Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2018/1091 від 18 липня 2018 року про інтегровану статистику фермерських господарств і скасування регламентів (ЄС) № 1166/2008 та (ЄС) № 1337/2011

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статтю 338,

Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,

Після передачі проекту законодавчого акта національним парламентам,

Діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою (- 1),

Оскільки:

(1) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1166/2008 (- 2) встановлює рамку для європейської статистики про структуру аграрних господарств до 2016 року. Відповідно, зазначений Регламент необхідно скасувати.

(2) Програму європейських обстежень структури аграрних господарств, які проводяться в Союзі з 1966 року, слід продовжити, щоб досліджувати тенденції у структурі аграрних господарств на рівні Союзу і забезпечити базу статистичних знань, необхідну для розроблення, реалізації, моніторингу, оцінювання та перегляду пов’язаних політик, зокрема спільної аграрної політики (САП), у тому числі заходів з розвитку сільських територій, а також політик Союзу у сферах охорони довкілля, адаптації до зміни клімату та пом’якшення її наслідків, землекористування та деяких Цілей сталого розвитку (ЦСР). Така база знань також необхідна для оцінювання впливу зазначених політик на жіночу робочу силу в аграрних господарствах.

(3) Збір статистичних даних, зокрема, щодо структури фермерських господарств, з-поміж інших цілей, повинен бути спрямований на надання оновлених даних з огляду на майбутні реформи САП для процесу вироблення й ухвалення рішень.

(4) Міжнародне оцінювання сільськогосподарської статистики зумовило створення Глобальної стратегії удосконалення сільськогосподарської та сільської статистики Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), що була схвалена Статистичною комісією ООН (СК ООН) у 2010 році. Європейська сільськогосподарська статистика має, у відповідних випадках, відповідати рекомендаціям Глобальної стратегії удосконалення сільськогосподарської та сільської статистики та Всесвітньої програми сільськогосподарського перепису 2020 року ФАО.

(5) У Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 223/2009 (- 3) передбачена рамка для розроблення, вироблення та розповсюдження європейської статистики на основі спільних статистичних принципів. Він встановлює критерії якості та передбачає потребу в мінімізації навантаження на респондентів обстеження та у сприянні досягненню більш загальної мети зниження адміністративного навантаження.

(6) Слід створити багатоцільову статистичну програму щодо аграрних господарств на наступне десятиліття, щоб забезпечити рамку для гармонізованої, порівнянної та узгодженої статистики. Така статистика повинна орієнтуватися на потреби політики.

(7) У Стратегії сільськогосподарської статистики на 2020 рік і далі, встановленій Комітетом європейської статистичної системи (ESSC) у листопаді 2015 року, передбачене ухвалення двох рамкових регламентів, що охоплять всі аспекти сільськогосподарської статистики, за винятком економічних рахунків сільського господарства. Цей Регламент є одним із таких рамкових регламентів.

(8) Для цілей гармонізації та порівнянності інформації про структуру аграрних господарств і щоб задовольнити поточні потреби єдиної організації спільного ринку, зокрема сектора фруктів і вина, Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1337/2011 (- 4) необхідно інтегрувати зі структурною інформацією на рівні аграрних господарств починаючи з 2023 року і замінити цим Регламентом. У зв’язку з цим зазначений Регламент необхідно скасувати.

(9) Порівнянна статистика всіх держав-членів про структуру аграрних господарств важлива для визначення розвитку САП. Відповідно, необхідно, наскільки це можливо, використовувати стандартні класифікації та спільні терміни та означення для змінних.

(10) Записи статистичних даних стосовно аграрних господарств уможливлюють крос-табуляцію даних, що дає змогу отримувати інформацію на основі таких змінних, як стать керівника аграрного господарства, вік керівника, структура власності та розмір аграрного господарства, а також реалізація екологічних заходів. Розподіл результатів буде можливий за критеріями, включеними в основні дані, і за комбінаціями критеріїв.

(11) Збір інформації про рік народження, рік класифікації в якості керівника аграрного господарства і стать може надати дані для розроблення дій, спрямованих на забезпечення наступності поколінь і пов’язаних з гендерними аспектами.

(12) З-поміж інших причин, для цілей оновлення первинних реєстрів аграрних господарств і решти інформації, необхідної для стратифікації вибірок, необхідно проводити перепис аграрних господарств у Союзі щонайменше кожні 10 років. Останній перепис був проведений у 2009/2010 роках.

(13) Держави-члени, у яких періоди збору даних на місцях за 2020 референтний рік обстеження збігаються з плановими роботами в рамках 10-річного перепису населення, повинні мати можливість перенести обстеження фермерських господарств на рік уперед, щоб уникнути значного навантаження, пов’язаного з одночасним проведенням двох великих зборів даних.

