Договір про звичайні збройні сили в Європі (укр/рос)

Фотознімки, які надаються згідно з розділом III цього Протоколу, є чорно-білими. Дозволяється використання фотоспалаху та освітлювального обладнання. Об'єкт, який фотографується, на фотознімку контрастно виділяється на фоні. Усі фотознімки мають високу різкість зображення, суцільний тон і чіткий фокус. Надаються фотознімки розміром 13 сантиметрів на 18 сантиметрів, не включаючи поля. За винятком виду зверху, всі фотознімки робляться на однаковому рівні з технікою, що фотографується, і фотоапарат розміщується вздовж або перпендикулярно до поздовжньої вісі об'єкта, що фотографується. Для виду зверху фотографії показують вид техніки зверху і можуть показувати її вид ззаду. Об'єкт, що фотографується, повинен займати щонайменше 80 відсотків фотознімку по горизонталі або вертикалі. Разом з об'єктом на кожному фотознімку є масштабна лінійка. На масштабній лінійці є півметрові поділки чорного і білого кольору, які чергуються. Вона є достатньо довгою для того, щоб забезпечувати точну передачу масштабу, і розташовується на об'єкті, впритул до нього або в безпосередній близькості до нього. Кожний фотознімок маркується з метою надання інформації, що вимагається пунктом 2 розділу III цього Протоколу, а також дати зйомки.

Держави-учасниці цим погоджуються про процедури і положення, що регулюють повне роззброєння і сертифікацію конкретних моделей або варіантів учбово-бойових літаків відповідно до статті VIII Договору про звичайні збройні сили в Європі від 19 листопада 1990 року, далі - Договір.

1. Кожна Держава-учасниця має право виводити з-під кількісних обмежень на бойові літаки в статтях IV і VI Договору лише ті конкретні моделі або варіанти учбово-бойових літаків, які перераховані в пункті 1 розділу II цього Протоколу, відповідно до процедур, зазначених в цьому Протоколі.

(A) Кожна Держава-учасниця має право виводити з-під кількісних обмежень на бойові літаки в статтях IV і VI Договору окремі літаки конкретних моделей або варіантів, перерахованих у пункті 1 розділу II цього Протоколу, які мають будь-які з компонентів, зазначених у пунктах 1 і 2 розділу III цього Протоколу, лише шляхом повного роззброєння і сертифікації.

(B) Кожна Держава-учасниця має право виводити з-під кількісних обмежень на бойові літаки в статтях IV і VI Договору окремі літаки конкретних моделей або варіантів, перерахованих в пункті 1 розділу II цього Протоколу, які не мають жодних з компонентів, зазначених у пунктах 1 і 2 розділу III цього Протоколу, лише шляхом сертифікації.

2. Моделі або варіанти учбово-бойових літаків, перераховані в розділі II цього Протоколу, можуть роззброюватися і сертифікуватися або лише сертифікуватися протягом 40 місяців після набуття чинності Договором. Такі літаки зараховуються до кількісних обмежень на бойові літаки в статтях IV і VI, доки ці літаки не були сертифіковані як неозброєні відповідно до процедур, зазначених у розділі IV цього Протоколу. Кожна Держава-учасниця має право виводити з-під кількісних обмежень на бойові літаки в статтях IV і VI Договору не більше ніж 550 таких літаків, з яких не більше 130 є моделлю або варіантом МіГ-25у.

3. Не пізніше набуття чинності цим Договором кожна Держава-учасниця повідомляє всі інші Держави-учасниці про:

(A) загальну кількість кожної конкретної моделі або варіанта учбово-бойових літаків, які Держава-учасниця має намір роззброїти і сертифікувати відповідно до підпункту (A) пункту 1 розділу I, розділу III і розділу IV цього Протоколу; і

(B) загальну кількість кожної конкретної моделі або варіанта учбово-бойових літаків, які Держава-учасниця має намір лише сертифікувати відповідно до підпункту (B) пункту 1 розділу I і розділу IV цього Протоколу.

4. Кожна Держава-учасниця використовує будь-які технічні засоби, які вона вважає за необхідне, для виконання процедур повного роззброєння, викладених у розділі III цього Протоколу.

1. Кожна Держава-учасниця має право виводити з-під кількісних обмежень на бойові літаки в статтях IV і VI Договору відповідно до положень цього Протоколу лише такі конкретні моделі або варіанти учбово-бойових літаків:

2. Наведений вище перелік конкретних моделей або варіантів учбово-бойових літаків є остаточним і не підлягає перегляду.

1. Моделі або варіанти учбово-бойових літаків при повному роззброєнні не є здатними для подальшого застосування будь-яких типів систем озброєння, а також не можуть використовувати у подальшому системи радіоелектронної боротьби і розвідки шляхом демонтажу таких компонентів:

(A) обладнання, спеціально призначеного для встановлення систем озброєння, такого як спеціальні вузли підвіски, пускові пристрої або місця встановлення зброї;

(B) блоків і пультів системи управління озброєнням, включаючи системи вибору зброї, заряджання і проведення пострілу або пуску;

(C) блоків прицільного обладнання і систем наведення зброї, що не є складовою частиною систем навігації та управління літаком;

(D) блоків і пультів систем радіоелектронної боротьби і розвідки, включаючи антени, що належать до них.

2. Незалежно від пункту 1 цього розділу будь-які спеціальні вузли підвіски, які вбудовані в літак, а також будь-які спеціальні елементи універсальних вузлів підвіски, які призначені для використання лише з компонентами, описаними в пункті 1 цього розділу, приводяться до стану, що не дозволяє їх подальшого використання з такими системами. Електричні ланцюги систем озброєння, радіоелектронної боротьби і розвідки, описані в пункті 1 цього розділу, приводяться до стану, що не дозволяє їх подальше використання, шляхом зняття проводки або, якщо це технічно ускладнено, шляхом вирізування ділянок проводки в доступних місцях.

