Директива Європейського Парламенту і Ради 2007/2/ЄС від 14 березня 2007 року про створення Інфраструктури просторової інформації у Європейському Співтоваристві (INSPIRE)

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, зокрема його статтю 175(1) ,

Беручи до уваги пропозицію Комісії,

Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету (-1),

Після консультацій з Комітетом регіонів,

Діючи згідно з процедурою, встановленою у статті 251 Договору , на підставі спільного тексту, затвердженого Погоджувальним комітетом 17 січня 2007 року (-2),

Оскільки:

(1) Політика Співтовариства у сфері довкілля повинна бути спрямована на досягнення високого рівня захисту, враховуючи різноманітність ситуацій у різних регіонах Співтовариства. Окрім того, інформація, в тому числі просторова інформація, необхідна для формулювання та імплементації цієї політики та інших політик Співтовариства, які повинні інтегрувати вимоги щодо охорони довкілля відповідно до статті 6 Договору . Для здійснення такої інтеграції необхідно створити інструмент координування дій між користувачами і надавачами інформації так, щоб можна було поєднувати інформацію та знання з різних секторів.

(2) Шоста Програма дій з охорони довкілля, ухвалена Рішенням Європейського Парламенту і Ради № 1600/2002/ЄС від 22 липня 2002 року (-3), вимагає, щоб ретельна увага приділялась забезпеченню виробленню екологічної політики Співтовариства на комплексній основі з урахуванням регіональних і місцевих відмінностей. Існує низка проблем стосовно наявності, якості, організації, доступності та поширення просторової інформації, необхідної для досягнення цілей, встановлених у зазначеній програмі.

(3) Проблеми стосовно наявності, якості, організації, доступності і поширення просторової інформації є спільними для великої кількості питань політики та інформаційних тем і відчуваються на різних рівнях публічної влади. Розв’язання цих проблем вимагає вжиття заходів, що стосуються питань обміну, поширення, доступу до й використання операційно сумісних просторових даних і сервісів просторових даних на різних рівнях публічної влади та у різних секторах. Тому у Співтоваристві необхідно створити інфраструктуру просторової інформації.

(4) Інфраструктура просторової інформації у Європейському Співтоваристві (Inspire) повинна допомагати виробленню політики стосовно тих політик та видів діяльності, що можуть мати прямий чи опосередкований вплив на довкілля.

(5) Інфраструктура Inspire повинна ґрунтуватися на інфраструктурах просторової інформації, що створені державами-членами та зроблені сумісними зі спільними імлементаційними правилами і доповнені заходами, що вживаються на рівні Співтовариства. Ці заходи повинні забезпечити сумісність і придатність до використання інфраструктур просторової інформації, створених державами-членами, як у контексті Співтовариства, так і в транскордонному контексті.

(6) Інфраструктури просторової інформації в державах-членах повинні бути розроблені таким чином, щоб забезпечити зберігання, доступність і підтримання просторових даних на найбільш належному рівні; щоб можна було узгоджено поєднувати просторові дані з різних джерел на території Співтовариства і щоб ними могли спільно користуватися декілька користувачів і програм; щоб було можливо поширювати просторові дані, зібрані на одному рівні публічної влади, серед інших органів публічної влади; щоб просторові дані були доступними за умов, що неналежним чином не обмежують їх широке використання; щоб було легко шукати наявні просторові дані, оцінювати їхню відповідність призначенню і дізнаватися про умови, що стосуються їх використання.

(7) Існує деякий ступінь перетинання між просторовою інформацією, на яку поширюється дія цієї Директиви, та інформацією, на яку поширюється дія Директиви Європейського Парламенту і Ради 2003/4/ЄС від 28 січня 2003 року про публічний доступ до екологічної інформації (-4). Ця Директива не повинна обмежувати застосування Директиви 2003/4/ЄС.

(8) Ця Директива не повинна обмежувати застосування Директиви Європейського Парламенту і Ради 2003/98/ЄС від 17 листопада 2003 року про вторинне використання інформації публічного сектора (-5), цілі якої доповнюють цілі цієї Директиви.

(9) Ця Директива не повинна впливати на існування чи володіння правами інтелектуальної власності органів публічної влади.

(10) Створення інфраструктури INSPIRE представлятиме значну додану вартість для - а також отримає вигоду від - інших ініціатив Співтовариства, таких як Регламент Ради (ЄС) № 876/2002 від 21 травня 2002 року про створення спільного підприємства Галілео (-6) та Повідомлення Комісії Європейському Парламенту і Раді "Глобальний моніторинг стану довкілля та безпеки (GMES): створення спроможності GMES до 2008 року - (План дій (2004-2008)". Державам-членам необхідно розглянути питання використання даних і сервісів, створених в результаті реалізації програм Галілео та GMES, у міру того, як вони стають доступними, зокрема тих, що стосуються просторових та часових зв’язків системи Галілео.

(11) Багато ініціатив здійснюють на національному рівні та на рівні Співтовариства для збирання, гармонізації або організації поширення чи використання просторової інформації. Такі ініціативи можуть бути запроваджені законодавчими актами Співтовариства, таким як Рішення Комісії 2000/479/ЄС від 17 липня 2000 року про впровадження Європейського реєстру викидів забрудників (EPER) відповідно до статті 15 Директиви Ради 96/61/ЄС щодо комплексного запобігання і контролю забруднень (IPPC) (-7) та Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2152/2003 від 17 листопада 2003 року щодо моніторингу лісів та екологічної взаємодії у Співтоваристві (Forest focus) (-8), в рамках програм, що фінансуються Співтовариством (наприклад, проект Corine land cover, Інформаційна система європейської транспортної політики), або можуть походити з ініціатив, здійснюваних на національному чи регіональному рівні. Ця Директива не тільки доповнить такі ініціативи, створивши рамки, які дадуть їм можливість стати операційно сумісними, але й також радше спиратиметься на наявний досвід та ініціативи, а не дублюватиме роботу, яку вже було зроблено.