(14) Щоб уникнути створення зайвого навантаження на аграрні господарства та національні адміністрації, необхідно встановити порогові значення. Для належного аналізу структури європейського сільського господарства необхідно охопити статистикою 98% використовуваної сільськогосподарської площі та поголів’я у фермерських господарствах. У деяких державах-членах це означає, що порогові значення, наведені в цьому Регламенті, занадто високі. Однак аграрні господарства нижче таких порогових значень настільки малі, що збору вибіркових даних раз на десять років достатньо для оцінювання їхньої структури та впливу на виробництво, що забезпечить зниження витрат і навантаження, водночас уможливлюючи розроблення ефективних політичних заходів для підтримки та збереження малих фермерських структур.

(15) Площі, які використовуються для сільськогосподарського виробництва, повинні бути охоплені інтегрованою статистикою фермерських господарств, включно із землями, що використовуються двома та більше аграрними господарствами, оскільки на них поширюються загальні права.

(16) Необхідно отримувати інформацію про приналежність аграрного господарства до групи підприємств, підприємства у складі якої контролюються материнським підприємством.

(17) Щоб знизити навантаження на респондентів, національні статистичні інститути (НСІ) та інші національні органи повинні мати доступ до адміністративних даних тією мірою, якою такі дані необхідні для розроблення, вироблення та розповсюдження європейської статистики відповідно до статті 17a Регламенту (ЄС) № 223/2009.

(18) Держави-члени або відповідальні національні органи повинні намагатися, наскільки це можливо, модернізувати способи збору даних про аграрні господарства. Слід заохочувати використання цифрових рішень.

(19) Для цілей забезпечення гнучкості європейської сільськогосподарської статистичної системи та для спрощення і модернізації сільськогосподарської статистики необхідно відносити змінні, що збираються, до різних груп збору (основних даних і модулів), що відрізняються за частотою або репрезентативністю чи за обома характеристиками.

(20) Навантаження на респондентів і витрати слід додатково знижувати шляхом повторного використання даних за рік, що прямо передує референтному року або слідує за ним. Це особливо доцільно для аспектів, де не очікуються значні зміни з року в рік.

(21) Для цілей забезпечення гнучкості та зниження навантаження на респондентів, НСІ та інші національні органи, державам-членам слід дозволити використовувати статистичні спостереження, адміністративні записи та будь-які інші джерела, методи або інноваційні підходи, у тому числі науково обґрунтовані та належним чином документовані методи, такі як імпутація, оцінювання та моделювання.

(22) Необхідно вдосконалити збір інформації про використання поживних речовин і води та про методи сільськогосподарського виробництва, що застосовуються в аграрних господарствах, щоб забезпечити додаткову статистику для розроблення агроекологічної політики та підвищити якість агроекологічних показників.

(23) Для геокодування аграрних господарств необхідно використовувати тематичну групу "Статистичні одиниці" відповідно до додатка III до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2007/2/ЄС (- 5).

(24) Комісія повинна забезпечити конфіденційність даних, переданих відповідно до Регламенту (ЄС) № 223/2009. Необхідно забезпечити належний захист конфіденційності даних, між іншим, шляхом обмеження використання параметрів розташування просторовим аналізом інформації та шляхом належної агрегації при опублікуванні статистики. У зв’язку з цим слід розробити гармонізований підхід до захисту конфіденційності й аспекти якості для розповсюдження даних, водночас докладаючи зусиль, щоб зробити онлайновий доступ до офіційної статистики легким і зручним.

(25) Будь-яке опрацювання персональних даних згідно з цим Регламентом має відповідати Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2016/679 (- 6) і положенням, ухваленим відповідно до зазначеного Регламенту, та/або Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 45/2001 (- 7), залежно від випадку.

(26) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1893/2006 (- 8) встановлює статистичну класифікацію видів економічної діяльності в Союзі, згадану в цьому Регламенті для цілей означення відповідної генеральної сукупності аграрних господарств.

(27) Згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1059/2003 (- 9), територіальні одиниці повинні бути визначені відповідно до Номенклатури територіальних одиниць для статистики (NUTS).

(28) Для здійснення збору даних необхідне фінансування з боку держав-членів і Союзу протягом кількох років. У зв’язку з цим потрібно передбачити грант Союзу для підтримки відповідної програми через Європейський сільськогосподарський гарантійний фонд згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1306/2013 (- 10).

(29) Цей Регламент встановлює фінансовий пакет на весь строк дії відповідної багаторічної фінансової рамки (БФР), що є основною базовою сумою в розумінні пункту 17 Міжінституційної угоди від 2 грудня 2013 року між Європейським Парламентом, Радою та Комісією про співпрацю у сфері бюджетної дисципліни, співпрацю з бюджетних питань і раціональне фінансове управління (- 11), для Європейського Парламенту і Ради в рамках щорічної бюджетної процедури. Цей Регламент забезпечує формування бюджету для подальших зборів даних у контексті наступної БФР.

(30) Економічні аспекти цього Регламенту мають бути переглянуті на період після 2020 року з урахуванням нової БФР та інших відповідних змін до інструментів Союзу. На основі такого перегляду Комісія повинна розглянути можливість пропонування змін до цього Регламенту.

