Директива 2000/60/ЄС Європейського Парламенту і Ради "Про встановлення рамок діяльності Співтовариства в галузі водної політики" від 23 жовтня 2000 року

- об’єктів, які перетинають кордон держави-члена.

Відбір параметрів

У всіх обраних підземних водних об’єктах необхідно здійснювати моніторинг такого набору ключових параметрів:

- вміст кисню

- значення pH

- провідність

- нітрати

- амоній

Щодо водних об’єктів, визначених відповідно до додатка II як такі, що мають значний ризик не досягти "доброго" стану, необхідно також здійснювати моніторинг параметрів, які відображають вплив такого тиску.

Щодо транскордонних водних об’єктів необхідно також здійснювати моніторинг параметрів, відповідних для захисту усіх видів користування, забезпечуваних стоком підземних вод.

2.4.3. Операційний моніторинг

Мета

Операційний моніторинг здійснюють у періоди між програмами наглядового моніторингу для:

- встановлення хімічного стану усіх підземних водних об’єктів або груп об’єктів, визначених як такі, що наражаються на ризик,

- встановлення присутності будь-яких довгострокових тенденцій зростання концентрації будь-якого забрудника, спричинених діяльністю людини.

Відбір пунктів моніторингу

Операційний моніторинг необхідно здійснювати щодо всіх підземних водних об’єктів або груп об’єктів, які на підставі оцінювання впливу, здійсненого відповідно до додатка II, та наглядового моніторингу були визначені як такі, що мають ризик не досягти цілей відповідно до статті 4. Відбір пунктів моніторингу повинен також відображати оцінювання того, наскільки дані, зібрані в цьому пункті, відображають якість відповідних підземних водних об’єктів.

Частота здійснення моніторингу

Операційний моніторинг необхідно здійснювати у періоди між програмами наглядового моніторингу із частотою, достатньою для виявлення впливу відповідного тиску, але не рідше, ніж один раз на рік.

2.4.4. Визначення тенденцій, пов’язаних із забрудниками

Держави-члени повинні використовувати дані наглядового та операційного моніторингу для визначення довгострокових тенденцій зростання концентрацій забрудників, спричинених діяльністю людини, та зміни таких тенденцій на зворотні. Необхідно визначити базисний рік або період, від якого здійснюватимуться розрахунки для виявлення тенденцій. Тенденції визначаються щодо підземних водних об’єктів або, у відповідних випадках, груп підземних водних об’єктів. Зміна тенденції на зворотну повинна демонструватися на статистичному рівні, а довірча ймовірність повинна бути пов’язана із зазначеним визначенням.

2.4.5. Тлумачення та представлення хімічного стану підземних вод

При оцінюванні стану, результати окремих пунктів моніторингу в межах одного підземного водного об’єкта необхідно зводити для водного об’єкта в цілому. Без обмеження відповідних директив, для досягнення "доброго" стану підземного водного об’єкта, стосовно хімічних параметрів, для яких у законодавстві Співтовариства були встановлені стандарти якості довкілля:

- необхідно обчислювати середні значення моніторингу, здійсненого в кожному пункті в межах підземного водного об’єкта або групи об’єктів, та

- відповідно до статті 17, необхідно використовувати такі середні значення, щоб демонструвати відповідність "доброму" хімічному стану підземних вод.

Відповідно до пункту 2.5. держави-члени повинні надати мапу хімічного стану підземних вод із такими колірними позначеннями:

"Добрий": зелений колір

"Поганий": червоний колір

Держави-члени також повинні позначати чорними точками на мапі підземні водні об’єкти, в яких спостерігаються значні та тривалі тенденції зростання концентрацій будь-якого забрудника, спричинені впливом діяльності людини. Зміну тенденції на зворотну необхідно позначати синіми точками на мапі.

Такі мапи необхідно включати до плану управління річковим басейном.

2.5. Представлення стану підземних вод

Держави-члени повинні надавати у плані управління річковим басейном мапу, яка демонструє як кількісний, так і хімічний стан кожного підземного водного об’єкта або групи об’єктів із колірними позначеннями відповідно до вимог пунктів 2.2.4 та 2.4.5. Держави-члени можуть вирішити не надавати окремих мап відповідно до пунктів 2.2.4 та 2.4.5, але повинні в такому випадку надавати інформацію, відповідно до вимог пункту 2.4.5 щодо мапи, передбаченої цим пунктом, стосовно об’єктів, у яких спостерігаються значні та тривалі тенденції зростання концентрацій будь-яких забрудників або будь-якої зміни таких тенденцій на зворотні.