3. Кожна Держава-учасниця надає всім іншим Державам-учасницям таку інформацію не менше ніж за 42 дні до повного роззброєння першого літака кожної моделі або варіанта учбово-бойових літаків, перерахованих в розділі II цього Протоколу:

(A) принципову блок-схему, яка відбиває всі основні компоненти систем озброєння, включаючи прицільне обладнання і системи наведення озброєння, обладнання, призначеного для встановлення озброєнь, а також компоненти систем радіоелектронної боротьби і розвідки; основне призначення компонентів, описаних в пункті 1 цього розділу, і функціональні зв'язки таких компонентів між собою;

(B) загальний опис процесу роззброєння, включаючи перелік компонентів, які будуть демонтовані; і

(C) фотознімок кожного компонента, який буде демонтований, що ілюструє місце його встановлення у літаку до демонтажу і фотознімок того самого місця після демонтажу відповідного компонента.

1. Кожна Держава-учасниця, яка має намір роззброїти і сертифікувати або лише сертифікувати моделі або варіанти учбово-бойових літаків, дотримується таких процедур сертифікації, з тим щоб забезпечити, що такі літаки не мають жодних компонентів, перерахованих у пунктах 1 і 2 розділу III цього Протоколу.

2. Кожна Держава-учасниця повідомляє всі інші Держави-учасниці відповідно до пункту 3 розділу IX Протоколу про інспекції про кожну сертифікацію. У випадку першої сертифікації літака, для якого не вимагається повне роззброєння, Держава-учасниця, яка має намір проводити сертифікацію, надає всім іншим Державам-учасницям інформацію, що вимагається в підпунктах (A), (B) і (C) пункту 3 розділу III цього Протоколу для озброєної моделі або варіанта того самого типу літака.

3. Кожна Держава-учасниця має право проводити інспекцію сертифікації учбово-бойових літаків відповідно до розділу IX Протоколу про інспекції.

4. Процес повного роззброєння і сертифікації або лише сертифікації вважається завершеним, коли завершуються процедури сертифікації, викладені в цьому розділі, незалежно від того, чи використовує будь-яка Держава-учасниця права з інспекції сертифікації, описані в пункті 3 цього розділу і розділі IX Протоколу про інспекції, за умови, що протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення про завершення сертифікації і перекласифікації, наданого згідно з пунктом 5 цього розділу, жодна Держава-учасниця не повідомила всі інші Держави-учасниці про те, що вона вважає, що є нечіткість щодо процесу сертифікації і перекласифікації. У випадку, якщо виникає така нечіткість, така перекласифікація не вважається завершеною до вирішення питання щодо нечіткості.

5. Держава-учасниця, яка проводить сертифікацію, повідомляє всі інші Держави-учасниці відповідно до розділу IX Протоколу про інспекції про завершення сертифікації.

6. Сертифікація здійснюється в районі застосування. Держави-учасниці, які належать до тієї самої групи Держав-учасниць, мають право спільно використовувати місця для сертифікації.

Усі моделі або варіанти учбово-бойових літаків, сертифіковані як неозброєні, підлягають обміну інформацією відповідно до положень Протоколу про обмін інформацією і контролю, включаючи інспекцію, відповідно до Протоколу про інспекції.

Держави-учасниці цим погоджуються з процедурами, що регулюють скорочення звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, як викладено в статті VIII Договору про звичайні збройні сили в Європі від 19 листопада 1990 року, далі - Договором.

1. Звичайні озброєння і техніка, обмежувані Договором, скорочуються відповідно до процедур, викладених у цьому Протоколі і в інших Протоколах, перерахованих в пункті 1 статті VIII Договору. Будь-яка з таких процедур вважається достатньою, коли вона проводиться відповідно до положень статті VIII Договору або цього Протоколу, для здійснення скорочення.

2. Кожна Держава-учасниця має право використовувати будь-які технічні засоби, які вона вважає необхідними для здійснення процедур скорочення звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором.

3. Кожна Держава-учасниця має право знімати, зберігати і використовувати ті компоненти і частини звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, які самі по собі не підлягають скороченню відповідно до положень розділу II цього Протоколу, і використовувати залишки.

4. Якщо тільки не передбачено інше в цьому Протоколі, звичайні озброєння і техніка, обмежувані Договором, скорочуються таким чином, щоб виключити їх подальше використання або відновлення у військових цілях.

5. Після набуття чинності Договором будь-яка Держава-учасниця може запропонувати додаткові процедури скорочення. Такі пропозиції повідомляються всім іншим Державам-учасницям і містять конкретизацію таких процедур у тому самому форматі, що і процедури, викладені в цьому Протоколі. Будь-які такі процедури вважаються достатніми для здійснення скорочення звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, після прийняття рішення з цього приводу Спільною консультативною групою.

1. Кожна одиниця звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, яка буде скорочуватися, виставляється в місці скорочення. Кожна така одиниця складається, як мінімум, з таких частин та елементів:

(A) для бойових танків: корпус, башта і вбудоване основне озброєння. Для цілей цього Протоколу вважається, що вбудоване основне озброєння бойового танка включає гарматний ствол, затворну систему, цапфи та місця встановлення цапф.

