕКСНИХ ДІЙ У ГАЛУЗІ СОЦІАЛЬНОЇ ТА МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ
Стабільність держави й економічний розвиток суспільства значною мірою залежать від соціального становища дітей, сім'ї, молоді, ставлення держави до їх проблем, інтересів та потреб. Становище сім'ї як структурної соціальної одиниці значною мірою відображає в собі загальний стан усього суспільства, всі суперечливості й наслідки процесів, які відбуваються в ньому. За умов сучасної економічної і політичної ситуації в Україні інституція сім'ї зазнає серйозних матеріальних та морально-психологічних труднощів і випробувань. Зміна або втрата певних усталених соціальних цінностей зачіпає безпосередньо і сімейні цінності, зумовлює кризові явища у функціонуванні сім'ї як соціального інституту. Проблеми трансформаційного періоду в українському суспільстві відбилися на соціально-економічному стані та умовах життя всіх категорій сімей. Особливо вони позначилися на становищі молодих сімей, від становлення й соціального самопочуття яких значною мірою залежить сьогодення і майбутнє України.
Ключову роль у здійсненні поступального розвитку суспільства відіграє молодь. Саме молодь є найбільш динамічною частиною громадянського суспільства, генератором та провідником нових ідей, у тому числі ідеї інтеграції України до світової спільноти, наближення якості життя населення країни до світових стандартів. Тому успішність будь-яких суспільно-економічних і політичних перетворень у країні залежить від умов соціалізації й розвитку молодого покоління. Молодіжна політика в Україні визнана одним із пріоритетних напрямів державної політики. Для суспільства це має принципове значення, адже саме молодь є тією соціальною групою, яка вирішальним чином визначає зміст і характер майбутнього, акумулює в собі перспективні тенденції суспільного розвитку. Суспільство, сім'я, школа, громадськість неодмінно ставлять перед собою завдання виховати людину-громадянина, тобто особистість з певним набором рис, якостей та характеристик, яка вміє жити спільно з іншими, дотримуючись норм співжиття, що були побудовані та ґрунтувалися на історії, традиціях, надбаннях своїх попередників, склалися на національному ґрунті.
Отже, неможливо розглядати категорію молоді окремо від сім'ї та дітей. Тільки комплексний підхід, який передбачає цілеспрямовану роботу із сім'єю, дітьми та молоддю на державному рівні, забезпечить створення умов для становлення й розвитку дітей та молоді і як майбутнього, і як сьогодення країни.
Поліпшення соціального становища й соціального самопочуття сім'ї, дітей та молоді є одним з найважливіших завдань для органів державної влади України в цілому та м. Києва, зокрема. Для органів державної влади і місцевого самоврядування м. Києва це питання набуває особливого звучання з огляду на статус міста як столиці України та трансформації його у сучасний європейський мегаполіс. Київ перетворюється на потужний центр, де зосереджена найбільш активна, мобільна, талановита молодь, яка прагне реалізувати свій внутрішній потенціал саме в столиці, оскільки в регіонах часто не бачить для себе перспектив.
У м. Києві проживає 1008,4 тис. молодих людей віком від 14 до 35 років, які становлять 38 % усього населення столиці. Проте місце підростаючого покоління в суспільному житті визначається не лише значною часткою в структурі населення, але й особливостями його соціального становлення, суспільним призначенням. Адже діти та молодь, з одного боку, як одні з найбільш соціально незахищених верств суспільства мають бути об'єктом здійснення державної політики, а з іншого боку, саме молоді люди виступають провідником демографічного, соціально-економічного, політичного й духовного поступу, визначальним чинником перетворень, адекватних назрілим потребам та викликові часу, і є одним із суб'єктів реалізації цієї політики.
Завдяки об'єднанню зусиль державних органів і громадських організацій в м. Києві вдалося реалізувати такі комплексні міські програми як "Столична освіта" , "Здоров'я киян" , "Турбота" , "Молодь міста Києва на 2001-2005 роки" , "Українська родина" й інші; розпочато реалізацію програми "Молодь міста Києва на 2006-2008 роки" . Це позитивно вплинуло на процес соціалізації дітей та молоді столиці, на соціальне самопочуття молодої сім'ї.
Поліпшилася робота щодо стимулювання розвитку молодіжного підприємництва і вирішення проблем зайнятості молоді, у тому числі й сприяння вторинній зайнятості. Якщо у 2001 році службами зайнятості в місті було працевлаштовано 5,6 тис. молоді, то у 2004 році - уже 11,3 тис. осіб. Упродовж 2003-2007 рр. лише через Молодіжну біржу праці було працевлаштовано майже 11 тис. молодих людей, з них приблизно 5 тис. - на постійну роботу, понад 6 тис. юнаків і дівчат у складі трудових молодіжних загонів виконували тимчасові та громадські роботи з благоустрою міста. Однак ще має місце питання інформаційного забезпечення вирішення проблеми зайнятості молоді в м. Києві.
Міські органи влади і громадські організації значну увагу приділили наданню соціальних послуг різним категоріям сімей, дітей та молоді. У місті на кінець 2007 року працює 106 спеціалізованих соціальних служб, які надають соціальні послуги різним категоріям сімей, дітей та молоді, 36 консультаційних пунктів, які працювали в закладах соціального спрямування. Більше половини київських дітей і молоді щорічно оздоровлюються в дитячих санаторіях та здравницях. Протягом останніх років понад 50 тис. осіб із київських родин отримують різноманітні соціальні послуги з питань виховання дітей, подолання кризових явищ у взаємостосунках між членами родини, підготовки молоді до подружнього життя тощо.
