Регламент Комісії (ЄС) № 601/2012 від 21 червня 2012 року про моніторинг викидів парникових газів та звітування про них відповідно до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2003/87/ЄС

Цей Регламент встановлює порядок моніторингу і звітування щодо викидів парникових газів та даних про діяльність відповідно до Директиви 2003/87/ЄС за звітний період згідно зі схемою торгівлі викидами Союзу, починаючи з 1 січня 2013 року та у наступні торговельні періоди.

Цей Регламент застосовується до моніторингу і звітування щодо викидів парникових газів, визначених стосовно видів діяльності, перелік яких подано у додатку I до Директиви 2003/87/ЄС, та даних про діяльність стаціонарних установок та авіаційну діяльність, а також стосовно моніторингу і звітності даних про тоннокілометри для авіаційної діяльності.

Цей Регламент застосовується до викидів та даних про діяльність, що виникають після 1 січня 2013 року.

Для цілей цього Регламенту застосовують такі терміни та означення:

(1) "дані про діяльність" означає дані про обсяг палива або матеріалів, спожитих або вироблених у результаті технологічного процесу, що застосовуються для заснованої на розрахунках методики моніторингу, виражені у тераджоулях чи у масі в тоннах, або для газів - як об’єм у нормальних кубічних метрах;

(2) "торговельний період" означає восьмирічний період, зазначений у статті 13(1) Директиви 2003/87/ЄС;

(3) "тоннокілометр" означає тонну корисного вантажу, перевезеного на відстань в один кілометр;

(4) "вихідний потік" означає будь-що з такого:

(a) конкретний тип палива, сировини або продукту, споживання або виробництво якого спричиняє викиди парникових газів з одного або декількох джерел викидів;

(b) конкретний тип палива, сировини або продукції, що містить вуглець і включений до розрахунку викидів парникових газів за методикою обчислення масового балансу;

(5) "джерело викидів" означає окремо ідентифіковну частину установки чи технологічного процесу всередині установки, що генерує викиди парникових газів, або у випадку авіаційної діяльності - окреме повітряне судно;

(6) "невизначеність" означає параметр, пов’язаний із результатами визначення кількості, що характеризує дисперсію значень, яку передбачувано можна віднести до певної кількості, включно із впливом систематичних та випадкових факторів, виражений у відсотках, та який описує довірчий інтервал довкола середньої величини, на яку припадає 95 % ймовірних значень з урахуванням нерівномірного розподілу значень;

(7) "коефіцієнти перерахунку" означає чисту теплотворну здатність, коефіцієнт викидів, попередній коефіцієнт викидів, коефіцієнт окиснення, коефіцієнт перетворення, вміст вуглецю або фракцію біомаси;

(8) "рівень" означає встановлену вимогу, що використовується для визначення даних про діяльність, коефіцієнтів перерахунку, річного обсягу викидів, середньорічного обсягу викидів за годину, а також для розрахунку корисного навантаження;

(9) "властивий ризик" означає чутливість параметра у звіті про річний обсяг викидів або у звіті з даними про тоннокілометри до викривлення, що може мати істотне значення, окремо або в сукупності з іншими викривленнями, перед врахуванням впливу будь-яких пов’язаних контрольних видів діяльності;

(10) "контрольний ризик" означає чутливість параметра у звіті про річний обсяг викидів або у звіті з даними про тоннокілометри до викривлення, що може мати істотне значення, окремо або в сукупності з іншими викривленнями, який не можливо попередити або своєчасно виявити та виправити за допомогою системи контролю;

(11) "викиди від спалювання" означає викиди парникових газів, що виникають під час екзотермічної реакції палива з киснем;

(12) "звітний період" означає один календарний рік, протягом якого має здійснюватися моніторинг та звітування про викиди, або моніторинговий рік, зазначений у статтях 3е та 3f Директиви 2003/87/ЄС щодо даних по тоннокілометри;

(13) "коефіцієнт викидів" означає середню інтенсивність викидів парникових газів відносно до даних про активність вихідного потоку за умови повного окиснення при спалюванні та повного перетворення в процесі усіх інших хімічних реакцій;

(14) "коефіцієнт окиснення" означає виражене як дріб співвідношення вуглецю, окисненого до CO2 внаслідок згоряння, до загальної кількості вуглецю у паливі, при цьому СО, що викидається в атмосферу, враховують як молярний еквівалент кількості CO2;

(15) "коефіцієнт перетворення" означає виражене як дріб співвідношення вуглецю, викинутого у вигляді CO2, до загальної кількості вуглецю у вихідному потоці перед початком процесу викидання, при цьому СО, що викидається в атмосферу, враховують як молярний еквівалент кількості CO2;

(16) "точність" означає наближеність узгодженості між результатами вимірювання та фактичним або еталонним значенням певної кількості, що визначається в емпіричний спосіб із використанням міжнародно визнаних та простежуваних калібрувальних матеріалів та стандартних методів, з урахуванням випадкових та системних чинників;

(17) "калібрування" означає набір операцій, за допомогою яких, за певних умов, встановлюється відношення між значеннями, що фіксуються вимірювальним приладом чи системою вимірювання, або значеннями, представленими матеріальною мірою чи еталонним матеріалом, та відповідними значеннями кількості, отриманими за допомогою еталонного стандарту;

(18) "пасажири" означає осіб, які перебувають на борту повітряного судна під час польоту, за винятком членів екіпажу;

