Про результати роботи Національної служби посередництва і примирення у 2002 році

Відповідно до завдань, визначених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Положенням про Національну службу посередництва і примирення, затвердженим Указом Президента України від 17.11.1998 року N 1258/98, із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 30.12.2000 року N 1393/2000, Указами Президента України від 7 травня 2001 року N 292/2001 "Про невідкладні заходи щодо прискорення погашення заборгованості із заробітної плати" та від 13 липня 2001 року N 515/2001 "Про невідкладні заходи щодо запобігання виробничому травматизму та професійним захворюванням", пріоритетна увага Національної служби посередництва і примирення (далі - НСПП) у 2002 році надавалася забезпеченню виконання заходів, спрямованих на поліпшення соціально-трудових відносин, запобігання виникненню колективних трудових спорів, конфліктів, сприяння їх своєчасному вирішенню.

Діяльність НСПП у звітний період здійснювалася в умовах подальшого економічного зростання в країні, певного звуження сфери дії таких соціально конфліктогенних факторів, як заборгованість із заробітної плати, несвоєчасна виплата поточної зарплати, низький її рівень тощо. В той же час стабільно зростаючі економічні показники видів економічної діяльності (галузей) не завжди позначалися на реальному життєвому рівні працюючих, що не лише ускладнювало соціально-трудові відносини, але й шляхи їх нормалізації та наступного поліпшення.

Протягом 2002 року НСПП, її структурні підрозділи в регіонах продовжували вести моніторинг стану соціально-трудових відносин у розрізі видів економічної діяльності (галузей), регіонів, аналізувати характер і динаміку вимог, що висувалися у колективних трудових спорах (конфліктах), встановлювати об'єктивні та суб'єктивні причини виникнення останніх з метою організації на всіх рівнях - національному, галузевому, територіальному та виробничому - невідкладного, скоординованого, ефективного реагування на негативні факти чи тенденції ускладнення відносин між власником та найманими працівниками, своєчасного вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) або запобігання їх виникненню.

Узагальнення і висновки НСПП базувалися, зокрема, на результатах аналізу структурними підрозділами НСПП протягом 2002 року стану соціально-трудових відносин у трудових колективах вугільної промисловості, житлово-комунального господарства, енергетики, транспорту, освіти, охорони здоров'я, металургії та оброблення металу, хімічної промисловості, виробництва машин та устаткування, сільського господарства, легкої, харчової промисловості та промисловості перероблення сільськогосподарських продуктів, міського електротранспорту, у колективах підприємств геології, розвідування надр і гідрометеорологічної служби, пожежних частин, рятувально-водолазної служби, ліфтового господарства та деяких інших.

Особлива увага НСПП, її структурних підрозділів в Автономній Республіці Крим та областях надавалась соціально-трудовим відносинам у колективах, що характеризуються протягом тривалого періоду стабільно складною ситуацією, активним зверненням до колективних спорів (конфліктів), гострим реагування на порушення законодавства про працю, незадовільні умови праці та виробничого побуту аж до застосування акції соціально протесту, страйків тощо. Зважаючи на ці фактори, об'єктами постійної уваги та аналізу НСПП впродовж звітного періоду залишалися соціально-трудові відносини на підприємствах вугільної промисловості, житлово-комунального господарства, транспорту, в установах і закладах освіти, охорони здоров'я.

Результати планового аналізу НСПП стану і динаміки соціально-трудових відносин у цілому ряді видів економічної діяльності (галузей), звітних та прогнозних матеріалів відділень НСПП у регіонах, інших аналітичних та оперативних матеріалів, які готувалися протягом минулого року, дають підстави стверджувати, що в цілому вдалося зберегти позитивну тенденцію подальшої стабілізації соціально-трудових відносин у колективах, забезпечити в переважній більшості випадків правовий режим розв'язання розбіжностей між власниками та найманими працівниками, зміцнити у працюючих довіру до передбаченого законодавством порядку вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), запобігти завдяки своєчасному втручанню НСПП виникненню значної кількості нових спорів, конфліктів, страйків, акцій соціального протесту.

Поліпшення соціально-трудових відносин, вирішення розбіжностей переважно в правовому полі, неухильне скорочення випадків звернення трудових колективів до стихійно-страйкових форм вияву соціального невдоволення були досягнуті завдяки конструктивній взаємодії НСПП з центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, роботодавцями та профспілками, а також з самими сторонами соціально-трудових відносин при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів), активному запровадженню передбачених законом примирно-переговорних процедур, розв'язанню розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин на доконфліктній стадії.

Фактором поліпшення соціально-трудових відносин у трудових колективах у поточному році залишалася стабільно позитивна динаміка визначальних економічних та соціальних показників (реальний валовий продукт в січні-листопаді 2002 року порівняно з відповідним періодом попереднього року збільшився на 4,1%; вироблено промислової продукції (надано послуг) за вказаний період на 6,3% більше, ніж за відповідний період 2001 року; обсяг продукції сільського господарства зріс на 2,7%; середньомісячний розмір реальної заробітної плати у січні-жовтні п.р. у порівнянні з відповідним періодом минулого року збільшився на 18,6%; заборгованість із заробітної плати станом на 01.12.2002 року з початку року зменшилася на 3,8% і становила 2389,0 млн.грн.).

Результати всебічного аналізу НСПП цих питань в той же час показують, що в основі ускладнень соціально-трудових відносин, виникнення колективних трудових спорів, конфліктів, акцій соціального протесту в 2002 році знаходився цілий ряд проблем економічного та соціального характеру, причини об'єктивного і суб'єктивного характеру, тривала негативна дія яких створювали передумови для дестабілізації таких відносин, породжувала напругу між власником та найманими працівниками, перетворювала трудові колективи із потенційно конфліктних у реально конфліктні.

