Директива Європейського Парламенту і Ради 2014/68/ЄС від 15 травня 2014 року про гармонізацію законодавств держав-членів щодо надання на ринку обладнання, що працює під тиском (нова редакція)

4. Якщо Комісія встановлює, що нотифікований орган, визнана незалежна організація чи інспекційна організація користувачів не відповідають або більше не відповідають вимогам для їх нотифікації, вона повинна ухвалити імплементацій акт, що вимагає від нотифікуючої держави-члена вжити необхідних коригувальних заходів, у тому числі, якщо необхідно, відкликати нотифікацію.

Такий імплементаційний акт ухвалюють згідно з дорадчою процедурою, зазначеною в статті 44(2).

1. Нотифіковані органи, інспекційні організації користувачів і визнані незалежні організації здійснюють оцінювання відповідності згідно з завданнями з оцінювання відповідності, передбаченими у статті 14, статті 15, статті 16, або в пунктах 3.1.2 і 3.1.3 додатка I.

2. Оцінювання відповідності здійснюють у пропорційний спосіб, уникаючи зайвих тягарів для суб’єктів господарювання.

Органи з оцінювання відповідності провадять діяльність з належним урахуванням розміру підприємства, сектора, у якому воно функціонує, його структури, ступеня складності відповідної технології виробництва обладнання, що працює під тиском, чи агрегату, і масового чи серійного характеру виробничого процесу.

Діючи таким чином, вони, тим не менше, дотримуються ступеня суворості та рівня захисту, необхідних для відповідності обладнання, що працює під тиском, вимогам цієї Директиви.

3. Якщо орган з оцінювання відповідності виявляє, що виробник не виконав суттєві вимоги щодо безпечності, зазначені у додатку I, або вимоги відповідних гармонізованих стандартів або інших технічних специфікацій, він висуває виробнику вимогу вжити належних коригувальних заходів і не видає сертифікат відповідності.

4. Якщо в ході моніторингу відповідності після видачі сертифіката орган з оцінювання відповідності виявляє, що обладнання, що працює під тиском, більше не відповідає вимогам, він вимагає від виробника вжити належних коригувальних заходів та, у разі необхідності, призупиняє дію сертифіката або скасовує його.

5. Якщо коригувальних заходів не було вжито або вони не мають необхідного ефекту, орган з оцінювання відповідності, зважаючи на обставини, обмежує дію сертифіката, призупиняє або відкликає сертифікат.

Держави-члени повинні забезпечити наявність процедури оскарження рішень нотифікованих органів, визнаних незалежних організацій та інспекційних організацій користувачів.

1. Нотифіковані органи, визнані незалежні організації та інспекційні організації користувачів повинні інформувати нотифікуючий орган про таке:

(a) будь-які відмови у видачі, обмеження, призупинення або відкликання сертифіката;

(b) будь-які обставини, що впливають на обсяг або умови нотифікації;

(c) будь-який запит на інформацію, отриманий ними від органів ринкового нагляду стосовно діяльності з оцінювання відповідності;

(d) на запит, діяльність з оцінювання відповідності, здійснену в межах їхньої нотифікації, та будь-яку іншу здійснену діяльність, включно з транскордонною діяльністю та залученням субпідрядників.

2. Нотифіковані органи, визнані незалежні організації та інспекційні організації користувачів надають іншим органам, нотифікованим згідно з цією Директивою, які провадять подібні види діяльності з оцінювання відповідності, що охоплюють таке саме обладнання, що працює під тиском, відповідну інформацію щодо питань, пов’язаних з негативними та, на запит, позитивними результатами оцінювання відповідності.

Комісія забезпечує організацію обміну досвідом між національними органами держав-членів, відповідальними за політику в сфері нотифікації.

Комісія повинна забезпечити запровадження та належне функціонування відповідної координації та співпраці між органами з оцінювання відповідності, нотифікованими відповідно до цієї Директиви, у формі секторальної групи чи груп органів з оцінювання відповідності.

Держави-члени забезпечують, безпосередньо або через уповноважених представників, участь нотифікованих ними органів з оцінювання відповідності у роботі такої групи чи таких груп.

і статті 16-29

Регламенту (ЄС) № 765/2008 застосовують до обладнання, що працює під тиском, і агрегатів, на які поширюється дія статті 1 цієї Директиви.

1. Якщо органи ринкового нагляду однієї держави-члена мають достатні підстави вважати, що обладнання, що працює під тиском, або агрегати, на які поширюється дія цієї Директиви, становлять ризик для здоров’я чи безпеки людей або для домашніх тварин чи майна, вони здійснюють оцінювання такого обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, яке охоплює всі відповідні вимоги, установлені в цій Директиві. Відповідні суб’єкти господарювання співпрацюють, мірою необхідності, з органами ринкового нагляду з цією метою.

Якщо під час такого оцінювання, зазначеного у першому підпараграфі, органи ринкового нагляду виявляють, що обладнання, що працює під тиском, або агрегат не відповідає вимогам, установленим у цій Директиві, вони невідкладно вимагають від відповідного суб’єкта господарювання вжити всіх належних коригувальних дій, щоб привести обладнання, що працює під тиском, або агрегат у відповідність до таких вимог, вилучити обладнання чи агрегат з ринку або відкликати його в розумний, сумірний характеру ризику строк, відповідно до їхніх вказівок.

Органи ринкового нагляду відповідно інформують про це нотифікований орган.Стаття 21 Регламенту (ЄС) № 765/2008 застосовується до заходів, зазначених у другому підпараграфі цього параграфа.

