відносин між бізнесом (виробництвом) та державним
науково-технічним сектором;
створення умов для поширення технологій для технологічного переоснащення виробництва;
запровадження механізму залучення інвестицій в економіку депресивних територій шляхом створення інвестиційних зон на умовах надання необхідних економічних стимулів для організації експортоорієнтованих виробництв;
розроблення економічного механізму для залучення інвестицій у відродження конкурентоспроможного сільськогосподарського машинобудування;
вирішення питання щодо виділення землі для будівництва сучасних транспортних коридорів автомобільного та швидкісного залізничного транспорту з подальшою передачею в концесію на 49 років для залучення іноземних інвестицій;
оновлення основних виробничих фондів усіх видів транспорту та дорожнього господарства, насамперед рухомого складу, переважно транспортними засобами вітчизняного виробництва із застосуванням сучасного механізму їх придбання (оренда, лізинг тощо), а також основних виробничих фондів усіх видів транспорту з використанням потенціалу міжнародного економічного співробітництва.
Уряд зобов'язується забезпечити:
розроблення необхідних для активізації інвестиційної діяльності законопроектів щодо внесення змін до законодавства про митний тариф, податок на додану вартість, регулювання страхової діяльності;
розроблення проекту Закону України "Про акціонерні товариства", яким необхідно, зокрема, передбачити захист прав міноритарних акціонерів, забезпечивши їх вільний доступ до корпоративної інформації, належне представництво в органах управління та контролю, вплив на дивідендну політику, здобуття рівного права на придбання відповідної частки нових емісій акцій за номінальною вартістю;
розроблення проекту Закону України "Про промислово-фінансові групи в Україні" ( 437/95-ВР ) (нова редакція), передбачивши інструменти та стимули консолідації банківського, промислового та торговельного капіталів.
РОЗВИТОК ФОНДОВОГО РИНКУ
Для збереження позицій фондового ринку України як національного та запобігання і протидії переміщенню обігу цінних паперів вітчизняних емітентів на міжнародний ринок Уряд буде провадити збалансовану економічну політику (реєстраційну, регуляторну, податкову) щодо всіх учасників фондового ринку - емітентів, інвесторів, професійних учасників.
Ліквідний, прозорий та надійний фондовий ринок має сприяти реалізації національних інтересів України та зміцненню її економічного суверенітету.
Уряд зобов'язується забезпечити:
розширення пропозиції цінних паперів на фондових біржах;
розвиток фінансових інструментів як об'єктів розміщення інвестиційних ресурсів;
підготовку законопроектів щодо внесення змін до законів з метою зобов'язання обов'язкового укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів відкритих акціонерних товариств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, підприємств-монополістів, підприємств, державна частка у статутному фонді яких становить більш як 50 відсотків, на фондових біржах;
створення умов для розміщення та обігу облігацій місцевих позик та корпоративних цінних паперів на фондових біржах;
збільшення обсягів фінансового капіталу, що спрямовується через фондовий ринок у розвиток економіки;
інституційне зміцнення функціонування організованого фондового ринку України шляхом стимулювання розвитку його інфраструктури та застосування сучасних технологій обслуговування ринку цінних паперів;
широке використання інструментів фондового ринку для підвищення якості та ефективності корпоративного управління;
застосування економічних стимулів (податкових, реєстраційних, регуляторних) з метою інвестування фінансових ресурсів у цінні папери та інші фінансові інструменти для вітчизняних і іноземних інвесторів, передусім для населення;
приведення законодавства щодо функціонування фондового ринку у відповідність з міжнародними стандартами;
зміну загальної концепції приватизації, зокрема щодо поєднання в обов'язковому порядку продажу контрольних пакетів акцій підприємств стратегічним інвесторам з попереднім продажем невеликих пакетів акцій портфельним інвесторам виключно через фондову біржу окремими невеликими лотами, в цілому до 5-10 відсотків статутного фонду;
відчуження державних пакетів акцій підприємств, 25 відсотків та менше у статутному капіталі яких належить державі, шляхом їх продажу виключно на фондових біржах;
підвищення функціональної та технологічної спроможності регулятора фондового ринку з метою забезпечення можливості здійснення пруденційного нагляду за діяльністю професійних учасників ринку цінних паперів.
Для розвитку фінансових інструментів, підвищення їх надійності та інвестиційної привабливості необхідно:
внести зміни до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 );
сприяти прийняттю Закону України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю";
затвердити спрощений порядок здійснення валютних операцій з інвестиціями, що спрямовуються в цінні папери українських емітентів, які перебувають в обігу на фондових біржах в Україні;
підготувати проекти Законів України:
Про довірче управління майном;
Про акціонерні товариства;
Про систему депозитарного обліку цінних паперів;
Про похідні (деривативи);
Про внесення змін до деяких законів України щодо концентрації укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів на фондових біржах;
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів;
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств;
Про фонд гарантування інвестицій на фондовому ринку;
внести зміни до Законів України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" ( 2299-14 ) (щодо розширення нормативів інвестування, удосконалення порядку реєстрації випусків цінних паперів інститутів спільного інвестування, широкого застосування рейтингової оцінки щодо цінних паперів, у які вкладаються кошти спільного інвестування), "Про недержавне пенсійне забезпечення" ( 1057-15 ) (щодо розширення переліку об'єктів та нормативів інвестування пенсійних коштів, удосконалення порядку розподілу інвестиційного прибутку), "Про страхування" ( 85/96-ВР ) (щодо приведення діяльності страхових організацій у відповідність із Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення") ( 1057-15 ), "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) (щодо приведення діяльності банків у відповідність із Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення") ( 1057-15 ).
ЗАОХОЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ
Забезпечення інноваційної складової інвестицій є принципово важливим з огляду на потребу у прискореному опануванні сучасних чинників конкурентоспроможності, які мають переважно інноваційну спрямованість. Перед Урядом стоїть завдання зробити практичні кроки до закладення основ інноваційної моделі розвитку. Політика у сфері заохочення інноваційної активності буде спрямована на організаційну модернізацію науково-технологічної сфери та формування мотивації суб'єктів господарювання до інновацій.
Завданнями Кабінету Міністрів України є:
проведення науково-технологічного аудиту державних наукових і науково-дослідних установ та організацій з метою комплексної оцінки їх інтелектуального капіталу, визначення технологій, вивчення досвіду і здобуття знань, які мають комерційний потенціал, концентрації їх спрямованості на виконання завдання з побудови інноваційної моделі розвитку;
перегляд наукових та науково-технічних державних цільових програм з метою виявлення тих, продовження бюджетного фінансування яких є недоцільним, та концентрації бюджетних ресурсів на пріоритетних напрямах науково-технічного та інноваційного розвитку;
визначення на законодавчому рівні та запровадження страхування ризиків реалізації інноваційних проектів, створення інноваційних та екоінноваційних кластерів;
удосконалення системи державної інформаційної підтримки інноваційних процесів, створення надійної системи технологічних передбачень та кон'юнктурних досліджень ринкового попиту на науково-технічну та інноваційну продукцію;
формування мотиваційних передумов для створення комунальних спеціалізованих небанківських інноваційних фінансово-кредитних установ відповідно до Закону України "Про інноваційну діяльність" ( 40-15 );
удосконалення механізму державного програмно-цільового фінансування інноваційних проектів;
запровадження інструменту здешевлення кредитів і заохочення комерційних банків до більш активного кредитування інноваційних проектів;
удосконалення системи державного управління у сфері наукової та науково-технічної діяльності з метою підвищення її ефективності та посилення наукового забезпечення інноваційного розвитку національної економіки.
ПРАГМАТИЧНА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА
Постійне підвищення рівня відкритості вітчизняної економіки та реалізація стратегічних завдань соціально-економічного розвитку зумовлюють необхідність формування зовнішньоекономічної політики України, виходячи з пріоритетності національних економічних інтересів.
Завданнями Кабінету Міністрів України є:
завершення процесу набуття членства у СОТ;
забезпечення реалізації потенціалу членства України в СОТ, що передбачатиме здійснення заходів щодо застосування інструменту СОТ для захисту інтересів вітчизняних виробників на зовнішньому та внутрішньому ринку;
послідовне здійснення заходів щодо активного функціонування ГУАМ, проведення переговорного процесу з питань входження до Єдиного економічного простору на засадах створення повноцінної зони вільної торгівлі без обмежень і вилучень (щодо газу, труб, коксівного вугілля, цукру, спирту, зерна тощо), що діє на принципах СОТ, з першочерговим утворенням міждержавного органу з питань вирішення торговельних суперечок;
послідовне здійснення заходів щодо інтеграції вітчизняної економіки до спільного ринку ЄС;
посилення координації діяльності органів виконавчої влади у сфері зовнішніх зносин, у тому числі шляхом запровадження посад дипломатичних радників у центральних органах виконавчої влади;
удосконалення законодавчого та фінансового забезпечення транскордонного співробітництва, зокрема щодо розширення прав місцевих органів виконавчої влади в його розвитку;
допомога регіонам у налагодженні співпраці в рамках транскордонного співробітництва;
створення ефективних механізмів розвитку існуючих єврорегіонів та утворення нових;
проведення на базі відомчих наукових та аналітичних структур та із залученням наукового потенціалу державних та недержавних інститутів постійного моніторингу і прогнозу кон'юнктури зовнішнього ринку та пошуку сприятливих можливостей для реалізації продукції вітчизняних товаровиробників на зовнішньому ринку;
розроблення національної концепції міжнародного
науково-технічного співробітництва, яка передбачатиме:
напрями участі вітчизняних суб'єктів господарювання у міжнародній науково-виробничій кооперації, зокрема у транснаціональних інноваційно-інвестиційних кластерах;
програмні орієнтири обміну з іншими країнами науково-технічними досягненнями на комерційних засадах;
пакет спільних науково-технічних програм з регіональними економічними угрупованнями, зокрема СНД, ЄС, та потужними державами - регіональними лідерами, зокрема Китаєм та Індією;
програму розвитку глобального співробітництва України на провідних напрямах науково-технологічного розвитку.
Уряд зобов'язується забезпечити:
поглиблення співпраці з країнами - членами СНД з метою створення повноцінної зони вільної торгівлі без вилучень та обмежень;
розроблення законопроекту щодо внесення змін до законодавчих актів про місцеве самоврядування в частині розширення прав та повноважень органів місцевого самоврядування у сфері міжнародного економічного співробітництва.
ПІДТРИМКА ЕКСПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ІМПОРТОЗАМІЩЕННЯ
Поліпшення стану балансу зовнішньої торгівлі потребує розроблення і впровадження конкретних кроків щодо стимулювання експорту та виваженого регулювання імпорту.
Завданнями Кабінету Міністрів України є:
проведення переговорів та укладення двосторонніх міжнародних угод щодо спрощення митних процедур у відносинах з країнами - основними торговельними партнерами України;
удосконалення нормативно-правової бази з метою запровадження механізму експортного кредитування та експортного страхування;
формування ефективної державно-корпоративної стратегії просування вітчизняних товарів та послуг на ринки інших держав;
здійснення комплексу заходів, спрямованих на зміцнення позицій національних експортерів на зовнішніх товарних ринках, у тому числі заходів економічної дипломатії, надання підтримки у виконанні стратегічно важливих експортних контрактів на вищому політичному рівні, оперативне реагування на торговельні конфлікти з метою їх якнайшвидшого врегулювання;
розроблення організаційного механізму надання прозорої загальнодоступної державної інформаційно-правової підтримки діяльності експортерів;
забезпечення ефективного розвитку виставково-ярмаркової діяльності, створення сприятливих умов для збільшення обсягів експорту конкурентоспроможної продукції та послуг;
забезпечення захисту внутрішнього ринку шляхом застосування інструменту торговельного захисту, протидії недобросовісній конкуренції (антидемпінговий, субсидований та масований імпорт);
застосування інструменту захисту внутрішнього ринку, який не суперечить нормам СОТ, у тому числі щодо здійснення контролю за якістю, безпекою, відповідністю імпортованих товарів фітосанітарним та ветеринарним нормам тощо;
удосконалення засобів митного контролю з метою запобігання контрабанді товарів, небезпечних для здоров'я людей та довкілля, зокрема у частині адекватного встановлення митної вартості товарів, а також удосконалення та виконання Державної програми "Контрабанді - СТОП" ( 260-2005-п ).
Уряд зобов'язується забезпечити:
розроблення проекту Закону України "Про експортне страхування та кредитування";
розроблення проектів та сприяння прийняттю комплексу законів, необхідних для адаптації систем національного економічного регулювання, захисту внутрішнього ринку до умов, необхідних для використання у повному обсязі інструменту, дозволеного нормами СОТ;
проведення переговорів та укладення двосторонніх міжнародних угод щодо спрощення та уніфікації митних формальностей у відносинах із країнами - основними торговельними партнерами України;
забезпечення пунктів пропуску через митний кордон України сучасними засобами митного контролю з метою запобігання контрабанді, заниженню митної вартості товарів і ввезенню товарів, небезпечних для здоров'я людей та довкілля;
прийняття нормативно-правових актів з метою запровадження нового механізму контролю за правильністю визначення митної вартості товарів.
ДЕТІНІЗАЦІЯ КАПІТАЛУ
Залучення до офіційного господарського обороту коштів, які обслуговують тіньові економічні операції або вивезені за кордон, потребує розроблення спеціальної довгострокової політики легалізації тіньового капіталу.
Завданнями Кабінету Міністрів України є:
внесення до Верховної Ради України законопроекту щодо легалізації капіталу некримінального походження та розроблення і затвердження Урядом відповідної програми заходів;
розвиток засобів моніторингу фінансових потоків та протидії нелегальному відпливу капіталів за межі України.
Уряд зобов'язується забезпечити:
розроблення проекту Закону України "Про легалізацію доходів фізичних та юридичних осіб, одержаних із порушенням установлених законодавством правил податкового та валютного регулювання" і відповідної програми заходів щодо легалізації тіньового капіталу;
розроблення законопроекту щодо внесення змін до Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) в частині законодавчих гарантій непереслідування власників детінізованих капіталів.
3.2. ДЕРЖАВА І БІЗНЕС
СТВОРЕННЯ СПРИЯТЛИВОГО СТАБІЛЬНОГО КОНКУРЕНТНОГО
СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ БІЗНЕСУ
Реальне гарантування державою прав власності є одним з ключових пріоритетів Уряду. Цей пріоритет реалізовуватиметься через неухильне дотримання положень Конституції України ( 254к/96-ВР ) щодо забезпечення захисту прав усіх форм власності та рівності перед законом усіх суб'єктів права власності. Ефективне забезпечення гарантій прав власності є надійним підґрунтям для підвищення конкурентоспроможності економіки, забезпечення реальної демократії та сталого економічного розвитку. Забезпечення зазначених гарантій буде підкріплене перебудовою регуляторної політики, спрямованою на створення сприятливого підприємницького середовища, недопущення прямого втручання центральних та місцевих органів виконавчої влади у діяльність суб'єктів господарювання. Така політика вестиме до підвищення передбачуваності регуляторного середовища, розробить прозорий та чіткий механізм взаємодії органів виконавчої влади та суб'єктів господарювання, сприятиме детінізації економічної діяльності.
Завданнями Кабінету Міністрів України є:
подання до Верховної Ради України пропозицій щодо удосконалення системи захисту права власності;
подання до Верховної Ради України проекту закону України про засади та механізм державної підтримки підприємств, який визначатиме чіткі та прозорі процедури надання державної допомоги згідно з принципами ринкової економіки і міжнародними нормами та правилами і міжнародними зобов'язаннями України та проведення моніторингу її використання;
нормативно-методичне забезпечення моніторингу
результативності прийнятих регуляторних актів, забезпечення
прозорості діяльності регуляторних органів під час підготовки,
прийняття та перегляду регуляторних актів;
забезпечення дієвого контролю за дотриманням органами виконавчої влади під час розроблення проектів нормативно-правових актів процедур, визначених Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" ( 1160-15 );
забезпечення відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади за недотримання вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" ( 2806-15 ) та необґрунтовані дії, які заподіяли шкоду суб'єктам господарювання;
розроблення та запровадження механізму, який забезпечує гарантування прав орендарів та орендодавців, зокрема під час інвестування ними в орендовані об'єкти;
підтримка діалогу між владою та бізнесом, інституційне забезпечення участі фізичних, юридичних осіб та їх об'єднань, територіальних громад у регуляторній діяльності, створення при Кабінеті Міністрів України Національної стратегічної асамблеї з метою забезпечення діалогу між владою, бізнесом і громадянським суспільством;
подальше спрощення процедури започаткування та провадження господарської діяльності, в тому числі обґрунтоване скорочення кількості дозволів, ліцензій та реального впровадження у практику принципу "єдиного вікна" і видачу зазначених документів за заявницьким принципом;
упорядкування процедур проведення перевірок суб'єктів господарювання, усунення дублювання функцій контролю різними органами, переорієнтація діяльності контролюючих органів із застосування каральних санкцій на запобігання порушенню норм законодавства та профілактику порушень;
створення системи постійного моніторингу застосування законодавства з метою виявлення та усунення положень, що уможливлюють корупційні дії;
формування кадрового потенціалу державної служби, спроможного забезпечувати регуляторну діяльність згідно із сучасними вимогами, запровадження навчальних програм щодо застосування процедур державної регуляторної політики;
припинення планування надходжень від штрафів під час складання бюджетів усіх рівнів;
прискорення переходу від обов'язкової сертифікації до проведення оцінки відповідності, приведення процедур, пов'язаних із технічним регулюванням, у відповідність з вимогами СОТ та ЄС, прискорення гармонізації національних стандартів із міжнародними та європейськими.
Уряд зобов'язується забезпечити розроблення пропозицій щодо:
внесення змін до законів України щодо упорядкування процедури повернення у державну власність раніше приватизованих об'єктів і проведення повторної приватизації;
внесення змін до законодавства щодо посилення адміністративної відповідальності за недотримання вимог Законів України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" ( 2806-15 ) та "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ( 877-16 );
внесення змін до законодавства щодо спрощення процедур одержання документів дозвільного характеру, встановлення вичерпного переліку документів, необхідних для їх одержання, запровадження принципу "мовчазної згоди";
внесення змін до законів України з метою приведення законодавства у відповідність з положеннями Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ( 877-16 ).
ВІДНОВЛЕННЯ ПРИВАТИЗАЦІЇ НА ЗАСАДАХ
ПРОЗОРОСТІ, КОНКУРЕНТНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ
Прозора приватизація державного майна, спрямована на дотримання загальнодержавних інтересів, є одним з найважливіших інструментів забезпечення ефективності та конкурентоспроможності економіки. Основною метою політики Уряду в сфері приватизації буде оптимізація частки державного сектору економіки, створення умов для підвищення ефективності діяльності підприємств, створення конкурентного середовища. Приватизація повинна сприяти технологічному та управлінському оновленню підприємств, а кошти, що надійшли від приватизації, ефективно розподілятимуться для задоволення потреб подальшого розвитку суспільства.
Завданнями Кабінету Міністрів України є:
розроблення та впровадження ефективного, прозорого та зрозумілого механізму здійснення контролю за виконанням інвестиційних та соціальних зобов'язань на приватизованих об'єктах;
перехід до приватизації важливих підприємств на підставі окремих законів, які передбачатимуть комплекс приватизаційних зобов'язань, механізм приватизації шляхом проведення відкритих аукціонів та напрями використання надходжень від приватизації;
реформування Фонду державного майна, перегляд його функцій та повноважень;
затвердження довгострокової Програми приватизації, яка визначатиме перелік підприємств, призначених для приватизації, умови передприватизаційної підготовки, строки, умови та механізм приватизації;
перегляд переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, та подання до Верховної Ради законопроекту з відповідними змінами до цього переліку;
вжиття обґрунтованих заходів для оптимізації розміру державної частки у приватизованих підприємствах;
удосконалення процедури банкрутства з метою унеможливлення використання її як інструменту тіньової приватизації.
Уряд зобов'язується забезпечити:
розроблення проекту Закону України "Про Державну програму приватизації";
підготовку проекту змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" ( 847-14 );
розроблення та сприяння прийняттю законів, які визначають особливості приватизації важливих підприємств;
розроблення та сприяння прийняттю законів України щодо внесення змін до деяких законів України (зокрема, "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" ( 2343-12 ), "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ), "Про ліцензування певних видів господарської діяльності") ( 1775-14 ).
ЕФЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ОБ'ЄКТАМИ ДЕРЖАВНОЇ
ВЛАСНОСТІ В ІНТЕРЕСАХ СУСПІЛЬСТВА
Забезпечення ефективного використання державного майна є одним з першочергових завдань підвищення ефективності та конкурентоспроможності економіки України. Політика Уряду спрямовуватиметься на запровадження прозорого та ефективного механізму реалізації державою своїх прав як власника і підвищення якості управління державним майном на користь усього суспільства.
Завданнями Кабінету Міністрів України є:
подання до Верховної Ради України законопроекту "Про внесення змін до Закону України "Про управління об'єктами державної власності", який встановлюватиме правові основи управління об'єктами державної власності, корпоративні права держави, механізм управління ними, стимули ефективності роботи менеджерів державних підприємств, а саме:
нормативно-методичне забезпечення реалізації Закону України "Про холдингові компанії в Україні" ( 3528-15 ) в частині статусу та повноважень холдингових компаній, запобігання неконтрольованому відчуженню об'єктів державної власності;
удосконалення процесів фінансового планування та звітності на державних підприємствах шляхом вироблення єдиних методологічних підходів до складення та затвердження фінансових планів, посилення відповідальності керівників підприємств та органів, уповноважених управляти державним майном або корпоративними правами держави, за несвоєчасне складення, подання до Мінекономіки та Мінфіну і затвердження фінансових планів підприємств державного сектору економіки, а також за виконання показників фінансових планів, запровадження середньострокових інвестиційних планів розвитку;
запровадження прозорого механізму визначення частини прибутку, яка спрямовується до фонду сплати дивідендів господарських товариств з державною часткою, з урахуванням пріоритетності завдань стратегічного розвитку та зміцнення конкурентоспроможності цих товариств;
перехід до процедури відкритого конкурсного відбору керівного менеджменту державних підприємств та державних природних монополій, прийняття урядових актів про встановлення відповідного порядку;
нормативно-методичне забезпечення ефективного управління державними пакетами акцій, які не мають статусу контрольного, в тому числі захисту прав держави як міноритарного акціонера;
запровадження інструменту громадського контролю за діяльністю суб'єктів господарювання, які належать до державної власності, шляхом обов'язкового оприлюднення результатів їх фінансово-економічної діяльності, включення представників громадськості до складу спостережних рад підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави;
продовження роботи із забезпечення ефективного використання державного майна та збільшення надходжень до державного бюджету за рахунок покращення діяльності державних підприємств;
врегулювання прав власності на державне майно, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств і не підлягає приватизації;
посилення державного контролю за обліком, зберіганням і реалізацією державного майна;
посилення відповідальності керівників державних підприємств за виконання показників фінансових планів і встановлення дієвого контролю з боку держави за виконанням умов трудових контрактів, укладених з керівниками таких підприємств.
Уряд зобов'язується забезпечити:
розроблення пропозицій щодо вдосконалення Закону України "Про управління об'єктами державної власності" ( 185-16 );
сприяння законодавчому закріпленню принципів визначення норм відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку державних унітарних підприємств та їх об'єднань;
удосконалення процедур оренди державного та комунального майна з метою підвищення ефективності та прозорості зазначених процедур шляхом внесення змін до законодавства з питань оренди.
МАЛЕ ТА СЕРЕДНЄ ПІДПРИЄМНИЦТВО
Формування сприятливого середовища для розвитку приватної ініціативи громадян України та надання кожному громадянинові можливостей для самореалізації потребує створення сприятливих умов для малого та середнього підприємництва. Малі та середні підприємства відіграють одну з провідних ролей у розвитку приватного сектору та стануть одним з важливих чинників сталого економічного зростання, створення нових робочих місць, структурної перебудови економіки, зміцнення економіки регіонів.
Завданнями Кабінету Міністрів України є:
подання до Верховної Ради України пропозицій щодо вдосконалення законодавчої бази, що регламентує діяльність малого і середнього підприємництва, з метою її адаптації до принципів та норм Європейського Союзу;
врегулювання порядку сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та соціальне страхування для суб'єктів малого підприємництва шляхом запровадження особливого порядку нарахування та сплати загального єдиного соціального внеску;
нормативно-методичне забезпечення поглиблення інноваційної спрямованості розвитку підприємництва, стимулювання розвитку венчурного капіталу, лізингу, запровадження ефективного механізму правової, фінансової, організаційної, кадрової та освітньої підтримки перспективних інноваційних проектів у сфері малого підприємництва;
активізація діяльності дозвільних центрів (офісів) звидачі дозволів та погоджень за принципом "єдиного вікна" для провадження діяльності суб'єктів підприємництва, зміцнення організаційного, кадрового та фінансового забезпечення їх роботи;
забезпечення гарантованого доступу до кредитів для малих і середніх підприємств шляхом розвитку ринку фінансових послуг, формування мережі регіональних фондів підтримки підприємництва та кредитно-гарантійних установ, запровадження ефективного механізму мікрокредитування суб'єктів малого підприємництва, зокрема шляхом залучення іноземних кредитних ресурсів;
стимулювання розвитку інфраструктури підтримки
підприємництва, яка забезпечуватиме інформаційні, консультативні,
науково-технологічні та навчальні послуги для суб'єктів малого
підприємництва, впровадження просвітницьких програм для широких
верств населення з метою залучення їх до підприємницької
діяльності;
заохочення об'єднання малих та середніх підприємств у ділові мережі та формування регіональних кластерів підприємств та інституцій;
вжиття заходів з метою приєднання України до Європейської хартії для малих підприємств.
Уряд зобов'язується:
удосконалити нормативно-правову базу, що регламентує діяльність малого та середнього підприємництва, з метою її адаптації до принципів та норм ЄС;
розробити проект Закону України "Про венчурне фінансування".
3.3. ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС
Забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної економіки, реалізація стратегії Президента України, спрямованої на європейську інтеграцію нашої держави, потребують досягнення високого рівня енергетичної безпеки як складової національної безпеки України.
Уряд має забезпечити випереджальний розвиток і модернізацію паливно-енергетичного комплексу України, запровадження ефективної системи енергозабезпечення та енергозбереження.
Виходячи з життєво важливих національних інтересів, Україна повинна:
зменшити критичну залежність від монопольного джерела імпорту енергоносіїв, диверсифікувати шляхи їх постачання;
розробити та виконати державні програми щодо широкого використання стиснутого природного газу як моторного палива та "Біопаливо", орієнтуючись на зменшення залежності від імпорту нафтопродуктів;
знизити рівень енергоємності ВВП та розпочати перехід до енергоефективної моделі розвитку національної економіки;
забезпечити подальше виконання Меморандуму про порозуміння між Україною та ЄС щодо співробітництва в енергетичній галузі ( 994_694 );
будувати співробітництво з Росією, країнами Центральної Азії, іншими партнерами в енергопостачанні на основі довгострокових, прозорих, взаємовигідних домовленостей на принципах Енергетичної Хартії ( 995_061 ) та Договору ( 995_056 ) до неї;
удосконалити нормативно-правову базу у сфері здійснення експорту, імпорту та транзиту електричної енергії;
підвищити ефективність державного управління та регулювання в енергетичній сфері, у тому числі шляхом вдосконалення управління корпоративними правами держави стосовно господарських товариств та майном державних і комунальних підприємств.
Уряд відповідно до Енергетичної стратегії України на період до 2030 року ( 145-2006-р, 145а-2006-р ) має забезпечити виконання ряду завдань у нафтогазовому комплексі, ядерній енергетиці, вугільній промисловості, електроенергетиці, теплоенергетиці та у сфері енергозбереження.
НАФТОГАЗОВИЙ КОМПЛЕКС
Гарантування стабільності у нафтогазовому комплексі, який забезпечує більше половини національного споживання енергетичних ресурсів, є ключовою умовою енергетичної безпеки держави. Для цього держава має створити зрозумілі, прозорі та однакові для всіх правила на ринках нафти і природного газу, оздоровити діяльність державних нафтогазових компаній, запровадити економічні стимули для розвитку всього нафтогазового комплексу та диверсифікації імпорту енергоносіїв.
Стратегія України в нафтогазовому комплексі в середньостроковій перспективі (5-7 років) має бути спрямована на досягнення таких цілей:
створення привабливого інвестиційного клімату для роботи приватних компаній в нафтогазовій сфері;
створення сприятливого правового і політичного середовища для реалізації інвестиційних проектів в галузі нафтопереробки, нафтотранспортування, нафтохімії і модернізації та побудова нових нафтопереробних заводів;
збільшення власного видобутку нафти, природного газу та конденсату;
розвиток і модернізація газо- і нафтотранспортних потужностей України для забезпечення надійного постачання і транзиту енергоносіїв до Європи;
створення довгострокових резервів нафти і газу для запобігання кризовим ситуаціям;
зміцнення енергетичного суверенітету, диверсифікація імпорту енергоносіїв.
Створення привабливого інвестиційного клімату для роботи приватних компаній в нафтогазовій сфері
Стабільність нормативно-правової бази, передбачуваність дій Уряду та відповідність енергетичної політики цілям Договору до Енергетичної Хартії ( 995_056 ), приведення нормативно-правової бази, що регулює діяльність у нафтогазовому комплексі, у відповідність з європейськими нормами забезпечить стале постачання природного газу, нафти і нафтопродуктів, приріст інвестицій у галузь та відрахувань до бюджетів усіх рівнів.
Завданнями Кабінету Міністрів України є:
розроблення і затвердження Концепції стимулювання розвитку нафтогазового комплексу, яка передбачатиме економічно обґрунтовані рентні платежі і тарифи на транспортування, розподіл і постачання природного газу та транспортування нафти, нафтопродуктів і аміаку;
поступове запровадження ринкового механізму формування цін на природний газ з одночасним введенням державного адресного субсидіювання оплати газу малозабезпеченими громадянами України;
встановлення порядку видачі на прозорій конкурсній основі спеціальних дозволів на користування надрами з посиленням контролю за виконанням умов виданих ліцензій та спеціальних дозволів;
проведення аудиту НАК "Нафтогаз України" за міжнародними стандартами.
Уряд зобов'язується забезпечити:
розроблення проекту Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", що сприятиме ефективному функціонуванню ринку природного газу та передбачатиме захист конкуренції у сфері видобування і торгівлі (зокрема, імпорту та експорту) природним газом;
підготовку проектів законів про внесення змін до Митного тарифу України ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ) та Закону України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)" ( 313/96-ВР ), що передбачатимуть введення за рішенням Кабінету Міністрів України специфічних сезонних ставок мита на нафту і нафтопродукти, які стимулюватимуть збільшення обсягів переробки нафти.
Збільшення обсягів власного видобутку нафти і газу
Збільшення обсягу фінансування геологорозвідувальних робіт та приріст розвіданих запасів з метою збереження і нарощування власного видобутку нафти і газу.
Завданнями Кабінету Міністрів України є:
збільшення обсягу фінансування геологорозвідувальних робіт;
створення умов для забезпечення державними компаніями обсягів пошуково-розвідувального буріння на газ та нафту відповідно до Енергетичної стратегії України на період до 2030 року ( 145-2006-р, 145а-2006-р );
створення сприятливих умов для проведення
пошуково-розвідувальних робіт на нових перспективних територіях, у
тому числі на шельфі Чорного і Азовського морів;
забезпечення щорічного приросту розвіданих запасів нафти та природного газу відповідно до Енергетичної стратегії України на період до 2030 року ( 145-2006-р, 145а-2006-р );
збільшення видобутку нафти та природного газу відповідно до Енергетичної стратегії України на період до 2030 року ( 145-2006-р, 145а-2006-р );
удосконалення порядку експлуатації приватними і
державними компаніями нафтогазових родовищ, розвіданих за державні
кошти, та визначення адекватного обсягу коштів для компенсації
державі;
запобігання незаконному використанню законсервованих свердловин та втратам енергоносіїв з трубопроводів;
посилення контролю та вимог до виконання надрокористувачами ліцензійних угод;
організація проведення ревізії всіх договорів НАК "Надра України" про спільну діяльність та вжиття заходів щодо припинення їх дії у разі невиконання.
Уряд зобов'язується забезпечити:
внесення змін до Закону України "Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат" ( 1456-15 ) щодо встановлення ефективних ставок та порядку сплати платежів, що сприятимуть підвищенню рівня видобутку;
стабільність законодавчої бази, що стосується оподаткування видобутку і торгівлі нафтою та природним газом.
Сприяння та реалізація інвестиційних проектів у галузі нафтопереробки, нафтотранспортування, нафтохімії та модернізації нафтопереробних заводів
Завданнями Кабінету Міністрів України є:
організація проведення аудиту ВАТ "Укртранснафта" за міжнародними стандартами;
забезпечення проведення злагодженої роботи "Укрзалізниці", ВАТ "Укртранснафта" та нафтових компаній з метою недопущення адміністративного стримування транспортування нафти;
забезпечення проведення капітального ремонту та реконструкції основного обладнання магістральних нафтопроводів на рівні обґрунтованих потреб;
встановлення економічно обґрунтованих ставок рентної плати на транспортування (транзит) нафти магістральними нафтопроводами, які забезпечують конкурентоспроможність вітчизняної нафтотранспортної системи порівняно з альтернативними маршрутами транспортування нафти в обхід України;
нарощування завантаженості нафтотранспортної системи відповідно до Енергетичної стратегії України на період до 2030 року ( 145-2006-р, 145а-2006-р );
застосування ефективних механізмів залучення інвестицій та запровадження прозорих стандартів корпоративного управління нафтотранспортною системою;
встановлення єдиної системи портових зборів та знижок для стимулювання завантаження нафтотранспортної системи та нафтових терміналів.