Серед них: складний фінансово-економічний стан ряду галузей, багатьох підприємств та організацій, що діють в умовах ринку; неефективне реформування багатьох об'єктів господарювання, значна питома вага збиткових підприємств; велика, нерідко зростаюча дебіторська та кредиторська заборгованість господарюючих суб'єктів; недостатнє фінансування потреб підприємств, організацій та установ бюджетами всіх рівнів, законодавча неврегульованість ряду питань, істотно важливих для закріплення ринкових відносин; грубі порушення власниками законодавства про працю, невиконання принципово важливих положень колективних договорів, угод, у першу чергу, щодо своєчасної виплати поточної заробітної плати та погашення допущеної заборгованості за минулі роки тощо.

Вивчення причин виникнення колективних трудових спорів (конфліктів), вирішенню яких НСПП сприяла в 2002 році, а також тих розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин, які були поставлені на контроль НСПП у звітний період, показало, що найбільш конфліктогенним чинником щодо соціально-трудових відносин, виникнення колективних трудових спорів, конфліктів, акцій соціального протесту в 2002 році були заборгованість із заробітної плати, несвоєчасність виплати поточної зарплати, низький в багатьох випадках її рівень.

Найбільші обсяги боргу із заробітної плати в конкретних галузях, як правило, співпадали з кількісними показниками активності вступу найманих працівників цих галузей у колективні трудові спори, конфлікти, застосування акцій соціального протесту, з погіршенням соціально-трудових відносин у цілому - ця тенденція в минулому році мала місце у трудових колективах вугільної промисловості, з виробництва машин та устаткування, в освіті, на підприємствах житлово-комунального господарства, будівництва, сільського господарства, на транспорті, у хімічному виробництві, на підприємствах металургії та оброблення металу.

У звітному періоді до ускладнень, загострень соціально-трудових відносин у колективах підприємств, установ та організацій спричиняли також такі фактори, як порушення власниками або уповноваженими ними органами (представниками) законодавства про працю, невиконання узгоджених положень колективних договорів, низький, в багатьох випадках незадовільний рівень вирішення питань охорони праці, запобігання виробничому травматизму, практика застосування вимушеної неповної зайнятості, низький рівень оплати праці.

Це підтвердили й результати науково-дослідницьких робіт: "Шляхи зменшення впливу реструктуризації підприємств вугільної промисловості та стан соціально-трудової напруженості у вугільних регіонах Донбасу" та "Вплив реформування земельних і майнових відносин в аграрному секторі на впровадження Земельного кодексу в Україні", виконаних у минулому році на замовлення НСПП регіональними науково-дослідницькими центрами.

У 2002 році за результатами вивчення ситуації на місцях узагальнені аналітичні матеріали НСПП щодо стану і динаміки соціально-трудових відносин у трудових колективах підприємств транспорту, легкої, харчової промисловості, металургії та оброблення металу, хімічного виробництва, міського електротранспорту, пожежних частин разом з висновками та пропозиціями НСПП направлені до Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України. За підсумками їх розгляду Кабінет Міністрів України дав відповідні доручення центральним та місцевим органам виконавчої влади.

Окрім цього, соціально-трудові відносини, причини їх загострення, характер вимог найманих працівників при виникненні розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин, застосування акцій соціального протесту в розрізі галузей, регіонів, конкретних підприємств, установ, організацій у звітному періоді стали предметом аналізу та інформування у 71 оперативній щодекадній інформації НСПП, по кожній з яких Кабінетом Міністрів України були дані відповідні доручення.

Галуззю складних, нерідко загострених і конфліктогенних соціально-трудових відносин у багатьох трудових колективах залишалася вугільна промисловість. Заходи, що вживалися в 2002 році на всіх рівнях, - від виробничого до урядового - для вирішення принципово важливих, ключових проблем галузі і, зокрема, в регіонах здійснення реструктуризації, шахтоліквідаційних робіт, істотно на стан і характер соціально-трудових відносин поки що не вплинули.

Негативними факторами, що спричиняли у шахтарських колективах до напруги в соціально-трудових відносинах, виникнення колективних трудових спорів (конфліктів), а в ряді випадків - до крайніх засобів вирішення спорів - страйків, інших акцій соціального протесту, були:

- неповнота, нестабільність розрахунків споживачів за відвантажене вугілля, відсутність ефективного механізму, що забезпечував би повний розрахунок споживачів з вугледобувними підприємствами;

- несвоєчасне і не в повному обсязі бюджетне фінансування вугільних підприємств;

- лише часткове фінансування заходів, пов'язаних з реструктуризацією вугільних підприємств, зокрема, щодо створення нових робочих місць, збереження соціальної сфери, екології тощо;

- високий рівень дебіторської та кредиторської заборгованості на підприємствах;

- значна доля малопотужних, низькорентабельних, збиткових підприємств, підприємств із застарілою технічною базою та високим рівнем зносу основних засобів;

- хронічно високий рівень заборгованості із заробітної плати та інших соціальних виплат (станом на 01.12.2002 року заборгованість із виплати заробітної плати на підприємствах з видобування кам'яного, бурого вугілля і торфу становила 609,4 млн.грн., що більше суми боргу на 01.02.2002 року на 7,2%), несвоєчасна виплата поточної зарплати;

- відносно низький рівень оплати праці, невідповідний її тяжкому і небезпечному характеру;

- незадовільний стан гірничорятувальної служби, недостатність заходів з охорони праці;

- грубі порушення власниками або уповноваженими ними органами (представниками) законодавства про працю, невиконання або лише часткове виконання ними положень колективних договорів, угод, графіків погашення заборгованості та ін.

Протягом 2002 року саме з вимогами шахтарів щодо потреб достатнього бюджетного фінансування відповідно до державної програми "Українське вугілля", своєчасної виплати поточної заробітної плати, погашення заборгованості із неї, проведення повних і своєчасних розрахунків споживачів вугілля з шахтами, завершення на підприємствах галузі переходу на рівень тарифних ставок і окладів, що відповідають нормам генеральної і галузевих угод, була пов'язана переважна більшість колективних трудових спорів, акцій соціального протесту і, особливо, масштабна і резонансна загальногалузева акція на захист прав й інтересів працівників вугільної промисловості, організована ЦК профспілки працівників вугільної промисловості України, що передбачала як форму соціального протесту не лише невідвантаження вугілля, але й повне зупинення виробництва. В ряді шахтарських регіонів соціально-економічна ситуація оцінювалася як вкрай напружена.

Показником соціальної напруги в трудових колективах вугільної промисловості у 2002 році є один з найвищих серед видів економічної діяльності (галузей) рівнів виникнення колективних трудових спорів чи конфліктів: у звітному періоді НСПП сприяла вирішенню 42 колективних трудових спорів (конфліктів) на підприємствах вугільної промисловості в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Волинській та Кіровоградській областях - 10,5% від загальної кількості спорів (конфліктів), що перебували на розгляді і сприянні НСПП.

Ускладнення ситуації у ряді трудових колективів галузі спричинило, окрім цього, до постановки на контроль НСПП стану соціально-трудових відносин в багатьох колективах вугільної промисловості з метою своєчасного розв'язання розбіжностей і запобігання виникненню тут колективних трудових спорів (конфліктів). Відображенням соціальної напруги стало й звернення ряду шахтарських колективів до страйків, резонансних акцій протесту у формі невідвантаження вугілля споживачам, пікетування органів влади тощо.

Узагальнення причин ускладнення, загострення соціально-трудових відносин у колективах підприємств вугільної промисловості, аналіз змісту вимог найманих працівників у колективних трудових спорах показують, що конфліктоутворюючі проблеми носять здебільшого галузевий характер, відображають кризові моменти у цьому виді економічної діяльності. Практика НСПП у сприянні розв'язання колективних трудових спорів (конфліктів) у цій галузі в 2002 році засвідчує такі специфічні риси спорів (конфліктів) у шахтарських колективах, як значні обсяги невиплаченої зарплати, що стають причиною спорів; їх затяжний характер, складність пошуку шляхів задоволення вимог учасників спорів та ін.

Із загальної кількості спорів у колективах вугільної промисловості в 2002 році (42) за сприяння НСПП у вирішенні, координації зусиль центральних та місцевих органів виконавчої влади 16 колективних трудових спорів (конфліктів) вдалося розв'язати; станом на 01.01.2003 року на контролі і сприянні НСПП у вирішенні залишилося 26 спорів.

НСПП, її відділенням у вугільних регіонах у співпраці з всіма заінтересованими органами та організаціями в багатьох випадках вдавалося поліпшити стан соціально-трудових відносин, задовільнити (повністю чи частково) вимоги найманих працівників, попередити ймовірні ускладнення відносин, запобігати виникненню багатьох нових спорів, конфліктів, акцій соціального протесту.

Зважаючи на обсяги заборгованості із заробітної плати в цілому у вугільній галузі на кінець 2002 року, реальні темпи і перспективи її погашення, зокрема, в колективах, що знаходяться в стані колективних трудових спорів, а також враховуючи рівень фінансування галузі, передбачений Державним бюджетом України на 2003 рік, є підстави прогнозувати і в поточному році складний, в ряді випадків напружений стан соціально-трудових відносин у трудових колективах галузі, виникнення нових спорів (конфліктів).

Протягом минулого року НСПП, структурні підрозділи в Автономній Республіці Крим та областях, у містах Києві та Севастополі проаналізували стан соціально-трудових відносин, колективні трудові спори (конфлікти) на підприємствах металургії та оброблення металу. Мета: виявлення основних тенденцій у динаміці соціально-трудових відносин, встановлення причин ускладнення таких відносин і організація відповідного та завчасного реагування заінтересованих органів на можливість погіршення соціально-трудових відносин, виникнення спорів (конфліктів). Результати вивчення показали, що позитивні зрушення у реформуванні підприємств зазначених видів діяльності, розв'язання тут багатьох економічних, фінансових проблем, техніко-технологічне переоснащення частини підприємств, впровадження інноваційних проектів, відносно високі обсяги реалізації вітчизняної металопродукції на світовому ринку та інші фактори соціально-економічного характеру дають можливість забезпечувати стабільність соціально-трудових відносин на значній частині цих підприємств.

В той же час, є цілий ряд трудових колективів підприємств цих видів діяльності, переважно середніх та малих за чисельністю працюючих, де через складний фінансово-економічний стан, велику дебіторську та кредиторську заборгованість, застарілість основних фондів, неконкурентноспроможність металопродукції, слабку завантаженість виробничих потужностей, нездатність підприємств самостійно перебудуватися відповідно до потреб ринкової економіки; невирішення соціальних проблем, грубі порушення власниками законодавства про працю, невиконання колективних договорів, угод, графіків погашення заборгованості соціально-трудові відносини в колективах тривалий час зберігаються складними, потенційно чи реально конфліктогенними, що спричиняє колективні трудові спори, конфліктні ситуації, акції соціального протесту. Негативний вплив на стан цих відносин мали і мають: значна залежність вітчизняного виробника металу від кон'юнктури зовнішнього ринку, проблема несвоєчасного повернення ПДВ виробникам-експортерам та ін.

Тенденція до зростання обсягу невиплаченої зарплати (станом на 01.09.2002 року борг перед працівниками підприємств металургії та оброблення металу становив 88,7 млн.грн., на 01.12.2002 року - 91,8 млн.грн.), інші фактори стала причиною ускладнень соціально-трудових відносин у ряді колективів, виникнення 14 колективних трудових спорів, значної кількості розбіжностей між сторонами цих відносин, вирішенню яких сприяла НСПП в 2002 році.

У звітному періоді НСПП відповідно до плану роботи проаналізувала стан соціально-трудових відносин, колективні трудові спори, конфліктні ситуації, акції соціального протесту на підприємствах хімічного виробництва. Аналіз показав, що поряд з позитивними зрушеннями в реформуванні підприємств галузі, розв'язанні принципово важливих економічних, фінансових, організаційно-структурних, техніко-технологічних, нормативно-правових, кадрових проблем, реалізації інноваційних проектів тощо в галузі продовжують мати місце цілий ряд проблем, що негативним чином позначаються на відносинах між власником та найманими працівниками.

Разом з причинами фінансово-економічного характеру (спад обсягів виробництва, значні і в багатьох випадках зростаючі дебіторський та кредиторський борг, відсутність чи нестача інвестицій, високий відсоток збиткових підприємств, фізична і моральна застарілість основних фондів, відсутність платоспроможного споживача, неконкурентноспроможність продукції, правова незахищеність вітчизняного виробника хімічної продукції по багатьох параметрах тощо) діяли породжені ними похідні фактори (згортання виробничих програм, зменшення чисельності працюючих, запровадження скороченого робочого дня (тижня), адміністративних відпусток, незабезпечення належних умов оплати та охорони праці, біжучість кадрів, особливо кваліфікованих, молодих; невиконання колективних договорів, зокрема в частині погашення заборгованості із заробітної плати, грубі порушення законодавства про працю, в т.ч. стосовно своєчасної виплати зарплати та ін.), що, діючи в комплексі, вели до ускладнення чи напруги в соціально-трудових відносинах, до виникнення спірних чи конфліктних ситуацій, акцій соціального протесту.

Найбільш поширеними причинами дестабілізації соціально-трудових відносин в галузі були: недотримання власником законодавства про працю, у першу чергу - щодо своєчасної виплати заробітної плати; невиконання власником положень колективних договорів у частині погашення заборгованості із заробітної плати, забезпечення своєчасної виплати поточної заробітної плати, здійснення заходів щодо охорони праці, створення належних умов праці, а також невиконання власником угод, графіків погашення заборгованості та ін.; неврахування чи ігнорування інтересів найманих працівників при встановленні нових або зміні існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, а також на підприємствах, де відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" проводиться процедура відновлення платоспроможності боржника або процедура його банкрутства і у яких виникає невідкладна потреба захисту прав найманих працівників, в першу чергу, - щодо відшкодування заборгованої їм заробітної плати; нестворення належних умов праці, незабезпечення чи слабке забезпечення працівників хімічного виробництва засобами індивідуального захисту, спецодягом, спецвзуттям, спецхарчуванням відповідно до норм лікувально-профілактичного харчування; незадовільні умови виробничого побуту; нереагування або несвоєчасне реагування власника на вимоги найманих працівників.

Як і в інших видах економічної діяльності, найгостріше трудові колективи найманих працівників підприємств хімічного виробництва реагували на такі причини, як заборгованість із заробітної плати, низькі темпи її погашення, допущення нової заборгованості; постійне порушення термінів виплати поточної зарплати. Якщо станом на 01.02.2002 року сума заборгованості із заробітної плати на підприємствах хімічного виробництва становила 55,4 млн.грн., то на 01.12.2002 року цей показник зріс до 70,1 млн.грн., або на 26,5%. Помісячний порівняльний аналіз динаміки невиплаченої зарплати в галузі вказує на відсутність якихось ефективних заходів, спрямованих на невідкладне погашення боргу перед працівниками.

Беручи до уваги загальну для підприємств хімічного виробництва тенденцію зростання заборгованості із виплати заробітної плати протягом 2002 року, нестабільність процесу її погашення в окремі періоди, НСПП зробила прогнозний висновок про можливість у найближчій перспективі ускладнення тут соціально-трудових відносин, виникнення колективних трудових спорів, конфліктних ситуацій, визначила конкретні трудові колективи в регіонах, де за умови нереагування відповідних органів на негативні факти і тенденції можливе загострення соціально-трудових відносин.

Галуззю, що в 2002 році мала один з найвищих кількісних рівнів колективних трудових спорів (конфліктів) було житлово-комунальне господарство. Впродовж звітного періоду НСПП, її структурні підрозділи в регіонах сприяли вирішенню 46 колективних трудових спорів (конфліктів), або 11,5% від загальної кількості спорів. За виключенням 8 областей трудові спори (конфлікти) в колективах підприємств житлового та комунального господарства мають місце в кожній області. Найбільше їх у Закарпатській, Запорізькій, Луганській, Тернопільській та Черкаській областях.

Помісячний аналіз ситуації в колективах цієї галузі в регіонах, соціально-економічні показники минулого року показують, що, не дивлячись на постійну увагу до галузі з боку центральних, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, НСПП, її відділень в регіонах, стан справ тут істотно не змінився: продовжувала діяти більшість причин, що робили фінансово-господарський стан підприємств житлового та комунального господарства складним, а соціально-трудові відносини в колективах - напруженими.

Аналіз вимог, що висувалися найманими працівниками, причин, які призводили до виникнення спірних чи конфліктних ситуацій в колективах житлового та комунального господарства у звітний період, показують, що головним фактором дестабілізації соціально-трудових відносин була і залишається заборгованість із заробітної плати. На 01.12.2002 року в трудових колективах 2664 підприємств житлового та комунального господарства борг із заробітної плати складав 112,9 млн.грн., а його динаміка вказувала на подальше зростання обсягу невиплаченої зарплати. Заборгованість допущена на 43,1% підприємств галузі. Аналіз структури боргу засвідчує, що більша частина заборгованості (73,9%) не лише утворилася в 2002 році, але й продовжує неухильно зростати. В середньому одному працівнику на зазначену дату заборговано 770,4 грн., а у виробничих управліннях ЖКГ, комбінатах комунальних підприємств - по 870,70 грн. Майже 34% працюючих мають заборгованість 3-6 і більше місяців.

Відображенням подальшого ускладнення як фінансово-господарського стану підприємств цієї сфери, так і соціально-трудових відносин в ній є зростаюча кількість колективних трудових спорів: якщо за 9 місяців 2002 року тут виникло 10 нових спорів (конфліктів), то на кінець року їх було вже 13.

Протягом звітного періоду завдяки сприянню НСПП, її структурних підрозділів у регіонах, при їх взаємодії з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, профспілками та роботодавцями було вирішено 33 колективних трудових спорів, погашена значна частина заборгованої працівникам зарплати, що стала причиною виникнення цих спорів. Частково вирішений і знятий з реєстрації НСПП спір галузевого рівня між Запорізьким обкомом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості та побутового обслуговування і управлінням житлово-комунального господарства Запорізької облдержадміністрації щодо погашення заборгованості із заробітної плати (загальна сума боргу по підприємствам, які брали участь у спорі, зменшилася на 68,1%, у т.ч. на 10 підприємствах області заборгованість із заробітної плати ліквідовано у повному обсязі).

Аналіз НСПП реального стану справ у цій галузі, результатів вжиття заходів щодо погашення заборгованості із заробітної плати дали підстави Службі прогнозувати в першому півріччі поточного року подальше ускладнення соціально-трудових відносин, виникнення спірних та конфліктних ситуацій.

У 2002 році НСПП, її структурні підрозділи в регіонах продовжували аналізувати динаміку соціально-трудових відносин на підприємствах ліфтового господарства, вживати заходів по запобіганню їх ускладнення, виникнення колективних трудових спорів (конфліктів), акцій соціального протесту. Головна причина дестабілізації соціально-трудових відносин на підприємствах ліфтового господарства - заборгованість із заробітної плати, яка виникала внаслідок нерозрахунків за виконані підприємствами роботи з боку власників ліфтів. Відсутність результативного реагування на місцях на ситуацію, що склалася, залишає тривалий час напруженими, конфліктонебезпечними соціально-трудові відносини в трудових колективах СРБУ "Луганськліфт" ВАТ "Укрліфт", ДП "Севастопольліфт" ВАТ "Укрліфт" та ін.

На аналітично-інформаційну довідку НСПП з цих питань Кабінетом Міністрів України були дані відповідні доручення центральним та місцевим органам виконавчої влади, здійснюються заходи, спрямовані на поліпшення ситуації.

Проблеми, що накопичилися в багатьох трудових колективах міського електротранспорту зумовили НСПП, її структурні підрозділи в Автономній Республіці Крим та областях спеціально проаналізувати стан соціально-трудових відносин на підприємствах міськелектротранспорту, а також причини, що призводять до ускладнення цих відносин, розробити рекомендації щодо їх нормалізації та поліпшення.

Аналіз ситуації на місцях показав, що основними причинами ускладнення соціально-трудових відносин на цих підприємствах є: низький рівень управління підприємствами міського електротранспорту, які належать до комунальної власності територіальних громад міст, з боку відповідних органів місцевого самоврядування; значна заборгованість із заробітної плати працівникам, недостатній її рівень; відсутність чіткого механізму відшкодування із місцевих бюджетів та Державного бюджету України витрат підприємств міського електротранспорту на перевезення пільгових категорій населення; недофінансування місцевими бюджетами та Державним бюджетом України передбачених ними коштів для компенсації витрат підприємств міського електротранспорту на перевезення пільгових категорій населення; відсутність належного законодавчого та нормативно-правового врегулювання функціонування міськелектротранспорту та ін.

Наслідком складного фінансово-економічного стану цих підприємств є те, що сума заборгованості із заробітної плати, що залишається основною безпосередньою причиною дестабілізації соціально-трудових відносин у колективах станом на 01.09.2002 року, склала 4,9 млн.грн. Зволікання з погашенням боргу транспортникам у ряді випадків призводило до суспільно резонансного загострення ситуації, до застосування акцій соціального протесту, зокрема, до страйків і необхідності реагування місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування в екстренному режимі.

За матеріалами аналітичної довідки НСПП з цих питань Кабінетом Міністрів України дані відповідні доручення.

В звітному періоді у сфері постійної уваги НСПП, її відділень в Автономній Республіці Крим та областях залишалися соціально-трудові відносини в трудових колективах установ і закладів освіти.

Звітні, прогнозні, оперативно-інформаційні матеріали структурних підрозділів НСПП за 2002 рік засвідчують, що для стану і динаміки цих відносин протягом 2002 року була характерна нестабільність: нетривалі періоди нормалізації ситуації змінювалися періодами застосування освітянами всього спектру правових форм захисту своїх соціальних і трудових прав та інтересів - від вступу у колективні трудові спори (конфлікти) на виробничому, територіальному, галузевому рівнях до застосування крайніх засобів вирішення розбіжностей між сторонами - страйків. У 2002 році НСПП сприяла вирішенню 79 колективних трудових спорів чи конфліктів - більше, ніж у будь-якій іншій галузі. Найбільша кількість спорів виникла в Автономній Республіці Крим, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Одеській та деяких інших областях. У Львівській області за це період відбулося 9 територіальних страйків у галузі освіти, в яких взяли участь понад 100 закладів освіти.

Відображенням реального стану соціально-трудових відносин у колективах установ і закладів освіти став вступ найманих працівників установ і закладів освіти у колективний трудовий спір з Міністерством освіти і науки України, зареєстрований НСПП 11 грудня 2002 року, який підтримали 935,5 тис. працівників (60,7%), участь представників більшості регіонів у пікетуваннях Верховної Ради України та ін.

Основні вимоги працівників освіти у галузевому спорі: забезпечити відновлення у повному обсязі чинності статті 57 Закону України "Про освіту", статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", статті 25 Закону України "Про загальну середню освіту" та Закону України "Про позашкільну освіту" у видатках бюджету України на 2003 рік; забезпечити встановлення обгрунтованих співвідношень у рівнях посадових окладів та ставок заробітної плати працівників установ і закладів освіти відповідно до законодавчо визначеного рівня мінімальної заробітної плати; розробити та затвердити нову редакцію Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників установ і закладів освіти, забезпечивши при цьому упорядкування умов праці, встановлення міжкваліфікаційних та міжпосадових співвідношень у рівнях посадових окладів, ставок заробітної плати.