З 2002 року розпочали працювати студентські соціальні служби, послугами яких нині користуються студенти 7 вищих навчальних закладів. У місті продовжено практику виплати щомісячних іменних стипендій і премій Київського міського голови для представників творчої молоді, кращих студентів вищих навчальних закладів. Стипендії для обдарованої молоді засновано також у більшості районів міста. У 2008 році 150 студентів отримали стипендію Київського міського голови з нагоди Дня студента у розмірі 300 грн. щомісяця. Крім того, 50 молодих киян отримали одноразову Премію Київського міського голови для обдарованої молоді у розмірі 1700 грн.
На базі вищих навчальних закладів столиці III - IV рівня акредитації у 2007 році створено мережу філій Київського молодіжного центру праці, які покликані інтегрувати студентську молодь у молодіжний рух столиці, а також донести ініціативи міської влади до конкретного студента.
Саме на базі філій Київського молодіжного центру праці, яких станом на 2008 рік вже функціонує 15, з 2009 року планується започаткувати стипендію Київського міського голови із залучення молоді до державної служби. Дана стипендія створюється з метою відбору кращих студентів столиці та залучення їх до роботи в органах виконавчої влади.
На загальноміському рівні з'явилися позитивні зрушення у вирішенні проблем проведення молоддю вільного часу. В місті збереглася й активно розвивається розгалужена мережа закладів соціально-культурного призначення. Станом на кінець 2008 року в м. Києві функціонували 138 бібліотек, 46 закладів культури клубного типу, 39 кінотеатрів, 24 музеї (разом з відділами і філіями), 22 театри, 62 музичні школи та школи мистецтв, 110 спортивних шкіл і клубів, 169 підліткових клубів, у яких функціонують 940 гуртків.
Новим змістом наповнилася робота щодо залучення дітей та молоді до активної громадської активності, підтримки дитячих і молодіжних громадських організацій, органів студентського самоврядування (у м. Києві зареєстровано 173 молодіжні організації, у тому числі студентські, 30 дитячих громадських організацій та 6 спілок).
При Київській міській державній адміністрації активно діє Рада з питань молодіжної політики, до складу якої входять представники дитячих і молодіжних громадських організацій. Головним управлінням у справах сім'ї та молоді запроваджено новий порядок надання фінансової підтримки молодіжним і дитячим громадським об'єднанням, що дозволить у наступні роки підвищити роль молодіжного громадського руху в столиці. Київський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді столиці активно підтримував розвиток взаємодії з громадськими, благодійними організаціями. Понад 60 неурядових організацій столиці надають безкоштовні соціальні послуги різним групам сімей, дітей та молоді.
Поліпшується інформаційне забезпечення здійснення в місті державної політики у сфері сім'ї, дітей та молоді. Щотижня на міських каналах виходить інформаційно-публіцистична телепрограма соціального спрямування "Молодіжна телевізійна служба", надавалася підтримка у виданні безкоштовних газет для київських студентів "Х-клас". Головним управлінням у справах сім'ї та молоді ВОКМР (КМДА) створено у 2007 році молодіжне друковане видання "За Молодь", яке розповсюджується серед студентів ВНЗ м. Києва. Крім того, створено молодіжний ВЕБ-портал "SMS.GOV.UA", який служить інформаційним буфером між громадськістю та столичною владою у контексті реалізації молодіжної політики.
У місті створена система організаційно-управлінських структур (управління і відділи у справах сім'ї та молоді) й мережа соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Крім того, Київською міською державною адміністрацією створена і діє мережа установ, які надають різноманітні соціальні послуги сім'ї, дітям та молоді, зокрема: Київський молодіжний центр праці. Київський міський центр сім'ї "Родинний дім", Центр роботи з жінками та створені при ньому інформаційно-консультативний центр і притулок для жінок, які зазнали насильства в сім'ї, Притулок для дітей, Медико-оздоровчий соціально-реабілітаційний центр для неповнолітніх, Центр соціального розвитку підлітків і молоді "Зміна". У 2007 році створено Молодіжний бізнес-інкубатор.
У 10 районах міста Києва функціонують 184 клуби за місцем проживання, які щомісяця відвідують понад 15 тис. дітей та молоді.
На сьогодні ця система користується великою популярністю. Поряд із задоволенням своїх культурно-оздоровчих потреб вихованці мають змогу поліпшити свої знання, розширити світогляд, удосконалити вміння і навички, набуті в навчальних закладах.
Незважаючи на те, що більшість клубів за місцем проживання успішно функціонує, завоювали заслужений авторитет і мають своїх постійних учасників, за останні 5 років спостерігається тенденція до зменшення їх кількості, перепрофілювання та скорочення площ приміщень, відведених для користування даними закладами, підвищення оплати за відвідування клубів, зменшення переліку соціально незахищених категорій дітей та молоді, яким надано право безкоштовно користуватися послугами закладів позашкільної освіти.
