| | |с) прилади і т.д. - |
| | |тип захисту IP55. |
| |Відкритий тип N |Н.З.М. |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|9.3.1.52.3 b) |Електрообладнання, |Н.З.М. |
|9.3.2.52.3 b) |що використовується |На борту суден, що |
|9.3.3.52.3 b) |під час завантаження,|знаходяться в |
|у зв'язку з |розвантаження чи |експлуатації, |
|3 a) |дегазації |положення пункту |
| | |3 а) не |
| | |застосовуються: |
| | |- до освітлювальних |
| | |приладів, |
| | |розташованих у |
| | |житлових |
| | |приміщеннях, за |
| | |винятком вимикачів, |
| | |установлених при |
| | |вході в житлові |
| | |приміщення; |
| | |- до пристроїв |
| | |радіотелефонного |
| | |зв'язку, |
| | |розташованих у |
| | |житлових приміщеннях|
| | |і рульовій рубці. |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|9.3.1.52.4 |Відключення такого |Н.З.М. |
|9.3.2.52.4 |обладнання з | |
|9.3.3.52.4 останнє |центрального пункту | |
|речення | | |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|9.3.3.52.4 |Маркування червоного |Н.З.М. |
| |кольору на | |
| |електрообладнанні: | |
| |відкритий тип N | |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|9.3.3.52.5 |Вимикач постійно |Н.З.М. |
| |діючого генератора: | |
| |відкритий тип N | |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|9.3.3.52.6 |Стаціонарно |Н.З.М. |
| |встановлені | |
| |штепсельні розетки: | |
| |відкритий тип N | |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|9.3.1.56.1 |Наявність металевої |Не застосовується до|
|9.3.3.56.1 |оболонки у всіх |суден, кіль яких був|
| |кабелів |закладений до |
| | |1 січня 1977 року. |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|9.3.3.56.1 |Металева оболонка |Н.З.М. для суден - |
| | |збирачів відходів, |
| | |що містять мастила. |
|---------------------+---------------------+--------------------|
|9.3.1.56.3 |Переносні кабелі у |Н.З.М. |
|9.3.2.56.3 |межах вантажного | |
|9.3.3.56.3 |простору | |
------------------------------------------------------------------
1.6.7.2.3.2 Перехідні положення щодо застосування приписівтаблиці С глави 3.2 до перевезення вантажів танкерами
1.6.7.2.3.2.1 Вантажі, для яких у таблиці С глави 3.2вимагаються судна закритого типу N із клапанами, що спрацьовуютьпри мінімальному тиску 10 кПа (0,10 бар), можуть перевозитисятанкерами закритого типу N, що знаходяться в експлуатації, зклапанами, що спрацьовують при мінімальному тиску 6 кПа (0,06 бар)(випробувальний тиск вантажних танків - 10 кПа (0,10 бар)).
1.6.7.2.3.2.1.1 (Зауваження 5)
На танкерах, що знаходяться в експлуатації, допускаєтьсязняття нерухомих пластинчастих блоків вогнегасників у випадкуперевезення речовин, для котрих у стовпчику 20 таблиці С глави 3.2зазначене зауваження 5. Це перехідне положення дійсне до31 грудня 2010 року.
1.6.7.2.3.2.3 (Зауваження 6 і 7)
На танкерах, що знаходяться в експлуатації, підігрівгазовідвідних колекторів, а також вакуумних клапанів і клапанівпідвищеного тиску не потрібен у разі перевезення речовин, для якиху стовпчику 20 таблиці С глави 3.2 зазначене зауваження 6 чи 7. Цеперехідне положення дійсне до 31 грудня 2010 року.
На танкерах, обладнаних вогнегасниками з нерухомимипластинчастими блоками, ці блоки можуть бути зняті у разіперевезення зазначених вище речовин. Це перехідне положення дійснедо 31 грудня 2010 року.
1.6.7.3 Додаткові перехідні положення, що застосовуються наокремих внутрішніх водних шляхах
1.6.7.3.1. Судна, що знаходяться в експлуатації, до якихзастосовуються перехідні положення цього підрозділу, повиннівідповідати:
- приписам пунктів і підпунктів, згаданих у наведеній нижчетаблиці і в таблицях загальних перехідних положень (див. пункти1.6.7.2.1.1 і 1.6.7.2.3.1), у зазначені в них терміни;
- приписам пунктів і підпунктів, не згаданих у наведенійнижче таблиці й у таблицях загальних перехідних положень, із дативведення в дію цих Правил.
Конструкція й обладнання суден, що знаходяться вексплуатації, повинні відповідати, принаймні, попередньому рівнюбезпеки.