2. Якщо органи ринкового нагляду вважають, що невідповідність не обмежується їхньою національною територією, вони повідомляють Комісію та інші держави-члени про результати оцінювання, а також про дії, яких вони вимагали вжити від відповідного суб’єкта господарювання.

3. Суб’єкт господарювання забезпечує вжиття всіх належних коригувальних дій щодо всього такого обладнання, що працює під тиском, і агрегатів, які він надав на ринку, на всій території Союзу.

4. Якщо відповідний суб’єкт господарювання не вживає необхідних коригувальних дій протягом періоду, зазначеного в другому підпараграфі параграфа 1, органи ринкового нагляду повинні вжити усіх належних тимчасових заходів, щоб заборонити чи обмежити надання обладнання чи агрегату на їхніх національних ринках, вилучити обладнання чи агрегат з обігу на їхніх ринках або відкликати його.

Органи ринкового нагляду повинні невідкладно інформувати Комісію та інші держави-члени про такі заходи.

5. Інформація, зазначена у другому підпараграфі параграфа 4, повинна включати всі наявні відомості, зокрема, дані необхідні для ідентифікації невідповідного обладнання чи агрегату, походження обладнання чи агрегата, характер імовірної невідповідності та пов’язаного з цим ризику, характер і тривалість вжитих національних заходів і аргументи, наведені відповідним суб’єктом господарювання. Зокрема, органи ринкового нагляду повинні зазначити, чи невідповідність зумовлена однією з таких причин:

(a) обладнання чи агрегат не відповідає вимогам щодо здоров’я чи безпеки людини або захисту домашніх тварин чи майна; або

(b) недоліками в гармонізованих стандартах, вказаних у статті 12, на яких ґрунтується презумпція відповідності.

6. Держави-члени, інші ніж держава-член, що ініціює процедуру згідно з цією статтею, негайно повідомляють Комісію та інші держави-члени про будь-які ухвалені заходи та будь-яку додаткову інформацію, що є в їхньому розпорядженні та стосується невідповідності такого обладнання чи агрегату вимогам, і, у разі незгоди з ухваленим національним заходом, про свої заперечення.

7. Якщо протягом трьох місяців з моменту одержання інформації, зазначеної в другому підпараграфі параграфа 4, ані жодна держава-член, ані Комісія не висунули заперечення стосовно тимчасового заходу, вжитого державою-членом, такий захід вважають обґрунтованим.

8. Держави-члени повинні забезпечити невідкладне застосування належних обмежувальних заходів, таких як вилучення обладнання чи агрегату з ринку, до такого обладнання чи агрегату.

1. Якщо після завершення процедури, визначеної в статті 40(3) і (4), висунуто заперечення проти заходу, ужитого державою-членом, або якщо Комісія вважає, що національний захід суперечить законодавству Союзу, Комісія негайно розпочинає консультації з державами-членами і відповідним суб’єктом господарювання чи відповідними суб’єктами господарювання та оцінює національний захід. На основі результатів такого оцінювання Комісія ухвалює імплементаційний акт, що визначає, чи є національний захід обґрунтованим.

Комісія адресує своє рішення всім державам-членам і негайно повідомляє їх та відповідного суб’єкта чи суб’єктів господарювання про це рішення.

2. Якщо національний захід вважається обґрунтованим, усі держави-члени вживають необхідних заходів, щоб забезпечити вилучення обладнання чи агрегату, що не відповідає вимогам, з обігу та інформують про це Комісію. Якщо національний захід вважають необґрунтованим, відповідна держава- член відкликає його.

3. Якщо національний захід вважається обґрунтованим і невідповідність обладнання чи агрегату виникає через недоліки в гармонізованих стандартах, зазначених у пункті (b) статті 40(5) цієї Директиви, Комісія застосовує процедуру, передбачену статтею 11 Регламенту (ЄС) № 1025/2012.

1. Якщо після проведення оцінювання згідно зі статтею 40(1) держава-член виявляє, що, хоча обладнання, що працює під тиском, або агрегат відповідає вимогам цієї Директиви, проте становить ризик для здоров’я чи безпеки людей, для домашніх тварин або майна, така держава-член вимагає від відповідного суб’єкта господарювання вжити всіх належних заходів, щоб забезпечити, що таке обладнання чи агрегат після введення в обіг не становитиме більше такого ризику, вилучити обладнання чи агрегат з обігу або відкликати його протягом розумного, сумірного характеру ризику строку, який вона встановлює на власний розсуд.

2. Суб’єкт господарювання забезпечує здійснення коригувальних дій щодо всього такого обладнання чи агрегатів, які він надав на ринку на всій території Союзу.

3. Держава-член негайно інформує про це Комісію та інші держави-члени. Така інформація повинна охоплювати всі наявні відомості, зокрема, дані, необхідні для ідентифікації такого обладнання чи агрегату, походження і ланцюг постачання обладнання чи агрегату, характер наявного ризику, характер ужитих національних заходів і тривалість їх застосування.

4. Комісія невідкладно розпочинає консультації з державами-членами і відповідним суб’єктом або суб’єктами господарювання та оцінює вжиті національні заходи. На основі результатів такого оцінювання Комісія за допомогою імплементаційних актів вирішує, чи є національний захід обґрунтованим, і, якщо це необхідно, пропонує належні заходи.

Імплементаційні акти, зазначені в першому підпараграфі цього параграфа, ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 44(3).