З метою розширення мережі позашкільних навчальних закладів і спектра послуг у сфері дитячого навчання та організації дозвілля молоді, збільшення кількості відвідувачів, більш ефективного використання навчальної, матеріально-технічної бази позашкільних навчальних закладів, необхідно централізувати діяльність всіх дитячо-юнацьких, молодіжних, фізкультурно-оздоровчих клубів за місцем проживання м. Києва в межах компетенції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Для виконання заходів із організації позашкільної освіти необхідно заборонити перепрофілювання, перепідпорядкування, злиття, закриття клубів за місцем проживання та здійснити передачу майна всіх цих клубів до комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Усупереч значним зусиллям міської влади для значної частини мешканців столиці все ще залишаються гострими проблеми бідності, безробіття, безпритульності, відсутності доступних соціально-культурних закладів, особливо за місцем проживання.
Потребує вдосконалення соціальна робота з дітьми та молоддю - надання психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, соціально-економічних, інформаційних, юридичних та інших послуг сім'ям, дітям та молоді. Цю діяльність разом з іншими структурними підрозділами Головного управління у справах сім'ї та молоді виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) забезпечує Київський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю"центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді утворюються, реорганізуються і ліквідуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, належать до сфери їх управління і підпорядковуються відповідно органу виконавчої влади чи виконавчому органу міської, селищної, сільської ради.
Забезпечення реалізації на території м. Києва державної політики стосовно сім'ї, дітей, молоді, здійснення управління у цій сфері відповідно до рішення Київської міської ради від 10 липня 2003 року № 584/744 покладається на Головне управління у справах сім'ї та молоді виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Тому для ефективного розвитку соціальної інфраструктури столиці великого значення набуває чітка система координації, управління та підпорядкування, адже спорідненість функцій Київського молодіжного центру праці, Київського міського центру сім'ї "Родинний дім", Київського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді певною мірою викликала дублювання функцій і неузгодженість дій, що в свою чергу впливає на ефективність здійснення на території м. Києва державної політики стосовно сім'ї, дітей, молоді.
Існує також низка невирішених проблем, які стосуються демографічної ситуації в місті, шлюбів, стану репродуктивного здоров'я, виховання дітей у сім'ї. Так, розлучення у м. Києві за останні роки становлять 56 % від загальної чисельності шлюбів. Така ситуація зумовила впровадження у м. Києві програми підготовки молоді до подружнього життя спільно з відділами реєстрації актів цивільного стану, яка з 2008 року діє у всіх районах м. Києва, а також програм, спрямованих на виховання відповідального батьківства.
Хоча рівень зайнятості молоді столиці у віці 25 - 29 років та у віці 30 - 34 роки перевищує загальноукраїнські показники відповідно на 9,1 % та 4,7 %, а рівень молодіжного безробіття - найнижчий серед регіонів країни, значна частина молоді зайнята у тіньовому секторі економіки, що негативно впливає на економічний стан міста, призводить до того, що молодь піддається з боку роботодавців різноманітним утискам та порушенням їх прав. У місті виникла нагальна потреба перенесення пріоритетів у бік профорієнтаційної роботи серед молоді Києва на виробничі професії, підвищення рейтингу навчання у вузах I - II рівнів акредитації (технікумах, ПТУ).
Болючою проблемою для міста є питання забезпеченості житлом. Упродовж 2003-2007 рр. з міського бюджету було виділено 101,3 млн. грн. на пільгове довготермінове кредитування будівництва житла молодим сім'ям і одиноким молодим громадянам, поліпшити свої житлові умови змогли тільки 1637 молодих сімей та одиноких молодих громадян, тоді як у черзі на отримання такого кредиту в районах міста перебуває понад 12 тис. молодих сімей та одиноких молодих громадян.
Упродовж останніх років не вдалося зупинити тенденцію зростання соціально небезпечних хвороб, у першу чергу ВІЛ-інфекції та СНІДУ, показники поширеності яких у місті залишаються вищими від загальноукраїнських показників. У молодіжному середовищі недостатньо розвинуто прагнення вести здоровий спосіб життя, не мають широкої популярності активні форми проведення дозвілля. Викликає стурбованість рівень розповсюдження й доступність закладів грального бізнесу в столиці. У місті встановлено більше 16 тис. ігрових автоматів, частина з яких розміщена безпосередньо біля шкіл, лікарень, житлових будинків. Така безконтрольна доступність фактично сприяє поширенню ігроманії серед дітей, молоді м. Києва. Невпорядкованість законодавства у сфері грального бізнесу позбавляє державні органи, органи місцевого самоврядування можливостей реально контролювати і впливати на діяльність, місце розташування, доступ дітей, молоді до гральних автоматів. Тому така ситуація потребує перш за все законодавчого врегулювання.
Високим залишається рівень правопорушень та злочинності серед дітей і молоді міста. При цьому він усе більше набуває корисливого характеру, зменшується середній вік молодих злочинців, серед них зростає кількість тих, хто ніде не працює і не навчається.
Таким чином, проблеми, що існують у молодіжному середовищі та у сім'ях міста Києва, потребують концентрації зусиль центральних і місцевих органів виконавчої влади, чіткої координації та об'єднання зусиль державних органів і громадських організацій столиці. За останні роки Головним управлінням у справах сім'ї та молоді КМДА вже накопичено позитивний досвід реалізації та координації державної політики підтримки сім'ї, дітей і молоді. Сьогодення вимагає впровадження сучасних соціально-організаційних технологій та комплексного підходу до вирішення вищезгаданих проблем. Усе це зумовлює необхідність прийняття Київською міською радою Загальноміської комплексної програми "Сім'я, діти, молодь міста Києва. 2009-2011" (далі - Програма).
