Директива 2006/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради про започаткування та здійснення діяльності кредитних установ (виправлене видання)

2.2. Державні контргарантії та інші контргарантії державного сектору

16. У разі, якщо ризикова уражуваність захищена гарантією, яка є контргарантією центрального уряду або центрального банку, регіонального уряду або місцевого органу влади, установи державного сектору, вимоги по якій розглядаються як вимоги до центрального уряду, у юрисдикції якого вони започатковані згідно статей з 78 по 83, багатостороннього банку розвитку, якій призначається 0% показник ризику згідно або на підставі статей з 78 по 83, або установи державного сектору, вимоги до якої розглядаються як вимоги до кредитних установ згідно статей з 78 по 83, ризикова уражуваність може розглядатися як така, що захищена гарантією, наданою відповідною установою, за умови якщо задовольняються наступні умови:

(a) контргарантія охоплює усі елементи кредитного ризику вимоги;

(b) оригінальна гарантія та контргарантія відповідають вимогам для гарантій, встановлених у підпунктах 14, 15 та 18, за виключенням випадку, коли контргарантія не повинна бути прямою; та

(c) компетентний орган задоволений тим, що покриття є належним, і що нічого у історичних фактах не демонструє, що охоплення контргарантії є меншим, ніж ефективний еквівалент прямої гарантії відповідної установи.

17. Режим, встановлений у підпункті 16, також застосовується до ризикової уражуваності, яка не захищена контргарантією установи, перелік яких надано у згаданому підпункті, якщо така контргарантія ризикової уражуваності є у свою чергу напряму забезпеченою однією з перелічених установ, а умови, перелічені у згаданому підпункті, дотримано.

2.3. Додаткові вимоги щодо гарантій

18. Для гарантій, які можуть бути визнані, також дотримуються наступні умови:

(a) щодо кваліфікуючого дефолту по неплатежу контрагента, кредитна установа-позикодавець має право вчасно вимагати від гаранта будь-які грошові кошти по простроченій вимозі, щодо якої надано захист.

У разі незабезпеченого кредитного захисту, який охоплює позики під житлову закладну, вимоги підпункту 14 (c) (iii) та першої частини цього підпункту повинні бути виконані за 24 місяці;

(b) гарантія є чітко задокументованим зобов'язанням, яке бере на себе гарант; та

(c) згідно наступного речення гарантія покриває усі типи платежів, які очікуються до сплати дебітором по вимозі. У разі, якщо певні типи платежу виключені з гарантії, визнана вартість гарантії корегується для відображення обмеженого покриття.

19. У випадку гарантій, наданих у контексті взаємних гарантійних схем, визнаних для цих потреб компетентними органами, або наданих чи забезпечених контргарантіями установ, зазначених у підпункті 16, вимоги підпункту 18 (a) вважаються виконаними у разі, якщо дотримані наступні умови:

(a) кредитна установа-позикодавець має право своєчасно отримувати попередній платіж від гаранта, обчислений для забезпечення точної оцінки суми економічного збитку, включаючи збитки в результаті неплатежу відсотків та інших типів платежів, які позичальник зобов'язаний здійснити, який ймовірно зазнається кредитною установою-позикодавцем пропорційно до покриття гарантії;

або

(b) кредитна установа-позикодавець може продемонструвати, що наслідки захисту від збитків гарантії, включаючи збитки в результаті неплатежу відсотків та інших типів платежів, які позичальник зобов'язаний здійснити, обґрунтовують доцільність використання такого режиму.

2.4. Додаткові вимоги до кредитних деривативів

20. Для кредитних деривативів, які можуть бути визнані, також дотримуються наступні умови:

(a) згідно підпункту (b), кредитні події, визначені по кредитному деривативу, включають як мінімум наступне:

(i) неспроможність сплатити відповідні суми згідно умов базового зобов'язання, які є чинними на момент такої неспроможності (з пільговим періодом, який точно відповідає або є коротшим, ніж пільговий період по базовому зобов'язанню);

(ii) банкрутство, неплатоспроможність або нездатність дебітора погасити свої борги, або його неспроможність чи письмове визнання нездатності у цілому погасити свої борги, коли вони стають необхідними до сплати, а також аналогічні події; та

(iii) реструктуризація базового зобов'язання, яка передбачає списання або відстрочення основної суми відсотків або внесків, які призводять до події кредитного збитку (тобто корегування вартості або інше подібне дебетування у суму прибутку або збитку);

(b) у разі, якщо кредитні події, визначені по кредитному деривативу, не включають реструктуризацію базового зобов'язання, як описано у підпункті (a)(iii), кредитний захист може, тим не менш, визнаватися за умови зменшення визнаної вартості, як визначено у підпункті 83 частини 3;

(c) у випадку кредитних деривативів, які передбачають готівковий розрахунок, надійний процес оцінювання є у наявності для достовірного оцінювання збитку. Чітко визначається період отримання оцінювань базового зобов'язання після кредитної події;

(d) якщо право та здатність покупця захисту передавати базове зобов'язання постачальнику захисту є необхідним для розрахунку, умови базового зобов'язання передбачають, що будь-яка необхідна згода щодо такої передачі не може бути затримана без причин; та

(e) ідентичність сторін, відповідальних за визначення того, чи є чітко охарактеризованою кредитна подія, яка мала місце. Це визначення не є виключним обов'язком постачальника захисту. Покупець захисту має право/здатність інформувати постачальника захисту про випадок кредитної події.