(B) для бойових броньованих машин: корпус, башта і вбудоване основне озброєння, якщо таке є. Для цілей цього Протоколу вважається, що вбудоване основне озброєння бойової броньованої машини включає гарматний ствол, затворну систему, цапфи та місця встановлення цапф. Для цілей цього Протоколу вважається, що вбудоване основне озброєння не включає кулемети калібром менше 20 міліметрів, всі з яких можуть у подальшому використовуватися;

(C) для артилерії: ствол, затворна система, люлька, включаючи цапфи та місця встановлення цапф, станини, якщо такі є, або трубчаті або рейкові направляючі пускової установки або їх основу, або стволи мінометів та їх, опорні плити. Щодо самохідних артилерійських одиниць, то корпус машини і башта, якщо такі є, також виставляються;

(D) для бойових літаків: фюзеляж; і

(E) для ударних гелікоптерів: фюзеляж, включаючи місце встановлення трансмісії.

2. У кожному випадку одиниця, що виставляється в місці скорочення відповідно до пункту 1 цього розділу, складає єдину зборку.

3. Частини та елементи звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, не зазначені в пункті 1 цього розділу, а також частини і елементи, які не зачіпаються скороченням по процедурах цього Протоколу, включаючи башти бронетранспортерів, озброєних лише кулеметами, можуть використовуватися на розсуд Держави-учасниці, що здійснює скорочення,

1. Кожна Держава-учасниця має право обирати будь-який з зазначених нижче переліків процедур кожного разу, коли вона здійснює знищення бойових танків у місцях скорочення.

2. Процедура знищення шляхом поділу на частини:

(A) видалення з шасі спеціального обладнання, включаючи навісне, що забезпечує функціонування систем бортового озброєння;

(B) демонтаж башти, якщо така є;

(C) для затворної системи гармати або:

(1) приварювання затвора до казенної частини хоча б у двох місцях; або

(2) прорізування хоча б однієї сторони казенної частини уздовж продольної вісі виїмки, що приймає затвор;

(D) поділ гарматного ствола на дві частини на відстань не більше ніж 100 міліметрів від казенної частини;

(E) поділ будь-якої з цапф гармати і місця її встановлення в башті;

(F) відокремлення двох секцій від периметра підбаштового отвору в корпусі, кожна з яких складає частину сектора з кутом не менше 60 градусів і мінімум 200 міліметрів у радіальному напрямку, зорієнтованих за поздовжньою віссю машини; і

(G) відокремлення секцій з обох бортів корпусу, які включають отвори бортової передачі, вертикальними і горизонтальними вирізами в бортових листах і діагональними вирізами в листах даху або дна і передньому або кормовому листах таким чином, щоб отвори бортової передачі знаходились у відокремлених частинах.

3. Процедура знищення шляхом підриву:

(A) корпус, люки і лючки відкриті для максимального доступу повітря;

(B) заряд вибухової речовини вмонтовується всередину ствола гармати і озброєння в місці з'єднання цапф зі станком чи люлькою;

(C) заряд вибухової речовини розміщується зовні корпусу між другим і третім опорними катками або третім і четвертим опорними катками при шостикатковій конфігурації, уникаючи будь-яких природних слабких місць, таких як зварні шви або аварійні люки. Заряд повинен бути розташований в межах радіуса опори башти. Другий заряд розташовується всередині корпусу тієї самої сторони танка, дещо убік і напроти зовнішнього заряду;

(D) заряд вибухової речовини розміщується всередині опори башти в місці встановлення основного озброєння;

(E) всі заряди підриваються одночасно таким чином, щоб основний корпус і башта дали тріщину і деформувалися, затвор або відірвався від гарматного ствола, або оплавився, або деформувався, гарматний ствол потріскався або поздовжньо розірвався, станок або люлька розірвалися таким чином, щоб виключити можливість встановлення гарматного ствола, і була б завдана шкода ходовій частині таким чином, щоб принаймні місце встановлення одного з опорних катків було б зруйноване.

4. Процедура знищення шляхом деформації:

(A) видалення з шасі спеціального обладнання, включаючи навісне, що забезпечує функціонування систем бортового озброєння;

(B) демонтаж башти, якщо така є;

(C) для затворної системи гармати або:

(1) приварювання затвора до казенної частини щонайменше в двох місцях; або

(2) прорізування хоча б однієї сторони казенної частини уздовж поздовжньої вісі виїмки, що приймає затвор;

(D) поділ гарматного ствола на дві частини на відстані не більше ніж 100 міліметрів від казенної частини;

(E) поділ однієї з цапф гармати; і

(F) корпус і башта деформуються таким чином, щоб їх ширина скоротилася щонайменше на 20 відсотків у кожному випадку.

5. Процедура знищення шляхом розтрощення:

(A) важкий стальний кульовий таран або його еквівалент багаторазово опускається на корпус і башту до тих пір, доки корпус не розтрощиться щонайменше в трьох окремих місцях і башта хоча б в одному місці; і

(B) удари кулі по башті призводять до непридатності будь-якої з цапф гармати і місця їх встановлення і явно деформують казенну частину; і

(C) гарматний ствол явно розколюється або згинається.

1. Кожна Держава-учасниця має право обирати будь-який з зазначених нижче наборів процедур кожного разу, коли вона здійснює знищення бойових броньованих машин у місцях скорочення.