------------------------------------------------------------------
| Таблиця додаткових перехідних положень |
|----------------------------------------------------------------|
| Пункти | Питання | Терміни й зауваження |
|-----------+------------------+---------------------------------|
|9.1.0.11.1 |Трюми, загальні |Н.З.М. |
|b) |перебірки з |На борту суден, що знаходяться в |
| |паливними |експлуатації, застосовуються такі|
| |цистернами |приписи: |
| | |Допускається наявність у трюмах |
| | |загальної перебірки з паливними |
| | |цистернами, якщо вантаж, що |
| | |перевозиться, чи його тара не |
| | |вступають у хімічну реакцію з |
| | |паливом. |
|-----------+------------------+---------------------------------|
|9.1.0.92 |Запасний вихід |Н.З.М. |
| | |На борту суден, що знаходяться в |
| | |експлуатації, застосовуються такі|
| | |приписи: |
| | |Приміщення, входи й виходи яких |
| | |повністю або частково занурені у |
| | |воду в аварійному стані, повинні |
| | |мати запасний вихід на висоті не |
| | |менше ніж 0,075 м над аварійною |
| | |ватерлінією. |
|-----------+------------------+---------------------------------|
|9.1.0.95.1 |Висота |Н.З.М. |
|c) |розташування |На борту суден, що знаходяться в |
| |відкритих отворів |експлуатації, застосовуються такі|
| |над аварійною |приписи: |
| |ватерлінією |Нижній край всіх отворів, що не |
| | |можуть закриватися герметично |
| | |(наприклад, двері, вікна, вхідні |
| | |люки), повинен знаходитися на |
| | |кінцевій стадії затоплення на |
| | |висоті не менше ніж 0,075 м над |
| | |аварійною ватерлінією. |
|-----------+------------------+---------------------------------|
|9.1.0.95.2 |Діаграма |Н.З.М. |
|9.3.2.15.2 |остійності |На борту суден, що знаходяться в |
| |(аварійної) |експлуатації, застосовуються такі|
| | |приписи: |
| | |На кінцевій стадії затоплення кут|
| | |крену не повинен перевищувати: |
| | |20 град. до вжиття заходів для |
| | |випрямлення; |
| | |12 град. після вжиття заходів |
| | |для випрямлення. |
|-----------+------------------+---------------------------------|
|9.3.3.8.1 |Класифікація суден|Н.З.М. |
| |відкритого типу N | |
|-----------+------------------+---------------------------------|
|9.3.1.11.1 |Максимальна |Н.З.М. |
|а) |місткість |На борту суден, що знаходяться в |
|9.3.2.11.1 |вантажних танків |експлуатації, застосовуються такі|
|а) | |приписи: |
|9.3.3.11.1 | |Максимально допустима місткість |
|а) | |вантажного танка повинна |
| | |становити 760 куб.м. |
|-----------+------------------+---------------------------------|
|9.3.1.12.3 |Розташування |Н.З.М. |
|9.3.2.12.3 |повітроприймальних|На борту суден, що знаходяться в |
|9.3.3.12.3 |отворів |експлуатації, застосовуються такі|
| | |приписи: |
| | |Повітроприймальні отвори повинні |
| | |розміщуватися на відстані не |
| | |менше ніж 5 м від випускних |
| | |отворів запобіжних клапанів. |
|-----------+------------------+---------------------------------|
|9.3.2.11.1 |Довжина вантажних |Н.З.М. |
|d) |танків |На борту суден, що знаходяться в |
| | |експлуатації, застосовуються такі|
| | |приписи: |
| | |Довжина вантажного танка може |
| | |перевищувати 10 м і 0,20 L. |
|-----------+------------------+---------------------------------|
|9.3.3.8.1 |Класифікація суден|Н.З.М. |
| |відкритого типу N | |
|-----------+------------------+---------------------------------|
|9.3.2.15.1 |Висота |Н.З.М. |
|c) |розташування |На борту суден, що знаходяться в |
| |відкритих отворів |експлуатації, застосовуються такі|
| |над аварійною |приписи: |
| |ватерлінією |Нижній край всіх отворів, що не |
| | |можуть закриватися герметично |
| | |(наприклад, двері, вікна, вхідні |
| | |люки), повинен знаходитися на |
| | |кінцевій стадії затоплення на |
| | |висоті не менше ніж 0,075 м над |
| | |аварійною ватерлінією. |
|-----------+------------------+---------------------------------|
|9.3.2.20.2 |Заповнення |Н.З.М. |
|9.3.3.20.2 |кофердамів |На борту суден, що знаходяться в |
| | |експлуатації, застосовуються такі|
| | |приписи: |
| | |Кофердами повинні бути обладнані |
| | |системою заповнення водою чи |
| | |інертним газом. |
|-----------+------------------+---------------------------------|
|9.3.1.92 |Запасний вихід |Н.З.М. |
|9.3.2.92 | |На борту суден, що знаходяться в |
| | |експлуатації, застосовуються такі|
| | |приписи: |
| | |Приміщення, входи й виходи яких |
| | |повністю або частково занурені у |
| | |воду в аварійному стані, повинні |
| | |мати запасний вихід на висоті не |
| | |менше ніж 0,075 м над аварійною |
| | |ватерлінією. |
------------------------------------------------------------------
ГЛАВА 1.7
ЗАГАЛЬНІ ПРИПИСИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ КЛАСУ 7
1.7.1 Загальні положення
1.7.1.1 ВОПНВ ( 994_169 ) встановлює норми безпеки, щозабезпечують прийнятний рівень контролю за радіаційною, а такожпов'язаною з критичністю й виділенням тепла небезпекою для людей,майна і довкілля під час перевезення радіоактивного матеріалу. Цінорми грунтуються на розроблених МАГАТЕ Правилах безпечногоперевезення радіоактивних матеріалів (ST-1), МАГАТЕ, Відень(1996 рік). Пояснювальний матеріал щодо ST-1 можна знайти в"Довідниковому матеріалі до Правил МАГАТЕ з безпечного перевезеннярадіоактивних речовин" (видання 1996 року), Серія норм безпеки,N. ST-2, МАГАТЕ, Відень (буде опубліковано).
