Така реклама не повинна призводити до будь-якої дискримінації конкурсантів або учасників тендеру чи містити дані, відмінні від даних, що включені до повідомлення про договір, якщо таке повідомлення було опубліковано.
СЕКЦІЯ 2
Процедури закупівель
6. Мінімальна кількість конкурсантів та порядок ведення переговорів
6.1. У закритій процедурі та в процедурах, згаданих у пунктах (a) та (b) пункту 13.1, а також щодо договорів, що укладаються відповідно до пункту 14.2, мінімальна кількість конкурсантів становить п’ять.
6.2. У конкурсній процедурі з переговорами, конкурсному діалозі, інноваційному партнерстві, аналізі місцевого ринку згідно з пунктом (g) другого підпараграфа пункту 11.1 та переговорній процедурі стосовно договорів із малою вартістю згідно з пунктом 14.3 мінімальна кількість конкурсантів становить три.
6.3. Пункти 6.1 та 6.2 не застосовуються в таких випадках:
(a) переговорні процедури щодо договорів із дуже малою вартістю відповідно до пункту 14.4;
(b) переговорні процедури без попереднього опублікування згідно з пунктом 11, за винятком конкурсів проектів відповідно до пункту (d) другого підпараграфа пункту 11.1 та аналізу місцевого ринку відповідно до пункту (g) другого підпараграфа пункту 11.1.
6.4. Якщо кількість конкурсантів, що відповідають критеріям відбору, менша за мінімальну кількість, зазначену в пунктах 6.1 та 6.2, публічний замовник може продовжити процедуру, запросивши конкурсантів, що володіють необхідними можливостями. Публічний замовник не повинен включати інших економічних операторів, що первісно не подавали заявку на участь або що їх він первісно не запрошував.
6.5. Під час переговорів публічний замовник забезпечує однакове ставлення до всіх учасників тендеру.
Переговори можуть проводитися поетапно для зменшення кількості тендерних пропозицій, що є предметом переговорів, шляхом застосування критеріїв присудження, зазначених у закупівельній документації. Публічний замовник зазначає в закупівельній документації, чи використовуватиме він цю можливість.
6.6. Стосовно договорів, що укладаються відповідно до пунктів (d) та (g) другого підпараграфа пункту 11.1 та пунктів 14.2 і 14.3, публічний замовник запрошує принаймні всіх економічних операторів, що виявили зацікавленість після опублікування ex ante згідно з пунктом 3.1, після аналізу місцевого ринку або після конкурсу проектів.
7. Інноваційне партнерство
7.1. Інноваційне партнерство спрямоване на розробку інноваційного продукту, послуги чи інноваційних робіт та подальшу закупівлю отриманих робіт, товарів чи послуг, за умови що вони відповідають показникам результативності і не перевищують максимального рівня витрат, що узгоджені між публічними замовниками та партнерами.
Інноваційне партнерство повинне мати структуру послідовних етапів, що відповідає послідовності етапів процесу досліджень та інновацій, які можуть включати виконання робіт, виготовлення продуктів або надання послуг. У рамках інноваційного партнерства встановлюються проміжні цілі, що їх повинні досягнути партнери.
Виходячи з таких проміжних цілей, публічний замовник може після кожного етапу вирішити припинити інноваційне партнерство або, в разі інноваційного партнерства з декількома партнерами, зменшити кількість партнерів шляхом розірвання індивідуальних договорів, за умови що публічний замовник зазначив у закупівельній документації про ці можливості та умови їх використання.
7.2. Перш ніж розпочати інноваційне партнерство, публічний замовник повинен провести консультації щодо ринку згідно з пунктом 15, щоб переконатися, що роботи, товари чи послуги відсутні на ринку або як розробки, близькі до ринкової зрілості.
Порядок ведення переговорів, викладений у статті 164(4) та в пункті 6.5, повинен бути дотриманий.
У закупівельній документації публічний замовник описує потребу в інноваційних роботах, товарах або послугах, що її неможливо задовольнити шляхом закупівель робіт, товарів чи послуг, які вже наявні на ринку. Він зазначає, які елементи цього опису становлять мінімальні вимоги. Надана інформація повинна бути достатньо точною для того, щоб економічні оператори могли визначити характер та обсяг необхідного рішення та вирішити, чи слід їм подавати заявку на участь у процедурі.
Публічний замовник може ухвалити рішення про створення інноваційного партнерства з одним партнером або з декількома партнерами, що провадять окрему діяльність у сфері досліджень і розробок.
Укладенню підлягають виключно договори, що пропонують найкраще співвідношення ціни та якості, відповідно до статті 167(4).
7.3. У закупівельній документації публічний замовник зазначає умови, застосовні до прав інтелектуальної власності.
У рамках інноваційного партнерства публічний замовник не повинен розкривати іншим партнерам запропоновані партнером рішення або іншу передану партнером конфіденційну інформацію без його згоди.
Публічний замовник повинен забезпечити, щоб структура партнерства та, зокрема, тривалість і вартість різних етапів відображали ступінь інноваційності запропонованого рішення та послідовність дослідницької та інноваційної діяльності, необхідної для розробки інноваційного рішення, ще відсутнього на ринку. Оцінна вартість робіт, товарів чи послуг повинна бути пропорційною інвестиціям, необхідним для їх розробляння.
8. Конкурси проектів
8.1. Конкурси проектів підлягають правилам рекламування, викладеним у пункті 2, і можуть включати присудження призів.
Якщо в конкурсах проектів може брати участь обмежена кількість конкурсантів, публічний замовник установлює чіткі та недискримінаційні критерії відбору.