1.2. МЕТА, ЗАВДАННЯ Й ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПРОГРАМИ
Головна мета Програми полягає у створенні сприятливих політичних, економічних, соціальних, правових, організаційних і фінансових умов для поліпшення соціального захисту та всебічного розвитку сім'ї, дітей та молоді столиці України.
Основними завданнями Програми є:
- підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері сім'ї, дітей та молоді в м. Києві;
- поліпшення життєвого рівня сім'ї;
- підвищення ролі сім'ї як основи суспільства;
- удосконалення системи підготовки молоді до подружнього життя, виховання відповідального батьківства;
- забезпечення молодим громадянам міста рівних стартових можливостей у здобутті освіти, працевлаштуванні, розвиткові підприємницької ініціативи, отриманні житла;
- розвиток і вдосконалення системи надання допомоги сім'ям, дітям та молоді, які опинилися у складних життєвих обставинах;
- удосконалення системи заходів щодо запобігання насильству в сім'ї;
- надання соціальної підтримки сім'ям, які неспроможні або не бажають виконувати виховні функції;
- підвищення ефективності соціальної підтримки дітей, які опинились у складних життєвих обставинах;
- покращення захисту прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, створення умов для реалізації державних гарантій і конституційних прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
- удосконалення механізму реалізації програм пільгового довготермінового кредитування будівництва житла молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам;
- запровадження системи надання соціального житла для сімей та молоді, які перебувають у скрутному соціально-економічному становищі;
- залучення молоді до процесів консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, поліпшення становища молодої сім'ї, створення умов для задоволення її культурних, інформаційних потреб;
- поліпшення стану здоров'я дітей та молоді міста;
- формування орієнтацій дітей і молоді на здоровий спосіб життя;
- реформування й оновлення соціально-культурної та побутової інфраструктури, насамперед для молодих сімей, наближення її до місця проживання;
- створення ефективної системи протидії антигромадським, негативним проявам у молодіжному і дитячому середовищі столиці;
- забезпечення участі молоді в усіх сферах життєдіяльності територіальної громади м. Києва, сприяння розвитку її ініціативності, розширення можливостей участі молодих людей у формуванні й реалізації державної молодіжної політики на міському та районних рівнях м. Києва;
- надання державної інформаційно-методичної, організаційної підтримки громадським організаціям і фінансової підтримки на реалізацію її програм, спрямованих на розв'язання соціальних проблем сім'ї, дітей та молоді;
- активізація роботи з формування мережі закладів соціального захисту сім'ї, дітей та молоді й удосконалення їх діяльності;
- здійснення централізованого управління діяльністю клубів за місцем проживання м. Києва в межах компетенції виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), забезпечення передачі майна всіх клубів за місцем проживання м. Києва до комунальної власності територіальної громади м. Києва, модернізація, розвиток навчальної, матеріально-технічної бази позашкільних навчальних закладів;
- зміцнення матеріально-технічного і фінансового забезпечення установ, закладів, громадських організацій, що працюють із сім'ями, дітьми й молоддю;
- підвищення рівня поінформованості дітей, батьків, молоді стосовно послуг, що надаються Головним управлінням у справах сім'ї та молоді КМДА, Центром соціальних служб КМДА, Київським молодіжним центром праці, Київським міським центром сім'ї "Родинний дім" тощо.
Програма дасть змогу сконцентрувати зусилля центральних і місцевих органів виконавчої влади, громадських організацій на виконанні визначених завдань та забезпечити ефективне здійснення державної політики стосовно сім'ї, дітей і молоді у період з 2009 по 2011 роки.
Досягнення визначеної мети вбачається у комплексному й системному підході всіх суб'єктів державної політики у сфері сім'ї, дітей та молоді до її впровадження шляхом координації зусиль і необхідних засобів, уникнення дублювання, відомчої відокремленості у справі захисту конституційних прав дітей та молоді; поліпшення соціально-економічних, побутових умов життя сім'ї, дітей та молоді, розвитку громадянської і трудової активності підростаючого покоління міста.