1.7.1.2 Мета ВОПНВ ( 994_169 ) - забезпечити захист людей,майна і довкілля від впливу випромінювання під час перевезеннярадіоактивного матеріалу. Цей захист досягається шляхомобов'язкового застосування:
a) захисної оболонки (герметизації) для радіоактивноговмісту;
b) контролю за зовнішніми рівнями випромінення;
c) заходів щодо запобігання критичності;
d) заходів щодо запобігання пошкодженню в результатітеплового впливу.
Виконання цих вимог забезпечується, по-перше, шляхомзастосування ступінчастого підходу до меж вмісту упаковок ітранспортних засобів, а також до нормативних характеристикконструкцій упаковок залежно від небезпеки, яку становитьрадіоактивний вміст. По-друге, воно досягається шляхомвстановлення вимог стосовно конструкції і експлуатації упаковок, атакож обслуговування пакувальних комплектів, у тому числі зурахуванням характеру радіоактивного вмісту. Нарешті, вимогивиконуються шляхом обов'язкового застосування заходівадміністративного контролю, у тому числі, коли це необхідно,процедури затвердження компетентними органами.
1.7.1.3 ВОПНВ ( 994_169 ) застосовується до перевезеннярадіоактивного матеріалу внутрішніми водними шляхами, у тому числіперевезення, пов'язаного з використанням радіоактивного матеріалу.Перевезення включає всі операції та умови, які пов'язані зпереміщенням радіоактивного матеріалу та становлять цей процес,зокрема, проектування, виготовлення, обслуговування та ремонтпакувального комплекту, а також підготовку, завантаження,відправлення, перевезення, у тому числі транзитне зберігання,розвантаження й приймання в кінцевому пункті призначення вантажіврадіоактивних матеріалів і упаковок. До нормативів функціонуванняВОПНВ застосовується ступінчастий підхід, три загальних рівняякого можна за трудністю охарактеризувати таким чином:
a) звичайні умови перевезення (без яких-небудь інцидентів);
b) нормальні умови перевезення (незначні події);
c) аварійні умови перевезення.
1.7.2 Програма радіаційного захисту
1.7.2.1 Перевезення радіоактивного матеріалу повиннездійснюватися з урахуванням програми радіаційного захисту, щоскладається із систематичних заходів, метою яких є забезпеченняналежного планування й обліку заходів радіаційного захисту.
1.7.2.2 Характер та масштаби заходів, що передбачаються впрограмі, повинні залежати від величини й імовірності опромінення.Програма повинна враховувати вимоги, викладені в пунктах 1.7.2.3 і1.7.2.4, CV33 (1.1) і (1.4) розділу 7.5.11 ДОПНВ ( 994_217 ), іаварійні процедури, що застосовуються. Документи програми повиннінадаватися за запитом для інспекції, що її проводить відповіднийкомпетентний орган.
1.7.2.3 Захист і безпека повинні бути оптимізовані такимчином, щоб величина індивідуальних доз, кількість осіб, щоопромінюються, та імовірність опромінення утримувалися на розумнодосяжному низькому рівні з урахуванням економічних і соціальнихфакторів, а дози індивідуального опромінення не перевищуваливідповідних меж доз. Повинен застосовуватися структурний ісистемний підхід, у якому враховується взаємозв'язок перевезення зіншими видами діяльності.