2. Процедура знищення шляхом поділу на частини:

(A) для всіх бойових броньованих машин: видалення з шасі спеціального обладнання, включаючи навісне, що забезпечує функціонування систем бортового озброєння;

(B) для гусеничних бойових броньованих машин: видалення секцій з обох бортів корпусу, які включають отвори бортової передачі, вертикальними і горизонтальними розрізами в бортових листах і діагональними розрізами в листах даху або дна і передньому або кормовому листах таким чином, щоб отвори бортової передачі знаходились у відокремлених частинах;

(C) для колісних бойових броньованих машин: видалення секцій з обох бортів корпусу, які включають місця встановлення приводу передніх коліс, вертикальними, горизонтальними і криволінійними розрізами в бортових листах, листах даху або дна і передньому листі таким чином, щоб місця встановлення приводу передніх коліс розташовувались у видалених частинах на відстані не більше ніж 100 міліметрів від розрізів; і

(D) крім того, для бойових машин піхоти і бойових машин з важким озброєнням:

(1) демонтаж башти;

(2) поділ будь-якої з цапф гармати і місця її встановлення в башті;

(3) для затворної системи гармати або:

(a) приварювання затвора до казенної частини принаймні в двох місцях; або

(b) прорізування хоча б однієї сторони казенної частини уздовж поздовжньої вісі виїмки, що приймає затвор; або

(c) поділ ствольної коробки на дві приблизно рівні частини;

(4) поділ гарматного ствола на дві частини на відстані не більше ніж 100 міліметрів від казенної частини; і

(5) відділення двох секцій від периметра підбаштового отвору у корпусі, кожна з яких складає частину сектора з кутом не менше 60 градусів і мінімум 200 міліметрів у радіальному напрямку, зорієнтованих по поздовжній вісі машини.

3. Процедура знищення шляхом підриву:

(A) заряд вибухової речовини розміщується у внутрішній ролик у середній точці машини;

(B) другий заряд розміщується таким чином:

(1) для бойових машин з важким озброєнням: в середині гармати у місці з'єднання цапф зі станком гармати або люлькою;

(2) для бойових машин піхоти зовні приймальника/ствольної коробки і нижньої частини ствола у зборі;

(C) всі люки закриваються; і

(D) заряди підриваються одночасно таким чином, щоб розчепити бокові стінки і дах корпусу. Для бойових машин з важким озброєнням і бойових машин піхоти пошкодження гарматної системи еквівалентне зазначеному в підпункті D пункту 2 цього розділу.

4. Процедура знищення шляхом розтрощення:

(A) важкий стальний кульовий таран або його еквівалент багаторазово опускається на корпус і башту, якщо такі є, доти, доки корпус не розколеться щонайменше в трьох окремих місцях і башта, якщо така є, в одному місці;

(B) крім того, для бойових машин з важким озброєнням:

(1) удари кулі по башті призводять будь-яку з цапф гармати і місце її встановлення у непридатний стан і явно деформують казенну частину; і

(2) гарматний ствол явно розламується або згинається.

1. Кожна Держава-учасниця має право обирати будь-який із зазначених нижче наборів процедур кожного разу, коли вона здійснює знищення гармат, гаубиць або артилерійських гармат, які поєднують властивості гармат і гаубиць, реактивних систем залпового вогню або мінометів у місцях скорочення.

2. Процедура знищення шляхом поділу на частини гармат, гаубиць або артилерійських гармат, які поєднують властивості гармат і гаубиць, або мінометів, виключаючи самохідні:

(A) видалення спеціального обладнання, включаючи навісне, що забезпечує функціонування гармати, гаубиці або артилерійської гармати, яка поєднує властивості гармат і гаубиць, або міномета;

(B) для затворної системи, якщо така є у наявності, гармати, гаубиці або артилерійської гармати, яка поєднує властивості гармат і гаубиць, або міномета, або

(1) приварювання затвора до казенної частини щонайменше в двох місцях, або

(2) прорізування хоча б однієї сторони казенної частини вздовж поздовжньої вісі виїмки, що приймає затвор;

(C) розподіл ствола на дві частини на відстані не більше ніж 100 міліметрів від казенної частини;

(D) поділ лівої цапфи люльки і місця її встановлення у верхньому станку; і

(E) поділ станин або опорної плити міномета на дві приблизно рівні частини.

3. Процедура знищення шляхом підриву гармат, гаубиць або артилерійських гармат, які поєднують властивості гармат і гаубиць, виключаючи самохідні:

(A) заряди вибухової речовини розміщуються у стволі, на одному місці встановлення люльки у верхньому станку і на станинах, і підриваються таким чином, щоби:

(1) ствол розламався або поздовжньо розірвався на відстані не менше 1,5 метрів від затвора;

(2) затвор або відірвався, або деформувався, або частково оплавився;

(3) місця з'єднання труби ствола з казенною частиною і однією з цапф люльки з верхнім станком були зруйновані або достатньо пошкоджені таким чином, щоб їх подальше функціонування стало неможливим; і

(4) станини розділилися на дві приблизно рівні частини або були достатньо пошкоджені таким чином, щоб їх подальше функціонування стало неможливим.

4. Процедура знищення шляхом підриву мінометів, виключаючи самохідні: заряди вибухової речовини розміщуються в стволі міномета і на опорній пліті таким чином, щоб при підриві зарядів ствол міномета розірвався в його нижній половині і опорна плита поділилася на дві приблизно рівні частини.

5. Процедура знищення шляхом деформації мінометів, виключаючи самохідні:

(A) ствол міномета явно згинається приблизно в середній частині; і

(B) опорна плита згинається приблизно вздовж центральної лінії на кут принаймні в 45 градусів.