У разі належним чином обґрунтованої нагальної потреби, пов’язаної з захистом здоров’я та безпеки людей, домашніх тварин чи майна, Комісія ухвалює негайно застосовні імплементаційні акти згідно з процедурою, зазначеною в статті 44(4).

5. Комісія адресує своє рішення всім державам-членам і негайно повідомляє їх та відповідного суб’єкта чи суб’єктів господарювання про це рішення.

1. Без обмеження статті 40, якщо держава-член виявляє одну із зазначених нижче невідповідностей, вона вимагає від відповідального суб’єкта господарювання усунути її:

(a) марковання знаком СЕ було нанесено з порушенням статті 30 Регламенту (ЄС) № 765/2008 або статті 19 цієї Директиви;

(b) марковання знаком СЕ не було нанесено;

(c) ідентифікаційний номер нотифікованого органу, залученого на етапі контролю виробництва, було нанесено з порушенням статті 19 або не було нанесено;

(d) марковання та етикетування, зазначені у пункті 3.3 додатка I, не були нанесені чи нанесені з порушенням статті 19 або пункту 3.3 додатка I;

(e) декларацію про відповідність вимогам ЄС не було складено;

(f) декларацію про відповідність вимогам ЄС складено неправильно;

(g) технічна документація відсутня або неповна;

(h) інформація, зазначена у статті 6(6) або статті 8(3), відсутня, неправдива або неповна;

(i) не виконані будь-які інші адміністративні вимоги, зазначені у статті 6 або статті 8.

2. Якщо невідповідність, зазначену в параграфі 1, не усунуто, відповідна держава-член уживає всіх належних заходів, щоб обмежити чи заборонити надання на ринку обладнання чи агрегату або забезпечити їх відкликання чи вилучення з обігу.

1. Комісії допомагає комітет з питань обладнання, що працює під тиском. Такий комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.

2. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 4 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

3. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

4. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 8 разом зі статтею 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

5. Комісія проводить консультації з комітетом з будь-якого питання, щодо якого, згідно з Регламентом (ЄС) № 1025/2012 або будь-яким іншим законодавством Союзу, необхідні консультації галузевих експертів.

Крім того, комітет може вивчати будь-яке інше питання стосовно застосування цієї Директиви, що його піднімає або голова комітету, або представник держави-члена відповідно до свого внутрішнього регламенту.

1. Для врахування нових дуже серйозних питань безпеки Комісія повинна мати повноваження ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 46 задля перекласифікації обладнання, що працює під тиском, або агрегатів для того, щоб:

(a) на одиницю або лінійку обладнання, що працює під тиском, зазначеного у статті 4(3), поширювалася дія вимог статті 4(1);

(b) на агрегат або лінійку агрегатів, зазначених у статті 4(3), поширювалася дія вимог статті 4(2);

(c) віднести одиницю або лінійку обладнання, що працює під тиском, до іншої категорії, як відступ від вимог додатка II.

2. Держава-член, що занепокоєна безпечністю обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, повинна негайно поінформувати Комісію про свою занепокоєність і надати обґрунтування на її підтвердження.

3. Перед ухваленням делегованого акту Комісія проводить ретельне оцінювання ризиків, що потребують перекласифікації.

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти надано Комісії відповідно до умов, визначених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статті 45, надають Комісії на п’ятирічний період, починаючи з 1 липня 2015 року. Комісія складає звіт про виконання делегованих повноважень не пізніше ніж за дев’ять місяців до закінчення такого п’ятирічного періоду. Делеговані повноваження автоматично подовжують на періоди такої самої тривалості, якщо Європейський Парламент або Рада не ухвалять рішення проти такого подовження не пізніше ніж за три місяці до закінчення кожного такого періоду.

3. Делеговані повноваження, зазначені у статті 45, можуть бути відкликані в будь-який час Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, вказані у такому рішенні. Воно набуває чинності наступного дня після публікації рішення в Офіційному віснику Європейського Союзу або із вказаної в ньому дати. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, які вже набули чинності.

4. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона одночасно повідомляє про це Європейський Парламент і Раду.

5. Делегований акт, ухвалений відповідно до статті 45, набуває чинності, лише якщо з боку Європейського Парламенту чи Ради впродовж двох місяців з дати повідомлення Європейського Парламенту й Ради про цей акт не було висловлено жодних заперечень, або якщо ще до закінчення цього періоду і Європейський Парламент, і Рада повідомили Комісії, що вони не заперечуватимуть. Такий період подовжують ще на два місяці за ініціативою Європейського Парламенту або Ради.

Держави-члени встановлюють правила щодо санкцій, застосовних у разі порушення суб’єктами господарювання положень національного законодавства, ухвалених відповідно до цієї Директиви, та вживають усіх заходів, необхідних для забезпечення виконання таких правил. Такі правила можуть включати кримінальні санкції за серйозні порушення.

Санкції, зазначені в першому параграфі, повинні бути дієвими, пропорційними та стримувальними.

1. Держави-члени не повинні перешкоджати введенню в експлуатацію обладнання, що працює під тиском, та агрегатів, які відповідають регламентам, чинним на їхній території станом на дату застосування Директиви 97/23/ЄС, та які були введені в обіг до 29 травня 2002 року.

2. Держави-члени не повинні перешкоджати наданню на ринку та/або введенню в експлуатацію обладнання, що працює під тиском, або агрегатів, охоплених Директивою 97/23/ЄС, які відповідають вимогам зазначеної Директиви та які були введені в обіг до 19 липня 2016 року.