1.7.2.4 У разі професійного опромінення в результатівиконання робіт, пов'язаних із перевезенням, коли, згідно зоцінкою, отримання ефективної дози у розмірі:
a) понад 1 куб.м в на рік є дуже малоймовірним, - не повиннівимагатися особливі графіки робіт, детальний дозиметричнийконтроль, програми оцінки доз або ведення індивідуального обліку;
b) 1-6 куб.м в на рік є цілком імовірним, - повинніздійснюватися програми оцінки доз за допомогою дозиметричногоконтролю робочих місць або індивідуального дозиметричногоконтролю;
c) понад 6 куб.м в на рік є цілком імовірним, - повиненпроводитися індивідуальний дозиметричний контроль.
Індивідуальний дозиметричний контроль або дозиметричнийконтроль робочих місць повинен відповідним чином документальнооформлюватися.
1.7.3 Забезпечення якості
Програми забезпечення якості, в основі яких лежать прийнятнідля компетентного органу міжнародні, національні та інші норми,повинні розроблятися й виконуватися стосовно проектування,виготовлення, випробовувань, складання документації, використання,обслуговування й інспекцій стосовно всіх радіоактивних матеріалівособливого виду, радіоактивних матеріалів з низькою здатністю дорозсіювання й упаковування, а також стосовно транспортних операційі транзитного зберігання з метою забезпечення виконаннявідповідних положень ВОПНВ ( 994_169 ). Компетентний орган повиненмати можливість отримати підтвердження про повну відповідністьтехнічним умовам для конструкції. Виробник, вантажовідправник абокористувач повинні бути у змозі надати компетентному органуможливість інспекції під час виготовлення або використання тапродемонструвати будь-якому уповноваженому компетентному органу,що:
a) застосовувані методи виготовлення й матеріали відповідаютьтехнічним умовам для затвердженої конструкції;
b) усі пакувальні комплекти періодично інспектуються й у разінеобхідності ремонтуються та утримуються в належному порядку, длятого, щоб продовжувати відповідати всім необхідним вимогам ітехнічним умовам навіть після багаторазового використання.
У разі, коли необхідне затвердження компетентним органом,таке затвердження повинне враховувати наявність програмизабезпечення якості та її адекватність.
1.7.4 Спеціальні умови
1.7.4.1 Спеціальні умови - це затверджені компетентниморганом умови, в яких можуть перевозитися вантажі, що невідповідають всім вимогам ВОПНВ ( 994_169 ), які застосовуються дорадіоактивних матеріалів.
Примітка. Спеціальні умови не вважаються тимчасовим відступомза змістом розділу 1.5.1.
1.7.4.2 Вантажі, стосовно яких відповідність будь-якимположенням, що застосовуються до класу 7, є практичнонездійсненною, не повинні перевозитися інакше як в спеціальнихумовах. Якщо компетентним органом визнано, що відповідністьположенням класу 7 ВОПНВ ( 994_169 ) є практично нездійсненною йщо установлені ВОПНВ обов'язкові норми безпеки дотримані зарахунок застосування альтернативних засобів, компетентний органможе затвердити операції з перевезення в спеціальних умоваходиничної партії або запланованої серії декількох вантажів.Загальний рівень безпеки під час перевезення повинен бути,принаймні, еквівалентний рівню, який би забезпечувався у разівиконання всіх вимог, що застосовуються. Для міжнародних вантажівтакого типу вимагається багатостороннє затвердження.
1.7.5 Радіоактивні матеріали, що мають інші небезпечнівластивості
Крім радіоактивності й ділення будь-яка додаткова небезпекавмісту упаковки, наприклад, вибухонебезпечність, горючість,займистість, хімічна токсичність та корозійна активність, такожповинна враховуватися у зв'язку з документацією, упаковкою,знаками небезпеки, маркуванням, інформаційними табло,складуванням, відокремленням та перевезенням, для того, щобзадовольняти всі відповідні положення ВОПНВ ( 994_169 ), щостосуються небезпечних вантажів.
ГЛАВА 1.8
ПЕРЕВІРКИ ТА ІНШІ ДОПОМІЖНІ ЗАХОДИ,
СПРЯМОВАНІ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОТРИМАННЯ ПРИПИСІВ,
ЩО СТОСУЮТЬСЯ БЕЗПЕКИ
1.8.1 Контроль за дотриманням приписів
1.8.1.1 Загальні положення
1.8.1.1.1 Відповідно до пункту 3 статті 4 ВОПНВ ( 994_169 ),Договірні сторони забезпечують, щоб репрезентативна частина партійнебезпечних вантажів, що перевозяться внутрішніми водними шляхами,контролювалась відповідно до положень цієї глави з метою перевіркидотримання приписів, що стосуються перевезень небезпечнихвантажів.
1.8.1.1.2 Учасники перевезення небезпечних вантажів(див. главу 1.4) відповідно до своїх обов'язків повинні негайноповідомляти компетентним органам та уповноваженим ними особамдані, необхідні для проведення перевірок.