21. Неузгодженість між базовим зобов'язанням та контрольним зобов'язанням по кредитному деривативу (тобто зобов'язання, використане для потреб визначення вартості готівкового розрахунку або зобов'язання, яке підлягає постачанню), або між базовим зобов'язанням та зобов'язанням, використаним для потреб визначення того, дозволяється кредитна умова, яка мала місце, лише якщо дотримано наступні умови:

(a) первинне зобов'язання або зобов'язання, використане для потреб визначення того, чи мала місце кредитна подія, в залежності від обставин, є еквівалентним або головнішим щодо базового зобов'язання; та

(b) базове зобов'язання та первинне зобов'язання або зобов'язання, використане для потреб визначення того, чи мала місце кредитна подія, в залежності від обставин, розподіляється одним дебітором (тобто однією юридичною особою) та є наявними юридичне ефективні статті щодо ланцюга неплатежів та перехресного прискорення.

2.5. Вимоги щодо кваліфікування на режим, встановлений у підпункті 4 частини 1 додатка VII

22. Для того, щоб стати придатним для режиму, встановленого у підпункті 4 частини 1 додатка VII, кредитний захист, який виникає в результаті гарантії або кредитного деривативу, відповідає наступним умовам:

(a) базове зобов'язання є:

- корпоративною ризиковою уражуваністю, як зазначено у статті 86, за виключенням страхових компаній та компаній з перестрахування;

- ризиковою уражуваністю з боку регіонального уряду, місцевого органу, влади або установи державного сектору, яка не розглядається як ризикова уражуваність з боку центрального уряду або центрального банку відповідно до статті 86; або

- ризиковою уражуваністю з боку малих та середніх установ, яка класифікується як роздрібна ризикова уражуваність відповідно до частини 4 статті 86;

(b) базові дебітори не є членами однієї групи, як постачальник захисту;

(c) ризикова уражуваність хеджується за допомогою одного з наступних інструментів:

- прості незабезпечені кредитні деривативи та прості гарантії;

- перші до дефолту інструменти корзини - режим застосовується до активу в межах корзини з найменшою сумою ризикової уражуваності, зваженої за ризиком; або

- "енні" до дефолту інструменти корзини - отриманий захист є придатним виключно для розгляду згідно цієї концепції, якщо придатний захист від (n-1) дефолту також був отриманий та у разі, якщо (n-1) активів у корзині вже були сплачені. У разі, якщо це саме той випадок, коли режим застосовується до активу у корзині з найменшою сумою ризикової уражуваності, зваженої за ризиком;

(d) кредитний захист відповідає вимогам, встановленим у підпунктах 14, 15, 18, 20 та 21;

(e) показник ризику, який пов'язаний з ризиковою уражуваністю до застосування режиму підпункту 4 частини 1 додатка VII, вже не розподіляється на будь-які аспекти кредитного захисту;

(f) кредитна установа має право та очікує на отримання платежу від постачальника захисту без необхідності вживати юридичні заходи для вимагання від контрагента здійснювати платежі. У межах можливого кредитна установа вживає заходів для забезпечення виконання своїх вимог щодо того, що постачальник захисту бажає добровільно здійснювати платежі, якщо матиме місце кредитна подія;

(g) придбаний кредитний захист абсорбує усі кредитні збитки, яких було зазнано по захеджованій частині ризикової уражуваності, яка виникла з огляду на появу кредитної події, передбаченої у контракті;

(h) якщо структура виплат передбачає фізичний розрахунок, тоді є наявною юридична визначеність щодо ефективності позики, облігації або умовного зобов'язання. Якщо кредитна установа має намір поставити зобов'язання, інше ніж базову ризикову уражуваність, вона забезпечує, що зобов'язання, яке може бути поставлене, є достатньо ліквідним таким чином, що кредитна установа могла мати здатність купувати його для постачання по контракту;

(i) умови та положення заходів кредитного захисту юридичне підтверджуються у письмовій формі і постачальником захисту, і кредитною установою;

(j) кредитні установи мають на місцях процес для виявлення надмірної кореляції між кредитоспроможністю постачальника захисту та дебітора базової ризикової уражуваності з огляду на їх характеристики, які залежать від загальних факторів в межах систематичного коефіцієнта ризику; та

(k) у випадку захисту від ризику розводнення, продавець придбаних дебіторських заборгованостей не є членом однієї групи, як постачальник захисту.

1. Згідно частин з 4 по 6 у разі, якщо дотримано положень частин 1 та 2, обчислення сум ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, згідно статей з 78 по 83, та обчислення сум ризикових уражуваностей, зважених за ризиком, та сум очікуваних збитків згідно статей з 84 по 89, можуть змінюватися відповідно до положень цієї частини.

2. Грошові кошти, придбані, отримані, надані у позику цінні папери або товари по транзакції зворотного викупу або транзакції кредитування, або позики під цінні папери, або товари можуть розглядатися як застава.