3. Сертифікати та рішення, видані органами з оцінювання відповідності згідно з Директивою 97/23/ЄС, є чинними згідно з цією Директивою.

1. Держави-члени ухвалюють і оприлюднюють закони, підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні положення, необхідні для виконання статті 13, не пізніше 28 лютого 2015 року. Вони негайно надсилають Комісії текст зазначених інструментів.

Вони застосовують зазначені інструменти з 1 червня 2015 року.

2. Якщо держави-члени ухвалюють зазначені інструменти, вони повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким покликанням у разі їх офіційної публікації. Вони також повинні містити зауваження про те, що покликання у наявних законах, підзаконних нормативно-правових актах та адміністративних положеннях на статтю 9 Директиви 97/23/ЄС необхідно тлумачити як покликання на статтю 13 цієї Директиви. Держави-члени визначають, яким чином таке покликання має бути зроблено, та яким чином має бути сформульовано це зауваження.

Держави-члени ухвалюють і оприлюднюють закони, підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні положення, необхідні для виконання статті 2(15)-(32), статей 6-12, 14, 17 і 18, статті 19(3)-(5), статей 20-43, 47 і 48 та додатків I, II, III і IV, не пізніше 18 липня 2016 року. Вони негайно надсилають Комісії текст зазначених інструментів.

Вони застосовують зазначені інструменти з 19 липня 2016 року.

Якщо держави-члени ухвалюють зазначені інструменти, вони повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким покликанням у разі їх офіційної публікації. Вони також повинні містити зауваження про те, що покликання у наявних законах, підзаконних нормативно-правових актах та адміністративних положеннях на Директиву, скасовану цією Директивою, необхідно тлумачити як покликання на цю Директиву. Держави-члени визначають, яким чином таке покликання має бути зроблено, та яким чином має бути сформульовано це зауваження.

3. Держави-члени повідомляють Комісії текст основних положень національного законодавства, ухваленого у сфері регулювання цієї Директиви.

Статтю 9 Директиви 97/23/ЄС вилучити з 1 червня 2015 року без обмеження зобов’язань держав-членів щодо кінцевого терміну транспозиції до національного законодавства та дати застосування зазначеної статті, визначених у додатку V, частині B.

Директиву 97/23/ЄС зі змінами та доповненнями, внесеними актами, зазначеними у додатку V, частині A, скасувати з 19 липня 2016 року без обмеження зобов’язань держав-членів щодо кінцевого терміну транспозиції до національного законодавства та дати застосування Директиви, зазначеної у додатку V, частині B.

Покликання на скасовану директиву необхідно тлумачити як покликання на цю Директиву і читати відповідно до кореляційної таблиці, наведеної у додатку VI.

Ця Директива набуває чинності на двадцятий день після її опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Статтю 1, пункти 1-14 статті 2, статті 3, 4, 5, 14, 15 і 16, статтю 19(1) і (2), і статті 44, 45 і 46 застосовують з 19 липня 2016 року.

Цю Директиву адресовано державам-членам.

1. Зобов’язання, що випливають із суттєвих вимог щодо безпечності, наведених у цьому додатку для обладнання, що працює під тиском, також застосовують до агрегатів у разі існування відповідної загрози.

2. Суттєві вимоги щодо безпечності, викладені у цій Директиві, є обов’язковими. Зобов’язання, що випливають з таких суттєвих вимог щодо безпечності, застосовуються лише якщо існує відповідна загроза для обладнання, що працює під тиском, про яке йдеться, коли його використовують в умовах, обґрунтовано передбачених виробником.

3. Виробник зобов’язується аналізувати загрози і ризики задля виявлення тих, що стосуються його обладнання з огляду на тиск; надалі він повинен проектувати та конструювати таке обладнання з урахуванням проведеного аналізу.

4. Суттєві вимоги щодо безпечності необхідно тлумачити та застосовувати таким чином, щоб врахувати сучасний стан технічного розвитку та існуючу практику під час проектування і виробництва, а також техніко-економічні міркування, що відповідають високому ступеню захисту здоров’я і безпеки.

1.1. Обладнання, що працює під тиском, проектують, виготовляють і перевіряють, та, за доцільності, обладнують та встановлюють таким чином, щоб забезпечити його безпечність під час введення в експлуатацію відповідно до інструкцій виробника або в обґрунтовано передбачених умовах.

1.2. Обираючи найбільш належні рішення, виробник повинен застосовувати принципи, викладені нижче в такому порядку:

- усунути або зменшити загрозу, наскільки це практично можливо;

- застосувати доцільні заходи захисту від загроз, які не можуть бути усунені;

- якщо доречно, інформувати користувачів про залишкову загрозу, зазначаючи, чи необхідно вживати відповідних спеціальних заходів для зниження ризиків під час встановлення та/або використання.

1.3. У разі, якщо відомо про можливість неправильного використання, або її можна чітко передбачити, обладнання, що працює під тиском, проектується у спосіб, що допоможе запобігти ризикам такого неправильного використання, або, якщо таке неможливо, надається належне попередження про те, що обладнання, що працює під тиском, не можна використовувати таким чином.

2.1. Загальна інформація

Обладнання, що працює під тиском, необхідно спроектувати належним чином з урахуванням усіх відповідних чинників задля забезпечення його безпечності впродовж всього передбаченого строку служби.

