Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2018/848 від 30 травня 2018 року про органічне виробництво і маркування органічних продуктів та про скасування Регламенту Ради (ЄС) № 834/2007

(c) вони пропонують адекватні гарантії об’єктивності й неупередженості і не мають жодного конфлікту інтересів у зв’язку з виконанням їхніх завдань контролю; зокрема, вони мають процедури, які забезпечують, щоб залучений до контролю та виконання інших дій персонал не мав жодних конфліктів інтересів, і щоб одні й ті самі інспектори не інспектували операторів понад 3 роки поспіль;

(d) що стосується органів контролю, вони акредитовані для цілей їх визнання відповідно до цього Регламенту тільки одним органом акредитації згідно з відповідним гармонізованим стандартом "Оцінювання відповідності - Вимоги для органів, що здійснюють сертифікацію продуктів, процесів та послуг", покликання на який опубліковане в Офіційному віснику Європейського Союзу;

(e) вони мають експертні знання, обладнання й інфраструктуру, необхідні для виконання завдань контролю, і мають достатню кількість відповідного кваліфікованого та досвідченого персоналу;

(f) вони спроможні та компетентні здійснювати діяльність з сертифікації та контролю відповідно до вимог цього Регламенту та зокрема Делегованого регламенту Комісії (ЄС) 2021/1698 (- 25) для кожного типу оператора (окремий оператор або група операторів) у кожній третій країні та для кожної категорії продуктів, для яких вони хочуть мати визнання;

(g) вони мають запроваджені процедури й механізми для забезпечення неупередженості, якості, послідовності, ефективності та відповідності контролю й інших дій, які вони виконують;

(h) вони мають достатньо кваліфікованого та досвідченого персоналу, щоб ефективно та своєчасно здійснювати контроль та інші дії;

(i) вони мають відповідні приміщення й обладнання, які належним чином обслуговуються, щоб забезпечити ефективне та своєчасне здійснення персоналом контролю та інших дій;

(j) вони мають процедури для забезпечення того, щоб їхній персонал мав доступ до об’єктів операторів і документації, яку ведуть оператори, для того, щоб бути здатними виконувати свої завдання;

(k) вони мають відповідні внутрішні вміння, підготовку та процедури для здійснення ефективного контролю операторів, включно з інспектуваннями, а також, у відповідних випадках, системи внутрішнього контролю групи операторів;

(l) їхнє попереднє визнання для конкретної третьої країни та/або категорії продуктів не було скасоване відповідно до параграфа 2a або їхня акредитація не була скасована чи тимчасово припинена будь-яким органом акредитації відповідно до порядку тимчасового припинення або скасування, встановленого згідно з відповідним міжнародним стандартом, зокрема стандартом 17011 Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) "Оцінювання відповідності. Загальні вимоги до органів акредитації, що акредитують органи з оцінювання відповідності", протягом 24 місяців, що передують:

(i) їхньому запиту про визнання для тієї самої третьої країни і/або тієї самої категорії продуктів, крім випадків, коли попереднє визнання було скасоване відповідно до пункту (k) параграфа 2a;

(ii) їхньому запиту про розширення сфери визнання на додаткову третю країну відповідно до статті 2 Делегованого регламенту (ЄС) 2021/1698, крім випадків, коли попереднє визнання було скасоване відповідно до пункту (k) параграфа 2a цієї статті;

(iii) їхньому запиту про розширення сфери визнання на додаткову категорію продуктів відповідно до статті 2 Делегованого регламенту (ЄС) 2021/1698;

(m) у випадку органів контролю, вони є публічними адміністративними організаціями в третій країні, для якої вони подають заяву на визнання;

(n) вони відповідають процедурним вимогам, встановленим у главі I Делегованого регламенту (ЄС) 2021/1698; і

(o) вони відповідають усім додатковим критеріям, які можуть бути встановлені в делегованому акті, ухваленому відповідно до параграфа 7.

2a. Комісія може скасувати визнання установи контролю або органу контролю для конкретної третьої країни та/або категорії продуктів, якщо:

(a) один із критеріїв визнання, встановлений у параграфі 2, більше не виконується;

(b) Комісія не отримала річний звіт, зазначений у статті 4 Делегованого регламенту (ЄС) 2021/1698, у термін, визначений у згаданій статті, або включена в цей річний звіт інформація є неповною, неточною чи не відповідає вимогам, встановленим у згаданому Регламенті;

(c) установа контролю або орган контролю не надає чи не передає всю інформацію, пов’язану з технічним досьє, згаданим у параграфі 4, з системою контролю, яку вона/він застосовує, або з актуальним списком операторів чи груп операторів, або з органічними продуктами, які входять у сферу її/його визнання;

(d) установа контролю або орган контролю не повідомляє Комісії протягом 30 календарних днів про зміни в своєму технічному досьє, згаданому в параграфі 4;

(e) установа контролю або орган контролю не надає інформацію на запит Комісії або держави-члена у визначені терміни, або така інформація є неповною, неточною чи не відповідає вимогам, встановленим у цьому Регламенті, в Делегованому регламенті (ЄС) 2021/1698 і в імплементаційному акті, який ухвалюють на підставі параграфа 8, або не співпрацює з Комісією, зокрема під час розслідувань невідповідності;

(f) установа контролю або орган контролю не погоджується на ініційовану Комісією виїзну перевірку або аудит;

(g) результат виїзної перевірки або аудиту свідчить про систематичне незадовільне функціонування заходів контролю, або установа контролю чи орган контролю не здатні впровадити всі рекомендації, надані Комісією після виїзної перевірки або аудиту, у запропонованому ними плані дій, поданому Комісії;

(h) установа контролю або орган контролю не вживає належних коригувальних заходів у відповідь на встановлені невідповідності й порушення у строк, визначений Комісією відповідно до серйозності ситуації, який становить щонайменше 30 календарних днів;

(i) у випадку зміни оператором його установи контролю або органу контролю, установа контролю або орган контролю не передає новій установі контролю або органу контролю відповідні елементи контрольної документації оператора, включно з письмовими протоколами, протягом щонайбільше 30 календарних днів після отримання запиту на передавання від оператора або від нової установи контролю чи органу контролю;

(j) існує ризик ввести споживача в оману щодо істинної природи (походження) продуктів, на які поширюється визнання; або

(k) установа контролю або орган контролю протягом 48 місяців поспіль не сертифікували жодного оператора у третій країні, для якої вони мають визнання.