1.8.1.2 Процедура контролю
1.8.1.2.1 Для цілей проведення перевірок, передбачених упункті 3 статті 4 ВОПНВ ( 994_169 ), Договірні сторонивикористовують перелік обов'язкових перевірок, який підготуєАдміністративний комітет. Примірник цього переліку або свідоцтвопро результати перевірки, складене компетентним органом, що їїпроводив, передається судноводію й надається за вимогою для того,щоб полегшити проведення або, якщо можливо, уникнути наступнихперевірок. Цей пункт не зачіпає право Договірних сторін на вжиттяконкретних заходів для проведення окремих перевірок.
1.8.1.2.2 Перевірки здійснюються на вибірковій основі йохоплюють, якщо це можливо, значну частину мережі внутрішніхводних шляхів.
1.8.1.2.3 Під час здійснення права на перевірку компетентніоргани роблять усе можливе, щоб уникнути необґрунтованогозатримання або затримки судна.
1.8.1.3 Порушення приписів
Без шкоди для інших санкцій, які можуть бути застосовані, уразі виявлення одного чи декількох порушень під час перевезеннянебезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами, відповідні суднаможуть бути поставлені на прикіл у місці, зазначеному з цією метоюорганами, що проводять перевірку, і як умова продовження рейсу їмможе бути призначено усунути ці порушення або до них можуть бутизастосовані інші відповідні заходи залежно від обставин чи вимогбезпеки.
1.8.1.4 Перевірки на підприємствах, а також в місцяхнавантаження й розвантаження
1.8.1.4.1 Як превентивний захід або у тих випадках, коли підчас рейсу виявлені порушення, які становлять загрозу для безпекиперевезення небезпечних вантажів, перевірки можуть проводитися напідприємствах.
1.8.1.4.2 Мета таких перевірок полягає в забезпеченні того,щоб перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхамиздійснювалися в умовах безпеки, які відповідають вимогамвідповідного законодавства.
1.8.1.4.3 Взяття зразків
У разі необхідності та за умови, що це не створює загрози длябезпеки, може здійснюватись взяття зразків вантажів, щоперевозяться, з метою їхнього аналізу лабораторіями, призначенимикомпетентним органом.
1.8.1.4.4 Співпраця компетентних органів
1.8.1.4.4.1 Договірні сторони надають допомогу один одному зметою належного застосування цих приписів.
1.8.1.4.4.2 Допущені іноземним судном або іноземнимпідприємством серйозні або неодноразові порушення, які створюютьзагрозу для безпеки перевезення небезпечних вантажів, доводятьсядо відома компетентних органів Договірної сторони, де було виданосвідоцтво про допуск цього судна або де знаходиться цепідприємство.
1.8.1.4.4.3 Компетентний орган Договірної сторони, де буливиявлені серйозні або неодноразові порушення, може звернутися докомпетентного органу Договірної сторони, де було видано свідоцтвопро допуск цього судна або де знаходиться це підприємство, ізпроханням вжити належних заходів щодо порушника або порушників.
1.8.1.4.4.4 Останній зі згаданих компетентних органівповідомляє компетентні органи Договірної сторони, де були виявленіпорушення, про заходи, що вжиті у відповідних випадках щодопорушника або порушників.
1.8.2 Взаємна адміністративна допомога під час проведенняперевірки іноземного судна
Якщо результати перевірки іноземного судна дають підставивважати, що були допущені серйозні або неодноразові порушення, якіне можуть бути виявлені під час цієї перевірки за відсутністюнеобхідних даних, компетентні органи відповідних Договірних сторіндопомагають один одному з метою з'ясування ситуації.
1.8.3 Консультант з питань безпеки
1.8.3.4 Кожне підприємство, діяльність якого включаєперевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами абопов'язані з ним операції щодо пакування, навантаження, наповненняабо розвантаження, призначає одного чи декількох консультантів зпитань безпеки перевезення небезпечних вантажів, які далііменуються "консультанти", завдання яких полягає в сприяннізапобіганню небезпеці для людей, майна та довкілля, властивійтакого роду діяльності.
1.8.3.5 Компетентні органи Договірних сторін можутьпередбачити, що ці приписи не застосовуються до таких підприємств,як:
a) підприємства, відповідна діяльність яких включаєперевезення небезпечних вантажів у менших кількостях на кожнутранспортну одиницю, ніж кількості, зазначені в підрозділі 1.1.3.6і пункті 2.2.7.1.2 , а також у главах 3.3 і 3.4; або
b) підприємства, основна чи додаткова діяльність яких невключає перевезення небезпечних вантажів або пов'язаних з нимвантажно-розвантажувальних операцій, але які іноді здійснюютьвнутрішнє перевезення небезпечних вантажів, що становлять незначнунебезпеку або ризик забруднення, або вантажно-розвантажувальніоперації, пов'язані з таким перевезенням.