Кількість запрошених до участі конкурсантів повинна бути достатньою для забезпечення справжньої конкуренції.
8.2. Відповідальний розпорядник призначає склад журі. До його складу входять виключно фізичні особи, що не залежать від конкурсантів. Якщо від конкурсантів вимагається особлива професійна кваліфікація, принаймні одна третина членів журі повинна мати ту саму або еквівалентну кваліфікацію.
Члени журі незалежні у своєму висновку. Його висновок формується на основі проектів, поданих йому анонімно конкурсантами, і виключно відповідно до критеріїв, викладених у повідомленні про конкурс.
8.3. Пропозиції журі, що враховують суть кожного проекту, а також його рейтинг та зауваження, заносяться до звіту, який підписують члени журі.
Анонімність конкурсантів зберігається до моменту висловлення журі своєї думки.
Журі може попросити конкурсантів відповісти на включені до звіту питання для пояснення проекту. Складається повний звіт про діалог, що виникає в результаті цього.
8.4. Публічний замовник ухвалює рішення про присудження, що включає ім’я та адресу обраного конкурсанта і причини вибору, причому зазначаються критерії, оголошені в повідомленні про конкурс, особливо якщо вибір не узгоджується з пропозиціями, висловленими у висновку журі.
9. Динамічна система закупівель
9.1. Динамічна система закупівель може бути поділена на категорії робіт, товарів або послуг, що об’єктивно визначені на основі характеристик закупівель, що здійснюються у відповідній категорії. У цьому випадку критерії відбору повинні бути визначені для кожної категорії.
9.2. Публічний замовник зазначає в закупівельній документації характер і передбачувану кількість запланованих закупівель та всю необхідну інформацію стосовно системи закупівель, використовуваного електронного обладнання і технічних умов та специфікацій підключення.
9.3. Протягом усього строку дії динамічної системи закупівель публічний замовник надає будь-якому економічному оператору можливість подати заявку на участь у цій системі. Він повинен завершити оцінювання таких заявок протягом 10 робочих днів з моменту їх отримання. Цей строк може бути продовжений до 15 робочих днів, якщо це виправдано. Однак публічний замовник може продовжити строк оцінювання, якщо за час, що минув, не було видано жодного запрошення до участі в тендері.
Публічний замовник якомога швидше повідомляє конкурсанта про те, чи був він допущений до динамічної системи закупівель.
9.4. Публічний замовник запрошує всіх конкурсантів, допущених до системи у відповідній категорії, подати тендерну пропозицію протягом розумного строку. Публічний замовник укладає договір з учасником тендеру, що подав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, на основі критеріїв присудження, викладених у повідомленні про договір. Якщо необхідно, такі критерії можуть бути сформульовані точніше в запрошенні до участі в тендері.
9.5. Публічний замовник зазначає строк дії динамічної системи закупівель у повідомленні про договір.
Строк дії динамічної системи закупівель не повинен перевищувати чотири роки, за винятком належним чином обґрунтованих випадків.
Публічний замовник не повинен використовувати таку систему для перешкоджання конкуренції, її обмеження або викривлення.
10. Конкурсний діалог
10.1. Публічний замовник зазначає свої потреби та вимоги, критерії присудження та орієнтовні строки в повідомленні про договір або в описовому документі.
Він укладає договір з учасником тендеру, що запропонував найкраще співвідношення ціни та якості.
10.2. Публічний замовник розпочинає діалог із конкурсантами, що відповідають критеріям відбору, з метою виявлення та визначення засобів, що найкраще підходять для задоволення його потреб. Він може під час такого діалогу обговорювати всі аспекти закупівель з обраними конкурсантами, але не може змінювати свої потреби та вимоги і критерії присудження, зазначені згідно з пунктом 10.1.
Під час діалогу публічний замовник забезпечує однакове ставлення до всіх учасників тендеру та не розкриває запропоновані учасником тендеру рішення або іншу передану учасником тендеру конфіденційну інформацію без його згоди на відмову від такої конфіденційності.
Конкурсний діалог може відбуватися поетапно для зменшення кількості обговорюваних рішень шляхом застосування оголошених критеріїв присудження, якщо така можливість передбачена в повідомленні про договір або описовому документі.
10.3. Публічний замовник продовжує діалог, поки він не зможе визначити одне чи більше рішень, що здатні задовольнити його потреби.
Після повідомлення решти учасників тендеру про те, що діалог завершено, публічний замовник просить кожного з них подати свої остаточні тендерні пропозиції на основі рішення або рішень, представлених та визначених під час діалогу. Такі тендерні пропозиції повинні містити всі елементи, що вимагаються та необхідні для виконання проекту.
На вимогу публічного замовника такі остаточні тендерні пропозиції можуть бути роз’яснені, уточнені та оптимізовані, за умови що це не передбачає суттєвих змін до тендерної пропозиції або до закупівельної документації.
Публічний замовник може провести переговори з учасником тендеру, що подав тендерну пропозицію з найкращим співвідношенням ціни та якості, для підтвердження зобов’язань, що містяться в тендерній пропозиції, за умови що це не призводить до зміни суттєвих аспектів тендерної пропозиції та не створює ризику викривлення конкуренції чи ризику дискримінації.
10.4. Публічний замовник може визначати платежі, що повинні бути здійснені обраним конкурсантам, що беруть участь у діалозі.
11. Використання переговорної процедури без попереднього опублікування повідомлення про договір
11.1. Якщо публічний замовник використовує переговорну процедуру без попереднього опублікування повідомлення про договір, він повинен дотримуватися порядку ведення переговорів, викладеного в статті 164(4) та в пункті 6.5.