(31) Оскільки цілі цього Регламенту, а саме систематичне вироблення європейської статистики аграрних господарств у Союзі, не можуть достатньою мірою бути досягнуті державами-членами, але можуть бути, з міркувань узгодженості та порівнянності, краще досягнуті на рівні Союзу, Союз може ухвалювати інструменти згідно з принципом субсидіарності, як визначено у статті 5 Договору про Європейський Союз . Згідно з принципом пропорційності, як визначено у згаданій статті, цей Регламент не виходить за межі необхідного для досягнення такої мети.

(32) У Регламенті (ЄС) № 223/2009 передбачена референтна рамка для європейської статистики та вимагається, щоб держави-члени дотримувалися статистичних принципів і критеріїв якості, визначених у згаданому Регламенті. Звіти про якість мають важливе значення для оцінювання, підвищення якості європейської статистики та її повідомлення. ESSC схвалив стандарт Європейської статистичної системи (ESS) щодо структури звітів про якість відповідно до статті 12 Регламенту (ЄС) № 223/2009. Такий стандарт ESS повинен сприяти гармонізації звітування про якість згідно із цим Регламентом.

(33) Необхідно провести оцінювання впливу згідно з принципом раціонального фінансового управління, щоб статистична програма, створена відповідно до цього Регламенту, зосереджувалася на потребі в ефективності в ході досягнення цілей і враховувала бюджетні обмеження ще починаючи з етапу розроблення.

(34) Щоб забезпечити однакові умови імплементації цього Регламенту, Комісії необхідно надати виконавчі повноваження для визначення описів змінних, наведених у цьому Регламенті, і технічних елементів даних, що надаються, встановлення описів змінних та інших практичних умов збору додаткових даних, як встановлено в цьому Регламенті, а також встановлення практичних умов надання звітів про якість і їх змісту. Такі повноваження повинні здійснюватися згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 182/2011 (- 12). У ході здійснення зазначених повноважень Комісії повинна враховувати такі аспекти, як витрати й адміністративне навантаження на аграрні господарства та держави-члени.

(35) З метою врахування нових потреб у даних, що переважно виникають у зв’язку з новими змінами в сільському господарстві, переглядом законодавства та зміною політичних пріоритетів, Комісії необхідно делегувати повноваження ухвалювати акти відповідно до статті 290 Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС) стосовно внесення змін до детальних тем, наведених у цьому Регламенті, і доповнення відповідних даних модулів шляхом зазначення інформації, яку слід надавати у спеціальних випадках, як визначено в цьому Регламенті. Щоб забезпечити сумісність і сприяти використанню інших джерел даних, Комісії необхідно делегувати повноваження ухвалювати акти відповідно до статті 290 ДФЄС стосовно внесення змін до змінних, наведених у цьому Регламенті. У ходів здійснення таких повноважень Комісія повинна враховувати такі аспекти, як витрати й адміністративне навантаження на аграрні господарства та держави-члени. Особливо важливо, щоб Комісія провела належні консультації у процесі підготовчої роботи, у тому числі на експертному рівні, і щоб такі консультації були проведені згідно з принципами, встановленими в Міжінституційній угоді про краще законотворення від 13 квітня 2016 року (- 13). Зокрема, щоб забезпечити рівну участь у підготовці делегованих актів, Європейський Парламент і Рада мають отримувати всі документи одночасно з експертами держав-членів, а їхні експерти мають систематично отримувати доступ до засідань експертних груп Комісії, які займаються підготовкою делегованих актів.

(36) Були проведені консультацію з Європейським інспектором із захисту даних, і він надав свій висновок 20 листопада 2017 року (- 14).

(37) Були проведені консультації з ESSC,

УХВАЛИЛИ ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

Цей Регламент встановлює рамки для європейської статистики на рівні аграрних господарств і передбачає інтеграцію інформації про структуру з даними про методи виробництва, заходи з розвитку сільських територій, агроекологічні аспекти та з іншою пов’язаною інформацією.

Для цілей цього Регламенту застосовують такі терміни та означення:

(a) "фермерське господарство", або "аграрне господарство", означає єдину одиницю, як в технічному, так і в економічному плані, яка має єдине управління та здійснює економічну діяльність у секторі сільського господарства відповідно до Регламенту (ЄС) № 1893/2006, що належить до груп A.01.1, A.01.2, A.01.3, A.01.4, A.01.5 або до класу "Підтримання земель сільськогосподарського призначення в належному сільськогосподарському та екологічному стані" групи A.01.6, на економічній території Союзу як основну або другорядну діяльність. Що стосується видів діяльності, які охоплюються класом A.01.49, включаються тільки такі види діяльності як "Вирощування та розведення напівсвійських та інших тварин" (за винятком комах) і "Бджільництво, одержування меду та бджолиного воску";

(b) "сільськогосподарська одиниця із землями загального користування" означає одиницю із землями, на які поширюються загальні права і які використовуються двома або більше аграрними господарствами для сільськогосподарського виробництва, але не розподіляються між ними;