(12) Ця Директива повинна застосовуватись до просторових даних, що є у розпорядженні або у розпорядженні за дорученням органів публічної влади, і до використання просторових даних органами публічної влади під час виконання ними своїх суспільних завдань. Проте, з певними застереженнями, вона також повинна застосовуватись до просторових даних, що знаходяться у розпорядженні фізичних або юридичних осіб, інших ніж органи публічної влади, за умови, що такі фізичні або юридичні особи запитують це.

(13) Ця Директива не повинна встановлювати вимоги до збирання нових даних або до передання такої інформації Комісії, оскільки ті питання регулюються іншими законодавчими актами, що стосуються довкілля.

(14) Впровадження національних інфраструктур повинно бути поступовим та, відповідно, тематикам просторових даних, на які поширюється дія цієї Директиви, необхідно надавати різні рівні пріоритету. Під час впровадження необхідно враховувати міру, якою просторові дані необхідні для широкого спектру програм у різних напрямах політики, пріоритет дій, передбачених згідно з політиками Співтовариства, які потребують гармонізованих просторових даних, та прогрес, вже досягнутий завдяки зусиллям з гармонізації, докладеним у державах-членах.

(15) Втрата часу та ресурсів на пошук наявних просторових даних або на визначення можливості їх використання для конкретної цілі є головною перешкодою для повноцінного використання наявних даних. Тому держави-члени повинні надавати описи наявних наборів і сервісів просторових даних у формі метаданих.

(16) Оскільки велика різноманітність форматів і структур, що їх використовують для організації просторових даних та надання доступу до них у Співтоваристві, перешкоджає ефективному формулюванню, імплементації, моніторингу та оціненню законодавства Співтовариства, яке прямо або опосередковано впливає на довкілля, необхідно передбачити імплементаційні інструменти для спрощення використання просторових даних з різних джерел у всіх державах-членах. Такі інструменти повинні бути спрямовані на досягнення операційної сумісності наборів просторових даних, і держави-члени повинні забезпечити наявність будь-яких даних або інформації, необхідних для цілей досягнення операційної сумісності, на умовах, що не обмежують їх використання для такої цілі. Імплементаційні правила повинні ґрунтуватися, за можливості, на міжнародних стандартах і не повинні створювати надмірних витрат для держав-членів.

(17) Мережеві сервіси є необхідними для спільного користування просторовими даними на різних рівнях публічної влади у Співтоваристві. Такі мережеві сервіси повинні давати можливість знаходити, перетворювати, переглядати та завантажувати просторові дані, а також активувати сервіси просторових даних та електронної комерції. Сервіси мережі повинні працювати відповідно до спільно погоджених специфікацій та мінімальних критеріїв ефективності для забезпечення операційної сумісності інфраструктур, створених державами-членами. Мережа сервісів також повинна включати технічні можливості для органів публічної влади робити їхні набори і сервіси просторових даних доступними.

(18) Деякі набори і сервіси просторових даних, релевантні для політик Співтовариства, які прямо або опосередковано впливають на довкілля, є у розпорядженні третіх осіб та експлуатуються ними. Тому держави-члени повинні пропонувати третім особам можливість робити внесок у національні інфраструктури, за умови, що тим самим не порушується цілісність та простота використання просторових даних і сервісів просторових даних, охоплених такими інфраструктурами.

(19) Досвід держав-членів показав, що для успішного впровадження інфраструктури просторових даних важливо, щоб мінімальна кількість сервісів була доступною для громадськості безкоштовно. Тому держави-члени повинні робити доступними, як мінімум та безкоштовно, сервіси для пошуку та, з дотриманням деяких спеціальних умов, сервіси перегляду наборів просторових даних.

(20) Щоб допомогти інтегруванню національних інфраструктур в інфраструктуру Inspire, держави-члени повинні надати доступ до своїх інфраструктур через геопортал Співтовариства, який експлуатується Комісією, а також через будь-які точки доступу, які вони самі вирішать експлуатувати.

(21) Щоб забезпечити доступність інформації, отриманої з різних рівнів публічної влади, держави-члени повинні усунути практичні перешкоди, з якими стикаються органи публічної влади у цьому зв’язку на національному, регіональному та місцевому рівні під час виконання ними своїх суспільних завдань, що можуть мати прямий чи опосередкований вплив на довкілля.

(22) Органам публічної влади необхідно мати безперешкодний доступ до відповідних наборів і сервісів просторових даних під час виконання своїх суспільних завдань. Для такого доступу можуть існувати перешкоди, якщо він залежить від проведення індивідуальних переговорів ad hoc між органами публічної влади щоразу, коли вимагається доступ. Держави-члени повинні вживати необхідних заходів, щоб запобігати таким практичним перешкодам для спільного користування даними, використовуючи, наприклад, укладення попередніх угод між органами публічної влади.

(23) Якщо будь-який орган публічної влади надає іншому органу публічної влади в тій самій державі-члені набори і сервіси просторових даних, необхідних для виконання обов’язків щодо звітування відповідно до законодавства Співтовариства, що стосується довкілля, тоді відповідна держава-член повинна мати право вирішувати, що такі набори і сервіси просторових даних не підлягають будь-якій оплаті. Механізми спільного користування наборами і сервісами просторових даних державними та іншими публічними адміністративними органами, а також фізичними чи юридичними особами, які виконують публічні адміністративні функції відповідно до національного законодавства, повинні враховувати необхідність захищати фінансову життєздатність органів публічної влади, зокрема тих, обов’язком яких є забезпечення бюджетних надходжень. У всякому разі, будь-які накладені збори не повинні перевищувати витрати на збирання, вироблення, відтворення та поширення разом з розумною нормою дохідності інвестицій.

(24) Надання мережевих сервісів повинно здійснюватися з повним дотриманням принципів, що стосуються захисту персональних даних відповідно до Директиви Європейського Парламенту і Ради 95/46/ЄС від 24 жовтня 1995 року про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних (-9).