Незалежно від оцінної вартості договору публічний замовник може використовувати переговорну процедуру без попереднього опублікування повідомлення про договір у таких випадках:
(a) якщо у відповідь на відкриту процедуру або закриту процедуру після завершення такої процедури не було подано жодних тендерних пропозицій, або жодної прийнятної тендерної пропозиції, або жодної заявки на участь, або жодної прийнятної заявки на участь, як передбачено в пункті 11.2, за умови що первісна закупівельна документація істотно не змінена;
(b) якщо тільки один економічний оператор може виконувати роботи, постачати товари або надавати послуги на викладених у пункті 11.3 умовах та з будь-якої з таких причин:
(c) якщо це суворо необхідно, коли з причин надзвичайної невідкладності, зумовленої непередбачуваними подіями, неможливо дотриматися строків, зазначених у пунктах 24, 26 та 41, і коли публічний замовник не зобов’язаний обґрунтовувати таку надзвичайну невідкладність;
(d) якщо договір про надання послуг укладається за результатами конкурсу проектів і повинен бути присуджений переможцю або одному з переможців; в останньому випадку всі переможці запрошуються взяти участь у переговорах;
(e) стосовно нових послуг або робіт, що полягають у повторюванні подібних послуг або робіт, доручених економічному оператору, з яким той самий публічний замовник уклав первісний договір, за умови що ці послуги або роботи відповідають основному проекту, щодо якого було укладено первісний договір після опублікування повідомлення про договір, із дотриманням умов, викладених у пункті 11.4;
(f) щодо договорів про постачання:
(g) стосовно договорів щодо нерухомого майна після проведення аналізу місцевого ринку;
(h) стосовно договорів щодо будь-чого з такого:
(i) стосовно договорів, оголошених таємними, або договорів, виконання яких повинне супроводжуватися спеціальними заходами безпеки відповідно до чинних адміністративних положень, або коли цього вимагає захист основних інтересів Союзу, за умови що основні відповідні інтереси не можуть бути гарантовані іншими заходами; такі заходи можуть складатися з вимог щодо захисту конфіденційності інформації, що її публічний замовник надає в рамках процедури закупівель;
(j) стосовно фінансових послуг у зв’язку з випуском, продажем, купівлею або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів у розумінні Директиви Європейського Парламенту і Ради 2014/65/ЄС (- 2), послуг центрального банку та операцій, що проводяться з Європейським фондом фінансової стабільності та Європейським стабілізаційним механізмом;
(k) позики, незалежно від того, чи вони пов’язані з випуском, продажем, купівлею або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів у розумінні Директиви 2014/65/ЄС;
(l) стосовно купівлі комунікаційних мереж загального користування та електронних комунікаційних послуг у розумінні Директиви Європейського Парламенту і Ради 2002/21/ ЄС (- 3);
(m) послуги, що надаються міжнародною організацією, якщо вона не може брати участь у конкурсних процедурах згідно зі своїм статутом або актом про заснування.
11.2. Тендерна пропозиція вважається невідповідною, якщо вона не стосується предмету договору, і заявка на участь вважається невідповідною, якщо економічний оператор перебуває в ситуації виключення, зазначеній у статті 136(1), або не відповідає критеріям вибору.
11.3. Винятки, зазначені в пунктах (b)(іі) та (ііі) другого підпараграфа пункту 11.1, застосовуються, тільки якщо не існує обґрунтованої альтернативи чи заміни та відсутність конкуренції не є результатом штучного звуження параметрів при визначенні закупівель.
11.4. У випадках, згаданих у пункті (e) другого підпараграфа пункту 11.1, в основному проекті зазначається обсяг можливих нових послуг чи робіт та умови, за яких вони будуть присуджені. Як тільки основний проект буде виставлений на тендер, оголошується про можливість використання переговорної процедури, а загальна очікувана сума наступних послуг або робіт враховується при застосуванні порогових значень, вказаних у статті 175(1) або, щодо сфери зовнішніх заходів, у статті 178(1). Коли установи Союзу укладають договори за власний рахунок, ця процедура застосовується лише під час виконання первісного договору та не пізніше ніж протягом трьох років після його укладення.
12. Використання конкурсної процедури з переговорами або конкурсного діалогу
12.1. Якщо публічний замовник використовує конкурсну процедуру з переговорами або конкурсний діалог, він повинен дотримуватися порядку ведення переговорів, викладеного в статті 164(4) та в пункті 6.5. Незалежно від оцінної вартості договору публічний замовник може використовувати такі процедури в таких випадках:
(a) якщо у відповідь на відкриту або закриту процедуру після завершення такої процедури були подані тільки неналежні або неприйнятні тендерні пропозиції, як передбачено в пунктах 12.2 та 12.3, за умови що первісна закупівельна документація істотно не змінена;
(b) стосовно робіт, товарів або послуг, що відповідають одному або більше таких критеріїв:
(i) якщо потреби публічного замовника не можуть бути задоволені без адаптації вже наявного рішення;
(ii) роботи, товари або послуги включають концептуальні або інноваційні рішення;
(iii)договір не може бути укладений без попередніх переговорів через певні обставини, пов’язані з характером, складністю або юридичними та фінансовими особливостями договору чи ризиками, пов’язаними з предметом договору;
(iv) технічні специфікації не можуть бути встановлені публічним замовником із достатньою точністю на основі стандарту згідно з пунктом 17.3;
(c) стосовно концесійних договорів;
(d) стосовно договорів про надання послуг, згаданих у додатку XIV до Директиви 2014/24/ЄС;
(e) стосовно послуг у сфері досліджень і розробок, за винятком тих послуг, що підпадають під CPV-коди з 73000000-2 по 73120000-9, 73300000-5, 73420000-2 та 73430000-5, відповідно до Регламенту (ЄС) № 2195/2002, якщо тільки вигоду від послуги не отримує виключно публічний замовник, використовуючи її у власній діяльності, або якщо тільки послуга, що надається, не оплачується публічним замовником повністю;
(f) стосовно договорів про надання послуг щодо придбання, розробки, виробництва або спільного виробництва мовленнєвих матеріалів, призначених для аудіовізуальних медіапослуг, що означені в Директиві Європейського Парламенту і Ради 2010/13/ЄС (- 4), або радіомовленнєвих послуг, а також стосовно договорів про надання часу або програм мовлення.