(c) "регіон" означає територіальну одиницю за Номенклатурою територіальних одиниць для статистики (NUTS), означену відповідно до Регламенту (ЄС) № 1059/2003;

(d) "умовна голова" означає стандартну одиницю вимірювання, що дає змогу агрегувати різні категорії свійських тварин, щоб уможливити їх порівняння; коефіцієнти для переведення в умовне поголів’я для окремих категорій свійських тварин наведені в додатку I;

(e) "використовувана сільськогосподарська площа", або "ВСП", означає площу, що використовується для землеробства та включає орні землі, постійні луки, багаторічні культури та інші використовувані землі сільськогосподарського призначення;

(f) "референтний рік" означає календарний рік, до якого належать референтні періоди;

(g) "присадибна ділянка" означає площі, що використовуються для виробництва харчових продуктів для власного споживання;

(h) "модуль" означає один або кілька наборів даних, організованих із метою охоплення тем;

(i) "тема" означає зміст інформації, що збирається про статистичні одиниці; кожна тема охоплює кілька детальних тем;

(j) "детальна тема" означає детальний зміст інформації, що збирається про статистичні одиниці, пов’язані з певною темою; кожна детальна тема охоплює кілька змінних;

(k) "змінна" означає характеристику спостережуваної одиниці, що може приймати більше ніж одне значення з певного набору значень.

1. Дані, що вимагаються в цьому Регламенті, повинні охоплювати 98% загального обсягу ВСП (за винятком присадибних ділянок) і 98% умовних голів у кожній державі-члені.

2. Для виконання таких вимог держави-члени повинні надавати дані, які репрезентують аграрні господарства та сільськогосподарські одиниці із землями загального користування, що відповідають принаймні одному з фізичних порогових значень, які наведені в додатку II та стосуються площі земель сільськогосподарського призначення або кількості умовних голів.

3. Як виняток, у випадках, коли основа вибірки, визначена в параграфі 2, репрезентує понад 98% національного сільськогосподарського виробництва, виміряного за стандартним випуском продукції відповідно до Делегованого регламенту Комісії (ЄС) № 1198/2014 (- 15), держави-члени можуть, за умови попереднього затвердження Комісією (Євростатом), встановити вищі фізичні або відповідні економічні порогові значення, щоб зменшити розмір основи вибірки, якщо вже досягнуто охоплення 98% загального обсягу ВСП (за винятком присадибних ділянок) і 98% умовних голів у державі-члені.

4. У випадках, коли основа вибірки, визначена в параграфі 2, не репрезентує 98% ВСП і 98% умовних голів, держави-члени повинні розширити таку основу вибірки відповідно до статті 6, встановивши нижчі порогові значення, ніж ті, що зазначені в параграфі 2 цієї статті, або встановивши додаткові порогові значення, або скориставшись обома способами.

1. Для цілей отримання даних, зазначених у цьому Регламенті, держави-члени повинні використовувати одне/ один або більше з таких джерел або методів за умови, що відповідна інформація дає змогу виробляти статистику, яка відповідає вимогам щодо якості, встановленим у статті 11:

(a) статистичні спостереження;

(b) джерела адміністративних даних, визначені в параграфі 2 цієї статті;

(c) інші джерела, методи або інноваційні підходи.

2. Держави-члени можуть використовувати інформацію з інтегрованої системи управління та контролю (IACS), створеної на підставі Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1307/2013 (- 16), системи ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби, створеної на підставі Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1760/2000 (- 17), і системи ідентифікації та реєстрації овець і кіз, створеної на підставі Регламенту Ради (ЄС) № 21/2004 (- 18), реєстру виноградників, впровадженого відповідно до статті 145 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1308/2013 (- 19), і реєстрів органічного землеробства, створених відповідно до Регламенту Ради (ЄС) № 834/2007 (- 20). Держави-члени також можуть використовувати адміністративні джерела, пов’язані з конкретними заходами з розвитку сільських територій.

3. Держави-члени, які вирішили використовувати джерела, методи або інноваційні підходи,зазначені в пункті (c) параграфа 1, повинні повідомити про це Комісію (Євростат) протягом року, що передує референтному року, і надати детальну інформацію про якість даних, отриманих з такого джерела або за допомогою такого методу чи інноваційного підходу, а також про використовувані методи збору даних.

4. Національні органи, відповідальні за виконання вимог цього Регламенту, повинні мати право на невідкладний і безкоштовний доступ до даних та їх використання, у тому числі до індивідуальних даних про аграрні господарства та персональних даних їх власників, що містяться в адміністративних записах, складених на їхній національній території відповідно до статті 17a Регламенту (ЄС) № 223/2009. Національні органи та власники адміністративних записів повинні встановити необхідні механізми співпраці.

1. Держави-члени повинні зібрати та надати основні структурні дані (далі - основні дані), пов’язані з аграрними господарствами, зазначеними у статті 3(2) і (3), за 2020, 2023 і 2026 референтні роки, як визначено в додатку III. Збір основних даних за 2020 референтний рік повинен бути проведений у формі перепису.

2. Збори даних за 2023 і 2026 референтні роки можуть здійснюватися на основі вибірок. У такому разі держави-члені повинні забезпечити, щоб зважені результати були статистично репрезентативними для аграрних господарств у кожному регіоні та були спрямовані на виконання вимог щодо точності, визначених у додатку V.

3. Якщо змінна, вказана в додатку III, має низький або нульовий рівень поширеності в державі-члені, таку змінну можна виключити зі збору даних за умови, що відповідна держава-член надасть Комісії (Євростату) інформацію, що належним чином обґрунтовує її виключення, протягом календарного року, що передує референтному року.

4. Комісія повинна мати повноваження ухвалювати імплементаційні акти з визначенням описів змінних, наведених у додатку III.

Такі імплементаційні акти повинні ухвалюватися згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 17(2), не пізніше 28 лютого 2019 року для 2020 референтного року, не пізніше 31 грудня 2021 року - для 2023 референтного року та не пізніше 31 грудня 2024 року - для 2026 референтного року.

5. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 16 стосовно внесення змін до змінних, наведених у додатку III, якщо це необхідно для цілей гармонізації з джерелами даних, визначеними у статті 4(2), для 2023 і 2026 років. У ході здійснення своїх повноважень Комісія повинна забезпечити, щоб такі делеговані акти лише замінювали змінні, наведені в додатку III, які більше неможливо отримувати з визначених джерел даних. У разі заміни Комісія повинна забезпечити, щоб нові змінні можна було отримати з джерел даних, визначених у статті 4(2). Вона також повинна забезпечити, щоб такі делеговані акти були належним чином обґрунтовані та не створювали значного додаткового навантаження або витрат для держав-членів або респондентів.

6. Такі делеговані акти повинні бути ухвалені до 30 вересня 2021 року для 2023 референтного року та до 30 вересня 2024 року для 2026 референтного року.

1. Держави-члени, які розширюють основу вибірки відповідно до статті 3(4), повинні надати основні дані про аграрні господарства, включені в таку розширену основу вибірки, за 2020 референтний рік з охопленням інформації, визначеної в додатку III.

2. Збір даних про аграрні господарства, охоплені розширеною основою вибірки, може здійснюватися на основі вибірок. У такому разі держави-члені повинні забезпечити, щоб зважені результати були статистично репрезентативними для аграрних господарств у кожному регіоні та були спрямовані на виконання вимог щодо точності, визначених у додатку V.

1. Держави-члени повинні зібрати та надати модулі для тем і детальних тем, наведених у додатку IV за такі референтні роки:

(a) модуль "Робоча сила та інші види діяльності, що приносить дохід" - за 2020, 2023 та 2026 роки;

(b) модуль "Розвиток сільських територій" - за 2020, 2023 та 2026 роки;

(c) модуль "Споруди для тварин і використання добрив" - за 2020 та 2026 роки;

(d) модуль "Зрошення" - за 2023 рік;

(e) модуль "Практики оброблення ґрунту" - за 2023 рік;

(f) модуль "Машини та устатковання" - за 2023 рік;

(g) модуль "Плодові сади" - за 2023 рік;

(h) модуль "Виноградники" - за 2026 рік;

2. Сфера охоплення таких зборів даних повинна включати аграрні господарства, зазначені у статті 3(2) та (3).

3. Збір даних модулів може здійснюватися на основі вибірок аграрних господарств. У такому разі держави-члені повинні забезпечити, щоб зважені результати були статистично репрезентативними для аграрних господарств у кожному регіоні та були спрямовані на виконання вимог щодо точності, визначених у додатку V.

4. Модулі повинні збиратися на основі підвибірок аграрних господарств, для яких збирають основні дані. Модулі повинні відображати ситуацію в референтному році, проте вони можуть базуватися на році, що безпосередньо передує референтному року або слідує за ним, - для модулів, зазначених у пунктах (f), (g) та (h) параграфа 1 цієї статті. У будь-якому разі кожен запис, що містить інформацію про модулі, повинен супроводжуватися основними даними, наведеними в додатку III.

5. Держави-члени, які мають принаймні 1000 гектарів будь-якої з окремих культур, зазначених у детальних темах модуля "Плодові сади" в додатку IV, виробництво яких повністю або переважно здійснюється для ринку, повинні збирати дані в рамках модуля "Плодові сади" для такої культури.

6. Держави-члени, які мають принаймні 1000 гектарів виноградників, засаджених виноградною лозою сортів, призначених для виробництва вина, що повністю або переважно здійснюють виробництво для ринку, повинні збирати дані для модуля "Виноградники".

7. Держави-члени з менш ніж 2% зрошуваної площі ВСП і без регіонів рівня NUTS 2 з принаймні 5% зрошуваної площі ВСП, звільняються від збирання даних для модуля "Зрошення".

8. Держави-члени повинні повідомити Комісію (Євростат) про випадки, зазначені в параграфах 5, 6 і 7, до кінця червня року, що передує відповідному референтному року.