6. Процедура знищення шляхом поділу на частини самохідних гармат, гаубиць або артилерійських гармат, які поєднують властивості гармат і гаубиць, і самохідних мінометів:

(A) вилучення спеціального обладнання, включаючи навісне, що забезпечує функціонування гармати, гаубиці або артилерійської гармати, яка поєднує властивості гармати і гаубиці, або міномета;

(B) для затворної системи, якщо така є, гармати, гаубиці або артилерійської гармати, яка поєднує властивості гармати і гаубиці, або міномета, або:

(1) приварювання затвора до казенної частини щонайменше в двох місцях; або

(2) прорізування хоча б однієї сторони казенної частини вздовж поздовжньої вісі виїмки, що приймає затвор;

(C) поділ ствола на дві частини на відстані не більше 100 міліметрів від казенної частини;

(D) поділ лівої цапфи і місця встановлення цапфи; і

(E) відокремлення секцій з обох бортів корпусу, які включають отвори бортової передачі, вертикальними і горизонтальними вирізами в бортових листах і діагональними вирізами в листах даху або дна і передньому або кормовому листах таким чином, щоб отвори бортової передачі знаходилися у частинах, що відділяються.

7. Процедура знищення шляхом підриву самохідних гармат, гаубиць або артилерійських гармат, які поєднують властивості гармат і гаубиць, і самохідних мінометів:

(A) для баштових самохідних гармат, гаубиць або артилерійських гармат, які поєднують властивості гармат і гаубиць, і самохідних мінометів застосовується метод, визначений для бойових танків у пункті 3 розділу III цього Протоколу, з метою досягнення результатів, зазначених в цьому положенні; і

(B) для безбаштових самохідних гармат, гаубиць або артилерійських гармат, які поєднують властивості гармат і гаубиць, і самохідних мінометів заряд вибухової речовини розміщується у корпусі під передньою кромкою основи, що обертається, яка підтримує ствол, і підривається таким чином, щоб відділити лист даху від корпусу. Для знищення системи зброї застосовується метод, визначений для гармат, гаубиць або артилерійських гармат, які поєднують властивості гармат і гаубиць, в пункті 3 цього розділу, з метою досягнення результатів, еквівалентних тим, які зазначені в цьому положенні.

8. Процедура знищення шляхом розтрощення самохідних гармат, гаубиць або артилерійських гармат, які поєднують властивості гармат і гаубиць, і самохідних мінометів;

(A) важкий сталевий кульовий таран або його еквівалент багаторазово опускається на корпус і башту, якщо такі є, доти, доки корпус не розламається щонайменше в трьох окремих місцях і башта хоча б в одному місці;

(B) удари кулею по башті призводять будь-яку з цапф і місце її встановлення у непридатний стан і явно деформують казенну частину; і

(C) ствол явно розламується або згинається приблизно в середній точці.

9. Процедура знищення шляхом поділу на частини реактивних систем залпового вогню:

(A) видалення спеціального обладнання з реактивної системи залпового вогню, включаючи навісне, яке забезпечує функціонування її бойових систем; і

(B) зняття трубчатих або рейкових направляючих, гвинтів (трибків) секторів підйомних механізмів, основин трубчатих або рейкових направляючих та їх поворотних частин та їх поділ на дві приблизно рівні частини поза стикувальних вузлів.

10. Процедура знищення шляхом підриву реактивних систем залпового вогню:

подовжений кумулятивний заряд розміщується поперек трубчатих або рейкових направляючих і основин трубчатих або рейкових направляючих. При підриві заряд поділяє трубчаті або рейкові направляючі, основини трубчатих або рейкових направляючих та їхні частини, що обертаються, на дві приблизно рівні частини поза стикувальними вузлами.

11. Процедура знищення шляхом деформації реактивних систем залпового вогню:

усі трубчаті або рейкові направляючі, основини трубчатих або рейкових направляючих і система націлювання явно згинаються приблизно в середній точці.

1. Кожна Держава-учасниця має право обирати будь-який із зазначених нижче наборів процедур кожного разу, коли вона здійснює знищення бойових літаків у місцях скорочення.

2. Процедура знищення шляхом поділу на частини:

фюзеляж літака поділяється на три частини поза стикувальних вузлів шляхом відділення його носової частини безпосередньо перед кабіною і його хвостовою частиною у районі центроплану таким чином, щоб стикувальні вузли, якщо вони є в районах поділу, знаходились у частинах, що відділятимуться.

3. Процедура знищення шляхом деформації:

фюзеляж деформується на всьому протязі шляхом стискання таким чином, щоб його або висота, або ширина, або довжина скоротилася хоча б на 30 відсотків.

4. Процедура знищення шляхом використання як літаків-мішеней:

(A) кожна Держава-учасниця має право скорочувати шляхом використання як літаки-мішені не більше 200 бойових літаків під час 40-місячного періоду скорочень;

(B) літак-мішень знищується в польоті боєприпасами, що вистрілюються збройними силами Держави-учасниці, якій належить літак-мішень;

(C) якщо спроба збити літак-мішень закінчилася невдало і він у подальшому знищується механізмом самоліквідації, процедури цього пункту продовжують застосовуватися. В іншому випадку літак-мішень може бути повернений або заявлений як знищений внаслідок аварії відповідно до розділу IX цього Протоколу, залежно від обставин; і

(D) повідомлення про знищення надається всім іншим Державам-учасницям. Таке повідомлення включає тип знищеного літака-мішені і місце, де він був знищений. Протягом 90 днів після повідомлення Держава-учасниця, яка заявила про таке скорочення, направляє документальне свідоцтво, таке як звіт про розслідування, всім іншим Державам-учасницям. У випадку виникнення незрозумілих ситуацій, пов'язаних зі знищенням конкретного літака-мішені, скорочення не вважається завершеним до остаточного вирішення питання.