1.8.3.3 Головне завдання консультанта, підзвітного у своїйроботі керівнику підприємства, полягає в тому, щоб за допомогоювсіх належних засобів і всіх належних заходів, у рамкахвідповідної діяльності підприємства, намагатися полегшитиздійснення ним цієї діяльності з дотриманням вимог, щозастосовуються, і в умовах максимальної безпеки. У зв'язку здіяльністю підприємства консультант виконує, зокрема, такіфункції:
- спостереження за виконанням приписів, що регулюютьперевезення небезпечних вантажів;
- надання консультацій підприємству з питань, пов'язаних зперевезенням небезпечних вантажів;
- підготовка для адміністрації підприємства, або у разінеобхідності, для місцевого органу влади щорічного звіту продіяльність цього підприємства, пов'язану з перевезеннямнебезпечних вантажів. Цей щорічний звіт зберігається протягомп'яти років і надається національним органам на їхню вимогу.
До функцій консультанта входить також контроль за такимивидами практики й процедурами, пов'язаними з відповідноюдіяльністю підприємства:
- процедури, що забезпечують дотримання приписів стосовноідентифікації небезпечних вантажів, що перевозяться;
- практика обліку підприємством під час закупівлі перевізнихзасобів будь-яких особливих вимог, зумовлених характеромнебезпечних вантажів, що перевозяться;
- процедури перевірки обладнання, що використовується дляперевезення небезпечних вантажів або длявантажно-розвантажувальних операцій;
- забезпечення належної підготовки відповідних працівниківпідприємства й ведення обліку подібної підготовки;
- застосування належних термінових процедур у разі будь-якоїаварії або інциденту, здатних завдати шкоди безпеці під часперевезення небезпечних вантажів або в процесівантажно-розвантажувальних операцій;
- розслідування обставин аварій, інцидентів або серйознихпорушень, що були помічені під час перевезення небезпечнихвантажів або в процесі вантажно-розвантажувальних операцій і, уразі необхідності, підготовка відповідних звітів;
- вжиття необхідних заходів для уникнення повторення аварій,інцидентів або серйозних порушень;
- облік нормативних приписів і особливих вимог, пов'язаних зперевезенням небезпечних вантажів, під час вибору й використанняпослуг субпідрядників або третіх сторін;
- перевірка того, щоб працівники, які займаються перевезеннямнебезпечних вантажів, їхнім навантаженням або розвантаженням, малиу своєму розпорядженні докладні правила виконання операцій таінструкції;
- вжиття заходів щодо інформування працівників про видинебезпеки, пов'язані з перевезенням небезпечних вантажів, їхнімнавантаженням і розвантаженням;
- застосування процедур перевірки, що дозволяють упевнитися внаявності на перевізних засобах необхідних документів і обладнаннядля забезпечення безпеки і у відповідності цих документів таобладнання діючим правилам;
- застосування процедур перевірки для забезпечення дотриманняприписів, що стосуються вантажно-розвантажувальних операцій.
1.8.3.4 Функції консультанта з питань безпеки можуть такожвиконуватися керівником підприємства, працівником підприємства, щовиконує інші обов'язки, чи особою, що не працює безпосередньо нацьому підприємстві, за умови, що ця особа здатна виконуватиобов'язки консультанта.
1.8.3.5 Кожне відповідне підприємство, на вимогу, надає даніпро свого консультанта компетентному органу або органу,призначеному для цієї мети кожною Договірною стороною.
1.8.3.6 Якщо під час перевезення або в процесівантажно-розвантажувальних операцій, що здійснювалися відповіднимпідприємством, трапилася аварія, що заподіяла шкоди людям, майнуабо довкіллю, консультант з питань безпеки, зібравши всі необхіднідані, складає звіт про аварію для адміністрації підприємства або,у разі необхідності, для місцевого органу влади. Цей звіт не можезамінити собою звіти адміністрації підприємства, які можутьвимагатися згідно з будь-яким іншим міжнародним або національнимнормативно-правовим актом.
1.8.3.7 Консультант з питань безпеки повинен мати свідоцтвопро професійну підготовку, що дійсне для перевезень внутрішнімиводними шляхами. Це свідоцтво видається компетентним органом владиабо органом, призначеним для цієї мети кожною Договірною стороною.
1.8.3.8 Для отримання свідоцтва кандидат повинен пройти курспідготовки й успішно скласти іспит, затверджений компетентниморганом Договірної сторони.
1.8.3.9 Основна мета підготовки полягає у наданні кандидатудостатніх знань стосовно видів небезпеки, пов'язаних зперевезенням небезпечних вантажів, законодавства, правил йадміністративних положень, а також стосовно функцій, перелічених упідрозділі 1.8.3.3.
1.8.3.10 Іспит організовується компетентним органом абопризначеною ним організацією, що екзаменує.