У результаті виконання Програми планується:
- підвищити на відміну від попередніх років показники ефективності реалізації в місті державної політики стосовно сім'ї, дітей та молоді;
- підвищити статус інституту сім'ї, сприяти створенню оптимальних умов для повноцінного виховання дітей у сім'ї;
- підвищити зацікавленість дітей та молоді у здобутті освіти за фахом і кваліфікацією, які б задовольняли потреби економічної, соціально-культурної та побутової сфери міста;
- запровадити механізм кредитування на навчання обдарованої молоді за рахунок місцевого й районних бюджетів міста, бюджетів комунальних підприємств, установ та організацій;
- підвищити рівень економічної активності молоді, сприяти створенню умов для молоді столиці щодо професійної діяльності, орієнтованої на потреби економічної, соціально-культурної та побутової сфери міста, залучити молодь до громадських робіт у вільний від навчання час, підтримати трудові молодіжні загони, розвинути мережі служб і центрів працевлаштування молоді;
- поліпшити умови для соціального становлення й розвитку сім'ї, дітей та молоді міста;
- розширити види і форми соціальних послуг для сім'ї, дітей та молоді міста, сформувати мережі спеціалізованих установ, консультативних пунктів і закладів для дітей, молоді, різних категорій сімей, які перебувають у складних життєвих умовах, зокрема, впровадити правову освіту в молодіжному та дитячому середовищі;
- зменшити кількість злочинів, пов'язаних з насильством у сім'ї;
- суттєво поліпшити житлові умови молоді й молодих сімей міста Києва за рахунок розширення можливостей будівництва та оптимізації розподілу житла для молоді та молодих сімей;
- сформувати високий рівень гуманістичного світогляду столичної молоді шляхом виховання розвинутого почуття патріотизму, національної самосвідомості, духовно-моральних, культурних, загальнолюдських цінностей;
- формувати позитивно орієнтовані культурні потреби дітей та молоді, підтримати професійні й самодіяльні колективи художньої творчості, творчі спілки та об'єднання, клуби за інтересами, розвинути інфраструктуру проведення дозвілля, передусім за місцем проживання;
- покращити основні показники здоров'я дітей і молоді завдяки реалізації оздоровчих програм, програм, спрямованих на формування здорового способу життя, активізацію занять фізкультурою та спортом, зниження темпів поширення ВІЛ/СНІДу, наркотичної, алкогольної, ігрової залежності серед підростаючого покоління;
- знизити рівень антигромадських, негативних проявів у молодіжному середовищі столиці;
- створити сприятливі умови для активної участі громадських організацій, громади м. Києва у формуванні і реалізації державної політики в м. Києві щодо сім'ї, дітей та молоді;
- підвищити рівень соціально-правової свідомості молодих людей шляхом здійснення просвітницької роботи з надання правових знань дітям і молоді, що у свою чергу сприятиме формуванню соціальної активності підростаючого покоління столиці, позитивній орієнтації у власному та громадському життєвому просторі;
- здійснити організаційно-методичне забезпечення діяльності органів учнівського і студентського самоврядування, зокрема, у питаннях поліпшення умов проживання студентів у гуртожитках;
- зміцнити матеріально-технічне й фінансове забезпечення установ і закладів, що працюють із сім'єю, дітьми та молоддю, забезпечити подальший розвиток їх мережі;
- розширити мережу позашкільних навчальних закладів та спектр послуг у сфері дитячого навчання та організації дозвілля молоді, збільшити кількість відвідувачів;
- поліпшити організаційне, інформаційне, науково-методичне й кадрове забезпечення реалізації соціальної політики в аспекті створення сприятливих умов розвитку сім'ї, дітей і молоді.
Отже, реалізація Програми сприятиме створенню оптимальних соціально-економічних умов становлення і розвитку сім'ї та молоді, виховання дітей, розвитку відповідального батьківства, посилення соціального захисту дітей та молоді.
1.3. ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ПРОГРАМИ ТА ЇЇ ГОЛОВНІ ПРИНЦИПИ
Політико-правова сутність підходів щодо формування та реалізації Програми випливає з базових законів, що регламентують і визначають зміст державної політики у сфері підтримки сім'ї, посилення соціального захисту дітей та розвитку молоді в Україні - Декларації "Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні" , Сімейного кодексу України, законів України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", "Про охорону дитинства", "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям", "Про попередження насильства в сім'ї", "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", "Про молодіжні та дитячі громадські організації", Державна програма подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 роки , "Про загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004-2008 роки" та "Стратегії демографічного розвитку України на 2006-2015 роки", Концепції державної програми підтримки сім'ї у 2006-2010 роках тощо.
У процесі розроблення Програми враховувалися вимоги постанов Верховної Ради України, указів Президента України, інших законодавчих і нормативних актів всеукраїнського та міського рівнів, які приймалися впродовж останнього часу з метою створення сприятливих передумов для розвитку й вирішення назрілих проблем сім'ї, дітей та молоді, життєвого самовизначення і самореалізації молодих громадян, підтримки їхньої інноваційної діяльності.
Програма розроблена з урахуванням специфічних особливостей міста Києва як політичного, культурного та економічного центру України, столиці Української держави як європейської країни, а також діючих міських програм "Столична освіта" , "Здоров'я киян" , "Турбота" , "Молодь міста Києва на 2006-2008 роки" . Вона також передбачає подальше конкретне наповнення змісту й логіки реалізації державної політики у сфері сім'ї, дітей та молоді Київської міської ради в нових цільових програмах, які стосуються перш за все проблем зайнятості, здоров'я, соціальної політики, соціального захисту, соціально-культурної сфери й ін. До Програми увійшли тільки основні заходи, що відносяться до сфери державної політики стосовно сім'ї, дітей та молоді, до неї не включені більш детальні заходи, якщо вони внесені у програми відповідного профілю (освіти, зайнятості, охорони здоров'я тощо).
