Про затвердження загальноміської комплексної програми "Сімя, діти, молодь міста Києва. 2009-2011"

2.4. ПІДВИЩЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПОТЕНЦІАЛУ, СПРИЯННЯ ТВОРЧОМУ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОМУ РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ, ЇХ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОМУ ВИХОВАННЮ

Одним із основних завдань Програми є подальше удосконалення умов для формування гармонійно розвинутої особистості, громадянина, здатного до повноцінної життєдіяльності в усіх сферах виробництва, науки, освіти й культури.

Для отримання якісної освіти у місті створена розгалужена мережа загальноосвітніх закладів: у 2007/2008 навчальному році працювали 516 денних загальноосвітніх навчальних закладів (без шкіл-інтернатів і санаторних шкіл), 31 професійно-технічне училище, 118 вищих закладів освіти I - IV рівнів акредитації. У міських закладах освіти впроваджуються чимало вітчизняних і зарубіжних освітніх технологій, постійно збільшується чисельність загальноосвітніх закладів нового типу.

Проте питання доступності освіти, зміцнення матеріально-технічної бази освітянської сфери та соціально-культурних закладів, оптимізації фахової структури підготовки кадрів до умов ринкової економіки все ще вимагають значної державної підтримки. Питання створення належних умов для розвитку здібностей та обдарувань дітей та молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні навчальні заклади вирішують у тісній співпраці з позашкільними закладами, культурно-просвітницькими установами та громадськими організаціями м. Києва. Діти, молодь столиці мають більш широкі, в порівнянні з іншими регіонами, можливості для реалізації творчого, інтелектуального потенціалу за рахунок існування розгалуженої мережі закладів культури, установ позашкільної освіти тощо.

Важливими складовими виховної роботи навчальних закладів є проведення свят, урочистих подій, відзначення ювілейних та пам'ятних дат.

Сьогодні Україна переживає непростий період самоствердження української нації. Патріотичне виховання сьогодні слід розглядати як одну з головних складових національної безпеки України. Як засвідчують соціологічні опитування населення, молоді люди є найбільш послідовними прихильниками національно-демократичного розвитку України. Так, у місті Києві прихильниками національно-демократичної ідеології вважають себе майже 17 % молодих людей. Характерною особливістю молодих киян є те, що вони в школах і вищих навчальних закладах, відповідно 96,7 % та 98,4 %, навчаються українською мовою, однак значно менша частина їх користується українською мовою в побуті, на дозвіллі. Сьогодні спостерігаються прояви соціальної апатії і розчарувань в цілому по Україні і серед столичної молоді, зокрема.

Отже, актуальним завданням для державних органів столиці як центру, де зосереджена найбільш активна, мобільна, талановита молодь, є активізація діяльності та взаємодії у роботі органів державної влади й органів місцевого самоврядування, громадських організацій, сім'ї та інших соціальних інститутів щодо підтримки творчих ініціатив, розширення можливостей для всебічної реалізації потенціалу молодого покоління.

Для реалізації цього завдання Програма передбачає:

2.5. ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ, ОЗДОРОВЛЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ЗМІСТОВНОГО ДОЗВІЛЛЯ, ПРОФІЛАКТИКА НЕГАТИВНИХ ЯВИЩ СЕРЕД ПІДРОСТАЮЧОГО ПОКОЛІННЯ

Здоров'я нації в наш час розглядається як показник цивілізованості держави, що відбиває соціально-економічне становище суспільства. Людина, її життя і здоров'я є найвищими соціальними цінностями держави, визначеними Конституцією України.

Особливо важливим є збереження здоров'я дітей і молоді, оскільки більшість хвороб у дорослих є наслідком незадовільних умов життя в дитячі та юнацькі роки. Не менш важливим є формування здорового способу життя, коли поведінка членів сім'ї є одним з найважливіших елементів способу життя в цілому, що впливає на здоров'я окремої особи.