(19) "консервативний" означає застосування низки припущень з метою попередження недооцінювання річних викидів або переоцінювання тоннокілометрів;

(20) "біомаса" означає біорозкладану фракцію продуктів, відходів і залишків сільського господарства біологічного походження (зокрема, речовин рослинного і тваринного походження), лісового господарства та суміжних галузей, і зокрема рибальства та аквакультури, а також біорозкладану фракцію промислових і побутових відходів; включає біорідини та біопалива;

(21) "біорідини" означає вироблене з біомаси рідке паливо для цілей, інших ніж транспортування, у тому числі для виробництва електроенергії, опалення та охолодження;

(22) "біопаливо" означає вироблене з біомаси рідке або газоподібне паливо для транспорту;

(23) "правовий метрологічний контроль" означає контроль вимірювальної діяльності у сфері застосування вимірювальних інструментів, що здійснюється з причин, пов’язаних із суспільним інтересом, громадським здоров’ям, громадською безпекою, громадським порядком, захистом довкілля, обкладанням податками і зборами, захистом споживачів та чесною торгівлею;

(24) "максимально допустима похибка" означає дозволену похибку вимірювання, як вказано в додатку I та додатках, що стосуються конкретних приладів, до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2004/22/ЄС (- 1) або, у відповідних випадках, у національних правилах стосовно правового метрологічного контролю;

(25) "діяльність щодо потоку даних" означає діяльність, пов’язану з придбанням, опрацюванням та поводженням з даними, що потрібні для складання проекту звіту про викиди на основі даних про первинні джерела;

(26) "тонни еквіваленту СО2 " означає метричні тони СО2 або еквіваленту СО2;

(27) "еквівалент СО2 " означає будь-який парниковий газ, інший ніж СО2, що міститься у переліку в додатку II до Директиви 2003/87/ЄС, з потенціалом глобального потепління, який є еквівалентним СО2;

(28) "вимірювальна система" означає комплексний набір вимірювальних приладів та іншого обладнання, як-от обладнання для відбору проб та опрацювання даних, що використовується для визначення таких змінних, як дані про діяльність, вміст вуглецю, теплотворна здатність або коефіцієнт викидів CO2;

(29) "чиста теплотворна здатність" (ЧТЗ) означає конкретну кількість енергії, що вивільняється у вигляді тепла при повному згорянні палива або матеріалу з киснем за стандартних умов, за вирахуванням теплоти пароутворення будь-якої води;

(30) "викиди від процесів" означають викиди парникових газів, інші ніж викиди від спалювання, що виникають у результаті навмисних або ненавмисних реакцій між речовинами або їх перетворення, зокрема, хімічного або електролітичного відновлення металевих руд, термічного розкладання речовин та утворення речовин для використання як продукту або сировини;

(31) "стандартне комерційне паливо" означає комерційне паливо, що відповідає міжнародним стандартам, які мають 95 % довірчого інтервалу для не більше ніж 1 % їхньої зазначеної теплотворної здатності, включаючи газойль, легкий мазут, бензин, гас освітлювальний, керосин, етан, пропан, бутан, авіаційний гас (JET A1 або JET A), реактивне пальне (JET B) та авіаційний бензин (AvGas);

(32) "партія" означає кількість палива або матеріалу, з якого було взято репрезентативний зразок, та який було характеризовано і переміщено як одне відправлення чи як безперервне постачання протягом певного періоду часу;

(33) "змішане паливо" означає паливо, що містить біомасу та викопний вуглець;

(34) "змішаний матеріал" означає матеріал, що містить біомасу та викопний вуглець;

(35) "попередній коефіцієнт викидів" означає очікуваний коефіцієнт усіх викидів від змішаного палива або змішаного матеріалу, який визначається на основі загального вмісту вуглецю, що складається з фракції біомаси та викопної фракції, перед множенням на викопну фракцію для отримання коефіцієнта викидів;

(36) "викопна фракція" означає частку викопного вуглецю від загального вмісту вуглецю в паливі або матеріалі, виражену як дріб;

(37) "фракція біомаси" означає частку вуглецю, отриманого з біомаси, від загального вмісту вуглецю у паливі або матеріалі, виражену як дріб;

(38) "метод енергетичного балансу" означає метод оцінювання кількості енергії, що використовується як паливо в котлі, яку обчислюють як суму корисної теплової енергії та всіх відповідних втрат енергії через випромінювання, теплопередачу та паливневий газ;

(39) "безперервне вимірювання викидів" означає набір операцій, покликаних встановити значення кількості шляхом проведення періодичних вимірювань, при цьому використовують або вимірювання у димовій башті, або витяжну процедуру із розміщенням вимірювального приладу неподалік від димової башти; цей тип вимірювань не включає відбір окремих проб з димової башти;

(40) "властивий CO2 " означає CO2, що входить до складу палива;

(41) "викопний вуглець" означає неорганічний або органічний вуглець, що не є біомасою;

(42) "точка вимірювання" означає джерело викидів, для якого застосовують системи безперервного вимірювання викидів (CEMS) з метою вимірювання викидів, або поперечний переріз трубопровідної системи, для якої потік CO2 визначають із використання систем безперервного вимірювання;

(43) "документація щодо маси та балансу" означає документацію, визначену в міжнародних чи національних імплементаційних інструментах Стандартів та рекомендованої практики (SARP), встановлених у додатку 6 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, підписаної 7 грудня 1944 року у місті Чикаго, та визначену в підчастині J додатка III до Регламенту Ради (ЄЕС) № 3922/91 (- 2), або в еквівалентних застосовних міжнародних положеннях;

(44) "відстань" означає відстань уздовж дуги великого кола між аеродромом відправлення та аеродромом прибуття, до якої додають постійний коефіцієнт 95 км;

(45) "аеродром відправлення" означає аеродром, з якого починають рейс, який становить авіаційну діяльність, що міститься в переліку в додатку I до Директиви 2003/87/ЄС;

(46) "аеродром прибуття" означає аеродром, у якому закінчують рейс, який становить авіаційну діяльність, що міститься в переліку в додатку I до Директиви 2003/87/ЄС;

(47) "корисне навантаження" означає загальну масу вантажу, пошти, пасажирів та багажу, що їх перевозить на борту повітряне судно під час рейсу;

(48) "спонтанні викиди" означає нерегулярні або ненавмисні викиди з нелокалізованих, розсіяних або занадто малих джерел, щодо яких неможливо здійснювати індивідуальний моніторинг;

(49) "пара аеродромів" означає пару, що складається з аеродрому відправлення та аеродрому прибуття;

(50) "стандартні умови" означає температуру 273,15 K та тиск 101325 Па, що їх використовують для визначення нормальних кубічних метрів (Нм-3);

(51) "захоплення CO2 " означає процес захоплення двоокису вуглецю (CO2 ) з газових потоків з метою попередження його викиду під час транспортування та геологічного зберігання у сховищі, дозволеному згідно з Директивою 2009/31/ЄС;

(52) "транспортування CO2 " означає передавання CO2 трубопроводами для геологічного зберігання у сховищі, дозволеному згідно з Директивою 2009/31/ЄС;

(53) "вентиляційні викиди" означає викиди, які було навмисно вивільнено з установки у визначеній точці викиду;

(54) "інтенсивний видобуток вуглеводнів" означає видобуток вуглеводнів додатково до обсягу, видобутого за рахунок нагнітання води в пласт або в інший спосіб;

(55) "опосередковані дані" означає річні значення, які підтверджені емпірично або отримані з надійних джерел та які оператор використовує замість даних про діяльність або коефіцієнтів перерахунку для забезпечення повноти звітності, якщо застосовна методика моніторингу не дає змоги отримати всі необхідні дані про діяльність або коефіцієнти перерахунку.

Також для цілей цього Регламенту застосовують означення термінів "рейс" та "аеродром", встановлені у додатку до Рішення 2009/450/ЄС, а також означення термінів, встановлені в пунктах (1), (2), (3), (5), (6) та (22) статті 3 Директиви 2009/31/ЄС.

Оператори та експлуатанти повітряних суден (ПС) повинні виконувати свої обов’язки щодо моніторингу викидів парникових газів та звітування про них згідно з Директивою 2003/87/ЄС відповідно до принципів, установлених у статтях 5-9.

Моніторинг та звітність повинні бути повними та повинні охоплювати всі викиди від процесів та викиди від спалювання з усіх джерел викидів та вихідних потоків, які стосуються видів діяльності, зазначених у додатку I до Директиви 2003/87/ЄС, та інших відповідних видів діяльності, включених відповідно до статті 24 зазначеної Директиви, і всіх парникових газів, пов’язаних із такими видами діяльності, уникаючи подвійного обліку.

Оператори та експлуатанти ПС повинні вживати належних заходів для запобігання будь-якої нестачі даних протягом звітного періоду.

1. Моніторинг та звітність повинні бути послідовними та порівнюваними з плином часом. З такою метою оператори та експлуатанти ПС повинні використовувати однакові методики моніторингу та набори даних з урахуванням змін та відступів, затверджених компетентним органом.

2. Оператори та експлуатанти ПС отримують, записують, групують, аналізують та документують дані моніторингу, у тому числі припущення, покликання, дані про діяльність, коефіцієнти викидів, коефіцієнти окиснення та коефіцієнти перетворення, у прозорий спосіб, що надає змогу верифікатору та компетентному органу відтворити процес визначення викидів.

Оператори та експлуатанти ПС забезпечують відсутність систематичної та свідомої неточності у визначенні викидів.

Вони встановлюють та усувають будь-яке джерело неточності, наскільки це можливо.

Вони застосовують належну сумлінність, щоб забезпечити найвищу досяжну точність розрахунку та вимірювання викидів.

Оператор та експлуатант ПС уможливлюють розумне убезпечення цілісності даних про викиди, про які необхідно звітувати. Вони визначають викиди за допомогою відповідних методик моніторингу, викладених у цьому Регламенті.

Звітні дані про викиди та пов’язана розкрита інформація не повинні містити суттєвих викривлень, до них не потрібно застосовувати упередженість під час обирання та представлення інформації, і такі дані повинні забезпечувати надійний та зрівноважений виклад про викиди від установки або експлуатанта ПС.

Під час обирання методики моніторингу переваги від більшої точності необхідно зважувати з додатковими витратами. Моніторинг викидів та звітування про них повинні бути спрямовані на досягнення найвищої точності, якої можна досягти крім випадків, коли це є технічно нездійсненно та призводить до необґрунтованих витрат.

Оператори та експлуатанти ПС повинні враховувати у своїх наступних моніторингу та звітності рекомендації, включені у верифікаційні звіти, видані відповідно до статті 15 Директиви 2003/87/ЄС.

Якщо держава-член призначає більше ніж один компетентний орган відповідно до статті 18 Директиви 2003/87/ЄС, вона повинна координувати роботу таких органів, що її виконують на виконання до цього Регламенту.

1. Кожний оператор або експлуатант ПС здійснюють моніторинг викидів парникових газів на основі плану моніторингу, затвердженого компетентним органом відповідно до статті 12, з урахуванням характеру та функціонування установки або авіаційної діяльності, до якої його застосовують.

План моніторингу доповнюють письмовими процедурами, які оператор або експлуатант ПС запроваджує, документує, реалізовує та підтримує для видів діяльності згідно з планом моніторингу у відповідних випадках.

2. План моніторингу, зазначений у параграфі 1, повинен містити опис інструкцій для оператора або експлуатанта ПС, викладений у логічній та простій формі без дублювання зусиль та з урахуванням наявних систем, що є на установці або що їх використовує оператор чи експлуатант ПС.

1. Оператор або експлуатант ПС повинні подавати план моніторингу компетентному органу на затвердження.

План моніторингу повинен охоплювати детальну, повну та прозору документацію щодо методики моніторингу конкретної установки або конкретного експлуатанта ПС та повинен містити щонайменше елементи, визначені в додатку I.

Разом із планом моніторингу, оператор або експлуатант ПС подають усі такі супровідні документи:

(a) для установок: дані щодо кожного основного і другорядного вихідного потоку, які підтверджують відповідність пороговим значенням невизначеності для даних про діяльність та коефіцієнтів перерахунку, якщо застосовно, для використаних рівнів, як визначено у додатках II та IV, а також дані щодо кожного джерела викидів, які підтверджують відповідність пороговим значенням для застосованих рівнів, як визначено у додатку VIII, якщо застосовно;

(b) результати оцінювання ризиків, які підтверджують, що запропоновані контрольні види діяльності та процедури для контрольних видів діяльності сумірні зі встановленими властивими ризиками та контрольними ризиками.

2. Якщо в додатку I зазначено про необхідність запровадження процедури, оператор або експлуатант ПС запроваджує, документує, реалізовує та підтримує таку процедуру окремо від плану моніторингу.

Оператор або експлуатант ПС робить стислий виклад таких процедур у плані моніторингу із наданням такої інформації:

(a) назва процедури;

(b) придатне до простежування та перевірки покликання для ідентифікації процедури;

(c) ідентифікаційні дані особи або підрозділу, що несе відповідальність за виконання процедури та за дані, які генерують або якими управляють у межах процедури;

(d) короткий опис процедури, який дає оператору або експлуатанту ПС, компетентному органу або верифікатору змогу зрозуміти суттєві параметри та виконані операції;

(e) розташування відповідних записів та інформації;

(f) найменування використовуваної комп’ютеризованої системи, якщо застосовно;

(g) перелік застосованих стандартів ЕК або інших стандартів у відповідних випадках.

Оператор або експлуатант ПС повинен надавати компетентному органу будь-яку письмову документацію про процедури у відповідь на запит. Вони повинні також надавати їх для цілей верифікації відповідно до Регламенту Комісії (ЄС) № 600/2012 (- 3).

3. Окрім елементів, згаданих у параграфах 1 і 2 цієї статті, держави-члени можуть вимагати включення додаткових елементів у план моніторингу установок на дотримання вимог статті 24(1) Рішення Комісії 2011/278/ЄС від 27 квітня 2011 року про визначення перехідних правил Союзу щодо згармонізованого безоплатного розподілу квот на викиди відповідно до статті 10а Директиви Європейського Парламенту і Ради 2003/87/ЄС (- 4), у тому числі стислий виклад процедури із забезпечення такого:

(a) оператор регулярно перевіряє, чи інформація щодо будь-яких запланованих або дієвих змін потужності, рівня діяльності та функціонування установки є доречною за таким рішенням;

(b) оператор подає інформацію, згадану в пункті (a), компетентному органу до 31 грудня кожного року.

1. Держави-члени можуть дозволити операторам та експлуатантам ПС використовувати стандартні або спрощені плани моніторингу без обмеження статті 12(3).

Для такої цілі держави-члени можуть опубліковувати шаблони таких планів моніторингу, у тому числі опис потоку даних та контрольні процедури, згадані у статті 57 і статті 58, на основі шаблонів та настанов, опублікованих Комісією.

2. Перед затвердженням будь-якого спрощеного плану моніторингу, згаданого в параграфі 1, компетентний орган здійснює спрощене оцінювання ризику щодо того, чи запропоновані контрольні види діяльності та процедури для контрольних видів діяльності сумірні із визначеними властивими ризиками та контрольними ризиками, та надає обґрунтування для використання спрощеного плану моніторингу.

Держави-члени можуть вимагати від оператора або експлуатанта ПС здійснити оцінювання ризику відповідно до попереднього підпараграфа самостійно у відповідних випадках.

1. Кожний оператор або експлуатант ПС регулярно перевіряє, чи план моніторингу відображає характер та функціонування установки або авіаційної діяльності відповідно до статті 7 Директиви 2003/87/ЄС та чи можливо вдосконалити план моніторингу.

2. Оператор або експлуатант ПС вносить зміни до плану моніторингу в будь-якій з таких ситуацій:

(a) виникають нові викиди через провадження нових видів діяльності або через використання нових видів палива або матеріалів, які раніше не було включено в план моніторингу;

(b) зміни в доступності даних через застосування нових типів вимірювальних приладів, нових методів відбору проб та методів аналізу або з інших причин призводять до підвищення точності у визначенні викидів;

(c) дані, отримані від попередньо застосованих методик моніторингу, визнано неправильними;

(d) зміни в плані моніторингу підвищують рівень точності звітних даних окрім випадків, коли це є технічно нездійсненним або призводить до необґрунтованих витрат;

(e) план моніторингу не відповідає вимогам цього Регламенту, і компетентний орган звертається до оператора або експлуатанта ПС з проханням змінити його;

(f) необхідно відреагувати на пропозиції вдосконалити план моніторингу, що містяться у верифікаційному звіті.

1. Оператор або експлуатант ПС повідомляють про будь-які пропозиції змін у плані моніторингу компетентному органу без зайвих зволікань.

Проте компетентний орган може дозволити оператору або експлуатанту ПС повідомити до 31 грудня того самого року про зміни в плані моніторингу, які не є істотними в розумінні параграфа 3.

2. Компетентний орган повинен схвалювати будь-яку істотну зміну в плані моніторингу в розумінні параграфів 3 і 4.

Якщо компетентний орган не вважає зміну істотною, він повідомляє про це оператора або експлуатанта ПС без зайвих зволікань.

3. Істотні зміни у плані моніторингу установки охоплюють таке:

(a) зміни категорії установки;

(b) незважаючи на статтю 47(8), зміни щодо того, чи установку вважають установкою з низьким обсягом викидів;

(c) зміни в джерелах викидів;

(d) перехід від заснованої на розрахунках методики до заснованої на вимірюваннях методики, що її використовують для визначення викидів, або навпаки;

(e) зміна застосованого рівня;

(f) впровадження нових вихідних потоків;

(g) зміна в категоризації вихідних потоків: між основними вихідними потоками, другорядними вихідними потоками або мінімальними вихідними потоками;

(h) зміна уставного значення для коефіцієнта перерахунку, якщо значення необхідно вказати в плані моніторингу;

(i) запровадження нових процедур, пов’язаних із відбором проб, аналізом або калібруванням, якщо зміни таких процедур мають безпосередній вплив на точність даних про викиди;

(j) реалізація та адаптація методики кількісного оцінювання викидів через витік у сховищах.

4. Істотні зміни у плані моніторингу експлуатанта ПС охоплюють таке:

(a) щодо плану моніторингу викидів:

(i) зміна значень коефіцієнта викидів, викладених у плані моніторингу;

(ii) зміна методів розрахунку, як установлено в додатку II, або перехід від використання методу розрахунку до використання методики оцінювання відповідно до статті 55(2) або навпаки;

(iii) впровадження нових вихідних потоків;

(iv) зміни статусу експлуатанта ПС як малого джерела викидів у розумінні статті 55(1) або щодо одного з порогів, передбачених устатті 28а(6) Директиви 2003/87/ЄС;

(b) щодо плану моніторингу даних про тоннокілометри:

(i) перехід від некомерційного статусу надаваних послуг із повітряних перевезень до комерційного статусу і навпаки;

(ii) зміна щодо об’єкта послуг із повітряних перевезень, тоді як об’єктом є пасажири, вантаж або пошта.

1. Перед отриманням схвалення або інформації відповідно до статті 15(2) оператор або експлуатант ПС може здійснювати моніторинг або звітування з використанням зміненого плану моніторингу, якщо він може розумно припустити, що запропоновані зміни не є істотними, або якщо моніторинг відповідно до початкового плану моніторингу призвів би до надання неповних даних про викиди.

У разі виникнення сумніву оператор або експлуатант ПС здійснює моніторинг та звітування і веде проміжну документацію паралельно, використовуючи змінений і початковий плани моніторингу.

2. Після отримання схвалення або інформації згідно зі статтею 15(2) оператор або експлуатант ПС використовує лише дані, пов’язані зі зміненим планом моніторингу, та здійснює моніторинг і звітування лише за зміненим планом моніторингу.

3. Оператор або експлуатант ПС веде облік усіх змін у плані моніторингу. У кожному обліковому записі зазначають таке:

(a) прозорий опис зміни;

(b) обґрунтування зміни;

(c) дату повідомлення компетентному органу про зміну;

(d) дату сповіщення компетентним органом про отримання повідомлення, згаданого у статті 15(1), за наявності, та дату схвалення абонадання інформації, згаданої у статті 15(2).

(e) дату початку впровадження зміненого плану моніторингу згідно з параграфом 2 цієї статті.

Якщо оператор або експлуатант ПС заявляє, що застосування конкретної методики моніторингу є технічно нездійсненним, компетентний орган оцінює технічну здійсненність, ураховуючи обґрунтування оператора або експлуатанта ПС. Таке обґрунтування повинно ґрунтуватися на наявності в оператора або експлуатанта ПС технічних ресурсів, які можуть відповідати потребам запропонованої системи або вимозі, що її можуть впровадити за необхідний період часу для цілей цього Регламенту. Такі технічні ресурси охоплюють наявність необхідних технік та технологій.

1. Якщо оператор або експлуатант ПС заявляє, що застосування конкретної методики моніторингу призводить до необґрунтованих витрат, компетентний орган оцінює характер необґрунтованості витрат, ураховуючи обґрунтування оператора.

Компетентний орган вважає витрати необґрунтованими, якщо оцінені витрати перевищують вигоди. Для такої цілі вигоду обчислюють помноживши коефіцієнт удосконалення на референтну ціну 20 євро/квота, і до витрат включають відповідний період амортизації на основі економічного строку служби обладнання.

2. Під час оцінювання характеру необґрунтованості витрат щодо вибору рівнів для даних про діяльність компетентний орган використовує як коефіцієнт удосконалення, згаданий у параграфі 1, різницю між значенням досягнутої станом на сьогодні невизначеності та пороговим значенням невизначеності рівня, якого досягли б шляхом помноження показника вдосконалення на середньорічний обсяг викидів, спричинений таким вихідним потоком за останні три роки.

За відсутності показника середньорічного обсягу викидів, спричинених таким вихідним потоком за останні три роки, оператор або експлуатант ПС надають консервативну оцінку середньорічного обсягу викидів, за винятком CO2, що походить із біомаси, та перед відніманням переміщеного CO2. Для вимірювальних приладів, що перебувають під правовим метрологічним контролем, значення досягнутої станом на поточний момент невизначеності можна замінити на значення максимально допустимої похибки під час експлуатації, дозволеної відповідним національним законодавством.

3. Під час оцінювання характеру необґрунтованості витрат щодо заходів, що підвищують якість відзвітованих викидів, але без безпосереднього впливу на точність даних про діяльність, компетентний орган використовує коефіцієнт удосконалення 1 % середньорічного обсягу викидів з відповідних вихідних потоків за три останні звітні періоди. Такі заходи можуть включати:

(a) перехід від уставних значень до аналізу для встановлення коефіцієнтів перерахунку;

(b) збільшення кількості аналізів для одного вихідного потоку;

(c) якщо конкретне завдання з вимірювання не підпадає під національний правовий метрологічний контроль, заміна вимірювальних приладів на інструменти, що відповідають відповідним вимогам правового метрологічного контролю держави-члена для подібних застосувань, або на вимірювальні прилади, що відповідають національним правилам, ухваленим згідно з Директивою 2004/22/ЄС або Директивою Європейського Парламенту і Ради 2009/23/ЄС (- 5);

(d) скорочення інтервалів калібрування та технічного обслуговування вимірювальних приладів;

(e) удосконалення діяльності щодо потоку даних та контрольних видів діяльності, що значно зменшують властивий або контрольний ризик.

4. Заходи, пов’язані з удосконаленням методики моніторингу установки відповідно до статті 69, не вважають такими, що призводять до необґрунтованих витрат у сукупній сумі до 2000 євро на один звітний період. Для установок із низьким обсягом викидів таке порогове значення становить 500 євро на один звітний період.

1. Кожний оператор визначає категорію своєї установки відповідно до параграфа 2 та, за доцільності, кожного вихідного потоку відповідно до параграфа 3 для цілей моніторингу викидів і визначення мінімальних вимог щодо рівнів.

2. Оператор відносить кожну установку до однієї з таких категорій:

(a) установка категорії A, якщо верифікований середній річний обсяг викидів за торговельний період, що безпосередньо передує поточному торговельному періоду, за винятком СO2, що походить з біомаси, та перед відніманням переміщеного СO2, та є меншим чи дорівнює 50000 тоннам еквіваленту СO2;

(b) установка категорії B, якщо верифікований середній річний обсяг викидів за торговельний період, що безпосередньо передує поточному торговельному періоду, за винятком СO2, що походить з біомаси, та перед відніманням переміщеного СO2, перевищує 50000 тонн еквіваленту СO2 та є меншим чи дорівнює 500000 тонн еквіваленту СO2;

(c) установка категорії C, якщо верифікований середній річний обсяг викидів за торговельний період, що безпосередньо передує поточному торговельному періоду, за винятком СO2, що походить з біомаси, та перед відніманням переміщеного СO2, перевищує 500000 тонн еквіваленту СO2.

3. Оператор відносить кожний вихідний потік, порівнюючи вихідний потік із сумою всіх абсолютних значень викопного СO2 та еквіваленту СO2, що відповідають усім вихідним потокам, включеним до заснованих на розрахунках методик, та всіх викидів від джерел викидів, моніторинг яких здійснювали за заснованою на вимірюваннях методикою, перед відніманням переміщеного СO2, до однієї з таких категорій:

(a) другорядні вихідні потоки, якщо обрані оператором вихідні потоки в сукупності дають менше ніж 5000 тонн викопного СO2 на рік або менше ніж 10 %, та загалом не більше ніж 100000 тонн викопного СO2 на рік, залежно від того, що із зазначеного буде більшим в абсолютних величинах;

(b) мінімальні вихідні потоки, якщо обрані оператором вихідні потоки в сукупності дають менше ніж 1000 тонн викопного СO2 на рік або менше ніж 2 %, та загалом не більше ніж 20000 тонн викопного СO2 на рік, залежно від того, що із зазначеного буде більшим в абсолютних величинах;

(c) основні вихідні потоки, які не віднесли до категорій, указаних в пунктах (a) і (b).

4. Якщо дані про верифікований середньорічний обсяг викидів за торговельний період, що безпосередньо передує поточному торговельному періоду, для установки недоступні або неточні, щоб визначити категорію установки оператор використовує консервативну оцінку середньорічного обсягу викидів, за винятком СO2, що походить з біомаси, та перед відніманням переміщеного СO2.

1. Оператор визначає межі моніторингу для кожної установки.

У цих межах оператор включає всі відповідні викиди парникових газів від усіх джерел викидів та вихідних потоків, що належать до видів діяльності установки та зазначені у додатку I до Директиви 2003/87/ЄС, а також від видів діяльності та парникових газів, що їх включила держава-член відповідно до статті 24 Директиви 2003/87/ЄС.

Оператор також включає викиди від проведення звичайних операцій та настання аномальних подій, у тому числі запуск, зупинення та аварійні ситуації, за звітний період, за винятком викидів від мобільної техніки для цілей перевезення.

2. Під час визначення процесу моніторингу та звітування оператор включає вимоги для окремих секторів, викладені в додатку IV.

3. Якщо виявлено витоки у комплексі зберігання відповідно до Директиви 2009/31/ЄС і вони призводять до викидів або вивільнення СO2 в товщу води, їх необхідно вважати джерелами викидів для такої установки та необхідно здійснювати їх моніторинг відповідно до секції 23 додатка IV до цього Регламенту.

Компетентний орган може дозволити виключити витік як джерело викидів із процесу моніторингу та звітування, якщо вжито коригувальних дій відповідно до статті 16 Директиви 2009/31/ЄС і викидів або вивільнення в товщу води з такого витоку більше не виявлено.

1. Для моніторингу викидів установки оператор вибирає засновану на розрахунках методику або засновану на вимірюваннях методику відповідно до спеціальних положень цього Регламенту.

Заснована на розрахунках методика полягає у визначенні викидів від вихідних потоків на основі даних про діяльність, отриманих за допомогою вимірювальних систем, та додаткових параметрів, отриманих із лабораторних аналізів, чи уставних значень. Засновану на розрахунках методику можна впровадити за допомогою стандартної методики, викладеної у статті 24, або методики обчислення масового балансу, викладеної у статті 25.

Заснована на вимірюваннях методика полягає у визначенні викидів від вихідних потоків шляхом безперервного вимірювання концентрації відповідного парникового газу в паливневому газі та потоку паливневого газу, у тому числі моніторинг переміщення СO2 між установками, під час якого вимірюють концентрацію СO2 та потік газу, який переміщують.

Якщо застосовують засновану на розрахунках методику, оператор зазначає для кожного вихідного потоку в плані моніторингу, чи використовували стандартну методику чи методику обчислення масового балансу, у тому числі відповідні рівні за додатком II.

2. Оператор може поєднати, за погодження компетентним органом, стандартну методику, методику обчислення масового балансу та засновану на вимірюваннях методику для різних джерел викидів та вихідних джерел, що належать до однієї установки, за відсутності прогалин та подвійного обліку щодо викидів.

3. Якщо оператор не вибирає засновану на вимірюваннях методику, оператор повинен вибрати методику, передбачену у відповідній секції додатка IV, якщо він не надав компетентним органам доказів того, що така методика є технічно нездійсненною або вимагає необґрунтованих витрат, чи того, що інша методика забезпечує вищу загальну точність даних про викиди.

Як відступ від статті 21(1), оператор може використовувати методику моніторингу, не засновану на рівнях, (далі - "резервна методика") для вибраних вихідних потоків або джерел викидів за дотримання всіх таких умов:

(a) застосування щонайменше рівня 1 за заснованою на розрахунках методикою для одного або більше основних вихідних потоків або другорядних вихідних потоків та заснованою на вимірюваннях методикою для щонайменше одного джерела викидів, пов’язаного з тими самими вихідними потоками, є технічно нездійсненним або призведе до необґрунтованих витрат;

(b) оператор кожного року оцінює, у тому числі кількісно, невизначеності всіх параметрів, що їх використовують для визначення річного обсягу викидів відповідно до Настанови ISO щодо подання невизначеності у вимірюванні (JCGM 100:2008) або іншого еквівалентного міжнародно визнаного стандарту, та вносить результати у звіт про річний обсяг викидів;

(c) оператор підтверджує компетентному органу, що через застосування такої резервної методики моніторингу загальні порогові значення невизначеності для річного рівня викидів парникових газів для цілої установки не перевищують 7,5 % для установок категорії A, 5,0 % для установок категорії B та 2,5 % для установок категорії C.

1. Якщо з технічних причин тимчасово неможливо застосувати рівень у плані моніторингу для даних про діяльність або для кожного коефіцієнта перерахунку потоку палива або матеріалу, як затверджено компетентним органом, відповідний оператор застосовує найвищий рівень, якого можна досягти, допоки не відновлять умови для застосування рівня, затвердженого в плані моніторингу.

Оператор вживає всіх необхідних заходів, щоб уможливити відновлення точного рівня за планом моніторингу, затвердженого компетентним органом.

2. Відповідний оператор повідомляє про зазначену в параграфі 1 тимчасову зміну в методиці моніторингу без зайвих зволікань компетентному органові із зазначенням:

(a) причин відхилення від рівня;

(b) деталей проміжної методики моніторингу, що її використовує оператор для визначення викидів, допоки не відновлять умови для застосування рівня, затвердженого в плані моніторингу;

(c) заходів, що їх вживає оператор для відновлення умов для застосування рівня, затвердженого в плані моніторингу компетентним органом;

(d) очікуваний час відновлення застосування рівня, затвердженого компетентним органом.