Програма будується на визнанні того, що:
- кожна дитина й молода людина мають рівні права і свободи, визначені законодавством України;
- кожна дитина, молода людина як і всі громадяни України мають рівний доступ до відповідних і необхідних програм та послуг незалежно від статі, місця проживання, соціального, культурного, економічного чинників;
- держава гарантує всім громадянам країни мінімум послуг, які стосуються освіти, виховання, духовного і фізичного розвитку, професійної підготовки і працевлаштування, а подальший розвиток особи, її самореалізація - то насамперед зусилля самої людини, її самовдосконалення; цей принцип стимулюється різними способами, у тому числі кредитуванням, системою раціональних пільг, визначенням та заохоченням кращих і активної діяльності;
- кожна молода людина є активним учасником розбудови суспільства й несе відповідальність у процесах прийняття та виконання рішень на всіх рівнях, які впливають на її життя.
Крім того, Програма ґрунтується на визнанні таких принципів, які, зокрема, застосовуються в роботі з сім'ями, дітьми та молоддю на європейському й загальносвітовому рівнях і випливають із концептуальних засад, закладених в українському законодавстві:
- принцип усебічного забезпечення інтересів і потреб з урахуванням особливостей та специфіки різних соціальних категорій сімей, дітей і молоді, у тому числі правовий та соціальний захист тих соціальних груп, які за власним соціальним статусом і станом здоров'я самі неспроможні про себе подбати (діти з неповних чи багатодітних сімей, сироти, молоді люди з обмеженими фізичними можливостями тощо);
- принцип пріоритету, який передбачає, що в ході здійснення державної політики стимулюються і підтримуються насамперед ті проекти, програми, ініціативи, які сприяють розв'язанню найактуальніших проблем сім'ї, дітей та молоді;
- принцип органічного поєднання громадських, державних інтересів, прав та свобод молодої людини;
- принцип збереження таємниці й конфіденційності в роботі з вирішення соціальних проблем сім'ї, дітей та молоді;
- принцип наукового обґрунтування й комплексності запропонованих заходів;
- принцип спадкоємності, який базується на тому, що державна політика у сфері сім'ї, дітей та молоді не може залежати від організаційних і кадрових змін у системі управління як державою в цілому, так і в м. Києві.
Основними об'єктами Програми є:
- сім'ї, які проживають у м. Києві, включаючи неповні, що складаються з осіб віком до 35 років, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права й обов'язки;
- діти віком до 18 років;
- молодь віком від 14 до 35 років, яка мешкає у м. Києві, а також ті молоді люди, які постійно проживають за межами м. Києва, але навчаються в навчальних закладах або працюють у м. Києві;
- дитячі громадські організації - об'єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою яких є діяльність, спрямована на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів та їх соціальне становлення як повноправних членів суспільства, що створені й діють на території м. Києва;
- молодіжні громадські організації - об'єднання громадян віком від 14 до 35 років, метою яких є здійснення й захист своїх прав і свобод і задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших спільних інтересів, що створені й діють на території м. Києва;
- громадські організації - об'єднання громадян, метою яких є сприяння соціальному становленню і розвиткові сім'ї, дітей та молоді, що створені й діють на території м. Києва.
Основними суб'єктами здійснення Програми є:
- органи державної влади та місцевого самоврядування у м. Києві;
- установи й заклади, що входять до соціальної інфраструктури м. Києва;
- громадські організації всіх рівнів, що працюють у м. Києві;
- населення м. Києва, яке на рівні територіальних та професійних громад бере участь у вирішенні проблем сім'ї, дітей та молоді;
- організації, установи різних форм власності, які реалізують соціальну політику в м. Києві.
1.4. МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ, УПРАВЛІННЯ, ФІНАНСУВАННЯ І КОНТРОЛЮ ЗА ЗДІЙСНЕННЯМ ПРОГРАМИ
Програма окреслює пріоритетні напрями діяльності державних структур, а також громадських організацій, що працюють над вирішенням проблем сім'ї, дітей та молоді на міському і районному рівнях.
У розробленні механізмів реалізації державної молодіжної політики пріоритет має бути переміщений з патерналістської моделі вирішення соціальних проблем сім'ї, дітей та молоді (тобто зусиль тільки органів державної влади) на модель активної співпраці органів державної влади і громадських організацій.
Саме тому механізм реалізації Програми передбачає, що все, що у сфері державної політики стосовно сім'ї, дітей та молоді може бути реалізовано силами громадських організацій, громадою міста, має передаватися в їхнє підпорядкування і підтримуватися відповідними державними організаціями та установами. Усе, що може бути вирішено силами органів місцевого самоврядування або ж районних державних адміністрацій, передається їм за підтримки структур міськдержадміністрації.
Основна частина завдань Програми здійснюється шляхом розроблення і затвердження районних програм у сфері підтримки сім'ї, дітей та молоді, проведення заходів у рамках міських, районних комплексних і цільових програм, але відповідно до базових принципів та підходів Програми.
Виконання завдань, передбачених Програмою, покладено на структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради: Головне управління у справах сім'ї та молоді, Головне управління освіти і науки, Головне управління культури і мистецтв, Головне управління праці та зайнятості, Головне управління житлового забезпечення, Головне управління соціального захисту населення, Головне управління з фізичної культури та спорту, Головне управління з питань внутрішньої політики, Головне управління з питань взаємодії із засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю, Київський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, Службу у справах дітей, Київський молодіжний центр праці, міський центр зайнятості, а також виконавчі органи районних у м. Києві рад (районні державні адміністрації).
Механізм реалізації Програми передбачає діяльність інших державних відомств і служб міського та районного рівнів, органів місцевого самоврядування, залучення до вирішення молодіжних проблем громадських організацій, підприємців, науковців, засобів масової інформації й інших соціальних інститутів.
Головним виконавцем та координатором реалізації Програми є Головне управління у справах сім'ї та молоді виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також відповідні структурні підрозділи виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних держадміністрацій).
Головне управління у справах сім'ї та молоді виносить питання реалізації Програми на обговорення Ради з питань молодіжної політики й на засідання колегії Головного управління у справах сім'ї та молоді з питань сімейної політики щорічно.
Реалізація Програми відбувається відповідно до вимог чинного законодавства України. Під час реалізації Програми за необхідності прийняття додаткових нормативно-правових актів Київська міська рада та Київський міський голова за поданням Головного управління у справах сім'ї та молоді приймають відповідні рішення й видають розпорядження.
Одним із механізмів реалізації державної молодіжної та сімейної політики в м. Києві є проведення громадських слухань з питань соціального становища та розвитку сім'ї, дітей та молоді й основних напрямків реалізації державної молодіжної та сімейної політики в місті.
Загальний контроль за ходом реалізації Програми здійснюють Київський міський голова і Київська міська рада. Головне управління у справах сім'ї та молоді щорічно виносить на розгляд розширеної колегії виконавчого органу Київради (КМДА) інформаційно-аналітичну записку про хід виконання Програми в поточному році, пропозиції та заходи щодо її організаційного й фінансового забезпечення в наступному році.
Інформація про хід виконання Програми публікується в газетах "Хрещатик", "Українська столиця", "Вечірній Київ", висвітлюється у програмі "Молодіжна телевізійна служба" на ТРК "Київ", у програмах радіостанції "Радіо-Київ" та інших комунальних засобах масової інформації.
Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів бюджету м. Києва в межах загальних асигнувань, передбачених головним розпорядникам бюджетних коштів - виконавцям відповідних заходів протягом 2009-2011 років, Державного бюджету України на проведення окремих заходів, залучення благодійних внесків та інших джерел, передбачених законодавством України.
Головне управління у справах сім'ї та молоді може делегувати громадським організаціям повноваження щодо реалізації заходів, спрямованих на виконання Програми. У цьому випадку надається фінансова, організаційна та інформаційно-методична допомога в установленому порядку, здійснюється контроль за реалізацією наданих повноважень.
РОЗДІЛ 2.
ОСНОВНІ НАПРЯМИ ТА ЗАХОДИ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ СТОСОВНО СІМ'Ї, ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ МІСТА КИЄВА
2.1. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ СІМЕЙНОЇ ПОЛІТИКИ
Родина є першоосновою духовного, соціального й економічного розвитку суспільства. Вона є тим інтегральним показником суспільного розвитку, який відображає моральний стан суспільства, і є могутнім фактором формування демографічного потенціалу держави. За даними соціологічних опитувань сім'я традиційно має найвищий рейтинг в ієрархії ціннісних орієнтацій молоді України в цілому і Києва, зокрема.
Проте, на жаль, доводиться констатувати, що втрата усталених соціальних цінностей вплинула безпосередньо на родинні цінності, зумовила виникнення кризових явищ у функціонуванні сім'ї як соціального інституту. Так, зокрема, негативними проявами сучасної ситуації розвитку сім'ї є: зниження показників народжуваності, нестабільність сім'ї, зростання чисельності розлучень, зростання кількості бездітних сімей, відмова від народженої дитини, втеча дітей з дому, жорстоке поводження з дітьми та насильство в сім'ї. Тому держава, громадськість мають здійснити відповідний комплекс невідкладних заходів щодо оптимізації функціонування інституту сім'ї, вдосконалення державної сімейної політики. Необхідно активізувати зусилля на утвердженні в суспільній свідомості, особливо у свідомості підростаючих поколінь, цінності інституту сім'ї, розумінні визначальної ролі сім'ї в житті суспільства, вихованні відповідального батьківства і підвищенні авторитету і стійкості шлюбу.
Для збереження і формування цінності інституту сім'ї, підвищення авторитету і стійкості шлюбу Програма передбачає:
№ з/пЗміст, мета та очікувані результати заходів,
виконавці
1.1Зміст заходів:Розробка та впровадження соціальної
реклами, видання інформаційної продукції щодо пропаганди
позитивного іміджу сім'ї та її соціальної підтримки, проведення
широкомасштабної інформаційної кампанії щодо формування
національних сімейних цінностей, з питань здорового способу життя,
збереження репродуктивного здоров'я та відповідального
батьківства
Мета:Формування та утвердження цінності інституту сім'ї, зменшення
рівня негативних явищ у житті молодих киян
Очікувані результати:Зменшення кількості розлучень, утвердження
цінностей сімейного життя серед мешканців міста, зменшення рівня
негативних явищ у житті молодих киян
Виконавці:Головне управління у справах сім'ї та молоді, Головне
управління освіти і науки, Головне управління охорони здоров'я та
медичного забезпечення, Київський міський центр соціальних служб
для сім'ї, дітей та молоді, районні у м. Києві державні
адміністрації
1.2Зміст заходів:Сприяння проведенню Всеукраїнського
фестивалю сімейної творчості "Родинні скарби України",
Всеукраїнського огляду-конкурсу "Таланти багатодітної родини" та
інших фестивалів
Мета:Організація змістовного дозвілля сімей, збереження
традиційних родинних звичаїв, відродження духовних цінностей
сім'ї
Очікувані результати:Зміцнення родинних стосунків, проведення
вільного часу дітей з батьками, започаткування нових та відродження
традиційних родинних стосунків, підтримка творчих сімей
Виконавці:Головне управління у справах сім'ї та молоді, Головне
управління освіти і науки, Київський міський центр соціальних служб
для сім'ї, дітей та молоді, районні у м. Києві державні
адміністрації
1.3Зміст заходів:Створення та сприяння діяльності
сімейних клубів при центрах у справах сім'ї та жінок за місцем
проживання
Мета:Утвердження престижу та цінностей української родини,
підтримка сімей
Очікувані результати:Утвердження престижу та цінностей української
родини, підтримка сімей
Виконавці:Районні у м. Києві державні адміністрації
1.4Зміст заходів:Продовжити практику проведення у
навчальних закладах міста виховних годин "Роль сім'ї в житті
суспільства"
Мета:Виховання у молоді відповідального ставлення до шлюбу,
створення сім'ї
Очікувані результати:Зменшення кількості розлучень, випадків
насильства в сім'ї, виховання у молоді відповідального ставлення до
створення сім'ї
Виконавці:Головне управління освіти і науки
1.5Зміст заходів:Розробка та розповсюдження
інформаційних матеріалів щодо популяризації сімейних форм виховання
дітей-сиріт; проведення теле-, радіоефірів з питань впровадження
сімейних форм виховання
Мета:Популяризація сімейних форм виховання дітей
Очікувані результати:Зменшення чисельності дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківського піклування
Виконавці:Київський міський центр соціальних служб для сім'ї,
дітей та молоді, Служба у справах дітей
1.6Зміст заходів:Продовження впровадження курсу
підготовки молоді до подружнього життя
Мета:Виховання у молоді відповідального ставлення до шлюбу,
підготовка молоді до подружнього життя
Очікувані результати:Підвищення рівня поінформованості молоді з
питань створення і підтримки гармонійних сімейних стосунків,
усвідомленого батьківства та репродуктивного здоров'я, збільшення
кількості шлюбів і зменшення чисельності розлучень
Виконавці:Головне управління у справах сім'ї та молоді, Головне
управління юстиції в м. Києві, районні у м. Києві державні
адміністрації
1.7Зміст заходів:Сприяння у проведенні громадськими
організаціями, благодійними фондами просвітницьких заходів,
спрямованих на формування здорового способу життя, пропаганду
сімейних цінностей, відповідального батьківства та збереження
репродуктивного здоров'я
Мета:Залучення громадських організацій, благодійних фондів до
проведення просвітницьких заходів серед сімей
Очікувані результати:Усвідомлення молоддю та сім'ями переваг
здорового способу життя, відповідального батьківства, сімейних
цінностей
Виконавці:Головне управління у справах сім'ї та молоді, Київський
міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, Головне
управління освіти і науки, районні у м. Києві державні
адміністрації
1.8Зміст заходів:Проведення культурно-мистецьких,
інформаційних, просвітницьких та спортивних заходів для сімей з
дітьми
Мета:Відродження та збереження сімейних традицій і цінностей
Очікувані результати:Зміцнення родинних стосунків, збільшення
виховного впливу сім'ї, організація змістовного дозвілля сімей
Виконавці:Головне управління у справах сім'ї та молоді, Київський
міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, Головне
управління по фізичній культурі та спорту, Служба у справах дітей,
Управління у справах жінок, інвалідів, ветеранів війни та праці,
Головне управління культури і мистецтв, районні у м. Києві державні
адміністрації
2.2. ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ ІНІЦІАТИВ МОЛОДІ
Підвищення економічної активності молоді можливе через впровадження системи конкретних заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності молодих людей на ринку праці, захисту їх від безробіття, стимулювання та розвиток підприємницьких ініціатив молодих киян. Ця система орієнтована на збереження існуючих і створення нових робочих місць, організацію цілеспрямованої професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації молоді відповідно до кон'юнктури ринку праці, створення умов для надання соціальної і психологічної допомоги непрацюючій молоді. Крім того, рівень доходів молодих сімей, їх соціальне самопочуття залежать від соціально-професійного статусу членів подружжя. Цей факт висуває незаперечну значимість проведення профорієнтаційної роботи серед молоді, набуття спеціальності, працевлаштування за отриманою спеціальністю, професійного зростання.
На формування ринку праці в м. Києві, з одного боку, впливає соціально-економічне зростання міста, з іншого, наявність тіньового ринку праці, жорстка конкуренція на ринку праці в умовах обмеженої кількості високооплачуваних вакансій, дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили за окремими професіями. Відсутність дієвого механізму державного замовлення спеціалістів та регулювання набору учнів у професійно-технічні й вищі навчальні заклади, продовження випуску навчальними закладами спеціалістів, які не мають необхідного попиту на ринку праці, ускладнюють ситуацію молодіжної зайнятості. Так, упродовж останніх п'яти років до Київської молодіжної біржі праці у пошуках постійної чи тимчасової зайнятості звернулося 15,2 тис. випускників вищих навчальних закладів, 18,7 тис. студентів, 2 тис. випускників та учнів шкіл. З них на постійну чи тимчасову роботу було влаштовано 11 тис. осіб.