Сучасний стан репродуктивного здоров'я населення м. Києва вимагає нових ефективних шляхів вирішення проблем його збереження та поліпшення. Реалізація репродуктивної функції сім'ї пов'язана передусім з плануванням сім'ї. Проблеми, що виникають у цьому зв'язку, мають протилежну спрямованість: з одного боку, забезпечення умов і можливостей для народження бажаної дитини, а з іншого, запобігання небажаній вагітності.

Витоки багатьох проблем, з якими стикається сучасне суспільство (високий рівень венеричних захворювань серед найбільш репродуктивно здатної вікової групи молоді; велика кількість абортів, випадків незапланованого материнства серед неповнолітніх; злочинів, скоєних на сексуальному ґрунті, тощо) слід шукати у тому, яку школу підготовки до шлюбу та сімейного життя проходять молоді люди в процесі соціалізації.

Найскладнішою проблемою, яка постала перед сім'єю, школою та суспільством, є поширення вживання молоддю тютюну, алкоголю та наркотичних речовин. Прослідковується тенденція збільшення вживання наркотичних речовин. Все більш актуальною для України з кожним роком стає проблема ВІЛ/СНІДу. Проблема поширення епідемій ВІЛ/СНІДу, ІПСШ, туберкульозу, гепатиту хвилює більше половини молодих громадян столиці (в цілому по Україні цей відсоток значно нижчий - 28 %).

Значних змін за останні роки зазнала і структура дозвілля молоді. Все більш поширеним у молодіжному середовищі є перегляд кіно-, відеопродукції, гра на комп'ютері, прослуховування аудіокасет або СД-дисків, відвідування клубів, дискотек. Незначною є питома частка тих, хто вільний час використовує для відвідування музеїв і театрів, знайомства з новинками літератури та культури, заняття спортом, туризмом.

Для формування здорового способу життя, збереження репродуктивного здоров'я та організація змістовного дозвілля, профілактика негативних явищ серед підростаючого покоління Програма передбачає:

2.6. ЗАХОДИ ІЗ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

визначено, що система позашкільної освіти включає державні, комунальні, приватні навчальні заклади; інші навчальні заклади як центри позашкільної освіти у позаурочний час; гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, науково-пошукові об'єднання на базі навчальних закладів чи за місцем проживання незалежно від підпорядкування і форми власності.

У 10 районах міста Києва функціонують 184 клуби за місцем проживання, які щомісяця відвідують понад 15 тис. дітей та молоді.

На сьогодні ця система користується великою популярністю. Поряд із задоволенням своїх культурно-оздоровчих потреб вихованці мають змогу поліпшити свої знання, розширити світогляд, удосконалити вміння і навички, набуті в навчальних закладах.

Клуби за місцем проживання м. Києва працюють за трьома напрямками:

1) естетичний (вивчення іноземних мов, образотворче мистецтво, гра на музичних інструментах, "умілі ручки", основи християнської моралі, бісероплетіння, в'язання гачком тощо);

2) фізкультурно-оздоровчий (загальна фізична підготовка, кікбоксинг, аеробіка, веслування, спортивна гімнастика, бодіфлекс, бокс, футбол, моржування тощо);

3) різнопрофільний (театральний, "юний медик", хорове мистецтво, хореографія, фотостудія, писанкарство, шахи, шашки, комп'ютерна абетка, "українська вітальня", м'яка іграшка, декоративний розпис тощо).

Пунктом 7 Указу Президента України від 28.01.2000 № 113/2000 "Про додаткові заходи щодо запобігання дитячій бездоглядності"передбачено розширення мережі клубів за місцем проживання. На виконання зазначеного Указу Кабінет Міністрів України видав постанову від 11.05.2006 № 623 "Про затвердження Державної програми подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006-2010 роки", якою передбачено функціонування мережі позашкільних навчальних закладів за місцем проживання дітей та залучення їх до занять в спортивних дитячих секціях та творчих колективах.