(25) Рамки для спільного користування просторовими даними органами публічної влади, на які Директива покладає обов’язок ділитися даними, повинні бути нейтральними по відношенню до таких органів публічної влади в державі-члені, а також по відношенню до таких органів публічної влади в інших державах-членах та до інституцій Співтовариства. Оскільки інституціям та органам Співтовариства часто потрібно інтегрувати та оцінювати просторову інформацію, що надходить від усіх держав-членів, вони повинні мати можливість отримувати доступ до просторових даних і сервісів просторових даних і використовувати їх відповідно до гармонізованих умов.

(26) Для стимулювання розробки сервісів із доданою вартістю з боку третіх осіб, на користь як органів державної влади, так і громадськості, необхідно спростити доступ до просторових даних, які виходять за адміністративні або національні кордони.

(27) Ефективне впровадження інфраструктур для просторової інформації вимагає координування зусиль з боку всіх тих, хто зацікавлений у створенні таких інфраструктур, незалежно від того, чи вони є постачальниками послуг чи користувачами. Тому необхідно створити відповідні координаційні структури, які поширюються на різні рівні влади і враховують розподіл повноважень і обов’язків у державах-членах.

(28) Для того, щоб скористатися найсучаснішим і фактичним досвідом, пов’язаним з інформаційними інфраструктурами, доцільно, щоб інструменти, необхідні для імплементації цієї Директиви, спиралися на міжнародні стандарти і стандарти, ухвалені європейськими органами стандартизації відповідно до процедури, встановленої у Директиві Європейського Парламенту і Ради 98/34/ЄС від 22 червня 1998 року про встановлення процедури надання інформації у сфері технічних стандартів і регламентів (-10).

(29) Оскільки Європейське агентство з охорони довкілля, створене Регламентом Ради (ЄЕС) № 1210/90 від 7 травня 1990 року про створення Європейського агентства з охорони довкілля та Європейської екологічної інформаційно-спостережної мережі (-11), має завдання надавати Співтовариству об’єктивну, надійну та порівнянну екологічну інформацію на рівні Співтовариства та, між іншим, прагне вдосконалювати потік важливої для політики екологічної інформації між державами-членами та інституціями Співтовариства, воно повинно активно сприяти імплементації цієї Директиви.

(30) Відповідно до пункту 34 Міжінституційної угоди про краще законотворення (-12), держав-членів заохочують складати для себе та в інтересах Співтовариства власні таблиці, які ілюструють, наскільки це можливо, кореляцію між цією Директивою і транспозиційними інструментами, та оприлюднювати такі таблиці.

(31) Інструменти, необхідні для імплементації цієї Директиви, повинні бути ухвалені відповідно до Рішення Ради 1999/468/ЄС від 28 червня 1999 року про встановлення процедур здійснення виконавчих повноважень, наданих Комісії (-13).

(32) Зокрема, Комісію необхідно уповноважити адаптувати опис наявних тематичних груп даних, зазначених у додатках I, II і III. Оскільки такі інструменти мають загальний характер і призначені вносити зміни до несуттєвих елементів цієї Директиви, їх необхідно ухвалювати відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, передбаченої у статті 5а Рішення 1999/468/ЄС.

(33) Комісію також необхідно уповноважити ухвалювати імплементаційні правила, які встановлюють технічні умови для операційної сумісності та гармонізації наборів та сервісів просторових даних, правила, що регулюють умови, які стосуються доступу до таких наборів і сервісів, а також правила стосовно технічних специфікацій та вимог до мережевих сервісів. Оскільки такі інструменти мають загальний характер і призначені доповнювати цю Директиву шляхом додавання нових несуттєвих елементів, їх необхідно ухвалювати відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, передбаченої у статті 5а Рішення 1999/468/ЄС.

(34) Підготовча робота для ухвалення рішень, що стосуються імплементації цієї Директиви, та для розвитку інфраструктури Inspire в майбутньому вимагає постійного моніторингу імплементації Директиви та регулярного звітування.

(35) Оскільки мети цієї Директиви, а саме створення інфраструктури Inspire, не можна достатньою мірою досягнути зусиллями держав-членів через транснаціональні аспекти та загальну необхідність координування умов доступу до просторової інформації, обміну та спільного користування нею в межах Співтовариства, а тому її краще можна досягнути на рівні Співтовариства, Співтовариство може ухвалювати інструменти відповідно до принципу субсидіарності, як встановлено у статті 5 Договору . Відповідно до принципу пропорційності, як встановлено у зазначеній статті, ця Директива не виходить за межі необхідного для досягнення цієї мети.

УХВАЛИЛИ ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

1. Мета цієї Директиви - встановити загальні правила, спрямовані на створення Інфраструктури просторової інформації у Європейському Співтоваристві (далі - "Inspire") для цілей реалізації екологічних політик Співтовариства та політик або видів діяльності, які можуть мати вплив на довкілля.

2. Інфраструктура Inspire спирається на інфраструктури просторової інформації, які створені та експлуатуються державами-членами.

1. Ця Директива не обмежує застосування Директив 2003/4/ЄС та 2003/98/ЄЄ .

2. Ця Директива не впливає на існування чи володіння правами інтелектуальної власності органів публічної влади.

Для цілей цієї Директиви застосовуються такі терміни та означення:

1. "інфраструктура просторової інформації" означає метадані, набори просторових даних і сервіси просторових даних; мережеві сервіси і технології; домовленості про спільне користування, доступ і використання; а також механізми координування та моніторингу, процеси і процедури, які встановлені, експлуатуються або надаються відповідно до цієї Директиви;

2. "просторові дані" означає будь-які дані, що прямо або опосередковано стосуються конкретного місця розташування або географічного району;

3. "набір просторових даних" означає ідентифіковну сукупність просторових даних;

4. "сервіси просторових даних" означає операції, які можна здійснювати з просторовими даними, що містяться у наборах просторових даних, або з пов’язаними з ними метаданими, за допомогою комп’ютерної програми;

5. "просторовий об’єкт" означає абстрактне представлення явища реального світу, пов’язане з конкретним місцем розташування або географічним районом;

6. "метадані" означає інформацію, що описує набори просторових даних і сервіси просторових даних, і дає можливість знаходити, інвентаризувати і використовувати їх;