12.2. Тендерна пропозиція вважається неналежною в будь-якому з таких випадків:
(a) коли вона не відповідає мінімальним вимогам, зазначеним у закупівельній документації;
(b) коли вона не відповідає вимогам до подання, зазначеним у статті 168(3);
(c) коли учасника тендеру відсторонено відповідно до пункту (b) або (c) першого підпараграфа статті 141(1);
(d) коли публічний замовник визнав вартість тендерної пропозиції незвичайно низькою.
12.3. Тендерна пропозиція вважається неприйнятною в будь-якому з таких випадків:
(a) коли ціна тендерної пропозиції перевищує максимальний бюджет публічного замовника, визначений і задокументований до початку процедури закупівель;
(b) коли тендерна пропозиція не відповідає мінімальним рівням якості згідно з критеріями присудження.
12.4. У випадках, зазначених у пункті (a) пункту 12.1, публічний замовник не зобов’язаний публікувати повідомлення про договір, якщо він включає в конкурсну процедуру з переговорами всіх тих учасників тендеру, що задовольнили критерії виключення та відбору, крім учасників, що подали тендерну пропозицію, що її вартість визнано незвичайно низькою.
13. Процедура із запрошенням до висловлення зацікавленості
13.1. Щодо договорів, вартість яких нижча за порогові значення, вказані в статті 175(1) або статті 178(1), і без обмеження пунктів 11 та 12, публічний замовник може використовувати запрошення до висловлення зацікавленості для виконання будь-чого з такого:
(a) попередній відбір конкурсантів, що будуть запрошені подати тендерні пропозиції у відповідь на майбутні закриті запрошення до участі в тендері;
(b) складання списку постачальників, що будуть запрошені подати заявки на участь або тендерні пропозиції.
13.2. Список, складений після запрошення до висловлення зацікавленості, діє не більше чотирьох років із дати опублікування повідомлення, зазначеного в пункті 3.1.
Список, зазначений у першому підпараграфі, може включати підсписки.
Будь-який зацікавлений економічний оператор може висловити зацікавленість у будь-який час протягом строку дії списку, за винятком останніх трьох місяців такого строку.
13.3. Якщо буде укладатися договір, публічний замовник запрошує всіх конкурсантів або постачальників, що внесені до відповідного списку або підсписку, зробити будь-що з такого:
(a) подати тендерну пропозицію у випадку, зазначеному в пункті (а) пункту 13.1;
(b) у випадку, зазначеному в пункті (b) пункту 13.1, подати будь-що з такого:
(i) тендерні пропозиції, в тому числі документи, що стосуються критеріїв виключення та відбору;
(ii) документи, що стосуються критеріїв виключення та відбору, а як другий етап ті, хто виконує ці критерії, подають тендерні пропозиції.
14. Договори із середньою, малою і дуже малою вартістю
14.1. Договори із середньою, малою і дуже малою вартістю можуть укладатися шляхом переговорної процедури згідно з порядком ведення переговорів, викладеним у статті 164(4) та в пункті 6.5. Первісну тендерну пропозицію подають тільки конкурсанти, що їх запросив публічний замовник одночасно та в письмовій формі.
14.2. Договір, що його вартість перевищує 60000 євро і менша за порогові значення, вказані в статті 175(1), вважається договором із середньою вартістю. До таких договорів застосовуються пункти 3.1, 6.1 та 6.4.
14.3. Договір, що його вартість не перевищує 60000 євро, але перевищує порогове значення, вказане в пункті 14.4, вважається договором із малою вартістю. До таких договорів застосовуються пункти 3.1, 6.2 та 6.4.
14.4. Договір, що його вартість не перевищує 15000 євро, вважається договором із дуже малою вартістю. До таких договорів застосовується пункт 6.3.
14.5. Виплати сум у розмірі не більше 1000 євро стосовно позицій видатків можуть здійснюватися просто як оплата рахунків-фактур без попереднього прийняття тендерної пропозиції.
15. Попередні консультації щодо ринку
15.1. Для проведення попередніх консультацій щодо ринку публічний замовник може залучати незалежних експертів чи органів або економічних операторів. Такі консультації можуть використовуватися при плануванні та проведенні процедури закупівель, за умови що консультації не призводять до викривлення конкуренції та до порушення принципів недискримінації та прозорості.
15.2. Якщо економічний оператор надавав консультації публічному замовнику або іншим чином залучався до підготовки процедури закупівель, публічний замовник вживає належних заходів, зазначених устатті 141, щоб забезпечити, що конкуренцію не буде викривлено внаслідок участі цього економічного оператора в процедурі присудження.
16. Закупівельна документація
16.1. Закупівельна документація повинна включати таке:
(a) у відповідних випадках, повідомлення про договір чи інший рекламний захід згідно з пунктами 2-5;
(b) запрошення до участі в тендері;
(c) тендерні специфікації або описові документи в разі конкурсного діалогу, включаючи технічні специфікації та відповідні критерії;
(d) проект договору, що відповідає шаблону договору.