9. Якщо будь-яка змінна має низький або нульовий рівень поширеності в державі-члені, таку змінну можна виключити зі збору даних за умови надання Комісії (Євростату) інформації, що належним чином обґрунтовує її виключення, протягом календарного року, що передує референтному року.

1. Комісія може ухвалити імплементаційні акти, які визначають такі технічні елементи даних, що мають бути надані для кожного модуля та відповідної теми і детальної теми, наведених у додатку IV:

(a) перелік змінних;

(b) описи змінних.

Такі імплементаційні акти повинні ухвалюватися згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 17(2), не пізніше 28 лютого 2019 року для 2020 референтного року, не пізніше 31 грудня 2021 року - для 2023 референтного року та не пізніше 31 грудня 2024 року - для 2026 референтного року.

2. У разі ухвалення імплементаційних актів, які визначають перелік змінних відповідно до параграфа 1, Комісія повинна забезпечити, щоб загальна кількість основних і модульних змінних не перевищувала 300 змінних для 2020 року, 470 змінних для 2023 року та 350 змінних для 2026 року.

3. Для 2023 та 2026 років Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 16 стосовно внесення змін до детальних тем, наведених у додатку IV. У ході здійснення цих повноважень Комісія повинна забезпечити, щоб такі делеговані акти не призводили до значного збільшення навантаження, пов’язаного з кількістю змінних. Зокрема, Комісія повинна забезпечити, щоб делеговані акти не призводили до збільшення кількості змінних, зазначених у параграфі 2 цієї статті, і щоб за допомогою делегованих актів для кожного модуля було змінено не більше 20% детальних тем, наведених у додатку IV. Однак, якщо 20% припадає на менше ніж одну детальну тему, таку детальну тему все одно можна змінити.

4. Такі делеговані акти повинні бути ухвалені до 30 вересня 2021 року для 2023 референтного року та до 30 вересня 2024 року для 2026 референтного року.

5. Імплементаційні акти, зазначені в параграфах 1 та 2, і делеговані акти, зазначені в параграфі 3, не повинні призводити до значних додаткових витрат, що зумовлять непропорційне та необґрунтоване навантаження на аграрні господарства і держави-члени.

1. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 16, що доповнюють дані модулів, визначені в додатку IV, якщо необхідно зібрати додаткову інформацію. Такі делеговані акти повинні визначати:

(a) теми та детальні теми, що мають бути надані для спеціалізованого модуля, а також причини таких додаткових статистичних потреб;

(b) референтний рік.

2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти, зазначені в параграфі 1, починаючи з 2023 референтного року і з трирічними інтервалами. Вона не може пропонувати спеціалізовані модулі для референтних років, протягом яких збір даних проводиться у формі перепису.

3. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, що визначають:

(a) перелік змінних, що містить не більше 20 змінних для передачі до Комісії (Євростату), і відповідні одиниці вимірювання;

(b) описи змінних;

(c) вимоги щодо точності;

(d) референтні періоди;

(e) дати передачі.

Такі імплементаційні акти повинні ухвалюватися згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 17(2), не пізніше ніж за 12 місяців до початку відповідного референтного року.

4. Делеговані акти, зазначені в параграфі 1 цієї статті, та імплементаційні акти, зазначені в параграфі 3 цієї статті, не повинні призводити до значних додаткових витрат, що зумовлять непропорційне та необґрунтоване навантаження на аграрні господарства і держави-члени.

Зібрана інформація повинна стосуватися одного референтного року, спільного для всіх держав-членів, і описувати ситуацію протягом визначеного строку або станом на визначену дату, зокрема:

(a) Для змінних щодо землі користування землею має стосуватися референтного року. У разі послідовного вирощування культур на тій самій земельній ділянці користування землею має стосуватися культури, яку зібрали протягом референтного року, незалежно від часу посіву відповідної культури.

(b) Для змінних щодо зрошення та практик оброблення ґрунту референтним періодом є 12-місячний період, що завершується в референтному році та повинен встановлюватися кожною державою-членом з метою охоплення пов’язаних виробничих циклів.

(c) Для змінних щодо свійських тварин, споруд для тварин і використання добрив кожна держава-член повинна встановити спільну референтну дату в межах референтного року. Змінні щодо використання добрив повинні стосуватися 12-місячного періоду, що включає відповідну дату.

(d) Для змінних щодо робочої сили кожна держава-член повинна встановити 12-місячний референтний період, що завершується в референтну дату в межах референтного року.

(e) Для змінних щодо заходів з розвитку сільських територій, впроваджених в окремих аграрних господарствах, референтним періодом є трирічний період, що завершується 31 грудня референтного року.

(f) Для всіх інших змінних кожна держава-член повинна встановити спільну референтну дату в межах референтного року.

1. Держави-члени повинні вживати усіх необхідних заходів для забезпечення якості переданих даних і метаданих.

2. Для цілей цього Регламенту застосовуються критерії якості, означені у статті 12(1) Регламенту (ЄС) № 223/2009.