У ході проектування необхідно враховувати відповідні коефіцієнти запасу міцності з використанням комплексних методів, які включають достатній запас безпечності в усіх відповідних режимах збою.

2.2. Проектування належної міцності

2.2.1. Обладнання, що працює під тиском, необхідно спроектувати з урахуванням навантажень, що відповідають його використанню за призначенням та іншим обґрунтовано передбачуваним умовам експлуатації. Зокрема, необхідно враховувати такі чинники:

- внутрішній/зовнішній тиск,

- температуру навколишнього середовища та робочу температуру,

- статичний тиск і масу вмісту в експлуатаційних та випробувальних умовах,

- навантаження від переміщення, вітрове та сейсмічне навантаження,

- реактивні сили та моменти, спричинені опорами, кріпленнями, трубопроводами тощо,

- корозію та ерозію, втому тощо,

- розпад нестабільного робочого середовища.

Необхідно брати до уваги різні навантаження, що можуть виникати одночасно, враховуючи ймовірність їх одночасного виникнення.

2.2.2. Проектування належної міцності ґрунтується на будь-якому із наведених нижче методів:

- як правило, на методі розрахунку, описаному в пункті 2.2.3, що за необхідності доповнюється методом експериментального проектування, описаним у пункті 2.2.4,

- на методі експериментального проектування без розрахунку, описаному в пункті 2.2.4, у разі, коли добуток максимально допустимого тиску PS на місткість V становить менше 6000 бар л, або добуток PS на DN становить менше 3000 бар.

2.2.3. Метод розрахунку

(a) Стійкість до тиску та інші аспекти навантаження

Допустимі напруження обладнання, що працює під тиском, обмежуються з урахуванням обґрунтовано передбачених режимів збою в умовах експлуатації. Для цього застосовують коефіцієнти безпеки, щоб повністю усунути будь-які неточності, зумовлені особливостями виготовлення, фактичними умовами експлуатації, напруженнями, способами розрахунку, властивостями та поведінкою матеріалів.

Ці методи розрахунку повинні забезпечувати достатні запаси безпечності, що відповідають, за доцільності, вимогам пункту 7.

Викладені вище вимоги можна виконати шляхом застосування одного із наведених нижче методів, залежно від обставин, та, якщо необхідно, як доповнення до іншого методу або у поєднанні з ним:

- проектування за формулою,

- проектування за результатами аналізу,

- проектування за механікою руйнування матеріалів.

(b) Опір

Для визначення опору обладнання, що працює під тиском, про яке йдеться, використовують відповідні проектні розрахунки.

Зокрема:

- розрахунковий тиск не повинен бути меншим за максимально допустимий тиск, та враховувати статичний і динамічний тиски робочого середовища, а також розпад нестабільних робочих середовищ. Якщо посудина поділена на окремі камери під тиском, перегородка між ними повинна бути сконструйована, базуючись на найвищому можливому тиску для камери відносно найнижчого можливого тиску в сусідній камері,

- розрахункові температури повинні враховувати належні запаси безпечності,

- конструкція повинна належним чином враховувати всі можливі комбінації температури і тиску, які можуть виникнути в обґрунтовано передбачених умовах експлуатації обладнання,

- максимальне напруження та його пікові концентрації повинні перебувати в межах безпечних значень,

- при розрахунку стійкості до тиску необхідно використовувати значення, що відповідають властивостям матеріалу, на основі задокументованих даних з урахуванням положень, викладених у пункті 4, разом з відповідними коефіцієнтами безпеки. Властивості матеріалів, які необхідно брати до уваги, за доцільності, включають:

-

- межу текучості, що у відповідних випадках становить 0,2% або 1,0% умовної межі текучості за розрахункової температури,

- межу міцності при розтягуванні,

- характеристики міцності, залежні від часу, наприклад, межу повзкості,

- дані щодо втоми,

- модуль Юнга (модуль пружності),

- відповідну величину пластичної деформації,

- енергію розриву при згинанні,

- в’язкість руйнування.

- до властивостей матеріалу необхідно застосовувати відповідні поєднання факторів залежно від, наприклад, типу неруйнівного випробування, з’єднаних матеріалів і передбачених умов експлуатації,

- конструкція повинна належним чином враховувати всі обґрунтовано передбачувані механізми погіршення характеристик (наприклад, корозію, повзучість, втому), що відповідають використанню обладнання за призначенням. В інструкціях, згаданих у пункті 3.4, особливу увагу необхідно звернути на певні особливості конструкції, що стосуються строку служби обладнання, наприклад:

-

- для повзучості: розрахункова кількість годин експлуатації за заданих температур,

- для втоми: розрахункова кількість циклів за заданих рівнів напруження,

- для корозії: розрахунковий припуск на корозію.

(c) Стійкість

Якщо розрахована товщина не забезпечує адекватної структурної стійкості, необхідно вжити належних заходів для виправлення ситуації, беручи до уваги ризики, пов’язані з транспортуванням і поводженням.

2.2.4. Метод експериментального проектування

Конструкція обладнання може бути затверджена, повністю або частково, відповідною програмою випробування, проведеного на типовому зразку обладнання або категорії обладнання.

Програма випробування чітко визначається перед таким випробуванням і затверджується нотифікованим органом, відповідальним за модуль оцінювання відповідності конструкції, якщо такий існує.

У такій програмі визначають умови випробувань і критерії приймання або відмови. Фактичні значення суттєвих розмірів і характеристик матеріалів, що є складовою обладнання, яке проходить випробування, вимірюють перед випробуванням.