Вимоги щодо наведених нижче заходів встановлено у таких директивах:

(i) Директива про води для купання (76/160/ЄЕС);

(ii) Директива про птахів (79/409/ЄЕС) (- 37);

(iii) Директива про питну воду (80/778/ЄЕС) зі змінами, внесеними Директивою ( 98/83/ЄС);

(iv) Директива про значні аварії (96/82/ЄС) (- 38);

(v) Директива про оцінювання впливу на довкілля (85/337/ЄЕС) (- 39);

(vi) Директива про осад стічних вод (86/278/ЄЕС) (- 40);

(vii) Директива про оброблення міських стічних вод ( 91/271/ЄЕС);

(viii) Директива про засоби захисту рослин (91/414/ЄЕС);

(ix) Директива про нітрати ( 91/676/ЄЕС);

(x) Директива про оселища (92/43/ЄЕС) (- 41);

(xi) Директива про інтегрований контроль над запобіганням забрудненню ( 96/61/ЄC).

Нижче подано невиключний перелік додаткових заходів, які можуть вирішити вжити держави-члени у межах кожного району річкового басейну як частина програми заходів, вимоги щодо яких наведено у статті 11(4):

(i) законодавчі інструменти

(ii) адміністративні інструменти

(iii) економічні або фіскальні інструменти

(iv) укладені екологічні угоди

(v) засоби контролю над викидами

(vi) кодекси належної практики

(vii) рекреація та відновлення водно-болотних угідь

(viii) регулювання забору

(ix) заходи управління попитом, між іншим, просування адаптованого сільськогосподарського виробництва, як-от вирощування посухостійких культур у зонах, уражених посухами.

(x) заходи щодо ефективності та повторного використання, між іншим, просування водоефективних технологій у промисловості та технік зрошування, що заощаджують воду

(xi) проекти будівництва

(xii) станції опріснення води

(xiii) проекти реконструкції

(xiv) штучне поповнення запасів водоносних горизонтів

(xv) освітні проекти

(xvi) проекти з дослідження, розробки та демонстрації

(xvii) інші відповідні заходи

A. План управління річковим басейном повинен містити такі елементи:

1. загальний опис характеристик району річкового басейну, передбачений статтею 5 та додатком II.

1.1. для поверхневих вод:

- картографічні дані щодо розташування та меж водних об’єктів,

- картографічні дані щодо екорегіонів та типів поверхневих водних об’єктів у межах річкового басейну,

- визначення референтних умов для типів поверхневих водних об’єктів;

1.2. для підземних вод:

- картографічні дані щодо розташування та меж підземних водних об’єктів;

2. підсумкові дані щодо значних тисків та впливу діяльності людини на стан поверхневих та підземних вод, зокрема:

- оцінку забруднення з точкових джерел,

- оцінку забруднення з дифузного джерела, включно з підсумковими даними щодо землекористування,

- оцінку тисків на кількісний стан води, включаючи забори води,

- аналіз інших впливів людської діяльності на стан води;

3. визначення та нанесення на карту захищених зон відповідно до вимог, наведених у статті 6 та додатку IV;

4. мапу моніторингових мереж, створених для цілей статті 8 та додатка V, а також представлення у формі мапи результатів програм моніторингу, виконаних відповідно до цих положень, щодо стану:

4.1. поверхневих вод (екологічного та хімічного);

4.2. підземних вод (хімічного та кількісного);

4.3. захищених зон;

5. перелік екологічних цілей, встановлених відповідно до статті 4 для поверхневих вод, підземних вод та захищених зон, включно із визначенням прикладів застосування статей 4(4), (5), (6) та (7), а також пов’язаної інформації, вимоги щодо якої наведені у зазначеній статті;

6. підсумкові дані економічного аналізу водокористування, як передбачено статтею 5 та додатком III;

7. підсумкові дані програм заходів, ухвалених відповідно до статті 11, включно зі способами встановлення цілей відповідно до статті 4 та їх досягнення;

7.1. підсумкові дані щодо інструментів, необхідних для імплементації законодавства Співтовариства щодо захисту вод;

7.2. звіт щодо практичних кроків та заходів, вжитих для застосування принципу відновлення витрат на водокористування відповідно до статті 9;

7.3. підсумкові дані щодо заходів, вжитих для відповідності вимогам статті 7;

7.4. підсумкові дані щодо засобів контролю над забором води та її збиранням у водоймищах, включно з посиланням на реєстри та визначенням випадків застосування винятків відповідно до статті 11(3)(e);

7.5. підсумкові дані щодо засобів контролю, ухвалених для скидів із точкових джерел та іншої діяльності, що має вплив на стан води відповідно до положень статті 11(3)(g) та 11(3)(i);

7.6. визначення випадків надання дозволу на прямі скиди у підземні води відповідно до положень статті 11(3)(j);

7.7. підсумкові дані щодо заходів, вжитих відповідно до статті 16 щодо пріоритетних речовин;