Причини висунення вимог і дієвого реагування працівників освіти на порушення їх прав та інтересів далеко не завжди зводилися до заборгованості із заробітної плати чи несвоєчасності її виплати, хоч в останні місяці 2002 року і ця причина помітно актуалізувалася. Станом на 01.12.2002 року борг із заробітної плати працівникам установ та закладів освіти досяг 11,4 млн.грн. і у порівнянні із станом на 01.09.2002 року зріс на 13,7%.

У звітному році НСПП у межах наданої компетенції сприяла вирішенню всього масиву колективних трудових спорів (конфліктів) у галузі освіти, здійснювала правовий супровід трудового спору галузевого рівня, реалізовувала заходи, спрямовані на своєчасне розв'язання розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин на доконфліктній стадії. Запобігаючи виникненню нових спірних чи конфліктних ситуацій, організовувала на всіх рівнях роз'яснення положень чинного законодавства, зокрема щодо відповідальності сторін за дії, що суперечать нормам закону.

Результатом діяльності НСПП, її структурних підрозділів у регіонах стало вирішення в січні-грудні 2002 року 54 колективних трудових спорів (конфліктів) у галузі освіти (22,3% від загальної кількості вирішених за цей період спорів), запобігання виникненню значної кількості нових спорів, недопущення чи локалізація ряду акцій соціального протесту, розв'язання спірних чи конфліктних ситуацій переважно в правовому полі.

Зважаючи на реальний стан і динаміку соціально-трудових відносин у закладах охорони здоров'я, НСПП, її відділення в Автономній Республіці Крим та областях у звітному періоді продовжували сприяти вирішенню колективного трудового спору галузевого рівня між найманими працівниками охорони здоров'я України та Міністерством охорони здоров'я України, 11 інших колективних трудових спорів виробничого рівня, що знаходилися на контролі і сприянні у вирішенні НСПП у 2002 році.

Причинами спірних чи конфліктних ситуацій в колективах охорони здоров'я залишаються низький рівень заробітної плати, невідповідність посадових окладів працівникам охорони здоров'я рівню, передбаченому пунктом "ж" Основ законодавства України про охорону здоров'я, неврегульованість міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці, незабезпечення соціальних гарантій за особливий характер праці в охороні здоров'я, встановлення надбавки за вислугу років, за складність та напруженість праці відповідно до статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я та ін. Значна частина вимог найманих працівників у колективних спорах спричинена заборгованістю із заробітної плати, у погашенні якої відсутня стабільність: якщо на 01.09.2002 року борг перед працівниками охорони здоров'я та соціальної допомоги становив 8,7 млн.грн., то на 01.12.2002 року він досяг рівня 12,2 млн. грн. (ріст на 40,2%).

Правовий супровід НСПП колективного трудового спору галузевого рівня між найманими працівниками охорони здоров'я України та Міністерством охорони здоров'я України також дозволив вирішити ряд вимог працівників охорони здоров'я. За зверненням профспілки працівниками охорони здоров'я щодо галузевого спору та результатами його розгляду в трудовому арбітражі НСПП підготувала і направила до Кабінету Міністрів України рішення та свої рекомендації стосовно шляхів розв'язання даного спору. Зокрема, запропоновано утворити комісію з представників Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки та європейської інтеграції України, Міністерства праці та соціальної політики України, представників Центрального комітету профспілки працівників охорони здоров'я України для підготовки з врахуванням прогнозів соціально-економічного розвитку України та реальних фінансово-економічних можливостей проекту Закону України "Про внесення змін і доповнень до Основ законодавства України про охорону здоров'я в частині поетапного запровадження положень пункту "ж" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я.

Складність вирішення багатьох колективних трудових спорів (конфліктів) у галузі охорони здоров'я в 2002 році, показники її бюджетного фінансування, затверджені на 2003 рік, зупинення дії частини другої статті 12 і пункту "ж" та пункту "ї" (в частині безоплатного користування квартирою з опаленням і освітленням) частини першої статті 77 Основ законодавства про охорону здоров'я дають підстави прогнозувати можливість ускладнення соціально-трудових відносин, нові колективні трудові спори, конфлікти і в поточному році.

Результати вивчення НСПП реального стану соціально-трудових відносин в інших видах економічної діяльності, налагодження своєчасного і продуктивного реагування НСПП, її структурних підрозділів, всіх зацікавлених органів, установ та організацій дозволили істотно поліпшити ці відносини, значною мірою усунути причини конфліктності, запобігти виникненню спірних, конфліктних ситуацій, акцій соціального протесту тощо.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" НСПП у звітному періоді продовжувала реалізовувати заходи, спрямовані на розв'язання розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин, і запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів).

1. Кількість підприємств, установ, організацій, територій, розбіжності між сторонами соціально-трудових відносин яких взято НСПП на облік і контроль, одиниць - 1449, в т.ч.:

на виробничому рівні - 1394;

- на рівні підприємств, установ, організацій - 1369;

- на рівні структурних підрозділів - 19;

- на рівні окремих категорій найманих працівників - 6;

на територіальному рівні - 47

на територіально-галузевому рівні - 8

2. Число підприємств, установ, організацій, на яких виникли розбіжності між сторонами соціально-трудових відносин, одиниць - 6963, в т.ч.:

- на виробничому рівні - 1391;

- на територіальному рівні - 5016;

- на територіально-галузевому рівні - 556

3. Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємств, установ, організацій, на яких виникли розбіжності між сторонами соціально-трудових відносин, осіб - 905135, в т.ч.:

- на виробничому рівні - 641706;

- на територіальному рівні - 199928;

- на територіально-галузевому рівні - 63501

4. Кількісні параметри розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин:

всього розбіжностей, одиниць - 1816,

з них:

- вирішено розбіжностей - 746 (41,1% від загальної кількості розбіжностей)

- в стадії вирішення розбіжностей - 615 (33,9%)

- в стадії розгляду розбіжностей - 361 (19,9%)

- стали предметом колективних трудових спорів - 94 (5,1%)

з них:

- щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці і виробничого побуту - 97 (5,4%), в т.ч.:

- вирішено розбіжностей - 39 (2,1%);

- в стадії вирішення розбіжностей - 35 (1,9%);

- в стадії розгляду розбіжностей - 15 (0,8%);

- стали предметом колективних трудових спорів - 8 (0,4%)

- щодо укладення чи зміни умов колективного договору, угоди - 58 (3,2%), в т.ч.:

- вирішено розбіжностей - 36 (2,0%);

- в стадії вирішення розбіжностей - 14 (0,8%);

- в стадії розгляду розбіжностей - 6 (0,3%);

- стали предметом колективних трудових спорів - 2 (0,001%)

- щодо виконання колективного договору, угоди або окремих її положень - 363 (20,0%), в т.ч.:

- вирішено розбіжностей - 177 (9,7%);

- в стадії вирішення розбіжностей - 105 (5,8%);

- в стадії розгляду розбіжностей - 71 (3,9%);

- стали предметом колективних трудових спорів - 10 (0,5%)

- щодо невиконання вимог законодавства про працю - 1298 (71,4%), в т.ч.:

- вирішено розбіжностей - 494 (27,2%);

- в стадії вирішення розбіжностей - 461 (25,4%);

- в стадії розгляду розбіжностей - 269 (14,8%);

- стали предметом колективних трудових спорів - 74 (4,1%)

5. Сума заборгованості із заробітної плати працівників підприємств, установ, організацій, територій, яка стала основною причиною виникнення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин - 607,2 млн.грн., в т.ч.:

- на виробничому рівні - 566,0 млн.грн.;

- на територіальному рівні - 32,7 млн.грн.;

- на територіально-галузевому рівні - 8,4 млн.грн.

6. Середня заборгованість із заробітної плати в розрахунку на одного штатного працівника підприємств, установ, організацій, територій, яка стала основною причиною виникнення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин - 671 грн., в т.ч.:

- на виробничому рівні - 882 грн.;

- на територіальному рівні - 164 грн.;

- на територіально-галузевому рівні - 133 грн.

7. В результаті запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів):

- погашено заборгованості із заробітної плати в сумі 278,3 млн.грн. (45,8% від суми заборгованості, яка стала основною причиною виникнення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин);

- вирішується питання щодо погашення заборгованості із заробітної плати в сумі 171,5 млн.грн.;

- знаходиться в стадії розгляду вирішення питання щодо погашення заборгованості із заробітної плати в сумі 157,4 млн.грн.

Одним з пріоритетних напрямів діяльності НСПП, її структурних підрозділів у звітному періоді залишалося питання сприяння вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів).

1. Кількість колективних трудових спорів (конфліктів), вирішенню яких сприяла НСПП, одиниць - 409 в т.ч.:

- на виробничому рівні - 354,

з них:

- на рівні підприємств, установ, організацій - 309;

- на рівні структурних підрозділів - 39;

- на рівні окремих категорій найманих працівників - 6;

- на територіальному рівні - 43;

- на територіально-галузевому рівні - 7;

- на галузевому рівні - 5.

2. Число підприємств, установ, організацій, працівники яких були учасниками колективних трудових спорів (конфліктів), одиниць - 9446, в т.ч.:

- на виробничому рівні - 381;

- на територіальному рівні - 3727;

- на територіально-галузевому рівні - 507;

- на галузевому рівні - 4831.

3. Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємств, установ, організацій, на яких виникли колективні трудові спори (конфлікти), осіб - 3461226, в т.ч.:

- на виробничому рівні - 324170;

- на територіальному рівні - 174279;

- на територіально-галузевому рівні - 36215;

- на галузевому рівні - 2926562.

4. Чисельність працівників підприємств, установ, організацій - учасників колективних трудових спорів (конфліктів), осіб - 2169941, в т.ч.:

- на виробничому рівні - 270450;

- на територіальному рівні - 140948;

- на територіально-галузевому рівні - 24502;

- на галузевому рівні - 1734041.

5. Кількісні параметри висунутих найманими працівниками вимог:

всього вимог - 1012,

з них:

- вирішено вимог - 559 (55,2% від загальної кількості висунутих найманими працівниками вимог);

- в стадії вирішення вимог - 319 (31,5%);

- в стадії розгляду вимог - 134 ( 13,3%);

з них:

- щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці і виробничого побуту - 141 (13,9%) вимог, в т.ч.:

- вирішено вимог - 47 (4,6% від загальної кількості вимог);

- в стадії вирішення вимог - 72 (7,1%);

- в стадії розгляду вимог - 22 (2,2%);

- щодо укладення чи зміни умов колективного договору, угоди - 15 (1,5 %) вимог, в т.ч.:

- вирішено вимог - 12 (1,2 %);

- в стадії вирішення вимог - 3 (0,3%);

- в стадії розгляду вимог - немає

- щодо виконання колективного договору, угоди або окремих її положень - 347 (34,3%) вимог, в т. ч.:

- вирішено вимог - 188 (18,6%);

- в стадії вирішення вимог - 103 (10,2%);

- в стадії розгляду вимог - 56 (5,5%);

- щодо невиконання вимог законодавства про працю - 509 (50,3%) вимог, в т.ч.:

- вирішено вимог - 312 (30,8%);

- в стадії вирішення вимог - 141 (13,9%);

- в стадії розгляду вимог - 56 ( 5,5%).

6. Сума заборгованості із заробітної плати працівників підприємств, установ, організацій, територій, яка стала основною причиною виникнення колективних трудових спорів - 764,1 млн.грн., в т. ч.:

- на виробничому рівні - 382,1 млн.грн.;

- на територіальному рівні - 132,4 млн.грн.;

- на територіально-галузевому рівні - 2,7 млн.грн.;

- на галузевому рівні - 246,9 млн.грн.

7. Середня заборгованість із заробітної плати в розрахунку на одного штатного працівника підприємств, установ, організацій, територій, яка стала основною причиною виникнення колективних трудових спорів - 221 грн., в т.ч.:

- на виробничому рівні - 1179 грн.;

- на територіальному рівні - 760 грн.;

- на територіальному-галузевому рівні - 75 грн.;

- на галузевому - 84 грн.

8. В результаті сприяння вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів):

- погашено заборгованості із заробітної плати в сумі 461,1 млн.грн. (60,4% від суми заборгованості, що стала основною причиною виникнення колективних трудових спорів (конфліктів));

- вирішується питання щодо погашення заборгованості із заробітної плати в сумі 254,9 млн.грн.;

- знаходиться в стадії розгляду вирішення питання щодо погашення заборгованості із заробітної плати в сумі 47,9 млн.грн.

Страйки, визначені Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" як крайні засоби (коли всі інші можливості вичерпано) вирішення колективних трудових спорів у зв'язку з відмовою власника задовільнити вимоги найманих працівників, протягом 2002 року залишалися об'єктом постійної уваги НСПП. Зважаючи на значні фінансові, матеріальні та моральні збитки, що завдаються страйками, НСПП, її структурні підрозділи в регіонах у звітний період на всіх рівнях здійснювали заходи, спрямовані на запобігання виникненню страйків, передстрайкових ситуацій; готували прогнози можливого виникнення страйків у розрізі галузей та регіонів, організовували з врахуванням прогнозних висновків роботу щодо попередження загострення конфліктних ситуацій; здійснювали правовий супровід, локалізацію страйків, що вже виникли; сприяли прискореному вирішенню розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин, що стали причиною страйку; попереджали сторони про неприпустимість дій в ході страйку, що суперечать чинному законодавству. В сфері активного реагування НСПП знаходилися також інші акції соціального протесту трудових колективів (мітинги, пікетування, неприступання до роботи, добування, але не відвантаження вугілля споживачам тощо), у тому випадку, якщо вони стосувалися питань, що належать до компетенції НСПП.

Динаміка звернення трудових колективів до страйків за останні роки свідчить про тенденцію до зменшення кількості застосування найманими працівниками цього крайнього засобу. Так, якщо у 1999 році їх було зафіксовано 290, у 2000 р.- 76, 2001 р.- 42, то у 2002 році їх було 45 (за попередніми даними відділень НСПП у регіонах), що свідчить про результативність запровадження НСПП правових форм розв'язання колективних трудових спорів (конфліктів), продуктивну взаємодію НСПП з центральними та місцевими органами виконавчої влади, профспілками, роботодавцями, сторонами соціально-трудових відносин при вирішенні спорів (конфліктів).

В 2002 році до застосування крайньої форми захисту своїх прав активно зверталися колективи працівників добувної промисловості, у першу чергу - підприємств вугільної промисловості (19).

За інформацією відділення НСПП в Луганській області, в минулому році з 29 акцій протесту, що відбулися на території області, 24 (82%), мали місце на підприємствах вугільної галузі. В січні 2002 року відбувся страйк на шахті ДВАТ "Карбоніт" ДХК "Первомайськвугілля", який спричинило невиконання адміністрацією підприємства умов колективного трудового договору. Страйки відбулися також на шахтах "Вергелівська" ДХК "Луганськантрацит", "Міусинська" ДХК "Донбасантрацит", ДВАТ "Шахта ім. XIX партз'їзду" ДХК "Луганськвугілля", ДВАТ "Шахтопроходка" та ін. Акції протесту проводилися на шахтах ім. Артема, "Ніканор-Нова", ДП шахта N 71 "Індустрія", на шахті "Партизанська" ДХК "Антрацит", ім. Менжинського ДХК "Первомайськвугілля".

В ДХК "Павлоградвугілля" Дніпропетровскої області в травні та листопаді 2002 року відбулися страйки найманих працівників шахт "Благодатна" (двічі), "Дніпровська" (двічі), "Західно-Донбаська", "Тернівська". В акціях взяли участь 1695 найманих працівників. Втрати робочого часу за період проведення страйків оціночно склали 27050 людино-годин. Обсяг недоданої продукції становив 1,4 млн.грн.

У зв'язку з наявністю значної заборгованості із заробітної плати, сума якої досягла 573 тис.грн. і не виплачувалася протягом 20 місяців, у травні 2002 року мало місце стихійне припинення роботи на ДП ДВАТ "Автобаза" ДХК "Селидоввугілля" Донецької області. У грудні 2002 року наймані працівники першої зміни шахтобудівельного управління ДХК "Жовтеньвугілля", які виконують роботи для шахти "Іловайська" ДХК "Жовтеньвугілля", відмовились від роботи з причини нерозрахунків шахти за виконані роботи (заборгованість ДХК "Жовтеньвугілля" перед шахтобудівельним управлінням склала 3,1 млн.грн.), що було і залишається причиною постійної конфліктності, ймовірності виникнення нових акцій протесту.

03.10.2002 року відбулась акція протесту частини працівників Нововолинського шахтопрохідницького управління N 3 (структурного підрозділу ВАТ "Трест "Луганськшахтопроходка") Волинської області у формі припинення прохідницьких робіт на спорудженні шахти N 10 "Нововолинська". Першочерговою вимогою працівників управління було погашення заборгованості із зарплати, яка станом на 01.10.2002 року склала близько 350 тис.грн. (більше 4-х місячних фондів оплати праці).

У зв'язку з невиконанням у повному обсязі вимог, висунутих ЦК профспілки працівників вугільної промисловості України щодо своєчасної виплати поточної заробітної плати, визначенням реальних джерел і погашення заборгованості із заробітної плати за минулі роки, поліпшення фінансування галузі в 2003 році в обсягах, передбачених державною програмою "Українське вугілля", в минулому році в кілька етапів була проведена акція протесту шахтарів, підтримана більшістю колективів підприємств вугільної промисловості України, що включала в себе невідвантаження вугілля споживачам-боржникам, пікетування органів влади тощо.