7. "операційна сумісність" означає можливість комбінування наборів просторових даних і взаємодії сервісів, без повторюваного втручання оператора, у спосіб, що забезпечує отримання узгодженого результату і підвищення доданої вартості наборів і сервісів даних;

8. "геопортал Inspire" означає інтернет-сайт або його еквівалент, який надає доступ до сервісів, зазначених у статті 11(1);

9. "орган публічної влади" означає:

(a) будь-який державний орган або інший орган публічної адміністрації, в тому числі публічні дорадчі органи, на національному, регіональному чи місцевому рівні;

(b) будь-яку фізичну чи юридичну особу, що виконує публічні адміністративні функції згідно з національним законодавством, включаючи конкретні обов’язки, види діяльності чи послуги, що стосуються довкілля; та

(c) будь-яку фізичну чи юридичну особу, що має публічні повноваження чи функції, або надає публічні послуги, що стосуються довкілля, під контролем органу чи особи, вказаним у пункті (a) або (b).

Держави-члени можуть передбачити, що, коли органи або установи діють як судові або законодавчі органи, вони не повинні вважатися органами публічної влади для цілей цієї Директиви.

10. "третя особа" означає будь-яку фізичну чи юридичну особу, іншу ніж орган публічної влади.

1. Дія цієї Директиви поширюється на набори просторових даних, що відповідають таким умовам:

(a) вони пов’язані з територією, де держава-член має та/або здійснює юрисдикційні права;

(b) вони представлені в електронній формі;

(c) вони є у розпорядженні або у розпорядженні за дорученням:

(i) органу публічної влади, і вони були вироблені чи отримані органом публічної влади, або управляються чи оновлюються таким органом і підпадають під обсяг його публічних завдань;

(ii) третьої особи, якій було надано доступ до мережі відповідно до статті 12;

(d) вони належать до однієї або декількох тематичних груп, наведених в додатку I, II чи III.

2. У випадках, коли численні ідентичні копії одного й того самого набору просторових даних є у розпорядженні або у розпорядженні за дорученням різних органів публічної влади, ця Директива застосовується лише до референтної версії, з якої було зроблено різні копії.

3. Дія цієї Директиви також поширюється на сервіси просторових даних, що стосуються даних, які містяться у наборах просторових даних, зазначених в параграфі 1.

4. Ця Директива не вимагає збирання нових просторових даних.

5. У випадку наборів просторових даних, які відповідають умові, встановленій у параграфі 1(c), але права інтелектуальної власності на які належать третій особі, орган публічної влади може вчиняти дії на підставі цієї Директиви лише за згодою такої третьої особи.

6. Як відступ від параграфа 1, дія цієї Директиви поширюється на набори просторових даних, які є у розпорядженні або у розпорядженні за дорученням органу публічної влади, що функціонує на найнижчому рівні влади в державі-члені, тільки якщо закони чи підзаконні акти держави-члена вимагають їх збирання або поширення.

7. Опис наявних тематичних груп даних, наведених у додатках I , II і III, може бути адаптовано згідно з регуляторною процедурою з ретельним вивченням, зазначеною у статті 22(3), щоб врахувати змінювані потреби у просторових даних на підтримку політик Співтовариства, які впливають на довкілля.

1. Держави-члени забезпечують створення метаданих для наборів і сервісів просторових даних відповідно до тематичних груп, наведених у додатках I, II і III, а також забезпечують оновлення таких метаданих.

2. Метадані повинні включати інформацію про:

(a) відповідність наборів просторових даних імплементаційним правилам, передбаченим у статті 7(1);

(b) умови, які застосовують для отримання доступу до наборів і сервісів просторових даних та їх використання, і, якщо застосовно, відповідну плату;

(c) якість та достовірність наборів просторових даних;

(d) органи публічної влади, відповідальні за створення, управління, підтримання та розповсюдження наборів і сервісів просторових даних;

(e) обмеження відкритого доступу та причини таких обмежень, відповідно до статті 13.

3. Держави-члени вживають необхідних заходів для гарантування повноти метаданих та їх якості, достатньої для досягення цілі, встановленої в пункті (6) статті 3.

4. Правила для імплементації цієї статті повинні бути ухвалені до 15 травня 2008 року відповідно до регуляторної процедури, зазначеної в статті 22(2). Ці правила повинні враховувати відповідні чинні міжнародні стандарти та вимоги користувачів, зокрема щодо валідації метаданих.

Держави-члени створюють метадані, зазначені в статті 5 , згідно з таким графіком:

(a) для наборів просторових даних, що відповідають тематичним групам, наведеним в додатках I і II - не пізніше ніж через два роки після дати ухвалення імплементаційних правил відповідно до статті 5(4);

(b) для наборів просторових даних, що відповідають тематичним групам, наведеним в додатку III - не пізніше ніж через п’ять років після дати ухвалення імплементаційних правил відповідно до статті 5(4);

1. Імплементаційні правила, що встановлюють технічні умови для операційної сумісності та, якщо це здійсненно, гармонізації наборів і сервісів просторових даних, призначені вносити зміни до несуттєвих елементів цієї Директиви шляхом її доповнення, ухвалюються відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної у статті 22(3). Відповідні вимоги користувачів, наявні ініціативи та міжнародні стандарти для гармонізації наборів просторових даних, а також здійсненність та міркування щодо витрат-вигід повинні бути враховані під час розроблення імплементаційних правил. Якщо організації, створені згідно з нормами міжнародного права, ухвалили відповідні стандарти для гарантування операційної сумісності або гармонізації наборів і сервісів просторових даних, ці стандарти повинні бути інтегровані в імплементаційні правила, згадані у цьому параграфі, а наявні технічні засоби повинні бути зазначені, якщо це доцільно, у таких правилах.

2. Щоб закласти основу для розроблення імплементаційних правил, передбачених у параграфі 1, Комісія повинна провести аналіз, щоб пересвідчитися, що правила є здійсненними та пропорційними з точки зору їх імовірних витрат і вигід, і поділитися результатами такого аналізу з комітетом, зазначеним у статті 22(1). Держави-члени, на запит, надають Комісії інформацію, необхідну для проведення такого аналізу.