3. Комісія (Євростат) повинні оцінити якість переданих даних і метаданих.

4. З цією метою держави-члени повинні передати до Комісії (Євростату) звіт про якість, що містить опис статистичного процесу за кожний референтний рік, охоплений цим Регламентом, зокрема:

(a) метадані що описують методологію та способи дотримання технічних специфікацій, що встановлені цим Регламентом;

(b) інформацію про відповідність мінімальним вимогам щодо використовуваних основ вибірок, у тому числі щодо їх розроблення та оновлення, як встановлено цим Регламентом;

Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, що встановлюють практичні умови надання звітів про якість та їх зміст. Такі імплементаційні акти повинні ухвалюватися згідно з експертною процедурою, зазначеною в статті 17(2), і не повинні призводити до значного додаткового навантаження або витрат для держав-членів.

5. Держави-члени повинні якнайшвидше повідомити Комісії (Євростату) будь-яку релевантну інформацію або зміни, що стосуються імплементації цього Регламенту та можуть вплинути на якість переданих даних.

6. На вимогу Комісії (Євростату) держави-члени повинні надати необхідні додаткові уточнення для оцінювання якості статистичної інформації.

1. За 2020 референтний рік держави-члени повинні передати до Комісії (Євростату) валідовані основні та модульні дані, а також звіт про якість протягом 15 місяців після завершення референтного року.

2. За 2023 і 2026 референтні роки держави-члени повинні передати до Комісії (Євростату) валідовані основні та модульні дані, а також звіт про якість протягом 12 місяців після завершення референтного року.

3. Дані, передані до Комісії (Євростату), повинні бути на рівні окремих аграрних господарств. Дані модулів і додаткові дані повинні бути пов’язані з основними даними, наведеними в додатку III, на рівні окремих аграрних господарств для того самого референтного року. Надані записи повинні містити коефіцієнти екстраполяції та інформацію про стратифікацію.

4. Держави-члени повинні передавати дані та метадані з використанням технічного формату, визначеного Комісією (Євростатом). Дані та метадані повинні бути надані Комісії (Євростату) з використанням послуг "єдиного вікна".

1. Для імплементації цього Регламенту Союз надає гранти національним статистичним інститутам та іншим національним органам, зазначеним у статті 5(2) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 223/2009, для:

(a) розроблення та/або впровадження вимог до даних;

(b) розроблення методологій модернізації статистичних систем, спрямованих на підвищення якості або зниження витрат і зменшення адміністративного навантаження, пов’язаного з виробленням інтегрованої статистики фермерських господарств, з використанням джерел і методів, зазначених у статті 4.

2. Держави-члени повинні отримувати гранти від Союзу на покриття витрат на збори даних, визначені у статтях 5, 6 та 7, у межах фінансового пакета, визначеного у статті 14.

3. Фінансовий внесок Союзу, зазначений у параграфі 2, не може перевищувати 75% від суми санкціонованих витрат з урахуванням максимальних сум, визначених у параграфах 4 і 5.

4. Для сукупних витрат на збори основних і модульних даних за 2020 рік фінансовий внесок Союзу обмежується зазначеними нижче максимальними сумами:

(a) по 50000 євро для Люксембургу та Мальти;

(b) по 1000000 євро для Австрії, Хорватії, Ірландії та Литви;

(c) по 2000000 євро для Болгарії, Німеччини, Угорщини, Португалії та Сполученого Королівства;

(d) по 3000000 євро для Греції, Іспанії та Франції;

(e) по 4000000 євро для Італії, Польщі та Румунії;

(f) по 300000 євро для всіх інших держав-членів.

5. Для зборів основних і модульних даних за 2023 і 2026 роки максимальні суми, визначені в параграфі 4, повинні бути знижені на 50% згідно з положеннями Багаторічної фінансової рамки (БФР) після 2020 року.

6. Для збору додаткових даних, визначених у статті 9, Союз надає гранти національним статистичним інститутам та іншим національним органам, зазначеним у статті 5(2) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 223/2009, на покриття витрат, пов’язаних зі здійсненням збору додаткових даних. Розмір такого фінансового внеску Союзу не повинен перевищувати 90% санкціонованих витрат.

7. Фінансовий внесок Союзу на оплату грантів, зазначених у параграфі 2 цієї статті, повинен надаватися Європейським сільськогосподарським гарантійним фондом відповідно до пункту (d) статті 4(2) Регламенту (ЄС) № 1306/2013.

1. Розмір фінансового пакета Союзу для імплементації програми зборів даних за 2020 референтний рік, у тому числі асигнування, необхідні для управління, технічного обслуговування та розроблення систем баз даних, що використовуються в Комісії для опрацювання даних, наданих державами-членами відповідно до цього Регламенту, повинен становити 40000000 євро на період з 2018 по 2020 рік, охоплений БФР на 2014-2020 роки.

2. Починаючи з дати набуття чинності БФР після 2020 року сума на період після 2020 року встановлюється Європейським Парламентом і Радою за пропозицією Комісії.