1. Кожна Держава-учасниця має право обирати будь-який із зазначених нижче наборів процедур кожного разу, коли вона здійснює знищення ударних гелікоптерів у місцях скорочення.

2. Процедура знищення шляхом поділу на частини:

(A) хвостова балка або хвостова частина відділяється від фюзеляжу таким чином, щоб стикувальний вузол знаходився на частині, що відділяється; і

(B) щонайменше два місця кріплення трансмісії на фюзеляжі або поділяються, або заварюються, або деформуються.

3. Процедура знищення шляхом підриву:

будь-який тип і кількість зарядів вибухових речовин можуть використовуватися таким чином, щоб як мінімум після підриву фюзеляж розламався на дві частини через частину фюзеляжу, що вміщує місце встановлення трансмісій.

4. Процедура знищення шляхом деформації:

фюзеляж деформується по всій довжині шляхом стиснення таким чином, щоб його або висота, або ширина, або довжина скоротилася принаймні на 30 відсотків.

1. Кожна Держава-учасниця має право скорочувати визначену кількість бойових танків і бойових броньованих машин шляхом переобладнання. Типи машин, які можуть переобладнуватися, перераховані у пункті 3 цього розділу, а конкретні невійськові цілі, для яких вони можуть переобладнуватися, перераховані в пункті 4 цього розділу. Переобладнані машини не приймаються на озброєння звичайних збройних сил Держави-учасниці.

2. Кожна Держава-учасниця визначає кількість бойових танків і бойових броньованих машин, яку вона буде переобладнувати. Ця кількість не перевищує:

(A) для бойових танків - 5,7 відсотків (не перевищує 750 бойових танків) від максимального рівня для наявності бойових танків, який вона повідомила при підписанні Договору згідно зі статтею VII Договору, або 150 одиниць, залежно від того, що більше; і

(B) для бойових броньованих машин - 15 відсотків (не перевищуючи 3000 бойових броньованих машин) від максимального рівня для наявності бойових броньованих машин, про який вона повідомила при підписанні Договору згідно зі статтею VII Договору, або 150 одиниць, залежно від того, що більше.

3. Такі машини можуть бути переобладнані для невійськових цілей: Т-54, Т-55, Т-62, Т-64, Т-72, "Леопард-1", БМП-1, БТР-60, ОТ-64. Держави-учасниці в рамках Спільної консультативної групи можуть змінювати перелік машин, які можуть бути переобладнані для невійськових цілей. Такі зміни, згідно з пунктом 5 статті XVI Договору, вважаються заходами з підвищення життєздатності та ефективності Договору, що належать лише до незначних питань технічного характеру.

4. Такі машини переобладнуються для подальших конкретних невійськових цілей:

(A) універсальні тягачі;

(B) бульдозери;

(C) пожежні машини;

(B) крани вантажопідйомні;

(E) енергетичні установки;

(F) машини для подрібнення негабаритних гірських порід;

(G) кар'єрні машини;

(H) аварійно-рятувальні машини;

(I) санітарно-евакуаційні машини;

(J) транспортні машини;

(K) бурові машини

(L) збирачі нафти і хімічних продуктів з поверхні води;

(M) гусеничні льодоколи-тягачі;

(N) природоохоронні машини.

Держави-учасниці в рамках Спільної консультативної групи можуть змінювати перелік конкретних невійськових цілей. Такі зміни, згідно з пунктом 5 статті XVI Договору, вважаються заходами з підвищення життєздатності та ефективності Договору, що належать до незначних питань технічного характеру.

5. Після набуття чинності Договором кожна Держава-учасниця повідомляє всі інші Держави-учасниці про кількість бойових танків і бойових броньованих машин, яку вона планує переобладнати відповідно до положень Договору. Повідомлення про наміри Держави-учасниці провести переобладнання відповідно до цього розділу надається всім іншим Державам-учасницям принаймні за 15 днів відповідно до пункту 5 розділу X Протоколу про інспекції. У ньому зазначаються кількість і типи машин, які будуть переобладнуватися, дата початку і дата завершення переобладнання, а також конкретні невійськові машини, які з'являться після переобладнання.

6. Зазначені нижче процедури здійснюються перед переобладнанням бойових танків і бойових броньованих машин в місцях скорочення:

(A) для бойових танків:

(1) видалення з шасі спеціального обладнання, включаючи навісне, яке забезпечує функціонування систем бортового озброєння;

(2) демонтаж башти, якщо така є;

(3) для затворної системи гармати або:

(a) приварювання затвора до казенної частини щонайменше в двох місцях; або

(b) прорізування хоча б однієї сторони казенної частини вздовж поздовжньої вісі виїмки, що приймає затвор;

(1) поділ гарматного ствола на дві частини на відстань не більше ніж 100 міліметрів від казенної частини;

(2) поділ будь-якої з цапф гармати і місця її встановлення в башті, і

(3) вирізання і видалення частини броні даху корпусу, починаючи від переднього уклінного листа, до середини підбаштового отвору у корпусі разом зі сполученими частинами бортової броні на висоті не менше ніж 200 міліметрів, для Т-64 і Т-72 не менше ніж 100 міліметрів, розраховуючи відстань від броні даху корпусу, а також сполученої на тій самій висоті частини переднього уклінного листа. При цьому відокремлена частина переднього уклінного броньового листа складає не менше однієї третини верхньої частини цього листа, і

(B) для бойових броньованих машин:

(1) для всіх бойових броньованих машин: вилучення з шасі спеціального обладнання, включаючи навісне, що забезпечує функціонування систем бортового озброєння;