3. Держави-члени повинні забезпечити, щоб усі новозібрані та істотно реструктуровані набори просторових даних та відповідні сервіси просторових даних були доступними відповідно до імплементаційних правил, зазначених у параграфі 1, упродовж двох років з дати їх ухвалення, а також щоб інші набори і сервіси просторових даних, якими все ще користуються, були доступними відповідно до імплементаційних правил упродовж семи років з дати їх ухвалення. Набори просторових даних повинні бути доступними відповідно до імплементаційних правил або через адаптацію наявних наборів просторових даних, або через сервіси перетворення, зазначені у пункті (d) статті 11(1).

4. Імплементаційні правила, зазначені в параграфі 1, поширюються на означення та класифікацію просторових об’єктів, релевантних для наборів просторових даних, пов’язаних з тематичними групами, наведеними в додатку I, II або III, і на спосіб прив’язування просторових даних до географічних координат.

5. Представникам держав-членів на національному, регіональному та місцевому рівні, а також іншим фізичним або юридичним особам, зацікавленим у відповідних просторових даних з огляду на їхню роль в інфраструктурі просторової інформації, включаючи користувачів, виробників, надавачів послуг з доданою вартістю чи будь-який координаційний орган, необхідно надати можливість брати участь у підготовчих обговореннях змісту імплементаційних правил, зазначених у параграфі 1, перед їх розглядом Комітетом, зазначеним у статті 22(1).

1. У випадку наборів просторових даних, що відповідають одній або декільком тематичним групам, наведеним у додатку I або II, імплементаційні правила, передбачені у статті 7(1), повинні відповідати умовам, встановленим у параграфах 2, 3 і 4 цієї статті.

2. Імплементаційні правила повинні стосуватися таких аспектів просторових даних:

(a) спільної структури для унікальної ідентифікації просторових об’єктів, до яких можна прив’язати ідентифікатори згідно з національними системами, щоб забезпечити операційну сумісність між ними;

(b) зв’язку між просторовими об’єктами;

(c) ключових атрибутів та відповідних багатомовних тезаурусів, зазвичай необхідних для реалізації політик, які можуть мати вплив на довкілля;

(d) інформації про часовий вимір даних;

(e) оновлення даних.

3. Імплементаційні правила повинні бути розроблені таким чином, щоб забезпечити узгодженість між одиницями інформації, що стосуються того самого місцерозташування, або між одиницями інформації, що стосуються того самого об’єкта, представленого в різних масштабах.

4. Імплементаційні правила повинні бути розроблені таким чином, щоб забезпечити порівнянність інформації, отриманої з різних наборів просторових даних, стосовно аспектів, зазначених у статті 7(4) і в параграфі 2 цієї статті.

Імплементаційні правила, передбачені в статті 7(1), повинні бути ухвалені згідно з таким графіком:

(a) для наборів просторових даних, що відповідають тематичним групам, наведеним у додатку I - не пізніше ніж 15 травня 2009 року;

(b) для наборів просторових даних, що відповідають тематичним групам, наведеним у додатках II або III - не пізніше ніж 15 травня 2012 року.

1. Держави-члени повинні забезпечити доступність для органів публічної влади або третіх осіб будь-якої інформації, включаючи дані, коди та технічні класифікації, необхідної для дотримання імплементаційних правил, передбачених в статті 7(1), на умовах, які не обмежують її використання з такою метою.

2. З метою забезпечення узгодженості просторових даних, що стосуються географічного об’єкта, місцерозташування якого перекриває кордон між двома або декількома державами-членами, держави-члени, де це доречно, за взаємною згодою визначають опис і положення таких спільних об’єктів.

1. Держави-члени створюють і експлуатують мережу таких сервісів для наборів просторових даних і сервісів, для яких були створені метадані згідно з цією Директивою:

(a) сервіси пошуку, які надають можливість пошуку наборів і сервісів просторових даних за контентом відповідних метаданих і відображення контенту метаданих;

(b) сервіси перегляду, які надають можливість щонайменше відображення, навігації, збільшення/зменшення, панорамування або накладання переглядуваних наборів просторових даних і відображення на екрані інформації про умовні позначки та будь-який відповідний контент метаданих;

(c) сервіси завантаження, які надають можливість завантажувати копії наборів просторових даних або частин цих наборів та, якщо це можливо, отримувати прямий доступ до них;

(d) сервіси перетворення, які надають можливість перетворювати набори просторових даних для досягнення операційної сумісності;

(e) сервіси, які надають можливість активувати сервіси просторових даних.

Такі сервіси повинні враховувати відповідні вимоги користувачів та бути простими у користуванні, доступними для широкого загалу, і доступ до них повинен здійснюватися через інтернет або за допомогою будь-яких інших відповідних телекомунікаційних засобів.

2. Для цілей сервісів, зазначених в пункті (a) параграфа 1, застосовують, як мінімум, таку комбінацію критеріїв пошуку:

(a) ключові слова;

(b) класифікація просторових даних і сервісів;

(c) якість та достовірність наборів просторових даних;

(d) ступінь відповідності імплементаційним правилам, передбаченим у статті 7(1);

(e) географічне розташування;

(f) умови доступу до і використання наборів і сервісів просторових даних;

(g) органи публічної влади, відповідальні за створення, управління, підтримання та розповсюдження наборів і сервісів просторових даних.

3. Сервіси перетворення, зазначені в пункті (d) параграфа 1, об’єднують з іншими сервісами, зазначеними в тому параграфі, у такий спосіб, щоб уможливити експлуатацію всіх таких сервісів відповідно до імплементаційних правил, передбачених у статті 7(1).

Держави-члени забезпечують, щоб органам публічної влади була надана технічна можливість зв’язати їхні набори і сервіси просторових даних з мережею, зазначеною у статті 11(1). Ця послуга також повинна бути доступною, на запит, для третіх осіб, чиї набори і сервіси просторових даних відповідають імплементаційним правилам, що визначають обов’язки стосовно, зокрема, метаданих, мережевих сервісів та операційної сумісності.