3. Акредитацію, зазначену в пункті (d) параграфа 2, надає тільки:

(a) національний орган акредитації у Союзі відповідно до Регламенту (ЄС) № 765/2008; або

(b) орган акредитації за межами Союзу, який підписав багатосторонню угоду про визнання під егідою Міжнародного акредитаційного форуму.

4. Установи контролю та органи контролю подають Комісії запит про визнання. Такий запит складається з технічного досьє, що містить всю необхідну інформацію, щоб забезпечити відповідність критеріям, встановленим у параграфі 2.

Установи контролю надають останній звіт про результати оцінювання, виданий компетентним органом, а органи контролю надають атестат про акредитацію, виданий органом акредитації. У відповідних випадках установи контролю та органи контролю також надають останні звіти за результатами регулярного виїзного оцінювання, нагляду й багаторічного періодичного оцінювання їхньої діяльності.

5. На основі інформації, зазначеної в параграфі 4, та будь-якої іншої релевантної інформації щодо установи контролю та органу контролю Комісія забезпечує належний нагляд за визнаними установами контролю та органами контролю шляхом регулярного перегляду їхньої діяльності й визнання. Для цілей такого визнання Комісія може вимагати додаткову інформацію від органів акредитації або, відповідно, від компетентних органів.

6. Характер нагляду, зазначений у параграфі 5, визначають на основі оцінки ймовірності невідповідності, беручи до уваги, зокрема, діяльність установи контролю та органу контролю, тип продуктів і операторів, яких вони контролюють, а також зміни в правилах виробництва й заходах контролю.

Визнання установи контролю та органів контролю, зазначених у параграфі 1, негайно скасовується, зокрема, відповідно до процедури, зазначеної в тому ж параграфі, якщо були виявлені серйозні або неодноразові порушення щодо сертифікації або контролю та дій, встановлених відповідно до параграфа 8, і якщо установа контролю та орган контролю не вжили належних і вчасних заходів для усунення порушень на вимогу Комісії у визначений Комісією строк. Такий строк визначають відповідно до серйозності проблеми і він становить загалом щонайменше 30 днів.

7. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54:

(a) для внесення змін у параграф 2 цієї статті, а саме, шляхом додавання нових критеріїв до встановлених у цьому параграфі критеріїв щодо визнання установ контролю та органів контролю, зазначеного в параграфі 1 цієї статті, та щодо скасування такого визнання, або шляхом внесення змін до таких доданих критеріїв;

(b) для доповнення цього Регламенту в тому, що стосується:

(i) здійснення нагляду установами контролю та органами контролю, визнаними Комісією, відповідно до параграфа 1, включно з виїзними перевірками; а також

(ii) контролю та інших дій, які повинні виконувати ці установи контролю та органи контролю.

8. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, щоб забезпечити вжиття належних заходів щодо випадків підозрюваної або виявленої невідповідності, зокрема, тих, які впливають на справжність органічних продуктів або продуктів перехідного періоду, імпортованих згідно з визнанням, передбаченим цією статтею. Такі заходи можуть полягати, зокрема, в перевірці справжності органічних продуктів або продуктів перехідного періоду перед введенням їх в обіг у Союзі, та, у відповідних випадках, у призупиненні дії дозволу на введення в обіг таких продуктів у Союзі як органічних продуктів або як продуктів перехідного періоду.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

9. З належним чином обґрунтованих причин терміновості, які пов’язані з недобросовісними практиками або практиками, несумісними з принципами й правилами органічного виробництва, захистом довіри споживачів або захистом добросовісної конкуренції між операторами, Комісія ухвалює негайно застосовні імплементаційні акти згідно з процедурою, зазначеною в статті 55(3), для вжиття заходів, зазначених у параграфі 8 цієї статті, або для ухвалення рішення щодо скасування визнання установ контролю та органів контролю, зазначених у параграфі 1 цієї статті.

Визнана третя країна, зазначена в пункті (b)(ii) статті 45(1), - це третя країна, визнана Союзом у рамках торгової угоди як країна, система виробництва якої відповідає тим самим цілям і принципам через застосування правил, які забезпечують такий самий рівень гарантії відповідності, що й правила, які діють у Союзі.

1. Визнана третя країна, зазначена в пункті (b)(iii) статті 45(1), - це третя країна, визнана для цілей еквівалентності відповідно до статті 33(2) Регламенту (ЄС) № 834/2007, у тому числі країни, визнані в рамках перехідних заходів, передбачених у статті 58 цього Регламенту.

Таке визнання втрачає чинність 31 грудня 2026 року.

2. На основі річних звітів, які надсилають Комісії до 31 березня кожного року треті країни, зазначені в параграфі 1, щодо імплементації та забезпечення виконання запроваджених ними заходів контролю, та в світлі будь-якої іншої отриманої інформації Комісія забезпечує належний нагляд за визнаними третіми країнами шляхом регулярного перегляду їх визнання. З цією метою Комісія може звернутися за допомогою до держав-членів. Характер нагляду визначають на основі оцінки ймовірності невідповідності, беручи до уваги, зокрема, обсяг експорту до Союзу з відповідної третьої країни, результати моніторингу й наглядової діяльності, яку веде компетентний орган, і результати попереднього контролю. Комісія регулярно звітує Європейському Парламенту і Раді про результати такого перегляду.