Незважаючи на те, що більшість клубів за місцем проживання успішно функціонує, завоювали заслужений авторитет і мають своїх постійних учасників, за останні 5 років спостерігається тенденція до зменшення їх кількості, перепрофілювання та скорочення площ приміщень, відведених для користування даними закладами, підвищення оплати за відвідування клубів, зменшення переліку соціально незахищених категорій дітей та молоді, яким надано право безкоштовно користуватися послугами закладів позашкільної освіти.

Відповідно до пункту 6 статті 10 Закону України "Про позашкільну освіту"обов'язком органів місцевого самоврядування є забезпечення збереження і зміцнення матеріально-технічної бази позашкільних навчальних закладів, розвиток їх мережі.

Враховуючи зазначене та з метою розширення мережі позашкільних навчальних закладів і спектра послуг у сфері дитячого навчання та організації дозвілля молоді, збільшення кількості відвідувачів, більш ефективного використання навчальної, матеріально-технічної бази позашкільних навчальних закладів необхідно централізувати діяльність всіх дитячо-юнацьких, молодіжних, фізкультурно-оздоровчих клубів за місцем проживання м. Києва в межах повноважень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Для виконання заходів із організації позашкільної освіти необхідно заборонити перепрофілювання, перепідпорядкування, злиття, закриття клубів за місцем проживання та здійснити передачу майна всіх цих клубів до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Впорядкування роботи клубів за місцем проживання допоможе сформувати у дітей та молоді столиці усвідомлення необхідності збереження особистого здоров'я, сприятиме вихованню патріотизму, любові до України, поваги до народних звичаїв і традицій, утвердженню ролі та статусу молоді в суспільстві та підвищить авторитет міської влади серед зазначеної цільової аудиторії.

Для реалізації заходів із організації позашкільної освіти Програма передбачає:

2.7. РОЗВИТОК ГРОМАДСЬКОЇ АКТИВНОСТІ ПІДРОСТАЮЧОГО ПОКОЛІННЯ, ЗАЛУЧЕННЯ МОЛОДІ ДО РОБОТИ В ОРГАНАХ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Успіх у реалізації державної молодіжної політики значною мірою обумовлюється залученням самої молоді до цього процесу, її активною громадянською позицією. Важливим чинником цього є участь молодих людей у громадському житті країни. Багатоаспектність функцій і завдань, що реалізуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування у різноманітних сферах, вимагають також постійного оновлення кадрового складу, ширшого залучення молоді, здатної виконувати державотворчі завдання та функції, впроваджувати новітні соціальні технології, сприяти інноваційним процесам.

І хоча останнім часом, коли підтримка молодіжного руху з боку Київської міської ради стала одним із пріоритетних напрямів реалізації молодіжної політики в місті, тут намітилися зміни на краще (так, зокрема, впродовж останніх років збільшилася кількість громадських молодіжних та дитячих об'єднань і нині в столиці діють 160 міських та понад 100 районних дитячих і молодіжних організацій), та проблеми розвитку громадської активності молоді все ж існують. Так, ще дуже мало молодих людей охоплено молодіжним рухом, молодь не володіє інформацією про діяльність конкретних дитячих і молодіжних організацій міста, незначним залишається представництво молоді в органах державної влади та місцевого самоврядування столиці, недостатньо представлені молоді люди й у депутатському корпусі міста і його районів.

Враховуючи те, що розбудова незалежної демократичної Української держави, гармонійно інтегрованої у світове співтовариство, неможлива без активної участі молоді в цьому процесі, без того, щоб молодіжний рух став дієвою складовою громадянського суспільства країни, Програма передбачає здійснення ряду таких заходів, які сприятимуть формуванню активної життєвої позиції молодих людей, розширенню, консолідації, структуруванню молодіжного руху на засадах державності та єднання української нації, орієнтації молодіжних організацій на вирішення за активної підтримки органів влади конкретних соціальних проблем молоді: