Про звернення до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність деяких положень постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2009 року N 643

З мотивів невідповідності Конституції України Указом Президента України від 14 липня 2009 року N 544 "Про зупинення дії деяких положень постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2009 року N 643" згідно з пунктом 15 частини першої статті 106 Конституції України зупинено дію пунктів 2-8 постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2009 року N 643 "Про утворення Державної міграційної служби України", а також пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується ліквідації Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.

У зв'язку з цим та відповідно до пункту 15 частини першої статті 106, статті 150 Конституції України, статей 13, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" звертаюсь до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність названих положень постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2009 року N 643 "Про утворення Державної міграційної служби України", опублікованої в газеті "Урядовий кур'єр" 3 липня 2009 року N 117.

Зазначені положення постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2009 року N 643 "Про утворення Державної міграційної служби України" не відповідають Конституції України, виходячи з такого.

Названим актом Кабінету Міністрів України з метою оптимізації системи державного управління у сфері міграції на базі Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, що ліквідується, утворено Державну міграційну службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України (пункт 1) , та затверджено Положення про Державну міграційну службу України (пункт 2) , яким цю Державну службу уповноважено на здійснення завдань і функцій, зокрема, у сфері протидії незаконній міграції. Водночас постановою визначено, що до системи Державної міграційної служби України входять, зокрема, управління (відділи) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділи (сектори) у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб міських, районних управлінь (відділів) Міністерства внутрішніх справ України, пункти тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (пункт 3) . Постановою також доручено Міністрові внутрішніх справ України за погодженням з Першим віце-прем'єр-міністром України вирішити питання щодо відрядження для виконання спеціальних функцій, пов'язаних з протидією незаконній міграції, до Державної міграційної служби України осіб рядового і начальницького складу (пункт 7) .

Постановою передбачено низку організаційних заходів, пов'язаних із ліквідацією Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб та утворенням Державної міграційної служби України.

Таким чином, Кабінет Міністрів України своїм рішенням змінив обсяг функцій Міністерства внутрішніх справ України, пов'язаних із протидією незаконній міграції.

У зв'язку із зазначеним слід зауважити, що згідно з Конституцією України організація і порядок діяльності правоохоронних органів держави визначаються законом (частина третя статті 17) , виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав; статус іноземців та осіб без громадянства; засади регулювання міграційних процесів (пункти 1, 2 і 10 частини першої статті 92) , до повноважень Верховної Ради України віднесено затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Міністерства внутрішніх справ України (пункт 22 частини першої статті 85) .

Усупереч цим конституційним приписам Кабінет Міністрів України оспорюваною постановою поклав на Державну міграційну службу України низку функцій з протидії незаконній міграції, визначених Законами України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", "Про міліцію" для органів внутрішніх справ, а також вирішив питання загальної структури і чисельності Міністерства внутрішніх справ України, що затверджені Законом України "Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України".

Так, за Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" рішення про скорочення терміну тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства в Україні приймається органами внутрішніх справ, Державної прикордонної служби України (частина третя статті 31) . Рішення про видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України після відбуття ним покарання чи виконання адміністративного стягнення приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення; за рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років (частина перша статті 32) . Крім випадків, зазначених у частині першій статті 32 Закону, іноземець та особа без громадянства можуть бути видворені за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону (стосовно осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну) або Служби безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України (частина друга статті 32) .

Законом України "Про міліцію" передбачено, що міліція зобов'язана контролювати додержання громадянами та службовими особами встановлених законодавством правил паспортної системи, в'їзду, виїзду, перебування в Україні і транзитного проїзду через її територію іноземних громадян та осіб без громадянства (пункт 14 частини першої статті 10) .

Законом України "Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України" затверджено загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України. Передання ж із системи Міністерства внутрішніх справ України до Державної міграційної служби України відповідних управлінь (відділів) головних управлінь, управлінь Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділів (секторів) міських, районних управлінь (відділів) Міністерства внутрішніх справ України є не чим іншим, як зміною загальної структури і чисельності Міністерства внутрішніх справ України.

За таких обставин зміна актом Кабінету Міністрів України обсягу функцій, загальної структури і чисельності Міністерства внутрішніх справ України, пов'язаних із протидією незаконній міграції, що безпосередньо передбачені для органів внутрішніх справ Законами України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", "Про міліцію", визначені для цього Міністерства Законом України "Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України", не відповідає наведеним нормам Основного Закону держави.

Вирішивши своєю постановою питання, віднесені Конституцією України до повноважень Верховної Ради України, виключної сфери законодавчого регулювання, Кабінет Міністрів України порушив також вимоги частини третьої статті 113, пункту 10 статті 116, частини першої статті 117 Основного Закону держави, які зобов'язують Кабінет Міністрів України керуватись у своїй діяльності, зокрема, Конституцією України, здійснювати повноваження, визначені для Кабінету Міністрів України Конституцією та законами України, видавати постанови і розпорядження в межах своєї компетенції, а також частини другої статті 8 Конституції України, за якою Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

На неприпустимості порушення Кабінетом Міністрів України вимог частини другої статті 8, частини другої статті 19, частини третьої статті 113, частини першої статті 117 Основного Закону України Конституційний Суд України неодноразово наголошував у своїх Рішеннях (від 19 червня 2001 року N 9-рп/2001 у справі щодо стажу наукової роботи, від 9 жовтня 2008 року N 22-рп/2008 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанови Кабінету Міністрів України "Про закупівлю послуг, пов'язаних з формуванням інформаційно-телекомунікаційної системи Державного реєстру виборців", від 11 листопада 2008 року N 25-рп/2008 у справі про земельні аукціони).

Видавши постанову, про яку йдеться, Кабінет Міністрів України порушив і вимоги частини другої статті 6 Конституції України, якою встановлено, що органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, частини другої статті 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Ураховуючи викладене, прошу Конституційний Суд України розглянути питання щодо відповідності статтям 6, 8, 17, 85, 92, 113, 116 та 117 Конституції України (конституційності) пунктів 2-8 постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2009 року N 643 "Про утворення Державної міграційної служби України", а також пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується ліквідації Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.

Брати участь у конституційному провадженні за цим поданням уповноважено заступника Глави Секретаріату Президента України - Представника Президента України у Конституційному Суді України М. Ставнійчук.