За доцільності, під час випробувань необхідно передбачити можливість спостереження за критичними зонами обладнання, що працює під тиском, за допомогою належної вимірювальної апаратури, здатної з достатньою точністю реєструвати деформації та напруження.

Програма випробування повинна включати:

(a) Випробування тиском на міцність, мета якого полягає в перевірці того, що за тиску з певним запасом безпечності відносно максимально допустимого тиску в обладнанні не буде виявлено суттєвих витоків або деформацій, що перевищують встановлені граничні значення.

Для визначення випробувального тиску використовують різницю значень геометричних і фізичних властивостей матеріалів, виміряних за випробувальних умов, та значень, що використовуються для цілей проектування; враховується різниця між випробувальною та розрахунковою температурами;

(b) якщо існує ризик повзучості або втоми, відповідні випробування, визначені на основі вказаних умов експлуатації обладнання, наприклад, часу витримки за визначеної температури, кількості циклів за визначених рівнів напруження;

(c) за необхідності, додаткові випробування щодо інших факторів, зазначених у пункті 2.2.1, наприклад, корозії, зовнішніх пошкоджень.

2.3. Положення щодо забезпечення безпечного поводження та експлуатації

Метод експлуатації, визначений для обладнання, що працює під тиском, повинен бути таким, щоб виключити будь-який обґрунтовано передбачуваний ризик в ході експлуатації обладнання. За доцільності, особливу увагу необхідно звертати на:

- механізми замикання і відкривання,

- небезпечні витоки при випуску для зменшення тиску,

- пристрої для запобігання фізичного доступу за умови наявності тиску або вакууму всередині,

- температуру зовнішньої поверхні з урахуванням використання за призначенням,

- розпад нестабільного робочого середовища.

Зокрема, обладнання, що працює під тиском, оснащене люком доступу, повинно мати автоматичний або ручний пристрій, за допомогою якого користувач зможе легко переконатися в тому, що відкривання не становить жодного ризику. Крім того, у разі якщо відкривання може бути здійснено швидко, обладнання, що працює під тиском, оснащують пристроєм блокування, щоб запобігти відкриванню у випадках, коли тиск або температура робочого середовища становлять загрозу.

2.4. Засоби експертизи

(a) Обладнання, що працює під тиском, проектують та виготовляють у спосіб, який дає можливість проведення всіх необхідних експертиз для забезпечення безпеки;

(b) У випадках, коли потрібно забезпечити постійну безпеку обладнання, необхідно передбачити наявність засобів для визначення внутрішнього стану обладнання, наприклад, отворів для фізичного доступу всередину обладнання, що працює під тиском, для проведення належних експертиз у безпечний та ергономічний спосіб;

(c) Інші заходи для забезпечення безпечного стану обладнання, що працює під тиском, можуть застосовуватися у будь-якій із таких ситуацій:

- якщо його розміри замалі для фізичного доступу всередину,

- якщо відкривання обладнання, що працює під тиском, негативно вплине на його внутрішню частину,

- якщо речовина, що міститься в обладнанні, не демонструє шкідливого впливу на матеріал, з якого виготовлено обладнання, що працює під тиском, а інші механізми погіршення внутрішнього стану обладнання не передбачені.

2.5. Засоби осушення і продування

У відповідних випадках необхідно забезпечити належні засоби осушення і продування обладнання, що працює під тиском:

- для уникнення шкідливого впливу, наприклад, гідравлічного удару, вакуумного руйнування, корозії або неконтрольованих хімічних реакцій. При цьому необхідно врахувати всі етапи експлуатації та випробувань, зокрема випробування тиском,

- для забезпечення безпечного очищення, інспектування та технічного обслуговування.

2.6. Корозія або інший хімічний вплив

У відповідних випадках необхідно забезпечити належний припуск на корозію або захист від корозії та інших хімічних впливів, з урахуванням використання за призначенням та обґрунтовано передбачуваного використання.

2.7. Зношення

У разі можливості виникнення інтенсивної ерозії або стирання, необхідно вжити належних заходів, щоб:

- мінімізувати їхні наслідки доцільним конструктивним рішенням, наприклад, збільшенням товщини матеріалу або використанням спеціального покриття чи облицювання,

- дозволити заміну частин, на які здійснюється найбільший вплив,

- привернути увагу, в інструкціях, що наведені в пункті 3.4, до заходів забезпечення стабільного безпечного використання обладнання.

2.8. Агрегати

Агрегати повинні бути сконструйовані у спосіб, за якого:

- складові частини, що збираються разом, є надійними та відповідають їхньому призначенню,

- всі складові частини належним чином згруповані та правильно зібрані.

2.9. Положення щодо заповнення та спорожнення

За необхідності, обладнання, що працює під тиском, необхідно проектувати у такий спосіб, оснащувати пристроями, або давати можливість оснащення такими пристроями, щоб забезпечити його безпечне заповнення та спорожнення, зокрема, у випадку таких ризиків:

(a) під час заповнення:

- переповнення або надлишковий тиск, зокрема, беручи до уваги коефіцієнт заповнення та тиск пари за розрахункової температури,

- нестабільність обладнання, що працює під тиском;

(b) під час спорожнення: неконтрольований випуск робочого середовища під тиском;

(c) під час заповнення або спорожнення: небезпечне під’єднання або від’єднання.