3. Комісія за допомогою імплементаційного акта встановлює перелік третіх країн, зазначених у параграфі 1, і може вносити зміни в цей перелік за допомогою імплементаційного акта.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

4. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 для доповнення цього Регламенту в тому, що стосується інформації, яку надсилають треті країни, внесені у перелік згідно з параграфом 3 цієї статті, необхідної для нагляду за їх визнанням Комісією, а також для здійснення такого нагляду Комісією, в тому числі, за допомогою виїзних перевірок.

5. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, щоб забезпечити застосування заходів до випадків підозрюваної або виявленої невідповідності, зокрема тих, які впливають на справжність органічних продуктів або продуктів перехідного періоду, імпортованих з третіх країн, зазначених у цій статті. Такі заходи можуть полягати, зокрема, в перевірці справжності органічних продуктів або продуктів перехідного періоду перед введенням їх в обіг у Союзі, та, у відповідних випадках, у призупиненні дії дозволу на введення в обіг таких продуктів у Союзі як органічних продуктів або як продуктів перехідного періоду.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

До 31 грудня 2022 року Комісія представляє Європейському Парламенту і Раді звіт про стан застосування статей 47 і 48, зокрема щодо визнання третіх країн для цілей еквівалентності.

Компетентні органи, установи контролю й органи контролю не повинні на підставах, пов’язаних з виробництвом, маркуванням або представленням продуктів, забороняти чи обмежувати реалізацію органічних продуктів або продуктів перехідного періоду, які знаходяться під контролем іншого компетентного органу, установи контролю чи органу контролю, що розташовані в іншій державі-члені, де такі продукти відповідають вимогам цього Регламенту. Зокрема, не можна здійснювати офіційний контроль або іншу офіційну діяльність, крім передбачених Регламентом (ЄС) 2017/625( 984_026-17 ), і не можна стягувати плату за офіційний контроль та іншу офіційну діяльність, крім передбаченої в главі VI згаданого Регламенту.

1. Щороку держави-члени передають Комісії інформацію, необхідну для імплементації та моніторингу застосування цього Регламенту. Наскільки це можливо, така інформація повинна ґрунтуватися на даних з перевірених джерел. Комісія враховує потреби в даних і синергії між потенційними джерелами даних, зокрема, їх використання у відповідних випадках для статистичних цілей.

2. Комісія ухвалює імплементаційні акти щодо системи, яку належить використовувати для передавання інформації, зазначеної в параграфі 1, щодо деталей інформації, яку необхідно передавати, і дати, до якої цю інформацію необхідно передати.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

1. Держави-члени ведуть регулярно оновлюваний перелік:

(a) назв і адрес компетентних органів; і

(b) назв, адрес і кодових номерів установ контролю й органів контролю.

Держави-члени передають Комісії ці переліки і будь-які зміни до них, а також оприлюднюють їх, крім випадків, коли таке передавання й опублікування вже відбулося відповідно до статті 4(4) Регламенту (ЄС) 2017/625.

2. На основі інформації, наданої згідно з параграфом 1, Комісія регулярно публікує в мережі інтернет оновлений перелік установ контролю й органів контролю, зазначених у пункті (b) параграфа 1.

1. Строк дії відступів від вимог щодо використання органічного репродуктивного матеріалу рослин та щодо використання органічних тварин, передбачених в пункті 1.8.5 частини I додатка II і в пунктах 1.3.4.3 та 1.3.4.4 частини II додатка II, за винятком пункту 1.3.4.4.2 частини II додатка II, спливає 31 грудня 2036 року.

2. З 1 січня 2029 року, на основі висновків щодо наявності органічного репродуктивного матеріалу рослин і тварин, представлених у звіті, передбаченому в параграфі 7 цієї статті, Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 для внесення змін до цього Регламенту, а саме:

(a) для припинення дії відступів, зазначених у пункті 1.8.5 частини I додатка II і в пунктах 1.3.4.3 та 1.3.4.4 частини II додатка II, крім пункту 1.3.4.4.2 частини II додатка II, раніше ніж 31 грудня 2036 року, або подовження їх дії після цієї дати; або

(b) для припинення дії відступу, зазначеного в пункті 1.3.4.4.2 частини II додатка II.

3. З 1 січня 2027 року Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 для внесення змін у пункт (b) статті 26(2), з метою поширення інформаційної системи, зазначеної в статті 26(2), на курчат, і в пункт 1.3.4.3 частини II додатка II, щоб відступи стосовно курчат ґрунтувалися на даних, зібраних відповідно до цієї системи.

4. З 1 січня 2026 року Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 на основі інформації щодо наявності органічних білкових кормів для птиці й свиней, наданої державами-членами, відповідно до параграфа 6 цієї статті або представленої у звіті, зазначеному в параграфі 7 цієї статті, припиняти дію дозволів на використання неорганічних білкових кормів для годівлі птиці та свиней, зазначених у пунктах 1.9.3.1(c) та 1.9.4.2(c) частини II додатка II, раніше ніж 31 грудня 2026 року, або подовження їх дії після цієї дати.

5. Комісія подовжує термін дії відступів або дозволів, зазначених в параграфах 2, 3 та 4, тільки доти, доки вона має інформацію, зокрема, надану державами-членами відповідно до параграфа 6, яка підтверджує відсутність на ринку Союзу відповідного репродуктивного матеріалу рослин, тварин або кормів.

