Рішення про Міждержавну радіонавігаційну програму держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав (укр/рос)

Підвищення ефективності від спільного використання РНС "Чайка" і "Лоран-С" може бути досягнуте при їхньому інтегруванні. Для інтегрування РНС "Чайка"/"Лоран-С" необхідно здійснити:

вибір єдиної системи координат для станцій РНС і їхній облік у прийомоіндикаторах споживачів;

вибір єдиної шкали часу для точної прив'язки випромінювань станції РНС;

створення інтегрованої апаратури споживачів з використанням додаткових позаштатних режимів роботи.

4.3. Концепція створення єдиного радіонавігаційного поля

Концепція створення радіонавігаційного поля припускає створення інтегрованих радіонавігаційних систем.

Єдине радіонавігаційне поле представляє сукупність інтегрованих радіонавігаційних полів РНС космічного і наземного базування, що мають єдину (або погоджену) координатно-тимчасову основу і погоджену структуру навігаційних сигналів.

Ефективність використання єдиного радіонавігаційного поля буде визначатися ступенем узгодження систем координат і тимчасових шкал інтегрованих систем.

Єдина координатно-тимчасова основа і погодженість структури навігаційних сигналів дозволять створити уніфікований ряд інтегрованих прийомоіндикаторів модульного типу. Модульна структура повинна забезпечити можливість вибору будь-якими споживачами необхідного зразка прийомоіндикатора, виходячи зі складу використовуваних інтегрованих радіонавігаційних систем.

Спільна обробка навігаційних параметрів на рівні вимірів від трьох будь-яких радіонавігаційних сигналів (один супутник і дві наземні станції, два супутники й одна наземна станція і т. д.) підвищить імовірність (надійність) навігаційних визначень. Надмірність навігаційних вимірів у єдиному радіонавігаційному полі дозволить також здійснювати контроль якості РНС практично в реальному масштабі часу.

При складі орбітального угруповання КНС ГЛОНАСС кількістю 12 супутників імовірність визначення координат місця в зоні дії наземної РНС збільшується від 0,68 до 0,82 і 0,99 з додаванням відповідно однієї або двох наземних станцій.

Підвищення точнісних характеристик до одиниць метрів (сантиметрів при фазових вимірах носійної) при одночасному підвищенні доступності і цілісності навігаційного забезпечення в районах, обладнаних наземними станціями РНС, може здійснюватися сполученням функцій наземних РНС із функціями "псевдосупутників" і при реалізації диференціального режиму КНС ГЛОНАСС.

В основу створення єдиного радіонавігаційного поля може бути покладене навігаційне поле КНС ГЛОНАСС, що забезпечить єдину тимчасову шкалу (UTS SU) і систему координат (ПЗ-90) для всіх наземних РНС.

Використання єдиного радіонавігаційного поля дозволить забезпечити виконання вимог до навігаційного забезпечення основних груп споживачів, а також підвищити імовірність безперервного навігаційного забезпечення і здійснити можливість взаємного контролю РНС космічного і наземного базування.

На першому етапі єдиним радіонавігаційним полем будуть охоплені окремі регіони держав Співдружності, що перекриті робочими зонами наземних РНС, надалі вони будуть збільшуватися в міру розвитку мережі наземних станцій.

4.4. Перспективи розвитку апаратури споживачів радіонавігаційних систем

Розвиток прийомоіндикаторної апаратури повинен бути спрямований на:

підвищення точнісних характеристик за рахунок використання диференціальних режимів прийому виправлень і зниження інструментальних погрішностей вимірювального каналу;

розширення функціональних можливостей і сервісних послуг, у тому числі із застосуванням електронних карт;

підвищення надійності перешкодостійкості й електромагнітної сумісності;

забезпечення автономних методів контролю цілісності системи;

зменшення масогабаритних характеристик;

зменшення вартості апаратури і доступності для масового споживача;

забезпечення можливості комплексного використання з іншими автономними і навігаційними засобами;

уніфікування блоків і вузлів, використовуваних у навігаційній апаратурі різного призначення;

створення інтегрованої апаратури споживачів модульного типу.

У процесі подальшого розвитку прийомоіндикаторної апаратури для повітряних, морських, наземних і космічних споживачів найбільш перспективним напрямом є створення інтегрованого уніфікованого ряду апаратури.

Графік розробки нової апаратури споживачів до 2000 року наведений у таблиці 4.1.

Розробка інтегрованої апаратури споживачів є однією з умов, що забезпечують створення єдиного радіонавігаційного поля. Оптимальна побудова інтегрованої апаратури споживачів припускає спільне використання результатів вимірів навігаційних параметрів по різних РНС при вирішенні навігаційного завдання.

Залежно від виду інтегрованої РНС можливі такі типи інтегрованої апаратури:

інтегрована апаратура космічних РНС ГЛОНАСС/GPS;

інтегрована апаратура наземної і космічної РНС: "Чайка"/ГЛОНАСС, "Маршрут"/ГЛОНАСС;

інтегрована апаратура наземних РНС "Чайка"/"Лоран-С".

Для апаратури типу ГЛОНАСС/GPS розробляється міжнародний стандарт на авіаційний інтегрований прийомоіндикатор і в стадії узгодження знаходиться проект міжнародного стандарту на морський інтегрований прийомоіндикатор.

З огляду на невизначеність у вільному (без плати за користування) допуску до системи GPS, актуальним завданням є інтегрування вітчизняних наземних РНС і КНС ГЛОНАСС і відповідно розробка інтегрованої апаратури споживачів.

Розробка інтегрованої апаратури споживачів типу "Чайка"/ГЛОНАСС, "Маршрут"/ГЛОНАСС і "Чайка"/"Лоран-С" повинна бути складовою частиною загальної програми створення інтегрованих РНС.

Для координації робіт в галузі радіонавігації в Співдружності Незалежних Держав Рішенням Ради глав урядів Співдружності від 22 січня 1993 року створена Міждержавна консультативна рада "Радіонавігація".

Міждержавна консультативна рада "Радіонавігація" є міждержавним органом з питань розвитку і спільного використання радіонавігаційних систем і застосування засобів радіонавігації для вирішення цільових завдань різними споживачами, а також для забезпечення відповідною інформацією систем безпеки руху усіх видів транспортних засобів. Рада виробляє єдину технічну політику і рекомендації в галузі розвитку і використання радіонавігаційних систем і засобів у системах керування рухом транспортних об'єктів, забезпечує розробку і розгляд Міждержавної радіонавігаційної програми.

Радіонавігаційне забезпечення на повітряному, морському і наземному транспорті Радою здійснюється з урахуванням Угоди про далеке радіонавігаційне забезпечення в Співдружності Незалежних Держав від 12 березня 1993 року.

Раду очолює Голова, що обирається по черзі з числа членів Ради (по одному від кожної держави) терміном на шість місяців.

До функцій Ради входять:

підготовка разом із зацікавленими міністерствами і відомствами держав-учасниць Співдружності пропозицій з питань радіонавігаційного забезпечення для розгляду і прийняття рішень відповідними органами держав-учасниць Співдружності;

визначення напрямку розвитку міжнародного співробітництва в галузі створення і використання міжнародних радіонавігаційних систем, маючи на увазі входження радіонавігаційних систем держав-учасниць Співдружності в Європейську і Світову радіонавігаційні мережі;

визначення пріоритетних напрямів співробітництва в галузі радіонавігації між державами-учасницями Співдружності;

вироблення єдиної політики з питань розвитку і використання радіонавігаційних систем, створення систем керування транспортом і внесення відповідних пропозицій до Ради глав урядів Співдружності.

Рада у своїй діяльності керується Положенням, затвердженим Рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав 28 квітня 1993 року.

Діяльність Ради забезпечується Науково-технічним центром "Інтернавігація", що є одночасно постійно діючим робочим органом Міжвідомчої комісії "Інтернавігація" (Російська Федерація). Місцезнаходження НТЦ "Інтернавігація" - місто Москва.

З метою організації більш ефективного використання різних радіонавігаційних систем у Співдружності Незалежних Держав доцільно створити Міждержавний навігаційно-інформаційний центр (МНІЦ), основними завданнями якого повинні бути:

забезпечення споживачів держав-учасниць Співдружності інформацією про космічніх і наземних РНС (ГЛОНАСС, "Чайка", "Альфа" та ін.) для найбільш повного використання їхніх можливостей;

забезпечення споживачів держав-учасниць Співдружності інформацією про РНС США (GPS, "Лоран-С", "Омега");

взаємодія з відомчими навігаційними центрами і організаціями;

взаємодія з інформаційними центрами США;

видача інформації про плановані перерви в навігаційному забезпеченні системи ГЛОНАСС, а також інформації з РНС "Чайка", "Альфа" для прогнозування навігаційного рельєфу в районі споживача;

видача інформації про непланові перерви в навігаційному забезпеченні для аналізу роботи навігаційної апаратури споживачів і точності навігаційних визначень;

видача інформації й повідомлення споживачів про зміну в складі і стані орбітального угруповання ГЛОНАСС і GPS, майбутні заповнення системи, початок функціонування за цільовим призначенням новозапущених, тих що вводяться з орбітального резерву і після відновлення працездатності бортової апаратури космічного апарата.

МНІЦ повинен організовувати і проводити автоматизований обмін інформацією з телефонних каналів зв'язку за допомогою персональних засобів електронно-обчислювальної техніки і каналоутворюючої апаратури з квитируванням і документуванням обраної інформації на комп'ютерних бланках; обмін телеграфною і мовною інформацією з зовнішніми абонентами; обмін комп'ютерною поштою за допомогою засобів комерційного зв'язку; розробляти аналітичні огляди, щомісячні і щотижневі бюлетені і комп'ютерні бланки; вирішувати спеціальні завдання з розрахунку і прогнозу навігаційного рельєфу, створюваного вітчизняними і закордонними наземними і космічними радіонавігаційними системами, зон видимості навігаційних космічних апаратів для заданих районів у визначені проміжки часу; забезпечувати ведення обліку на засобах електронно-обчислювальної техніки картотек рекламної і сертифікаційної діяльності по зразках апаратури споживачів, виготовленої в державах Співдружності й інших країнах. Фінансування робіт з розгортання МНІЦ і забезпечення його функціонування повинне здійснюватися при частковій участі всіх держав Співдружності.

Реалізацію Міждержавної радіонавігаційної програми передбачається здійснювати в два етапи:

На I етапі - до 1997 року повинні бути виконані роботи і проведені організаційні заходи щодо підвищення ефективності використання існуючих радіонавігаційних систем.

Для цього необхідно:

повністю розгорнути Глобальну навігаційну супутникову систему ГЛОНАСС;

розробити апаратуру контрольно-коригувальних станцій і відповідну апаратуру споживачів для створення диференціальних підсистем ГЛОНАСС і "Чайка";

переобладнати існуючі наземні станції Східного і Європейського ланцюгів РНС "Чайка" із застосуванням твердотільних передавачів;

розробити, при необхідності, план додаткового розвитку мережі наземних станцій РНС "Чайка" на територіях держав Співдружності;

ввести в експлуатацію РНС "Маршрут-Д" ("Альфа") у складі п'яти станцій;

розробити інтегровану апаратуру споживачів для спільного використання вітчизняних і закордонних радіонавігаційних систем ГЛОНАСС/GPS, "Чайка"/"Лоран-С", "Альфа"/"Омега";

розробити проекти автоматизованих систем керування транспортом на базі радіонавігаційних систем ГЛОНАСС і "Чайка";

провести роботи по сполученню наземних радіонавігаційних систем "Чайка"/"Лоран-С";

створити об'єднану систему спільного використання радіонавігаційних систем "Альфа"/"Омега".

На II етапі - до 2000 року повинні бути виконані роботи з інтеграції радіонавігаційних систем, впровадження диференціальних підсистем і забезпеченню функціонування інфраструктури радіонавігаційного забезпечення держав Співдружності.

Для підвищення ефективності використання існуючих радіонавігаційних систем, забезпечення їхньої доступності для всіх груп споживачів, покращення оперативного управління ними, необхідно розробити і ввести в дію "Положення про радіонавігаційне забезпечення в державах Співдружності".

Фінансування робіт з реалізації Міждержавної радіонавігаційної програми повинно здійснюватися з державних бюджетів держав Співдружності цільовим призначенням. Можливе залучення коштів інвесторів з інших держав. Розробка і створення радіонавігаційних систем спеціального призначення повинно фінансуватися міністерствами і відомствами держав Співдружності, що замовляють ці РНС.

Фінансування розробки і серійного випуску апаратури споживачів потрібно здійснювати за рахунок коштів замовників, підприємств-розробників з наступною реалізацією продукції споживачам.

У зв'язку з тим, що організації, які керують транспортними засобами держав Співдружності, зацікавлені в навігаційному забезпеченні практично у всіх регіонах Земної кулі, необхідно розвивати міжнародне співробітництво в галузі навігаційного забезпечення з іншими державами світу.

Основні напрямки розвитку:

входження у Світове радіонавігаційне співтовариство через членство і роботу в міжнародних і національних організаціях (ІКАО, ІМО, МАМС, МЕК, МККР, РТСМ, РТСА, "Дикий Гусак", "Омега", та ін.);

входження радіонавігаційних систем загального призначення в Європейську і Світову радіонавігаційні мережі шляхом створення об'єднаних радіонавігаційних систем.

В даний час проводяться:

роботи із США, Японією, Республікою Корея і КНР по створенню об'єднаних РНС "Чайка" і "Лоран-С" відповідно до міжурядових угод, що дозволить розширити високоточне радіонавігаційне поле цих систем на територію суші і моря від Чукотки до Індонезії при припустимих капітальних витратах;

переговори і готуються міжурядові угоди з Північно-Західними країнами Європи, Німеччиною, а також з країнами Середземно-Чорноморського регіону про створення об'єднаних систем "Чайка"/"Лоран-С" для перекриття високоточним радіонавігаційним полем Баренцева, Норвезького, Балтійського, Середземного, Чорного морів і прилягаючих до них територій суші Росії, Скандинавських країн, Центральної і Південно-східної Європи;

спільні дослідницькі роботи і переговори з США про можливості об'єднання наддовгохвильових систем "Альфа" і "Омега". Об'єднання і спільне використання цих систем дозволить мати глобальне радіонавігаційне поле, здатне забезпечити безпеку польотів літаків, плавання кораблів (суден) і контроль далеких вантажних перевезень автомобільним і залізничним транспортом;

робота за участю фахівців у міжнародній і національній закордонній організаціях по розробці міжнародних стандартів на апаратуру споживачів, що дозволить підвищити її конкурентоздатність на світовому ринку і забезпечить проведення робіт із сполучення вітчизняних і закордонних систем і їхню сертифікацію;

переговори і пошуки шляхів спільного використання космічних навігаційних систем ГЛОНАСС і GPS, які Міжнародна організація цивільної авіації і Міжнародна морська організація запропонували використовувати як основні радіонавігаційні системи;

роботи спільно з іншими країнами Європи по розробці Європейського радіонавігаційного плану;

консультації з США та іншими країнами світу про розробку Міжнародного радіонавігаційного плану.

Міждержавна радіонавігаційна програма розроблена робочою групою, створеною рішенням Міждержавної консультативної ради "Радіонавігація" від 23 березня 1993 року.

Реалізація Міждержавної радіонавігаційної програми дозволить скоординувати зусилля держав Співдружності в розвитку і більш ефективному використанні засобів радіонавігації для підвищення безпеки польотів повітряних суден, плавання кораблів і руху наземних транспортних засобів.

Радіонавігаційні системи загального застосування, що розроблюються і знаходяться в експлуатації в державах-учасницях Співдружності, у подальшому можуть бути інтегровані в Європейську і Світову радіонавігаційні мережі.

Узгоджена участь держав-учасниць Співдружності у виконанні робіт, передбачених Міждержавною радіонавігаційною програмою, визначена в таких обсягах:

Головні організації, відповідальні за виконання передбачених робіт, затверджуються Міждержавною консультативною радою "Радіонавігація" за пропозицією НТЦ "Інтернавігація".

Уточнення і коригування Заходів щодо реалізації Міждержавної радіонавігаційної програми, включаючи обсяги фінансування робіт, здійснюються щорічно Міждержавною консультативною радою "Радіонавігація" за пропозицією держав-учасниць Співдружності.