1. Як відступ від статті 11(1), держави-члени можуть обмежити відкритий доступ до наборів і сервісів просторових даних, зазначених в пункті (а) статті 11(1), якщо такий доступ міг би негативно вплинути на міжнародні відносини, суспільну безпеку або національну оборону.

Як відступ від статті 11(1), держави-члени можуть обмежити відкритий доступ до наборів і сервісів просторових даних через сервіси, зазначені в пунктах (b)-(e) статті 11(1), або до сервісів електронної комерції, зазначених у статті 14(3), якщо такий доступ міг би негативно вплинути на будь-що із наведеного нижче:

(a) конфіденційність роботи органів публічної влади, якщо така конфіденційність передбачена законом;

(b) міжнародні відносини, суспільну безпеку або національну оборону;

(c) здійснення правосуддя, право будь-якої особи на справедливий суд або здатність органа публічної влади проводити розслідування кримінального або дисциплінарного характеру;

(d) конфіденційність комерційної або промислової інформації, якщо така конфіденційність передбачена національним законодавством або законодавством Співтовариства для захисту законних економічних інтересів, в тому числі суспільних інтересів щодо збереження конфіденційності статистичних даних і податкової таємниці.

(e) права інтелектуальної власності;

(f) конфіденційність персональних даних та/або інформації про фізичну особу, якщо така особа не дала згоди на розкриття інформації широкому загалу, або якщо така конфіденційність передбачена національним законодавством чи законодавством Співтовариства;

(g) інтереси або захист будь-якої особи, яка добровільно надала запитувану інформацію і яка не була юридично зобов’язана або яку не можна було юридично зобов’язати це робити, окрім випадків, коли така особа дала згоду на розголошення відповідної інформації;

(h) охорону довкілля, якої стосується така інформація, наприклад, місцеперебування рідкісних біологічних видів.

2. Підстави для обмеження доступу, як передбачено в параграфі 1, необхідно тлумачити обмежувально, беручи до уваги в кожному конкретному випадку суспільний інтерес, якому слугує надання цього доступу. У кожному конкретному випадку суспільний інтерес, якому слугує розкриття інформації, оцінюють порівняно з інтересом, якому слугує обмеження доступу або встановлення умов для надання доступу. На підставі пунктів (a), (d), (f), (g) та (h) параграфа 1 держави-члени не можуть обмежувати доступ до інформації стосовно викидів у довкілля.

3. У цих рамках та для цілей застосування пункту (f) параграфа 1 держави-члени забезпечують дотримання вимог Директиви 95/46/ЄС .

1. Держави-члени забезпечують безкоштовне надання громадськості доступу до сервісів, зазначених у пунктах (a) і (b) статті 11(1).

2. Як відступ від параграфа 1, держави-члени можуть дозволити органу публічної влади, який надає сервіс, зазначений в пункті (b) статті 11(1), справляти плату, якщо така плата забезпечує підтримання наборів просторових даних і відповідних сервісів даних, особливо у випадках залучення дуже великих обсягів часто оновлюваних даних.

3. Дані, доступні через сервіси перегляду, зазначені в пункті (b) статті 11(1), можуть мати форму, що не дозволяє їх вторинне використання у комерційних цілях.

4. Якщо органи публічної влади стягують плату за сервіси, зазначені в пунктах (b), (c) або (e) статті 11(1), держави-члени повинні забезпечити доступність сервісів електронної комерції. Такі сервіси можуть супроводжуватися застереженнями про відмову від відповідальності, електронними ліцензіями або, за необхідності, звичайними ліцензіями.

1. Комісія створює і експлуатує геопортал Inspire на рівні Співтовариства.

2. Держави-члени надають доступ до сервісів, зазначених у статті 11(1), через геопортал Inspire, зазначений у параграфі 1. Держави-члени також можуть надавати доступ до таких сервісів через власні точки доступу.

Правила імплементації, призначені вносити зміни до несуттєвих елементів цієї глави шляхом її доповнення, ухвалюються відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної у статті 22(3), і повинні, зокрема, визначати таке:

(a) технічні специфікації для сервісів, зазначених у статтях 11 і 12, та мінімальні критерії надання таких сервісів з урахуванням чинних вимог до звітування і рекомендацій, ухвалених у рамках екологічного законодавства Співтовариства, наявних сервісів електронної комерції і технологічного прогресу;

(b) обов’язки, зазначені в статті 12.

1. Кожна держава-член повинна ухвалити інструменти для спільного користування наборами і сервісами просторових даних її органами публічної влади, зазначеними в пунктах 9(a) і (b) статті 3. Такі інструменти повинні дати таким органам публічної влади можливість отримувати доступ до наборів і сервісів просторових даних, а також обмінюватись і користуватись такими наборами і сервісами для цілей виконання суспільних завдань, які можуть мати вплив на довкілля.

2. Інструменти, передбачені в параграфі 1, повинні виключати будь-які обмеження, які ймовірно могли би створювати практичні перешкоди в пункті використання для спільного користування наборами і сервісами просторових даних.

3. Держави-члени можуть дозволити органам публічної влади, які надають набори і сервіси просторових даних, надавати їх на ліцензійних умовах та/або стягувати плату з органів публічної влади або інституцій і органів Співтовариства, які використовують ці набори і сервіси просторових даних. Будь-яка така плата та ліцензії повинні повністю відповідати загальній цілі сприяння спільному користуванню наборами і сервісами просторових даних органами публічної влади. У тих випадках, коли справляється плата, вона повинна бути встановлена на мінімальному рівні, необхідному для забезпечення належної якості і надання наборів і сервісів просторових даних, разом із розумною нормою дохідності інвестицій, і водночас з дотриманням, у відповідних випадках, вимог самофінансування органів публічної влади, які надають набори і сервіси просторових даних. Набори і сервіси просторових даних, надавані державами-членами інституціям і органам Співтовариства для виконання ними своїх обов’язків щодо звітування згідно із законодавством Співтовариства, що стосується довкілля, не підлягають справлянню будь-якої плати.