6. До 30 червня кожного року держави-члени надають Комісії та іншим державам-членам:

(a) інформацію, включену в базу даних, зазначену в статті 26(1), і в системи, зазначені в статті 26(2), а також, у відповідних випадках, у системи, зазначені в статті 26(3);

(b) інформацію про відступи, надані відповідно до пункту 1.8.5 частини I додатка II і пунктів 1.3.4.3 та 1.3.4.4 частини II додатка II; та

(c) інформацію щодо наявності на ринку Союзу органічних білкових кормів для птиці та свиней, і щодо дозволів, наданих відповідно до пунктів 1.9.3.1(c) та 1.9.4.2(c) частини II додатка II.

7. До 31 грудня 2026 року Комісія представляє Європейському Парламенту і Раді звіт про наявність на ринку Союзу та, у відповідних випадках, про причини обмеженої доступності:

(a) органічного репродуктивного матеріалу рослин;

(b) органічних тварин, на які поширюються відступи, зазначені в пунктах 1.3.4.3 та 1.3.4.4 частини II додатка II;

(c) органічних білкових кормів, призначених для годування птиці та свиней, на які поширюються дозволи, зазначені в пунктах 1.9.3.1(c) та 1.9.4.2(c) частини II додатка II.

Під час підготовки цього звіту Комісія бере до уваги, зокрема, дані, зібрані відповідно до статті 26, та інформацію стосовно відступів і дозволів, зазначену в параграфі 6 цієї статті.

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти покладають на Комісію відповідно до умов, встановлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені в статті 2(6), статті 9(11), статті 10(5), статті 12(2), статті 13(3), статті 14(2), статті 15(2), статті 16(2), статті 17(2), статті 18(2), статті 19(2), статті 21(1), статті 22(1), статті 23(2), статті 24(6), статті 30(7), статті 32(4), статті 33(6), статті 34(8), статті 35(9), статті 36(3), статті 38(8), статті 40(11), статті 44(2), статті 46(7), статті 48(4), статті 53(2), (3) та (4), статті 57(3) та статті 58(2), надають Комісії на період тривалістю п’ять років, починаючи з 17 червня 2018 року. Комісія складає звіт про виконання делегованих повноважень не пізніше ніж за дев’ять місяців до закінчення п’ятирічного періоду. Делеговані повноваження автоматично подовжують на періоди такої самої тривалості, якщо Європейський Парламент або Рада не ухвалять рішення проти такого подовження не пізніше ніж за три місяці до закінчення кожного такого періоду.

3. Делегування повноважень, зазначених у статті 2(6), статті 9(11), статті 10(5), статті 12(2), статті 13(3), статті 14(2), статті 15(2), статті 16(2), статті 17(2), статті 18(2), статті 19(2), статті 21(1), статті 22(1), статті 23(2), статті 24(6), статті 30(7), статті 32(4), статті 33(6), статті 34(8), статті 35(9), статті 36(3), статті 38(8), статті 40(11), статті 44(2), статті 46(7), статті 48(4), статті 53(2), (3) та (4), статті 57(3) та статті 58(2), може бути відкликане в будь-який час Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє дію делегованих повноважень, визначених у такому рішенні. Таке рішення набуває чинності на наступний день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу або в пізнішу дату, вказану в ньому. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, які вже набули чинності.

4. Перед ухваленням делегованого акта Комісія проводить консультації з експертами, призначеними кожною державою-членом, відповідно до принципів, що встановлені в Міжінституційній угоді від 13 квітня 2016 року про краще законотворення.

5. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона надає його одночасно Європейському Парламенту і Раді.

6. Делегований акт, ухвалений відповідно до статті 2(6), статті 9(11), статті 10(5), статті 12(2), статті 13(3), статті 14(2), статті 15(2), статті 16(2), статті 17(2), статті 18(2), статті 19(2), статті 21(1), статті 22(1), статті 23(2), статті 24(6), статті 30(7), статті 32(4), статті 33(6), статті 34(8), статті 35(9), статті 36(3), статті 38(8), статті 40(11), статті 44(2), статті 46(7), статті 48(4), статті 53(2), (3) та (4), статті 57(3) та статті 58(2), набуває чинності тільки в тому випадку, якщо ні Європейський Парламент, ні Рада не висловили жодних заперечень протягом двомісячного періоду з дати надання зазначеного акта Європейському Парламенту і Раді, або якщо до закінчення такого періоду і Європейський Парламент, і Рада повідомили Комісії, що вони не матимуть заперечень. Такий період подовжують ще на два місяці за ініціативою Європейського Парламенту або Ради. Такий період подовжують ще на два місяці з ініціативи Європейського Парламенту або Ради.

1. Комісії допомагає комітет під назвою "Комітет з органічного виробництва". Такий комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.

2. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

3. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 8 разом зі статтею 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

4. Якщо Комітет не надає жодного висновку, Комісія не ухвалює проект імплементаційного акта, і застосовується третій підпараграф статті 5(4) Регламенту (ЄС) № 182/2011.

Регламент (ЄС) № 834/2007 скасовано.

Проте, зазначений Регламент продовжують застосовувати для цілей завершення розгляду заяв від третіх країн, які знаходяться в процесі розгляду, відповідно до статті 58 цього Регламенту.

Покликання на скасований Регламент необхідно тлумачити як покликання на цей Регламент.

1. Строк дії визнання установ контролю чи органів контролю, наданого відповідно до статті 33(3) Регламенту (ЄС) № 834/2007, завершується щонайпізніше 31 грудня 2024 року.

2. Комісія за допомогою імплементаційного акта встановлює перелік установ контролю чи органів контролю, визнаних відповідно до статті 33(3) Регламенту (ЄС) № 834/2007, і може вносити зміни в цей перелік за допомогою імплементаційних актів.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

3. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 для доповнення цього Регламенту в тому, що стосується інформації, яку надсилають установи контролю й органи контролю, зазначені в параграфі 2 цієї статті, необхідної для цілей нагляду за їх визнанням Комісією, а також для здійснення цього нагляду Комісією, в тому числі за допомогою виїзних перевірок.

1. Комісія завершує розгляд заяв від третіх країн, які були подані відповідно до статті 33(2) Регламенту (ЄС) № 834/2007, і які знаходяться в процесі розгляду станом на 17 червня 2018 року. Згаданий Регламент застосовується до розгляду таких заяв.

2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 для доповнення цього Регламенту, а саме встановлювати процедурні правила, необхідні для розгляду заяв, зазначених у параграфі 1 цієї статті, в тому числі щодо інформації, яку повинні подавати треті країни.

Як відступ щодо дати застосування, зазначеної в другому параграфі статті 61, стаття 46 застосовується з 17 червня 2018 року тією мірою, якою це необхідно, щоб дозволити своєчасне визнання установ контролю чи органів контролю.

Продукти, вироблені відповідно до Регламенту (ЄС) № 834/2007 до 1 січня 2022 року, можна вводити в обіг після цієї дати до вичерпання запасів.

Цей Регламент набуває чинності на третій день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Він застосовується з 1 січня 2022 року.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.

- Дріжджі для використання як харчові продукти або корми,

- мате, цукрова кукурудза, виноградне листя, серцевина пальмового дерева, пагони хмелю та інші аналогічні їстівні частини рослин і вироблені з них продукти,

- морська сіль та інші солі для використання в харчових продуктах і кормах,

- кокони шовкопряда, придатні для розмотування,

- природні гуми та смоли,

- віск бджолиний,

- ефірні олії,

- корки з натуральної пробки, неагломеровані та без будь-яких зв’язувальних речовин,

- бавовна, не пiддана кардо- або гребенечесанню,

- вовна, не пiддана кардо- або гребенечесанню,

- шкура сира й необроблена шкіра,

- традиційні трав’яні препарати на рослинній основі.

Крім правил виробництва, встановлених у статтях 9-12, до органічного рослинництва застосовують правила, встановлені в цій частині.

1. Загальні вимоги

1.1. Органічні культури, за виключенням тих, що ростуть у воді у природному середовищі, необхідно вирощувати у живому ґрунті, або у живому ґрунті, змішаному чи удобреному речовинами та продуктами, дозволеними в органічному виробництві, забезпечивши контакт із перехідним горизонтом та материнською породою.

1.2. Забороняється гідропонне виробництво як метод вирощування рослин, що в природному середовищі не ростуть у воді, при якому їхнє коріння розміщується тільки в поживному розчині або в інертному середовищі, до якого додано поживний розчин.

1.3. Як відступ від пункту 1.1, дозволено таке:

(a) виробництво пророщеного насіння, що включає проростки, пагони та крес-салат, які живуть виключно за рахунок наявних у насінні запасів поживних речовин, шляхом його зволоження у чистій воді, за умови, що насіння є органічним. Використання живильного середовища заборонене, крім використання інертного середовища, призначеного виключно для підтримання насіння у вологому стані, якщо компоненти такого інертного середовища дозволені відповідно до статті 24;

(b) отримання качанів цикорію, в тому числі у спосіб занурення їх у чисту воду, за умови, що репродуктивний матеріал рослин є органічним. Використання живильного середовища дозволене тільки якщо його компоненти дозволені відповідно до статті 24.

1.4. Як відступ від пункту 1.1, дозволені такі практики:

(a) вирощування рослин у горщиках для виробництва декоративних рослин і прянощів, які продають кінцевому споживачу разом із горщиком;

(b) вирощування розсади або саджанців у контейнерах для подальшого пересаджування.

1.5. Як відступ від пункту 1.1, вирощування культур на піднятих грядках дозволене лише для поверхонь, які були сертифіковані для цієї практики до 28 червня 2017 року в Фінляндії, Швеції та Данії. Не дозволено збільшувати площу цих поверхонь.

Цей відступ втрачає чинність 31 грудня 2031 року.

До 31 грудня 2026 року Комісія представляє Європейському Парламенту і Раді звіт про використання піднятих грядок в органічному сільському господарстві. Такий звіт може супроводжуватися, де доцільно, законодавчою ініціативою щодо використання піднятих грядок в органічному сільському господарстві.

1.6. Всі методи вирощування рослин, які використовуються, повинні попередити або мінімізувати будь-який внесок у забруднення довкілля.

1.7. Перехід

1.7.1. Щоб рослини та продукція рослинництва вважалися органічними продуктами, необхідно застосовувати встановлені в цьому Регламенті правила виробництва до ділянок в перехідний період, який триває щонайменше два роки перед сівбою, або, для луків або багаторічних фуражних культур - протягом щонайменше двох років перед їх використанням як органічних кормів, або, для багаторічних культур крім фуражних - протягом щонайменше трьох років перед першим збиранням врожаю органічних продуктів.

1.7.2. Якщо земля або одна чи більше земельних ділянок були забруднені продуктами чи речовинами, не дозволеними до використання в органічному виробництві, компетентний орган може ухвалити рішення подовжити перехідний період для відповідної землі або ділянок на більший строк, ніж зазначений у пункті 1.7.1.

1.7.3. У випадку застосування продукту або речовини, не дозволеної до використання в органічному виробництві, компетентний орган повинен встановити новий перехідний період відповідно до пункту 1.7.1.

Цей період може бути скорочений у таких двох випадках:

(a) застосування не дозволеного до використання в органічному виробництві продукту або речовини як частини обов’язкового заходу контролю шкідливих організмів або бур’янів, включно з карантинними організмами або інвазивними видами, встановленими компетентним органом відповідної держави-члена;

(b) застосування не дозволеного до використання в органічному виробництві продукту або речовини як частини наукових випробувань, затверджених компетентним органом відповідної держави-члена.