Призначення організації, що екзаменує, здійснюється вписьмовій формі. Це призначення може мати обмежений термін іповинне ґрунтуватися на таких критеріях:
- компетентність організації, що екзаменує;
- опис форми проведення іспитів, запропонованих організацією,що екзаменує;
- заходи, спрямовані на забезпечення об'єктивності іспитів;
- незалежність організації стосовно будь-яких фізичних абоюридичних осіб, які наймають консультантів.
1.8.3.11 Метою іспиту є перевірка наявності у кандидатівнеобхідного об'єму знань для виконання функцій консультанта зпитань безпеки, перелічених у підрозділі 1.8.3.3, і для отриманнясвідоцтва, передбаченого в підрозділі 1.8.3.7, він повиненохоплювати, принаймні, такі теми:
a) знання видів наслідків, до яких може призвести аварія,пов'язана з небезпечними вантажами, і знання головних причинаварій;
b) положення національного законодавства, міжнароднихконвенцій та угод, зокрема, з таких питань:
- класифікація небезпечних вантажів (процедура класифікаціїрозчинів і сумішей, структура переліку речовин, класи небезпечнихвантажів і принципи їхньої класифікації, характер небезпечнихвантажів, що перевозяться, фізичні, хімічні та токсикологічнівластивості небезпечних вантажів);
- загальні положення, що стосуються тари, цистерн таконтейнерів-цистерн (типи, коди, маркування, конструкція, первинній періодичні перевірки та випробовування);
- маркувальні написи, знаки небезпеки, інформаційні табло йтаблички оранжевого кольору (нанесення маркування і знаківнебезпеки на упаковки, розміщення та зняття інформаційних табло йтабличок оранжевого кольору);
- записи у транспортних документах (необхідні дані);
- спосіб відправки й обмеження на відправку (перевезенняповним завантаженням, перевезення навалом/насипом, перевезення вконтейнерах середньої вантажопідйомності для масових вантажів,контейнерні перевезення, перевезення у вбудованих або знімнихцистернах);
- перевезення пасажирів;
- заборона спільного навантаження та запобіжні заходи,пов'язані зі спільним навантаженням;
- розділення вантажів;
- обмеження кількостей, що перевозяться, і звільненікількості;
- обробка й укладання вантажів (навантаження тарозвантаження - коефіцієнти наповнення; укладання й розділення);
- очищення і/або дегазація перед навантаженням і післярозвантаження;
- екіпаж і професійна підготовка;
- документи, які знаходяться на борту (транспортні документи,письмові інструкції, свідоцтво про допуск судна, свідоцтво пропідготовку в галузі небезпечних речовин ВОПНВ ( 994_169 ), копіїбудь-яких документів про відступи, інші документи);
- письмові інструкції (застосування інструкцій і захиснеспорядження екіпажу);
- вимоги, що стосуються спостереження (стоянка);
- правила руху й обмеження, що стосуються руху;
- експлуатаційний викид або випадковий витік забруднюючихречовин;
- приписи, що стосуються транспортного обладнання на суднах. 1.8.3.12 Іспит включає виконання письмового завдання, якеможе доповнюватися усним опитуванням.
Письмовий іспит складається з двох частин:
a) Кандидату видається запитальник, що включає не менше ніж20 звичайних запитань, що стосуються, принаймні, тем, перелічениху підрозділі 1.8.3.11. Однак, до нього можуть бути включенізапитання з декількома варіантами відповідей, з яких слід зробитивибір. У цьому випадку два таких запитання прирівнюються до одногозвичайного запитання. Серед зазначених тем особлива увага повиннаприділятися таким темам:
- загальні заходи профілактики й забезпечення безпеки;
- класифікація небезпечних вантажів;
- загальні положення щодо упаковки, у тому числі положення,що стосуються цистерн, контейнерів-цистерн, автоцистерн тощо;
- маркувальні написи й знаки небезпеки;
- інформація, що зазначається в транспортному документі;
- обробка й укладання вантажів;
- професійна підготовка екіпажу;
- документи, які знаходяться на борту, і свідоцтва, щостосуються перевезення;
- письмові інструкції;
- приписи, що стосуються суден.
b) Кандидати виконують практичне завдання, пов'язане зфункціями консультанта, передбаченими в підрозділі 1.8.3.3, длятого, щоб продемонструвати наявність у них кваліфікації, якапотрібна для виконання цих функцій.
1.8.3.13 Договірні сторони можуть прийняти рішення про те,щоб кандидати, які мають намір працювати на підприємствах, щоспеціалізуються в галузі перевезення певних типів небезпечнихвантажів, опитувалися лише стосовно речовин, пов'язаних з їхньоюроботою. До таких типів вантажів відносяться:
- клас 1;
- клас 2;
- клас 7;
- класи 3, 4.1, 4.2, 4.3, 5.1, 5.2, 6.1, 6.2, 8 та 9,
- N ООН 1202, 1203 та 1223.