Пункт (d) першого підпараграфа не застосовується до випадків, коли внаслідок виняткових та належним чином обґрунтованих обставин шаблон договору не може бути використаний.
16.2. Запрошення до участі в тендері повинне містити:
(a) правила, що регулюють подання тендерних пропозицій, включаючи, зокрема, умови збереження їхньої конфіденційності до відкриття, дату і час закінчення строку для отримання та адресу, на яку вони повинні бути надіслані або доставлені, або інтернет-адресу в разі електронного подання;
(b) інформацію про те, що подання тендерної пропозиції передбачає згоду з умовами, викладеними в закупівельній документації, і що таке подання створює зобов’язання для підрядника, з яким укладається договір, на період виконання договору;
(c) строк, протягом якого тендерна пропозиція залишатиметься чинною і не повинна бути змінена в будь-якому відношенні;
(d) заборону будь-яких контактів між публічним замовником та учасником тендеру під час процедури, крім виняткових випадків на передбачених статтею 169 умовах, та, якщо передбачається візит на місці, порядок такого візиту;
(e) засоби підтвердження дотримання строку прийому тендерних пропозицій;
(f) інформацію про те, що подання тендерної пропозиції передбачає згоду отримувати повідомлення про результат процедури електронними засобами.
16.3. Тендерні специфікації повинні містити таке:
(a) критерії виключення та відбору;
(b) критерії присудження та їхній відносний ваговий коефіцієнт або, якщо визначення вагових коефіцієнтів неможливе з об’єктивних причин, розташування критеріїв у порядку зменшення їхньої важливості, що також застосовується до варіантів, якщо вони дозволені в повідомленні про договір;
(c) технічні специфікації, зазначені в пункті 17;
(d) якщо варіанти дозволені, мінімальні вимоги, яким вони повинні відповідати;
(e) інформацію про те, чи застосовується Протокол № 7 про привілеї та імунітети Європейського Союзу, що додається до ДЄС і ДФЄС, або, у відповідних випадках, Віденська конвенція про дипломатичні відносини чи Віденська конвенція про консульські відносини;
(f) докази доступу до закупівель;
(g) вимогу зазначити, в якій країні мають осідок учасники тендеру, та надати підтвердні докази, що зазвичай прийнятні згідно із законодавством цієї країни;
(h) у випадку динамічної системи закупівель або електронних каталогів, інформацію про використовуване електронне обладнання та необхідні технічні умови і специфікації підключення.
16.4. У проекті договору зазначається таке:
(a) неустойка за недотримання його умов;
(b) інформація, що повинна міститися в рахунках-фактурах та відповідних підтвердних документах згідно зі статтею 111;
(c) інформація про те, що коли установи Союзу укладають договори за власний рахунок, правом, застосовним до договору, є право Союзу, доповнене, якщо необхідно, національним правом або, якщо це необхідно стосовно договорів щодо нерухомого майна, виключно національне право;
(d) суд, компетентний розглядати спори;
(e) обов’язок підрядника дотримуватися відповідних вимог екологічного законодавства, законодавства про соціальне забезпечення і трудового законодавства, що встановлені правом Союзу, національним правом, колективними угодами або міжнародними конвенціями з питань соціального забезпечення та захисту довкілля, що зазначені в додатку X до Директиви 2014/24/ЄС;
(f) інформація про те, чи вимагатиметься передача прав інтелектуальної власності;
(g) інформація про те, що ціна, зазначена в тендерній пропозиції, є твердою та не підлягає перегляду, або умови чи формули перегляду цін протягом строку дії договору.
Для цілей пункту (g) першого підпараграфа, якщо перегляд цін передбачено в договорі, публічний замовник особливо враховує:
(a) предмет закупівель та економічну ситуацію, в якій вони відбуваються;
(b) вид договору і завдань та його строк дії;
(c) фінансові інтереси публічного замовника.
Пункти (с) та (d) першого підпараграфа цього пункту можуть не застосовуватися в разі підписання договорів відповідно до пункту (m) другого підпараграфа пункту 11.1.
17. Технічні специфікації
17.1. Технічні специфікації повинні уможливлювати рівний доступ економічних операторів до процедур закупівель і не призводити до створення невиправданих перешкод для відкриття закупівель для конкуренції.
Технічні специфікації повинні включати характеристики, необхідні для виконання робіт, постачання товарів або надання послуг, включаючи мінімальні вимоги, щоб вони могли бути використані за цільовим призначенням, що встановлене публічним замовником.
17.2. Згадані в пункті 17.1 характеристики можуть включати, залежно від обставин, такі:
(a) рівні якості;
(b) екологічні та кліматичні характеристики;
(c) якщо об’єкти купівлі призначені для використання фізичними особами, критерії доступності для людей з обмеженими можливостями або концепція для всіх користувачів, за винятком належним чином обґрунтованих випадків;
(d) рівні та процедури оцінювання відповідності;
(e) характеристики або призначення товарів;
(f) безпека або розміри, включаючи, в разі товарів, торгове найменування та інструкції для користувачів, а також, щодо всіх договорів, термінологія, символи, методи випробувань, паковання, маркування та марковання, виробничі процеси та методи;
(g) щодо договорів про виконання робіт, процедури, що стосуються забезпечення якості, та правила, що стосуються проектування та складання кошторису, умов випробування, інспектування та приймання робіт та методів або прийомів будівництва, а також усі інші технічні умови, які публічний замовник може встановити відповідно до загальних чи спеціальних нормативно-правових актів стосовно готових робіт і матеріалів або складових частин, необхідних для їх виконання.
17.3. Технічні специфікації повинні бути сформульовані будь-яким таким чином:
(a) у порядку пріоритету з покликанням на європейські стандарти, європейські технічні оцінки, спільні технічні специфікації, міжнародні стандарти, інші технічні довідкові системи, створені європейськими органами стандартизації, або, в разі їх відсутності, їхні національні еквіваленти; кожне покликання супроводжується словами "або еквівалент";
(b) із точки зору експлуатаційних характеристик чи функціональних вимог, включаючи екологічні характеристики, за умови що параметри є достатньо точними для того, щоб учасники тендеру могли визначити предмет договору, а публічний замовник міг визначити, з ким він укладе договір;
(c) шляхом поєднання методів, зазначених у пунктах (a) та (b).
17.4. Якщо публічний замовник використовує можливість покликання на специфікації згідно з пунктом (а) пункту 17.3, він не повинен відхиляти тендерну пропозицію на тій підставі, що вона не відповідає таким специфікаціям, якщо учасник тендеру доведе за допомогою будь-яких належних засобів, що запропоноване рішення так само задовольняє вимоги, визначені в технічних специфікаціях.
17.5. Якщо публічний замовник використовує можливість, передбачену в пункті (b) пункту 17.3, для формулювання технічних специфікацій із точки зору експлуатаційних характеристик або функціональних вимог, він не повинен відхиляти тендерну пропозицію, яка відповідає національному стандарту, що транспонує європейський стандарт, європейське технічне схвалення, спільні технічні специфікації, міжнародний стандарт або технічні довідкові системи, створені європейським органом стандартизації, якщо такі специфікації передбачають встановлені ним експлуатаційні характеристики або функціональні вимоги.
Учасник тендеру повинен довести будь-якими належними засобами, що робота, товар чи послуга, що відповідає стандарту, також відповідає експлуатаційним характеристикам або функціональним вимогам, що були встановлені публічним замовником.
17.6. Якщо публічний замовник має намір придбати роботи, товари чи послуги з певними екологічними, соціальними чи іншими характеристиками, він може вимагати наявності спеціальної етикетки або спеціальних вимог етикетки, якщо тільки при цьому виконуються всі такі умови:
(a) вимоги етикетки стосуються лише критеріїв, що пов’язані з предметом договору та є відповідними для визначення характеристик купівлі;
(b) вимоги етикетки ґрунтуються на критеріях, що можуть бути об’єктивно перевірені та є недискримінаційними;
(c) етикетки встановлюються в рамках відкритої та прозорої процедури, в якій можуть брати участь усі відповідні стейкхолдери;
(d) етикетки доступні всім зацікавленим сторонам;
(e) вимоги етикетки встановлюються третьою особою, на яку економічний оператор, що подає заявку на етикетку, не може мати вирішального впливу.
Публічний замовник може вимагати від економічних операторів для доведення відповідності закупівельній документації надання звіту про випробування або сертифіката, що виданий органом з оцінювання відповідності, акредитованим відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 765/2008 (- 5), або еквівалентним органом з оцінювання відповідності.
17.7. Публічний замовник приймає будь-які належні засоби доказування, відмінні від зазначених у пункті 17.6, наприклад технічне досьє від виробника, якщо економічний оператор не мав доступу до сертифікатів або звітів про випробування або не мав можливості отримати їх чи певну етикетку протягом відповідних строків не з власної вини, і за умови що відповідний економічний оператор доведе, що роботи, що виконуватимуться, товари, що постачатимуться, або послуги, що надаватимуться, відповідають вимогам спеціальної етикетки або спеціальним вимогам, визначеним публічним замовником.
17.8. Якщо тільки це не виправдано предметом договору, у технічних специфікаціях не повинна зазначатися конкретна марка, джерело чи конкретний процес, що характеризує продукти або послуги, що надаються певним економічним оператором, або торговельні марки, патенти, типи чи певне походження або певне виробництво, якщо це сприяє певним продуктам або економічним операторам чи усуває певні продукти або певних економічних операторів.
Таке зазначення дозволяється у виняткових випадках, коли неможливий достатньо детальний та зрозумілий опис предмету договору. Таке зазначення супроводжується словами "або еквівалент".
18. Критерії виключення та відбору
18.1. Для цілей статті 137 публічний замовник приймає Єдиний європейський закупівельний документ (ESPD), згаданий у Директиві 2014/24/ЄС, або, в разі його відсутності, підписану й датовану заяву.
Економічний оператор може повторно використовувати ESPD, що вже використовувався в попередній процедурі, за умови що економічний оператор підтвердить, що інформація, що міститься в ньому, залишається правильною.
18.2. Публічний замовник зазначає в закупівельній документації критерії відбору, мінімальні рівні спроможності і докази, необхідні для підтвердження цієї спроможності. Усі вимоги повинні бути пов’язані з предметом договору і пропорційні йому.
Публічний замовник зазначає в закупівельній документації, яким чином групи економічних операторів повинні відповідати критеріям відбору, беручи до уваги пункт 18.6.
Якщо договір поділений на лоти, публічний замовник може встановлювати мінімальні рівні спроможності для кожного лоту. Він може встановлювати додаткові мінімальні рівні спроможності, якщо декілька лотів буде присуджено одному підряднику.
18.3. Стосовно спроможності вести професійну діяльність публічний замовник може вимагати від економічного оператора виконання хоча б однієї з таких умов:
(a) бути зареєстрованим у відповідному професійному або торговому реєстрі, за винятком випадків, коли економічний оператор є міжнародною організацією;
(b) щодо договорів про надання послуг - мати окремий дозвіл, що підтверджує, що він має право виконувати договір у країні, де він має свій осідок, або бути членом певної професійної організації.