1.7.4. У випадках, зазначених у пунктах 1.7.2 та 1.7.3, тривалість перехідного періоду визначають з урахуванням таких вимог:

(a) процес деградації відповідного продукту або речовини повинен гарантувати на кінець перехідного періоду незначний рівень залишків у ґрунті та, у випадку багаторічних культур, у рослині;

(b) врожай, зібраний після застосування таких продуктів і речовин, не можна вводити в обіг як органічні продукти або продукти перехідного періоду.

1.7.4.1. Держави-члени інформують Комісію та інші держави-члени про будь-яке ухвалене ними рішення, яке встановлює обов’язкові заходи, пов’язані з застосуванням продукту або речовини, не дозволеної до використання в органічному виробництві.

1.7.4.2. У випадку застосування продукту або речовини, не дозволеної до використання в органічному виробництві, пункт 1.7.5(b) не застосовується.

1.7.5. У випадку землі, пов’язаної з органічними тваринництвом:

(a) правила переходу повинні застосовуватись до всієї площі виробничого підрозділу, у якому виробляють корм для тварин;

(b) незважаючи на пункт (a), перехідний період може бути скорочений до одного року для пасовищ і зон на відкритому повітрі, які використовують для не травоїдних видів.

1.8. Походження рослин, включаючи репродуктивний матеріал рослин

1.8.1. Для виробництва рослин і продукції рослинництва, крім репродуктивного матеріалу рослин повинен використовуватись тільки органічний репродуктивний матеріал рослин.

1.8.2. Щоб отримати органічний репродуктивний матеріал рослин для використання у виробництві інших продуктів, крім репродуктивного матеріалу рослин, материнська рослина і, у відповідних випадках, інші рослини, призначені для виробництва репродуктивного матеріалу рослин, повинні бути вирощені відповідно до цього Регламенту протягом щонайменше однієї генерації або, для багаторічних культур, протягом щонайменше однієї генерації та двох вегетаційних сезонів.

1.8.3. Обираючи органічний репродуктивний матеріал рослин, оператори мають надавати перевагу органічному репродуктивному матеріалу рослин, придатному для органічного сільського господарства.

1.8.4. Для виробництва органічних сортів, придатних для органічного виробництва, органічну селекцію потрібно проводити в умовах органічного виробництва, зосереджуючись на підвищенні генетичного різноманіття, покладатися на природну репродуктивну здатність, а також агрономічні показники, стійкість до хвороб і адаптацію до різних місцевих ґрунтових і кліматичних умов.

Всі методи розмноження, за винятком меристемних культур, повинні застосовуватися під сертифікованим органічним управлінням.

1.8.5. Використання репродуктивного матеріалу рослин перехідного періоду та неорганічного репродуктивного матеріалу рослин.

1.8.5.1. Як відступ від пункту 1.8.1, якщо дані, зібрані в базі даних, зазначеній у статті 26(1), або в системах, зазначених у пункті (a) статті 26(2), свідчать, що потреби оператора щодо якості або кількості відповідного органічного репродуктивного матеріалу рослин не задовольняються, оператору дозволено використовувати вироблений у перехідний період репродуктивний матеріал рослин відповідно до пункту (a) другого підпараграфа статті 10(4) або репродуктивний матеріал рослин, дозволений відповідно до пункту 1.8.6.

Крім цього, у випадку недостатньої пропозиції органічної розсади дозволено використовувати "вироблену в перехідний період розсаду", яку реалізовують відповідно до статті 10(4), другого підпараграфа, пункту (a), якщо вона вирощена в такий спосіб:

(a) в циклі вирощування від насіння до готової розсади, який тривав щонайменше 12 місяців на земельній ділянці, яка в той самий період пройшла перехідний період тривалістю щонайменше 12 місяців; або

(b) на органічній земельній ділянці або на земельній ділянці перехідного періоду, або в контейнерах, якщо на цю розсаду поширюється відступ, зазначений в пункті 1.4, за умови, що розсада вирощена з виробленого в перехідний період насіння, зібраного з рослин, вирощених на земельній ділянці, яка пройшла перехідний період тривалістю щонайменше 12 місяців.

Якщо органічний чи вироблений у перехідний період репродуктивний матеріал рослин або репродуктивний матеріал рослин, дозволений відповідно до пункту 1.8.6, відсутній у достатній кількості або якості, щоб задовольнити потреби оператора, компетентні органи можуть дозволити використання неорганічного репродуктивного матеріалу рослин на умовах, встановлених у пунктах 1.8.5.3-1.8.5.8.

Такий окремий дозвіл надають тільки в одній з таких ситуацій:

(a) якщо жоден сорт виду, який бажає отримати оператор, не зареєстрований у базі даних, зазначеній у статті 26(1), або в системах, зазначених у статті 26(2);

(b) якщо жоден з операторів, які реалізовують репродуктивний матеріал рослин, не може здійснити постачання відповідного органічного чи отриманого у перехідний період репродуктивного матеріалу рослин або репродуктивного матеріалу рослин, дозволеного відповідно до пункту 1.8.6, вчасно для сівби або посадки в ситуаціях, коли користувач замовив репродуктивний матеріал рослин у належний строк, який дає можливість підготувати та доставити органічний чи вироблений у перехідний період репродуктивний матеріал рослин або репродуктивний матеріал рослин, дозволений відповідно до пункту 1.8.6;

(c) якщо сорт, який бажає отримати оператор, не зареєстрований як органічний чи вироблений у перехідний період репродуктивний матеріал рослин або як репродуктивний матеріал рослин, дозволений відповідно до пункту 1.8.6, у базі даних, зазначеній у статті 26(1), або в системах, зазначених у статті 26(2), і оператор може довести, що жодна з зареєстрованих альтернатив такого самого виду не є відповідною, зокрема, з огляду на агротехнічні та педокліматичні умови, та на необхідні технологічні властивості продукції, яку планують отримати;

(d) якщо це виправдано для застосування з метою досліджень, тестів у дрібномасштабних польових випробуваннях, для цілей збереження сорту або для розробки нового продукту, та узгоджено з компетентними органами відповідної держави-члена.

Перш ніж просити про такий дозвіл, оператори звіряються з базою даних, зазначеною у статті 26(1), або з системами, зазначеними у статті 26(2), щоб перевірити, чи відповідний органічний чи вироблений у перехідний період репродуктивний матеріал рослин або репродуктивний матеріал рослин, дозволений відповідно до пункту 1.8.6, наявний, а отже, чи є їхнє прохання виправданим.

За дотримання статті 6(i), оператори можуть використовувати і органічний, і вироблений у перехідний період репродуктивний матеріал рослин, одержаний з їхнього власного господарства, незалежно від наявності за кількістю або якістю відповідно до бази даних, зазначеної у статті 26(1), або системи, зазначеної у пункті (a) статті 26(2).

1.8.5.2. Як відступ від пункту 1.8.1, оператори в третіх країнах можуть використовувати вироблений у перехідний період репродуктивний матеріал рослин відповідно до статті 10(4), другого підпараграфу, пункту (a), або репродуктивний матеріал рослин, дозволений відповідно до пункту 1.8.6, якщо доведено, що органічний репродуктивний матеріал рослин відсутній у достатній кількості або якості на території третьої країни, у якій знаходиться оператор.

Без обмеження відповідних національних норм, оператори в третіх країнах можуть використовувати і органічний, і отриманий у перехідний період репродуктивний матеріал рослин, одержаний з їхнього власного господарства.

Установи контролю або органи контролю, визнані відповідно до статті 46(1), можуть дозволяти операторам у третіх країнах використовувати неорганічний репродуктивний матеріал рослин у органічному виробничому підрозділі, якщо органічний чи вироблений у перехідний період репродуктивний матеріал рослин або репродуктивний матеріал рослин, дозволений відповідно до пункту 1.8.6, відсутній у достатній кількості або якості на території третьої країни, у якій знаходиться оператор, на умовах, встановлених у пунктах 1.8.5.3, 1.8.5.4, 1.8.5.5 і 1.8.5.8.

1.8.5.3. Неорганічний репродуктивний матеріал рослин після збирання не піддають обробці засобами захисту рослин, крім дозволених для обробки репродуктивного матеріалу рослин відповідно до статті 24(1) цього Регламенту, за винятком випадків, коли хімічна обробка передбачена компетентним органом відповідної держави-члена відповідно до Регламенту (ЄС) 2016/2031( 984_030-16 ) для фітосанітарних цілей для всіх сортів і гетерогенного матеріалу даного виду на території, де планується використовувати репродуктивний матеріал рослин.

Якщо до неорганічного репродуктивного матеріалу рослин застосована передбачена хімічна обробка, зазначена у першому параграфі, до земельної ділянки, на якій росте оброблений репродуктивний матеріал, у відповідних випадках застосовують перехідний період, передбачений у пунктах 1.7.3 та 1.7.4.

1.8.5.4. Дозвіл на використання неорганічного репродуктивного матеріалу рослин необхідно отримати до сівби або посадки культури.

1.8.5.5. Дозвіл на використання неорганічного репродуктивного матеріалу рослин надається окремим користувачам одноразово на один сезон, при цьому компетентні органи, установа контролю або орган контролю, відповідальні за видачу дозволів, реєструють кількість репродуктивного матеріалу рослин, стосовно якого надається такий дозвіл.

1.8.5.6. Компетентні органи держав-членів складають офіційний список видів, підвидів або сортів (у відповідних випадках, згрупованих), для яких встановлена наявність на їхній території у достатніх кількостях органічного або виробленого в перехідний період репродуктивного матеріалу рослин відповідних сортів. Для видів, підвидів або сортів, включених у такий список на території відповідної держави-члена, не надають дозволи згідно з пунктом 1.8.5.1, крім випадків, коли це обґрунтовано однією з цілей, зазначених у пункті 1.8.5.1(d). Якщо кількість чи якість органічного або виробленого в перехідний період репродуктивного матеріалу, наявного для включеного в список виду, підвиду або сорту, виявилася недостатньою або неналежною, з огляду на виняткові обставини, компетентні органи держав-членів можуть вилучити вид, підвид або сорт зі списку.

Компетентні органи держав-членів щорічно актуалізують свій список і забезпечують його доступність для широкого загалу.

До 30 червня кожного року, а вперше до 30 червня 2022 року компетентні органи держав-членів передають Комісії та іншим державам-членам покликання на вебсайт в мережі Інтернет, на якому оприлюднений актуальний список. Комісія публікує покликання на актуальні національні списки на спеціальному вебсайті.

1.8.5.7. Як відступ від пункту 1.8.5.5, компетентні органи держав-членів можуть щорічно надавати всім відповідним операторам загальний дозвіл на використання:

(a) певного виду або підвиду, якщо жоден сорт не зареєстрований у базі даних, зазначеній у статті 26(1), або в системі, зазначеній у пункті (a) статті 26(2);

(b) певного сорту, якщо виконуються умови, встановлені в пункті 1.8.5.1(c).

У разі використання загального дозволу оператори зберігають документацію щодо використаної кількості, а відповідальний за видачу дозволів компетентний орган реєструє кількість неорганічного репродуктивного матеріалу рослин стосовно якого надається таке погодження.

Компетентні органи держав-членів щорічно актуалізують список видів, підвидів або сортів, для яких надають загальний дозвіл, і забезпечують його доступність для широкого загалу.