1. Комісія повинна вжити належні заходи для забезпечення того, щоб при здійсненні діяльності, що фінансується згідно з цим Регламентом, були захищені фінансові інтереси Союзу шляхом застосування запобіжних заходів проти шахрайства, корупції та будь-якої іншої незаконної діяльності, шляхом проведення узгоджених і дієвих перевірок, а також щоб у разі виявлення порушень відбувалося стягнення неправильно сплачених сум, а у відповідних випадках застосовувалися дієві, пропорційні і стримувальні адміністративні та фінансові санкції.

2. Комісія або її представники та Рахункова палата повинні мати повноваження проводити аудит - у формі документальних і виїзних перевірок - усіх бенефіціарів грантів, підрядників, субпідрядників і третіх осіб, які прямо або опосередковано отримали кошти Союзу в рамках Програми.

3. Європейське бюро боротьби із шахрайством (OLAF) може проводити розслідування, у тому числі виїзні перевірки та інспекції суб’єктів господарювання, прямо або опосередковано пов’язаних із таким фінансуванням, відповідно до процедур, встановлених у Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС, Євратом) № 883/2013 (- 21) та Регламенті Ради (Євратом, ЄС) № 2185/96 (- 22), з метою встановлення фактів шахрайства, корупції або будь-якої іншої незаконної діяльності, що негативно впливають на фінансові інтереси Союзу, у зв’язку з грантовою угодою або грантовим рішенням чи договором, що прямо або опосередковано фінансується згідно з цим Регламентом.

4. Угоди про співпрацю з третіми країнами та міжнародними організаціями, грантові угоди і грантові рішення, що є результатом імплементації цього Регламенту, повинні чітко уповноважувати Комісію, Рахункову Палату та Європейське бюро боротьби із шахрайством проводити такі аудити, виїзні перевірки та інспекції.

5. У випадках, коли здійснення заходу повністю або частково віддається на аутсорсинг чи передоручається або коли воно вимагає укладання договору про закупівлю або надання фінансової допомоги третій особі, договір, грантова угода або грантове рішення повинні передбачати обов’язок виконавця або бенефіціара вимагати від будь-якої залученої третьої особи явного визнання відповідних повноважень Комісії, Рахункової Палати та Європейського бюро боротьби із шахрайством.

6. Параграфи 4 та 5 застосовуються без обмеження параграфів 1, 2 та 3.

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти надано Комісії відповідно до умов, встановлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статті 5(6), статті 8(3) і статті 9(1), надане Комісії на п’ятирічний період починаючи з 27 серпня 2018 року. Комісія повинна скласти звіт про делегування повноважень не пізніше ніж за дев’ять місяців до завершення такого п’ятирічного періоду. Строк дії делегованих повноважень автоматично продовжується на періоди такої самої тривалості, якщо Європейський Парламент або Рада не ухвалять рішення проти такого продовження не пізніше ніж за три місяці до завершення кожного такого періоду.

3. Делеговані повноваження, зазначені у статті 5(6), статті 8(3) та статті 9(1), можуть бути в будь-який час відкликані Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, визначені в такому рішенні. Воно набуває чинності на наступний день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу або в пізнішу дату, вказану в такому рішенні. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, що вже набули чинності.

4. Перед ухваленням делегованого акта Комісія повинна провести консультації з експертами, призначеними кожною державою-членом, відповідно до принципів, що встановлені в Міжінституційній угоді про краще законотворення від 13 квітня 2016 року.

5. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона повинна одночасно повідомити про це Європейський Парламент і Раду.

6. Делегований акт, ухвалений відповідно до статті 5(6), статті 8(3) та статті 9(1), набуває чинності, тільки якщо ні Європейський Парламент, ні Рада не висловили жодних заперечень протягом тримісячного періоду з моменту надсилання такого акта Європейському Парламенту і Раді або якщо до закінчення такого періоду Європейський Парламент і Рада повідомили Комісії, що вони не заперечуватимуть. Такий період продовжують іще на два місяці за ініціативою Європейського Парламенту або Ради.

1. Комісії допомагає Комітет європейської статистичної системи (ESSC), створений на підставі Регламенту (ЄС) № 223/2009. Цей комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.

2. У разі покликання на цей параграф застосовується стаття 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011 .

До 31 грудня 2024 року Комісія повинна, після консультацій з ESSC, подати до Європейського Парламенту і Ради звіт про імплементацію та досягнення цілей цього Регламенту.

Як відступ від статті 5, статті 6(1), пунктів (a), (b) та (c) статті 7(1), статті 8(2), статті 12(1), статті 13(4), статті 14(1) та додатка V, у разі необхідності покликання на 2020 рік замінюються покликаннями на 2019 рік для Греції та Португалії.

1. Регламент (ЄС) № 1337/2011 скасовано з 1 січня 2022 року.

2. Регламент (ЄС) № 1166/2008 скасовано з 1 січня 2019 року.

3. Покликання на скасовані Регламенти необхідно тлумачити як покликання на цей Регламент.

Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.