1. За стандартною методикою оператор розраховує викиди від спалювання для одного вихідного потоку шляхом множення даних про діяльність щодо кількості палива, що спалюється, вираженої у тераджоулях на основі чистої теплотворної здатності, на відповідний коефіцієнт викидів, виражений у тоннах СO2 на тераджоуль (т СO2 /ТДж), зіставний із використанням чистої теплотворної здатності, та на відповідний коефіцієнт окиснення.

Компетентний орган може дозволити використання коефіцієнтів викидів для палива, виражених у т СO2 /т або т СO2 /Нм-3. У такому випадку оператор визначає викиди від спалювання шляхом множення даних про діяльність щодо кількості палива, що спалюється, вираженої у тоннах або нормальних кубічних метрах, на відповідний коефіцієнт викидів та відповідний коефіцієнт окиснення.

2. Оператор визначає викиди від процесів для одного вихідного потоку шляхом множення даних про діяльність щодо витрати матеріалів, пропускної здатності та обсягу виробництва, виражених у тоннах або нормальних кубічних метрах, на відповідний коефіцієнт викидів, виражений у т СO2 /т або т СO2 /Нм-3, та на відповідний коефіцієнт перетворення.

3. Якщо коефіцієнт викидів для рівня 1 або рівня 2 вже включає вплив неповних хімічних реакцій, коефіцієнт окиснення або коефіцієнт перетворення встановлюють як 1.

1. За методикою обчислення масового балансу оператор розраховує кількість СO2 для кожного вихідного потоку, яку включено в балансову масу, шляхом множення даних про діяльність щодо кількості матеріалу, що входить у межі масового балансу або виходить за його межі, на вміст вуглецю в матеріалі, помножений на 3,664 т СO2 /т C, із застосуванням секції 3 додатка II.

2. Незважаючи на статтю 49, викиди парникових газів від усього процесу, охопленого масовим балансом, повинні становити суму кількостей СO2, що відповідають усім вихідним потокам, охопленим масовим балансом. СО, що викидається в атмосферу, розраховують у масовому балансі як молярний еквівалент кількості СO2.

1. Під час визначення відповідних рівнів згідно зі статтею 21(1), щоб визначити дані про діяльність та кожний коефіцієнт перерахунку, кожний оператор повинен застосовувати таке:

(a) щонайменше рівні, зазначені в додатку V, якщо установка є установкою категорії A або якщо для вихідного потоку, що є стандартним комерційним паливом, необхідний коефіцієнт перерахунку;

(b) у випадках, відмінних від зазначеного в пункті (a) випадку, найвищий рівень, як визначено в додатку II.

Проте оператор може застосовувати рівень, на один пункт нижчий за рівень, якого вимагають відповідно до першого підпараграфа, для установок категорії C та щонайбільше на два пункти нижчий для установок категорій A і B, але щонайменше рівень 1, якщо він доведе компетентному органу, що рівень, якого вимагають відповідно до першого підпараграфа, є технічно нездійсненним або призведе до необґрунтованих витрат.

Компетентний орган може на перехідний період до трьох років дозволити операторові застосовувати нижчі рівні, ніж зазначені у другому підпараграфі, але щонайменше рівень 1, за умови виконання обох таких умов:

(a) оператор доведе компетентному органу, що рівень, якого вимагають відповідно до другого підпараграфа, є технічно нездійсненним або призведе до необґрунтованих витрат.

(b) оператор надасть план удосконалення, зазначивши як та коли буде досягнуто щонайменше рівня, якого вимагають відповідно до другого підпараграфа.

2. Для даних про діяльність та кожного коефіцієнта перерахунку для другорядних вихідних потоків оператор застосовує найвищий рівень, який є технічно здійсненним та не призводить до необґрунтованих витрат, але щонайменше рівень 1.

3. Для даних про діяльність та кожного коефіцієнта перерахунку для мінімальних вихідних потоків оператор може визначити дані про діяльність та кожний коефіцієнт перерахунку, використовуючи консервативні оцінки замість рівнів, якщо визначеного рівня не можна досягти без додаткових зусиль.

4. Для коефіцієнта окиснення та коефіцієнта перетворення оператор щонайменше застосовує найнижчі рівні, зазначені в додатку II.

5. Якщо компетентний орган дозволив використання коефіцієнтів викидів, виражених у т СО2 /т або т СО2 /Нм-3, для палива, а також для палива, що його використовують як вхідний матеріал для технологічного процесу або в масовому балансі відповідно до статті 25, моніторинг чистої теплотворної здатності можна здійснювати використовуючи нижчі рівні, ніж найвищий рівень, як визначено у додатку II.

1. Оператор визначає дані про діяльність вихідного потоку одним із таких шляхів:

(a) на основі безперервного вимірювання у межах процесу, що спричиняє викиди;

(b) на основі сукупності вимірювань окремо визначених кількостей із урахуванням відповідних змін запасів.

2. Для цілей пункту (b) параграфа 1 кількість палива або матеріалу, переробленого за звітний період, розраховують як кількість палива або матеріалу, закупленого за звітний період, віднявши кількість палива або матеріалу, відведеного з установки, додавши кількість палива або матеріалу, що була в наявності на початку звітного періоду, і віднявши кількість палива або матеріалу, що була в наявності на кінець звітного періоду.

Якщо визначення кількості у наявності шляхом прямого вимірювання є технічно нездійсненним або призведе до необґрунтованих витрат, оператор може оцінити таку кількість на основі одного з такого: