Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 853/2004 від 29 квітня 2004 року про встановлення спеціальних гігієнічних правил для харчових продуктів тваринного походження

1. Цей Регламент встановлює спеціальні правила щодо гігієни харчових продуктів тваринного походження для операторів ринку харчових продуктів. Ці правила доповнюють правила, встановлені Регламентом (ЄС) № 852/2004. Їх застосовують до неперероблених і перероблених продуктів тваринного походження.

2. Якщо прямо не визначено протилежне, цей Регламент не застосовують до харчових продуктів, що містять одночасно продукти рослинного походження й перероблені продукти тваринного походження.

Однак, виробництво перероблених продуктів тваринного походження, що їх використовують для приготування таких харчових продуктів, та поводження з ними здійснюють відповідно до вимог цього Регламенту.

3. Цей Регламент не застосовують до:

(a) первинного виробництва для приватного домашнього використання;

(b) домашнього приготування, зберігання харчових продуктів чи поводження з ними для приватного домашнього споживання;

(c) прямого постачання виробником невеликих обсягів первинних продуктів кінцевому споживачу чи місцевим закладам роздрібної торгівлі, які постачають їх безпосередньо кінцевим споживачам;

(d) прямого постачання виробником невеликих обсягів м’яса свійської птиці та зайцеподібних, забитих на фермах, кінцевому споживачу або місцевим закладам роздрібної торгівлі, які постачають таке м’ясо безпосередньо кінцевим споживачам у вигляді свіжого м’яса;

(e) мисливців, які постачають невеликі обсяги диких тварин чи м’яса диких тварин безпосередньо кінцевим споживачам або місцевим закладам роздрібної торгівлі, які постачають їх безпосередньо кінцевим споживачам.

4. Держави-члени встановлюють відповідно до національного права правила, які регулюють діяльність та осіб, вказаних у параграфах 3(c), (d) та (e). Такі національні правила повинні забезпечувати досягнення цілей цього Регламенту.

5.

(a) Якщо прямо не визначено протилежне, цей Регламент не застосовують до роздрібної торгівлі.

(b) Проте, цей Регламент повинен застосовуватися до роздрібної торгівлі, якщо операції постачальника спрямовані на постачання харчових продуктів тваринного походження іншій потужності, крім випадків, коли:

(i) такі операції полягають лише у зберіганні чи транспортуванні, у разі чого в будь-якому разі повинні застосовуватися конкретні температурні вимоги, встановлені додатком III;

або

(ii) харчові продукти тваринного походження постачають від закладів роздрібної торгівлі лише до інших закладів роздрібної торгівлі та відповідно до норм національного права така діяльність є незначною, локалізованою чи обмеженою.

(c) Держави-члени можуть ухвалити національні інструменти з метою застосування вимог цього Регламенту до закладів роздрібної торгівлі, розташованих та їхній території, на які вони не застосовувалися б відповідно до підпараграфів (a) чи (b).

6. Цей Регламент застосовують без обмеження:

(a) відповідних норм щодо здоров’я тварин та громадського здоров’я, включаючи більш суворі норми, встановлені з метою запобігання, контролю та викорінення певних трансмісивних губчастоподібних енцефалопатій;

(b) вимог щодо благополуччя тварин;

та

(c) вимог щодо ідентифікації тварин та простежуваності продуктів тваринного походження.

Для цілей цього Регламенту застосовують такі терміни та їх означення:

1. терміни та означення, встановлені у Регламенті (ЄС) № 178/2002;

2. терміни та означення, встановлені у Регламенті (ЄС) № 852/2004;

3. терміни та означення, встановлені у додатку I;

та

4. будь-які технічні терміни та означення, що містяться в додатках II та III.

1. Оператори ринку харчових продуктів повинні дотримуватися відповідних положень додатків II та III.

2. Оператори ринку харчових продуктів не повинні використовувати для очищення від поверхового забруднення з продуктів тваринного походження будь-яку речовину, крім питної води, або чистої води, якщо Регламент (ЄС) № 852/2004 чи цей Регламент дозволяє її використання, крім випадків, коли використання такої речовини було дозволено Комісією. З цією метою Комісію уповноважено ухвалювати згідно зі статтею 11a делеговані акти на доповнення положень цього Регламенту. Оператори ринку харчових продуктів повинні також дотримуватися будь-яких умов використання, що можуть бути ухвалені в рамках згаданої процедури. Використання дозволених речовин не впливає на обов’язок оператора ринку харчових продуктів дотримуватися вимог цього Регламенту.

1. Оператори ринку харчових продуктів вводять в обіг продукти тваринного походження, вироблені у Співтоваристві, лише у разі їх підготування та поводження з ними винятково на потужностях:

(a) що відповідають відповідним вимогам Регламенту (ЄС) № 852/2004, вимоги додатків II та III до цього Регламенту та інші відповідні вимоги харчового права;

та

(b) які були відповідним компетентним органом зареєстровані або, якщо це вимагається згідно з параграфом 2, схвалені.

2. Без обмеження статті 6(3) Регламенту (ЄС) № 852/2004, потужності при поводженні з продуктами тваринного походження, для яких додатком III до цього Регламенту встановлено вимоги, не мають права здійснювати діяльність, допоки їх не буде схвалено компетентним органом відповідно до параграфа 3 цієї статті, за винятком потужностей, які здійснюють лише:

(a) первинне виробництво;

(b) транспортні операції;

(c) зберігання продуктів, що не вимагають контрольованих температурних умов зберігання;

або

(d) роздрібну торгівлю, на яку не поширюються положення цього Регламенту відповідно до статті 1(5)(b).

3. Потужність, яка відповідно до параграфа 2 підлягає схваленню, має право здійснювати діяльність лише після того, як відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 854/2004 від 29 квітня 2004 року про встановлення спеціальних правил для організації заходів офіційного контролю харчових продуктів тваринного походження, призначених для споживання людиною (- 1), компетентний орган:

(a) після відвідування потужності надав їй експлуатаційний дозвіл;

або

(b) надав потужності умовний дозвіл.

4. Оператори ринку харчових продуктів співпрацюють із компетентними органами відповідно до положень Регламенту (ЄС) № 854/2004. Зокрема, оператори ринку харчових продуктів забезпечують, щоб потужність припинила діяльність, якщо компетентний орган відкликає її дозвіл або, у разі надання умовного дозволу, не продовжує його чи не надає необмежений дозвіл.

5. Ця стаття не перешкоджає потужностям вводити харчові продукти в обіг між датою початку застосування цього Регламенту і першим наступним інспектуванням компетентного органу, якщо потужності:

(a) підлягають схваленню відповідно до параграфа 2 та вводять продукти тваринного походження в обіг відповідно до законодавства Співтовариства до дати початку застосування цього Регламенту;

або

(b) належать до виду, для якого не існувало вимоги схвалення до початку застосування цього Регламенту.

1. Оператори ринку харчових продуктів не повинні вводити в обіг продукти тваринного походження, поводження з якими виконували на потужності, яка згідно зі статтею 4(2) підлягає схваленню, якщо продукт не містить:

(a) позначки придатності, нанесеної згідно з Регламентом (ЄС) № 854/2004;

або

(b) якщо згаданий Регламент не передбачає нанесення позначки придатності, ідентифікаційної позначки, нанесених згідно з секцією I додатка II до цього Регламенту.

2. Оператори ринку харчових продуктів можуть наносити ідентифікаційну позначку на продукт тваринного походження лише в тому разі, якщо продукт вироблений відповідно до цього Регламенту на потужностях, що відповідають вимогам статті 4.

3. Оператори ринку харчових продуктів не можуть видаляти з м’яса позначку придатності, нанесену згідно з Регламентом (ЄС) № 854/2004, якщо тільки вони не обрізають чи не переробляють його або якщо вони не працюють із м’ясом в інший спосіб.

1. Оператори ринку харчових продуктів, які імпортують (ввозять) продукти тваринного походження з третіх країн, повинні забезпечити, щоб імпортування (ввезення) відбувалося лише в разі, якщо:

(a) третя країна відвантаження міститься в переліку третіх країн, із яких дозволений імпорт (ввезення) таких продуктів, складеному відповідно до статті 11 Регламенту (ЄС) № 854/2004;

(b)

(i) потужність, з якої продукт було відвантажено та на якій продукт був отриманий чи підготовлений, міститься в переліку потужностей, із яких дозволений імпорт (ввезення) такого продукту, складеному відповідно до статті 12 Регламенту (ЄС) № 854/2004, у відповідних випадках,

(ii) у разі свіжого м’яса, подрібненого (січеного) м’яса, м’ясних напівфабрикатів, м’ясних продуктів та ММО, продукт було виготовлено з м’яса, отриманого на бойнях та на потужностях із розбирання та обвалювання м’яса, які містяться в переліку, складеному відповідно до статті 12 Регламенту (ЄС) № 854/2004, або на схвалених потужностях Співтовариства,

та

(iii) у разі живих двостулкових молюсків, голкошкірих, оболонкових та морських черевоногих, район вирощування міститься в переліку, складеному відповідно до статті 13 згаданого Регламенту, у відповідних випадках;

(c) продукт відповідає:

(i) вимогам цього Регламенту, включно з вимогами статті 5 щодо позначки придатності та ідентифікаційної позначки;

(ii) вимогам Регламенту (ЄС) № 852/2004;

та

(iii) будь-яким умовам для імпорту (ввезення), встановленим відповідно до законодавства Співтовариства, що регулюють контроль за імпортом (ввезенням) для продуктів тваринного походження,

та

(d) у відповідних випадках виконані вимоги статті 14 Регламенту (ЄС) № 854/2004 щодо сертифікатів і документів.

2. Як відступ від параграфа 1, імпортування (ввезення) продуктів рибальства може також відбуватися відповідно до спеціальних положень, встановлених у статті 15 Регламенту (ЄС) № 854/2004.

3. Оператори ринку харчових продуктів, які імпортують (ввозять) продукти тваринного походження, повинні забезпечити, щоб:

(a) під час імпортування (ввезення) продукти були надані для контролю відповідно до Директиви 97/78/ЄС (- 2);

(b) імпортування (ввезення) здійснювалося згідно з вимогами Директиви 2002/99/ЄС (- 3);

та

(c) підконтрольні їм операції, що їх здійснюють після імпортування (ввезення), виконували відповідно до вимог додатка III.

4. Оператори ринку харчових продуктів, які імпортують (ввозять) харчові продукти, що містять одночасно продукти рослинного проходження і перероблені продукти тваринного походження, повинні забезпечити, щоб перероблені продукти тваринного походження, які входять до складу таких харчових продуктів, відповідали вимогам параграфів 1-3. Вони повинні бути здатні довести цей факт (наприклад, відповідною документацією чи сертифікацією, яка не обов’язково повинна мати формат, визначений параграфом 1(d)).

1. Якщо цього вимагають відповідно до додатка II чи III, оператори ринку харчових продуктів повинні забезпечити, щоб вантажі з продуктами тваринного походження супроводжували відповідні сертифікати і документація.

2. Відповідно до процедури, вказаної у статті 12(2), можуть бути:

(a) встановлені типові документи;

та

(b) ухвалені положення для використання електронних документів.

1. Оператори ринку харчових продуктів, які мають намір ввести зазначені нижче харчові продукти тваринного походження в обіг у Швеції або Фінляндії, повинні дотримуватися правил, встановлених у параграфі 2, стосовно сальмонели:

(a) у м’ясі великої рогатої худоби та свиней, включаючи подрібнене (січене) м’ясо, проте за винятком м’ясних напівфабрикатів та ММО;

(b) у м’ясі свійської птиці таких видів: свійські кури, індички, цесарки, качки та гуси, включаючи подрібнене (січене) м’ясо, проте за винятком м’ясних напівфабрикатів та ММО;

та

(c) у яйцях.

2.

(a) У разі м’яса великої рогатої худоби та м’яса свійської птиці, на потужності-відправнику було взято проби та проведено їх мікробіологічне тестування з негативними результатами відповідно до законодавства Співтовариства.

(b) У разі яєць, потужності з пакування повинні гарантувати, що партії походять зі зграй, які пройшли мікробіологічне тестування з негативними результатами відповідно до законодавства Співтовариства.

(c) У разі м’яса великої рогатої худоби та свиней, тестування, згадане в підпараграфі (a), не повинне здійснюватися для партій, призначених для потужності з метою пастеризації, стерилізації чи оброблення з подібним результатом. У разі яєць, тестування, згадане в підпараграфі (b), не повинне здійснюватися для партій, призначених для виробництва перероблених продуктів із використанням процесу, який гарантує усунення сальмонели.

(d) Тестування, згадані в підпараграфах (a) та (b), не повинні здійснюватися для харчових продуктів, що походять із потужностей, які підлягають програмі контролю, яка була відповідно до процедури згідно зі статтею 12(2) визнана еквівалентною програмі, затвердженій у Швеції та Фінляндії для харчових продуктів тваринного походження.

(e) До м’яса великої рогатої худоби і свиней та м’яса свійської птиці повинен додаватися комерційний документ чи сертифікат у типовій формі, встановленій законодавством Співтовариства, у якому має зазначатися, що:

(i) перевірки, проведені відповідно до підпараграфа (a), дали негативні результати;

або

(ii) м’ясо призначене для однієї чи кількох цілей, визначених у підпараграфі (c);

або

(iii) м’ясо походить із потужності, яка охоплена підпараграфом (d).

(f) У разі яєць, партію повинен супроводжувати сертифікат, у якому міститься інформація про негативні результати тестування, проведеного згідно з підпараграфом (b), або про призначення яєць для використання у спосіб, описаний у підпараграфі (c).

3.

(a) Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 11a для внесення змін у параграфи 1 та 2 цієї статті для оновлення вимог, встановлених положеннями цих параграфів, з урахуванням змін у програмах контролю держав-членів та з урахуванням ухвалення мікробіологічних критеріїв відповідно до Регламенту ЄС № 852/2004.

(b) Відповідно до регуляторної процедури, згаданої у статті 12(2), правила, встановлені у параграфі 2 цієї статті стосовно будь-яких харчових продуктів, вказаних у параграфі 1 цієї статті, можуть бути розширені повністю чи частково на будь-які держави-члени чи на будь-які регіони держав-членів, у яких існують програми контролю, визнані еквівалентними відповідним програмам, затвердженим у Швеції та Фінляндії, стосовно дотичних харчових продуктів тваринного походження.

4. Для цілей цієї статті, "програма контролю" означає програму контролю, схвалену відповідно до Регламенту (ЄС) № 2160/2003.

1. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 11a стосовно внесення змін до додатків II та III. Такі зміни повинні забезпечувати досягнення цілей цього Регламенту з урахуванням відповідних факторів ризику та сприяти їх досягненню, а доцільність їх ухвалення повинна ґрунтуватися на основі:

(a) досвіду, здобутого операторами ринку харчових продуктів та/або компетентними органами, зокрема, у процесі впровадження систем, заснованих на принципах HACCP, відповідно до статті 5;

(b) досвіду, здобутого Комісією, зокрема, за результатами проведених аудитів;

(c) технологічного розвитку та його практичних наслідків, а також очікувань споживачів щодо складу харчових продуктів;

(d) наукових консультацій, зокрема, результатів нового оцінювання ризиків;

(e) мікробіологічних та температурних критеріїв для харчових продуктів;

(f) змін у структурі споживання.

Зміни, згадані у першому підпараграфі, повинні стосуватися:

(a) вимог щодо нанесення ідентифікаційних позначок на продукти тваринного походження;

(b) цілей процедур, заснованих на принципах системи HACCP;

(c) вимог щодо інформації про харчовий ланцюг;

(d) спеціальних гігієнічних вимог до приміщень і, зокрема, транспортних засобів, у яких продукти тваринного походження виробляють, обробляють, переробляють, зберігають або розповсюджують;

(e) спеціальних гігієнічних вимог до операцій, пов’язаних із виробництвом, обробленням, переробленням, зберіганням, транспортуванням чи розповсюдженням продуктів тваринного походження;

(f) правил для транспортування м’яса, допоки воно ще є теплим;

(g) санітарно-гігієнічних стандартів чи перевірок, якщо існують наукові докази на підтвердження того, що вони є необхідними для захисту громадського здоров’я;

(h) розширення глави IX секції VII додатка III на живих двостулкових молюсків, крім гребінцевих;

(i) критеріїв для визначення випадків, коли епідеміологічні дані свідчать про те, що рибальські угіддя не становлять загроз для здоров’я через наявність паразитів та, відповідно, для визначення, коли компетентний орган може надавати дозволи операторам ринку харчових продуктів не заморожувати продукти рибальства відповідно до частини D глави III секції VIII додатка III;

(j) додаткових санітарно-гігієнічних стандартів для живих двостулкових молюсків у співпраці з відповідною референс-лабораторією Союзу, включно з:

(i) гранично допустимими значеннями та методами проведення аналізів для інших морських біотоксинів;

(ii) процедурами тестування на наявність вірусів та вірусологічними стандартами; та

(iii) планами і методами відбору проб та аналітичними допусками, що будуть застосовуватися для перевірки відповідності санітарно-гігієнічним стандартам.

2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 11a для доповнення положень цього Регламенту з метою надання відступів від додатків II та III з урахуванням відповідних факторів ризику та за умови, що такі відступи не впливатимуть на досягнення таких цілей цього Регламенту:

(a) сприяння виконанню малим бізнесом вимог, встановлених у додатках;

(b) уможливлення подальшого використання традиційних методів на будь-якій стадії виробництва, перероблення чи розповсюдження харчових продуктів;

(c) підлаштування під потреби суб’єктів господарювання, чия діяльність пов’язана з харчовими продуктами, розташованих в регіонах, які перебувають під впливом особливих географічних обмежень;

(d) сприяння роботі потужностей, що виробляють сировину, призначену для виробництва харчових продуктів глибокого перероблення, яка пройшла оброблення, що гарантує її безпечність.

3. Дбаючи про стале досягнення цілей цього Регламенту, держави-члени відповідно до параграфів 4-8 можуть ухвалювати національні інструменти для адаптації вимог, встановлених додатком III.

4.

(a) Національні інструменти, вказані у параграфі 3, повинні мати на меті:

(i) дозволити продовжити використання традиційних методів на будь-якій стадії виробництва, перероблення чи розповсюдження харчових продуктів;

або

(ii) підлаштуватися під потреби суб’єктів господарювання, чия діяльність пов’язана з харчовими продуктами, розташованих у регіонах, які перебувають під впливом особливих географічних обмежень.

(b) В інших випадках вони повинні застосовуватися лише до конструкції, планування та обладнання потужностей.

5. Будь-яка держава-член, яка бажає ухвалити національні інструменти, вказані у параграфі 3, повідомляє про це Комісію та інші держави-члени. Кожне таке повідомлення повинне містити:

(a) детальний опис вимог, які на думку держави-члена повинні бути адаптовані, та обраний спосіб їх адаптації;

(b) опис дотичних харчових продуктів та потужностей;

(c) пояснення причин для адаптації, включаючи, залежно від випадку, стислий виклад про проведений аналіз небезпечних факторів та будь-які заходи, що будуть вжиті на забезпечення того, що адаптація не поставить під загрозу досягнення цілей цього Регламенту;

та

(d) будь-яку іншу відповідну інформацію.

6. Іншим державам-членам надається три місяці з дати отримання повідомлення, визначеного у параграфі 5, для надання письмових коментарів Комісії. Якщо йдеться про адаптації на основі параграфа 4(b), такий період за запитом від будь-якої держави-члена може бути подовжений на чотири місяці. Комісія за власною ініціативою може, а в разі отримання письмових коментарів від однієї чи більше держав-членів - повинна надавати консультації державам-членам через комітет, вказаний у статті 12(1). Комісія може вирішити відповідно до процедури, передбаченої статтею 12(2), чи можуть заплановані заходи бути імплементовані, чи до них потрібно внести відповідні зміни. У відповідних випадках Комісія може пропонувати загальні інструменти відповідно до параграфів 1 та 2 цієї статті.

7. Держава-член може ухвалити національні інструменти з метою адаптації вимог додатка III, лише:

(a) відповідно до рішення, ухваленого відповідно до параграфа 6;

(b) якщо протягом місяця після завершення періоду, визначеного у параграфі 6, Комісія не поінформувала держави-члени про те, що вона отримала письмові коментарі, або що вона має намір пропонувати ухвалити рішення відповідно до параграфа 6.

або

(c) відповідно до параграфа 8.

8. Держави-члени можуть за власною ініціативою та відповідно до загальних положень Договору лишити в силі чи запровадити національні правила, що:

(a) забороняють чи обмежують введення в обіг на своїй території сирого молока чи сирих вершків, призначених для безпосереднього споживання людиною;

або

(b) дозволяють використання за згоди компетентного органу сирого молока, яке не відповідає критеріям щодо кількості мікроорганізмів та кількості соматичних клітин, встановленим у секції IX додатка III, для виробництва сирів з періодом визрівання не менше 60 днів, та молочних продуктів, отриманих у зв’язку з виробленням таких сирів, за умови, що це не шкодить досягненню цілей цього Регламенту.

Без обмеження загального застосування статті 9 та статті 10(1), Комісія шляхом ухвалення імплементаційного акта може встановлювати інструменти стосовно викладених нижче питань. Такі імплементаційні акти ухвалюються згідно з процедурою, зазначеною у статті 12(2), та мають на меті:

2. уточнити, який вміст кальцію в ММО не вважають істотно вищим за його вміст у подрібненому (січеному) м’ясі;

3. встановити інші види оброблення, що можуть застосовуватися на переробних потужностях до живих двостулкових молюсків із районів вирощування класу "B" та "C", які не піддавалися очищуванню чи витримуванню;

4. уточнити визнані методи тестування на морські біотоксини;

9. встановити критерії свіжості та межі для гістаміну і загальний вміст азоту летких основ у продуктах рибальства;

10. дозволити використання сирого молока, яке не відповідає критеріям щодо кількості мікроорганізмів та кількості соматичних клітин, встановленим у секції IX додатка III, для виробництва певних молочних продуктів;

11. без обмеження положень Директиви 96/23/ЄС (- 4), зафіксувати максимально допустиме значення для загального вмісту залишків антибіотичних речовин у сирому молоці;

та

12. схвалити еквівалентні процеси для виробництва желатину чи колагену.

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти надано Комісії відповідно до умов, установлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статті 3(2), статті 8(3)(a) і статті 10(1) та (2), надається Комісії на період п’ять років, починаючи з 26 липня 2019 року. Комісія складає звіт про виконання делегованих повноважень не пізніше, ніж за дев’ять місяців до закінчення п’ятирічного періоду. Делеговані повноваження автоматично подовжуються на періоди такої самої тривалості, якщо Європейський Парламент або Рада не ухвалять рішення проти такого подовження не пізніше, ніж за три місяці до закінчення кожного такого періоду.

3. Делеговані повноваження, зазначені у статті 3(2), статті 8(3)(a) і статті 10(1) та (2), можуть бути в будь-який час відкликані Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, вказані в такому рішенні. Воно набуває чинності в день, наступний після опублікування рішення в Офіційному віснику Європейського Союзу, або в пізнішу дату, вказану в ньому. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, які вже набули чинності.

4. Перед ухваленням делегованого акта Комісія проводить консультації з експертами, призначеними кожною державою-членом відповідно до принципів, викладених у Міжінституційній угоді від 13 квітня 2016 року про краще законотворення (- 5).

5. Щойно Комісія ухвалює делегований акт, вона одночасно повідомляє про це Європейський Парламент і Раду.

6. Делегований акт, ухвалений відповідно до статті 3(2), статті 8(3)(a) і статті 10(1) та (2), набуває чинності тільки в тому випадку, якщо ні Європейський Парламент, ні Рада не висловили жодних заперечень протягом двомісячного періоду з дати надання зазначеного акта Європейському Парламенту і Раді, або, якщо до завершення такого періоду і Європейський Парламент, і Рада повідомили Комісію про те, що вони не матимуть заперечень. Зазначений період може бути подовжений на два місяці з ініціативи Європейського Парламенту або Ради.

1. Комісії надає допомогу Постійний комітет з харчового ланцюга та здоров’я тварин.

2. У випадку покликання на цей параграф застосовуються статті 5 та 7 Рішення 1999/468/ЄС з урахуванням положень його статті 8.

Період, встановлений у статті 5(6) Рішення 1999/468/ЄС, становить три місяці.

Комісія консультується з Європейським органом з безпечності харчових продуктів із будь-яких питань у межах сфери дії цього Регламенту, що можуть мати істотний вплив на громадське здоров’я та, зокрема, перш ніж пропонувати поширити положення секції III додатка III на тварин інших видів.

1. Комісія не пізніше 20 травня 2009 року подає звіт до Європейського Парламенту і Ради з оглядом досвіду, здобутого під час імплементації цього Регламенту.

2. За потреби, Комісія доповнює звіт відповідними пропозиціями.

Цей Регламент набуває чинності на 20-ий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Він підлягає застосуванню через 18 місяців після дати набуття чинності такими актами:

(a) Регламент (ЄС) № 852/2004;

(b) Регламент (ЄС) № 854/2004;

та

(c) Директива 2004/41/ЄС.

Однак, він підлягає застосуванню не раніше, ніж з 1 січня 2006 року.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню у всіх державах-членах.

Для цілей цього Регламенту:

1.1. "М’ясо" означає їстівні частини тварин, вказаних у пунктах 1.2-1.8, включаючи кров.

1.2. "Свійські копитні" означає свійську велику рогату худобу (включаючи види Bubalus та Bison), свиней, овець і кіз, а також свійських непарнокопитних.

1.3. "Свійська птиця" означає птицю, вирощену на фермі, включаючи птицю, яку не вважають свійською, проте вирощують як свійських тварин, крім безкілевих.

1.4. "Зайцеподібні" означає кролів, зайців та гризунів.

1.5. "Дикі тварини" означає:

- диких копитних та зайцеподібних, а також інших наземних ссавців, на яких полюють для споживання людиною та яких вважають дикими тваринами відповідно до застосовного права відповідної держави-члена, включаючи ссавців, які живуть на загородженій території в умовах волі, подібних до умов диких тварин;

- та

- диких птахів, на яких полюють для споживання людиною.

1.6. "Дикі тварини, вирощені на фермі" означає безкілевих та наземних ссавців, вирощених на фермі, крім зазначених у пункті 1.2.

1.7. "Дрібні дикі тварини" означає дику птицю та зайцеподібних, які вільно живуть у дикій природі.

1.8. "Великі дикі тварини" означає диких наземних ссавців, які вільно живуть у дикій природі, на яких не поширюється визначення дрібних диких тварин.

1.9. "Туша" означає тіло тварини після забою, зняття шкіри та видалення внутрішніх органів.

1.10. "Свіже м’ясо" означає м’ясо, яке не підлягало жодному процесу консервування, крім охолодження, заморожування чи швидкого заморожування, включаючи м’ясо у вакуумних пакунках чи запаковане у контрольованому середовищі.

1.11. "Субпродукт" означає свіже м’ясо, крім м’яса туші, включно з нутрощами та кров’ю.

1.12. "Нутрощі" означає органи грудної, черевної та тазової порожнин, а також трахею та стравохід, а у птиці - і м’язовий шлунок.

1.13. "Подрібнене (січене) м’ясо" означає м’ясо, відділене від кісток та подрібнене на фрагменти із вмістом солі менше 1%.

1.14. "М’ясо механічного обвалювання" або "ММО" означає продукт, отриманий шляхом відділення м’яса від м’ясоносних кісток після виділення кісток або відділення м’яса від туш свійської птиці з використанням механічних засобів, внаслідок чого відбувається втрата чи зміна структури м’язових волокон.

1.15. "М’ясні напівфабрикати" означає свіже м’ясо, включаючи м’ясо подрібнене на фрагменти, до якого були додані харчові продукти, спеції чи добавки, або яке було піддане процесам, недостатнім для зміни внутрішньої структури м’язових волокон м’яса, і, таким чином, позбавлення характеристик свіжого м’яса.

1.16. "Бойня" означає потужність, яке використовується для забою, зняття шкіри та видалення внутрішніх органів тварин, м’ясо яких призначене для споживання людиною.

1.17. "потужність з розбирання та обвалювання м’яса" означає потужність, яка використовується для виділення кісток та/або розбирання чи обвалювання м’яса.

1.18. "Потужність з перероблення диких тварин" означає будь-яку потужність, на якій диких тварин та м’ясо диких тварин після полювання готують для введення в обіг.

2.1. "Двостулкові молюски" означає молюсків із фільтрувальним типом живлення класу "Lamellibranchiata (Bivalvia)".

2.2. "Морські біотоксини" означає отруйні речовини, які мають здатність накопичуватися у двостулкових молюсках, зокрема, в результаті поглинання планктону, що містить токсини.

2.3. "Кондиціонування" означає зберігання живих двостулкових молюсків, які походять із районів вирощування класу "A", потужностей з очищення чи потужностей зі збирання та відправлення в резервуарах чи будь-яких інших ємностях із чистою морською водою, або в природних середовищах, для видалення піску, бруду чи слизу, збереження чи покращення їхніх органолептичних характеристик та забезпечення їх належного стану життєздатності перед первинним пакуванням чи вторинним пакуванням.

2.4. "Збирач" означає будь-яку фізичну чи юридичну особу, яка збирає живих двостулкових молюсків будь-якими засобами у районі збирання з метою їх оброблення та введення в обіг.

2.5. "Район вирощування" означає будь-яку територію моря, естуарію чи лагуни, де розташовані природні колонії двостулкових молюсків або об’єкти для штучної культивації двостулкових молюсків, та в яких здійснюють збирання живих двостулкових молюсків.

2.6. "Район витримування" означає будь-яку територію моря, естуарію чи лагуни з чітко визначеними межами, позначеними буями, стовпами чи іншими фіксованими засобами, що її використовують винятково для природного очищення живих двостулкових молюсків.

2.7. "Потужність зі збирання та відправлення" означає будь-яку розташовану на березі або в морі потужність для приймання, кондиціонування, миття, чищення, сортування, первинного пакування чи вторинного пакування живих двостулкових молюсків, придатних для споживання людиною.

2.8. "Потужність з очищення" означає потужність із резервуарами, в які подається чиста морська вода і в які двостулкові молюски розміщуються на час, необхідний для зменшення забруднення, щоб зробити їх придатними для споживання людиною.

2.9. "Витримування" означає переміщення живих двостулкових молюсків на території моря, лагуни чи естуарію на час, необхідний для зменшення забруднення, щоб зробити їх придатними для споживання людиною. Сюди не входять спеціальні операції з переміщення двостулкових молюсків на території, більш придатні для подальшого вирощування чи відгодівлі.

3.1. "Продукти рибальства" означає усіх диких чи вирощених на фермі солоноводних і прісноводних тварин (крім живих двостулкових молюсків, живих голкошкірих, живих оболонкових та живих морських черевоногих, а також усіх ссавців, плазунів та жаб), включаючи усі їстівні форми, частини та продукти з таких тварин.

3.2. "Рибопромислове судно" означає будь-яке судно, на борту якого продукти рибальства проходять одну чи більше таких операцій, як філетування, нарізання скибочками, знімання шкіри, знімання мушель, очищення від луски, подрібнення чи перероблення, після яких здійснюються первинне пакування чи вторинне пакування та, у разі потреби, охолодження чи заморожування.

3.3. "Рибоморозильне судно" означає будь-яке судно, на борту якого здійснюють заморожування продуктів рибальства, якому, у відповідних випадках, передує підготовча робота, як, наприклад, знекровлення, відділення голови, патрання та видалення плавців, після якої, якщо необхідно, здійснюють первинне пакування чи вторинне пакування.

3.4. "Продукт механічного обвалювання риби" означає продукт, отриманий шляхом відділення м’яса від продуктів рибальства з використанням механічних засобів, внаслідок чого відбувається втрата чи зміна структури м’яса.

3.5. "Свіжі продукти рибальства" означає неперероблені цілі чи підготовлені продукти рибальства, включаючи продукти у вакуумних пакунках чи запаковані у модифікованому газовому середовищі, для збереження яких не використовувалися жодні інші процеси, крім охолодження.

3.6. "Підготовлені продукти рибальства" означає неперероблені продукти рибальства, які піддавалися діям, що вплинули на їх анатомічну цілісність, таким як патрання, відділення голови, нарізання скибочками, філетування та дрібне нарізання.

4.1."Сире молоко" означає молоко, вироблене шляхом секреції молочної залози тварин, вирощених на фермі, яке не нагрівалося до температури вище 40 °C або не пройшло жодного оброблення, що має еквівалентний ефект.

4.2. "Господарство (ферма) з виробництва молока" означає потужність, на якій утримують одну чи більше тварин, вирощених на фермі, для виробництва молока з метою введення його в обіг як харчового продукту.

5.1. "Яйця" означає яйця у шкаралупі, за винятком розбитих, інкубаційних або приготовлених, отримані від вирощеної на фермі птиці і придатні для безпосереднього споживання людиною чи для приготування яєчних продуктів.

5.2. "Рідке яйце" означає неперероблений вміст яйця після зняття шкаралупи.

5.3. "Тріснуті яйця" означає яйця з пошкодженою шкаралупою та непошкодженими мембранами (підшкаралупними оболонками).

5.4. "Потужність з пакування" означає потужність, на якій яйця сортуюють за якістю та масою.

6.1. "Жаб’ячі лапки" означає задню частину тіла тварин, що належать до виду RNA родини Жаб’ячі (Ranidae), розділену поперечним розрізом за передніми кінцівками, випатрану та очищену від шкіри.

7.1. "М’ясні продукти" означає перероблені продукти, отримані в результаті перероблення м’яса чи в результаті подальшого перероблення таких перероблених продуктів, з поверхні зрізу яких є очевидним, що продукт більше не має характеристик свіжого м’яса.

7.2. "Молочні продукти" означає перероблені продукти, отримані в результаті перероблення сирого молока чи в результаті подальшого перероблення таких перероблених продуктів.

7.3. "Яєчні продукти" означає перероблені продукти, отримані в результаті перероблення яєць, різних яєчних компонентів чи сумішей яєць, або в результаті подальшого перероблення таких перероблених продуктів.

7.4. "Перероблені продукти рибальства" означає перероблені продукти, отримані в результаті перероблення продуктів рибальства чи в результаті подальшого перероблення таких перероблених продуктів.

7.5. "Топлений тваринний жир" означає жир, отриманий у результаті витоплювання м’яса, включаючи кістки, і призначений для споживання людиною.

7.6. "Шкварки" означає білковмісні залишки витоплювання після часткового відділення жиру та води.

7.7. "Желатин" означає натуральний розчинний білок, гелеутворюючий чи негелеутворюючий, отриманий шляхом часткового гідролізу колагену, який виробляють з кісток, шкіри та шкури, сухожиль та сполучних тканин тварин.

7.8. "Колаген" означає білковий продукт, отриманий із кісток, шкіри, шкури та сухожиль тварин, вироблений згідно з відповідними вимогами цього Регламенту.

7.9. "Оброблені шлунки, міхури та кишки" означає шлунки, міхури та кишки, які після отримання та очищення піддавалися обробленню, такому як соління, нагрівання чи висушування.

8.1. "Продукти тваринного походження" означає:

- харчові продукти тваринного походження, включаючи мед і кров;

- живі двостулкові молюски, живі голкошкірі оболонкові та морські черевоногі, призначені для споживання людиною;

- та

- інші тварини, призначені для підготовлення з метою постачання живими кінцевим споживачам.

8.2. "Гуртовий (оптовий) ринок" означає суб’єкта господарювання, чия діяльність пов’язана з харчовими продуктами, який включає кілька окремих структурних підрозділів, які користуються спільним устаткуванням та об’єктами інфраструктури, у яких здійснюється продаж харчових продуктів операторам ринку харчових продуктів.

Якщо цього вимагають положення статей 5 чи 6 та згідно з положеннями додатка III, оператори ринку харчових продуктів повинні забезпечити, щоб на продукти тваринного походження було нанесено ідентифікаційну позначку відповідно до викладених нижче положень.

1. Ідентифікаційну позначку повинно бути нанесено до того, як продукт залишає потужність виробництва.

2. Проте, якщо вторинне паювання та/або первинна обгортка продукту знімається, або якщо продукт підлягає подальшому переробленню на іншій потужності, на такий продукт повинна наноситися нова позначка. У таких випадках нова позначка повинна містити номер дозволу потужності, на якій здійснювали такі операції.

3. Ідентифікаційна позначка не обов’язково наносити на паювання яєць, якщо нанесено код потужності з пакування відповідно до частини A додатка XIV до Регламенту Ради (ЄС) № 1234/2007 (- 6).

4. Оператори ринку харчових продуктів повинні відповідно до статті 18 Регламенту (ЄС) № 178/2002 запровадити системи і процедури для ідентифікації операторів ринку харчових продуктів, від яких вони отримали чи яким вони постачили продукти тваринного походження.

5. Позначка повинен бути читабельною і незмивною, а літери повинні бути розбірливими. Він повинен бути легко помітним для компетентних органів.

6. Позначка повинна містити назву країни, в якій розташована потужність, що може бути написана повністю чи дволітерним кодом згідно з відповідним стандартом ISO.

У разі держав-членів, однак, такі коди повинні бути такими: BE, BG, CZ, DK, DE, EE, GR, ES, FR, HR, IE, IT, CY, LV, LT, LU, HU, MT, NL, AT, PL, PT, SI, SK, FI, RO, SE та UK.

7. Позначка повинна містити номер дозволу потужності. Якщо потужність виробляє одночасно харчові продукти, до яких застосовується цей Регламент, та харчові продукти, до яких він не застосовується, оператори ринку харчових продуктів можуть застосовувати однакову ідентифікаційну позначку для обох типів харчових продуктів.

Ці абревіатури не повинні включатися до позначок на продуктах, що імпортуються (ввозяться) до Співтовариства з потужностей, розташованих за межами Співтовариства.