7.8. підсумкові дані щодо заходів, вжитих для зменшення впливу випадкових інцидентів забруднення;

7.9. підсумкові дані щодо заходів, вжитих відповідно до статті 11(5) щодо водних об’єктів, які мають малу ймовірність досягнення цілей, визначених у статті 4;

7.10. детальну інформацію щодо додаткових заходів, визначених як необхідні для відповідності встановленим екологічним цілям;

7.11. детальну інформацію про заходи, вжиті для уникнення збільшення забруднення морських вод відповідно до статті 11(6);

8. реєстр будь-яких детальніших програм та планів управління для району річкового басейну, що стосуються конкретних суббасейнів, секторів, питань або типів водних об’єктів, а також резюме їх змісту;

9. підсумкові дані щодо публічної інформації та вжитих консультаційних заходів, їх результатів та змін плану, внесених внаслідок таких консультацій;

10. перелік компетентних органів відповідно до додатка I;

11. контактні пункти та процедури отримання довідкових документів та інформації, зазначеної у статті 14(1), і зокрема детальної інформації про інструменти контролю, ухвалені відповідно до статті 11(3)(g) та 11(3)(i), а також про фактичні дані моніторингу, зібрані відповідно до статті 8 та додатка V.

B. Перше оновлення плану управління річковим басейном та всі подальші оновлення повинні також включати:

1. підсумкові дані щодо будь-яких змін або оновлень із часу публікації попередньої версії відповідного плану управління річковим басейном, включно з підсумковими даними переглядів, які необхідно здійснювати відповідно до статей 4(4), (5), (6) та (7);

2. оцінювання прогресу в досягненні екологічних цілей, включно з представленням результатів моніторингу за період, охоплений попереднім планом, у формі мапи, а також пояснення щодо недосягнення будь-яких екологічних цілей;

3. підсумкові дані щодо будь-яких заходів, що були передбачені у попередній версії плану управління річковим басейном та не були вжиті, та пояснення щодо них;

4. підсумкові дані щодо будь-яких проміжних інструментів, ухвалених відповідно до статті 11(5) із часу публікації попередньої версії плану управління річковим басейном.

1. Галогеноорганічні сполуки та речовини, що можуть утворювати такі сполуки у водному середовищі.

2. Фосфорорганічні сполуки.

3. Оловоорганічні сполуки.

4. Речовини та препарати або продути їх розпаду, стосовно яких доведено їхні канцерогенні або мутагенні властивості або властивості, що можуть впливати на стероїдогенні, тіреоїдні, репродуктивні або інші ендокриннопов’язані функції у водному середовищі або через нього.

5. Стійкі вуглеводні та стійкі й біоакумулювальні токсичні органічні речовини.

6. Ціаніди.

7. Метали та їх сполуки.

8. Арсен та його сполуки.

9. Біоциди та засоби захисту рослин.

10. Суспендовані матеріали.

11. Речовини, що сприяють евтрофікації (зокрема нітрати та фосфати)

12. Речовини, що чинять несприятливий вплив на кисневий баланс (і можуть бути виміряні з використанням таких параметрів як БСК, ХСК тощо).

"Граничні значення" та "цілі якості", встановлені відповідно до директив, ухвалених на підставі 76/464/ЄЕС, необхідно вважати значеннями гранично допустимих викидів та стандартами якості довкілля відповідно для цілей цієї Директиви. Такі граничні значення встановлені у таких директивах:

(i) Директива про викиди ртуті (82/176/ЄЕС) (- 42);

(ii) Директива про викиди кадмію (83/513/ЄЕС) (- 43);

(iii) Директива про ртуть (84/156/ЄЕС) (- 44);

(iv) Директива про викиди гексахлорциклогексану (84/491/ЄЕС) (- 45); та

(v) Директива про викиди небезпечних речовин (86/280/ЄЕС) (- 46).

Система A Екорегіони річок та озер

див. зображення

1. Іберо-макаронезійський регіон

2. Піренеї

3. Італія, Корсика та Мальта

4. Альпи

5. Динарські Західні Балкани

6. Грецькі Західні Балкани

7. Східні Балкани

8. Західне нагір’я

9. Центральне нагір’я

10. Карпати

11. Угорська низовина

12. Чорноморський регіон

13. Західні рівнини

14. Центральні рівнини

15. Балтійський регіон

16. Східні рівнини

17. Ірландія та Північна Ірландія

18. Великобританія

19. Ісландія

20. Бореальні височини

21. Тундра

22. Фенноскандинавський щит

23. Тайга

24. Кавказ

25. Прикаспійська низовина

Система A: Екорегіони перехідних та прибережних вод.

див. зображення

1. Атлантичний океан

2. Норвезьке море

3. Баренцове море

4. Північне море

5. Балтійське море

6. Середземне море