(2) для машин з кормовим розташуванням двигуна: вирізування і видалення частини броні даху корпусу від переднього нахиленого листа до перегородки моторно-трансмісійного відділення разом зі сполученими частинами бортової броні на висоті не менше ніж 300 міліметрів, рахуючи від рівня даху десантного відділення;

(3) для машин з переднім розташуванням двигуна: вирізування і видалення частини броні даху корпусу від перегородки моторно-трансмісійного відділення до кормової частини машини разом зі сполученими частинами бортової броні на висоті не менше ніж 300 міліметрів, рахуючи від рівня даху десантного відділення; і

(4) крім того, для бойових машин піхоти і бойових машин з важким озброєнням:

(a) демонтаж башти;

(b) поділ будь-якої з цапф гармати і місця її встановлення в башті;

(c) для затворної системи гармати або:

(i) приварювання затвора до казенної частини щонайменше в двох місцях; або

(ii) прорізування хоча б однієї сторони казенної частини вздовж поздовжньої вісі виїмки, що приймає затвор; або

(iii) поділ ствольної коробки на дві приблизно рівні частини; і

(d) поділ гарматного ствола на дві частини на відстані не більше ніж 100 міліметрів від казенної частини.

7. Бойові танки і бойові броньовані машини, що скорочуються згідно з пунктом 6 цього розділу, підлягають інспекції без права відмови відповідно до розділу X Протоколу про інспекції. Бойові танки і бойові броньовані машини вважаються скороченими після завершення процедур, зазначених у пункті 6 цього розділу, і повідомлення відповідно до розділу X Протоколу про інспекції.

8. Машини, що скорочуються відповідно до пункту 7 цього розділу, як і до цього підлягають повідомленню згідно з розділом IV Протоколу про обмін інформацією до завершення остаточного переобладнання для невійськових цілей і надання повідомлення відповідно до пункту 12 розділу X Протоколу про інспекції.

9. Машини, які підлягають остаточному переобладнанню для невійськових цілей, також підлягають інспекції відповідно до розділу X Протоколу про інспекції з такими змінами:

(A) процес остаточного переобладнання в місці скорочення не підлягає інспекції; і

(B) всі інші Держави-учасниці мають право інспектувати повністю переобладнані машини без права відмови після отримання повідомлення від Держави-учасниці, яка здійснює остаточне переобладнання, із зазначенням, коли процедури остаточного переобладнання будуть завершені.

10. Якщо після завершення на визначеній машині процедур, зазначених у пункті 6 цього розділу, приймається рішення не здійснювати остаточне переобладнання, то машина знищується у строки, відведені для переобладнання, які встановлені в статті VIII Договору, згідно з відповідними процедурами, викладеними в інших місцях цього Протоколу.

1. Кожна Держава-учасниця має право скорочувати свою норму скорочення для кожної категорії звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, у випадку знищення внаслідок аварії, на кількість, яка не перевищує 1,5 відсотка від максимального рівня для наявності, про яку вона повідомила при підписанні Договору для цієї категорії.

2. Одиниця звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, вважається скороченою відповідно до статті VIII Договору, якщо всі інші Держави-учасниці протягом семи днів були повідомлені про аварію, внаслідок якої вона була знищена. Повідомлення включає тип знищеної техніки, дату аварії, приблизне місце аварії та обставини, пов'язані з аварією.

3. Протягом 90 днів після повідомлення Держава-учасниця, яка заявляє про таке скорочення, надає документальне засвідчення, таке як звіт про розслідування, всім іншим Державам-учасницям відповідно до статті XVII Договору. У випадку виникнення незрозумілих ситуацій, пов'язаних з аварією, таке скорочення не вважається завершеним до остаточного вирішення питання.

1. Кожна Держава-учасниця має право скорочувати шляхом стаціонарної експозиції відповідну кількість звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором.

2. Жодна Держава-учасниця не використовує стаціонарну експозицію для скорочення більше ніж одного відсотка або восьми одиниць, залежно від того, яка кількість більше, від своїх максимальних рівнів для наявності, оголошених нею при підписанні Договору для кожної категорії звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором.

3. Незалежно від пунктів 1 і 2 цього розділу кожна Держава-учасниця також має підтримувати у робочому стані два примірники кожного існуючого типу звичайних озброєнь і техніки, обмежуваних Договором, для цілей стаціонарної експозиції. Такі озброєння і техніка виставляються в музеях або інших подібних місцях.

4. Звичайні озброєння і техніка, які виставляються в стаціонарній експозиції або в музеях до підписання Договору, не підпадають під будь-які кількісні обмеження, встановлені в Договорі, включаючи кількісні обмеження, встановлені в пунктах 2 і 3 цього розділу.

5. Одиниці, які скорочуватимуться шляхом стаціонарної експозиції, піддаються таким процедурам у місцях скорочення:

(A) для всіх одиниць, які будуть виставлятися, що приводяться у рух автономними двигунами, паливні баки приводяться у стан, який не здатний утримувати пальне, і:

(1) їхній двигун(и) і трансмісія знімаються, а місця їх встановлення пошкоджуються таким чином, щоб виключити їх повторне встановлення, або

(2) їхні моторні відділення заповнюються бетоном або полімерною смолою;

(B) для всіх одиниць, які будуть виставлятися, обладнаних гарматами калібру 75 міліметрів або більше, що мають постійно незйомні механізми горизонтального і вертикального наведення, механізми горизонтального і вертикального наведення зварюються таким чином, щоб гарматний ствол не міг наводитися ані у вертикальній, ані у горизонтальній площині. Крім того, для тих одиниць, які виставлятимуться і в яких використовуються черв'ячно-рейкові або черв'ячно-шестеренчасті механізми для горизонтального або вертикального наведення, з рейки або черв'ячного колеса кожного механізму наведення гарматного ствола зрізуються три наступних один за одним зуби;

(C) для всіх одиниць, які виставлятимуться, оснащених системами зброї, що не відповідають критеріям, викладеним у підпункті (B) цього пункту, ствол і ствольна коробка у зборі заповнюються бетоном або полімерною смолою, починаючи зі зрізу затвора/казенника і закінчуючи не більше ніж в 100 міліметрах від дульного зрізу.

1. Кожна Держава-учасниця має право скорочувати шляхом використання як наземні цілі визначену кількість бойових танків, бойових броньованих машин і самохідних артилерійських одиниць.

2. Жодна Держава-учасниця не скорочує шляхом використання як наземні цілі кількість бойових танків і бойових броньованих машин, що перевищує 2,5 відсотка від її максимального рівня для наявності в кожній з цих двох категорій, як повідомлено при підписанні Договору згідно зі статтею VII Договору. Крім того, жодна Держава-учасниця не має права скорочувати шляхом використання як наземні цілі більше 50 самохідних артилерійських одиниць.

3. Звичайні озброєння і техніка, які використовувалися як наземні цілі до підписання Договору, не підлягають будь-яким кількісним обмеженням, встановленим в статтях IV, V або VI Договору, або кількісним обмеженням, встановленим у пункті 2 цього розділу.

4. Такі одиниці, які скорочуватимуться шляхом використання як наземні цілі, піддаються таким процедурам у місцях скорочення:

(A) бойові танки і самохідні артилерійські одиниці:

(1) для затворної системи або:

(a) приварювання затвора до казенної частини щонайменше в двох місцях; або

(b) прорізування хоча б однієї сторони казенної частини вздовж поздовжньої вісі виїмки, що приймає затвор;

(1) поділ будь-якої з цапф і місця її встановлення в башті; і

(2) відділення секцій з обох боків корпусу, які включають отвори бортової передачі, вертикальними і горизонтальними розрізами в бортових листах і діагональними розрізами в листах даху або дна і передньому або кормовому листах таким чином, щоб отвори бортової передачі знаходилися в частинах, що відділяються;

і

(B) бойові броньовані машини:

(1) для затворної системи або:

(a) приварювання затвора до казенної частини вздовж поздовжньої частини щонайменше в двох місцях; або

(b) прорізування хоча б однієї сторони казенної частини вздовж поздовжньої вісі виїмки, що приймає затвор; або

(c) поділ ствольної коробки на дві приблизно рівні частини;

(1) поділ будь-якої з цапф гармати і місця її встановлення в башті;

(2) для гусеничних бойових броньованих машин відділення секцій з обох бортів корпусу, які включають отвори бортової передачі, вертикальними і горизонтальними розрізами в бортових листах і діагональними розрізами в листах даху або дна і передньому або кормовому листах таким чином, щоб отвори бортової передачі знаходились у частинах, що відділяються; і

(3) для колісних бойових броньованих машин відділення секцій з обох бортів корпусу, які включають місця встановлення приводу передніх коліс, вертикальними, горизонтальними і криволінійними розрізами в бортових листах, в листах даху або днища і передньому листі таким чином, щоб місця встановлення приводу передніх коліс розташовувались у частинах, що відділяються, на відстані не менше ніж 100 міліметрів від розрізів.

1. Кожна Держава-учасниця має право скорочувати шляхом використання як наземну навчальну матеріальну частину визначену кількість бойових літаків і ударних гелікоптерів.

2. Жодна Держава-учасниця не скорочує шляхом використання як наземну навчальну матеріальну частину визначену кількість бойових літаків і ударних гелікоптерів, що перевищує п'ять відсотків її максимального рівня для наявності в кожній з цих двох категорій, як повідомлено при підписанні Договору згідно зі статтею VII Договору.

3. Звичайні озброєння і техніка, обмежувані Договором, які використовувалися як наземна навчальна матеріальна частина до підписання Договору, не підлягають будь-яким кількісним обмеженням, встановленим в статтях IV, V або VI Договору, або кількісним обмеженням, встановленим у пункті 2 цього розділу.

4. Такі одиниці, які скорочуватимуться шляхом використання як наземна навчальна матеріальна частина, піддаються таким процедурам у місцях скорочення:

(A) бойові літаки або:

(1) поділ фюзеляжу на дві частини в районі центроплану;

або

(2) видалення двигунів, знищення точок кріплення двигуна і заповнення всіх паливних баків бетоном, полімерними або смоляними сумішами з додаванням закріплювача або видалення паливних баків і знищення місць кріплення паливних баків; або

(3) видалення всіх вбудованих, зовнішніх і зйомних озброєнь і обладнання систем озброєнь, видалення хвостового кіля і знищення місць кріплення хвостового кіля, заповнення всіх, крім одного, паливних баків бетоном, полімерними або смоляними сумішами з додаванням закріплювача; та

(B) ударні гелікоптери:

відділення хвостової балки або хвостової частини від фюзеляжу таким чином, щоб стикувальний вузол знаходився у частині, що відділяється.

Держави-учасниці цим погоджуються з процедурами і положеннями, що регулюють класифікацію бойових гелікоптерів і перекласифікацію багатоцільових ударних гелікоптерів, як передбачено в статті VIII Договору про звичайні збройні сили в Європі від 19 листопада 1990 року, далі - Договір.

1. Бойові гелікоптери класифікуються як спеціалізовані ударні гелікоптери, багатоцільові ударні гелікоптери або гелікоптери бойового забезпечення і перераховуються як такі в Протоколі про існуючі типи.