2.10. Захист від перевищення допустимих меж для обладнання, що працює під тиском

У разі коли, за обґрунтовано передбачуваних умов можливе перевищення допустимих меж, обладнання, що працює під тиском, оснащується відповідними захисними пристроями, або проводиться підготовка для оснащення ними, окрім випадків, коли захист такого обладнання передбачений іншими захисними пристроями у складі агрегату.

Відповідний пристрій або комбінацію таких пристроїв визначають залежно від особливих характеристик обладнання або агрегату.

Відповідні захисні пристрої та їх комбінації складаються з:

(a) запобіжних пристроїв, як визначено у пункті 4 статті 2;

(b) за необхідності, належних пристроїв моніторингу, наприклад, індикаторів та/або аварійної сигналізації, що дають змогу автоматично чи вручну вживати заходів для підтримання обладнання, що працює під тиском, у межах допустимих показників.

2.11. Запобіжні пристрої

2.11.1. Запобіжні пристрої повинні:

- бути спроектовані та сконструйовані для забезпечення надійності та придатності для їх передбачуваного використання, а також, за доцільності, враховувати вимоги до технічного обслуговування та випробувань пристроїв,

- бути незалежними від інших функцій, якщо тільки такі інші функції не впливають на їхню захисну функцію,

- відповідати належним принципам проектування задля отримання відповідного та надійного захисту. Зокрема, такі принципи включають режим безпечної роботи у разі збою, резервування, різнобічність і самодіагностику.

2.11.2. Пристрої обмеження тиску

Ці пристрої повинні бути сконструйовані таким чином, щоб тиск постійно не перевищував максимально допустимий тиск PS; однак, за необхідності, допускається короткочасна зміна тиску відповідно до специфікацій, викладених у пункті 7.3.

2.11.3. Пристрої контролю температури

Ці пристрої повинні мати відповідний час спрацювання, передбачений вимогами безпеки, що відповідає функції вимірювання.

2.12. Зовнішня пожежа

За необхідності, обладнання, що працює під тиском, повинно бути сконструйоване та, у відповідних випадках, оснащене належними пристроями, або мати можливість оснащення такими пристроями, для дотримання вимог щодо мінімізації шкоди в разі виникнення зовнішньої пожежі, звертаючи особливу увагу на його використання за призначенням.

3.1. Процедури виробництва

Виробник повинен забезпечити компетентне виконання положень, визначених на етапі проектування, шляхом застосування доцільних методів і відповідних процедур, особливо з урахуванням аспектів, викладених нижче.

3.1.1. Підготовка складових частин

Підготовка складових частин (наприклад, формування та підготовка фасок) не повинна призвести до появи дефектів або тріщин чи змін механічних властивостей, що, ймовірно, матимуть негативний вплив на безпечність обладнання, що працює під тиском.

3.1.2. Нерознімне з’єднання

Нерознімні з’єднання і суміжні зони не повинні мати жодних поверхневих або внутрішніх дефектів, що негативно впливають на безпечність обладнання.

Властивості нерознімних з’єднань повинні відповідати мінімальним властивостям, встановленим для матеріалів, що з’єднуються, за винятком випадків, коли під час розрахунку конструкції спеціально враховуються інші значення відповідних властивостей.

Для обладнання, що працює під тиском, нерознімне з’єднання складових частин, що забезпечують стійкість до тиску обладнання, а також складових частин, що безпосередньо приєднують до них, повинне здійснюватися кваліфікованим персоналом відповідно до належних операційних процедур.

Для обладнання, що працює під тиском, віднесеного до категорій II, III і IV, операційні процедури та персонал затверджує компетентна незалежна організація, якою, на власний розсуд виробника, може бути:

- нотифікований орган,

- незалежна організація, визнана державою-членом відповідно до положень статті 20.

Для такого затвердження незалежна організація проводить експертизи та випробування, передбачені відповідними гармонізованими стандартами, чи аналогічні експертизи та випробування, або забезпечує їх проведення.

3.1.3. Неруйнівні випробування

Неруйнівні випробування нерознімних з’єднань обладнання, що працює під тиском, проводяться кваліфікованим персоналом. Для обладнання, що працює під тиском, віднесеного до категорій III і IV, персонал затверджує незалежна організація, визнана державою-членом відповідно до положень статті 20.

3.1.4. Термообробка

У разі коли існує ризик того, що в процесі виробництва властивості матеріалу зміняться настільки, що це негативно вплине на безпечність обладнання, що працює під тиском, на відповідному етапі виготовлення необхідно провести належну термообробку.

3.1.5. Простежуваність

Необхідно запровадити та дотримуватися відповідних процедур ідентифікації матеріалів, з яких виготовлені складові частини обладнання, що впливають на стійкість до тиску, за допомогою відповідних засобів від етапу отримання матеріалів, протягом процесу виготовлення до етапу заключних випробувань виготовленого обладнання, що працює під тиском.

3.2. Заключне оцінювання

Обладнання, що працює під тиском, підлягає заключному оцінюванню, як це описано нижче.

3.2.1. Кінцеве інспектування

Обладнання, що працює під тиском, проходить кінцеве інспектування, що передбачає огляд та експертизу супровідних документів, для перевірки відповідності вимогам цієї Директиви. Можуть враховуватися результати випробувань, проведених в ході виробництва. З огляду на необхідність з причин безпеки, остаточну перевірку проводять всередині та ззовні щодо кожної частини обладнання, де це необхідно, під час виробництва (наприклад, якщо експертиза під час кінцевого інспектування вже не є можливою).

3.2.2. Контрольні випробування

Заключне оцінювання обладнання, що працює під тиском, включає випробування на стійкість до тиску, яке зазвичай проводиться в формі випробування гідростатичним тиском за тиску, який щонайменше дорівнює значенню, наведеному в пункті 7.4, у відповідних випадках.

Для обладнання, що працює під тиском, серійного виробництва, віднесеного до категорії І, це випробування може проводитися із застосуванням статистичних методів.

Якщо випробування гідростатичним тиском має негативний вплив або є недоцільним, можливе проведення інших випробувань, значущість яких було визнано. Перед проведенням таких інших випробувань, крім випробування гідростатичним тиском, застосовують додаткові заходи, наприклад, неруйнівні випробування або інші методи аналогічної значущості.

3.2.3. Інспектування пристроїв безпеки

Заключне оцінювання агрегатів повинно також включати перевірку пристроїв безпеки, призначену для перевірки їх повної відповідності вимогам, зазначеним у пункті 2.10.

3.3. Маркування та етикетування

На додаток до марковання знаком СЕ, передбаченого статтями 18 і 19, а також інформації, яку необхідно надати відповідно до статті 6(6) і статті 8(3), надається інформація, наведена нижче:

(a) для всього обладнання, що працює під тиском:

- рік виробництва,

- ідентифікація обладнання, що працює під тиском, за його характеристиками, наприклад, типом, ідентифікаційним номером серії або партії, та серійним номером,

- суттєві максимальні/мінімальні допустимі граничні показники.

(b) залежно від типу обладнання, що працює під тиском, додаткова інформація, необхідна для безпечного встановлення, експлуатації або використання та, у разі необхідності, технічного обслуговування і періодичного інспектування, наприклад:

- місткість (V) обладнання, що працює під тиском у літрах (L),

- номінальний діаметр (DN) трубопроводів,

- застосовний випробувальний тиск РТ в барах і дата,

- встановлений тиск запобіжного пристрою в барах,

- потужність обладнання, що працює під тиском, у кВт,

- напруга живлення у В (вольтах),

- використання за призначенням,

- коефіцієнт заповнення в кг/л,

- максимальна маса заповнення в кг,

- маса тари в кг,

- група робочого середовища.

(c) за необхідності, попередження, прикріплені до обладнання, що працює під тиском, для попередження про неправильне використання, яке, як показує практика, може мати місце.

Інформація, зазначена в пунктах (a), (b) і (c), наноситься на обладнання, що працює під тиском, або на паспортну табличку, надійно прикріплену до нього, окрім таких випадків:

- у певних випадках може використовуватися відповідна документація для уникнення повторного маркування окремих частин, наприклад, складових частин трубопроводів одного й того ж агрегату,

- якщо обладнання, що працює під тиском, є надто малим за розмірами, наприклад, у випадку з приладдям, інформація може наводитися на етикетці, прикріпленій до такого обладнання, що працює під тиском,

- для маси, що заповнюється, та попереджувальних знаків, передбачених пунктом (c), можуть використовуватися етикетки або інші відповідні засоби, за умови, що вони лишатимуться читабельними протягом належного періоду часу.

3.4. Інструкції з експлуатації

(a) У разі надання на ринку обладнання, що працює під тиском, воно повинно супроводжуватися, наскільки це необхідно, інструкціями для користувача, що містять всю необхідну інформацію щодо безпеки, стосовно:

- монтажу, у тому числі збору різних частин обладнання, що працює під тиском,

- введення в експлуатацію,

- використання,

- технічного обслуговування, у тому числі його перевірки користувачем.

(b) Інструкції повинні містити інформацію, нанесену на обладнання, що працює під тиском, відповідно до пункту 3.3, за винятком його серійного номеру, та, в разі необхідності, повинні супроводжуватися технічною документацією, кресленнями і схемами, необхідними для повного розуміння цих інструкцій.

(c) За потреби, у цих інструкціях також зазначають ризики, що виникають через неправильне використання обладнання відповідно до пункту 1.3, та особливості конструкції відповідно до пункту 2.2.3.

Матеріали, що використовуються для виготовлення обладнання, що працює під тиском, повинні бути придатними для такого застосування впродовж всього запланованого строку служби, окрім випадків, коли передбачено їх заміну.

Зварювальні матеріали та інші з’єднувальні матеріали повинні належним чином задовольняти лише відповідні вимоги пунктів 4.1, 4.2(a) і першого параграфа пункту 4.3, як окремо, так і після з’єднання в єдину конструкцію.

4.1. Матеріали частин під тиском, повинні:

(a) мати властивості, що відповідають всім обґрунтовано передбачуваним умовам експлуатації та умовам випробування, та, зокрема, вони повинні бути достатньо в’язкими та міцними. У відповідних випадках, характеристики матеріалів повинні відповідати вимогам пункту 7.5. Крім того, у відповідних випадках, слід особливо обережно обирати матеріали з метою уникнення крихкого зламу; якщо з певних причин необхідно використання крихкого матеріалу, потрібно вживати відповідних заходів;

(b) бути достатньо стійкими до хімічного впливу робочого середовища, яке міститься в обладнанні, що працює під тиском; хімічні та фізичні властивості матеріалу, необхідні для безпечної експлуатації, не повинні суттєво піддаватися впливу впродовж запланованого строку служби обладнання;

(c) не повинні суттєво змінюватися через старіння;

(d) бути придатними для передбачених процедур оброблення;

(e) бути підібраними для уникнення суттєвих небажаних наслідків поєднання різних матеріалів.