До 30 червня кожного року, а вперше до 30 червня 2022 року компетентні органи держав-членів передають Комісії та іншим державам-членам покликання на вебсайт в мережі Інтернет, на якому оприлюднений актуальний список. Комісія публікує покликання на актуальні національні списки на спеціальному вебсайті.

1.8.5.8. Компетентні органи не дозволяють використання неорганічної розсади у випадку розсади видів, цикл вирощування яких завершується протягом одного вегетаційного періоду, від висаджування розсади до збирання першого врожаю продукту.

1.8.6. Компетентні органи або, у відповідних випадках, установи контролю чи органи контролю, визнані відповідно до статті 46(1), можуть дозволяти операторам, які виробляють репродуктивний матеріал рослин для використання в органічному виробництві, використовувати неорганічний репродуктивний матеріал рослин, якщо маточні рослини або, у відповідних випадках, інші рослини, призначені для виробництва репродуктивного матеріалу рослин і вироблені відповідно до пункту 1.8.2, відсутні в достатній кількості або якості, і вводити такий матеріал в обіг для використання в органічному виробництві, якщо виконуються такі умови:

(a) використаний неорганічний репродуктивний матеріал рослин після збирання не обробляли засобами захисту рослин, крім дозволених відповідно до статті 24(1) цього Регламенту, за винятком випадків, коли хімічна обробка передбачена відповідно до Регламенту (ЄС) 2016/2031( 984_030-16 ) для фітосанітарних цілей компетентними органами відповідної держави-члена для всіх сортів і гетерогенного матеріалу даного виду на території, де планується використовувати репродуктивний матеріал рослин. Якщо до неорганічного репродуктивного матеріалу рослин застосована така передбачена хімічна обробка, до земельної ділянки, на якій росте оброблений репродуктивний матеріал, у відповідних випадках застосовують перехідний період, передбачений у пунктах 1.7.3 та 1.7.4;

(b) використаний неорганічний репродуктивний матеріал рослин не є розсадою видів, цикл вирощування яких завершується протягом одного вегетаційного періоду, від висаджування розсади до збирання першого врожаю продукту;

(c) репродуктивний матеріал рослин вирощують з дотриманням усіх інших відповідних вимог до органічного рослинництва;

(d) дозвіл на використання неорганічного репродуктивного матеріалу рослин необхідно отримати до сівби або посадки такого матеріалу;

(e) відповідальний за надання погодження компетентний орган, установа контролю або орган контролю надає дозвіл тільки окремим користувачам одноразово на один сезон і зазначає кількість дозволеного репродуктивного матеріалу рослин;

(f) як відступ від пункту (e), компетентні органи держав-членів можуть щорічно надавати загальний дозвіл на використання певного виду, підвиду або сорту неорганічного репродуктивного матеріалу рослин і оприлюднювати список видів, підвидів або сортів та щорічно його оновлювати. У такому випадку відповідні компетентні органи зазначають кількість дозволеного неорганічного репродуктивного матеріалу рослин;

(g) дозволи, надані згідно з цим параграфом, втрачають чинність 31 грудня 2036 року.

До 30 червня кожного року, а вперше до 30 червня 2023 року компетентні органи держав-членів передають Комісії та іншим державам-членам інформацію про дозволи, надані відповідно до першого параграфа.

Операторам, які вирощують і реалізують репродуктивний матеріал рослин, вирощений відповідно до першого параграфа, дозволено на добровільній основі оприлюднювати актуальну конкретну інформацію про наявність такого репродуктивного матеріалу рослин у національних системах, створених відповідно до статті 26(2). Оператори, які вирішили включити таку інформацію, повинні забезпечити регулярне оновлення інформації, а також вилучення інформації з національних систем, коли такий репродуктивний матеріал рослин більше не є доступним. Якщо оператори покладаються на загальний дозвіл, зазначений в пункті (f), вони повинні документувати використану кількість.

1.9. Управління ґрунтом і удобрення

1.9.1. В органічному рослинництві застосовуються практики оброблення ґрунту та вирощування сільськогосподарських культур, які підтримують або збільшують вміст органічної речовини в ґрунті, посилюють стабільність ґрунту та його біорізноманіття, а також запобігають ущільненню й ерозії ґрунту.

1.9.2. Родючість і біологічну активність ґрунту належить підтримувати й підвищувати:

(a) за винятком луків або багаторічних кормових культур, шляхом впровадження багаторічної сівозміни, включно з обов’язковим використанням бобових культур як основної або покривної культури для сівозміни, та інших культур, що використовуються як сидерати;

(b) для теплиць або багаторічних культур, крім кормових - шляхом вирощування скоростиглих сидератів та бобових культур, а також шляхом використання різноманіття рослин; і

(c) в усіх випадках - за допомогою внесення гною або органічних матеріалів, бажано попередньо компостованих, що походять з органічного виробництва.

1.9.3. Якщо потреби живлення рослин неможливо задовольнити за допомогою заходів, передбачених у пунктах 1.9.1 і 1.9.2, використовують тільки добрива й речовини для покращення ґрунту, дозволені до використання в органічному виробництві відповідно до статті 24, і тільки в необхідному обсязі. Оператори документують використання таких продуктів, включно з датою або датами використання кожного продукту, назвою продукту, застосованою кількістю та відповідними культурами й ділянками.

1.9.4. Загальний обсяг гною, визначеного в Директиві 91/676/ЄЕС( 987_002-91 ), який використовують у виробничих підрозділах перехідного періоду та в органічних виробничих підрозділах, не повинен перевищувати 170 кг азоту на рік на 1 га використовуваних сільськогосподарських угідь. Це обмеження стосується тільки використання стійлового гною, висушеного стійлового гною та дегідратованого посліду птиці, компостованих екскрементів тварин, в тому числі посліду птиці, компостованого стійлового гною та рідких екскрементів тварин.