18.4. При отриманні заявок на участь або тендерних пропозицій публічний замовник приймає ESPD або, в разі його відсутності, підписану заяву про те, що конкурсант або учасник тендеру відповідає критеріям відбору. Виконання вимоги про подання ESPD або підписаної заяви може не бути обов’язковим щодо договорів із дуже малою вартістю.
Публічний замовник може в будь-який час протягом процедури попросити учасників тендеру та конкурсантів подати актуалізовану заяву або всі підтвердні документи чи їх частину, якщо це необхідно для забезпечення належного проведення процедури.
Публічний замовник вимагає від конкурсантів або переможців тендеру подати актуальні підтвердні документи, за винятком випадків, коли він уже отримав їх для цілей іншої процедури, та за умови що такі документи все ще актуальні або він може безкоштовно отримати до них доступ у національній базі даних.
18.5. Публічний замовник може залежно від його оцінки ризиків вирішити не вимагати надання доказів дієздатності, регуляторної, фінансової, економічної, технічної та професійної спроможності економічних операторів у таких випадках:
(a) процедури стосовно договорів, що укладаються установами Союзу за власний рахунок і вартість яких не перевищує порогових значень, вказаних у статті 175(1);
(b) процедури стосовно договорів, що укладаються в сфері зовнішніх заходів і вартість яких не перевищує порогових значень, вказаних у статті 178(1);
(c) процедури стосовно договорів, що укладаються відповідно до пунктів (b), (e), (f)(i)та (iv), (h) і (m) другого підпараграфа пункту 11.1.
Якщо публічний замовник вирішить не вимагати надання доказів дієздатності, регуляторної, фінансової, економічної, технічної та професійної спроможності економічних операторів, попереднє фінансування не надається, за винятком належним чином обґрунтованих випадків.
18.6. Економічний оператор може, у відповідних випадках та щодо конкретного договору, покладатися на можливості інших суб’єктів незалежно від правової природи його зв’язків із ними. У такому разі він повинен довести публічному замовнику, що він матиме в своєму розпорядженні необхідні для виконання договору ресурси, підтвердивши, що такі суб’єкти прийняли відповідні зобов'язання.
Що стосується технічних та професійних критеріїв, економічний оператор повинен покладатися на можливості інших суб’єктів, тільки якщо останні виконуватимуть роботи або надаватимуть послуги, для яких ці можливості потрібні.
Якщо економічний оператор покладається на можливості інших суб’єктів щодо критеріїв, що стосуються економічної та фінансової спроможності, публічний замовник може вимагати, щоб економічний оператор та ці суб’єкти несли спільну відповідальність за виконання договору.
Публічний замовник може вимагати від учасника тендеру надати інформацію про будь-яку частину договору, що її виконання учасник тендеру має намір доручити субпідрядникам, та про особу будь-яких субпідрядників.
Щодо робіт або послуг, що виконуються або надаються на об’єкті, що перебуває під безпосереднім наглядом публічного замовника, публічний замовник вимагає від підрядника вказати назви, контактні дані та уповноважених представників усіх субпідрядників, що беруть участь у виконанні договору, включаючи будь-які зміни субпідрядників.
18.7. Публічний замовник перевіряє, чи відповідають суб’єкти, на чиї можливості має намір покладатися економічний оператор, та передбачувані субпідрядники відповідним критеріям відбору, коли субпідряд становить значну частину договору.
Публічний замовник вимагає, щоб економічний оператор замінив суб’єкта або субпідрядника, що не задовольняє відповідного критерію відбору.
18.8. У випадку договорів про виконання робіт, договорів про надання послуг та робіт із вибору ділянки або інсталяційних робіт у контексті договору про постачання публічний замовник може вимагати, щоб певні критичні завдання виконував безпосередньо сам учасник тендеру або, якщо тендерна пропозиція подається групою економічних операторів, учасник такої групи.
18.9. Публічний замовник не повинен вимагати, щоб група економічних операторів мала певну організаційно-правову форму для подання тендерної пропозиції чи заявки на участь, але від обраної групи може вимагатися прийняти певну організаційно-правову форму після укладення з нею договору, якщо така зміна необхідна для належного виконання договору.
19. Економічна та фінансова спроможність
19.1. Щоб забезпечити наявність в економічних операторів необхідної економічної та фінансової спроможності для виконання договору, публічний замовник може вимагати, зокрема, щоб:
(a) економічні оператори мали певний мінімальний річний оборот, включаючи певний мінімальний оборот у сфері, що є предметом договору;
(b) економічні оператори надавали інформацію про свою річну бухгалтерську звітність із зазначенням відношень активів та зобов’язань;
(c) економічні оператори надавали страхування професійних ризиків із належним рівнем покриття.
Для цілей пункту (а) першого підпараграфа мінімальний річний оборот не повинен перевищувати вдвічі більшу оцінну річну вартість договору, за винятком належним чином обґрунтованих випадків, пов’язаних із характером купівлі, що публічний замовник пояснює в закупівельній документації.
Для цілей пункту (b) першого підпараграфа публічний замовник пояснює методи і критерії стосовно таких відношень у закупівельній документації.
19.2. У разі динамічних систем закупівель максимальний річний оборот розраховується на основі очікуваного максимального розміру індивідуальних договорів, що будуть укладені в рамках такої системи.
19.3. Публічний замовник визначає в закупівельній документації докази, що їх повинен надати економічний оператор на підтвердження своєї економічної та фінансової спроможності. Він може вимагати, зокрема, надання одного чи більше з таких документів:
(a) належні довідки з банків або, у відповідних випадках, підтвердження існування відповідного страхування професійного ризику;
(b) фінансова звітність або витяги з неї за період не більше ніж за останні три фінансові роки, за які звітність було закрито;
(c) звіт про загальний оборот економічного оператора та, у відповідних випадках, про оборот у сфері, що є предметом договору, не більше ніж за останні три фінансові роки, за які наявна інформація.