У свідоцтві, передбаченому в підрозділі 1.8.3.7, повинно бутичітко вказано, що воно дійсне тільки для типів небезпечнихвантажів, які перелічені в цьому підрозділі та стосовно якихконсультант був опитаний відповідно до вимог, викладених упідрозділі 1.8.3.12.
1.8.3.14 Компетентний орган або організація, що екзаменує,складає список запитань, що поповнюється, які ставилися під часіспиту.
1.8.3.15 Свідоцтво, передбачене в підрозділі 1.8.3.7,складається відповідно до зразка, наведеного в підрозділі1.8.3.18, і визнається всіма Договірними сторонами.
1.8.3.16 Термін дії свідоцтва становить п'ять років. Терміндії свідоцтва продовжується автоматично на п'ятирічні періоди,якщо його власник протягом року, що передував даті закінченнятерміну дії його свідоцтва, пройшов курс перепідготовки абоуспішно склав іспит, причому і курс перепідготовки, і іспитповинні бути затверджені компетентним органом.
1.8.3.17 Положення підрозділів 1.8.3.1-1.8.3.16 вважаютьсявиконаними, якщо дотримані відповідні умови, передбачені вдирективі 96/35/СЄ Ради від 3 червня 1996 року, що стосуютьсяпризначення й професійної кваліфікації консультантів з питаньбезпеки перевезень небезпечних вантажів автомобільним, залізничнимабо внутрішнім водним транспортом(1), і в директиві 2000/18/СЄЄвропейського парламенту й Ради від 17 квітня 2000 року, щостосується мінімальних вимог, які пред'являються до екзаменуванняконсультантів з питань безпеки перевезень небезпечних вантажівавтомобільним, залізничним або внутрішнім водним транспортом(2).
----------------
(1) Journal official desCommunautes europeenes N L145 du19 juin 1996, page 10.
(2) Journal official desCommunautes europeenes N L118 du19 mai 2000, page 41.
1.8.3.18 Зразок свідоцтва
СВІДОЦТВО
про підготовку консультанта з питань
безпеки перевезень небезпечних вантажів
Свідоцтво N: ................................................
Відмітний знак Держави, яка видала свідоцтво: ...............
Прізвище: ...................................................
Ім'я (імена): ...............................................
Дата й місце народження: ....................................
Громадянство: ...............................................
Підпис власника .............................................
Дійсний до (дата) ...........................................
для підприємств, що перевозять небезпечні вантажі, а такождля підприємств, які здійснюють вантажно-розвантажувальніоперації, пов'язані з таким перевезенням:
----
| | автомобільними шляхами
----
----
| | залізницею
----
----
| | внутрішніми водними шляхами
----
Видано (ким): ...............................................
Дата: ........................ Підпис: ....................
Продовжено до: ............... Ким: .......................
Дата: ........................ Підпис: ....................
1.8.4 Перелік компетентних органів і призначених нимиорганізацій
Договірні сторони повідомляють секретаріату Європейськоїекономічної комісії Організації Об'єднаних Націй адреси органів іпризначених ними організацій, що мають компетенцію, згідно звнутрішньодержавним правом, у питаннях застосування ВОПНВ( 994_169 ), зазначаючи в кожному випадку відповідне положенняВОПНВ, а також адреси, за якими слід надсилати відповідні заявки.
На основі отриманої інформації секретаріат Європейськоїекономічної комісії Організації Об'єднаних Націй складає перелік,який він постійно оновлює. Він надсилає цей перелік і зміни донього Договірним сторонам(3).
---------------
(3) Перелік компетентних органів (станом на1 січня 2001 року) міститься в додатку до частини 1.
1.8.5 Повідомлення про події, пов'язані з небезпечнимивантажами
1.8.5.3 Якщо під час перевезення небезпечних вантажівтериторією будь-якої Договірної сторони трапляється аварія абосерйозний інцидент, перевізник зобов'язаний надати звіткомпетентному органу відповідної Договірної сторони.
1.8.5.4 Ця Договірна сторона повинна, в свою чергу, у разінеобхідності, надати звіт секретаріату Європейської економічноїкомісії Організації Об'єднаних Націй з метою інформування іншихДоговірних сторін.
ГЛАВА 1.9
ОБМЕЖЕННЯ, ЩО ВСТАНОВЛЮЮТЬСЯ
КОМПЕТЕНТНИМИ ОРГАНАМИ СТОСОВНО ПЕРЕВЕЗЕНЬ
1.9.1 Відповідно до пункту 1 статті 6 ВОПНВ ( 994_169 )ввезення небезпечних вантажів на територію Договірних сторін можерегламентуватися правилами або заборонятися з інших причин, ніжбезпека перевезення. Такі правила або заборони повинні бутиопубліковані у відповідній формі.