4. Положення стосовно спільного користування наборами і сервісами просторових даних, передбачені в параграфах 1, 2 і 3, повинні бути відкритими для органів публічної влади, зазначених в пункті 9(a) і (b) статті 3, інших держав-членів та інституцій і органів Співтовариства для цілей виконання ними суспільних завдань, які можуть мати вплив на довкілля.

5. Положення стосовно спільного користування наборами і сервісами просторових даних, зазначені в параграфах 1, 2 і 3, повинні бути відкритими, на основі взаємності та рівного ставлення, для органів, створених міжнародними угодами, сторонами яких є Співтовариство і держави-члени, для цілей виконання завдань, які можуть мати вплив на довкілля.

6. Якщо положення стосовно спільного користування наборами і сервісами просторових даних, зазначені в параграфах 1, 2 і 3, взяті відповідно до параграфів 4 і 5, ці положення можуть супроводжуватися вимогами згідно з національним законодавством, що обумовлюють їх використання.

7. Як відступ від цієї статті, держави-члени можуть обмежити спільне користування, якщо це могло би становити загрозу для здійснення правосуддя, суспільної безпеки, національної оборони або міжнародних відносин.

8. Держави-члени надають інституціям і органам Співтовариства доступ до наборів і сервісів просторових даних на гармонізованих умовах. Імплементаційні правила, що регулюють такі умови, призначені вносити зміни до несуттєвих елементів цієї Директиви шляхом її доповнення, повинні бути ухвалені відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної у статті 22(3). Ці імплементаційні правила повинні повністю відповідати принципам, встановленим у параграфах 1-3.

Держави-члени забезпечують призначення відповідних структур і механізмів для координування на різних рівнях влади внесків усіх сторін, заінтересованих у їхніх інфраструктурах просторової інформації.

Ці структури повинні координувати внески, зокрема, користувачів, виробників, надавачів послуг з доданою вартістю та координаційних органів, що стосуються ідентифікації відповідних наборів даних, потреб користувачів, надання інформації щодо наявних практик та надання зворотного зв’язку про імплементацію цієї Директиви.

1. Комісія є відповідальною за координування інфраструктури Inspire на рівні Співтовариства і з цією метою залучає підтримку відповідних організацій і, зокрема, Європейського агентства з охорони довкілля (EEA).

2. Кожна держава-член призначає контактну особу, зазвичай орган публічної влади, який буде відповідальним за зв’язки з Комісією з питань, пов’язаних з цією Директивою. Ця контактна особа підтримуватиметься координаційною структурою, з урахуванням розподілу повноважень і обов’язків у відповідній державі-члені.

Імплементаційні правила, зазначені в цій Директиві, повинні належним чином враховувати стандарти, ухвалені європейськими органами стандартизації відповідно до процедури, встановленої Директивою 98/34/ЄС , а також міжнародні стандарти.

1. Держави-члени здійснюють моніторинг імплементації і використання своїх інфраструктур просторової інформації. Вони на постійній основі надають доступ до результатів цього моніторингу Комісії та громадськості.

2. До 15 травня 2010 року держави-члени надсилають Комісії звіт, який повинен містити стислий опис:

(a) способів координування дій надавачів і користувачів наборів і сервісів просторових даних з державного сектору та посередницьких органів, а також відносин з третіми особами та організації забезпечення якості;

(b) внеску, зробленого органами публічної влади або третіми особами у функціонування і координування інфраструктури просторової інформації;

(c) інформації про використання інфраструктури просторової інформації;

(d) домовленостей між органами публічної влади про спільне користування;

(e) витрат і вигід, пов’язаних з імплементацією цієї Директиви.

3. Кожні три роки, починаючи з 15 травня 2013 року, держави-члени надсилають Комісії звіт з оновленою інформацією стосовно пунктів, зазначених в параграфі 2.

4. Детальні правила імплементації цієї статті ухвалюються відповідно до регуляторної процедури, зазначеної в статті 22(2).

1. Комісії надає допомогу Комітет.

2. У разі покликання на цей параграф, застосовуються статті 5 і 7 Рішення 1999/468/ЄС, з урахуванням положень його статті 8.

Період, встановлений у статті 5(6) Рішення 1999/468/ЄС, складає три місяці.

3. У разі покликання на цей параграф, застосовується стаття 5a(1) - (4) і стаття 7 Рішення 1999/468/ЄС, з урахуванням положень його статті 8.

До 15 травня 2014 року та після цього кожні шість років Комісія представляє Європейському Парламенту і Раді звіт про імплементацію цієї Директиви, складений на основі, зокрема, звітів держав-членів відповідно до статті 21(2) та (3).

За необхідності, звіт супроводжується пропозиціями щодо дій з боку Співтовариства.

1. Держави-члени повинні ввести в дію закони, підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні положення, необхідні для дотримання вимог цієї Директиви, до 15 травня 2009 року.

Коли держави-члени ухвалюють ці інструменти, вони повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким покликанням у випадку їх офіційної публікації. Методи здійснення такого покликання визначають держави-члени.

2. Держави-члени повинні надавати Комісії тексти основних положень національного законодавства, які вони ухвалюють у сфері, на яку поширюється дія цієї Директиви.

Ця Директива набуває чинності на 20-й день після її публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Цю Директиву адресовано державам-членам.

Вчинено у Страсбурзі, 14 березня 2007 року.

Системи для унікального прив’язування просторової інформації у просторі як набір координат (х, y, z) та/або широти, довготи та висоти, на основі геодезичних горизонтальних та вертикальних даних.

Гармонізована координатна сітка багатороздільної здатності зі спільною точкою початку відліку та стандартизованим положенням і розміром комірок сітки.

Назви районів, регіонів, місцевостей, великих міст, передмість, малих міст або населених пунктів, або будь-яких географічних чи топографічних об’єктів суспільного або історичного значення.

Адміністративні одиниці, які ділять території, де держави-члени мають та/або здійснюють юрисдикційні права, для місцевого, регіонального та національного врядування, відокремлені адміністративними кордонами.

Локалізація об’єктів нерухомості на основі адресних ідентифікаторів, зазвичай за назвою вулиці, номером дому, поштовим індексом.