Якщо з будь-якої вагомої причини економічний оператор не може надати документи, що їх вимагає публічний замовник, він може підтвердити свою економічну та фінансову спроможність будь-яким іншим документом, що його публічний замовник вважатиме прийнятним.
20. Технічна і професійна спроможність
20.1. Публічний замовник перевіряє відповідність конкурсантів або учасників тендеру мінімальним критеріям відбору щодо технічної та професійної спроможності згідно з пунктами 20.2-20.5.
20.2. Публічний замовник визначає в закупівельній документації докази, що їх повинен надати економічний оператор на підтвердження своєї технічної та професійної спроможності. Він може вимагати надання одного чи більше з таких документів:
(a) щодо робіт, товарів, що для них потрібне виконання робіт із вибору ділянки або інсталяційних робіт чи послуг: інформація про освіту та професійну кваліфікацію, навички, досвід осіб, відповідальних за виконання;
(b) список:
(i) основних послуг, що надавалися, і товарів, що постачалися за останні три роки, із зазначенням сум, дат і клієнтів, публічних чи приватних, до яких на вимогу додаються зроблені клієнтами заяви;
(ii) робіт, виконаних за останні п’ять років, разом із свідоцтвами про задовільне виконання найважливіших робіт;
(c) опис технічного обладнання, інструментів або установок, що наявні в економічного оператора для виконання договору про надання послуг або договору про виконання робіт;
(d) опис технічного обладнання і засобів, наявних в економічного оператора для забезпечення якості, та опис наявних можливостей для проведення вивчень і досліджень;
(e) зазначення технічних спеціалістів або технічних органів, наявних в економічного оператора, незалежно від того, чи належать вони йому безпосередньо, особливо тих, що несуть відповідальність за контроль якості;
(f) щодо товарів: зразки, описи або автентичні фотографії чи сертифікати, складені офіційними установами з контролю якості або визнаними компетентними органами, що засвідчують відповідність продуктів, із чітким зазначенням того, на основі яких технічних специфікацій або стандартів здійснюється таке засвідчення;
(g) щодо робіт або послуг: опис середньорічної робочої сили та кількість управлінського персоналу економічного оператора за останні три роки;
(h) зазначення систем управління ланцюжком постачень та відстежування ланцюжка постачень, що їх економічний оператор зможе застосовувати під час виконання договору;
(i) зазначення заходів екологічного менеджменту, що їх економічний оператор зможе застосовувати під час виконання договору.
Для цілей пункту (b)(і) першого підпараграфа, коли це необхідно для забезпечення належного рівня конкуренції, публічний замовник може зазначати, що враховуватимуться докази стосовно постачання відповідних товарів або надання відповідних послуг за період більше трьох років.
Для цілей пункту (b)(іі) першого підпараграфа, коли це необхідно для забезпечення належного рівня конкуренції, публічний замовник може зазначати, що враховуватимуться докази стосовно виконання відповідних робіт за період більше п’яти років.
20.3. Якщо товари або послуги мають складний характер або, у виняткових випадках, потрібні для спеціальних цілей, технічна та професійна спроможність можуть бути підтверджені шляхом проведення перевірки публічним замовником або від його імені компетентним офіційним органом країни, де економічний оператор має осідок, за згодою такого органу. Такі перевірки стосуються технічних можливостей та виробничих потужностей постачальника, а за необхідності - його можливостей для проведення вивчень і досліджень та заходів з контролю якості.
20,4, Якщо публічний замовник вимагає надання сертифікатів, складених незалежними органами, що засвідчують відповідність економічного оператора певним стандартам забезпечення якості, в тому числі в сфері доступності для осіб з обмеженими можливостями, він зазначає системи забезпечення якості, засновані на відповідних серіях європейських стандартів, сертифікованих акредитованими органами. Публічний замовник також приймає інші докази рівнозначних заходів із забезпечення якості від економічного оператора, що, очевидно, не має доступу до таких сертифікатів або не має можливості отримати такі сертифікати в межах відповідних строків з причин, що не залежать від такого економічного оператора, та за умови що економічний оператор доведе, що пропоновані заходи забезпечення якості відповідають необхідним стандартам забезпечення якості.
20,5, Якщо публічний замовник вимагає надання сертифікатів, складених незалежними органами, що засвідчують відповідність економічного оператора певним системам або стандартам екологічного менеджменту, він покликається на Схему екологічного менеджменту та аудиту Європейського Союзу або на інші системи екологічного менеджменту, визнані в відповідно до статті 45 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1221/2009 (- 6), чи інші стандарти екологічного менеджменту, засновані на відповідних європейських або міжнародних стандартах, сертифікованих акредитованими органами. Якщо економічний оператор, очевидно, не мав доступу до таких сертифікатів або не мав можливості отримати їх у межах відповідних строків з причин, що не залежать від такого економічного оператора, публічний замовник також приймає інші докази вжиття заходів з екологічного менеджменту, за умови що економічний оператор доведе, що такі заходи еквівалентні заходам, що вимагаються відповідною системою або стандартом екологічного менеджменту.
20.6. Публічний замовник може дійти висновку, що економічний оператор не має необхідної професійної спроможності для виконання договору відповідно до належних стандартів якості, якщо публічний замовник виявить, що економічний оператор перебуває в ситуації конфлікту інтересів, що може негативно вплинути на його результативність.
21. Критерії присудження