Ділянки, визначені в кадастрових реєстрах або їх еквівалентах.

Мережі автомобільного, залізничного, повітряного і водного транспорту та пов’язана з ними інфраструктура. Включає зв’язки між різними мережами. Також включає транс’європейську транспортну мережу, як визначено в Рішенні Європейського Парламенту і Ради № 1692/96/ЄС від 23 липня 1996 року про настанови Співтовариства щодо розвитку транс’європейської транспортної мереж (-1) і подальших редакціях такого Рішення.

8. Гідрографія

Гідрографічні елементи, у тому числі морські зони та всі інші водойми і пов’язані з ними водні об’єкти, включаючи річкові басейни та суббасейни. Де це доречно, згідно з означеннями, встановленими в Директиві Європейського Парламенту і Ради 2000/60/ЄС від 23 жовтня 2000 року про встановлення рамок для дій Співтовариства у сфері водної політики (-2) та у формі мереж.

9. Охоронювані об’єкти

Район, який визначений або яким управляють у рамках міжнародного законодавства, законодавства Співтовариства або держав-членів для досягнення конкретних цілей зі збереження.

Цифрові моделі рельєфу для земної, льодовикової та океанічної поверхні. Включає рельєф місцевості, батиметрію та берегову лінію.

Фізичний і біологічний покрив земної поверхні, включаючи штучні поверхні, сільськогосподарські райони, ліси, (напів-)природні зони, водно-болотні угіддя, водойми.

Зображення поверхні Землі з географічною прив’язкою даних, отримані з супутника, або в результаті аерофотозйомки.

Геологія, у тому що стосується складу і будови геологічного середовища. Включає геологію корінних порід, водоносні горизонти та геоморфологію.

Одиниці для поширення або використання статистичної інформації.

Географічне розташування будівель.

Ґрунти та підґрунтя, класифіковані за глибиною, текстурою, структурою та вмістом часток і органічного матеріалу, кам’янистістю, ерозією, а де це доцільно - середнім кутом нахилу й потенційною можливістю акумулювати воду.

Територія, схарактеризована відповідно до її поточного та запланованого на майбутнє функціонального виміру або соціально-економічного призначення (наприклад, житлового, промислового, комерційного, сільськогосподарського, лісогосподарського, рекреаційного).

Географічний розподіл домінування патологій (алергій, онкологічних захворювань, респіраторних захворювань тощо), інформація, що вказує на вплив на стан здоров’я (біомаркери, падіння народжуваності, епідемії) або самопочуття людей (втомлюваність, стрес тощо), що пов’язано безпосередньо (забруднення повітря, хімікати, зменшення озонового шару, шум тощо) або опосередковано (харчування, генетично модифіковані організми тощо) з якістю довкілля.

Включає підприємства комунального господарства, наприклад, водовідведення і каналізації, управління відходами, енерго- і водопостачання, адміністративні і соціальні державні служби, наприклад, державні адміністрації, об’єкти цивільного захисту, школи і лікарні.

Розміщення і функціонування служб моніторингу довкілля включає спостереження і вимірювання викидів, стану довкілля та інших параметрів екосистеми (біорізноманіття, екологічні умови вегетації тощо) органами публічної влади або за їх дорученням.

Промислово-виробничі об’єкти, включаючи споруди, на які поширюється дія Директиви Ради 96/61/ЄС від 24 вересня 1996 року щодо комплексного запобігання і контролю забруднень (-1), та об’єкти забору води, гірничої промисловості, складські об’єкти.

Сільськогосподарське обладнання та виробничі об’єкти (включаючи системи зрошення, теплиці, стайні та хліви).

Географічний розподіл населення, включаючи характеристики населення та рівні активності, агрегований за координатною сіткою, регіоном, адміністративною одиницею або іншою аналітичною одиницею.

Території, що управляються, регулюються або використовуються для звітування на міжнародному, загальноєвропейському, національному, регіональному та місцевому рівнях. Включає звалища відходів; зони обмеженого доступу навколо джерел питної води; зони, уразливі до нітратного забруднення; регульовані морські фарватери і фарватери великих внутрішніх вод; зони для звалювання відходів; зони обмеження шуму; зони дозволу проведення геологічної розвідки й видобутку корисних копалин; райони річкових басейнів; відповідні одиниці звітування і території управління прибережними зонами.

Вразливі зони, визначені відповідно до природних небезпек (всі атмосферні, гідрологічні, сейсмічні, вулканічні явища та стихійні пожежі, які, через їх локалізацію, тяжкість і частотність можуть мати серйозний вплив на суспільство), наприклад, повені, зсуви та осідання ґрунту, снігові лавини, лісові пожежі, землетруси, виверження вулканів.

Фізичні умови в атмосфері Включає просторові дані, що ґрунтуються на вимірюваннях, на моделях або на їх комбінації, та включають місця вимірювань.

Погодні умови та їх вимірювання; опади, температура, евапотранспірація, швидкість і напрям вітру.

Фізичні умови океанів (течії, солоність, висота хвиль тощо).

Фізичні умови морів і водойм із солоною водою, поділених на регіони та підрегіони зі спільними характеристиками.

Райони з відносно однорідними екологічними умовами та спільними характеристиками.

Географічні райони, схарактеризовані за особливими екологічними умовами, процесами, структурою та (життєзабезпечувальними) функціями, які фізично підтримують організми, які там існують. Включає суходольні та водні райони, повністю природні чи напівприродні, розрізнені за географічними, абіотичними та біотичними особливостями.

Географічний розподіл місць існування видів тварин і рослин, згрупованих за координатною сіткою, регіоном, адміністративною одиницею або іншою аналітичною одиницею.

Енергетичні ресурси, у тому числі вуглеводні, гідроенергетичні, біоенергетичні, сонячні, вітрові енергетичні ресурси тощо, включаючи, у відповідних випадках, інформацію про глибину/висоту залягання ресурсу.

Мінеральні ресурси, у тому числі металеві руди, промислові мінерали тощо, включаючи, у відповідних випадках, інформацію про глибину/висоту залягання ресурсу.